Проблеми історії філософії права як навчальної дисципліни в контексті відродження вітчизняної філософії права
Трансформация юридического образования требует возрождения отечественной философии права, в частности восстановления в своих правах такой учебной дисциплины, как истории филосо- фии права. Дается определение предметной специфики истории философии права, уточнение особенностей ее структуры и места в...
Saved in:
| Date: | 2003 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2003
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8679 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Проблеми історії філософії права як навчальної дисципліни в контексті відродження вітчизняної філософії права / О.М. Литвинов // Проблеми філософії права. — 2003. — Т. I. — С. 184-186. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859762109890428928 |
|---|---|
| author | Литвинов, О.М. |
| author_facet | Литвинов, О.М. |
| citation_txt | Проблеми історії філософії права як навчальної дисципліни в контексті відродження вітчизняної філософії права / О.М. Литвинов // Проблеми філософії права. — 2003. — Т. I. — С. 184-186. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Трансформация юридического образования требует возрождения отечественной философии права, в частности восстановления в своих правах такой учебной дисциплины, как истории филосо-
фии права. Дается определение предметной специфики истории философии права, уточнение особенностей ее структуры и места в системе юридического образования.
The transformation of legal education requires the renaissance of philosophy of law in Ukraine, and particularly, the restoration of the academic subject of “History of Philosophy of Law” in its rights. The article presents a definition of the subject-matter peculiarities of History of Philosophy of Law; peculiarities of its structure and its stand in the system of legal education.
|
| first_indexed | 2025-12-02T04:06:58Z |
| format | Article |
| fulltext |
184 Проблеми філософії права. – 2003. – Том 1.
ПРОБЛЕМИ МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ
ФІЛОСОФІЇ ПРАВА
© 2003 р. О. М. Литвинов
Луганська академія внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України
ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ ПРАВА
ЯК НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ В КОНТЕКСТІ
ВІДРОДЖЕННЯ ВІТЧИЗНЯНОЇ ФІЛОСОФІЇ ПРАВА
Трансформація юридичної освіти в країні
у бік світових стандартів потребує повернення до
традицій, які були притаманні їй у часи, коли
фундаментальній підготовці правознавця приді-
лялася вагома увага, у результаті чого випуск-
ники юридичних факультетів здебільшого ста-
вали значними постатями не тільки у суто юри-
дичній чи адміністративній сферах діяльності,
а й у сфері вишукано-інтелектуальній, якою зав-
жди була філософія. Ідеться не тільки про галузь
філософського знання, яка природно випливає із
взаємодії філософії та права, тобто саме про фі-
лософію права, йдеться про філософію взагалі,
про розробку смисложиттєвих метафізичних пи-
тань, а точніше про те, що в скарбницю людської
мудрості величезний внесок зробили мислителі,
базовою освітою яких, була освіта юридична.
Особливим періодом у цьому плані була межа
століть ХIХ-го й ХХ-го, коли серед найяскраві-
ших зірок філософської думки ми бачимо цілу
плеяду випускників юридичних факультетів:
Микола Бердяєв (закінчив Київський універси-
тет), Євген Трубецький, Павло Новгородцев, Сер-
гій Булгаков, Іван Ільїн, Борис Вишеславцев та
Семен Франк (Московський університет), Олек-
сандр Ізгоєв (Новоросійський університет, Одеса),
Петро Струве (Петербургський університет), Ми-
хайло Туган-Барановський (Харківський універ-
ситет). Окремо в даному контексті слід сказати
про одного з засновників Української Академії
наук, видатного соціолога та філософа права Бог-
дана Кістяківського, який навчався в університе-
тах Київському, Дерптському, Берлінському, Па-
ризькому, Стразьбурзькому (де і захистив доктор-
ську дисертацію з філософії) та Гейдельберзько-
му, а наприкінці життя був деканом юридичного
факультету Київського університету.
Втім, зрозуміло, що для переважної більшості
з них предметом наукового інтересу була перед-
усім філософія права як сфера знання, яка відпо-
відала і фаховій підготовці, і, для багатьох, гро-
мадському темпераменту, адже більшість із на-
званих вчених і багато з тих, кого не згадали – це
ще й активні чи навіть видатні громадські діячі.
У контексті процесів відродження вітчизняної
філософії права, чому і присвячений круглий стіл
“Актуальні проблеми філософії права” (який, без
перебільшення, можна назвати знаковою подією
у науковому житті країни), доречно було б звер-
нути увагу на систему підготовки фахівців, тих,
кому за великим рахунком, доведеться визначати
обличчя нашої країни у найближчому майбут-
ньому. Причому йдеться не лише про обличчя фо-
рмальне в сенсі відповідності юридичних норм та
правової системи тим принци-
пам, які є засадничими у цивілізованому світі і які
проголошено як цілі й орієнтири напрямку по-
ступу нашої держави. Ідеться про імідж країни на
світовій арені, де її представники мають відповіда-
ти певним вимогам до інтелектуального та загаль-
нокультурного розвитку, які висуваються до еліти.
Це, як відомо, і фундаментальна мовна підготовка,
і взагалі розвиток особистості фахівця, який буде
вирішувати долі інших людей.
У такому аспекті обізнаність в історії фі-
лософсько-правової думки як енциклопедії спроб
людства осмислити та знайти шляхи найкращого
життя людини або, якщо більш конкретно, най-
кращого державного устрою та правового регу-
лювання відносин людей, є нагальною потребою
і навіть, я б сказав, потребою природною для су-
спільств, які визначили своїми орієнтирами
принципи, що спираються на поняття свободи,
а точніше – свободи особи, свободи кожної лю-
дини. Якщо сказати дещо спрощено, то йдеться
про таку обізнаність не тільки так би мовити
з боку винятково позитивного, тобто такого, що
дозволяє конструювати плани розбудови держа-
вного ладу та правової системи адекватно потре-
бам сучасного світу, а й в плані суто негатив-
О.М. Литвинов
Проблеми філософії права. – 2003. – Том 1. 185
ному, а саме: щоб засвоїти не лиш здобутки на-
ших попередників, але й знати помилки, щоб не
зробити тих кроків, які у минулому призвели до
небажаного ходу подій.
Поряд із таким досить утилітарним, хоча
й необхідним, підходом та розумінням завдань
історії філософії права має бути визначений для
обґрунтування необхідності цієї дисципліни
й інший. Традиція підготовки правознавця перед-
бачає залучення найталановитіших із студентів
до науково-дослідницької роботи, що вже са-
ме по собі вимагає осягнення історичного ас-
пекту даної проблематики. Основна теза цього
виступу щодо повернення історико-філософських
курсів до навчальних планів юридичних і філо-
софських факультетів у певному сенсі не є оригі-
нальною, бо відповідні курси викладалися у той
самий час, про який ми згадували, і який, за висло-
вом М.В. Костицького, можна назвати “сло-
в’янським періодом” розвитку філософії права.
Найбільш відомими є курси, які викладали під
цією ж назвою (П.Д. Юркевич, П.І. Новгородцев,
Є.М. Трубецький та М.М. Коркунов [11; 6; 9; 2]).
Аналогічні курси викладалися і під іншими назва-
ми наприклад, “Історія політичних учень”, як то у
Б.М. Чичеріна [10], чи, почасти, енциклопедія
права, як то у Ф.В. Тарановського [8].
Сьогодні маємо обов’язкову дисципліну під
назвою “Історія вчень про державу і право”, сама
історія якої відбиває хід нашого життя, історію
нашої країни. Як відомо, після остаточного зміц-
нення більшовицької влади в 20-ті роки мину-
лого століття усе, що йшло не за її ідеологічним
сценарієм, було заборонено, і в навчальних за-
кладах викладався фактично тільки так званий
марксизм-ленінізм під різними назвами. Звісно,
що ні про яку філософію права чи то історію фі-
лософії права не могло йтися, оскільки, як ві-
домо, сама суть цих дисциплін – це ознайом-
лення зі всією найрізноманітнішою гамою думок,
концепцій, поглядів тощо, які були напрацьовані
культурою людства протягом багатьох століть чи
навіть тисячоліть.
А потім сталося те, що вже було в історії осві-
ти століттям раніше, коли в Російській імперії в
університетах було скасовано викладання філо-
софії взагалі, адже вона не давала спеціальних
знань у конкретних галузях наук. Через де-
сятиріччя після цього скасування майже авраль-
ними заходами стали намагатися відновити ви-
кладання філософії, оскільки якість підготовки
спеціалістів будь-якого фаху, як з’ясувалося, ве-
ликою мірою залежить від рівня загального роз-
витку мислення, культури мислення фахівця. То-
ді – і це вельми компліментарний факт для історії
нашої вітчизняної науки – справу рятування філо-
софських дисциплін у країні було “височайше”
доручено молодому професорові Києво-Моги-
лянської академії Памфілу Даниловичу Юр-
кевичу, бо не знайшлося на величезних просторах
імперії більш достойної людини для такої культу-
ротворчої місії. Він очолив кафедру філософії,
а потім в одночас і кафедру філософії права Мос-
ковського університету, розробив відповідні ку-
рси, серед яких і курс історії філософії права [11].
За радянських часів відбудова принципів під-
готовки не замовлених владою виконавців її на-
казів із дипломами юристів, а правознавців у пе-
рвісному значенні цього слова, почалася напри-
кінці 50-х – початку 60-х років, за часів так зва-
ної “відлиги”, коли було започатковане викла-
дання курсу історії політичних та правових
учень. Такий своєрідний “ерзац-курс” історії фі-
лософії права, коли погляди геніїв людства роз-
глядалися з “єдино вірної” позиції тодішньої ве-
рсії марксизму, не міг у повному обсязі репрезе-
нтувати все розмаїття поглядів на право, закон,
владу, державу, систему управління та організа-
ції життя суспільства тощо, але то був певний
прорив своєрідної науково-духовної блокади
в суспільствознавчій сфері.
Після революційних подій початку 90-х років
ХХ-го століття й створення незалежної держави,
в Україні було запроваджене викладання курсу
“Історія вчень про державу і право”. Наскільки це
ще не усталена термінологія щодо галузі (чи під-
галузі) наукових знань свідчить, наприклад, те, що
за номенклатурою ВАКу України визначення від-
повідної наукової спеціальності (12.00.01. – разом
із теорією та історією держави і права) прийняте
як “історія політичних і правових вчень”. За ве-
ликим рахунком, таке розходження
не має суттєвого значення, оскільки важливим
й основним для науки є все ж таки вирішення
актуальних проблем правознавства та державо-
знавства, а також створення умов для підготовки
фахівців належного рівня, що сьогодні означає
організацію навчального процесу в напрямку від
підготовки “юристів-технологів” у бік “юристів-
гуманітаріїв”. Останнє не означає применшення
ролі юридичної спеціалізації фахівців, скоріше
це означає, що свої обов’язки він повинен сві-
домо виконувати у загальному контексті соціа-
льних проблем. Іншими словами, йдеться також
й про відповідний, а для нас сьогодні, можна ска-
зати, мабуть, і необхідний рівень національної
свідомості правника, представника – в ідеалі –
вітчизняної еліти.
Проблеми історії філософії права як навчальної дисципліни в контексті відродження вітчизняної філософії права
186 Проблеми філософії права. – 2003. – Том 1.
Тому нагальним, постає питання про доціль-
ність повернення такої дисципліни (історії філо-
софії права) і, звісно, з’ясування логіки відно-
шення її до “Історії вчень про державу і право”,
яка викладається сьогодні майбутнім юристам
і предмет якої не є остаточно визначеним [7; 3].
Важливим тут виглядає аспект морального об-
ґрунтування права, чому приділяли увагу
і Юркевич, і Новгородцев, і Трубецькой. Це те,
що може стати основою розмежування курсів,
але це лише один з варіантів підходу. Відомі
й інші варіанти, наприклад, пропонуеться про-
блеми державознавства виділити в окреме пред-
метне поле. Серед таких підходів для, так би мо-
вити, першого, робочого визначення предмета іс-
торії філософії права привабливими виглядають
філософсько-правові концепції, що спираються на
сенсовий зміст права [5, с. 17-18] і природно апе-
люють до правосвідомості [1, с. 46]. До предмет-
ного поля історії філософії права безпосереднє від-
ношення має потужний масив західної соціально-
політичної та філософсько-правової думки другої
половини ХХ століття, серед (К.О. Апель,
Ю. Габермас, О. Гьофе та ін.). Їхні концепції мо-
жуть слугувати орієнтирами в сучасних системах
мислення та подолання протиріч і вирішення сус-
пільних конфліктів, а це одне з найголовніших
призначень права взагалі. Окремим і важливим
тематичним блоком повинно стати дослідження й
вивчення східнохристиянської парадигми в історії
філософії права [4].
Викладені нотатки не можуть вичерпати навіть
деяких питань щодо повернення історії філософії
права до переліку навчальних дисциплін, які нале-
жить опановувати майбутнім юристам. Але обго-
воренню даної проблеми в контексті відродження
вітчизняної філософії права необхідно приділяти
належну увагу, зважаючи на її значущість.
Список літератури
1. Гарник А.В. Философия права: предметная специфика, место и
значение в системе социально-гуманитарного знания. – Дніп-
ропетровск: Изд-во Днепропетровского ун-та, 1998.
2. Коркунов Н.М. История философии права. Пособие к лекциям.
– СПб., 1915.
3. Литвинов О.М. Про визначення предмета курсу „Історія вчень
про державу і право” (деякі питання для обговорення) // Проблеми
вищої юридичної освіти: Тези доповідей та наукових повідомлень
науково-методичної конференції. – Харків: Нац. юрид.
акад.України, 2002.
4. Литвинов О.М. Східно-західний дискурс у політико-правовій
думці в історії філософії від Івана Вишенського до Павла Новгород-
цева: православно-християнська парадигма // Культурно-творча
спадщина Григорія Сковороди: Збірник наукових праць Східно-
українського національного університету імені Володимира Даля. –
Луганськ: Вид-во Східно-укр. нац. ун-ту, 2002.
5. Максимов С.И. Правовая реальность: опыт философского осмысления.
– Харьков: Право, 2002.
6. Новгородцев П.И. Лекции по истории философии права // Нов-
городцев П.И. Сочинения. – М.: Раритет, 1995.
7. Скакун О.Ф., Демиденко Г.Г. О месте истории учений о госу-
дарстве и праве в новой системе юридического образования // Го-
сударство и право. – 1998. – № 10.
8. Тарановский Ф.В. Учебник энциклопедии права.– Юрьев, 1917.
9. Трубецкой Е.Н. История философии права (новой). – К., 1893.
10. Чичерин Б.Н. История политических учений. – М., 1877.
11. Юркевич П.Д. Історія філософії права // Юркевич. Історія фі-
лософії права; Філософія права; Філософський щоденник. – К.: Ред.
журн. „Український світ”, 1999.
О. Н. Литвинов
ПРОБЛЕМЫ ИСТОРИИ ФИЛОСОФИИ ПРАВА КАК НАУЧНОЙ ДИСЦИПЛИНЫ
В КОНТЕКСТЕ ВОЗРОЖДЕНИЯ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ФИЛОСОФИИ ПРАВА
Трансформация юридического образования требует возрождения отечественной философии
права, в частности восстановления в своих правах такой учебной дисциплины, как истории филосо-
фии права. Дается определение предметной специфики истории философии права, уточнение особен-
ностей ее структуры и места в системе юридического образования.
O. M. Litvinov
ISSUES IN THE HISTORY OF PHILOSOPHY OF LAW AS A SUBJECT OF ACADEMIC STUDY
IN THE CONTEXT OF THE RENAISSANCE OF THE UKRAINIAN PHILOSOPHY OF LAW
The transformation of legal education requires the renaissance of philosophy of law in Ukraine, and
particularly, the restoration of the academic subject of “History of Philosophy of Law” in its rights. The arti-
cle presents a definition of the subject-matter peculiarities of History of Philosophy of Law; peculiarities of
its structure and its stand in the system of legal education.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-8679 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1818-992X |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T04:06:58Z |
| publishDate | 2003 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Литвинов, О.М. 2010-06-14T11:17:32Z 2010-06-14T11:17:32Z 2003 Проблеми історії філософії права як навчальної дисципліни в контексті відродження вітчизняної філософії права / О.М. Литвинов // Проблеми філософії права. — 2003. — Т. I. — С. 184-186. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1818-992X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8679 Трансформация юридического образования требует возрождения отечественной философии права, в частности восстановления в своих правах такой учебной дисциплины, как истории филосо- фии права. Дается определение предметной специфики истории философии права, уточнение особенностей ее структуры и места в системе юридического образования. The transformation of legal education requires the renaissance of philosophy of law in Ukraine, and particularly, the restoration of the academic subject of “History of Philosophy of Law” in its rights. The article presents a definition of the subject-matter peculiarities of History of Philosophy of Law; peculiarities of its structure and its stand in the system of legal education. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Проблеми методики викладання філософії права Проблеми історії філософії права як навчальної дисципліни в контексті відродження вітчизняної філософії права Проблемы истории философии права как научной дисциплины в контексте возрождения отечественной философии права Issues in the history of philosophy of law as a subject of academic study in the context of the renaissance of the ukrainian philosophy of law Article published earlier |
| spellingShingle | Проблеми історії філософії права як навчальної дисципліни в контексті відродження вітчизняної філософії права Литвинов, О.М. Проблеми методики викладання філософії права |
| title | Проблеми історії філософії права як навчальної дисципліни в контексті відродження вітчизняної філософії права |
| title_alt | Проблемы истории философии права как научной дисциплины в контексте возрождения отечественной философии права Issues in the history of philosophy of law as a subject of academic study in the context of the renaissance of the ukrainian philosophy of law |
| title_full | Проблеми історії філософії права як навчальної дисципліни в контексті відродження вітчизняної філософії права |
| title_fullStr | Проблеми історії філософії права як навчальної дисципліни в контексті відродження вітчизняної філософії права |
| title_full_unstemmed | Проблеми історії філософії права як навчальної дисципліни в контексті відродження вітчизняної філософії права |
| title_short | Проблеми історії філософії права як навчальної дисципліни в контексті відродження вітчизняної філософії права |
| title_sort | проблеми історії філософії права як навчальної дисципліни в контексті відродження вітчизняної філософії права |
| topic | Проблеми методики викладання філософії права |
| topic_facet | Проблеми методики викладання філософії права |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8679 |
| work_keys_str_mv | AT litvinovom problemiístoríífílosofíípravaâknavčalʹnoídisciplínivkontekstívídrodžennâvítčiznânoífílosofííprava AT litvinovom problemyistoriifilosofiipravakaknaučnoidisciplinyvkontekstevozroždeniâotečestvennoifilosofiiprava AT litvinovom issuesinthehistoryofphilosophyoflawasasubjectofacademicstudyinthecontextoftherenaissanceoftheukrainianphilosophyoflaw |