Анатомічні ознаки листків з різних рівнів крони та їх пластичність у Acer platanoides і A. tataricum
Дослiджено 10 анатомiчних показникiв листкiв з верхньої та нижньої частин крони дерев Acer platanoides (тiньовитривалий вид) i A. tataricum (напiвтiньовитривалий вид) та їх iндекси пластичностi. Встановлено, що на верхiвках крони середня товщина листка A. platanoides в 1,3 раза перевищує таку нижнiх...
Saved in:
| Date: | 2009 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8667 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Анатомічні ознаки листків з різних рівнів крони та їх пластичність у Acer platanoides і A. tataricum / Н.Ю. Волошина, Н.О. Бiлявська // Доп. НАН України. — 2009. — № 6. — С. 173-178. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860030277452038144 |
|---|---|
| author | Волошина, Н.Ю. Білявська, Н.О. |
| author_facet | Волошина, Н.Ю. Білявська, Н.О. |
| citation_txt | Анатомічні ознаки листків з різних рівнів крони та їх пластичність у Acer platanoides і A. tataricum / Н.Ю. Волошина, Н.О. Бiлявська // Доп. НАН України. — 2009. — № 6. — С. 173-178. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Дослiджено 10 анатомiчних показникiв листкiв з верхньої та нижньої частин крони дерев Acer platanoides (тiньовитривалий вид) i A. tataricum (напiвтiньовитривалий вид) та їх iндекси пластичностi. Встановлено, що на верхiвках крони середня товщина листка A. platanoides в 1,3 раза перевищує таку нижнiх листкiв за рахунок збiльшення висоти палiсадної паренхiми (в 1,3 раза) та губчастої паренхiми (в 1,6 раза) i потоншення нижньої епiдерми (в 0,87 раза). Не виявлено рiзницi мiж товщиною верхнiх та нижнiх листкiв у A. tataricum, а також верхньої епiдерми в обох видiв. Види вiдрiзняються за парцiальними об’ємами тканин листкiв вздовж крони, крiм нижньої епiдерми у A. tataricum. Iстотнi вiдмiнностi мiж вивченими видами виявлено в пластичностi 9 з 10 показникiв, тодi як пластичнiсть об’єму мiжклiтинного простору однакова в обох видiв клену. Пластичностi показникiв залежать вiд потреб виду в освiтленнi.
We studied 10 anatomical foliage traits and their plasticity indices at top and bottom of Acer trees (A. platanoides, shade-tolerant, and A. tataricum, moderately shade-tolerant). At canopy tops, the thickness of A. platanoides leaves was on average 1.3 times that at bottoms due to the palisade parenchyma 1.3 times higher, the spongy parenchyma 1.6 times higher, and the lower epidermis 0.87 thinner. The thickness of leaves in A. tataricum and the thickness of the upper epidermis in both species were invariant across the crown locations. Species differed in the partial volumes of leaf tissues across the crown, apart from the lower epidermis in A. tataricum. Significant distinctions between the species studied were revealed in intracanopy plasticity for 9 from 10 leaf traits, whereas the plasticity of intercellular spaces’ volumes was similar in both maple species. The trait plasticities were dependent on the species’ light requirements.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:52:05Z |
| format | Article |
| fulltext |
оповiдi
НАЦIОНАЛЬНОЇ
АКАДЕМIЇ НАУК
УКРАЇНИ
6 • 2009
БIОЛОГIЯ
УДК 539.214:581.45:582.746.51
© 2009
Н.Ю. Волошина, Н. О. Бiлявська
Анатомiчнi ознаки листкiв з рiзних рiвнiв крони та їх
пластичнiсть у Acer platanoides i A. tataricum
(Представлено членом-кореспондентом НАН України Я.П. Дiдухом)
Дослiджено 10 анатомiчних показникiв листкiв з верхньої та нижньої частин крони
дерев Acer platanoides (тiньовитривалий вид) i A. tataricum (напiвтiньовитривалий вид)
та їх iндекси пластичностi. Встановлено, що на верхiвках крони середня товщина лис-
тка A. platanoides в 1,3 раза перевищує таку нижнiх листкiв за рахунок збiльшення
висоти палiсадної паренхiми (в 1,3 раза) та губчастої паренхiми (в 1,6 раза) i потон-
шення нижньої епiдерми (в 0,87 раза). Не виявлено рiзницi мiж товщиною верхнiх та
нижнiх листкiв у A. tataricum, а також верхньої епiдерми в обох видiв. Види вiдрiзня-
ються за парцiальними об’ємами тканин листкiв вздовж крони, крiм нижньої епiдерми
у A. tataricum. Iстотнi вiдмiнностi мiж вивченими видами виявлено в пластичностi 9
з 10 показникiв, тодi як пластичнiсть об’єму мiжклiтинного простору однакова в обох
видiв клену. Пластичностi показникiв залежать вiд потреб виду в освiтленнi.
Сучаснi науковi дослiдження пiдкреслюють головним чином роль фiзiологiчних параме-
трiв у формуваннi конкурентної здатностi рослин, однак характеристики свiтлозбирального
комплексу та активностi фотосинтезу також залежать вiд численних структурних показни-
кiв. Дiйсно, метаболiзм бiохiмiчних процесiв, якi вiдбуваються в хлоропластi, залишається
досить консервативним протягом фiлогенетичного розвитку. Проте еволюцiя рослинного
свiту передбачає iснування величезної рiзноманiтностi анатомiчних i морфологiчних харак-
теристик, що дозволяє рослинам ефективно змiнювати поглинання свiтла листками [1]. Їхнi
змiни протягом еволюцiї, онтогенетичного розвитку та пiд дiєю навколишнього середовища,
а також численнiсть важливих показникiв i їхнiх комбiнацiй ускладнюють прогнозування
функцiонування рослин за такими параметрами. Необхiдно зазначити, що бiльшiсть пока-
зникiв, якi впливають на одну й ту ж функцiю рослини, змiнюються паралельно пiд впливом
факторiв навколишнього середовища та залежно вiд виду [2]. Розумiння такої скоордино-
ваної мiнливостi основних структурних параметрiв може iстотно спростити прогнозування
розвитку рослин в умовах майбутнiх змiн клiмату.
Серед факторiв, що контролюють еволюцiю будови листка, чiльне мiсце посiдає
положення листкiв вiдносно свiтлового потоку [3]. Внаслiдок очевидної генетичної гете-
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2009, №6 173
рогенностi екотипiв, якi ростуть за рiзних умов освiтлення [4], вважається доцiльним про-
водити дослiдження адаптацiйної здатностi рослин до рiзних рiвнiв освiтлення, порiвнюючи
характеристики листкiв з рiзних частин крони одного й того ж дерева, тобто в градiєнтi освi-
тленостi вздовж крони. Завдяки пластичностi структури листка, зокрема його анатомiчної
будови, вiдбувається пристосування рослин до рiзних умов освiтленостi [5]. Незважаючи
на численнi дослiдження пластичностi анатомiчних ознак листкiв всерединi крони, наше
уявлення про цей феномен залишається фрагментарним.
Останнiм часом у зв’язку з розташуванням листкiв у кронi вивчено деякi анатомiчнi
характеристики листкiв у дерев Elaeagnus angustifolia, що росли у долинi р. Рiо-Негро в Ар-
гентинi [6], та трьох деревних видiв (Quercus ilex, Phillyrea latifolia i Pistacia lentiscus) [7].
Показано [6], що бiльша товщина верхнiх листкiв у порiвняннi з нижнiми обумовлена при-
сутнiстю ще одного шару клiтин палiсадної паренхiми, внаслiдок чого збiльшується парцi-
альний об’єм мезофiлу в листках верхiвки.
У наших попереднiх дослiдженнях морфологiчних i фотосинтетичних характеристик
листка двох видiв клену, Acer platanoides i A. tataricum, якi вiдрiзняються за тiньовитри-
валiстю, виявлено статистично достовiрнi вiдмiнностi мiж верхнiми та нижнiми листками
за морфологiчними показниками, а саме вiдносним вмiстом води, питомою площею та пи-
томою масою листка, що свiдчить про iснування в них рiзних стратегiй пристосування до
протилежних умов освiтлення в кронi дерев. Це пiдтверджено даними стосовно функцiо-
нального стану фотосинтетичного апарату, якi вказують на наявнiсть мiжвидових вiдмiн-
ностей у ступенi фотоiнгiбування за умов високих рiвнiв освiтлення [8].
Використання лише розмiрiв та морфологiї листка як iндикаторiв пластичностi явно не-
достатньо, i тому слiд брати до уваги також такi анатомiчнi ознаки, як органiзацiя i об’єм
тканин листка. Метою нашого дослiдження була перевiрка ступеня варiабельностi параме-
трiв анатомiчної структури листкiв мiж рiзними за висотою частинами крони дерева, що
може бути iндикатором їх здатностi до адаптацiї, у видiв A. platanoides i A. tataricum, якi
вiдрiзняються за тiньовитривалiстю, та визначення стратегiй їх пристосування на тканин-
ному рiвнi до градiєнта освiтленостi вздовж крони.
Матерiали та методи. Дослiдження проводили в серединi лiта у 2006–2007 рр. на ро-
слинному матерiалi, що вiдбирали в ботанiчному заказнику загальнодержавного значення
“Лiсники” (30◦32′ с. д. та 50◦17′ пн.ш.) у межах кленово-ясенево-вiльхового лiсу [9]. У до-
слiдженнях використовували листки з п’яти дерев тiньовитривалого виду A. platanoides та
напiвтiньовитривалого виду A. tataricum. Верхнi листки брали з гiлок на верхiвках моло-
дих дерев на висотi бiльше нiж 4 м, тодi як нижнi листки — з гiлок, розташованих на
висотi нижче 1 м. Щiльнiсть потоку фотонiв на поверхнi листкiв, яка визначалася в приро-
дних умовах над вiдiбраними листками (прилад LI-250 light meter фiрми “LI-COR”, США),
становила у дерев A. tataricum (314,52±28,00) мкмоль/(м2
·с) на верхiвцi крони та (21,25±
± 1,68) мкмоль/(м2
· с) в її нижнiй частинi, у A. platanoides — вiдповiдно (133,25 ± 12,34)
та (17,75 ± 1,58) мкмоль/(м2
· с), тодi як при повному освiтленнi цей показник досягав
(1133,55 ± 52,53) мкмоль/(м2
· с).
Вимiри компонентiв анатомiчної будови проводили на 10 непошкоджених, повнiстю роз-
тягнутих зрiлих листках з п’яти дерев на кожному рiвнi (верхня або нижня частини крони);
висiчки брали з середньої частини листкiв справа вiд центральної жилки. Товщину листко-
вої пластинки, палiсадної та губчастої паренхiми, верхнього та нижнього епiдермiсу вимi-
рювали за допомогою окуляр-мiкрометра на поперечних зрiзах мiж судинними пучками, якi
готували для свiтлооптичного дослiдження за загальноприйнятою методикою i забарвлю-
174 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2009, №6
вали 1% розчином толуїдинового синього О. Зрiзи фотографували та їх зображення скану-
вали для кiлькiсної обробки цифрових зображень. Пiдрахунок парцiальних об’ємiв тканин
на зображеннях зрiзiв проводили за допомогою програми UTHSCSA ImageTool (версiя 3.0,
США). Статистичну обробку даних виконували за допомогою програм Microsoft Office Excel
i Statistica 6.0.
Iндекс фенотипiчної пластичностi, що виражається у вiдносних одиницях i коливається
в межах вiд нуля до одиницi, визначали для кожного показника i виду за рiзного освiтлення
як вiдношення рiзницi мiж максимальним i мiнiмальним значеннями до максимального зна-
чення [10]. Середнiй iндекс фенотипiчної пластичностi пiдраховували для кожного виду як
середнє суми значень iндексiв пластичностi, отриманих для всiх п’яти показникiв стосовно
товщини та парцiальних об’ємiв окремих тканин листкiв.
Результати та обговорення. За результатами анатомiчних дослiджень структури лис-
ткiв з рiзних рiвнiв крони A. platanoides та A. tataricum (табл. 1) статистично достовiрна
рiзниця мiж середньою товщиною верхнiх та нижнiх листкiв встановлена тiльки у тiньови-
тривалого виду A. platanoides (в 1,3 раза) у першу чергу за рахунок збiльшення довжини
клiтин одношарової палiсадної паренхiми (в 1,3 раза) та висоти тришарової зони губчастої
паренхiми (в 1,6 раза) у верхнiх листках, навiть незважаючи на потоншення в них шару
нижньої епiдерми на 14%. Одержанi нами данi корелюють з результатами дослiджень лис-
ткiв з рiзних ярусiв крони лоху вузьколистого, у якого рiзниця товщини листкiв досягала
45% [6], та дуба кам’яного [7].
У дерев A. tataricum достовiрне подовження клiтин одношарової палiсадної паренхiми
(на 23%) у листках верхнього ярусу порiвняно з нижнiми листками крони нiвелювалося
потоншенням нижньої епiдерми (на 9%) i деяким зменшенням товщини губчастої паренхiми,
у результатi чого рiзниця мiж товщиною верхнiх та нижнiх листкiв становила близько 3%
i не була статистично достовiрною (див. табл. 1).
Зазначимо, що верхня епiдерма виявилася єдиною тканиною, товщина якої не залежить
не тiльки вiд рiвня освiтлення на рiзних ярусах крони, але i вiд виду клену (див. табл. 1).
Така консервативнiсть даної ознаки в градiєнтi освiтлення у кленiв є феноменом, що не спо-
стерiгався у листкiв дуба, фiлiреї та фiсташки з лiсiв Iталiї [7], а також у дерев Elaeagnus
angustifolia, у яких цей параметр корелював з висотою ярусу крони, звiдки брався рослин-
ний матерiал, тодi як товщина нижньої епiдерми у листкiв маслинки залишалася без змiн [6].
У нашому ж дослiдженнi в обох видiв клену останнiй параметр мав чiтку обернену зале-
жнiсть вiд ступеня освiтленостi (див. табл. 1), як i у кам’яного дуба [7]. Така розбiжнiсть
наведених результатiв рiзних дослiджень може бути обумовлена свiтловим режимом ро-
Таблиця 1. Анатомiчнi показники листкiв кленiв з верхньої (ВЛ) та нижньої (НЛ) частин крони, мкм
Вид
Епiдерма
верхня
Палiсадна
паренхiма
Губчаста
паренхiма
Епiдерма
нижня
Товщина
листка
A. platanoides
ВЛ 11,58 ± 0,74
a
26,91 ± 0,91
в
30,64 ± 0,86
б
8,00 ± 0,50 77,13 ± 1,24
в
ВН 12,08 ± 0,71
a
20,37 ± 0,87
a
19,05 ± 1,14
a
9,12 ± 0,28
г
60,62 ± 3,33
a
A. tataricum
ВЛ 11,63 ± 0,08
a
24,50 ± 0,39
б
29,22 ± 0,50
б
6,19 ± 0,20
a
71,54 ± 1,77
б
ВН 11,78 ± 0,62
a
19,83 ± 0,84
a
31,08 ± 0,62
б
6,74 ± 0,20
б
69,43 ± 1,64
б
Пр и м i т ка . Тут i в табл. 2 рiзними буквами в межах однiєї графи позначено рiзницю значень з рiвнем
iмовiрностi P 6 0,05.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2009, №6 175
слин: бiльш жорсткi умови iнсоляцiї спричиняли потовщення верхньої епiдерми у найбiльш
освiтлених листкiв дерев Elaeagnus angustifolia в Аргентинi [6] та у декiлькох видiв дерев
в Iталiї [7] у порiвняннi з кленами в лiсах бiля Києва.
Характер пристосування до градiєнта освiтлення в дослiджених видiв роду Acer можна
оцiнити також, порiвнюючи данi про частку окремих тканин у загальному об’ємi листкiв
(табл. 2). Так, загальними закономiрностями для обох видiв були змiни в парцiальних об’є-
мах верхньої епiдерми, палiсадної та губчастої паренхiми i мiжклiтинникiв. Внесок нижньої
епiдерми в об’єм верхнiх листкiв у A. platanoides виявився значно меншим (на 33%), нiж
у нижнiх листкiв, тодi як у A. tataricum достовiрної рiзницi за цим параметром не спо-
стерiгалося.
Отже,той факт, що верхнi листки A. platanoides товстiшi за нижнi, свiдчить про бiльший
внесок тканин мезофiлу в цих листках (див. табл. 1, 2). Розподiл клiтин у шарах тканин
паренхiми листкiв A. platanoides та A. tataricum залишається постiйним у градiєнтi освiт-
лення, проте середня довжина клiтин в одношаровiй палiсадi верхнiх листкiв значно бiльша,
нiж у нижнiх листкiв, що є загальною ознакою для обох видiв клену. Це може розглядатися
як структурний механiзм, який посилює фотосинтез на одиницю площi листка та сприяє
пiдвищенню ефективностi використання води, оскiльки товстiший листок має бiльшу вну-
трiшню площу поверхнi мезофiлу на одиницю площi листкової пластинки [11, 12], бiльший
вмiст азоту i фотосинтетичного апарату на площу листка [13, 14].
Iндекси пластичностi розглянутих вище параметрiв анатомiчної будови листкiв дослi-
джених видiв клену наведено в табл. 3. Як свiдчать данi таблицi, товщина окремих тканин
має iстотно меншi iндекси пластичностi, нiж парцiальнi об’єми. Однак мiжвидовi вiдмiнно-
стi мiж середнiми iндексами пластичностi були бiльшими за товщиною (на 42% у листкiв
A. platanoides порiвняно з листками A. tataricum), нiж за об’ємом (вiдповiдно на 34%).
Таблиця 2. Спiввiдношення парцiальних об’ємiв компонентiв анатомiчної структури листкiв кленiв з верх-
ньої (ВЛ) та нижньої (НЛ) частин крони, %
Вид
Епiдерма
верхня
Палiсадна
паренхiма
Губчаста
паренхiма
Мiжклi-
тинники
Епiдерма
нижня
A. platanoides
ВЛ 14,77 ± 0,90
a
28,76 ± 1,79
б
26,79 ± 1,91
в
20,03 ± 1,19
a
9,65± 0,52
a
НЛ 18,19 ± 1,46
б
22,22 ± 0,80
a
19,37 ± 1,31
a
25,74 ± 2,29
б
14,48 ± 0,61
б
A. tataricum
ВЛ 15,87 ± 0,36
a
30,86 ± 1,77
б
24,90 ± 0,92
c
19,24 ± 1,40
a
9,13± 0,47
a
НЛ 17,32 ± 0,41
б
23,54 ± 0,85
a
23,11 ± 0,56
б
27,05 ± 1,40
б
8,98± 0,41
a
Таблиця 3. Iндекси пластичностi товщини та парцiальних об’ємiв компонентiв анатомiчної структури лис-
ткiв A. platanoides i A. tataricum
Вид
Епiдерма
верхня
Палiсадна
паренхiма
Губчаста
паренхiма
Епiдерма
нижня
Товщина
листка
Мiжклi-
тинники
Середнiй
iндекс
Товщина
A. platanoides 0,45 0,19 0,34 0,44 0,39 — 0,36
A. tataricum 0,20 0,27 0,14 0,21 0,24 — 0,21
Об’єм
A. platanoides 0,45 0,34 0,49 0,50 — 0,47 0,45
A. tataricum 0,16 0,41 0,18 0,28 — 0,47 0,30
176 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2009, №6
Також вiдмiчено, що серед усiх iндексiв пластичностi вищi величини притаманнi листкам
A. platanoides, за винятком товщини та об’єму палiсадної паренхiми. Iстотнi вiдмiнностi мiж
вивченими видами виявлено в пластичностi 9 з 10 показникiв, тодi як пластичнiсть об’єму
мiжклiтинного простору була однаковою в обох видiв клену.
У градiєнтi освiтленостi вища пластичнiсть товщини та об’єму тканин у листкiв A. pla-
tanoides може бути перевагою для дерев цього виду, оскiльки вони ростуть як у затiнку, так
i на вiдкритих дiлянках лiсу. У нижнiй частинi крони рослини формували тоншi листки,
тодi як на верхiвцi крони товщина листкiв була бiльшою переважно за рахунок потовщення
тканин мезофiлу, що, у свою чергу, забезпечує високу активнiсть фотосинтезу.
Таким чином, вивченi нами види клену мають певнi анатомiчнi вiдмiнностi у присто-
суваннi до рiзних умов освiтлення в кронi дерев: A. platanoides виявляє вищу мiнливiсть
бiльшостi ознак тканин листкiв, нiж A. tataricum, що може пояснювати високий ступiнь
адаптацiї анатомiчної будови тiньовитривалого виду та його бiльш широке екологiчне роз-
повсюдження в лiсах зони помiрного клiмату.
Алометричнi показники анатомiчної будови листкiв можуть бути iндикаторами впливу
не тiльки освiтлення, але i наступних змiн клiмату [15]. Тому прогнозування майбутнiх
перебудов у рослинах може базуватися також на чiткому уявленнi про вплив клiматичних
умов на анатомiю листкiв.
1. Smith S.D., Naumburg E., Niinemets U. et al. Environmental constraints. Leaf to landscape // Ecol.
Stud. – 2004. – 178. – P. 262–294.
2. Niinemets Ü., Sack L. Structural determinants of leaf light-harvesting capacity and photosynthetic potenti-
als // Progr. Bot. – 2006. – 64. – P. 439–471.
3. Горышина Т.К. Экология растений. – Москва: Высш. шк., 1979. – 367 с.
4. Clair St. J. B., Sniezko R.A. Genetic variation in response to shade in coastal Douglas-fir // Can. J. Forest.
Res. – 1999. – 29, No 11. – P. 1751–1763.
5. Dickison W.C. Integrative Plant Anatomy. – New York: Academic Press, 2000. – 531 p.
6. Klich M.G. Leaf variations in Elaeagnus angustifolia related to environmental heterogeneity // Environ.
Exp. Bot. – 2000. – 44, No 2. – P. 171–183.
7. Gratani L., Covone F., Larcher W. Leaf plasticity in response to light of three evergreen species of the
Mediterranean maquis // Trees. – 2006. – 20. – P. 549–558.
8. Волошина Н.Ю., Топчiй Н.М., Бiлявська Н.О., Дiдух Я.П. Морфологiчнi ознаки та стан фотосинте-
тичного апарату листкiв Acer platanoides i A. tataricum з рiзних рiвнiв крони // Доп. НАН України. –
2008. – № 8. – С. 153–159.
9. Дiдух Я.П., Єрмоленко В.М., Крижанiвська О.Т. та iн. Екологiчна стежка (методика, органiзацiя,
характеристика модельної стежки “Лiсники”). – Київ: Фiтосоцiоцентр, 2000. – 88 с.
10. Valladares F., Martinez-Ferri E., Balaguer L. et al. Low leaf-level response to light and nutrients in
Mediterranean evergreen oaks: a conservative resource-use strategy? // New Phytol. – 2000. – 148, No 1. –
P. 79–91.
11. James S. A., Smith W.K., Vogelmann T.C. Ontogenetic differences in mesophyll structure and chlorophyll
distribution in Eucalyptus globulus ssp. globulus (Myrtaceae) // Amer. J. Bot. – 1999. – 86, 198–207.
12. Slaton M.R., Hunt E. R., Smith W.K. Estimating nearinfrared leaf reflectance from leaf structural cha-
racteristics // Ibid. – 2001. – 88, No 2. – P. 278–284.
13. Kitajima K., Mulkey S. S., Wright S. J. Variation in crown light utilization characteristics among tropical
canopy trees // Ann. Bot. – 2005. – 95. – P. 535–547.
14. Shipley B., Lechowicz M. J. The functional co-ordination of leaf morphology, nitrogen concentration, and
gas exchange in 40 wetland species // Ecoscience. – 2000. – 7, No 1. – P. 183–194.
15. Pritchard S.G., Rogers H.H., Prior S. A. et al. Elevated CO2 and plant structure: a review // Global
Change Biol. – 1999. – 5. – P. 807–837.
Надiйшло до редакцiї 11.11.2008Iнститут ботанiки iм. М. Г. Холодного
НАН України, Київ
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2009, №6 177
N. Yu. Voloshyna, N. O. Bilyavska
Within-crown foliar anatomical characteristics and their plasticities in
Acer platanoides and A. tataricum
We studied 10 anatomical foliage traits and their plasticity indices at top and bottom of Acer trees
(A. platanoides, shade-tolerant, and A. tataricum, moderately shade-tolerant). At canopy tops, the
thickness of A. platanoides leaves was on average 1.3 times that at bottoms due to the palisade
parenchyma 1.3 times higher, the spongy parenchyma 1.6 times higher, and the lower epidermis
0.87 thinner. The thickness of leaves in A. tataricum and the thickness of the upper epidermis in
both species were invariant across the crown locations. Species differed in the partial volumes of leaf
tissues across the crown, apart from the lower epidermis in A. tataricum. Significant distinctions
between the species studied were revealed in intracanopy plasticity for 9 from 10 leaf traits, whereas
the plasticity of intercellular spaces’ volumes was similar in both maple species. The trait plasticities
were dependent on the species’ light requirements.
178 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2009, №6
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-8667 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:52:05Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Волошина, Н.Ю. Білявська, Н.О. 2010-06-14T10:48:01Z 2010-06-14T10:48:01Z 2009 Анатомічні ознаки листків з різних рівнів крони та їх пластичність у Acer platanoides і A. tataricum / Н.Ю. Волошина, Н.О. Бiлявська // Доп. НАН України. — 2009. — № 6. — С. 173-178. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8667 539.214:581.45:582.746.51 Дослiджено 10 анатомiчних показникiв листкiв з верхньої та нижньої частин крони дерев Acer platanoides (тiньовитривалий вид) i A. tataricum (напiвтiньовитривалий вид) та їх iндекси пластичностi. Встановлено, що на верхiвках крони середня товщина листка A. platanoides в 1,3 раза перевищує таку нижнiх листкiв за рахунок збiльшення висоти палiсадної паренхiми (в 1,3 раза) та губчастої паренхiми (в 1,6 раза) i потоншення нижньої епiдерми (в 0,87 раза). Не виявлено рiзницi мiж товщиною верхнiх та нижнiх листкiв у A. tataricum, а також верхньої епiдерми в обох видiв. Види вiдрiзняються за парцiальними об’ємами тканин листкiв вздовж крони, крiм нижньої епiдерми у A. tataricum. Iстотнi вiдмiнностi мiж вивченими видами виявлено в пластичностi 9 з 10 показникiв, тодi як пластичнiсть об’єму мiжклiтинного простору однакова в обох видiв клену. Пластичностi показникiв залежать вiд потреб виду в освiтленнi. We studied 10 anatomical foliage traits and their plasticity indices at top and bottom of Acer trees (A. platanoides, shade-tolerant, and A. tataricum, moderately shade-tolerant). At canopy tops, the thickness of A. platanoides leaves was on average 1.3 times that at bottoms due to the palisade parenchyma 1.3 times higher, the spongy parenchyma 1.6 times higher, and the lower epidermis 0.87 thinner. The thickness of leaves in A. tataricum and the thickness of the upper epidermis in both species were invariant across the crown locations. Species differed in the partial volumes of leaf tissues across the crown, apart from the lower epidermis in A. tataricum. Significant distinctions between the species studied were revealed in intracanopy plasticity for 9 from 10 leaf traits, whereas the plasticity of intercellular spaces’ volumes was similar in both maple species. The trait plasticities were dependent on the species’ light requirements. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Біологія Анатомічні ознаки листків з різних рівнів крони та їх пластичність у Acer platanoides і A. tataricum Within-crown foliar anatomical characteristics and their plasticities in Acer platanoides and A. tataricum Article published earlier |
| spellingShingle | Анатомічні ознаки листків з різних рівнів крони та їх пластичність у Acer platanoides і A. tataricum Волошина, Н.Ю. Білявська, Н.О. Біологія |
| title | Анатомічні ознаки листків з різних рівнів крони та їх пластичність у Acer platanoides і A. tataricum |
| title_alt | Within-crown foliar anatomical characteristics and their plasticities in Acer platanoides and A. tataricum |
| title_full | Анатомічні ознаки листків з різних рівнів крони та їх пластичність у Acer platanoides і A. tataricum |
| title_fullStr | Анатомічні ознаки листків з різних рівнів крони та їх пластичність у Acer platanoides і A. tataricum |
| title_full_unstemmed | Анатомічні ознаки листків з різних рівнів крони та їх пластичність у Acer platanoides і A. tataricum |
| title_short | Анатомічні ознаки листків з різних рівнів крони та їх пластичність у Acer platanoides і A. tataricum |
| title_sort | анатомічні ознаки листків з різних рівнів крони та їх пластичність у acer platanoides і a. tataricum |
| topic | Біологія |
| topic_facet | Біологія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8667 |
| work_keys_str_mv | AT vološinanû anatomíčníoznakilistkívzríznihrívnívkronitaíhplastičnístʹuacerplatanoidesíatataricum AT bílâvsʹkano anatomíčníoznakilistkívzríznihrívnívkronitaíhplastičnístʹuacerplatanoidesíatataricum AT vološinanû withincrownfoliaranatomicalcharacteristicsandtheirplasticitiesinacerplatanoidesandatataricum AT bílâvsʹkano withincrownfoliaranatomicalcharacteristicsandtheirplasticitiesinacerplatanoidesandatataricum |