Транскордонна трудова міграція сільського населення: особливості та шляхи вирішення проблем
Досліджено сутність та характерні риси транскордонної трудової міграції сільського населення. Визначено роль маятникової трудової міграції сільського населення та можливості зниження ризиків еміграції внаслідок її активізації. Наголошено на привабливості тимчасового працевлаштування сільського насел...
Saved in:
| Published in: | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Date: | 2014 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2014
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87462 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Транскордонна трудова міграція сільського населення: особливості та шляхи вирішення проблем / Ю.О. Цибульська, В.Є. Крупін // Вісник економічної науки України. — 2014. — № 3 (27). — С. 139–143. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859580784669622272 |
|---|---|
| author | Цибульська, Ю.О. Крупін, В.Є. |
| author_facet | Цибульська, Ю.О. Крупін, В.Є. |
| citation_txt | Транскордонна трудова міграція сільського населення: особливості та шляхи вирішення проблем / Ю.О. Цибульська, В.Є. Крупін // Вісник економічної науки України. — 2014. — № 3 (27). — С. 139–143. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | Досліджено сутність та характерні риси транскордонної трудової міграції сільського населення. Визначено роль маятникової трудової міграції сільського населення та можливості зниження ризиків еміграції внаслідок її активізації. Наголошено на привабливості тимчасового працевлаштування сільського населення у прикордонних регіонах на відміну від середньота довготривалої трудової міграції. Обгрунтовано перелік трансакційних витрат при трудовій міграції та зосереджено увагу на зниженні їх рівня при маятниковій трудовій міграції в прикордонні регіони сусідньої країни. Проаналізовано перешкоди розвитку транскордонних ринків праці та активізації участі у них сільського населення. Запропоновано рекомендації щодо максимального використання можливостей транскордонної маятникової міграції та мінімізації її негативних наслідків.
Исследована сущность и характерные черты трансграничной трудовой миграции сельского населения. Определена роль маятниковой трудовой миграции сельского населения и возможности снижения рисков эмиграции вследствие ее активизации. Отмечено привлекательность временного трудоустройства сельского населения в приграничных регионах в отличие от среднеи долгосрочной трудовой миграции. Обосновано перечень трансакционных издержек при трудовой миграции и сосредоточено внимание на снижении их уровня при маятниковой трудовой миграции в приграничные регионы соседней страны. Проанализированы препятствия развития трансграничных рынков труда и активизации участия в них сельского населения. Предложены рекомендации по максимальному использованию возможностей трансграничной маятниковой миграции и минимизации ее негативных последствий.
The essence and characteristics of cross-border migration of the rural population are researched. The role of cross-border commuting of the rural population and possibilities to reduce the risks of emigration due to its activization are defined. The attractiveness of temporary employment of rural population in the bordering regions opposed to the medium and long-term migration is pointed out. The list of transaction costs in labor migration is grounded, and focus on reduction of their level due to cross-border commuting in the border regions of neigh-boring countries is made. Barriers to the development of cross-border labor markets and to activization of participation of rural population in them are analyzed. The recommendations for maximum use of cross-border commuting and minimization of its negative effects are offered.
|
| first_indexed | 2025-11-27T06:48:09Z |
| format | Article |
| fulltext |
ЦИБУЛЬСЬКА Ю. О., КРУПІН В. Є.
2014/№3 139
Независимо от выбранной системы, индикаторы
устойчивого развития должны иметь соответствую-
щие параметры оценки, которые и делают ее воз-
можной [18, c. 324]. Кроме этого, индикаторы долж-
ны быть научно обоснованными, понятными, таки-
ми, чтобы можно было своевременно реагировать на
изменения в системе, и довольно гибкими для отра-
жения нових знаний и общественного мнения [19,
c. 185].
Список использованных источников
1. Бобров А.Л., Папенов К.В. Экономическое
развитие России и рациональное природопользова-
ние // Вестник Московского университета. Сер.6.
Экономика. — 2004. — №2. — С.3-20.
2. Природно-ресурсний потенціал сталого ро-
звитку України / Б.М. Данилишин, С.І. Дорогунцов,
В.С. Міщенко, Я.В. Коваль, О.С. Новаторов, М.М.
Паламарчук. — К.: РВПС України, 1999. — 716 с.
3. Форрестер Д. Мировая динамика / Д. Фор-
рестер; пер. с англ. — М.: ООО «Издательство АСТ;
СПб.: Terra Fantastica, 2003. — 378 с.
4. Meadows D. H. The Limits to Growth: A report
for the Club of Rome’s Project on the Predicament of
Mankind / D. H. Meadows. — New York: Universe
Books, 1972. — 205 p.
5. Kula E. Economics if Natural Resources, the
Environment and Policies / E. Kula. — 2nd ed. — London:
Chapman & Hall, 1994. — 377 p.
6. Fritsch B. Towards the ecologically sustainable
growth society: physical foundations, economic
transitions, and political constraints / B. Fritsch, S.
Schmidheiny, W. Seifritz. — Berlin: Springe-Verlag, 1994.
— 198 p.
7. Environmental Indicators [Electronic resource] //
Organization for Economic Cooperation and
Development Press: Paris, France, 2001. — 152 p. —
Mode of access: http://www.oecd.org/site/worldforum/
33703867.pdf.
8. Foley B. A sustainability tool for intrasectoral and
intersectoral water resources decision making [Electronic
resource] / B. Foley, A. Daniell, M. Trevor // Australian
Journal of Water Resources. — 2004. 8, 11-20. — Mode of
access: http://digital.library.adelaide.edu.au/dspace/
handle/2440/39617?mode=full&submit_simple=Show+ful
l+item+record.
9. Elizabeth Karol. Tools for measuring progress
towards sustainable neighborhood environments [Elec-
tronic resource] / Elizabeth Karol, Julie Brunner. —
Sustainability 2009, 1, 612-627. — Mode of access:
www.mdpi.com/2071-1050/1/3/612/pdf.
10. Barry Dalal-Clayton and Barry Sadler. Strategic
Environmental Assessment: A Sourcebook and Reference
Guide to International Experience [Electronic resource];
Earthscan: London, UK, 2005. — Mode of access:
http://pubs.iied.org/pdfs/G02193.pdf.
11. The Rio Declaration on Environment and
Development (1992) [Electronic resource]. — Mode of
access: [http://www.unesco.org/education/ nfsunesco/
pdf/ RIO_E.PDF.
12. Rao P.K. Sustainable Development: Economics
and Policy. — Oxford: Blackwell Publishers Inc., 2000. —
393 p.
13. Schulze G.G., Ursprung H.W. International
Environmental Economics: a Survey of the Issue. —
Oxford: Oxford University Press, 2001. — 301 p.
14. Perman R./Ma, Yue/McGilvray, J./ Common
M. Natural Resource and Environmental Economics, 3rd
ed. — Harlow: Rearson Education Limited, Edinburg
Gate, 2003. — 699 p.
15. Pearce D. Economics and Environment: Essay
on Ecological Economics and Sustainable Development.
— Cheltenham: Edward Elgar, 1998. — 363 p.
16. Indicators of sustainable development: guidelines
and methodologies [Electronic resource] // United
Nations Commission on Sustainable development. —
2001. — 315 p. — Mode of access: http://www.un.org/
esa/ sustdev/publications/indisd-mg2001.pdf.
17. Segnestam L. Indicators of environment and
sustainable development [Electronic resource] // Theories
and practical experience. The International Bank for
Reconstruction and Development/THE WORLD BANK:
Washington, D.C. U.S.A. December 2002. — 66 p. —
Mode of access: http://siteresources.worldbank.org/
INTEEI/936217-1115801208804/20486265/Indicatorsof
EnvironmentandSustainableDevelopment2003.pdf.
18. Yigitcanlar T., Dur F. Developing a
Sustainability Assessment Model [Electronic resource]:
The Sustainable Infrastructure, Land-Use, Environment
and Transport Model. School of Urban Development,
Queensland University of Technology, 2 George Street,
Brisbane, Queensland 4001, Australia. P. 321-340. —
Mode of access: http://www.mdpi.com/2071-1050/2/
1/321.
19. Maclaren Virginia W. Urban sustainability
reporting // Journal of the American Planning
Association volume 62. — 1996. — Р. 184-202.
Ю. О. Цибульська
м. Львів, Україна
В. Є. Крупін
канд. екон. наук
м. Варшава, Польща
ТРАНСКОРДОННА ТРУДОВА МІГРАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ:
ОСОБЛИВОСТІ ТА ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ
Постановка проблеми. Особливості розвитку
сільських територій України та неможливість реаліза-
ції їх наявного трудового потенціалу ставлять перед
сільським населенням виклик щодо пошуку джерел
доходів поза межами місця їх постійного проживан-
ня. Транскордонна співпраця з сусідніми країнами,
передусім, членами Європейського Союзу, надає
можливість сільському населенню прикордонних ре-
гіонів вирішити цю проблему з мінімальними негати-
вними наслідками — шляхом працевлаштування у
ЦИБУЛЬСЬКА Ю. О., КРУПІН В. Є.
140 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
сусідній країні, що не лише є технічно простішім у
порівнянні з трудовою міграцією у віддалені країни,
але й несе в собі менше загроз перманентної емігра-
ції українського населення.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослі-
дженню сутності, видів, наслідків міграції та форму-
вання регіональних ринків праці приділяє увагу зна-
чна кількість видатних вітчизняних науковців —
Е. Лібанова, М. Пістун, М. Романюк, У. Садова,
Л. Семів, С. Стеценко, О. Шаблій та ін. Розвитком
сільських територій, у тому числі їх трудовим потен-
ціалом та шляхами його реалізації, займаються такі
вчені як О. Біттер, О. Бородіна, В. Борщевський,
К. Васьківська, Ю. Губені, Н. Липчук, П. Музика,
О. Павлов, І Прокопа, В. Юрчишин тощо. Проте у
своїх дослідженнях вони акцентують увагу на внутрі-
шніх ринках праці, на міграційних процесах в ціло-
му, або ж на аналізі трудових ресурсів сільських міс-
цевостей та пошуку локальних можливостей працев-
лаштування сільського населення, залишаючи поза
увагою питання розвитку транскордонних ринків
праці, особливості транскордонної маятникової міг-
рації та використання її можливостей для забезпе-
чення доходів сільських мешканців.
В Інституті регіональних досліджень НАН Укра-
їни, в рамках наукових проектів «Інфраструктурне
забезпечення розвитку транскордонних ринків праці
в Україні» та «Розвиток транскордонних ринків та
оцінка їх кон’юнктури», які виконувались наступни-
ми співробітниками: Н.А. Мікулою, Є.Е. Матвєєвим,
І.Р. Тимечко, В.Є. Крупіним, Ю.О. Цибульською та
О.Б. Цісінською, було розпочато розробку теоретико-
методологічних засад функціонування транскордон-
них ринків, у тому числі й визначення сутності тран-
скордонної маятникової міграції, проте висвітлені
положення потребують подальшого поглиблення.
Метою статті є дослідження особливостей тран-
скордонної трудової міграції сільського населення та
пошук науково-прикладних шляхів вирішення її
проблем.
Виклад основного матеріалу. Ступінь мобільності
робочої сили є важливою характеристикою транскор-
донного ринку праці, який являє собою систему сус-
пільних відносин, зосереджену на узгодженні попиту
та пропозиції трудових ресурсів, умов формування
робочої сили, оплати праці та соціального захисту,
коли покупець і продавець знаходяться по різні сто-
рони кордону в рамках транскордонного регіону. Са-
ме ця характеристика транскордонного ринку праці і
забезпечує ефективне його функціонування та гнуч-
кість і адаптивність до змін у співвідношенні попиту і
пропозиції робочої сили. У цьому контексті і варто
розглядати особливості транскордонної маятникової
міграції сільського населення, як явища, що мінімі-
зує еміграційні ризики, водночас покращуючи мате-
ріальний стан робітників з села.
Транскордонна трудова маятникова міграція між
сусідніми країнами характеризується більш коротко-
часними і регулярними поїздками на меншу відстань
від місця постійного проживання з метою роботи по
інший бік кордону. Використовуючи термінологію
Європейського Союзу, транскордонний маятниковий
мігрант характеризується за двома критеріями: полі-
тичному і часовому [1]. За політичним критерієм
транскордонним маятниковим мігрантом є особа, яка
проживає по одну сторону кордону, а їздить на робо-
ту на суміжну. За критерієм часу маятниковий міг-
рант повинен повертатися на місце проживання хоча
б раз на тиждень. Однак, з огляду на тенденцію до
зростання кількості сезонних маятникових мігрантів,
враховуються особи, які періодично повертаються на
місце проживання. Так, за тривалістю перебування
по іншу сторону кордону можна виділити щоденних,
щотижневих та довготермінових маятникових мігран-
тів. Маятникових мігрантів у транскордонному прос-
торі можна класифікувати і за амплітудою відхилення
від основниого місця проживання. Центром притя-
гання транскордонного маятникового мігранта може
бути територія прилегла до прикордонного регіону,
де проживає мігрант, так і більш віддалена територія
в межах сусідньої країни. Розширення зони притя-
гання мігранта можливе лише за умови найвищого
рівня розвитку прикордонної інфраструктури, яка
дозволить досягати місця праці з мінімальними тран-
сакційними витратами. У іншому випадку транскор-
донний маятниковий мігрант збільшуватиме трива-
лість перебування за кордоном, аж до остаточного
переїзду на постійне місце проживання.
Рівень транскордонної мобільності робочої сили
залежить від багатьох факторів. Згідно з неокласич-
ною теорією, основним фактором впливу на рішення
трудового мігранта є заробітна плата — трудові ресур-
си переміщуватимуться в напрямку регіонів з вищим
рівнем заробітної плати, аж до вирівнювання фактору
винагороди [2]. Такий підхід не враховує значну кіль-
кість факторів нематеріального характеру, які часто
можуть мати визначальний вплив. У теорії людського
капіталу міграція розглядається як спосіб інвестицій
в людський капітал і враховуються вигоди як матера-
льного, так і суто психологічного характеру [3]. При
цьому ієрархія ключових мотивів транскордонних
мігрантів починається з бажання покращити житлові
умови, задовольнити повсякденні потреби, накопи-
чити кошти для навчання або початку власного біз-
несу та аж до задоволення вищих нематеріальних
мотивів (саморозвиток, бажання побачити світ, ви-
вчити мову тощо) [4].
Істотним є вплив макроекономічних факторів на
розвиток транскордонних ринків праці та інтенсив-
ність маятникових міграцій. Так, згідно з тверджен-
ням Дж. Борхаса, який у своїй праці «Економіка
праці» розраховує доцільність міграції працівника та
наголошує на тому, що як працівники, так і компанії
шукають ринки, де вони можуть отримати найвищу
ціну, можна зробити наступні висновки: покращення
економічних умов в країні призначення збільшує ві-
рогідність міграції, тоді як покращення ситуації на
ринку праці в країні походження мігранта та збіль-
шення міграційних витрат знижує ймовірність мігра-
ції. Окрім того, збільшення диференціації доходів на
10% збільшують ймовірність міграції на 7%, у той час
коли збільшення рівня зайнятості на 10% у країні
походження мігранта, знижує ймовірність міграції на
2%, а збільшення відстані до країни призначення —
на 50%. Також, у випадку, коли висококваліфікована
робоча сила у країні коштує не суттєво більше ніж
низькокваліфікована (наприклад, у Великобританії та
Швеції), еміграція висококваліфікованої робочої си-
ли зростає. Зі зростанням диференціації в оплаті
праці працівників з різним рівнем кваліфікації (Мек-
сика), спостерігається відплив низькокваліфікованої
робочої сили [5]. Відповідно до досліджень, проведе-
них Р. Еренбергом та Р. Смітом, найбільш мобільни-
ми та схильними до міграції є молодь 20-24 років —
13% цієї вікової групи мігрують чи планують мігрува-
ти в іншу країну чи інший регіон своєї країни [6].
ЦИБУЛЬСЬКА Ю. О., КРУПІН В. Є.
2014/№3 141
Привабливість тимчасового працевлаштування
сільського населення прикордонних регіонів у сусід-
ніх країнах спричинена рядом передумов, які харак-
теризують перевагу транскордонних ринків праці над
класичною трудовою міграцією:
- саме сільські території сусідніх країн межують
між собою, що результує у невеликих відстанях, які
необхідно подолати до місця праці (що спричиняє
низькі транспортні затрати), у певних випадках така
робота може відбуватися навіть на основі щоденних
доїздів з рідної місцевості (як це має місце у багатьох
країнах ЄС);
- мешканці прикордонних територій часто воло-
діють (принаймні на базовому рівні) мовою сусідньої
країни, що спрощує як пошук, так і виконання робіт,
а також дає можливість виконувати більш кваліфіко-
вану роботу та впевненіше почувати себе за кордо-
ном;
- враховуючи низький рівень кваліфікації сіль-
ського населення та його сучасну сільськогосподар-
ську спеціалізацію, працевлаштування у цій же сфері
на прикордонних територіях сусідніх держав, але уже
за умови отримання вищих доходів, дає змогу знизи-
ти відповідні бар’єри у пошуку роботи, а також спро-
стити адаптацію до праці в нових умовах.
У транскордонному регіоні трудова міграція
сільського населення стимулюється додатково наяв-
ністю угоди про малий прикордонний рух. Фізична
наявність кордону та особливості візового режиму є
основними бар'єрами для вільного руху робочої сили
на транскордонному ринку праці, що зумовлює ви-
никнення формального (легального працевлаштуван-
ня, з реєстрацією та оформленням трудової візи або
карти перебування, а також з відображенням у дер-
жавній статистиці) і неформального (нелегального)
ринку праці. Нелегальні схеми працевлаштування є
ризиковими і можуть обернутися обманом і невипла-
тою коштів, в той час як при легальному працевлаш-
туванні працівник отримує всі соціальні гарантії тієї
країни, в якій він працює. Варто зазначити, що на-
явність візового режиму та неналежний стан інфра-
структурного забезпечення кордону та під’їздних
шляхів зумовлює збільшення тривалості перебування
трудового мігранта за кордоном та, часто, стимулює
постійну чи довготермінову міграцію.
Забезпечення конкурентоспроможності транс-
кордонного ринку праці сільських територій можливе
за умови зростання рівня мобільності його жителів,
яке досягається налагодженням рівня взаємодії
суб’єктів транскордонного ринку праці, що відобра-
жатиметься у зменшенні трансакційних витрат. Так,
трудова маятникова міграція можлива у випадку, ко-
ли трансакційні витрати на працевлаштування з ін-
шого боку кордону чи залучення працівника з іншої
сторони кордону є нижчими та/або можливості пра-
цевлаштування є більш привабливими ніж у своєму
регіоні чи країні. На транскордонному ринку праці
трансакційні витрати складаються з наступних [на
основі 7, 8]:
1. Витрати на пошук інформації про ринок з
точки зору найманого працівника — витрати на по-
шук вакансії з іншого боку кордону. З точки зору
працедавця — витрати на пошук працівника необхід-
ного рівня кваліфікації. Кожен суб’єкт ринку праці
самостійно вирішує, з яких джерел отримувати інфо-
рмацію про ринок праці. Так, інформація може бути
отримана на основі власних спостережень і дослід-
жень в Інтернеті та пресі, рекомендаціях знайомих
осіб чи за участю профільних інституцій. Необхід-
ність своєчасної, правдивої цільової інформації по
ринку праці з іншого боку кордону зумовлює появу
інших суб’єктів на ринку праці, які безпосередньо
сприяють пошуку вакансії чи працівника — біржі
праці, центри та агентства з працевлаштування, кад-
рові та рекрутингові агентства, а також допоміжних
структур, які забезпечують пошукача необхідною ін-
формацією як щодо особливостей працевлаштування,
так і щодо умов проживання в країні призначення —
юридичних, консалтингових та інформаційних
центрів.
2. Витрати ведення переговорів та підписання
трудового контракту включають витрати вимірювання
якості робочої сили та трудових послуг, які часто пе-
редбачають проходження співбесід, анкетувань, тес-
тувань, курсів, тощо.
3. Витрати на перетин кордону та проживання за
кордоном. Особливістю маятникових мігрантів є те,
що вини не залишаються жити у країні-реципієнті, а
їздять на роботу щодня, або тимчасово проживають у
країні працевлаштування, повертаючись додому на
вихідні чи по завершенні сезонних робіт. В залежнос-
ті від тривалості перебування коливаються витрати на
переїзд і витрати на проживання;
4. Витрати на дотримання норм трудового зако-
нодавства, які при оформленні працевлаштування та
сплату нарахувань на заробітну плату несуть робото-
давці. З одного боку, обхід норм трудового законо-
давства зменшить трансакційні витрати роботодавця і
часто дасть змогу працівнику отримувати більшу за-
робітну плату. Однак, зазвичай, такі схеми призво-
дять до обману найманих працівників і призводять до
виникнення наступного виду трансакційних витрат;
5. Витрати на боротьбу з опортунізмом суб’єктів
ринку праці. До опортунізму суб’єктів ринку праці
може належати «ухиляння» від виконання умов тру-
дового договору — праця з меншою віддачею, надан-
ня послуг гіршої якості чи у недостатньому обсязі — з
боку найманих працівників, штрафи та неповна
оплата праці — з боку роботодавців, так і шантаж —
звільнення, що призводить до необхідності терміно-
вого пошуку нового працівника, простою роботи та
розірвання трудового договору без виплати коштів;
6. Витрати на захист прав власності від дій третіх
осіб, пов’язані з загрозою пограбування, що особливо
зростають у випадку з нелегальними маятниковими
мігрантами, які зазвичай отримують заробітні плати
«в конвертах» і постійно перетинають кордон.
Всі вказані вище витрати взаємопов’язані, а на-
магання уникнути окремих з них і зекономити кош-
ти, часто провокує різке збільшення інших з перелі-
чених витрат.
Сільським територіям притаманні свої характер-
ні риси, що спричиняє особливості розвитку на них
транскордонних ринків праці та відповідного функ-
ціонування маятникової трудової міграції. Так, до
основних перешкод активного розвитку транскор-
донних ринків праці на сільських територіях України
важливо віднести:
- низький рівень освіти та кваліфікації праців-
ників (спеціалізації передусім на сільському госпо-
дарстві, а також будівництві, торгівлі, прибиранні,
ресторанному обслуговуванні), що спричиняє пошук
саме таких видів зайнятості за кордоном з відповід-
ною низькою оплатою праці. Відсутність ефективної
системи підготовки кваліфікованих працівників ро-
бітничих професій на сільських територіях, довготри-
ЦИБУЛЬСЬКА Ю. О., КРУПІН В. Є.
142 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
валість навчальних процесів (1-3 роки в залежності
від спеціальності), віддаленість місця навчання від
місця проживання, низький рівень розвитку ефекти-
вних систем дистанційного навчання, а також відсут-
ність можливості отримання реального досвіду робо-
ти під час навчального процесу або після його закін-
чення створюють об’єктивні обмеження для розвитку
сільських мешканців в контексті їх зайнятості та
отримання доходів;
- візові обмеження, а також пов’язані з ними
нововведення останніх років з боку країн-членів ЄС
щодо електронних записів на розгляд візових заяв.
Сільське населення, внаслідок недостатнього рівня
розвитку інформаційної та технічної інфраструктури
часто не має можливості прямого доступу до мережі
Інтернет з метою особистого запису. Перешкодою є й
недостатній рівень обізнаності з сучасними техноло-
гіями та психологічний бар’єр перед використанням
цифрових технологій. Це є суттєвою перешкодою і
призводить або до зниження кількості осіб, готових
до виїзду на працю у прикордонну зону сусідньої
країни, або ж до надмірних витрат на послуги посе-
редницьких структур.
Окрім перелічених проблем існують також сут-
тєві інституційні бар’єри формування транскордон-
них ринків праці на сільських територіях, що, водно-
час, є перешкодами формування ефективної системи
їх інфраструктурного забезпечення та подальшого
розвитку. До них належать:
- незацікавленість органів державної влади у
фактичному розвитку сільських територій чи забезпе-
ченні сільського населення джерелами доходів;
- корумпованість владних структур та органів
виконавчої влади, що створює суттєві перешкоди у
формуванні прозорих ринків праці, впливає на дос-
тупність та повноту розкриття інформації як стосов-
но можливостей транскордонного працевлаштування,
так і практичного досвіду роботи за кордоном;
- ставлення у суспільстві до сільських територій
як до відсталих та безперспективних, з монофункці-
ональним (сільськогосподарським) спрямуванням,
що чітко простежується по підходах до регулювання
їх розвитку;
- небажання стимулювати чи підтримувати пере-
тік вітчизняної робочої сили за кордон, навіть на
короткотривалі періоди часу.
Значну роль у динаміці розвитку транскордон-
них ринків праці відіграють і ментально-психологічні
особливості сільського населення, які впливають на
можливості їх працевлаштування за кордоном:
- низький рівень довіри до державних інститутів
влади, що знижує потенційну ефективність любих
заходів з розвитку, особливо що стосується можливо-
стей отримання доходів;
- розуміння відсутності перспектив розвитку
сільських територій, що посилює активність населен-
ня у пошуках не лише тимчасових джерел доходів за
кордоном, але постійного місця проживання;
- низька самооцінка сільського населення вна-
слідок нижчого рівня освіти та кваліфікації, стерео-
типи щодо неможливості знаходження високооплачу-
ваної роботи за кордоном;
- більша прив’язаність до родини, вище почуття
обов’язку допомоги сім’ї, що спричиняє неготовність
до фізичного виїзду за межі місця проживання.
Отже, з однієї сторони, сільське населення знач-
но більш схильне до використання можливостей за-
робітку за кордоном, особливо якщо місце розташу-
вання роботи знаходиться на невеликій віддалі. Та-
ким чином у свідомості не виникає значного розриву
і праця за кордоном психологічно сприймається зна-
чно легше. Простіше приймається також рішення
щодо здійснення такої діяльності, на відміну від від-
далених, а особливо довготривалих поїздок за кор-
дон, коли розрив зв’язків з родиною, оточенням є
значним.
Для максимального використання можливостей
транскордонної маятникової міграції, мінімізації її
негативних наслідків, необхідно не перешкоджати, а
створювати всі умови для формування взаємодопов-
нюючого, конкурентоспроможного та вільного транс-
кордонного ринку праці, підвищення свободи руху
учасників ринку, надання якісної і надійної інфор-
мації, зменшення бар'єрів на ринку праці для праців-
ників периферійних регіонів. Реалізація цього зав-
дання можлива шляхом розробки нових спільних
механізмів удосконалення взаємодії суб’єктів на тра-
нскордонному ринку праці, чи удосконалення вже
існуючих, у тому числі й з кожної сторони кордону
зокрема.
В першу чергу необхідна координація, узго-
дження і зближення соціального, трудового та мігра-
ційного законодавства сусідніх країн. При цьому,
ключовими напрямами гармонізації є умови праці,
способи найму і звільнення працівників, умови опла-
ти праці, зокрема системи додаткових виплат, соці-
альні гарантії, пільги та страхування, а також взаємне
визнання дипломів, сертифікатів та ліцензій.
Окрім того, важливо налагодити та узгодити ді-
яльність суб’єктів транскордонного ринку праці з
обох сторін кордону — державних та недержавних
установ сприяння зайнятості всіх рівнів, зокрема ін-
ституцій, які відповідають за його функціонування у
прикордонних регіонах (пункти пропуску, агенції з
працевлаштування та рекрутингові агентства). В умо-
вах налагодження ефективної співпраці всіх суб’єктів
транскордонного ринку, можна ініціювати створення
спільних координаційно-інформаційних структур з
метою збору та розповсюдження інформації про ри-
нок, ведення баз даних щодо маятникових мігрантів,
тощо.
Інструментом, який дозволить регулювати тран-
скордонний ринок праці з метою досягнення відпові-
дності попиту і пропозиції може стати маркетинг
транскордонних ринків праці. Маркетинговий меха-
нізм за своєю суттю повинен бути комбінацією мар-
кетингу робочої сили та маркетингу території, який
передбачатиме створення і функціонування комплек-
сної ефективної системи регулювання зайнятості на-
селення з врахуванням специфіки транскордонного
простору та умови розміщення роботодавця і пошу-
кача з різних сторін кордону [9]. При цьому товаром
виступатиме саме праця маятникових трудових міг-
рантів. Головними завданнями маркетингу на транс-
кордонних ринках праці є: аналіз, оцінка та прогно-
зування кон'юнктури транскордонного ринку праці;
характеристика основних параметрів маркетингового
середовища і факторів впливу на транскордонний
ринок праці; виявлення перешкод на шляху мобіль-
ності конкретної транскордонної території та розроб-
ка пропозицій щодо їх вирішення; визначення осно-
вних суб'єктів, які діють на транскордонному ринку
праці, особливостей їх поведінки і мотивації; вивчен-
ня ринкових потреб, зокрема виявлення потреби в
підготовці та перепідготовці кадрів у відповідності з
ринковими умовами; розробка коротко-, середньо-
ШАХОВАЛОВА Є. О.
2014/№3 143
і довгострокових прогнозів розвитку транскордонного
ринку праці, потреби у працівниках відповідної ква-
ліфікації; розробка системи маркетингових комуніка-
цій для інформування населення з двох боків кордо-
ну про наявні вакансії та пропозицію робочої сили,
створення зведеної бази маркетингової інформації
тощо.
Обов’язковою умовою ефективного функціону-
вання транскордонних ринків праці та забезпечення
безперешкодних маятникових міграцій жителів сіль-
ських територій є формування системи фінансування
спільних організаційних та маркетингових структур,
координація діяльності відповідних інституцій з різ-
них сторін кордону, пошук шляхів залучення коштів
міжнародної технічної допомоги для розвитку транс-
кордонного ринку праці та її окремих елементів.
Висновки. Значно вищий рівень життя у країнах-
сусідах притягує трудових мігрантів, особливо із де-
пресивних прикордонних сільських регіонів України.
Явище транскордонної трудової міграції є немину-
чим, незважаючи на наявність жорсткої візової полі-
тики зі сторони країн-членів ЄС. Будь-які бар'єри чи
труднощі при пошуку роботи за кордоном лише
сприятимуть виникненню нелегальних міграційних
процесів та провокуватимуть постійні чи довготривалі
міграції, тому питання вирішення проблем транскор-
донних маятникових мігрантів, зокрема з сільських
територій, потребує особливої уваги як з боку науко-
вців для розробки пропозицій щодо удосконалення
механізмів регулювання транскордонного ринку пра-
ці, так і органів влади всіх рівнів з метою своєчасно-
го реагування на зміни в кон’юнктурі транскордон-
ного ринку праці і мінімізації масштабів довготрива-
лої міграції.
Список використаних джерел
1. Scientific Report on the Mobility of Cross-
Border Workers within the EU-27/EEA/EFTA Countries
[Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://ec.
europa.eu/social/keyDocuments.jsp?advSearchKey=Scien
tific+Report+on+the+Mobility+of+Cross-Border+
Workers&mode=advancedSubmit&langId=en&search=Se
arch.
2. Annekatrin Niebuhr, Silvia Stiller / Integration
and Labour Markets in European Border Regions :
(HWWA Discussion Paper 284) [Електронний ресурс] /
Annekatrin Niebuhr, Silvia Stiller//Hamburg Institute of
International Economics (HWWA). — 2004. — 29р. —
Режим доступу до док.: http://ageconsearch.umn.edu/
bitstream/26188/1/dp040284.pdf.
3. Нестерова А. Ретроспективный взгляд на те-
ории международной миграции рабочей силы [Елект-
ронний ресурс] / А. Нестерова // Журнал Междуна-
родного права и международных отношений. - 2010. -
№1. — Режим доступу до журн.: http://evolutio.info/
content/view/1671/232/.
4. Левцун А. Зовнішня трудова міграція в Укра-
їні як демографічна проблема [Електронний ресурс] -
Режим доступу: http://dialogs.org.ua/ru/project/
page4040.html.
5. Лапшина І.А. Теоретичні моделі переміщення
трудових ресурсів між країнами // Міграційні явища
та процеси: поняття, методи, факти: довідник / В.С.
Кравців, У.Я. Садова та ін.; НАН України. Інститут
регіональних досліджень; [редкол.: В.С. Кравців, У.Я.
Садова (наук.ред.)]. — Львів, 2009. — 228 с.
6. Колосницына, М. Г. Международная трудо-
вая миграция: теоретические основы и политика ре-
гулирования / М. Г. Колосницына, И. К. Суворова
[Електронний ресурс] // Экономический журнал
ВШЭ. — 2005. — № 4. — Режим доступу: http://library.
hse.ru/e-resources/HSE_economic_journal/articles/ 09_
04 _05.pdf.
7. Матвєєв Є.Е. Визначення проблем інфра-
структурного забезпечення транскордонних ринків
праці // Звіт з науково-дослідної роботи “Інфрастру-
ктурне забезпечення розвитку транскордонних ринків
праці в Україні”; наук. кер. Мікула Н.А.; № держреє-
страції 0112U004766. Інститут регіональних дослі-
джень НАН України. — Львів, 2012. — 146 с.
8. Шевченко Л. С. Ринок праці: сучасний еко-
номіко-теоретичний аналіз:[монографія]. — Х.: Вида-
вець ФО-П Вапнярчук НМ 335 (2007).
9. Tsybulska Y. Methodological Approaches to the
Marketing Instruments Formation for Cross-border Labor
Market Competitiveness Ensuring / Y. Tsybulska //
Journal L’Association 1901 “SEPIKE”. — 2013. —
Р. 113-117.
Є. О. Шаховалова
м. Київ
ВПЛИВ ПРИБУТКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
НА ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ
Актуальність. В умовах змішаної економіки в
Україні особливої актуальності набуває дослідження
та використання публічних фінансів, зокрема місце-
вих.
Постановка проблеми. Основними статтями до-
ходів бюджетів міст є податок на прибуток підпри-
ємств, податок з доходів фізичних осіб (ПДФО), пла-
та за землю.
Так, за даними 2013 р. доходи місцевих бюдже-
тів формувалися за рахунок ПДФО (48%), плати за
землю (13%). При цьому місцеві податки і збори
складали лише 7,7% (рис. 1) [1].
Мала частка власних доходів у місцевих бюдже-
тах зумовлює залежність органів місцевої влади від
рішень органів виконавчої влади та велику частку
трансфертів у доходах місцевих бюджетів по Укра-
їні — більш 50% (рис. 2) [2].
Коштів місцевих бюджетів вистачає здебільшого
на покриття захищених статей видатків, при тому
що об'єкти комунальної власності, які забезпечують
життєдіяльність населених пунктів, потребують ремо-
нту, оновлення, модернізації.
Розподіл прибутку підприємств між державою
(бюджетом) і підприємством складається під впливом
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-87462 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-27T06:48:09Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Цибульська, Ю.О. Крупін, В.Є. 2015-10-18T15:17:47Z 2015-10-18T15:17:47Z 2014 Транскордонна трудова міграція сільського населення: особливості та шляхи вирішення проблем / Ю.О. Цибульська, В.Є. Крупін // Вісник економічної науки України. — 2014. — № 3 (27). — С. 139–143. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87462 Досліджено сутність та характерні риси транскордонної трудової міграції сільського населення. Визначено роль маятникової трудової міграції сільського населення та можливості зниження ризиків еміграції внаслідок її активізації. Наголошено на привабливості тимчасового працевлаштування сільського населення у прикордонних регіонах на відміну від середньота довготривалої трудової міграції. Обгрунтовано перелік трансакційних витрат при трудовій міграції та зосереджено увагу на зниженні їх рівня при маятниковій трудовій міграції в прикордонні регіони сусідньої країни. Проаналізовано перешкоди розвитку транскордонних ринків праці та активізації участі у них сільського населення. Запропоновано рекомендації щодо максимального використання можливостей транскордонної маятникової міграції та мінімізації її негативних наслідків. Исследована сущность и характерные черты трансграничной трудовой миграции сельского населения. Определена роль маятниковой трудовой миграции сельского населения и возможности снижения рисков эмиграции вследствие ее активизации. Отмечено привлекательность временного трудоустройства сельского населения в приграничных регионах в отличие от среднеи долгосрочной трудовой миграции. Обосновано перечень трансакционных издержек при трудовой миграции и сосредоточено внимание на снижении их уровня при маятниковой трудовой миграции в приграничные регионы соседней страны. Проанализированы препятствия развития трансграничных рынков труда и активизации участия в них сельского населения. Предложены рекомендации по максимальному использованию возможностей трансграничной маятниковой миграции и минимизации ее негативных последствий. The essence and characteristics of cross-border migration of the rural population are researched. The role of cross-border commuting of the rural population and possibilities to reduce the risks of emigration due to its activization are defined. The attractiveness of temporary employment of rural population in the bordering regions opposed to the medium and long-term migration is pointed out. The list of transaction costs in labor migration is grounded, and focus on reduction of their level due to cross-border commuting in the border regions of neigh-boring countries is made. Barriers to the development of cross-border labor markets and to activization of participation of rural population in them are analyzed. The recommendations for maximum use of cross-border commuting and minimization of its negative effects are offered. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Наукові статті Транскордонна трудова міграція сільського населення: особливості та шляхи вирішення проблем Трансграничная трудовая миграция сельского населения: особенности и пути решения проблем Cross-Border Labour Migration of Rural Population: Peculiarities and Solutions for Existing Problems Article published earlier |
| spellingShingle | Транскордонна трудова міграція сільського населення: особливості та шляхи вирішення проблем Цибульська, Ю.О. Крупін, В.Є. Наукові статті |
| title | Транскордонна трудова міграція сільського населення: особливості та шляхи вирішення проблем |
| title_alt | Трансграничная трудовая миграция сельского населения: особенности и пути решения проблем Cross-Border Labour Migration of Rural Population: Peculiarities and Solutions for Existing Problems |
| title_full | Транскордонна трудова міграція сільського населення: особливості та шляхи вирішення проблем |
| title_fullStr | Транскордонна трудова міграція сільського населення: особливості та шляхи вирішення проблем |
| title_full_unstemmed | Транскордонна трудова міграція сільського населення: особливості та шляхи вирішення проблем |
| title_short | Транскордонна трудова міграція сільського населення: особливості та шляхи вирішення проблем |
| title_sort | транскордонна трудова міграція сільського населення: особливості та шляхи вирішення проблем |
| topic | Наукові статті |
| topic_facet | Наукові статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87462 |
| work_keys_str_mv | AT cibulʹsʹkaûo transkordonnatrudovamígracíâsílʹsʹkogonaselennâosoblivostítašlâhiviríšennâproblem AT krupínvê transkordonnatrudovamígracíâsílʹsʹkogonaselennâosoblivostítašlâhiviríšennâproblem AT cibulʹsʹkaûo transgraničnaâtrudovaâmigraciâselʹskogonaseleniâosobennostiiputirešeniâproblem AT krupínvê transgraničnaâtrudovaâmigraciâselʹskogonaseleniâosobennostiiputirešeniâproblem AT cibulʹsʹkaûo crossborderlabourmigrationofruralpopulationpeculiaritiesandsolutionsforexistingproblems AT krupínvê crossborderlabourmigrationofruralpopulationpeculiaritiesandsolutionsforexistingproblems |