Шляхи відновлення економіки України та Донбасу
Проаналізовано причини системної соціально-економічної кризи в Україні, яка в 2014-2015 рр. переросла у форму збройного протистояння центральної влади та окремих міст і районів Донецької та Луганської областей. Збройний конфлікт набув форми громадянської війни. У його основі - конфлікт окремих оліга...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Дата: | 2015 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2015
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87534 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Шляхи відновлення економіки України та Донбасу / І.П. Булєєв, Н.Ю. Брюховецька // Економічний вісник Донбасу. — 2015. — № 1 (39). — С. 4-11. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859484868779442176 |
|---|---|
| author | Булєєв, І.П. Брюховецька, Н.Ю. |
| author_facet | Булєєв, І.П. Брюховецька, Н.Ю. |
| citation_txt | Шляхи відновлення економіки України та Донбасу / І.П. Булєєв, Н.Ю. Брюховецька // Економічний вісник Донбасу. — 2015. — № 1 (39). — С. 4-11. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економічний вісник Донбасу |
| description | Проаналізовано причини системної соціально-економічної кризи в Україні, яка в 2014-2015 рр. переросла у форму збройного протистояння центральної влади та окремих міст і районів Донецької та Луганської областей. Збройний конфлікт набув форми громадянської війни. У його основі - конфлікт окремих олігархічних груп, а також насильницьке нав’язування населенню Південного Сходу України неприйнятної для нього ідеології радикальних сил і відвертого націоналізму. Показано втрати і руйнування, які отримали регіони Південного Сходу України і економіка в цілому. Обґрунтовано шляхи виходу з кризи і збройного конфлікту України та її окремих регіонів.
Проанализированы причины системного социально-экономического кризиса в Украине, который в 2014-2015 гг. перерос в форму вооруженного противостояния центральной власти и отдельных городов и районов Донецкой и Луганской областей. Вооруженный конфликт принял форму гражданской войны. В его основе - конфликт отдельных олигархических групп, а также насильственное навязывание населению Юго-Востока Украины неприемлемой для него идеологии радикальных сил и откровенного национализма. Показаны потери и разрушения, которые получили регионы Юго-Востока Украины и экономика в целом. Обоснованы пути выхода из кризиса и вооруженного конфликта Украины и её отдельных регионов.
The reasons for systemic social and economic crisis in Ukraine, which in 2014-2015 turned into a form of armed confrontation the central government and the individual cities and regions of Donetsk and Lugansk regions. The armed conflict has taken the form of civil war. At its heart - the conflict of elite groups, as well as violent imposition of the population of South-East of Ukraine unacceptable to his ideology of radical forces and overt nationalism. Showing loss and destruction that have received the South-East of Ukraine and the economy as a whole. The ways out of the crisis and the armed conflict in Ukraine and its separate regions.
|
| first_indexed | 2025-11-24T15:43:11Z |
| format | Article |
| fulltext |
І. П. Булєєв, Н. Ю. Брюховецька
4
Економічний вісник Донбасу № 1(39), 2015
НАУКОВІ СТАТТІ
УДК 338.24(477+477.62)
І. П. Булєєв,
доктор економічних наук,
Н. Ю. Брюховецька,
доктор економічних наук,
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ
ШЛЯХИ ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ ТА ДОНБАСУ1
Постановка проблеми. Сучасний соціально-
економічний стан України не влаштовує майже ні
одного суб’єкта спільноти і більшість суб’єктів
внутрішніх ринкових відносин суспільства, грома-
дян країни. У курсах навчальних закладів наша кра-
їна може бути використана як зразок того, як рес-
публіка у складі союзу входила до першої двадцятки
найбільш розвинених країн світу, а за чверть сто-
ліття відкотилась в аутсайдери Європи та світу.
Отримавши незалежність, Україна вступила у
затяжну системну соціально-економічну кризу і до
цього часу має ВВП на рівні близько 80% від показ-
ника 1991 р. За оцінками експертів у середньому за
рік упродовж своєї незалежності країна втрачала
ВВП на рівні 0,8-1,2%. Ситуація значно погірши-
лась у 2015 р., коли за оцінками прем’єр-міністра
А. Яценюка Україна втратила 25% своєї економіки,
а за оцінками Президента П. Порошенка – 30%, є і
інші оцінки. Але всі вони недостатньо обґрунтовані
і надійні. Держкомстат України також робить ак-
цент на показниках, які влаштовують владу. Анало-
гічна ситуація і в регіонах, особливо в Донбасі, де
частка Донецької і Луганської областей непідконт-
рольні центральній владі України, дають свою ста-
тистику, яка також потребує критичного аналізу. На
протязі всього часу, як виник збройний конфлікт на
південно-східній частині України, більшість насе-
лення України та її регіонів бажає зупинення конф-
лікту, встановлення миру, вирішення питань, що
привели до протистояння олігархів та їх “добровіль-
них батальйонів”. У ці процеси втягнута значна кі-
лькість громадян України, які вельми слабо пред-
ставляють глибинні причини конфлікту та бажають
миру, відновлення економіки, поліпшення соці-
ально-економічного стану в Україні.
Відновлення економіки потребує, перш за все,
якісної оцінки реального стану економіки країни,
1 Статтю підготовлено в результаті виконання НДР Інституту економіки промисловості НАН України “Ме-
тоди розвитку та забезпечення капіталізації промислових підприємств в умовах інституціональних змін” (2012-
2015 рр., номер держреєстрації 0112U006882).
регіонів, що втягнуті у збройний конфлікт, прий-
няття обґрунтованої, підтриманої більшістю насе-
лення концепції розвитку України, як політично і
економічно незалежної держави із соціально-орієн-
тованою економікою. На основі концепції слід
прийняти науково обґрунтовані економічну, проми-
слову, агропромислову політики, які необхідно кон-
кретизувати у програми, проекти, напрями розвит-
ку, де вказано терміни виконання, конкретні викона-
вці, дорожні карти, джерела фінансування, відпові-
дальність за виконання повинна бути персоналізо-
вана. Проведення такої роботи повинно ґрунтува-
тися на обраних та науково обґрунтованих напрямах
виходу із кризи, що мають економічні, політичні, со-
ціальні та інституціональні чинники. Ця робота по-
винна виконуватись не лише владними структу-
рами, а перш за все громадянськими інститутами. В
якості експертів повинні виступати економічні ін-
ститути, перш за все інститути Національної акаде-
мії наук України.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Пи-
танням, які ставляться у даній роботі, присвячено
багато публікацій, вони оприлюднені у програмах
різних політичних сил та їх лідерів, у виступах полі-
тиків та державних діячів, у спеціальній фаховій
економічній літературі. Серед останніх можна на-
звати роботи зарубіжних вчених [1-7] та авторів ре-
комендацій так званого Вашингтонського консен-
сусу. Ці роботи достатньо детально проаналізовані
вітчизняними фахівцями, які відмічають як пози-
тивні сторони робіт закордонних авторів, так і їх не-
доліки. Додатково слід відмітити, що аналізуємі ро-
боти не враховують реалій України, менталітету її
населення та його цінностей, стан економіки. Вони
виходять із процесів, які пройшли західні країни ке-
руючись ліберальною економічною теорією і
прогнозують можливі варіанти розвитку суспільств
Соціально-економічні проблеми Донбасу
І. П. Булєєв, Н. Ю. Брюховецька
5
Економічний вісник Донбасу № 1(39), 2015
постсоціалістичних країн. Реальні процеси в еконо-
міці країн СНД свідчать, що рекомендації західних
фахівців далекі від реалій і часто орієнтовані на ін-
тереси розвинутих країн Заходу, що стали на шляхи
постіндустріального, інноваційного розвитку.
Роботи російських вчених побудовані на ана-
лізі та досвіді Російської Федерації та деяких країн
СНД [8-12]. Вони ближчі до вирішення питань, що
стоять перед Україною. Але й вони не повною мі-
рою можуть бути використані, оскільки також оріє-
нтовані на інтереси інших держав, які не завжди
співпадають з інтересами українського суспільства.
Роботи українських вчених регулярно викону-
ються і публікуються у фахових виданнях, на які
мало уваги звертають можновладці. У свій час у ро-
ботах економістів інститутів НАН України зверта-
лась увага на ризики, які можливі при використанні
тих чи інших моделей переходу України до ринко-
вих відносин. У більшості випадків ці загрози мали
місце на шляхах переходу України до нових методів
господарювання. Більшість цих робіт мали форму
наукових та науково-аналітичних доповідей, аналі-
тичних та доповідних записок, які надсилались ор-
ганам законодавчої, виконавчої влади, керівникам
галузей та відомств. Їх можна знайти на сайтах ін-
ститутів НАН України. Але реакції політиків та дер-
жавних чиновників майже не було. Серед відносно
нових та сучасних публікацій слід назвати роботи
А.А. Чухна [13-14]; роботи виконані під керівни-
цтвом В.М. Гейця [15;16], роботи В. Медведчука
[17], О. Пасхавера [18], роботи Інституту економіки
промисловості НАН України [19-20], роботи, що ви-
конувались фахівцями ряду інститутів під егідою
Академії економічних наук України [21-23] та інші.
Тобто, проблемі, що поставлено у цій статті присвя-
чена достатньо велика кількість робіт і публікацій.
Але вони відображають ті чи інші сторони функці-
онування економіки України в умовах мирного
стану та розвитку суспільства. Дослідження проце-
сів, що проходять в умовах збройного конфлікту в
Україні, а тим більше питанням мобілізації суспіль-
ства України та її окремих регіонів на відбудову
зруйнованих об’єктів, виробничих зв’язків, віднов-
лення виробництва регіонів, що постраждали, ще
вкрай мало. Тому на сьогодні та недалеку перспек-
тиву ця проблема є вельми актуальною.
Мета роботи – аналіз сучасного стану еконо-
міки України та деяких її регіонів, де відбувається
збройний конфлікт, обґрунтування пропозицій та
рекомендацій щодо виходу економіки із кризи, від-
новлення процесів нормального функціонування су-
спільства та економіки.
Викладення основного матеріалу. Загально
визначеним є положення, що починаючи із 90-х ро-
ків минулого століття до теперішнього часу еконо-
міка України і її суспільство знаходяться у стані си-
стемної соціально-економічної кризи. На цьому
фоні відбувається нелінійне функціонування її еко-
номіки, про що свідчать роботи фахівців та науков-
ців [24-25]. Економіка України мала як підйоми до
10-12% за рік (2004-2005 рр.), такі падіння ВВП на
20-40%, а інфляцію – до 10 тис. відсотків. Чергове
падіння економіки має місце після 2011 року. На цей
час (кінець 2014 р. – початок 2015 р.) економіка має
показники за різними оцінками (офіційними, експе-
ртів, політиків):
- за рівнем ВВП (близько 80% до 1991 р.), чисе-
льності населення (близько 76%), зайнятості насе-
лення (безробіття близько 7%, за офіційними да-
ними, 12-15% за оцінками експертів), за рівнем за-
робітної плати та продуктивності праці все ще не до-
сягнуто показників 1991 р. І якщо у 1988 р. Україна
виробляла 2% ВВП світу, то зараз – 0,2% [23, с. 37].
Має місце падіння якості життя, освіти, науки, куль-
тури, загострились протиріччя в суспільстві на ос-
нові майнових, національних, релігійних та інших
відносин та інтересів;
- у 2014 р. за оцінками експертів падіння ВВП
склало більш ніж 15%. Погіршились інші показ-
ники, деякі з них наведено у табл. 1.
Таблиця 1
Динаміка деяких показників економіки України, % до попереднього року *)
Показники 2011 р. 2012 р. 2013 р. 2014 р.
Індекс промислової продукції 107,6 99,3 95,7 89,9
Експорт товарів (січень-листопад відповід-
ного року) 134,3 101,9 90,7 88,7
Імпорт товарів (січень-листопад відповід-
ного року) 138,1 102,9 90,9 72,4
Індекс номінальної середньомісячної заробі-
тної плати 117,6 114,9 107,9 105,9
Індекс зареєстрованих безробітних (грудень
до грудня відповідного року) 88,6 105,0 107,0 109,2
*) Складено за даними Державної служби статистики України [26].
І. П. Булєєв, Н. Ю. Брюховецька
6
Економічний вісник Донбасу № 1(39), 2015
У 2015 р. ситуація погіршилася. За даними
В. Волги (народного депутата Верховної Ради Укра-
їни декількох скликань), які він озвучив 7 березня
2015 р. на Радіо-Ера ФМ, посилаючись на держком-
стат України, показники січня 2015 р. до січня
2014 р. склали, %: промисловість – 78,7; сільське
господарство – 57,4; вантажоперевезення – 75,5; па-
сажирські перевезення – 86,7; експорт – 80,6; ім-
порт – 72,0; роздрібна торгівля – 73,4; реальна заро-
бітна плата – 71,4; ціни товаровиробників – 134,1;
інфляція – 128,7.
Зовнішній борг України зріс на 21% і набли-
зився до річного ВВП (96,5%). Кредитів МВФ виста-
чає лише на обслуговування кредитів, що взяті Ук-
раїною у попередні роки. Золотовалютний резерв за
останні три роки знизився із більш як 30 млрд дол.
США, до 5,46 млрд у березні 2015 р.
Особливо значно знизились обсяги промисло-
вої продукції у Донецькій та Луганській областях
(табл. 2).
Таблиця 2
Індекси промислової продукції, % *
Країна та
області
2013 р. до
2012 р.
2014 р. до
2013 р.
Січень
2015 р.
до січня
2014 р.
Україна 95,7 84,4 78,7
Донецька
область 93,6 68,5 50,4
Луганська
область 91,1 58,0 13,0
* Складено за даними Державної служби статис-
тики України [26].
За даними Головного управління статистики у
Донецькій області за 2014 р. відносно 2013 р. про-
мислове виробництво у Донецькій області скороти-
лося на 31,5%, а у грудні 2014 р. до грудня 2013 р.
скорочення відбулося майже вдвічі, і затронуло
воно підприємства всіх видів економічної діяльності
без виключення, склавши від 74,0% у постачанні
електроенергії, газу, пари та кондиційованого по-
вітря до 46,5% у харчовій промисловості, 6,3% у
текстильному виробництві [27]. Певну частину про-
мислових підприємств та інфраструктури було зруй-
новано у ході збройного конфлікту 2014-2015 рр. а
деякі підприємства взагалі зупинили свою роботу.
За даними Державної служби статистики Укра-
їни у 2014 р. обсяг реалізованої продукції (товарів та
послуг) у Луганській області відносно 2013 р. ско-
ротився на 33%, у порівнянні із 2012 р. – на 44% [28].
І починаючи із червня 2014 р. дані Луганської обла-
сті органами статистики області не публікуються.
Території та економіка Донецької і Луганської
областей складаються із підконтрольних і непідкон-
трольних центральній київській владі.
Станом на початок квітня 2015 р. непідконтро-
льні владі України території Донецької і Луганської
областей складають близько третини цих адмініст-
ративно-територіальних одиниць, в яких живуть і
працюють понад 50% населення цих областей.
Внаслідок військових дій, що розгорнулися на
території Донецької і Луганської областей у 2014-
2015 рр. ситуація у промисловості погіршилася в ре-
зультаті:
- розриву господарсько-виробничих зв’язків
підприємств, розташованих на непідконтрольній
уряду України території із контрагентами, розташо-
ваними на інших територіях України, а також із
більшістю закордонних партнерів;
- фізичної руйнації значної кількості промисло-
вих об’єктів, промислової та громадської інфра-
структури.
За оцінками експертів до 80 % порушено або
зруйновано шахтного фонду, до 75 % – коксових по-
тужностей, до 60 % – доменних потужностей.
Подальший розвиток військових дій загрожує
безповоротнім занепадом гірничо-металургійного
та вугільного комплексів і суміжних із ними видів
діяльності у Донецький та Луганській областях.
За даними Мінрегіону України, станом на 1 ве-
ресня 2014 року у Донецький і Луганській областях
пошкоджено або зруйновано 217 об’єктів освіти,
45 – охорони здоров’я, 51 – культурного і спортив-
ного призначення, 81 адміністративна будівля,
14 об’єктів торгівлі, 132 промислових об’єктів на за-
гальну суму 4 млрд 788 млн грн. Без житла залиши-
лось понад 710 тис. осіб. У Донецький та Луганській
областях пошкоджено близько 5,5 тис. житлових бу-
динків. За даними Мінінфраструктури України руй-
нування різної міри складності отримали майже
962 км автомобільних доріг загального користу-
вання (250,5 км у Донецькій та 711,5 км у Лугансь-
кій областях), пошкоджено або взагалі зруйновано
30 мостів та шляхопроводів загальною протяжністю
2708 м. Пошкоджено 483 об’єкти залізничної інфра-
структури (включаючи шляхи, контакті мережі,
пристрої електропостачання).
За інформацією Міненерговугілля України вна-
слідок бойових дій пошкоджень різного ступеню за-
вдано об’єктам інфраструктури (будівлі, комуніка-
ції) всіх ТЕС Донбаської енергосистеми.
За даними НАК “Нафтогаз України” станом на
12.08.2014 р. пошкоджено майже одну тисячу роз-
подільчих газопроводів (767 – низького, 158 серед-
нього та 54 – високого тиску), зруйновано (демонто-
вано) 1400 м газопроводів, один газонаповнюваль-
ний пункт, відновлення потребують 53 газорозпо-
дільчі пункти та біля 200 шафових газорозподільних
пунктів газопостачальних компаній. Зупинена екс-
плуатація 5 АЗС та 4 АГНКС, викрадено або пошко-
джено 70 одиниць автотранспортної та спеціальної
техніки.
І. П. Булєєв, Н. Ю. Брюховецька
7
Економічний вісник Донбасу № 1(39), 2015
Згідно даним Донецької обласної державної ад-
міністрації в результаті бойових дій в Донецькій об-
ласті нанесено збиток жилим об’єктам на суму 3,2
млрд грн, в Луганській області – на 3 млрд грн [29].
За даними Державного агентства автодоріг України
станом на 10 жовтня 2014 р. для відновлення
об’єктів господарської інфраструктури, що пошко-
джені або зруйновані в ході бойових дій у Донецькій
та Луганській областях необхідно близько 2,2 млрд
грн [30]. За попередніми даними вартість робіт по
відновленню громадянської інфраструктури в Доне-
цькій області складає 735,1 млн грн, в Луганській –
1423,3 млн грн. Наведені вище оцінки збитків є орі-
єнтовними, приблизними. Для більш достовірної
оцінки необхідно створити міжгалузеві комісії (у
кожній із областей) за участі фахівців-експертів ре-
гіону та центральної української влади. В обов’язки
цієї комісії треба вмінити не лише оцінку збитків,
пошуки джерел фінансування відновлення відповід-
ного потенціалу, а й стан основних фондів інфра-
структури взагалі, оцінку можливості використання
наявних ресурсів (навіть і морально застарілих),
пропозиції щодо ринків реалізації продукції та пос-
луг, які можуть бути вироблені підприємствами у
зоні АТО. Доцільно також надати пропозиції від-
носно того, які роботи можуть бути виконані колек-
тивами та власниками конкретних об’єктів, а які по-
требують залучення зовнішніх джерел фінансу-
вання (закордонних та внутрішніх інвесторів, креди-
тів українських і зарубіжних банків та різних фон-
дів, коштів державного та місцевих бюджетів і
тощо). До складу таких комісій обов’язково повинні
бути включені фахівці НАН України, провідні вчені,
представники громадських організацій, місцевого
населення та колективів організацій (підприємств),
що постраждали.
Попередньо, виходячи навіть з наведених та
опублікованих даних, на оновлення виробничого
потенціалу зони АТО потребуються десятки млрд
гривень.
Правомірно виникає питання, чому українське
суспільство, яке завжди відрізнялося толерантністю,
розсудливістю, терпінням дійшло до такого критич-
ного стану?
Однозначної відповіді тут немає. Мабуть слід
починати аналіз із того, як партії, еліти, громадські
організації, що прийшли до влади в умовах отрима-
ної Україною незалежності, використали можли-
вість побудови демократичної держави із соціально
орієнтованою економікою інноваційного типу, які у
сукупності ведуть до постіндустріального суспіль-
ства.
Населенню нав’язується думка, що від суспіль-
ства правляча еліта очікує відповіді на питання яку
державу ми будуємо. Це питання розраховане на не-
підготовлену теоретично громадськість. Адже ні
одна партія, ні один лідер не може працювати, не
знаючи що вони хочуть. В Україні постійно йде по-
літична, ідеологічна, а зараз і збройна боротьба не за
побудову суспільства, яке відповідає бажанням на-
роду, а за владу політичних партій, певних груп та
їх лідерів. Отримавши владу, вони направляють
свою діяльність на збереження влади, що можливо
при умові укріплення економічного стану не дер-
жави, а провладних партій, груп та їх лідерів. З цією
метою проводяться реформи власності, інститутів,
виробничих та громадських відносин.
Із всього різноманіття економічних шкіл реалі-
зації інтересів партій та рухів в Україні більш за все
підходить ліберальна економічна теорія. Вона пе-
редбачає пріоритет приватної власності в економіці,
індивідуалізм громадян, конкуренцію, ринкові від-
носини, широкий діапазон розриву рівня доходів
різних груп громадян і трудящих, обмеженість соці-
ального захисту населення і т.п. Саме ця теорія була
прийнята провладними структурами. І звелась вона
головним чином до практично нелегітимного при-
своєння державної (суспільної) власності незнач-
ною часткою населення. Ця процедура названа “ва-
учерною приватизацією”, процес названо “шоковою
терапією”, а результати – формування олігархічної
власності, деіндустріалізація промисловості, розрив
економічних зв’язків підприємств, розрив техноло-
гій виробництва повного (завершеного) циклу. Сус-
пільство, його основна маса населення отримали
стійкий стресовий стан, масове безробіття, постійно
падаючий рівень соціального забезпечення.
Ліберальна теорія передбачає демократію, сво-
боду. Провладні партії та групи теж за демократію,
за свободу, але для себе. Це свобода на повселюдне
розповсюдження своїх поглядів і заборона поглядів,
що не співпадають із поглядами провладних струк-
тур, свобода безоглядного використання природних
ресурсів країни, свобода від відповідальності за не-
виконання програм, з якими йшли на вибори, це сво-
бода недотримання конституційних положень, ви-
мог законів, свобода не чути вимог населення відно-
сно державного облаштування, місцевого самовря-
дування, мовної політики, віросповідання і т.п. В
кінцевому підсумку ця “свобода” довела до зброй-
ного конфлікту на південно-східній частині Укра-
їни. В результаті до стресу від “шокової терапії” до-
бавився стрес від бойових дій.
Як показано вище, економіка підірвана, суспі-
льство у стресі, політики зважують, скільки ще його
електорат у змозі це витримати.
Рано чи пізно все закінчується. Закінчаться бо-
йові дії, де країна отримала за різними оцінками від
5 тис. (дані ООН) до 50 тис. (дані розвідки ФРН) так
званих “двохсотих”, разів у десять більше “трьохсо-
тих”, до 50 тис. працездатних чоловіків ведуть між
собою збройну боротьбу, паралізована робота під-
приємств у зонах бойових дій Донецької та Луган-
І. П. Булєєв, Н. Ю. Брюховецька
8
Економічний вісник Донбасу № 1(39), 2015
ської областей, значна частина машинобудівних під-
приємств працює на збройні сили.
Останнє на перший погляд сприяє зростанню
зайнятості на виробництві, але це не дає зростання
ВВП, який позитивно впливає на розвиток внутріш-
нього ринку. Громадяни, що працюють на виготов-
лення та ремонт зброї, отримують заробітну плату,
яка не забезпечена товарами і дає результат той же,
що і викид в оборот нічим не забезпечених грошей,
тобто йде процес збільшення інфляції. Адже відомі
висловлювання мудрих вчених, що витрати суспіль-
ства на війну рівнозначні тому як частина націона-
льного багатства викинута у небуття, а гроші, отри-
мані за виготовлення зброї та отримані людьми, що
воюють, є “пусті”, нічим не забезпечені гроші. На-
віть експорт зброї дає доход експортеру, а імпортер
отримує збитки, підриває свою економіку. Тому за-
яви деяких політиків і фахівців, що ВПК підніме
економіку України є безпідставними, теоретично
необґрунтованими, а практично – шкідливими для
економіки і держави в цілому. Тому лише встанов-
лення миру в країні дає можливість створення умов
виходу економіки із кризи, а населення із стресу.
Встановлення миру забезпечує припинення по-
дальших витрат на бойові дії, як прямі, так і опосе-
редковані. За різними оцінками Україною витрача-
ється на війну від 200 млн до 8 млрд дол. США. При-
пинення війни дозволить скоротити витрати насту-
пного періоду у розрахунку на рік на цю величину.
Крім того, припинення збройного конфлікту дозво-
лить вивільнити із бойових підрозділів до 50 тис.
працездатних чоловіків, із яких можна сформувати
будівельні батальйони, які будуть відбудовувати
зруйновані об’єкти (промислові та громадянські),
громадянську та промислову інфраструктуру. Стане
можливим припинити планові мобілізації резервіс-
тів, забезпечив тим можливість їх роботи в реаль-
ному секторі економіки. Це також позитивно вплине
на стан громадян, на їх вихід із стресового стану.
Наступним кроком, що може позитивно впли-
нути на зняття напруги у суспільстві може стати від-
міна дії законів, що ставлять у нерівне положення
громадян у залежності від регіону, де вони постійно
чи тимчасово знаходяться та проживають, від на-
лежності до різних конфесій за віросповіданням, від
мови, якою громадяни користуються як рідною, від
регіонального менталітету населення, його ціннос-
тей, культури і т.п. Це може бути досягнуто прий-
няттям відповідних Указів Президента, чіткої ро-
боти силових та правових структур щодо реалізації
цих Указів.
Одночасно необхідно створити центральну та
регіональні комісії, які отримають повноваження
об’єктивно оцінити збитки від бойових дій у зоні
АТО господарчих структур і громадян, джерела фі-
нансування відновлення руйнацій, матеріальних,
моральних та психологічних збитків громадян зони
АТО та вимушених переселенців. У своїх планах ко-
місії повинні чітко виділити частку фінансування
викладених процесів із державного бюджету, місце-
вих бюджетів, доходів суб’єктів господарської ді-
яльності, власних коштів громадян. Частково ви-
трати бюджетів мають використовуватися на зворо-
тній основі.
Що стосується відродження економіки Укра-
їни, то стратегія цього процесу повинна бути орієн-
тована на розвиток на основі власного внутрішнього
потенціалу. Лише країна, що досягла позитивних ре-
зультатів у своєму розвитку може розраховувати на
рівноправне членство у будь-якому союзі, асоціації,
міжнародному об’єднанні. Ризики і позитиви такого
процесу детально розкрито у ряді робіт [19; 20], у
яких доведено, що як вступ України у ВТО, так і під-
писання угоди щодо асоціації із ЄС має більше ри-
зиків та негараздів, а ніж позитиву. Адже навіть у
старих та нових членів ЄС значна кількість насе-
лення має сумніви щодо користі участі у ЄС. Так,
своїм членством у ЄС незадоволена значна кількість
населення (за даними експерта Всеволода Степа-
нюка – Радіо Ера ФМ, 27.12.2013 р.): Франції, Вели-
кобританії, Нідерландів, Іспанії, Греції, Португалії,
Болгарії, Румунії, країн Балтії; кандидатів у члени
ЄС: Туреччини, Молдови, Грузії.
Тому стратегія розвитку економіки України
має бути орієнтована на забезпечення якості життя
населення, розвиток внутрішнього ринку за рахунок
внутрішнього потенціалу і ресурсів, забезпечення
конкурентоспроможності на зовнішніх ринках і
лише після цього визначати вектор інтеграції із тими
чи іншими світовими, регіональними союзами, асо-
ціаціями і т. ін.
Послабленню напруги в суспільстві можуть
сприяти: перехід на вільне пересування громадян
України по всій її території, включаючи райони не-
підконтрольні на даний момент центральній україн-
ській владі. Пропускний режим слід відмінити, оскі-
льки він не сприяє зміцненню безпеки в країні, од-
ночасно забирає багато часу на оформлення перепу-
сток, перетинання мережі протистояння збройних
сил України і так званих ополченців самопроголо-
шених ДНР та ЛНР.
Крім того, оформлення перепусток, організація
виконання пропускного режиму привели до додат-
кового навантаження на бюджет, створило ще одну
достатньо широку корупційну систему. На даний
момент для населення України, південних та схід-
них регіонів більш актуальним є не перехід на безві-
зовий режим до Європи, а вільне без пропускне пе-
реміщення по всій території України, включаючи
зону АТО і лінію протистояння збройних сил Укра-
їни та самопроголошених “незалежних” районів;
пом’якшення політики держави у галузі кому-
нальних тарифів для населення та платежів за енер-
гоносії (на територіях непідконтрольних уряду Ук-
І. П. Булєєв, Н. Ю. Брюховецька
9
Економічний вісник Донбасу № 1(39), 2015
раїни тарифи не переглядаються). Для цього достат-
ньо перейти на використання у ЖКХ газу, що видо-
бувається в Україні, а електроенергії, що виробля-
ють АЕС. Імпортний газ та інші види енергоносіїв
направляти промисловим підприємствам. Форма по-
стачання – прямі контракти підприємств із поста-
чальниками. Із системи відносин приватних підпри-
ємств “покупець-постачальник” держава повинна
вийти. Це підірве ще одну корупційну систему, на
якій сформувалась значна кількість українських олі-
гархів;
припинити на державному рівні героїзацію уча-
сників збройного протистояння з обох протистоячих
боків. Створити групу фахівців із розслідування
протиправних дій осіб, що сприяли розв’язанню
збройного конфлікту, вчинили тяжкі злочини. Учас-
ників АТО з обох боків виключити із числа учасни-
ків бойових дій, відмінити їм пільги як учасників бо-
йових дій, за виключенням лікування отриманих по-
ранень та втрати працездатності;
зняти економічну блокаду територій та насе-
лення так званих ДНР та ЛНР. Відновити економічні
та логістичні зв’язки підприємств – партнерів всіх
регіонів України. Одним із напрямів може бути пе-
рехід на вугілля, що видобувається в Україні у зоні
АТО, відказавшись від імпорту, який склав у 2014 р.
понад 1,5 млрд дол. США. Може бути реалізована
схема: вугільні підприємства, що розташовані на не-
підконтрольних центральній владі території (“ДНР”
або “ЛНР”) постачають вугілля підприємствам, що
знаходяться на підконтрольній владі території за ці-
ною собівартості. Держава відшкодовує підприєм-
ству-споживачу збиток від отриманого вугілля на
рівні різниці між цінами поставки та ринковими ці-
нами. Така схема використовувалась у 90-ті роки
минулого сторіччя в Німеччині і може бути корис-
ною для України;
розпочати роботу щодо поступового переходу
від фіскальної системи оподаткування доходів юри-
дичних та фізичних осіб (оподаткування прибутку,
заробітної плати і навіть пенсії) до принципів рент-
ного оподаткування, формування національного ди-
віденду (за досвідом штату Аляска, деяких регіонів
Канади, Скандинавських країн, Австралії, Арабсь-
ких Еміратів [12]) з метою реалізації принципу, що
все створене Богом має бути використане для блага
всіх людей нині живучих на даній території і май-
бутніх поколінь;
розпочати роботу по формуванню різних фон-
дів відтворення громадянської інфраструктури,
житла. З цією метою створюються державно-прива-
тні фонди, перебудовується система функціону-
вання малих підприємств, що працюють у даній
сфері (ремонт та відновлення житла, водо- та газо-
постачальних систем, будівництво житла, ремонт
доріг і т.п.). На 2-3 роки такі МП мають отримати
податкові канікули;
корисним може стати досвід КАМАЗА (Росія).
У даний час підприємство має виробниче наванта-
ження на 3 доби у неділю. Із регіонального та феде-
рального бюджетів підприємство отримує фінансу-
вання ще на 2 дні у неділю. Тобто підприємство пра-
цює 5 днів у неділю: три дні виробляє продукцію
свого профілю, а два дні всі працюють на модерні-
зацію, відновлення, ремонт виробничих фондів, ви-
робничої та громадянської інфраструктури, прохо-
дять курси підвищення кваліфікації, набуття суміж-
них професій, економічних і професійних знань,
професій, що будуть потрібні у наступні 2-5 років.
Одночасно вдосконалюється організаційна струк-
тура підприємства, форми участі трудящих в управ-
лінні виробництвом.
Названі вище пропозиції щодо пом’якшення
напруги у суспільстві будуть сприяти зростанню до-
віри населення до держави, що дозволить мобілізу-
вати їх, їх резерви на відновлення економіки країни.
Вже зараз без додаткового фінансування у Горлівці
почали працювати чотири шахти, у Донецьку гази-
фіковано мікрорайон у Пролетарському районі, від-
будовується придатне до ремонту та подальшого
проживання житло у Слов’янську, Краматорську,
Дебальцево і т. ін. Люди готові і згодні працювати
декілька місяців без оплати на відновлені виробни-
цтва і інфраструктури, якщо є впевненість, що влада
та приватні володарі їх не обмануть, та через 2-3 мі-
сяці віддадуть все ними зароблене. Самі господарі
підприємств можуть стати ініціаторами та актив-
ними основними вкладачами коштів у фонди відро-
дження, які мусять працювати під контролем гро-
мадських інститутів.
У найкоротший час доцільно сформувати кон-
цепцію відновлення та розвитку України, її еконо-
мічну та промислову політику. На основі об’єктив-
ної оцінки стану виробничих сил, основних фондів,
інфраструктури слід скласти програму оновлення
зруйнованого, демонтажу й виведення з експлуата-
ції того, що неможливо відновити. Виробничі
фонди, навіть застарілі, повинні отримати повне за-
вантаження, як це робиться в Китаї, що дозволить
наповнити товарами вітчизняний ринок, працівни-
кам отримувати заробітну плату, населенню – підви-
щити доходи. Економічна політики повинна базува-
тись не на ліберальній, а на еволюційній та інститу-
ціональній економічних теоріях, сучасних страте-
гіях [12; 16; 20; 31; 32]. В економіці та у промисло-
вості доцільно впроваджувати інтеграцію (вертика-
льну та горизонтальну) капіталу, труда, власності,
будувати та відновлювати об’єднання повного
циклу виробництва товару, децентралізацію власно-
сті у межах крупних компаній та корпорацій, роз-
витку за рахунок власних ресурсів та резервів, уча-
сті працівників та населення у власності, в управ-
лінні виробничими та громадськими проектами.
І. П. Булєєв, Н. Ю. Брюховецька
10
Економічний вісник Донбасу № 1(39), 2015
Висновки. Незважаючи на переговори у Мін-
ському та Нормандському варіантах на південно-
східних територіях України продовжуються збройні
протистояння різної інтенсивності. Це погіршує
стан економіки держави, руйнує й далі виробничий
потенціал, ускладнює фінансовий стан економіки,
промисловості, знижує людський та інтелектуаль-
ний потенціал країни. Достовірні дані збитків, що
виникли в результаті бойових дій, відсутні. Тому не-
обхідно провести інвентаризацію стану виробничих
сил, рівень їх завантаження, дорожню карту віднов-
лення та модернізації.
Від ліберальної економічної теорії, як бази еко-
номічної політики доцільно перейти до еволюційної
та інституціональної економічних шкіл. Необхідно
сформувати довіру українського суспільства до
влади, для чого перш за все, необхідно припинити
бойові дії, розформувати нелегітимні збройні під-
розділи, припинити мобілізацію резервістів, оптимі-
зувати витрати бюджету та населення на АТО, ВПК,
збройні сили. Докорінно перебудувати відносини
«влада-суспільство», жорстко вимагаючи відповіда-
льності державних чиновників, політиків, законо-
давців перед народом. Реально проводити економі-
чні, адміністративні та інші реформи, які нині зво-
дяться до зростання комунальних платежів і тари-
фів, стягнення податків із всього, що тільки мож-
ливо (навіть із пенсій окремих категорій населення,
податку на війну і т.п.). Доцільно використати пози-
тивний досвід, який є у інших країн світу щодо ви-
ходу із системних фінансово-економічних криз.
Напрямки подальших досліджень. Шляхи
переходу до нової стратегії, економічної політики,
що базуються на сучасних економічних теоріях і по-
зитивному досвіді інших країн світу, що перебували
в аналогічній ситуації. Методи формування довіри
між владою і суспільством, залучення населення до
участі в капіталі, власності, управлінні виробницт-
вом та суспільними інститутами. Принципи форму-
вання науково обґрунтованої програми відновлення
виробничого та людського капіталу економіки Ук-
раїни та її регіонів.
Література
1. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия
(теория и практика) / И. Ансофф. Пер. с англ. – СПб.:
Питер, 2003. – 414 с. 2. Друкер П.Ф. Задачи менедж-
мента в XXI веке / П.Ф. Друкер / Пер. с англ. – М.:
Изд. – Дом «Вильямс», 2001. – 272 с. 3. Гаврили-
шин Б. Дороговкази в майбутнє / Б. Гаврилишин /
Пер. з англ. – К.: Основи, 1993. – 233 с. 4. Гэлбрейт
Дж. Новое индустриальное общество / Дж. Гэлбрейт
/ Пер. с англ. – М.: Изд.-во АСТ; Транзиткнига. –
СПб., 2004. – 602 с. 5. Корнан Я. Дефицит / Я.Кор-
нан / Пер. с англ. – М.: Наука, 1990. – 391 с. 6. Леон-
тьев В. Межстрановая экономика / В.Леонтьев /
Пер. с англ. – М.: Экономика, 1997. – 420 с. 7. Стиг-
лиц Дж. Глобализация: тревожные тенденции / Дж.
Стиглиц / Пер. с англ. – М.: Мысль, 2003. – 300 с.
8. Глазьев С.Ю. Новый экономический уклад в со-
временной экономике / С.Ю. Глазьев / Международ-
ная экономика. – 2010. – № 5. – С. 5-27. 9. Губа-
нов С. Неоиндустриализация России и нищета сабо-
тажной критики / С. Губанов / Экономист. – 2014. –
№ 4. – С. 3-32. 10. Лемещенко Л. Переходный пе-
риод в контексте эволюционной теории / Л. Леме-
щенко / Философия хозяйства: альманах. –2002. –
№ 3. – С. 179-192. 11. Львов Д.С. Экономический
манифест – будущее российской экономики / Д.С.
Львов. – М.: Экономика. – 2000. – 374 с. 12. Львов
Д.С. Экономика развития / Д.С. Львов. – М.: Экза-
мен, 2002. – 512 с. 13. Чухно А.А. Становлення ево-
люційної парадигми економічної теорії / А.А. Чухно
/ твори: у 3-х т. – К.: Логос, 2007. 14. Чухно А.А.
Постіндустріальна економіка: теорія, практика та їх
значення для України / А.А. Чухно / твори: у 3-х т. –
К.: Логос, 2003. – 688 с. 15. Економіка України:
стратегія і політика довгострокового розвитку / За
ред. В.М. Гейця. – К.: Фенікс, 2003. – 1008 с. 16.
Структурні зміни та економічний розвиток України
: монографія / В. М. Геєць, Л. В. Шинкарук, Т. І.
Артьомова та ін.; НАН України, Ін-т економіки та
прогнозування. – К., 2011. – 696 c. 17. Медведчук
В.В. Гражданское общество: Украинский выбор /
В.В. Медведчук /. – М.: Логос, 2012. – 628 с. 18. Пас-
хавер А. Когда власть борется с экономикой, это
очень опасно / А. Пасхавер // Зеркало недели. –
2005. – 15 октября (№ 40). – С.11. 19. Неокоторые
аспекты выбора вектора интеграции Украины: мо-
нография / А.И. Амоша, И.П. Булеев, Н.Е. Брюхо-
вецкая и др. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2013. –
184 с. 20. Промисловість і промислова політика
України 2013: актуальні тренди, виклики, можли-
вості: науково-аналітична доповідь / О.І. Амоша,
В.П. Вишневський, Л.О. Збаразьська та ін./ За заг.
ред. В.П. Вишневського; НАН України, Ін-т екон.
пром-сті. – Донецьк, 2014. – 200 с. 21. Перший стан
модернізації економіки України: досвід та проблеми
/ О.М. Климов, О.І. Амоша та ін.; за заг. ред. В.І. Ля-
шенка; ІЕП НАН України, КПУ. – Запоріжжя: КПУ,
2014. – 798 с. 22. Украина и ее регионы на пути к
инновационному обществу: монография: [в 2-х то-
мах] / [И.П. Булеев, В.И. Дубницкий, М.П. Война-
ренко и др.]; под общ. ред. В.И. Дубницкого и И.П.
Булеева; ИЭП НАН Украины; ДЭГИ; АЭН Укра-
ины. – Донецк: Юго-Восток, 2011. 23. Структурні
реформи економіки: світовий досвід, інститути,
стратегії для України: монографія / О.І. Амоша, С.С.
Аптекарь, М.Г. Білопольський та ін. – Тернополь:
Економічна думка ТНЕУ, 2011. – 848 с. 24. Булеев
И.П. Трансформация общества и экономика: опыт и
перспективы: монография / И.П. Булеев / НАН
Украины, Ин-т экон. пром-сти. – Донецк, 2006. – 336
І. П. Булєєв, Н. Ю. Брюховецька
11
Економічний вісник Донбасу № 1(39), 2015
с. 25. Гейман О.А. Нелинейность экономики и не-
равномерность развития регионов: монография /
О.А. Гейман. – Х.: ФЛП Либуркина Л.М.; ИД «ИН-
ЖЕК»; 2009. – 428 с. 26. Державна служба стати-
стики України [Електронний ресурс]. – Режим до-
ступу: http://ukrstat.gov.ua/. 27. Дані Головного
управління статистики у Донецькій області [Елек-
тронний ресурс]. – Режим доступу:
http://donetskstat.gov.ua/. 28. Індекси промислової
продукції за видами діяльності за січень 2015 року
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://ukrstat.gov.ua/. 29. Офіційний сайт Донецької
обласної державної адміністрації [Електронний ре-
сурс]. – Режим доступу: http://donoga.gov.ua/
index.php/. 30. Офіційний сайт Державного
агентства автодоріг України [Електронний ресурс].
– Режим доступу: http:[//www.ukravtodor.gov.ua].
31. Стратегія економічних реформ FYA Capital
[Електронний ресурс] / ТОВ Компанія «ЕйВай-
Кепітал»: Режим доступу: http://ayacapital.com/
uploaded/overviews/denied/141114-AYA Capital-
Strategy of Reforms full.pdf. 32. Дерегулювання еко-
номіки: проблеми та перспективи: монографія / Під
ред. М.О. Кизима та Ю.Б. Іванова. – Х.: ВД «ІН-
ЖЕК», 2014. – 288 с.
Булєєв І. П., Брюховецька Н. Ю. Шляхи від-
новлення економіки України та Донбасу
Проаналізовано причини системної соціально-
економічної кризи в Україні, яка в 2014-2015 рр. пе-
реросла у форму збройного протистояння централь-
ної влади та окремих міст і районів Донецької та Лу-
ганської областей. Збройний конфлікт набув форми
громадянської війни. У його основі – конфлікт окре-
мих олігархічних груп, а також насильницьке
нав’язування населенню Південного Сходу України
неприйнятної для нього ідеології радикальних сил і
відвертого націоналізму. Показано втрати і руйну-
вання, які отримали регіони Південного Сходу Ук-
раїни і економіка в цілому. Обґрунтовано шляхи ви-
ходу з кризи і збройного конфлікту України та її ок-
ремих регіонів.
Ключові слова: криза, збройний конфлікт,
збитки, промисловість, інфраструктура, фінансу-
вання, цінності, менталітет, консенсус, інтеграція.
Булеев И. П., Брюховецкая Н. Е. Пути воз-
рождения экономики Украины и Донбасса
Проанализированы причины системного соци-
ально-экономического кризиса в Украине, который
в 2014-2015 гг. перерос в форму вооруженного про-
тивостояния центральной власти и отдельных горо-
дов и районов Донецкой и Луганской областей. Во-
оруженный конфликт принял форму гражданской
войны. В его основе – конфликт отдельных олигар-
хических групп, а также насильственное навязыва-
ние населению Юго-Востока Украины неприемле-
мой для него идеологии радикальных сил и откро-
венного национализма. Показаны потери и разруше-
ния, которые получили регионы Юго-Востока Укра-
ины и экономика в целом. Обоснованы пути выхода
из кризиса и вооруженного конфликта Украины и её
отдельных регионов.
Ключевые слова: кризис, вооруженный кон-
фликт, убытки, промышленность, инфраструктура,
финансирование, ценности, менталитет, консенсус,
интеграция.
Buleev I. P., Bryukhovetskaya N. E. Ways of re-
viving the economy of Ukraine and the Donbass
The reasons for systemic social and economic cri-
sis in Ukraine, which in 2014-2015 turned into a form
of armed confrontation the central government and the
individual cities and regions of Donetsk and Lugansk
regions. The armed conflict has taken the form of civil
war. At its heart - the conflict of elite groups, as well as
violent imposition of the population of South-East of
Ukraine unacceptable to his ideology of radical forces
and overt nationalism. Showing loss and destruction that
have received the South-East of Ukraine and the econ-
omy as a whole. The ways out of the crisis and the armed
conflict in Ukraine and its separate regions.
Keywords: crisis, armed conflict, loss, industry, in-
frastructure, financing, values, mentality, consensus, in-
tegration.
Стаття надійшла до редакції 09.01.2015
Прийнято до друку 09.04.2015
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-87534 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1817-3772 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-24T15:43:11Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Булєєв, І.П. Брюховецька, Н.Ю. 2015-10-21T07:05:26Z 2015-10-21T07:05:26Z 2015 Шляхи відновлення економіки України та Донбасу / І.П. Булєєв, Н.Ю. Брюховецька // Економічний вісник Донбасу. — 2015. — № 1 (39). — С. 4-11. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87534 338.24(477+477.62) Проаналізовано причини системної соціально-економічної кризи в Україні, яка в 2014-2015 рр. переросла у форму збройного протистояння центральної влади та окремих міст і районів Донецької та Луганської областей. Збройний конфлікт набув форми громадянської війни. У його основі - конфлікт окремих олігархічних груп, а також насильницьке нав’язування населенню Південного Сходу України неприйнятної для нього ідеології радикальних сил і відвертого націоналізму. Показано втрати і руйнування, які отримали регіони Південного Сходу України і економіка в цілому. Обґрунтовано шляхи виходу з кризи і збройного конфлікту України та її окремих регіонів. Проанализированы причины системного социально-экономического кризиса в Украине, который в 2014-2015 гг. перерос в форму вооруженного противостояния центральной власти и отдельных городов и районов Донецкой и Луганской областей. Вооруженный конфликт принял форму гражданской войны. В его основе - конфликт отдельных олигархических групп, а также насильственное навязывание населению Юго-Востока Украины неприемлемой для него идеологии радикальных сил и откровенного национализма. Показаны потери и разрушения, которые получили регионы Юго-Востока Украины и экономика в целом. Обоснованы пути выхода из кризиса и вооруженного конфликта Украины и её отдельных регионов. The reasons for systemic social and economic crisis in Ukraine, which in 2014-2015 turned into a form of armed confrontation the central government and the individual cities and regions of Donetsk and Lugansk regions. The armed conflict has taken the form of civil war. At its heart - the conflict of elite groups, as well as violent imposition of the population of South-East of Ukraine unacceptable to his ideology of radical forces and overt nationalism. Showing loss and destruction that have received the South-East of Ukraine and the economy as a whole. The ways out of the crisis and the armed conflict in Ukraine and its separate regions. Статтю підготовлено в результаті виконання НДР Інституту економіки промисловості НАН України “Методи розвитку та забезпечення капіталізації промислових підприємств в умовах інституціональних змін” (2012- 2015 рр., номер держреєстрації 0112U006882). uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Соціально-економічні проблеми Донбасу Шляхи відновлення економіки України та Донбасу Пути возрождения экономики Украины и Донбасса Ways of reviving the economy of Ukraine and the Donbass Article published earlier |
| spellingShingle | Шляхи відновлення економіки України та Донбасу Булєєв, І.П. Брюховецька, Н.Ю. Соціально-економічні проблеми Донбасу |
| title | Шляхи відновлення економіки України та Донбасу |
| title_alt | Пути возрождения экономики Украины и Донбасса Ways of reviving the economy of Ukraine and the Donbass |
| title_full | Шляхи відновлення економіки України та Донбасу |
| title_fullStr | Шляхи відновлення економіки України та Донбасу |
| title_full_unstemmed | Шляхи відновлення економіки України та Донбасу |
| title_short | Шляхи відновлення економіки України та Донбасу |
| title_sort | шляхи відновлення економіки україни та донбасу |
| topic | Соціально-економічні проблеми Донбасу |
| topic_facet | Соціально-економічні проблеми Донбасу |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87534 |
| work_keys_str_mv | AT bulêêvíp šlâhivídnovlennâekonomíkiukraínitadonbasu AT brûhovecʹkanû šlâhivídnovlennâekonomíkiukraínitadonbasu AT bulêêvíp putivozroždeniâékonomikiukrainyidonbassa AT brûhovecʹkanû putivozroždeniâékonomikiukrainyidonbassa AT bulêêvíp waysofrevivingtheeconomyofukraineandthedonbass AT brûhovecʹkanû waysofrevivingtheeconomyofukraineandthedonbass |