Публічні бібліотеки в нових адміністративних, соціальних і культурних умовах
Розглянуто сучасний стан, структуру, фонди, роботу з читачами публічних бібліотек Польщі за нових соціально-економічних умов.
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського
2006
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/863 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Публічні бібліотеки в нових адміністративних, соціальних і культурних умовах / Б. Будиньська // Бібл. вісн. — 2006. — N 4. — С. 28-33. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859607869112975360 |
|---|---|
| author | Будиньська, Б. |
| author_facet | Будиньська, Б. |
| citation_txt | Публічні бібліотеки в нових адміністративних, соціальних і культурних умовах / Б. Будиньська // Бібл. вісн. — 2006. — N 4. — С. 28-33. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | Розглянуто сучасний стан, структуру, фонди, роботу з читачами публічних бібліотек Польщі за нових соціально-економічних умов.
|
| first_indexed | 2025-11-28T07:10:15Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 4.28
Á³áë³îòå÷íà ñïðàâà Ïîëüù³: ³ñòîð³ÿ ³ ñüîãîäåííÿ
працівники Інституту читають лекції і проводять
семінари, а також беруть участь у семінарах і кон-
ференціях, організованих Асоціацією польських
бібліотекарів і Польським товариством читання, а
також деякими іншими установами.
Контакти зі світом
Важливе значення для діяльності Інституту має
співробітництво з подібними закордонними цен-
трами. Це: участь у міжнародних проблемних се-
мінарах, читання доповідей, обмін інформацією
про дослідницькі програми і т. п. Останніми рока-
ми співробітники Інституту демонструваливали
результати досліджень на Європейських конфе-
ренціях читання, організованих The International
Reading Association.
Майбутнє
Дослідна програма Інституту на найближчі роки
має відповідати висоті завдань, які ставить перед
нами цивілізація друкованого і «електронного»
слова. Сьогодні в організації роботи бібліотек де-
далі помітнішим стає вплив останнього. Проте,
досвід країн, більш багатих і передових в елек-
тронних технологіях, доводить, що як одиниці, так
і соціальні групи, які починаючи брати участь у
культурі, не можуть обійтися без процесу алфаві-
тизації. Це і тепер є основою освіти, засвоєння
знань, використання інформації, набуття фахової
кваліфікації, просування по соціальній ієрархії,
отримання достатньої заробітної плати. Тому не-
обхідно стежити за змінами на видавничому рин-
ку (книжковому, журнальному, мультимедійному),
змінами в суспільному функціонуванні книги і
бібліотек як у минулому, так і в даний час, наслід-
ками заміни традиційних засобів роботи в бібліо-
теках на електронні, і пов’язаних із цим процесом
змін у моделях керування окремими установами,
мережами і системами в місцевих, регіональних,
національних і міжнародних структурах. Істотни-
ми є також: зростання попиту на інформаційні
послуги бібліотек і їхнє диференціювання; значен-
ня бібліотеки в місцевому середовищі як інститу-
ції, яка формує суспільну думку і бере участь у бу-
дівництві громадянського суспільства; відповід-
ність політики комплектування бібліотечних фон-
дів дійсним потребам та інтересам читачів.
Підсумовуючі піввікову діяльність Інституту
книги і читання, варто відзначити, що його зв’язки
з Бібліотекою Народовою та запроваджені методи
роботи виправдали себе як у фаховому, так і в ор-
ганізаційному відношеннях.
истематичні дослідні роботи Інституту кни-
ги і читання Бібліотеки Народової в колі
проблематики публічних бібліотек указують
напрями і характер змін, які відбуваються в цій сфе-
рі й охоплюють одночасно зміни ладу, культурний і
цивілізаційний прогрес, зміни у формуванні запитів
читачів, які користуються послугами бібліотек.
Джерелом знань про публічні бібліотеки, вико-
нувані ними функції, суспільну акцептацію їхньої
діяльності є, зокрема, щорічники «Публічні біб-
ліотеки у цифрах», які видаються Бібліотекою На-
родовою з 1972 р. Дані з 34-го щорічника, які
ілюструють стан і організацію публічних бібліо-
тек у 2004 р., стали основою цієї статті.
Структура публічних бібліотек
Стан публічних бібліотек у Польщі нерозривно
пов’язаний з соціально-економічними змінами в
країні. Значно вплинули на їхнє функціонування,
організаційну форму і зміст останніми роками:
• Закон про місцеве самоврядування 1 від 8 берез-
ня 1990 р., у результаті якого гмінні бібліотеки
стали муніципальними установами.
Барбара БУДИНЬСЬКА,
завідувачка відділу бібліотекознавства Інституту книги і читання Бібліотеки Народової,
співредактор щорічника «Publiczni Biblioteki w Liczbach»
Ïóáë³÷í³ á³áë³îòåêè â íîâèõ àäì³í³ñòðàòèâíèõ,
ñîö³àëüíèõ ³ êóëüòóðíèõ óìîâàõ
1 Закон від 8 березня 1990 р. про місцеве самоврядування
(В. З. № 16, п. 95); Закон від 17 травня 1990 р. про розпо-
діл завдань і компетенцій, визначених в особливих зако-
нах між органами гміни і органами урядової адміністра-
ції, а також про зміни деяких законів (В. З. № 34, п. 198).
С
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 4.
²íñòèòóò êíèãè ³ ÷èòàííÿ Á³áë³îòåêè Íàðîäîâî¿
29
• Закон про повятове (районне) самоврядування 2
від 5 червня 1998 р., який став основою для
створення середнього рівня державної адмініс-
трації, а потім для створення бібліотек повято-
вого рівня, а також Закон про воєводське само-
врядування 3 від 5 червня 1998 р., який вплинув
на зміну колишнього статусу бібліотек воєвод-
ського рівня 4.
Формально-організаційне регулювання, яке вип-
ливає зі змін соціального устрою, супроводжувало-
ся змінами в бібліотечному законодавстві. Закон
про бібліотеки 5 від 27 червня 1997 р. регулює об-
сяг компетенцій, методи функціонування й органі-
зації системи публічних бібліотек. Його доповнює
Закон про організацію і ведення культурної діяль-
ності від 25 жовтня 1991 р. із подальшими змінами 6.
Наслідком уведення вищевказаних законодавчих
ініціатив були зміни в бібліотечній справі, що
можна означити двома основними моментами:
публічні бібліотеки підпорядковуються органам
місцевого самоврядування (гмінні і воєводські біб-
ліотеки керуються і фінансуються органом відпо-
відного рівня місцевого самоврядування), створю-
ється юридична база для започаткування повято-
вих публічних бібліотек.
Із 1999 р., після того, як пройшло майже 25 ро-
ків, мережа публічних бібліотек повернулася до
триступеневої структури. До бібліотек воєвод-
ського рівня, установ із багаторічною традицією, і
гмінних, із досвідом не менше чверті сторіччя,
приєдналися повятові бібліотеки. Повяти, які були
створені відповідно до адміністративної реформи,
повинні були утворити середній рівень публічних
бібліотек. Усупереч намірам законодавця, до кінця
2005 р. повятові бібліотеки були створені лише в
297 повятах (міських і земських) із загальної кіль-
кості 379, тобто в понад 78 % повятів (78,4 %),
причому в багатьох випадках вони стали формаль-
ними структурами, які не виконують поставлених
перед ними законом завдань або реалізують їх в
обмеженому вигляді. Бібліотеки для земських по-
вятів створені в 73,9 % повятів, тобто в 232 серед
314. Отже, нині неможливо говорити про повну
мережу публічних бібліотек і формування між ни-
ми функціональних зв’язків. Про проблему ослаб-
лення функціональних зв’язків у рамках мережі
публічних бібліотек вже дискутувалося на початку
90-х років XX ст.
Те, що публічні бібліотеки є муніципальними
установами, організованими і такими, що фінан-
суються відповідними органами місцевого са-
моврядування, впливає на їх величезну органі-
заційну диференціацію і можливості реалізації
єдиних завдань, передбачених законом. Непов-
на мережа повятових бібліотек ускладнює ство-
рення системи публічних бібліотек, які тісно
співпрацюють одна з одною і користуються, від-
повідно, взаємодіючою («компатибільною»)
комп’ютерною мережею.
Стан публічних
бібліотек
У 2004 р. було зареєстровано в Польщі 8653 уста-
нови 7, у тому числі 30,65 % становлять головні
бібліотеки, інші – це їхні філії. Частка участі сіль-
ських бібліотек із загальної кількості бібліотек
становить 66 % (66,4 %). Мережа доповнюється
1811 бібліотечними пунктами, значення яких в
обслуговуванні читачів дедалі слабшає.
Порівняно з 2003 р. спостерігається незначне
зменшення загальної кількості бібліотек. П’ятнад-
цятий рік триває тенденція зниження організацій-
них ресурсів мережі. Проте вже чотири роки, як
темп скорочення мережі став нижчим средньоріч-
ного показника за 15 років (1,1 %). Стосовно пе-
реломного 1989 року 8 число бібліотек у цілому
зменшилося на 16,1 %.
Зменшення кількості бібліотек і філій викликало
подальший ріст середньої чисельності мешканців
району, яка обслуговується однією бібліотечною
установою – 4412 чоловік (на 0,6 % більше порів-
няно з попереднім роком і цей показник переви-
щив верхню межу норми, рекомендованої ІFLA
для т. зв. країн, які розвиваються – 4 тис. мешкан-
ців). Від цього явища страждають, насамперед,
сільські території, де частіше ліквідовуються біб-
ліотечні установи (наприклад у 2004 р. 74,3 %
2 Закон від 5 червня 1998 р. про повятове самоврядуван-
ня (В. З. № 91, п. 578).
3 Закон від 5 червня 1998 р. про воєводське самовряду-
вання (В. З. № 91, п. 576).
4 Підставою для початку дій згідно з законами про са-
моврядування був т. зв. II «компетенційний» закон (За-
кон від 24 липня 1998 р. про зміни деяких законів, які
визначили компетенції органів громадської адміністра-
ції – у зв’язку з реформою державного ладу (ст. 130 –
зміна закону про бібліотеки) (В. З. № 106, п. 668).
5 В. З. 1997 р. № 110 п. 721 з подальшими змінами.
6 В. З. № 85, п. 539 і з 1 січня 1999 р. Зміни, відповідно
до В. З. 1998 р. № 106, п. 668; а також зміни, відповідно
до В. З. № 129 п. 1440 2001р. з подальшими змінами.
7 Дані на 31.12.2004 р.
8 З 1989 р. в Польщі почалися зміни устрою.
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 4.30
Á³áë³îòå÷íà ñïðàâà Ïîëüù³: ³ñòîð³ÿ ³ ñüîãîäåííÿ
втрат – це сільські установи), а також ті групи чи-
тачів, у котрих взагалі ускладнений доступ до со-
ціального обслуговування (у 2004 р. 13 % бібліо-
течних об’єктів було пристосовано для осіб, які
пересуваються на інвалідних візках (1122), у то-
му числі в містах – 7,4 %, на селі – 5,6 %).
На такому високому рівні, як у 2003 р., утриму-
валося число бібліотечних установ (2350) з обме-
женою організаційною самостійністю, у тому чис-
лі 77,7 % – це установи, які діють у рамках будин-
ків і центрів культури. Серед інших знаходяться
бібліотеки, які функціонують в організаційному
поєднанні зі шкільними – 16,8 % (обумовлені як
публічно-шкільні бібліотеки або муніципальні,
або галузеві публічно-шкільні) або бібліотеки «у
структурі інших установ» – 5,5 %. Під час роботи
над розподілом дотацій Міністерства культури,
положення останніх виявило бібліотекарям мас-
штаб явища, яким насправді є організовані бібліо-
теки. Воно виявило також величезні проблеми, пе-
ред якими стоять несамостійні бібліотеки, напри-
клад, не занесені до реєстру культурних установ у
гміні, вони не можуть безпосередньо виступити з
проханням про державну фінансову допомогу
(наприклад у формі дотації).
Число бібліотек, які знаходяться у структурі ін-
ших установ досягло 1/4 чисельності мережі, і в
такий спосіб стало істотним соціальним явищем,
тим більше, що понад 81 % таких установ знахо-
диться на селі і, незважаючи на незначний спад
2004 р., надалі спостерігається ріст тенденції до
такого об’єднання усупереч забороні, записаній у
положеннях новелізації Закону про бібліотеки.
Незважаючи на втрати в мережі, площа бібліо-
тек у 2004 р. не зменшилася. Характерною є дис-
пропорція між розміром бібліотек на селі й у міс-
ті; у містах одна установа займає в середньому
площу понад 200 м2, на селі – 59 м2. Черговий рік
скорочувалося число місць для користування фон-
дами (на понад 0,7 %), тому майже 72 % втрат сто-
сується сільської бібліотечної мережі.
Найкращі умови бібліотечних приміщень від-
значені в Західнопоморському воєводстві (3,8 м2
на 100 жителів), у Любуському (3,18), у Вармін-
сько-Мазурському (2,9) і Опольському (2,8), гірші,
ніж у 2003 р. – у Поморському (1,8), Мазовецько-
му (2,0), і Малопольському (2,1), Свєнтокшисько-
му (2,1), Подляському і Люблінському (2,2). Не
змінилося також співвідношення площі і кількості
читачів. Найтісніше в малопольських і помор-
ських бібліотеках (10 «статистичних читачів» на
1 м2), дещо просторіше в бібліотеках Західнопо-
морського, Опольського, Любуського і Вармін-
сько-Мазурського воєводств.
Після трирічного (2001–2003 рр.) спаду числа тих,
хто займається основною діяльністю в публічних
бібліотеках, у 2004 р. відзначається незначний ріст
працівників – до 17 472 чоловік (на 0,6 % більше, ніж
у попередньому році, тобто на 96 чоловік).
Уже багато років статистика відзначає позитивні
зміни у структурі освіти тих, хто займається ос-
новною діяльністю. Збільшувалася кількість пра-
цівників, які володіють вищою і середньою квалі-
фікацією, скорочувалося – без фахової освіти. В
1991 р. працівники з кваліфікацією бібліотекаря
становили менше половини (47 %) усіх працюю-
чих, у 2004 р. їхня участь серед усіх, які займають-
ся основною діяльністю, утримується на рівні 2/3
від загальної кількості (67,3 %). Робітники з ви-
щою бібліотечною освітою становили понад 25 %,
із середньою – 41,7 %.
Позитивним явищем у мережі публічних бібліо-
тек є їхнє оновлення. За даними ЦСУ (Централь-
ного статистичного управління) у 2004 р. 2984
(34,5 %) бібліотеки і бібліотечні філії у Польщі ви-
користовували 12 850 комп’ютерів. У середньому,
на одну комп’ютеризовану установу припадало
4,3 машини, а взагалі на організаційну одиницю
мережі лише 1,5.
Як випливає з декларацій бібліотек, лише 47,4 %
усіх комп’ютерів (6086) було використано для біб-
ліотечно-бібліографічних робіт. Найбільш
комп’ютеризованою була робота в галузі комплек-
тування й опрацювання фондів; для цих цілей бу-
ло використано 3833 машини (63 %). Для катало-
гізації використовувалося 1258 комп’ютерів
(21%), для обліку читачів і фондовидачі – 907 ком-
п’ютерів (15 %). Такий розподіл використання
комп’ютерної техніки характерний для початкової
фази інформатизації бібліотек; з її розвитком і по-
ширенням центральних баз опису, опрацювання
фондів скорочується на користь копіювання гото-
вих описувань.
У бібліотечних процесах найчастіше використо-
вуваною програмою був MAK (продукт Бібліотеки
Народової, 983 декларації), SOWA (комерційна
програма, 618 декларації), VTLS (166) і Libra
(140). Для читачів була доступна менше ніж поло-
вина комп’ютерів, які використовуються у бібліо-
теках (47,36 %). Підключених до інтернету було
9308 комп’ютерних місць (понад 72 %), із цього
ледве більше половини (4860) із можливістю
доступу для читачів.
За даними ЦСУ, найширшою комп’ютеризація
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 4.
²íñòèòóò êíèãè ³ ÷èòàííÿ Á³áë³îòåêè Íàðîäîâî¿
31
публічних бібліотек є у Лодзінському і Вармінсько-
Мазурському воєводствах, де понад половину біб-
ліотечних установ оснащено такою технікою (знач-
ною мірою завдяки допомозі держави в рамках
програми «Контракт для воєводства» обидва
воєводства визнали завдання, пов’язане з комп’юте-
ризацією публічних бібліотек). У Малопольському,
Поморському, Подляському і Куявсько-Поморсько-
му воєводствах оснащені комп’ютерами понад 40 %
бібліотечних установ. Найгірші у цьому відношенні
воєводства: Свєнтокшиське (13,5 % комп’ютеризо-
ваних бібліотек і філій) і Любуське (17 %).
У містах оснащена комп’ютерами була рівно по-
ловина бібліотек, на селі – ледве кожна четверта
(26,6 %). Комп’ютеризована міська бібліотека ма-
ла в середньому шість машин (6,2), на одну сіль-
ську бібліотеку припадало в середньому два з по-
ловиною комп’ютери.
Співставлення даних ЦСУ 1999 і 2004 рр. пока-
зує, що протягом 5 років кількість оснащених
комп’ютерами бібліотек і філій зросла з 685 (7,6 %)
до 2894, тобто майже у 4,5 рази. Беручи до уваги,
що в бібліотеках у 1999 р. 2337 комп’ютерами ко-
ристувалися працівники і 554 надавалося для віль-
ного доступу читачам, то загальний приріст робо-
чих місць також збільшився майже в 4,5 рази, а
приріст числа комп’ютерів для читачів у 11 разів.
У скандинавських країнах, де інформатизація
публічних бібліотек була проведена найшвидше в
Європі, у першу чергу комп’ютеризовані філії у
селах й у малих містах, тобто там, де доступ до
книги й інформації про неї найбільше утруднений.
У Польщі перешкодою в превазі сільських регіо-
нів, крім бар’єрів, пов’язаних із фінансами і мен-
талітетом, є також поганий стан так званої телефо-
нізації села, що ускладнює створення дієвих
комп’ютерних мереж.
Фонди публічних бібліотек
Систематичне відновлення книжкових зібрань
публічних бібліотек – це основна умова їхньої по-
пулярності, а також умова реалізації покладених
на них функцій. Тому придбання видавничих но-
винок, книг і часописів, аудіовізуальних і елек-
тронних видань протягом багатьох років виклика-
ло занепокоєння. У минулі роки, незважаючи на ці-
льові дотації Міністерства культури 9, показник за-
купівель систематично знижувався. Лише в 2004 р.
відбулося помітне поліпшення становища. Фонди
публічних бібліотек становили понад 134,5 млн книг
і періодики (134 455 354 томів), що на 217,5 тис.
прим. більше, ніж у 2003 р. (ріст на 0,16 %). Прав-
да, це незначний приріст, але варто його відзначи-
ти, тому що з 1996 р. спостерігалася безупинна
тенденція спаду обсягу книжкових зібрань.
Відносно висока дотація в 2004 р. позитивно
вплинула на зростання (понад 35 %) витрат на
комплектування в Польщі порівняно з 2003 р. Як-
що в 2003 р. вони становили майже 38 млн 600 тис.
(38 585 956 зл.), в 2004 р. – 52 203 164 зл. (зростан-
ня на 13 617 208 зл.) 10.
Ріст витрат на комплектування вплинув також на
рівень показників закупівель на книжкові видання.
Якщо в 2003 р. показник закупівель на 100 меш-
канців досягнуто найнижчого рівня за останні ро-
ки – 5,1 прим. (у 1988 р. – 18,6 прим. на 100 меш-
канців, тобто показник, рекомендований МК,
систематично знижувався), в 2004 р. він зріс до
6,6 прим. на 100 мешканців.
У перерахунку на 1 мешканця Польщі зросли
також витрати на закупівлю книжкових видань від
1 зл. 01 гроша до 1 зл. 37 гр., тобто на 36 гр. На
одного читача припадає 6 зл. 95 гр., тобто понад
36 % більше, ніж рік тому. Цей приріст випливає
частково з кількісного спаду числа читачів, проте
є безсумнівним симптомом поліпшення станови-
ща. Бібліотеки на купівлю однієї книги в серед-
ньому витратили 20 зл. 70 гр. (у попередньому ро-
ці 19 зл. 75 гр.).
Фінансування публічних бібліотек впливає на
структуру витрат на придбання видавничих нови-
нок. Приріст книжкових фондів у цілому в публіч-
них бібліотеках на 64 % відбувався за муніципаль-
ні кошти і цільові дотації МК, 10 % – це книги, які
надійшли з інших бібліотек, здебільшого, із лікві-
дованих сільських шкіл, решта отримані з різних
джерел (дарунки читачів), а також купівля за доб-
ровільні внески читачів у фонд гуртків друзів біб-
ліотек.
Незважаючи на високий рівень втрат (близько
3 % від минулорічного фонду) відбувся приріст
книжкових фондів у 2004 р. Тому слід ще раз під-
креслити, що зусилля Відомства культури на ко-
ристь поліпшення трагічної ситуації в області ком-
плектування книжкових фондів нарешті стали від-
чутними. Показник придбання книжкових нови-
нок (6,6 прим. на 100 мешканців) не показує
зростання, яке би усіх задовольняло, тому що воно9 Цільові дотації надаються систематично з 2000 р.:
2000 р. – 9 млн зл., 2001 р. – 7463 тис. зл., 2002 р. –
1150 тис. зл., 2003 р. – 5 млн зл., 2004 р. – 10 млн зл.,
2005 р. – 30 млн зл.
10 Публічні бібліотеки в цифрах-2004. – Варшава, 2005.
– С. 56.
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 4.32
Á³áë³îòå÷íà ñïðàâà Ïîëüù³: ³ñòîð³ÿ ³ ñüîãîäåííÿ
ледь відновлює стан 1996 і 1998 рр., але дає надію
на призупинення подальшої деградації фондів у
публічних книгосховищах.
У 2004 р. кращий показник закупівель (8,5 прим.
нa 100 мешканців) був відзначений у Мазовєцько-
му воєводстві (торік 7,0), Дольнлшльонському
(7,4; у 2003 р. – 4,4), Підкарпатському (7,2; 2003 р.
– 6,0), Шльонському (7,1; 2003 р. – 6,2). Найниж-
чі показники закупівель (менше 6 прим. нa 100 меш-
канців), тобто нижче 1/3 норми, встановленої Мі-
ністерством культури, були відзначені у воєводс-
твах: Куявсько-Поморському (5,0), Лодзінському,
Підляському, Свєнтокшиському, Вармінсько-Ма-
зурському і Поморському. Проте, у кожному воє-
водстві показник закупівель у 2004 р. був вищим,
ніж попереднього року.
Аудіовізуальні та електронні фонди в поль-
ських публічних бібліотеках становили лише не-
повних 2 % усіх фондів. Самі електронні доку-
менти як символ сучасності – це зовсім незначна
частина основних фондів (0,03 %). Незначним є
також обсяг надання доступу до цих фондів. У 2004 р.
аудіовізуальних документів було видано 3597 тис.
одиниць (на 3,5 % більше, ніж рік тому). Однак різко
зросла кількість документів, які видаються на елек-
тронних носіях (634 тис. у 2004 р. замість 303 тис. у
2003 р., тобто більше ніж у два рази – 109,4 %).
Читачі
Кількість читачів у публічних бібліотеках у 2004 р.
становила 7 508 511 чоловік, тобто на 0,9 % менше,
ніж у попередньому році. Зменшилася кількість
читачів як у містах (-0,9 %), так і в селах (-0,8 %).
Спад кількості читачів до 19,7 на 100 жителів при-
зупинив тенденцію зростання у місті, що відзна-
чалася до 1992 р., а на селі – третій рік поспіль.
Незначний спад кількості читачів не ставить під
сумнів існування в Польщі дивовижного культур-
ного феномена, яким є зацікавленість публічними
бібліотеками в умовах їхнього постійно недостат-
нього інвестування. Швидше навпаки, тенденція,
яка спостерігається протягом останніх декількох
років незначного, але очевидного росту відсотка
читачів, що у 2003 р. досяг показника 19,8 %, під-
тверджує стабільну зацікавленість публічними
бібліотеками, а, насамперед, їхньою пропозицією.
Варто також відзначити, що однією з характер-
них рис польської бібліотечної справи був у мину-
лому «екстенсивний» розвиток бібліотечного чи-
тання, тобто залучення нових читачів шляхом
створення нових бібліотечних установ у тих міс-
цях скупчення людей, у яких дотепер їх не було.
Лише в 90-ті роки стали помітними зусилля бібліо-
текарів, спрямовані на розширення групи читачів
шляхом інтенсифікації маркетингових дій, підви-
щення рівня привабливості пропозиції і пристосу-
вання її до потреб читача, відновлення інформа-
ційних бібліотечних майстерень (комп’ютериза-
ція), поліпшення умов доступу до фондів.
У багатьох випадках це бібліотекарям вдалося,
тому що публічними бібліотеками користуються
представники всього суспільства: із переважанням
молоді (до 24 років – майже 86 % читачів), у тому
числі учнівської (учні і студенти – майже 62 % чи-
тачів), найчастіше мешканці міст (74,3 % читачів
бібліотек). Ці дані підтверджують думку, що пуб-
лічні бібліотеки служать насамперед молоді, від-
повідаючи на їхні інформаційні і навчальні запити,
реагуючи на їхню потребу у читанні неспеціалізо-
ваної літератури (відповідно до індивідуального
смаку), а також людям, які живуть у міських цен-
трах, що пов’язано з розвитком системи вищої
освіти. Відзначається спад у рамках двох катего-
рій наймолодших читачів (до 15 років і від 16 до
24), але зростає кількість представників трьох ві-
кових категорій, що спільно можна визначити по-
няттям «віку життєвої самостійності і фахової ак-
тивності».
Зміна в межах першої категорії випливає, напев-
но, з демографічної кризи у двох молодших віко-
вих групах, а також зі змінами у вимогах до освіти
(знання іноземних мов, фахове удосконалення,
здобуття нової освіти або фаху) із тенденцією на
старший вік.
Спад числа читачів уплинув на скорочення
видачі книг додому до 152 192 тис. (із 153 622 тис.
у 2003 р.). Це означає спад на понад 1430 тис.
(майже 1 %) порівняно з результатами видачі книг
2003 р.
Кількість «видач на місці» в останні роки зрос-
тала середніми темпами (5 %), проте за два остан-
ні роки також спостерігається їхній спад. Незважа-
ючи на це насиченість «читацької маси» у читаль-
них залах у бібліотеках усіх видів і категорій є од-
ним із найбільш характерних явищ у сфері бібліо-
течної справи упродовж десяти років.
Висновки
1. Повернення до триступеневої структури пуб-
лічних бібліотек дає шанс на більш близьке фахо-
ве співробітництво між ними, відновлення повято-
вої бібліотеки як координуючої установи, за умови
розробки нової організаційної і фахової формули
публічної бібліотеки повятового рівня.
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 4.
Ùî ñòàëîñÿ â ïóáë³÷íèõ á³áë³îòåêàõ ï³ñëÿ çì³íè ñèñòåìè?
33
2. Зберігання тенденції спаду кількості публіч-
них бібліотек і їхніх філій загрожує ліквідацією
культурних установ, часто єдиних у локальному
середовищі, незалежно від оцінки їхньої придат-
ності і використання. Існують побоювання щодо
ліквідації бібліотек, незважаючи на твердження,
зафіксоване в Законі про бібліотеки: «гміна органі-
зує й управляє, щонайменше, однією гмінною пуб-
лічною бібліотекою». Наслідки цих змін негатив-
но відібразяться як на мешканцях міст (зросте
кількість мешканців району, які обслуговує одна
установа), так і села (наприклад може загрожувати
повна ліквідація установи).
3. Скорочення числа публічних бібліотек,
незначний спад кількості читачів, – це серйозний
сигнал для організаторів бібліотек, їхніх працівни-
ків, які спонукають спонсорів до того, щоб більше
піклуватися про ці установи, їхню сучасність і від-
новлення. Є надія, що дотації Міністерства куль-
тури будуть на необхідному фінансовому рівні
підтримувати публічні бібліотеки й у наступні ро-
ки. Це забезпечить їм конкурентність завдяки ви-
давничим новинкам, але, напевно, варто звернути
серйозну увагу на технологічне оснащення пуб-
лічних бібліотек.
4. Ступінь комп’ютеризації польських публічних
бібліотек нижчий від середнього порівняно з краї-
нами Євросоюзу, зокрема скандинавськими краї-
нами, Великобританією або Німеччиною.
Комп’ютеризація публічних бібліотек проходить у
нашій країні за принципом нескоординованості
місцевих ініціатив, неоднорідності: функціональ-
них концепцій, програмного забезпечення і відпо-
відно взаємодіючих («компатибільних») баз да-
них. Відсутність координації характерна як для ді-
яльності в межах мережі публічних бібліотек, так
і співпраці з бібліотеками інших мереж (особливо
вищих навчальних закладів). Публічні бібліотеки,
особливо невеликі, комп’ютеризуються непостій-
но, тобто від випадку до випадку, техніка і прог-
рамне забезпечення не змінюються і не оновлю-
ються. Це, відповідно, веде до того, що з часом їх-
ня придатність стає, щонайменше, проблематич-
ною. Таке розуміння комп’ютеризації бібліотек є
неефективним і економічно необґрунтованим. Без
відповідної урядової програми, яка визначить пріо-
ритети комп’ютеризації бібліотек і узалежнить до-
даткове фінансування місцевих ініціатив від дотри-
мання принципів, визначених у такому документі,
немає шансів скоротити відстань, яка відокремлює
нас від рівня бібліотек Євросоюзу і деяких інших
країн.
Переломний момент
ереломний момент 1989 р., здається, на-
завжди поділив історію публічних бібліо-
тек у Польщі на два періоди: повоєнний –
коли бібліотеки в Польщі відновлювалися, а
здебільшого створювалися наново, у результаті
чого в 1989 р. їхня чисельність разом із філіями
становила 10 313; і після цієї дати, коли мережа
публічних бібліотек зазнала змін і чисельного ско-
рочення, у середньому на 100 установ у рік, досяг-
нувши наприкінці 2004 р. 8653. В обидва періоди
ці, значною мірою, протилежні процеси у бібліо-
течному середовищі були зумовлені різними ла-
дом, передумовами і метою бібліотечної політики,
протилежними принципами керування – централі-
зованим до 1989 р. і децентралізованим пізніше.
Слід нагадати деякі риси активної бібліотечної
політики періоду Польської Народної Республіки,
оскільки їх наслідки впливають на реальні умови,
у яких доводиться працювати бібліотекарям.
Крім уже згадуваного кількісного підходу до
публічної бібліотечної справи в перші повоєнні
роки, відповідно до професійної концепції видат-
них бібліотекарів, викладеної в Декреті про бібліо-
теки 1946 р., нагадуємо ще про інструментальне
відношення до бібліотек як установ ідеологічного
фронту (дедалі менш помітному в останні роки
поступового розпаду системи). Як предмет заці-
кавлення ідеологічно-пропагандистських струк-
тур партії, вони підлягали особливій увазі і нагля-
ду партійної і державної влади, чому сприяла но-
менклатурна система призначення на керівні поса-
Ян ВОЛОШ,
головний редактор часопису «Bibliotekarz»,
голова Асоціації польських бібліотекарів у 2001–2005 рр.
Ùî ñòàëîñÿ â ïóáë³÷íèõ á³áë³îòåêàõ ï³ñëÿ çì³íè ñèñòåìè?
П
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-863 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1029-7200 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T07:10:15Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського |
| record_format | dspace |
| spelling | Будиньська, Б. 2008-07-03T10:35:37Z 2008-07-03T10:35:37Z 2006 Публічні бібліотеки в нових адміністративних, соціальних і культурних умовах / Б. Будиньська // Бібл. вісн. — 2006. — N 4. — С. 28-33. — укp. 1029-7200 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/863 Розглянуто сучасний стан, структуру, фонди, роботу з читачами публічних бібліотек Польщі за нових соціально-економічних умов. uk Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського Бібліотечна справа Польщі: історія і сьогодення Публічні бібліотеки в нових адміністративних, соціальних і культурних умовах Public libraries under existing administrative,social and cultural conditions Article published earlier |
| spellingShingle | Публічні бібліотеки в нових адміністративних, соціальних і культурних умовах Будиньська, Б. Бібліотечна справа Польщі: історія і сьогодення |
| title | Публічні бібліотеки в нових адміністративних, соціальних і культурних умовах |
| title_alt | Public libraries under existing administrative,social and cultural conditions |
| title_full | Публічні бібліотеки в нових адміністративних, соціальних і культурних умовах |
| title_fullStr | Публічні бібліотеки в нових адміністративних, соціальних і культурних умовах |
| title_full_unstemmed | Публічні бібліотеки в нових адміністративних, соціальних і культурних умовах |
| title_short | Публічні бібліотеки в нових адміністративних, соціальних і культурних умовах |
| title_sort | публічні бібліотеки в нових адміністративних, соціальних і культурних умовах |
| topic | Бібліотечна справа Польщі: історія і сьогодення |
| topic_facet | Бібліотечна справа Польщі: історія і сьогодення |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/863 |
| work_keys_str_mv | AT budinʹsʹkab publíčníbíblíotekivnovihadmínístrativnihsocíalʹnihíkulʹturnihumovah AT budinʹsʹkab publiclibrariesunderexistingadministrativesocialandculturalconditions |