Знецінення національної грошової одиниці як загроза економічній безпеці України
У статті досліджуються причини зниження вартості національної валюти України - гривні, на прикладі девальвації 2014 року доводиться необхідність забезпечення стабільності грошової одиниці у контексті економічної безпеки України. В статье исследуются причины снижения стоимости национальной валюты Укр...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Дата: | 2014 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2014
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87480 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Знецінення національної грошової одиниці як загроза економічній безпеці України / О.В. Мірошниченко // Вісник економічної науки України. — 2014. — № 3 (27). — С. 65–71. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860146704020406272 |
|---|---|
| author | Мірошниченко, О.В. |
| author_facet | Мірошниченко, О.В. |
| citation_txt | Знецінення національної грошової одиниці як загроза економічній безпеці України / О.В. Мірошниченко // Вісник економічної науки України. — 2014. — № 3 (27). — С. 65–71. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | У статті досліджуються причини зниження вартості національної валюти України - гривні, на прикладі девальвації 2014 року доводиться необхідність забезпечення стабільності грошової одиниці у контексті економічної безпеки України.
В статье исследуются причины снижения стоимости национальной валюты Украины - гривны, на примере девальвации 2014 доказывается необходимость обеспечения стабильности денежной единицы в контексте экономической безопасности Украины.
The article examines the reasons for reducing the cost of the national currency of Ukraine - hryvnia, the example of the devaluation of 2014 proved the need to ensure the stability of the monetary unit in the context of the economic security of Ukraine.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:50:23Z |
| format | Article |
| fulltext |
МІРОШНИЧЕНКО О. В.
2014/№3 65
а также ведения модуля открытых валютных по-
зиций - сводной информации по совокупным откры-
тым валютным позициям клиентов (При торговле
валютой у участников валютного рынка возникают
требования и обязательства в различных валютах.
Соотношение требований и обязательств по той или
иной валюте у участников валютного рынка опреде-
ляет его валютную позицию);
меры контроля и снижения уровня риска на ва-
лютном рынке, что обеспечивает регулирование ва-
лютного рынка в целях повышения его эффективно-
сти. Совершенствование процедур валютного регули-
рования операций с производными финансовыми
инструментами создаст необходимые условия для
более активного использования резидентами эффек-
тивных стратегий управления и хеджирования валют-
ных рисков.
Вышеназванные изменения организации эле-
ментов в национальной валютной системе будут спо-
собствовать созданию новой системы связей, новой
структуры и целостности валютного рынка.
Организация единой системы пруденциального
регулирования и надзора финансового рынка по
функциональному принципу, выражающаяся в един-
стве норм пруденциального регулирования финансо-
вых институтов разного типа, осуществляющих опе-
рации одного вида, в том числе валютные, будет спо-
собствовать обеспечению стабильности финансового
рынка в целом и активизации использования инно-
вационных инструментов валютной политики.
Список использованных источников
1. Ляшенко В.И. Финансово-регуляторные ре-
жимы стимулирования экономического развития:
введение в экономическую режимологию: моногр. /
В.И. Ляшенко; НАН Украины, Ин-т экономики
пром-сти. — Донецк, 2012. — 370 с.
2. Маркусенко, М.В. Валютная политика как
элемент валютной системы / М. В. Маркусенко //
Вестник Ассоциации белорусских банков. — 2003. —
№24.
3. Маркусенко М.В. Посткризисные проблемы
функционирования национальной валютной системы
Республики Беларусь / М. В. Маркусенко // Вестник
Ассоциации белорусских банков. — 2011. — №1. —
С. 6-15.
4. Маркусенко М.В. Эффективность функцио-
нирования национальной валютной системы / М. В.
Маркусенко // Экономика и менеджмент. — 2011. —
№1. — С. 163-172. — (Ижевский филиал российского
университета кооперации).
5. Международные валютно-кредитные отно-
шения [Электронный ресурс] / под ред. Л.Н. Краса-
виной. — 2-е изд., перераб. и доп. — Москва, 2004. —
Режим доступа: http://www.bibliotekar.ru/valyutno-
creditnye-otnosheniya/ index.htm.
6. Моисеев С.Р. Международные валютно-
кредитные отношения/ С.Р. Моисеев. — 2-е изд., пе-
рераб. и доп. — М.: Дело и сервис, 2007.
7. Моисеев С.Р. Политика валютных интервен-
ций центральных банков: сущность, теневые меха-
низмы и эффективность операций Банка России /
С.Р. Моисеев // Финансы и кредит. — 2002. — №11.
— С. 46-53.
8. Наговицын А.Г. Валютная политика / А.Г.
Наговицын. — М.: «Экзамен», 2000. — 187 с.
9. Сабитов, Н.Х. Операции Банка России на
открытом рынке: этапы развития / Н.Х. Сабитов,
Р.У. Тихонова // Деньги и кредит. — 2010. — №12. —
С. 44.
10. Шегда А.В. Основы менеджмента / А.В.
Шегда. — К.: Тов. "Знання", 1998. — 512 с.
О. В. Мірошниченко
академік АЕН України
м. Миколаїв
ЗНЕЦІНЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГРОШОВОЇ ОДИНИЦІ
ЯК ЗАГРОЗА ЕКОНОМІЧНІЙ БЕЗПЕЦІ УКРАЇНИ
Нарешті, Королева кинула гру і, переводячи подих, запитала Алісу:
- А бачила ти Черепаху Квазі?
- Ні, - сказала Аліса. - Я навіть не знаю, хто це такий.
- Як же, - сказала Королева. - Це те, з чого роблять квазі-черепашачий суп...
Льюїс Керрол «Аліса в Країні чудес»
При вивченні актуального для української реа-
льності питання знецінення національної грошової
одиниці хотілося б приділити увагу деяким аспектам,
що зазвичай залишаються поза увагою більшості
представників уряду, вітчизняних наукових та фінан-
сових кіл, громадськості та ЗМІ, якими головна про-
вина у девальвації гривні покладається на НБУ та
його керівництво.
Перш за все варто зазначити, що увага широко-
го кола громадськості та більшості фахівців прикута
перш за все до зміни обмінного курсу гривні до ін-
ших валют, який часто помилково називають «зрос-
танням долара чи євро» [1], у той же час, апріорі зро-
зумілим є те, що навіть враховуючи періодичні коли-
вання курсів усіх світових валют, зростання обмінно-
го курсу більшості з них відносно якоїсь однієї варто
відверто називати падінням курсу саме цієї націона-
льної грошової одиниці, а не зростанням усіх інших.
Проблема у загальному плані полягає в тому, що
в українських реаліях, якщо навіть не розглядати пе-
ріоди гіперінфляції, які випали на долю попередньої
вітчизняної грошової одиниці — купоно-карбованця,
після введення у 1996 році національної грошової
одиниці України — гривні, процеси, що призводять
до зниження її вартості відбуваються із «завидною
постійністю» та невідворотністю добре відпрацьова-
ного механізму (рис. 1, за 1,0 прийн. курс 1992 р.
208 крб./$).
МІРОШНИЧЕНКО О. В.
66 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Рис. 1. Динаміка офіційного курсу гривні (до 1996 р. — крб.) до іноземних валют у 1992-2014 рр.
При цьому, ми не розділяємо думки тих дослід-
ників, які надто високо оцінюють проведену на той
час «грошову реформу», і погоджуємося із тими екс-
пертами, які вважають, що під час здійснення грошо-
вої реформи практично відбулася лише деномінація
або обмін купоно-карбованців на гривню і не було
досягнуто органічного поєднання грошової та фінан-
сової політики [2, с.44; 3, с.128].
Саме це, на нашу думку, переважно і обумовило
подальші процеси із національною валютою. Як ві-
домо, обмін купоно-карбованців на гривню відбував-
ся за курсом 1 грн. = 100 тис.крб., та, відповідно,
встановився обмінний курс близько 1,8 грн./$. Від-
повідно, різка зміна обмінного курсу відбулася у 1998
та у 1999 рр.., коли офіційний обмінний курс гривні
сягнув 3,5 та 5 грн./$, у 2009 — 8 грн./$, та, відповід-
но, 2014-го, коли обмінний курс НБУ наприкінці
року досяг майже 16 грн./$ та 20 грн./€. При цьому
кожного разу основна відповідальність здебільшого
покладалася на Національний банк, а причинами
визнавалися зовнішні фактори (у 1998 р. - падіння
рубля, у 2009 р. - світова фінансова криза, у 2014 р. -
російська військова агресія).
Серед причин різкого падіння курсу гривні у по-
точному році експертами називалися політична неста-
більність, відставка уряду М.Азарова, невизначеність у
подальших перспективах країни [4], роздуті державні
витрати та високий дефіцит бюджету [5], безконтроль-
на емісія, економічні втрати на ринках СНД, «відсут-
ність реальної фінансової допомоги з боку Заходу» [6],
політична нестабільність у зв’язку із можливою відста-
вкою уряду А.Яценюка, складна ситуація на Сході,
ризик прямої інтервенції Росії, введення військового
податку, інформація про скорочення золотовалютних
резервів НБУ, навіть дефолт Аргентини та обмеження
США і Євросоюзом фінансування п’яти крупніших
російських банків [7], а також ще майже нескінченний
ряд інших факторів.
Погоджуючись із тим, що зазначені фактори, як
і безліч інших зовнішніх та внутрішніх причин мають
вплив на економічну ситуацію в Україні, ми намага-
ємося довести з нашої точки зору дуже просту зако-
номірність, яка полягає в тому, що якщо у випадку
будь-яких причин відбувається зростання цін, навіть
за умов подолання негативного впливу цих факторів
на обмінний курс, у подальшому неможливо буде
уникнути падіння обмінного курсу національної ва-
люти внаслідок зниження її реальної купівельної
спроможності. І у цьому плані продовжуємо наполя-
гати на тому, що основною причиною періодичних
«обвалів» гривні є процес знецінення національної
валюти, який у вітчизняних умовах носить вже пер-
манентний характер.
Зокрема, коментуючи різке падіння курсу націо-
нальної валюти п’ятирічної давнини, автор у той час
зазначав, що «воно є закономірним наслідком змен-
шення купівельної спроможності гривні за період з
середини 1998 року, коли обмінний курс сягнув бли-
зько 4,5 грн. за 1 дол. США», та «у зв’язку із тим, що
з тих пір гуртові та роздрібні ціни в Україні зросли в
середньому в 1,5-2 рази, а на деякі предмети спожи-
вання зростання цін значно перевищило цей рівень»,
- «абсолютно закономірним є зниження обмінного
курсу гривні, внаслідок зменшення її купівельної
спроможності» [8].
Можемо впевнено стверджувати, що саме такий
самий процес відбувся і впродовж 2008-2014 рр.,
спонукуючи обвал курсу гривні у нинішньому році.
Доволі наглядно це можна спостерігати, порівнюючи
динаміку офіційного індексу інфляції (індекс інфля-
ції, індекс споживчих цін характеризує зміни у часі
загального рівня цін на товари та послуги, які купує
населення для невиробничого споживання) та серед-
ньорічного обмінного курсу НБУ (рис. 2, за 1,0 при-
йнято рівень 1992 р.).
При цьому неважко помітити, що реальне зне-
цінення гривні (навіть не зважаючи на явне зани-
ження офіційно затвердженого індексу інфляції),
значно перевищує динаміку обмінного курсу, ство-
рюючи підстави для подальшої нестабільності націо-
нальної грошової одиниці. Таким чином кожного
разу процес зміни обмінного курсу носив об'єктив-
ний характер і був наслідком реального знецінення
національної грошової одиниці. І він не міг увесь час
компенсуватися намаганнями НБУ стримувати валю-
тний курс лише за рахунок активних операцій на ва-
лютному ринку.
Зрозуміло, що при цьому і коливання цін і курсу
гривні обумовлювалися безліччю різних факторів у
відповідних періодах, серед яких і зовнішні фактори,
і внутрішні, такі як урядова політика і дії НБУ, вро-
жайність зернових та інших сільськогосподарських
культур, світові та внутрішні ціни на метал, хімпро-
дукцію, нафту та нафтопродукти, інші енергоносії
тощо. При цьому ми бачимо і те, що активність НБУ
переважно спрямована на основні для України валю-
ти євро (до 1999 р. — екю) та долар США, що дозво-
0,0
1000,0
2000,0
3000,0
4000,0
5000,0
6000,0
7000,0
8000,0
9000,0
10000,0
1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014
Курс НБУ грн.(крб.)/$
Курс НБУ грн.(крб.)/євро(екю)
Курс НБУ грн(крб)/шв.фр.
Курс НБУ грн(крб)/яп.єни
МІРОШНИЧЕНКО О. В.
2014/№3 67
Рис. 2. Порівняльна динаміка споживчих цін та офіційного курсу гривні (крб.) до іноземних валют у 1992-2014 рр.
ляє курсу японської єни та швейцарського франку
бути більш наближеним до динаміки реального зне-
цінення гривні.
Використання при дослідженні такого показни-
ка як індекс споживчих цін пояснюється також тим,
що в умовах сучасної економічної ситуації, що скла-
лася в Україні, більшість населення витрачає значну
долю доходів домогосподарств саме на поточні витра-
ти (продукти харчування, вартість проїзду, одяг, взут-
тя, ліки, комунальні платежі тощо), що у значній мірі
і формує інфляційні очікування населення, і коли-
вання цін на «Майбахи», «Лексуси», яхти чи «елітну
нерухомість» для цієї переважної більшості населення
не має особливого значення.
Також варто відверто визнати і те, що реальне
зростання цін у цей час значно перевищує офіційний
рівень інфляції, який постійно штучно коригується
на вимогу урядових зверхників незалежно від їхньої
політичної приналежності. Зокрема ніяк не можуть
вважатися наближеними до реальності показники
індексу споживчих цін у за 2010-2013 рр., що станов-
лять 109,1, 104,6, 99,8 та 100,5, відповідно, при тому,
що щомісячне зростання цін у ці роки часом пере-
вищувало зазначені «річні» показники.
Показовим у цьому плані є і 2014 рік, коли не-
зважаючи на те, що споживчі ціни виросли більш ніж
вдвічі, офіційний індекс споживчих цін «був визна-
чений» на рівні: 0,2% - у січні, 0,6% - у лютому, 2,2%
- у березні, 3,3% - у квітні, 3,8% - у травні, 1,0% - у
червні, 0,4% - у липні, 0,8% - у серпні, 2,9% - у вере-
сні, 2,4% - у жовтні, 1,9% - у листопаді. Тобто фор-
мально знецінення національної грошової одиниці за
січень-листопад 2014 р. склало «лише» 21,2%, що
ніяк не відповідає дійсності, і відповідно, - знайшло
підтвердження і у «падінні» обмінного курсу.
Тобто на жаль перебування при владі «патріотів і
демократів» супроводжується тими ж маніпуляціями
із офіційними статистичними даними заради утво-
рення вигляду штучної «стабільності», що й уряду-
вання «професіоналів» під керівництвом В.Януковича
та М.Азарова. Підтвердження цього навіть не потре-
бує проведення додаткових досліджень, варто лише
поцікавитися у найближчому супермаркеті спожив-
чими цінами минулих періодів або порівняти ціни у
чеках того часу із поточними. Українська ж економі-
чна реальність потребує дійсно професійної урядової
діяльності, направленої на захист національних інте-
ресів. І у цьому плані варто лише пожалкувати про
те, що так і не відбулося формування "технічного
уряду" з політично незаангажованих професіоналів,
про який так багато говорилося, і який замість того,
щоб займатися політичною саморекламою, мав би
втримати національну економіку від скочування у
чергову «економічну кризу».
Фактично ми маємо можливість спостерігати кі-
лька періодів, що відрізняються між собою кількіс-
ними характеристиками, але мають схожий характер
динаміки (рис. 3): період зниження обмінного курсу
гривні, коли динаміка індексу обмінного курсу пере-
вищує динаміку індексу інфляції, змінюється кілька-
річним періодом, коли зростання споживчих цін пе-
ревищує динаміку обмінного курсу, наслідком якого
знов стає падіння обмінного курсу. При цьому ми
бачимо, що процеси, які призводять до зниження
вартості національної грошової одиниці України, як
це вже підкреслювалося, відбуваються із «завидною
постійністю» та невідворотністю добре відпрацьова-
ного механізму. І саме механістичність зазначеного
процесу викликає найбільшу занепокоєність.
Зокрема у цьому плані варто згадати загальнові-
домий принцип роботи 4-тактного двигуна внутріш-
нього згорання, робота якого для школярів наприкінці
минулого сторіччя описувалася наступним чином [9,
с.113]:
1-й такт — впуск (всмоктування), передбачає за-
смоктування в циліндр горючої суміші через впускний
клапан;
2-й такт — стиснення, передбачає після закриття
впускного клапана стиснення рухом поршня горючої
суміші, що при цьому нагрівається;
3-й такт - робочий хід, передбачає підпалювання
електричної іскрою свічки стиснутої горючої суміші,
внаслідок чого - сила тиску газів (розпечених продук-
тів горіння) штовхає поршень, рух якого передається
колінчастого валу, за допомогою повороту якого і
проводиться корисна робота;
4-й такт - випуск (вихлоп), передбачає викидання
відпрацьованих продуктів згоряння через випускний
клапан.
За аналогією процес знецінення гривні може бу-
ти описаний таким самим чином, за тією лише від-
мінністю, що відповідними «тактами» є:
- поступове знецінення національної грошової
одиниці через зростання цін;
- подальше падіння обмінного курсу гривні вна-
слідок зниження її купівельної спроможності;
0,0
2000,0
4000,0
6000,0
8000,0
10000,0
12000,0
14000,0
16000,0
1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014
Індекс інфляції
Інд. курсу НБУ грн.(крб.)/$
Інд. курсу НБУ грн.(крб.)/євро(екю)
Інд. курсу НБУ грн.(крб.)/шв.фр.
Інд. курсу НБУ грн.(крб.)/яп.єна
МІРОШНИЧЕНКО О. В.
68 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Рис. 3. Порівняльна динаміка індексу інфляції та офіційного курсу гривні (до 1996 р. — крб.) до долару
США у 1995-2014 рр.
- різке зростання цін (і, відповідно, - черговий
етап знецінення гривні) внаслідок зміни обмінного
курсу;
- подальше повторення зазначеного «циклу».
При цьому варто зазначити, що впродовж пред-
ставленого «циклу» зниження купівельної спромож-
ності гривні відбувається фактично двічі — спочатку
внаслідок зростання цін при незмінності обмінного
курсу, і потім, коли обмінний курс нібито «наздога-
няє» реальне зниження купівельної спроможності
національної грошової одиниці, - ціни зростають ще
раз, вже внаслідок зміни обмінного курсу. Тобто спо-
чатку інфляційний процес виступає у якості причини
девальвації національної валюти, а потім вже деваль-
вація спричиняє інфляцію, у технічному плані можна
було б казати навіть про винахід певного «вічного
двигуна», наслідком безповоротної у свої механічнос-
ті дії якого є «згоряння» національної грошової оди-
ниці України, і, відповідно — подальша поступова
руйнація національної економіки.
Варто також підкреслити, що у тому разі, коли
відбулося «підпалювання стиснутої горючої суміші»
(фактичне зниження купівельної спроможності націо-
нальної валюти), тоді «вибуху», тобто падіння обмін-
ного курсу, уникнути вже неможливо. І питання може
стояти лише про його відстрочення або мінімізацію
наслідків, що і може бути досягнуто за умов відповід-
них дій Уряду, включаючи, зокрема й операції Націо-
нального банку. У разі ж скорочення часових періодів
прояви зазначених «механістичних закономірностей»
можуть привести до повернення у часи гіперінфляції,
яка не тільки повністю знищила купоно-карбованець
як грошову одиницю, але й фактично зруйнувала бі-
льшу частину економіки України. При цьому важливо
підкреслити, що основною «проблемою» купоно-
карбованця виявилася не слабкий технологічний за-
хист, а його незахищеність від непрофесійних дій то-
гочасних урядовців. І варто прикласти зусиль, щоб
його наступниця — гривня не повторила шляху свого
попередника.
Щодо ж підстав до реального знецінення гривні,
- зростання споживчих цін, то звичайно у їх основі
лежить цілий комплекс причин внутрішнього та зов-
нішнього характеру, але основними, на нашу думку,
є нерозвиненість ринкових механізмів у економіці
України, а також — непрофесійність дій урядових
структур, які не тільки не в змозі протидіяти інфля-
ційним процесам, а певною мірою їм сприяють. У
цьому плані українським урядовцям варто повчитися
тому, як прикладають зусилля для підтримання стабі-
льності власних валют долару та євро «адепти» рин-
кової економіки — США та країни Євросоюзу (пев-
ною мірою показовим це зокрема виявилося при па-
дінні курсу євро за часів Югославського конфлікту)
[3, с.133-134].
Конституцією України забезпечення стабільності
грошової одиниці — гривні визначається у якості ос-
новної функції Національного банку, у той же час
забезпечення проведення фінансової, цінової, інвес-
тиційної та податкової політики покладено на Кабінет
Міністрів [10, ст.99, 116]. Тому в якості єдиної перс-
пективи ми вбачаємо лише реалізацію скоординова-
ного комплексу дій з боку Кабінету Міністрів, НБУ,
Міністерства фінансів, Мінекономіки, Антимонопо-
льного комітету, інших органів державного управлін-
ня, направлених на стабілізацію національної грошо-
вої одиниці та протидію зниженню її купівельної
спроможності. Ми звичайно не маємо на увазі здійс-
нення адміністративного регулювання цін з боку дер-
жави, але від моніторингу рівня цін та реалізації засо-
бів антимонопольного регулювання державні органи
України ще ніким не звільнялися.
Нерозвиненість ринкових механізмів обумовлює
і те, що на відміну від переважної більшості країн, де
падіння курсу національної валюти призводить до
збільшення споживання товарів внутрішнього вироб-
ництва через зростання цін на імпорт, і, відповідно,
за рахунок активізації внутрішньої економічної дія-
льності, - певною мірою сприяє подоланню кризової
ситуації, то в умовах України це призводить до май-
же автоматичного перерахунку цін у рази спочатку на
імпортні, а потім, - навздогін, і на вітчизняні товари,
ще більше посилюючи кризові явища. Тобто розви-
ток реального сектору національної економіки та
реалізація політики «товарного заміщення», а факти-
чно повернення вітчизняних товарів на внутрішній
ринок також певною мірою має сприяти стабілізації
ситуації.
Щодо ж «іскри» — каталізатора, що активізував
процес падіння обмінного курсу, то у вітчизняних
умовах він має не стільки економічний, скільки пе-
реважно політичний характер, зокрема у 2009 р. ката-
лізатором процесу девальвації гривні виступило по-
єднання світових кризових явищ та організованої на
урядовому рівні активної спекуляції на внутрішньому
валютному ринку України, спочатку на зменшення
курсу долара США, а потім на його збільшення, з
наслідками яких НБУ реально не зміг впоратися [8].
0,0
50,0
100,0
150,0
200,0
250,0
300,0
350,0
400,0
450,0
500,0
1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014
Індекс інфляції
Інд. курсу НБУ грн.(крб.)/$
МІРОШНИЧЕНКО О. В.
2014/№3 69
Але найбільш показовими у цьому плані стали
події весни поточного 2014 року, коли внаслідок полі-
тичних колізій, почали стрімко зростати роздрібні ці-
ни, хоча ніяких економічних підстав для цього крім
інфляційних очікувань як з боку продавців, так і з бо-
ку покупців реально не було; далі — зростання ціни на
нафтопродукти, і це при тому, що у цей час відбувався
процес різкого падіння світових цін на нафту через
тиск країн світу на РФ за її агресію проти України, -
тобто основним аргументом для зростання цін на па-
льне в Україні став аргумент на кшталт — «ну все ж
подорожчало, і пальне має подорожчати». А внаслідок
подорожчання пального відбувся ще один виток подо-
рожчання споживчих цін, і, відповідно, - знецінення
національної грошової одиниці.
І це усе відбувалося на фоні повної відсутності
цікавості уряду під керівництвом А.Яценюка до пова-
льного зростання цін, оскільки воно не супроводжу-
валося різкою зміною обмінного курсу. Це зокрема
дозволило автору наголосити на тому, що «відверто
програною урядом битвою, що на фоні політичних
негараздів якось не привернула уваги громадськості,
а скоріше — і самого уряду, стало значне зниження
купівельної вартості національної валюти весною
поточного року внаслідок спочатку допущення спе-
кулятивного зростання споживчих цін, потім такого
ж безпідставного зростання вартості пального, нас-
лідком якого стало чергове зростання цін вже внаслі-
док зростання вартості транспортних витрат. У такій
ситуації зміна обмінного курсу гривні є закономір-
ною навіть без урахування інфляційних очікувань
населення внаслідок політичної нестабільності. І
штучно занижений офіційний рівень інфляції та
стримане за рахунок діяльності Нацбанку відповідне
зниження обмінного курсу у будь-якому разі не може
вважатися вирішенням проблеми, оскільки і значне
зниження купівельної вартості національної валюти,
і, відповідно, — зменшення реальних доходів насе-
лення відбулося реально, а не на папері» [11].
Тобто у 2014 році дії Нацбанку фактично відте-
рмінували і, відповідно, - уповільнили динаміку па-
діння обмінного курсу гривні (січень — 7,99 грн./$,
лютий — 8,66, березень — 9,92, квітень — 11,63, тра-
вень — 11,64, червень — 11,81, липень — 11,75, сер-
пень — 12,95, вересень — 13,02, жовтень — 12,94, лис-
топад — 14,7, грудень ~ 15,6), але у подальшому, -
саме НБУ «виявився крайнім» у цій ситуації.
Такою ж самою спробою перекласти відповіда-
льність з себе на зовнішні обставини є намагання ж
керівництва уряду у якості основної причини пред-
ставити військові дії, так само як це відбувалося за
часів прем’єрства Ю.Тимошенко, коли, як зазначало-
ся у той час автором, внаслідок недостатньої розви-
неності ринкових механізмів українська економіка
набагато менше постраждала від впливу світової фі-
нансової кризи, ніж країни з розвиненою ринковою
економікою, і навіть Росія, але «постійні нагадування
Тимошенко про «світову фінансову кризу» для ви-
правдання власних прорахунків і підвищення рейтин-
гу напередодні дострокових виборів принесли навіть
більшу шкоду вітчизняній економіці, ніж сама криза,
оскільки, як зазначалося з одного боку, спонукали
громадян до вилучення депозитів і вкладення заоща-
джень у готівкову валюту інших держав, з іншого —
продавців до збільшення цін у розрахунку на очіку-
вану інфляцію. І таким чином очікувана інфляція
стає реальною…» [12].
Тобто саме бездіяльність уряду під керівництвом
А.Яценюка, яку повною мірою можна вважати зло-
чинною, і стала основною причиною падіння курсу
гривні, а основна провина Нацбанку у цій ситуації
полягає у тому, що керівництвом НБУ в особі як
С.Кубіва так і В.Гонтаревої вчасно не було піднято
питання щодо необхідності вжиття заходів по стабілі-
зації купівельної спроможності гривні, необґрунтова-
не зниження якої і стало основною причиною черго-
вого «падіння» курсу національної валюти.
Звернемо увагу на теоретичний бік розглянутих
закономірностей. Загальновідомо, що і класиками
економічної думки і сучасними вченими серед осно-
вних функцій грошей визначалася така функція, як
засіб утворення скарбів [13, с.104-156], засіб заоща-
дження [14, с.186; 15, с.264], засіб збереження цінно-
сті [16, с.88-92], засіб накопичення [17, с.45], зручна
форма накопичень [18, с.128], засіб збереження та
накопичення цінності [17, с.49], засіб накопичення
(заощадження, збереження багатства, збереження
цінності [19, с.57]; засіб накопичення (засіб заоща-
дження та засіб збереження вартості) [20, с.13].
Не поглиблюючись у трактування відмінностей у
підходах авторів різних концепцій, відзначимо, що
динамічний розвиток ринкової економіки, різномані-
тність і ускладнення форм взаємодії суб'єктів госпо-
дарювання обумовлюють й істотні зміни змісту функ-
ції збереження цінності. Ми згодні і з тими авторами,
які зазначають, що якщо раніше, в епоху золотих
грошей, функція накопичення грошей була достатньо
простою і навіть механістичною, то сьогодні вона не-
впізнанно ускладнилася. За часів класичного капіталі-
зму грошово-кредитна сфера і грошовий обіг грали
допоміжну роль і виконували обслуговуючі функції, у
сучасному ж світі гроші перетворилися на рушійну
силу економіки, а фінансовий сектор став самостій-
ним елементом економічної системи держав [17, с.47].
При цьому в умовах сучасної економіки у якості
обов’язкового атрибуту постає інфляція, тому актуа-
льним стає не лише збереження або накопичення
грошей, а збереження їх купівельної спроможності
(вартості, цінності), і грошова політика держави та
бізнесові стратегії будуються на необхідності макси-
мально повної реалізації саме цієї функції грошей.
Стосовно ж національної валюти України — гри-
вні, варто визнати, що їй функція збереження варто-
сті (цінності), нажаль не була притаманна із самого
початку її введення, і, відповідно, - цю функцію в
українській економіці за гривню виконують грошові
одиниці інших країн. До речі, більшість населення
України, навіть та його частина, яка не надто розумі-
ється на теорії грошей та особливостях національної
фінансово-грошової політики, зробила свої висновки
і вже традиційно віддає перевагу у зберіганні готівко-
вих коштів саме у євро чи доларах США. Така ситуа-
ція спостерігається не тільки в Україні, зокрема ро-
сійськими вченими також визнається, що фінансово-
банківська система РФ базується на змішаній системі
грошового обігу (рублево-доларова), причому «долар
бере на себе такі функції, як засобу накопичення, і у
все більш значній мірі як засобу платежу» [21, с.172].
Дослідниками проблем забезпечення економіч-
ної безпеки визнається, що фінанси не тільки опосе-
редковують і відображають процеси, що відбуваються
в економіці, на різних її рівнях, а й у ряді випадків
вони можуть провокувати і сприяти розповсюдженню
кризових ситуацій, і поглиблення кризових явищ в
економіці України вимагає об’єктивної та неупере-
дженої оцінки з точки зору фінансової безпеки фі-
нансово-грошової політики, яка негативно познача-
ється на стані забезпечення економічної безпеки на-
шої держави» [22, с.273; 3, с.135]. А також те, що
безпекою у грошово-кредитній сфері визнається «та-
МІРОШНИЧЕНКО О. В.
70 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
кий стан грошово-кредитної системи, який характе-
ризується стабільністю грошової одиниці, доступніс-
тю кредитних ресурсів та таким рівнем інфляції, що
забезпечує економічне зростання та підвищення реа-
льних доходів населення» [22, с.176], та важливим є
розуміння того, що відмова від економічного розвит-
ку та піднесення добробуту під впливом помилкового
уявлення про монетарний характер інфляції стано-
вить серйозну загрозу можливості реалізації розвитку
економіки [23, с.398].
Тому ми не можемо погодитися із позицією тих
експертів, які стверджують, що у сучасних умовах
стабілізація національної валюти є невигідної для
економіки країни, пояснюючи це зокрема тим, що у
зв’язку із зменшенням експорту в Росію, українські
виробники будуть вимушені освоювати нові ринки, і
«укріплення гривні на цьому фоні не піде на користь»
[7], і солідарні з науковцями, які вважають, що навіть
перевищення обмінного курсу в 9,5 було б «досить
серйозною проблемою», оскільки наслідками навіть
такого випадку стала б ланцюгова реакція з дестабілі-
зації економіки [4]. Щодо ж чергового інфляційного
«сплеску», що припав на поточний рік, і якого, на
нашу думку, значною мірою можливо було уникнути,
то негативні наслідки від нього ще довго будуть дава-
тися взнаки українській економіці навіть після завер-
шення військових дій.
Вітчизняними експертами з питань економічної
безпеки неодноразово підкреслювалося, що важливо
домогтися щоб національні гроші виконували функ-
ції накопичення, однак це залежить не тільки від
банківської системи, а великою мірою — від економі-
чної політики уряду [2, с.46; 3, с.131; 24, с.99]. Тобто
так само, як квазі-черепашачий суп з телятини
(Mock-Turtle soup) став для автора «Аліси у Країні
чудес» підставою для створення такого персонажу як
Черепаха Квазі (Mock-Turtle), який на ілюстраціях
зображався із телячою головою, хвостом та копитами
на задніх ногах, ми повною мірою обґрунтовано мо-
жемо вважати національну валюту України гривню —
«квазі-валютою», до тих пір як вона не буде повною
мірою виконувати усі притаманні повноцінній гро-
шовій одиниці функції, включаючи і функцію збере-
ження вартості.
Та й будь-який вітчизняний уряд не залежно від
прізвища його керманича із повною мірою може до
тих пір називатися «квазі-урядом», доки він не в змо-
зі буде ефективно протидіяти процесу знецінення
національної грошової одиниці. Щодо ж т.зв. «уряду
камікадзе», то враховуючи те, що в одному з україн-
ських перекладів казки Л.Керрола, назва Черепахи
Квазі представлено у якості Казна-Що-Не-Черепахи,
то уряд Яценюка одним з перших може претендувати
на назву «Казна-Що-Не-Уряду», оскільки виявився
одним з найбільш непрофесійних за усю історію не-
залежної України.
«Ослаблення системи державного регулювання і
контролю у сфері економіки» та «структурна та фун-
кціональна незбалансованість політичної системи
суспільства, нездатність окремих її ланок до операти-
вного реагування на загрози національній безпеці»
законом «Про основи національної безпеки України»
відносяться до загроз національним інтересам і наці-
ональній безпеці України [25, ст.7]. І з урахуванням
того, що грошово-кредитній політиці належить одне
з ключових місць у формуванні, розподілі і перероз-
поділі національного доходу, в організації плануван-
ня та регулювання грошового обороту, - подолання з
її боку загроз економічній безпеці України, а також
забезпечення стабільності і надійності національної
грошової одиниці має стати одним з основних на-
прямів стратегії економічного розвитку Української
Держави.
Список використаних джерел
1. Курс долара продовжив зростання [Електрон-
ний ресурс] Режим доступу: http://glavred.info/
ekonomika/ekspert-obyasnil-prichiny-rezkogo-padeniya-
kursa-grivny-270331.html.
2. Шлемко В.Т. Економічна безпека України:
сутність і напрямки забезпечення / В.Т.Шлемко,
І.Ф.Бінько. — К.: НІСД, 1997. — 144 с.
3. Мунтіян В.І. Економічна безпека України /
В.І.Мунтіян. — К.: КВІЦ, 1999. — 464 с.
4. Эксперт объяснил причины резкого падения
курса гривны: 9,40 - это очень серьезно [Електрон-
ний ресурс] Режим доступу: http://glavred.info/
ekonomika/ekspert-obyasnil-prichiny-rezkogo-padeniya-
kursa-grivny-270331.html.
5. Эксперт назвал истинные причины девальва-
ции гривны [Електронний ресурс] Режим доступу:
http://kontrakty.ua/article/81455.
6. Експерт: Гривня девальвує через безконтроль-
ну емісію [Електронний ресурс] Режим доступу:
http://for-ua.com/article/1069538.
7. В чем причины очередного падения гривны?
[Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.
informator.su/v-chem-prichinyi-ocherednogo-padeniya-
grivnyi/.
8. Питання економічної кризи треба вирішувати
в Україні / О.В.Мірошниченко [Електронний ресурс]
Режим доступу: http://obzor.mk.ua/nikolaevskie-
novosti/10099-pitannya-ekonomchnoyi-krizi-treba-
virshuvati-v-ukrayin.html.
9. Энциклопедический словарь юного техника
(для среднего и старшего школьного возраста) / Сост.
Б.В.Зубков, С.В.Чумаков. — М.: Педагогика, 1980. —
512 с.
10. Конституція України, прийн. 28.06.1996 р.
11. Основними рисами, що характеризують діяль-
ність уряду Яценюка, залишаються всебічний непро-
фесіоналізм та хворобливий нарцисизм /
О.В.Мірошниченко // Экономика & политика. [Елект-
ронний ресурс] Режим доступу: http://
kiev.econompolit.ru/ Article.aspx?id=32344&id_line=29.
12. Постійне повторення прем'єром словосполу-
чення «світова фінансова криза» наносить економіці
України більшої шкоди, ніж сама криза /
О.В.Мірошниченко // Хрещатик. — 12 травня 2008 р.,
№81(3297).
13. Маркс К. Капитал. Критика политической
экономии / К.Маркс. — М.: Политиздат, 1973. —
907 с.
14. Доллан Э.Дж. Деньги, банковское дело и де-
нежно-кредитная политика / [Доллан Э.Дж. и др.],
под. общ. ред. В.Лукашевича. — Л., 1991. — 448 с.
15. Макконнелл К.Р. Экономикс: принципы,
проблемы и политика / К.Р.Макконнелл, С.Л.Брю. —
К.: Хагар-Демос, 1993. — 785 с.
16. Тарасевич Л.С. Макроэкономика /
Л.С.Тарасевич, П.И.Гребенников, А.И.Леусский. —
М.: Высшее образование, 2006. — 654 с.
17. Мищенко С.В. Современные проблемы тео-
рии денег и денежного обращения / С.В.Мищенко. —
К.: Центр науч. исслед. НБУ, Ун-т банк. дела, 2011.
— 230 с.
18. Румянцева Е.Е. Новая экономическая энци-
клопедия: 3-е изд. — М.: Инфра-М, 2008. — VI, 826 с.
ОСАДЧА Н. В.
2014/№3 71
19. Деньги, кредит, банки: 8-е изд. / под ред.
проф. О.И.Лаврушина. — М.: КНОРУС, 2009. —
560 с.
20. Гриценко А. Представницька теорія грошей /
А.Гриценко // Вісник Національного банку України.
— 2005. — №7. — С.9-13.
21. Экономическая и национальная безопас-
ность / под ред. Е.А.Олейникова. — М.: Экзамен,
2005. — 768 с.
22. Економічна безпека / за ред. З.С.Варналія. —
К.: Знання, 2009. — 647 с.
23. Экономическая безопасность России / под
ред. В.К.Сенчагова. — М.: Бином, 2010. — 815 с.
24. Мірошниченко О.В. Економічна безпека
України: стан і дослідження питання (погляд скрізь
20-річчя незалежності) / О.В.Мірошниченко // Віс-
ник економічної науки України. — 2012. — №2(22). —
C.97-101.
25. Закон України «Про основи національної
безпеки України» від 19.06.2003 р. N964-IV.
Н. В. Осадча
д-р екон. наук
м. Дніпропетровськ
ЗМІНИ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ПІДПИСАННЯ
АСОЦІАЦІЇ З ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ
Постановка проблеми. В сучасних умовах глоба-
лізації виникає необхідність зміни та формування
нової моделі державної зовнішньоекономічної полі-
тики. Це пов’язано з активізацією глобалізаційних
процесів, лібералізацією торгівлі, відкритістю еконо-
міки. Особливо гостро це питання пов’язане з підпи-
санням угоди про асоціацію з ЄС та тимчасовим від-
кладенням її дії до грудня 2015 р. При даному стані
справ Україна буде користуватися односторонніми
преференціями ЄС з одночасним збереженням мита
на європейські товари.
Європейський вибір відкриває нові перспективи
для співробітництва України з розвиненими країнами
континенту, економічного розвитку, соціального й
інтелектуального прогресу, зміцнення позицій держа-
ви в міжнародній системі координат. Для України
європейська інтеграція - це шлях модернізації еко-
номіки, залучення іноземних інвестицій і новітніх
технологій, підвищення конкурентоспроможності
вітчизняного товаровиробника, можливість виходу
на єдиний внутрішній ринок ЄС. Слід зазначити, що
існує позитивна динаміка торгівлі з країнами ЄС
(особливо експорту), що зумовлено збільшенням об-
сягів присутності України на ринку ЄС та зростан-
ням питомої ваги в загальному торговельному балансі
нашої держави. Ринок ЄС — другий за значенням
після ринку країн СНД (фактично — Росії), але після
розширення у травні 2004 р. ЄС—25 став головним
експортним ринком України. На ЄС—25 припадало
35,8 % українського експорту. Зовнішньоторговель-
ний оборот між країнами в період 2006—2012 рр. має
тенденцію до зростання (рис. 1).
Рис. 1. Динаміка експорту та імпорту товарів і послуг між Україною та ЄС
у 2006-2010 рр., млн дол. США [9]
Питаннями дослідження та вдосконалення зов-
нішньоекономічного регулювання займалися такі
вчені-економісти: О. Гребельник [1], О. Лук'яненко
[2], Б. Росінський [3] та М. Шестакова [4], В. Науме-
нко [5], Є. Додин [6], І. Смирнов [7]. Але проблемні
аспекти формування регуляторної політики в митній
сфері з врахуванням вимог і досвіду ЄС та сучасних
умов роботи, потреб підприємців не були розглянути
та потребують додаткових досліджень.
Постановка завдання. Аналіз регуляторної полі-
тики ЄС та визначення проблем та перспектив по-
дальшої співпраці України і ЄС, формування в на-
пряму вдосконалення засад регуляторної політики
України.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-87480 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:50:23Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Мірошниченко, О.В. 2015-10-18T15:33:16Z 2015-10-18T15:33:16Z 2014 Знецінення національної грошової одиниці як загроза економічній безпеці України / О.В. Мірошниченко // Вісник економічної науки України. — 2014. — № 3 (27). — С. 65–71. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87480 У статті досліджуються причини зниження вартості національної валюти України - гривні, на прикладі девальвації 2014 року доводиться необхідність забезпечення стабільності грошової одиниці у контексті економічної безпеки України. В статье исследуются причины снижения стоимости национальной валюты Украины - гривны, на примере девальвации 2014 доказывается необходимость обеспечения стабильности денежной единицы в контексте экономической безопасности Украины. The article examines the reasons for reducing the cost of the national currency of Ukraine - hryvnia, the example of the devaluation of 2014 proved the need to ensure the stability of the monetary unit in the context of the economic security of Ukraine. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Наукові статті Знецінення національної грошової одиниці як загроза економічній безпеці України Обесценение национальной денежной единицы как угроза экономической безопасности Украины The depreciation of the national currency as a threat to the economic security of Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Знецінення національної грошової одиниці як загроза економічній безпеці України Мірошниченко, О.В. Наукові статті |
| title | Знецінення національної грошової одиниці як загроза економічній безпеці України |
| title_alt | Обесценение национальной денежной единицы как угроза экономической безопасности Украины The depreciation of the national currency as a threat to the economic security of Ukraine |
| title_full | Знецінення національної грошової одиниці як загроза економічній безпеці України |
| title_fullStr | Знецінення національної грошової одиниці як загроза економічній безпеці України |
| title_full_unstemmed | Знецінення національної грошової одиниці як загроза економічній безпеці України |
| title_short | Знецінення національної грошової одиниці як загроза економічній безпеці України |
| title_sort | знецінення національної грошової одиниці як загроза економічній безпеці україни |
| topic | Наукові статті |
| topic_facet | Наукові статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87480 |
| work_keys_str_mv | AT mírošničenkoov znecínennânacíonalʹnoígrošovoíodinicíâkzagrozaekonomíčníibezpecíukraíni AT mírošničenkoov obescenenienacionalʹnoidenežnoiedinicykakugrozaékonomičeskoibezopasnostiukrainy AT mírošničenkoov thedepreciationofthenationalcurrencyasathreattotheeconomicsecurityofukraine |