Інтелектуальна взаємодія у формуванні інтелектуального потенціалу виробничо-торговельного підприємств
Проведено аналіз методичних підходів до формування інтелектуального потенціалу з позиції їхньої сутності, переваг і недоліків для суб’єкта господарювання. Визначено сутність поняття інтелектуальної взаємодії на підприємстві, її головні особливості та суб’єктів. Розроблено матрицю інтелектуальної вза...
Saved in:
| Published in: | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Date: | 2014 |
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2014
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87473 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Інтелектуальна взаємодія у формуванні інтелектуального потенціалу виробничо-торговельного підприємств / С.В. Князь, Г.І. Пушак, Л.Ю. Холявка // Вісник економічної науки України. — 2014. — № 3 (27). — С. 36–41. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859801411598942208 |
|---|---|
| author | Князь, С.В. Пушак, Г.І. Холявка, Л.Ю. |
| author_facet | Князь, С.В. Пушак, Г.І. Холявка, Л.Ю. |
| citation_txt | Інтелектуальна взаємодія у формуванні інтелектуального потенціалу виробничо-торговельного підприємств / С.В. Князь, Г.І. Пушак, Л.Ю. Холявка // Вісник економічної науки України. — 2014. — № 3 (27). — С. 36–41. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | Проведено аналіз методичних підходів до формування інтелектуального потенціалу з позиції їхньої сутності, переваг і недоліків для суб’єкта господарювання. Визначено сутність поняття інтелектуальної взаємодії на підприємстві, її головні особливості та суб’єктів. Розроблено матрицю інтелектуальної взаємодії у формуванні інтелектуального потенціалу виробничо-торговельного підприємства з поєднанням блоків та етапів даної взаємодії.
Проведен анализ методических подходов к формированию интеллектуального потенциала с позиции их сущности, преимуществ и недостатков для предприятия. Определена сущность понятия интеллектуального взаимодействия на предприятии, его главные особенности и субъектов. Разработано матрицу интеллектуального взаимодействия в формировании интеллектуального потенциала производственно-торгового предприятия с сочетанием блоков и этапов данного взаимодействия.
This article provides an analysis of methodological approaches to the formation of the intellectual potential of the position of their nature, their advantages and disadvantages for the entity. The essence of the concept of intellectual interaction between the company, its main features and subjects were established. The matrix of the intellectual interaction in the formation of the intellectual potential of industrial and commercial enterprise with a combination of blocks and stages of interaction has been elaborated.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:12:43Z |
| format | Article |
| fulltext |
КНЯЗЬ С. В., ПУШАК Г. І., ХОЛЯВКА Л. Ю.
36 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
• реформування податкової системи в напрямі
забезпечення рівномірності розподілу податкового
тиску на платників податків, спрощення процедури
податкового адміністрування;
• удосконалення грошово-кредитної та банків-
ської систем, оптимізація механізму кредитування;
• удосконалення системи управління держав-
ними корпоративними правами та ринкових механіз-
мів управління в сфері економіки, посилення конт-
ролю за діяльністю адміністрації підприємств через
ефективну систему корпоративного управління;
• посилення контролю у бюджетній сфері, за-
провадження прозорих механізмів розподілу та вико-
ристання бюджетних коштів;
• удосконалення системи контролю у сфері зо-
внішньоекономічної діяльності, усунення причин і
умов контрабандного ввезення в Україну товарів.
Вирішення проблеми «детінізації» зайнятості та
легалізації заробітної плати потребує узгоджених зу-
силь держави у багатьох сферах державної політики,
яка повинна містити дві взаємоузгоджені складові.
1. Адміністративна складова «детінізації». Ця
складова передбачає кроки по посиленню адміністру-
вання збору податків та перекриття шляхів ухиляння
від їхньої сплати. Заходи у рамках цієї складової ба-
зуються на припущенні, що уряд має достатньо ресу-
рсів для виконання своїх функцій, система держав-
них витрат як така є задовільною, проте в результаті
зловживань та відсутності належного контролю зни-
жується її результативність.
2. Мотиваційна складова «детінізації». Передба-
чає подальше зниження податкового навантаження,
спрощення податкового законодавства та регулюван-
ня економічної діяльності одночасно з покращенням
якості державних послуг.
Актуальність проблем «детінізації» економіки
визначено у положеннях Закону України «Про осно-
ви національної безпеки України», в якому одним із
головних завдань зазначено подолання «тінізації»
економіки шляхом реформування податкової систе-
ми, оздоровлення фінансово-кредитної системи,
припинення відпливу капіталу за кордон, зменшення
поза банківського обігу грошової маси.
Крім того, актуальним є опрацювання питань
щодо зменшення фіскального навантаження на робо-
тодавців у частині сплати страхових внесків на фонд
оплати праці, а також визначення прогнозних показ-
ників розміру заробітної плати за видами економічної
діяльності та впровадження механізму застосування
таких показників з метою «детінізації» доходів насе-
лення. Необхідно також посилення відповідальності
за нелегальну зайнятість та виплату (отримання) за-
робітної плати без сплати податку з доходів фізичних
осіб та внесків на загальнообов’язкове державне соці-
альне страхування, а також розробка комплексу нор-
мативних документів, що дозволяють забезпечити
ефективну реалізацію заходів з «детінізації» економі-
ки і зайнятості.
З метою «детінізації» економіки та збільшення
дохідної частини бюджету органами державної подат-
кової служби та митними органами мають бути реалі-
зовані заходи, спрямовані на:
• обмеження звільнення від обкладення подат-
ком на додану вартість та запобігання виникненню
безпідставних заявок на відшкодування такого подат-
ку;
• боротьбу з підпільним виробництвом та неза-
конною торгівлею алкогольними напоями та тютю-
новими виробами, виявлення каналів надходження
контрафактної продукції та удосконалення адмініст-
рування акцизного податку;
• активізацію роботи митних органів щодо не-
допущення контрабандного ввезення товарів на мит-
ну територію України, забезпечення ефективної ді-
яльності правоохоронних органів щодо забезпечення
повного декларування бази оподаткування, недопу-
щення продажу продукції без наявності відповідної
ліцензії;
• забезпечення надання податкових пільг лише
за умови цільового використання вивільнених кош-
тів;
• щорічну індексацію ставок податків, визна-
чених в абсолютних значеннях, з урахуванням індек-
сів споживчих цін, індексів цін виробників промис-
лової продукції.
Ефективна реалізація комплексу зазначених за-
ходів по створенню соціально-економічних засад
продуктивної зайнятості можлива за умов протидії
корупції, яка заважає ефективному проведенню ре-
форм в країні.
С. В. Князь
д-р екон. наук
Г. І. Пушак
канд. екон. наук
Л. Ю. Холявка
аспірант
м. Львів
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЗАЄМОДІЯ У ФОРМУВАННІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО
ПОТЕНЦІАЛУ ВИРОБНИЧО-ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА
Постановка проблеми. Особливості функціону-
вання сучасного виробничо-торговельного підприєм-
ства, в умовах посиленої конкурентної боротьби та
пріоритетності інноваційних перетворень, вимагають
від нього максимального використання своїх можли-
востей, у першу чергу інтелектуальних. Адже інтелек-
туальні можливості господарюючого суб’єкта, тобто
його інтелектуальний потенціал, є одними з базових і
опосередковують будь-який напрям чи сферу діяль-
ності. При цьому, сформуватися даний потенціал не
КНЯЗЬ С. В., ПУШАК Г. І., ХОЛЯВКА Л. Ю.
2014/№3 37
зможе ізольовано, тобто без взаємодії його носіїв між
собою, і це формування потрібно розглядати за різ-
ними аспектами існування виробничо-торговельного
підприємства. Інтелектуальна діяльність працівників,
структурних підрозділів задля досягнення визначених
загальноорганізаційних цілей повинна належним чи-
ном координуватися, бути логічно обґрунтованою і
забезпечувати практичну придатність і вагомих отри-
маних результатів від її здійснення. Тому, у контексті
досліджуваного виду потенціалу, доцільно розглядати
поняття саме інтелектуальної взаємодії та особливості
здійснення у формуванні інтелектуальних можливос-
тей виробничо-торговельного підприємства.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивчення
напрацювань вітчизняних і закордонних дослідників
у сфері інтелектуальної діяльності дали змогу виявити
те, що ними практично не проявляється науковий
інтерес до питань взаємодії між носіями інтелекту-
ального потенціалу. Більшість теоретичних і приклад-
них досліджень, зокрема українських і російських
вчених, за даною тематикою зводиться до розробок
щодо ефективного формування і нагромадження ін-
телектуальних ресурсів та баз знань [1], їх застосу-
вання [2], рекомендацій стосовно удосконалення
управління інтелектуальним потенціалом на базі
складових інтелектуального капіталу [3-4]. При
цьому, у перелічених працях фактично ігнорується
розуміння того, що наявні у розпорядженні виробни-
чо-торговельного підприємства чи приховані інтелек-
туальні ресурси самі по собі не є запорукою досяг-
нення позитивної економічної результативності, а
їхнє виключно індивідуальне, одноосібне застосуван-
ня працівниками для вирішення поставлених завдань
не дозволяє сформувати цілісну картину та синергію
інтелектуальних можливостей господарюючого
суб’єкта. Дана синергія, на нашу думку, може бути
досягнута завдяки збалансованій, результативній ін-
телектуальній взаємодії носіїв інтелектуального по-
тенціалу виробничо-торговельного підприємства.
Адже, саме спосіб генерування інтелектуальних мож-
ливостей є ключовою проблемою в питанні методу
формування інтелектуального потенціалу, а створен-
ня і залучення індивідуальних та організаційних інте-
лектуальних ресурсів є забезпечуючою ресурсною
складовою даного процесу.
Мета досліджень. Відповідно до виявлених неви-
рішених проблем, метою даного дослідження є вста-
новлення сутності і особливостей інтелектуальної
взаємодії носіїв інтелектуальних ресурсів, обґрунту-
вання необхідності її проектування відповідно мож-
ливих альтернативних підходів у формуванні інтелек-
туального потенціалу виробничо-торговельного під-
приємства.
Виклад основного матеріалу. У результаті прове-
дення теоретичних і прикладних досліджень щодо
питань створення інтелектуальних можливостей ви-
робничо-торговельного підприємства, авторами даної
статті [5] було розроблено систему формування інте-
лектуального потенціалу суб’єкта господарювання за
стадіями її функціонування, відображено і обґрунто-
вано взаємозв’язок і взаємозалежність виділених під-
систем та їхніх елементів. Логічним обґрунтуванням
дієвості та придатності цієї системи, на нашу думку,
буде розроблення методу формування інтелектуаль-
них можливостей, який полягатиме у встановленні
параметрів, властивостей та процесу збалансованої
інтелектуальної взаємодії у межах виробничо-торго-
вельного підприємства, та з зовнішніми носіями ін-
телектуальних ресурсів. З позиції теоретичної і на-
укової обґрунтованості, потреба у проектуванні такої
інтелектуальної взаємодії зумовлена відсутністю уваги
дослідників інтелектуального потенціалу до створен-
ня і застосування конкретних методів його форму-
вання. Крім того зазначимо, що розроблення методів
неможливе без розгляду існуючих підходів до здійс-
нення цього процесу. Важливо, що науковцями у
значній мірі не розкрито множину можливих підходів
до формування інтелектуального потенціалу. Тому,
на основі найпоширеніших у економічній думці та
теорії управління методичних підходів, нами прове-
дено узагальнений аналіз можливості їхнього застосу-
вання до процесів формування інтелектуального по-
тенціалу виробничо-торговельного підприємства. Не-
обхідність такого аналізу пояснюється тим, що будь-
яке явище не має абсолютного і одностороннього
вираження і може розглядатися з різних аспектів.
Такими аспектами і виступають наведені нижче під-
ходи (табл. 1). Зауважимо, що відсутність у визначе-
ному переліку системного підходу не означає його
непридатність. Він є базовим, оскільки розкриває
основні складові формування інтелектуального по-
тенціалу та їхній зв’язок (без цього не можливо дос-
лідити і виразити сутність даного процесу), а інші
підходи можна вважати похідними від нього і деталі-
зуючими.
Наведений опис характеристик, переваг і недо-
ліків методичних підходів дозволяє зробити висновок
про те, що жоден з них не є універсальним та єдино
правильним у формуванні інтелектуального потенці-
алу виробничо-торговельного підприємства. Виявлені
недоліки можуть призводити до певних втрат і не
забезпечити бажаного результату. Отже, постає пи-
тання щодо поєднання цих підходів чи їхнього поче-
ргового застосування залежно від особливостей, ета-
пів діяльності чи інших процесів, характерних для
суб’єкта господарювання. Вирішення даної проблеми
та нівелювання ймовірних негативних ефектів і буде
покладено в подальшому у основу розроблення мето-
ду збалансованої інтелектуальної взаємодії, а визна-
чені підходи виражатимуть ті аспекти, у межах яких
створюватимуться і функціонуватимуть блоки цієї
взаємодії.
Щодо сутності та обґрунтування інтелектуальної
взаємодії, першочергово забезпечимо розуміння да-
ного поняття. Зауважимо, що у економічній літерату-
рі не наведено його трактування, при цьому тлумач-
ний словник [8, с. 125] визначає взаємодію як
«… взаємний вплив тіл чи частинок, який зумовлює
зміну стану їхнього руху… погоджена дія між ким-,
чим-небудь…». Проведені наукові пошуки засвідчу-
ють, що питання інтелектуальної взаємодії згадують-
ся, в основному, у працях педагогічного і психологіч-
ного спрямування [9] і розкривають зміст і особливо-
сті спілкування педагогів зі студентами чи учнями у
процесі передавання і засвоєння знань.
Стосовно явища взаємодії в інтелектуальній
економіці, її суб’єкти, на нашу думку, можуть бути
представлені у таких основних площинах:
1. Міжособистісна взаємодія, що проявляється у
зв’язку, спільній діяльності та спілкуванні людей.
Такий тип виступає об’єктом соціально-психоло-
гічних досліджень. Наприклад, розгорнутий аналіз
поняття «взаємодія» та розкриття його з позиції про-
фесійного спілкування пропонує О. Бершадська [10].
Автор наголошує, що взаємодія можлива лише за
умови спільної для взаємодіючих суб’єктів основи та
залежить від конкретних обставин. Крім того, вона
повинна розглядатися з таких трьох аспектів, як ос-
новні складові, їхнє призначення і взаємозв’язки.
КНЯЗЬ С. В., ПУШАК Г. І., ХОЛЯВКА Л. Ю.
38 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Таблиця 1
Можливі альтернативні підходи до формування інтелектуального потенціалу
виробничо-торговельного підприємства*
Методичний
підхід
Характеристика Переваги Недоліки
1 2 3 4
Функціональ-
ний
Формування ІП** здійсню-
ється з позиції потреби інте-
лектуального супроводу ос-
новних функціональних на-
прямів діяльності підприємс-
тва. Тобто, необхідний ІП
створюється безпосередньо у
рамках функціональних обо-
в’язків працівників, функці-
онального призначення орга-
нізаційних ІР***, які визна-
чаються цілями і завданнями
у основних аспектах роботи
підприємства.
Відображає чітке призначення,
спрямованість і функціональну
придатність ІР підприємства.
Дозволяє сформувати, відслідко-
вувати, контролювати і змінюва-
ти ІП кожного функціонального
блоку діяльності господарюючо-
го суб’єкта.
Обмежена здатність до розвитку і
диверсифікації ІП через вузьку фун-
кціональну спрямованість ІР.
Недостатність міжфункціональної
інтелектуальної взаємодії, що може
призвести до суперечностей, від-
окремленості функціональних бло-
ків, що, в результаті, не дозволяє
сформувати комплексний ІП, їхню
синергію для досягнення підприємс-
твом конкурентних переваг.
Структурний Формування ІП здійснюється
з позиції розподілу множини
необхідних інтелектуальних
можливостей і відповідних їм
ІР на структурні складові,
встановлення пріоритетів і
вагомості тих чи інших скла-
дових, а також здійснення
відповідних заходів щодо
їхнього створення чи залу-
чення.
Знання і розуміння вимог до
структури інтелектуальних мож-
ливостей спрощує процес їхньо-
го формування.
Зосередженість на складових ІП
дозволить максимізувати позити-
вну результативність від його
формування і використання.
Виникає загроза концентрованості
лише на окремих структурних
об’єктах, що порушує умови взаємо-
дії і взаємозв’язку, та не дозволяє
досягнути цілісного синергетичного
ефекту у формуванні ІП підприємст-
ва.
Надмірна деталізація супроводжуєть-
ся значними часовими і матеріаль-
ними затратами для підприємства.
Логічний Формування ІП здійснюється
з позиції законів формальної
і діалектичної логіки, що
передбачає високий ступінь
обґрунтованості, формалізації
та об’єктивності.
Мінімізує ймовірність помилок і
втрат у формуванні ІП. Забезпе-
чує контрольованість перебігу
усіх процесів формування ІП.
У значній мірі не дозволяє розкрити
креативні аспекти у формуванні ІП,
тобто креативні можливості праців-
ників.
Високий рівень формалізації обме-
жує альтернативність сфер і напря-
мів формування ІП.
Збалансований Формування ІП здійснюється
з позиції адекватного, відно-
сно характеру і складності
поставлених цілей і завдань,
співвідношення інтелектуа-
льних можливостей у межах
внутрішнього середовища
підприємства. Дана збалансо-
ваність може проявлятися за
параметрами часу, видів дія-
льності, функціональних
обов’язків, а також максима-
льно вигідного співвідно-
шення між власними і залу-
ченими ззовні ІР підприємс-
тва.
Забезпечує сприятливі умови для
ефективної інтелектуальної вза-
ємодії між працівниками.
Дозволяє в максимальній мірі
застосувати існуючі, залучені
і(або) створені ІР.
Гарантує справедливий розподіл
результатів та виграшів праців-
ників, їхніх структурних об’єд-
нань від формування ІП підпри-
ємства.
Дозволяє регулювати рівень за-
лежності підприємства від зов-
нішніх джерел ІП (залучення
яких може супроводжуватися
значними грошовими витрата-
ми).
Зростання ймовірності переходу
працівників між рівнями і структу-
рами інтелектуальної діяльності та
взаємодії, що може призвести до
порушення балансу.
Виникнення ймовірності перевитрат
коштів на утримання суб’єктів з ви-
соким ІП у підрозділах, які не вима-
гають суттєвих інтелектуальних ви-
трат.
Ймовірність виникнення трудових
конфліктів між працівниками різних
підрозділів через суттєво різний рі-
вень завантаженості інтелектуально-
місткою роботою.
Поведінковий Формування ІП здійснюється
з позиції розроблення особ-
ливостей і характеристик
інтелектуальної діяльності
(поведінки) та взаємодії пра-
цівників підприємства.
Дозволяє, завдяки існуючим на-
уковим напрацюванням у сфері
дослідження поведінки індивідів
у економіці, управлінні та колек-
тивах, ефективно моделювати
їхню інтелектуальну взаємодію
задля досягнення завдань діяль-
ності підприємства.
Допомагає усувати можливі про-
тиріччя, конфлікти інтересів у
інтелектуальній діяльності пра-
цівників, дає розуміння їхніх
цільових функцій, стратегій та
виграшів у процесі інтелектуаль-
ної взаємодії.
Є достатньо складним у застосуван-
ні, оскільки потребує встановлення
індивідуальних психотипів працівни-
ків, детального вивчення особливос-
тей їхньої поведінки.
Не завжди досягається бажаний
ефект через можливість існування
прихованих мотивів інтелектуальної
діяльності та поведінки працівників.
КНЯЗЬ С. В., ПУШАК Г. І., ХОЛЯВКА Л. Ю.
2014/№3 39
Закінчення табл. 1
1 2 3 4
Витратний Формування ІП здійснюється
з позиції управління і опти-
мізування витрат підприємст-
ва на створення і залучення
ІР.
Забезпечує оптимальний розпо-
діл витрат на створення і залу-
чення ІР підприємства.
Не дозволяє реально визначити рі-
вень сформованого ІП, оскільки в
значній мірі ІР не мають вартісного
виміру.
Понесені витрати та придбані ресур-
си ще не є гарантією ІП підприємст-
ва.
Процесний Формування ІП здійснюється
з позиції встановлення і до-
тримання послідовних етапів
щодо створення і залучення
ІР, генерування на їхній ос-
нові інтелектуальних можли-
востей підприємства.
Зосереджується на чіткому пере-
ліку і сутності заходів, їх взає-
мозв’язку у формуванні ІП.
Дозволяє відслідковувати резуль-
тати на кожному з етапів і вно-
сити відповідні корективи у фо-
рмуванні ІП.
Даний підхід оптимальний для фор-
мування ресурсної складової ІП під-
приємства, однак процес генеруван-
ня цими ІР саме можливостей у бі-
льшості випадків не є чітко визна-
ченими і контрольованими
Інноваційний Формування ІП здійснюється
з позиції спрямованості ство-
рених і залучених ІР, а також
їхніх можливостей на здійс-
нення інноваційної діяльнос-
ті та інноваційного розвитку
підприємства.
Новаторські інтелектуальні мож-
ливості є пріоритетними у су-
часних умовах ведення господар-
ської діяльності.
Забезпечує значні конкурентні
переваги підприємству у разі
успішного застосування і комер-
ціалізації інновацій.
Будь-які ІР виражають певні можли-
вості для їхнього носія, проте не
завжди у їм присутня новаторська
складова. Тому, даний підхід обме-
жує сферу застосування ІП та не
враховує значного обсягу ІР, які мо-
жуть застосовуватися для вирішення
завдань не інноваційного характеру.
Компетентніс-
ний
Формування ІП
здійснюється з позиції відбору,
навчання і перепідготовки пра-
цівників задля формування
необхідного для підприємства
набору їхніх компетенцій
(знань, вмінь і навиків).
Акцентує увагу на ІР
працівників, що є основними но-
сіями і генераторами ІП підприєм-
ства.
Стимулює особистісний професій-
ний розвиток працівників, що, в
свою чергу є запорукою активної
інтелектуальної діяльності.
Оскільки ІР працівників є
невіддільними від їхнього носія, то у
разі звільнення підприємство втрачає
частину своїх інтелектуальних можли-
востей, на створення яких були поне-
сені відповідні безповоротні витрати.
Не приділяється увага ІР організацій-
ного рівня у формуванні інтелектуаль-
ного потенціалу.
* Розроблено авторами за результатами вивчення [6;7, с. 50-52]; ІП** — інтелектуальний потенціал; ІР*** — інтелекту-
альні ресурси.
Також, у міжсуб’єктній взаємодії дослідниця виділяє
такі основні складові: когнітивна (виражає уявлення
суб’єкта про предмет взаємодії, його учасників та
умови); регулятивна (саморегуляція та узгодження
поведінки з іншими учасниками); ціннісно-смислова
(відображає індивідуальні мотиви учасника у взаємо-
дії та його цінності); поведінкова (існуючі в суб’єкта
вміння і навички щодо взаємодії). Оскільки людина
безумовно є основним носієм інтелектуального по-
тенціалу і рушійною силою інноваційного розвитку,
налагодження оптимальної міжособистісної взаємодії
на виробничо-торговельному підприємстві є першо-
черговим задля ефективного формування його інте-
лектуального потенціалу.
2. Взаємодія суб’єктів неживої природи, наділе-
них ознаками інтелекту. Тобто, йде мова про засоби
штучного інтелекту, а саме поняття системи штучно-
го інтелекту та її основних елементів — інтелектуаль-
них агентів. Таким агентом, за визначенням Д. Доси-
на [11, с. 35], виступає програмний продукт чи фі-
зичний робот, який виконує функції спостереження
за оточуючим середовищем, виробляє певну свою
поведінку, взаємодіє з цим середовищем задля досяг-
нення заданої йому мети. Також автор наголошує,
що інтелектуальним агентом можна вважати лише
той програмний продукт, який здатен самостійно
реалізувати поставлені завдання упродовж тривалого
часу, а не просто виконувати набір декількох нескла-
дних команд. При цьому, пропонується виділяти такі
типи поведінки цих агентів, які зумовлюють їхню
класифікацію: проста поведінка, базована на поточ-
них знаннях і повному обсязі відомостей про оточу-
юче середовище; поведінка на основі моделі, що ви-
користовується для відображення процесів, за якими
неможливо спостерігати; цілеспрямована поведінка,
яка доповнює попередню заданою сукупністю мож-
ливих несприятливих ситуацій та цільових парамет-
рів; практична поведінка, що спрямована на макси-
мізацію корисності; поведінка агентів які навчаються,
полягає у здатності самостійно аналізувати і оцінюва-
ти власну діяльність, змінювати її відповідно до змін
у навколишньому середовищі. Як зазначає І. Нова-
ківський [12, с. 53-54], взаємодія інтелектуальних
агентів передбачає налагодження взаємозв’язків між
ними завдяки застосуванню повідомлень і запитів,
реалізацію заданих для них операцій. Також, дослід-
ник наводить перелік необхідних властивостей інте-
лектуального агента, таких як автономність, індивіду-
альність, інтелектуальність, реактивність, проактив-
ність та соціальність. Враховуючи стрімкість науково-
технічного прогресу та застосування засобів штучного
інтелекту у всіх сферах і напрямах господарської ді-
яльності, залучення інтелектуальних агентів та їхня
налагоджена взаємодія у процесах інформаційного,
аналітичного забезпечення, моделювання значно під-
вищать рівень інтелектуальних можливостей вироб-
ничо-торговельного підприємства.
3. Взаємодія об’єднань, колективних утворень,
передбачає зв’язки, координацію, співпрацю між ви-
робничо-торговельними підприємствами та їхніми
структурними підрозділами, організаціями, регіонами
тощо. Дана взаємодія є виправданою і беззапереч-
ною, оскільки діяльність будь-якого об’єднання, на-
приклад виробничо-торговельного підприємства, не
можлива без взаємозв’язків з партнерами. Взаємодія
структурних підрозділів у межах виробничо-торго-
вельного підприємства визначається його організа-
ційною структурою управління та узгоджується у
процесах функціональної діяльності задля досягнення
поставлених загальноорганізаційних цілей. В умовах
активної інтелектуальної діяльності та переважання
інноваційної спрямованості розвитку, взаємодія ви-
КНЯЗЬ С. В., ПУШАК Г. І., ХОЛЯВКА Л. Ю.
40 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
робничо-торговельних підприємств та організацій
має особливо важливе значення і може відбуватися у
різноманітних напрямах. Наприклад, О. Хірс [13]
зазначає, що взаємодія між підприємствами дозволяє
знизити ризики при науково-дослідній діяльності,
сприяє інноваційним перетворенням, забезпечує
гнучкість діяльності учасників і оптимальний розпо-
діл ресурсів. Також, дослідник наводить перелік
існуючих варіантів їхньої співпраці:
- за характером інтересів: ієрархічна взаємодія
(через створення дочірних структур), змішана (за або
без участі капіталу учасників), ринкова (угоди про
співпрацю між незалежними учасниками);
- за конкурентними відносинами: конкурентна
або неконкурентна;
- за галузевою формою: галузева або міжгалузе-
ва;
- за національною рисою: національна або між-
народна.
У монографії за редакцією Н.Чухрай [12], автор-
ський колектив розкриває такі форми взаємодії
суб’єктів господарювання (зокрема у інноваційних
процесах), як кластери, мережі, віртуальні підприєм-
ства, описує особливості функціональної та зовніш-
ньої взаємодії. Зазначимо, що налагодження інтелек-
туальної співпраці з контрагентами у сфері вирішен-
ня завдань діяльності підприємства є важливим
аспектом його успішного функціонування.
У контексті своєї як господарської діяльності за-
галом, так і діяльності інтелектуальної зокрема, будь-
який економічний суб’єкт застосовує кожен з зазна-
чених типів взаємодії, тобто комбінує їх між собою
(наприклад, працівники виробничо-торговельного
підприємства взаємодіють індивідуально між собою, з
програмним забезпеченням, у межах свого структур-
ного підрозділу з іншими структурними одиницями
виробничо-торговельного підприємства, його контр-
агентами і т.д.).
Отже, виходячи з розуміння природи явища вза-
ємодії як взаємовпливу і обумовлених дій між
суб’єктами [10, с. 4], а також феномену інтелекту й
інтелектуальної діяльності (як діяльності щодо
розв’язання інтелектуальних завдань відповідного
рівня складності, результатом якого є нові чи удо-
сконалені знання, ідеї, рішення тощо) [2, с. 18], дамо
наступне означення поняттю інтелектуальної взаємо-
дії на виробничо-торговельному підприємстві: це,
обумовлений завданнями господарювання, процес
обміну і спільного застосування існуючих, сумісного
пошуку і створення нових, виявлення прихованих
інтелектуальних ресурсів їхніми носіями, який забез-
печує генерування інтелектуальних можливостей ви-
робничо-торговельного підприємства щодо вирішен-
ня цих завдань і досягнення визначених цілей.
На основі запропонованого визначення і специ-
фіки інтелектуального потенціалу, вважаємо, що ін-
телектуальна взаємодія у формуванні цього потенці-
алу виробничо-торговельного підприємства повинна
виражатися такими головними особливостями:
1. Мати кумулятивний характер, тобто концент-
руватися у напрямах здійснюваного формування ін-
телектуального потенціалу та забезпечувати синергіч-
ний ефект у цьому формуванні. Вважаємо, що дана
взаємодія повинна проявлятися у таких основних
напрямах: інтелектуальна взаємодія, орієнтована на
кількісно-просторове охоплення інтелектуального
потенціалу підрозділів виробничо-торговельного під-
приємства і усіх векторів його розвитку; інтелекту-
альна взаємодія, орієнтована на забезпечення якості і
результативності формування інтелектуального по-
тенціалу господарюючого суб’єкта.
2. Бути логічною і несуперечливою з позиції
встановлених цілей і обраних засобів формування
інтелектуального потенціалу виробничо-торговельно-
го підприємства, специфіки його господарювання та
підпорядковуватися законам логіки, справедливим
для будь-якої діяльності.
3. Відповідати критерію оптимальності стосовно
понесених витрат на її побудову і виконання. Оскіль-
ки підготовка і реалізація інтелектуальної взаємодії
потребує відповідних фінансових, часових, інтелекту-
альних, матеріальних чи інших затрат, їхні обсяги
повинні бути прийнятні для виробничо-торговель-
ного підприємства, обґрунтовані та гарантувати пози-
тивну віддачу у формі створених інтелектуальних мо-
жливостей, а в результаті їхнього використання —
позитивної економічної результативності.
4. Реалізуватися у якості формалізованих послі-
довних і паралельних процесів, з властивими їм ета-
пами.
Як підсумок проведеного дослідження, пропону-
ємо відобразити основні аспекти інтелектуальної вза-
ємодії у формуванні інтелектуального потенціалу ви-
робничо-торговельного підприємства у вигляді відпо-
відної матриці, яка буде покладена в основу розроб-
лення методу збалансованої інтелектуальної взаємо-
дії. У стовпцях цієї матриці будуть згруповані і пред-
ставлені основні блоки інтелектуальної взаємодії, що
виражатимуть сутність її складових, специфіку та на-
прями здійснення у формуванні інтелектуального
потенціалу суб’єкта господарювання. Рядки матриці
демонструватимуть послідовність етапів, які повинен
пройти кожен блок у своєму проектуванні. Тобто,
певний вид інтелектуальної взаємодії перевіряється і
обґрунтовується з позиції логічності свого застосу-
вання, оптимальності витрат та майбутньої ефектив-
ності, а після цих процедур відбувається розроблення
послідовності етапів процесу її здійснення (j, j=1..3).
Блоки інтелектуальної взаємодії розміщені у стовпцях
зліва направо за принципом поглиблення деталізації
процесів формування інтелектуального потенціалу
виробничо-торговельного підприємства: спочатку
визначаються загальні засади та охоплення даної вза-
ємодії, а згодом відбувається її уточнення відповідно
до конкретних цілей формування інтелектуального
потенціалу (i, i=1..6). Для перших двох етапів власти-
ва горизонтальна послідовність, при якій першочер-
гово перевіряються на логіку усі блоки, а після цього
на предмет витрат. Для третього етапу найоптималь-
нішою, на нашу думку, буде паралельна послідов-
ність, у якій виділені блоки будуть реалізуватися син-
хронно і у своєму взаємозв’язку (Рnіj, n=1..n, і=1..6,
j=3). Представимо запропоновану матрицю у вигляді
табл. 2.
Як видно з наведеної матриці, при її розроблен-
ні взято за основу методичні підходи, описані у
табл. 1. Оскільки кожен з них висвітлює вагомий
аспект у формуванні інтелектуального потенціалу
виробничо-торговельного підприємства, їхнє втілен-
ня у процесах інтелектуальної взаємодії дозволить
максимально ефективно і цілеспрямовано створювати
і використовувати такі можливості, при цьому уник-
нути негативних ефектів, які можуть проявлятися у
разі дотримання лише одного з підходів. Зауважимо,
що актуальність та необхідність розкриття визначеної
проблеми інтелектуальної взаємодії та її не лише тео-
ретична, а й висока практична вагомість підтверджу-
ється здійсненим моніторингом інтелектуальних про-
цесів на вітчизняних виробничо-торговельних підп-
КНЯЗЬ С. В., ПУШАК Г. І., ХОЛЯВКА Л. Ю.
2014/№3 41
риємствах. Профіль діяльності цих підприємств, як
головних виробників інтелектуалізованої продукції та
основоположників інноваційного розвитку економі-
ки, потребує значної уваги до особливостей їхнього
інтелектуального потенціалу та пов’язаних з ним
процесів. Проведене експертне опитування представ-
ників вищої ланки управління виробничо-торго-
вельних підприємств Львівської області стосовно ро-
зуміння ними формування інтелектуального потенці-
алу, існуючого рівня взаємодії на підприємстві та
практичного застосування результатів інтелектуальної
праці. Одержані висновки засвідчили значні пробле-
ми, пов’язані з переважним дотриманням лише одно-
го з підходів до формування даного потенціалу, дос-
татньо низьким рівнем інтелектуальної взаємодії та
координування інтелектуальної діяльності суб’єктів
господарювання цього профілю. Детальний опис ви-
явлених особливостей та аналіз отриманих результа-
тів з позиції обґрунтування прикладної важливості
розроблення методу збалансованої інтелектуальної
взаємодії буде представлений авторами у подальших
публікаціях.
Таблиця 2
Матриця інтелектуальної взаємодії у формуванні інтелектуального потенціалу
виробничо-торговельного підприємства*
Етапи
проектування
Напрями інтелектуальної взаємодії
Орієнтована на кількісно-просторове охоплення
формування інтелектуального потенціалу підроз-
ділів підприємства і усіх векторів його розвитку
Орієнтована на забезпечення якості і результатив-
ності формування інтелектуального потенціалу
підприємства
Функціональ-
ний блок (F)
Структурний
блок (S)
Блок збалансу-
вання (Z)
Маркетинговий
блок (M)
Інноваційний
блок (I)
Компетентніс-
ний блок (K)
Логіка (L) L1F1 L2S1 L3Z1 L4M1 L5I1 L6K1
Витрати (V) V1F2 V2S2 V3Z2 V4M2 V5I2 V6K2
Процес (P) P1F3 P2S3 P3Z3 P4M3 P5I3 P6K3
* Розроблено авторами.
Висновки. Отже, питання взаємодії між господа-
рюючими суб’єктами постає невід’ємною складовою
їхнього функціонування, при цьому феномен саме
інтелектуальної взаємодії в економіці практично не
розглядається дослідниками. Проведене аналізування
альтернативних методичних підходів у формуванні
інтелектуального потенціалу виробничо-торговельних
підприємств засвідчив помилковість та неефектив-
ність застосування лише одного з них до даного про-
цесу та необхідність обґрунтованого комбінування.
Найоптимальнішим вирішенням даної проблеми, на
нашу думку, буде вираження даних методичних під-
ходів у напрямах і етапах інтелектуальної взаємодії,
сутність та особливості якої дозволять мінімізувати
певні існуючі недоліки кожного з них у забезпечити
формування високого рівня інтелектуальних можли-
востей виробничо-торговельного підприємства.
Список використаних джерел
1. Зуева М.М. Способы формирования интел-
лектуального потенциала на различных уровнях орга-
низации экономических отношений современной
России [Електронний ресурс]/ М.М. Зуева, И.П. Ку-
зьменко // Вестник Адыгейского государственного
университета. Серия 5: Экономика. — 2012. — №3
(104). — Режим доступу: сyberleninka.ru / article/
«n/sposoby-formirovaniya-intellektualnogo-potentsiala-
na-razlichnyh-urovnyah-organizatsii-ekonomicheskih-
otnosheniy-sovremennoy-rossii.
2. Петренко В.П. Інтелектуальні ресурси соціа-
льно-економічних систем: аспекти інноваційного
управління: монографія / В.П. Петренко; Національ-
на академія наук України, Інститут регіональних дос-
ліджень. — Львів: [ПП Курилюк В.Д.], 2009. — 195 с.
3. Мойсеєнко І.П. Управління інтелектуальним
потенціалом: монографія / І.П. Мойсеєнко. — Львів:
Аверс, 2007. — 303 с.
4. Докторук Є.В. Управління інтелектуальним
потенціалом підприємства (на прикладі підприємств
машинобудування): автореф. дис. … канд. екон. наук:
спец.: 08.00.04 «Економіка та управління підприємст-
вами (за видами економічної діяльності)» / Є.В. Док-
торук. — Хмельницький, 2010. — 22 с.
5. Князь С.В. Складові системи формування ін-
телектуального потенціалу підприємства / С.В.
Князь, Л.Ю. Холявка // Науковий вісник Херсонсь-
кого державного університету. Серія «Економічні
науки». — 2014. — Вип. 6 (ч. 2). — С. 191-194.
6. Фатхутдинов Р.А. Управление конкурентос-
пособностью организации: учебное пособие. — М.:
Изд-во Эксмо, 2004. — 544 с.
7. Ліпич О.А. Управління інтелектуальним капі-
талом машинобудівних підприємств: дис. … канд.
екон. наук: 08.00.04 / М-во освіти і науки України,
Нац. Ун-т «Львівська політехніка». — Л., 2014. —
302 с.
8. Великий тлумачний словник сучасної україн-
ської мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т.
Бусел. — К,; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — 1728 с.
9. Амеліна С.М. Інтелектуальна взаємодія май-
бутніх економістів: міжкультурний аспект [Електрон-
ний ресурс] / С. М. Амеліна // Вісник Чернігівського
національного педагогічного університету. Педагогіч-
ні науки . — 2013. — Вип. 108.1. — Режим доступу:
http://nbuv. gov.ua/ j-pdf/VchdpuP_2013_1_108_3.pdf.
10. Бершадська О.В. Міжсуб’єктна взаємодія. Як
складова професійної культури соціального праців-
ника [Електронний ресурс] / О.В. Бершадська // Ду-
ховність особистості: методологія, теорія і практи-
ка. — 2011. — №3(44). — С. 3-13. — Режим доступу:
http://irbis-nbuv.gov.ua.
11. Досин Д.Г. Інтелектуальні системи, базовані
на онтологіях: монографія / Д.Г. Досин та ін. — Л.:
Цивілізація, 2009. — 412 с.
12. Взаємодія учасників інноваційного процесу у
ланцюгу створення вартості: монографія / За наук.
ред. Н.І. Чухрай. — Львів: Видавництво Львівської
політехніки. 2012. — 352 с. 1.4. Новаківський І.І. За-
стосування штучного інтелекту до управління іннова-
ційними процесами у ланцюгах вартості. — С. 45-61.
13. Хірс О.В. Форми та особливості міжфірмової
взаємодії підприємств [Електронний ресурс] / О.В.
Хірс // Экономика и управление. — 2013. — №2. —
С. 154-159. — Режим доступу: http://pk.napks.edu.ua.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-87473 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:12:43Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Князь, С.В. Пушак, Г.І. Холявка, Л.Ю. 2015-10-18T15:29:00Z 2015-10-18T15:29:00Z 2014 Інтелектуальна взаємодія у формуванні інтелектуального потенціалу виробничо-торговельного підприємств / С.В. Князь, Г.І. Пушак, Л.Ю. Холявка // Вісник економічної науки України. — 2014. — № 3 (27). — С. 36–41. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87473 Проведено аналіз методичних підходів до формування інтелектуального потенціалу з позиції їхньої сутності, переваг і недоліків для суб’єкта господарювання. Визначено сутність поняття інтелектуальної взаємодії на підприємстві, її головні особливості та суб’єктів. Розроблено матрицю інтелектуальної взаємодії у формуванні інтелектуального потенціалу виробничо-торговельного підприємства з поєднанням блоків та етапів даної взаємодії. Проведен анализ методических подходов к формированию интеллектуального потенциала с позиции их сущности, преимуществ и недостатков для предприятия. Определена сущность понятия интеллектуального взаимодействия на предприятии, его главные особенности и субъектов. Разработано матрицу интеллектуального взаимодействия в формировании интеллектуального потенциала производственно-торгового предприятия с сочетанием блоков и этапов данного взаимодействия. This article provides an analysis of methodological approaches to the formation of the intellectual potential of the position of their nature, their advantages and disadvantages for the entity. The essence of the concept of intellectual interaction between the company, its main features and subjects were established. The matrix of the intellectual interaction in the formation of the intellectual potential of industrial and commercial enterprise with a combination of blocks and stages of interaction has been elaborated. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Наукові статті Інтелектуальна взаємодія у формуванні інтелектуального потенціалу виробничо-торговельного підприємств Интеллектуальное взаимодействие в формировании интеллектуального потенциала производственно-торгового предприятия The intellectual interaction in the shaping of the intellectual potential of industrial and commercial enterprises Article published earlier |
| spellingShingle | Інтелектуальна взаємодія у формуванні інтелектуального потенціалу виробничо-торговельного підприємств Князь, С.В. Пушак, Г.І. Холявка, Л.Ю. Наукові статті |
| title | Інтелектуальна взаємодія у формуванні інтелектуального потенціалу виробничо-торговельного підприємств |
| title_alt | Интеллектуальное взаимодействие в формировании интеллектуального потенциала производственно-торгового предприятия The intellectual interaction in the shaping of the intellectual potential of industrial and commercial enterprises |
| title_full | Інтелектуальна взаємодія у формуванні інтелектуального потенціалу виробничо-торговельного підприємств |
| title_fullStr | Інтелектуальна взаємодія у формуванні інтелектуального потенціалу виробничо-торговельного підприємств |
| title_full_unstemmed | Інтелектуальна взаємодія у формуванні інтелектуального потенціалу виробничо-торговельного підприємств |
| title_short | Інтелектуальна взаємодія у формуванні інтелектуального потенціалу виробничо-торговельного підприємств |
| title_sort | інтелектуальна взаємодія у формуванні інтелектуального потенціалу виробничо-торговельного підприємств |
| topic | Наукові статті |
| topic_facet | Наукові статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87473 |
| work_keys_str_mv | AT knâzʹsv íntelektualʹnavzaêmodíâuformuvannííntelektualʹnogopotencíaluvirobničotorgovelʹnogopídpriêmstv AT pušakgí íntelektualʹnavzaêmodíâuformuvannííntelektualʹnogopotencíaluvirobničotorgovelʹnogopídpriêmstv AT holâvkalû íntelektualʹnavzaêmodíâuformuvannííntelektualʹnogopotencíaluvirobničotorgovelʹnogopídpriêmstv AT knâzʹsv intellektualʹnoevzaimodeistvievformirovaniiintellektualʹnogopotencialaproizvodstvennotorgovogopredpriâtiâ AT pušakgí intellektualʹnoevzaimodeistvievformirovaniiintellektualʹnogopotencialaproizvodstvennotorgovogopredpriâtiâ AT holâvkalû intellektualʹnoevzaimodeistvievformirovaniiintellektualʹnogopotencialaproizvodstvennotorgovogopredpriâtiâ AT knâzʹsv theintellectualinteractionintheshapingoftheintellectualpotentialofindustrialandcommercialenterprises AT pušakgí theintellectualinteractionintheshapingoftheintellectualpotentialofindustrialandcommercialenterprises AT holâvkalû theintellectualinteractionintheshapingoftheintellectualpotentialofindustrialandcommercialenterprises |