Про першу знахiдку зонального пiропу в осадочному чохлi Українського щита
Схарактеризовано першу знахiдку зонального пiропу в теригенних вiдкладах України. Зерно розмiром ~0,3 × 0,4 мм є фрагментом крупнiшого iндивiда та хiмiчно негомогенне. Вiд краю до краю в ньому закономiрно збiльшується вмiст FeO (вiд 8,6 до 11,6%) i вiдповiдно зменшується вмiст MgO (вiд 20,6 до 17,...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Доповіді НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2014 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2014
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87152 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Про першу знахiдку зонального пiропу в осадочному чохлi Українського щита / О.А. Вишневський // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2014. — № 3. — С. 98-103. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859640463453061120 |
|---|---|
| author | Вишневський, О.А. |
| author_facet | Вишневський, О.А. |
| citation_txt | Про першу знахiдку зонального пiропу в осадочному чохлi Українського щита / О.А. Вишневський // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2014. — № 3. — С. 98-103. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Доповіді НАН України |
| description | Схарактеризовано першу знахiдку зонального пiропу в теригенних вiдкладах України.
Зерно розмiром ~0,3 × 0,4 мм є фрагментом крупнiшого iндивiда та хiмiчно негомогенне. Вiд краю до краю в ньому закономiрно збiльшується вмiст FeO (вiд 8,6 до 11,6%)
i вiдповiдно зменшується вмiст MgO (вiд 20,6 до 17,8%). При цьому концентрацiя iнших iндикаторних елементiв (Ti, Ca, Cr) залишається незмiнною. За результатами аналiзу отриманих даних було зроблено висновок, що його корiнними джерелами могли
бути кiмберлiти або гранатовi перидотити ультраметаморфiчних комплексiв. Тиск i температура кристалiзацiї пiропу становили близько 2,0 ГПа та 800–850 °С. Що стосується встановленої в ньому зональностi, то остання, найiмовiрнiше, є результатом його посткристалiзацiйного субсолiдусного перетворення в материнських породах при порiвняно високих температурi й тиску.
Охарактеризована первая находка зонального пиропа в терригенных отложениях Украины.
Зерно размером ~0,3 × 0,4 мм является фрагментом более крупного индивида и химически
негомогенно. От края до края в нем закономерно увеличивается содержание FeO (от 8,6
до 11,6%) и соответственно уменьшается содержание MgO (от 20,6 до 17,8%). При этом
концентрация остальных индикаторных элементов (Ti, Ca, Cr) остается неизменной. По
результатам анализа полученных данных был сделан вывод, что его коренными источниками могли быть кимберлиты либо гранатовые перидотиты ультраметаморфических комплексов. Давление и температура кристаллизации пиропа составляли около 2,0 ГПа
и 800–850 °С. Что касается установленной в нем зональности, то последняя, скорее всего,
является результатом его посткристаллизационного субсолидусного преобразования в материнских породах при сравнительно высоких температуре и давлении.
The first finding of zoned pyrope in terrigenous deposits of Ukraine is described. The grain of
~0.3×0.4 mm in size is a part of a larger crystal and chemically inhomogeneous. From side to side
in them, the FeO content appropriately increases (from 8.6 to 11.6%) and MgO decreases(from 20.6
to 17.8%). Thus, the concentration of other indicator elements (Ti, Ca, Cr) remains unchanged.
Based on the analysis of obtained data, it is concluded that its native sources were kimberlites or
garnet peridotites of UHPM terranes, and the temperature and the pressure of crystallization were
near 800–850 °С and 2.0 GPa. In respect of the zonality exposed in pyrope, it is most probable
that it is a result of its subsolidus alteration in mother rocks at comparatively high temperature and pressure.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:20:59Z |
| format | Article |
| fulltext |
оповiдi
НАЦIОНАЛЬНОЇ
АКАДЕМIЇ НАУК
УКРАЇНИ
3 • 2014
НАУКИ ПРО ЗЕМЛЮ
УДК 549.621.98(477)
О.А. Вишневський
Про першу знахiдку зонального пiропу в осадочному
чохлi Українського щита
(Представлено членом-кореспондентом НАН України Р.Я. Бєлєвцевим)
Схарактеризовано першу знахiдку зонального пiропу в теригенних вiдкладах України.
Зерно розмiром ∼0,3× 0,4 мм є фрагментом крупнiшого iндивiда та хiмiчно негомоген-
не. Вiд краю до краю в ньому закономiрно збiльшується вмiст FeO (вiд 8,6 до 11,6%)
i вiдповiдно зменшується вмiст MgO (вiд 20,6 до 17,8%). При цьому концентрацiя iн-
ших iндикаторних елементiв (Ti, Ca, Cr) залишається незмiнною. За результатами
аналiзу отриманих даних було зроблено висновок, що його корiнними джерелами могли
бути кiмберлiти або гранатовi перидотити ультраметаморфiчних комплексiв. Тиск
i температура кристалiзацiї пiропу становили близько 2,0 ГПа та 800–850 ◦С. Що сто-
сується встановленої в ньому зональностi, то остання, найiмовiрнiше, є результатом
його посткристалiзацiйного субсолiдусного перетворення в материнських породах при
порiвняно високих температурi й тиску.
Пiроп є одним з найвивченiших акцесорних мiнералiв, поширених у рiзновiкових осадових
породах України. Вважалося [1 та iн.], що його материнськими породами могли бути ви-
ключно кiмберлiти, з якими в рiзних регiонах свiту пов’язанi родовища алмазiв. В Українi
було вiдкрито пiропвмiснi не алмазоноснi породи, визначенi як кiмберлiти, зокрема в При-
азов’ї. Незважаючи на тривалi пошуки, в iнших регiонах (на Волинi, в Побужжi, Приднi-
стров’ї) корiннi джерела детритових пiропiв й дотепер не виявлено [1]. А отже, питання
про їх походження в межах цих територiй залишається вiдкритим. Вiдзначимо, що остан-
нiм часом з’явились достатньо обгрунтованi припущення про їх можливий некiмберлiтовий
генезис [2, 3].
На сьогоднi пiропи з вторинних колекторiв України вивчено достатньо детально, то-
му, користуючись традицiйними методами дослiдження, виявити в них щось нове майже
неможливо. Втiм, як з’ясувалось, це не так i свiдченням тому є знахiдка магнезiального
гранату з досить незвичним хiмiчним складом.
© О.А. Вишневський, 2014
98 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2014, №3
Рис. 1. Зональний пiроп iз руслового алювiю середньої течiї р. Уборть (РЕМ-знiмки): а — загальний вигляд;
б — полiрований зрiз (точки аналiзу 1–10 на мiкрофотографiї вiдповiдають номерам аналiзiв у табл. 1; Opx —
включення ортопiроксену)
Об’єктом нашого дослiдження були пiропи з руслового алювiю середньої течiї р. Уборть.
Здебiльшого це середньозношенi зерна розмiром 0,3–0,5 мм, кутастої, рiдше округлої, фор-
ми з шорсткими й притертими ребрами та дрiбногорбкуватою або тонкоматованою, а на
сколках — гладкою блискучою поверхнею. Переважна їх бiльшiсть належить до категорiї
низько- й середньохромових помiрно кальцiєвих (Cr2O3 1,6–5,5%, СаО 4,2–4,9%, f 0,16–0,19)
та, найiмовiрнiше, вiдноситься до лерцолiтового парагенезису. Отже, у вивченiй пробi має-
мо пiропи, що є типовими для рiзновiкових теригенних вiдкладiв, поширених на територiї
правобережної України.
У периферiйнiй частинi одного iз зразкiв (ВП-61) пiд мiкрозондом було виявлено мiк-
ровключення ортопiроксену (рис. 1; табл. 1). Подальше ретельне дослiдження вiдкрило ще
одну, вельми неочiкувану його особливiсть. Склад пiропу, що вимiряний у кiлькох точках,
виявився дещо вiдмiнним, зокрема за вмiстом залiза та магнiю. Зважаючи на це, додатково
було виконано серiю аналiзiв по профiлю через зерно (див. рис. 1). Згiдно з отриманими
нами результатами, склад мiнералу змiнюється цiлком закономiрно, а отже, вiн є хiмiчно
зональним (див. табл. 1). У напрямi вiд одного краю зерна до iншого в ньому поступово
зменшується вмiст магнiю i навпаки збiльшується вмiст залiза, а пiд кiнець ще й марган-
цю. Вiдповiдно змiнюються показник залiзистостi та вмiст пiропового й альмандинового
компонентiв. При цьому концентрацiя iнших iндикаторних елементiв — Ti, Ca, Cr i вiдпо-
вiдно андрадитового, гросулярового та уваровiтового мiналiв залишається практично не-
змiнною.
Зауважимо, що ранiше зональнi пiропи в теригенних вiдкладах України не вiдзнача-
лись. Принаймнi в лiтературних джерелах будь-якi згадки, а тим бiльше данi про них
вiдсутнi. Тому треба визнати, що це перша така знахiдка, яка безперечно заслуговує
на увагу.
На даний час зональнi пiропи були виявленi в кiмберлiтах, мантiйних ксенолiтах iз
них [4–6] та масивах гранатових перидотитiв [7–10]. Як свiдчить порiвняльний аналiз, при
певнiй схожостi вони все ж таки дещо вiдрiзняються мiж собою. Особливiстю перших є рiз-
номанiтнiсть схем зональностi, що проявляється за вмiстом Cr, Ti, Ca, Mg, Fe, Al (за кiль-
кома або всiма елементами одночасно) i в бiльшостi випадкiв має складний, часом нерегу-
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2014, №3 99
Таблиця 1. Мiкрозондовi аналiзи зонального пiропу (№1–10) та включення в ньому ортопiроксену (№ 11) (зразок ВП-61)
Компонент 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11∗
Масова частка, %
SiO2 41,62 41,95 41,84 41,89 42,02 41,42 41,37 41,33 41,65 41,56 52,37
TiO2 0,45 0,45 0,45 0,41 0,44 0,45 0,49 0,48 0,43 0,48 0,20
Al2O3 22,55 21,88 22,21 21,84 21,97 22,43 21,77 22,24 21,94 21,69 7,47
Cr2O3 1,62 1,54 1,60 1,69 1,59 1,57 1,72 1,71 1,65 1,60 0,42
FeO 8,58 9,04 9,02 9,40 9,59 9,69 9,97 10,26 10,93 11,64 6,39
MnO 0,30 0,28 0,40 0,31 0,30 0,37 0,41 0,52 0,51 0,79 0,11
MgO 20,58 20,45 20,15 20,25 19,90 19,62 19,64 19,04 18,57 17,79 32,47
CaO 4,30 4,41 4,33 4,21 4,19 4,45 4,63 4,42 4,32 4,45 0,53
Молекулярна частка, %
Пiроп 72,6 72,3 71,4 71,7 70,7 69,6 69,8 67,9 66,5 64,1
Альмандин 15,9 15,9 16,8 16,9 18,0 18,2 17,5 19,7 21,3 22,7
Спесартин 0,6 0,6 0,8 0,6 0,6 0,7 0,8 1,1 1,0 1,6
Андрадит 2,9 4,3 2,9 3,8 2,8 2,8 4,8 2,5 2,1 2,6
Гросуляр 3,5 2,6 3,6 2,2 3,4 4,1 2,1 3,9 4,3 4,4
Уваровiт 4,5 4,3 4,5 4,8 4,5 4,4 4,9 4,9 4,7 4,6
f∗∗ 0,190 0,199 0,201 0,207 0,213 0,217 0,222 0,232 0,248 0,269 0,100
Са# 0,109 0,111 0,110 0,106 0,106 0,113 0,117 0,114 0,112 0,116
∗Середнє з 5 аналiзiв; до складу входить 0,04% Na2O. ∗∗f = Fe/(Fe +Mg); Ca# = Ca/(Ca +Mg + Fe).
100
IS
S
N
1
0
2
5
-6
4
1
5
R
epo
rts
o
f
th
e
N
a
tio
n
a
l
A
ca
d
em
y
o
f
S
cien
ces
o
f
U
kra
in
e,
2
0
1
4
,
№
3
лярний, характер. Причому зерна можуть бути як повнiстю, так i частково негомогенними.
Серед пiропiв iз перидотитових масивiв так само зустрiчаються як повнiстю, так i частко-
во зональнi. В той самий час їм у порiвняннi з кiмберлiтовими властивий менш складний
характер зональностi. Як правило, зональнiсть у них проявляється тiльки по Mg й Fe. I ли-
ше в кiлькох масивах зафiксовано нечисленнi пiропи з зональним розподiлом Cr, Ca, Mg
й Fe.
Як було вказано вище, зерно пiропу має чiтко виражену хiмiчну зональнiсть. Утiм, воно
є лише фрагментом крупнiшого iндивiда, причому невiдомо, яка за розмiром його частина
(половина, чверть тощо) i з якої зони (центральної, промiжної або периферiйної). Тому ми
не в змозi визначити, як i якою мiрою змiнювався хiмiчний склад первинного, незруйно-
ваного зерна (залiзистiсть зростала або знижувалась у напрямi вiд центра до периферiї
i наскiльки). А це, в свою чергу, унеможливлює повноцiнну генетичну iнтерпретацiю до-
слiджуваного зразка й дозволяє висловити лише найзагальнiшi мiркування з приводу його
походження.
За загальними особливостями хiмiчного складу (магнезiальнiсть, вмiст Cr, Ti й Ca) ви-
вчений пiроп подiбний до пiропiв з ряду порiд, а саме: кiмберлiтiв, лампроїтiв, карбонатитiв,
лампрофiрiв, гранатових перидотитiв тощо. Однак виявлена в ньому зональнiсть дає змогу
iстотно зменшити перелiк його iмовiрних першоджерел. Як було нами зазначено, на даний
час зональнi пiропи встановленi лише в кiмберлiтових дiатремах та масивах гранатових пе-
ридотитiв. Зважаючи на це, саме цi геологiчнi утворення i мають розглядатись як можливi
корiннi джерела дослiдженого зразка.
Для оцiнки РТ -умов утворення вивченого пiропу було використано серiю вiдомих гео-
барометрiв та геотермометрiв [11–14 та iн.]. Виконанi розрахунки показали, що тиск i тем-
пература його кристалiзацiї могли становити близько 2,0 ГПа та 800–850 ◦С.
Брак наявної iнформацiї про дослiджуваний пiроп не дозволяє поки що робити об-
грунтованi висновки стосовно походження в ньому зональностi. Можемо лише припусти-
ти, що в зразку ВП-61, як i в пiропах з подiбною Fe−Mg зональнiстю з кiмберлiтiв та
гранатових перидотитiв, вона найiмовiрнiше також має не ростову, а дифузiйну природу.
Мається на увазi її утворення не впродовж кристалiзацiї iндивiда, а в процесi його подаль-
шого субсолiдусного перетворення в материнських породах при досить високих РТ -пара-
метрах.
Iмовiрно ще одним свiдченням посткристалiзацiйного субсолiдусного перетворення ви-
вченого пiропу є встановленi в ньому мiкровключення ортопiроксену. Зважаючи на особ-
ливостi морфологiї та хiмiчний склад останнiх, вони найiмовiрнiше є продуктами розпаду
пiропової матрицi, яка їх вмiщує.
Таким чином, вперше серед пiропiв iз рiзновiкових теригенних вiдкладiв України ви-
явлено зерно з чiтко проявленою хiмiчною зональнiстю. На жаль, природа останньої зали-
шається поки що не з’ясованою. Проте вже сама знахiдка гранату з вказаними особливос-
тями є, без сумнiву, дуже цiнною та матиме важливе значення у вирiшеннi питання про
походження пiропiв iз осадових порiд на територiї правобережної України.
1. Гейко Ю.В.. Гурский Д.С., Лыков Л.И. и др. Перспективы коренной алмазоносности Украины. –
Киев; Львов: Центр Европы, 2006. – 223 с.
2. Мацюк С.С., Зинчук Н.Н. Оптическая спектроскопия минералов верхней мантии. – Москва: Недра,
2001. – 428 с.
3. Вишневський О.А., Павлюк О.В., Павлюк В.М. Пiропи iз середньосарматських вiдкладiв Верхнього
Побужжя (Україна) // Мiнерал. журн. – 2012. – 34, № 1. – С. 25–34.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2014, №3 101
4. Соболев Н.В. Глубинные включения в кимберлитах и проблема состава верхней мантии. – Новоси-
бирск: Наука, 1974. – 261 с.
5. Лазько Е. Е., Серенко В.П. Перидотиты с зональными гранатами из кимберлитов Якутии: свиде-
тельство високотемпературного глубинного метасоматоза и внутримантийного диапиризма? // Изв.
АН СССР. Сер. геол. – 1983. – № 12. – С. 41–53.
6. Smith D., Boyd F.R. Compositional zonation in garnets in peridotite xenoliths // Contrib. Mineral.
Petrol. – 1992. – 112. – P. 134–147.
7. Brueckner H.K., Medaris L.G. A general model for the intrusion and evolution of “mantle” garnet peri-
dotites in high-pressure and ultra-high-pressure metamorphic terranes // J. Metamorphic Geol. – 2000. –
18, No 2. – P. 123–133.
8. Song S.G., Niu Y. L., Zhang L. F., Bucher K. The Luliangshan garnet peridotite massif of the North
Qaidam UHPM belt, NW China – a review of its origin and metamorphic evolution // Ibid. – 2009. – 27. –
P. 621–638.
9. Vrabec M. Garnet peridotites from Pohorje: Petrography, geothermobarometry and metamorphic evolu-
tion // Geologija (Ljubljana). – 2010. – 53, No 1. – P. 21–36.
10. Van Roermund H.L.M., Drury M.R., Barnhoorn A., De Ronde A. Relict majoritic garnet microstructures
from ultra-deep orogenic peridotites in Western Norway // J. Petrol. – 2001. – 42, No 1. – P. 117–
130.
11. Grutter H., Latti D., Menzies A. Cr-saturation arrays in concentrate garnet compositions from kimberlite
and their use in mantle barometry // Ibid. – 2006. – 47, No 4. – P. 801–820.
12. Brey G. P., Kohler T. Geothermometry in four-phase lherzolites II. New thermobarometers, and practical
assessment of existing thermobarometers // Ibid. – 1990. – 31, No 6. – P. 1353–1378.
13. O’Neill H. S. C., Wood B. J. An experimental study of the Fe-Mg partitioning between garnet and olivine
and its calibration as a geothermometer // Contrib. Mineral. Petrol. – 1979. – 70. – P. 59–70.
14. Wu C.M., Zhao G.C. A recalibration of the garnet-olivine geothermometer and a new geobarometer for
garnet peridotites and garnet-olivine-plagioclase-bearing granulites // J. Metamorphic Geol. – 2007. – 25. –
P. 497–505.
Надiйшло до редакцiї 10.09.2013Iнститут геохiмiї, мiнералогiї та рудоутворення
iм. М.П. Семененка НАН України, Київ
А.А. Вишневский
О первой находке зонального пиропа в осадочном чехле
Украинского щита
Охарактеризована первая находка зонального пиропа в терригенных отложениях Украины.
Зерно размером ∼0,3× 0,4 мм является фрагментом более крупного индивида и химически
негомогенно. От края до края в нем закономерно увеличивается содержание FeO (от 8,6
до 11,6%) и соответственно уменьшается содержание MgO (от 20,6 до 17,8%). При этом
концентрация остальных индикаторных элементов (Ti, Ca, Cr) остается неизменной. По
результатам анализа полученных данных был сделан вывод, что его коренными источ-
никами могли быть кимберлиты либо гранатовые перидотиты ультраметаморфических
комплексов. Давление и температура кристаллизации пиропа составляли около 2,0 ГПа
и 800–850 ◦С. Что касается установленной в нем зональности, то последняя, скорее всего,
является результатом его посткристаллизационного субсолидусного преобразования в ма-
теринских породах при сравнительно высоких температуре и давлении.
102 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2014, №3
O.A. Vyshnevskyi
On the first finding of zoned pyrope in the sedimentary cover of the
Ukrainian shield
The first finding of zoned pyrope in terrigenous deposits of Ukraine is described. The grain of
∼0.3×0.4 mm in size is a part of a larger crystal and chemically inhomogeneous. From side to side
in them, the FeO content appropriately increases (from 8.6 to 11.6%) and MgO decreases(from 20.6
to 17.8%). Thus, the concentration of other indicator elements (Ti, Ca, Cr) remains unchanged.
Based on the analysis of obtained data, it is concluded that its native sources were kimberlites or
garnet peridotites of UHPM terranes, and the temperature and the pressure of crystallization were
near 800–850 ◦С and 2.0 GPa. In respect of the zonality exposed in pyrope, it is most probable
that it is a result of its subsolidus alteration in mother rocks at comparatively high temperature
and pressure.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2014, №3 103
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-87152 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:20:59Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Вишневський, О.А. 2015-10-11T16:32:17Z 2015-10-11T16:32:17Z 2014 Про першу знахiдку зонального пiропу в осадочному чохлi Українського щита / О.А. Вишневський // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2014. — № 3. — С. 98-103. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87152 549.621.98(477) Схарактеризовано першу знахiдку зонального пiропу в теригенних вiдкладах України. Зерно розмiром ~0,3 × 0,4 мм є фрагментом крупнiшого iндивiда та хiмiчно негомогенне. Вiд краю до краю в ньому закономiрно збiльшується вмiст FeO (вiд 8,6 до 11,6%) i вiдповiдно зменшується вмiст MgO (вiд 20,6 до 17,8%). При цьому концентрацiя iнших iндикаторних елементiв (Ti, Ca, Cr) залишається незмiнною. За результатами аналiзу отриманих даних було зроблено висновок, що його корiнними джерелами могли бути кiмберлiти або гранатовi перидотити ультраметаморфiчних комплексiв. Тиск i температура кристалiзацiї пiропу становили близько 2,0 ГПа та 800–850 °С. Що стосується встановленої в ньому зональностi, то остання, найiмовiрнiше, є результатом його посткристалiзацiйного субсолiдусного перетворення в материнських породах при порiвняно високих температурi й тиску. Охарактеризована первая находка зонального пиропа в терригенных отложениях Украины. Зерно размером ~0,3 × 0,4 мм является фрагментом более крупного индивида и химически негомогенно. От края до края в нем закономерно увеличивается содержание FeO (от 8,6 до 11,6%) и соответственно уменьшается содержание MgO (от 20,6 до 17,8%). При этом концентрация остальных индикаторных элементов (Ti, Ca, Cr) остается неизменной. По результатам анализа полученных данных был сделан вывод, что его коренными источниками могли быть кимберлиты либо гранатовые перидотиты ультраметаморфических комплексов. Давление и температура кристаллизации пиропа составляли около 2,0 ГПа и 800–850 °С. Что касается установленной в нем зональности, то последняя, скорее всего, является результатом его посткристаллизационного субсолидусного преобразования в материнских породах при сравнительно высоких температуре и давлении. The first finding of zoned pyrope in terrigenous deposits of Ukraine is described. The grain of ~0.3×0.4 mm in size is a part of a larger crystal and chemically inhomogeneous. From side to side in them, the FeO content appropriately increases (from 8.6 to 11.6%) and MgO decreases(from 20.6 to 17.8%). Thus, the concentration of other indicator elements (Ti, Ca, Cr) remains unchanged. Based on the analysis of obtained data, it is concluded that its native sources were kimberlites or garnet peridotites of UHPM terranes, and the temperature and the pressure of crystallization were near 800–850 °С and 2.0 GPa. In respect of the zonality exposed in pyrope, it is most probable that it is a result of its subsolidus alteration in mother rocks at comparatively high temperature and pressure. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Доповіді НАН України Науки про Землю Про першу знахiдку зонального пiропу в осадочному чохлi Українського щита О первой находке зонального пиропа в осадочном чехле Украинского щита On the first finding of zoned pyrope in the sedimentary cover of the Ukrainian shield Article published earlier |
| spellingShingle | Про першу знахiдку зонального пiропу в осадочному чохлi Українського щита Вишневський, О.А. Науки про Землю |
| title | Про першу знахiдку зонального пiропу в осадочному чохлi Українського щита |
| title_alt | О первой находке зонального пиропа в осадочном чехле Украинского щита On the first finding of zoned pyrope in the sedimentary cover of the Ukrainian shield |
| title_full | Про першу знахiдку зонального пiропу в осадочному чохлi Українського щита |
| title_fullStr | Про першу знахiдку зонального пiропу в осадочному чохлi Українського щита |
| title_full_unstemmed | Про першу знахiдку зонального пiропу в осадочному чохлi Українського щита |
| title_short | Про першу знахiдку зонального пiропу в осадочному чохлi Українського щита |
| title_sort | про першу знахiдку зонального пiропу в осадочному чохлi українського щита |
| topic | Науки про Землю |
| topic_facet | Науки про Землю |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87152 |
| work_keys_str_mv | AT višnevsʹkiioa properšuznahidkuzonalʹnogopiropuvosadočnomučohliukraínsʹkogoŝita AT višnevsʹkiioa opervoinahodkezonalʹnogopiropavosadočnomčehleukrainskogoŝita AT višnevsʹkiioa onthefirstfindingofzonedpyropeinthesedimentarycoveroftheukrainianshield |