Коригування національно-культурних стереотипів засобами лінгвокраїнознавства

У статті розглянуто поняття національно-культурного стереотипу, проаналізовано типи стереотипів, висвітлено шляхи коригування стереотипів засобами лінгвокраїнознавства. Обґрунтоване практичне значення даного питання. Подані рекомендації щодо інтенсифікації процесу адаптації та акультурації іноземних...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Наука. Релігія. Суспільство
Дата:2011
Автор: Богданов, О.В.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України 2011
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/86756
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Коригування національно-культурних стереотипів засобами лінгвокраїнознавства / О.В. Богданов // Наука. Релігія. Суспільство. — 2011. — № 4. — С. 151-155. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860198817303887872
author Богданов, О.В.
author_facet Богданов, О.В.
citation_txt Коригування національно-культурних стереотипів засобами лінгвокраїнознавства / О.В. Богданов // Наука. Релігія. Суспільство. — 2011. — № 4. — С. 151-155. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Наука. Релігія. Суспільство
description У статті розглянуто поняття національно-культурного стереотипу, проаналізовано типи стереотипів, висвітлено шляхи коригування стереотипів засобами лінгвокраїнознавства. Обґрунтоване практичне значення даного питання. Подані рекомендації щодо інтенсифікації процесу адаптації та акультурації іноземних громадян в умовах тривалого перебування в Україні. В статье рассматривается понятие национально-культурного стереотипа, проанализированы типы стереотипов, освещены пути корректировки стереотипов средствами лингвострановедения. Обосновано практическое значение данного вопроса. Даны рекомендации относительно интенсификации процесса адаптации и аккультурации иностранных граждан в условиях длительного пребывания в Украине. In the article the concept of national and cultural stereotype is considered, the types of stereotypes are analyzed, and the ways for correction of stereotypes by means of culture oriented linguistics are highlighted. Practical importance of the given issue is proved. Recommendations for intensification of the process of adaptation and acculturation of foreign citizens when being for a long time in Ukraine are given.
first_indexed 2025-12-07T18:09:35Z
format Article
fulltext «Наука. Релігія. Суспільство» № 4’2011 151 УДК 81’1:908(477) О.В. Богданов Донецький державний університет управління, Україна КОРИГУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНИХ СТЕРЕОТИПІВ ЗАСОБАМИ ЛІНГВОКРАЇНОЗНАВСТВА У статті розглянуто поняття національно-культурного стереотипу, проаналізовано типи стереотипів, висвітлено шляхи коригування стереотипів засобами лінгвокраїнознавства. Обґрунтоване практичне значення даного питання. Подані рекомендації щодо інтенсифікації процесу адаптації та акультурації іноземних громадян в умовах тривалого перебування в Україні. Постановка проблеми. В умовах світової глобалізації, інтернаціоналізації, інте- граційних процесів одним із завдань сучасної освіти в Україні стає створення умов для того, щоб іноземні громадяни інтенсивно набували досвіду міжкультурного спілкування, розвитку умінь і навичок спілкування з представниками інших національностей. Відсу- тність таких знань є перепоною для побудови повноцінного спілкування і викликає не- порозуміння через певні відмінності між комунікативно-мовними спільнотами у наборі знань про світ. Останні дослідження та публікації. Проблеми національно-культурної стереоти- пізації вивчали фахівці з соціолінгвістики (Ахманова, Нікольський, Дешерієв), лінгво- культурології (Верещагін, Донець, Костомаров, Ольшанський), етнолінгвістики (Бату- рина, Жайворонок, Кононенко), психолінгвістики (Зимня, Караулов, Колшанський, Красних), теорії міжкультурної комунікації (Вежбицька, Єлізарова, Серебрякова, Тер-Ми- насова). З досліджень стало зрозуміло, що для повноцінного спілкування певною мовою необхідно знати не лише мовний матеріал, але й специфічні поняття, властиві певній етнічній спільноті, володіти позамовними знаннями, пов’язаними з культурою і звичаями цієї спільноти людей. Але досліджень практичного характеру для іноземних студентів на цю тему в Україні на сьогоднішній день недостатньо. Мета даної статті – дослідити поняття «стереотип», «національний характер», «лінгвокраїнознавство», виявити особливості відображення національної культури в стереотипах, вивчити шляхи коригування стереотипів засобами лінгвокраїнознавства. Стереотип – це уявлення людини про світ, що формується під впливом культурного оточення у вигляді ментального образу або вербальної оболонки. Стереотип як родове поняття включає стандарт як немовну реальність та існуючу мовну норму. Як стереотипи можуть виступати характеристики іншого народу і уявлення однієї нації про культуру іншої нації в цілому: загальні поняття, норми мовного спілкування, поведінки, моралі, етикету, забобони, традиції, звичаї та ін. Національний характер постає як специфічна сукупність реальних рис нації: само- свідомість, звички, смаки, традиції, пов’язані з національними почуттями, національна культура, побут, національна гордість і національні стереотипи стосовно інших етносів, що формуються під впливом культурного та історичного розвитку даної країни. Таким чином, поняття «стереотип» і «характер» майже тотожні, але поняття «характер» родове, а поняття «стереотип» видове як частина національного характеру. У результаті міжкультурного спілкування в одних культурах складаються певні стереотипи стосовно інших культур, зокрема ті, що фіксують найбільш характерну для О.В. Богданов «Наука. Релігія. Суспільство» № 4’2011 152 певної нації рису. Наприклад, прийнято вважати, що головне в англійському національ- ному характері – врівноваженість, у французькому – пристрасність, в американському – прагматичність, в німецькому – пунктуальність [1, с. 125-126]. Німецькому мисленню притаманні філософська ширина й глибина абстрагування, мисленню англійців – праг- нення не вдаватися до абстракцій; французам властива завзятість і жвавість уяви, ідеї для них кращі за факти; навпаки, англійців відрізняє стриманість уяви, вони орієнту- ються на факти, числа, а не теорії [2, с. 83-85]. Отже, у процесі сприйняття стереотипів культури іншого народу формується певне до них ставлення. Найчастіше вони сприймаються як щось чуже. Так виникає конфлікт культур – результат розбіжностей прийнятого у своїй і чужій для реципієнта культурі. Зіткнення характерних для різних культур стереотипів (конфлікт культур) може ство- рити труднощі у спілкуванні, стати причиною «культурного шоку» і таким чином приз- вести до нерозуміння культури іншого народу. У загальній класифікації стереотипів виділяють соціальні стереотипи (мислення і поведінка особи), етнокультурні стереотипи (типові риси, що характеризують народ). Фахівці відзначають, що нації, які знаходяться на високому рівні економічного розвитку, підкреслюють у собі такі якості, як розум, діловитість, підприємливість, а нації з більш відсталою економікою – доброту, щирість, гостинність. Так, в англійському суспільстві більше цінують професіоналізм, працелюбність, відповідальність і т.д., а в російському – гостинність, товариськість, справедливість [3, с. 255]. Існують дві категорії стереотипів: поверхневі і глибинні [4]. Поверхневі стереотипи – це уявлення, які обумовлені історичною, міжнародною, внутрішньополітичною ситуа- цією або іншими тимчасовими факторами. Ці стереотипи змінюються залежно від ситу- ації у світі і суспільстві. Тривалість їх побутування залежить від загальної стабільності суспільства. Це, як правило, образи-подання, пов’язані з конкретними історичними реа- ліями. На відміну від поверхневих, глибинні стереотипи незмінні. Вони не змінюються протягом часу і представляють найбільший інтерес для дослідника особливостей націо- нального характеру, тому що дають матеріал для вивчення того народу, який є об’єктом стереотипізації, а оцінки характеризують особливості тієї групи, в якій вони поширені. Стереотип поведінки – найважливіший серед стереотипів. Стереотипи мають ба- гато загального з традиціями, звичаями, міфами, ритуалами, але відрізняються тим, що традиції та звичаї характеризує їхня об’єктивована значущість, відкритість для інших, а стереотипи залишаються на рівні прихованих умонастроїв у середовищі «своїх». Стан- дарти поведінки характерні насамперед для спілкування (етикету), соціалізації осіб, тех- нологічних процесів (трудові прийоми і навички), ігрової поведінки тощо. Таким чином, у культурі окремого народу до стереотипів належать вербальне пово- дження, невербальне поводження (міміка, жести, рухи), національний характер і уявлення про нього інших націй, соціальні ситуації і поведінка в таких ситуаціях, особливості по- буту та повсякденного життя нації, національна кухня, релігійні та національні обряди. Важливе місце в структурній частині картини світу відіграють ключові концепти культури, або обумовлені культурою ядерні (базові) одиниці із екзистенціальною зна- чущістю як для окремої мовної особистості, так і для лінгвокультурного співтовариства в цілому. Концепти культури можна розділити на дві групи: універсальні (час, простір, причина, зміна, рух) і соціальні (свобода, право, справедливість, праця, багатство, влас- ність). Вважаємо, що доцільно виділити ще категорії національної культури (для укра- їнської культури це – воля, доля, інтелігентність, соборність та ін.). При цьому стереотип культури містить у собі суб’єктивну оцінку, а концепт культури висловлює об’єктивне ставлення до дійсності. Коригування національно-культурних стереотипів засобами лінгвокраїнознавства «Наука. Релігія. Суспільство» № 4’2011 153 Слід зазначити, що в будь-якій мові міститься значна кількість культурно-специфічних концептів. Наприклад, культурно-специфічним можна вважати концепт «картопля». Для росіян – це еталон поганого харчування, звідси фразеологізм «сидіти на одній картоплі»; для білорусів – це звична національна їжа, що є другим хлібом. Між картиною світу як відображенням реального світу і мовною картиною світу як фіксацією цього відображення існують складні відносини. Картина світу може бути представлена з допомогою просторових (схід/захід, далекий/близький), тимчасових (день/ніч, зима/літо), кількісних, етичних та інших параметрів. На її формування впли- вають мова, традиції, природа, виховання, навчання та інші соціальні фактори. Мовна картина світу формує тип ставлення людини до світу (природи, тварин, самої себе як елемента світу). Вона задає норми поведінки людини у світі, визначає її ставлення до світу. Кожна природна мова відображає певний спосіб сприйняття і орга- нізації («концептуалізації») світу. Виражені значення складаються в єдину систему по- глядів, свого роду колективну філософію, обов’язкову для всіх носіїв мови. Отже, культурна та мовна картини світу тісно взаємопов’язані, знаходяться в стані безперервної взаємодії і сходять до реальної картини світу, а точніше, просто до реаль- ного світу, що оточує людину. Картина світу того чи іншого етносу стає фундаментом культурних стереотипів. Її аналіз допомагає виявити відмінності в національній культурі того чи іншого народу. Дослідники розподіляють стереотипи за наступними принципами: 1) приналежність до тієї або іншої нації (автостереотипи як те, що люди думають самі про себе, і гетеростереотипи як те, що має відношення до іншого народу); 2) несвідомість стереотипів (етнічні, культурні стереотипи, лакуни); 3) психолінгвістичний аспект сприйняття навколишньої дійсності (стереотипи-образи і стереотипи-ситуації); 4) стійкість і обумовленість стереотипів ситуаційно (поверхневі і глибинні стерео- типи, серед глибинних стереотипів – зовнішні стереотипи); 5) існування одних і тих же стереотипів у культурі різних народів (квазістереотипи, які збігаються в цілому, але розрізняються деталями з принциповим значенням); 6) наявність загального і спеціального в стереотипах (варіанти як зміна плану ви- разу і плану змісту, й інваріанти як тільки зміна плану виразу); 7) цілісність культури, усталеність та життєздатність її структури (стереотипи по- ведінки, сприйняття, розуміння, спілкування). Найбільш дієвий спосіб ефективної міжкультурної комунікації, інтенсивної акуль- турації в ході навчання іншій мові і зниження ймовірності «культурного шоку» – це активне використання лінгвокраїнознавства на всіх етапах навчально-виховного процесу. У викладанні мов з кінця XIV ст. на перше місце висувається ознайомлення з реа- ліями країни мови, що вивчається. В Україні різні відомості про інші держави в процесі навчання мові або у зв’язку з вивченням – це країнознавство, у Німеччині – культуро- знавство (kulturkunde), у США – курси мови і територій (language and area), у Франції – курс «мова й цивілізація» (langue et civilisation), в Англії – теорія «лінгвокультурні до- слідження» (linguacultural studies). Звернення до проблеми вивчення мови і культури дозволяє вдало поєднати елементи країнознавства з мовними явищами, що є не тільки засіб комунікації, але й спосіб ознайомлення з новою дійсністю. Головна мета лінгвокраїнознавства – забезпечення комунікативної компетенції в актах міжнародної комунікації, насамперед через адекватне сприйняття мовлення співрозмов- ника і оригінальних текстів, розрахованих на носія мови. Теоретичну базу цього аспекту утворюють положення філософії мови про кумулятивну, когнітивну, мислетворчу функції мови, тобто відображення і закріплення результатів соціальної практики мовою і в мові. О.В. Богданов «Наука. Релігія. Суспільство» № 4’2011 154 Лінгвокраїнознавство ставить своїм завданням вивчення мовних одиниць, які ві- дображають національні особливості культури народу – носія мови та середовища його існування. У число таких лексичних одиниць з яскраво вираженою національною куль- турною семантикою входять: 1) реалії як позначення предметів або явищ, характерних для однієї культури і від- сутніх в іншій; 2) конотативна лексика як слова, що збігаються за основним значенням, але роз- різняються за культурно-історичними асоціаціями; 3) фонова лексика як аналоги у зіставлюваних культурах, що розрізняються за на- ціональними особливостями функціонування, формою, призначенням тощо. Фонові знання, які мають члени певної етнічної та мовної спільноти, є основним об’єктом лінгвокраїнознавства. Краєзнавчі фонові знання включають систему світогляду, поглядів, які панують у даному суспільстві, етичних оцінок, естетичних смаків, норми мовної і немовної поведінки і більшу частину знань, якими володіють всі члени цього товариства. Такі знання дуже важливі для осмислення і правильного тлумачення націо- нальних стереотипів культури. Тому будь-яку іноземну мову потрібно вивчати на тлі історії та культури країни, оскільки в багатьох мовних одиницях знаходять відображення національна своєрідність способу життя народу, факти історії, природно-географічні особ- ливості, культура країни. Мовні одиниці, представлені в лінгвокраїнознавчому аспекті, можуть дати історичні та культурологічні відомості, необхідні для правильного та ефек- тивного вивчення нерідної мови [5, с. 85]. Одним з основних об’єктів лінгвокраїнознавства є так звана реалія: 1) предмет, поняття, явище, що характерне для теорії культури, побуту, устрою народу, країни і не зустрічається в інших народів; 2) слово, що позначає предмет, явище; також словосполучення (зазвичай фразео- логізм, прислів’я, приказка, що включає такі слова). Традиційно серед реалій виділяють кілька груп, зокрема імена власні; місцеві історичні; загальнонаціональні. Для процесу швидкої акультурації іноземних громадян найбільш актуальна група «Реалії як власні імена», яка поділяється на кілька підгруп: 1) перша підгрупа «Географічні реалії»: об’єкти фізичної географії (провалля) або людської діяльності (лісополоса); рослини (горицвіт, перекотиполе) або тварини (бугай); 2) друга підгрупа «Етнографічні реалії»: побут як їжа (вареники); одяг (вишиванка); житло (мазанка); побутові заклади (кав’ярня); транспорт (маршрутка); мистецтво і куль- тура, література (персонажі, афоризми, крилаті вислови); фольклор; музика (коломийка); музичні інструменти (трембіта); театр; предмети мистецтва; звичаї, ритуали (хрестини, весілля); свята (Різдво, Перше травня); міфологія (відьма, русалка); релігійні культи; календар (бабине літо); етноніми (гуцул, волиняк); етнічні прізвиська (помаранчеві як при- хильники Ющенка), назви осіб за місцем проживання (донбасівець, одесит), міри та гроші; 3) третя підгрупа «Суспільно-політичні реалії»: територіальний устрій (область, район); населені пункти (село, селище); органи і носії влади (міська рада, сільський го- лова); громадські організації («афганці», «чорнобильці»); соціальні явища; титули, звер- тання, ступені (Герой України); установи (Верховна Рада) та ін. Таким чином, різноманітність національних особливостей в реаліях служить об’єк- том вивчення лінгвокраїнознавства, з допомогою і за допомогою якого ми вивчаємо і намагаємося зрозуміти внутрішній устрій, економічний і культурний рівень, історію країни мови, що вивчається, її героїв, традиції і звичаї. Коригування національно-культурних стереотипів засобами лінгвокраїнознавства «Наука. Релігія. Суспільство» № 4’2011 155 Висновки Вивчення лінгвокраїнознавства має сформувати у молоді систему цінностей, по- в’язаних з реальністю моделі світу; допомогти оволодіти способами і навичками послі- довної розумової діяльності в інтеркультурній комунікації; дати учням уявлення про них самих, про сенс їхнього існування, найважливіші життєві проблеми людини і люд- ства; сформувати особистісні якості, необхідні людині при інтеграції в іншу культуру; прищепити навички толерантної поведінки в мультикультурному суспільстві. ЛІТЕРАТУРА 1. Кон И.С. К проблеме национального характера / И.С. Кон // История и психология / под ред. Б.Ф. Порш- нева, Л.И. Анцыферовой. – М. : Наука, 1971. – С. 122-158. 2. Бромлей Ю.В. Этнос и этнография / Бромлей Ю.В. – М. : Наука, 1973. – 412 с. 3. Тер-Минасова С.Г. Язык и межкультурная коммуникация / Тер-Минасова С.Г. – М. : Слово/Slovo, 2000. – 624 с. 4. Павловская А.В. Этнические стереотипы в свете межкультурной коммуникации / А.В. Павловская // Вестник МГУ. Сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. – 1998. – № 1. – С. 94-104. 5. Томахин Г.Д. Фоновые знания как основной предмет лингвострановедения / Г.Д. Томахин // ИЯШ. – 1980. – № 4. – С. 84-88. О.В. Богданов Корректировка национально-культурных стереотипов средствами лингвострановедения В статье рассматривается понятие национально-культурного стереотипа, проанализированы типы стереотипов, освещены пути корректировки стереотипов средствами лингвострановедения. Обосновано практическое значение данного вопроса. Даны рекомендации относительно интенсификации процесса адаптации и аккультурации иностранных граждан в условиях длительного пребывания в Украине. O.V. Bogdanov Correction of National and Cultural Stereotypes by Means of Culture Oriented Linguistics In the article the concept of national and cultural stereotype is considered, the types of stereotypes are analyzed, and the ways for correction of stereotypes by means of culture oriented linguistics are highlighted. Practical importance of the given issue is proved. Recommendations for intensification of the process of adaptation and acculturation of foreign citizens when being for a long time in Ukraine are given. Стаття надійшла до редакції 19.09.2011.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-86756
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1728-3671
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T18:09:35Z
publishDate 2011
publisher Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України
record_format dspace
spelling Богданов, О.В.
2015-09-30T20:46:11Z
2015-09-30T20:46:11Z
2011
Коригування національно-культурних стереотипів засобами лінгвокраїнознавства / О.В. Богданов // Наука. Релігія. Суспільство. — 2011. — № 4. — С. 151-155. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
1728-3671
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/86756
81’1:908(477)
У статті розглянуто поняття національно-культурного стереотипу, проаналізовано типи стереотипів, висвітлено шляхи коригування стереотипів засобами лінгвокраїнознавства. Обґрунтоване практичне значення даного питання. Подані рекомендації щодо інтенсифікації процесу адаптації та акультурації іноземних громадян в умовах тривалого перебування в Україні.
В статье рассматривается понятие национально-культурного стереотипа, проанализированы типы стереотипов, освещены пути корректировки стереотипов средствами лингвострановедения. Обосновано практическое значение данного вопроса. Даны рекомендации относительно интенсификации процесса адаптации и аккультурации иностранных граждан в условиях длительного пребывания в Украине.
In the article the concept of national and cultural stereotype is considered, the types of stereotypes are analyzed, and the ways for correction of stereotypes by means of culture oriented linguistics are highlighted. Practical importance of the given issue is proved. Recommendations for intensification of the process of adaptation and acculturation of foreign citizens when being for a long time in Ukraine are given.
uk
Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України
Наука. Релігія. Суспільство
Соціальна філософія
Коригування національно-культурних стереотипів засобами лінгвокраїнознавства
Корректировка национально-культурных стереотипов средствами лингвострановедения
Correction of National and Cultural Stereotypes by Means of Culture Oriented Linguistics
Article
published earlier
spellingShingle Коригування національно-культурних стереотипів засобами лінгвокраїнознавства
Богданов, О.В.
Соціальна філософія
title Коригування національно-культурних стереотипів засобами лінгвокраїнознавства
title_alt Корректировка национально-культурных стереотипов средствами лингвострановедения
Correction of National and Cultural Stereotypes by Means of Culture Oriented Linguistics
title_full Коригування національно-культурних стереотипів засобами лінгвокраїнознавства
title_fullStr Коригування національно-культурних стереотипів засобами лінгвокраїнознавства
title_full_unstemmed Коригування національно-культурних стереотипів засобами лінгвокраїнознавства
title_short Коригування національно-культурних стереотипів засобами лінгвокраїнознавства
title_sort коригування національно-культурних стереотипів засобами лінгвокраїнознавства
topic Соціальна філософія
topic_facet Соціальна філософія
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/86756
work_keys_str_mv AT bogdanovov koriguvannânacíonalʹnokulʹturnihstereotipívzasobamilíngvokraínoznavstva
AT bogdanovov korrektirovkanacionalʹnokulʹturnyhstereotipovsredstvamilingvostranovedeniâ
AT bogdanovov correctionofnationalandculturalstereotypesbymeansofcultureorientedlinguistics