Нові властивості FD-методу при його застосуваннях до задач Штурма–Ліувілля

Доведено, що FD-метод при його застосуваннi до розв’язування задачi Штурма–Лiувiлля для звичайного диференцiального рiвняння другого порядку на вiдрiзку з крайовими умовами Дiрiхле вiдносно власних значень має суттєво вищу швидкiсть збiжностi, нiж це було встановлено в попереднiх роботах В.Л. Мака...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Доповіді НАН України
Дата:2014
Автори: Макаров, В.Л., Романюк, Н.М.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2014
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/86965
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Нові властивості FD-методу при його застосуваннях до задач Штурма–Ліувілля / В.Л. Макаров, Н.М. Романюк // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2014. — № 2. — С. 26-31. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859827831965483008
author Макаров, В.Л.
Романюк, Н.М.
author_facet Макаров, В.Л.
Романюк, Н.М.
citation_txt Нові властивості FD-методу при його застосуваннях до задач Штурма–Ліувілля / В.Л. Макаров, Н.М. Романюк // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2014. — № 2. — С. 26-31. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Доповіді НАН України
description Доведено, що FD-метод при його застосуваннi до розв’язування задачi Штурма–Лiувiлля для звичайного диференцiального рiвняння другого порядку на вiдрiзку з крайовими умовами Дiрiхле вiдносно власних значень має суттєво вищу швидкiсть збiжностi, нiж це було встановлено в попереднiх роботах В.Л. Макарова та його учнiв. Викладено принципово новий алгоритм FD-методу, програмна реалiзацiя якого засобами комп’ютерної алгебри показала свою високу ефективнiсть. Доказано, что FD-метод при его применении к решению задачи Штурма–Лиувилля для обыкновенного дифференциального уравнения второго порядка на отрезке с краевыми условиями Дирихле относительно собственных значений имеет существенно более высокую скорость сходимости, чем это было установлено в предыдущих работах В.Л. Макарова и его учеников. Изложен принципиально новый алгоритм FD-метода, программная реализация которого средствами компьютерной алгебры показала свою высокую эффективность. We prove that the FD-method, when applied to the Sturm–Liouville problem for a second-order ordinary differential equation with Dirichlet boundary conditions, converges faster than as compared with the result of the previous articles by V. L. Makarov and his students. A substantially new algorithm for the FD-method is presented and shown to be highly effective, when implemented with the use of a computer algebra software.
first_indexed 2025-12-07T15:30:02Z
format Article
fulltext УДК 519.624.2 Академiк НАН України В.Л. Макаров, Н. М. Романюк Новi властивостi FD-методу при його застосуваннях до задач Штурма–Лiувiлля Доведено, що FD-метод при його застосуваннi до розв’язування задачi Штурма–Лiувiлля для звичайного диференцiального рiвняння другого порядку на вiдрiзку з крайовими умо- вами Дiрiхле вiдносно власних значень має суттєво вищу швидкiсть збiжностi, нiж це було встановлено в попереднiх роботах В.Л. Макарова та його учнiв. Викладено прин- ципово новий алгоритм FD-методу, програмна реалiзацiя якого засобами комп’ютерної алгебри показала свою високу ефективнiсть. Вперше FD-метод був запропонований у роботi [1] для розв’язування регулярної скалярної задачi Штурма–Лiувiлля d2u(x) dx2 + (λ− q(x))u(x) = 0, x ∈ (0, 1), u(0) = u(1) = 0 (1) з кусково-сталим наближенням q(x) коефiцiєнта q(x). Метод дозволяє при фiксованому параметрi дискретизацiї N (кiлькiсть сходинок у функцiї q(x)) визначити наближення до власних функцiй i власних значень {un(x), λn} з точнiстю O((Nn)−m), де m — ранг методу. Пiзнiше в роботах [2, 3] доведенi явнi апрiорнi оцiнки для випадку, коли кусково стала функцiя, що наближає q(x), тотожно рiвна нулю, тобто q(x) ≡ 0: |λn(q(·)) − m λn(0)| 6 ‖q‖∞ (r0n) m 1− r0n 2 (2m − 1)!! (2m + 2)!! 6 ‖q‖∞ (r0n) m 1− r0n 1 (m+ 1) √ πm , ‖un(x, q(·)) − m un(x, 0)‖ 6 (r0n) m+1 1− r0n 2 (2m+ 1)!! (2m+ 4)!! 6 (r0n) m+1 1− r0n 1 (m+ 2) √ π(m+ 1) , (2) де r0n = 4‖q‖∞/(π2(2n − 1)), ‖q‖∞ = max x∈[0,1] |q(x)|. Розглянемо задачу (1), коли q(x) = r∑ l=0 clx l є полiном степеня r. Застосуємо до неї FD-ме- тод з вибором функцiї q(x), що наближає q(x), тотожної нулю (подiбна iдеологiя присутня в методi гомотопiй, а також в методi Адомяна [4]). В цьому випадку FD-метод є таким, що точно реалiзується [5]. Тодi наближення m-го рангу (за термiнологiєю FD-методу) до розв’язку задачi (1) матиме вигляд m un(x) = m∑ j=0 u(j)n (x), m λn = m∑ j=0 λ(j) n . (3) Тут u(0)n (x) = √ 2 sin(πnx), λ(0) n = (nπ)2 — розв’язок базової задачi d2u (0) n (x) dx2 + λ(0) n u(0)n (x) = 0, x ∈ (0, 1), u(0)n (0) = u(0)n (1) = 0. © В. Л. Макаров, Н.М. Романюк, 2014 26 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2014, №2 Члени рядiв (3) визначаються як розв’язки рекурентної послiдовностi задач d2u (j+1) n (x) dx2 + λ(0) n u(j+1) n (x) = − j∑ p=0 λ(j+1−p) n u(p)n (x) + q(x)u(j)n (x) ≡ ≡ −F j+1 n (x), x ∈ (0, 1), u(j+1) n (0) = u(j+1) n (1) = 0, j = 0, 1, . . . ,m− 1, (4) де λ(j+1) n = 1∫ 0 q(x)u(j)n (x)u(0)n (x) dx = √ 2 r∑ p=0 cl 1∫ 0 xlu(j)n (x) sin(πnx) dx. (5) Спiввiдношення (5) одержується з умов розв’язностi задач (4), а для їх однозначної роз- в’язностi вимагається додаткова умова ортогональностi 1∫ 0 u(j+1) n (x)u(0)n (x) dx = 0, j = 0, 1, . . . ,m− 1. (6) Введемо узагальнену функцiю Грiна gn(x, ξ) = 1 4π2n2 (cos(nπ(x+ ξ))− cos(nπ(x− ξ))− − 2πn[sin(nπ(x+ ξ))(1 − x− ξ)− sin(nπ|x− ξ|)(1 − |x− ξ|)]), для якої справедливi такi властивостi: gn(x, ξ) = gn(ξ, x), 1∫ 0 gn(x, ξ) sin(nπx) dx = 0, 1∫ 0 gn(x, ξ) sin(nπξ) dξ = 0, тодi при фiксованому j розв’язок задачi (4), що задовольняє умову ортогональностi (6), можна записати у виглядi u(j+1) n (x) = − 1∫ 0 gn(x, ξ)F (j+1) n (ξ) dξ. Має мiсце таке твердження. Теорема 1. Нехай q(x) = r∑ l=0 clx l, 〈q〉 = r∑ l=0 |cl|. Тодi будуть справедливi спiввiдношення ‖u(j+1) n ‖ = ( 1∫ 0 [u(j+1) n (x)]2dx )1/2 6 ( 4〈q〉 π2(2n− 1) )j+1 2 (2j + 1)!! (2j + 4)!! 6 6 ( 4〈q〉 π2(2n− 1) )j+1 1 (j + 2) √ π(j + 1) , (7) ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2014, №2 27 lim n→∞ ((2πn)2jλ(j+1) n ) = dj+1, (8) де dj+1 — деякi сталi, причому |dj+1| < ∞, ∀ j = 0, 1, . . .. Спадання оцiнок (2) поправок λ(j+1) n вiдносно n до нуля суттєво повiльнiше, нiж на- справдi, як видно з граничного спiввiдношення (8). Оцiнка (7) була одержана в [2, 3]. При доведеннi граничного спiввiдношення (8) суттєво використовуються результати В.О. Мар- ченка [6]. Провiвши необхiднi аналiтичнi дослiдження, отримали такi структурнi представлення розв’язкiв задач (4), а саме при j = 0, 1, . . .: u(2j+1) n (x) = (2j+1)(r+1)∑ p=1 b(2j+1) p xp cos(πnx) + (2j+1)(r+1)−1∑ p=0 a(2j+1) p xp sin(πnx), (9) u(2j)n (x) = 2j(r+1)−1∑ p=1 b(2j)p xp cos(πnx) + 2j(r+1)∑ p=0 a(2j)p xp sin(πnx), (10) справедливiсть яких доводиться методом математичної iндукцiї. Введемо позначення Pt+1(x) = 1 (t+ 1)2πn [t/2]∑ s=0 (−1)sxt+1−2s (2πn)2s (t− 2s+ 2)2s, (v)k def = (v + k − 1)! (v − 1)! , z(t, x) def = Pt+1(x) sin(πnx) + t 2πn Pt(x) cos(πnx), zT (t, x) def = −Pt+1(x) cos(πnx) + t 2πn Pt(x) sin(πnx). Використовуючи представлення (9), (10), приходимо до таких формул: ũ(2j)n (x) = − j−1∑ p=0 λ(2j−2p) n [2p(r+1)−1∑ t=1 b (2p) t z(t, x) + 2p(r+1)∑ t=0 a (2p) t zT (t, x) ] − − j−1∑ p=0 λ(2j−2p−1) n [ (2p+1)(r+1)∑ t=1 b (2p+1) t z(t, x) + (2p+1)(r+1)−1∑ t=0 a (2p+1) t zT (t, x) ] + + (2j−1)(r+1)∑ t=1 b (2j−1) t r∑ l=1 clz(t+ l, x) + (2j−1)(r+1)−1∑ t=0 a (2j−1) t r∑ l=1 clz T (t+ l, x), ũ(2j+1) n (x) = − j−1∑ p=0 λ(2j−2p) n [(2p+1)(r+1)∑ t=1 b (2p+1) t z(t, x) + (2p+1)(r+1)−1∑ t=0 a (2p+1) t zT (t, x) ] − − j∑ p=0 λ(2j−2p+1) n [2p(r+1)−1∑ t=1 b (2p) t z(t, x) + 2p(r+1)∑ t=0 a (2p) t zT (t, x) ] + 28 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2014, №2 + 2j(r+1)−1∑ t=1 b (2j) t r∑ l=1 clz(t+ l, x) + 2j(r+1)∑ t=0 a (2j) t r∑ l=1 clz T (t+ l, x), якi з врахуванням спiввiдношень зв’язку u(2j)n (x) = ũ(2j)n (x) + a (2j) 0 sin(πnx), u(2j+1) n (x) = ũ(2j+1) n (x) + a (2j+1) 0 sin(πnx) дають можливiсть легко одержати рекурентнi спiввiдношення для коефiцiєнтiв b(2j)p (p = = 1, . . . , 2j(r + 1) − 1), a(2j)p (p = 0, . . . , 2j(r + 1)), b(2j+1) p (p = 0, . . . , (2j + 1)(r + 1)), a(2j+1) p (p = 0, . . . , (2j+1)(r+1)−1) через вiдповiднi коефiцiєнти функцiй u(2p)n (x) (p = 0, . . . , j−1) i u(2p−1) n (x) (p = 1, . . . , j). Так, зокрема, b (2j+1) (2j+1)(r+1) = − a (2j) 2j(r+1)cr 2πn(2j + 1)(r + 1) , a (2j+1) (2j+1)(r+1)−1 = cr 2πn [ b (2j) 2j(r+1)−1 (2j + 1)(r + 1)− 1 − a (2j) 2j(r+1) (2j + 1)(r + 1) ] . Iншi рекурентнi формули для коефiцiєнтiв ми не наводимо через їх громiздкiсть. Для поправок до власних значень на непарних i парних кроках вiдповiдно маємо фор- мули λ(2j+1) n = − 2j(r+1)−1∑ p=1 b(2j)p r∑ l=1 clβp+l + 2j(r+1)∑ p=0 a(2j)p r∑ l=1 cl [ √ 2 2(p+ l + 1) + αp+l ] , λ(2j+2) n = − (2j+1)(r+1)∑ p=1 b(2j+1) p r∑ l=1 clβp+l + (2j+1)(r+1)−1∑ p=0 a(2j+1) p r∑ l=1 cl [ √ 2 2(p + l + 1) + αp+l ] , де βp def = − √ 2 2 1∫ 0 xp sin(2πnx)dx = √ 2 4πn p−1∑ i=0 p! sin ( i+ 1 2 π ) (p− i)!(2πn)i , αp def = − √ 2 2 1∫ 0 xp cos(2πnx)dx = √ 2 4πn p−1∑ i=0 p! cos ( i+ 1 2 π ) (p− i)!(2πn)i , a (2j) 0 def = √ 2 (2j(r+1)−1∑ p=1 b(2j)p βp − 2j(r+1)∑ p=1 a(2j)p [ √ 2 2(p+ 1) + αp ]) , a (2j+1) 0 def = √ 2 ((2j+1)(r+1)∑ p=1 b(2j+1) p βp − (2j+1)(r+1)−1∑ p=1 a(2j+1) p [ √ 2 2(p + 1) + αp ]) . Викладене вище фактично є принципово новою алгоритмiчною реалiзацiєю FD-мето- ду з q(x) ≡ 0, яка не вимагає анi розв’язування крайових задач (4), анi iнтегрування за ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2014, №2 29 формулами (5), (6), треба тiльки виконувати звичайнi арифметичнi дiї. Тому програмна реалiзацiя цього алгоритму засобами комп’ютерної алгебри є дуже ефективною i дає змогу одержувати наближення m-го рангу за FD-методом для як завгодно великого m. Зауваження. З теореми 1 випливає, що може iснувати такий полiном q(x), що ∃n0, для якого при n < n0 FD-метод для власних значень λn є збiжним, а для власних функцiй un — розбiжним. Це пiдтверджується чисельними експериментами, зокрема при q(x) = 40x та- ке n0 виявляється рiвним 4. П р и к л ад . Нехай q(x) = 2∑ l=0 clx l, тодi за допомогою вищенаведеного алгоритму одержуємо λ(1) n = c0 + 1 2 c1 + 1 3 c2 − c2 2π2n2 , λ(2) n = 15c21 + 30c1c2 + 16c22 720π2n2 − 5 48 3c21 + 6c1c2 + 4c22 π4n4 + 7c22 8π6n6 , λ(3) n = 1 30240 c2(63c 2 1 + 126c1c2 + 64c22) π4n4 − c2(15c 2 1 + 30c1c2 + 16c22) 48π6n6 + 31 32 c2(3c 2 1 + 6c1c2 + 4c22) π8n8 − − 121c32 16π10n10 , λ(4) n = 315c41 + 1260c31c2 + 2085c21c 2 2 + 1650c1c 3 2 + 512c42 725760π6n6 − − 1575c41 + 6300c31c2 + 11907c21c 2 2 + 11214c1c 3 2 + 4096c42 17280π8n8 + + 1100c41 + 4400c31c2 + 15745c21c 2 2 + 22690c1c 3 2 + 10928c42 1280π10n10 − − 14573 768 c22(3c 2 1 + 6c1c2 + 4c22) π12n12 + 17771c42 128π14n14 . Звiдси d2 = 1 180 (15c21 + 30c1c2 + 16c22), d3 = c2 1840 (63c21 + 126c1c2 + 64c22), d4 = 1 11340 (315c41 + 126c31c2 + 2085c21c 2 2 + 1650c1c 3 2 + 512c42). Вирази для поправок до власних функцiй u(j) n (x) не наводимо у зв’язку з тим, що швидкiсть їх збiжностi вiдносно n задовольняє оцiнку (7), яка доведена в роботах [2, 3]. 1. Макаров В.Л. О функционально-разностном методе произвольного порядка точности решения задачи Штурма–Лиувилля с кусочно-гладкими коэффициентами // Докл. АН СССР. – 1991. – 320, № 1. – С. 34–39. 2. Бандирський Б.Й., Макаров В.Л., Уханьов О.Л. FD-метод для задач Штурма–Лiувiлля. Експонен- цiйна швидкiсть збiжностi // Журн. обчисл. прикл. математики. – 2000. – 85, № 1. – С. 1–60. 3. Макаров В.Л. FD-метод – экспоненциальная скорость сходимости // Обчисл. та прикл. математика. – 1997. – 82. – С. 69–74. 4. Adomian G. Solving frontier problems of physics: the decomposition method. – Dordrecht: Kluwer, 1994. – 352 p. 5. Makarov V. L., Vinokur V.V. The FD method for first-order linear hyperbolic differential equations with piecewise smooth coefficients // J. Math. Sci. – 1995. – 77, No 5. – P. 3399–3405. 6. Марченко В.А. Операторы Штурма–Лиувилля и их приложения. – Киев: Наук. думка, 1977. – 330 с. Надiйшло до редакцiї 10.09.2013Iнститут математики НАН України, Київ 30 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2014, №2 Академик НАН Украины В.Л. Макаров, Н.Н. Романюк Новые свойства FD-метода при его применениях к задачам Штурма–Лиувилля Доказано, что FD-метод при его применении к решению задачи Штурма–Лиувилля для обыкновенного дифференциального уравнения второго порядка на отрезке с краевыми усло- виями Дирихле относительно собственных значений имеет существенно более высокую скорость сходимости, чем это было установлено в предыдущих работах В.Л. Макарова и его учеников. Изложен принципиально новый алгоритм FD-метода, программная реали- зация которого средствами компьютерной алгебры показала свою высокую эффективность. Academician of the NAS of Ukraine V.L. Makarov, N. M. Romanyuk New properties of the FD-method in its applications to the Sturm-Liouville problems We prove that the FD-method, when applied to the Sturm–Liouville problem for a second-order ordinary differential equation with Dirichlet boundary conditions, converges faster than as compared with the result of the previous articles by V. L. Makarov and his students. A substantially new algorithm for the FD-method is presented and shown to be highly effective, when implemented with the use of a computer algebra software. ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2014, №2 31
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-86965
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1025-6415
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T15:30:02Z
publishDate 2014
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format dspace
spelling Макаров, В.Л.
Романюк, Н.М.
2015-10-07T19:17:18Z
2015-10-07T19:17:18Z
2014
Нові властивості FD-методу при його застосуваннях до задач Штурма–Ліувілля / В.Л. Макаров, Н.М. Романюк // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2014. — № 2. — С. 26-31. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
1025-6415
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/86965
519.624.2
Доведено, що FD-метод при його застосуваннi до розв’язування задачi Штурма–Лiувiлля для звичайного диференцiального рiвняння другого порядку на вiдрiзку з крайовими умовами Дiрiхле вiдносно власних значень має суттєво вищу швидкiсть збiжностi, нiж це було встановлено в попереднiх роботах В.Л. Макарова та його учнiв. Викладено принципово новий алгоритм FD-методу, програмна реалiзацiя якого засобами комп’ютерної алгебри показала свою високу ефективнiсть.
Доказано, что FD-метод при его применении к решению задачи Штурма–Лиувилля для обыкновенного дифференциального уравнения второго порядка на отрезке с краевыми условиями Дирихле относительно собственных значений имеет существенно более высокую скорость сходимости, чем это было установлено в предыдущих работах В.Л. Макарова и его учеников. Изложен принципиально новый алгоритм FD-метода, программная реализация которого средствами компьютерной алгебры показала свою высокую эффективность.
We prove that the FD-method, when applied to the Sturm–Liouville problem for a second-order ordinary differential equation with Dirichlet boundary conditions, converges faster than as compared with the result of the previous articles by V. L. Makarov and his students. A substantially new algorithm for the FD-method is presented and shown to be highly effective, when implemented with the use of a computer algebra software.
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Доповіді НАН України
Математика
Нові властивості FD-методу при його застосуваннях до задач Штурма–Ліувілля
Новые свойства FD-метода при его применениях к задачам Штурма–Лиувилля
New properties of the FD-method in its applications to the Sturm-Liouville problems
Article
published earlier
spellingShingle Нові властивості FD-методу при його застосуваннях до задач Штурма–Ліувілля
Макаров, В.Л.
Романюк, Н.М.
Математика
title Нові властивості FD-методу при його застосуваннях до задач Штурма–Ліувілля
title_alt Новые свойства FD-метода при его применениях к задачам Штурма–Лиувилля
New properties of the FD-method in its applications to the Sturm-Liouville problems
title_full Нові властивості FD-методу при його застосуваннях до задач Штурма–Ліувілля
title_fullStr Нові властивості FD-методу при його застосуваннях до задач Штурма–Ліувілля
title_full_unstemmed Нові властивості FD-методу при його застосуваннях до задач Штурма–Ліувілля
title_short Нові властивості FD-методу при його застосуваннях до задач Штурма–Ліувілля
title_sort нові властивості fd-методу при його застосуваннях до задач штурма–ліувілля
topic Математика
topic_facet Математика
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/86965
work_keys_str_mv AT makarovvl novívlastivostífdmetodupriiogozastosuvannâhdozadačšturmalíuvíllâ
AT romanûknm novívlastivostífdmetodupriiogozastosuvannâhdozadačšturmalíuvíllâ
AT makarovvl novyesvoistvafdmetodapriegoprimeneniâhkzadačamšturmaliuvillâ
AT romanûknm novyesvoistvafdmetodapriegoprimeneniâhkzadačamšturmaliuvillâ
AT makarovvl newpropertiesofthefdmethodinitsapplicationstothesturmliouvilleproblems
AT romanûknm newpropertiesofthefdmethodinitsapplicationstothesturmliouvilleproblems