Регуляція рівня фенольних антиоксидантів у тканинах сої при дії саліцилової кислоти
Дослiджено регуляцiю рiвня фенольних сполук та динамiку вiдновної активностi тканин сої (Glycine max) при дiї салiцилової кислоти. Встановлено, що обробка салiциловою кислотою спричиняє зростання загальної вiдновної активностi фотосинтетичних
 тканин та пiдвищення рiвня загальних фенолiв, α-...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Доповіді НАН України |
|---|---|
| Datum: | 2013 |
| Hauptverfasser: | , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2013
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/86197 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Регуляція рівня фенольних антиоксидантів у тканинах сої при дії саліцилової кислоти / Т.А. Калачова, О.М. Яковенко, О.М. Бондаренко, В.С. Кравець // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2013. — № 10. — С. 130–134. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860190895770435584 |
|---|---|
| author | Калачова, Т.А. Яковенко, О.М. Бондаренко, О.М. Кравець, В.С. |
| author_facet | Калачова, Т.А. Яковенко, О.М. Бондаренко, О.М. Кравець, В.С. |
| citation_txt | Регуляція рівня фенольних антиоксидантів у тканинах сої при дії саліцилової кислоти / Т.А. Калачова, О.М. Яковенко, О.М. Бондаренко, В.С. Кравець // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2013. — № 10. — С. 130–134. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Доповіді НАН України |
| description | Дослiджено регуляцiю рiвня фенольних сполук та динамiку вiдновної активностi тканин сої (Glycine max) при дiї салiцилової кислоти. Встановлено, що обробка салiциловою кислотою спричиняє зростання загальної вiдновної активностi фотосинтетичних
тканин та пiдвищення рiвня загальних фенолiв, α- й γ-токоферолiв та флавоноїдiв.
Отриманi результати вказують на перспективнiсть використання салiцилової кислоти як iндуктора нагромадження вторинних метаболiтiв з антиоксидантним потенцiалом, що може пiдвищувати цiннiсть продуктiв з сої як природного джерела бiологiчно активних речовин.
Исследована регуляция уровня фенольных соединений и динамика восстанавливающей активности тканей сои (Glycine max) при воздействии салициловой кислоты. Установлено,
что обработка салициловой кислотой приводит к росту общей восстанавливающей активности фотосинтетических тканей и повышению уровня общих фенолов, α- и γ-токоферолов и флавоноидов. Полученные результаты указывают на перспективность использования салициловой кислоты в качестве индуктора накопления вторичных метаболитов с антиоксидантным потенциалом, что может повышать ценность продуктов из сои как природного источника биологически активных веществ.
The regulation of the phenolic compounds level and the dynamics of the total reducing activity of
soybean tissues (Glycine max) under the influence of salicylic acid are investigated. The treatment
by salicylic acid leads to an increase of the total reducing activity of photosynthetic tissues and the
content of total phenolic compounds, α-and γ-tocopherols and flavonoids. The results indicate the
prospects to use salicylic acid as an inducer of the secondary metabolites accumulation, which may
increase the value of soy products as a natural source of biologically active substances.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:06:27Z |
| format | Article |
| fulltext |
оповiдi
НАЦIОНАЛЬНОЇ
АКАДЕМIЇ НАУК
УКРАЇНИ
10 • 2013
ХIМIЯ
УДК 577.171.55
Т.А. Калачова, О. М. Яковенко, О. М. Бондаренко, В. С. Кравець
Регуляцiя рiвня фенольних антиоксидантiв у тканинах
сої при дiї салiцилової кислоти
(Представлено членом-кореспондентом НАН України А. I. Вовком)
Дослiджено регуляцiю рiвня фенольних сполук та динамiку вiдновної активностi тка-
нин сої (Glycine max) при дiї салiцилової кислоти. Встановлено, що обробка салiцило-
вою кислотою спричиняє зростання загальної вiдновної активностi фотосинтетичних
тканин та пiдвищення рiвня загальних фенолiв, α- й γ-токоферолiв та флавоноїдiв.
Отриманi результати вказують на перспективнiсть використання салiцилової кисло-
ти як iндуктора нагромадження вторинних метаболiтiв з антиоксидантним потен-
цiалом, що може пiдвищувати цiннiсть продуктiв з сої як природного джерела бiоло-
гiчно активних речовин.
Швидкi темпи виробництва сої в Українi та свiтi зумовленi її особливостями порiвняно
з iншими сiльськогосподарськими культурами. Головними з них є багатий i рiзноманiтний
хiмiчний склад насiння й вегетативної маси, висока поживна цiннiсть продукцiї та можли-
вiсть унiверсального використання в харчових, кормових i технiчних галузях, зокрема як
джерело бiологiчно активних речовин. З огляду на це актуальними є дослiдження шляхiв
нагромадження фенольних антиоксидантiв та їх метаболiзму в тканинах рослин сої. Серед
антиоксидантiв фенольної природи особливу увагу привертають флавоноїди та токоферо-
ли [1]. Розумiння ролi флавоноїдiв у процесах адаптацiї рослин до стресових чинникiв набу-
ває розвитку разом iз визначенням механiзмiв регуляцiї вмiсту та складу флавоноїдiв, що
продукуються рослинами у вiдповiдь на сигнали середовища [2]. Концентрацiя флавоноїдiв
у насiннi сої становить у середньому 72% вмiсту загальних фенолiв i змiнюється залежно
вiд генотипу та впливу зовнiшнiх факторiв [3]. Ведеться активне обговорення механiзмiв
взаємозв’язку синтезу i депонування специфiчних флавоноїдiв та змiн вмiсту i напрямiв
транспорту фiтогормонiв.
На сьогоднi створюються сорти сої з пiдвищеним вмiстом флавоноїдiв, що забезпечуєть-
ся активацiєю їх синтезу у вiдповiдь на дiю стресових факторiв. Бiосинтез флавоноїдiв
в клiтинах рослин вiдбувається фенiлпропаноїдним шляхом з депонуванням готових про-
дуктiв у цитоплазмi [4]. Ключовi ферменти бiосинтезу флавоноїдiв — халконсинтаза, iзо-
© Т.А. Калачова, О.М. Яковенко, О.М. Бондаренко, В. С. Кравець, 2013
130 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2013, №10
флавонсинтаза та флавонон-3-гiдроксилаза — також задiянi у формуваннi стiйкостi до бак-
терiальних та вiрусних iнфекцiй [5]. Перекривання бiосинтетичних шляхiв флавоноїдiв (спо-
лук з антиоксидантними властивостями) та салiцилової кислоти (прооксидантного бiорегу-
лятора i медiатора резистентностi) може бути основою для конструювання нових рослин
з пiдвищеним вмiстом антиоксидантiв за умов бiотичного стресу [6].
Мета нашого дослiдження полягала у визначеннi впливу салiцилової кислоти на рiвень
фенольних сполук як складової антиоксидантної системи тканин рослин, вiдповiдальної
за пролонгованi адаптивнi реакцiї. Для цього було дослiджено регуляцiю рiвня фенольних
сполук, зокрема флавоноїдiв та токоферолiв у тканинах сої Glycine max сорту Ворскла при
дiї салiцилової кислоти.
Визначення загального вмiсту фенольних сполук у тканинах сої проводили на 1-у
й 7-у добу пiсля обробки сої на стадiї трьох справжнiх листкiв салiциловою кислотою
(1 ммоль/л). Перед вимiрюванням поверхню листкових пластинок вiдмивали у дистильова-
нiй водi. Наважку 20 мг розтирали в 2 мл 80% метанолу та екстрагували 48 год при 20 ◦C.
До 0,25 мл екстракту додавали 1,25 мл дистильованої води та 75 мкл 5% розчину NaNO2.
Далi пiсля 6 хв додавали 150 мкл 10% розчину AlCl3 : 6H2O, а через 5 хв вносили 0,5 мл роз-
чину 1 моль/л NaOH та розмiшували. Загальний вмiст флавоноїдiв визначали за допомогою
спектрофотометричного аналiзу. Вимiрювали екстинцiю при довжинi хвилi 510 нм. Резуль-
тати перераховували в еквiвалентi кверцетину (мг QE/г зразка) [7]. Визначення загального
вмiсту фенолiв проводили з додаванням реактиву Фолiна–Чiолкалтеу [8]. Загальну вiднов-
ну активнiсть вимiрювали в реакцiї з 2,2-дифенiл-1-пiкрилгiдразилом [9]. Для визначення
вмiсту токоферолiв рослинний матерiал гомогенiзували в 3 мл сумiшi метанол : хлороформ
(об’ємне спiввiдношення 2 : 1) з додаванням iонолу 0,01%. Пiсля 20 хв iнкубацiї додавали
1 мл хлороформу i 1,8 мл води, перемiшували та центрифугували. Нижню фазу висушу-
вали пiд током азоту та розчиняли у 150 мкл сумiшi дихлорометан : метанол (об’ємне
спiввiдношення 1 : 5). Роздiлення токоферолiв та їх визначення проводили за допомогою
хромато-мас-спектрометричної системи Agilent 6890N/5973 inert 1100 у колонцi C18 3 мкм
2,1 × 100 мм у системi розчинникiв метанол : вода (об’ємне спiввiдношення 95 : 5). Вмiст
вимiрювали вiдповiдно до стандартiв α- i γ-токоферолiв (Sigma–Aldrich) [10].
Отриманi експериментальнi данi демонстрували зростання загального вмiсту фенолiв на
∼30% через 1 добу пiсля дiї фiтогормону, а через 7 дiб пiсля введення салiцилової кислоти
пiдвищення становило вже 50%. Водночас дiя салiцилової кислоти спричиняла пiдвищення
вмiсту флавоноїдiв на 25% у порiвняннi з контролем (табл. 1). Цi данi свiдчать про актива-
цiю бiосинтетичних процесiв, спрямованих на знешкодження окисного стресу та запобiгання
стрес-iндукованим порушенням бiомолекул. Iмовiрно, саме таким чином обробка салiци-
ловою кислотою рослин аспарагусу (Asparagus officinalis L.) пiсля збору врожаю iстотно
затримувала деградацiю при зберiганнi, запобiгаючи руйнуванню хлорофiлу та пiдтримую-
чи вмiст фенолiв i вiдновну активнiсть тканин на рiвнi контролю та вiдповiдно збiльшуючи
Таблиця 1. Загальний вмiст фенольних сполук та флавоноїдiв у фотосинтетичних тканинах сої на 1-у та
7-у добу пiсля екзогенної дiї салiцилової кислоти (1 ммоль)
Показник, мкг/г
сирої ваги Контроль 1 доба 7 доба
Загальнi феноли 61 ± 9 85 ± 5 100 ± 4
Флавоноїди 8,8 ± 0,2 9,7 ± 0,1 11,7± 0,2
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2013, №10 131
Рис. 1. Показник змiн загальної вiдновної активностi тканин сої через 1-у добу та 7 дiб пiсля екзогенної дiї
салiцилової кислоти (1 ммоль/л)
вмiст флавоноїдiв [11]. На культурi клiтин кореневих волоскiв Pueraria candollei також було
показано iндукцiю депонування флавоноїдiв при дiї елiситорiв (метилжасмонату, хiтозану,
суспензiї агробактерiй, екстракту дрiжджiв та салiцилової кислоти). Цiкаво, що дiя метил-
жасмонату стимулювала продукцiю флавоноїду дайдзеїну на 6-у добу обробки, в той час
як ефект салiцилової кислоти спостерiгався вже на 3-ю добу пiсля внесення в культуральне
середовище [12].
Незважаючи на iнтенсивнi дослiдження метаболiзму флавоноїдiв та токоферолiв сої,
мало що вiдомо про взаємозв’язок мiж антиоксидантною активнiстю тканин та вмiстом
цих сполук. Нами було проаналiзовано загальну вiдновну активнiсть тканин сої пiсля дiї
салiцилової кислоти (рис. 1). Було встановлено, що через 1 добу дiї салiцилової кислоти спо-
стерiгається збiльшення загальної вiдновної здатностi тканин сої, однак через 7 дiб пiсля
обробки рiвень зв’язування 2,2-дифенiл-1-пiкрилгiдразилу вирiвнявся з контрольним. На
рослинах iмбирю (Zingiber officinale R o s c o e) ранiше було показано, що обробка салiцило-
вою кислотою пiдвищує загальну вiдновну активнiсть, що корелюється з вмiстом антоцiанi-
ну та фiзетину. Разом з тим було виявлено зростання активностi халконсинтази [13]. Таким
чином, сплеск антиоксидантної активностi може бути наслiдком збiльшення вмiсту речовин
з радикал-зв’язувальними властивостями, одночасно з прямою активацiєю ферментних сис-
тем детоксифiкацiї активних форм кисню. Нами встановлено, що екзогенна дiя салiцилової
кислоти викликає пiдвищення антиоксидантної активностi вегетативних тканин сої за до-
бу пiсля введення, що вiдповiдає нагромадженню фенольних сполук, зокрема флавоноїдiв,
у той час як вiдносна частка токоферолiв зменшується (рис. 2). У попереднiх дослiджен-
нях було показано акумуляцiю пероксиду водню через 1 добу при дiї салiцилової кислоти,
при тому що рiвень перекисного окиснення лiпiдiв залишався сталим, що свiдчить про
активацiю антиоксидантних систем. Однак виявленi у вказаних умовах змiни активностi
каталази, пероксидази та супероксиддисмутази були недостатнiми для повної компенсацiї
ушкоджуючого впливу активних форм кисню [7]. Отже, саме дiя фенольних сполук з ан-
тиоксидантними властивостями (флавоноїдiв й токоферолiв) видається ключовою ланкою
у пролонгованих адаптивних реакцiях рослин.
132 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2013, №10
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
a
Рис. 2. Частка токоферолiв, флавоноїдiв та iнших фенольних сполук у фотосинтетичних тканинах сої на
1-у й 7-у добу пiсля екзогенної дiї салiцилової кислоти (1 ммоль/л):
1 — γ-токоферол; 2 — α-токоферол; 3 — флавоноїди; 4 — iншi фенольнi сполуки
Проте через 7 дiб пiсля обробки салiциловою кислотою зростання загального вмiсту фе-
нольних сполук та власне флавоноїдiв супроводжувалось зменшенням загальної вiдновної
активностi. Частка α- й γ-токоферолiв серед загальних фенольних сполук зменшилась, що
вказує на їх регуляторну та пряму антиоксидантну дiї впродовж тривалих часових промiж-
кiв (див. рис. 2). Водночас у проросткiв сої рiвень перекисного окиснення лiпiдiв на 7-у добу
дiї фiтогормону залишався на рiвнi контролю, що свiдчить про активацiю компенсаторних
механiзмiв забезпечення балансу активних форм кисню пiд час формування адаптивних
реакцiй рослинного органiзму на дiю медiаторiв бiотичного стресу [7].
Таким чином, нами вперше було показано, що салiцилова кислота може виступати iн-
дуктором нагромадження вторинних метаболiтiв з антиоксидантним потенцiалом у рослин,
зокрема токоферолiв i флавоноїдiв, та, як наслiдок, пiдвищувати цiннiсть продуктiв з сої
як природного джерела бiологiчно активних речовин.
Дослiдження виконано за пiдтримки грантiв НАН України № 2.1.10.32-10, 8-13 та 9.1-06-13.
1. Chirumbolo S. Quercetin in сancer prevention and therapy // Integr. Cancer Therapies. – 2013. – 12. –
P. 97–102.
2. Brenda W.-S. Biosynthesis of flavonoids and effects of stress // Curr. Opin. Plant Biol. – 2002. – 5. –
P. 218–223.
3. Chennupati P., Seguin P., Chamoun R., Jabaji S. Effects of High-Temperature stress on soybean isoflavone
concentration and expression of key genes involved in isoflavone synthesis // J. Agric. Food Chem. – 2012. –
60. – P. 421–427.
4. Pavet V., Olmos E., Kiddle G. et al. Ascorbic acid deficiency activates cell death and disease resistance
responses in Arabidopsis // Plant Phys. – 2005. – 139. – P. 127–130.
5. Cheng H., Wang J., Chu S. et al. Diversifying selection on flavanone 3-hydroxylase and isoflavone synthase
genes in cultivated soybean and its wild progenitors // PLoS ONE. – 2013. – 8. – P. 154–158.
6. Xu M., Dong J., Wang H., Huang L. Complementary action of jasmonic acid on salicylic acid in mediating
fungal elicitor-induced flavonol glycoside accumulation of Ginkgo biloba cells // Plant, Cell & Envir. –
2009. – 32. – P. 960–967.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2013, №10 133
7. Kalachova T.A., Iakovenko O.M., Kretinin S. V., Kravets V. S. Effects of salicylic and jasmonic acid on
phospholipase D activity and the level of active oxygen species in soybean seedlings // Biochem. (Moscow)
Suppl. Ser. A: Membrane and Cell Biol. – 2012. – 6. – P. 243–248.
8. Gonzбlez M., Guzmбn B., Rudyk R. et al. Spectrophotometric determination of phenolic compounds in
propolis // Acta Farm. Bonaerense. – 2003. – 22. – P. 243–248.
9. Yousuf S., Choudhary M. I., Rahman A.U. Separation of phenylpropanoids and evaluation of their anti-
oxidant activity // Adv. Prot. in Oxidative Stress II. Methods in Mol. Biol. – 2009. – P. 357–377.
10. Yang W., Cahoon R.E., Hunter S.C. et al. Vitamin E biosynthesis: Functional characterization of the
monocot homogentisate geranylgeranyl transferase // Plant J. – 2011. – 65. – P. 206–217.
11. Wei Y., Liu Z., Su Y. et al. Effect of salicylic acid treatment on postharvest quality, antioxidant activities,
and free polyamines of asparagus // J. Food Sci. – 2011. – 76. – P. 126–132.
12. Udomsuk L., Jarukamjorn K., Tanaka H., Putalun W. Improved isoflavonoid production in Pueraria
candollei hairy root cultures using elicitation // Biotech. Lett. – 2011. – 33. – P. 369–374.
13. Ghasemzadeh A., Jaafar H., Karimi E. Involvement of Salicylic Acid on Antioxidant and Anticancer
Properties, Anthocyanin Production and Chalcone Synthase Activity in Ginger (Zingiber officinale Roscoe)
Varieties // Int. J. Mol. Sci. – 2012. – 13. – P. 828–844.
Надiйшло до редакцiї 15.05.2013Iнститут бiоорганiчної хiмiї та нафтохiмiї
НАН України, Київ
Т. А. Калачева, О.Н. Яковенко, О.Н. Бондаренко, В.С. Кравец
Регуляция уровня фенольних антиоксидантов в тканях сои
при воздействии салициловой кислоты
Исследована регуляция уровня фенольных соединений и динамика восстанавливающей ак-
тивности тканей сои (Glycine max) при воздействии салициловой кислоты. Установлено,
что обработка салициловой кислотой приводит к росту общей восстанавливающей актив-
ности фотосинтетических тканей и повышению уровня общих фенолов, α- и γ-токоферолов
и флавоноидов. Полученные результаты указывают на перспективность использования са-
лициловой кислоты в качестве индуктора накопления вторичных метаболитов с антиокси-
дантным потенциалом, что может повышать ценность продуктов из сои как природного
источника биологически активных веществ.
T.A. Kalachova, O.M. Iakovenko, O.M. Bondarenko, V. S. Kravets
Regulation of phenolic antioxidant level in soybean tissues
under salicylic acid treatment
The regulation of the phenolic compounds level and the dynamics of the total reducing activity of
soybean tissues (Glycine max) under the influence of salicylic acid are investigated. The treatment
by salicylic acid leads to an increase of the total reducing activity of photosynthetic tissues and the
content of total phenolic compounds, α-and γ-tocopherols and flavonoids. The results indicate the
prospects to use salicylic acid as an inducer of the secondary metabolites accumulation, which may
increase the value of soy products as a natural source of biologically active substances.
134 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2013, №10
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-86197 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:06:27Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Калачова, Т.А. Яковенко, О.М. Бондаренко, О.М. Кравець, В.С. 2015-09-09T17:02:56Z 2015-09-09T17:02:56Z 2013 Регуляція рівня фенольних антиоксидантів у тканинах сої при дії саліцилової кислоти / Т.А. Калачова, О.М. Яковенко, О.М. Бондаренко, В.С. Кравець // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2013. — № 10. — С. 130–134. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/86197 577.171.55 Дослiджено регуляцiю рiвня фенольних сполук та динамiку вiдновної активностi тканин сої (Glycine max) при дiї салiцилової кислоти. Встановлено, що обробка салiциловою кислотою спричиняє зростання загальної вiдновної активностi фотосинтетичних
 тканин та пiдвищення рiвня загальних фенолiв, α- й γ-токоферолiв та флавоноїдiв.
 Отриманi результати вказують на перспективнiсть використання салiцилової кислоти як iндуктора нагромадження вторинних метаболiтiв з антиоксидантним потенцiалом, що може пiдвищувати цiннiсть продуктiв з сої як природного джерела бiологiчно активних речовин. Исследована регуляция уровня фенольных соединений и динамика восстанавливающей активности тканей сои (Glycine max) при воздействии салициловой кислоты. Установлено,
 что обработка салициловой кислотой приводит к росту общей восстанавливающей активности фотосинтетических тканей и повышению уровня общих фенолов, α- и γ-токоферолов и флавоноидов. Полученные результаты указывают на перспективность использования салициловой кислоты в качестве индуктора накопления вторичных метаболитов с антиоксидантным потенциалом, что может повышать ценность продуктов из сои как природного источника биологически активных веществ. The regulation of the phenolic compounds level and the dynamics of the total reducing activity of
 soybean tissues (Glycine max) under the influence of salicylic acid are investigated. The treatment
 by salicylic acid leads to an increase of the total reducing activity of photosynthetic tissues and the
 content of total phenolic compounds, α-and γ-tocopherols and flavonoids. The results indicate the
 prospects to use salicylic acid as an inducer of the secondary metabolites accumulation, which may
 increase the value of soy products as a natural source of biologically active substances. Дослiдження виконано за пiдтримки грантiв НАН України № 2.1.10.32-10, 8-13 та 9.1-06-13. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Доповіді НАН України Хімія Регуляція рівня фенольних антиоксидантів у тканинах сої при дії саліцилової кислоти Регуляция уровня фенольних антиоксидантов в тканях сои при воздействии салициловой кислоты Regulation of phenolic antioxidant level in soybean tissues under salicylic acid treatment Article published earlier |
| spellingShingle | Регуляція рівня фенольних антиоксидантів у тканинах сої при дії саліцилової кислоти Калачова, Т.А. Яковенко, О.М. Бондаренко, О.М. Кравець, В.С. Хімія |
| title | Регуляція рівня фенольних антиоксидантів у тканинах сої при дії саліцилової кислоти |
| title_alt | Регуляция уровня фенольних антиоксидантов в тканях сои при воздействии салициловой кислоты Regulation of phenolic antioxidant level in soybean tissues under salicylic acid treatment |
| title_full | Регуляція рівня фенольних антиоксидантів у тканинах сої при дії саліцилової кислоти |
| title_fullStr | Регуляція рівня фенольних антиоксидантів у тканинах сої при дії саліцилової кислоти |
| title_full_unstemmed | Регуляція рівня фенольних антиоксидантів у тканинах сої при дії саліцилової кислоти |
| title_short | Регуляція рівня фенольних антиоксидантів у тканинах сої при дії саліцилової кислоти |
| title_sort | регуляція рівня фенольних антиоксидантів у тканинах сої при дії саліцилової кислоти |
| topic | Хімія |
| topic_facet | Хімія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/86197 |
| work_keys_str_mv | AT kalačovata regulâcíârívnâfenolʹnihantioksidantívutkaninahsoípridíísalícilovoíkisloti AT âkovenkoom regulâcíârívnâfenolʹnihantioksidantívutkaninahsoípridíísalícilovoíkisloti AT bondarenkoom regulâcíârívnâfenolʹnihantioksidantívutkaninahsoípridíísalícilovoíkisloti AT kravecʹvs regulâcíârívnâfenolʹnihantioksidantívutkaninahsoípridíísalícilovoíkisloti AT kalačovata regulâciâurovnâfenolʹnihantioksidantovvtkanâhsoiprivozdeistviisalicilovoikisloty AT âkovenkoom regulâciâurovnâfenolʹnihantioksidantovvtkanâhsoiprivozdeistviisalicilovoikisloty AT bondarenkoom regulâciâurovnâfenolʹnihantioksidantovvtkanâhsoiprivozdeistviisalicilovoikisloty AT kravecʹvs regulâciâurovnâfenolʹnihantioksidantovvtkanâhsoiprivozdeistviisalicilovoikisloty AT kalačovata regulationofphenolicantioxidantlevelinsoybeantissuesundersalicylicacidtreatment AT âkovenkoom regulationofphenolicantioxidantlevelinsoybeantissuesundersalicylicacidtreatment AT bondarenkoom regulationofphenolicantioxidantlevelinsoybeantissuesundersalicylicacidtreatment AT kravecʹvs regulationofphenolicantioxidantlevelinsoybeantissuesundersalicylicacidtreatment |