Європейські інноваційні проекти в Україні

Підписання Угоди про асоціацію з ЄС актуалізувало для України питання імплементації відповідних інструментів, політик, директив. Одним з інструментів, що застосовується в галузі просторового розвитку і планування, є ландшафтне планування. Уперше в Україні цей інструмент апробовано шляхом створення...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Вісник НАН України
Date:	2015
Main Authors:	Руденко, Л.Г., Маруняк, Є.О., Голубцов, О.Г., Лісовський, С.А., Чехній, В.М., Фаріон, Ю.М.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2015
Subjects:	Міжнародне співробітництво
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87209
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Європейські інноваційні проекти в Україні / Л.Г. Руденко, Є.О. Маруняк, О.Г. Голубцов, С.А. Лісовський, В.М. Чехній, Ю.М. Фаріон // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 7. — С. 65-74. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859719148155699200
author	Руденко, Л.Г. Маруняк, Є.О. Голубцов, О.Г. Лісовський, С.А. Чехній, В.М. Фаріон, Ю.М.
author_facet	Руденко, Л.Г. Маруняк, Є.О. Голубцов, О.Г. Лісовський, С.А. Чехній, В.М. Фаріон, Ю.М.
citation_txt	Європейські інноваційні проекти в Україні / Л.Г. Руденко, Є.О. Маруняк, О.Г. Голубцов, С.А. Лісовський, В.М. Чехній, Ю.М. Фаріон // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 7. — С. 65-74. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Вісник НАН України
description	Підписання Угоди про асоціацію з ЄС актуалізувало для України питання імплементації відповідних інструментів, політик, директив. Одним з інструментів, що застосовується в галузі просторового розвитку і планування, є ландшафтне планування. Уперше в Україні цей інструмент апробовано шляхом створення відповідної методики та її застосування в модельному регіоні — Черкаській області на трьох рівнях планування (область, район, громада). Подписание Соглашения об ассоциации с ЕС актуализировало для Украины вопрос об имплементации соответствующих инструментов, политик, директив. Одним из инструментов, применяемых в области пространственного развития и планирования, является ландшафтное планирование. Впервые в Украине этот инструмент апробирован путем создания соответствующей методики и ее применения в модельном регионе — Черкасской области на трех уровнях планирования (область, район, сельсовет). The signing of the Association Agreement with the EU launches for Ukraine the issue of implementation of appropriate tools, policies, directives. One of the tools applied in the field of spatial development and planning is a landscape planning. For the first time in Ukraine this tool was implemented via creating an appropriate methodology and its application in model region — Cherkasy region on three planning levels (region, district, community).
first_indexed	2025-12-01T08:34:11Z
format	Article
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 7 65 МІЖНАРОДНЕ МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО СПІВРОБІТНИЦТВО УДК 911.2/3 ЄВРОПЕЙСЬКІ ІННОВАЦІЙНІ ПРОЕКТИ В УКРАЇНІ Підписання Угоди про асоціацію з ЄС актуалізувало для України питання імплементації відповідних інструментів, політик, директив. Одним з ін- струментів, що застосовується в галузі просторового розвитку і плану- вання, є ландшафтне планування. Уперше в Україні цей інструмент апро- бовано шляхом створення відповідної методики та її застосування в модельному регіоні — Черкаській області на трьох рівнях планування (об- ласть, район, громада). Ключові слова: ландшафтне планування, збалансований розвиток, при- родокористування, ЄС. У ХХІ ст., в умовах глобалізації та численних ризиків, уявити повноцінний і збалансований розвиток країни без ефективної системи просторового планування майже неможливо. Водно- час, багатьом країнам на цьому шляху доводиться долати сут- тєві загрози та перепони. Україна також стикається з трудноща- ми соціально-економічного характеру, гострими екологічними проблемами і, крім того, з недосконалою системою управління та планування. Ці прогалини пояснюються недостатнім ураху- ванням наукових розробок, слабкою репрезентацією екологіч- ної складової, браком комплексності та прозорості підходів і, врешті-решт, невираженим діалогом з місцевим населенням, яке «споживає» всі наслідки слабкого адміністрування. З огля- ду на підписання в 2014 р. Угоди про асоціацію між Україною і Європейським Союзом важливо також оцінити галузеву по- літику і рамкові документи країн ЄС, можливості, що відкри- ватимуться, та бар’єри, що поставатимуть унаслідок реалізації цієї Угоди. Історія і сучасне життя України та українців зіткані з проти- річ — стародавні витоки державності і два десятки років неза- лежності, геополітична значимість і проблеми з вибором влас- ного курсу, унікальні природні багатства і катастрофічний стан ландшафтів, культурне та етнічне розмаїття і криза етики й мо- ралі. Серед двох сотень країн світу Україна посідає 43-тє місце за площею і володіє очевидними конкурентними перевагами. РУДЕНКО Леонід Григорович — академік НАН України, доктор географічних наук, професор, директор Інституту географії НАН України МАРУНЯК Євгенія Олександрівна — кандидат географічних наук, старший науковий співробітник Інституту географії НАН України ГОЛУБЦОВ Олександр Григорович — кандидат географічних наук, науковий співробітник Інституту географії НАН України ЛІСОВСЬКИЙ Сергій Антонович — доктор географічних наук, заступник директора Інституту географії НАН України ЧЕХНІЙ Віктор Михайлович — кандидат географічних наук, завідувач відділу ландшафтознавства Інституту географії НАН України ФАРІОН Юрій Миколайович — науковий співробітник Інституту географії НАН України doi: 10.15407/visn2015.07.065 66 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 7 МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО Проте в більшості світових рейтингів за по- казниками, що характеризують стан економі- ки, компонентів природи, соціуму, наша країна посідає місця у сьомому-восьмому десятку. Пе- релік пунктів такого умовного SWOT-аналізу може бути довгим, проте поєднання сильних і слабких сторін змушують замислитися над проблемою цінностей і цілей. Наскільки усві- домлена цінність тієї чи іншої території, як по- єднати природу і людину з усіма складнощами і благами їх взаємодії, який напрям руху буде оптимальним і збалансованим? Відповіді на ці питання містяться у виголошеній у Ріо-де- Жанейро (1992) концепції сталого (збалансо- ваного) розвитку. Її практичне втілення потре- бує значних зусиль. Окремо слід відзначити критичний еколо- гічний стан компонентів природи практично в усіх регіонах України, що детально проаналі- зовано в окремих монографіях [1]. Основними факторами негативного антро- погенного впливу в процесі природокористу- вання на стан природних комплексів України були і залишаються: • високий рівень антропогенного наванта- ження на територію та забруднення навколиш- нього середовища; • деформована структура економіки, в якій надмірна частка припадала на природомісткі галузі; • нерівномірність територіальної концен- трації виробництва; • загальне (в т.ч. інноваційне, технологічне та структурне) відставання і недостатня кон- курентоспроможність національної економі- ки, негативні тенденції спеціалізації України у світовій економіці; • дефіцит, нерівномірний розподіл у ме- жах території та нераціональне використання окремих видів природних ресурсів. Як фактор, що мав особливо негативний вплив, слід назвати аварію на Чорнобильській АЕС та її наслідки. Незважаючи на те, що Україна, підписавши усі документи Ріо-92, Йоганнесбург-2002, Ріо+20, не затвердила ані концепції, ані стратегії стало- го (збалансованого) розвитку, все ж вважаємо, що в державі є можливості для впровадження основної парадигми розвитку в ХХІ ст., і дієвим інструментом для цього можуть бути різні види просторового планування. Система і процес планування мають істотні відмінності в різних країнах світу, зумовлені історичними, кліматичними, етнічними та еко- номічними чинниками. Водночас зрозуміло, що недостатня увага до сфери планування, від- сутність механізмів узгодження стратегічного й територіального планування, слабка енвай- ронменталістська складова є ознаками низької ефективності використання територіального капіталу, і це не може не позначатися на від- ставанні у соціально-економічному розвитку. Ландшафтне планування (ЛП) є сучасним інструментом європейського просторового планування, що значною мірою забезпечує впровадження у природоохоронну політику держав принципів сталого розвитку [2]. Необ- хідність здійснення спеціальної ландшафтної політики для успішного територіального роз- витку наголошена у Керівних принципах ста- лого просторового розвитку Європейського континенту і сформульована як «включення питань розвитку ландшафтів до просторового планування та галузевих програм», «імплемен- тація інтегрованої політики, спрямованої на одночасний захист, управління та планування ландшафтів». У більшості європейських країн ландшаф- тне планування в різних формах і з акцентом на досягнення природоохоронних цілей вхо- дить у систему територіального планування, еволюціонуючи разом з нею, як «ключовий ін- струмент планування, спрямований на збере- ження природи і керування ландшафтом». Так відбувається оптимізація відносин суспільства і природи в межах конкретних територій, що утворюють багаторівневу систему, національ- ну, а згодом і транснаціональну. У Європей- ській ландшафтній конвенції термін визнача- ється як «перспективне планування, яке має на меті поліпшення, відновлення та формуван- ня ландшафтів». Сутність ландшафтного планування виходить далеко за межі очевидних приро- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 7 67 МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО доохоронних функцій. Йдеться скоріше про складний процес еколого-економічної оцінки функцій різних територіальних виділів і по- дальше узгодження пріоритетів та ризиків їх реалізації з усіма групами користувачів. Отже, управлінці отримують підґрунтя для регулю- вання землекористування та інвестиційної діяльності, інвестор і землевласник — комп- лексну інформацію про стан середовища, що полегшує комунікаційні процеси, підвищує конкурентоспроможність, дозволяє узгоджу- вати економічні інтереси з природоохоронни- ми цілями, збереженням культурно-історичної спадщини. Тож, виходячи навіть із загальних обрисів соціально-економічної, екологічної та інституційної проблематики в Україні, ланд- шафтне планування є перспективним інстру- ментом для забезпечення сталого розвитку і екологічної безпеки, що й дістало численні підтвердження під час виконання робіт з цього напряму протягом останніх чотирьох років. Ландшафтне планування здійснюється в кілька послідовних етапів, кожен з яких орі- єнтований на виконання конкретних завдань і спирається на застосування відповідних ме- тодів. Цілісність усіх етапів ландшафтного планування забезпечується використанням геоінформаційних систем як інструменту фор- мування бази вихідних даних, аналізу й оціню- вання ландшафтів, інтерпретації та візуалізації отриманих результатів. Основні етапи ландшафтного планування: 1. Визначення рамкових цілей ландшаф- тного планування. Основа для їх формулю- вання — з’ясування соціально-економічних та екологічних проблем певної території і уза- гальнення очікувань громади щодо розвитку їхньої території. Основні методи — загальний просторовий аналіз конкретної території для з’ясування інституційних, соціальних, еконо- мічних, природних, екологічних умов її розви- тку. Цілі і завдання ландшафтного планування визначаються за результатами попереднього аналізу території в ході обговорення за участю управлінців, науковців, громадськості. 2. Етап інвентаризації та оцінювання да- них. Завдання етапу — збір і систематизація даних про природні та соціально-економічні умови досліджуваної території та цільовий аналіз цієї інформації. Необхідно зібрати кондиційну інформацію про всі компоненти природи: якість повітря, кліматичні умови, поверхневі та підземні води, ґрунтовий по- крив, рослинний і тваринний світ, краєвиди, а також дані про сучасне землекористування та соціально-економічні особливості території. Такі дані отримують опрацюванням багатьох різнорідних джерел: фондових, картографіч- них, літературних, статистичних, матеріалів дистанційного зондування Землі. Слід підкрес- лити, що загальна інформація про всі складові природного середовища та використання його ресурсів міститься в Національному атласі України (2007). Оцінювання в ландшафтному плануванні застосовують [3], по-перше, для визначення просторової диференціації значимості функ- цій ландшафту, по-друге, з метою виявлення територій, найбільш чутливих до негативних впливів господарської діяльності людини. Відповідно, використовують дві категорії оці- нювання — значимість та чутливість. Чутли- вість зазвичай розглядають як інтенсивність і швидкість реакції природного компонента при певних впливах (хімічному забрудненні, розо- рюванні ґрунту, здійсненні рекреаційної діяль- ності тощо), еластичність відносно його повер- нення до початкового стану (стану, в якому пе- ребував природний компонент до здійснення або до початку інтенсифікації антропогенного впливу) [4, с. 84]. Під категорією «значимість» розуміють рівень відповідності стану при- родного компонента його еталонному стану у зв’язку з необхідністю оптимальної реалізації певної цільової функції використання, індиві- дуальної для кожного природного компонента (наприклад, значимість ґрунту для вирощу- вання зернових або інших культур за природ- ною родючістю ґрунтів) [5, т. 2, с. 15]. Одна й та сама територія має, як правило, різну значимість для різних функцій ландшаф- ту [6]. Важливими критеріями для визначення значимості є такі характеристики компонентів, як продуктивність, різноманіття, рідкісність, 68 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 7 МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО унікальність, історична значущість, естетична привабливість. Критерії оцінки мають відпо- відати таким вимогам: орієнтованість на рам- кові цілі використання території; відповідність сучасному стану природного середовища; пе- редбачення можливих змін стану природних компонентів при реалізації основних напрямів використання території і допустимого рівня такого використання [5, т. 2, с. 14—15]. Для визначення значимості й чутливості ландшафтів застосовують широкий спектр методів, розроблених у геоморфології, ґрунто- знавстві, геоботаніці, кліматології, гідрології, ландшафтній екології та ландшафтознавстві, геохімії і геофізиці ландшафтів. 3. Виявлення і оцінювання конфліктів природокористування. Для визначення при- родоохоронних цілей слід з’ясувати наявні та потенційні конфлікти, пов’язані або з немож- ливістю природного середовища задовольняти потреби людини, що призводить до деградації ландшафтів, або з конкуренцією окремих при- родокористувачів. Підставою для визначення конфліктів є результати інвентаризаційного й оцінювального етапів. Здійснюють зіставлен- ня і аналіз даних щодо чутливості та значи- мості ландшафтів, сучасного і перспективного стану природокористування на досліджуваній території. 4. Розроблення концепції природоохорон- них цілей і заходів. Цілі у ландшафтному пла- нуванні — це орієнтири, що вказують на опти- мальний і найбільш бажаний стан ландшафтів, які розробляють з метою подолання і запо- бігання конфліктам. Рамки для розроблення цілей задають на початку робіт. Саме ж фор- мулювання цілей ґрунтується на результатах оцінювання значимості ландшафтів і чутли- вості до існуючих та планованих видів госпо- дарської діяльності. Є декілька підходів до формулювання цілей [7], у наших роботах вони застосовані з точки зору змісту дій — підтримки, збереження, сана- ції та розвитку ландшафтів. Формулювання цілей за змістом дій і відповідне представлення в легендах цільових карт дає можливість експер- там, службовцям або громадянам чіткіше орієн- туватися в запропонованих напрямах діяльності щодо забезпечення збалансованого екологічно орієнтованого природокористування. Передбачається розроблення галузевих ці- лей та інтегральної концепції цілей. Галузеві цілі окреслюють основні напрями збалансова- ного використання природних благ: поверхне- вих і підземних вод, клімату і повітря, ґрунтів, рослинного і тваринного світу, а також ланд- шафтів як середовища відпочинку. Інтегральна концепція цілей ґрунтується на поєднанні (ін- теграції) та зіставленні галузевих цілей — ви- користання окремих компонентів ландшафтів. У цільовій концепції мають бути розроблені й представлені на карті цілі захисту, догляду й розвитку природи та ландшафтів. Інтегральна концепція цілей має на меті: • виділити території, рекомендовані для збе- реження природного середовища та соціально- економічного розвитку; • визначити території з найгострішими еко- логічними проблемами, де необхідно запропо- нувати і вжити особливі заходи для їх віднов- лення; • уточнити напрями розвитку територій, кон- кретизувати базові структури цього розвитку. За допомогою заходів цілі операціоналізу- ються, тобто тлумачаться шляхом переліку конкретних дій для досягнення цілей. У ланд- шафтному плануванні типи дій та заходів фор- мулюють, виходячи з цілей використання та розвитку території. Локалізацію дій і заходів виконують на основі інтегрованої карти цілей відповідного рівня. 5. Затвердження, впровадження та моні- торинг. Цей етап складається з кроків, спря- мованих на практичну реалізацію ландшаф- тних планів, відстеження результатів їх впро- вадження та оперативне коригування. Для максимальної репрезентативності мож- ливих результатів застосування європейської методології ландшафтного планування в Укра- їні його вперше було здійснено на трьох рівнях (область — ландшафтна програма, район — рамковий ландшафтний план, сільська рада — ландшафтний план) з дотриманням усіх необ- хідних за європейськими стандартами мето- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 7 69 МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО дичних вимог. Для апробації адаптованої фа- хівцями Інституту географії НАН України методики модельним регіоном обрано Чер- каську область, а в її межах модельними тери- торіями стали Канівський район та Степанець- ка сільська рада (рис. 1). Черкаська область, як і інші регіони Украї- ни, відчуває наслідки гострої соціально-еко- номічної кризи, а також погіршення стану та якості навколишнього середовища. Тому основ- ними завданнями робіт, за результатами ре- тельного аналізу рамкових умов, було визначе- но: зниження високого антропогенного наван- таження; збереження природних екосистем і розвиток мережі природно-заповідних терито- рій, збереження ландшафтного та біологічного різноманіття, історико-культурної спадщини; ефективне використання рекреаційного по- тенціалу; аналіз і вирішення конфліктів при- родокористування; внесок у вдосконалення схеми територіального планування області. У процесі розроблення ландшафтної про- грами Черкаської області було виконано ін- вентаризацію всієї доступної інформації щодо соціально-економічних умов розвитку та осо- бливостей природокористування, компонентів природи (клімат і повітря, поверхневі та під- земні води, види рослинного і тваринного сві- ту; біотопи; ґрунти; ландшафти). Системати- зовану та оброблену інформацію представлено у вигляді текстів з відповідними характерис- тиками природи й соціуму та картографічних матеріалів, розроблених з використанням ГІС- методів. Геоінформаційна система Черкаської області в ландшафтній програмі складається з растрових (топографічних і тематичних) і век- торних карт (базовий масштаб — 1: 200 000), а також пов’язаних баз даних з характеристика- ми території. Дані про сучасне землекористу- вання та матеріали схеми територіального пла- нування області стали основою для визначення конфліктів між існуючими та запланованими видами діяльності людини і функціонуванням ландшафтів. На основі німецьких методичних підходів, а також з використанням українських розробок у галузі ландшафтного картографування, ґрун- Рис. 1. Рівні ландшафтного планування та його масш- таби; модельний регіон — Черкаська область 70 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 7 МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО тознавства, геоморфології було оцінено значи- мість і чутливість природних компонентів, а також негативні впливи. Основну увагу приді- лено тим видам оцінювання чутливості і зна- чимості природних благ, які відповідають рам- ковим цілям планування: розвиток сільського господарства, рекреації і туризму, оптимізація водопостачання та водоспоживання, охорона біо- та ландшафтного різноманіття. Хоча Черкаська область і належить до ре- гіонів України, екологічний стан компонентів природи яких можна визначити як відносно благополучний, у ході аналізу було виявлено низку проблем і конфліктів природокористу- вання, вирішення яких є обов’язковим для за- безпечення подальшого сталого розвитку. Роз- глядали такі категорії, як конфлікти за часом виникнення, за масштабами (національного, регіонального, локального рівня), за триваліс- тю та періодичністю прояву (постійні, сезонні, епізодичні), за видами та чинниками впливу. За результатами аналізу було розроблено ін- тегральну карту конфліктів, що враховує дві основні категорії — існуючі та потенційні кон- флікти. Слід зазначити, що і для модельної області, і для України в цілому характерною є проблема деградації ґрунтів. Головним підсумковим документом ланд- шафтної програми стала інтегральна концеп- ція цілей, у якій представлено основні напря- ми перспективного природокористування в Черкаській області, що відповідають принци- пам сталого розвитку. Відповідно до німецьких підходів, проведено функціональне (цільове) зонування модельної території за категоріями: збереження, розвиток, поліпшення. Крім того, наведено рекомендації щодо можливих спосо- бів досягнення зазначених цілей (рис. 2). Рис. 2. Інтегральна концепція цілей (Черкаська область, фрагмент) ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 7 71 МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО Паралельно реалізовувалася ще одна важ- лива складова європейського планувального процесу — партнерство та взаємодія з громад- ськістю. Встановлено необхідні партнерські зв’язки на національному і регіональному рів- нях (міністерства, обласна державна адміні- страція, громадські організації, вищі навчальні заклади). Отже, ландшафтна програма Черкаської об- ласті на сьогодні є сучасним планувальним документом, що складається з пояснюваль- ної записки та 10 додатків (карти в масштабі 1 : 200 000). Загальна кількість робочих карт, значну частину яких наведено в тексті, переви- щує 50. Розробки узгоджено в цілому з мате- ріалами територіального планування Черкась- кої області, і вони є комплексною основою для екологічно виважених управлінських та інвес- тиційних рішень, розроблення стратегії розви- тку області. Як продовження ландшафтно-планувальних робіт рамковий ландшафтний план Канів- ського району, а також ландшафтна програма Черкаської області є першою в Україні поді- бною розробкою. Модельний регіон поєднує і унікальні, і типові для області природні та соціально-економічні характеристики. Тут розташовані різні об’єкти природної (Канів- ський природний заповідник, інші терито- рії та об’єкти природно-заповідного фонду) і культурно-історичної (Шевченківський націо- нальний заповідник, пам’ятки трипільської культури тощо) спадщини. Разом з тим, є ціла низка проблем, пов’язаних з погіршенням якості навколишнього середовища, конфлік- тами землекористування, гармонізацією від- носин суспільства і природи. Відповідно, рамковими цілями рамкового ландшафтного плану стали: обґрунтування збереження природних екосистем і культур- них ландшафтів, розроблення рекомендацій щодо збалансованого використання території, зокрема щодо розвитку екоорієнтованої ре- креаційної діяльності. У матеріалах рамкового ландшафтного плану представлено і проаналі- зовано загальну і покомпонентну інформацію, дані про розвиток суспільства й природи райо- ну, а також просторовий «зріз» конфліктів, що виникають у процесі господарського освоєння території; розглянуто проблеми створення біо- сферного резервату і перспективи їх вирішен- ня. Окремий розділ присвячено галузевим та інтегральним цілям розвитку району. Один із прикладів оцінки компонентів біотопів, що фактично є основою для побудови карти еко- мережі, наведено на рис. 3. Порівняно з ландшафтною програмою об- ласті на рівні району забезпечено значно ви- щий ступінь деталізації. Аналіз конфліктів природокористування здійснено за подібним до ландшафтної програми принципом. Від- значимо, що на рівні району вплив незадо- вільної соціально-економічної ситуації на сприйняття та динаміку проблем природо- користування проявляється інтенсивніше. Низький рівень оплати праці, безробіття призводять до формування «вторинності» екологічних питань. Рис. 3. Канівський район. Значення видів та біотопів для збереження біорізноманіття 72 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 7 МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО Позитивним чинником є готовність до ве- дення рекреаційної і туристичної діяльності, її стандартизації, що може сприяти узгодженню природоохоронних та економічних інтересів. Певні ризики пов’язані з функціонуванням застарілих об’єктів інфраструктури — трубо- проводів, ліній електропередач. Розширення кордонів Канівського природного заповідника стало потенційним джерелом конфліктів зем- лекористування через нерозуміння цього пи- тання окремими представниками громад. Інтегральна концепція цілей і заходів для Канівського району значною мірою конкре- тизує цілі, запропоновані в ландшафтній про- грамі Черкаської області. Окремо в рамковому ландшафтному плані представлено галузеві цілі для кожного компонента — вод, клімату і атмосфери, ґрунтів, видів рослин і тварин, ландшафтів, а також можливі заходи для до- сягнення таких цілей. Обґрунтовано п’ять напрямів використання території для управ- лінської діяльності, в тому числі й заходи для найціннішого ресурсу економічного роз- витку — ґрунтів. Рекомендовано підтримати створення на території району Канівського біосферного резервату. Підготовка матеріалів рамкового ландшафтного плану проходила в тісній співпраці з Канівською районною адмі- ністрацією. Рамковий ландшафтний план Ка- нівського району є завершеним планувальним документом, який включає текст пояснюваль- ної записки і графічні додатки (авторські схе- ми, фотографії та малюнки, карти в базовому масштабі 1 : 50 000). Зважаючи на обмеження та проблеми, що виявляються в українських реаліях на локаль- ному рівні, зокрема і брак планувальної доку- ментації, ландшафтний план Степанецької сільської ради від початку був зорієнтований на охоплення максимальної кількості тема- тичних і цільових установок. Загальним кон- текстом, безумовно, залишалася демонстрація моделі збалансованого розвитку громади (на продовження розробок, виконаних для району та області). Серед цілей планування — збере- ження біорізноманіття та природних екосис- тем, екологізація сільськогосподарської діяль- ності, зокрема в рамках концепції «людина і біосфера», підвищення екологічної свідомості. Так само, як і для двох попередніх рівнів, за результатами аналізу було розроблено інте- гральну карту конфліктів. Одним із найважли- віших тут є питання екологічної регламентації діяльності найбільшого підприємства та інвес- тора в межах сільради — птахофабрики «Наша Ряба». Основні рекомендації для прийняття рішень містяться в розділі «Інтегральна кон- цепція цілей та заходів» з докладним описом цілей і заходів для окремих ділянок території ради — лісових масивів, лук, агроугідь, водних об’єктів та їх прибережної смуги. З урахуванням усієї зібраної інформації і досконалих оцінок можна говорити про роз- роблену «дорожню карту» розвитку трьох сіл — Степанці, Степанецьке і Пилява з визна- ченням цілей і заходів, рекомендованих для їх досягнення, аргументації в переговорах з нинішніми і майбутніми інвесторами. Врахо- вано також концепцію створення Канівського біосферного резервату, частина зони співробіт- ництва якого може включати і територію сіль- ради. Резерват є бажаним для сільради сцена- рієм, оскільки за певних умов така співпраця сприятиме розвитку екологічного туризму, екологічного землеробства, виробництва орга- нічної продукції під місцевим брендом. Отже, ландшафтний план, що складається з поясню- вальної записки і карт у масштабі 1:10 000, є комплексним документом і містить дані та екс- пертні оцінки стану всіх компонентів природ- ного середовища і господарської діяльності в межах сільради, інформацію про реальні та по- тенційні конфлікти природокористування, га- лузеві й інтегральні цілі розвитку і заходи для їх досягнення, можливості співпраці з адміні- страцією Канівського біосферного резервату в разі його створення. Такі модельні розробки є вкрай важливи- ми, оскільки дають змогу активно залучати до процесів планування громаду і окремих земле- користувачів, що підвищує екологічну свідо- мість, дозволяє досягти компромісу між бажа- ним і збалансованим використанням території, відчути справжню цінність останньої. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 7 73 МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО REFERENCES 1. Rudenko L.G. (ed.). Ukraine: the Main Tendencies of the Society and Nature Interaction in the 20th Century (the Geo- graphical Aspect). (Kyiv: Akademperiodyka, 2005) (in Ukrainian). [Руденко Л.Г., Шевченко Л.М., Горленко І.О. та ін. Україна: основні тенденції взаємодії суспільства і природи у ХХ ст. (географічний аспект). К.: Академперіодика, 2005]. 2. Rudenko L.G. (ed.). Landscape Planning in Ukraine. (Kyiv: Referat, 2014) (in Ukrainian). [Руденко Л.Г., Маруняк Є.О., Голубцов О.Г. та ін. Ландшафтне планування в Україні (за ред. Л.Г. Руденка). К.: Реферат, 2014]. 3. Auhagen A., Ermer K., Mohrmann R. (Hrsg.). Landschaftsplanung in der Praxis. (Stuttgart: Verl. E. Ulmer, 2002). 4. Riedel W., Lange H. (Hrsg.). Landschaftsplanung. (Heidelberg, Berlin, New York, 2002). 5. Drozdov A.V. (ed.). Landscape Planning Textbook. (Moscow: Gos. tsentr ekol. programm. 2000, 2001) (in Russian). [Дроздов А.В. (отв. ред.). Руководство по ландшафтному планированию. (М.: Гос. центр экол. программ. 2000, 2001). Т. I. Принципы ландшафтного планирования и концепция его развития в России. Т. II. Методические рекомендации по ландшафтному планированию]. 6. Christina von Haaren (Hrsg.). Landschaftsplanung. (Stuttgart: UTB, Ulmer, 2004). 7. Heiland S., May A. Landscape Planning in Germany — a Tool for Ecological Problems Forestalling. Ukrainian Geo- graphical Journal. 2009. 4: 3—10 (in Russian). [Хайланд Ш., Май А. Ландшафтное планирование в Германии — инструмент упреждения экологических проблем территории. Укр. геогр. журн. 2009. № 4. С. 3—10]. Стаття надійшла 09.04.2015. Результатом виконання чотирирічного про- екту, за методичної підтримки фахівців Бер- лінського технічного університету, є запро- вадження європейських підходів до аналізу, оцінки, виявлення конфліктів природокорис- тування та визначення орієнтирів розвитку конкретної території. Адаптовану до україн- ських реалій європейську методику ландшаф- тного планування апробовано на модельному регіоні, а конкретні результати для трьох рів- нів (ландшафтна програма Черкаської облас- ті, рамковий ландшафтний план Канівського району і ландшафтний план Степанецької сільської ради) було представлено на інвести- ційному форумі Черкаської області, семінарі з питань ландшафтного планування в Україні та передано до відповідних управлінських струк- тур для практичного використання. Очікуваним результатом робіт з ландшаф- тного планування в Україні є не лише ство- рення планів, які відповідали б різним те- риторіальним рівням. Для географів цікава також спроба пошуку конкретних рішень у напрямі сталого просторового розвитку регі- ону, що передбачає вдосконалення норматив- ної бази держави. Зокрема, доцільні, на наш погляд, такі кроки, як інтеграція ландшаф- тного планування в систему територіаль- ного планування, розроблення й удоскона- лення механізмів вирішення проблем земле- користування та здійснення інших процедур, пов’язаних з охороною, збереженням і віднов- ленням довкілля, у тому числі стратегічного екологічного оцінювання і заходів Національ- ного плану дій. Фундаментом для цього могло б стати про- ведення ландшафтно-планувальних робіт на різних рівнях для різних модельних регіонів, у тому числі в рамках проектів з підготовки те- риторіальних планів. 74 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 7 МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО Л.Г. Руденко, Е.А. Маруняк, А.Г. Голубцов, С.А. Лисовский, В.М. Чехний, Ю.Н. Фарион Институт географии Национальной академии наук Украины ул. Владимирская, 44, Киев, 01034, Украина ЕВРОПЕЙСКИЕ ИННОВАЦИОННЫЕ ПРОЕКТЫ В УКРАИНЕ Подписание Соглашения об ассоциации с ЕС актуализировало для Украины вопрос об имплементации соответ- ствующих инструментов, политик, директив. Одним из инструментов, применяемых в области пространственно- го развития и планирования, является ландшафтное планирование. Впервые в Украине этот инструмент апроби- рован путем создания соответствующей методики и ее применения в модельном регионе — Черкасской области на трех уровнях планирования (область, район, сельсовет). Ключевые слова: ландшафтное планирование, устойчивое развитие, природопользование, ЕС. L.G. Rudenko, Eu.O. Marunyak, S.A. Lisovskyi, O.G. Golubtsov, V.M. Chekhniy, Yu.M. Farion Institute of Geography of National Academy of Sciences of Ukraine 44 Volodymyrska St., Kyiv, 01034, Ukraine EUROPEAN INNOVATIVE PROJECTS IN UKRAINE The signing of the Association Agreement with the EU launches for Ukraine the issue of implementation of appropriate tools, policies, directives. One of the tools applied in the field of spatial development and planning is a landscape plan- ning. For the first time in Ukraine this tool was implemented via creating an appropriate methodology and its application in model region — Cherkasy region on three planning levels (region, district, community). Keywords: landscape planning, sustainable development, nature use, EU.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-87209
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0372-6436
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-01T08:34:11Z
publishDate	2015
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format	dspace
spelling	Руденко, Л.Г. Маруняк, Є.О. Голубцов, О.Г. Лісовський, С.А. Чехній, В.М. Фаріон, Ю.М. 2015-10-14T11:28:43Z 2015-10-14T11:28:43Z 2015 Європейські інноваційні проекти в Україні / Л.Г. Руденко, Є.О. Маруняк, О.Г. Голубцов, С.А. Лісовський, В.М. Чехній, Ю.М. Фаріон // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 7. — С. 65-74. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87209 911.2/3 Підписання Угоди про асоціацію з ЄС актуалізувало для України питання імплементації відповідних інструментів, політик, директив. Одним з інструментів, що застосовується в галузі просторового розвитку і планування, є ландшафтне планування. Уперше в Україні цей інструмент апробовано шляхом створення відповідної методики та її застосування в модельному регіоні — Черкаській області на трьох рівнях планування (область, район, громада). Подписание Соглашения об ассоциации с ЕС актуализировало для Украины вопрос об имплементации соответствующих инструментов, политик, директив. Одним из инструментов, применяемых в области пространственного развития и планирования, является ландшафтное планирование. Впервые в Украине этот инструмент апробирован путем создания соответствующей методики и ее применения в модельном регионе — Черкасской области на трех уровнях планирования (область, район, сельсовет). The signing of the Association Agreement with the EU launches for Ukraine the issue of implementation of appropriate tools, policies, directives. One of the tools applied in the field of spatial development and planning is a landscape planning. For the first time in Ukraine this tool was implemented via creating an appropriate methodology and its application in model region — Cherkasy region on three planning levels (region, district, community). uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Міжнародне співробітництво Європейські інноваційні проекти в Україні Европейские инновационные проекты в Украине European innovative projects in Ukraine Article published earlier
spellingShingle	Європейські інноваційні проекти в Україні Руденко, Л.Г. Маруняк, Є.О. Голубцов, О.Г. Лісовський, С.А. Чехній, В.М. Фаріон, Ю.М. Міжнародне співробітництво
title	Європейські інноваційні проекти в Україні
title_alt	Европейские инновационные проекты в Украине European innovative projects in Ukraine
title_full	Європейські інноваційні проекти в Україні
title_fullStr	Європейські інноваційні проекти в Україні
title_full_unstemmed	Європейські інноваційні проекти в Україні
title_short	Європейські інноваційні проекти в Україні
title_sort	європейські інноваційні проекти в україні
topic	Міжнародне співробітництво
topic_facet	Міжнародне співробітництво
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87209
work_keys_str_mv	AT rudenkolg êvropeisʹkíínnovacíiníproektivukraíní AT marunâkêo êvropeisʹkíínnovacíiníproektivukraíní AT golubcovog êvropeisʹkíínnovacíiníproektivukraíní AT lísovsʹkiisa êvropeisʹkíínnovacíiníproektivukraíní AT čehníivm êvropeisʹkíínnovacíiníproektivukraíní AT faríonûm êvropeisʹkíínnovacíiníproektivukraíní AT rudenkolg evropeiskieinnovacionnyeproektyvukraine AT marunâkêo evropeiskieinnovacionnyeproektyvukraine AT golubcovog evropeiskieinnovacionnyeproektyvukraine AT lísovsʹkiisa evropeiskieinnovacionnyeproektyvukraine AT čehníivm evropeiskieinnovacionnyeproektyvukraine AT faríonûm evropeiskieinnovacionnyeproektyvukraine AT rudenkolg europeaninnovativeprojectsinukraine AT marunâkêo europeaninnovativeprojectsinukraine AT golubcovog europeaninnovativeprojectsinukraine AT lísovsʹkiisa europeaninnovativeprojectsinukraine AT čehníivm europeaninnovativeprojectsinukraine AT faríonûm europeaninnovativeprojectsinukraine

Європейські інноваційні проекти в Україні

Institution

Similar Items