Життя у праці та науковому пошуку (до 90-річчя академіка НАН України І.Р. Юхновського)

Нещодавно виповнилося 90 років від дня народження видатного українського вченого, фізика-теоретика, відомого державного і громадського діяча, Героя України, доктора фізико-математичних наук, професора, академіка НАН України Ігоря Рафаїловича Юхновського. Цей ювілей він зустрічає повний сил, енергії,...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Вісник НАН України
Datum:	2015
Hauptverfasser:	Мриглод, І.М., Іванків, О.Л.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2015
Schlagworte:	Люди науки
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87363
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Життя у праці та науковому пошуку (до 90-річчя академіка НАН України І.Р. Юхновського) / І.М. Мриглод, О.Л. Іванків // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 9. — С. 88-93. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-87363
record_format	dspace
spelling	Мриглод, І.М. Іванків, О.Л. 2015-10-17T16:49:04Z 2015-10-17T16:49:04Z 2015 Життя у праці та науковому пошуку (до 90-річчя академіка НАН України І.Р. Юхновського) / І.М. Мриглод, О.Л. Іванків // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 9. — С. 88-93. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87363 Нещодавно виповнилося 90 років від дня народження видатного українського вченого, фізика-теоретика, відомого державного і громадського діяча, Героя України, доктора фізико-математичних наук, професора, академіка НАН України Ігоря Рафаїловича Юхновського. Цей ювілей він зустрічає повний сил, енергії, нових ідей та задумів як у науці, так і в державному будівництві. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Люди науки Життя у праці та науковому пошуку (до 90-річчя академіка НАН України І.Р. Юхновського) Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Життя у праці та науковому пошуку (до 90-річчя академіка НАН України І.Р. Юхновського)
spellingShingle	Життя у праці та науковому пошуку (до 90-річчя академіка НАН України І.Р. Юхновського) Мриглод, І.М. Іванків, О.Л. Люди науки
title_short	Життя у праці та науковому пошуку (до 90-річчя академіка НАН України І.Р. Юхновського)
title_full	Життя у праці та науковому пошуку (до 90-річчя академіка НАН України І.Р. Юхновського)
title_fullStr	Життя у праці та науковому пошуку (до 90-річчя академіка НАН України І.Р. Юхновського)
title_full_unstemmed	Життя у праці та науковому пошуку (до 90-річчя академіка НАН України І.Р. Юхновського)
title_sort	життя у праці та науковому пошуку (до 90-річчя академіка нан україни і.р. юхновського)
author	Мриглод, І.М. Іванків, О.Л.
author_facet	Мриглод, І.М. Іванків, О.Л.
topic	Люди науки
topic_facet	Люди науки
publishDate	2015
language	Ukrainian
container_title	Вісник НАН України
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
format	Article
description	Нещодавно виповнилося 90 років від дня народження видатного українського вченого, фізика-теоретика, відомого державного і громадського діяча, Героя України, доктора фізико-математичних наук, професора, академіка НАН України Ігоря Рафаїловича Юхновського. Цей ювілей він зустрічає повний сил, енергії, нових ідей та задумів як у науці, так і в державному будівництві.
issn	0372-6436
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87363
citation_txt	Життя у праці та науковому пошуку (до 90-річчя академіка НАН України І.Р. Юхновського) / І.М. Мриглод, О.Л. Іванків // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 9. — С. 88-93. — укр.
work_keys_str_mv	AT mriglodím žittâupracítanaukovomupošukudo90ríččâakademíkananukraíniírûhnovsʹkogo AT ívankívol žittâupracítanaukovomupošukudo90ríččâakademíkananukraíniírûhnovsʹkogo
first_indexed	2025-11-24T05:56:17Z
last_indexed	2025-11-24T05:56:17Z
_version_	1850842946622980096
fulltext	88 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 9 ЖИТТЯ У ПРАЦІ ТА НАУКОВОМУ ПОШУКУ До 90-річчя академіка НАН України І.Р. Юхновського Нещодавно виповнилося 90 років від дня народження видатного україн- ського вченого, фізика-теоретика, відомого державного і громадського дія- ча, Героя України, доктора фізико-математичних наук, професора, акаде- міка НАН України Ігоря Рафаїловича Юхновського. Цей ювілей він зустрічає повний сил, енергії, нових ідей та задумів як у науці, так і в державному будівництві. 1 вересня 1925 р. у селі Княгинин Млинівського району на Рівненщині в родині Анни і Рафаїла Юхновських народився другий син — Ігор. Перші уроки життя дав малому Ігорю його дід по материнській лінії — Фортунат, який був священиком і одночасно мав лікарську та агрономічну практику. Походив він із давнього шляхетного роду Бєльських і залишив глибокий слід у формуванні світогляду внука, розвинув у ньому допит- ливість і цікавість до різних явищ і сфер життя. Ігор Юхновський закінчив ліцей у м. Кременці. У 1944 р. був мобілізований, пройшов воєнними дорогами через Україну, Польщу та Австрію. Після демобілізації у 1946 р. вступив на фізико-математичний факультет Львівського державного уні- верситету ім. І.Я. Франка, який закінчив з відзнакою у 1951 р., потім продовжив навчання в аспірантурі на кафедрі теоретич- ної фізики під керівництвом професора А.Ю. Глаубермана. У перші повоєнні роки вийшли друком відомі книжки акаде- міка Миколи Миколайовича Боголюбова «Проблемы динами- ческой теории в статистической физике» (1946) та «Лекции по квантовой статистике» (1949), які фактично і визначили коло наукових інтересів І.Р. Юхновського. Після вивчення цих книг він твердо знав, що буде фізиком-теоретиком і займатиметься статистичною фізикою. Боголюбовська лінія стала наскрізною в дослідженнях Ігоря Рафаїловича, а згодом і всіх його учнів та послідовників, які разом утворили відому нині львівську шко- лу статистичної фізики. Академік НАН України Ігор Рафаїлович Юхновський ЛЮДИ ЛЮДИ НАУКИНАУКИ МРИГЛОД Ігор Миронович — академік НАН України, директор Інституту фізики конденсованих систем НАН України ІВАНКІВ Олександр Львович — кандидат фізико-математичних наук, заступник директора з наукової роботи Інституту фізики конденсованих систем НАН України ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 9 89 ЛЮДИ НАУКИ Перші наукові праці І.Р. Юхновського по- в’язані з розвитком методу розвинень Боголю- бова за плазмовим параметром і його застосу- ванням до опису бінарних функцій розподілу для системи заряджених частинок. Він отри- мав загальні вирази, що містили екрановані потенціали кулонівської взаємодії, а отже, да- вали змогу коректно врахувати ефекти далеко- дії. Ці результати лягли в основу кандидатської ди сертації і більше ніж на десятиліття випере- дили подібні дослідження зарубіжних учених, відомі нині в літературі як техніка γ-впорядку- ван ня. Розвинутий І.Р. Юхновським метод було застосовано згодом у теоріях високотем- пературної плазми та розчинів електролітів, у теорії фазових переходів. Наприкінці 1950-х років намагання узагаль- нити і формалізувати результати, отримані для систем заряджених частинок, привели І.Р. Юх- новського до формулювання зовсім нового і потужного методу дослідження багаточастин- кових систем — методу колективних змінних, який став основним у більшості робіт Ігоря Рафаїловича та його учнів. І.Р. Юхновський запропонував оригінальну схему для розра- хунку якобіана переходу від простору індиві- дуальних координат частинок до змінних, що описують колективні рухи. Це дозволило ма- тематично коректно отримати функціональне представлення для статистичної суми вже в просторі колективних змінних і врахувати ко- реляції між флуктуаційними хвилями. Строге означення колективних змінних і розроблений для цього математичний апарат уможливили вирішення ще однієї важливої проблеми статистичної теорії взаємодіючих частинок — про коректне і рівноправне вра- хування далекосяжних і короткосяжних вза- ємодій. У запропонованому І.Р. Юхновським формалізмі, що дістав назву методу базисного підходу, опис системи взаємодіючих частинок здійснюється в розширеному фазовому про- сторі, що включає як індивідуальні координа- ти частинок, так і колективні змінні, які опису- ють флуктуаційні хвилі густини. Залежно від специфіки задачі це можуть бути густини чис- ла частинок, електричного заряду, дипольного моменту, намагніченості тощо. Індивідуальні та колективні змінні описують, відповідно, ефекти, зумовлені короткосяжними і далеко- сяжними взаємодіями. Перехід у розширений фазовий простір здійснюється за допомогою якобіана переходу, для якого було знайдено явний вираз і доведено властивості повноти та ортонормованості. Отримані у такому форма- лізмі вирази для термодинамічних і структур- них функцій систем взаємодіючих частинок мають форму групових розвинень, що дозво- ляє послідовно враховувати багаточастинкові кореляційні ефекти. Характерною особливіс- тю цих розвинень є екранування далекосяж- них взаємодій. Розвинений І.Р. Юхновським метод базис- ного врахування короткосяжних взаємодій виявився ефективним для кількісного опису різноманітних конденсованих систем. Окре- мо слід відзначити застосування цього методу до опису іон-дипольних систем, що відкрило шлях до побудови мікроскопічної теорії розчи- нів електролітів, основаної на рівноправному врахуванні всіх можливих взаємодій між іона- ми електроліту та молекулами розчинника. У середині 60-х років І.Р. Юхновський уза- гальнює формалізм колективних змінних на випадок квантових багаточастинкових систем. Ідея запропонованого підходу полягала в по- слідовному виділенні із квантового статистич- ного оператора, заданого на множині декарто- вих координат частинок, складової, яка описує взаємодію хвильових пакетів частинок і може бути виражена в термінах колективних змін- них. У такий спосіб було знайдено еквівалент- не представлення статистичної суми квантової системи, яке формально ставило їй у відповід- ність класичну систему з багаточастинковими взаємодіями. Цей підхід дістав назву методу зміщень і колективних змінних і виявився доволі успішним при описі фермі- та бозе- систем. З його використанням, зокрема, вдало- ся побудувати кількісну мікроскопічну теорію рідкого гелію і отримати низку оригінальних результатів в електронній теорії металів. Ще одним напрямом фізичних досліджень Ігоря Рафаїловича, який захопив його на довгі роки і 90 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 9 ЛЮДИ НАУКИ цікавить досі, стала теорія фазових переходів і фізика критичних явищ. Оригінальні результати з досліджень систем заряджених частинок лягли в основу дисер- тації Ігоря Рафаїловича «Статистична теорія систем заряджених частинок» (1965), яку він захистив у Київському державному універси- теті ім. Т.Г. Шевченка. У 1967 р. йому було при- своєно звання професора. Протягом 1958—1969 рр. І.Р. Юхновський завідує кафедрою теоретичної фізики Львів- ського державного університету ім. І.Я. Фран- ка. Блискуче читає як загальнотеоретичні курси квантової механіки та термодинамі- ки, статистичної фізики, так і спецкурси, що охоп люють коло його безпосередніх наукових досліджень. Найкращі студенти гуртуються навколо нього, він знає, які задачі потрібно розв’язувати, знає, як сформулювати завдання молодим дослідникам, і це спонукало Ігоря Ра- фаїловича до прийняття рішення, яке суттєво вплинуло на розвиток фізичної науки у Львові та в Західному регіоні України. У 1969 р. він створює Відділ статистичної теорії конденсо- ваних станів (СТеКС) Інституту теоретичної фізики АН УРСР, яким у той час керував ака- демік М.М. Боголюбов. Фактично з чистого листа Ігор Рафаїлович починає створювати новий науковий колектив. Основний наголос робився на індивідуальній роботі з талановитою молоддю і застосуванні можливостей нових напрацьованих ним мето- дів до вирішення конкретних проблем теорії конденсованої речовини. Почався період дуже інтенсивної праці з учнями. До кінця 70-х років І.Р. Юхновський роз- робив та апробував низку оригінальних і перспективних теоретичних підходів. Посту- пово зростав і чисельно, і якісно науковий колектив відділу СТеКС. Це дозволило пра- цювати результативно і широким фронтом. У 1972 р. І.Р. Юхновського обирають членом- кореспондентом АН УРСР. У 1980 р. на базі відділу СТеКС було створено Львівське відді- лення статистичної фізики ІТФ АН УРСР, а в 1982 р. І.Р. Юхновський стає дійсним членом Академії наук УРСР за спеціальністю «теоре- тична фізика». Одночасно і паралельно розвиваються такі напрями досліджень, як теорія розчинів елек- тролітів, фізика квантових багаточастинкових систем, теорія фазових переходів і критичних явищ. У рамках іонно-молекулярного підходу в теорії розчинів електролітів було показано, що характер екранування електростатичних вза- ємодій іонами і молекулами розчинника прин- ципово різний: іонне екранування призводить до експонентного спадання всіх електроста- тичних взаємодій, а екранування полярними молекулами визначає діелектричні властивос- ті розчину. Разом зі своїми учнями І.Р. Юхнов- ський дослідив фундаментальну роль моле- кулярної підсистеми розчинника та природу явищ іонної сольватації, вивчив механізми утворення та специфіку ближнього порядку в розчинах. Згодом теорію розчинів електролітів було узагальнено на випадок просторово-обмеже- них систем (електролітичні плівки і мембрани). Було показано, що через наявність у напівоб- межених систем сил електростатичного відо- браження, які зумовлюють адсорбційні ефекти на поверхні електроліту, ефекти екранування у просторово-неоднорідних та об’ємних систе- мах якісно відмінні. Дослідження у цьому на- В Інституті теоретичної фізики. Зліва направо: І.Р. Юх- новський, В.П. Шелест, академік М.М. Боголюбов. Київ. Початок 1970-х років ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 9 91 ЛЮДИ НАУКИ прямі проводилися спільно з М.Ф. Головком, В.С. Височанським, І.Й. Куриляком, О.О. Пі- зіо, Є.М. Сов’яком, А.Ф. Коваленком та ін. З формулюванням методу зміщень і колек- тивних змінних розпочалися інтенсивні дослі- дження квантових систем взаємодіючих час- тинок. І.Р. Юхновським спільно з учнями про- ведено розрахунки середньої та вільної енергії, теплоємності та енергії зв’язку для неперехід- них металів, а також розраховано рівняння ста- ну для виродженого електронного газу і дослі- джено властивості бінарної функції розподілу електронів для сильної неідеальності. Вперше було отримано правильну асимптотику бі- нарної функції на малих віддалях для густин електронів, що типові для металів. Ці роботи виконано разом із М.В. Ваврухом, Г.І. Бігуном, Р.М. Петрашком, П.П. Костробієм. Застосу- вання методу зміщень і колективних змінних до проблем теорії високотемпературної плазми проводилося спільно з Л.Ф. Блажиєвським. Іншим напрямом досліджень, де метод змі- щень і колективних змінних довів свою ефек- тивність, стала теорія взаємодіючих бозе-час- тинок. Тут було знайдено хвильові функції основного та слабозбудженого станів, роз- раховано енергію основного стану та спектр елементарних збуджень, знайдено структурні функ ції і проаналізовано проблему бозе-ейн- штей нівської конденсації. Це дозволило побу- дувати мікроскопічну теорію рідкого гелію-4, яка продемонструвала кількісне узгодження результатів розрахунків з експериментом. Ці роботи проводилися спільно з І.О. Вакарчуком та О.Л. Гонопольським. Ідея базисного підходу для опису систем із коротко- і далекосяжними взаємодіями спіль- но з Р.Р. Левицьким була поширена на кванто- ві системи типу лад—безлад, що описуються псевдоспіновими моделями (сегнетоелектри- ки, ізингівські магнетики і т. ін.). При цьому сформульовано новий підхід, у якому корот- косяжні взаємодії враховуються у кластерно- му наближенні. Фазові переходи і критичні явища — це на- прям, інтерес до якого виник в І.Р. Юхновсько- го на початку 70-х років і над яким він про- довжує працювати донині. Вихідною точкою цих досліджень стала робота з обґрунтування форми базисного розподілу поблизу точки фа- зового переходу другого роду, виконана спіль- но з Ю.К. Рудавським. Було встановлено, що для успішного опису критичних явищ необхід- но виходити з вищих (негаусових) розподілів, що описують флуктуації колективної змінної, пов’язаної з параметром порядку. Були отрима- ні рекурентні співвідношення для коефіцієнтів базової густини міри. Встановлено, що побли- зу критичної точки спостерігається особливий критичний режим, у якому виникає новий тип симетрії — симетрія ренормалізаційної групи, що призводить до універсальності у поведінці різних систем, спільними для яких є лише де- які загальні характеристики (вимірність про- стору, число компонент параметра порядку, тип взаємодій тощо). Ці дослідження проводилися спільно з М.П. Козловським, І.О. Вакарчуком, Ю.К. Рудавським, В.О. Коломійцем, Ю.В. Го- ловачем, І.М. Мриглодом. Водночас було показано, що для розрахун- ку термодинамічних характеристик системи поблизу фазового переходу врахування лише критичного режиму недостатньо. І.Р. Юхнов- ський спільно з М.П. Козловським на при- кладі моделі Ізинга запропонував схему, яка дозволила провести послідовні розрахунки як універсальних (критичні показники), так і неуніверсальних (температура фазового пе- реходу, теплоємність, сприйнятливість тощо) величин в околі переходу. Цей підхід, апробо- ваний на моделі Ізинга, став ключем до побу- дови загальної теорії критичних явищ у три- вимірних системах і був згодом застосований учнями І.Р. Юхновського до вивчення критич- ної поведінки у різноманітних моделях ста- тистичної фізики і теорії конденсованої речо- вини: n-компонентної спінової моделі Стенлі (спільно з І.О. Вакарчуком, Ю.К. Рудавським, Ю.В. Головачем), бінарних сплавів заміщення (спільно із З.О. Гурським), n-компонентної мо- делі структурного фазового переходу (спільно з І.М. Мриглодом), ізингівських систем з ані- зотропними взаємодіями (спільно з М.А. Ко- риневським), ієрархічних моделей (спільно з 92 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 9 ЛЮДИ НАУКИ Ю.В. Козицьким), критичної точки «рідина— газ» (спільно з І.М. Ідзиком та В.О. Коломій- цем), класичних багатокомпонентних сумішей (спільно з О.В. Пацаган). Розвиток ідей методу колективних змінних у застосуванні до задач нерівноважної статис- тичної фізики дозволив учням І.Р. Юхновсько- го отримати також принципово нові результа- ти з динаміки густих плинів і рідинних систем (М.В. Токарчук, І.М. Мриглод, Т.М. Брик, І.П. Омелян). Усі ці досягнення дали І.Р. Юхновському змогу створити у 1990 р. на базі Львівсько- го відділення статистичної фізики ІТФ АН УРСР Інститут фізики конденсованих систем (ІФКС) НАН України, який він очолював 16 років. З 2006 р. І.Р. Юхновський є почесним директором цього Інституту. У 1990—1998 рр. він був також головою Західного наукового центру НАН України. Отже, зусиллями І.Р. Юхновського та його численних учнів створено добре знану нині у світі львівську школу статистичної фізики, в рамках якої розроблено цілу низку оригі- нальних і потужних методів теоретичних до- сліджень систем взаємодіючих частинок, що дозволили розв’язати чимало принципових проблем фізики конденсованої речовини. Зро- блено значний внесок у розвиток теорії рідин і розчинів електролітів, металів і сплавів, не- впорядкованих систем, фазових переходів та критичних явищ. Серед наукових інтересів І.Р. Юхновського були також математичні ме- тоди в економіці та розвитку суспільства, про- блеми енергетики, проблеми безпеки об’єкта «Укриття» на Чорнобильській АЕС і ряд ін- ших стратегічно важливих інноваційних про- блем. І.Р. Юхновський є автором понад 500 на- укових статей, 7 монографій та підручників. На окрему статтю заслуговує та частина біо- графії академіка І.Р. Юхновського, яка охоп- лює його громадську, політичну, державну та гуманітарну діяльність. Лише коротким пере- ліком особливих досягнень у цих напрямах спробуємо привернути до неї увагу читача. У Верховній Раді України першого скликан- ня І.Р. Юхновський очолював демократичну опозицію — Народну Раду. За його безпосе- редньої участі було прийнято Декларацію про державний суверенітет України, Закон про економічну самостійність України, Постанову про задоволення вимоги голодуючих студентів на граніті щодо військової служби на терито- рії України. Зрештою, апофеозом того періоду стало проголошення Незалежності України і Всеукраїнський референдум з цього приводу, проведення якого Ігор Рафаїлович ініціював у своєму виступі 24 серпня 1991 р. Роль І.Р. Юх- новського у тих подіях важко переоцінити, хоча, за його ж словами, він був лише «кон- структивним гвинтом». У Верховній Раді другого скликання І.Р. Юх- новський керував парламентською групою «Державність» і був одним із основних ініціа- торів розроблення проекту Конституції Укра- їни, яка незабаром була остаточно написана і ухвалена Верховною Радою. На початку 2000-х років завдяки зусиллям І.Р. Юхновського як голови комітету Верховної Ради України з питань науки та освіти вдалося вдвічі збільшити заробітну плату науковцям і суттєво підвищити заробітну плату вчителям. Учасники Ювілейних читань «Статистична фізика ХХІ століття» (Татарів, 26—28 серпня 2015 р.) на вер- шині Говерли. Зліва направо: академіки НАН Украї- ни І.М. Мриглод, О.С. Бакай, І.Р. Юхновський, прав- нук І.Р. Юхновського Ігор і внучка Ярина. 27 серпня 2015 р. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 9 93 ЛЮДИ НАУКИ Також він особисто сприяв тому, що впродовж кількох років у Державному бюджеті України був окремий рядок на придбання сучасного на- укового обладнання для установ НАН Украї- ни. Це була життєво необхідна акція для під- тримки експериментальної науки в Україні. За час праці в уряді першим віце-прем’єр- міністром України, головою Колегії з питань науково-технічної політики Державної Думи України, заступником голови Аналітично- консультативної ради при Кабінеті Міністрів України, а також головою Тимчасової спеці- альної комісії з питань майбутнього у Верхо- вній Раді України, І.Р. Юхновський зробив іс- тотний внесок у формування системного під- ходу до аналізу стану національної економіки та її окремих галузей. Було розроблено заходи щодо вирішення виявлених проблем і подо- лання диспропорцій розвитку, передбачено тенденції довгострокового розвитку України і сформульовано напрями технологічного та ін- новаційного розвитку держави. Як голова Українського інституту національ- ної пам’яті — новоствореного центрального ор- гану виконавчої влади зі спеціальним статусом, І.Р. Юхновський зробив усе для прийняття За- кону України «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні», в якому голодомор кваліфікувався геноцидом проти українського народу. Він ор- ганізував видання Національної книги пам’яті жертв Голодомору в Україні у 18 томах загаль- ним обсягом понад 20 тис. сторінок, значну ува- гу приділив висвітленню ролі України у Другій світовій війні, моніторингу шкільних підруч- ників і програм з історії України і розробленню нової концепції викладання історії України у школах. Неоціненним є також внесок І.Р. Юх- новського в об’єднання усіх ветеранів Другої світової війни в рамках нової організації — Все- українського об’єднання ветеранів. Сьогодні академік І.Р. Юхновський — рад- ник Президії НАН України, почесний дирек- тор Інституту фізики конденсованих систем НАН України, член Ініціативної групи «Пер- шого грудня», активно працююча і небайдужа людина. Після повернення до Львова у 2010 р. І.Р. Юхновський повернувся до задачі про кри- тичну точку «рідина—газ», багато працює над її розв’язанням і часто виступає на наукових семінарах. Деякі з отриманих результатів він представив нещодавно на Ювілейних читан- нях «Статистична фізика ХХІ століття» (Тата- рів, 26—28 серпня 2015 р.), і вони викликали великий інтерес, стимулювали широку диску- сію і поставили багато нових запитань. Це під- тверджує, що Ігор Рафаїлович з роками не змі- нюється, його манера наукового пошуку така ж оригінальна і нестандартна. Однак не лише наукою живе людина... Тож після наукових дискусій Ігор Рафаїлович Юхновський разом зі своїми учнями, членами родини і колегами зійшов на найвищу гору України — Говерлу. Інститут фізики конденсованих систем НАН України, Відділення фізики і астрономії НАН України, редколегія журналу «Вісник НАН України» бажають академіку І.Р. Юхнов- ському підкорення ще багатьох вершин у най- різноманітніших ділянках його діяльності, до яких він має інтерес.

Життя у праці та науковому пошуку (до 90-річчя академіка НАН України І.Р. Юхновського)

Institution

Ähnliche Einträge