Еволюція кластерних форм організації виробництва у США і ЄС

Показано, що процес кластеризації змінився від концентрації підприємств на певній території задля наближення до ресурсної бази і суміжних виробництв з метою економії на транспортних витратах до об’єднань виробничих фірм і установ, що здійснюють наукові розробки. Ретроспективний аналіз свідчить, що м...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2014
1. Verfasser:	Куриляк, Є.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2014
Schriftenreihe:	Вісник економічної науки України
Schlagworte:	Наукові статті
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87428
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Еволюція кластерних форм організації виробництва у США і ЄС / Є. Куриляк // Вісник економічної науки України. — 2014. — № 1 (25). — С. 144–149. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-87428
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-874282025-02-23T17:56:52Z Еволюція кластерних форм організації виробництва у США і ЄС Эволюция кластерных форм организации производства в США и ЕС Evolution of cluster forms of organization production in the USA and EU Куриляк, Є. Наукові статті Показано, що процес кластеризації змінився від концентрації підприємств на певній території задля наближення до ресурсної бази і суміжних виробництв з метою економії на транспортних витратах до об’єднань виробничих фірм і установ, що здійснюють наукові розробки. Ретроспективний аналіз свідчить, що мережа сильних факторів має точковий характер. Кластери мають переважно регіональну орієнтацію і навіть у такій високотехнологічній країні як США далеко не всім штатам вдається досягнути технологічного лідерства принаймні в одній галузі. Зроблено висновок, що еволюція локальних виробничих систем кластерного типу у Європейському Союзі відбувалася у напрямку збільшення «критичної маси» кластерів, яка спромоглася б справити вплив на підвищення конкурентоспроможності як окремих країн, так і ЄС в цілому. В ЄС поступово інновації набирають домінуючого статусу у кластерах всіх видів, що обумовлює, зрештою, зміну логіки і фокусів кластерних ініціатив. Якщо на початках тематичний блок кластеру обмежувався видимими цілями, наприклад, будівництвом чи медициною, то тепер кінцевою метою стає відповідно благополучне життя у будинку і здорове старіння. У трансатлантичному просторі потенціал кластерних систем виявив великі резерви для започаткування нових інноваційних напрямків бізнесу. Вони починають використовуватися в якості платформ для «переключення» на інші джерела знань, залучення нових партнерів та міжнародне співробітництво. Показано, что изменения в развитии кластерных образований, имея своим началом концентрацию предприятий на определённой территории с учётом её ресурсного потенциала в целях экономии на транспортных расходах, достигли таких форм, при которых в сеть включаются предприятия инфраструктуры и учреждения, оказывающие образовательные и научные услуги. Ретроспективный анализ показывает, что сеть сильных кластеров имеет точечный характер. Кластеры имеют преимущественно региональную ориентацию и даже в такой высокотехнологичной стране, как США, далеко не всем штатам удается добиться технологического лидерства по крайней мере в одной области. Сделан вывод, что эволюция локальных производственных систем кластерного типа в Европейском Союзе происходила в направлении увеличения «критической массы» кластеров, которая смогла бы оказать влияние на повышение конкурентоспособности как отдельных стран, так и ЕС в целом. В ЕС постепенно инновации набирают доминирующего статуса в кластерах всех видов, что обуславливает, в конечном итоге, изменение логики и фокусов кластерных инициатив. Если в начале тематический блок кластера ограничивался видимыми целями, например, строительством или медициной, то теперь конечной целью становится со- ответственно благополучная жизнь в доме и здоровое старение. В трансатлантическом пространстве потенциал кластерных систем обнаружил большие резервы для создания новых инновационных направлений биз- неса. Кластеры начинают использоваться в качестве платформ для «переключения» на другие источники знаний, привлечение новых партнеров и международное сотрудничество. It is shown that the clustering process has changed from the concentration of enterprises on certain territory to get closer to the resource base and related industries to save on transportation costs to associations of production firms and institutions engaged in research and development. Retrospective analysis indicates that the network of strong factors has direct impact. Clusters are mainly regional orientated, and even in such high-tech country like US not all of the States are able to achieve technological leadership in at least one area. The conclusion is made that the evolution of local production systems of cluster type in the European Union occurred in the direction of increasing «critical mass» of clusters, which could influence the competitiveness of individual countries and of EU as a whole. In EU innovations trying to gradually enter dominating status in clusters of all kinds, which leads, ultimately, to changes in the logic and focuses of cluster initiatives. If in the beginning of the thematic block of the cluster was limited to visible objectives, for example, construction or medicine, now we can see that the final goal is to have a prosperous life in the house and healthy ageing. In transatlantic space potential of the cluster systems has found large reserves for the creation of new innovative businesses. They start to be used as platforms for «switching» to other sources of knowledge, the acquisition of new partners and international cooperation. Стаття підготовлена за результатами дослідження, здійсненого автором за участю у проекті «Сьомої рамкової програми» ЄС «Функціонування локальних виробничих систем в умовах економічної кризи (порівняльний аналіз та бенчмаркінг для ЄС і за його межами)». Угода про надання гранту PIRSES GA-2011-295050 [Article prepared on the results of research, performed within the project of «Seventh Outline Programme» of European Union «Functioning of the local Production Systems in the Conditions of Economic Crisis (Comparative Analysis and Benchmarking for the EU and Beyond)». Grant Agreement PIRSES GA-2011-295050]. 2014 Article Еволюція кластерних форм організації виробництва у США і ЄС / Є. Куриляк // Вісник економічної науки України. — 2014. — № 1 (25). — С. 144–149. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87428 uk Вісник економічної науки України application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові статті Наукові статті
spellingShingle	Наукові статті Наукові статті Куриляк, Є. Еволюція кластерних форм організації виробництва у США і ЄС Вісник економічної науки України
description	Показано, що процес кластеризації змінився від концентрації підприємств на певній території задля наближення до ресурсної бази і суміжних виробництв з метою економії на транспортних витратах до об’єднань виробничих фірм і установ, що здійснюють наукові розробки. Ретроспективний аналіз свідчить, що мережа сильних факторів має точковий характер. Кластери мають переважно регіональну орієнтацію і навіть у такій високотехнологічній країні як США далеко не всім штатам вдається досягнути технологічного лідерства принаймні в одній галузі. Зроблено висновок, що еволюція локальних виробничих систем кластерного типу у Європейському Союзі відбувалася у напрямку збільшення «критичної маси» кластерів, яка спромоглася б справити вплив на підвищення конкурентоспроможності як окремих країн, так і ЄС в цілому. В ЄС поступово інновації набирають домінуючого статусу у кластерах всіх видів, що обумовлює, зрештою, зміну логіки і фокусів кластерних ініціатив. Якщо на початках тематичний блок кластеру обмежувався видимими цілями, наприклад, будівництвом чи медициною, то тепер кінцевою метою стає відповідно благополучне життя у будинку і здорове старіння. У трансатлантичному просторі потенціал кластерних систем виявив великі резерви для започаткування нових інноваційних напрямків бізнесу. Вони починають використовуватися в якості платформ для «переключення» на інші джерела знань, залучення нових партнерів та міжнародне співробітництво.
format	Article
author	Куриляк, Є.
author_facet	Куриляк, Є.
author_sort	Куриляк, Є.
title	Еволюція кластерних форм організації виробництва у США і ЄС
title_short	Еволюція кластерних форм організації виробництва у США і ЄС
title_full	Еволюція кластерних форм організації виробництва у США і ЄС
title_fullStr	Еволюція кластерних форм організації виробництва у США і ЄС
title_full_unstemmed	Еволюція кластерних форм організації виробництва у США і ЄС
title_sort	еволюція кластерних форм організації виробництва у сша і єс
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Наукові статті
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87428
citation_txt	Еволюція кластерних форм організації виробництва у США і ЄС / Є. Куриляк // Вісник економічної науки України. — 2014. — № 1 (25). — С. 144–149. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT kurilâkê evolûcíâklasternihformorganízacíívirobnictvausšaíês AT kurilâkê évolûciâklasternyhformorganizaciiproizvodstvavsšaies AT kurilâkê evolutionofclusterformsoforganizationproductionintheusaandeu
first_indexed	2025-11-24T05:56:20Z
last_indexed	2025-11-24T05:56:20Z
_version_	1849650084752392192
fulltext	144 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Актуальність. Глобалізація економічних процесів у світовій економіці обумовила потребу у пошуку нових форм регіоналізації. У нових умовах вони спрямовують- ся переважно на виявлення і реалізацію резервів зрос- тання територіального характеру. Найбільш ефектив- ною формою у цих процесах стала кластеризація. Вона являє собою кооперацію сконцентрованих за географіч- ною ознакою підприємств і організацій сфери виробни- цтва, послуг, освіти, науки, торгівлі та інших, які конку- руючи між собою, ведуть спільну діяльність. Розвиток кластерних форм набув поширення в останні десятиліт- тя. За цей час накопичено значного досвіду кластериза- ції, який потребую аналізу і систематизації з тим, щоб у майбутньому стати важливим фактором становлення економіки знань. Для України такі дослідження важливі також з огляду на потреби імплементації кращого зару- біжного досвіду в національну економіку. Аналіз наукових публікацій свідчить про те, що проблеми кластеризації знаходяться в полі зору укра- їнських і зарубіжних науковців. Їм присвячені праці Д. Бекаттіні, О. Бурматової, Г. Іцковица, М. Кастельс, О. Лук’яненко, А. Маршалла, Ж. Мінгальова, Є. Пан- ченка, М. Портера, Є. Савельєва, С. Соколенка, М. Со- коловіча, С. Ткачова, С. Тонкової, М. Фельтиновського, В. Чужикова, М. Хмари. Водночас аспекти дослідження еволюційних тенденцій кластеризації ще не набули до- статнього вивчення. Метою дослідження є виокремлення світових тен- денцій і досвіду організації бізнесу на основі створення мережевих об’єднань кластерного типу. У 80-их роках в США, а дещо пізніше — в Європі розпочалося формування кластерного підходу у вирішені завдань розвитку економіки. За цей час він виріс у форму організації виробництва і науково-технічної діяльності, яка суттєво визначає суспільний прогрес світової еко- номіки. Процес кластеризації змінився від концентрації підприємств на певній території задля наближення до ресурсної бази і суміжних виробництв з метою економії на транспортних витратах до об’єднань виробничих фірм і установ, що здійснюють наукові розробки. За оцінками експертів, нині у світі кластеризацію охоплено близько 50 % національних економік. У США в рамках кластерів працюють більше як половина підприємств, а питома вага ВВП, що виробляється ними, перевищила 60 %. В Євро- пейському Союзі нараховується більше 2 тис. кластерів, у діяльності яких задіяне 38 % робочої сили [4; 2, с. 38–51]. Еволюція кластерних систем поступово набула вира- ження троїстої спіралі, яка відбиває особливості трансфор- мації світової економіки до інформаційного типу (рис. 1). Цей процесу є наслідком ускладнення організації суспіль- них систем через зростання інформаційної ємності світу. Насамперед така тенденція розвивається в економічній сфері. При цьому, в управлінському зрізі її руху, як довів М. Кастельс, домінуючим фактором є не стільки інформа- ція, скільки мережева логіка [1]. В економіці нині сформу- валося середовище, у якому стало доцільним переходити до кластерно-мережевих систем відкритого типу з гори- зонтальними зв’язками, які поглинуть ієрархічні форми з вертикальною субординацією і традиційні ринкові механіз- ми з ціновими сигналами. Такого роду оновлення способів координації зв’язків і моделей економічного управління усуває гегемонію держави над суспільством і робить її парт- нером на рівних з іншими граками. Як зазначає Г. Іцковиц у передмові до російського видання своєї монографії «Трой- ная спираль. Университеты — предприятия — государство. Инновации в действии», «традиційно влада і бізнес розгля- далися двигунами промислової політики, однак в еру, коли передові знання суттєво швидше мають реалізовуватися на практиці, на передній план виходять університети» [3]. Погляд на кластери в історичному ракурсі свід- чить про те, що ця форма не являє собою певний од- ноактовий винахід. Це багаторічний і багатосторонній процес, у підвалинах якого лежить створення базисних елементів інфраструктурного характеру на регіональних рівнях. Тому варто вбачати за яскравими ринковими успіхами бізнесу насамперед розвинуте середовище, на якому зростає і яке живить підприємництво. У кожному регіоні з розвинутими кластерами багато років створю- валася своя структура зародження і розвитку кластерів, Є. Куриляк м. Тернопіль ЕВОЛЮЦІЯ КЛАСТЕРНИХ ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА У США І ЄС1 1 Стаття підготовлена за результатами дослідження, здійсненого автором за участю у проекті «Сьомої рамкової програми» ЄС «Функціонування локальних виробничих систем в умовах економічної кризи (порівняльний аналіз та бенчмаркінг для ЄС і за його межами)». Угода про надання гранту PIRSES GA-2011-295050 [Article prepared on the results of research, performed within the project of «Seventh Outline Programme» of European Union «Functioning of the local Production Systems in the Conditions of Economic Crisis (Comparative Analysis and Benchmarking for the EU and Beyond)». Grant Agreement PIRSES GA-2011-295050]. Рис. 1. Троїста спіраль кластеризації економічного розвитку КУРИЛЯК Є. 1452014/№1 що часто не враховується при спробах запозичення до- свіду успішних країн і регіонів. Розгляд досвіду найбільш технологічної країни, якою є США, свідчить про те, мережа сильних факторів має точковий характер (рис. 2). Як правило, спеціалізація інноваційних кластерів зорієнтована на регіональний рі- вень. При чому, навіть у такій високотехнологічній країні, як США, далеко не всім штатам вдається досягнути техно- логічного лідерства принаймні в одній галузі. Фактично із 48-ми штатів, що розташовані на території між Атлантич- ним і Тихим океанами та між Канадою і Мексикою, лише у 12-ти розміщені найбільш високотехнологічні кластери. Інфраструктурний базис у розвитку кластеризації мож- на показати на прикладі штатів Айова, який отримав високі досягнення в сільському господарстві, і Північній Каліфор- нії, яка стала лідером у напівпровідниковій промисловості. В Айові сформувалася регіональна система досліджень і розробок на основі передачі землі (land grant) університе- там і експериментальним станціям. Їхня місія полягала у підготовці майбутніх фермерів і здійснення досліджень для потреб регіону. У Північній Каліфорнії для рекламування бурхливого зростання напівпровідникової промисловості створили бренд «Силіконова долина», після чого з’явилися силіконові алеї, гори, лощини і прерії. Тут протягом багатьох десятиліть розвивалося підприємництво у вищій школі, складалися ділові відносини між університетами і бізнесом, здійснювалася державна підтримка НДДКР і розроблялася особлива політика підтримки бізнесу, орієнтована як на вій- ськові, так і на цивільні цілі. Крім того, важливе місце в аме- риканській практиці розвитку кластерів займають венчурні фірми, які первісно орієнтувалися переважно на виконання соціальних функцій. Кластерні системи в економічному розвитку тільки починають витісняти традиційні форми організації ви- робництва. Їх майбутня значимість високо оцінюється країнами, в яких вони відіграють в останні десятиліття важливу роль в економіці. Симптоматично, що Прези- дент США Барак Обама вже у своєму першому виступі перед Конгресом звернув увагу на необхідність підтрим- ки процесів динамічної взаємодії між великими і малими компаніями, університетами, фінансовими структурами на основі кластерних стратегій, які функціонують, на- самперед, на регіональному рівні і спроможні придати динамізм економіці країни в цілому. Він також ініціював в рамках бюджету на 2010т рік 100 млрд. дол. на підтримку регіональних інноваційних кластерів і бізнес-інкубато- рів, вважаючи їх критичною компонентою конкуренто- спроможності США [6]. Така політика на федеральному рівні передбачається вперше, раніше підтримку класте- роутворення здійснювалась лише в рамках регіонів. Не менш серйозну увагу розвитку кластерних ініці- атив приділяється і у країнах Європейського Союзу. За оцінкою віце-президента Європейської Комісії Гюнтера Верхуджена, який відповідає за підприємницьку і про- мислову політику, «ЄС має потребу у більшій кількос- ті кластерів світового рівня. Вони відіграють життєво Рис. 2. Вибірка кластерів високої технологічності США [5, p. 76]. КУРИЛЯК Є. 146 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ важливу роль в інноваційному розвитку наших фірм і у створені нових робочих місць. Тому ми пропонуємо, щоб зусилля в області підтримки кластерної політики на всіх рівнях були спрямовані на посилення переваги і відкри- тості для співробітництва, зберігаючи при цьому конку- рентне середовище в рамках створених агломерацій» [8]. В Європейському Союзі не всі країни одночасно почали формувати і реалізовувати політику кластериза- ції (табл. 1). Проте на початок 2000-х років кластери вже функціонували практично у всіх державах ЄС. Перши- ми країнами, що звернулися до використання кластер- них форм були Нідерланди, Італія, Німеччина, Іспанія. Нині в Європейському Союзі повністю охоплені кластерними формами організації виробництва данська, фінська, норвезька і шведська промисловість. Зокрема, Фінляндія завдяки реалізації кластерної політики протя- гом 2000-х років посідає провідні місця у світових рейтин- гах конкурентоспроможності. Ці досягнення забезпечили різні за сировинними, технологічними і наукомісткими па- раметрами галузі. Так, маючи лише 0,5 % світових запасів лісу, країна забезпечую 10 % світового експорту продукції деревообробки і 25 % — паперу. На телекомунікаційному ринку вона обіймає 30 % світового експорту устаткування мобільного зв’язку і 40 % — мобільних телефонів [7]. Еволюція локальних виробничих систем кластерно- го типу у Європейському Союзі відбувалася у напрямку збільшення «критичної маси» кластерів, яка спромогла- ся б справити вплив на підвищення конкурентоспро- можності як окремих країн, так і ЄС в цілому. Це про- явилося в тому, що поступово суть кластерних об’єднань змінювалася і збагачувалася. Ці процеси представлені схематично на рис. 2. Насамперед еволюціонувала на- ціональна і регіональна кластерна політика. Ініціативи у створені кластерів трансформувалися від завдань з роз- витку промислового виробництва, підвищення його про- дуктивності і ефективності до впровадження інновацій та економічних перетворень з урахуванням суспільних і соціальних аспектів. Змінювалися і масштаби ініціатив від суто місцевих проблем до національних і глобальних. Певною мірою можна стверджувати, що інноваційна складова майже завжди включалася в концепцію ство- рення кластерів. Проте, з часом вона все більшою мірою почала ставитися на чільне місце. Для цього спрямування коштів місцевих і державних бюджетів орієнтується на «ін- новаційну складову — with an innovative component» в Італії (зокрема, в регіонах Veneto і Emilia-Romagna), «інновацій- ні мережі — Innovation Networks» — у Данії і «регіональні інноваційні системи — Regional Innovation Systems» — у Швеції [9, p. 12]. Поступово інновації набирають доміну- ючого статусу у кластерах всіх видів, що обумовлює, зре- штою, зміну логіки і фокусів кластерних ініціатив. Якщо на початках тематичний блок кластеру обмежувався, так би мовити, видимими цілями, наприклад, будівництвом чи медициною, то тепер кінцевою метою стає відповідно благополучне життя у будинку і здорове старіння. Потенціал кластерних систем виявив великі резер- ви для започаткування нових інноваційних напрямків бізнесу. Вони починають використовуватися в якості платформ для «переключення» на інші джерела знань, залучення нових партнерів та міжнародне співробітни- Країна Орієнтовна дата започаткуван- ня кластерних об’єднань Кількість кластерних ме- реж Кількість компаній у кластерних об’єднаннях Кількість співробітників, що працюють у компаніях — членах кластерних мереж Кластерна платформа та її англомовна назва Austria Кінець 1990-х років Близько 50 кластерів і мереж Майже 4000 Більше ніж 400 000 Cluster Platform Belgium Початок 2000-х - - - The clustering policy Czech Republic 2002 Близько 55 мереж - - The National Innovation Strategy Denmark - 22 - - «Innovation Network Denmark» Finland 1994 - - - «Centre of Expertise Programme France 2004 51 Більше 1000 - Poles de competitivite Germany Норвегія 1993 - - - «High-Tech Strategy 2020 for Germany» Hungary 2000 10 - - New Szechenyi Plan Italy Початок 1980х 16 Більше 300 - Metadistrict of excellence promotion (MOEX); DRIADE; ERGON Netherlands Середина 1980х - - - Top Sector policy Norway Початок 1990х 22 - - The Arena programme, and the Norwe- gian Centres of Expertise programme Poland 2004 - - - Polish Agency for Enterprise Development Portugal 1990-ті 38 - - Portuguese Operational Competitiveness Programme – Slovenia 1999 11 - - Entrepreneurship and Competitiveness Policy Spain 1992 - - - AEI programme Sweden Кінець 1990х - - - VINNVAXT programme United Kingdom Кінець 1996 - - - Regional Economic Strategy Таблиця 1 Загальна характеристика розвитку кластерних мереж в країнах ЄС [9, p. 20-110] КУРИЛЯК Є. 1472014/№1 цтво. Нині поширюється створення кластерних органі- зацій посередницького типу, які в якості ринкової ніші виконують місію платформи для інноваційної діяльнос- ті різних компаній новаторів, науково-дослідних уста- нов і споживачів їхньої продукції та послуг. Вихід кластерів на міжнародний рівень дозволяє розширити зовнішнє географічне середовище його вну- трішнього розвитку. Інтернаціоналізація і транскордонне співробітництво кластерів відкриває нові можливості для інновацій з урахуванням національних особливостей. В Угорщині акцент робиться на участі в міжнародних про- ектах. Польською програмою кластерної політики на 2014–2020 роки стимулюється як підтримка експорту малих і середніх підприємств, так і розширення зв’язків з науково-дослідними організаціями та інноваційними колами за межами країни. У Швеції інтернаціоналізація кластерних ініціатив орієнтується на включення малого і середнього бізнесу до міжнародних ланцюжків знань та інновацій (international nodes of knowledge and innovation) і тим самим на участь і виконання спільних проектів. Попри наявність певних національних особливос- тей інтернаціоналізації кластерних ініціатив, всі вони засновуються на використанні інструментів маркетингу і брендингу. Це дає можливість популяризувати класте- ри на світовому підприємницькому «полі» і формувати зустрічний міжнародний інтерес до співпраці з клас- терами, що створюються на теренах окремих регіонів і держав. Маркетинг і, насамперед, брендинг стають важ- ливішим елементом стратегії інтернаціоналізації, орієн- тованої на «вирощування» успішного кластеру. Інтернаціоналізація, як показано у звіті для Трансна- ціонального альянсу сприяння зростанню ефективності і підтримки співпраці кластерів (TACTICS) Міністерством економічного розвитку Італії, призводить до підвищення відкритості малих і середніх підприємств і виходу їхнього бізнесу на глобальний рівень. При цьому, за взірець при- йнято досвід області Венето (Veneto), адміністрація якої активно підтримує у процесах кластеризації вироблення загального брендингу для просування місцевої продукції за кордоном. Особливістю цього регіону Північної Італії є пе- реважання малих, середніх і мікропідприємств, що спону- кало до розробки моделі «промисловий кластер» (industrial cluster). Цікаво, що кластеризація розпочалася спонтанно із зустрічі представників місцевих компаній для обміну ін- Еволюція концепції кластерів як інструменту політики Усвідомлення можливостей кластерів у розвитку інновацій Посилення інноваційної складової у кластерній політиці Зміна логіки і масштабів кластерних ініціатив Започаткування інноваційних процесів у рамках кластерів Підключення до створення кластерів новаторських структур Інтернаціоналізація кластерних ініціатив та кластерний брендинг Крос-кластерінг/ крос-кластерне співробітництво в інноваціях Реалізація та інтеграція кластерної політики Інтеграції між різними сферами політики Поглиблення спеціалізації і створення систем підтримки кластерів Фінансування кластерних ініціатив Координація кластерної політики на всіх рівнях Продовження здійснення кластерних ініціатив Акцент на ефективність Розширення участі малих і середніх підприємств Поширення використання знань — розширення співпраці з науковими установами Кадрове забезпечення — залучення талантів та розвиток навичок Використання досвіду проектуван- ня як стимулу для інновації Інноваційний сервіс як спосіб зміщення інно- ваційного потен- ціалу в кластерах Більш професійне управління і підтримка процесів Рис. 2. Кластери як інструмент економічної політики КУРИЛЯК Є. 148 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ формацією та вироблення пропозицій щодо можливостей взаємовигідної співпраці. Вона переросла у створення ме- режі співробітництва і формування почуття ідентичності. Законодавці області ввели визначення «продуктивного кластеру» (productive cluster), у зміст якого заклали поряд з класичними елементами поняття «кластер» також го- товність місцевих акторів бізнесу спільно працювати для територіального розвитку. Кластерна модель області Вене- то забезпечила розробку нового підходу до регіонального управління з використанням історичної концепції регіону. Підтримка кластеру, зокрема і фінансова, здійснюється за умов включення у систему консолідованої виробничої спе- ціалізації, що офіційно визнана в регіоні. Відповідно облас- ні органи влади сприяють зміцненню довіри до кластера, насамперед, на основі присвоєння знака «якості» («quality» label) відповідно встановлених правил [9, p. 70–71]. Інтернаціоналізація кластерних ініціатив може бути інтерпретована як вертикальний вектор взаємодії, який не потребує врахування територіального фактору. Натомість, для сучасного регіонального менеджменту є нагальною по- требою співпраця між підприємствами різних кластерів, розташованих на території адміністративної одиниці або в цілому міжкластерне співробітництво. Така модель розви- вається в автономній області Іспанії Каталонія (Catalunya) і у федеральній землі Верхня Австрія (Upper Austria), полі- тики якої підтримали угрупування компаній різних галу- зей (меблевих, харчових, видавничих, охорони здоров’я) [9, p. 70–71]. Передбачається, що міжкластерна співпраця сприятиме розробці і виробництву принципово нових ін- новаційних продуктів, адже чисто секторальній підхід не дає несподівано нових рішень, як це відбувається в рамках міжгалузевих пошуків. Особливо важливого значення на- дається міжкластерному, вважаючи, що воно має значний потенціал формування динамічних кластерів майбутнього. В економічній думці Європейського Союзу доміну- ючим є розуміння того, що кластери у майбутньому за- лишаться важливим інструментом економічної політики і практики. Саме через це програми, що розробляються, передбачають посилення кластерних ініціатив та покра- щення їхнього бізнес-середовища. У цих рамках плануєть- ся розширити залучення малих і середніх підприємств до процесів кластеризації, формування кластерних ініціатив на основі актуальних наукових розробок, проведення ка- дрової політики, що орієнтована на залучення до менедж- менту та інноваційної діяльності талановитих працівни- ків. У Франції для реалізації цією мети входить у практику присвоєння титулів «інноваційне підприємство кластеру» (innovative cluster enterprise). Нині готуються законодавчі акти, які такому порядку мають надати офіційного статусу. Еволюція європейських кластерних ініціатив орієнту- ється у другому десятилітті XXI століття на ідеї економіки знань. З огляду на це розширюється співпраця між вироб- ничими компаніями і науковими установами в питаннях підвищення інноваційного потенціалу кластерів. У Німеч- чині кластерна політика визначається як інтенсифікація співробітництва наукових установ і бізнесу в цілях отриман- ня доданої вартості по всьому ланцюжку створення вартості і мобілізація вільних ресурсів (intensification of cooperation between science, research and business in order to generate added value along the entire value chain and to mobilise resources that are not being utilized). У Франції кластерна політика реалізу- ється за схемою «полюсів конкурентоспроможності — poles de compétitivité». У 2005 році були підтримані 1000 проектів R & D в рамках цієї ініціативи, на які витрачено 4,8 млрд. євро державних і приватних інвестицій [9, p. 17]. Вони на- правляються на модернізацію малих і середніх підприємств, яка стає можливою за умов використанню нових знань. З огляду на це у Європейському Союзі популяризується до- свід історичної провінції Värmland, який полягає у роз- витку форм консолідації науково-дослідних організацій у навколишньому оточені, залучені до кластерної мережі висококваліфікованих дослідників і розвитку співпраці між науково-дослідними організаціями і компаніями, що об’єдналися у локальні виробничі системи. Широко відо- мий також приклад Польщі, де три авіаційні кластери, які представляють 95 % компаній свого сектору, здійснюють фінансування співпраці з науково-дослідними установами над великими проектами розвитку. Зростання ролі людського фактору у функціонуванні локальних виробничих мереж формує потребу у створен- ні системи постійного живлення кластерів працівниками, здатними швидко і компетентно вирішувати нові завдан- ня, які ставить конкуренція на ринку і розвиток науково- технічного прогресу. Це свого роду безперервний процес «живлення компетенцій — competence supply». Це спону- кає учасників кластерних ініціатив розвивати співпрацю з навчальними закладами у напрямку формування змісту освіти і здійснення діяльності з їх підтримки. У Польщі авіаційний кластер включився в освітню діяльність на всіх рівнях, включно з початковою школою. Орієнтація кластерних ініціатив на інноваційний роз- виток обумовила появу компаній, які спеціалізуються на наданні послуг, що забезпечують використання найостан- ніших досягнень науки і техніки. Як правило, ринковою нішею таких наукомістких фірм є малі і середні підприєм- ства. Водночас, місія інноваційних сервісних фірм ще чітко не вималювалася. Стратегічно їх цілі полягають у виконанні ролі драйверів для забезпечення економічного зростання у виробничому секторі на основі нових технологій. З цією метою кластерні платформи європейських країн працюють над тим, щоб чітко визначити форми і методи розвитку ін- новаційних сервісних компаній та їх компетенції. Кластери як нова форма розподілу і кооперації пра- ці можуть ефективно функціонувати за умови розробки відповідних методів менеджменту. Нині кожне кластер- не об’єднання підприємств і організацій намагається цю проблему вирішувати самотужки. У наслідок такого під- ходу нині накопичено достатньо рішень, щоб узагаль- нювати чи тиражувати накопичений досвід акторами різних груп. Зрозуміло, що тим самим можна справити позитивний вплив на економічне зростання і нові інно- ваційні рішення. Методи вирішення такого завдання є різні. Так, у регіоні Південної Данії (Region of Southern Denmark) створюється «лавка навчання для інших ре- гіонів, у яких відбувається спадкова тенденція розви- тку — bench-learning from other regions who have taken a top-down approach to cluster development [9, p. 39]». Загалом, формується тенденція до більш глибокої і розгалуженої інституалізації кластерної організації. Йдеться про створення юридичних осіб, які спеціалі- зуються на сприянні реалізації кластерних стратегій. Високоефективні фірми інфраструктурного характеру формуються в Німеччині Федеральним міністерством з економіки і технологій в рамках ініціативи «Німець- КУРИЛЯК Є. 1492014/№1 кі мережі компетенції — Kompetenznetze Deutschland Initiative. Ці мережі орієнтуються на створення найбільш інноваційних і високопродуктивних технологій. Після ухвалення ініціативи членами мережі, вони мають отри- мати знак якості (seal of quality), що дає підстави кластеру на отримання фінансової та інших видів підтримки. Висновки. Кластерні системи організації вироб- ництва протягом щонайменше тридцяти останніх років розвинулися у важливу форму регіонального розвитку. Нині їх використання орієнтується переважно на розви- ток інноваційної економіки. Україні належить задіяти світовий досвід кластеризації в процесах реформування національної економіки. Для цього доцільно розробити відповідні програми, передбачивши їх фінансове і орга- нізаційне забезпечення. Особливу увагу варто приділи- ти створенню інфраструктури кластеризації. Список використаних джерел 1. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / М. Кастельс ; пер. с англ. под ред. О. И. Шкаратана. — М. : ГУ ВШЭ, 2000. 2. Ленчук Е. Б. Кластерный подход в стратегии ин- новационного развития зарубежных стран [Електронний ресурс] / Ленчук Е. Б., Власкин Г. А. // Проблемы прогно- зирования. — 2010. — № 5. — С. 38–51. — Режим доступу : http://www.innoclusters.ru/uploaded/docs/ljenchuk.pdf. 3. Г. Ицковиц. Предисловие автора к русскому изда- нию. На пути к Сколково [Електронний ресурс] / Генри Ицковиц. — Режим доступу: http://www.tusur.ru/export/ sites/ru.tusur.new/ru/innovation/triplehelix/ickovic.pdf. 4. Портер М. Конкуренция / М. Портер. — М. : Изд. Дом «Вильямс», 2003. 5. Cluster Mapping Project, Institute for Strategy and Competitiveness, Harvard Business School. Copyright 2005 President and Fellows of Harvard College [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.ruthenia.ru/logos/ number/40/07. pdf. — С. 76. 6. Jonathan Sallet and Paisley Innovation Clusters Create Competitive Communities. Huff Post Social News September 21, 2009. Ленчук Е. Б. Кластерный поход в стратегии инновационного развития зарубежных стран [Електронний ресурс] / Е. Б. Ленчук, В. А. Власкин. — Режим доступу : http://institutiones.com/strategies/1928- klasternyj-podxod-v-strategii-innovacionnogo-razvitiya- zarubezhnyx-stran.html. 7. Oulu Region — The Direction for Expertise. Oulu: Painotalo Suomenmaa, 2003. — P. 24. 8. Powerful dusters: Main Drivers of Europe’s Competitiveness. Brussels, 17i1 October 2008 [Електро- нний ресурс]. — Режим доступу : http://ec.europa.eu/ enterprise/innovation/index_en.htm. 9. TACTICS (2012). Where the cluster winds are blowing in Europe. — Brussel: European Commission [Електронний ресурс]. — P. 20–110. — Режим доступу : http://abclusters.org/wp-content/uploads/2013/12/Where- the-cluster-winds-are-blowing-in-Europe.pdf. Постановка завдання. Сучасний етап розвитку на- ціональної економіки характеризується незадовільним станом та результатами діяльності суб’єктів господа- рювання. Важливою умовою підвищення ефективності функціонування підприємств є забезпечення збалансо- ваності їх функціональних підсистем, пропорційного співвідношення складових елементів та процесів. В цьо- му контексті актуальними постають питання поглиблен- ня теоретичних положень та удосконалення практичних інструментів з оцінювання збалансованості розвитку під- приємств, що дозволить встановити основні проблеми за конкретними місцями їх виникнення, знайти оптималь- ні рішення для їх усунення і забезпечити прогресивний напрямок руху господарської системи в цілому. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми управління компаніями, що динамічно розвиваються, на основі збалансованої системи показників вирішу- валися у наукових роботах Р. Каплана та Д. Нортона. Перспективам формування збалансованої технологіч- ної політики присвячені наукові праці Федулової Л. І., Геєця В., Глазьєва С. Ю. Циклічний характер та кризис- ні явища розвитку соціально-економічних систем до- сліджувалися Шумпетером Й. А., Кондратьєвим М. Д., Туган-Барановським М. І. Поряд з цим, недостатньо висвітленими залишаються концептуальні питання оці- нювання збалансованості розвитку підприємства як ін- струменту управління його економічною ефективністю в сучасних умовах господарювання. Мета дослідження. Виходячи з вищевикладеного, метою роботи є формування методичного інструмента- рію з оцінювання рівня збалансованості розвитку під- приємства на засадах забезпечення зростання еконо- мічної ефективності в довгостроковій перспективі. Викладення основного матеріалу. Виходячи з того, що збалансований розвиток підприємства є складним процесом якісної й пропорційної інтеграції та взає- В. М. Хобта д-р екон. наук У. В. Лаврик канд. екон. наук І. С. Кладченко м. Донецьк ФОРМУВАННЯ КОМПЛЕКСНОГО ПІДХОДУ ДО ОЦІНЮВАННЯ ЗБАЛАНСОВАНОСТІ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА ХОБТА В. М., ЛАВРИК У. В., КЛАДЧЕНКО І. С.

Еволюція кластерних форм організації виробництва у США і ЄС

Institution

Ähnliche Einträge