Формування історичної школи права
У статті аналізується процес становлення історичної школи права, що виникла наприкінці XVIII століття в Німеччині. Робиться висновок про те, що консервативний за своїми практично-політичними висновками напрямок політико-правової думки сприяв подальшому процесу наукових знань у сфері теорії права. В...
Saved in:
| Published in: | Наука. Релігія. Суспільство |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/86841 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Формування історичної школи права / О.С. Терзі, Г.А. Аракелян // Наука. Релігія. Суспільство. — 2012. — № 3. — С. 28-31. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860073558958407680 |
|---|---|
| author | Терзі, О.С. Аракелян, Г.А. |
| author_facet | Терзі, О.С. Аракелян, Г.А. |
| citation_txt | Формування історичної школи права / О.С. Терзі, Г.А. Аракелян // Наука. Релігія. Суспільство. — 2012. — № 3. — С. 28-31. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука. Релігія. Суспільство |
| description | У статті аналізується процес становлення історичної школи права, що виникла наприкінці XVIII століття в Німеччині. Робиться висновок про те, що консервативний за своїми практично-політичними висновками напрямок політико-правової думки сприяв подальшому процесу наукових знань у сфері теорії права.
В статье анализируется процесс становления исторической школы права, которая возникла в конце XVIII века в Германии. Делается вывод о том, что консервативное по своим практическо-политическим выводам направление политико-правовой мысли способствовало дальнейшему процессу научных знаний в сфере теории права.
The article analyses the process of formation of Historical School of Law appeared in Germany at the end of the XVII century. The authors draw a conclusion that this conservative, as it follows from its practical and political conclusion, tendency of political and legal conception contributes to the further development of scientific knowledge in the sphere of law theory.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:11:58Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1728-3671 «Наука. Релігія. Суспільство» 2012 № 3 28
УДК 342.734
О.С. Терзі, Г.А. Аракелян
Макіївський економіко-гуманітарний інститут, Україна
ФОРМУВАННЯ ІСТОРИЧНОЇ ШКОЛИ ПРАВА
У статті аналізується процес становлення історичної школи права, що виникла наприкінці XVIII століття
в Німеччині. Робиться висновок про те, що консервативний за своїми практично-політичними висновками
напрямок політико-правової думки сприяв подальшому процесу наукових знань у сфері теорії права.
Напередодні парламентських виборів 2012 р. Україна перебуває в умовах змін.
У наш час відбувається процес удосконалення законодавства та діяльності Української
держави щодо захисту інтересів і прав громадян. При вивченні формування історичної
школи права у законодавчій практиці та правовій політиці за останній час можна виявити
як позитивні, так і негативні результати правового досвіду, який необхідно враховувати
на сучасному етапі розвитку Української держави і права. Історична школа права –
науковий напрямок в юриспруденції, що виник в Німеччині і справив величезний вплив
на розвиток правознавства нашого століття, і до cьогодення залишаючись панівним.
Історіографія даної проблеми визначається наявністю таких наукових праць: О. Омель-
ченко [1], П. Новгородцева [2], В. Червонюка [3], О. Лейста [4], І. Музика [5], де докладно
розглядається походження історичної школи права, погляди її основних представників.
На особливу увагу заслуговують роботи Г. Гуго [6], Ф. Савіньї [7], Г. Пухта [8].
Метою даної статті є насамперед дослідження, аналіз, виявлення особливостей
створення в Німеччині права наприкінці XVIII ст., аналіз процесу формування історичної
школи права, яка поставила питання про можливість наступності сучасного права і права
попередніх епох. Юристи у практиці цю наступність мають враховувати. Під впливом
історичної школи юристи припинили сприймати природне право як універсальний зразок.
Під впливом історичної школи багато юристів стали схилятися до історичних поглядів.
Вони не поспішали переробляти систему відповідно до природно-правових цінностей.
Засновником напрямку в юриспруденції, що набув найменування історичної школи
права, є Густав Гуго (1764 – 1844) – професор Геттінгензького університету, автор «Під-
ручника природного права як філософії позитивного права, особливо – приватного права».
Знаним представником цієї школи був Карл фон Савіньї (1779 – 1861), що виклав свої
погляди у книжці «Право володіння», у брошурі «Про визнання нашого часу до законо-
давства і правознавства» і 6-томному творі «Система сучасного римського права» [7].
Завершує цю групу представників історичної школи права Георг Фрідріх Пухт (1798 –
1846), основні твори якого – «Звичайне право» і «Курс інституцій» [8].
Представники цього напряму вважали, що для правильного розуміння і розвитку
державно-правових явищ визначальне значення має вивчення та осмислення їхнього істо-
ричного розвитку. У центрі уваги історичної школи права, що виникла і розвивалась як
своєрідна реакція на Велику французьку революцію, перебували проблеми історії, тра-
дицій і, найголовніше, саме поняття народу. Базовим було поняття народу та народного
духу, або духу історії. У розумінні представників історичної школи права народ – це
єдність окремих осіб, що базується на органічних зв’язках між станами і групами сус-
пільства. Дух народу виростає з традиції та формується впродовж століть. Саме тому
він є визначальним у правотворчих процесах. З поняттям народу тісно пов’язаний анти-
індивідуалізм, характерний для представників цього напряму правової думки.
Формування історичної школи права
«Наука. Релігія. Суспільство» 2012 № 3 29
Природно-правову доктрину і демократичні та революційні висновки, що випливали
з неї, науковці історичної школи права вибрали головною мішенню для своїх нападків.
Ця доктрина викликала незадоволеність супротивників тим, що доводила необхідність
докорінної зміни політичного ладу, який існував із Середньовіччя, й ухвалення державою
законів, які відповідали б «вимогам розуму», «природі людини», а фактично – назрілим
соціальним потребам, тобто суспільному прогресу [9].
Теоретики історичної школи права піддали критиці насамперед тезу про позитивне
право як штучну конструкцію, що створюється нормотворчою діяльністю органів законо-
давчої влади. Вони стверджували, що чинне право в державі зовсім не обмежується лише
сукупністю тих приписів, які пропонуються суспільству немовби ззовні: даються зверху
людьми, що мають на те спеціальні повноваження. Право (і приватне, і публічне) виникає
спонтанно. Своїм походженням воно зобов’язане зовсім не розсуду законодавця. Г. Гуго
належить дуже характерне порівняння права з мовою [6, с. 95].
На думку зазначених раніше вчених, подібно до того, як мова не встановлюється дого-
вором, не запроваджується за чиєюсь вказівкою і дана від бога, так і право створюється
не стільки завдяки законотворчості, скільки шляхом самостійного розвитку, через стійке
створення відповідного спілкування, завдяки добровільно набутим народом у силу адек-
ватності обставинам його життя. Акти законодавчої влади доповнюють позитивне право,
але «зробити» його повністю вони не можуть. Позитивне право похідне від права звичає-
вого, а це останнє зростає з надр «національного духу», глибин «народної свідомості» [10].
Представники історичної школи права вірно зазначили одну з істотних слабкостей
природно-правової доктрини – умоглядне трактування генезису і буття права. У свою
чергу, вони спробували тлумачити становлення і життя юридичних норм й інститутів як
певний об’єктивний хід речей. Цей хід, вважав Г. Гуго, здійснюється мимоволі, присто-
совуючись сам собою до потреб і запитів часу, тому людям краще за все не втручатися
в нього, триматися здавна заведених і освячених досвідом сторіч порядків [6].
На думку К. Савіньї, з рухом національного духу стихійно еволюціонує і право.
Динаміка права завжди є органічним процесом у тому сенсі, що вона схожа на розвиток
організму зі свого зародка. Уся історія права – повільне, плавне розкриття тієї субстанції,
яка, як зерно, спочатку покоїться у ґрунті народного духу. На першому етапі свого роз-
витку право виступає у формі звичаїв, на другому – стає предметом обробки з боку стану
учених-правознавців, не втрачаючи, проте, при цьому зв’язки зі своїм коренем – загальним
переконанням народу [7].
З погляду Г. Пухта, безцільно штучно конструювати й у будь-який час пропону-
вати людям ту або іншу придуману правову систему. Створена окремо від самої історії
життя народного духу, не напоєна ним, вона не може щепитися суспільству. Як членам
живого організму, як гілці цілісної культури народу, правовим установленням властива
органічність, яка виражається, крім іншого, у тому, що стадії і ритми розвитку права
збігаються з ходом еволюції народного життя. Він пише: «...цією органічною властивістю
право відзначається також і у своїй поступальній ході; органічною є і спадкоємність пра-
вових установлень. Виразити це можна однією фразою: право має історію» [8], розви-
ваючи свої правові погляди.
На думку О. Скакун, сам по собі намір перевершити розуміння права як довільної
людської вигадки, застиглого незмінного постулату природи і тому подібне і дати трак-
тування правових інститутів як закономірного історичного продукту суспільного життя
заслуговує на всіляке схвалення. Проте історизм школи, що розглядається нами, – істо-
ризм збитковий. По-перше, він постулював незмінність раз і назавжди даного самобут-
нього народного духу. По-друге, розвиток він розуміє не як ланцюг якісних перетворень,
що здійснюються у процесі історичної еволюції, а як просте, хронологічно послідовне,
механічне розгортання початкового змісту таємничого «духу» народу [11].
О.С. Терзі, Г.А. Аракелян
«Наука. Релігія. Суспільство» 2012 № 3 30
Юристи історичної школи права бачили призначення юридичних інститутів, що
діяли в державі, у тому, щоб служити опорою зовнішнього порядку, яким би консерва-
тивним порядок цей не був (Г. Гуго). Позитивні закони безсилі боротися зі злом, що
зустрічається в житті. У кращому разі вони здатні допомогти впорядкуванню звичаєвого
права і політичної структури, які формуються природно-історично, під впливом нез’я-
совних перетворень, що відбуваються в народному «дусі» (К. Савіньї). Законодавець має
намагатися максимально точно виражати «загальне переконання нації», за цієї умови
правові норми матимуть цінність божественного і тому набудуть самодостатнього зна-
чення (Г. Пухт).
Отже, підбиваючи підсумки, можна констатувати таке:
– у даній роботі були розглянуті основні етапи формування ідеологій, які посприяли
виникненню історичної школи права, її встановленню та впливу на суспільство;
– реакційні ідеологи мали рацію в тому, що законодавство кожного народу має відпо-
відати умовам його життя, а не абстрактним уявленням про людину взагалі. Але критика
цих абстрактних уявлень була підпорядкована упередженій меті – зберегти принижене
становище людини взагалі, властиве феодалізму. Саме це понад усе обурювало реак-
ційних ідеологів, не здатних змиритися з думкою про загальну правову рівність і свободу
як залежність тільки від закону;
– консервативна за своїми практично-політичними висновками історична школа
права поповнила соціологічну і юридичну теорію плідними гіпотезами, цінними спосте-
реженнями методологічного порядку;
– ідея «народного духу», яку насаджували в юриспруденції Г. Гуго, К. Савіньї,
Г. Пухт, у ті часи і пізніше, загалом мало імпонувала дослідникам і здобула небагато
шанувальників. Але у філософсько-юридичних судженнях історичної школи права пози-
тивне значення мала критика умоглядних уявлень природно-правового спрямування про
вічність, незмінність і непорушності права. Залишила свій слід в історії юриспруденції і
спроба цієї школи трактувати правові інститути як особливі соціальні явища, історично
закономірно народжувані, що функціонують і розвиваються в дуже цілісному велико
єдиному інтер-потоці життя кожного народу;
– консервативна за своїми практично-політичними висновками історична школа
права проте поповнила соціологічну і юридичну теорію плідними гіпотезами, цінними
спостереженнями методологічного порядку. У всякому разі, подальший прогрес науко-
вого знання у сфері права, що мав місце у XIX ст., важко зрозуміти без урахування
діяльності цієї школи;
– історико-філософський підхід може слугувати одним із ключів до розв’язання
проблеми універсальності прав людини.
ЛІТЕРАТУРА
1. Омельченко О.О. Загальна історія держави і права : [підруч. у 2 т.] / Омельченко О.О. – [4-е вид., доп.]. –
М. : Ексмо, 2005. – 592 с.
2. Немецкая историческая школа права / [Новгородцев П., Муромцев С., Кареев Н. и др.]; книга издана
при поддержке Фонда Фридриха Науманна (Германия). – Челябинск : Социум; X., 2010. – 516 с.
3. Червонюк В.І. Теорія держави і права : [підручник] / Червонюк В.І. – М. : Інфа-М, 2007. – 704 с.
4. Історія політичних та правових вчень : [підручник] / [під ред. доктора юрид. наук, проф. О.Е. Лейста]. –
М., 2000. – 216 с.
5. Музика І.В. Історія вчень про державу і право / Музика І.В. – К. : Видавництво Вищої школи права
при Ін-ті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2000. – 86 с.
6. История политических и правовых учений / [под общ. ред. академика РАН, д.ю.н., проф. В.С. Нерсесянца]. –
М. : НОРМА, 2000. – 352 с.
7. Савиньи Ф.К. фон. Система современного римского права : [в 8 т.] / Савиньи Ф.К. фон ; [пер. с нем.]. –
М. : Статут, 2011. – Т. 1. – 510 с.
Формування історичної школи права
«Наука. Релігія. Суспільство» 2012 № 3 31
8. Пухт Г.Ф. Курс римского гражданского права / Пухт Г.Ф. ; [пер. с последнего немецкого издания
проф. Рудорффа]. – М., 1874. – Т. 1. – 562 с.
9. История политических и правовых учений : [учебник для студ. вузов, обучающихся по спец. и направ-
лению «Юриспруденция»] / [Графский В.Г., Золотухина Н.М., Мамут Л.С. и др.] ; под общ. ред. В.С. Нер-
сесянца. – [3-е изд., стер.]. – М. : НОРМА, 2003. – 727 с.
10. Демиденко Г.Г. Історія вчень про право і державу : [підруч. для студ. юрид. вищих навч. закл.] / Деми-
денко Г.Г. – Х. : Консум, 2004. – 431 с.
11. Скакун О.Ф. Теорія держави і права : [підручник] / Скакун О.Ф. ; [пер. з рос.]. – Харків : Консум, 2001. –
656 с.
Е.С. Терзи, Г.А. Аракелян
Формирование исторической школы права
В статье анализируется процесс становления исторической школы права, которая возникла в конце XVIII века
в Германии. Делается вывод о том, что консервативное по своим практическо-политическим выводам
направление политико-правовой мысли способствовало дальнейшему процессу научных знаний в сфере
теории права.
O.S. Terzi, G.A. Arakelyan
The Formation of the Historical School of Law
The article analyses the process of formation of Historical School of Law appeared in Germany at the end of the
XVII century. The authors draw a conclusion that this conservative, as it follows from its practical and political
conclusion, tendency of political and legal conception contributes to the further development of scientific knowledge
in the sphere of law theory.
Стаття надійшла до редакції 04.09.2012.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-86841 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-3671 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:11:58Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Терзі, О.С. Аракелян, Г.А. 2015-10-02T20:50:11Z 2015-10-02T20:50:11Z 2012 Формування історичної школи права / О.С. Терзі, Г.А. Аракелян // Наука. Релігія. Суспільство. — 2012. — № 3. — С. 28-31. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1728-3671 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/86841 342.734 У статті аналізується процес становлення історичної школи права, що виникла наприкінці XVIII століття в Німеччині. Робиться висновок про те, що консервативний за своїми практично-політичними висновками напрямок політико-правової думки сприяв подальшому процесу наукових знань у сфері теорії права. В статье анализируется процесс становления исторической школы права, которая возникла в конце XVIII века в Германии. Делается вывод о том, что консервативное по своим практическо-политическим выводам направление политико-правовой мысли способствовало дальнейшему процессу научных знаний в сфере теории права. The article analyses the process of formation of Historical School of Law appeared in Germany at the end of the XVII century. The authors draw a conclusion that this conservative, as it follows from its practical and political conclusion, tendency of political and legal conception contributes to the further development of scientific knowledge in the sphere of law theory. uk Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України Наука. Релігія. Суспільство Історія Формування історичної школи права Формирование исторической школы права The Formation of the Historical School of Law Article published earlier |
| spellingShingle | Формування історичної школи права Терзі, О.С. Аракелян, Г.А. Історія |
| title | Формування історичної школи права |
| title_alt | Формирование исторической школы права The Formation of the Historical School of Law |
| title_full | Формування історичної школи права |
| title_fullStr | Формування історичної школи права |
| title_full_unstemmed | Формування історичної школи права |
| title_short | Формування історичної школи права |
| title_sort | формування історичної школи права |
| topic | Історія |
| topic_facet | Історія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/86841 |
| work_keys_str_mv | AT terzíos formuvannâístoričnoíškoliprava AT arakelânga formuvannâístoričnoíškoliprava AT terzíos formirovanieistoričeskoiškolyprava AT arakelânga formirovanieistoričeskoiškolyprava AT terzíos theformationofthehistoricalschooloflaw AT arakelânga theformationofthehistoricalschooloflaw |