Життя у праці та науковому пошуку (до 90-річчя академіка НАН України І.Р. Юхновського)

Нещодавно виповнилося 90 років від дня народження видатного українського вченого, фізика-теоретика, відомого державного і громадського діяча, Героя України, доктора фізико-математичних наук, професора, академіка НАН України Ігоря Рафаїловича Юхновського. Цей ювілей він зустрічає повний сил, енергії,...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2015
Автори:	Мриглод, І.М., Іванків, О.Л.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2015
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	Люди науки
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87363
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Життя у праці та науковому пошуку (до 90-річчя академіка НАН України І.Р. Юхновського) / І.М. Мриглод, О.Л. Іванків // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 9. — С. 88-93. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-87363
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-873632025-02-23T17:56:52Z Життя у праці та науковому пошуку (до 90-річчя академіка НАН України І.Р. Юхновського) Мриглод, І.М. Іванків, О.Л. Люди науки Нещодавно виповнилося 90 років від дня народження видатного українського вченого, фізика-теоретика, відомого державного і громадського діяча, Героя України, доктора фізико-математичних наук, професора, академіка НАН України Ігоря Рафаїловича Юхновського. Цей ювілей він зустрічає повний сил, енергії, нових ідей та задумів як у науці, так і в державному будівництві. 2015 Article Життя у праці та науковому пошуку (до 90-річчя академіка НАН України І.Р. Юхновського) / І.М. Мриглод, О.Л. Іванків // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 9. — С. 88-93. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87363 uk Вісник НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Люди науки Люди науки
spellingShingle	Люди науки Люди науки Мриглод, І.М. Іванків, О.Л. Життя у праці та науковому пошуку (до 90-річчя академіка НАН України І.Р. Юхновського) Вісник НАН України
description	Нещодавно виповнилося 90 років від дня народження видатного українського вченого, фізика-теоретика, відомого державного і громадського діяча, Героя України, доктора фізико-математичних наук, професора, академіка НАН України Ігоря Рафаїловича Юхновського. Цей ювілей він зустрічає повний сил, енергії, нових ідей та задумів як у науці, так і в державному будівництві.
format	Article
author	Мриглод, І.М. Іванків, О.Л.
author_facet	Мриглод, І.М. Іванків, О.Л.
author_sort	Мриглод, І.М.
title	Життя у праці та науковому пошуку (до 90-річчя академіка НАН України І.Р. Юхновського)
title_short	Життя у праці та науковому пошуку (до 90-річчя академіка НАН України І.Р. Юхновського)
title_full	Життя у праці та науковому пошуку (до 90-річчя академіка НАН України І.Р. Юхновського)
title_fullStr	Життя у праці та науковому пошуку (до 90-річчя академіка НАН України І.Р. Юхновського)
title_full_unstemmed	Життя у праці та науковому пошуку (до 90-річчя академіка НАН України І.Р. Юхновського)
title_sort	життя у праці та науковому пошуку (до 90-річчя академіка нан україни і.р. юхновського)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2015
topic_facet	Люди науки
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87363
citation_txt	Життя у праці та науковому пошуку (до 90-річчя академіка НАН України І.Р. Юхновського) / І.М. Мриглод, О.Л. Іванків // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 9. — С. 88-93. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT mriglodím žittâupracítanaukovomupošukudo90ríččâakademíkananukraíniírûhnovsʹkogo AT ívankívol žittâupracítanaukovomupošukudo90ríččâakademíkananukraíniírûhnovsʹkogo
first_indexed	2025-11-24T05:56:17Z
last_indexed	2025-11-24T05:56:17Z
_version_	1849650081849933824
fulltext	88 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 9 ЖИТТЯ У ПРАЦІ ТА НАУКОВОМУ ПОШУКУ До 90-річчя академіка НАН України І.Р. Юхновського Нещодавно виповнилося 90 років від дня народження видатного україн- ського вченого, фізика-теоретика, відомого державного і громадського дія- ча, Героя України, доктора фізико-математичних наук, професора, акаде- міка НАН України Ігоря Рафаїловича Юхновського. Цей ювілей він зустрічає повний сил, енергії, нових ідей та задумів як у науці, так і в державному будівництві. 1 вересня 1925 р. у селі Княгинин Млинівського району на Рівненщині в родині Анни і Рафаїла Юхновських народився другий син — Ігор. Перші уроки життя дав малому Ігорю його дід по материнській лінії — Фортунат, який був священиком і одночасно мав лікарську та агрономічну практику. Походив він із давнього шляхетного роду Бєльських і залишив глибокий слід у формуванні світогляду внука, розвинув у ньому допит- ливість і цікавість до різних явищ і сфер життя. Ігор Юхновський закінчив ліцей у м. Кременці. У 1944 р. був мобілізований, пройшов воєнними дорогами через Україну, Польщу та Австрію. Після демобілізації у 1946 р. вступив на фізико-математичний факультет Львівського державного уні- верситету ім. І.Я. Франка, який закінчив з відзнакою у 1951 р., потім продовжив навчання в аспірантурі на кафедрі теоретич- ної фізики під керівництвом професора А.Ю. Глаубермана. У перші повоєнні роки вийшли друком відомі книжки акаде- міка Миколи Миколайовича Боголюбова «Проблемы динами- ческой теории в статистической физике» (1946) та «Лекции по квантовой статистике» (1949), які фактично і визначили коло наукових інтересів І.Р. Юхновського. Після вивчення цих книг він твердо знав, що буде фізиком-теоретиком і займатиметься статистичною фізикою. Боголюбовська лінія стала наскрізною в дослідженнях Ігоря Рафаїловича, а згодом і всіх його учнів та послідовників, які разом утворили відому нині львівську шко- лу статистичної фізики. Академік НАН України Ігор Рафаїлович Юхновський ЛЮДИ ЛЮДИ НАУКИНАУКИ МРИГЛОД Ігор Миронович — академік НАН України, директор Інституту фізики конденсованих систем НАН України ІВАНКІВ Олександр Львович — кандидат фізико-математичних наук, заступник директора з наукової роботи Інституту фізики конденсованих систем НАН України ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 9 89 ЛЮДИ НАУКИ Перші наукові праці І.Р. Юхновського по- в’язані з розвитком методу розвинень Боголю- бова за плазмовим параметром і його застосу- ванням до опису бінарних функцій розподілу для системи заряджених частинок. Він отри- мав загальні вирази, що містили екрановані потенціали кулонівської взаємодії, а отже, да- вали змогу коректно врахувати ефекти далеко- дії. Ці результати лягли в основу кандидатської ди сертації і більше ніж на десятиліття випере- дили подібні дослідження зарубіжних учених, відомі нині в літературі як техніка γ-впорядку- ван ня. Розвинутий І.Р. Юхновським метод було застосовано згодом у теоріях високотем- пературної плазми та розчинів електролітів, у теорії фазових переходів. Наприкінці 1950-х років намагання узагаль- нити і формалізувати результати, отримані для систем заряджених частинок, привели І.Р. Юх- новського до формулювання зовсім нового і потужного методу дослідження багаточастин- кових систем — методу колективних змінних, який став основним у більшості робіт Ігоря Рафаїловича та його учнів. І.Р. Юхновський запропонував оригінальну схему для розра- хунку якобіана переходу від простору індиві- дуальних координат частинок до змінних, що описують колективні рухи. Це дозволило ма- тематично коректно отримати функціональне представлення для статистичної суми вже в просторі колективних змінних і врахувати ко- реляції між флуктуаційними хвилями. Строге означення колективних змінних і розроблений для цього математичний апарат уможливили вирішення ще однієї важливої проблеми статистичної теорії взаємодіючих частинок — про коректне і рівноправне вра- хування далекосяжних і короткосяжних вза- ємодій. У запропонованому І.Р. Юхновським формалізмі, що дістав назву методу базисного підходу, опис системи взаємодіючих частинок здійснюється в розширеному фазовому про- сторі, що включає як індивідуальні координа- ти частинок, так і колективні змінні, які опису- ють флуктуаційні хвилі густини. Залежно від специфіки задачі це можуть бути густини чис- ла частинок, електричного заряду, дипольного моменту, намагніченості тощо. Індивідуальні та колективні змінні описують, відповідно, ефекти, зумовлені короткосяжними і далеко- сяжними взаємодіями. Перехід у розширений фазовий простір здійснюється за допомогою якобіана переходу, для якого було знайдено явний вираз і доведено властивості повноти та ортонормованості. Отримані у такому форма- лізмі вирази для термодинамічних і структур- них функцій систем взаємодіючих частинок мають форму групових розвинень, що дозво- ляє послідовно враховувати багаточастинкові кореляційні ефекти. Характерною особливіс- тю цих розвинень є екранування далекосяж- них взаємодій. Розвинений І.Р. Юхновським метод базис- ного врахування короткосяжних взаємодій виявився ефективним для кількісного опису різноманітних конденсованих систем. Окре- мо слід відзначити застосування цього методу до опису іон-дипольних систем, що відкрило шлях до побудови мікроскопічної теорії розчи- нів електролітів, основаної на рівноправному врахуванні всіх можливих взаємодій між іона- ми електроліту та молекулами розчинника. У середині 60-х років І.Р. Юхновський уза- гальнює формалізм колективних змінних на випадок квантових багаточастинкових систем. Ідея запропонованого підходу полягала в по- слідовному виділенні із квантового статистич- ного оператора, заданого на множині декарто- вих координат частинок, складової, яка описує взаємодію хвильових пакетів частинок і може бути виражена в термінах колективних змін- них. У такий спосіб було знайдено еквівалент- не представлення статистичної суми квантової системи, яке формально ставило їй у відповід- ність класичну систему з багаточастинковими взаємодіями. Цей підхід дістав назву методу зміщень і колективних змінних і виявився доволі успішним при описі фермі- та бозе- систем. З його використанням, зокрема, вдало- ся побудувати кількісну мікроскопічну теорію рідкого гелію і отримати низку оригінальних результатів в електронній теорії металів. Ще одним напрямом фізичних досліджень Ігоря Рафаїловича, який захопив його на довгі роки і 90 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 9 ЛЮДИ НАУКИ цікавить досі, стала теорія фазових переходів і фізика критичних явищ. Оригінальні результати з досліджень систем заряджених частинок лягли в основу дисер- тації Ігоря Рафаїловича «Статистична теорія систем заряджених частинок» (1965), яку він захистив у Київському державному універси- теті ім. Т.Г. Шевченка. У 1967 р. йому було при- своєно звання професора. Протягом 1958—1969 рр. І.Р. Юхновський завідує кафедрою теоретичної фізики Львів- ського державного університету ім. І.Я. Фран- ка. Блискуче читає як загальнотеоретичні курси квантової механіки та термодинамі- ки, статистичної фізики, так і спецкурси, що охоп люють коло його безпосередніх наукових досліджень. Найкращі студенти гуртуються навколо нього, він знає, які задачі потрібно розв’язувати, знає, як сформулювати завдання молодим дослідникам, і це спонукало Ігоря Ра- фаїловича до прийняття рішення, яке суттєво вплинуло на розвиток фізичної науки у Львові та в Західному регіоні України. У 1969 р. він створює Відділ статистичної теорії конденсо- ваних станів (СТеКС) Інституту теоретичної фізики АН УРСР, яким у той час керував ака- демік М.М. Боголюбов. Фактично з чистого листа Ігор Рафаїлович починає створювати новий науковий колектив. Основний наголос робився на індивідуальній роботі з талановитою молоддю і застосуванні можливостей нових напрацьованих ним мето- дів до вирішення конкретних проблем теорії конденсованої речовини. Почався період дуже інтенсивної праці з учнями. До кінця 70-х років І.Р. Юхновський роз- робив та апробував низку оригінальних і перспективних теоретичних підходів. Посту- пово зростав і чисельно, і якісно науковий колектив відділу СТеКС. Це дозволило пра- цювати результативно і широким фронтом. У 1972 р. І.Р. Юхновського обирають членом- кореспондентом АН УРСР. У 1980 р. на базі відділу СТеКС було створено Львівське відді- лення статистичної фізики ІТФ АН УРСР, а в 1982 р. І.Р. Юхновський стає дійсним членом Академії наук УРСР за спеціальністю «теоре- тична фізика». Одночасно і паралельно розвиваються такі напрями досліджень, як теорія розчинів елек- тролітів, фізика квантових багаточастинкових систем, теорія фазових переходів і критичних явищ. У рамках іонно-молекулярного підходу в теорії розчинів електролітів було показано, що характер екранування електростатичних вза- ємодій іонами і молекулами розчинника прин- ципово різний: іонне екранування призводить до експонентного спадання всіх електроста- тичних взаємодій, а екранування полярними молекулами визначає діелектричні властивос- ті розчину. Разом зі своїми учнями І.Р. Юхнов- ський дослідив фундаментальну роль моле- кулярної підсистеми розчинника та природу явищ іонної сольватації, вивчив механізми утворення та специфіку ближнього порядку в розчинах. Згодом теорію розчинів електролітів було узагальнено на випадок просторово-обмеже- них систем (електролітичні плівки і мембрани). Було показано, що через наявність у напівоб- межених систем сил електростатичного відо- браження, які зумовлюють адсорбційні ефекти на поверхні електроліту, ефекти екранування у просторово-неоднорідних та об’ємних систе- мах якісно відмінні. Дослідження у цьому на- В Інституті теоретичної фізики. Зліва направо: І.Р. Юх- новський, В.П. Шелест, академік М.М. Боголюбов. Київ. Початок 1970-х років ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 9 91 ЛЮДИ НАУКИ прямі проводилися спільно з М.Ф. Головком, В.С. Височанським, І.Й. Куриляком, О.О. Пі- зіо, Є.М. Сов’яком, А.Ф. Коваленком та ін. З формулюванням методу зміщень і колек- тивних змінних розпочалися інтенсивні дослі- дження квантових систем взаємодіючих час- тинок. І.Р. Юхновським спільно з учнями про- ведено розрахунки середньої та вільної енергії, теплоємності та енергії зв’язку для неперехід- них металів, а також розраховано рівняння ста- ну для виродженого електронного газу і дослі- джено властивості бінарної функції розподілу електронів для сильної неідеальності. Вперше було отримано правильну асимптотику бі- нарної функції на малих віддалях для густин електронів, що типові для металів. Ці роботи виконано разом із М.В. Ваврухом, Г.І. Бігуном, Р.М. Петрашком, П.П. Костробієм. Застосу- вання методу зміщень і колективних змінних до проблем теорії високотемпературної плазми проводилося спільно з Л.Ф. Блажиєвським. Іншим напрямом досліджень, де метод змі- щень і колективних змінних довів свою ефек- тивність, стала теорія взаємодіючих бозе-час- тинок. Тут було знайдено хвильові функції основного та слабозбудженого станів, роз- раховано енергію основного стану та спектр елементарних збуджень, знайдено структурні функ ції і проаналізовано проблему бозе-ейн- штей нівської конденсації. Це дозволило побу- дувати мікроскопічну теорію рідкого гелію-4, яка продемонструвала кількісне узгодження результатів розрахунків з експериментом. Ці роботи проводилися спільно з І.О. Вакарчуком та О.Л. Гонопольським. Ідея базисного підходу для опису систем із коротко- і далекосяжними взаємодіями спіль- но з Р.Р. Левицьким була поширена на кванто- ві системи типу лад—безлад, що описуються псевдоспіновими моделями (сегнетоелектри- ки, ізингівські магнетики і т. ін.). При цьому сформульовано новий підхід, у якому корот- косяжні взаємодії враховуються у кластерно- му наближенні. Фазові переходи і критичні явища — це на- прям, інтерес до якого виник в І.Р. Юхновсько- го на початку 70-х років і над яким він про- довжує працювати донині. Вихідною точкою цих досліджень стала робота з обґрунтування форми базисного розподілу поблизу точки фа- зового переходу другого роду, виконана спіль- но з Ю.К. Рудавським. Було встановлено, що для успішного опису критичних явищ необхід- но виходити з вищих (негаусових) розподілів, що описують флуктуації колективної змінної, пов’язаної з параметром порядку. Були отрима- ні рекурентні співвідношення для коефіцієнтів базової густини міри. Встановлено, що побли- зу критичної точки спостерігається особливий критичний режим, у якому виникає новий тип симетрії — симетрія ренормалізаційної групи, що призводить до універсальності у поведінці різних систем, спільними для яких є лише де- які загальні характеристики (вимірність про- стору, число компонент параметра порядку, тип взаємодій тощо). Ці дослідження проводилися спільно з М.П. Козловським, І.О. Вакарчуком, Ю.К. Рудавським, В.О. Коломійцем, Ю.В. Го- ловачем, І.М. Мриглодом. Водночас було показано, що для розрахун- ку термодинамічних характеристик системи поблизу фазового переходу врахування лише критичного режиму недостатньо. І.Р. Юхнов- ський спільно з М.П. Козловським на при- кладі моделі Ізинга запропонував схему, яка дозволила провести послідовні розрахунки як універсальних (критичні показники), так і неуніверсальних (температура фазового пе- реходу, теплоємність, сприйнятливість тощо) величин в околі переходу. Цей підхід, апробо- ваний на моделі Ізинга, став ключем до побу- дови загальної теорії критичних явищ у три- вимірних системах і був згодом застосований учнями І.Р. Юхновського до вивчення критич- ної поведінки у різноманітних моделях ста- тистичної фізики і теорії конденсованої речо- вини: n-компонентної спінової моделі Стенлі (спільно з І.О. Вакарчуком, Ю.К. Рудавським, Ю.В. Головачем), бінарних сплавів заміщення (спільно із З.О. Гурським), n-компонентної мо- делі структурного фазового переходу (спільно з І.М. Мриглодом), ізингівських систем з ані- зотропними взаємодіями (спільно з М.А. Ко- риневським), ієрархічних моделей (спільно з 92 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 9 ЛЮДИ НАУКИ Ю.В. Козицьким), критичної точки «рідина— газ» (спільно з І.М. Ідзиком та В.О. Коломій- цем), класичних багатокомпонентних сумішей (спільно з О.В. Пацаган). Розвиток ідей методу колективних змінних у застосуванні до задач нерівноважної статис- тичної фізики дозволив учням І.Р. Юхновсько- го отримати також принципово нові результа- ти з динаміки густих плинів і рідинних систем (М.В. Токарчук, І.М. Мриглод, Т.М. Брик, І.П. Омелян). Усі ці досягнення дали І.Р. Юхновському змогу створити у 1990 р. на базі Львівсько- го відділення статистичної фізики ІТФ АН УРСР Інститут фізики конденсованих систем (ІФКС) НАН України, який він очолював 16 років. З 2006 р. І.Р. Юхновський є почесним директором цього Інституту. У 1990—1998 рр. він був також головою Західного наукового центру НАН України. Отже, зусиллями І.Р. Юхновського та його численних учнів створено добре знану нині у світі львівську школу статистичної фізики, в рамках якої розроблено цілу низку оригі- нальних і потужних методів теоретичних до- сліджень систем взаємодіючих частинок, що дозволили розв’язати чимало принципових проблем фізики конденсованої речовини. Зро- блено значний внесок у розвиток теорії рідин і розчинів електролітів, металів і сплавів, не- впорядкованих систем, фазових переходів та критичних явищ. Серед наукових інтересів І.Р. Юхновського були також математичні ме- тоди в економіці та розвитку суспільства, про- блеми енергетики, проблеми безпеки об’єкта «Укриття» на Чорнобильській АЕС і ряд ін- ших стратегічно важливих інноваційних про- блем. І.Р. Юхновський є автором понад 500 на- укових статей, 7 монографій та підручників. На окрему статтю заслуговує та частина біо- графії академіка І.Р. Юхновського, яка охоп- лює його громадську, політичну, державну та гуманітарну діяльність. Лише коротким пере- ліком особливих досягнень у цих напрямах спробуємо привернути до неї увагу читача. У Верховній Раді України першого скликан- ня І.Р. Юхновський очолював демократичну опозицію — Народну Раду. За його безпосе- редньої участі було прийнято Декларацію про державний суверенітет України, Закон про економічну самостійність України, Постанову про задоволення вимоги голодуючих студентів на граніті щодо військової служби на терито- рії України. Зрештою, апофеозом того періоду стало проголошення Незалежності України і Всеукраїнський референдум з цього приводу, проведення якого Ігор Рафаїлович ініціював у своєму виступі 24 серпня 1991 р. Роль І.Р. Юх- новського у тих подіях важко переоцінити, хоча, за його ж словами, він був лише «кон- структивним гвинтом». У Верховній Раді другого скликання І.Р. Юх- новський керував парламентською групою «Державність» і був одним із основних ініціа- торів розроблення проекту Конституції Укра- їни, яка незабаром була остаточно написана і ухвалена Верховною Радою. На початку 2000-х років завдяки зусиллям І.Р. Юхновського як голови комітету Верховної Ради України з питань науки та освіти вдалося вдвічі збільшити заробітну плату науковцям і суттєво підвищити заробітну плату вчителям. Учасники Ювілейних читань «Статистична фізика ХХІ століття» (Татарів, 26—28 серпня 2015 р.) на вер- шині Говерли. Зліва направо: академіки НАН Украї- ни І.М. Мриглод, О.С. Бакай, І.Р. Юхновський, прав- нук І.Р. Юхновського Ігор і внучка Ярина. 27 серпня 2015 р. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 9 93 ЛЮДИ НАУКИ Також він особисто сприяв тому, що впродовж кількох років у Державному бюджеті України був окремий рядок на придбання сучасного на- укового обладнання для установ НАН Украї- ни. Це була життєво необхідна акція для під- тримки експериментальної науки в Україні. За час праці в уряді першим віце-прем’єр- міністром України, головою Колегії з питань науково-технічної політики Державної Думи України, заступником голови Аналітично- консультативної ради при Кабінеті Міністрів України, а також головою Тимчасової спеці- альної комісії з питань майбутнього у Верхо- вній Раді України, І.Р. Юхновський зробив іс- тотний внесок у формування системного під- ходу до аналізу стану національної економіки та її окремих галузей. Було розроблено заходи щодо вирішення виявлених проблем і подо- лання диспропорцій розвитку, передбачено тенденції довгострокового розвитку України і сформульовано напрями технологічного та ін- новаційного розвитку держави. Як голова Українського інституту національ- ної пам’яті — новоствореного центрального ор- гану виконавчої влади зі спеціальним статусом, І.Р. Юхновський зробив усе для прийняття За- кону України «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні», в якому голодомор кваліфікувався геноцидом проти українського народу. Він ор- ганізував видання Національної книги пам’яті жертв Голодомору в Україні у 18 томах загаль- ним обсягом понад 20 тис. сторінок, значну ува- гу приділив висвітленню ролі України у Другій світовій війні, моніторингу шкільних підруч- ників і програм з історії України і розробленню нової концепції викладання історії України у школах. Неоціненним є також внесок І.Р. Юх- новського в об’єднання усіх ветеранів Другої світової війни в рамках нової організації — Все- українського об’єднання ветеранів. Сьогодні академік І.Р. Юхновський — рад- ник Президії НАН України, почесний дирек- тор Інституту фізики конденсованих систем НАН України, член Ініціативної групи «Пер- шого грудня», активно працююча і небайдужа людина. Після повернення до Львова у 2010 р. І.Р. Юхновський повернувся до задачі про кри- тичну точку «рідина—газ», багато працює над її розв’язанням і часто виступає на наукових семінарах. Деякі з отриманих результатів він представив нещодавно на Ювілейних читан- нях «Статистична фізика ХХІ століття» (Тата- рів, 26—28 серпня 2015 р.), і вони викликали великий інтерес, стимулювали широку диску- сію і поставили багато нових запитань. Це під- тверджує, що Ігор Рафаїлович з роками не змі- нюється, його манера наукового пошуку така ж оригінальна і нестандартна. Однак не лише наукою живе людина... Тож після наукових дискусій Ігор Рафаїлович Юхновський разом зі своїми учнями, членами родини і колегами зійшов на найвищу гору України — Говерлу. Інститут фізики конденсованих систем НАН України, Відділення фізики і астрономії НАН України, редколегія журналу «Вісник НАН України» бажають академіку І.Р. Юхнов- ському підкорення ще багатьох вершин у най- різноманітніших ділянках його діяльності, до яких він має інтерес.

Життя у праці та науковому пошуку (до 90-річчя академіка НАН України І.Р. Юхновського)

Репозитарії

Схожі ресурси