Світові та європейські тенденції розвитку державно-приватного партнерства у визначенні пріоритетних сфер застосування
У статті досліджено тенденції розвитку державно-приватного партнерства у світовій та європейській практиці. Проаналізовано масштаби та сфери застосування державно-приватного партнерства у країнах з розвиненою економікою, у країнах, що розвиваються та у країнах з перехідною економікою. На основі анал...
Saved in:
| Published in: | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Date: | 2015 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2015
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87519 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Світові та європейські тенденції розвитку державно-приватного партнерства у визначенні пріоритетних сфер застосування / Л.І. Тараш, І.П. Петрова // Вісник економічної науки України. — 2015. — № 1 (28). — С. 133–141. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859990998932783104 |
|---|---|
| author | Тараш, Л.І. Петрова, І.П. |
| author_facet | Тараш, Л.І. Петрова, І.П. |
| citation_txt | Світові та європейські тенденції розвитку державно-приватного партнерства у визначенні пріоритетних сфер застосування / Л.І. Тараш, І.П. Петрова // Вісник економічної науки України. — 2015. — № 1 (28). — С. 133–141. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | У статті досліджено тенденції розвитку державно-приватного партнерства у світовій та європейській практиці. Проаналізовано масштаби та сфери застосування державно-приватного партнерства у країнах з розвиненою економікою, у країнах, що розвиваються та у країнах з перехідною економікою. На основі аналітичного дослідження світових і європейських тенденцій розвитку державно-приватного партнерства визначено пріоритетні сфери застосування партнерськоївзаємодії держави і бізнесу у вітчизняній економіці.
В статье исследованы тенденции развития государственно-частного партнерства в мировой и европейской практике. Проанализированы масштабы и сферы применения государственно-частного партнерства в странах с развитой экономикой, в развивающихся странах и в странах с переходной экономикой. На основе аналитического исследования мировых и европейских тенденций развития государственно-частного партнерства определены приоритетные сферы применения партнерского взаимодействия государства и бизнеса в отечественной экономике.
The article examined progress trends of the public-private partnerships in the world and European practice. The scopes and applications of the public-private partnership in the advanced economies, developing countries and countries with economies in transition are analyzed. On the basis of an analytical study of the world and European progress trends of public-private partnerships as for the use of priority applications of the state and private sector partnership in the domestic economy are identified.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:31:25Z |
| format | Article |
| fulltext |
ТАРАШ Л. І., ПЕТРОВА І. П.
2015/№1 133
8. Ковтун О.І. Інноваційні стратегії підприємств:
теоретико-мето-дологічні засади / О.І. Ковтун // Еко-
номіка України. — 2013. — № 4. — С. 44—56.
9. Білопольський М.Г. Пріоритетні напрями уп-
равління інноваційним потенціалом підприємств Ук-
раїни в умовах глобалізації / М.Г. Білопольський //
Фінанси, банки, інвестиції. — 2012. — № 6. — С. 126—
129.
10. Захарченко В.І. Державна підтримка іннова-
ційної діяльності промислових підприємств / В.І. За-
харченко, М.М. Меркулов, Л.Д. Глущенко // Проме-
тей. — 2013. — № 1. — С. 73—81.
Л. І. Тараш
д-р екон. наук
І. П. Петрова
м. Київ
СВІТОВІ ТА ЄВРОПЕЙСЬКІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ
ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА У ВИЗНАЧЕННІ
ПРІОРИТЕТНИХ СФЕР ЗАСТОСУВАННЯ
Постановка проблеми. Світові глобалізаційні про-
цеси створення єдиної ринкової економіки та її інфра-
структури ставлять перед урядом багатьох країн задачі
формування ефективної економічної політики дер-
жави, заснованої на використанні нової моделі держа-
вного регулювання, де держава створює умови і сти-
мули для розвитку бізнесу на засадах партнерства,
тобто рівноправного діалогу між ними, і одночасно
виконує свої традиційні обов’язки у процесі суспіль-
ного відтворення. Про ефективність і результативність
використання державно-приватного партнерства
(ДПП) у світовій практиці свідчить досвід більшості
країн. Проте зведені статистичні дані реалізації прое-
ктів державно-приватного партнерства, які б узагаль-
нювали і давали можливість наочно простежити осно-
вні тенденції розвитку ДПП та з урахуванням міжна-
родного досвіду визначити підходи до пріоритетних
сфер застосування державно-приватного партнерства
у вітчизняній економіці, у світовій практиці відсутні.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. У науко-
вих колах з проблем державно-приватного партнерс-
тва проводяться науково-практичні конференції, кру-
глі столи. Зокрема, міжнародні конференції "Перспе-
ктиви розвитку законодавства про публічно-приватне
партнерство у державах-членах СНД", (26 листопада
2014 р., Санкт-Петербург, Росія) [1], "Публічно-при-
ватне партнерство в сфері водопостачання та водовід-
ведення: обмін досвідом між Європою, Центральною
Азією, Середнім Сходом та Північною Африкою" (21
- 22 жовтня 2014 р., Женева, Швейцарія) [2], "Прис-
корення ППП в Україні" (10-11 квітня 2014 р., м. Київ,
Україна) [3], "Актуальні правові проблеми розвитку
публічно-приватного партнерства у сфері аграрних,
земельних, екологічних та космічних відносин" (22 ли-
стопада 2013 р., Київ, Україна) [4], "Модернізація
ЖКГ на засадах державно-приватного партнерства"
(11 вересня 2012 р., Запоріжжя, Україна) [5], круглий
стіл "Публічно-приватне партнерство у сфері науки та
інновацій" в рамках міжнародного науково - техніч-
ного форуму "Наука. Інновації. Технології — 2013" (15
жовтня 2013 р., Київ, Україна) [6] та інші. Дослі-
дження за тематичними напрямками розвитку держа-
вно-приватного партнерства свідчать про пошук пріо-
ритетних сфер застосування партнерської взаємодії
держави та приватного сектору. У країнах з різним рі-
внем соціально-економічного розвитку, в яких вико-
ристовують державно-приватне партнерство, пріори-
тетні напрямки значно розрізняються. Емпіричною
основою визначення пріоритетних сфер та можливос-
тей застосування державно-приватного партнерства у
країнах, що розвиваються та країнах з перехідною еко-
номікою, у тому числі в Україні, може бути аналітичне
дослідження світових і європейських тенденцій розви-
тку ДПП.
Отже метою статті є визначення пріоритетних
сфер застосування державно-приватного партнерства
в Україні з урахуванням досвіду реалізації проектів
ДПП у світовій та європейській практиці.
Виклад основного матеріалу. Світовий досвід реа-
лізації проектів на засадах державно-приватного парт-
нерства показує, що ДПП активно використовують у
країнах Європейського Союзу (ЄС). Зарубіжними до-
слідницькими центрами наводяться різні оцінки щодо
розвитку державно-приватного партнерства. Згідно з
дослідженнями, проведеними Європейським інвести-
ційним банком (1990 — 2010 рр.) та Європейським екс-
пертним центром ДПП (2010 — 2014 рр.) у 1990-2014
рр. нараховано 1764 угоди з загальним обсягом фінан-
сування понад 335 млрд євро. Кількість угод і обсяг
інвестицій у державно-приватне партнерство наведено
на рис. 1.
Як випливає із наведених даних, з 1994 р. по
2007 р. у країнах Європейського Союзу спостерігалося
поступове збільшення кількості угод та обсягу капіта-
ловкладень. Однак під впливом світової фінансово-
економічної кризи у 2008-2009 рр. відбулося значне
скорочення обсягів фінансування. Так, у 2008 році об-
сяг інвестицій у проекти ДПП зменшився на 18%, а у
2009 році — на 35%. Водночас у цей період існує не-
відповідність між збільшенням кількості угод та змен-
шенням обсягів інвестицій у державно-приватне пар-
тнерство. Тенденція до збільшення кількості угод по-
яснюється довготривалістю реалізації проектів, які
були підписані до 2007 р. Період посткризового відно-
влення у 2010-2014 р. супроводжувався пожвавленням
інвестиційних процесів в економіці й помірним зрос-
танням кількості угод. Середній розмір угоди у 2010 р.
Т
А
Р
А
Ш
Л
. І
.,
П
Е
Т
Р
О
В
А
І
. П
.
13
4
В
ІС
Н
И
К
Е
К
О
Н
О
М
ІЧ
Н
О
Ї
Н
А
У
К
И
У
К
Р
А
ЇН
И
Р
и
с.
1
.
К
іл
ьк
іс
т
ь
уг
о
д
і
о
б
ся
г
ін
ве
ст
и
ц
ій
у
д
ер
ж
а
вн
о
-п
р
и
в
а
т
н
е
п
а
р
т
н
ер
ст
во
у
1
9
9
0
-2
0
1
4
р
р
.
П
р
и
м
іт
к
а
:
с
к
л
а
д
е
н
о
а
в
то
р
а
м
и
н
а
о
с
н
о
в
і:
h
tt
p
:/
/w
w
w
.e
ib
.o
rg
/e
p
e
c
/l
ib
ra
ry
/i
n
d
e
x
_
o
ld
.h
tm
#
M
a
rk
e
t_
U
p
d
a
te
s
13
86
,6
73
61
45
4
11
48
,432
64
,9 84
88
,2
52
78
19
97
2,
4 96
02
,615
01
8,
5 13
31
5,
317
43
6,
217
35
7,
1 16
87
9,
926
79
4,
3 27
12
9,
229
59
7,
9 24
19
8 15
74
0,
418
30
0 17
80
0 11
70
016
30
018
70
0
2
1
3
1
3
12
26
33
66
77
97
79
82
90
12
5
13
0
14
4
13
6
11
5
11
8
11
2
84
66
80
82
02040608010
0
12
0
14
0
16
0
0
50
00
10
00
0
15
00
0
20
00
0
25
00
0
30
00
0
35
00
0
19
90
19
91
19
92
19
93
19
94
19
95
19
96
19
97
19
98
19
99
20
00
20
01
20
02
20
03
20
04
20
05
20
06
20
07
20
08
20
09
20
10
20
11
20
12
20
13
20
14
О
бс
яг
ін
ве
ст
иц
ій
, м
лн
. є
вр
о
Кі
ль
кі
ст
ь
уг
од
, о
д.
134 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
ТАРАШ Л. І., ПЕТРОВА І. П.
ТАРАШ Л. І., ПЕТРОВА І. П.
2015/№1 135
склав 163 млн євро [7, с. 1], у 2011 р. — 213 млн євро
[8, с. 1], у 2012 р. — 188 млн євро [9, с. 1], у 2013 р. —
203 млн євро [10, с. 1], у 2014 р. — 229 млн євро [11, с.
1], що на 12,8% вище показника за аналогічний період
2013 р.
Серед європейських країн, за період 1990-2009
рр., згідно з дослідженнями Європейського інвести-
ційного банку [12, с. 8], найбільша частка ДПП реалі-
зовується у Великобританії — 61, 1% кількості та 52,5%
обсягу інвестицій усіх проектів ЄС. Дещо менша час-
тка — у Іспанії (10,1% угод та 11,4% обсягу вкладень у
ДПП), Португалії (3,1% угод та 7% обсягу вкладень у
ДПП), Франції (5,4% угод та 5,3% обсягу вкладень у
ДПП), Німеччині (4,9% угод та 4,1% обсягу вкладень
у ДПП), Італії (2,4% угод та 3,3% обсягу вкладень у
ДПП) [12].
За оцінками Європейського експертного центру
ДПП у 2010-2014 рр. [7-11] реалізовується 424 угоди
ДПП з обсягом залучених інвестицій 82800 млн євро.
Найбільша доля ДПП серед країн ЄС у цей період ре-
алізовується у Великобританії — 35,8% кількості та
30,9% обсягу інвестицій усіх проектів ЄС, Франції —
21% та 22,8%, Німеччині — 12,5% та 4,6%, Іспанії —
7,5% та 8,8%, Італії — 3,3% та 8,4%, Нідерландах —
3,7% та 5,5%, відповідно.
Динаміку залучення коштів для фінансування
проектів державно-приватного партнерства за секто-
рами економіки наведено на рис. 2.
Рис. 2. Обсяги інвестицій в угоди ДПП за сферами застосування у 2010-2014 рр.
Примітка: складено авторами на основі: http://www.eib.org/epec/library/index_old.htm#Market_Updates
Секторальний розподіл проектів ДПП свідчить,
що більшість інвестицій спрямовано на фінансування
розвитку транспортної інфраструктури. Так, у 2010 р.
загальний обсяг інвестицій у транспорт склав 50%, у
2011 р. — 57%, у 2012 р. — 55%, у 2013 р. — 57%, у
2014 р. — 63%. Значна частка коштів направлена на
освіту (2010 р. — 20%, 2011 р. — 6%, 2012 р. — 13%,
2013 р. — 8%, 2014 р. — 4%), навколишнє середовище
(2010 р. — 1%, 2011 р. — 8%, 2012 р. — 5%, 2013 р. —
14%, 2014 р. — 10,2%), охорону здоров'я (2010 р. —
16%, 2011 р. — 3%, 2012 р. — 5%, 2013 р. — 9%, 2014 р.
— 11%), громадський порядок і безпеку (2010 р. — 3%,
2011 р. — 13%, 2012 р. — 9%, 2013 р. — 5%, 2014 р. —
3%).
Скоротилася доля інвестиційних ресурсів у сфе-
рах надання суспільних послуг (з 6% у 2010 р. до 4% у
2014 р.), телекомунікацій (з 4% у 2010 р. до 3% у
2014 р.), житлово-комунального господарства (з 5% у
2012 р. до 4% у 2014 р.), відпочинку і культури (з 5% у
2012 р. до 1% у 2014 р.)
Слід відмітити галузеві пріоритети розподілу угод
державно-приватного партнерства за кількістю угод
(рис. 3).
У структурі розподілу кількості угод за сферою за-
стосування переважають частки освіти (2010 р. — 34%,
2011 р. — 27%, 2012 р. — 27%, 2013 р. — 26%, 2014 р. —
17%), транспорту (2010 р. — 21%, 2011 р. — 14%,
2012 р. — 20%, 2013 р. — 20%, 2014 р. — 28%), охорони
здоров'я (2010 р. — 17%, 2011 р. — 6%, 2012 р. — 12%,
2013 р. — 15%, 2014 р. — 18%), навколишнього середо-
вища (2010 р. — 1%, 2011 р. — 8%, 2012 р. — 6%,
2013 р. — 16%, 2014 р. — 8%), громадського порядку і
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70%
Освіта
Транспорт
Охорона здоров'я
Суспільні послуги
Громадський порядок і безпека
Телекомунікації
Навколишнє середовище
Енергетика
Житлово-комунальне господарство
Відпочинок і культура
2014
2013
2012
2011
2010
ТАРАШ Л. І., ПЕТРОВА І. П.
136 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
безпеки (2010 р. — 6%, 2011 р. — 14%, 2012 р. — 9%,
2013 р. — 8%, 2014 р. — 5%). Незначною залишається
частка у сферах житлово-комунального господарства
(2012 р. — 9%, 2013 р. — 7%, 2014 р. — 7%), енергетики
(2011 р. — 4%, 2012 р. — 2%), телекомунікацій (2010 р.
— 5%, 2013 р. — 1%, 2014 р. — 4%), надання суспільних
послуг (2010 р. — 16%, 2011 р. — 27%, 2012 р. — 3%,
2013 р. — 3%, 2014 р. — 9%). З кожним роком змен-
шується кількість угод державно-приватного партнер-
ства у сфері відпочинку і культури (2012 р. — 12%,
2013 р. — 4%, 2014 р. — 4%).
Отже, у країнах Європейського Союзу пріоритет-
ними сферами державно-приватного партнерства у
2010-2014 рр. є: за обсягом фінансування — транспор-
тна інфраструктура, за кількістю угод — освіта. Роль
сфери освіти і науки у забезпеченні стійкого економі-
чного зростання і модернізації економіки у країнах з
розвиненою економікою значно зростає. Сфери засто-
сування державно-приватного партнерство поступово
розширюються — від реалізації інфраструктурних про-
ектів до сфери НДДКР та впровадження інновацій.
Рис. 3. Кількість угод ДПП за сферами застосування у 2010-2014 рр.
Примітка: складено авторами на основі: http://www.eib.org/epec/library/index_old.htm#Market_Updates
Партнерські відносини між приватним і держав-
ними секторами, університетами, науково-дослідними
інститутами та іншими організаціями є ключовою мо-
деллю взаємовідносин в інноваційній політиці. Держа-
вно-приватне партнерство у більшості країн розгляда-
ється як інструмент науково-технологічного та інно-
ваційного розвитку. Серед них потрібно виділити кра-
їни— члени ЄС, такі як Австрія, Бельгія, Швеція та
Франція.
У Австрії здійснюються програми зі створення
Центрів компетенцій, де державно-приватне партнер-
ство є основним інструментом реалізації довгостроко-
вих відносин між компаніями та дослідними інститу-
тами у сфері інновацій. Популярними програмами є
К-ind/K-net, СОМЕТ, Асоціація з досліджень Крісті-
ана Доплера. Програма К-ind/K-net спрямована на
створення промислових центрів компетенції і мережі
установ для проведення досліджень і передачі техно-
логій під управлінням промислових компаній і консо-
рціумів. Програма СОМЕТ (Центрів компетенції з до-
сконалих технологій), що стала найбільш впливовою в
історії ДПП Австрії, передбачає можливість створення
ДПП у формі великих і середніх та малих спільних
підприємств та без інституціоналізації (без створення
юридичної особи). Програма Асоціації з досліджень
Крістіана Доплера підтримує створення тимчасових
лабораторій в університетах, які працюють над орієн-
тацією на застосовність фундаментальних досліджень
[13, с. 191-192].
У Бельгії прикладом реалізації ДПП у сфері інно-
вацій є програма СТАРТ, що запущена у 2008 році в
Валлонії, яка фінансується на одну третину з коштів,
що є у розпорядженні університетів, на одну третину
— з приватного сектору (підприємств, приватних осіб,
фондів), на одну третину з регіонального бюджету
Валлонії [13, с. 192].
У Швеції з метою підвищення продуктивності
академічних досліджень та сприяння впровадженню
інновацій у промисловість створена програма VINN
Exellence для підтримки співтовариства між приват-
ним і державним секторами, університетами, науково-
дослідними інститутами та іншими організаціями, що
займаються дослідженнями [13, с. 192-193].
0% 5% 10% 15% 20% 25% 30% 35% 40%
Освіта
Транспорт
Охорона здоров'я
Суспільні послуги
Громадський порядок і безпека
Телекомунікації
Навколишнє середовище
Енергетика
Житлово-комунальне господарство
Відпочинок і культура
2014
2013
2012
2011
2010
ТАРАШ Л. І., ПЕТРОВА І. П.
2015/№1 137
У Франції прикладом державно-приватного пар-
тнерства є Агентство з інновацій OSEO (акціонерне
товариство приватного права, яке складається з хол-
дингу та дочірніх компаній і 50% капіталу якого нале-
жить державі), що діє за трьома напрямками: OSEO
інновацій, OSEO фінансування, OSEO гарантія. Ме-
тою Агентства є безоплатна цільова допомога для ма-
лих і середніх підприємств з інноваційними техноло-
гіями у партнерстві з бізнес-янголами та приватними
інвесторами, і банка розвитку середніх та малих підп-
риємств [13, c. 191].
Крім програм зі створення Центрів компетенцій,
створюються Європейські технологічні платформи на
засадах державно-приватного партнерства для реаліза-
ції пріоритетів науково-технологічного та інновацій-
ного розвитку в різних сферах економіки і промисло-
вості, посилення науково-виробничих зв'язків, що до-
зволяють поєднувати науку, виробництво і державне
управління. Однією із основних цілей діяльності Єв-
ропейських технологічних платформ є розробка еко-
номічно обґрунтованих програм наукових досліджень
та швидке впровадження наукових результатів у прак-
тику [14, с. 3]. За своєю структурою Європейські тех-
нологічні платформи є взаємовигідним партнерством
між приватними і державними організаціями. За
останні роки створено 36 Європейських технологічних
платформ, що охоплюють різноманітні галузі еконо-
міки [14, с. 4]. Зокрема, Європейські технологічні пла-
тформи успішно функціонують в енергетиці, інформа-
ційно-комунікаційних технологіях, біо-економіці, ви-
робництві і процесах [14, с. 6-13].
У Франції, Німеччині, Великобританії, Бельгії та
скандинавських країнах на базі університетів та інших
наукових організацій створюються інноваційні поліси,
парки, центри. У країнах ЄС (Великобританія, Фран-
ція) створюються Start-up організації (бізнес-інкуба-
тори, венчурні механізми та інші державно-приватні
фонди) для підтримки співтовариства між приватним
і державним секторами, науково-дослідними інститу-
тами та іншими організаціями.
Досвід розвинених країн (Австрії, Бельгії, Шве-
ції, Франції), показує, що розвиток вітчизняної наці-
ональної інноваційної системи доцільно здійснювати
на основі партнерської взаємодії держави та суб'єктів
приватного підприємництва. Найважливішим завдан-
ням державно-приватного партнерства в інновацій-
ному розвитку є активізація інноваційної діяльності і
створення цілісної системи її фінансового забезпе-
чення, яка має ґрунтуватися на широкомасштабному
залученні та максимально ефективному використанні
фінансових ресурсів.
У країнах з економікою, що розвивається, най-
більш системна інформація щодо проектів державно-
приватного партнерства представлена Світовим бан-
ком, згідно з якою спостерігається позитивна тенден-
ція до збільшення кількості проектів ДПП. За даними
Світового банку у 1990-2013 рр. реалізовується 6146
проектів державно-приватного партнерства з обсягом
залучених інвестицій понад 2,1 трлн. дол. (рис. 4) [15].
Рис. 4. Кількість угод і обсяг інвестицій у державно-приватне партнерство за регіонами у 1990-2013 рр.
Примітка: складено авторами на основі http://ppi.worldbank.org/explore/ppi_exploreRankings.aspx.
Найбільш активно форми ДПП практикуються у
Латинській Америці і Азіатсько-Тихоокеанському ре-
гіоні. На ці регіони припадає понад третини всіх про-
ектів ДПП і майже половина усіх інвестицій. Більша
частина проектів ДПП реалізовується у Китаї (18,7%
угод та 5,8% усіх світових інвестицій у проекти ДПП)
та Індії (12,6% угод і 14,6% усіх світових інвестицій у
проекти ДПП) [15]. У Латинській Америці найактив-
ніше форми державно-приватного партнерства засто-
совуються у Бразилії — 11,3% угод і понад 20% усіх
залучених інвестицій у ДПП, Мексиці — 3,7% і 5,8%,
845,156
382,774 373,958 349,793
149,761
97,962
1841 1779
1027
849
499
151
0
100
200
300
400
500
600
700
800
900
0
200
400
600
800
1000
1200
1400
1600
1800
2000
Латинська
Америка та
Карибський
басейн
Східна Азія і
Тихоокеанський
район
Південня Азія Європа та
Центральна Азія
Африка на
південь від
Сахари
Близький Схід і
Північна Африка
Обсяг інвестицій, млн. дол. Кількість проектів, од.
ТАРАШ Л. І., ПЕТРОВА І. П.
138 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Аргентині — 3,5% і 4,3%, відповідно. Найменше прое-
ктів державно-приватного партнерства реалізовується
у регіоні Близького Сходу і Північної Африки — 2,5%
угод і 4,45% залучених інвестицій у ДПП. До регіону
"Європа та Центральна Азія" віднесено 22 країни, се-
ред них країни СНД, країни колишньої Югославії і
Туреччина. Левова частка реалізації проектів держа-
вно-приватного партнерства у цьому регіоні припадає
на Російську Федерацію (5,5% угод та 6,6% усіх світо-
вих інвестицій в проекти ДПП) та Туреччину (2,6%
угод та 4,5% усіх світових інвестицій в проекти ДПП).
Переважна частка у загальному обсязі фінансу-
вання спрямована на сфери телекомунікацій та енер-
гетики, а найменша частка — водопостачання і кана-
лізації (3,4%). Транспортна інфраструктура, за крите-
рієм вартості, становить 18,6% від загального обсягу
фінансування (табл. 1).
Таблиця 1
Динаміка розвитку проектів державно-приватного партнерства за сферами застосування
Регіони
Енергетика Телекомуні-
кації
Транспорт Водопоста-
чання і каналі-
зація
Усього
К
іл
ь
к
іс
ть
п
р
о
е
-
к
ті
в
,
о
д
.
О
б
с
я
г
ін
в
е
с
ти
-
ц
ій
,
м
л
н
д
о
л
.
К
іл
ь
к
іс
ть
п
р
о
е
-
к
ті
в
,
о
д
.
О
б
с
я
г
ін
в
е
с
ти
-
ц
ій
,
м
л
н
д
о
л
.
К
іл
ь
к
іс
ть
п
р
о
е
-
к
ті
в
,
о
д
.
О
б
с
я
г
ін
в
е
с
ти
-
ц
ій
,
м
л
н
д
о
л
.
К
іл
ь
к
іс
ть
п
р
о
е
-
к
ті
в
,
о
д
.
О
б
с
я
г
ін
в
е
с
ти
-
ц
ій
,
м
л
н
д
о
л
.
К
іл
ь
к
іс
ть
п
р
о
е
-
к
ті
в
,
о
д
.
О
б
с
я
г
ін
в
е
с
ти
-
ц
ій
,
м
л
н
д
о
л
.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Латинська Аме-
рика та Карибсь-
кий басейн
865 282,177 152 351,857 555 176,399 269 845,156 1841 845,156
Східна Азія і Тихо-
океанський регіон
854 152,413 81 110,611 380 88,805 464 30,945 1779 382,774
Південна Азія 526 158,523 77 125,481 409 89,349 15 605 1027 373,958
Європа та Центра-
льна Азія
437 127,142 293 190,096 73 28,640 46 3,916 849 349,793
Африка на південь
від Сахари
164 22,396 205 108,732 102 18,241 28 392 499 149,761
Близький Схід і
Північна Африка
44 24,528 48 62,346 34 7,124 25 3,964 151 97,962
Усього 2890 767,179 856 949,122 1153 408,558 847 74,545 6146 2199,404
Джерело: http://ppi.worldbank.org/.
За кількісним критерієм проекти ДПП найбільш
інтенсивно реалізуються у сфері енергетики — енерго-
збереження (реконструкція існуючих мереж переда-
вання електроенергії та підвищення рівня надійності
постачання електроенергії) і енергоефективності (про-
ведення заходів із поліпшення енергоефективності
підприємств), а також у транспортній інфраструктурі
(будівництво та експлуатація автомобільних доріг, за-
лізничний транспорт, морські порти, аеропорти).
Отже, у країнах з економікою, що розвивається,
пріоритетними сферами державно-приватного парт-
нерства у 1990-2013 рр. є: за критерієм вартості — те-
лекомунікації (43%) та енергетика (35%); за кількісним
критерієм — енергетика (47%) і транспортна інфра-
структура (25%).
У Росії щорічно Міністерством економічного ро-
звитку Російської Федерації і Центром розвитку дер-
жавно-приватного партнерства за підтримки Торгово-
промислової палати Російської Федерації проводиться
комплексна оцінка рівня розвитку державно-приват-
ного партнерства в регіонах Росії. В рамках дослі-
дження проаналізовано 586 проектів [16], що перебу-
вають на різних стадіях реалізації державно-приват-
ного партнерства — від ініціації до експлуатації об'є-
кта. Усі проекти розподілено за чотирма сферами
(табл. 2).
Таблиця 2
Сфера застосування державно-приватного партнерства
у Російській Федерації
Сфера застосування державно-
приватного партнерства
Кількість
проектів, од.
Комунальна (централізовані сис-
теми водопостачання та водовідве-
дення, перероблення та утилізація
твердих побутових відходів, очисні
споруди, міський благоустрій)
194
Соціальна (охорона здоров'я,
освіта, спорт, туризм, культура, со-
ціальне обслуговування)
165
Енергетична (виробництво, розпо-
діл і передача теплової енергії, ви-
робництво, розподіл і передача еле-
ктричної енергії, розподіл і пере-
дача газу)
163
Транспортна (автомобільні дороги,
авіаційний транспорт, залізничний
транспорт, морський і річковий
транспорт, громадський транспорт,
трубопровідний транспорт)
64
Усього 586
Джерело: http://www.pppcenter.ru/assets/docs/rayting
REG-Block_26-03-2015_web.pdf.
ТАРАШ Л. І., ПЕТРОВА І. П.
2015/№1 139
Переважна частина проектів державно-приват-
ного партнерства у Росії сконцентрована у сфері ко-
мунальної (33,1%) та соціальної (28,2%) інфраструк-
тури. Крім реалізації інфраструктурних проектів існує
практика застосування державно-приватного партнер-
ства в інноваційній сфері. У рамках федеральних ці-
льових програм на основі державно-приватного парт-
нерства здійснюється співфінансування витрат підп-
риємств на створення інноваційних продуктів. Про-
грами орієнтовані на залучення позабюджетних дже-
рел для комерціалізації пріоритетних наукових розро-
бок та інноваційних проектів державного значення.
Важливу роль у підтримці розвитку державно-
приватного партнерства в інноваційній сфері займа-
ють державні корпорації. Найбільш активно беруть уч-
асть у реалізації проектів ДПП "Російська корпорація
нанотехнологій" (РОСНАНО) і "Банк розвитку і зов-
нішньоекономічної діяльності (Внешэкомбанк)". В
сфері їх діяльності позначено здійснення фінансу-
вання інвестиційних проектів, спрямованих на розви-
ток інноваційної інфраструктури та інноваційних про-
ектів.
Істотний внесок у розвиток партнерської взаємо-
дії держави і приватного сектору та малого інновацій-
ного підприємництва вносить діяльність Фонду спри-
яння розвитку малих форм підприємств у науково-те-
хнічній сфері.
Прикладами державно-приватного партнерства в
науково-технічній сфері можуть служити і регіональні
закриті пайові інвестиційні фонди особливо ризико-
вих (венчурних) інвестицій, що формуються на пари-
тетних засадах з бюджетних і приватних джерел [17].
У Республіці Казахстан державно-приватне парт-
нерство здійснюється в галузях, що традиційно нале-
жать до сфери відповідальності держави (табл. 3).
Таблиця 3
Сфера застосування державно-приватного партнерства
у Республіці Казахстан
Сфери застосування
державно-приватного
партнерства
Кількість проектів
ДПП, од.
Охорона здоров'я і на-
дання соціальних послуг
3
Міська інфраструктура 8
Освіта 4
Енергетика 2
Транспорт (автодороги) 3
Залізничний транспорт 6
Аеропорти 1
Усього 27
Джерело: http://kzppp.kz/ru/project/table.
У даний час більшість проектів партнерської вза-
ємодії держави та приватного сектору реалізовується у
сфері будівництва транспортної інфраструктури. У
майбутньому планується залучення бізнесу до фінан-
сування проектів у сфері будівництва соціальних об'є-
ктів [18].
У Республіці Білорусь в рамках проекту Європей-
ського Союзу та Програми розвитку ООН "Зміцнення
національного потенціалу в області застосування ме-
ханізмів державно-приватного партнерства у Респуб-
ліці Білорусь" створено Центр державно-приватного
партнерства при Міністерстві економіки Республіки
Білорусь [19]. Згідно інформації, наданої на сайті Цен-
тру державно-приватного партнерства, затверджено
список пілотних проектів державно-приватного парт-
нерства. Сферою застосування цих проектів є об'єкти
інфраструктури [20]. Крім реалізації ДПП у сфері ін-
фраструктури, у проекті Закону Республіки Білорусь
"Про державно-приватне партнерство" у статті 5 сфе-
рою здійснення державно-приватного партнерства по-
значені наукова, науково-технічна та інноваційна дія-
льність [21]. Серед основних завдань здійснення пар-
тнерської взаємодії держави та приватного сектору ви-
діляють розвиток інноваційної діяльності і наукоміст-
ких виробництв, підвищення технічного рівня вироб-
ництва та удосконалення технологічних процесів.
В Україні департаментом інвестиційно-іннова-
ційної політики та розвитку державно-приватного
партнерства Міністерства економічного розвитку і то-
ргівлі України оприлюднено дані за 2013 р. і 2014 р.,
згідно з якими у країні спостерігається позитивна те-
нденція до збільшення кількості проектів ДПП. Свід-
ченням цього є кількість проектів, що реалізовуються
за 2013-2014 рр.: якщо за три квартали 2013 р. функ-
ціонувало 227 проектів [22], то на кінець 2014 р. — 243
проекти на засадах державно-приватного партнерства
[23]. Ці проекти реалізовуються за різними сферами
господарської діяльності (табл. 4).
Більше половини загальної кількості проектів на-
лежить до сфери оброблення відходів — 117 проектів
(51% від укладених угод) у третьому кварталі 2013 р.,
116 проектів (47,7%) у 2014 р. [23]. Крім сфери оброб-
лення відходів, значна частина проектів державно-
приватного партнерства застосовується у сферах
збору, очищення та розподілення води й у будівництві
і експлуатації доріг, залізниць, злітно-посадкових смуг
на аеродромах, мостів, шляхових естакад, тунелів і ме-
трополітенів, морських і річкових портів та їх інфра-
структури.
Україна має досвід упровадження проектів парт-
нерської взаємодії держави та приватного сектору в ін-
фраструктурній сфері, але не має успішної практики
реалізації державно-приватного партнерства в іннова-
ційній сфері, незважаючи на те, що у Законі України
"Про державно-приватне партнерство" позначено ма-
шинобудування як високотехнологічне виробництво
[24].
Необхідність широкого впровадження в Україні
механізму державно-приватного партнерства підтвер-
джується прийнятою Концепцією розвитку ДПП в Ук-
раїні на 2013-2018 рр. [25]. Концепція визначає пріо-
ритетні сфери застосування державно-приватного
партнерства, серед яких — наукова, наукова-технічна,
інноваційна та інформаційна сфери.
Отже, практична спрямованість партнерської вза-
ємодії держави та приватного сектору у країнах, що
розвиваються та у країнах з перехідною економікою
свідчить про те, що більшість проектів ДПП викорис-
товуються у сферах виробництва суспільних благ і на-
дання публічних послуг, виробництва природно-мо-
нопольних галузей економіки. У названих сферах дер-
жава не може відмовитися від своєї присутності і для
вирішення суперечностей між обмеженими можливо-
стями державного бюджету та потребою у вкладенні
капіталу для забезпечення відтворення та розвитку об'-
єктів стратегічної і соціальної значущості цих сфер ви-
користовує державно-приватне партнерство. Разом з
ТАРАШ Л. І., ПЕТРОВА І. П.
140 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
тим в країнах, що розвиваються та у країнах з перехі-
дною економікою, велику роль набувають функції дер-
жави, пов'язані з модернізацією економіки і в цьому
зв'язку з інноваційним розвитком. Враховуючи досвід
розвинених країн, участь держави у фінансуванні
НДДКР та інноваційній діяльності, стимулюванні
інноваційної активності виробників у процесах моде-
рнізації економіки країни, розвитку інноваційної ін-
фраструктури є важливим чинником упровадження
державно-приватного партнерства у науково-технічну
сферу.
Таблиця 4
Сфера застосування державно-приватного партнерства в Україні
Сфера застосування державно-приватного партнерства Кількість проектів, од.
2013 рік
2014 рік 2 квартали 3 квартали
Збір, очищення та розподілення води 71 56 79
Виробництво, транспортування і постачання тепла 32 - 7
Будівництво та/або експлуатація автострад, доріг, залізниць,
злітно-посадкових смуг на аеродромах, мостів, шляхових ес-
такад, тунелів і метрополітенів, морських і річкових портів та
їх інфраструктури
16 14 17
Туризм, відпочинок, рекреація, культура та спорт 9 - 1
Пошук, розвідка родовищ корисних копалин та їх видобу-
вання
8 - 3
Оброблення відходів 7 117 116
Охорона здоров'я 3 - -
Виробництво, розподілення та постачання електричної енергії 3 - 5
Управління нерухомістю - - 2
Забезпечення функціонування зрошувальних і осушувальних
систем
- - 1
Інші 11 40 12
Усього 160 227 243
Джерело: http://www.me.gov.ua.
Висновки. Провівши аналітичне дослідження сві-
тових та європейських тенденцій розвитку державно-
приватного партнерства у визначенні пріоритетних
сфер застосування, доходимо висновку про таке. Вибір
пріоритетної сфери застосування ДПП залежить від
соціально-економічного рівня розвитку країни і реалі-
зованої політики держави. У країнах з розвиненою
економікою державно-приватне партнерство викорис-
товують не лише для розбудови інфраструктурних
проектів, але й для інноваційного розвитку. Виходячи
з досвіду реалізації проектів ДПП в європейських кра-
їнах, для країн, що розвиваються та країн з перехідною
економікою в умовах модернізації економіки і постін-
дустріального розвитку пріоритетними сферами засто-
сування державно-приватного партнерства мають бути
інноваційна, наукова та науково-технічна сфери.
Список використаних джерел
1. Міжнародна конференція "Перспективи розви-
тку законодавства про публічно-приватне партнерство
у державах-членах СНД", 26 листопада 2014 р., Тав-
рійський палац (Санкт-Петербург) [Електронний ре-
сурс]. — Режим доступу : http://www.ukrppp.com/
uk/trainings/445--------------26--2014-----.
2. Міжнародна конференція "Публічно-приватне
партнерство в сфері водопостачання та водовідве-
дення: обмін досвідом між Європою, Центральною
Азією, Середнім Сходом та Північною Африкою",
21 - 22 жовтня 2014 р.,м. Женева (Швейцарія) [Елект-
ронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.ukrppp.
com/ uk/trainings/425--21-22-2014-.
3. 3-я Міжнародна конференція "Прискорення
ППП в Україні", 10-11 квітня 2014 р., Президент Го-
тель, м. Київ [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http://www.ukrppp.com/uk/trainings/404-3-l-r-10-11-
2014-.
4. Міжнародна конференція з актуальних право-
вих проблем розвитку публічно-приватного партнерс-
тва у сфері аграрних, земельних, екологічних та кос-
мічних відносин, 22 листопада 2013 р., Київ [Елект-
ронний ресурс]. — Режим доступу:
http://www.ukrppp.com/uk/trainings/385--22-2013-.
5. Конференція "Модернізація ЖКГ на засадах
державно-приватного партнерства" [Електронний ре-
сурс]. — Режим доступу: http://cstei.lviv.ua/ua/item/766.
6. Круглий стіл "Публічно -приватне партнерство
у сфері науки та інновацій" в рамках міжнародного на-
уково - технічного форуму "Наука. Інновації. Техно-
логії — 2013", 15 жовтня 2013 р., Київ [Електронний
ресурс]. — Режим доступу : http://www.ukrppp.com/
uk/trainings/373---l-------r-------l---2013r-15--2013--.
7. Market Update Review of the European PPP
Market in 2010 [Електронний ресурс] / European PPP
Expertise Centre. — 12 p. — Режим доступу:
http://www.eib.org/epec/resources/epec-market-update-
2010-public.pdf.
8. Market Update Review of the European PPP
Market in 2011 [Електронний ресурс] / European PPP
Expertise Centre. — 11 p. — Режим доступу :
http://www.eib.org/epec/resources/epec_market_update_
2011_en_web.pdf.
9. Market Update Review of the European PPP
Market in 2012 [Електронний ресурс] / European PPP
Expertise Centre. — 10 p. — Режим доступу :
ТКАЧЕНКО А. М.
2015/№1 141
http://www.eib.org/epec/resources/Market%20Update%2
02012.pdf.
10. Market Update Review of the European PPP
Market in 2013 [Електронний ресурс] / European PPP
Expertise Centre. — 10 p. — Режим доступу :
http://www.eib.org/epec/resources/publications/epec_mar
ket_update_2013_en.pdf.
11. Market Update Review of the European PPP
Market in 2014 [Електронний ресурс] / European PPP
Expertise Centre. — 8 p. — Режим доступу:
http://www.eib.org/epec/epec_market_update_2014_en.
pdf.
12. Kappeler Andreas. Public-Private Partnership in
Europe — before and during the recent financial crisis
[Електронний ресурс] / Andreas Kappeler, Mathieu
Nemoz // Economic and Financial Report 2010/04, July
2010. — Режим доступу : http://www.eib.org/epec/
resources/efr_epec_ppp_report1.pdf.
13. Аналіз законодавства України у сфері дослі-
джень, розробок та інноваційної діяльності та пропо-
зиції щодо доповнень до законодавства. Проект ЄС
“Вдосконалення стратегій, політики та регулювання
інновацій в Україні”.- К.: Фенікс, 2011. - 349 с.
14. "Європейські технологічні платформи та під-
ходи до створення українських технологічних плат-
форм" [Електронний ресурс] Електронний бюлетень.
Формування мережі обміну інформацією про науково-
освітні програми Європейського Союзу. Проект №
45309. Бюлетень № 2. — 21 с. — Режим доступу:
http://cstei.lviv.ua/upload/pub/IRF/1340728263_69.pdf.
15. Explore Rankings 1990 to 2013 [Електронний
ресурс]. — Режим доступу : http://ppi.worldbank.org/
explore/ppi_exploreRankings.aspx.
16. Рейтинг регионов России по уровню государс-
твенно-частного партнерства, 2014-2015, Москва 2015,
[Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.
pppcenter.ru/assets/docs/raytingREG-Block_26-03-
2015_web.pdf.
17. Грибовский А.В. Государственно-частное пар-
тнерство как инструмент стимулирования инно-
вационной деятельности в научно-технической сфере
Российской Федерации [Електронний ресурс]. — Ре-
жим доступу : http://www.riep.ru/upload/iblock/292/
292e3e6eafb1f67f6fef1049d3952c60.pdf.
18. Развитие системы дошкольного образования
через внедрение ГЧП [Електронний ресурс] / Казах-
станский центр государственно-частного партнерства.
— Режим доступу: http://kzppp.kz/ru/anmat/view?id=20.
19. Создан Центр государственно-частного парт-
нерства [Електронний ресурс] / Белорусские новости.
— Режим доступу : http://naviny.by/rubrics/economic/
2014/05/ 27/ic_news_113_436781/.
20. Утвержден список пилотных проектов для ре-
ализации на принципах государственно-частного пар-
тнерства [Електронний ресурс] / Центр государст-
венно-частного партнерства в Беларуси. — Режим до-
ступу : http://pppbelarus.by/blog/infrastructure-board-
meeting-7/.
21. Проект Закона Республики Беларусь "О госу-
дарственно-частном партнерстве" [Електронний ре-
сурс]. / Центр государственно-частного партнерства в
Беларуси. — Режим доступу : http://pppbelarus.by/draft-
ppp-law/.
22. На кінець вересня 2013 року в Україні реалі-
зовувались більше 220 проектів на засадах державно-
приватного партнерства [Електронний ресурс]. — Ре-
жим доступу : http://www.me.gov.ua/control/uk/
publish/article/main?art_id=224783&cat_id=38461&searc
h_param=%E4%EF%EF&searchDocarch=1&searchPubli
shing=1.
23. Інформація щодо стану здійснення державно-
приватного партнерства (станом на 06.01.2015) [Елек-
тронний ресурс] / Департамент інвестиційно-іннова-
ційної політики та розвитку державно-приватного
партнерства. — Режим доступу: http://www.me.gov.ua/
Documents/Detail?lang=uk-UA&id=fc354c59-cb8f-4660-
b7d5-1acdf35f0ab7&title=InformatsiiaSchodoStanuZdiis
nenniaDerzhavnoprivatnogoPartnerstva.
24. Закон України "Про державно-приватне пар-
тнерство" № 2404—VІ від 01.07.2010 р. [Електронний
ресурс]. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/
laws/show/2404-17.
25. Розпорядження Кабінету Міністрів України
№ 739-р. від 14 серпня 2013 р. "Про концепцію розви-
тку державно-приватного партнерства в Україні на
2013-2018 роки" [Електронний ресурс]. — Режим дос-
тупу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/739-2013-р.
А. М. Ткаченко
д-р екон. наук
м. Дніпропетровськ
ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ФОРМУВАННЯ КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ
Постановка проблеми. Сьогодні внаслідок швид-
ких змін — створення найбільш ефективної кадрової
політики у нашій країні — важливе завдання, що стоїть
перед керівництвом кожного суб’єкта господарю-
вання. Для вирішення цього питання доцільно розгля-
нути зарубіжний досвід зокрема на прикладі розвину-
тих країн ЄС, США та Японії, адже в епоху Євроінте-
грації України це питання набуває особливої актуаль-
ності.
Мета дослідження. Дослідження міжнародного
досвіду щодо формування політики кадрового потен-
ціалу.
Аналіз останніх досліджень. Питання кадрового
потенціалу розглядалися різними як вітчизняними,
так і зарубіжними вченими. Серед них — Г. Жане, К.
Поппер, Г. Аммонд, П. Бурдьє, В. Афанасьєв, В.
Авер’янова, А. Пойченко, М. Лукашевич, В. Князєва,
О. Воронько, П. Надолішного тощо, але не зважаючи
на це дане питання є сьогодні досить актуальними.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-87519 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:31:25Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Тараш, Л.І. Петрова, І.П. 2015-10-19T12:31:48Z 2015-10-19T12:31:48Z 2015 Світові та європейські тенденції розвитку державно-приватного партнерства у визначенні пріоритетних сфер застосування / Л.І. Тараш, І.П. Петрова // Вісник економічної науки України. — 2015. — № 1 (28). — С. 133–141. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87519 У статті досліджено тенденції розвитку державно-приватного партнерства у світовій та європейській практиці. Проаналізовано масштаби та сфери застосування державно-приватного партнерства у країнах з розвиненою економікою, у країнах, що розвиваються та у країнах з перехідною економікою. На основі аналітичного дослідження світових і європейських тенденцій розвитку державно-приватного партнерства визначено пріоритетні сфери застосування партнерськоївзаємодії держави і бізнесу у вітчизняній економіці. В статье исследованы тенденции развития государственно-частного партнерства в мировой и европейской практике. Проанализированы масштабы и сферы применения государственно-частного партнерства в странах с развитой экономикой, в развивающихся странах и в странах с переходной экономикой. На основе аналитического исследования мировых и европейских тенденций развития государственно-частного партнерства определены приоритетные сферы применения партнерского взаимодействия государства и бизнеса в отечественной экономике. The article examined progress trends of the public-private partnerships in the world and European practice. The scopes and applications of the public-private partnership in the advanced economies, developing countries and countries with economies in transition are analyzed. On the basis of an analytical study of the world and European progress trends of public-private partnerships as for the use of priority applications of the state and private sector partnership in the domestic economy are identified. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Наукові статті Світові та європейські тенденції розвитку державно-приватного партнерства у визначенні пріоритетних сфер застосування Мировые и европейские тенденции развития государственно-частного партнерства в определении приоритетных сфер применения World and European pro-gress trends of the public-private partnership to identify priority applications Article published earlier |
| spellingShingle | Світові та європейські тенденції розвитку державно-приватного партнерства у визначенні пріоритетних сфер застосування Тараш, Л.І. Петрова, І.П. Наукові статті |
| title | Світові та європейські тенденції розвитку державно-приватного партнерства у визначенні пріоритетних сфер застосування |
| title_alt | Мировые и европейские тенденции развития государственно-частного партнерства в определении приоритетных сфер применения World and European pro-gress trends of the public-private partnership to identify priority applications |
| title_full | Світові та європейські тенденції розвитку державно-приватного партнерства у визначенні пріоритетних сфер застосування |
| title_fullStr | Світові та європейські тенденції розвитку державно-приватного партнерства у визначенні пріоритетних сфер застосування |
| title_full_unstemmed | Світові та європейські тенденції розвитку державно-приватного партнерства у визначенні пріоритетних сфер застосування |
| title_short | Світові та європейські тенденції розвитку державно-приватного партнерства у визначенні пріоритетних сфер застосування |
| title_sort | світові та європейські тенденції розвитку державно-приватного партнерства у визначенні пріоритетних сфер застосування |
| topic | Наукові статті |
| topic_facet | Наукові статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87519 |
| work_keys_str_mv | AT tarašlí svítovítaêvropeisʹkítendencíírozvitkuderžavnoprivatnogopartnerstvauviznačennípríoritetnihsferzastosuvannâ AT petrovaíp svítovítaêvropeisʹkítendencíírozvitkuderžavnoprivatnogopartnerstvauviznačennípríoritetnihsferzastosuvannâ AT tarašlí mirovyeievropeiskietendenciirazvitiâgosudarstvennočastnogopartnerstvavopredeleniiprioritetnyhsferprimeneniâ AT petrovaíp mirovyeievropeiskietendenciirazvitiâgosudarstvennočastnogopartnerstvavopredeleniiprioritetnyhsferprimeneniâ AT tarašlí worldandeuropeanprogresstrendsofthepublicprivatepartnershiptoidentifypriorityapplications AT petrovaíp worldandeuropeanprogresstrendsofthepublicprivatepartnershiptoidentifypriorityapplications |