Рід Патонів: історія, генеалогія, видатні представники
Рецензія на книгу: Дмитрієнко М., Томазов В. Рід Патонів: історико-генеалогічне дослідження. Документи. – К.: Ін-т історії України НАН України, 2013. – 344 с.
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Наука та наукознавство |
|---|---|
| Дата: | 2014 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2014
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/86102 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Рід Патонів: історія, генеалогія, видатні представники / В.І. Онопрієнко // Наука та наукознавство. — 2014. — № 4. — С. 145-146. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859737515703926784 |
|---|---|
| author | Онопрієнко, В.І. |
| author_facet | Онопрієнко, В.І. |
| citation_txt | Рід Патонів: історія, генеалогія, видатні представники / В.І. Онопрієнко // Наука та наукознавство. — 2014. — № 4. — С. 145-146. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука та наукознавство |
| description | Рецензія на книгу: Дмитрієнко М., Томазов В. Рід Патонів: історико-генеалогічне дослідження. Документи. – К.: Ін-т історії України НАН України, 2013. – 344 с.
|
| first_indexed | 2025-12-01T15:46:05Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2014, № 4 145
Рецензії
Рід Патонів: історія, генеалогія,
видатні представники
Дмитрієнко М., Томазов В. Рід Патонів: історико-генеалогічне дослідження. Документи. –
К.: Ін-т історії України НАН України, 2013. – 344 с.
Батько Євген Оскарович та син Борис
Євгенович Патони, видатні вчені та орга-
нізатори науки, є брендом України і посту-
пу її науки в ХХ ст. Національна академія
наук України відома у світі як Патонівська
академії наук: Б.Є. Патон, який, що симво-
лічно, народився в день заснування Укра-
їнської академії наук у 1918 р., очолює її
понад півстоліття. Зараз у світі визнається
реальний внесок наукових династій, і вони
привертають увагу на терені психології на-
уки. У рецензованій праці на грунтовній
джерельній базі відтворюється історія сла-
ветного роду Патонів, що відіграв визначну
роль в історії, науці та культурі України та
Росії. У виданні опубліковано комплекс
документів, який уперше вводиться до на-
укового обігу.
Пошуки авторів довели, що пошире-
на версія про німецьке походження Па-
тонів викликає сумніви. Аналіз прізвища
наводить на думку про їх шотландське
походження. Версія про німецьке похо-
дження Патонів з’явилася, імовірно, тому,
що представники роду належали до лю-
терансько-євангельської конфесії, були
пов’язані родичанням із багатьма лютеран-
ськими родинами, переважно німецького,
остзейського, шведського походження і на-
віть у документах інколи називалися «фон
Паттонами». Слід зазначити, що представ-
ники роду тривалий час залишалися ві-
рними віросповіданню батьків – ще батько
Є.О. Патона, Оскар Петрович, був лютера-
нином. Дружина останнього була першою
православною в роді, тому і діти, відповід-
но до законів Російської імперії, були охре-
щені в лоні православної церкви.
На російські терени Патони потрапи-
ли, вірогідно, у першій половині XVIII ст.
Першим представником російської гілки
був Георг Паттон, придворний кухмістер
та мундкох. Його син – Петр-Георг (Петро
Юрійович) – був архітектором, служив під
керівництвом Ф.Б. Растреллі. Його сини –
Павло та Іван – зробили непогану кар’єру,
дочка Марія стала дружиною генерала від
інфантерії Карла-Густава Врангеля, що
значно сприяло підвищенню статусу роду.
Історія роду Патонів на російських теренах
є характерною для іноземних родів, які по-
єднали свою долю з Російською імперією.
Це шлях через професіоналізм та сумлінну
службу до російського дворянства, чинів і
почестей.
Дід Є.О. Патона – Петро Іванович Па-
тон (1796 – 20.9.1871) – рішенням Санкт-
Петербурзького дворянського депутатсько-
го зібрання від 12 липня 1862 р. разом зі
старшими синами – Оскаром та Миколою
– був визнаний у російському спадково-
му дворянстві та внесений до 2-ї части-
ни Дворянської родовідної книги Санкт-
Петербурзької губернії. Це рішення було за-
тверджене указом Сенату по Департаменту
герольдії від 14 січня 1863 р. за N 292.
Петро Іванович Патон зробив блиску-
чу кар’єру: сенатор 8-го Департаменту Се-
нату, кавалер багатьох орденів, генерал від
інфантерії.
ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2014, № 4146
Петро Іванович був достатньо заможним
поміщиком. 25 липня 1838 р. йому був по-
жалуваний майорат у Сувалкській губернії
Царства Польського. Крім того, він володів
маєтками в Полтавському повіті Полтавської
губернії, у Бєльському повіті Смоленської
губернії та дерев’яним будинком у Москві.
Від шлюбу з Анною Григорівною Гей-
ман, дочкою відомого німецького банкіра,
П.І. Патон мав трьох синів та дочку Кароліну,
яка стала дружиною полковника Гаврилова.
Старший син вищеназваного подруж-
жя – Оскар-Іоганн-Яків (Оскар Петрович)
(8.11.1823 – 1893) – і був батьком видат-
ного ученого. Він також зробив дуже не-
погану кар’єру: був консулом Російської
імперії у Ніцці (1865–1886) та в Бреславлі
(1886–1893), дійсним статським радником,
кавалером орденів св. Станіслава 2-го сту-
пеня (16.04.1872), св. Володимира 4-го сту-
пеня (22.09.1884), св. Анни 2-го (18.04.1880)
та (18.08.1866) 3-го ступенів і французького
ордену Почесного Легіону (3.03.1892).
Від батька О.П. Патон успадкував су-
валкський майорат і купив маєтки у Смо-
ленській та Новгородській губерніях. 20
липня 1859 р. у с. Денисковичі Новозибків-
ського повіту Чернігівської губернії Оскар
Петрович одружився з дочкою штабс-
ротмістра Катериною Дмитрівною Шиш-
ковою. 7 травня 1888 р. рішенням Санкт-
Петербурзького дворянського депутатсько-
го зібрання до роду Патонів були долучені
дружина та діти Оскара Петровича. Це рі-
шення було затверджено указом Урядового
Сенату від 28 травня 1889 р. за N 1561.
Один із братів Оскара Петровича – Ні-
колай Петрович (3.01.1827 – 24.05.1909) був
майором, командиром батальйону Санкт-
Петербурзького гренадерського полку, дій-
сним статським радником, кавалером ор-
денів св. Анни 3-го ступеня (6.12.1853), св.
Станіслава 2-го ступеня (8.09.1859), св. Во-
лодимира 3-го ступеня (1.01.1887).
Побрався він з баронесою Ольгою Ан-
дріївною фон Арпсгофен і мав двох си-
нів: Володимира (17.11.1856 - ?) й Оскара
(13.04.1858 - ?) та двох дочок: Анну-Марію
(8.09.1854 - ?) й Ольгу (1.08.1859 - ?).
Молодший із братів Патонів – Іван
Петрович (19.11/1.12.1837 – 17.04.1911)
був прокурором Смоленського окружно-
го суду. Від шлюбу з дочкою генерал-лей-
тенантаСофією Михайлівною Фонтон де
Веррайон мав шістьох дітей: Анастасію
(21.06.1864 – до 1873), Петра (24.04.1866 –
7.09.1941), Євгена (21.11.1867 – ?), Миколу
(27.12.1868 – ?), Олександра (5.04.1870 – ?)
та Анну (7.09.1871 – ?). Старшому з синів
цього подружжя – Петру Івановичу Патону
– 21 березня 1901 р. височайшим наказом
було дозволено приєднати до свого прізви-
ща прізвище свого діда – Фонтон де Вер-
район та передавати його старшому в роді.
Іван Петрович Патон і його родина були
визнані у спадковому дворянстві рішенням
Смоленського дворянського депутатського
зібрання від 12 жовтня 1873 р. та внесені до
другої частини Дворянської родовідної кни-
ги Смоленської губернії. Це рішення було
затверджено указом Урядового Сенату від
19 листопада 1873 р. за N 4160.
Трагічно склалася доля молодших по-
колінь роду Патонів. Соціальні потрясіння
1917 р., що знищили імперію, не оминули
й роду Патонів, розкидавши членів роди-
ни по різних країнах та політичних табо-
рах. Петро Іванович Патон-Фонтон-де-
Веррайон, двоюрідний брат Є.О. Патона,
учасник російсько-японської війни 1904–
1905 рр., контр-адмірал, кавалер багатьох
орденів, після розпаду імперії служив голо-
вним комісаром флоту і портів Чорного та
Азовського морів за гетьманату Павла Ско-
ропадського, а згодом перейшов до Зброй-
них сил півдня Росії, брав активну участь у
білому русі й емігрував.
Його молодший брат – Микола Івано-
вич, також контр-адмірал – спочатку служив
у гетьманському флоті, а згодом перейшов до
більшовиків, очоливши Училище команд-
ного складу флоту. Подальша доля його не
відома. Дружина Миколи Івановича – Ольга
Георгіївна Патон – емігрувала. Емігрували
також рідні брати й сестри Є.О.Патона.
З 1905 р. все життя Є.О. Патона та його
родини пов’язано з Києвом, Україною, Ки-
ївським політехнічним інститутом, з 1929 р.
– з Академією наук України.
Коли ми працювали над книгою про
Є.О. Патона (Оноприенко В.И., Кистер-
ская Л.Д., Севбо П.И. Евгений Оскарович
Патон. – К.: Наук. думка, 1988. – 240 с.),
здійснювався широкий пошук архівних до-
кументів у архівосховищах Києва, Москви,
Ленінграда, але він поступається тому, що
зроблено в рецензованій праці. Комплекс
знайдених та опублікованих документів до-
зволив скласти детальну генеалогію роду
Патонів. Але зміст видання виходить за
межі історичної генеалогії, він є реальним
внеском в історію науки і буде цікавим ба-
гатьом науковцям, викладачам і студентам
вищих навчальних закладів
В.І. Онопрієнко, д-р філос. наук, професор, завідувач відділу
Центру досліджень науково-технічного потенціалу
та історії науки ім. Г. М. Доброва НАН України
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-86102 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0374-3896 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T15:46:05Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Онопрієнко, В.І. 2015-09-07T18:08:09Z 2015-09-07T18:08:09Z 2014 Рід Патонів: історія, генеалогія, видатні представники / В.І. Онопрієнко // Наука та наукознавство. — 2014. — № 4. — С. 145-146. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/86102 Рецензія на книгу: Дмитрієнко М., Томазов В. Рід Патонів: історико-генеалогічне дослідження. Документи. – К.: Ін-т історії України НАН України, 2013. – 344 с. uk Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука та наукознавство Рецензії Рід Патонів: історія, генеалогія, видатні представники Article published earlier |
| spellingShingle | Рід Патонів: історія, генеалогія, видатні представники Онопрієнко, В.І. Рецензії |
| title | Рід Патонів: історія, генеалогія, видатні представники |
| title_full | Рід Патонів: історія, генеалогія, видатні представники |
| title_fullStr | Рід Патонів: історія, генеалогія, видатні представники |
| title_full_unstemmed | Рід Патонів: історія, генеалогія, видатні представники |
| title_short | Рід Патонів: історія, генеалогія, видатні представники |
| title_sort | рід патонів: історія, генеалогія, видатні представники |
| topic | Рецензії |
| topic_facet | Рецензії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/86102 |
| work_keys_str_mv | AT onopríênkoví rídpatonívístoríâgenealogíâvidatnípredstavniki |