Колективна дія громадянського суспільства у соціальній системі
Розглянуто колективну дію громадянського суспільства у постсоціалістичних країнах на прикладі України. Встановлено, що зі зміною соціальної системи змінюється і колективна дія громадянського суспільства. Показано роль цінностей у колективній дії, а також відзначено гнучкість колективної дії громадян...
Saved in:
| Published in: | Наука. Релігія. Суспільство |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/86827 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Колективна дія громадянського суспільства у соціальній системі / О. Поліщук // Наука. Релігія. Суспільство. — 2012. — № 2. — С. 40-45. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859819509761703936 |
|---|---|
| author | Поліщук, О. |
| author_facet | Поліщук, О. |
| citation_txt | Колективна дія громадянського суспільства у соціальній системі / О. Поліщук // Наука. Релігія. Суспільство. — 2012. — № 2. — С. 40-45. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука. Релігія. Суспільство |
| description | Розглянуто колективну дію громадянського суспільства у постсоціалістичних країнах на прикладі України. Встановлено, що зі зміною соціальної системи змінюється і колективна дія громадянського суспільства. Показано роль цінностей у колективній дії, а також відзначено гнучкість колективної дії громадянського суспільства на перехідному етапі розвитку суспільства.
Рассмотрено коллективное действие гражданского общества в постсоциалистических странах на примере Украины. Установлено, что с заменой социальной системы изменяется и коллективное действие гражданского общества. Показана роль ценностей в коллективном действии, а также отмечена гибкость коллективного действия гражданского общества на переходном этапе развития общества.
Collective activity of civil society in post-socialist countries by the example of Ukraine is studied. It is determined that together with the change of social system, collective activity of social society changes as well. The role of values in collective activity is shown, the flexibility of collective activity of social society in the transitional period of development of society is noted.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:24:29Z |
| format | Article |
| fulltext |
«Наука. Релігія. Суспільство» № 2’2012 40
УДК 316.454.3:36–024.84(045)
Олександр Поліщук
Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, Україна
КОЛЕКТИВНА ДІЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
У СОЦІАЛЬНІЙ СИСТЕМІ
Розглянуто колективну дію громадянського суспільства у постсоціалістичних країнах на прикладі України.
Встановлено, що зі зміною соціальної системи змінюється і колективна дія громадянського суспільства.
Показано роль цінностей у колективній дії, а також відзначено гнучкість колективної дії громадянського
суспільства на перехідному етапі розвитку суспільства.
Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науко-
вими завданнями. Вивчення проблем, породжених розвитком громадянського суспіль-
ства в Україні, дослідники різних галузей знань вважають актуальним і присвячують їм
чималу кількість розвідок. Однак, як не прикро, мало уваги звертається на такий важливий
теоретичний аспект, як колективна дія громадянського суспільства в трансформаційно-
модернізаційних умовах. Адже важливо пояснити, чому громадяни за певних обставин
об’єднуються у групи і діють як єдиний соціальний організм вищого щабля розвитку –
колектив, тобто їхнім процесом є колективна дія громадянського суспільства.
Аналіз основних досліджень, в яких започатковано розв’язання даної проблеми.
Сьогодні існує чимала кількість напрацювань, що стосуються структурування, розвитку та
дії суспільства. Серед основних можна відзначити роботи В. Андрущенка, В. Беха, І. Бой-
ченка, М. Михальченка. Усі вони розкривають проблеми організації різнотипних сус-
пільств, дії індивідів у відповідних суспільствах, а також особливу увагу звертають на
взаємодію індивідів у суспільстві. До проблем колективної дії привертають увагу праці
М. Бойченка, М. Поповича, Н. Петрук та ін. На Заході цю проблему ще у 70-х роках
порушив М. Олсон. Однак напрацювання вказаних науковців не дають вичерпної відповіді
на питання, пов’язані з колективною дією. Невирішеними залишилися питання колек-
тивної дії у перехідних суспільствах, ефективності колективної дії, трансформації колек-
тивної дії в індивідуальну і навпаки та ін.
Мета даної статті – продемонструвати зміну колективної дії громадянського сус-
пільства із зміною соціальної системи суспільства. Завдання статті – розкрити суть
громадянського суспільства у радянській системі. Показати залежність колективної дії
громадянського суспільства від зміни соціальної системи суспільства.
Апелюючи до праць Т. Гоббса, Дж. Локка, Д. Юма та багатьох інших науковців-
філософів у царині діяльності громадянського суспільства, можна побачити, як вони нама-
галися знайти єдину основу розмаїття дій та взаємодій людей у суспільстві. Усі напра-
цювання свідчать, що науковці не лише описували й пояснювали громадянські дії, але
й переконували суспільство у доцільності колективної дії громадянського суспільства
на перехідному етапі.
Їхні напрацювання є актуальними сучасним посткомуністичним країнам, у яких
відбувся, а у деяких, на думку дослідників, і відбувається ще сьогодні перехід від однієї
системи – комуністичної – до іншої – демократичної. Такий процес суспільної трансфор-
мації відбувається протягом тривалого періоду. Більше того, соціальні трансформації
охопили весь індустріальний соціальний світ. Разом із тим й досі залишаються невизна-
ченими відповіді на питання стосовно сутнісних рис цього процесу, характеру й спрямо-
ваності структурування соціальних сил, адекватності теоретичних підходів, застосованих
для його визначення.
Колективна дія громадянського суспільства у соціальній системі
«Наука. Релігія. Суспільство» № 2’2012 41
Для кращого висвітлення цієї проблеми, на наш погляд, доцільно звернутися до
нелінійності колективної дії, а також діяльнісно-структурної природи суспільства, що
перебуває у процесі постійного становлення. Одним із важливих виявів кооперативних
утворень є громадянське суспільство, колективна дія якого впливає на онтологію людини.
Отже, колективна дія громадянського суспільства є важливим соціальним компо-
нентом у суспільствах перехідного типу. Адже громадянське суспільство є тим соціаль-
ним інститутом, який реагує на суспільну дестабілізацію, що виникає у суспільстві між
вищими та нижчими класами, а також на виклики влади.
Будь-яка нестабільність у суспільстві проявляється у перехідний період. Такі періоди,
на думку Ф. Канак і В. Лобас, можна назвати перехідною епохою [1, с. 71-85]. Даний ви-
слів є надзвичайно влучним, адже у зміст цього поняття входить розпад старої та станов-
лення нової, інколи невизначеної, системи цінностей, їх трансформація.
Перехідні епохи – важке випробування для народів і окремої людини. Ці епохи, на
думку дослідників, відкривають широкі можливості для приходу на вершину всесвітньо-
го поступу, вони ж несуть загрозу падіння на ще нижчий рівень організації суспільства.
У такий час зв’язки між ланками суспільного життя увіходять у стан нестійкості, а самі
ці ланки стають невизначеними й плинними, що послаблює їх колективну дію. У цій
ситуації елементи розбалансованої системи суспільного життя однаково готові як до по-
дальшої трансформації, так і до повернення на своє місце в старій системі.
Зважаючи на таку характеристику перехідних епох, можна погодитися з висновком
М. Поповича, що у перехідний період суспільства не можна чітко встановити зв’язки
між індивідуальною дією і конкретним вчинком індивіда та колективною дією, в якій
гаснуть зусилля особистості [2, с. 109]. Таке бачення є невипадковим, оскільки у пере-
хідний період соціальна система розбалансована, а деякі соціальні структури втрачають
свою суть і перетворюються у квазіструктури. У таких соціальних структурах колективна
дія подавляє зусилля особистості – й наслідком цього є те, що колективна дія такого
суспільства, а відповідно і колективна дія громадянського суспільства, що існує у сус-
пільствах відповідного типу, є ослабленою й не відіграє відповідної ролі, крім цього є
загроза того, що колективна дія такого громадянського суспільства через свою ослабле-
ність попадає у залежність від держави і стає керованою. Таке можливе за умови, що гро-
мадянське суспільство є не потребою самого соціуму, а утворюється державою. У цьому
контексті слід розуміти, що цінності громадянського суспільства, яке утворилося на
потребу соціуму, і цінності самого суспільства, утвореного за допомогою держави, а
точніше, за її вказівкою, є різними – й відповідно дія індивіда у таких суспільствах буде
різною. Це не випадково, оскільки цінності, що встановлює суспільство, є живими і
відповідають самому суспільству, а цінності, встановлені державою, – штучні і разові.
Така несталість суспільства є причиною того, що особистість на підсвідомому рівні
ідентифікує себе з тим чи іншим суспільством, а точніше, з соціальними групами, що
утворюють його. Варто зауважити, що колективна ідентичність ще більшою мірою, ніж
особиста, має суперечливий характер. Про це свідчить вже той факт, що для опису по-
трібно кілька не залежних один від одного критеріїв. Застосування цього поняття, на
думку Л. Колаковського, є правомірним, незважаючи на те, що як індивідуальні, так і
колективні буття є ідентичними тільки «більшою чи меншою мірою» [3, с. 104]. Їхня
ідентичність з цієї причини не є більш підозрілою, ніж ідентичність фізичних об’єктів.
Це видно на прикладі таких організмів, як етнічні спільноти чи нації.
Вихід людності посткомуністичних країн із запрограмованого в стихійне буття
наражається на потужний спротив радянсько-комуністичних орієнтацій масової свідомості
та стереотипів соціально-політичного мислення. Й кожний крок до нового доводиться
робити, водночас демонтуючи й розхитуючи зазначені орієнтації та стереотипи.
Ситуація, про яку ідеться, стосується громадянського суспільства, а саме його колек-
тивної дії. Адже те громадянське суспільство, що існувало в радянській системі, було
Олександр Поліщук
«Наука. Релігія. Суспільство» № 2’2012 42
надзвичайно заангажоване і заідеологізоване. Дана штучно утворена ситуація не визна-
чала межі між державою і громадянським суспільством, можна навіть припустити, що
такої межі просто не існувало.
Для цього достатньо пригадати ті соціально-політичні утворення, що існували в ра-
дянській системі і з якими ототожнюється громадянське суспільство – комсомольські, піо-
нерські організації, спортивні та різні молодіжні об’єднання при заводах, фабриках тощо.
Всі вони представляли інтереси не суспільства, а держави, що є свідченням відсутності
межі між цими двома інститутами. Крім цього, колективна дія такого громадянського
суспільства чітко визначена і є контрольованою й направлена у те русло, яке визначає
держава. Тобто колективна дія громадянського суспільства радянського типу розгор-
тається за лінійним принципом, що полегшує її контроль і робить передбачуваною.
В даному випадку держава є тією силою, яка, реалізуючи свої владні повноваження
і застосовуючи властиві їй механізми, підпорядковує колективну дію громадянського
суспільства загальнодержавним, а здебільшого партикулярно-бюрократичним інтересам.
Такими механізмами, на думку Г. Горак і Г. Фініна, є не лише гроші і влада, а можуть
бути й закони, примус, ідеологічний та політичний пресинг, інформаційне маніпулювання
тощо [4, с. 62-73]. Фактично виникає явище, назване Д. Гільдебрантом «ідолізацією» дер-
жави, яка вбачає у колективній дії громадянського суспільства лише засіб для її підтримки.
У такій ситуації людські дії є контрольовані і керовані державою через громадянське
суспільство, тобто між громадянським суспільством і державою відсутня демаркаційна лінія.
З цього приводу Д. Лейн говорить, що громадянське суспільство, створене «згори»,
як це було у радянський період розвитку суспільства, підтримане в посткомуністичний
період, головним чином Заходом, було відносно невдалим і характерним для колективної
дії громадянського суспільства організацій, які не мали іноземної донорської підтримки,
залишилися несталими. Науковці у сфері транзитології вважають, що асоціації громадян-
ського суспільства є за своєю сутністю опорами стабільного демократичного суспільства.
Своїм внеском вони забезпечують легітимність демократичних процесів [5, с. 14-31].
Звільнення суспільства від тоталітаризму та десятилітніх поневірянь відкриває нові
можливості для колективної дії громадянського суспільства. Адже за нових обставин
людина є вільною у виборі соціальних об’єднань, у досягненні поставленої мети тощо.
Тобто сучасне громадянське суспільство, у разі його реального існування, зазначають
Г. Горак і Г. Фінін, характеризується тим, що будь-який його громадянин відчуває себе
вільним і може здійснювати вільні вчинки. При цьому він має бути впевнений, що ска-
зане ним вільне слово буде почуто, а продуманий позитивний вчинок буде сприйнятий
і гідно оцінений державними інституціями і соціальним довкіллям [4, с. 62-73].
Зважаючи на реальну ситуацію, що утворилася в нашій країні, можна було б апелю-
вати до діяльності політичних партій та громадських об’єднань. Однак політичні партії,
що були у посткомуністичних країнах, виявилися нестабільними, і їхня колективна дія –
слабкою. Це свідчить про те, що політичні партії завжди мали малий рівень підтримки.
Крім цього у них постійно змінювався електоральний склад, що ще більше послаб-
лювало дію політичної партії у перехідний період суспільства. Така слабкість супрово-
джувалася масовими протестними рухами, колективна дія яких також виявилася слабкою.
Все це призвело до того, що ні колективна дія політичних партій, ні колективна дія гро-
мадянського суспільства не змогли протистояти тому впливові, який здійснили міжна-
родні і світові організації.
У цьому контексті колективні дії громадянського суспільства капіталістичної Єв-
ропи і такого самого суспільства постсоціалістичних країн значно відрізняються. Колек-
тивна дія громадянського суспільства капіталістичних країн відзначається автономією
проміжних, тобто належних до середніх верств, груп від сфери дії держави, а також не-
лінійністю у своїй діяльності. Колективну дію громадянського суспільства, на думку
Колективна дія громадянського суспільства у соціальній системі
«Наука. Релігія. Суспільство» № 2’2012 43
Д. Лейна, утворюють два основні компоненти. По-перше, економічні асоціації, що фор-
муються групами власників приватних актів, використовуваних для отримання прибутків,
реалізованих через ринок, за яким стоїть клас буржуазії. Другою складовою є соціальні
та політичні асоціації, в тому числі політичні партії та неурядові організації. В першій,
економічній царині, можна відшукати рушійні сили та головне джерело підтримки капіта-
лізму, яка випливає з приватної власності на капітал. Друга царина є простором, в якому
відповідні асоціації можуть розбудовуватися та протистояти державі як легітимній формі
влади. У світовому масштабі події розгорталися в напрямі інтернаціоналізації грома-
дянського суспільства, коли економічні інститути глобалізуються, що послаблює керівну
роль держав на користь міжнародних органів, таких як МВФ і міжнародні глобальні
компанії [4, с. 14-31].
З цього можна зробити припущення, що колективна дія громадянського суспіль-
ства має бути направленою не на державу як основний суб’єкт політичної системи, а на
ті міжнародні організації, які через різні економічні механізми зуміли підпорядкувати
своєму впливові постсоціалістичні держави і в подальшому використовують їх як маріо-
нетки у своїй всесвітній політиці.
Однак у цьому напрямі у більшості постсоціалістичних країн виникають труднощі.
Адже колективна дія громадянського суспільства є лінійною, керованою державою, що,
не зумівши провести ряд соціально-політичних та економічних реформ, потрапила в
залежність до міжнародних організацій. І сьогодні ми є свідками того, що в період утво-
рення нових форм колективної дії громадянського суспільства держави ставали заруч-
никами міжнародних, світових організацій. Тобто відбувалося два паралельних процеси,
що призвели до залежності національних держав від міжнародних організацій і до слаб-
кості колективної дії громадянського суспільства.
Слабкість колективної дії громадянського суспільства зумовлена тим, що в пост-
соціалістичних країнах наявна слабка економіка і відсутня свідомо мисляча еліта. Крім
цього колективна дія зазнає впливу перехідного суспільства. З цього приводу Д. Лейн від-
значає, що характерною рисою перехідних суспільств завжди була хиткість проміжних
груп – як напередодні доби державного соціалізму, так і по завершенні [4, с. 14-31].
Тобто для здійснення економічної та політичної координації не були потрібні демокра-
тичні інститути, а для вираження інтересів – створення партій, оскільки координація
здійснювалася в межах державного апарату. Більшості посткомуністичних країн значною
мірою бракувало спонукальної енергії буржуазії та сильних «неурядових організацій, що
об’єднують людей заради спільної справи... організацій, що дають громадянам можли-
вість брати участь у муніципальному та місцевому житті» [4, с. 14-31].
Варто відзначити, що від Конфуція, який першим сформулював правило «золотої се-
редини» («Кожен повинен ставитися до інших так, як він хоче, щоб ставилися до нього»),
і до І. Канта з його категоричним імперативом це правило філософи вважали основою
життєдіяльності суспільства, раціональної взаємодії людей – тобто основою громадян-
ського суспільства. Однак, на думку Дж. Локка, це «найнепохитніше правило і основу
будь-яких громадських чеснот» все ж «потрібно довести до усвідомлення людиною, яка
його не знає» [6].
Тобто громадянське суспільство є тією соціальною сферою, у якій людина зможе
розкритися, спрямувати свої сили і дію у відповідне русло. У зв’язку з цим західні уряди
велику увагу приділяли колективній дії громадянського суспільства. При цьому вони керу-
валися тим, що сильне громадянське суспільство має забезпечувати нормальне функціо-
нування особистості і політичну стабільність. Хоча насправді існує позитивна кореляція
між колективною дією громадянського суспільства та «стабільною демократією», асоціа-
ція систем громадянського суспільства може бути підґрунтям колективної дії соціальних
рухів протесту і слугувати для мобілізації опозиції.
Олександр Поліщук
«Наука. Релігія. Суспільство» № 2’2012 44
Політичну діяльність, що склалася в нашій країні, можна порівняти з діяльністю
фермерів. Так, Д. Юм, говорячи про фермерів, зазначав: «Ваше жито достигло сьогодні,
а має бути готове завтра; нам обом вигідно, щоб я працював з вами сьогодні, а ви допо-
могли мені завтра. Але я не симпатизую вам і знаю, що ви теж мало симпатизуєте мені.
Тому я не візьму на себе зайвої роботи заради вас, бо якби і став вам допомагати, то не
діждався б послуги у відповідь, не діждався б вдячності. Отже, ми працюємо поодинці,
а погода тим часом змінюється, і ми обидва втрачаємо врожай» [7].
Розробка дилеми колективної дії в наші дні вилилася у створення теорії ігор, яка
пропонує, наприклад, і розв’язання фермерської дилеми. А що, коли ситуація, про яку
йдеться у Д. Юма, повторюватиметься? І обидва фермери знають, що цього не уник-
нути? Тоді, якщо вони дбають про майбутнє і розуміють, що можуть зазнати збитків
через відмову сусіда (чи сусідів) від співпраці, то змушені будуть вирішити відповідати
послугою на послугу. Отже, працюватимуть для іншого заради особистої вигоди, з егоїс-
тичних міркувань. Таким чином, колективні дії можуть базуватися на егоїзмі, але не на
егоїзмові особливої природи, егоїзмові далекоглядному, який враховує непрямі і відда-
лені наслідки наших дій. Адже людина не керується далекоглядним егоїзмом, розуміє
взаємозалежність, у якій перебуває з іншими. «В громадянському суспільстві кожен для
себе мета, все інше для нього ніщо... але без взаємовідносин з іншими він не може
досягти своєї мети у повному її обсязі» [8, с. 228].
Як бачимо, фермери у дилемі Д. Юма укладають угоду. І хоча виконання взятих
за нею зобов’язань не є одномоментним, той, хто вже виконав частину своїх зобов’я-
зань за угодою, впевнений у своєму партнерові, оскільки йому вигідно дотримуватися
взятих зобов’язань, щоб у майбутньому знову скористатися перевагами взаємодії. Для
Ж.-Ж. Руссо в цьому полягає різниця між природним та громадянським станом: «Людина
в природному стані рахувалася тільки з самою собою, а в громадянському стані зму-
шена діяти згідно з іншими принципами і радитися зі своїм розумом раніше, ніж прислу-
хатися до своїх прагнень» [9, с. 195-322].
З цього можна зробити висновок, що дилемами колективної взаємодії просякнуте
все життя суспільства – від черги на автобус та процесу купівлі-продажу, який здійс-
нюють двоє людей, до участі у профспілках і різних суспільно-політичних та еконо-
мічних акціях. І тут постає проблема: наші фермери живуть поряд, їх небагато, вони
знають один одного і знають все один про одного. Тобто володіють інформацією сто-
совно того, варта конкретна людина довіри чи ні. До того ж опиняються в ситуаціях, які
повторюються. І це забезпечує їх співпрацю. На рівні малої групи, тобто такої сус-
пільної одиниці, де кожен з членів володіє про інших «інформацією першої руки» (термін
Дж. Хоманса), протягом багатьох тисячоліть людське суспільство виявляло здатність до
узгоджених спільних дій.
Але така взаємодія – невелика за кількістю учасників, персоніфікована, мотивована
інформацією та багатоактна – не вичерпує всієї множинності взаємодії в суспільстві. Взає-
модія часто є масовою (або одноактною і знеособленою), а відтак анонімною.
З вищевикладеного стає зрозуміло, що колективна дія соціальної групи відбувається
завдяки взаємодії індивідів. У цьому контексті взаємодію можна розглядати як апріорі
колективної дії. У цьому контексті варто звернути нашу увагу на суспільства перехідного
типу. Адже у них взаємодія порушується і має ослаблений характер. Щоб звести, подо-
лати цей бар’єр, потрібно розбіжність між індивідуальними вчинками та діями колективної
поведінки звести до мінімуму, а це, на думку М. Поповича, означає, що колективні цілі і
засоби мають легко трансформуватися в індивідуальні, – там, де інтерес групи безпосе-
редньо збігається з інтересами кожного її члена або принаймні може бути поставлений
у відповідність із певними індивідуальними інтересами і цінностями [2, с. 109].
Колективна дія громадянського суспільства у соціальній системі
«Наука. Релігія. Суспільство» № 2’2012 45
Отже, колективна дія громадянського суспільства напряму залежить від цінностей
та інтересів індивіда, а тому, зважаючи на цю особливість, вона повинна бути гнучкою і
відповідати інтересам не лише соціальної групи як загального соціального організму, а
й кожного члена такої соціальної групи. Зважаючи на це, можна зробити узагальнення,
що мета і цінності соціальної групи мають збігатися з метою діяльності та цінностями
індивіда і навпаки. Лише за цієї умови колективна дія громадянського суспільства буде
ефективною й не піддаватиметься дії «перехідної» ерозії.
Висновки
Розглянута у статті проблема дає можливість стверджувати, що колективна дія
громадянського суспільства залежить від зміни соціальної системи. Причиною цієї залеж-
ності є те, що із зміною соціальної системи змінюються цінності. Така залежність пояс-
нюється акумуляцією соціальною системою цінностей, на яких базується колективна дія.
Проте варто зазначити, що дана стаття не вичерпує усіх проблем, пов’язаних з колектив-
ною дією. Залишаються поза поясненням колективні дії, тобто дії, які приносять вигоду
групі агентів як цілому, але не очевидно і не безпосередньо – кожному членові групи тощо.
ЛІТЕРАТУРА
1. Канак Ф. Конфлікти та перехідний стан національного буття / Федір Канак, Володимир Лобас // Філо-
софська думка. – 1999. – № 4. – С. 71-85.
2. Попович М. Бути людиною / Попович М. – К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2011. – 223 с.
3. Колаковський Лешек. Мої правильні погляди на все / Колаковський Лешек ; пер. з пол. С. Яковенка. –
К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2005. – 280 с.
4. Горак Г. Громадянське суспільство як інтегратор особистісних начал / Ганна Горак, Георгій Фінін //
Філософська думка. – 2008. – № 3. – С. 62-73.
5. Лейн Девід. Еліти, класи та громадянське суспільство в період трансформації державного соціалізму /
Девід Лейн // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2006. – № 3. – С. 14-31.
6. Локк Дж. Опыт о человеческом разумении // Локк Джон. Сочинения : в 3 т. ; пер. с англ. и лат. / Джон
Локк. – М. : Мысль, 1988. – Т. 3. – 668 с.
7. Юм Д. Трактат о человеческой природе, или попытка применить основанный на опыте метод рассуж-
дения к моральным предметам // Юм Девид. Сочинения : в 2 т. ; пер. с англ. / Девид Юм. – М. : Мысль,
1996. – Т. 1. – 846 с.
8. Гегель Г.В.Ф. Философия права / Георг Вильгельм Фридрих Гегель. – М. : Мысль, 1990. – 524 с.
9. Руссо Ж.-Ж. Об общественном договоре, или принципы политического права // Руссо Ж.-Ж. Об общест-
венном договоре. Трактаты ; пер. с фр. / Ж.-Ж. Руссо. – М. : «КАНОН-пресс», «Кучково поле», 1998. –
416 с.
Александр Полищук
Коллективное действие гражданского общества в социальной системе
Рассмотрено коллективное действие гражданского общества в постсоциалистических странах на примере
Украины. Установлено, что с заменой социальной системы изменяется и коллективное действие гражданского
общества. Показана роль ценностей в коллективном действии, а также отмечена гибкость коллективного
действия гражданского общества на переходном этапе развития общества.
OleksandrPolishchuk
Collective Activity of Civil Society in the Social System
Collective activity of civil society in post-socialist countries by the example of Ukraine is studied. It is determined
that together with the change of social system, collective activity of social society changes as well. The role of values
in collective activity is shown, the flexibility of collective activity of social society in the transitional period of
development of society is noted.
Стаття надійшла до редакції 23.04.2012.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-86827 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-3671 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:24:29Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Поліщук, О. 2015-10-01T20:23:56Z 2015-10-01T20:23:56Z 2012 Колективна дія громадянського суспільства у соціальній системі / О. Поліщук // Наука. Релігія. Суспільство. — 2012. — № 2. — С. 40-45. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1728-3671 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/86827 316.454.3:36–024.84(045) Розглянуто колективну дію громадянського суспільства у постсоціалістичних країнах на прикладі України. Встановлено, що зі зміною соціальної системи змінюється і колективна дія громадянського суспільства. Показано роль цінностей у колективній дії, а також відзначено гнучкість колективної дії громадянського суспільства на перехідному етапі розвитку суспільства. Рассмотрено коллективное действие гражданского общества в постсоциалистических странах на примере Украины. Установлено, что с заменой социальной системы изменяется и коллективное действие гражданского общества. Показана роль ценностей в коллективном действии, а также отмечена гибкость коллективного действия гражданского общества на переходном этапе развития общества. Collective activity of civil society in post-socialist countries by the example of Ukraine is studied. It is determined that together with the change of social system, collective activity of social society changes as well. The role of values in collective activity is shown, the flexibility of collective activity of social society in the transitional period of development of society is noted. uk Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України Наука. Релігія. Суспільство Філософія Колективна дія громадянського суспільства у соціальній системі Коллективное действие гражданского общества в социальной системе Collective Activity of Civil Society in the Social System Article published earlier |
| spellingShingle | Колективна дія громадянського суспільства у соціальній системі Поліщук, О. Філософія |
| title | Колективна дія громадянського суспільства у соціальній системі |
| title_alt | Коллективное действие гражданского общества в социальной системе Collective Activity of Civil Society in the Social System |
| title_full | Колективна дія громадянського суспільства у соціальній системі |
| title_fullStr | Колективна дія громадянського суспільства у соціальній системі |
| title_full_unstemmed | Колективна дія громадянського суспільства у соціальній системі |
| title_short | Колективна дія громадянського суспільства у соціальній системі |
| title_sort | колективна дія громадянського суспільства у соціальній системі |
| topic | Філософія |
| topic_facet | Філософія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/86827 |
| work_keys_str_mv | AT políŝuko kolektivnadíâgromadânsʹkogosuspílʹstvausocíalʹníisistemí AT políŝuko kollektivnoedeistviegraždanskogoobŝestvavsocialʹnoisisteme AT políŝuko collectiveactivityofcivilsocietyinthesocialsystem |