Що сталося у публічних бібліотеках після зміни системи?
Розглянуто професійний бібліотечний рух Польщі. Висвітлено структуру місцевого самоврядування, позицію урядової адміністрації щодо сучасного стану та проблем публічних бібліотек....
Saved in:
| Date: | 2006 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського
2006
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/864 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Що сталося в публічних бібліотеках після зміни системи? / Я. Волош // Бібл. вісн. — 2006. — N 4. — С. 33-38. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859955985785815040 |
|---|---|
| author | Волош, Я. |
| author_facet | Волош, Я. |
| citation_txt | Що сталося в публічних бібліотеках після зміни системи? / Я. Волош // Бібл. вісн. — 2006. — N 4. — С. 33-38. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | Розглянуто професійний бібліотечний рух Польщі. Висвітлено структуру місцевого самоврядування, позицію урядової адміністрації щодо сучасного стану та проблем публічних бібліотек.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:19:13Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 4.
Ùî ñòàëîñÿ â ïóáë³÷íèõ á³áë³îòåêàõ ï³ñëÿ çì³íè ñèñòåìè?
33
2. Зберігання тенденції спаду кількості публіч-
них бібліотек і їхніх філій загрожує ліквідацією
культурних установ, часто єдиних у локальному
середовищі, незалежно від оцінки їхньої придат-
ності і використання. Існують побоювання щодо
ліквідації бібліотек, незважаючи на твердження,
зафіксоване в Законі про бібліотеки: «гміна органі-
зує й управляє, щонайменше, однією гмінною пуб-
лічною бібліотекою». Наслідки цих змін негатив-
но відібразяться як на мешканцях міст (зросте
кількість мешканців району, які обслуговує одна
установа), так і села (наприклад може загрожувати
повна ліквідація установи).
3. Скорочення числа публічних бібліотек,
незначний спад кількості читачів, – це серйозний
сигнал для організаторів бібліотек, їхніх працівни-
ків, які спонукають спонсорів до того, щоб більше
піклуватися про ці установи, їхню сучасність і від-
новлення. Є надія, що дотації Міністерства куль-
тури будуть на необхідному фінансовому рівні
підтримувати публічні бібліотеки й у наступні ро-
ки. Це забезпечить їм конкурентність завдяки ви-
давничим новинкам, але, напевно, варто звернути
серйозну увагу на технологічне оснащення пуб-
лічних бібліотек.
4. Ступінь комп’ютеризації польських публічних
бібліотек нижчий від середнього порівняно з краї-
нами Євросоюзу, зокрема скандинавськими краї-
нами, Великобританією або Німеччиною.
Комп’ютеризація публічних бібліотек проходить у
нашій країні за принципом нескоординованості
місцевих ініціатив, неоднорідності: функціональ-
них концепцій, програмного забезпечення і відпо-
відно взаємодіючих («компатибільних») баз да-
них. Відсутність координації характерна як для ді-
яльності в межах мережі публічних бібліотек, так
і співпраці з бібліотеками інших мереж (особливо
вищих навчальних закладів). Публічні бібліотеки,
особливо невеликі, комп’ютеризуються непостій-
но, тобто від випадку до випадку, техніка і прог-
рамне забезпечення не змінюються і не оновлю-
ються. Це, відповідно, веде до того, що з часом їх-
ня придатність стає, щонайменше, проблематич-
ною. Таке розуміння комп’ютеризації бібліотек є
неефективним і економічно необґрунтованим. Без
відповідної урядової програми, яка визначить пріо-
ритети комп’ютеризації бібліотек і узалежнить до-
даткове фінансування місцевих ініціатив від дотри-
мання принципів, визначених у такому документі,
немає шансів скоротити відстань, яка відокремлює
нас від рівня бібліотек Євросоюзу і деяких інших
країн.
Переломний момент
ереломний момент 1989 р., здається, на-
завжди поділив історію публічних бібліо-
тек у Польщі на два періоди: повоєнний –
коли бібліотеки в Польщі відновлювалися, а
здебільшого створювалися наново, у результаті
чого в 1989 р. їхня чисельність разом із філіями
становила 10 313; і після цієї дати, коли мережа
публічних бібліотек зазнала змін і чисельного ско-
рочення, у середньому на 100 установ у рік, досяг-
нувши наприкінці 2004 р. 8653. В обидва періоди
ці, значною мірою, протилежні процеси у бібліо-
течному середовищі були зумовлені різними ла-
дом, передумовами і метою бібліотечної політики,
протилежними принципами керування – централі-
зованим до 1989 р. і децентралізованим пізніше.
Слід нагадати деякі риси активної бібліотечної
політики періоду Польської Народної Республіки,
оскільки їх наслідки впливають на реальні умови,
у яких доводиться працювати бібліотекарям.
Крім уже згадуваного кількісного підходу до
публічної бібліотечної справи в перші повоєнні
роки, відповідно до професійної концепції видат-
них бібліотекарів, викладеної в Декреті про бібліо-
теки 1946 р., нагадуємо ще про інструментальне
відношення до бібліотек як установ ідеологічного
фронту (дедалі менш помітному в останні роки
поступового розпаду системи). Як предмет заці-
кавлення ідеологічно-пропагандистських струк-
тур партії, вони підлягали особливій увазі і нагля-
ду партійної і державної влади, чому сприяла но-
менклатурна система призначення на керівні поса-
Ян ВОЛОШ,
головний редактор часопису «Bibliotekarz»,
голова Асоціації польських бібліотекарів у 2001–2005 рр.
Ùî ñòàëîñÿ â ïóáë³÷íèõ á³áë³îòåêàõ ï³ñëÿ çì³íè ñèñòåìè?
П
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 4.34
Á³áë³îòå÷íà ñïðàâà Ïîëüù³: ³ñòîð³ÿ ³ ñüîãîäåííÿ
ди, централізована система керування державою,
планова економіка, централізована система фінан-
сування бібліотек. Значний вплив мали також:
цензура, боротьба з поглядами, які відрізнялися
від ідеологічно правильних, боротьба з інформа-
цією і будь-якою ініціативою, не схваленою пред-
ставниками комуністичної партії. Ці умови не сти-
мулювали розвиток суспільної активності грома-
дян, хоча гасло про поглиблення соціалістичної
демократії постійно декларувалася.
Позбавлене дієздатності суспільство звикло до
опіки держави, яка, гарантуючи робочі місця і ко-
шти для утримання підприємств (у тому числі і
бібліотек), безупинно проголошувала гасло про
прагнення до забезпечення зростаючих потреб
суспільства, що було нездійсненою мрією через
хронічну недостатність планової економіки. Не-
зважаючи на це у суспільстві зміцніли деякі звич-
ки, вимоги і моделі поведінки, які ще й сьогодні
впливають на функціонування держави й суспіль-
ну свідомість.
Зміна устрою викликала величезне потрясіння в
усьому суспільстві. Свої позиції втратила не тіль-
ки комуністична партія, але й зруйнувалася стара
інституційна система організації соціально-еконо-
мічного життя країни.
Процес зміни державного ладу призвів до по-
вного заперечення колишньої бібліотечної політи-
ки держави, а потім – після введення устрою міс-
цевого самоврядування – до передачі майже всіх
виключних прав урядової адміністрації і відпові-
дальності за бібліотеки новоствореній муніци-
пальній адміністрації, яка не розумілася на особ-
ливостях бібліотечної галузі.
Професійний бібліотечний
рух в умовах змін
Сум’яття на початку 90-х років торкнулося та-
кож середовища бібліотекарів. Проте, незабаром
суперечки і суперництво в бібліотечному середо-
вищі відійшли на другий план перед реальністю, у
якій опинилася вітчизняна бібліотечна справа.
Умови діяльності бібліотек ставали дедалі важчи-
ми. Як профспілки, так і Асоціація польських біб-
ліотекарів усе частіше виступали зі зверненнями
до влади, пропозиціями нових рішень, протестами
проти ліквідації й об’єднання бібліотек із іншими
установами, проханнями про краще фінансування
бібліотек, захист звільнених парцівників, бороть-
бу з явищем присвоєння собі керівних посад у біб-
ліотеках політичними угрупованнями і котеріями.
Асоціація польських бібліотекарів стала розви-
вати діяльність, спрямовану на захист бібліотек і
відновлення їхньої діяльності, за такими напряма-
ми: інтеграція бібліотечних кіл, поширення нових
ідей і концепцій розвитку бібліотечної справи.
Присутність і активна діяльність директорів пуб-
лічних бібліотек у структурах Асоціації полегшу-
вала упорядкування і реалізацію планів діяльності
організації з огляду на реальні потреби і нові за-
вдання. Насамперед, АПБ узяла на себе роль орга-
нізатора зустрічей керівних кадрів бібліотек і де-
сятків конференцій (раніше цим займалася урядо-
ва адміністрація), присвячених важливим пробле-
мам публічних бібліотек, створюючи форум для
обміну думками, досвідом і новими ідеями, проек-
тами. Для цієї мети був використаний потенціал
людей, які брали активну участь як у роботі про-
фесійних комісій і секцій АПБ, так і видавничій
діяльності Асоціації, що поширювала нові ідеї і
концепції вітчизняних колективів, а також досвід
світового бібліотечного співтовариства.
Структура місцевого самоврядування,
нові власники бібліотек
Вибір нового шляху розвитку країни відповідно
до принципів демократії і ринкової економіки був
пов’язаний насамперед із відмовою від централі-
зованого керування державою і введенням устрою
місцевого самоврядування: з 1990 р. у гмінах, а з
1999 р. також у воєводствах (областях) і повятах
(районах). Створення повятів і воєводств – це ре-
зультат адміністративної реформи, яка скоротила
число воєводств із 49 до 16 і ввела повяти. На дум-
ку багатьох спеціалістів, під тиском політиків і в
атмосфері політичних суперечок було створено за-
багато адміністративних одиниць на кожному рів-
ні, у результаті чого більшість із них є одиницями
економічно слабкими, яким бракує коштів на роз-
виток, а іноді також на поточні витрати, і утриму-
ється за рахунок дотацій. Підпорядкування пуб-
лічних бібліотек органам місцевого самоврядуван-
ня принесло різні плоди.
Брак коштів у гмінах і ставлення до бібліотек із
боку нової влади як до додаткового і навіть зайвого
вантажу для бюджету гміни призводило до скоро-
чення бібліотечного фінансування, ліквідації біблі-
отек, особливо бібліотечних філій на території гмін,
до деякої міри також заміни кваліфікованого персо-
налу на нижче оплачуваний без кваліфікації, а та-
кож об’єднання бібліотек із іншими установами, та-
кими як: будинки культури, школи, центри відпо-
чинку, музеї, поштові управи і навіть гмінні управи.
Ці явища припинили тільки доопрацювання Закону
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 4.
Ùî ñòàëîñÿ â ïóáë³÷íèõ á³áë³îòåêàõ ï³ñëÿ çì³íè ñèñòåìè?
35
про бібліотеки 2001 р., що заборонило об’єднувати
бібліотеки з іншими установами. Постраждалі від
усіх цих перетворень бібліотеки, як правило, втра-
чали можливість систематичного відновлення фон-
дів, а їхня діяльність часто підпорядковувалася за-
вданням установ, у які вони були включені.
Проблема повятових (районних) бібліотек з’яви-
лася з початком 1999 р., коли були створені повяти,
а у Законі про бібліотеки вказано, що у кожному
повяті повинна бути принаймі одна бібліотека. З
огляду на фінансовий стан повятів і фактичні мож-
ливості створення нових бібліотек, бібліотечне се-
редовище разом із Секцією публічних бібліотек
Асоціації польських бібліотекарів запропонували
оптимальне вирішення цієї проблеми шляхом пе-
редачі функцій повятових бібліотек міським бібліо-
текам у повятових містах. Загалом, йшлося про
підтримку й опіку над публічними бібліотеками на
території даного повяту і надання їм навчальної і
методичної допомоги. Здавалося, що для реалізації
цих завдань міські бібліотеки мали достатньо
сприятливі умови. Пропозиція була підтримана ві-
домством культури. Однак виявилося, що багато
повятових самоврядувань навіть на фінансування
таких проектів не мали коштів або вважали, що мо-
жуть собі дозволити зневагу до Закону, оскільки
керівні органи держави не цікавляться цим питан-
ням. Тому немає нічого надзвичайного, що до сьо-
годні багато повятів не мають повятових бібліотек,
а значна їхня частина (часом змінна, тому що не
щороку договір про керування і фінансування по-
вятової бібліотеки підписується повятовими і місь-
кими органами влади), хоча формально і була ство-
рена, але не заслуговує на назву «бібліотека». Фак-
тично, за даними на вересень 2005 р., 293 повяти з
379 існуючих у Польщі мають формальні підстави
для твердження про виконання вимог Закону.
Інакше формувався стан воєводських публічних
бібліотек. Після реформи адміністративного роз-
поділу країни в 1975 р. в Польщі функціонувало в
49 воєводствах 49 публічних бібліотек зі статусом
воєводських бібліотек. Більшість із них воєводські
функції об’єднувало з виконанням функції міської
бібліотеки, що обслуговує населення воєводського
міста. Серед них знаходилися як сильні, що мали
значні кошти і досвід (воєводські бібліотеки в ста-
рих, крупних, створених після війни 17 воєводст-
вах), так і нові бібліотеки, збудовані в нових воє-
водствах на базі колишніх повятових бібліотек, які
тільки поступово наращували свій потенціал.
Усі воєводські бібліотеки до введення устрою
місцевого самоврядування в гмінах продовжували
діяльність за попередньо виробленими зразками і
принципами, не завжди формально визначеними
до 1989 р. Їхнім основним завданням була опіка
над діяльністю бібліотечних установ на територі-
ях воєводств (консультування, навчання, допомога
у доборі зібрань, технічна й організаційна під-
тримка тощо).
Підпорядкування бібліотек гмінним органам са-
моврядування і їхнє фінансування з гмінного бю-
джету різко змінилося. Багато гмінних бібліотек
опинилося у тяжкому фінансовому становищі, інші
на реформі виграли, самостійність багатьох із них
обмежила недосвідчена муніципальна влада, що до
того занадто часто шукала заощаджень у мізерних
бібліотечних бюджетах. Таких змін не зазнали до
1999 р. воєводські бібліотеки, які надалі фінансува-
лися з держбюджету. Різниця в способі фінансуван-
ня гмінних і воєводських бібліотек почала негатив-
но впливати на колишній стан функціональних і
організаційних зв’язків у бібліотечній мережі воє-
водств, а також на співвідношення керівництва во-
єводських бібліотек із муніципальною гмінною
владою. Проявом цих змін були, зокрема, абсурдні
заборони входу інструкторів воєводських бібліотек
у гмінні бібліотеки, що були формою боротьби ор-
ганів самоврядування за свою самостійність. Та-
ким чином, почався процес ослаблення колишніх
зв’язків у мережі воєводських публічних бібліотек.
Подальші зміни відбулися після введення в 1999 р.
реформи нового адміністративного розподілу кра-
їни, тобто після створення повятів і введення уст-
рою місцевого самоврядування також на рівні по-
вятів і воєводств. Першим сигналом був поділ за-
вдань бібліотеки, що призвів до формування двох
окремих установ, підпорядкованих відповідно во-
єводським і міським органам самоврядування. І,
хоча такі явища наштовхнулися на протест бібліо-
текарів, цей процес тривав, незважаючи на нераці-
ональність, витрати і погіршення забезпечення чи-
тацьких потреб. Але все вирішували місцеві амбі-
ції і політичні мотиви.
Воєводські бібліотеки не тільки були підпорядко-
вані маршалковському керуванню у воєводствах і
охоплені муніципальною системою фінансування
публічних установ, але також були змінені умови і
межі їхньої опіки над мережею публічних бібліотек
у воєводстві. По-перше, нова муніципальна влада
стали сильніше впливати на умови і напрями діяль-
ності воєводських бібліотек, По-друге, у результаті
створення 16 воєводств із колишніх 49 збільшилося
число публічних бібліотек в окремих воєводствах.
По-третє, кошти воєводських бібліотек не були
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 4.36
Á³áë³îòå÷íà ñïðàâà Ïîëüù³: ³ñòîð³ÿ ³ ñüîãîäåííÿ
збільшені, а іноді навіть скорочені. Часто це відбу-
валося за рахунок скорочення структур воєводських
бібліотек, персоналу, який займався опікою над
публічними бібліотеками на території воєводства.
У цих умовах, і особливо після того, як у 2 або 3
рази збільшилася кількість бібліотек на розширеній
території воєводства, зв’язки воєводських бібліотек
із бібліотеками на території воєводства стали слаб-
шати. Відчувалася відсутність проміжної ланки –
повятових бібліотек. Не дивно, що клопотатися про
їхнє створення почали директори воєводських біб-
ліотек, а також інструкторські кадри. Сьогодні вже
очевидно, що обмеженими силами і коштами воє-
водських бібліотек не вдасться здійснити положен-
ня Закону про керівництво повятом принаймні од-
нією повятовою бібліотекою, а також виконати одну
з основних функцій воєводської бібліотеки – надати
ефективну, відповідно до положень Закону, допомо-
гу публічним бібліотекам на території воєводства.
Нове явище – зростаюча диференціація організа-
ційних і структурних моделей бібліотек. Так сьо-
годні було б важко показати дві ідентичні моделі воє-
водських бібліотек. Кожна з них шукає найвигідні-
шого для себе місця в регіональній структурі і під-
бирає відповідні напрями і форми діяльності, нама-
гаючись задовольнити читацькі потреби, вимоги
влади, потреби бібліотек на території воєводства і
постанови правових положень, причому значну
роль відіграють у цих умовах амбіції і претензії ди-
ректорів воєводських бібліотек. У результаті харак-
терною рисою сучасних воєводських бібліотек є не
тільки розмаїття організаційних і функціональних
моделей, але також діяльність, що провадиться за
авторськими, а тому сильно диференційованими
програмами, серед яких, очевидно, переважають
показні форми культурно-просвітньої діяльності, а
також форма діяльності, яка слугує для задоволен-
ня потреб учнівської частини населення. Звичайно,
це схвалюється з боку муніципальної влади.
Способи підтримки й опіки над публічними біб-
ліотеками на території воєводства також сильно
відрізняється і залежать від змісту здійснюваних
авторських програм директорів.
Позиція урядової адміністрації
Те, що публічні бібліотеки не стали бенефіціан-
тами зміни устрою, до деякої міри пов’язано з
впливом відомства культури, що замінило колиш-
ню бібліотечну політику спробами розробки куль-
турної політики, в якій значення публічних бібліо-
тек (парадоксально, що не книги і читання) відсу-
валися на віддалений план. Безсумнівно, відразу
після зміни устрою, це був результат сум’яття в
поглядах політиків щодо ролі держави і її відно-
шення до бібліотек, пізніше – уведення устрою
місцевого самоврядування і передача справ пуб-
лічних бібліотек органам місцевого самоврядуван-
ня. Дослідження методів, за якими ця передача бу-
ла підготовлена і відбулася, показує, що це було
зроблено без особливої підготовки. Просто, відпо-
відно до законів, гмінні бібліотеки були передані
гмінним органам самоврядування, а з 1 січня 1999 р.
справи воєводських і повятових бібліотек також
перейшли під опіку органів місцевого самовряду-
вання. Після цієї дати відомство культури відмови-
лося від старих форм нагляду й обмежувалося
значною мірою правовим регулюванням бібліотек.
Наприклад, слід зазначити підготовку і прийняття
Сеймом Закону про бібліотеки 1997 р., що, збері-
гаючи старі принципи Закону 1968 р., пристосував
термінологію до нової дійсності, а також до Зако-
ну про обов’язковий примірник того ж року.
Сигнали про зростаючі труднощі бібліотек, про-
блеми з фінансами, ліквідацією, придбанням но-
винок, необхідністю комп’ютеризації не могли за-
лишити Відомство байдужим. Між іншим, у груд-
ні 2000 р. тодішній Міністр культури і національ-
ної спадщини Казимеж Уяздовський звернувся до
маршалів із листом, у якому акцентував їхню ува-
гу на потребі боротьби з цими явищами. Ще рані-
ше, вже в 1997 р., його попередник, Казимеж Дей-
мек, спираючись на дослідження про поганий стан
у поповненні зібрань у публічних бібліотеках (че-
рез брак коштів), уплинув на виділення і призна-
чення з центрального бюджету держави 2 млрд зло-
тих на придбання новинок для публічних бібліо-
тек. Допомога бібліотекам тривала й у наступні
роки, хоча обсяг коштів був різним в окремі роки.
Відомство культури асигнувало також невеличкі
кошти на підтримку придбання бібліотечного про-
грамного забезпечення, на реставрацію бібліотеч-
них фондів і здійснення інших проектів, пов’яза-
них із модернізацією діяльності бібліотек.
Перспектива вступу Польщі в Європейський Со-
юз і можливість використання його фондів для по-
треб культури, у тому числі й бібліотек, схилила
Міністра культури Вальдемара Домбровського до
розроблення і прийняття урядом у 2004 р. «Стра-
тегії розвитку культури 2004–2013 рр.» разом із
п’ятьма національними програмами культури. Од-
нією з них є Національна програма культури
«Просування читання і розвиток сектору книги на
2004–2013 рр.», у якій передбачалося, зокрема, бу-
дівництво і розширення інфраструктури публіч-
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 4.
Ùî ñòàëîñÿ â ïóáë³÷íèõ á³áë³îòåêàõ ï³ñëÿ çì³íè ñèñòåìè?
37
них бібліотек і модернізація їхнього обладнання
комп’ютерною технікою і програмним забезпечен-
ням, будівництво платформ віртуальных мереже-
вих систем, створення й оснащення лабораторії
оцифрування фондів, їхню реставрацію і збіль-
шення обсягу одержуваних книг, розвиток різно-
манітних послуг і функцій бібліотек, підтримка
масових заходів щодо читання.
Як «Стратегія розвитку культури...», так і Націо-
нальна програма культури «Просування читан-
ня...» були сприйняті бібліотечним середовищем із
критичними зауваженнями, у тому числі й Асоціа-
цією польських бібліотекарів і Конференцією ди-
ректорів воєводських публічних бібліотек. Голов-
ний закид стосувався розробки цих документів на
замовлення міністра в Економічній академії у Кра-
кові без участі бібліотекарів. У результаті не було
враховано багато першоджерел, а висновки і про-
позиції нових рішень формулювалися без достат-
нього знання реального стану в країні і за кордо-
ном.
Реалізація цих програмних обіцянок, що почала-
ся в 2005 р., значною мірою зводилася лише до асиг-
нування з центрального держбюджету 30 млн зло-
тих на придбання видавничих новинок для публіч-
них бібліотек і, безсумнівно, мала велике значення
для поповнення книжкових фондів публічних біб-
ліотек в останні роки.
Менш помітними були інші програми Відомства
культури, відповідно до яких окремі бібліотеки
могли діставати кошти на реалізацію певних про-
ектів. У даний час відомство дедалі частіше бере
участь у поширенні інформації про можливості
використання фондів ЄС для потреб культури і на-
дання допомоги бібліотекам щодо їхнього залу-
чення. Європейські фонди мають велике значення
як додаткове джерело фінансування модернізації і
діяльності публічних бібліотек зі збільшенням до-
ступу до них насамперед шляхом умілої підготов-
ки відповідних проектів.
Варто відзначити таку ініціативу відомства на-
уки як програма ІКОНКА, яка позитивно оцінюєть-
ся бібліотекарями. Протягом останніх двох років
реалізація вплинула на оснащення багатьох пуб-
лічних бібліотек комп’ютерною технікою, надаю-
чи можливість доступу до інтернету і сучасних
технологій пошуку інформації і комунікації.
Очевидно, що дії урядової адміністрації щодо
публічних бібліотек змінили свій характер після
перебудови державного устрою. Сьогодні помітно
відхід від прямого нагляду за бібліотеками і призу-
пинення інноваційної і координаційної активності
на користь підтримки з держбюджету або європей-
ських джерел локальних і регіональних ініціатив
окремих бібліотек.
Сучасний стан і проблеми
До кінця 2005 р. мережа публічних бібліотек ста-
новила 8591 бібліотеку і бібліотечну філію (порівня-
но з 2004 р. сталося зменшення на 62 бібліотеки).
2350 бібліотек і філій веде несамостійну діяльність
у складі інших установ як їхні організаційні підроз-
діли (будинки культури, школи, спортивні і спортив-
но-оздоровчі центри, музеї, гмінні управління і дея-
кі інші). У 21 гміні немає публічної бібліотеки, не-
зважаючи на положення закону про обов’язок кож-
ної гміни створити і підтримувати такі установи.
Брак коштів у гмінах із самого початку впливає
на поповнення бібліотечних фондів. Показник за-
купівлі нових книг на 100 жителів, що у 1988 р.
становив 18,6 прим, а в наступні роки систематич-
но падав, у 2003 р. знизився до 5,1 прим. Лише
протягом останніх двох років він знову почав зро-
стати, що є наслідком використання зазначених
коштів для цих цілей з державного бюджету, за-
вдяки чому цей показник на кінець 2005 р. стано-
вив 9 книг на 100 жителів.
Труднощі з відновленням бібліотечних фондів
уплинули на їхню якість. У фондах публічних біб-
ліотек бракує багатьох цінних книг, що після лікві-
дації цензури в Польщі (1989 р.) стали масово ви-
даватися. Відчувається також брак матеріалів і
джерел інформації, необхідної для навчання. Це
має істотне значення у зв’язку з потроєнням упро-
довж останніх 17 років кількость студентів ВНЗ і
загальним визнанням освіти цінністю, що має ви-
рішальне значення при оцінюванні якості життя
особистості. Школярі та студенти становлять близь-
ко третини читачів публічних бібліотек у Польщі.
Це усвідомлює значна частина представників
органів місцевого самоврядування, що намагаєть-
ся сприяти відновленню бібліотечної діяльності.
На жаль, про більшість не можна цього сказати,
але приклад цієї меншості в органах самовряду-
вання є повчальним, а засоби, асигновані ними на
бібліотеки, дають змогу краще поповнювати фон-
ди, впроваджувати сучасне устаткування, осна-
щення і модернізувати бібліотечну діяльність. За-
вдяки цьому бібліотеки стають більш сучасними, у
результаті ними користується 35–40 % мешканців,
у той час, як по країні припадає в середньому 19 чи-
тачів публічних бібліотек на 100 мешканців. Усе
це свідчить про величезну диференціацію стану
бібліотек у масштабі країни і регіонів.
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 4.38
Á³áë³îòå÷íà ñïðàâà Ïîëüù³: ³ñòîð³ÿ ³ ñüîãîäåííÿ
Показником сучасності є комп’ютеризація і за-
стосування нових інформаційних і комунікаційних
технологій. На червень 2004 р. лише 25,66 % пуб-
лічних бібліотек мають у своєму розпорядженні
комп’ютерну техніку, а лише 23 % користуються
доступом до інтернету. За даними на кінець 2004 р.,
у публічних бібліотеках було 12 850 комп’ютерів,
серед яких 9308 мали вихід в інтернет. Комп’ютер-
ною технікою і доступом до інтернету володіють в
основному значні публічні бібліотеки, набагато
рідше можуть нею користуватися сільські бібліоте-
ки. У найкращому стані знаходяться воєводські і
міські бібліотеки (у великих містах), що досягли
достатнього рівня оснащення комп’ютерною техні-
кою, набули солідного досвіду, і в результаті, бе-
руть участь у консорціумах бібліотек, що застосо-
вують ті ж бібліотечні системи, беруть на себе
створення регіональних мережевих бібліотечних
систем і підтримують інші бібліотеки в мережі пуб-
лічних бібліотек. Хоча, крім згадуваної ІКОНКИ,
важко назвати іншу урядову програму комп’ютери-
зації бібліотек, залучення бібліотеками нових тех-
нологій стає дедалі ефективнішим, а в останні ро-
ки і простішим, що пов’язано, зокрема, із новими
можливостями використання коштів із європейсь-
ких фондів. Результатом є динамічна зміна ситуації
й ширше (також у невеличких містах і селах) вико-
ристання бібліотеками інформаційних і комуніка-
ційних технологій.
Разом із новими технологіями поширюються су-
часні форми діяльності бібліотек. Це – результат
доступності іноземної літератури, міжнародних
контактів бібліотекарів, співробітництва в рамках
Єврорегіонів і підтримка закордонних установ.
Тут слід зазначити як приклад реалізовані в Поль-
щі два проекти Фонду Бертельсмана, перший із
яких сприяв створенню в містах Вроцлав і Ольш-
тин двох сучасних і добре оснащених традиційни-
ми і мультимедійними фондами бібліотек для мо-
лодих читачів, а другий, освітній – до розширення
уміння бібліотекарів щодо використання інтернету
в бібліотечній діяльності. Бібліотеки у Вроцлаві й
Ольштині стали для багатьох бібліотекарів, а та-
кож органів місцевого самоврядування зразковими
бібліотеками.
Дедалі більше органів місцевого самоврядуван-
ня погоджуються, що бібліотеки є важливими еле-
ментами освіти, культурної, інформаційної і соці-
альної інфраструктури, що необхідно їх підтриму-
вати для блага місцевої громадськості і ними мож-
на пишатися. У результаті поступово дедалі біль-
ша кількість бібліотек одержує нові або відремон-
товані будівлі і приміщення, сучасне устаткування
і кошти на нові технології. Завдяки розвиненій ос-
віті бібліотекарів у вищих навчальних закладах і
на рівні середніх шкіл систематично підвищується
також рівень кваліфікації бібліотечних кадрів.
У нових соціально-економічних і адміністратив-
них умовах можна зауважити прогресивні явища в
організації і діяльності мережі публічних бібліотек.
Це, по-перше, поступальна автоматизація мережі,
яка виявляється в тому, що колишні зв’язки (зі слі-
дами неформальної залежності і підпорядкування),
що об’єднували гмінні, повятові і воєводські бібліо-
теки, стають слабшими, а в деяких регіонах навіть
зникають. Шанси на їхнє пожвавлення дають лише
ініціативи і заходи, спрямовані на будівництво регіо-
нальних бібліотечних систем у комп’ютерній мере-
жі. Оскільки такі ініціативи нечисленні, у результа-
ті розширюється автономія бібліотек, чому сприяє
рівень кваліфікації бібліотечних працівників, їхня
самостійність у роботі і краще забезпечення при-
міщеннями, устаткуванням і фондами. У результа-
ті спостерігається друге характерне явище, тобто
зростаюча популярність і поширення авторських
програм діяльності керівників окремих бібліотек
(не тільки воєводських). Звичайно, вони є резуль-
татом праці директорів, яким вдалося розробити
такі програми, домогтися їхнього схвалення і виз-
нання в бібліотечному колективі й органах місце-
вого самоврядування, а потім успішно їх здійсню-
вати. Авторські програми достатньо диференційо-
вані. Вони є результатом міркувань і вибору на-
прямів та форм діяльності з метою схвалення і під-
тримки місцевого самоврядування, а також попу-
лярності серед населення. Звичайно, вони характе-
ризуються різноманіттям застосовуваних форм у
сфері культурно-просвітньої і регіональної діяль-
ності.
На закінчення додамо: прискорення позитивних
змін у публічній бібліотечній справі в Польщі бу-
де залежати від того, чи захоче урядова адмініс-
трація за зразком інших держав – членів ЄС грати
ще велику програмну роль у керуванні бібліотека-
ми. Можливо, що імпульси, які надходять із Євро-
пейської комісії, європейські кошти, запропонова-
ні польським бібліотекам, привабливі приклади
урядових підрозділів із керування бібліотеками,
музеями й архівами у Великобританії або сканди-
навських країнах, а також загальна, досить кри-
тична оцінка сьогоднішньої участі урядової адмі-
ністрації в справах бібліотек схилять нову владу
(після останніх парламентських виборів) до веден-
ня активної бібліотечної політики.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-864 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1029-7200 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:19:13Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського |
| record_format | dspace |
| spelling | Волош, Я. 2008-07-03T10:36:13Z 2008-07-03T10:36:13Z 2006 Що сталося в публічних бібліотеках після зміни системи? / Я. Волош // Бібл. вісн. — 2006. — N 4. — С. 33-38. — укp. 1029-7200 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/864 Розглянуто професійний бібліотечний рух Польщі. Висвітлено структуру місцевого самоврядування, позицію урядової адміністрації щодо сучасного стану та проблем публічних бібліотек. uk Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського Бібліотечна справа Польщі: історія і сьогодення Що сталося у публічних бібліотеках після зміни системи? What has happened with public libraries after change of the system? Article published earlier |
| spellingShingle | Що сталося у публічних бібліотеках після зміни системи? Волош, Я. Бібліотечна справа Польщі: історія і сьогодення |
| title | Що сталося у публічних бібліотеках після зміни системи? |
| title_alt | What has happened with public libraries after change of the system? |
| title_full | Що сталося у публічних бібліотеках після зміни системи? |
| title_fullStr | Що сталося у публічних бібліотеках після зміни системи? |
| title_full_unstemmed | Що сталося у публічних бібліотеках після зміни системи? |
| title_short | Що сталося у публічних бібліотеках після зміни системи? |
| title_sort | що сталося у публічних бібліотеках після зміни системи? |
| topic | Бібліотечна справа Польщі: історія і сьогодення |
| topic_facet | Бібліотечна справа Польщі: історія і сьогодення |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/864 |
| work_keys_str_mv | AT vološâ ŝostalosâupublíčnihbíblíotekahpíslâzmínisistemi AT vološâ whathashappenedwithpubliclibrariesafterchangeofthesystem |