Методологічна функція категорії свободи в праві
Свобода как условие формирования творческой и самодостаточной личности выступает абсолютной ценностью. Являясь основным способом осуществления естественных прав человек, она должна использываться в качестве методологического ориентира и критерия позитивного права. Freedom as a condition of formation...
Saved in:
| Date: | 2003 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2003
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8631 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Методологічна функція категорії свободи в праві / О.П. Донченко // Проблеми філософії права. — 2003. — Т. I. — С. 157-158. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859651828288847872 |
|---|---|
| author | Донченко, О.П. |
| author_facet | Донченко, О.П. |
| citation_txt | Методологічна функція категорії свободи в праві / О.П. Донченко // Проблеми філософії права. — 2003. — Т. I. — С. 157-158. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Свобода как условие формирования творческой и самодостаточной личности выступает абсолютной ценностью. Являясь основным способом осуществления естественных прав человек, она должна использываться в качестве методологического ориентира и критерия позитивного права.
Freedom as a condition of formation of a creative and self-relying person presents itself as an absolute value. Being also a means of the realization of natural human rights, it is used as a methodological guide and criterion for the positive law.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:34:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
АКСІОЛОГІЯ ПРАВА
Проблеми філософії права. – 2003. – Том 1. 157
2003 р. О. П. Донченко
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
МЕТОДОЛОГІЧНА ФУНКЦІЯ КАТЕГОРІЇ
СВОБОДИ В ПРАВІ
Свобода є сутнісною константою у визначенні
індивіда як самостійно діючого суб’єкта, наділе-
ного можливістю вибору відповідно до своїх по-
треб, бажань та цілей [3, с. 340]. В свою чергу, ві-
льна, творча людина, яка проголошується в Україні
найвищою соціальною цінністю, повинна врешті-
решт не тільки декларативно, але й реально визначати
нормативно оформлений зміст діяльності держави.
Якщо ж вказані судження об’єднати, то сфор-
мулюється тріада “свобода-особистість-право”, до-
тримання якої, на наш погляд, є умовою оптимізації
процесів державотворення в демократичній країні.
Отже, виникає необхідність аналізу дієвості ме-
тодологічної функції категорії свободи. Адже пра-
во як міра, масштаб поведінки [7, с. 23-27; 1,
с. 172-173] виражає ступінь поліваріантності вчин-
ків ініціативної особи. В цьому розумінні можли-
вість правового самовизначення суб’єктів повинна
стати своєрідним “компасом”, показником істин-
ності юридичних приписів та настанов.
Особлива роль у конкретизації цього положення
належить природному праву. Коли ми спробуємо
з’ясувати, яке з основних питань соціально-філосо-
фського знання сягає глибокої давнини, то не поми-
лимося, стверджуючи, що в якості такого постає
про-блема його співвідношення з позитивним пра-
вом.
Вже в античний період греки розмежовували за-
кон і справедливість. Погляди мислителів були
сповнені прагненням винайти абсолютні начала
в праві, зумовлені самим людським буттям. Де-
мокріт вважав, що “Закон намагається допомогти
в житті людей. Але досягти цього можна лише то-
ді, коли громадяни хочуть жити щасливо: для під-
порядкованих він є тільки свідченням їх власної
доброчинності” [4, с. 361].
Є різні інтерпретації природного права: космо-
логічне (як божествений світовий порядок); антро-
пологічне (як вираження людської сутності); раціо-
нальне (як розум).
Ми розглядаємо його як таке, що по суті висту-
пає субстанційною основою свободи. Адже люди
є вільними лише настільки, наскільки вони можуть
здійснювати природні права (на життя, особисту
недоторканість, вибір місця проживання, безпечне
довкілля тощо). Тобто, свобода у вигляді життєво
важливих інтересів індивіда набуває певного змі-
сту. І завдяки цьому вона отримує достатню осно-
ву, щоби виконувати роль методологічного оріє-
нтира для законодавця.
З іншого боку, окрім змістового наповнення
будь-яке явище повинно мати спосіб свого існу-
вання. В даному випадку, якщо відсутній механізм
практичного втілення, то йдеться тільки про сво-
боду-можливість і людина буде не здатна реалізу-
вати свою самобутність через відсутність визначе-
ності, а головне, гарантованості. Вести ж мову про
свободу як дійсність, “наявне буття” можна лише
без відриву від системи забезпечуваних державою
норм. Але таке твердженя потребує доведення.
Тому наступним нашим завданням є розкриття си-
нтезу природного і позитивного права.
Однак, перш ніж досліджувати співвідношення
та інтегрцію цих концепцій, необхідно зазначити,
що проблема їх єдності та взаємозв’язку, як свідчить
історія та сучасність, розв’язується неоднозначно.
Соціальна і політична специфіка позицій, що
розглядаються, їх якісні відмінності створюють
можливість різних поглядів, у тому числі й для ви-
знання в якості основоположого взагалі тільки од-
ного з типів праворозуміння. Так в 40-50-ті рр.
в багатьох країнах відбувся перехід до позитивного
підходу. Природно-правове мислення було піддане
значній критиці, аргументи якої цікаві й показові.
Перший аргумент стосувався нечіткості концепції
внаслідок розмитості її елементів – визначень
“природа” і “природне.” Другий елемент критики
полягав у вказуванні на відсутність трьох основних
компонентів позитивізму: примусового характеру;
меж дії, встановлених державою; забезпечення
державного контролю. Такі міркування не можна
визнати вагомими, оскільки було зроблено сплуту-
вання понять: властивості позитивного права по-
милково трактувались як такі, що є обов’язковими
для природного. Аналогічні дискусії досить актуа-
льні і в наш час, в тому числі для сучасної юридич-
ної науки [8, с. 52].
Разом із тим, у світі все більше стверджується
думка, що саме взаємозв’язок вказаних концепцій
[2, с. 179, 186] є необхідною підставою створення
найбільш сприятливих умов для творчої самореалі-
зації особистості. І не зважаючи на те, що людині
О.П. Донченко
158 Проблеми філософії права. – 2003. – Том 1.
від народження належать невідчужувані права, "за-
хист" їм все ж таки надає форма закону.
Отже, вихідним моментом встановлення внут-
рішнього зв’язку між природним і позитивним
правом є усвідомлення того, що при всіх своєрі-
дних відмінностях обидва поняття перебувають в
єдиному правовому просторі, який характеризу-
ється спільною сутністю. Це, по-перше. По-друге,
діалектичний підхід до розкриття динаміки та взає-
мопроникнення складових цього простору показує,
що в суспільному житті природне і позитивне право
є не просто протилежностями, а іманентним проти-
річчям у відношенні сутності правової свободи.
Остання ж в такій ситуації містить специфічне нор-
мативне обмеження, переслідуючи мету самозахис-
ту.
По-третє, згідно з проведеним аналізом, сво-
бода має два джерела – змістове (природні права) і
формальне (юридичні норми). Отже, правове регу-
лювання полягає в її трансформуванні в юридичну
сферу. Разом із цим відбувається наповнення фо-
рми закону загальновизнаними цінностями, що по-
яснюється за допомогою методу детермінізму
[3,с.90]. Важливо зазначити, що в цьому випадку
використовується не жорсткий причинно-наслідко-
вий зв’язок, а причинність як взаємодія.
Така інтерпретація свободи має принципове
значення для теорії та філософії права, діагностики
сучасної ситуації. Перш за все, це значення прояв-
ляється у співвідношенні закону і права [5, с. 19-
31; 6, с. 17-26], визначенні правового закону. Ос-
новною ж властивістю останнього є зумовленість
його змісту таким показником як життєво важливі
потреби та інтереси індивідів. Тобто, місце законо-
давчого акту в соціальному житті визначається
тим, наскільки він відповідає природним, суспіль-
но-історичним, економічним, національним, пси-
хологічним факторам і процесам цього життя. Будь-
яке ж нехтування або зневажливе ставлення до ви-
користання свободи в якості критерію права зумов-
лює стан соціальної напруги та нестійкості у суспі-
льстві.
Отже, юридичний закон буде виступати в якості
справедливого, “правильного” тоді, коли держав-
ним законом стане природний закон свободи. Звід-
си зрозуміло, що для перетворення акту державної
волі в правовий акт законодавець повинен пе-
ревіряти його зміст на відповідність свободі,
і тільки при дотриманні цієї вимоги з’являться під-
стави стверджувати про гармонізацію й ефектив-
ність правотворчості та правозастосування.
Список літератури
1. Иконникова Г.И., Ляшенко В.П. Основы фи-
лософии права. – М.: ИНФРА-М, Издательство
“Весь Мир”, 2001.
2. Козловський А.А. Право як пізнання: Вступ
до гносеології права. – Чернівці: Рута, 1999.
3. Краткий философский словарь / Под ред.
А.П. Алексеева. – М.: Проспект, 2001.
4. Лурье С.Я. Демокрит. Тексты. Перевод. Ис-
следования. – Л.: “Наука”, 1970.
5. Нерсесянц В.С. Право и закон: их различение
и соотношение // Вопросы философии. – 1988. – № 5.
6. Нерсесянц В.С. Право – математика сво-
боды. Опыт прошлого и перспективы. – М.:
Юрист, 1996.
7. Нерсесянц В.С. Философия права. Учебник
для вузов. – М.: Издательская группа ИНФРА-М –
НОРМА, 1997.
8. Петрова Л.В. О естественном и позитивном
праве (Критические заметки по поводу учебника
С.С. Алексеева) // Государство и право. – М., 1995.
– № 2.
О. П. Донченко
МЕТОДОЛОГИЧЕСКАЯ ФУНКЦИЯ КАТЕГОРИИ СВОБОДЫ В ПРАВЕ
Свобода как условие формирования творческой и самодостаточной личности выступает абсолютной
ценностью. Являясь основным способом осуществления естественных прав человек, она должна ис-
пользываться в качестве методологического ориентира и критерия позитивного права.
O. P. Donchenko
THE METHODOLOGICAL FUNCTION OF THE CATEGORY OF FREEDOM IN LAW
Freedom as a condition of formation of a creative and self-relying person presents itself as an absolute value.
Being also a means of the realization of natural human rights, it is used as a methodological guide and criterion
for the positive law.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-8631 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1818-992X |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:34:53Z |
| publishDate | 2003 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Донченко, О.П. 2010-06-14T08:12:30Z 2010-06-14T08:12:30Z 2003 Методологічна функція категорії свободи в праві / О.П. Донченко // Проблеми філософії права. — 2003. — Т. I. — С. 157-158. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1818-992X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8631 Свобода как условие формирования творческой и самодостаточной личности выступает абсолютной ценностью. Являясь основным способом осуществления естественных прав человек, она должна использываться в качестве методологического ориентира и критерия позитивного права. Freedom as a condition of formation of a creative and self-relying person presents itself as an absolute value. Being also a means of the realization of natural human rights, it is used as a methodological guide and criterion for the positive law. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Аксіологія права Методологічна функція категорії свободи в праві Методологическая функция категории свободы в праве The methodological function of the category of freedom in law Article published earlier |
| spellingShingle | Методологічна функція категорії свободи в праві Донченко, О.П. Аксіологія права |
| title | Методологічна функція категорії свободи в праві |
| title_alt | Методологическая функция категории свободы в праве The methodological function of the category of freedom in law |
| title_full | Методологічна функція категорії свободи в праві |
| title_fullStr | Методологічна функція категорії свободи в праві |
| title_full_unstemmed | Методологічна функція категорії свободи в праві |
| title_short | Методологічна функція категорії свободи в праві |
| title_sort | методологічна функція категорії свободи в праві |
| topic | Аксіологія права |
| topic_facet | Аксіологія права |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8631 |
| work_keys_str_mv | AT dončenkoop metodologíčnafunkcíâkategoríísvobodivpraví AT dončenkoop metodologičeskaâfunkciâkategoriisvobodyvprave AT dončenkoop themethodologicalfunctionofthecategoryoffreedominlaw |