Реформування системи фіскальної підтримки малого підприємництва в Україні в контексті світового досвіду

В статті розглянуто іноземний досвід застосування податкових інструментів підтримки малого підприємництва. В центрі уваги знаходяться два головних питання. Перше - пов’язане з чітким визначенням об’єктів фіскальної підтримки, що обумовлено різнорідністю малого бізнесу, друге - з пошуком найбільш ефе...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Вісник економічної науки України
Datum:2014
1. Verfasser: Молдован, О.О.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут економіки промисловості НАН України 2014
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87442
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Реформування системи фіскальної підтримки малого підприємництва в Україні в контексті світового досвіду / О.О. Молдован // Вісник економічної науки України. — 2014. — № 1 (25). — С. 73–77. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-87442
record_format dspace
spelling Молдован, О.О.
2015-10-18T14:55:08Z
2015-10-18T14:55:08Z
2014
Реформування системи фіскальної підтримки малого підприємництва в Україні в контексті світового досвіду / О.О. Молдован // Вісник економічної науки України. — 2014. — № 1 (25). — С. 73–77. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
1729-7206
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87442
В статті розглянуто іноземний досвід застосування податкових інструментів підтримки малого підприємництва. В центрі уваги знаходяться два головних питання. Перше - пов’язане з чітким визначенням об’єктів фіскальної підтримки, що обумовлено різнорідністю малого бізнесу, друге - з пошуком найбільш ефективних податкових інструментів її реалізації. На основі дослідження світової практики сформовано низку завдань, на вирішення яких мають бути спрямовані фіскальні стимули та пільги. Запропоновано перелік потенційно ефективних податкових інструментів для підтримки малого бізнесу в Україні.
В статье рассмотрен иностранный опыт использования налоговых инструментов поддержки малого предпринимательства. В центре внимания находятся два главных вопроса. Первый — связан с четким определением объектов фискальной поддержки, что обусловлено разнородностью малого бизнеса, второй — с поиском наиболее эффективных налоговых инструментов ее осуществления. На основе исследования мировой практики сформирован ряд заданий, на решение которых должны быть направлены фискальные стимулы и льготы. Предложен перечень потенциально эффективных налоговых инструментов для поддержки малого бизнеса в Украине.
International experience of the application of the tax instruments for small business support is considered in the article. There are two main questions are researching. The first is related to the determination of objects of fiscal support, that complicated by the difference of small business types. The second is dedicated to the searching of the most effective tax instruments for realizing of the state aid. The author presents new approach to reform of the tax instruments of small business support in the Ukraine. It have based on the best practice of the development countries. The author has also proposed list of potentially effective tax instruments for the state supporting of small business, which can be used in the Ukraine.
uk
Інститут економіки промисловості НАН України
Вісник економічної науки України
Наукові статті
Реформування системи фіскальної підтримки малого підприємництва в Україні в контексті світового досвіду
Реформирование системы поддержки малого предпринимательства в Украине в контексте мирового опыта
Reforming of the Fiscal Support for the Small Business in the Ukraine on the Basis of International Experience
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Реформування системи фіскальної підтримки малого підприємництва в Україні в контексті світового досвіду
spellingShingle Реформування системи фіскальної підтримки малого підприємництва в Україні в контексті світового досвіду
Молдован, О.О.
Наукові статті
title_short Реформування системи фіскальної підтримки малого підприємництва в Україні в контексті світового досвіду
title_full Реформування системи фіскальної підтримки малого підприємництва в Україні в контексті світового досвіду
title_fullStr Реформування системи фіскальної підтримки малого підприємництва в Україні в контексті світового досвіду
title_full_unstemmed Реформування системи фіскальної підтримки малого підприємництва в Україні в контексті світового досвіду
title_sort реформування системи фіскальної підтримки малого підприємництва в україні в контексті світового досвіду
author Молдован, О.О.
author_facet Молдован, О.О.
topic Наукові статті
topic_facet Наукові статті
publishDate 2014
language Ukrainian
container_title Вісник економічної науки України
publisher Інститут економіки промисловості НАН України
format Article
title_alt Реформирование системы поддержки малого предпринимательства в Украине в контексте мирового опыта
Reforming of the Fiscal Support for the Small Business in the Ukraine on the Basis of International Experience
description В статті розглянуто іноземний досвід застосування податкових інструментів підтримки малого підприємництва. В центрі уваги знаходяться два головних питання. Перше - пов’язане з чітким визначенням об’єктів фіскальної підтримки, що обумовлено різнорідністю малого бізнесу, друге - з пошуком найбільш ефективних податкових інструментів її реалізації. На основі дослідження світової практики сформовано низку завдань, на вирішення яких мають бути спрямовані фіскальні стимули та пільги. Запропоновано перелік потенційно ефективних податкових інструментів для підтримки малого бізнесу в Україні. В статье рассмотрен иностранный опыт использования налоговых инструментов поддержки малого предпринимательства. В центре внимания находятся два главных вопроса. Первый — связан с четким определением объектов фискальной поддержки, что обусловлено разнородностью малого бизнеса, второй — с поиском наиболее эффективных налоговых инструментов ее осуществления. На основе исследования мировой практики сформирован ряд заданий, на решение которых должны быть направлены фискальные стимулы и льготы. Предложен перечень потенциально эффективных налоговых инструментов для поддержки малого бизнеса в Украине. International experience of the application of the tax instruments for small business support is considered in the article. There are two main questions are researching. The first is related to the determination of objects of fiscal support, that complicated by the difference of small business types. The second is dedicated to the searching of the most effective tax instruments for realizing of the state aid. The author presents new approach to reform of the tax instruments of small business support in the Ukraine. It have based on the best practice of the development countries. The author has also proposed list of potentially effective tax instruments for the state supporting of small business, which can be used in the Ukraine.
issn 1729-7206
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87442
citation_txt Реформування системи фіскальної підтримки малого підприємництва в Україні в контексті світового досвіду / О.О. Молдован // Вісник економічної науки України. — 2014. — № 1 (25). — С. 73–77. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT moldovanoo reformuvannâsistemifískalʹnoípídtrimkimalogopídpriêmnictvavukraínívkontekstísvítovogodosvídu
AT moldovanoo reformirovaniesistemypodderžkimalogopredprinimatelʹstvavukrainevkontekstemirovogoopyta
AT moldovanoo reformingofthefiscalsupportforthesmallbusinessintheukraineonthebasisofinternationalexperience
first_indexed 2025-11-25T21:12:30Z
last_indexed 2025-11-25T21:12:30Z
_version_ 1850553908832763904
fulltext 732014/№1 2. Что людям надо: персональные мотиваторы в тру- довой деятельности [Электронный ресурс] / Н. В. Са- моукина // Что людям надо: персональные мотивы. — 2008. — Режим доступа : http ://megajob.com.ua/article. php?id=14d45843f0d5acdedff7ab5cf0e1946a. 3. Щукин В. Б. Проблемное поле, или почему не совпадают мотивационные представления руководи- телей и персонала / Щукин В. Б. // Человек и труд. — 2006. — № 6. — С. 48. 4. Николаєв А. Инновационное развитие и иннова- ционная культура / Николаєв А. // Проблемы теории и практики управления. — 2001. — № 2. — С. 57–63. 5. Сущность и структура инновационного потен- циала организации [Электронный ресурс] // Портал информационной поддержки инновационных проек- тов — Режим доступа : http://www.projects.innovbusiness. ru/content/document_r_959C77FD-929D-4172-A075– 015C1AA40C04.html. 6. Clayton M. Christinsen. Assessing Your Organi- zation’s Innovation Capabilities // Leader to Leader. — 2001. — №21. — Р. 40–43. 7. Брасс А. А. Управление персоналом: [Электронный учебник] // Режим доступа: http://www. vselekcii. ru/mened- market/upravpersom/page,7,47-kurs-lekciy-upravlenie-person- alom-aa-brass.html. 8. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы : [учебник] / Е. П. Ильин. — СПб. : Питер. — 2000. — 331 с. 9. Управление инновациями : [уч.-практич. по- собие] / В. Н. Гунин, В. П. Баранчеев, В. А. Устинов, С. Ю. Ляпина. — М. : ИНФРА-М, 2003. — 303 с. Малий бізнес є основою сучасних демократичних розвинених держав, тому його підтримка та розвиток відноситься до ключових пріоритетів економічної по- літики урядів таких країн. Його важливість обумовлена значним внеском у ВВП та зайнятість населення, висо- кою інноваційною активністю, стійкістю до кризових явищ в економіці та здатністю оперативно адаптуватися до нових економічних умов. Істотне значення малого бізнесу для соціально-економічного розвитку держави призводить також до того, що серйозні проблеми в да- ному секторі відразу проявляються на макрорівні. Вра- ховуючи це, скорочення кількості малих підприємств в Україні в останніх роках є вкрай тривожним сигналом. Безсумнівно, причинами звуження сектору малого бізнесу є широкий комплекс проблем у різних сферах суспільних відносин, які не вдасться вирішити опера- тивно. Водночас, запровадження системи ефективних дієвих податкових стимулів і пільг може стати першим кроком у реалізації завдання покращення середовища для розвитку малого підприємництва в Україні. Систе- ма фіскальної підтримки здатна частково компенсувати негативний вплив інституціональних проблем, що нара- зі властиві Україні. В даному контексті завдання форму- вання ефективних податкових інструментів підтримки малого підприємництва набуває особливої актуальності для держави. На нашу думку, наразі це найбільш дієвий і швидкий шлях до активізації малого бізнесу в Україні. Фіскальним аспектам державної підтримки малого бізнесу приділяють значну увагу такі видатні вітчизняні наковці, як О. І. Амоша, З. С. Варналій, В. І. Ляшенко, А. І. Крисоватий, І. О. Луніна, В. М. Опарін, А. М. Со- коловська та ін. Кожен із зазначених фахівців здійснив важливий внесок у розробку ефективних фіскальних ін- струментів, які здатні активізувати малий бізнес в Укра- їні. Частково ці пропозиції були запроваджені в процесі податкової реформи, що була здійснена в рамках реалі- зації Програми економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економі- ка, ефективна держава» [1]. Однак, тенденція різкого скорочення кількості суб’єктів малого бізнесу в Україні в останні роки свідчить про те, що запроваджених заходів фіскальної політики ви- явилося недостатньо для того, щоб сформувати потужний імпульс для розвитку малого підприємництва. На наш по- гляд, це обумовлено незначною увагою, що приділяється державою малому бізнесу як такому, а також браком інфор- мації про найкращі світові практики використання подат- кових інструментів підтримки малих підприємств. Врахову- ючи це, метою даної статті є дослідження світового досвіду в даній сфері з метою виокремлення тих податкових інстру- ментів, які потенційно можуть бути ефективними в Україні. Роль малого бізнесу в економіці розвинених демо- кратичних країн сьогодні є не просто важливою, а домі- нуючою. Про це говориться не лише на національному рівні окремих держав, а й на рівні найвпливовіших між- народних організацій та об’єднань. Зокрема, в Європей- ській хартії малих підприємств (The European Charter for Small Enterprises), яка є рамковим документом для країн ЄС, але також прийнята більшістю країни європейсько- го континенту1, відзначається, що «розвиток інновацій- ної моделі економіки в Європі можливий лише при умові, якщо малий бізнес буде висунутий на перше місце в порядку денному» [2]. У продовження цього в хартії наголошено на тому, що «малі підприємства повинні розглядатись як одна з основних рушійних сил інновацій, зайнятості, а також соціальної та регіональної інтеграції до Європи». Болонська хартія з політики у сфері малого і середньо- го бізнесу (The Bologna Charter on SME Policies), що є базо- вим документом для ОЕСР, але який підписало 50 країн, О. О. Молдован канд. екон. наук м. Київ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ФІСКАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ СВІТОВОГО ДОСВІДУ 1 Зокрема і в Україні (Про запровадження в Україні прин- ципів Європейської хартії для малих підприємств, Кабінет Міністрів України; Постанова від 02.07.2008 № 587. МОЛДОВАН О. О. 74 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ в тому числі й ті, що не входять до організації, також ви- знає, що «малий бізнес є рушійною силою для створення ро- бочих місць, зростання добробуту, регіонального розвитку та соціальної інтеграції» [3]. Крім того, в хартії відзнача- ється, що саме динамічний сектор малого та середнього бізнесу має важливе значення для відновлення економі- ки, боротьби з бідністю, а також для підтримки активної молоді. Хартія закликає світову спільноту до розширення міжнародного діалогу з метою пошуку шляхів вирішення проблем розвитку малого і середнього бізнесу. В Акті з питань малого бізнесу для Європи (Small Business Act for Europe), що є внутрішнім програмним до- кументом для країн ЄС у сфері політики розвитку мало- го бізнесу, зазначається: «Наша здатність використати потенціал розвитку й інноваційності малих та середніх підприємств буде мати вирішальне значення для май- бутнього процвітання ЄС. У глобальному контексті, що характеризується постійними структурними змінами та посиленням тиску конкуренції, роль малих і середніх підприємств в нашому суспільстві стала ще більш важли- вою. Вони створюють робочі місця, а також відіграють ключову роль для благополуччя місцевих і регіональних громад. Ефективний малий та середній бізнес здатен зробити Європу більш стійкою до невизначеності, яка властива сьогоднішньому глобалізованому світу» [4]. В економіці ЄС малий бізнес дійсно займає надзви- чайно важливі позиції (табл. 1). Сукупно європейські мікро- та малі підприємства створюють 41,4 % доданої вартості та майже 50 % робо- чих місць в ЄС. Надзвичайно важливе значення малого бізнесу для соціально-економічного розвитку держави є одним із головних аргументів, яким обґрунтовується доціль- ність фіскальної підтримки даного сектору. Крім того, важливим завданням державної політики в цьому на- прямі є вирішення низки проблем, з якими стикаються суб’єкти малого бізнесу, і які погіршують їх становище в порівнянні з великими компаніями. Окрім загальних проблем бізнес-середовища розвиток малого підприєм- ництва додатково стримують такі фактори: — обмежений доступ до боргових ресурсів. Малий біз- нес може бути більш ефективним, ніж великі корпора- ції, але він має менші можливості для розвитку, оскільки при однаковому рівні фіскального навантаження великі підприємства мають суттєво більші можливості для за- лучення боргових ресурсів. Очевидно, що малі суб’єкти господарської діяльності з невеликою вартістю активів і без кредитної історії не мають багато шансів на отри- мання «дешевих» та «довгих» кредитів; — більш жорсткий рівень конкуренції. Кількість суб’єктів малого бізнесу в більшості країн перевищує 95 % від загальної кількості суб’єктів, що провадять під- приємницьку діяльність. Якщо в тих галузях, де домі- нують великі корпорації (літакобудування, автомобіле- будування, космічна промисловість та ін.) можуть бути представлені 3–5 ключові гравці, то в галузях зі значною часткою малого бізнесу кількість конкуруючих суб’єктів лише на ринку однієї держави може сягати від декількох десятків до декількох тисяч. Це ставить малий бізнес у більш жорсткі умови діяльності, хоча він володіє значно меншими ресурсами, ніж великі підприємства; — обмежений доступ до ринку. В порівнянні з ве- ликими корпораціями суб’єкти малого бізнесу мають менші можливості щодо географії своєї діяльності, а також щодо участі в державних закупівлях. Перша про- блема обумовлена інформаційними чинниками, а саме браком інформації стосовно потенційних контрагентів, а друга — кількісними обмеженнями, оскільки органи державної влади часто надають перевагу закупівлі това- рів та послуг у великих обсягах, що автоматично виклю- чає малий бізнес з даного ринку; — технологічні бар’єри, зокрема обмежений доступ до інновацій та досліджень. Через брак фінансових та людських ресурсів малі підприємства мають незначні можливості самостійно здійснювати дослідницькі про- екти, спрямовані на технічне та технологічне вдоскона- лення. Більш того, щоб конкурувати з потужними ком- паніями часто їм необхідно купувати у цих же потужних компаній запатентовані технології та ноу-хау. Перелічені проблеми призводять до порушення принципу нейтральності ринку, а саме до гірших умов, в яких з самого початку опиняється малий бізнес в порів- нянні з потужними підприємствами. Необхідність по- долання цих проблем та вирівнювання висхідних пози- цій суб’єктів малого бізнесу на ринку вимагає втручання держави в регулювання даної сфери. Для підтримки та розвитку малого підприємництва держава, як правило, створює для даного сектору особливий податковий ре- жим провадження господарської діяльності та застосо- вує різні інструменти державної підтримки. Проте формування насправді ефективної та дієвої політики в даному напрямі потребує досить значних зу- силь. Традиційно актуальними є питання стосовно: а) визначення об’єкту податкової підтримки; б) вибору найбільш ефективних податкових інстру- ментів. Відповідь на перше питання ускладнюється нео- днорідністю сектору малого бізнесу як такого. Окрім відмінностей у фінансово-економічних показниках (до- хід, прибуток, кількість зайнятих) та організаційно-пра- вових формах (фізична особа-підприємець, юридична особа, партнерство) малий бізнес диференціюється на Мікро Малі Середні МСП Великі Загалом Кількість зареєстрованих суб’єктів Кількість, млн 18,783 1,350 0,223 20,356 0,043 20,399 % від загальної кількості 92,1 % 6,6 % 1,1 % 99,8 % 0,2 % 100,0 % Кількість створених робочих місць Кількість, млн. 37,494 26,704 22,616 86,815 43,787 130,602 % від загальної кількості 28,7 % 20,5 % 17,3 % 66,5 % 33,5 % 100,0 % Додана вартість трлн, євро 1,2423 1,076 1,076 3,395 2,496 5,891 % від за- гального обсягу 21,1 % 18,3 % 18,3 % 57,6 % 42,4 % 100,0 % Таблиця 1 Структура підприємницького сектору в ЄС (Annual report on european SMEs 2012/2013 [5]) МОЛДОВАН О. О. 752014/№1 цілком різні типи підприємств з різними цілями, за- вданнями і стратегіями діяльності. Суб’єктами малого підприємництва можуть бути: 1. Малі підприємства, які лише розпочинають свою діяльність, але прагнуть різкого зростання та входу на ве- ликі ринки. Для них статус малого підприємства є лише перехідним на шляху до розбудови потужного бізнесу; 2. Малі підприємстві, які орієнтовані виключно на місцевий ринок. Вони не є мобільними, проте вносять значний вклад у покращення соціально-економічної ситуації в регіонах, особливо депресивних; 3. Малі інноваційні підприємства (стартапи), які розвивають бізнес на основі інновацій чи просто влас- них перспективних ідей. Ці компанії мають значний потенціал розвитку, але часто володіють обмеженим об- сягом ресурсів; 4. Малі підприємства в ремісничих галузях економі- ки, завданням яких, передусім, є збереження традицій- них виробництв та народних промислів, аніж отримання прибутку. Такі підприємства, як правило, концентрують- ся в регіонах з глибокими ремісничими традиціями, а їх культурно-історична цінність для держави вимагає осо- бливого формату фіскальної підтримки; 5. Сімейні підприємства, які можуть працювати в різних галузях економіки (здебільшого в легкій та хар- човій промисловості, сфері послуг тощо), проте специ- фікою яких є спадковість ведення господарської діяль- ності та передача прав на бізнес між поколіннями; 6. Фермерські господарства, які часто розглядають- ся з точки зору забезпечення продовольчої безпеки дер- жави, тому перебувають у центрі особливої уваги уряду; 7. Партнерства та кооперативи, зміст яких полягає у колективному провадженні підприємницької діяльності. Різноманітність видів суб’єктів малого бізнесу, а також часом цілком відмінні потреби, вимагають запровадження індивідуальних підходів державної підтримки до кожного з них, відповідно перелік податкових інструментів часто до- сить різниться. Наприклад, малі підприємства, які прагнуть зростання, потребують, передусім, збільшення обігових ко- штів, забезпечити яке держава може серед іншого завдяки запровадженню податкового кредиту на принципах плат- ності та повернення. Крім того, для таких підприємств важ- ливі податкові полегшення при зміні організаційно-право- вої форми ведення підприємницької діяльності. Молодим інноваційним підприємствам необхідні, в першу чергу, дже- рела фінансування ризикованих проектів. В цьому напря- мі, держава може задіяти інструмент дослідницького по- даткового кредиту, а також запровадити фіскальні стимули для розвитку венчурного капіталу. Підтримка фермерських господарств в сучасному світі здійснюється за рахунок за- провадження полегшеного податкового режиму. Проаналізувавши передовий світовий досвід за- стосування фіскальних інструментів підтримки малого бізнесу, можна виділити кілька груп в залежності від їх цільового призначення. 1. Розширення внутрішніх фінансових ресурсів для активізації операційної діяльності. Найбільш поширени- ми фіскальними інструментами, які застосовуються для реалізації даного завдання є податкові пільги: — знижена загальна ставка податку на прибуток. Зокрема, в Канаді для суб’єктів підприємницької діяль- ності, річний дохід яких не перевищує 500 тис. канад- ських доларів, ставка державного податку на прибуток становить 11 %, в той час як для інших — 15 %; — знижена ставка на капіталізований прибуток, тобто на ту частину прибутку, яка спрямовується на збільшення активів підприємства без жорстких вимог щодо їх структури; — податкові канікули, тобто можливість суб’єкту мало- го бізнесу акумулювати фінансові ресурси завдяки звіль- ненню на певний період від сплати податку на прибуток (як правило, на декілька років, починаючи з дати реєстрації); — податковий кредит на умовах строковості та повернення. Зокрема, в Польщі мале підприємство (на- лічує не більше 50 працівників, річний дохід не переви- щує 10 млн євро, а сукупні активи не перевищують 10 млн євро) може не платити податок на прибуток про- тягом одного року. Погашати зобов’язання воно може рівними частинами протягом наступних п’яти років і без відсотків за користування; — спеціальні податкові пільги, зокрема касовий ме- тод нарахування ПДВ, більш лояльний режим визна- чення безнадійної заборгованості, податковий кредит на деякі види витрат (оплату інтернету, придбання ка- сових апаратів тощо), можливість переносити збитки на наступні податкові періоди та ін. 2. Зниження фінансового тягаря для інвестицій. Для вирішення даного завдання використовуються різні по- даткові інструменти. Найбільш поширеними серед них є: — надання підприємцям можливості створювати спеціальні інвестиційні резерви (Tax break on investment reserves), які розширюють можливості їх самофінан- сування. В таких резервах дозволяється акумулювати частину прибутку без оподаткування. Такий інструмент застосовується в Угорщині. Він дозволяє вирахувати з бази оподаткування податку на прибуток суму, яка над- ходить до інвестиційних резервів протягом податкового року. Сума, що вираховується, обмежена 25 % прибутку до оподаткування або 500 млн форинтів на рік. Платник податків може використати ці кошти протягом чоти- рьох наступних податкових років на інвестиційні цілі; — знижена ставки податку на прибуток, що вико- ристовуються для цілей реінвестування (Tax exemption for invested profits). Даний інструмент дозволяє малим підпри- ємствам розширити внутрішні джерела для інвестування. Досить успішно такий інструмент застосовується в Ав- стрії. Згідно з законодавством країни, ця пільга надається підприємствам, що використовують касовий метод обліку, і річний дохід яких не перевищує 400 тис. євро протягом двох попередніх календарних років. До інвестиційних витрат, на які надається пільга, належать придбані або виготовлені основні засоби інвестиційного призначення (за виключенням нерухомості та автомобілів) та цінні папери. Підприєм- ства мають можливість використовувати звільнення від оподаткування щороку, незалежно від того, чи була ця пільга використана у попередньому податковому році, або буде ви- користовуватися в наступному. Разом з тим, існує два голо- вних обмеження: перше — до звільнення може бути заявлено не більше ніж 10 % прибутку підприємства, друге — звіль- нення обмежене вартістю придбання або виробництва осно- вних фондів та цінних паперів у розмірі 100 тис. євро на рік; — інвестиційний податковий кредит, тобто право зменшити обсяг нарахованого податку на певний відсо- ток вартості придбання нової технології чи обладнання. Наприклад, у Грузії малі підприємства, які інвестують МОЛДОВАН О. О. 76 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ в обладнання для покращення навколишнього серед- овища та/або технічного переоснащення для освоєння нових видів продукції, мають право на інвестиційний податковий кредит у розмірі 3–8 % від своїх капітальних витрат на відповідні проекти. У разі інвестування в об- ладнання для надання телекомунікаційних послуг став- ка податкового кредиту коливається в діапазоні 1–5 %; — одноразова амортизація, яка дуже важлива для малих підприємств, які розширюють господарську діяль- ність. Дана пільга означає, що підприємство протягом року має право повністю списати на витрати придбані необоротні засоби виробництва. Наприклад, для спри- яння швидкому зростанню малих підприємств Грузія про- понує податкову пільгу Small Business Tax Relief, яка до- зволяє малому підприємству повністю віднести вартість основних засобів на витрати, що враховуються при роз- рахунку податку на прибуток, в рік їх придбання. Більш того, існує практика додаткової амортизації, за якої на витрати відноситься більше ніж 100 % вартос- ті основних засобів. Як правило, даний стимул застосо- вується до обладнання, призначеного для здійснення інноваційного проекту. Наприклад, в Сінгапурі маши- ни та інструменти, придбані для інноваційних завдань, амортизуються за нормою 400 % їх вартості для перших витрат до позначки 400 тис. дол. США. 4. Стимулювання інноваційної діяльності. Як зазнача- лося, серед малого бізнесу істотну частку займають молоді інноваційні підприємства. Більшість країн світу, вбачаючи в них найбільший потенціал розвитку, намагаються ство- рити максимально вигідні умови та надають значний пакет фіскальної підтримки. Наприклад, у Франції для представ- ників малого бізнесу, що провадять інноваційну діяльність, а також для підприємств, що мають статус «молода іннова- ційна компанія», надається дослідницький податковий кре- дит зі ставкою 50 % у рік здійснення інноваційного проекту і 40 % у другий рік. Більш того, для цієї групи підприємств також передбачено режим оперативного відшкодування до- слідницького податкового кредиту, який означає, що в кін- ці першого року своєї діяльності вони можуть відшкодувати свої витрати на інноваційні проекти в рамках зазначеного податкового кредиту, отримавши відповідну суму готівкою (якщо не отримано прибутку). Відмітимо, що в багатьох країнах для інноваційної діяльності створені не просто сприятливі умови, а більш сприятливі, ніж для великих компаній. Це ілюструє порів- няння ставок інноваційного податкового кредиту (табл. 2). Завдяки більш високій ставці податкового кредиту досягається компенсація однієї з вищеописаних дефор- мацій ринку для малого бізнесу, а саме ускладнений до- ступ до кредитних ресурсів. Уряд, в свою чергу, засто- совуючи інноваційний податковий кредит, фактично інвестує в інноваційний розвиток економіки. 5. Стимулювання зайнятості. Як правило, для сти- мулювання створення додаткових робочих місць уряди намагаються зменшити витрати малих підприємств на обов’язкові страхові соціальні внески роботодавця. Для цього застосовуються або знижені ставки соціальних вне- сків, або податковий кредит, яким частково компенсують- ся ці витрати. Останній інструмент функціонує в Канаді, де для малого бізнесу запроваджений податковий кредит на зайнятість (Hiring Credit for Small Business). Суть його полягає в тому, що мале підприємство може зменшити на 1 тис. канадських доларів суму обов’язкових страхових внесків за кожного додаткового працевлаштованого ро- бітника (в порівняні з їх кількістю в попередньому році), у випадку якщо загальна сума соціальних страхових внесків, що сплачує таке підприємство за своїх робітників, не пере- вищує протягом року 15 тис. канадських доларів. Особлива увага приділяється стимулюванню збіль- шенню висококваліфікованих робочих місць в секторі ма- лого бізнесу. Зокрема, Угорщина досить успішно застосовує податковий кредит зі ставкою 10 % на витрати, пов’язані з винагородою науково-дослідницького персоналу. На відміну від країн ЄС Україна, де підтримку ма- лого бізнесу також проголошено одним із ключових пріоритетів економічної політики, зробила значно мен- ший прогрес в розбудові системи фіскальної підтрим- ки малого бізнесу. Запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності розглядається як значне досягнення, хоча в більшості країн ЄС воно є лише механізмом подолання порушення нейтральності податкової системи. В зв’язку з цим, видається необхід- ним доповнити систему фіскальної підтримки малого підприємництва ефективними податковими інструмен- тами, які сприятимуть активізації даного сектору та на- ближення умов діяльності до європейських стандартів. На наш погляд, ключовими заходами в контексті удосконалення податкових інструментів підтримки ма- лого підприємництва в Україні повинні стати: 1. Зменшення податкових перешкод для зміни орга- нізаційно-правової форми ведення підприємницької ді- яльності. При започаткуванні свого бізнесу більшість малих підприємців обирають статус фізичної особи-під- приємця, проте через певний час у випадку зростання масштабу діяльності у них може виникнути бажання пе- реглянути первинне рішення і створити юридичну осо- бу. Така дія буде означати розвиток бізнесу, тому державі необхідно підтримати цей процес і забезпечити «безпе- рервність» підприємства. В цьому контексті, важливо створити такі умови, щоб зміна організаційно-правової форми здійснення господарської діяльності не створю- вала надмірних податкових витрат, які нівелюють очі- кувану вигоду від такої зміни. Наразі ж в Україні зміна організаційно-правової форми бізнесу означає припи- нення діяльності з відповідними наслідками у податко- вому відношенні та заснування нової юридичної особи. 2. Розширення внутрішніх джерел фінансування в умо- вах обмеженості доступу до кредитних ресурсів і надмірно високої вартості боргових ресурсів. В даному контексті най- більш доцільним варіантом, на наш погляд, є заміна ін- струменту «податкових канікул», що наразі діє в Україні, на податковий кредит для малого бізнесу на умовах повер- нення та терміновості. Механізм даного інструменту має Країна Малий бізнес Великий бізнес Канада 35 % 20 % Японія 12 % 8–10 % Франція 50 % 35 % Австралія 45 % 40 % Угорщина 15 % 10 % Південна Корея «volume- based» 25 % 3–6% «incremental» 50 % 40 % Таблиця 2 Ставки податкового кредиту для інноваційних проектів МОЛДОВАН О. О. 772014/№1 бути наступним: мале підприємство, що працює на загаль- ній системі оподаткування, має право не платити протя- гом року нарахований податок на прибуток, а погашення зобов’язання здійснювати рівними частинами протягом наступних 5 років і без відсотків за користування. Крім того, доцільно розглянути можливість застосу- вання локальних інструментів для розширення фінансо- вих ресурсів, зокрема застосування касового методу при розрахунку податкового зобов’язання та більш лояльний режим визначення безнадійної заборгованості. 3. Стимулювання технологічного оновлення мало- го бізнесу. В рамках реалізації цього завдання достатньо перспективним для України може стати технологічний кредит. Механізм його адміністрування полягає в тому, що підприємству дозволяється списати на витрати до 50 % витрат на придбання новітньої технології. Для цього воно повинно отримати висновок незалежної експертної установи, що підтверджує той факт, що на момент при- дбання нової технології, вона не використовувалася у сві- ті довше ніж 5 років. Такий інструмент буде стимулювати малий бізнес провести технологічну модернізацію. 4. Запровадження податкових інструментів стиму- лювання інноваційної діяльності. В даному контексті, на наш погляд, максимально ефективним буде запро- вадження для суб’єктів малого бізнесу інноваційного податкового кредиту зі ставкою 20 %, та з можливістю компенсації державою витрат на інноваційні проекти готівкою у випадку якщо у рік реалізації проекту не ви- стачає прибутку для використання податкового кредиту, або прибуток взагалі відсутній. 5. Запровадження стимулів для створення в малому бізнесі висококваліфікованих робочих місць. Оптималь- ним варіантом є зниження ставки ЄСВ для суб’єктів малого підприємництва, які наймають висококваліфі- кованих кадрів для здійснення науково-дослідницьких проектів. Це буде стимулювати вітчизняні малі підпри- ємства створювати власні дослідницькі лабораторії для здійснення їх інноваційних проектів та ідей. Реалізація запропонованих вище заходів дозволить створити дієву систему податкових інструментів під- тримки та розвитку малого бізнесу, яка буде відповідати європейським стандартам. Це не вирішить інституціо- нальних проблем, які стримують розвиток даного сек- тору економіки, але дозволить сформувати додаткові аргументи на користь провадження підприємницької ді- яльності в Україні для малих підприємств та підприємців. Разом з тим, динаміка розвитку податкової системи та інтегрованих до неї податкових інструментів вирішення соціально-економічних завдань сьогодні є досить висо- кою, тому наукові пошуки перспективних новацій в да- ній сфері мають здійснюватися на постійній основі. Список використаних джерел 1. Програма економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспромож- на економіка, ефективна держава» [Електронний ре- сурс]. — Режим доступу : http://www.president.gov.ua/ docs/Programa_reform_FINAL_1.pdf. 2. The European Charter for Small Enterprises, ap- proved by EU leaders at the Feira European Council on 19– 20 June 2000 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://ec.europa.eu/enterprise/policies/sme/files/charter/ docs/charter_pl.pdf. 3. The Bologna Charter on SME Policies [Електро- нний ресурс] — Режим доступу : http://www.oecd.org/ cfe/smes/thebolognacharteronsmepolicies.htm. 4. A «Small Business Act» for Europe, Communication from the Commission to the Council, the European Parliament, the European Economic and Social Committee and the Com- mittee of the regions, Brussels, 25.6.2008, COM (2008) 394. — Режим доступу : http://eur-lex. europa. eu/LexUriServ/ LexUriServ.do?uri=COM:2008:0394:FIN:EN: PDF. 5. Annual report on european SMEs 2012/2013. [Елек- тронний ресурс] — Режим доступу : http://ec.europa.eu/ enterprise/policies/sme/facts-figures-analysis/performance- review/. Вступ. Категорія професійного ризику зумовлюєть- сясинергетичним ефектом дії факторів індустріального суспільства та ринкової економіки. Вона знаходить свій вираз у слабкій економічній захищеності зайнятих на виробництві, незалежно від основної причини втрати роботи — безробіття чи втрати фізичної можливості тру- дитися в результаті хвороби, інвалідності чи досягнення пенсійного віку. Ризик професійної зайнятості можна віднести до одного з ключових елементів теорії соці- альних ризиків: якщо людина втрачає працездатність з різних причин виробничого характеру, то компенсація втрати засобів до існування передбачає не лише виплату працюючому втрачених доходів, але й відшкодування витрат на медичну, професійну і соціальну реабілітацію потерпілого. Більш того, різке падіння рівня доходів призводить до зміни його соціального статусу. Роль управління ризиками як інструмента мініміза- ції втрат і підвищення ефективності виробничого проце- су постійно зростає, оскільки актуалізуються самі ризики внаслідок ускладнення більшості технологічних процесів. Актуальність проблеми оцінки професійних ризи- ків людини є досить значною у зв’язку з упровадженням нових механізмів обов’язкового соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Неефективне функціонування системи ви- робничого контролю, значне спрощення роботи щодо попередження виробничого травматизму призводить до значного зростання професійних ризиків людини. В. І. Надрага канд. наук. держ. упр. м. Київ МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ РИЗИКІВ НАДРАГА В. І.