Чим відповість АЕН України на виклики сьогодення?
Saved in:
| Published in: | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Date: | 2015 |
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2015
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87523 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Чим відповість АЕН України на виклики сьогодення? / Б. Андрушків, О. Погайдак, Н. Кирич // Вісник економічної науки України. — 2015. — № 1 (28). — С. 157–167. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860082022471434240 |
|---|---|
| author | Андрушків, Б. Погайдак, О. Кирич, Н. |
| author_facet | Андрушків, Б. Погайдак, О. Кирич, Н. |
| citation_txt | Чим відповість АЕН України на виклики сьогодення? / Б. Андрушків, О. Погайдак, Н. Кирич // Вісник економічної науки України. — 2015. — № 1 (28). — С. 157–167. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| first_indexed | 2025-12-07T17:17:11Z |
| format | Article |
| fulltext |
АНДРУШКІВ Б., ПОГАЙДАК О., КИРИЧ Н.
2015/№1 157
ДИСКУСІЙНИЙ КЛУБ
Богдан Андрушків
Член Президії АЕНУ, д-р екон. наук, професор
заслужений діяч науки і техніки України
Ольга Погайдак
канд. екон. наук
Наталя Кирич
д-р екон. наук, професор
м. Тернопіль
ЧИМ ВІДПОВІСТЬ АЕН УКРАЇНИ НА ВИКЛИКИ СЬОГОДЕННЯ?
В сучасних умовах розвиток Національної еконо-
міки, в галузевому та регіональному планах, є одним
із найважливіших чинників вирішення всіх соціально-
економічних, ресурсних та ін. дейджерних (небезпе-
кових) проблем нашої держави..
Вчені Академії в т.ч. і Західного центру, тримають
руку на пульсі всіх політичних, соціально-економіч-
них та підприємницьких процесів.
У цілому, як відомо, суб'єкти малого підприєм-
ництва в основному забезпечують близько четвертої
частини бюджетних надходжень окремих регіонів дер-
жави. Власне волонтери за рахунок пожертв у більшій
мірі малих господарських формувань та середнього бі-
знесу здійснюють матеріально-технічне забезпечення
оборони держави на Сході. АЕНУ, як громадське
об’єднання, через регіональні центри багато робить
для пропаганди новітніх методів управління, впрова-
дження в практику виробництва інноваційних підхо-
дів, розвитку підприємницької діяльності ін. В засобах
масової інформації, фахових виданнях академіки сис-
тематично друкують свої наукові розробки, роздуми,
пропозиції тощо. Досягненням нашого часу є те, що
ми зрозуміли хто є ворогом нашої держави, хто є руй-
нівником нашої економіки і наших Збройних сил, це
агресивна Росія. Наступним етапом цього процесу є
добитись від кожного з нас говорити правду, яка по-
лягає в тому що лідери держави у більшій мірі турбу-
ються власним бізнесом, власним проблемами, чим
станом державної економіки, пошуком шляхів виходу
з комплексної кризи усугубленої російською агресією
на Сході. Не в повній мірі використовується для по-
шуку шляхів виходу з кризи науковий потенціал нашої
держави. Виходячи з цих обставин пропонуємо вико-
ристовувані на практиці підприємницької діяльності
оригінальні принципи успішної управлінської діяль-
ності та коментарі до них, які можуть послужити іде-
ологічним підґрунтям для підтримання активної гро-
мадянської позиції в науковому та виробничому сере-
довищах України.
Оригінальні принципи успішної управлінської
діяльності у дейджерних умовах
1. Бути, а не здаватись. Можна бути, а можна
здаватись. Можна бути сильним, а можна ним тільки
здаватись. Можна бути вмілим і знаючим, а можна ним
тільки здаватись. Той, хто здається, а не є, що миті
ризикує бути викритим і живе під цим страхом. Требу
бути, а не здаватись. І треба мати запас: бути кращим,
сильнішим, вмілішим і добрішим, ніж здаєшся.
2. Говори собі правду. Вчися говорити собі правду,
оволодівай цим непростим мистецтвом, тоді картина
світу буде адекватна. Говорити собі правду — значить
бачити всю складну комбінацію мотивів (симпатичних і
не дуже), що лежать в основі кожного власного вчинку і
в кожній оцінці вчинків інших людей. Простих мотивів
не буває.
3. Горизонтальна кар’єра. Вертикальна кар’єра —
поза людиною. Це посади, звання багатство. А горизон-
тальна кар’єра — всередині людини. Це її цінності,
знання, навички та корисні звички. Прагни до горизон-
тальної кар’єри, а не вертикальної. Піднімайся по щаб-
лях професійної майстерності, вмій робити те, що не
вміють інші, а не чіпляйся за посади, звання, багатства.
Посад і звань можна позбавити, багатство — відібрати,
а вміння залишиться. Буде вміння — все буде.
4. Велика мета. Малі цілі — ті, яких досягають за
життя. Нерідко, досягнувши такої мети, людина відчу-
ває спустошення, розчарування, а то і втрачає сенс у
житті. Май велику мету у житті — таку, яку неод-
мінно досягнеш, але після смерті. Розженеш поїзд
життя і зістрибнеш на ходу. Тоді перестанеш блукати
по житті, воно випрямиться натягнутою струною і
знайде сенс, а ти побачиш свій шлях. Шлях, який під-
каже, підтримає, захистить і відповість на всі пи-
тання.
5. Радість невдачі. Невдача вказує на помилки, дає
зворотний зв'язок з реальністю, допомагає будувати
більш адекватну картину світу, повну перспектив.
Тому, хто вміє поводитись з вітрилом, і зустрічний ві-
тер допомагає. Зрадій новому багатству можливостей,
які приносить невдача, і навчишся перетворювати мінус
на плюс.
6. Без скарг і прохань. Не скаржсь і не проси, якщо
це тільки не твій управлінський хід. Скаржаться і про-
сять від слабкості, від чого стають ще слабкішими. Пе-
ретвори скаргу або прохання в пропозицію: пропонуй, а
не проси! Відмовник у скарзі або проханні нічого не втра-
чає, хто відмовляється прийняти пропозицію — втрачає
можливість.
7. Сила в байдужості. Сильному рідко відмовля-
ють, а слабкому — часто. Сила — в байдужості. Байду-
жість — в готовності до будь-якого результату, бо будь-
який результат може стати каменем у фундаменті у
спіху, якщо знаєш, як цей камінь використати. Хто
знає, що робити з будь-яким результатом, той до ре-
зультату байдужий і той сильний.
8. Не «тому що», а «для того, щоб». Приймай рі-
шення, виходячи не з причин, що у минулому, а з інтересів
АНДРУШКІВ Б., ПОГАЙДАК О., КИРИЧ Н.
158 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
майбутнього. Минуле не зміниш, а майбутнє можна ро-
бити. Не борись за минуле, а керуй майбутнім. Забудь,
як рішення з’явилось, але прорахуй всі його наслідки, що
лежать в близькому і віддаленому майбутньому, і хороші
і погані. І, якщо вони влаштовують, то приймай їх (рі-
шення) і дій.
9. Керуй з будь-якої точки. Управляти можна всім
з будь-якої точки простору, з будь-якої соціальної пози-
ції. Всі керують усіма. Навіть камінь на дорозі управляє
рухом воза. Кожен з нас, хоче того чи ні, керує всім сві-
том. Тільки робить це погано. Вчися керувати будь-яким
об’єктом з будь-якої точки і робити це добре.
10. Роби не людині краще, а людину кращою. Можна
робити краще людині, вона буде задоволеною, іноді і вдя-
чною. Але не завжди вона сама стає від цього кращою.
Буває навпаки: стає більш безцеремонною або настирли-
вою, а то й більше — безпорадною. Поводься з іншими не
так, щоб робити людині краще, а так, щоб людину ро-
бити кращою. Робити її більш вмілою, більш самостій-
ною, сильною, справедливою, людяною, мудрою.
11. Вибираючи шлях, думай, хто по ньому піде. До-
рога, легка для одного, може бути нездоланно важкою
для іншого. Люди різні з різними здібностями і можливо-
стями. Не посилай боязкого на переговори з нахабним.
Не доручай ходити по скелях тому, хто боїться висоти.
Не сковуй тямущого конкретизованими інструкціями.
Вдивляйся, хто перед тобою, перш ніж вказати йому
дорогу або спосіб.
12. Добра справа має бути рентабельною. Інакше
вона не виграє конкуренціє зі справою злою. Той, хто ро-
блячи добрі справи, розоряється — дискредитує ці справи,
позбавляючи інших надії на справедливість життя.
Якщо добра справа виявилась навіть у далекій перспек-
тиві збитковою, значить вона не продумана або ро-
биться погано, а значить і не є доброю.
У даний час АЕНУ доцільно вийти з ініціативою
перед НАН України та Кабінетом Міністрів про ого-
лошення умов конкурсу на розробку найактуальніших
проблем соціально-економічного розвитку господар-
ського комплексу нашої держави, ресурсного забезпе-
чення, удосконалення діяльності фінансової та креди-
тно-банківської систем, монетарної політики ін.
У цьому зв’язку, нам хотілось би ознайомити Вас
з деякими конкретними пропозиціями з організації
підприємницької діяльності, які нам вважається реа-
льними до наукових розробок та впровадження у ви-
робничу практику. Окремі з них оформлені в конкре-
тний перелік найважливіших проблем і завдань в ос-
новних сферах господарської діяльності, на вирішення
і розв’язання яких повинна зосередити свою увагу
пропонована нами Економічна Конституція України,
про яку була підготовлена стаття у «Економічному
віснику АЕНУ». З цієї проблематики видана книга:
«Наративи з проблем формування інституційних засад
Економічної Конституції України». (заг. ред. Б.М. Ан-
друшківа. — Тернопіль: ТзОВ «Тернограф», 2013. —
552 с.
Перелік найважливіших проблем і завдань в основних
сферах підприємницької діяльності, на вирішення і
розв’язання яких повинна зосередити свою увагу Еко-
номічна Конституція України та напрями на яких пови-
нен бути спрямований науковий пошук громадських
академічних формувань
У сфері економіки і захисту вітчизняного товаро-
виробника:
— сприяти створенню умов, щоб праця мала за-
цікавлення, виробництво було ефективним, а продук-
ція українського товаровиробника була конкуренто-
спроможною на внутрішньому і міжнародному рин-
ках;
— забезпечити принцип, аби все, що, створю-
ється, виробляється, успішно споживалося в Україні
було конкурентноздатним за кордоном;
— створити передумови відродження у державі
науки та впровадження наукових підходів до вирі-
шення насущних проблем;
— ефективно використовувати трудові, природні,
паливно-енергетичні, матеріальні, фінансові, земельні
та інші ресурси;
— сприяти комплексному відродженню сільсь-
кого господарства та родючості українських ланів;
— домагатися встановлення оптимальних подат-
ків для сільського виробника, які б залежали від кіль-
кості і якості землі й виконували стимулюючу функ-
цію;
— попереджувати практику продажу продукції
українського товаровиробника за демпінговими ці-
нами (часто за безцінь) чи її знищення та закупівлі та-
кої ж продукції сумнівної якості за кордоном;
— домагатися зменшення обсягів навантаження
на фонд оплати праці до 5% з відповідним збільшен-
ням заробітної платні на суму пенсійних внесків;
— домагатися досконалості господарських механі-
змів і податкової політики з тим, щоб вони викону-
вали стимулюючу функцію, а не експлуатаційно-руй-
нівну;
— досягти паритету цін в сільському господарстві
та промисловості, будівництві та сфері обслугову-
вання.
У гуманітарній сфері:
— відродити авторитет національної науки, забез-
печити її віддачу;
— сприяти розвитку талантів у всіх сферах суспі-
льного життя;
— сприяти традиційній релігії при збереженні рі-
вноправності всіх релігій і конфесій;
— запропонувати механізми зацікавленості в тво-
рчій праці, що створить передумови для повної зайня-
тості населення, посприяє припиненню виїзду бага-
тьох, в тому числі обдарованих і талановитих людей,
за кордон;
— надавати всебічну фінансову підтримку для ро-
звитку освіти, науки, культури, видавничої діяльності
та інше.
У сфері соціального захисту населення:
— забезпечувати реалізацію конституційного
права громадян на працю та її оплату;
— передбачати внесення на розгляд Верховної
Ради України законопроекту щодо встановлення роз-
міру пенсій відповідно до трудового стажу та заробі-
тку, стану здоров’я і віку;
— на основі повного реґіонального госпрозраху-
нку радикально розширювати права і фінансові мож-
ливості міст, районів і сіл, бо саме там розв’язують пи-
тання соціально-економічного розвитку територій й
інші людські проблеми;
— домагатися внесення законопроекту про на-
дання статусу державного службовця певним катего-
ріям працівників освіти, медицини та культури;
АНДРУШКІВ Б., ПОГАЙДАК О., КИРИЧ Н.
2015/№1 159
— передбачати поступове збільшення соціальної
допомоги сім’ям з дітьми при народженні кожної на-
ступної дитини до досягнення нею повноліття у роз-
мірі величини прожиткового мінімуму на одну особу
відповідно до соціальних і демографічних груп насе-
лення;
— передбачати поступове збільшення величини
неоподатковуваного мінімуму;
— передбачати поступове відновлення безплат-
ного медичного обслуговування для незахищених і ма-
лозабезпечених верств населення;
— передбачати поступове запровадження пільг
для молодих людей, які розпочинають своє трудове
життя; молодіжне безробіття недопустиме;
— передбачати поступове повернення соціально
знедоленим громадянам втрачених заощаджень;
— передбачати поступову компенсацію збитків
репресованим тоталітарним режимом;
— передбачати вивчення та забезпечення істори-
чної справедливості в оцінці процесів Другої світової
війни, запровадження основ нової державницької іде-
ології яка суттєво впливала б на формування націо-
нальної свідомості.
У сфері політики та оборони:
— сприяти створенню армії на професійній основі
та відродженню престижу професії військового; про-
фесія захисника Вітчизни має стати однією з найавто-
ритетніших;
— сприяти розвитку взаємовигідних відносин з
країнами-сусідами. Україна повинна стати транзит-
ним транспортним коридором між Європою і Азією,
що суттєво поповнюватиме державну казну;
— здійснювати демократичні зміни у кадровій по-
літиці держави;
— сприяти формуванню уряду народної довіри;
— домагатися виведення військ іноземних держав
з території України.
Без сумніву, перелік проблем і завдання в основ-
них сферах діяльності, на вирішення і розв’язання
яких повинна зосередити свою увагу Економічна Кон-
ституція України, не може бути вичерпаним у цій слу-
жбовій записці. Він потребує систематичного попов-
нення і удосконалення. Так чи інакше всі вищеозна-
чені вимоги повинні бути опосередковано враховані в
Економічній Конституції України.
Головний лозунг підготовчого процесу такий: «З
упровадженням Економічної Конституції прийде упо-
рядкованість та прогнозованість у господарювання,
процвітання, гідність та добробут — на зміну економі-
чному занепаду, духовній деградації та розчаруванню».
Примітка: Окремі підпункти переліку найважли-
віших проблем і завдань в основних сферах підприєм-
ницької діяльності, на вирішення і розв’язання яких
повинна зосередити свою увагу Економічна Консти-
туція України нині служать темами наукових робіт, ку-
рсових і дипломних проектів.
КОРОТКИЙ ОПИС ТВОРЧИХ ІНІЦІАТИВ
НАУКОВИХ НАПРЯМІВ ЯКІ МОЖУТЬ
БУТИ РЕКОМЕНДОВАНІ ДО ПОСЛІДУЮЧИХ
РОЗРОБОК
В нинішніх умовах науково-технічний прогрес не
може розвиватися без використання належних еконо-
мічних знань і твердих переконань у тому, що підпри-
ємництво і бізнес, науково обґрунтоване викорис-
тання механізмів їх функціонування створюють спри-
ятливий ґрунт для його ефективного і безпечного ро-
звитку в умовах України.
Прикладні аспекти наукової діяльності академіків
АЕНУ або Як здешевити індивідуальне житлове
будівництво для сільської молоді
«Інститут щасливої сім'ї» Нинішні економічні
реформи повинні охоплювати всі сфери суспільного
життя у нашій молодій державі. Особливою темою се-
ред них є власне - молодіжна проблематика. Проблеми
сім’ї і молоді, щасливого шлюбу є похідними від стану
забезпечення житлово-побутових умов, функціону-
вання сфери обслуговування, психологічної опіки
інше.
На даний час у контексті розвитку управління
виробничими та соціальними системами в інновацій-
ному ланцюзі: освіта — наука виробництво в умовах
суспільних трансформацій», розроблено «Комплексну
програму створення передумов щасливого шлюбу та
зміцнення сімейних устоїв в Україні», як засіб, від
явища масових розлучень. Власне, організація належ-
ним чином виховної роботи в навчальних закладах,
впровадження християнської моралі, справді може, у
багатьох випадках, не лише попередити виникнення
сімейних конфліктів, а і зміцнити первинну ланку на-
шої держави. «Інститут щасливої сім'ї», таку прозаїчну,
на перший погляд, назву можна дати цьому суспільно-
громадському закладу, який міг би функціонувати на
зразок вечірнього факультету не лише при вищих на-
вчальних закладах України, а і при громадських об’єд-
наннях гуманітарного спрямування, при управліннях
освіти та науки, справах сім'ї і молоді, культури, охо-
рони здоров’я та соціального захисту населення інше.
За задумом покликання таких державних і гро-
мадських формувань буде полягати у підготовці моло-
дих людей до сімейного життя. Безумовно для цього
Міністерству освіти і науки України варто невідкла-
дно, вже нині розробити відповідну науково обґрунто-
вану навчальну програму, видати належну навчально-
методичну літературу, передбачити залучення до про-
цесу навчання відповідних фахівців в галузі соціології,
медицини, психології, етики, ін.. З цих питань підго-
товлено пропозиції заступнику Голови Верховної ради
України Миколі Томенку.
Досягнути позитивного результату можна лише
при комплексному їх розгляді. Виходячи з цих мірку-
вань пропонується підготовити перелік найбільш ва-
жливих підприємницьких регіональних проблем для
вирішення галузевими та регіональними управліннями
облдержадміністрації.
Цікавим на наш погляд є проект обґрунтування
типів будівництва індивідуального житла, в т. ч. з ви-
користанням вторинної сировини та впровадженням
енергозберігаючих технологій.
Як відомо, матеріалом для зведення стін в нині-
шніх побутових умовах служить традиційно: цегла че-
рвона, цегла силікатна, гіпсо-шлако-блоки, в гіршому
варіанті - саман (глина з соломою) та інше. В окремих
випадках стіни формуються з різноманітних цемен-
тно-шлакових, гіпсових та інших сумішей. В кожному
випадку відбір здійснюється, точніше обумовлюється
певними обставинами з врахуванням певних чинни-
ків, серед яких як фінансові можливості абонента так
і вартість будівельних матеріалів, як природно-кліма-
тичні умови, в яких буде здійснюватись будівництво,
АНДРУШКІВ Б., ПОГАЙДАК О., КИРИЧ Н.
160 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
так і часові моменти. Тобто задані терміни індивідуа-
льного будівництва в залежності від нагальних потреб
забудовника. В окремих випадках беруться до уваги як
індивідуальні можливості забудовника так і потенційні
можливості будівельних організацій — їх зайнятість і
т.п. Виробляючи загальноекономічну концепцію реа-
лізації плану індивідуального будівництва, молодою
сім’єю, найважливішою компонентою є вартість буді-
вельних матеріалів які складають (при економних під-
ходах до будівництва) 50-60%.
Вивчення показало що в умовах ресурсної кризи
побутові забудовники практикують зведення стін буді-
влі навіть з розмаїтих побутових і виробничих відходів.
Особливої уваги, з економічних міркувань, за нашим
переконанням, заслуговує формування стін житлового
будинку з… соломи, яка на даний час не використову-
ється на кормові цілі суб’єктами сільського господар-
ства. Не значна частина соломи після подрібнення
використовується як органічне добриво та в експери-
ментальному варіанті як паливо. Загалом збут її чи
навіть утилізація обмежені ще й через відсутність
екологічно обґрунтованих технологій спалювання.
Екологи ставлять господарників до відома про відсут-
ність відповідної нормативної документації організації
спалювання. Одне слово, пропонується ефективне ви-
користання цього дешевого, доступного ресурсу як бу-
дівельного матеріалу. При тому необхідно врахувати
що на даний час в Європі та США вивчаються давні
українські технології формування в сільській місцево-
сті солом’яної покрівлі, стріхи з сніпків, які є недов-
говічніші від, наприклад, металевого профілю — бляхи
чи шиферу. Правильно — економно, швидко, легко.
Перші повідомлення про практику використання тю-
ків соломи як будівельного матеріалу для формування
стін подано на сайті: «Мій солом’яний будинок». На
даний час, за науковим супроводом академіків АЕНУ,
на практиці впроваджується згаданий проект. Необхі-
дно сказати, що солом’яні стіни не лише вигідні у ва-
ртісному плані як будівельний матеріал, вони легкі у
монтажі, технологічний процес дає можливість еконо-
мити час на транспортування, монтаж інше. Щопра-
вда, тюки соломи завчасу повинні бути оброблені
(просочені) протипожежним розчином та іншими са-
непідемічними засобами.
На облегшеному фундаменті монтується де-
рев’яний каркас розрахований під розміри солом’яних
пакунків, (тюків соломи) який ними заповнюється. До
дерев’яного каркасу кріпиться металева сітка по якій
представляється можливим здійснити штукатурку.
Опитування забудовників дозволило скласти на-
ступну характеристику такого житла: тепле, економі-
чне …. доступні матеріали; дешевше більш як на тре-
тину, при будівництві немає потреби використовувати
високотехнологічне і дороге обладнання та техніку;
житло — екологічно чисте, близькість до ресурсів т.п.
Нами зроблено спробу провести розрахунок еко-
номічної ефективності, власне індивідуального моло-
діжного будівництва з використанням вторинної сиро-
вини згаданого типу.
За попередніми даними витрати на індивідуальне
будівництво передбачає ряд витрат яких ми хотіли б
класифікувати наступним чином:
1) витрати на проектно-пошукові роботи (ви-
трати на виготовлення проекту на будівництво житла,
екскавацію ґрунту,геодезичні роботи);
2) вартість будівельних матеріалів;
3) витрати на виконання будівельно-монтажних
робіт;
4) витрати на налагодження інженерних мереж
(підвід електроліній, газопостачання, каналізаційних
комунікацій, водопроводу);
5) витрати на енергозабезпечення;
6) витрати на роботу з благоустрою інші витрати.
В кожному випадку розрахунок ефекту здійсню-
ється чи визначається як різниця у витратах за пер-
шим і другим варіантом витрат.
Необхідно зазначити що нами не враховані всі
чинники що впливають на економічність, оператив-
ність, доступність зокрема трудові і т.п.
Розрахунок економічної ефективності будівниц-
тва індивідуального житла з підсобних матеріалів (в
т.ч. і з соломи) у порівнянні з будівництвом традицій-
ними матеріалами і засобами пропонується здійсню-
вати за формулою:
−=
1
n
1
n
. ..... мпВббВтEб мп
де ..бВт — витрати на будівництво будинку із тради-
ційних матеріалів;
... мпВб — витрати на будівництво будинку із під-
собних матеріалів.
Загальний економічний ефект знову ж таки ви-
значається як різниця між витратами традиційними
методами і засобами та, так назвемо, інноваційними
засобами.
Необхідно зауважити що термін експлуатації ін-
дивідуального житла з використанням вторинних ма-
теріалів як із традиційних матеріалів може служити
без ґрунтовного (капітального) ремонту — 20-30 років.
Окупність будівництва, в контексті його експлуа-
таційних показників (економія енергетичних ресурсів,
екологічність яка не може бути виміряна економіч-
ними показниками) скорочується до 3-4 років, ви-
тратна частина падає більш як на третину.
Загалом впровадження ідеї будівництва «со-
лом’яних хат» чи іншими словами технологій будів-
ництва з використанням соломи суттєво може відби-
тись на економії традиційних будівельних матеріалів,
активізації дешевого індивідуального будівництва для
молодих сімей. а це в свою чергу підніме їх життєвий
рівень, скоротить черги на житло. Крім цього таке бу-
дівництво суттєво впливатиме на економію не лише
енергетичних ресурсів, а і на їх виготовлення, Як ві-
домо, наприклад, на виготовлення цегли іде газ, ву-
гілля і т.п. Скоротяться витрати на обігрів існуючими
системами централізованого забезпечення теплом.
При використанні соломи для покрівлі відпадає пот-
реба в її утепленні, що теж матиме суттєвий вплив на
здешевлення будівництва.
Розвиток туристочно-рекреаційної діяльності
є приоритетом у соціально-економічного
розвитку регіону.
Туризм, як відомо, являє собою систему відносин
і явищ, які є результатом використання людиною
свого вільного часу і пов’язані з її переміщенням між
місцем постійного проживання і місцем проведення
дозвілля. Як сфера господарського комплексу вона,
справді забезпечує десяту частину світового валового
АНДРУШКІВ Б., ПОГАЙДАК О., КИРИЧ Н.
2015/№1 161
продукту. Ця галузь розвивається швидкими темпами
і в найближчі роки може стати найбільш важливим се-
ктором підприємницької діяльності караю та України
загалом. Прогнози експертів Всесвітньої туристичної
організації щодо розвитку туризму у світі повною мі-
рою стосуються й України. Адже вона має надзви-
чайно вигідне географічне та геополітичне розташу-
вання, розвинену транспортну мережу, володіє знач-
ними природно-рекреаційними та історико-культур-
ними ресурсами, населена працелюбним і гостинним
народом. Забезпечити належну віддачу від цього поту-
жного потенціалу, використати його в інтересах акти-
вного відпочинку та оздоровлення можна лише за
умови чіткої організації туристичної діяльності, зміц-
нення існуючої та створення нової матеріально-техні-
чної бази, залучення досвідчених і кваліфікованих ка-
дрів, тобто за умови правильної організації та ефекти-
вного управління туризмом.
Туристично-рекреаційна діяльність стає дедалі
прибутковішою галуззю економіки і набуває все відчу-
тнішого значення для господарства як окремих країн,
так і цілих регіонів. Масштаб і стабільність темпів зро-
стання перетворюють туризм на одну з пріоритетних
галузей. На початок 3 тисячоліття прибутки від тури-
зму склали $ 475,8 млрд, що перевищило обсяги сві-
тової торгівлі автомобілями та продуктами харчування.
З переходом до ринкової системи господарю-
вання Україна увійшла в світовий туристичний прос-
тір, прийнята до складу ВТО. У внутрішньому туризмі
було задіяно ще 6,6 млн туристів та 17,6 млн екскур-
сантів. Прибуток від надання туристичних послуг
склав 18,5 млрд грн або $ 3,4 млрд.
Місце України у світовому туристичному процесі
визначається культурно-пізнавальним, екологічним,
спортивно-оздоровчим напрямами туризму. Пріорите-
тні напрями розвитку туризму в Україні базуються на
природних ресурсах, природно-заповідному фонді і
культурно-історичних пам’ятках. Найбільш пошире-
ним видом туризму є культурно-пізнавальний, осно-
вна мета якого — ознайомлення туристів з природою,
культурно-історичним надбанням і сучасним життям
країни. Одним із перспективних напрямів розвитку ту-
ризму в Україні і в усьому світі є екологічний туризм,
що передбачає тісні взаємовідносини з природним се-
редовищем паралельно з еколого-просвітницьким і
виховним впливом. Значний практичний досвід має в
нашій країні спортивно-оздоровчий туризм. Пік його
популярності припав на 60-70-і роки XX ст. В цей пе-
ріод створено його основне інфраструктурне забезпе-
чення і систему підготовки кадрів. Цей напрям теж пе-
редбачає безпосередній зв’язок з природою і орієнто-
ваний на активні форми організації дозвілля.
Перспективи розвитку рекреаційно-туристичної
сфери в Україні обумовлюються дією широкого спек-
тру природних, історико-культурних, соціальних, еко-
номічних, політичних чинників, які мають чітко окре-
слену специфіку. Разом з тим, особливість сьогодніш-
ньої ситуації полягає в тому, що формування й інтег-
рація індустрії рекреаційно-туристичних послуг у сві-
товий ринок пов’язана з необхідністю вирішення гос-
трих соціально-економічних проблем у період транс-
формації суспільно-економічних відносин.
Динамічний процес суспільних перетворень в Ук-
раїні та реформування економічних відносин актуалі-
зували проблему вибору оптимальних шляхів розвитку
її рекреаційно-туристичного комплексу. Це зумовлює
не лише потребу в теоретичному осмисленні суті та
змісту даної сфери діяльності, а й ставить на порядок
денний питання розроблення науково обґрунтованої
концепції розвитку рекреаційно-туристичної сфери та
проектів втілення її у життя. Необхідність пошуку ра-
ціональних шляхів стимулювання розвитку даної
сфери діяльності диктується також перспективою
отримання відчутної економічної вигоди від цієї га-
лузі, що може стати вагомим засобом оздоровлення
національної економіки в цілому.
Розв’язання проблем розвитку контрейлерного
обслуговування в Україні може суттєво
розвантажити автошляхи, здешевити
автоперевезення, бат економію палива.
На основі аналізу літературних джерел та існую-
чого вітчизняного та зарубіжного досвіду роботи залі-
зничного та автомобільного транспорту, виявлено
шляхи та засоби розвитку контрейлерного обслугову-
вання підвищення його ефективності за рахунок інно-
ваційних чинників. Встановлено що загалом одним з
найбільш прийнятних шляхів підвищення ефективно-
сті функціонування транспортних систем, підвищення
безпеки руху, якості транспортного обслуговування є
реалізація наявних контрейлерних можливостей, орга-
нізація раціональних маршрутів руху транспорту. За
рахунок застосування інноваційно-логістичних підхо-
дів, раціонального розміщення контрейлерних пунк-
тів, організаційних чинників та врахування сучасних
вимог експлуатації доріг і транспорту, можливо підви-
щити ефективність та якість транспортного обслуго-
вування в умовах розвитку дорожнього господарства.
Справді в умовах, відставання темпів розвитку
дорожньої інфраструктури, відсутності розвинутих ав-
томобільних дорожніх міських мереж і основних ма-
гістралей, виникають передумови до регулярних по-
рушень нормальних режимів руху транспортних пото-
ків, виникненню між регіональних та міжнародних
конфліктів, росту дорожньо-транспортних пригод, в
т.ч. зниження якості транспортного обслуговування.
Всі ці та інші обставини обумовлюють необхідність
пошуку шляхів і засобів розв’язання проблем розвитку
контрейлерного (комбінованого) обслуговування в
Україні, удосконалення організації використання сис-
теми комбінованого транспортного залізнчного, авто-
мобільного та інших видів обслуговування для того
щоб в певній мірі розвантажити сухопутні транспортні
магістралі від важкого автомобільного транспорту.
Відповідно цим і пояснюється - актуальність і своєча-
сність означеної теми пропонованого дослідження.
Повний регіональний господарський розрахунок — шлях
підвищення ефективності функціонування суб’єктів
господарювання в умовах територіальної одиниці,
забезпечення її сталого розвитку.
Спроба дослідити проблеми впровадження пов-
ного регіонального господарського розрахунку у про-
тивагу федералізації держави, як засобу підвищення
ефективності територіальної одиниці, забезпечення її
сталого розвитку розроблено групою академіків
АЕНУ. В контексті нинішньої соціально-економічної
ситуації запропоновано шляхи вирішення цієї про-
блеми.
В умовах проведення в Україні радикальних еко-
номічних реформ, питання забезпечення регіональної
господарської та фінансової незалежності підприємств
набуває все більшого значення. Досягнення поставле-
ної мети повинно відбуватися на основі підвищення
АНДРУШКІВ Б., ПОГАЙДАК О., КИРИЧ Н.
162 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
ефективності використання всіх засобів та ресурсів у
відповідності до концепції переходу України до ста-
лого розвитку та інших програмних документів з соці-
ально-економічного розвитку держави, пропонованих
Кабінетом Міністрів України на перспективу.
Одним із засобів досягнення цієї мети є ціле-
спрямоване управління чинниками впливу, що забез-
печують економічну стабільність функціонування під-
приємства в рамках регіону. Основним чинником ста-
білізації та джерелом нарощування виробничих мож-
ливостей, інтенсифікації суспільного виробництва є
ефективне та раціональне використання ресурсів, роль
яких помітно зростає як в умовах державної незалеж-
ності, так і в умовах економічної самостійності госпо-
дарюючих суб’єктів в рамках конкретного регіону,
коли залучення нових ресурсів значною мірою визна-
чаються як наявним потенціалом, так і грамотною по-
літикою їхнього ефективного використання. Цій про-
блематиці присвячена робота академіків АЕНУ, «Пов-
ний регіональний господарський розрахунок — шлях
підвищення ефективності суб’єктів господарювання в
умовах територіальної одиниці забезпечення її сталого
розвитку». — Тернопіль ТзОВ «Терно-граф», 2014. —
680 с.
Застосування протягом минулого, посттоталітар-
ного досвіду та здебільшого адміністративних методів
управління негативно вплинуло на господарську та фі-
нансову стабільність функціонування підприємств
особливо в рамках певної законодавчої та нормативної
обмеженості регіону. За умов розвитку ринкових від-
носин та використання економічних методів управ-
ління, подальшої розробки вимагають організаційно-
економічний механізм забезпечення стабільного роз-
витку підприємств та питання вдосконалення управ-
ління, визначення впливу на його ефективність орга-
нізаційних та техніко-економічних чинників. Еконо-
мічні методи забезпечують поєднання інтересів дер-
жави та трудових колективів. У свою чергу, необхід-
ність посилення впливу організаційних та техніко-
економічних факторів на господарську та фінансову
стабільність функціонування підприємств обумовлює
актуальність досліджуваної проблеми.
Земля як стратегічний продукт, об’єкт оренди та
можливий еквівалент обміну в умовах застосування
інноваційно-логістичних підходів може посилити
економічні позиції України не лише в ЄС, а і в світі.
Можливості використання землі як чинника та
ресурсу забезпечення стабільності функціонування не
лише переробних підприємств, а і господарської та фі-
нансової стабільності функціонування національної
економіки загалом і на цій основі досягнення сталого
розвитку суспільства завжди були актуальними. Вияв-
лення причин виникнення застійних явищ в рефор-
муванні аграрного сектору економіки, техніко-еконо-
мічні чинники впливу на організаційне забезпечення
ефективного використання наявних засобів, трудових,
матеріальних, цінових, фінансових ресурсів у цій сфері
суспільного виробництва завжди викликали і викли-
кають інтерес учених України.
Україна за своїми ресурсними можливостями
(маємо на увазі такий ресурс як земля — гумус) поте-
нційно може стати найбагатшою державою світу бо
володіє третиною найціннішого ресурсу планети, чор-
ноземом. Справедливе та ефективне використання зе-
млі як найбільш гуманного, невичерпного, екологічно
чистого, відновлювального ресурсу, та науково обґру-
нтоване ведення сільського господарства за повно-
цикловою системою: вирощування сільгосппродукції -
переробка сировини - реалізація, впровадження інно-
ваційно-логістичних підходів, можуть зробити украї-
нців найбагатшими у світі!
В умовах вступу нашої держави асоційованим
членом Європейського Союзу, залучення внутрішніх
та зовнішніх інвестицій земельний чинник може стати
важелем пожвавлення соціально-економічних відно-
сини, стабільності економіки, благополуччя українсь-
кого народу і т.д.
Таким чином маємо право зробити наступні ви-
сновки. Власне ці та інші обставини обумовлюють ак-
туальність та своєчасність розглядуваної проблема-
тики.
Близько 70% земельного фонду України — це
сільськогосподарські угіддя, більшість з яких зосере-
джені на родючих ґрунтах і дуже за період тоталітар-
ного режиму розорані. Орні землі (або рілля) станов-
лять 4/5 від загальної площі сільськогосподарських
угідь — це один із найвищих показників у світі. Забез-
печеність одного мешканця країни ріллею перевищує
світовий і європейський показники майже у 2,5 рази.
Найвища частка ріллі у степовій зоні — близько 90%.
Проте така висока розораність земель нерідко призво-
дить до посилення водної та вітрової ерозії ґрунту —
знесення родючого шару. Внаслідок цього виникають
яри та балки, трапляються пилові бурі. Великої шкоди
ґрунтам завдають неправильний обробіток, безсисте-
мні зрошування і внесення мінеральних добрив. Вна-
слідок цього ґрунти руйнуються та виснажуються,
знижується їх родючість.
Для підтримання ґрунтів у належному стані необ-
хідно вживати різні заходи: насаджувати дерева і кущі
на схилах ярів, щоб зупинити їх ріст; схили височин
розорювати упоперек, щоб запобігти змиванню ґрунту
поверхневими водами; в міру зрошувати землі; нау-
ково обґрунтовано вносити мінеральні добрива.
Загалом впровадження інноваційно-логістичних
підходів, залучення внутрішніх та зовнішніх (в умовах
ЄС) інвестицій дозволяє на базі активізації викорис-
тання земельних ресурсів розвивати не лише різнома-
нітні галузі сільського господарства, а перед усього пе-
реробну промисловість за замкнутим циклом від виро-
щування сільгосппродукції до її переробки та реаліза-
ції.
Такий підхід забезпечить ефективне викорис-
тання наявних земельних ресурсів, пожвавлення вико-
ристання трудових, фінансових та інвестиційних ресу-
рсів, зайнятості населення ін.
Торф як сировина повинен бути використаний для
переробки та виготовлення харчових продуктів,
парфумів, промислових спиртів, паливних брикетів
та як добриво.
Широкі можливості використання торфу як па-
лива, органічного добрива, та компоненти для вигото-
влення харчових продуктів відомо з давніх давен. Тим
часом використання цієї сировини для виготовлення
спиртів в т.ч. і спиртних напитків варту вивчення ук-
раїнським науковцями. Торф (англ. peat, нім. Torf) —
порода рослинного походження, утворена протягом
тисяч років з недорозкладених рослинних залишків
(трав, мохів та деревини), які внаслідок високої воло-
гості та поганого доступу повітря мінералізувалися
лише частково.
АНДРУШКІВ Б., ПОГАЙДАК О., КИРИЧ Н.
2015/№1 163
Давня назва торфу — займиста земля. Згадки про
торф як «займисту землю», що нею західноєвропейці
користувалися для нагрівання їжі, трапляються в
«Природничій історії» (46 р. н. е.) римського історика
Плінія Старшого. (Торф містить 50—60% вуглецю.
Його теплота згоряння (максимальна) складає 24
МДж/кг).
Вік сучасних торфовищ вимірюється 5—10 тися-
чами років. Усі торф'яники зазвичай дуже заводнені й
заболочені. Торф іноді вкритий невеликим шаром ґру-
нту.
Більшість торф'яних покладів (близько 80%) роз-
ташована в верхніх широтах; близько 60% усіх заболо-
чених територій у світі мають запаси торфу. Найбільші
торф'яні поклади зосереджені в обширних понижен-
нях рельєфу.
За деякими оцінками, світові запаси торфу скла-
дають близько 267 мільярдів тон.
Торфоутворення — неповне розкладення дерев-
них, трав'яних рослин і мохів під дією бактерій і гри-
бків — відбувається здебільшого в долішньому шарі то-
рфу.
До рослин, які відіграють основну роль в утво-
ренні торфу, належать зелені (гіпнові) та білі (сфаг-
нові) мохи, численні види осок, очерет, аїр, рогоза; з
трав'янистих — хвощі, пухівки, шейхцерія, шабельник,
бобівник. Важливе місце в утворенні торфу посідають
деревні породи (береза, вільха, верба), та напівчагар-
никові (верес, лохина, багульник та ін.).
Щорічний приріст рослинного загалу, з якого
утворюється торф, коливається від 10 до 25 мм на рік
і залежить від видів рослин, кліматичних умов та типу
боліт. Щорічний приріст торфу складає тільки 0,5-1
мм в рік.
Колір торфу надає гумус, котрий зумовлює його
основні властивості й надає м'якість. Найваж-
ливішими показниками торфу є ступінь розкладення
та попільність (зольність).
Торф з давніх часів привертав увагу людини. У
країнах Західної Європи видобуток і використання
торфу широко розвивалися в XII—XVIII сторіччях. У
Росії на торф'яне паливо вперше неабияк зважив
Петро I, який 1696 року віддав наказ видобувати торф
у Воронежі та шукати його в околицях Азова, «як у
місцях бездровних».
Поступово торф стали використовувати як
торф'яний кокс у гамарстві, на здобування освітлю-
вального газу. Початок промислового виробництва
торф'яного напівкоксу та смоли прийшовся на кінець
XIX — початок ХХ сторіччя.
На сьогодні торф використовують у сільському
господарстві та тваринництві, лікуванні, біохімії та
енергетиці. Розвиток сучасних виробничих технологій
дозволяє створювати родючі ґрунти, де вирощують
харчові рослини, видобувати добрива, стимулятори
росту рослин, ізоляційні та пакувальні матеріали, ву-
глецевий відновлювач металу, активоване вугілля,
графіт, тощо. [ред.]
Торф має декілька важливих властивостей, котрі
зумовлюють його цінність для рільництва. Унесення
торфу в ґрунт є найліпший спосіб поліпшити власти-
вості ґрунту: пористість, щільність, повітроємність,
вологоємність, мікробіологічний та живильний склад.
Торф містить гумінові кислоти, котрі підштовху-
ють ріст і розвиток рослин, та амінокислоти, потрібні
на перетворення певних первнів харчування на форму,
доступну рослинам.
Торф має бактерицидні й газопоглинальні вла-
стивості, що є однаково потрібними всім видам
ґрунтів. Торф оздоровлює ґрунт, знижує вміст нітратів
у виробі в 1,5-2 рази, запобігає нагромадженню в рос-
линах важких металів та інших шкідливих речовин,
послаблює дію отрутохімікатів, що потрапляють до
ґрунту. Перегній, який утворюється в ґрунті при три-
валому внесенні торфу, перешкоджає вимиванню лег-
корозчинних добрив.
Низовинні й перехідні торфи, які складаються з
перепрілих залишків деревної та трав'яної рослин-
ності, є родючіші, аніж горішні. Ними користуються,
щоб докорінно поліпшити слабородючі ґрунти, надати
зв'язності бідним на перегній пісковим ґрунтам або
розпушити глинисті. В сільськогосподарському виро-
бництві торф ділять на дві групи:
- легкий (або світлий) — торф горішньогу шару
залягання зі ступенем розкладання до 15%. Це моло-
дий, слаборозкладений торф з питомою вагою від 150
до 250 кг/м3, який має високу газо- та водопогли-
нальну здатність, але менший вміст гумінових та
амінокислот через незавершений розпад;
- важкий (або темний) — торф долішніх шарів зі
ступенем розкладання понад 15%. Це «зріліший» торф
з питомою вагою від 350 кг/мі та високим вмістом гу-
мусу, але меншою, ніж у легкого, газо- й водопоглин-
ністю.
Залежно від технології рільництва торф викори-
стовують:
- чистий, щоб поліпшити побудову ґрунту, зби-
рати та тривало втримувати вологу й утворити середо-
вище, яке сприяє збільшенню кисневого обміну;
- з торфу готують субстрат, тобто беручи торф за
основу, його змішують з набором мікро- та макроеле-
ментів, потрібних рослинам. Таким чином отримують
готовий якісний ґрунт, пристосований до первного
виду рослин, кліматичних особливостей, умов до-
зрівання плодів, тощо;
- як сировину для приготування органічних до-
брив;
- при виготовленні торф'яних блоків, які викори-
стовуються для вирощування розсади та облаштування
газонів та укріплення схилів земляни насипів, каналів
та водоймищ. [ред.]
Торф використовують як підстилку у тваринни-
цтві. Здатність сухого торфу поглинати вологу та за-
пахи дозволяє використовувати його як підстилку для
худоби. Один кілограм легкого торфу утримує до 20
літрів води. Отриману після цього суміш можна ком-
постувати без дооброблення. Ще однією перевагою
використання торфу для підстилок є його бактери-
цидні властивості: торф запобігає багатьом хворобам у
худоби.
Торф - займиста корисна копалина, тобто непо-
гане паливо.
Перші електростанції, побудовані в Радянському
Союзі на початку 1920-х років навколо Москви,
працювали саме на місцевому торфі. Останніми ро-
ками в Фінляндії, наприклад, близько 5-7% відсотків
всієї енергії, яка споживаються в країні, отримується
з торфу.
На виробництво енергії придатний тільки торф се-
реднього й високого ступенів розкладання, який ви-
добувають із серединних та донних частин боліт.
Важливою перевагою торфу є його своєрідне
горіння. Адже торфові волокна містять кисень, тому
торф здатен горіти без додаткової подачі кисню.
АНДРУШКІВ Б., ПОГАЙДАК О., КИРИЧ Н.
164 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Торф є цінною хімічною сировиною. З торфу от-
римують понад сто основних хімічних виробів: мети-
ловий і етиловий спирт, фенол, віск, парафін, мо-
лочну, оцтову та щавелеву кислоти, аміак, стимуля-
тори росту рослин, гербіциди. На даний час практи-
куєтиься виготовлення парфумів в основі яких як ком-
понента закладається торф. та ін.
Волокна пушиці, які входять до складу торфу,
можна використовувати при виготовленні тканин. Ро-
зроблено технологію промислового виробництва таких
тканин.
Протизаразні властивості торфу відомі з давніх
часів. На сьогодні на оздоровницях України та
Західної Європи широко поширені торф'яні купелі, в
яких використовують бактерицидні та лікувальні вла-
стивості торфу. В основі лікувальних грязей викори-
стовуються торфи.
Розробляють торф відкритим способом, бо всі
торф'яні родовища розташовані практично на земній
поверхні.
Існує дві основні схеми видобутку торфу:
порівняно тонкими шарами з поверхні землі та глибо-
кими кар'єрами на всю глибину торф'яного пласту.
За першою з цих схем торф виробляють витинан-
ням, а за другою — екскаваторним (або кусковим) спо-
собом. Відповідно й торф способом видобутку поділя-
ють на витятий і кусковий. [ред.]
Значним резервом підвищення родючості ґрунтів
і збалансованого живлення рослин можуть бути при-
родні поклади органічних добрив. Україна має значні
запаси корисних покладів, які здатні багато десятиліть
служити справі підвищення продуктивності агропро-
мислового комплексу, гармонійно поєднуючись з від-
новленням агроландшафтів. Серед корисних покладів
провідне місце належить торфу. Торф - органічна гір-
ська порода, що утворилася внаслідок відмирання і
неповного розпаду болотних рослин в умовах підви-
щеного зволоження та нестачі кисню.
Сьогодні, використання торфу можливе як у пар-
фумерній промисловості так і в харчовій як компонент
спиртних напоїв в т.ч. віскі, бренді і т.п.. Коли гово-
рять про віскі, його зазвичай ділять на шотландський,
ірландський і «інший» - американський, канадський,
японська. Віскі - предмет національної гордості шот-
ландців, крім того, експорт скотча приносить більше
2 млрд фунтів стерлінгів британській скарбниці щорі-
чно. Шотландський віскі ділять на «single malt» (сингл.
молт.) - односолодовий віскі, продукт однієї віскоку-
рні, сировиною для якого слугує тільки ячмінний со-
лод, «pure malt» - чистий солодовий віскі, солодові
спирти у якому вироблено на різних винокурнях і
«blended» - змішаний (купажірованний) віскі, суміш
солодових віскі, приготованих на різних винокурнях і
зернових віскі (зазвичай використовується для його
здешевлення). Купажування дозволяє нейтралізувати
іноді занадто важкий або різкий тон солодових скла-
дових і отримати нові цікаві комбінації смаку.
Чорноморський метан та сірководень - енергетична
сировина яка може зробити енергетично незалежною
Україну.
Гальмування розвитку економіки України галь-
мується недостатнім енергетичним забезпеченням па-
ливно-енергетичного комплексу, його орієнтацією на
розвиток промисловості.
Тим часом Україна посідає сьоме місце за обся-
гами корисних копалин. При раціональному їх вико-
ристанні та впровадженні енергозберігаючиї техноло-
гій можна повністю відмовитися від імпортної енерго-
сровини
В умовах енергетичної кризи заслуговують ідеї
використання газу метану та сірководню запаси яких
не обліковані (20-30 та 60-80 трлн. м. куб.) є в Чор-
ному морі.
Не ефективно використовуються не традиційні
та альтернативні джерела енергії серед яких вітрова,
сонячна енергія, енергія води. На практиці не викори-
стовується біогаз якого отримують шляхом метанового
бродіння, синтетичний газ ін.
На даний час з боку держави необхідно розро-
бити механізми зацікавленості у впровадженні іннова-
ційних підходів в реалізацію на практиці новітньої на-
уки ресурсономіки.
Виготовлення жувальних подушечок з бджолиної
вощини на заміну жувальної гуми не лише не шкідливо,
а і … корисно та смачно, екологічно.
Академіки АЕНУ Тернопільщини вийшли на
конкурс з пропозицією: «Перетворимо Тернопіль в
інноваційний центр з переробки бджолопродукції —
столицю бджолярства України» і… зайняли 1-е місце
що викликало певний громадський резонанс (див.
«Урядовий кур’єр» № 194 від 20.10.2011р.) Тим часом
вирішення проблеми виготовлення медових жуваль-
них подушечок в ланцюзі: заготівля бжолосировини,
вощини — споживчі товарства - переробка в умовах
підприємств харчової промисловості — споживачі,
представляється можливим в Україні, де є відповідна
сировинна база, технологічні можливості, кадрове за-
безпечення.
Наприклад Тернопільщина належить до регіонів
з розвиненою системою бджільництва, кінцеві резуль-
тати якого використовуються не завжди ефективно.
З історичних позицій перші відомості про бджі-
льництво Тернопільщини, як повідомляють І.
Дем’янова і Б. Рудка у Тернопільському енциклопеди-
чному словнику, належать до часів Галицько-Волин-
ського князівства, про що оповідають чисельні леге-
нди.В 1920-39 рр. Бджільництво Тернопільщини було
найрозвинутішим.
1925, за даними загально-польського. конгресу з
бджільництва, 1-е місце за кількістю вуликів на 1 км2
серед 16-ти воєводств займало Тернопільське.
1932 засн. Подільська пасічнича спілка, яка об'єднала
бджолярів Тернополя, Збаражчини, Скалатщини, Те-
ребовлянщини, Бережанщини, Підгаєччини та Золо-
чівського повітів.
1939 вона нараховували понад 2200 членів, усіх
пасічників було 4000. Кооператив забезпечував майже
половину збуту меду з пасік Тернопільщини: на рік 20-
25 вагонів (вагон -10 т). Найбільшу пасіку в Європі
(понад 3000 пнів) тоді мали Є. та О. Білинські на Зба-
ражчині.
На поч. 20 ст. Кременецький повіт займав про-
відне місце за бджолярством у Росії. Великі пасіки тут
мали брати О. і П. Яськевичі, П. Миндзар (Вишні-
вець), М. Семенюх (с. Бережці). 700 бджолосімей
утримувала Почаївська Свято-Успенська лавра.
Розвиткові бджільництва сприяли відомі діячі-
вмілі пасічники: композитор, о. П. Бажанський, який ви-
дав кілька книжок з бджільництва; літературознавець,
о. Й. Застирець автор кн. "Наука пасічництва" (Л., 1935).
АНДРУШКІВ Б., ПОГАЙДАК О., КИРИЧ Н.
2015/№1 165
Підвалини бджільництва в нашому краї заклали М.
Боярський, Ю.-Р. Любінецький, о. М. Михалевич, о. І.
Наумович, М. Паньків, В. Пилипчик. З початком. ко-
лективізації більшість великих. пасік забрали до кол-
госпів Тернопільщини і за її межі. Загалом згідно з да-
ними Всесвітньої продовольчої організації (FAO), Ук-
раїна посідає перше місце в Європі та четверте в світі
за обсягами виробництва меду.
Трійку світових лідерів з виробництва янтарного
продукту очолює Китай. Піднебесна збирає більше 350
тис т меду на рік. Друге і третє місця посідають Арге-
нтина і Туреччина з виробництвом 140 тис. т. і 128 тис.
т. відповідно.
Україна ж виробила 118 тис. т. меду і піднеслась
в переліку найбільших виробників з п’ятої на четверту
сходинку, посунувши Сполучені Штати Америки.
Всього ж у світі виробляється близько 1,4 млн т меду,
з них експортується біля 400 тис. т.
Український ринок меду є одним з найбільш пе-
рспективних і розвиваються на сьогоднішній день з
усіх агропромислових галузей країни. Про те, чи
зможе український мед завоювати перше місце на сві-
товому ринку залежить від багатьох чинників. Вітчиз-
няні підприємці, які займаються бджільництвом,
отримують майже 100%-ий прибуток. Але це стосу-
ється середніх пасік, в яких налічується більше 60
бджолиних сімей. У такому випадку бізнес може оку-
питися всього за кілька років. Сьогодні українські
бджолярі докладають величезних зусиль для того, щоб
не тільки займати лідируючі позиції на світовому ри-
нку меду по виробництву цього виду продукції, але й
зробити Україну одним з найбільших медових експо-
ртерів.
За часів СРСР на території України близько 5 млн
бджолиних сімей виробляли близько 60 тис. тонн ва-
лового меду на рік. Тобто одна бджолина сім'я вироб-
ляла близько 12 кг меду на рік при потенціалі до 100
кг.
Після здобуття Україною незалежності чисель-
ність бджолиних сімей скорочувалася. На даний час а
Україні налічується понад 2 тисяч виробників меду.
95% українського медового врожаю забезпечують при-
ватні господарства. Кількасот тисяч пасік більше на-
гадують хобі чи промисел, ніж сучасну індустрію. Ви-
робничі сили бджільництві Україна сьогодні предста-
вляють такі структури:
колективні агропідприємства - 10%;
приватні господарства - 33%;
приватні пасіки, ферми - 44%;
лісгоспи - 5%;
інші - 8%.
Крім меду, основного продукту бджільництва, та-
кож виробляють віск, прополіс, маточне молочко,
бджолину отруту, забрус, бджолиний підмор тощо.
Віск бджолиний віск знаходить застосування в
медицині. Він входить до складу деяких пластирів, ма-
зей, кремів. Віск добре всмоктується шкірою і додає їй
гладкого і ніжного вигляду, тому він широко застосо-
вується в косметичній медицині.
Прополіс з прополісу виготовляють спиртові на-
стої, спиртові емульсії, прополісне молоко, пропо-
лісне вершкове масло, ефірний екстракт тощо. Про-
поліс має сильну антимікробну і стимулюючу дію. Ви-
користовують його також для інгаляції. З лікувальною
метою препарати прополісу застосовують тільки під
наглядом лікаря.
Маточне молочко маточне молочко надзвичайно
корисне, оскільки містить білки й амінокислоти,
проте менш доступне.
Бджолина отрута незважаючи на давнє викорис-
тання бджолиної отрути в лікувальних цілях, вона
майже не знаходить застосування в науковій медицині.
Значною мірою це пояснюється болючістю ужалень і
важкістю дозування при вжаленнях.
Бджолиний підмор тіла померлих медоносних
бджіл, використовуються в медицині для лікування рі-
зних хвороб. З бджолиного підмору виготовляють різ-
номанітні мазі, спиртові екстракти тощо.
Забрус — воскові кришечки, мед та верхні части-
нки кожної чарунки.
Одним з важливих продуктів бджолиного гнізда є
прополіс. Про його цінні якості знали ще в Древньому
Єгипті (при муміфікуванні), а пізніше у Древній Греції
і Римі використовували для зцілення від багатьох за-
хворювань. Про прополіс, як важливий природний лі-
кувальний засіб, можна прочитати в багатьох старода-
вніх лікарських порадниках.
Нами пропонується алгоритм організації переро-
бки бджолопродукції в контексті активізації підприє-
мницької діяльності бізнес-структур.
Організаційно-технологічна схема передбачає
збір та зберігання бджолопродукції, підготовка до пе-
реробки. Цю функцію пропонується виконувати сис-
темою споживчої кооперації. В алгоритмічній системі
аудиторсько-консультативну функцію доцільно покла-
сти на асоціативне об’єднання у яке повинні увійти:
ВАТ «Терномед», управління охорони здоров’я, Тер-
нопільського державного медичного університету ім.
І.Горбачевського, ВАТ «Тернофарм», обласне товари-
ство любителів-пасічників. Загалом алгоритм органі-
зації переробки бджолопродукції в умовах м. Терно-
поля див. рис. 1.
Тим часом реалізації алгоритму перечать ряд чин-
ників, що обумовлює необхідність вироблення стиму-
люючих засобів з розвитку бджільництва та створення
матеріально-технічної бази для переробки бджолопро-
дукції.
Встановлено, що однією з вагомих чинників сти-
мулювання розвитку галузі бджільництва є:
- нарощування темпів загальної кількості бджо-
линих сімей, що забезпечить ефективне запилення ен-
томофільних сільськогосподарських культур;
- загальний економічним ріст виробництва у
сільському господарстві розширення посіву площ ен-
томофільних культур;
- розширення єдиної системи племінної служби у
бджільництві, спроможної забезпечити потребу пасік
у високоякісному чистопородному племінному мате-
ріалі;
- забезпечення ветеринарними препаратами для
боротьби з хворобами і шкідниками бджіл;
- створення умов щодо вирішення проблеми за-
купівлі та реалізації продукції бджільництва;
- забезпечення прискореного розвитку галузі
бджільництва за рахунок великотоварних господарств
району та малих бджолиних ферм;
- забезпечити розвиток бджільництва за рахунок
створення пасік у сільськогосподарських підприємст-
вах, в кожному сільгосппідприємстві завести пасіки,
на яких утримувати не менше як 20 бджолосімей;
- розширити мережу племінних пасік в приват-
них господарствах громадян, щоб забезпечити племін-
ним матеріалом товарні господарства;
А
Н
Д
Р
У
Ш
К
ІВ
Б
.,
П
О
Г
А
Й
Д
А
К
О
.,
К
И
Р
И
Ч
Н
.
16
6
В
ІС
Н
И
К
Е
К
О
Н
О
М
ІЧ
Н
О
Ї
Н
А
У
К
И
У
К
Р
А
ЇН
И
З
а
го
ті
в
е
л
ь
н
і
о
р
га
н
із
а
ц
ії
с
и
с
те
м
и
с
п
о
ж
и
в
ч
о
ї
к
о
о
п
е
р
а
ц
ії
А
у
д
и
то
р
с
ь
к
о
-к
о
н
с
у
л
ь
та
ти
в
н
і
о
р
-
га
н
із
а
ц
ії
т
а
у
с
та
н
о
в
и
Ф
е
р
м
е
р
с
ь
к
і
та
і
н
ш
і
а
г-
р
а
р
н
і
п
ід
п
р
и
є
м
с
тв
а
,
щ
о
м
а
ю
ть
б
д
ж
о
л
о
го
с
п
о
д
а
р
с
-
тв
о
З
а
го
ті
в
л
я
м
е
д
у
З
а
го
ті
в
л
я
п
е
р
ги
З
а
го
ті
в
л
я
п
р
о
п
о
л
іс
у
З
а
го
ті
в
л
я
з
а
б
р
у
с
у
В
и
р
о
б
л
е
н
н
я
р
е
-
к
о
м
е
н
д
а
ц
ій
з
в
и
-
к
о
р
и
с
та
н
н
я
б
д
ж
о
-
л
о
п
р
о
д
у
к
ц
ії
Т
е
р
н
о
п
іл
ь
б
д
ж
о
л
о
о
б
’є
д
н
а
н
н
я
«
Т
е
р
н
о
м
е
д
»
О
б
л
а
с
н
е
т
о
в
а
р
и
с
т
в
о
п
а
с
іч
н
и
к
ів
-
л
ю
б
и
те
л
ів
У
п
р
а
в
л
ін
н
я
о
х
о
р
о
н
и
з
д
о
р
о
в
’я
,
Т
Д
М
У
і
м
.
Г
о
р
б
а
ч
е
в
с
ь
к
о
го
О
б
’є
д
н
а
н
н
я
ф
а
р
м
а
ц
е
в
ті
в
«
Т
е
р
н
о
п
іл
ь
ф
а
р
м
»
О
р
га
н
із
а
ц
ія
п
е
р
е
р
о
б
к
и
б
д
ж
о
л
о
п
р
о
д
у
к
ц
ії
В
и
го
то
в
л
е
н
н
я
п
р
о
д
у
к
то
в
и
х
к
о
н
с
е
р
в
а
н
ті
в
н
а
м
е
д
о
в
ій
о
с
-
н
о
в
і,
р
о
зф
а
с
о
в
к
а
м
е
д
у
В
и
го
то
в
л
е
н
н
я
ж
у
в
а
л
ь
н
и
х
,
е
к
о
л
о
-
гі
ч
н
и
х
,
л
ік
у
в
а
л
ь
н
о
-п
р
о
ф
іл
а
к
ти
ч
-
н
и
х
п
о
д
у
ш
е
ч
о
к
,
к
о
с
м
е
ти
ч
н
а
п
р
о
д
у
к
ц
ія
В
и
го
то
в
л
е
н
н
я
к
а
п
с
у
л
з
к
в
іт
к
о
-
в
и
м
п
и
л
к
о
м
В
и
го
то
в
л
е
н
н
я
н
а
-
ту
р
а
л
ь
н
и
х
м
е
д
о
в
-
м
іс
н
и
х
н
а
п
о
їв
,
к
в
а
с
у
Р
и
с
1
.
А
лг
о
р
и
т
м
о
р
га
н
із
а
ц
ії
п
ер
ер
о
б
к
и
б
д
ж
о
ло
п
р
о
д
ук
ц
ії
в
к
о
н
т
ек
ст
і
а
к
т
и
ві
за
ц
ії
п
ід
п
р
и
єм
н
и
ц
ьк
о
ї
д
ія
ль
н
о
ст
і
б
із
н
ес
-с
т
р
ук
т
ур
З
а
го
ті
в
л
я
в
о
с
к
у
В
и
го
то
в
л
е
н
н
я
л
ік
у
в
а
л
ь
н
о
го
в
о
-
с
к
у
,
с
в
іч
о
к
АНДРУШКІВ Б., ПОГАЙДАК О., КИРИЧ Н.
166 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
АНДРУШКІВ Б., ПОГАЙДАК О., КИРИЧ Н.
2015/№1 167
- налагодити взаємозв’язок зі спорідненими й об-
слуговуючими галузями на підставі взаємовигідних
економічних відносин та паритету цін;
- забезпечити збільшення робочих місць за раху-
нок створення фермерських господарств з розведення
бджіл;
- організація зацікавленості у заготівлях бджоло-
продукції;
- замовлення технологій з їх переробки.
Враховуючи досвід багатьох країн світу, де при-
буток бджільництва від запилення сільськогосподарсь-
ких культур складає 90% від усіх прибутків, необхідно
розробити і впровадити механізм фінансування на ро-
звиток як галузі бджільництва, так і переробці бджо-
лопродуктів, а саме:
- для нарощування загальної кількості бджоли-
них сімей та покращення воскового балансу пасік на
певний період обмежити вивіз воску за кордон;
- з метою покращення кормової бази бджільни-
цтва та враховуючи користь, яку приносять бджоли
при запиленні сільськогосподарських культур, в сіво-
зміни включати посіви медоносних культур з розраху-
нку не менше 20 гектарів на 100 бджолиних сімей;
- надавати фінансову підтримку приватним гос-
подарствам громадян для закупівлі кормів та облад-
нання на пасіку, заготівлі, збереження та продажі за-
готівельникам ;
- за фінансового сприяння держави забезпечити
закупку меду та бджолопродуктів у пасічників бджо-
лооб’єднаннями і спілками пасічників;
- ширше включати в споживчий кошик насе-
лення (особливо в дитячих дошкільних закладах) мед
та інші продукти бджільництва;
- вести широку рекламну діяльність про користь
використання меду та бджолопродуктів з харчовими
та лікарськими цілями;
- запровадити в практику проведення в районах
та місті спілкою пасічників та навчальними закладами
медові ярмарки або свята меду, на яких громадяни мі-
ста мали б можливість закуповувати бажану продук-
цію, що в значній мірі вирішить проблему реалізації
продукції бджільництва;
- службі ветеринарної медицини зменшити фі-
нансовий прес щодо ветеринарних послуг, аналізів
тощо;
- з метою одержання високоякісної та екологічно
чистої продукції бджільництва передбачити викорис-
тання в технологічних процесах при проведені лікува-
льно-профілактичних заходів, препаратів виготовле-
них на основі фітосировини та зведення до мінімуму
використання антибіотиків;
- розвиток такої галузі як — апітерапія, що спри-
ятиме підвищенню рентабельності бджільництва, оскі-
льки буде замовлення пасічникам на додаткову про-
дукцію — маточне молочко, прополіс, пилок, пергу,
забрус.
Для творчих людей потрібні експериментальні
лабораторії які працювали б на підтвердження своїх
наукових розробок. Для національної економіки
потрібна їх ефективність !
Власне з таких міркувань численними науковими
школами у ВУЗах України організовано численні екс-
периментальні науково-дослідні лабораторії основ-
ною метою яких є дослідження актуальних питань со-
ціально-економічного розвитку сфери підприємниць-
кої діяльності, розробка науково обґрунтованих про-
позицій з їх розв'язання ін.
Передбачено, що експериментальні науково-дос-
лідні лабораторії крім творчого пошуку шляхів
розв’язання актуальної проблематики здійснюватиме
наступні види діяльності:
проводить наукові дослідження з актуальної про-
блематики соціально-економічного розвитку сфери
підприємницької діяльності, розробляє науково обґру-
нтовані пропозиції з їх розв’язання;
проводить наукові та науково-дослідні роботи за
господарськими і держбюджетними договорами;
організовує і проводить науково-практичні кон-
ференції і семінари, виступи в засобах масової інфор-
мації на соціально-економічну та іншу проблематичну
тематику;
проводить у межах повноважень наукову, нау-
ково-технічну, науково-практичну експертизу науко-
вих праць та результатів досліджень;
координує діяльність громадських Фондів з ме-
тою активізації інноваційної освітньої діяльності та
наукової творчості студентів, молодих науковців, пра-
цівників університету, творчих особистостей тощо.
виготовляє, упроваджує та реалізує наукову і
інноваційну продукцію;
надає допомогу в патентно-пошукових дослі-
дженнях.
Одним із напрямів активізації їх діяльності, під-
вищення ефективності доцільно розробити систему
матеріальної та моральної їх зацікавленості.
Наукові економічні розробки без реальних мож-
ливостей практичного впровадження їх у виробниц-
тво з відповідним ефектом, безпосередньо для підпри-
ємства не дуже багато значать…Економічну ефектив-
ність науки можна констатувати лише в тоді, коли
вона має соціальний чи економічний зиск.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-87523 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:17:11Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Андрушків, Б. Погайдак, О. Кирич, Н. 2015-10-19T12:34:13Z 2015-10-19T12:34:13Z 2015 Чим відповість АЕН України на виклики сьогодення? / Б. Андрушків, О. Погайдак, Н. Кирич // Вісник економічної науки України. — 2015. — № 1 (28). — С. 157–167. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87523 uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Дискусійний клуб Чим відповість АЕН України на виклики сьогодення? Article published earlier |
| spellingShingle | Чим відповість АЕН України на виклики сьогодення? Андрушків, Б. Погайдак, О. Кирич, Н. Дискусійний клуб |
| title | Чим відповість АЕН України на виклики сьогодення? |
| title_full | Чим відповість АЕН України на виклики сьогодення? |
| title_fullStr | Чим відповість АЕН України на виклики сьогодення? |
| title_full_unstemmed | Чим відповість АЕН України на виклики сьогодення? |
| title_short | Чим відповість АЕН України на виклики сьогодення? |
| title_sort | чим відповість аен україни на виклики сьогодення? |
| topic | Дискусійний клуб |
| topic_facet | Дискусійний клуб |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87523 |
| work_keys_str_mv | AT andruškívb čimvídpovístʹaenukraíninaviklikisʹogodennâ AT pogaidako čimvídpovístʹaenukraíninaviklikisʹogodennâ AT kiričn čimvídpovístʹaenukraíninaviklikisʹogodennâ |