Про сучасний стан, проблеми і перспективи збереження та збагачення рослинного різноманіття в ботанічних садах і дендропарках України (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 1 липня 2015 р.)

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Вісник НАН України
Date:	2015
Main Author:	Заіменко, Н.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2015
Subjects:	З кафедри Президії НАН України
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87374
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Про сучасний стан, проблеми і перспективи збереження та збагачення рослинного різноманіття в ботанічних садах і дендропарках України (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 1 липня 2015 р.) / Н.В. Заіменко // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 9. — С. 33-38. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860014859174805504
author	Заіменко, Н.В.
author_facet	Заіменко, Н.В.
citation_txt	Про сучасний стан, проблеми і перспективи збереження та збагачення рослинного різноманіття в ботанічних садах і дендропарках України (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 1 липня 2015 р.) / Н.В. Заіменко // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 9. — С. 33-38. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Вісник НАН України
first_indexed	2025-12-07T16:44:23Z
format	Article
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 9 33 ПРО СУЧАСНИЙ СТАН, ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЗБАГАЧЕННЯ РОСЛИННОГО РІЗНОМАНІТТЯ В БОТАНІЧНИХ САДАХ І ДЕНДРОПАРКАХ УКРАЇНИ Стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 1 липня 2015 року Шановні члени Президії, шановні учасники засідання! Різноманіття рослин має надзвичайно велике значення, оскіль- ки забезпечує людство всім необхідним для існування: продук- тами харчування, ліками, сировиною для промисловості тощо, а також формує безпечне для життя і здоров’я людини довкіл- ля. Однак саме з діяльністю людини сьогодні пов’язані головні загрози рослинному біорізноманіттю, які полягають у знищен- ні та деградації природних місць зростання, екологічно надмір- ній експлуатації рослинних ресурсів, поширенні чужорідних видів, розповсюдженні шкідників і хвороб рослин, порушенні стабільності екосистеми. Займаючи менш як 6 % території Європи, Україна володіє приблизно 35 % її біорізноманіття. Флора України налічує близько 27 тис. видів і за цим показником випереджає майже всі європейські країни. Провідні науковці світу з тривогою див- ляться в майбутнє і констатують, що без дієвих заходів зі збере- ження видового різноманіття рослин уже в середині ХХІ ст. дві третини існуючих нині видів рослин можуть бути втрачені. За оцінкою відомого американського ботаніка Пітера Рейвена, під загрозою повного зникнення сьогодні перебуває не менше ніж 20 % видів рослин світової флори. Актуальність збереження рослинного світу як основної складової частини природного комплексу не викликає сумні- вів. Саме ботанічні сади мають стати ключовими центрами з вивчення, збереження та збагачення рослинного біорізнома- ніття. З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИНАН УКРАЇНИ ЗАІМЕНКО Наталія Василівна — член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, професор, директор Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України 34 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 9 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ На сьогодні у різних країнах світу функці- онує понад 2200 ботанічних садів, з яких до списку BGCI (Botanic Gardens Conservation International) входить 530 установ, 7 з яких розташовані в Україні. У Європі налічується близько 400 ботанічних садів, хоча таксономіч- ний склад їхніх колекцій відносно невеликий і зазвичай не перевищує 30 тис. видів. Найвідо- міші колекції світу представлено у Королів- ських ботанічних садах Кью (Велика Брита- нія) — близько 28 тис. таксонів, у Ботанічному саду Кіото (Японія), у Бруклінському ботаніч- ному саду (Нью-Йорк, США) та у Ботанічно- му саду Міссурі (США), який славиться своїм оранжерейним комплексом — кліматроном. Перший ботанічний сад було засновано в епоху Відродження на початку XIV ст. при медичній школі в місті Салерно італійським лікарем і ботаніком Маттео Сільватіко (1285— 1342). У Західній Європі початок організації ботанічних садів поклали монастирські сади, зокрема облаштований у 1333 р. медичний ботанічний сад у Венеції. У XVI—XVII ст. іта- лійські ботанічні сади конкурували один з од- ним, найпопулярнішими були сади у Феррарі, Падуї, Пізі, Болоньї, Неаполі, Флоренції. У Франції перший ботанічний сад засновано у Монпельє в 1593 р. У Нідерландах у 1577 р. відкрився академічний ботанічний сад у Лей- дені, згодом найбагатший у Європі — в Ам- стердамі. У 1598 р. закладено ботанічний сад у Мадриді. У Німеччині в 1490 р. засновано перший у світі університетський ботанічний сад при Кельнському університеті. В Англії в XVII ст. з’явився ботанічний сад у Кью, піз- ніше створено сади в Челсі та Оксфорді. На сьогодні одним із найдивовижніших садів у світі вважають Сад космічних роздумів у Шот- ландії, який, до речі, має багато спільних рис з окремими експозиціями Національного бота- нічного саду ім. М.М. Гришка НАН України. Нині на території України діють 30 ботаніч- них садів і 19 дендропарків різного підпоряд- кування, розташовані майже в усіх регіонах на- шої країни. Багато з них є унікальними, зважа- ючи на їх історичну і наукову складову, видове та сортове багатство колекцій, різноманітність Сад космічних роздумів у Шотландії Ботанічний сад Кіото Експозиційна ділянка «Гірський сад» Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 9 35 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ ландшафтів. Перші ботанічні сади в Україні з’явилися на початку ХIХ ст. У 1804 р. засно- вано ботанічний сад при Харківському універ- ситеті, а в 1806 р. — при Кременецькому ліцеї в Тернопільській обл. Ці перші заклади функ- ціонували як складові частини навчального процесу, але зробили значний внесок у збага- чення флори нашої країни шляхом інтродукції рослин з різних кліматичних зон Земної кулі. Згодом було створено ботанічні сади у Льво- ві, Одесі, Києві, Чернівцях та інших містах. В останні роки було засновано Хорольський ботанічний сад на Полтавщині (1998 р.) та Бо- танічний сад Хмельницького національного університету (2009 р.), в проекті — ботанічний сад у Маріуполі, який пропонується створити на базі приморського парку. На сьогодні крім інтродукційної роботи, тобто культивування рослин у нових для них умовах, у ботанічних садах проводиться гли- боке вивчення біології репродуцентів та по- тенційних можливостей їх практичного вико- ристання. Пріоритетним напрямом стає збере- ження рослинного біорізноманіття, оскільки саме в ботсадах наука так тісно пов’язана з навчальною, екологічною та культурно- просвітницькою роботою. Першочерговим за- вданням науково-дослідних робіт ботанічних закладів є збереження рослин, що перебувають під загрозою знищення або входять до Черво- ної книги України зі статусом «зниклий у при- роді вид». Причому це може бути чи не єдиний шлях порятунку таких рослин. Як приклад можна навести такі рослини, як ломикамінь супротивнолистий (Івано-Франківська обл., у природі не знаходили з 1933 р.); гвоздика граціанопольська (Чернівецька обл.); дрік ма- лонасінний (Закарпатська обл., не фіксували вже 100 років); первоцвіт борошнистий (За- карпатська обл., останнє місцезростання зна- йдено в 1960-х роках); плетуха сольданелова (південний берег Криму, останню популяцію зафіксовано в 1980-х роках). Усі ці види вда- лося зберегти і розмножити лише завдяки ді- яльності ботанічних садів. Слід також згадати про вдалі приклади репатріації багатьох видів рослин, зокрема 40 видів тропічних орхідних, які було розмножено в лабораторії мікрокло- нального розмноження рослин Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка і повернуто до місць природного зростання. Інтродукція відіграє надзвичайно важливу роль як процес уведення широкого сортаменту рослин у культуру. Майже всі сільськогоспо- дарські культури України, на яких ґрунтується аграрний потенціал держави, є інтродуцента- ми. Про значущість інтродукованих рослин у збагаченні генетичного потенціалу сільсько- господарських культур свідчить той факт, що з усіх сортів, включених до Державного реє- стру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, інтродуковані культури становлять понад 44 %. Починаючи з 2000 р. Рада ботанічних садів та дендропарків України проводить координа- ційну роботу із закріплення за конкретними ботанічними установами всіх видів судинних рослин із Червоної книги України, які зберіга- тимуться в їхніх колекціях. Ці види розподіле- но між ботанічними садами та дендропарками з урахуванням наявних колекцій і рекомендо- ваних нових видів, що зростають у природних умовах регіону розміщення ботанічного закла- ду. Це створює унікальні можливості для ви- вчення біологічних особливостей цих рослин, розроблення методів їх масового розмноження з метою репатріації, а також забезпечення по- садковим матеріалом господарств, щоб проти- стояти знищенню цих видів у природі. Резуль- тати таких досліджень дають змогу формувати ценопопуляції у штучних біоценозах ботса- дів. Так, у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка створено ділянку рідкісних рослин флори України загальною площею 1,05 га, де зберігається понад 100 видів, занесе- них до Червоної книги України. Крім того, до- свід інтродукції рослин у НБС ім. М.М. Гриш- ка свідчить про перспективність моделювання популяцій у лісових та степових культурфіто- ценозах і підтверджує ефективність охорони раритетних видів ex situ. Завдяки унікально- му принципу вирощування живих рослин на ботаніко-географічних ділянках Національно- го ботсаду впродовж більш як 70-річного пері- 36 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 9 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ оду сформувалися штучні фітоценози, близькі до природних, зі стійкими гомеостатичними інтродукційними популяціями, в тому числі рідкісних і зникаючих видів рослин. Варто нагадати, що ботанічні сади і ден- дропарки відіграють значну роль у створенні Червоної книги України, проводять постій- ний моніторинг поширення видів рослин, що важливо для своєчасного реагування на по- рушення умов їх зростання. Ботанічні сади та дендропарки різних ботаніко-географічних регіонів України здійснюють також активну діяльність з організації охоронних територій, на яких ростуть рідкісні та зникаючі рослини чи види, що перебувають під загрозою знищен- ня. Тільки в Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка за останні 5 років було підго- товлено наукове обґрунтування щодо створен- ня територій різного охоронного статусу для збереження рідкісної рослинності на Закар- патті, Рівненщині, Сумщині та у Поліссі. Перші ботанічні сади в Україні було засновано на по- чатку ХIХ ст. при Харківському університеті та Кре- менецькому ліцеї в Тернопільській обл. Науковці Донецького ботанічного саду НАН України в 2013 р. запатентували спосіб формування локусів реінтродукційних попу- ляцій рідкісних та зникаючих видів рослин (автори — О.З. Глухов, В.В. Козуб-Птиця, В.М. Остапко). За участю співробітників На- ціонального ботанічного саду ім. М.М. Гришка в 2011 р. складено новий Європейський Чер- воний список судинних рослин (European Red List of Vascular Plants), де наведено інформацію про 110 видів лікарських рослин, що ростуть на території України, узагальнено відомості про колекції рідкісних і зникаючих видів рос- лин, які інтродуковані й вивчаються в ботаніч- них садах і дендропарках України. Ці відомості опубліковано у вигляді каталогу, реєстр якого містить 718 назв видів рослин, у тому числі 358 видів-аборигенів, занесених до Червоної книги України, та 360 видів-інтродуцентів, яких не- має у природній флорі України. Ботанічні сади і дендропарки України за- безпечують рослинне різноманіття не лише завдяки інтродукції, а й за допомогою селек- ції. У результаті селекційної роботи на основі колекцій квітниково-декоративних, плодових, овочевих, лікарських, енергетичних, техніч- них, кормових та інших видів рослин помітно поповнюється Державний реєстр сортів рос- лин, придатних до поширення в Україні. Так, з-поміж більш як 6 тис. сортів рослин, які вхо- дять до цього реєстру, понад 500 сортів з тими чи іншими корисними властивостями було створено у вітчизняних ботанічних садах. Важливим завданням ботанічних садів і дендропарків України є пропагування серед населення сучасних біологічних та екологіч- них знань, інформування громадян про необ- хідність природоохоронної діяльності. Фахів- ці ботанічних установ регулярно проводять семінари, лекції, консультації, часто виступа- ють у засобах масової інформації, висвітлю- ючи значущість рослинного різноманіття для збереження і розвитку біосфери нашої плане- ти. Вагомою є також освітянська роль бота- нічних садів. На їх базі для студентів профіль- них вищих навчальних закладів проводяться науково-практичні заняття, створено всі умо- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 9 37 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ ви для виконання бакалаврських та магістер- ських робіт. Слід зазначити, що саме у ботаніч- них садах зародилися і всебічно розвиваються такі наукові напрями, як інтродукція рослин, паркознавство, ландшафтна архітектура, про- мислова ботаніка, фітоенергетика, які сьогодні входять до переліку основних дисциплін для вишів відповідних напрямів підготовки фахів- ців. Так, у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка плідно розвиваються унікаль- ні наукові напрями, започатковані свого часу Андрієм Михайловичем Гродзінським, — але- лопатія (вивчення хімічної взаємодії рослин) та фітоергономіка. Рада ботанічних садів та дендропарків Укра- їни координує діяльність і напрями науково- дослідної роботи відповідних установ, щороку проводить сесії та наукові конференції, які від- буваються в різних регіонах нашої країни з ме- тою обговорення на них найактуальніших пи- тань для певного регіону. Крім того, Рада надає методичну допомогу в різних сферах діяльнос- ті ботанічних установ, виступає з ініціативами і пропозиціями перед органами влади різних рівнів, інформує про основні положення нових законодавчих і нормативних актів України, а також про рішення міжнародних організацій. Окремо хочу зупинитися на деяких болючих проблемах, з якими у процесі своєї діяльності постійно стикаються ботанічні сади та дендро- парки України. Правові заходи функціонуван- ня ботанічних установ визначаються Конститу- цією України і законами України, зокрема За- коном України про природно-заповідний фонд. Проте слід констатувати, що на сьогодні норми цього закону реалізуються не повною мірою. Так, у 2011 р. зі штатного розпису ботаніч- них садів, підпорядкованих вищим навчаль- ним закладам (як підрозділи університетів), незаконно було виведено посади наукових співробітників, що вкрай негативно вплинуло на діяльність цих установ. Фактично науков- ців позбавили права отримувати плату за свою висококваліфіковану працю, а наукові дослі- дження в університетських ботанічних садах опинилися поза законом. У 2012 р. відбулася розширена нарада з цього питання за участю працівників ботсадів, представників профіль- них міністерств і відомств, а також громадських організацій, на якій було ухвалено рішення про необхідність термінового виправлення ситу- ації з проведенням науково-дослідних робіт у зазначених установах. Однак і донині цю про- блему не вирішено. У теперішніх умовах зволі- кання з розв’язанням цього питання призведе до повного знищення наукового потенціалу, втрати колекцій та заповідного статусу і, як на- слідок, остаточного поглинання цих осередків біорізноманіття різними бізнес-структурами. При цьому варто підкреслити, що в усьому світі ботанічні сади здійснюють наукову діяль- ність. Україна ратифікувала цілу низку між- народних угод, взявши на себе зобов’язання і відповідальність за реалізацію певних заходів з охорони біорізноманіття. Як же їх можна виконувати, знищуючи власний науковий по- тенціал? На нашу думку, для ботанічних садів будь-якого підпорядкування з метою розвитку наукових досліджень необхідно передбачити базове бюджетне фінансування, яке б включа- ло оплату праці наукових працівників, видатки на комунальні послуги, капітальні та поточні ремонти, на придбання обладнання та матері- алів. Зараз відсутність сучасного обладнання істотно звужує можливості паритетної участі нашої країни в міжнародних проектах і про- грамах. Україна — єдина країна Європи, яка й досі не має власного банку насіння рідкісних і зникаючих рослин. Нагального вирішення потребує питан- ня сплати земельного податку. Починаючи з 2015 р. ботанічні сади та дендропарки, пере- буваючи виключно в державній власності і фінансуючись з держбюджету, мають сплачу- вати земельний податок, розмір якого вражає. Наприклад, Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка за земельну ділянку 129 га має сплатити орієнтовно понад 41 млн грн при бюджетному фінансуванні в межах 20 млн грн. Для Національного дендропарку «Софіївка», розташованого на площі 179 га, розмір подат- ку становить 2,3 млн грн, а бюджетне фінан- сування — 5,3 млн. Наслідком ситуації, коли земельний податок становить левову частину 38 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 9 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ бюджетного фінансування або взагалі переви- щує його, стає неможливість функціонування ботсадів, що призведе до повного їх знищення. Внесені нещодавно зміни до Податкового ко- дексу України не передбачають звільнення бо- танічних садів від сплати земельного податку, а лише дають право органам місцевого само- врядування надавати чи не надавати пільги та- ким установам. І вже зараз ми маємо приклади, коли місцева влада не поспішає відмовлятися від сплати ботсадами земельного податку. Чинна процедура отримання лімітів і до- зволів на спеціальне використання природних ресурсів у ботанічних садах та дендропарках значно ускладнює своєчасне здійснення робіт з утримання та догляду за штучно створеними біоценозами. На нашу думку, фахівці ботса- дів мають достатню кваліфікацію, щоб самим адекватно оцінити потребу в проведенні тих чи інших робіт, спрямованих на збереження і по- ліпшення стану утримуваних насаджень. Про- понуємо внести відповідні поправки до Закону України про природно-заповідний фонд та іні- ціювати ухвалення окремої постанови Кабіне- ту Міністрів України про затвердження правил виконання робіт з поліпшення якісного складу насаджень дендропарків, ботанічних садів та пам’яток паркового мистецтва. Проблематичним є також отримання до- кументів на право постійного користування земельними ділянками, на яких розташова- ні ботанічні сади та дендропарки, а також на створення охоронних (буферних) зон, де з ме- тою забезпечення цілісності й недоторканності природних комплексів обмежується господар- ська діяльність. Окремого вирішення потребує питання ді- яльності ботанічних садів, що опинилися на тимчасово неконтрольованих українською владою територіях. Зокрема, це ботанічний сад Луганського національного університету імені Тараса Шевченка і Донецький ботанічний сад НАН України. На наш погляд, з метою забез- печення належного функціонування Доне- цького ботанічного саду, збереження наукових традицій та ефективного продовження викону- ваних у ньому досліджень доцільно перевести цю установу до Кривого Рогу, використавши для цього частину матеріально-технічної бази Криворізького ботанічного саду НАН Украї- ни. Фахівці Донецького ботанічного саду ма- ють важливі результати досліджень процесів трансформації рослинного покриву в умовах значного антропогенного навантаження та ве- личезний досвід зі збереження і відновлення біорізноманіття. Криворізький ботанічний сад також розташований у промисловому регіоні, і дослідження з промислової ботаніки варто зо- середити саме там. Насамкінець хочу підкреслити недоціль- ність у нинішніх умовах скасування плати за відвідання територій ботанічних садів і ден- дропарків. Ботанічні установи є своєрідними музеями живих рослин, тому встановлення вхідної плати повністю відповідає чинному законодавству України і є суттєвим джерелом наповнення так званого спеціального фонду. З огляду на вкрай недостатнє бюджетне фінан- сування, без цих коштів практично неможливо підтримувати на належному рівні природно- ландшафтні та оранжерейні комплекси, уні- кальні ботанічні колекції. Крім того, з метою збереження наявного наукового потенціалу потрібно запровадити Державну наукову про- граму, яка має містити заходи з організації колекційної роботи, підтримки пріоритетних напрямів розвитку ботсадів, їх участі у міжна- родних програмах, розвитку просвітницької та освітянської діяльності. Дякую за увагу. За матеріалами засідання підготувала О.О. МЕЛЕЖИК
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-87374
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0372-6436
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T16:44:23Z
publishDate	2015
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format	dspace
spelling	Заіменко, Н.В. 2015-10-17T16:51:32Z 2015-10-17T16:51:32Z 2015 Про сучасний стан, проблеми і перспективи збереження та збагачення рослинного різноманіття в ботанічних садах і дендропарках України (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 1 липня 2015 р.) / Н.В. Заіменко // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 9. — С. 33-38. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87374 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України З кафедри Президії НАН України Про сучасний стан, проблеми і перспективи збереження та збагачення рослинного різноманіття в ботанічних садах і дендропарках України (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 1 липня 2015 р.) Article published earlier
spellingShingle	Про сучасний стан, проблеми і перспективи збереження та збагачення рослинного різноманіття в ботанічних садах і дендропарках України (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 1 липня 2015 р.) Заіменко, Н.В. З кафедри Президії НАН України
title	Про сучасний стан, проблеми і перспективи збереження та збагачення рослинного різноманіття в ботанічних садах і дендропарках України (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 1 липня 2015 р.)
title_full	Про сучасний стан, проблеми і перспективи збереження та збагачення рослинного різноманіття в ботанічних садах і дендропарках України (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 1 липня 2015 р.)
title_fullStr	Про сучасний стан, проблеми і перспективи збереження та збагачення рослинного різноманіття в ботанічних садах і дендропарках України (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 1 липня 2015 р.)
title_full_unstemmed	Про сучасний стан, проблеми і перспективи збереження та збагачення рослинного різноманіття в ботанічних садах і дендропарках України (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 1 липня 2015 р.)
title_short	Про сучасний стан, проблеми і перспективи збереження та збагачення рослинного різноманіття в ботанічних садах і дендропарках України (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 1 липня 2015 р.)
title_sort	про сучасний стан, проблеми і перспективи збереження та збагачення рослинного різноманіття в ботанічних садах і дендропарках україни (стенограма наукової доповіді на засіданні президії нан україни 1 липня 2015 р.)
topic	З кафедри Президії НАН України
topic_facet	З кафедри Президії НАН України
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87374
work_keys_str_mv	AT zaímenkonv prosučasniistanproblemiíperspektivizberežennâtazbagačennâroslinnogoríznomaníttâvbotaníčnihsadahídendroparkahukraínistenogramanaukovoídopovídínazasídanníprezidíínanukraíni1lipnâ2015r

Institution

Similar Items