Нагальні проблеми щодо подолання «тіньової» економіки
Розглянуті проблеми, які потребують нагального вирішення для подолання "тіньової" економіки. До основних рішень можна віднести: посилення державного контролю та податкової дисципліни по "детінізації"; створення додаткових легальних робочих місць; посилення боротьби з корупцією та...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Дата: | 2014 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2014
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87472 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Нагальні проблеми щодо подолання «тіньової» економіки / Т.М. Кір’ян, М.С. Шаповал // Вісник економічної науки України. — 2014. — № 3 (27). — С. 32–36. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859519835261632512 |
|---|---|
| author | Кір’ян, Т.М. Шаповал, М.С. |
| author_facet | Кір’ян, Т.М. Шаповал, М.С. |
| citation_txt | Нагальні проблеми щодо подолання «тіньової» економіки / Т.М. Кір’ян, М.С. Шаповал // Вісник економічної науки України. — 2014. — № 3 (27). — С. 32–36. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | Розглянуті проблеми, які потребують нагального вирішення для подолання "тіньової" економіки. До основних рішень можна віднести: посилення державного контролю та податкової дисципліни по "детінізації"; створення додаткових легальних робочих місць; посилення боротьби з корупцією та відмивання "брудних" грошей; створення спеціального підрозділу по боротьбі з нелегальною зайнятістю; поширення системи безготівкових розрахунків, яка стала б основою системного платежу.
Рассмотрены проблемы, которые требуют неотложного решения по преодолению «теневой» еконо мики. К основным решениям можно отнести: усиление государственного контроля и налоговый дисциплины по «детинизации»; создания дополнительных легальных рабочих мест; усиление борьбы с коррупцией и отмыванием «грязных» денег; создание специального подразделения в борьбе с нелегальной занятостью; расширение системы безналичных расчетов, которая стала бы основной системой платежей.
Authors describe issues that are needed to be solved urgently to overcome shadow economy. Main solutions are: strengthening of state control and tax discipline of “deshadowing”; creation of additional legal jobs; strengthening the struggle against corruption and “dirty money” laundering; creation of special unit against illegal employment; widening clearing system that should become the main payment system.
|
| first_indexed | 2025-11-25T20:53:19Z |
| format | Article |
| fulltext |
КІР'ЯН Т. М., ШАПОВАЛ М. С.
32 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Говорячи про необхідність регулювання процесів
уходження іноземного капіталу в банківську систему
України, ми не маємо на увазі суворо регламентації
напрямів діяльності та створення необґрунтованих
бар’єрів для іноземних банків з одночасним забезпе-
ченням усіляких протекцій для вітчизняних банків.
Зрозуміло що відплив іноземного, передусім євро-
пейського, капіталу не є позитивним явищем. Зі
зменшенням кількості західних інвесторів гальмува-
тиметься розвиток ризик-менеджменту впровадження
європейських стандартів та прозорості банківського
бізнесу. Ми пропонуємо шукати шляхи розвитку та
зміцнення банківської системи України передусім у її
вітчизняній складовій, а також захистити її від при-
пливу ненадійного та незацікавленого в національ-
ному розвитку економіки України капіталу.
Список використаних джерел
1. Deutsche Bank став найбільшим банком Єв-
ропи за активами //[Електронний ресурс]. — Режим
доступу: http://www.epravda.com.ua/ news/20l2/ 03/27/
31.
2. Дзюблюк О. Глобалізаційні процеси та участь
іноземного капіталу у розвитку вітчизняної банківсь-
кої системи / О.Дзюблюк // Банківська справа. —
2008. — № 2. — С. 37-45.
3. Основні показники діяльності банків України
на 1 травня 2013 року // Вісник Національного банку
України. — 2013. — № б. — С. 45.
4. Владимир О. М. Банки в системі організації
валютних відносин в умовах ринкових трансформацій
економіки України: Дисертація на здобуття наукового
ступеня кандидата економічних наук: 08.00.08 / Ольга
Михайлівна Владимир. – Тернопіль, 2012. – 196 с.
5. Дані фінансової звітності банків України
[Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.
bank. gov.на/ control/uk/publish/category? catjd =64097.
6. Довідник банківських установ України [Елек-
тронний ресурс]. — Pежим доступу: http://www.bank.
gov.на/ сопtrol/uk/hankdict/search.
7. Корнилюк Р. Іноземні банки в Україні: ви-
живають сильніші [Електронний ресурс] / Роман Ко-
рнилюк // Реальна економіка, 30.01.2013 p. — Режим
доступу: htip://real-economy. com. ua/ publication/
22/33205. html.
8. Інформація про власників істотної участі у
банку [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http:// www.bank.gov.ua/doccatahg/document ?id=
51343.
9. Відхід з України іноземних банків знижує
стійкість банківської системи [Електронний ресурс].
— Режим доступу: http://www.razumkov.org. ua/iikr/
experi.php ?newsjd~3902.
Т. М. Кір’ян
академік АЕН України
М. С. Шаповал
академік АЕН України
м. Київ
НАГАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЩОДО ПОДОЛАННЯ «ТІНЬОВОЇ» ЕКОНОМІКИ
Однією із головних завдань економічних реформ
в Україні повинна стати легалізація «тіньового» сек-
тору. При цьому «тіньову» зайнятість, відповідно за-
робітну плату, не можна розглядати окремо від роз-
витку «тіньової» економіки, оскільки зайняті в ній —
це учасники такої економіки.
Сукупність видів економічної діяльності, забо-
ронених законодавством України, або тих, які з різ-
них причин не враховані у офіційній статистиці, від-
носиться до «тіньової» економіки в Україні. За інфо-
рмацією Міністерства економічного розвитку і торгі-
влі України рівень «тіньової» економіки, обчислений
за методом «витрати населення — роздрібний товаро-
обіг», становив у 2012 р. приблизно 45% ВВП. Витра-
ти населення на придбання товарів і послуг станови-
ли 1179,1 млрд гривень, тоді як офіційно зареєстро-
ваний оборот роздрібної торгівлі становив лише 804,3
млрд гривень.
«Тобто, різниця між витратами населення на
придбання товарів і послуг та обігом роздрібної тор-
гівлі становила 374,8 млрд гривень, що і є джерелом
«тіньового» обороту товарів та послуг, з яких податки
не були сплачені», - зазначають у Мінекономторгівлі.
Крім того, при обсязі роздрібного товарообороту
підприємств-юридичних осіб у 405,1 млрд гривень
сплачено податків 30,7 млрд гривень. При цьому фі-
зичними особами-підприємцями, які здійснюють
торгівельну діяльність, при обсязі роздрібного това-
рообігу в 399,2 млрд гривень сплачено податків 3,8
млрд гривень.
Основними причинами високого рівня «тініза-
ції» української економіки є неефективний інституці-
ональний базис регулювання підприємництва та не-
задовільні умови здійснення підприємницької діяль-
ності, зокрема:
• нестабільність податкового законодавства,
високий податковий тиск і нерівномірність податко-
вого навантаження на суб’єктів господарювання, ни-
зький рівень податкової дисципліни;
• надмірне регулювання підприємницької ді-
яльності;
• корупція в державних органах та органах міс-
цевого самоврядування;
• правова незахищеність суб’єктів господарю-
вання від зловживань з боку посадових осіб держав-
них органів та органів місцевого самоврядування;
• недієвість механізмів антикорупційного зако-
нодавства;
• неефективність функціонування судової та
правоохоронної системи;
• неефективне адміністрування податків;
• суперечливість та дублювання законодавчої
та нормативно-розпорядчої бази в окремих секторах;
• високий рівень злочинності;
КІР'ЯН Т. М., ШАПОВАЛ М. С.
2014/№3 33
• відсутність історичної практики дотримання
норм та моральних стандартів законослухняної пове-
дінки під час ведення господарської діяльності та
сплати податків у суб’єктів господарювання та грома-
дян.
Ситуація з інституційним розвитком України
визнана ключовою проблемою експертами Всесвіт-
нього економічного форуму, яка призводить до низь-
кої конкурентоспроможності та високої «тінізації»
української економіки.
За оцінками Міжнародної організації праці, рі-
вень «тіньової» зайнятості в Україні становить близь-
ко 9% зайнятого населення. Крім того, специфікою
«тінізації» ринку праці в Україні є поширеність ком-
бінованих форм оплати праці, які передбачають част-
кову виплату заробітної плати у «конвертах».
Якщо розглядати питання легалізації заробітної
плати, то його слід розглядати у двох напрямах і від-
повідно до них мають застосовуватися різні заходи:
1) легалізація заробітної плати через ліквідацію
«тіньової» економіки;
2) легалізація заробітної плати, яку працівники
отримують у «конвертах».
Стосовно першого напряму. Частка працівників,
зайнятих у неформальному секторі економіки щороку
зростає. За даними Держстату кожен п’ятий праців-
ник зайнятий у неформальному секторі, що свідчить
про наявність деформації соціально-трудових відно-
син, зловживань з боку роботодавців відносно офор-
млення на роботу найманих працівників та порушен-
ня ними Кодексу законів про працю.
Особливо характерною ця форма зайнятості є
серед сільських жителів, де фіксується дві третини
зайнятих.
Основні заходи щодо легалізації «тіньової» еко-
номіки мають бути спрямовані на:
• посилення державного контролю та податко-
вої дисципліни;
• створення додаткових легальних робочих
місць, спеціальних програм для працевлаштування
молоді;
• посилення валютного контролю як протидії
«втечі капіталу»;
• боротьбу з корупцією та відмиванням «бруд-
них» грошей;
• відстеження на макрорівні динаміки податко-
вого коефіцієнту (який визначається як відношення
суми податків та обов’язкових соціальних платежів до
показника ВВП).
• доступ до фінансових ресурсів суб’єктами
малого та середнього бізнесу;
• встановлення суттєвих розмірів штрафних
санкцій для осіб, які працюють нелегально.
Це дає можливість платнику податків зрівняти
економічні наслідки декларування реальної величини
заробітної плати з розміром санкцій за її прихову-
вання. В ряді західних країн витрати за порушення
фінансової та податкової дисципліни перевищують
можливий прибуток від приховування заробітної пла-
ти;
• створення спеціального підрозділу по бороть-
бі з нелегальною зайнятістю.
Так, в Німеччині у складі Федерального відом-
ства з праці існує спеціальний підрозділ по боротьбі з
нелегальною зайнятістю — вагомою протидією при-
ховування заробітної плати. Тільки за останні 20 ро-
ків чисельність працівників підрозділу збільшилась в
50 разів. Для тих, хто працює нелегально, застосову-
ються значні штрафні санкції.
• поширення системи безготівкових розрахун-
ків, яка стала б основною формою платежу.
Стосовно другого напряму. Причинами оплати
праці найманих працівників у «конвертах», перш за
все, є намагання роботодавцями знизити вартість
робочої сили з метою отримання якомога більшого
прибутку, уникаючи від сплати Єдиного внеску та
прибуткового податку. Працівники фондів соціально-
го страхування виявляють такі факти. При цьому у
працівників фондів соціального страхування відсутні
будь-які важелі впливу на таких роботодавців. За да-
ними працівників Пенсійного фонду про такі факти
вони інформують Державну інспекцію праці, але
останній також не вистачає важелів впливу на таких
роботодавців. Все це свідчить про недосконалість
чинного законодавства в сфері соціально-трудових
відносин, особливо в сфері колективно-договірного
регулювання заробітної плати.
Законодавством визначено, що сфера дії генера-
льної, галузевих, територіальних угод поширюється і
є обов’язковою до виконання тільки для тих
суб’єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які під-
писали угоду. В Україні відсутній механізм поширен-
ня угод на найманих працівників, якщо їх представ-
ники не приймали участь у переговорах.
Згідно з чинним законодавством, зокрема Зако-
ном України «Про колективні договори і угоди», пе-
редбачена відповідальність за ухилення від участі в
переговорах. Проте, притягнення до відповідальності
представників сторін соціального діалогу ще не гара-
нтує, що після цього буде розпочато переговорний
процес, адже Законом не передбачено можливість
примусу до проведення переговорів, тому нерідко
після притягнення до відповідальності колективний
договір, угода так і не укладаються. Жодна із сторін
не боїться відповідальності за ухилення від укладання
колективного договору, угоди, оскільки сума штраф-
них санкцій є незначною, а механізм притягнення до
відповідальності не врегульований законодавством.
Слід зазначити, що в Україні не виконується
стаття 11 Закону України «Про оплату праці», якою
передбачено, що мінімальні розміри ставок (окладів)
заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті пра-
ці, визначаються Генеральною угодою. Це призво-
дить до того, що поширеним серед малого та серед-
нього бізнесу стало встановлення роботодавцями всім
найманим працівникам посадових окладів та тариф-
них ставках на рівні мінімальної заробітної плати.
Навіть деяким керівникам та професіоналам посадові
оклади встановлюються на рівні мінімальної заробіт-
ної плати, що свідчить про наявність «тіньової» заро-
бітної плати.
Відповідно до статті 64 Господарського кодексу
України підприємство самостійно визначає свою ор-
ганізаційну структуру, встановлює чисельність пра-
цівників і штатний розпис.
В Україні близько 120 тисяч керівників підпри-
ємств, або більше 30 відсотків директорів підпри-
ємств, одержують заробітну плату на рівні мінімаль-
ної.
Тому вважаємо за доцільне законодавчо перед-
бачити наявність штатного розкладу усталеної форми
для підприємств всіх форм власності, в якому повин-
ні бути вказані назви структурних підрозділів і посад,
кількість штатних одиниць, диференційовані посадові
оклади, які повинні залежати від складності та умов
роботи, що виконується, а також в значній мірі від
професійно-ділових якостей працівника.
На нашу думку, для вирішення питання легалізації
заробітної плати, яку отримують наймані працівники
КІР'ЯН Т. М., ШАПОВАЛ М. С.
34 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
у «конвертах», необхідно у сфері колективно-
договірного регулювання заробітної плати здійснити
такі заходи:
• слід більш ґрунтовно підходити до норм Ге-
неральної угоди, тобто відмовитись від формалізму
при її укладанні, розуміючи, що вона має розповсю-
джуватися на всіх найманих працівників та робото-
давців. Необхідно відмовитися від норм, які відсила-
ють вирішення певних важливих питань заробітної
плати на рівень галузі;
• у законодавстві доцільно передбачити норми
щодо поширення норм Генеральної угоди та галузе-
вих угод на роботодавців, які не приймали участь в їх
підписанні, залежно від чисельності охоплених ними
працівників, наприклад більше 50 відсотків.
У європейських країнах існують такі моделі по-
ширення угод на найманих працівників та роботода-
вців:
- автоматичні (Австрія, Фінляндія, Люксембург,
Іспанія);
- на підставі рішення урядового органу за про-
ханням сторони, яка підписала угоду (Бельгія, Данія,
Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Ірландія,
Нідерланди, Польща, Словаччина, Естонія, Литва);
- автоматично за пропозицією державного орга-
ну з праці через 30 днів після офіційного оприлюд-
нення (Російська Федерація, Казахстан). При цьому
розглядаються заперечення окремих роботодавців
щодо неможливості виконання угоди в повному об-
сязі.
При цьому країни встановлюють мінімальні ви-
моги щодо чисельності найманих працівників, яку
охоплюють галузеві угоди при їх підписанні, що дає
можливість розповсюдити угоду на всю галузь:
- Німеччина, Іспанія — мінімум 50 відсотків;
- Греція, Нідерланди, Угорщина, Ірландія — мі-
німум 51 відсоток або проста більшість;
- Латвія — мінімум 60 відсотків.
У законодавстві необхідно передбачити чисель-
ність працівників, при якій обов’язково укладаються
колективні договори. За основу доцільно обрати най-
більш розповсюджену чисельність малих підприємств
в Україні.
В деяких країнах є норми щодо обов’язковості
укладання колективних договорів в залежності від
чисельності найманих працівників. Наприклад, у
Франції на підприємстві з чисельністю понад 50
найманих працівників обов’язково має укладатися
колективний договір;
• у законодавстві поновити норму щодо ство-
рення спільного представницького органу для соціа-
льних партнерів при укладанні галузевих угод у тих
галузях, в яких відсутні репрезентативні сторони;
• у Генеральній угоді мають бути встановлені
мінімальні гарантії з оплати праці — мінімальні та-
рифні ставки робітників 1-их тарифних розрядів за
видами економічної діяльності, як це передбачено
статтею 11 Закону України «Про оплату праці»;
• у разі відсутності в Генеральній угоді норм
щодо встановлення мінімальних тарифних ставок
робітників 1-го тарифного розряду за видами еконо-
мічної діяльності доцільно розглянути питання щодо
встановлення Кабінетом Міністрів України мінімаль-
них тарифних ставок за видами економічної діяльно-
сті;
• на державному рівні необхідно здійснювати
заходи щодо сприяння створенню об’єднань робото-
давців на галузевих рівнях та незалежних профспіл-
кових об’єднань;
• внести зміни до окремих статей Кодексу про
адміністративні порушення, передбачивши більш ви-
соку відповідальність сторін соціального партнерства
за ухилення від переговорного процесу, ненадання
інформації для ведення переговорного процесу;
• стан виконання колективних угод обумовлює
необхідність удосконалення механізмів контролю за
їх виконанням, а також розширення переліку підстав
для встановлення дисциплінарної, адміністративної
та кримінальної відповідальності осіб, винних у по-
рушенні законодавства про колективні переговори та
укладення колективних договорів та угод;
• для найманих працівників певних видів еко-
номічної діяльності, в яких відсутні галузеві угоди, у
законодавстві доцільно передбачити встановлення
мінімальних гарантованих тарифних ставок за квалі-
фікаційними категоріями працівників;
• поступове здійснення перерозподілу страхо-
вих внесків на загальнообов’язкове державне соці-
альне страхування між роботодавцями та найманими
працівниками і досягненням паритетної сплати внес-
ку. На сьогодні питома вага найманих працівників у
сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове дер-
жавне соціальне страхування складає лише 8,7 від-
сотка, а роботодавця - 91,3 відсотка, що сприяє «то-
нізації» заробітної плати.
В ряді країн одночасно або поступово здійсню-
вали перерозподіл страхових внесків на соціальне
страхування між роботодавцями та застрахованими
особами з одночасним підвищенням заробітної плати
та зменшенням ставки оподаткування з доходів фі-
зичних осіб, що підвищило б економічну зацікавле-
ність працівників та роботодавців до легалізації заро-
бітної плати.
Чинним законодавством не передбачено залеж-
ності розмірів гарантованих мінімальних виплат від
участі у сплаті єдиного соціального внеску. Вважаємо
за доцільне врегулювати це питання на законодавчо-
му рівні.
Існуючий механізм виплати пенсії у мінімально-
му розмірі не передбачає її залежність від наявності
страхового стажу та сплачених внесків. З метою сти-
мулювання найманих працівників у сплаті єдиного
внеску вважаємо за доцільне запровадити механізм
визначення розміру пенсії у строгій відповідності до
страхового стажу та сплачених внесків і не допускати
витрачання страхових коштів на доплати до мініма-
льного розміру пенсії, а спрямовувати їх на збіль-
шення страхового розміру пенсії.
На нашу думку, на сьогодення назріла нагальна
необхідність змінити порядок законодавчого форму-
вання мінімальної заробітної плати з урахування
європейського досвіду.
У розвинутих країнах до складових мінімальної
заробітної плати включаються усі види оплати праці,
тобто визначається найнижча оплата праці (захисна
функція мінімальної заробітної плати від низьких
заробітних плат). В деяких країнах до складу міні-
мальної заробітної плати не включається оплата за
понаднормований час, за роботу у святкові дні, ніч-
ний час, важку та небезпечну роботу. На відміну від
країн ЄС в Україні мінімальна заробітна плата вико-
нує роль 1-го тарифного розряду, який встановлю-
ється на рівні прожиткового мінімуму для працездат-
них осіб. Такий підхід до складових мінімальної за-
робітної плати, при її збільшенні, вимагає значних
коштів з державного бюджету та роботодавців, що є
стримуючим фактором її зростання. Зміни у структурі
мінімальної заробітної плати нададуть можливість
КІР'ЯН Т. М., ШАПОВАЛ М. С.
2014/№3 35
підвищувати її більш значними темпами, що спри-
ятиме підвищенню надходжень до бюджету, купіве-
льній спроможності населення, дасть можливість
відв’язати встановлення 1-го тарифного розряду на
рівні не нижчому за мінімальну заробітну плату.
Основні напрями вдосконалення механізму дер-
жавного регулювання економіки, спрямовані на ско-
рочення неформального й «тіньового» секторів, мо-
жуть бути сформульовані таким чином:
1. Враховуючи тісну залежність неформального
сектору ринку праці від загальноекономічної ситуації,
для легалізації зайнятості і заробітної плати, в першу
чергу, необхідне досягнення збалансованого еконо-
мічного й соціального розвитку, забезпечення еконо-
мічного зростання. Проте неформальний сектор рин-
ку праці існує в значній мірі як самостійне явище й
не зникає автоматично в міру нормалізації соціально-
економічної ситуації. Таким чином, для прискорення
процесу його легалізації разом із загальноекономіч-
ним регулюванням необхідна система заходів, яка
впливає безпосередньо на неформальний та тіньо-
вий» сектор ринку праці й на чинники, що його фор-
мують.
Визначаючи концептуальну основу лінії стосов-
но «тіньової» економіки, слід мати на увазі три об-
ставини. По-перше, повернення до монополії держа-
вної власності й адміністративно-розподільної систе-
ми вже унеможливлено. По-друге, необхідна зміна
моделі реформування економіки в цілому, причому в
основу нової моделі повинні бути покладені інтереси
вітчизняних виробників і споживачів. По-третє, для
здійснення цієї зміни належить привести в дію всі
зацікавлені сили, включаючи й ті, які пов’язані з «ті-
ньовою» економікою.
Необхідно, з одного боку, змінити загальні умо-
ви господарювання, а з іншого — здійснювати спеці-
альну програму інтеграції «тіньової» й легальної еко-
номіки. Необхідно виробити націлений на паралель-
не вирішення цих двох завдань комплексно-правовий
підхід, пов’язаний з удосконаленням законодавства за
напрямком забезпечення належних умов розвитку
підприємництва.
Реалізація цього підходу вимагає чіткого розме-
жування капіталів кримінальних елементів і «тіньо-
виків» - господарників, а також віддзеркалення тако-
го розділення в нових економіко-правових актах, у
тому числі в законодавстві з боротьби з організова-
ною злочинністю й корупцією, в Кримінальному ко-
дексі України. Розробка критеріїв розмежування
кримінальних елементів і «тіньовиків» - господарни-
ків — найважливіше завдання економістів, соціологів,
юристів, фахівців правоохоронних органів.
Доцільне включення до проекту Трудового коде-
ксу України статей, у яких би порушувалося питання
нелегальної зайнятості та державного нагляду за нею.
У цьому контексті слід зазначити те, що викликає
певний сумнів норма проекту Трудового кодексу
України (ст. 41) щодо необов’язковості укладення
трудових договорів у письмовій формі, а саме: «Тру-
довий договір вважається укладеним і тоді, коли пра-
цівника за наказом (розпорядженням) чи з дозволу
роботодавця фактично було допущено до роботи без
укладення трудового договору». Адже в такому ви-
падку це провокує роботодавця на впровадження «ті-
ньової» зайнятості, що призведе до отримання неле-
гальної заробітної плати та відсутності соціального
захисту працівника.
При розробленні та прийнятті законопроекту
про боротьбу з нелегальною зайнятістю має бути чіт-
ко прописано всі форми нелегальної (в тому числі
«тіньової») зайнятості. Згідно із цим законопроектом
до відповідальності повинні притягуватися також
громадяни, що замовляють нелегальну роботу за кор-
доном. Протизаконним має визнаватися навіть ого-
лошення в газеті, за допомогою якого роботодавець-
нелегал хоче притягнути клієнтів для роботи за кор-
доном. Підприємства, що наймають «тіньових» пра-
цівників (у тому числі іммігрантів) або порушують
закон про відряджання працівників, можуть бути не
тільки покарані великими грошовими штрафами, а їх
керівники — усунені на певний строк від виконання
державних замовлень, але й позбавленням волі. За-
кон має регулювати також співпрацю між службою
зайнятості, митними органами, пенсійними фондами,
фондами соціального страхування та іншими органі-
заціями в боротьбі з нелегальною зайнятістю.
Таким чином, ефект від легалізації «тіньового»
сектору, і відповідно, заробітної плати, повинен оці-
нюватися, в першу чергу, не з позиції збирання пода-
тків, а з більш широких економічних, інституційних
і, перш за все, соціальних позицій. Цей ефект вияв-
лятиметься в подоланні негативних наслідків функці-
онування «тіньового» сектору, а саме: випадання ці-
лого сегмента зі сфери законодавчого регулювання
ринку праці, втрата кваліфікації й професійних нави-
чок, консервація деформацій на ринку праці, відсут-
ність контролю якості товарів і послуг, що надають-
ся, формування в суспільстві атмосфери припустимо-
сті порушення податкового, трудового та ін. законо-
давства, створення сприятливого середовища для «ті-
ньової» та кримінальної діяльності.
Важливою умовою формування соціально-еко-
номічних засад продуктивної зайнятості є реалізація
комплексу заходів, спрямованих на зниження рівня
«тінізації» економіки, посилення мотивації до лега-
льної зайнятості, «детінізації» відносин на ринку
праці. Проблема «тіньової» економіки — це не лише
економічна, а й соціальна проблема. За великих об-
сягів «тіньового» сектору суттєво зменшуються над-
ходження до дохідної частини державного бюджету, і
таким чином зменшується видаткова частина на ви-
плату пенсій та інших соціальних виплат, заробітної
плати, стипендій тощо. Через це одним із пріоритет-
них напрямів соціально-економічних реформ в країні
є зниження рівня «тінізації» економіки, легалізація
відносин на ринку праці як важливої умови забезпе-
чення економічного розвитку держави та, відповідно,
продуктивної зайнятості населення. В процесі реалі-
зації державної політики зайнятості це передбачає
необхідність впровадження комплексу заходів щодо:
• удосконалення правових, адміністративних і
економічних важелів державного регулювання вироб-
ничих та соціально-трудових відносин з метою запо-
бігання нелегальній («тіньовій») зайнятості населення
та легалізації заробітної плати;
• стимулювання переходу працівників з не-
формального до формального сектора зайнятості
шляхом запровадження накопичувальних пенсійних
рахунків;
• підвищення ефективності державного нагляду
і контролю за дотриманням законодавства про працю
з метою забезпечення реалізації конституційних прав
і гарантій працівників;
• проведення на постійній основі інформацій-
но-роз’яснювальної кампанії щодо переваг легальних
трудових відносин з метою створення умов для соці-
ального захисту працівників.
Завданнями державної політики у сфері «детіні-
зації» економіки України є наступні:
КНЯЗЬ С. В., ПУШАК Г. І., ХОЛЯВКА Л. Ю.
36 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
• реформування податкової системи в напрямі
забезпечення рівномірності розподілу податкового
тиску на платників податків, спрощення процедури
податкового адміністрування;
• удосконалення грошово-кредитної та банків-
ської систем, оптимізація механізму кредитування;
• удосконалення системи управління держав-
ними корпоративними правами та ринкових механіз-
мів управління в сфері економіки, посилення конт-
ролю за діяльністю адміністрації підприємств через
ефективну систему корпоративного управління;
• посилення контролю у бюджетній сфері, за-
провадження прозорих механізмів розподілу та вико-
ристання бюджетних коштів;
• удосконалення системи контролю у сфері зо-
внішньоекономічної діяльності, усунення причин і
умов контрабандного ввезення в Україну товарів.
Вирішення проблеми «детінізації» зайнятості та
легалізації заробітної плати потребує узгоджених зу-
силь держави у багатьох сферах державної політики,
яка повинна містити дві взаємоузгоджені складові.
1. Адміністративна складова «детінізації». Ця
складова передбачає кроки по посиленню адміністру-
вання збору податків та перекриття шляхів ухиляння
від їхньої сплати. Заходи у рамках цієї складової ба-
зуються на припущенні, що уряд має достатньо ресу-
рсів для виконання своїх функцій, система держав-
них витрат як така є задовільною, проте в результаті
зловживань та відсутності належного контролю зни-
жується її результативність.
2. Мотиваційна складова «детінізації». Передба-
чає подальше зниження податкового навантаження,
спрощення податкового законодавства та регулюван-
ня економічної діяльності одночасно з покращенням
якості державних послуг.
Актуальність проблем «детінізації» економіки
визначено у положеннях Закону України «Про осно-
ви національної безпеки України», в якому одним із
головних завдань зазначено подолання «тінізації»
економіки шляхом реформування податкової систе-
ми, оздоровлення фінансово-кредитної системи,
припинення відпливу капіталу за кордон, зменшення
поза банківського обігу грошової маси.
Крім того, актуальним є опрацювання питань
щодо зменшення фіскального навантаження на робо-
тодавців у частині сплати страхових внесків на фонд
оплати праці, а також визначення прогнозних показ-
ників розміру заробітної плати за видами економічної
діяльності та впровадження механізму застосування
таких показників з метою «детінізації» доходів насе-
лення. Необхідно також посилення відповідальності
за нелегальну зайнятість та виплату (отримання) за-
робітної плати без сплати податку з доходів фізичних
осіб та внесків на загальнообов’язкове державне соці-
альне страхування, а також розробка комплексу нор-
мативних документів, що дозволяють забезпечити
ефективну реалізацію заходів з «детінізації» економі-
ки і зайнятості.
З метою «детінізації» економіки та збільшення
дохідної частини бюджету органами державної подат-
кової служби та митними органами мають бути реалі-
зовані заходи, спрямовані на:
• обмеження звільнення від обкладення подат-
ком на додану вартість та запобігання виникненню
безпідставних заявок на відшкодування такого подат-
ку;
• боротьбу з підпільним виробництвом та неза-
конною торгівлею алкогольними напоями та тютю-
новими виробами, виявлення каналів надходження
контрафактної продукції та удосконалення адмініст-
рування акцизного податку;
• активізацію роботи митних органів щодо не-
допущення контрабандного ввезення товарів на мит-
ну територію України, забезпечення ефективної ді-
яльності правоохоронних органів щодо забезпечення
повного декларування бази оподаткування, недопу-
щення продажу продукції без наявності відповідної
ліцензії;
• забезпечення надання податкових пільг лише
за умови цільового використання вивільнених кош-
тів;
• щорічну індексацію ставок податків, визна-
чених в абсолютних значеннях, з урахуванням індек-
сів споживчих цін, індексів цін виробників промис-
лової продукції.
Ефективна реалізація комплексу зазначених за-
ходів по створенню соціально-економічних засад
продуктивної зайнятості можлива за умов протидії
корупції, яка заважає ефективному проведенню ре-
форм в країні.
С. В. Князь
д-р екон. наук
Г. І. Пушак
канд. екон. наук
Л. Ю. Холявка
аспірант
м. Львів
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЗАЄМОДІЯ У ФОРМУВАННІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО
ПОТЕНЦІАЛУ ВИРОБНИЧО-ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА
Постановка проблеми. Особливості функціону-
вання сучасного виробничо-торговельного підприєм-
ства, в умовах посиленої конкурентної боротьби та
пріоритетності інноваційних перетворень, вимагають
від нього максимального використання своїх можли-
востей, у першу чергу інтелектуальних. Адже інтелек-
туальні можливості господарюючого суб’єкта, тобто
його інтелектуальний потенціал, є одними з базових і
опосередковують будь-який напрям чи сферу діяль-
ності. При цьому, сформуватися даний потенціал не
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-87472 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-25T20:53:19Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кір’ян, Т.М. Шаповал, М.С. 2015-10-18T15:27:45Z 2015-10-18T15:27:45Z 2014 Нагальні проблеми щодо подолання «тіньової» економіки / Т.М. Кір’ян, М.С. Шаповал // Вісник економічної науки України. — 2014. — № 3 (27). — С. 32–36. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87472 Розглянуті проблеми, які потребують нагального вирішення для подолання "тіньової" економіки. До основних рішень можна віднести: посилення державного контролю та податкової дисципліни по "детінізації"; створення додаткових легальних робочих місць; посилення боротьби з корупцією та відмивання "брудних" грошей; створення спеціального підрозділу по боротьбі з нелегальною зайнятістю; поширення системи безготівкових розрахунків, яка стала б основою системного платежу. Рассмотрены проблемы, которые требуют неотложного решения по преодолению «теневой» еконо мики. К основным решениям можно отнести: усиление государственного контроля и налоговый дисциплины по «детинизации»; создания дополнительных легальных рабочих мест; усиление борьбы с коррупцией и отмыванием «грязных» денег; создание специального подразделения в борьбе с нелегальной занятостью; расширение системы безналичных расчетов, которая стала бы основной системой платежей. Authors describe issues that are needed to be solved urgently to overcome shadow economy. Main solutions are: strengthening of state control and tax discipline of “deshadowing”; creation of additional legal jobs; strengthening the struggle against corruption and “dirty money” laundering; creation of special unit against illegal employment; widening clearing system that should become the main payment system. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Наукові статті Нагальні проблеми щодо подолання «тіньової» економіки Неотложные проблемы по преодолению «теневой» экономики Urgent issues of overcoming the “shadow” economy Article published earlier |
| spellingShingle | Нагальні проблеми щодо подолання «тіньової» економіки Кір’ян, Т.М. Шаповал, М.С. Наукові статті |
| title | Нагальні проблеми щодо подолання «тіньової» економіки |
| title_alt | Неотложные проблемы по преодолению «теневой» экономики Urgent issues of overcoming the “shadow” economy |
| title_full | Нагальні проблеми щодо подолання «тіньової» економіки |
| title_fullStr | Нагальні проблеми щодо подолання «тіньової» економіки |
| title_full_unstemmed | Нагальні проблеми щодо подолання «тіньової» економіки |
| title_short | Нагальні проблеми щодо подолання «тіньової» економіки |
| title_sort | нагальні проблеми щодо подолання «тіньової» економіки |
| topic | Наукові статті |
| topic_facet | Наукові статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87472 |
| work_keys_str_mv | AT kírântm nagalʹníproblemiŝodopodolannâtínʹovoíekonomíki AT šapovalms nagalʹníproblemiŝodopodolannâtínʹovoíekonomíki AT kírântm neotložnyeproblemypopreodoleniûtenevoiékonomiki AT šapovalms neotložnyeproblemypopreodoleniûtenevoiékonomiki AT kírântm urgentissuesofovercomingtheshadoweconomy AT šapovalms urgentissuesofovercomingtheshadoweconomy |