Дослідження проблеми взаємостосунків запорізьких і донських козаків у другій половині 1990-х – на початку ХХІ ст.
У статті розглянуто історіографію взаємин запорізьких та донських козаків (кінець XV – початок XVIII ст.) у другій половині 1990-х – на початку XXI ст. Автор здійснила аналіз історіографічних джерел із вказаної проблеми. Простежено історичні умови розвитку історіографії зазначеної проблеми, встановл...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Наука. Релігія. Суспільство |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/86832 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Дослідження проблеми взаємостосунків запорізьких і донських козаків у другій половині 1990-х – на початку ХХІ ст. / К.С. Гіря // Наука. Релігія. Суспільство. — 2012. — № 2. — С. 75-81. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860025484348227584 |
|---|---|
| author | Гіря, К.С. |
| author_facet | Гіря, К.С. |
| citation_txt | Дослідження проблеми взаємостосунків запорізьких і донських козаків у другій половині 1990-х – на початку ХХІ ст. / К.С. Гіря // Наука. Релігія. Суспільство. — 2012. — № 2. — С. 75-81. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука. Релігія. Суспільство |
| description | У статті розглянуто історіографію взаємин запорізьких та донських козаків (кінець XV – початок XVIII ст.) у другій половині 1990-х – на початку XXI ст. Автор здійснила аналіз історіографічних джерел із вказаної проблеми. Простежено історичні умови розвитку історіографії зазначеної проблеми, встановлено головні аспекти дослідження взаємин запорізьких та донських козаків у другій половині 1990-х – на початку XXI ст., виявлено тенденційність поглядів окремих авторів.
В статье рассматривается историография взаимоотношений запорожских и донских казаков (конец XV – начало XVIII в.) во второй половине 1990-х – в начале XXI ст. Автор осуществила анализ историографических источников по данной проблеме. Охарактеризованы исторические условия развития историографии проблемы, установлены главные аспекты исследования взаимоотношений запорожских и донских казаков во второй половине 1990-х – начале XXI в., выявлена тенденциозность взглядов отдельных авторов.
In the article, historiography of relations between Zaporozhean and Don Cossacks at the second half of the1990s till the beginning of the ХХIst century is considered. The author makeshistoriographic analysis on the given problem. Historical conditions for the problem are characterized; main aspects of research of this problem in the Russian and Ukrainian historiography are depicted; based approaches of some authors are defined.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:49:38Z |
| format | Article |
| fulltext |
«Наука. Релігія. Суспільство» № 2’2012 75
УДК 303.446.4:930.2(477)«1995/2005»
К.С. Гіря
Донецький інститут міського господарства, Україна
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОСТОСУНКІВ
ЗАПОРІЗЬКИХ І ДОНСЬКИХ КОЗАКІВ
у другій половині 1990-х – на початку XXI ст.
У статті розглянуто історіографію взаємин запорізьких та донських козаків (кінець XV – початок XVIII ст.)
у другій половині 1990-х – на початку XXI ст. Автор здійснила аналіз історіографічних джерел із вказаної
проблеми. Простежено історичні умови розвитку історіографії зазначеної проблеми, встановлено головні
аспекти дослідження взаємин запорізьких та донських козаків у другій половині 1990-х – на початку XXI ст.,
виявлено тенденційність поглядів окремих авторів.
Стосунки українських та донських козаків (кінець XV – початок XVIII ст.) є важли-
вою сторінкою спільної історії двох братніх східнослов’янських народів. Однак вивчення
цієї важливої історичної проблеми ще далеке від завершення. Феномен міжкозацьких
відносин потребує дослідницької уваги. Ґрунтовне вивчення історіографії проблеми взає-
мин запорізьких та донських козаків дозволить не тільки підступитися до заповнення ще
однієї лакуни у сфері пізнання історичного минулого. Тим більше, що питання стосунків
запорізьких та донських козаків тісно пов’язане з дослідженням низки інших питань –
від міжнародних відносин в регіоні та колонізації Поля й відносин з іншими козацтвами
(волзьким, гребінським, терецьким, яїцьким) до геополітичного протистояння Москви й
Польщі, співіснування мусульманського та християнського світів, до взаємопроникнення
культур, європейської та азійської цивілізації. Вивчення історіографії стосунків запо-
різьких та донських козаків є особливо актуальним, бо козацька вісь Дніпро – Дон була
потенційно найпотужнішою серед взаємовпливів різних козацьких спільнот [1].
Аналізу української історіографії присвячені праці Я. Калакури [2], «Історіографія
історії України» (автори: В. Коцур, А. Коцур) [3] тощо. Історіографія проблеми взаємо-
стосунків запорізьких і донських козаків, особливо періоду другої половини 1990-х –
початку XXI ст., залишається майже недослідженою. Мета даної роботи – здійснити
огляд історіографії взаємин запорізьких та донських козаків у другій половині 1990-х –
на початку XXI ст.
У другій половині 90-х рр. XX ст. тривала методологічна переорієнтація постра-
дянських істориків. Слід мати на увазі, що вона проходила не в ізоляції від трансфор-
мації всього суспільства, від перемін в інших галузях суспільствознавства, філософії,
політології, правознавстві, літературознавстві, культурології, соціології та ін. Саме в цей
період з’явилося фундаментальне дослідження історії взаємин українських і донських
козаків XVI – середини XVII ст. [4].
Науково-популярне видання В. Кузнєцова присвячено бойовій історії Війська Дон-
ського з XVI ст. до Першої світової війни [5]. Дослідником була розпочата, але не завер-
шена справа порівняльного аналізу символів влади та одягу представників обох козацтв.
Він торкнувся також окремих аспектів взаємин запорізьких і донських козаків XVII ст.
Так, навесні 1637 р. 4 – 5 тис. запорожців, які прямували до Персії, зупинились на Дону.
Донські козаки зустріли запорожців приязно і запропонували залишитися у них і разом
брати Азов, щоб відкрити вільний шлях до Чорного та Азовського морів [5].
К.С. Гіря
«Наука. Релігія. Суспільство» № 2’2012 76
В. Кузнєцов зупинився і на українсько-донських взаєминах доби Б. Хмельницького.
Він зазначив, що кримський хан уклав із запорізькими козаками договір про взаємну
допомогу. Закінчивши війну з Польщею, хан вимагав від гетьмана Б. Хмельницького, щоб
той приготувався «воювати» донських козаків. У березні 1650 р. Хмельницький направив
своїх послів на Дон з проханням припинити походи проти Криму і Туреччини. В. Куз-
нєцов процитував за дослідником історії донського козацтва XIX ст. В. Сухоруковим
відповідь донських послів гетьману: «Неприлично христианину восставать на единоверцев
своих в защиту басурман: не мешай нам истреблять старинных врагов наших. Мы всегда
были с вами в братстве, но знай, что так же умеем обходиться с неприятелями нашими,
как с друзьями» [6, с. 6]. Однак В. Кузнєцов не навів прикладів союзу донців з бусурма-
нами. Він зазначив, що одночасно були розіслані грамоти в донські козацькі містечка з
вимогою укріпляти їх, дві частини козаків залишалися для захисту козацьких містечок,
а одна третина мала прибути до Черкаського містечка для опору загрозі. Черкаське міс-
течко обнесли земляним валом з ровом і провели в нього воду з Дону [5, с. 137].
В. Кузнєцов згадав, що у другому Азовському поході Петра I (1696 р.) взяли участь
5120 донських і 15 тис. дніпровських козаків [5, с. 150].
Окремі факти про участь запорожців та донців в діях війська Лжедмитрія I на по-
чатку XVII ст., встановлення таємного зв’язку між українським гетьманом П. Дорошен-
ком і повсталим отаманом Дону С. Разіним у другій половині 60-х рр. XVII ст. тощо
наведені у «Нарисі історії України» Н. Яковенко [7, с. 160].
Першим в історіографії комплексним дослідженням взаємин запорізьких та донських
козаків є монографія В. Брехуненка «Стосунки українського козацтва з Доном у XVI –
середині XVII ст.» [4]. В. Брехуненко є також автором серії статей з питання взаємин
донських та запорізьких козаків у XVI – середині XVII ст. [1], [8], [9]. У 2000 р. відбувся
публічний захист В. Брехуненком дисертації на тему «Взаємини козацьких спільнот Схід-
ної Європи в XVI – середині XVII ст.» на здобуття наукового ступеня доктора історич-
них наук [10]. Доцільно зупинитися на ряді висновків автора щодо проблеми взаємин
запорізьких та донських козаків вказаного періоду:
1. Українсько-донські стосунки були вагомим геополітичним чинником.
2. Потенційно найпотужніший українсько-донський вузол функціонував в’яло вна-
слідок тодішнього браку в українських та донських козаків стабільної потреби в нав’я-
зуванні постійних стосунків між собою. Але і наявні хаотичні контакти сигналізували
про міцні потенційні напрямки відносин. Зонами потужної дії фактора міжкозацьких
взаємин були: протистояння Москви та Речі Посполитої, з одного боку, й Туреччини,
Криму – з іншого; суперництво Москви та Речі Посполитої за гегемонію в Східній Єв-
ропі; українське питання, кримсько-турецькі протиріччя [10, с. 19-23].
3. Провідна роль в українсько-донських стосунках належала запорізьким козакам,
які всебічно використовували фактор взаємин з Доном в інтересах змагань з Варшавою
та протистояння з мусульманськими сусідами. Більшість спільних бойових операцій від-
бувалася з ініціативи українських козаків при їхній кількісній перевазі. Поширилася прак-
тика очолення запорожцями морських походів донців. Приплив козаків з України на Дон
був куди сильніший, ніж зворотний потік. Спектр використання чинника міжкозацьких
взаємин був набагато ширший у запорожців. Врешті, донці побоювалися розбійництва
з боку запорожців, а не навпаки. Донські козаки не виявляли особливої ініціативи, лише
приставали чи ні на пропозиції запорожців. Тісні контакти з українськими козаками
зміцнювали позиції донського козацтва, заохочували його до активніших самостійних дій.
А це додавало резонансу українсько-донським стосункам, козацькому чиннику загалом.
Саме поєднання зусиль з українськими козаками вивело на наявну орбіту опір донців му-
сульманським сусідам, зробило козацькі походи з Дону такими дошкульними.
Дослідження проблеми взаємостосунків запорізьких і донських козаків...
«Наука. Релігія. Суспільство» № 2’2012 77
4. Несумірними є історичні місії запорізьких та донських козаків. Якщо перші віді-
грали ключову роль в українській історії XVI – XVII ст. й навіки закорінили собі місце
в історичній пам’яті українського етносу, очоливши державотворчі процеси, то донці
так і залишились осібною етносоціальною спільнотою з якісно обмеженим впливом на
внутрішнє життя довкільних суспільно-політичних організмів з Московщиною включ-
но [4, с. 35].
В. Брехуненко ввів до наукового обігу близько 200 джерел з фондів РДАДА, при-
свячених історії українсько-донських стосунків. Він вперше використав метод форму-
лярного аналізу щодо джерел, тобто аналіз документів з притаманними їм соціальними
функціями та формуляром з метою виявлення характеру обумовленості інформаційного
потенціалу джерел у річищі досліджуваної проблематики. Утім, хронологічні рамки дослі-
дження В. Брехуненка, присвяченого взаєминам запорізьких та донських козаків, обмежені
XVI – першою половиною XVII ст.
А. Сокульський вперше в українській історіографії комплексно розглянув історію
воєнного мореплавства Запорізької Січі, на основі широкого кола джерел і опрацюван-
ня великої кількості дослідницької літератури проаналізував передумови виникнення,
розвиток і стан боєздатності морського війська запорожців [11]. Слід підкреслити, що
А. Сокульським з нових наукових позицій були реконструйовані малодосліджені морські
походи козаків, виявлена сутність стратегії і тактики морських походів запорожців, вперше
запропонована теза про превентивно-наступальний характер морської боротьби козаків
проти отаманської агресії з боку Османської імперії. У результаті критичного аналізу
фактологічних матеріалів А. Сокульський значно розширив хронологію морських по-
ходів козаків [12]. А. Сокульський зазначив, що Запорізька Січ у запорожців, середнє
Подоння в донських козаків були основними центрами суднобудування. Бойова спів-
дружність обох козацьких організацій сприяла виробленню специфічних норм морського
звичаєвого права, яке було регулятором спільних дій на морі, розподілу здобичі [12, с. 9].
У роботі В. Подова міститься параграф «Запорожские и донские казаки в Донбас-
се» [13]. Дослідник використав переважно вже введені до наукового обігу джерела. Він
підкреслив, що важливим етапом освоєння Донецького краю було поселення тут запорі-
зьких і донських козаків. Дослідник зазначив, що повз весь Донбас був проторений шлях,
яким запорожці ходили на Дон, а донці – на Запоріжжя. Він підкреслив, що таємний ко-
зацький шлях повз донецькі степи був зафіксований у документах допиту О. Шафрана
1626 р. [13, с. 20-21].
У працях краєзнавчого характеру В. Пірка [14-16] розглядається спільне заселення
Північного Приазов’я та Донеччини запорізькими та донськими козаками; автор вказав
на такі чинники постійних зв’язків донських та запорізьких козаків, як єдність історичної
долі та необхідність взаємодопомоги у боротьбі зі спільними ворогами – Османською
імперією та Кримським ханством. В. Пірко торкнувся таких цікавих питань, як обмеження
російським урядом зв’язків донських козаків із запорожцями, водні та сухопутні шляхи
співпраці козаків тощо.
В. Пірко підкреслював, що з кінця XVI ст. значно активізувалися спільні дії запорі-
зьких і донських козаків проти Кримського ханства. Дослідник зазначив, що саме на
кінець XVI – початок XVII ст. припадають відомості про функціонування пішого шляху
через Донецький край із Запоріжжя на Дон і таємного водного шляху з Дніпра до Чор-
ного моря у випадку блокування турецьким флотом гирла Дніпра. В. Пірко підкреслив,
що саме завдяки пожвавленим зв’язкам запорізьких і донських козаків наприкінці XVI –
на початку XVII ст. на р. Вовчій, при витоках Кальміусу, Торця й Кринки та інших, з’я-
вилося чимало запорізьких пікетів, зимівників, які згодом переросли в села й міста До-
неччини [16, с. 15].
К.С. Гіря
«Наука. Релігія. Суспільство» № 2’2012 78
Російський військовий історик О. Широкорад присвятив боротьбі козаків з крим-
ськими татарами і турками спеціальний розділ своєї книги «Російсько-турецькі війни
1676 – 1918 рр.» [17]. Він порівняв заходи боротьби з турками й татарами Московської
держави, з одного боку, та вільних козаків – з іншого, і зазначив, що вільні козаки і
держава в XVI – XVII ст. діяли паралельно та незалежно одне від одного. Причому стра-
тегія Московської держави в боротьбі з Кримом зводилася, за незначними винятками,
до пасивної оборони, тоді як козаки віддавали перевагу набігам та рейдам. Попередники
О. Широкорада (О. Новосельський, В. Каргалов [18], [19]) також вказували на оборонний
характер заходів Росії щодо татар і турків. Однак О. Широкорад зосередив особливу
увагу на порівняльному аналізі стратегії козаків і Москви, що дозволило об’єктивно
оцінити історичну роль спільних дій запорожців та донців у боротьбі із зовнішніми агре-
сорами в XVI – XVII ст.
О. Широкорад вважав козаків «вільними руськими людьми», які з’явилися майже
одночасно на Дніпрі та на Дону. Він писав, що «сейчас украинские националисты пы-
таются отделить запорожских казаков от донских и считают их представителями украин-
ского народа» [17, с. 46]. Дослідник стверджував, що у XV – XVI ст. ще не було україн-
ського народу, як не було і білоруського, але не додав: «і російського». Він писав, що
запорізькі козаки часто уходили на Дон і, навпаки, донські – на Дніпро, і «никто никого
не считал иностранцем» [17, с. 46]. Таким чином, О. Широкорад, подібно дослідникам
другої половини XIX ст. П. Кулішу та В. Смірнову [20], [21], намагався зтерти різницю
між запорізькою та донською козацькими спільнотами, наблизити їх одну до одної.
О. Широкорад звернув увагу на те, що турки намагалися закрити для козаків гирла
Дніпра та Дону. Тому запорожці використовували ліву притоку Дніпра – Самару – з од-
нією з її приток. Утім, О. Широкорад не конкретизував назву цієї притоки. Він писав, що
донські козаки піднімались уверх по Дону, перетаскували струги в Міус та виходили у
море, обминаючи Азов. Торкнувшись питання політики Москви щодо Дону та Запоріжжя,
О. Широкорад зазначив, що, з одного боку, від часів І. Грозного Російська держава допо-
магала запорізьким і донським козакам, надсилаючи їм гроші, зброю та провіант. Особ-
ливо козаки цінували порох та гармати. Втім, зауважив О. Широкорад, робилося це з
перебоями і не задовольняло повністю потреб козаків. Дослідник зупинився також на
характеристиці кількох спільних походів запорожців та донців у XVII ст. Він писав, що
в березні 1637 р. 4 тис. запорожців під командуванням М. Татаринова прибули на Дон.
До них приєдналося 3 тис. донців, і всі разом вони вирушили до Азова [17, с. 56]. Справді,
як свідчать джерела, чітко простежується перебування у фортеці великої кількості укра-
їнських козаків. Як підкреслював 1 листопада 1637 р. донський отаман А. Тайтюшев, на
той час у місті перебувало до 4 тис. козаків, але «большая половина в Азове запорож-
ских черкас» [22]. На початку 1638 р. в Азові перебувало вже 5 тис. запорожців [23]. На
думку декого з дослідників, зокрема, В. Брехуненка, можна стверджувати, що в облозі
Азова брало участь близько 5 – 6 тис. українських козаків [4, с. 218].
О. Широкорад торкнувся питання і про похід запорізького ватажка І. Сірка з великим
військом, в якому разом з українськими козаками були донські, в 1675 р. на Крим [17, с. 49].
Таким чином, науковий внесок О. Широкорада полягав у тому, що він заперечив
деякі усталені історичні штампи, а також запропонував незвичні оцінки минувшини.
О. Широкорад сформулював висновок про те, що наступальні дії козаків проти татар і
турків у XVI – XVII ст. за критерієм «ефективність – вартість» на порядок чи два пере-
важали оборонні заходи російських царів наприкінці XV – на початку XVI ст.
У докторській дисертації сучасного українського дослідника В. Горобця висловле-
на думка, що військові акції запорожців на чолі з І. Сірком, в яких брали участь донці,
були політично недоцільними, оскільки сприяли зриву процесу налагодження повно-
цінної співпраці правобережної частини Війська Запорізького та Кримського ханства
навесні 1661 р. [24, с. 20].
Дослідження проблеми взаємостосунків запорізьких і донських козаків...
«Наука. Релігія. Суспільство» № 2’2012 79
У своїй науково-популярній праці С. Прудіус писав, що запорізькі козаки зимували
над Доном вже на початку XVI ст., оскільки хмельницький староста П. Лянцкоронський
очолював походи на Очаків у 1528 р. С. Прудіус приділив увагу опису таємних шляхів
запорожців до Чорного моря, зокрема так званого Солоного шляху. Він писав, що укра-
їнські козаки поверталися з Чорного моря Донським лиманом, тобто Азовським морем,
як іменував його у XVI ст. французький мандрівник, інженер, автор «Опису України»
Г. Боплан [25, с. 29].
У книзі Г. Астапенко [26], працівниці Старочеркаського історико-архітектурного
музею-заповідника, на основі архівних матеріалів, опитування старожилів станиці Старо-
черкаської, розповідається про побут, звичаї та свята донських козаків XVII – початку
XX ст. Зокрема, Г. Астапенко звернула увагу на те, що донський говір містив, окрім слів
тюркомовного походження, чимало власне українських.
І. Кандауров у праці «Донские казаки: литературно-историческая хроника их жизни,
подвигов и трагедии» [27] торкнувся ряду питань історіографії та історії українсько-
донських стосунків XVI – початку XVIII ст. Він розглянув формування донського коза-
цтва, зосередивши увагу на тому, що козаками ставали селяни, які тікали від поміщиків
у пошуках вільної землі, але нічого не сказав про заснування столиці Війська Дон-
ського запорожцями. І. Кандауров переказав відомий історичний сюжет про звернення
К. Булавіна до українських козаків за військовою допомогою [27, с. 159-162].
Ретельно дослідивши участь українського козацького війська у російсько-турецьких
війнах останньої чверті XVII ст., сучасний український дослідник В. Заруба зупинився
на окремих фактах спільних дій запорожців та донців у вказаних подіях. Так, за джере-
лами він встановив, що до армії І. Самойловича під час відсічі серпневого 1677 р. ту-
рецького походу під Чигирин належали сотня запорізьких козаків і з’єднання донської
піхоти [28, с. 22].
Що стосується новітніх підручників з історії Росії та України, то з проблематики
взаємин запорізьких та донських козаків (кінець XV – початок XVІІІ ст.) в них, як пра-
вило, переважають фрагментарні відомості довідкового характеру або навіть немає жодної
згадки на цю тему. Деякі факти стосунків запорізького та донського козацтва містить
«Курс української історії» В. Борисенка [29]. Автор зазначив, що відносини козаків з
Росією і відносини запорожців з донськими козаками – різні явища. Він назвав дві го-
ловні сфери стосунків донських та дніпровських козаків: традиційні добросусідські від-
носини і військовий союз.
Деякі цікаві та недостатньо відомі факти стосовно взаємин запорізьких та донських
козаків (участь запорожців та донців в діях війська Лжедмитрія на початку XVII ст., вста-
новлення таємного зв’язку між українським гетьманом П. Дорошенком й повсталим
отаманом Дону С. Разіним у другій половині 60-х рр. XVII ст. тощо) наведені в «Історії
України з прадавніх часів до сьогодення» В. Семененка та Л. Радченка [30, с. 162].
Автори сучасних російських підручників майже не звертають увагу на стосунки
запорізьких та донських козаків (кінець XV – початок XVIII ст.). Так, О. Орлов, В. Геор-
гієв та інші автори пишуть, що у 1637 р. донські козаки з особистої ініціативи захопили
турецьку фортецю Азов у гирлі Дону. Не те що про значний внесок, а навіть про участь
у цій знаменитій події запорізьких козаків замовчується [31, с. 105].
Автори «Истории Российского государства» за редакцією професора Ш. Мунчає-
ва [32] вважають, що зародження донського козацтва було пов’язане з періодом утворення
Російської централізованої держави. На берегах Дону ще в XVI ст. з’явились поселення
людей, котрі пішли з центру Росії. Таким чином, автори «Истории Российской державы»
є прибічниками державницького напрямку історіографії і вважають посилення феодаль-
ного гноблення головною причиною виникнення козацтва. Цей погляд на зазначену
проблему є занадто вузьким і не враховує важливих фактів, зокрема, міграційних про-
цесів між Доном та Україною.
К.С. Гіря
«Наука. Релігія. Суспільство» № 2’2012 80
В «Истории России» О. Дерев’янко та Н. Шабельникова посилаються на думку
Є. Шаскольської про те, що одним з головних соціальних мотивів Смути було козацтво,
котре до початку століття перетворилося на значну силу, яка протидіяла спробам уряду
підкорити козацькі землі [33, с. 98].
Таким чином, середина 1980-х – початок 2000-х рр. ознаменували собою ради-
кальні зміни в українській та російській історіографії. У цей період, з одного боку, спо-
стерігається пожвавлення інтересу до історії козацтва, активізація наукового життя, а з
іншого – тема дружніх відносин українського та російського народів втрачає своє пріо-
ритетне значення, що мало місце за добу СРСР.
ЛІТЕРАТУРА
1. Брехуненко В.А. Дон у долі ватажків українського козацтва: І. Сулима, Т. Трясило, Д. Гуня, К. Бурляй,
І. Богун / В.А. Брехуненко // Пам’ять століть. – 2000. – № 3. – С. 86-92.
2. Калакура Я. Українська історіографія. Курс лекцій / Калакура Я. – К., 2004. – 496 с.
3. Коцур В.П. Історіографія історії України / А.П. Коцур, В.П. Коцур. – Чернівці, 1999. – 519 с.
4. Брехуненко В.А. Стосунки українського козацтва з Доном / Брехуненко В.А. – К. ; Зап., 1998. – 328 с.
5. Кузнецов В. Донское казачество в войнах по защите Отечества (1618 – 1918 гг.) / Кузнецов В. – Сим-
ферополь, 1997. – 304 с.
6. Сухоруков В.Д. Историческое описание Земли Войска Донского / Сухоруков В.Д. – Новочеркасск, 1867. –
Т. 1. – 284 c.
7. Яковенко Н.М. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIІI ст. / Яковенко Н.М. – К., 1997. –
312 с.
8. Брехуненко В.А. Актуальні питання формування джерельної бази дослідження історії українського коза-
цтва XVI – першої половини XVII ст. / В.А. Брехуненко // Наукові праці історичного фак-ту Запоро-
зького державного університету. – Запоріжжя, 2000. – Вип. 11. – С. 106-113.
9. Брехуненко В.А. Похід українських козаків під Кафу у 1616 р. / В.А. Брехуненко // Осягнення історії :
збірник праць на пошану професора Миколи Павловича Ковальського. – Острог ; Нью-Йорк, 1999. –
С. 166-174.
10. Брехуненко В.А. Взаємини козацьких спільнот Східної Європи в XVІ – середині XVІІ ст. : дис. ... док-
тора іст. наук / Брехуненко В.А. – К., 2000. – 438 с.
11. Сокульський А.Л. Флот Запорозької Січі в XVI – XVIII ст.: структурна організація, технологія та вій-
ськове мистецтво : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук / А.Л. Сокульський. – К.,
1999. – 16 с.
12. Сокульський А.Л. Морські походи запорожців / Сокульський А.Л. – Дніпропетровськ, 1995. – 222 с.
13. Подов В. Донбасс. Век XVIII-й / Подов В. – Луганск, 1998. – 227 с.
14. Пирко В.А. Северное Приазовье в XVI – XVIII вв. : учеб. пособие для студ. спец. «История» / Пирко В.А. –
К., 1988. – 133 с.
15. Пирко В.А. Не про пень и старшого брата – об истории края / В.А. Пирко // Донбасс. – 1990. – № 6.
16. Пірко В.О. Заселення Донеччини у XVI – XVIII ст. / Пірко В.А. – Донецьк, 2003. – 180 с.
17. Широкорад А.Б. Русско-турецкие войны 1676 – 1918 гг. / Широкорад А.Б. – Минск ; Москва, 2000. – 752 с.
18. Новосельский А.А. Борьба Московского государства с татарами в первой половине XVII в. / Новосель-
ский А.А. – М. ; Л., 1948. – 446 с.
19. Каргалов В.В. На степной границе / В.В. Каргалов. – М., 1974. – 183 с.
20. Смирнов В.Д. Крымское ханство под верховенством Оттоманской Порты / Смирнов В.Д. – СПб., 1887. –
772 с.
21. Кулиш П.А. История воссоединения Руси / Кулиш П.А. – М., 1877. – Т. 1. – 326 с.
22. Российский государственный архив древних актов, г. Москва, ф. 127, оп. 1, 1637, д. 1, л. 126.
23. Русская историческая библиотека. – Спб., 1913. – Т. XXIX. – Стб. 661.
24. Горобець В.М. Проблема легітимації еліти козацької України в зовнішньополітичній діяльності Гетьма-
нату: стосунки з Росією та Річчю Посполитою (1654 – 1665 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. сту-
пеня д-ра іст. наук / В.М. Горобець. – К., 2002. – 34 с.
25. Прудіус С.І. Історія козацької вольниці з стародавніх часів / Прудіус С.І. – Донецьк, 2000. – 202 с.
26. Астапенко Г.Д. Быт, обычаи, обряды и праздники донских казаков XVII – XX вв. / Астапенко Г.Д. –
Ростов-на-Дону, 2003. – 203 с.
27. Кандауров И.М. Донские казаки: литературно-историческая хроника их жизни, подвигов и трагедии /
Кандауров И.М. – Волгоград, 2003. – 368 с.
Дослідження проблеми взаємостосунків запорізьких і донських козаків...
«Наука. Релігія. Суспільство» № 2’2012 81
28. Заруба В.М. Українське козацьке військо в російсько-турецьких війнах останньої чверті XVII ст. : авто-
реф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра істор. наук / В.М. Заруба. – Львів, 2004. – 36 с.
29. Борисенко В. История Украинской ССР : в 10 т. / Борисенко В. – К., 1983. – Т. 3. – 716 с.
30. Семененко В.І. Історія України з прадавніх часів до сьогодення : навч. посібник / В.І. Семененко, Л.О. Рад-
ченко. – [Вид. 2-е]. – Харків, 2000. – 493 с.
31. История России / [Орлов А.С., Георгиев В.А., Георгиева Н.Г., Сивохина Т.А]. – [Изд-е 2-е]. – М., 2004. –
405 с.
32. История Российского государства / [Ш. Мунчаев и др.]. – М., 2000. – 607 с.
33. Деревянко А.П. История России / А.П. Деревянко, Н.А. Шабельникова. – [Изд-е 2-е]. – М., 2005. – 557 с.
Е.С. Гиря
Исследование проблемы отношений запорожских и донских казаков
во второй половине 1990-х – в начале XXI ст.
В статье рассматривается историография взаимоотношений запорожских и донских казаков (конец XV –
начало XVIII в.) во второй половине 1990-х – в начале XXI ст. Автор осуществила анализ историографиче-
ских источников по данной проблеме. Охарактеризованы исторические условия развития историографии
проблемы, установлены главные аспекты исследования взаимоотношений запорожских и донских казаков
во второй половине 1990-х – начале XXI в., выявлена тенденциозность взглядов отдельных авторов.
K.S. Girja
Investigation of the Problem of Relations between Zaporozhean and Don Cossacks
at the Second Half of the 1990s – the beginning of ХХIst cent.
In the article, historiography of relations between Zaporozhean and Don Cossacks at the second half of the1990s
till the beginning of the ХХIst century is considered. The author makeshistoriographic analysis on the given
problem. Historical conditions for the problem are characterized; main aspects of research of this problem in the
Russian and Ukrainian historiography are depicted; based approaches of some authors are defined.
Стаття надійшла до редакції 08.05.2012.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-86832 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-3671 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:49:38Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гіря, К.С. 2015-10-01T20:31:41Z 2015-10-01T20:31:41Z 2012 Дослідження проблеми взаємостосунків запорізьких і донських козаків у другій половині 1990-х – на початку ХХІ ст. / К.С. Гіря // Наука. Релігія. Суспільство. — 2012. — № 2. — С. 75-81. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. 1728-3671 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/86832 303.446.4:930.2(477)«1995/2005» У статті розглянуто історіографію взаємин запорізьких та донських козаків (кінець XV – початок XVIII ст.) у другій половині 1990-х – на початку XXI ст. Автор здійснила аналіз історіографічних джерел із вказаної проблеми. Простежено історичні умови розвитку історіографії зазначеної проблеми, встановлено головні аспекти дослідження взаємин запорізьких та донських козаків у другій половині 1990-х – на початку XXI ст., виявлено тенденційність поглядів окремих авторів. В статье рассматривается историография взаимоотношений запорожских и донских казаков (конец XV – начало XVIII в.) во второй половине 1990-х – в начале XXI ст. Автор осуществила анализ историографических источников по данной проблеме. Охарактеризованы исторические условия развития историографии проблемы, установлены главные аспекты исследования взаимоотношений запорожских и донских казаков во второй половине 1990-х – начале XXI в., выявлена тенденциозность взглядов отдельных авторов. In the article, historiography of relations between Zaporozhean and Don Cossacks at the second half of the1990s till the beginning of the ХХIst century is considered. The author makeshistoriographic analysis on the given problem. Historical conditions for the problem are characterized; main aspects of research of this problem in the Russian and Ukrainian historiography are depicted; based approaches of some authors are defined. uk Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України Наука. Релігія. Суспільство Історія Дослідження проблеми взаємостосунків запорізьких і донських козаків у другій половині 1990-х – на початку ХХІ ст. Исследование проблемы отношений запорожских и донских казаков во второй половине 1990-х – в начале XXI ст. Investigation of the Problem of Relations between Zaporozhean and Don Cossacks at the Second Half of the 1990s – the beginning of ХХIst cent. Article published earlier |
| spellingShingle | Дослідження проблеми взаємостосунків запорізьких і донських козаків у другій половині 1990-х – на початку ХХІ ст. Гіря, К.С. Історія |
| title | Дослідження проблеми взаємостосунків запорізьких і донських козаків у другій половині 1990-х – на початку ХХІ ст. |
| title_alt | Исследование проблемы отношений запорожских и донских казаков во второй половине 1990-х – в начале XXI ст. Investigation of the Problem of Relations between Zaporozhean and Don Cossacks at the Second Half of the 1990s – the beginning of ХХIst cent. |
| title_full | Дослідження проблеми взаємостосунків запорізьких і донських козаків у другій половині 1990-х – на початку ХХІ ст. |
| title_fullStr | Дослідження проблеми взаємостосунків запорізьких і донських козаків у другій половині 1990-х – на початку ХХІ ст. |
| title_full_unstemmed | Дослідження проблеми взаємостосунків запорізьких і донських козаків у другій половині 1990-х – на початку ХХІ ст. |
| title_short | Дослідження проблеми взаємостосунків запорізьких і донських козаків у другій половині 1990-х – на початку ХХІ ст. |
| title_sort | дослідження проблеми взаємостосунків запорізьких і донських козаків у другій половині 1990-х – на початку ххі ст. |
| topic | Історія |
| topic_facet | Історія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/86832 |
| work_keys_str_mv | AT gírâks doslídžennâproblemivzaêmostosunkívzaporízʹkihídonsʹkihkozakívudrugíipoloviní1990hnapočatkuhhíst AT gírâks issledovanieproblemyotnošeniizaporožskihidonskihkazakovvovtoroipolovine1990hvnačalexxist AT gírâks investigationoftheproblemofrelationsbetweenzaporozheananddoncossacksatthesecondhalfofthe1990sthebeginningofhhistcent |