Книжкові колекції, створені після 1880 року: дослідження стану збереженості
Подано звіт про результати обстежень, пов'язаних з охороною польських бібліотечних і архівних фондів, які перебувають у занедбаному стані.
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського
2006
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/867 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Книжкові колекції, створені після 1800 року: дослідження стану збереженості / В. Собуцький // Бібл. вісн. — 2006. — N 4. — С. 49-52. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859525801746104320 |
|---|---|
| author | Собуцький, В |
| author_facet | Собуцький, В |
| citation_txt | Книжкові колекції, створені після 1800 року: дослідження стану збереженості / В. Собуцький // Бібл. вісн. — 2006. — N 4. — С. 49-52. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | Подано звіт про результати обстежень, пов'язаних з охороною польських бібліотечних і архівних фондів, які перебувають у занедбаному стані.
|
| first_indexed | 2025-11-25T22:20:09Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 4. 49
Польщі з 2000 р. виконується Багаторічна
урядова програма «Кислотний папір. Поря-
тунок у масовому масштабі польських біб-
ліотечних і архівних фондів, які перебувають в не-
безпечному стані». Програма стосується документів
XIX і XX ст., написаних і надрукованих на неякісно-
му папері, виготовлених у середині XIX ст. машин-
ним способом відповідно до зміненої технології.
У рамках програми в Польщі працює вже п’ять
установок для масової нейтралізації надлишкової
кислотності: одна – для нейтралізації кислотності
книг у Ягеллонській бібліотеці у Кракові продук-
тивністю 60 000 томів протягом року («Bookkee-
per») і чотири – для нейтралізації документів
(«Neschen»): у Ягеллонській бібліотеці, у Бібліо-
теці Народовій і двох архівах – продуктивністю
250 000 аркушів (A-4) кожна.
Програма охоплює також інший рід діяльності,
пов’язаної з охороною фондів, які перебувають у
небезпечному стані. Зокрема, у 2001–2005 рр. Біб-
ліотека Народова оцінювала збереженість книжко-
вих фондів у п’ятьох значних бібліотеках Польщі.
У даній статті поданий звіт про результати цих
обстежень. Повні результати опубліковані поль-
ською мовою в «Notesie Konserwatorskim», який
видається Бібліотекою Народовою.
Обстежувалися фонди: Бібліотеки Народової у
Варшаві, Ягеллонської бібліотеки у Кракові, По-
морської книжниці в Щецині, Силезької бібліоте-
ки в Катовицях і Національного інституту ім. Ос-
соліньських у Вроцлаві.
Перебіг
дослідження
При обстеженні використовувався станфорд-
ський метод, який є статистичним способом оцінки
збереженості книжкових фондів. З призначеного
для аналізу фонду довільно вибираються 384 книги
і піддаються окремому оцінюванню відповідно до
точно визначених правил за трибаловою системою:
збереженість паперових аркушів, цілість книжково-
го блоку і її палітурки. Критеріями оцінювання є:
• для паперу – збереженість країв аркушів, сту-
пінь жовтизни і ймовірна присутність розірва-
них місць, а також ручне згинання на зігнення
– шестиразове згинання рогу аркуша для випробу-
вання на міцність;
• для книжкового блоку – його вміст, міцність
з’єднання аркушів у блоці і стан шиття;
• для палітурки – міцність сполучення з блоком,
стан згинів, кутів корінця і покриття обклади-
нок, а також можлива наявність лагоджень.
На підставі цілості паперу, блока і палітурки
встановлюється рівень збереженості книги в ціло-
му. Вона визнається сильно ушкодженою (катего-
рія 3), коли папір віднесений до 3 групи, або коли
одночасно блок і палітурка належать до 3 групи.
Книга визнається легко ушкодженою (категорія
2), коли папір належить до 2 групи, або коли блок і
палітурка (обидва елементи одночасно) належать
до 2 групи, або один із цих елементів зараховуєть-
ся до 3 групи.
Будь-яке інше зіставлення результатів показує,
що книга перебуває в гарному стані (категорія 1).
Остаточним результатом є встановлення частки в
довільній вибірці окремих категорій збереженості,
і ці дані поширюються на весь аналізований фонд.
Рівень достовірності методу визначається на 95 %.
Необхідною умовою успіху станфордського об-
стеження є довільна вибірка книг. Тому в кожній
бібліотеці перед дослідженням здійснювався пе-
регляд охопленого обстеженням фонду виданих
після 1800 р. книг і переплетених газет і часопи-
сів, а для обстеження кваліфікувалися лише ціл-
ком заповнені полиці.
Після упорядкування схеми розміщення полиць на
стелажах сховища і після присвоєння їм номерів за
допомогою комп’ютерної програми довільної вибір-
ки вибиралися 384 полиці, із яких мають вибиратися
книги для обстеження. Потім, після встановлення
числа примірників на обраних полицях, вибирався
конкретний примірник для дослідження. Приклад за-
пису процедури довільної вибірки подано у табл 1.
Правильне станфордське обстеження супрово-
джувалося визначенням pH (безпечним контакт-
ним методом) і волокнистого складу паперу. На-
самперед, ідентифікувався і визначався вміст де-
ревної маси. Визначався також вміст льону, бавов-
ни й інших волокон, одержуваних із ганчірок, де-
ревної і солом’яної целюлози.
Владіслав СОБУЦЬКИЙ,
науковий співробітник Бібліотеки Народової,
викладач Академії художніх мистецтв у Варшаві
Êíèæêîâ³ êîëåêö³¿, ñòâîðåí³ ï³ñëÿ 1800 ðîêó:
äîñë³äæåííÿ ñòàíó çáåðåæåíîñò³
У
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 4.50
Á³áë³îòå÷íà ñïðàâà Ïîëüù³: ³ñòîð³ÿ ³ ñüîãîäåííÿ
Репрезентативна вибірка
Підрахунок об’єктів, обраних довільним методом
на полицях, дав змогу оцінити обсяг обстеженого
фонду, що у п’яти обстежених бібліотеках становив
близько 6000 млн примірників. Це значна кількість,
зважаючи на те, що за попередніми підрахунками
процесу нейтралізації в Польщі підлягають 43–
45 млн томів книг і переплетених газет і часописів.
Усі результати, отримані під час дослідження, за-
реєстровані в базі даних «Stanford», розробленій у
системі MAK, що дає можливість усебічного їх-
нього аналізу.
На рис. 1 подано структуру книжкових фондів у
п’яти обстежених бібліотеках відповідно до часу
випуску друкованих видань.
Стан збереженості фондів
У результаті, до окремих категорій збереженості
належать:
• категорія 1 – друковані видання в найкращому
стані – 985 примірників, тобто 51,3 % усіх реп-
резентативних вибірок (5 x 384 = 1920 томів);
• категорія 2 – друковані видання, які потребу-
ють консерваторського або палітурного втру-
чання – 601 примірник, тобто 31,3 % усіх реп-
резентативних вибірок;
• категорія 3 – друковані видання в дуже погано-
му стані, які необхідно вилучити з використан-
ня – 334 примірники (17,4 %).
Стан збереженості фондів зображений на рис. 2
(часові дані розбиті на окремі двадцятиліття).
Відсоткові співвідношення у фондах друкованих
видань до 1860 р., які перебувають у поганому ста-
ні, залишаються майже на одному рівні: 11–13 %.
У виданнях наступних років ця кількість зростає,
що безпосередньо пов’язано із поширенням «кис-
лотної» технології виготовлення паперу, у якому
для проклейки паперової маси стали використову-
вати каніфольний клей із додаванням сірчанокис-
лого алюмінію, а деревина стала основною сиро-
виною.
Кількісний відсоток друкованих видань, які пе-
ребувають у поганому стані, зменшується лише
після 1960 року, але цей факт значною мірою вип-
ливає з відносно невеликого періоду часу, що
пройшов від моменту виготовлення паперу, тому
його руйнування ще не дійшло до стадії остаточ-
Приклад запису процедури довільноі вибірки
в Бібліотеці Народовій
(Поверх V (періодика). Кількість обраних об’єктів 35)
№ полиці Число об'єктів № вибірки
10 737 34 28
10 922 12 7
11 075 44 42
11 157 87 57
11 194 91 86
11 412 31 3
11 598 18 4
11 615 41 27
11 649 54 2
11 678 105 93
11 685 63 36
11 720 99 58
11 778 138 123
11 908 18 2
11 922 19 11
12 004 49 35
12 045 60 6
12 056 77 45
12 090 20 16
12 092 120 89
12 096 96 80
12 146 13 7
12 153 47 22
12 197 85 74
12 233 25 4,19
12 376 47 22
12 449 25 4
12 629 49 21
12 689 39 24
12 749 99 83
12 789 157 109
12 876 52 47
13 043 19 19
13 053 166 96
Рис. 1. Структура об’єднаних репрезентативних вибірок
відповідно до часу випуску друкованих видань
Таблиця 1
Рис. 2. Співвідношення друкованих видань, які належать
до категорії 3, у двадцятилітніх періодах
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 4.
Êíèæêîâ³ êîëåêö³¿, ñòâîðåí³ ï³ñëÿ 1800 ðîêó: äîñë³äæåííÿ ñòàíó çáåðåæåíîñò³
51
ної деградації, але, напевно, найближчим часом рі-
вень збереженості значно погіршиться.
Одночасно, 299 друкованих видань (15,6 %) про-
бу паперу на ручне згинання не пройшли успішно,
що свідчить про потребу в їхньому зміцненні.
Стан окислення фондів
Близько 90 % обстежених фондів показує рівень
pH нижче 7 і потребує нейтралізації. Причому,
сильно окислених (pH нижче 5) близько 85 % обс-
теженого фонду (рис. 3). Найнижчий показник pH,
виявлений під час обстеження, – 2,5, його має фран-
цузьке видання 1932 р., яке зберігається в Ягеллон-
ській бібліотеці у Кракові. Папір цього видання,
крім того, містив 60 % деревної маси і зберігся до
нашого часу в поганому стані (категорія 3). Варто
особливо підкреслити, що достатньо низький вод-
невий показник pH тому, що таке сильне окислення
паперів у бібліотеках і архівах буває дуже рідко.
Найвищий pH, виявлений під час обстеження – 9,2
– виявився у двох виданнях 1998 р. (Ягеллонська біб-
ліотека і Національний інститут ім. Оссоліньських).
Середній pH, обчислений для всіх друкованих
видань, що становить п’ять репрезентативних ви-
бірок – 4,65.
Слід відзначити, що досить великі розходження
існують між кислотністю видань, віднесених до
окремих категорій збереженості. Середній pH ви-
дань, зарахованих до категорії 1, становить 5,1; до
категорії 2 – 4,3, а до категорії 3 – 3,9. Це є підтвер-
дженням вирішального впливу кислотності паперу
на збереженість фондів.
На рис. 4 подано зміни середнього pH паперу за
останні п’ятдесят років. Тобто, до 1995 р. середній
pH паперу, обчислений за п’ятилітніми періодами,
зберігається на рівні нижче 5, а потім різко зрос-
тає, досягаючи рівня pH вище 7, що підтверджує
надходження в польські бібліотеки друкованих ви-
дань на безкислотному папері.
Волокнистий склад паперу
Волокнистий склад паперу з п’ятьох репрезента-
тивних вибірок представлено в табл. 2.
До волокнистого складу обстежених паперів
найчастіше входять хвойні і листяні целюлози. Їх-
ня присутність була виявлена у 88,8 % обстежено-
го паперу. А як єдиний волокнистий компонент во-
ни виступають майже в 31 % обстеженого паперу.
Усього бездеревних паперів (які не містять де-
ревної маси) в об’єднаних репрезентативних ви-
бірках було 54,8 %, у тому числі: з однієї деревної
целюлози – 30,7 %; із деревної целюлози з дода-
ванням мас із злакової соломи або очерету й інших
– 11,1 %; з тканинних мас – 8,1 %; із суміші тка-
нинних мас, деревної целюлози й інших – 4,9 %.
Вміст деревної маси (не враховуючи її мінімальну
кількість) було виявлено в 45,2 % обстежених при-
мірників. Звертає на себе увагу присутність у цьому
папері деревної маси поряд з льоном (2,1 %). Біль-
Таблиця 2
Волокнистий склад паперу
Волокнистий склад
Частка в репрезентативній вибірці (%)
категорія 1 категорія 2 категорія 3
Целюлоза 25,0 5,1 0,6
Льон і подібні 2,1 5,1 0,9
Целюлоза, льон, інші (без деревної маси) 2,6 5,1 0,8
Целюлоза, солома, очерет, еспарто* 8,4 1,5 1,2
Целюлоза, деревна маса, солома, інші 12,8 16,7 12,6
Льон, деревна маса, інші 0,3 1,5 1,3
* Наявність мас із трави еспарто відзначено в 22 паперах.
Рис. 3. Окислення друкованих видань у польських бібліотеках
Рис. 4. Зміни середнього pH паперу в 1951–2005 рр.
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 4.
Á³áë³îòå÷íà ñïðàâà Ïîëüù³: ³ñòîð³ÿ ³ ñüîãîäåííÿ
52
шість цих випадків стосується межі XIX і XX ст. Це
доводить, що у той час новий компонент паперу,
яким була отримана з деревини маса, вважався пов-
ноцінним паперовим напівфабрикатом.
Висновок
Проведене в Польщі обстеження стану збереженос-
ті бібліотечних фондів підтвердило їхнє сильне окис-
лення і вирішальний вплив кислотності на їхню збе-
реженість. Близько 90 % обстежених фондів потре-
бує нейтралізації, а, крім того, у значної частини існує
необхідність зміцнення основи (більше 15 %).
Такий же або схожий стан існує, цілком ймовір-
но, в усіх бібліотеках світу. З цього випливають:
нагальна потреба розвитку методів захисту фондів
XIX і XX ст. і необхідність залучення коштів для
цієї мети.
Шляхом масової нейтралізації, яка почалася в
бібліотеках Польщі, ми матимемо змогу врятувати
лише частину фондів оригіналів рідкісних видань,
котрі перебувають під загрозою. Тому поруч із ма-
совою нейтралізацією повинні розвиватися також
мікрофільмування й поцифрування (дигіталіза-
ція). Важлива проблема – компетентне приймання
важких рішень (які фонди рятувати в першу чер-
гу і яким чином це робити).
Оптимістичним результатом наших обстежень є
підтвердження, що рівень окислення фондів у
польських бібліотеках не збільшується, тому що
примірники нових друкованих видань зазвичай
уже виготовлені на безкислотному папері.
Наталія КУНАНЕЦЬ,
мол. науковий співробітник Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України
Íàóêîâ³ á³áë³îòåêè Ëüâîâà ÕIÕ – ïî÷àòêó ÕÕ ñò.,
îð³ºíòîâàí³ íà ïîëüñüêîãî ÷èòà÷à:
çàñíóâàííÿ òà ôîðìóâàííÿ ôîíä³â
еномен Австро-Угорської імперії поля-
гав перш за все в тому, що ця держава, на
відміну від інших європейських країн
того часу, була багатонаціональною і багатомов-
ною державою. Це було одним із головних чинни-
ків формування культурної, зокрема бібліотечної
політики. Львів – одне з небагатьох міст, тісно
пов’язане з історією багатьох національностей
(українців, поляків, євреїв, вірмен). Їх компактне
проживання у Львові створило неповторне куль-
турне середовище. У такій політичній ситуації Га-
личині і Львову, зокрема, судилося відігравати ви-
значну роль у розвитку української і польської осві-
ти, науки і культури. Причиною цього явища, як
зазначають дослідники 1, стало прагнення і україн-
ців, і поляків перетворити Галичину зі столицею у
Львові на національно-культурний і політичний
центр визвольних змагань за майбутнє національ-
них держав. Львів для цього надавався найкраще:
тут були зосереджені хоч і нечисленні, але поваж-
ні наукові сили – професори вищих навчальних
закладів, вчителі українських і польських гімназій,
творча інтелігенція, молодь, яка навчалася у ви-
щих школах Львова, Кракова, Відня, Праги та ін. З
кінця ХІХ ст. Львів стає духовною столицею краю,
відомою далеко за кордоном. У ньому відбувалися
постійні змагання між польською та українськими
громадами. Польська громадськість виступала
єдиним сконсолідованим флангом під гаслом збе-
реження, закріплення і поширення «польського
національного стану посідання» 2 у Галичині. Аре-
ною змагань між польською та українською гро-
мадськістю були всі сфери суспільного життя, в
тому числі і бібліотечна. Кожна з книгозбірень
ставала осередком національно-культурного жит-
тя своїх громад.
Наука у Галичині в цей період була зацікавлена у
розвитку наукових бібліотек, що спонукало за-
сновників до перетворення книгозбірень в інститу-
Ф
1 Зашкільняк Л. Львів як центр формування українсь-
кої науки (друга половина ХІХ ст.) // Lwów–miasto,
spoіeczeсstwo, kultura. – Kraków, 1998. – S. 387–402.
2 Кондратюк К. К. Нариси історії українського
національно-визвольного руху ХІХ ст. – Тернопіль,
1993. – С. 10.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-867 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1029-7200 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-25T22:20:09Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського |
| record_format | dspace |
| spelling | Собуцький, В 2008-07-03T10:38:19Z 2008-07-03T10:38:19Z 2006 Книжкові колекції, створені після 1800 року: дослідження стану збереженості / В. Собуцький // Бібл. вісн. — 2006. — N 4. — С. 49-52. — укp. 1029-7200 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/867 Подано звіт про результати обстежень, пов'язаних з охороною польських бібліотечних і архівних фондів, які перебувають у занедбаному стані. uk Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського Бібліотечна справа Польщі: історія і сьогодення Книжкові колекції, створені після 1880 року: дослідження стану збереженості Book collections founded after 1800:research in conservation process Article published earlier |
| spellingShingle | Книжкові колекції, створені після 1880 року: дослідження стану збереженості Собуцький, В Бібліотечна справа Польщі: історія і сьогодення |
| title | Книжкові колекції, створені після 1880 року: дослідження стану збереженості |
| title_alt | Book collections founded after 1800:research in conservation process |
| title_full | Книжкові колекції, створені після 1880 року: дослідження стану збереженості |
| title_fullStr | Книжкові колекції, створені після 1880 року: дослідження стану збереженості |
| title_full_unstemmed | Книжкові колекції, створені після 1880 року: дослідження стану збереженості |
| title_short | Книжкові колекції, створені після 1880 року: дослідження стану збереженості |
| title_sort | книжкові колекції, створені після 1880 року: дослідження стану збереженості |
| topic | Бібліотечна справа Польщі: історія і сьогодення |
| topic_facet | Бібліотечна справа Польщі: історія і сьогодення |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/867 |
| work_keys_str_mv | AT sobucʹkiiv knižkovíkolekcíístvorenípíslâ1880rokudoslídžennâstanuzberežeností AT sobucʹkiiv bookcollectionsfoundedafter1800researchinconservationprocess |