Право та мораль у системі соціальної регуляції
Право и мораль имеют общее целевое назначение влияние на поведение субъектов, они действуют в едином поле социальных связей; формируют эталоны поведения; имеют единую духовную природу, единый ценностный стержень – справедливость. Влияние права на мораль сопровождает процесс обратного влияния морали...
Saved in:
| Date: | 2003 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2003
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8632 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Право та мораль у системі соціальної регуляції / Т.І. Тарахонич // Проблеми філософії права. — 2003. — Т. I. — С. 147-149. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859618732351946752 |
|---|---|
| author | Тарахонич, Т.І. |
| author_facet | Тарахонич, Т.І. |
| citation_txt | Право та мораль у системі соціальної регуляції / Т.І. Тарахонич // Проблеми філософії права. — 2003. — Т. I. — С. 147-149. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Право и мораль имеют общее целевое назначение влияние на поведение субъектов, они действуют
в едином поле социальных связей; формируют эталоны поведения; имеют единую духовную природу, единый ценностный стержень – справедливость. Влияние права на мораль сопровождает процесс обратного влияния морали на право.
Law and ethics have a common aim of influencing behaviour of subjects. They function in a single field of social ties, form standards of behaviour; have same spiritual nature, and a common value base, that of justice. The influence of ethics accompanies the opposite process of having ethics influencing law.
|
| first_indexed | 2025-11-28T23:44:55Z |
| format | Article |
| fulltext |
Проблеми філософії права. – 2003. – Том 1. 147
АКСІОЛОГІЯ ПРАВА
© 2003 р. Т. І. Тарахонич
Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України
ПРАВО ТА МОРАЛЬ У СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНОЇ
РЕГУЛЯЦІЇ
Існування людини в суспільстві зумовлено ці-
лим рядом факторів, серед яких важливе значення
мають установлені цим суспільством правила спів-
життя. Ці приписи забезпечують найбільш доці-
льне і гармонійне функціонування суспільства
у відповідності з правилами його розвитку. Загаль-
ні правила поведінки, що склалися в даному суспі-
льстві, називають соціальними нормами. Цілісна
динамічна система соціальних норм є необхідною
умовою життя суспільства і функціонування дер-
жави, об’єднань громадян та окремого індивіда.
Система соціальних норм відображає досягну-
тий ступінь економічного, соціально-політичного
і духовного розвитку суспільства, історичні та на-
ціональні особливості держави.
Н.Н. Тарасов зазначає, що існує два підходи
щодо розуміння терміна норма. По-перше, норма –
природній стан деяких суб’єктів ( систем, відно-
син, процесів); по-друге, норма – це правило пове-
дінки, пов’язане із волею та свідомістю людини,
що виникає в процесі культурного розвитку та со-
ціальної організації суспільства [8, с. 244].
Характер розвитку суспільства впливає на зна-
чимість того чи іншого виду норм. У суспільстві
до виникнення держави переважно існували звичаї,
традиції, що регулювали суспільні відносини, відо-
бражали і конкретизували дію об’єктивних зако-
нів, тенденцій суспільного розвитку, тобто таких
норм, які діяли з природно-історичною необхідніс-
тю. В державно організованому суспільстві вини-
кають право, мораль та інші норми.
Оскільки суспільне життя складне і різноманітне,
то соціальні норми помітно відрізняються одна від
одної не лише за сферами регулювання суспільних
відносин, а й за способами свого встановлення і за-
безпечення, за суб’єктами їх прийняття тощо.
У своїй сукупності існуючі норми представля-
ють одну систему соціального регулювання, в якій
ефективність норм (кожного виду) найбільшою
мірою виявляється лише у взаємодії з іншими еле-
ментами цієї системи. Основними видами соціаль-
них норм є економічні, політичні, правові, мора-
льні, релігійні, звичаєві та інші. Всі вони мають
певні ознаки, зумовлені особливостями їх форму-
вання, методами впливу на поведінку суб’єктів
тощо. Але кожній з них притаманні і спільні для
всіх соціальних норм ознаки.
Звернемо увагу тільки на деякі аспекти даної
проблеми, а саме, на поняття права та моральних
норм з погляду філософії права.
Визначення права в світовій історії теоретичної
думки досить багатоманітне та різнохарактерне.
Більшість авторів залишаються прихильниками
нормативної школи праворозуміння, відповідно до
якої право розглядається як нормативно-вольовий
регулятор суспільних відносин, як внутрішнє взає-
моузгоджена система встановлених чи санкціоно-
ваних державою, формально визначених норм, які
забезпечуються примусовою силою держави
В. Селіванов та Н. Діденко вважають, що з по-
гляду філософії право є сукупністю етичних суспі-
льних цінностей, таких як справедливість, порядок,
моральність, правдивість та інші, які ґрунтуються
на ідеї соціальної рівності [6, с. 16]. Даний підхід
до права своїм корінням сягає ще часів античності,
коли поняття права розкривалось через поняття
справедливості. Платон розумів право як першо-
причину всіх явищ буття, як щось таке, що прони-
кає в усе інше, завдяки чому і виникає все наро-
джене [5, с. 648]. Зазначимо, що ідея права в біль-
шості підходів аналізується з погляду ідеї свободи.
Гегель розглядає право в трьох аспектах: право як
свобода (ідея права), право як визначений ступінь
і форма свободи (особливе право), право як закон
(позитивне право) [1, с. 15].
Значним внеском у розвиток ідеї формального
визначення поняття права зроблено представни-
ками позитивіського напрямку, в якому виділяють
легістське (представниками даного напрямку є: в
Англії – Д. Остін, у Німеччині – П. Лабанд, у Росії
– Шершеневич Г.В.) та соціологічне поняття права
(в Росії – С.А. Муромцев, Н.М. Коркунов, Л.Й. Пе-
тражицького, в США – О.У. Холмл, Р. Паунд,
Дж. Френк). У рамках позитивіського праворозу-
міння поняття права розкривається через ознаки
форми, в якій право знаходить свій вияв, а зміст
цієї форми не враховується для розуміння права
Т.І. Тарахонич
148 Проблеми філософії права. – 2003. – Том 1.
(формою виразу права може бути закон, і в даному
розумінні право та закон збігаються).
Неопозитивісти пропонують змістовне визна-
чення поняття права пояснювати через зміст пра-
вових явищ. Виділяють два види неопозити-
віського розуміння права: етичне поняття права
(представниками етичного напрямку в кінці ХХ ст.
в США були Р. Дворкін, в Германії – М. Кріле, в
Росії – В.К. Бабаев, Р.З. Лівшиц) та юридичне ( Дж.
Локк, І. Кант, Г.В.Ф. Гегель, в Росії – Б.Н. Чичерін,
П.І. Новгородцев, Б.А. Кістяківський, сучасна лібе-
ральна концепція права розроблялась В.С. Нерсе-
сянцем, Л.І. Спиридоновим та іншими ) [12, с. 37].
Право – явище багатогранне, і кожен філософ-
ський напрямок обирає той підхід до права, який,
на їх думку, найбільш повно розкриває його зміст.
Ряд учених розкривають сутність права через про-
цес саморозвитку та самоорганізації суспільства.
Вони розглядають суспільство як систему, що по-
стійно функціонує, розвивається, має певну сис-
тему цінностей та потребує регламентації. Найва-
жливішим засобом цієї регламентації виступає
право. Аксіологічний підхід до права дає можли-
вість розглядати право як соціальну цін-
ність [10, с. 14-15].
Нерсесянц В.С. виділяє два аспекти буття пра-
ва: право в статичному стані та право в дина-
мічному стані [3, с. 475-476]. В статичному стані
право розглядається як певна система правових
норм. В динамічному стані воно діє як певний ре-
гулятор, тобто це свого роду застосування абстрак-
тної норми, яка встановлює певні правила поведін-
ки до конкретного суб’єкта в конкретних випадках.
Найважливішим ціннісним критерієм права
є мораль. Під мораллю М.С. Кельман, О.Г. Мура-
шин розуміють норми, принципи, правила поведі-
нки, які склалися в суспільстві під впливом гро-
мадської думки відповідно до уявлень про добро та
зло, обов’язок, справедливість, честь і забезпечу-
ються через внутрішнє переконання та засоби гро-
мадського впливу [2, с. 40]. Дане поняття свідчить,
що моральні норми мають історичний характер
виникнення, формується під впливом таких катего-
рій, як добро, зло, чесність, справедливість. Вони
охоплюють майже всі сфери життєдіяльності суспі-
льства: економіку, політику, право та ін. Але в “чис-
тому” вигляді моральне регулювання поширюється
на порівняно вузьку сферу міжособистого спілку-
вання (дружба, кохання, взаємодопомога). Але і в
цій сфері їх не можна ізолювати від інших соціаль-
них норм, таких як традиції, релігійні норми, звичаї.
Ю.В. Тихонравов вважає, що мораль вбирає
в себе всі відомі в даному суспільстві вимоги різ-
них релігій, які спонукають до єдності та стабіль-
ності в даному суспільстві [9, с. 401]. За допомо-
гою моралі узгоджується поведінка особи з інтере-
сами суспільства, ліквідуються суперечності між
ними, регулюється міжособистісне спілкування.
Своє бачення моралі має О.Ф. Скакун, розгля-
даючи її як систему норм і принципів, які виника-
ють із потреби узгодження інтересів індивідів один
з одним і суспільством (класом, соціальною гру-
пою, державою), спрямовані на регулювання пове-
дінки людей відповідно до понять добра і зла і під-
тримуються особистим переконанням, традиціями,
вихованням, силою громадської думки [7, с. 287].
Моральним нормам притаманні ряд особливос-
тей, які дають можливість виділити їх із системи
соціальних норм, а саме:
– мораль формується в духовній сфері життя сус-
пільства та є невіддільною від суспільної свідомості;
– моральні норми базуються на уявленні про
добро та зло, справедливе та несправедливе тощо;
– моральні норми містяться в суспільній свідо-
мості у вигляді понять, ідей, принципів тощо;
– моральні норми не містять спеціальних меха-
нізмів впливу, а забезпечуються силою гро-
мадської думки, масовими прикладами, що набу-
вають характеру переконання.
Ряд авторів вважають, що моральні норми відо-
бражають відношення людини до людини. Якщо
вони виходять за межі такого відношення, то втра-
чають соціальне спрямування. Інші вчені дотриму-
ються позиції, що моральні норми мають індивіду-
альну та соціальну природу і відображають відно-
сини між суб’єктами та відносини суспільства та
суб’єкта [11, с. 152].
Мабуть, немає потреби проводити чітке розме-
жування індивідуального та соціального характеру
моральних норм, оскільки в них органічно пере-
плетені елементи того й іншого. Даної позиції до-
тримується й Н.М. Онищенко підкреслюючи, що
моральні та правові норми регулюють не внутрі-
шній світ, а відносини між людьми. Однак потрі-
бно мати на увазі й індивідуальний аспект мораль-
них вимог [4, с. 115].
В.В. Копєйчиков під мораллю розуміє регулю-
вання поведінки людей шляхом її оцінки відпові-
дно до категорій добра і зла (моральним є те, що
приносить людям добро, і навпаки дії, що тягнуть
за собою зло, оцінюються як аморальні).
У суспільстві сформувались моральні вимоги,
які мають загальнолюдську значимість (турбота
про людей похилого віку; надання матеріальної та
моральної допомоги хворим та незаможним тощо).
Проте у суспільстві існують і такі відносини, що не
підлягають моральній оцінці.
Право і мораль в системі соціальної регуляції
Проблеми філософії права. – 2003. – Том 1. 149
Взаємодія права і моралі в суспільстві – це
складний, багатогранний процес. Активно вплива-
ючи на мораль, право сприяє більш глибокому її
вкоріненню в суспільстві, одночасно під впливом
моральних вимог право постійно збагачується, зро-
стає його роль як соціального регулятора суспіль-
них відносин.
Ю.В. Тихонравов зазначає, що проблемі відо-
кремлення права від моралі приділяли увагу пред-
ставники юридичного позитивізму. Суб’єктивним
моментом даної позиції виступає спроба звільнити
право як чисто формальний предмет позитивного
дослідження від морально – змістовного наванта-
ження [9, с. 405].
Право і мораль мають спільне для них цільове
призначення – це вплив на поведінку суб’єктів; фу-
нкціонування права та моралі предметно не обме-
жене певною сферою соціальних відносин, вони
діють в єдиному полі соціальних зв’язків; право та
мораль мають загальне функціональне призна-
чення, вони формують еталони поведінки, цінні-
сно-нормативну орієнтацію суспільства; вони ха-
рактеризуються структурною єдністю, оскільки
формують власні системи, в які включають суспі-
льні відносини, суспільну свідомість і норми; пра-
во та мораль засновані на спільності соціально-
еконо-мічних інтересів, культури суспільства,
прихильності людей до ідеалів свободи і справед-
ливості, вони мають єдину духовну природу, єди-
ний ціннісний стрижень – справедливість.
Зважаючи на сказане, зазначимо, що в реальній
дійсності право і мораль функціонують в єдності,
переплітаючись між собою, доповнюючи одне од-
ного, вплив права на мораль супроводжує процес
зворотного впливу моралі на право.
Список литературы
1. Гегель Г.В.Ф. Философия права. – М.:
Мысль, 1990.
2. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія
права ( зі схемами, кросвордами, тестами). – К.:
Кондор, 2002.
3. Нерсесянц В.С. Общая теория права и госу-
дарства. – М.: Норма – Инфа, 1999.
4. Онищенко Н.М. Моральні засади реалізації
законодавства // Правова держава. Вип. 7. – К. –
1996.
5. Платон. Кратил / Собр. соч. В 4-х т. – Т. 1. –
М., 1990.
6. Селиванов В., Віденко Н. Правова природа
регулювання суспільних відносин // Право Украї-
ни. – 2000. – № 10.
7. Скакун О.Ф. Теория государства и права. –
Харьков: Консум, 2000.
8. Теория государства и права. / Под ред. Коре-
льского В.М., Перевалова В.Д. – М.: Норма – Инфа,
1998.
9. Тихонравов Ю.В. Основы философии права.
– М.: Вестник, 1997.
10. Філософія права: Навчальний посібник /
Под ред. В.М. Костицького, Б.Ф. Чміля. – К.: Юрі-
нком Інтер, 2000.
11. Хропанюк В.Н. Теорія государства и права.
– М., 1993.
12. Четвернин В.А. Понятие права и государс-
тва. Введение в курс теории права и государства. –
М.: Дело, 1997.
Т. И. Тарахонич
ПРАВО И МОРАЛЬ В СИСТЕМЕ СОЦИАЛЬНОЙ РЕГУЛЯЦИИ
Право и мораль имеют общее целевое назначение влияние на поведение субъектов, они действуют
в едином поле социальных связей; формируют эталоны поведения; имеют единую духовную природу,
единый ценностный стержень – справедливость. Влияние права на мораль сопровождает процесс обрат-
ного влияния морали на право.
T. I. Tarahonych
LAW AND ETHICS IN THE SYSTEM OF SOCIAL REGULATION
Law and ethics have a common aim of influencing behaviour of subjects. They function in a single field of
social ties, form standards of behaviour; have same spiritual nature, and a common value base, that of justice. The
influence of ethics accompanies the opposite process of having ethics influencing law.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-8632 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1818-992X |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T23:44:55Z |
| publishDate | 2003 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Тарахонич, Т.І. 2010-06-14T08:15:10Z 2010-06-14T08:15:10Z 2003 Право та мораль у системі соціальної регуляції / Т.І. Тарахонич // Проблеми філософії права. — 2003. — Т. I. — С. 147-149. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1818-992X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8632 Право и мораль имеют общее целевое назначение влияние на поведение субъектов, они действуют в едином поле социальных связей; формируют эталоны поведения; имеют единую духовную природу, единый ценностный стержень – справедливость. Влияние права на мораль сопровождает процесс обратного влияния морали на право. Law and ethics have a common aim of influencing behaviour of subjects. They function in a single field of social ties, form standards of behaviour; have same spiritual nature, and a common value base, that of justice. The influence of ethics accompanies the opposite process of having ethics influencing law. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Аксіологія права Право та мораль у системі соціальної регуляції Право и мораль в системе социальной регуляции Law and ethics in the system of social regulation Article published earlier |
| spellingShingle | Право та мораль у системі соціальної регуляції Тарахонич, Т.І. Аксіологія права |
| title | Право та мораль у системі соціальної регуляції |
| title_alt | Право и мораль в системе социальной регуляции Law and ethics in the system of social regulation |
| title_full | Право та мораль у системі соціальної регуляції |
| title_fullStr | Право та мораль у системі соціальної регуляції |
| title_full_unstemmed | Право та мораль у системі соціальної регуляції |
| title_short | Право та мораль у системі соціальної регуляції |
| title_sort | право та мораль у системі соціальної регуляції |
| topic | Аксіологія права |
| topic_facet | Аксіологія права |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8632 |
| work_keys_str_mv | AT tarahoničtí pravotamoralʹusistemísocíalʹnoíregulâcíí AT tarahoničtí pravoimoralʹvsistemesocialʹnoiregulâcii AT tarahoničtí lawandethicsinthesystemofsocialregulation |