Особливості організації інноваційної діяльності в Україні з урахуванням соціально-економічного розвитку регіонів
У статті аналізується організація інноваційної діяльності на території України в умовах запобігання масовому безробіттю з урахуванням особливостей соціально-економічного розвитку регіонів. Наведено рекомендації щодо механізмів впливу інноваційної діяльності на створення робочих місць на підприємства...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Дата: | 2015 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2015
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87512 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Особливості організації інноваційної діяльності в Україні з урахуванням соціально-економічного розвитку регіонів / О.М. Мовчан // Вісник економічної науки України. — 2015. — № 1 (28). — С. 97–102. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859731611093827584 |
|---|---|
| author | Мовчан, О.М. |
| author_facet | Мовчан, О.М. |
| citation_txt | Особливості організації інноваційної діяльності в Україні з урахуванням соціально-економічного розвитку регіонів / О.М. Мовчан // Вісник економічної науки України. — 2015. — № 1 (28). — С. 97–102. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | У статті аналізується організація інноваційної діяльності на території України в умовах запобігання масовому безробіттю з урахуванням особливостей соціально-економічного розвитку регіонів. Наведено рекомендації щодо механізмів впливу інноваційної діяльності на створення робочих місць на підприємствах різних галузей економіки.
В статье анализируется организация инновационной деятельности на территории Украины в условиях предотвращения массовой безработице с учетом особенностей социально-экономического развития регионов. Приведены рекомендации по механизмам влияния инновационной деятельности на создание рабочих мест на предприятиях разных отраслей экономики.
Organization of innovative activities in Ukraine in context of prevention of mass unemployment in context of specifics of socio-economic development of regions is being analysed in the article. Recommendations are given relating to mechanisms of influence of innovative activities on jobs creation in enterprises of different sectors of economy.
|
| first_indexed | 2025-12-01T13:52:00Z |
| format | Article |
| fulltext |
МОВЧАН О. М.
2015/№1 97
в бизнес-структурах систему экологического менедж-
мента и сертификации, учитывая, что сегодня эколо-
гическая ответственность признана в цивилизованном
мире одним из главных факторов развития и конку-
рентоспособности бизнеса.
6. Разработать и реализовать долгосрочную госу-
дарственную программу непрерывного экологиче-
ского образования и воспитания, что будет способ-
ствовать формированию экологического сознания и
развитию экологической культуры — как внешнего
проявления отношений человека к окружающей среде.
Реализация этих задач позволит обеспечить сни-
жение экологических рисков, а также осуществить по-
степенный переход к принципиально новой модели
общественного развития, базирующейся на глубоком
понимании экологических проблем и личной эколо-
гической ответственности каждого гражданина
страны.
Список использованных источников
1. Каганец И. Накроет ли нас «третья волна» //
Финансовая Украина. — 1996. — 13 авг.
2. Аксёнова О.В. Социально-экологическая ре-
флексия на Западе. [Электронный ресурс]./ О.В. Ак-
сёнова // История и современность. — 2006. — №2. —
С. 162-187. — Режим доступа: socionauki.ru›journal/
articles/145494/. — Название с экрана.
3. Кулясов И.П. Экологическая модернизация:
теоретические аспекты / И.П. Кулясов// Социология
и социальная антропология. — 2005. — № 3. — С. 100-
113.
4. Кулясов И.П.Экологический менеджмент и
устойчивое развитие: [Электронный ресурс]/ Кулясов
И.П., Кулясова А.А. — СПб.: СПбГУ, 2009. — 63 с. —
Режим доступа: http://www.twirpx.com/file/1062643/. —
Название с экрана.
5. Аксёнова О.В. Иллюзия экологической модер-
низации [Электронный ресурс] / О.В. Аксёнова// Ис-
тория и современность. — 2011. — №2. — С. 103-113. —
Режим доступа: socionauki.ru›journal/files/iis/2011_2/
103-113.pdf. — Название с экрана.
6. Тысячнюк М.С. Сценарии экологической мо-
дернизации целлюлозно-бумажных комбинатов / М.С.
Тысячнюк, С.А. Тулаева, И.П. Кулясов. [Электрон-
ный ресурс] // Социологические исследования. —
2008. — №9. — С.68-78. — Режим доступа:
ecsocman.hse.ru›data/482/633/1219/Tysyachnyk_9.pdf.
Название с экрана.
7. Яницкий О. Н. Акторы и ресурсы социально-
экологической модернизации / О.Н. Яницкий. // Со-
циологические исследования. — 2007. — №8. — С. 3-
12.
8. Обзорный доклад о модернизации в мире и Ки-
тае (2001—2010)/ Пер. с англ. Под общей редакцией
Н.И. Лапина / Предисл. Н.И. Лапин, Г.А. Тосунян.
М.: Издательство «Весь Мир», 2011. — 256 с.
9. [Електронний ресурс] — Режим доступу:
http://www.bellona.ru/articles_ru/articles_2011/danilov-
danilyan.
10. Напрямки державної політики щодо еко-
логізації національної економіки". Аналітична за-
писка. Національний інститут стратегічних досліджень
при Президентові України. [Електронний ресурс] —
Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/807/.
Назва з экрану.
11. Васюкова Т.Г. Екологія: [Підручник] / Т.Г Ва-
сюкова, О.I. Ярошева. — К.: Конкорд, 2009. — 524 с.
12. Екологія. Підручник / С.І. Дорогунцов, К.Ф.
Коценко, М.А. Хвесик та ін. — К.: КНЕУ, 2005. —
317 с.
О. М. Мовчан
м. Київ
ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
З УРАХУВАННЯМ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ
Фінансування ринку праці в період існуючої
кризи і воєнних дій вимагає здійснення заходів, спря-
мованих на створення умов для запобігання можли-
вому безробіттю шляхом розширення сфер прикла-
дання праці за рахунок створення нових робочих місць
з урахуванням особливостей соціально-економічного
розвитку регіонів України на перспективу, розвитку
малого і середнього бізнесу та провадження інновацій-
ної моделі розвитку економіки за рахунок залучення
нових обсягів інвестицій.
В сучасних умовах основним фактором, що хара-
ктеризується інноваційність економіки України, вва-
жається показник інноваційної активності. Аналіз
статзвітності показав, що інноваційна діяльність в Ук-
раїні знаходиться у стані хронічної кризи (табл. 1):
• спостерігається зниження інноваційної актив-
ності підприємств та падіння питомої ваги реалізова-
ної інноваційної продукції в обсязі промисловості (з
4,8% в 2009 р. до 3,3% в 2013 р.);
• скорочується кількість промислових підпри-
ємств, що використовують нові технологічні процеси
(у 2012 році проти 2011 року з 2510 до 2188 одиниць,
або на 12,8%, в 2013 р. проти 2012 року зменшилась
до 1576 одиниць, або на 28%. Особливо скоротилась
за цей період впровадження програмних технологіч-
них процесів у промисловості у п’яти регіонах, а саме:
у Запорізькій — на 78%, Тернопільській — на 70%,
Івано-Франківській — на 50%, Житомирській облас-
тях — на 37%, та у м. Києві — на 23% тощо;
• підприємства не зацікавлені активно викори-
стовувати нові знання для підвищення власної конку-
рентоспроможності. Частка витрат на придбання ма-
шин, обладнання та програмного забезпечення у зага-
льному обсязі витрат на інноваційну діяльність в
2013 р. скоротилась до 58,0% проти 73,2% в 2011 р. За
2012-2013 рр. частка витрат на придбання інших зов-
нішніх знань (нових технологій) залишається досить
низькою (0,9%), що майже в 4 рази менше ніж в
2008 р. (3,5%);
МОВЧАН О. М.
98 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Таблиця 1
Впровадження інновацій на промислових підприємствах України за 2000-2013 роки*
Рік
Питома вага
підприємств,
що займалися
інноваці-
ями,%
Питома вага
підприємств,
що впроваджу-
вали іннова-
ції,%
Питома вага
реалізованої
інноваційної
продукції в об-
сязі промисло-
вості,%
Впроваджено
нових техноло-
гічних процесів
у тому числі
маловідходних,
ресурсозбе-рі-
гаючих і безвід-
ходних
Освоєно ви-
робництво
інновацій-
ної продук-
ції, найме-
нувань
з них нових
видів техніки
про-це-
сів
%
оди-
ниць
%
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
2000 18,0 14,8 6,8 1403 430 30,6 15323 631 41,2
2005 11,9 8,2 6,5 1808 690 38,2 3152 657 20,8
2007 14,2 11,5 6,7 1419 634 44,7 2526 881 34,9
2008 13,0 10,8 5,9 1647 680 41,3 2446 758 31,0
2009 12,8 10,7 4,8 1893 753 39,8 2685 641 23,9
2010 13,8 11,5 3,8 2043 479 23,4 2408 663 27,5
2011 16,2 12,8 3,8 2510 517 20,6 3238 897 27,7
2012 17,4 13,6 3,3 2188 554 25,3 3403 942 27,7
2013 16,8 13,6 3,3 1576 502 31,9 3138 809 25,8
*Джерело: офіційний сайт Державного комітету статистики України. [Електронний ресурс]. — Режим дос-
тупу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
• частка обсягу виконання наукових і науково-
технічних робіт у ВВП починаючи з 2005 р. має тен-
денцію всього 0,80 проти 0,90 у 2010 р.;
• відсутня належна увага інноваційній діяльно-
сті промислових підприємств: з 2008 р. питома вага
державного бюджету постійно скорочувалась з 2,1% до
0,3% в 2013 р. Важливого значення набуває детальне
вивчення можливостей використання інновацій як за-
собу економічного розвитку, забезпечення державного
регулювання і підтримки інноваційних процесів.
З метою аналізу існуючих та перспективних тен-
денцій впливу інноваційно-інвестиційної діяльності
на створення робочих місць на підприємствах Мініс-
терством соціальної політики України разом з науко-
вцями було проведено опитування 184 підприємств
різних форм власності та видів економічної діяльності.
Анкетуванням було охоплено 23 області та місто Київ.
З 184 підприємств, які брали участь у анкету-
ванні, більшість — 133, або 72,3% становили приватні
підприємства, державні склали 21,2% (39 підпри-
ємств), комунальні і колективні — 6,5% (12 підпри-
ємств).
1. Як показав аналіз, більше половини робочих
місць (60,4-60,1%) у 2011—2012 рр. створювалось без
залучення інвестицій (табл. 2);
Таблиця 2
Динаміка створення робочих місць на підприємствах з урахуванням залучення інвестицій*
Розмір та
форма власності
підприємства
Питома вага створених робочих місць, (%)
на 01.01.11 р.
факт
на 01.01.12 р.
факт
на 01.01.13 р.
факт
на 01.01.14 р.
очікув.
на 01.01.15 р.
прогноз
в
п
р
о
ц
е
с
і
о
с
в
о
є
н
н
я
і
н
в
е
-
с
ти
ц
ій
б
е
з
за
л
у
ч
е
н
н
я
ін
в
е
с
ти
ц
ій
в
п
р
о
ц
е
с
і
о
с
в
о
є
н
н
я
і
н
в
е
-
с
ти
ц
ій
б
е
з
за
л
у
ч
е
н
н
я
ін
в
е
с
ти
ц
ій
в
п
р
о
ц
е
с
і
о
с
в
о
є
н
н
я
і
н
в
е
-
с
ти
ц
ій
б
е
з
за
л
у
ч
е
н
н
я
ін
в
е
с
ти
ц
ій
в
п
р
о
ц
е
с
і
о
с
в
о
є
н
н
я
і
н
в
е
-
с
ти
ц
ій
б
е
з
за
л
у
ч
е
н
н
я
ін
в
е
с
ти
ц
ій
в
п
р
о
ц
е
с
і
о
с
в
о
є
н
н
я
і
н
в
е
-
с
ти
ц
ій
б
е
з
за
л
у
ч
е
н
н
я
ін
в
е
с
ти
ц
ій
ВЕЛИКІ ПІДПРИЄМСТВА, в т.ч. за формою власності
державна+комун.+колект 4,8 95,3 16,9 83,1 19,4 80,6 9,5 90,5 15,6 84,4
приватна 54,7 45,3 55,5 44,5 42,6 57,4 58,2 41,8 59,1 40,9
разом 43,9 56,1 47,4 52,6 37,2 62,8 47,4 52,6 46,5 53,5
СЕРЕДНІ ПІДПРИЄМСТВА, в т.ч. за формою власності
державна та комунальна 46,3 53,8 0,0 100,0 0,0 100,0 0,0 100,0 0,0 100,0
приватна 40,0 60,0 37,2 62,8 39,6 60,4 28,7 71,3 44,0 56,0
разом 41,0 59,0 33,2 66,8 32,2 67,8 24,4 75,6 38,3 61,7
МАЛІ ПІДПРИЄМСТВА, в т.ч. за формою власності
державна та комунальна 0,0 100,0 33,3 66,7 33,3 66,7 50,0 50,0 100,0 0,0
приватна 30,8 69,2 33,3 66,7 42,5 57,5 40,0 60,0 45,5 54,5
разом 26,7 73,3 33,3 66,7 40,9 59,1 41,2 58,8 50,0 50,0
ВСЬОГО, в т.ч. за формою власності
державна+комун+кол. 15,9 84,1 16,8 83,2 15,3 84,7 12,6 87,4 18,5 81,5
приватна 44,8 55,2 44,7 55,3 41,5 58,5 43,8 56,2 50,6 49,4
РАЗОМ 39,6 60,4 39,9 60,1 36,1 63,9 38,3 61,7 44,2 55,8
*Джерело: за даними вибіркових обстежень підприємств.
МОВЧАН О. М.
2015/№1 99
2. Для великих державних та комунальних підп-
риємств активність створення робочих місць із залу-
ченням інвестицій досить низька, а середні державні
та комунальні підприємства не прогнозують вкла-
дання інвестицій у створення робочих місць.
Найактивніше інвестиції у створення робочих місць
вкладали великі приватні підприємства харчової проми-
словості, машинобудування, металургії, торгівлі, енерго-
та водопостачання і будівництва, а також іншої профе-
сійної, наукової та технічної діяльності та виробництво
гумових та пластмасових виробів, які надалі прогнозують
зростання їх частки.
3. Щодо створення робочих місць підприємст-
вами з урахуванням різних форм фінансування, то за
даними опитування в середньому найбільше робочих
місць створюється за рахунок власних коштів підпри-
ємств. На 01.01.2011 р. цей показник складав 71,3% і
до 2014 р. прогнозовано його зростання до 77,7%. Такі
ж показники у 2011р. спостерігалися в середньому для
малих, середніх і великих підприємств.
Найбільше робочих місць за рахунок власних ко-
штів створювали державні та комунальні за формами
власності та великі за кількістю працюючих підприєм-
ства (за 2011—2013 рр. від 85,7% до 89%), повністю за
власний рахунок — середні державні та комунальні
підприємства (за 2012—2013 рр., такі ж прогнозні по-
казники на 2014 та 2015 роки).
Щодо підприємств приватної форми власності
для великих підприємств частка робочих місць, ство-
рених за власний рахунок у 2011 р. майже на 11% ни-
жча ніж для середніх (відповідно 66,3% та 77,2%).
Проте і для великих, і для середніх приватних підпри-
ємств прогнозується її зростання до 2014 р.
На другому місці — робочі місця, створені за ко-
шти іноземних інвесторів. На 01.01.2011р. цей показ-
ник складав 13,3%, до 2014 року прогнозується змен-
шення його частки на 2% (11,3%). Найбільше вклада-
ють іноземні інвестиції у створення робочих місць ве-
ликі приватні підприємства. Практично не залучають
і не планують залучати іноземні інвестиції до ство-
рення робочих місць малі і середні державні та кому-
нальні підприємства.
Процес створення робочих місць підприємствами
відслідковувався за видами інноваційної діяльності, які
були поділені на 4 групи:
• продуктову (розширення масштабів виробни-
цтва нових товарів або послуг, які орієнтуються на по-
пит, що формується);
• технологічну (впровадження нових технологі-
чних процесів);
• ринкову (впровадженням нового методу про-
дажу);
• організаційну (вдосконалення організаційних
структур управління підприємством).
Щодо розподілу робочих місць, створених за різ-
ними напрямами інноваційної діяльності, то найпо-
ширенішим напрямом є продуктова інновація. Так,
майже 23% обстежених підприємств у 2011 р. створили
57% робочих місць за рахунок продуктової інновації.
Таким чином щодо створення робочих місць підпри-
ємствами за видами інноваційної діяльності можна ска-
зати наступне:
1) найактивніше робочі місця створюються за ра-
хунок впровадження продуктових інновацій великими
та середніми приватними підприємствами харчової,
легкої (до 2013р. надалі збільшуються технологічні
інновації), фармацевтичної промисловості (до 2015 р.
прогнозується зростання частки), виробництва гумо-
вих та пластмасових виробів (майже 100%). Проте до
2015 р. прогнозується зменшення їх частки;
2) збільшується частка великих і середніх при-
ватних підприємств, що впроваджують технологічні
інновації. Також зростає питома вага робочих місць
створених за рахунок технологічних інновацій (майже
кожне третє робоче місце), зокрема у таких видах еко-
номічної діяльності, як сільське господарство, добувна
та харчова промисловість, металургія, енерго- і водо-
постачання, машинобудування, професійна, наукова
та технічна діяльність;
3) низький рівень впровадження технологічних
інновацій та, відповідно створення за їх рахунок робо-
чих місць, малими і середніми державними та комуна-
льними підприємствами, які в основному створюють
робочі місця за рахунок організаційних інновацій у
сільському господарстві, харчовій та деревообробній
промисловості, машинобудуванні, енерго- і водопо-
стачанні, торгівлі;
4) значна частина підприємств впроваджує декі-
лька напрямів інновацій одночасно. Так, близько по-
ловини підприємств паралельно з продуктовою інно-
вацією впроваджують технологічну, ринкову або орга-
нізаційну. Зокрема це підприємства сільського госпо-
дарства, харчової, фармацевтичної промисловості, ма-
шинобудування, енерго- і водопостачання, торгівлі.
Для виявлення рівня інноваційної активності під-
приємств їм було запропоновано відповісти на насту-
пні питання:
1) які чинники перешкоджають впровадженню
інновацій на підприємстві;
2) куди доцільно вкладати інвестиції підприємст-
вами (рейтингова оцінка);
За даними опитування основними чинниками,
що перешкоджають впровадженню інновацій на віт-
чизняних підприємствах є:
1) обмеженість фінансування;
2) відсутність ринку збуту продукції;
3) низький рівень розвитку інноваційної інфрастру-
ктури.
1. На обмеженість фінансування, як на головний
фактор гальмування розвитку інноваційної діяльності,
вказали 76,6% опитаних підприємств (138) — це може
бути як нестача власних коштів і відсутність коштів у
замовників, так і недостатня фінансова підтримка дер-
жави.
Однак за видами економічної діяльності ступінь
важливості цього чинника дещо відрізняється. Так,
близько 83% підприємств відмітили цей фактор як го-
ловний в таких галузях, як добувна промисловість, ви-
робництво гумових і пластмасових виробів, іншої не-
металевої та мінеральної продукції, металургійне ви-
робництво, транспорт, складське господарство, по-
штова та кур’єрська діяльність.
Для підприємств машинобудування та сільського
господарства це також є важливим фактором — відпо-
відно 78% та 73%
Для таких видів економічної діяльності, як будів-
ництво, енергопостачання та водопостачання; каналі-
зація, поводження з відходами, цей фактор найбільш
визначальний — відповідно 90% і 100% опитаних під-
приємств.
МОВЧАН О. М.
100 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Проте, для підприємств таких галузей, як вироб-
ництво хімічних речовин і хімічної продукції та виро-
бництво основних фармацевтичних продуктів і фарма-
цевтичних препаратів цей чинник не є головним —
відповідно 40% та 25%.
2. На відсутність ринку збуту продукції вказало
25,5% опитаних респондентів (47 підприємств). Зок-
рема близько третини підприємств машинобудування
(38%), легкої промисловості (33%) та сільського гос-
подарства (30%). За даними анкетування для підпри-
ємств хімічної промисловості відсутність ринків збуту
випускаємої ними продукції навіть важливіша за фі-
нансування — 60% респондентів.
3. Гальмує впровадження інновацій низький рівень
розвитку інноваційної інфраструктури, на який вказали
22,3% опитаних (41 підприємство). Більший за серед-
ній цей показник у машинобудуванні (38%), легкій
промисловості, виробництві гумових і пластмасових
виробів, транспорті, складському господарстві, по-
штовій та кур’єрській діяльності (33%), будівництві
(30%), виробництві основних фармацевтичних проду-
ктів і фармацевтичних препаратів (25%).
Окрім вищезазначених, опитаними підприємст-
вами було виділено ще декілька чинників, що переш-
коджають впровадженню інновацій, таких як висока
собівартість випускаємої продукції, низький рівень нау-
ково-технічної підтримки, низька конкурентоспромож-
ність випускаємої продукції, низький рівень кваліфікації
персоналу, високий економічний ризик, недосконалість
законодавчої бази, відсутність можливостей для коопе-
рації з іншими підприємствами і науковими організаці-
ями, нестача інформації про нові технології.
Підприємствам було запропоновано оцінити пе-
рспективи вкладання інвестицій за такими напрям-
ками (рейтинг: 1 — найбільш перспективний напря-
мок, 5 — найменш перспективний):
1) технічна реконструкція та модернізація вироб-
ництва;
2) впровадження інноваційних технологій;
3) перепрофілювання виробництва;
4) підвищення рівня кваліфікації персоналу.
Переважна більшість підприємств, що відповіли
на це питання, перспективними напрямками вкла-
дання інвестицій вважає технічну реконструкцію та
модернізацію виробництва (63,6%) і впровадження
інноваційних технологій (44%).
Однак за видами економічної діяльності ступінь
важливості кожного з напрямків відрізняється.
1. За даними анкетування, технічна реконструкція
та модернізація виробництва є переважаючим напрям-
ком для вкладання інвестицій (рейтингова оцінка 1, 2)
більше 80% підприємств металургії, транспорту, буді-
вництва, виробництва гумових і пластмасових виробів,
іншої неметалевої мінеральної продукції. Нижчий за
середній рівень — серед підприємств оптової та розд-
рібної торгівлі (42%), добувної промисловості (50%),
сільського господарства (55%).
2. На другому місці — впровадження інноваційних
технологій — 44% анкетованих.
На цьому напрямку найбільше увагу акцентують
підприємства легкої промисловості (61%), сільського
господарства (52%), виробництва гумових і пластмасо-
вих виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції,
професійної, наукової та технічної діяльності та фар-
мацевтичної галузі (50%).
3. Щодо перепрофілювання виробництва, то лише
8,7% опитаних підприємств, що відповіли на питання
анкети, розглядають цей напрямок як перспективний
для вкладання інвестицій. Вищий за середній цей по-
казник у таких галузях, як металургія, а також легка і
деревообробна промисловість, проте він складає
всього від 10 до 20% опитаних підприємств.
Таким чином щодо напрямків вкладання інвестицій
підприємствами можна сказати наступне:
1) значна частина підприємств вбачає перспек-
тиви свого розвитку в сучасних умовах у вкладанні ін-
вестицій у технічну реконструкцію та модернізацію
виробництва та впровадженні інноваційних техноло-
гій;
2) інвестиційна діяльність на більшості підпри-
ємств України обмежується аварійними і поточними
ремонтами та імпортом окремих одиниць обладнання.
З метою впровадження інноваційно-інвестицій-
ної моделі розвитку, як одного із найважливіших сис-
темних факторів підвищення рівня конкурентоспро-
можності національної економіки та національної без-
пеки, надаються рекомендації за результатами вибір-
кових обстежень підприємств в регіонах України.
За даними анкетування регіонами були виділені
наступні чинники впливу інноваційної діяльності (за рі-
внем значущості) на створення робочих місць:
1. Збільшення оборотних коштів для вкладання
в інноваційні проекти.
2. Розвиненість інноваційної інфраструктури
(збільшення технопарків, інноваційно-технологічних
центрів).
3. Державна підтримка впровадження інновацій
та високих технологій.
4. Визначення пріоритетних галузей за регіо-
нами для сприяння інноваційній діяльності.
5. Інформованість підприємств щодо впрова-
дження інноваційних проектів.
6. Активізація залучення МСП до інноваційної
діяльності.
1). Найвагомішим чинником на думку регіонів є
збільшення оборотних коштів для вкладання в іннова-
ційні проекти, що підкреслили 17 регіонів.
Інноваційний розвиток регіонів і підприємств не-
можливий без здійснення інвестицій та потребує про-
ведення ефективної інвестиційної політики. Іннова-
ційна діяльність промислових підприємств передбачає
використання власних, позикових та залучених кош-
тів. У широкому трактуванні інвестиції являють собою
вкладення капіталу, який було отримано як прибуток,
з метою його подальшого зростання.
Оскільки найчастіше інвестування відбувається за
рахунок власних оборотних коштів підприємств, які
вилучаються з основної діяльності, їх брак або обме-
женість розглядається регіонами як головний чинник,
що гальмує інноваційний розвиток.
2). Розвиток інноваційної інфраструктури, яка
включає технопарки; інноваційно-технологічні цен-
три; бізнес-інкубатори; інжинірингові та консалтин-
гові підприємства; промислові кластери; організації з
підготовки і перепідготовки кадрів в області техноло-
гічного менеджменту (нова категорія фахівців з коме-
рціалізації результатів НДДКР). Про робочі місця,
створені за рахунок технопарків і виконання іннова-
ційних проектів — повідомили 12 регіонів.
МОВЧАН О. М.
2015/№1 101
Сьогодні у світовому господарстві функціонують
понад 2 тис. технопарків і бізнес інкубаторів. Найбі-
льше їх сконцентровано у США, Китаї, РФ, Великій
Британії, ФРН, Японії та Франції.
Технопарки функціонують по-різному. Напри-
клад у США проводиться чітка державна інноваційна
політика щодо зменшення загального бюджетного фі-
нансування університетів, а також виділення більше
коштів на конкретні програми спільної діяльності уні-
верситетів та технопарків
Світовий досвід становлення технологічного ри-
нку в США, Японії, Швеції, Тайвані і ін. доводить, що
програми стійкого розвитку і створення техноекополі-
сів і технопаркових структур як інноваційних центрів є
основним елементом державної політики в розвине-
них країнах. Економічний розвиток на зразок техно-
екополісів і технопарків перетворює периферійні об-
ласті з відносно відсталою економікою у високорозви-
нуті регіони, забезпечені високими технологіями в рі-
зних сферах промислового і сільськогосподарського
виробництва, транспорту, зв’язку. При цьому вирішу-
ються регіональні задачі соціального розвитку, такі як,
створення додаткових робочих місць, підготовка влас-
них фахівців, створення інфраструктури і інші [1].
Існуюча в Україні інноваційна інфраструктура не
охоплює усі ланки інноваційного процесу, вона є фу-
нкціонально неповною та недостатньо розвинутою. На
думку регіонів існує необхідність розвитку венчурних
фондів та центрів трансферу технологій.
В процесах посилення конкурентоспроможності
та прискорення інноваційної діяльності вирішальну
роль відіграє формування кластерів (12 регіонів).
3). Державне сприяння впровадженню інновацій
та високих технологій (про це повідомили 10 регіонів).
На рівні держави існує достатньо розвинута сис-
тема управління інноваційною діяльністю. Запропоно-
вані різні державні програми підтримки інноваційної
діяльності, але механізми інноваційної системи не ре-
алізуються. Існуюча система не спроможна забезпе-
чити ефективний контроль над розподілом, викорис-
танням і поверненням наданих підприємствам креди-
тів. Для вирішення цих проблем регіони пропонують
створити систему інноваційного розвитку промисло-
вості.
В умовах ринкової економіки держава не може
безпосередньо впливати на діяльність галузей та під-
приємств державного сектору. Сутність політики дер-
жави повинна полягати у спонуканні до розвитку ви-
соких технологій, розробленні і впровадженні іннова-
ційних програм на рівні безпосередніх виробників,
створенні умов, за яких підприємства не залежно від
форм власності не тільки не зможуть відмовитися від
інноваційної діяльності, але й усвідомлять її необхід-
ність, високу результативність, нові можливості і пра-
гнутимуть інноваційного розвитку.
4). Визначення пріоритетних галузей економіки в
регіонах для сприяння інноваційній діяльності (про
що повідомили 6 регіонів).
Пріоритетні для сприяння інноваційній діяльно-
сті галузі мають визначатися на етапах розроблення
регіональних програм економічного, соціального, ін-
вестиційного та інноваційного розвитку з обов’язко-
вим врахуванням регіональних особливостей, в тому
числі ресурсних, з метою підвищення ефективності
використання внутрішніх факторів розвитку регіонів
для підвищення рівня їх конкурентоспроможності.
5). Підвищення інформованості підприємств
щодо впровадження інноваційних проектів. На думку
регіонів, постає необхідність створення інформацій-
ної бази інновацій, яку доцільно мати і з якої можна
вибрати інноваційний продукт (технологію) для підп-
риємства будь якої форми власності та видів економі-
чної діяльності.
6). Активізація залучення МСП до інноваційної
діяльності.
Для стимулювання бізнесу інвестувати в модерні-
зацію створення високопродуктивних робочих місць
необхідно зменшити масштаби монополій. Одним з
основних інструментів демонополізації є створення
сприятливих умов для розвитку малого і середнього
бізнесу (МСП).
Одним із перспективних напрямів створення но-
вого конкурентного середовища є розвиток малого і
середнього бізнесу. Саме цей бізнес сприяє активізації
інноваційних процесів, мобілізації науково-технічних
ресурсів, розвитку наукомістких галузей, створенню
високопродуктивних робочих місць, скороченню без-
робіття. Саме малий і середній бізнес, оперативно ре-
агуючи на зміну ринкової кон’юнктури, надає ринко-
вій економіці необхідної гнучкості та мобілізує значні
фінансові та виробничі ресурси, а також ресурси ро-
бочої сили. В економіці розвинених країн на малий і
середній бізнес припадає 90% усіх підприємств а та-
кож 20-60% ВВП. У 2010 році інноваційною діяльні-
стю у промисловості в США, Франції та Німеччині
займалися 70-80% від загальної кількості підприємств,
а в Японії — 95% [2].
Перспективними щодо інноваційного розвитку
МСП для України можна вважати наступні заходи:
• розробка державної політики щодо підтримки
інноваційного розвитку МСП як окремого повноцін-
ного напрямку загальної Стратегії інноваційного роз-
витку держави на середньострокову та довгострокову
перспективу (нормативно-правове регулювання, спри-
ятлива кредитна та податкова політика, кадрове забез-
печення, зменшення можливих підприємницьких ри-
зиків);
• використання інноваційної діяльності МСП,
як одного з інструментів сприяння розвитку регіона-
льної економіки, зокрема за рахунок надання більш
широких повноважень регіонам в питаннях форм під-
тримки діяльності МСП;
• активізація участі МСП у відбудові інновацій-
ної соціально орієнтованої моделі розвитку економіки
має відбуватися на правах рівноправного партнерства;
• розвиток інноваційної інфраструктури підтри-
мки МСП;
• розширення практики створення малих та се-
редніх інноваційних підприємств на базі наукових і
освітніх організацій та різних форм їх взаємодії з ве-
ликими підприємствами;
• МСП в процесі інноваційної діяльності мо-
жуть виступати як розробники різних видів інновацій
так і в якості їх користувачів, і в тому, і іншому випа-
дку має надаватися державна підтримка;
• інноваційна діяльність МСП має бути орієн-
тована на конкурентноздатність продукції, технологій,
послуг.
Для активізації інноваційної діяльності та розви-
тку системи високопродуктивних робочих місць доці-
льно використовувати наступні механізми:
НАДИЧ А. Б.
102 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
1) створити сучасні чіткі нормативно-правові та
організаційно-економічні механізми мотивації іннова-
ційного розвитку підприємств, зокрема стимулювання
підприємств до вкладання інвестицій у технічну реко-
нструкцію та модернізацію виробництва та впрова-
дження інноваційних технологій;
2) впроваджувати сприятливу податкову та креди-
тну політику з метою активізації залучення до іннова-
ційної діяльності малих та середніх підприємств, зок-
рема спрощення системи отримання кредиту у фінан-
сових установах, зниження податкового навантаження
на інноваційну складову розвитку, забезпечення мож-
ливості доступу до довгострокових і відносно дешевих
фінансових ресурсів, грантів ЄС, удосконалення сис-
теми оподаткування з метою легалізації заробітної
плати;
5) оптимізувати існуючі джерела фінансування
інноваційної діяльності, зокрема визначати загальний
обсяг фінансових ресурсів з урахуванням ризиків; в
процесі пошуку інших можливих джерел фінансу-
вання визначати критерії ефективності їх викорис-
тання; проводити аналіз і оцінку джерел за прийня-
тими критеріями; сформувати оптимальну структуру
та механізм фінансування інновацій;
6) активізувати залучення до підтримки іннова-
ційної діяльності ті джерела фінансування, які пози-
тивно впливають на динаміку обсягів реалізації інно-
ваційної продукції — це власні кошти, кредити, інозе-
мні інвестицій, збільшення обсягу державної фінансо-
вої підтримки, а також доцільно включити додаткову
емісію акцій, депозити та заощадження населення.
Альтернативними джерелами фінансування інновацій-
ної діяльності є позикові ресурси, які можуть бути
представлені банківським та державним кредитуван-
ням, емісією корпоративних облігацій та лізингом;
8) підтримка розвитку збутової діяльності та логі-
стики, збільшення фінансування маркетингової діяль-
ності і розширення ринків збуту для товаровиробників
шляхом формування зон вільної торгівлі з іншими
країнами може стати суттєвим чинником, що мотивує
підприємства до створення нових високотехнологіч-
них робочих місць;
10) створювати нові високопродуктивні робочі
місця в першу чергу доцільно в пріоритетних і конку-
рентоспроможних галузях економіки: інформаційні
технології, суднобудування, авіабудування, машинобу-
дування, приладобудування, металургія.
На сьогодні процеси, що відбуваються у соціа-
льно-економічному та політичному житті країни в
тому числі напруженість на сході України створюють
умови для погіршення ситуації у сфері інноваційно-
інвестиційної діяльності.
Виникає ряд проблем пов’язаних з розривом
зв’язку з Росією і як наслідок падіння обсягів вироб-
ництва серед інноваційних підприємств.
За таких умов актуалізується необхідність держа-
вної підтримки та адекватного реагування держави на
процеси, які відбуваються в інноваційно-інвестицій-
ній діяльності, зокрема розробки механізмів реалізації
ключових напрямів антикризового регулювання: про-
ведення ефективної конкретної політики впрова-
дження державних цільових програм та інвестиційної
проектів, підвищенню інвестиційної політики, розви-
ток пріоритетних галузей, національної економіки на
інноваційно-інвестиційній основі, розширення засто-
сування праці.
Список використаних джерел
1. Арутюнова Є.Ю. Зарубіжний досвід створення
інноваційної інфраструктури та можливості його за-
стосування для України / Є.Ю. Арутюнова, М.Г.
Мордвінова, Р.В.Ободець // Економічний простір. —
2009. — №22/1. — С. 65-70.
2. Шовкалюк В.С. Розвиток та державна підтри-
мка малого інноваційного бізнесу в Україні [Елект-
ронний ресурс] // Проблеми інноваційно-інвестицій-
ного розвитку. — 2011. — №3. — Режим доступу:
http://nonproblem.com/content/rozvitok-ta-derzhavna-pi
dtrimka-malogo-innovatsijnogo-biznesu-v-ukrayini-vs-sho
vkalyuk.
А. Б. Надич
г. Киев
ДОПОЛНИТЕЛЬНЫЕ ДЕНЕЖНЫЕ СИСТЕМЫ: ЗАРУБЕЖНЫЙ ОПЫТ
И ВОЗМОЖНОСТИ ЕГО ИСПОЛЬЗОВАНИЯ В ПРОМЫШЛЕННЫХ
РЕГИОНАХ В УСЛОВИЯХ ДЕЦЕНТРАЛИЗАЦИИ
Вступление. Одним из наиболее важных направ-
лений модернизации национальной экономики явля-
ется формирование более гибкой модели финансовой
системы, способной адекватно отвечать на вызовы
кризисных явлений в промышленных регионах. Стаг-
национные процессы в экономике усугубляются вы-
соким уровнем дефицита наличной денежной массы.
Это обостряет ситуацию с выплатами заработной
платы, приводит к росту задолженности перед контр-
агентами предприятий, увеличивает длительность про-
изводственного цикла из-за несвоевременной по-
ставки сырья, материалов и комплектующих вслед-
ствие неплатежей поставщикам и подрядчикам. В
условиях нехватки наличных денежных средств осо-
бенно остро стоит вопрос о поисках альтернативных
финансовых инструментов, которые могли бы стиму-
лировать процессы структурной трансформации соци-
ально-экономической системы и служить удовлетво-
рению первоочередных нужд населения на местном
уровне. Одним из путей решения возникших проблем
может стать введение дополнительных денежных си-
стем в промышленных регионах страны.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-87512 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T13:52:00Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Мовчан, О.М. 2015-10-19T12:26:15Z 2015-10-19T12:26:15Z 2015 Особливості організації інноваційної діяльності в Україні з урахуванням соціально-економічного розвитку регіонів / О.М. Мовчан // Вісник економічної науки України. — 2015. — № 1 (28). — С. 97–102. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87512 У статті аналізується організація інноваційної діяльності на території України в умовах запобігання масовому безробіттю з урахуванням особливостей соціально-економічного розвитку регіонів. Наведено рекомендації щодо механізмів впливу інноваційної діяльності на створення робочих місць на підприємствах різних галузей економіки. В статье анализируется организация инновационной деятельности на территории Украины в условиях предотвращения массовой безработице с учетом особенностей социально-экономического развития регионов. Приведены рекомендации по механизмам влияния инновационной деятельности на создание рабочих мест на предприятиях разных отраслей экономики. Organization of innovative activities in Ukraine in context of prevention of mass unemployment in context of specifics of socio-economic development of regions is being analysed in the article. Recommendations are given relating to mechanisms of influence of innovative activities on jobs creation in enterprises of different sectors of economy. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Наукові статті Особливості організації інноваційної діяльності в Україні з урахуванням соціально-економічного розвитку регіонів Особенности организации инновационной деятельности в Украине с учетом социально-экономического развития регионов Specifics of organization of innovativeactivities in Ukraine in context of socio-economic development of regions Article published earlier |
| spellingShingle | Особливості організації інноваційної діяльності в Україні з урахуванням соціально-економічного розвитку регіонів Мовчан, О.М. Наукові статті |
| title | Особливості організації інноваційної діяльності в Україні з урахуванням соціально-економічного розвитку регіонів |
| title_alt | Особенности организации инновационной деятельности в Украине с учетом социально-экономического развития регионов Specifics of organization of innovativeactivities in Ukraine in context of socio-economic development of regions |
| title_full | Особливості організації інноваційної діяльності в Україні з урахуванням соціально-економічного розвитку регіонів |
| title_fullStr | Особливості організації інноваційної діяльності в Україні з урахуванням соціально-економічного розвитку регіонів |
| title_full_unstemmed | Особливості організації інноваційної діяльності в Україні з урахуванням соціально-економічного розвитку регіонів |
| title_short | Особливості організації інноваційної діяльності в Україні з урахуванням соціально-економічного розвитку регіонів |
| title_sort | особливості організації інноваційної діяльності в україні з урахуванням соціально-економічного розвитку регіонів |
| topic | Наукові статті |
| topic_facet | Наукові статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87512 |
| work_keys_str_mv | AT movčanom osoblivostíorganízacííínnovacíinoídíâlʹnostívukraínízurahuvannâmsocíalʹnoekonomíčnogorozvitkuregíonív AT movčanom osobennostiorganizaciiinnovacionnoideâtelʹnostivukrainesučetomsocialʹnoékonomičeskogorazvitiâregionov AT movčanom specificsoforganizationofinnovativeactivitiesinukraineincontextofsocioeconomicdevelopmentofregions |