Визначення чинників державного регулювання інноваційної діяльності вугільних підприємств
Розглянуто зміст чинників державного регулювання інноваційного розвитку вугільної промисловості: інвестиційні, галузеві та інституціональні. Досліджено вплив чинників на інноваційну діяльність вугільних підприємств з використанням методу аналітичного вирівнювання рядів динаміки. Визначено напрями ін...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Дата: | 2015 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2015
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87537 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Визначення чинників державного регулювання інноваційної діяльності вугільних підприємств / Ю.З. Драчук, І.М. Кочешкова, Н.В. Трушкіна // Економічний вісник Донбасу. — 2015. — № 1 (39). — С. 20-31. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859831125001633792 |
|---|---|
| author | Драчук Ю. З., Кочешкова І. М., Трушкіна Н. В. |
| author_facet | Драчук Ю. З., Кочешкова І. М., Трушкіна Н. В. |
| citation_txt | Визначення чинників державного регулювання інноваційної діяльності вугільних підприємств / Ю.З. Драчук, І.М. Кочешкова, Н.В. Трушкіна // Економічний вісник Донбасу. — 2015. — № 1 (39). — С. 20-31. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економічний вісник Донбасу |
| description | Розглянуто зміст чинників державного регулювання інноваційного розвитку вугільної промисловості: інвестиційні, галузеві та інституціональні. Досліджено вплив чинників на інноваційну діяльність вугільних підприємств з використанням методу аналітичного вирівнювання рядів динаміки. Визначено напрями інституціонального забезпечення інноваційного розвитку вугільної промисловості та економічної безпеки.
Рассмотрено содержание факторов государственного регулирования инновационного развития угольной промышленности: инвестиционные, отраслевые и институциональные. Исследовано влияние факторов на инновационную деятельность угольных предприятий с использованием метода аналитического выравнивания рядов динамики. Определены направления институционального обеспечения инновационного развития угольной промышленности и экономической безопасности.
The contents factors of state regulation of innovative development of the coal industry are considered: investment, industrial and institutional. The influence factors on the innovation of coal enterprises are studied using the method of analytical smoothing of time series. Directions institutional support of innovative development of the coal industry and economic security are defined.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:32:47Z |
| format | Article |
| fulltext |
Ю. З. Драчук, І. М. Кочешкова, Н. В. Трушкіна
20
Економічний вісник Донбасу № 1(39), 2015
УДК 338.24:351.82:622.33
Ю. З. Драчук,
доктор економічних наук,
І. М. Кочешкова,
Н. В. Трушкіна,
магістр з економіки
Інститут економіки промисловості НАН України,
м. Київ
ВИЗНАЧЕННЯ ЧИННИКІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВУГІЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ*
Постановка проблеми. Трансформаційний
стан, в якому зараз перебуває економіка України,
привів до появи нових типів перехідних процесів,
непритаманних соціалістичній економіці та обумов-
лених станом світової економіки, головною характе-
ристикою якої є глобалізація як якісно новий етап
розвитку інтернаціоналізації господарського життя.
Економіка ж України, як частина світової еконо-
міки, теж бере участь у зазначеному процесі. Крім
трансформаційних процесів, пов’язаних із транс-
формацією світової економічної системи (інтернаці-
оналізація капіталу; глобалізація виробничих сил;
формування глобальної інфраструктури; посилення
інтернаціоналізації обміну; зростання масштабів
міжнародної міграції робочої сили; зростання інтер-
націоналізації впливу виробництва на споживання
та навколишнє середовище) [1, с. 6], в Україні на-
явні трансформаційні процеси, що характеризують
перехід української економіки до ринкового типу.
Є система критеріїв, відповідно до якої вимірю-
ється ступінь переходу економічної системи Укра-
їни до нових умов господарювання: досягнення пе-
редкризового максимуму обсягу ВВП; перехід до
переважно приватної власності на засоби виробниц-
тва; відтворення матеріального носія нової приват-
ної власності на його власному підґрунті, еконо-
мічне завершення первісного нагромадження інди-
відуальних капіталів у більшості галузей; створення
реальних умов для ринкової поведінки суб'єктів
господарювання, особливо в сучасних умовах відно-
влення (модернізації) інфраструктури економіки
Східних регіонів країни; формування національного
ринку праці з відповідною мобільністю та мотива-
цією праці; формування ринкової інфраструктури
економіки й адекватних механізмів перепливу капі-
талів; перехід до циклічного характеру національ-
ного відтворення; формування інституціонального
середовища, що відповідає ринковій економіці.
* Дослідження виконано в рамках НДР ІЕП НАН України «Розвиток інституціонального середовища
промислового виробництва з урахуванням галузевої специфіки» (№ держреєстрації 0113U004371).
Стратегічним пріоритетом економічної полі-
тики України є інноваційний розвиток і його скла-
дова – науково-технічна діяльність з визначальним
чинником прискорення економічного зростання –
активізацією інноваційної діяльності підприємств.
А «…домінантою державної політики стосовно ву-
гільної промисловості є підвищення ефективності
видобування вугілля, а не досягнення наперед зада-
них його обсягів за будь-яку ціну» [2]. Активізація
інноваційної діяльності потребує пошуку нових під-
ходів до організації взаємовідносин між усіма учас-
никами інноваційного процесу, закріплення певних
функцій за відповідними органами управління.
Державне регулювання інноваційної діяльності
з урахуванням ринкових трансформацій в економіці
України полягає в: удосконаленні нормативно-пра-
вової бази інноваційної діяльності, у тому числі
адаптації національного законодавства до відповід-
них стандартів СОТ; побудові загальнообов’язко-
вого страхування інноваційних проектів; узго-
дженні нормативно-правових актів щодо наукової
та науково-технічної діяльності й відносин інтелек-
туальної власності; забезпеченні достатності та
ефективності фінансування освіти та науки, іннова-
ційного бізнесу; посиленні кредитного забезпечення
впровадження науково-технічних розробок; ство-
ренні дієвої інноваційної інфраструктури, що від-
ображає сукупність взаємозумовлених та цілеспря-
мованих засобів і способів досягнення загальної
мети – інноваційного розвитку країни (регіону).
До основних чинників державного регулю-
вання інноваційної діяльності у вугільній промисло-
вості з урахуванням ринкових трансформацій в еко-
номіці України, що розглядаються в даній роботі,
віднесено інвестиційні, галузеві та інституціональні.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ас-
пекти державного регулювання інноваційної діяль-
ності в галузях промисловості знаходяться в полі
зору дослідників, серед яких слід відзначити:
Ю. З. Драчук, І. М. Кочешкова, Н. В. Трушкіна
21
Економічний вісник Донбасу № 1(39), 2015
О.І. Амошу, В.П. Антонюк, І.П. Булєєва, В.В. Де-
ментьєва, В.П. Вишневського, А.І. Землянкіна, Р.М.
Лепу, В.І. Ляшенка, Л.Л. Стариченка, Д.Ю. Череват-
ського та багатьох ін.
Для оздоровлення та стабілізації роботи вугіль-
ної промисловості науковцями відзначено: віднов-
лення (модернізація) промислового потенціалу,
прискорення реструктуризації галузі з подальшим
виведенням з експлуатації (переважно шляхом кон-
сервації) глибокозбиткових шахт і модернізації
перспективних шахт (з відповідним соціальним за-
хистом працівників, що вивільняються); законода-
вче врегулювання системи державної підтримки
вугледобувних підприємств з наданням їй стимулю-
ючого характеру; створення нормативно-методич-
ної бази для залучення недержавних інвестицій у
державний сектор галузі шляхом спільної розробки
вугільних родовищ державними та приватними під-
приємствами; реалізацію випереджальної стратегії
щодо створення принципово нових, нетрадиційних
засобів і технологій виймання кам’яного вугілля з
тонких пластів зі складними умовами, які необхідні
для українських шахт [2].
На думку провідних вчених, «формирование
инновационной экономики предполагает создание
таких институциональных условий, при которых
именно инновации выступают основным источни-
ком максимизации индивидуального дохода соб-
ственника» [3].
Метою даної статті є розгляд чинників дер-
жавного регулювання інноваційного розвитку вугі-
льної промисловості з урахуванням ринкових
трансформаційних процесів в економіці України, до
яких віднесено: інвестиційні чинники інноваційної
діяльності підприємств; чинники, що впливають на
галузеві ризики інвестування інноваційної діяльно-
сті підприємств; чинники інституціонального забез-
печення венчурного фінансування інноваційного
розвитку та економічної безпеки вугільних підпри-
ємств.
Для досягнення поставленої мети виконано на-
ступне:
проаналізовано обсяги інвестиційного забезпе-
чення розвитку вугільної галузі в Україні;
розглянуто зміст чинників державного регулю-
вання інноваційного розвитку вугільної промисло-
вості;
досліджено чинники інноваційної діяльності
вугільних підприємств при використанні методу
аналітичного вирівнювання рядів динаміки (ранго-
вої кореляції Спірмена та лінійної кореляції
Пірсона);
визначено напрями інституціонального забез-
печення інноваційного розвитку вугільної промис-
ловості;
розглянуто складові елементи механізму інсти-
туціонального забезпечення економічної безпеки
промислового підприємства.
Виклад основного матеріалу дослідження.
Здійснення інноваційних перетворень передбачає
застосування ефективних механізмів, спрямованих
на перебудову інноваційної діяльності та форму-
вання єдиного механізму державного регулювання
інноваційного розвитку країни.
Звертаючись до аналізу обсягів інвестиційного
забезпечення розвитку вугільної галузі в Україні,
слід позначити сучасний стан вугільної промисло-
вості, де внаслідок військових дій у Донбасі у
2014 р. значна частина шахт припинила виробничу
діяльність. Станом на середину вересня не діяли
74 шахти із 119 (62%), у тому числі в державному
секторі – 64 шахти з 81 (79%) і в недержавному сек-
торі – 10 шахт з 38 (26%). Багато шахт зазнали руй-
нувань комплексів поверхні, ряд шахт затоплено;
пошкоджено промислову інфраструктуру вугледо-
бувних підприємств. Разом з тим продовжувалось
видобування вугілля з нелегальних «копанок».
Станом на початок листопада 2014 р. біль-
шість – 81 вітчизняна шахта (62%), у тому числі
62 шахти (67%) державного сектору і 19 шахт (50%)
недержавного сектору, опинилися на території, не-
підконтрольній українській владі, та поза системою
господарювання, що регламентується нормативно-
правовими актами української держави (зокрема,
щодо ціноутворення, збуту вугільної продукції, дер-
жавної підтримки збиткових вугледобувних підпри-
ємств).
Вугледобувні підприємства на цій території за-
раз намагаються продовжити або відновити госпо-
дарську діяльність у нових умовах, але перспективи
їх функціонування представити ще дуже важко. Так,
через порушення зв’язків з партнерами, а також по-
шкодженням промислової інфраструктури на ряді
шахт, як державних, так і недержавних, виникли
серйозні проблеми зі збутом видобутого вугілля
(при наявності його дефіциту на українських ТЕС);
з державною фінансовою підтримкою збиткових
державних шахт , яка припинилася у другій поло-
вині 2014 року.
Потребує особливої уваги критерії закриття
шахт, які пропонуються у програмі Міністерства
енергетики та вугільної промисловості України, бо
одним з негативних наслідків закриття шахт за всі
роки реструктуризації вугільної галузі було те, що
багато з них мали містоутворююче значення, що й
стало причиною депресивного стану переважної бі-
льшості шахтарських міст, який тільки погіршився
внаслідок бойових дій [4, с. 18].
Виведення шахти з експлуатації потребує три-
валої відповідальності. Заходи із закриття підприєм-
ства спрямовані швидше за все на короткострокову
підтримку місцевої економіки, тоді як соціально-
Ю. З. Драчук, І. М. Кочешкова, Н. В. Трушкіна
22
Економічний вісник Донбасу № 1(39), 2015
економічне відродження розраховане на десятки ро-
ків або навіть довше. Значних коштів потребує євро-
пейський стандарт закриття шахти «від чорного – до
зеленого». Треба зазначити, що вугільна галузь, як і
вся країна в цілому, потребує якісних змін, тому слід
не тільки враховувати всі можливі негативні нас-
лідки закриття шахт, щоб унеможливити їх, а й над-
звичайно ефективно і прозоро використовувати
кошти, які надасть держава та міжнародна спільнота
для відновлення не тільки галузі, а й всієї інфра-
структури шахтарських міст, підвищення рівня яко-
сті життя населення в них та досягнення відповід-
ного рівня екологічної безпеки [4, с. 19], щоб не
повторювати негативний досвід реалізації одного з
найдорожчих проектів Євросоюзу – проекту ре-
структуризації вугільної галузі, – на який ЄС за три
роки витратив понад 10 млн євро.
Результати проведеного дослідження в рамках
науково-дослідної роботи «Розвиток інституціона-
льного середовища промислового виробництва з
урахуванням галузевої специфіки» дозволили систе-
матизувати чинники, які слід враховувати при роз-
робці комплексу заходів з державного регулювання
інноваційного розвитку вугільної галузі (рис. 1).
Рис. 1. Основні чинники державного регулювання інноваційного розвитку у вугільній
промисловості з урахуванням ринкових трансформаційних процесів в економіці України
Дослідження показали, що важливою пробле-
мою формування та реалізації інноваційної моделі
розвитку економіки за участі держави є її інвести-
ційне забезпечення. Однією з важливих проблем в
умовах ринкової економіки є залучення ресурсів під
фінансове забезпечення нових або підтримку наяв-
них у промисловості інвестиційних проектів. Су-
часні тенденції господарювання, висока ступінь зно-
шеності устаткування промислових підприємств і
необхідність освоєння та впровадження новітніх те-
хнологій визначають актуальність даної проблеми,
особливо – для умов вугільної галузі. На форму-
вання та становлення інноваційного розвитку віт-
чизняних вугледобувних підприємств впливають
зовнішні та внутрішні чинники (рис. 2).
За даними Міністерства енергетики та вугіль-
ної промисловості України, питома вага державного
бюджету в загальному обсязі інвестицій у розвиток
вугледобувних підприємств зросла за 2001-2013 рр.
на 32,5%, а питома вага власних джерел скоротилася
на 35,4%. Питома вага інших джерел майже не змі-
нилась і становила 7,1% загального обсягу інвести-
ційних ресурсів підприємств вугледобувної галузі
[5, 6]. Таким чином, аналіз інвестицій в розвиток ву-
гільних підприємств України свідчить, що основним
інвестором залишається держава (табл. 1).
Таблиця 1
Структура джерел інвестування діяльності
вугледобувних підприємств за 2001-2013 рр.
Рік
Структура джерел інвестування,%
Усього
У тому числі:
держ-
бюджет
власні
дже-
рела
інші
джерела
2001 100,0 36,0 60,8 3,2
2012 100,0 67,4 28,5 4,0
2013 100,0 68,5 25,4 7,1
За період 2001-2013 рр. відзначено тенденцію
скорочення загальних обсягів інвестицій у діяль-
ність вугледобувних підприємств на 8,3% у резуль-
таті суттєвого зменшення власних джерел підпри-
ємств на 61,7%. За цей період обсяги державного
бюджету в розвиток вугледобувної промисловості
зросли на 74,5% (табл. 2).
Чинники державного регулювання інноваційної
діяльності вугільних підприємств
Інвестиційні чинники інноваційної діяльності підприємств
Чинники, що впливають на галузеві ризики інвестування
інноваційної діяльності підприємств
Чинники інституціонального забезпечення венчурного
фінансування інноваційного розвитку підприємств
Чинники інституціонального забезпечення
економічної безпеки вугільних підприємств
Ю. З. Драчук, І. М. Кочешкова, Н. В. Трушкіна
23
Економічний вісник Донбасу № 1(39), 2015
Рис. 2. Комплекс чинників, що впливають на інноваційну діяльність вугледобувних підприємств
Таблиця 2
Динаміка обсягів інвестицій у вугледобувні підприємства
Рік
Інвестиції у підприємства вугледобувної промисловості [5, 6]
Усього У тому числі:
млн грн темпи зрос-
тання,%
Держбюджет власні кошти
млн грн темпи зрос-
тання,% млн грн темпи зрос-
тання,%
2001 1802,7 100,0 648,7 100,0 1095,7 100,0
2002 1548,0 85,9 629,1 97,0 918,9 83,9
2003 1898,5 105,3 1086,4 167,5 812,1 74,1
2004 2772,9 153,8 1325,5 204,3 1447,4 132,1
2005 1724,9 95,7 1279,8 197,3 445,1 40,6
2006 1779,7 98,7 1382,1 213,1 397,6 36,3
2007 2565,3 142,3 1797,0 277,0 554,4 50,6
2008 2630,5 145,9 1703,0 262,5 846,8 77,3
2009 1981,8 109,9 778,8 120,1 1065,6 97,3
2010 2525,3 140,1 378,0 58,3 1563,1 142,7
2011 3423,6 189,9 1354,3 208,8 1613,7 147,3
2012 1759,5 97,6 1186,2 182,9 502,1 45,8
2013* 1652,6 91,7 1131,8 174,5 420,0 38,3
Примітка: за базисний прийнято 2001 рік (100,0%); у 2013 р. наведено розрахункові дані, які одержано на
основі використання методів прогнозування.
Економічною основою в процесах модернізації
й відновленні шахтного фонду є власні кошти й фі-
нансові можливості держави.
Для вивчення закономірностей розвитку інвес-
тування вугледобувних підприємств використано
метод аналітичного вирівнювання рядів динаміки
загальних обсягів інвестицій (табл. 3), де для порів-
няння швидкості змінювання двох або більше вза-
ємопов’язаних показників використовується метод
приведення рядів динаміки до єдиної основи.
Зо
вн
іш
н
і ч
и
н
н
и
к
и
Наявність фінансування науково-технічних досліджень
Досконалість нормативно-правової системи
Сформованість ринку інноваційної продукції
Готовність апарату управління до інноваційного розвитку
Наявність фахівців високого рівня
В
н
ут
р
іш
н
і ч
и
н
н
и
к
и
Сприятність гірничо-геологічних умов
Термін роботи вугільних підприємств
Ефективність технологій та технічного оснащення очисних вибоїв
Якість рядового вугілля
Фінансова стійкість розвитку вугільних шахт
Ю. З. Драчук, І. М. Кочешкова, Н. В. Трушкіна
24
Економічний вісник Донбасу № 1(39), 2015
Сутність методу аналітичного вирівнювання
полягає у тому, що вихідні ряди динаміки абсолют-
них значень показників замінюються ланцюговими
темпами зростання, котрі визначено відносно одна-
кового моменту (періоду) часу. Порівняння базис-
них величин дозволяє зробити висновок, який з по-
казників зростає або зменшується швидше.
Розрахунки показують, що в одержаному ряді
на основі методу аналітичного вирівнювання спо-
стерігається рівномірне зростання загального об-
сягу інвестицій в розвиток вугледобувних підпри-
ємств – у середньому на 1,8% за рік. Аналогічно до-
сліджено закономірності інвестування діяльності
вугледобувних підприємств з державного бюджету
(табл. 4).
Розрахунки свідчать про рівномірне зростання
обсягу інвестицій в розвиток вугледобувних підпри-
ємств з державного бюджету – в середньому на 1,6%
за рік.
Структуру витрат на інноваційну діяльність у
вугільній сфері за статистичними даними представ-
лено нижче (табл. 5).
Основним джерелом фінансування інновацій-
ної діяльності у сфері видобування паливно-енерге-
тичних ресурсів протягом 2005-2013 рр., як свідчить
аналіз статистичних даних Державної служби стати-
стики України, є власні кошти підприємств, частка
яких скоротилась у 2013 р. порівняно з 2005 р. на
37,3% у загальній структурі фінансування діяльно-
сті галузі.
Таблиця 3
Розрахунок загального обсягу інвестицій методом аналітичного вирівнювання
Роки Загальний обсяг інвестицій (y),
млн грн
Розрахункові показники
t t2 Yt
tβα +=tY
млн грн Темпи зрос-
тання,%
2001 1802,7 1 1 1802,7 1932,1 100,0
2002 1548,0 2 4 3096,0 1969,9 102,0
2003 1898,5 3 9 5695,5 2007,7 101,9
2004 2772,9 4 16 11091,6 2045,5 101,9
2005 1724,9 5 25 8624,5 2083,3 101,8
2006 1779,7 6 36 10678,2 2121,1 101,8
2007 2565,3 7 49 17957,1 2158,9 101,8
2008 2630,5 8 64 21044,0 2196,7 101,8
2009 1981,8 9 81 17836,2 2234,5 101,7
2010 2525,3 10 100 25253,0 2272,3 101,7
2011 3423,6 11 121 37659,6 2310,1 101,7
2012 1759,5 12 144 21114,0 2347,9 101,6
2013 1652,6 13 169 21483,8 2385,7 101,6
Всього 28065,3 91 819 203336,2 101,8
Таблиця 4
Розрахунок обсягу інвестицій за рахунок коштів державного бюджету методом
аналітичного вирівнювання
Роки
Кошти державного бю-
джету (y),
млн грн
Розрахункові показники
t t2 Yt tβα +=tY
млн грн Темпи зростання,%
2001 648,7 1 1 648,7 1022,4
2002 629,1 2 4 1258,2 1040,2 101,7
2003 1086,4 3 9 3259,2 1058,0 101,7
2004 1325,5 4 16 5302,0 1075,8 101,7
2005 1279,8 5 25 6399,0 1093,6 101,7
2006 1382,1 6 36 8292,6 1111,4 101,6
2007 1797,0 7 49 12579,0 1129,2 101,6
2008 1703,0 8 64 13624,0 1147,0 101,6
2009 778,8 9 81 7009,2 1164,8 101,6
2010 378,0 10 100 3780,0 1182,6 101,5
2011 1354,3 11 121 14897,3 1200,4 101,5
2012 1186,2 12 144 14234,4 1218,2 101,5
2013 1131,8 13 169 14713,4 1236,0 101,5
Всього 14680,7 91 819 105997,0 101,6
Ю. З. Драчук, І. М. Кочешкова, Н. В. Трушкіна
25
Економічний вісник Донбасу № 1(39), 2015
Таблиця 5
Питома вага витрат на інноваційну діяльність у
вугільній галузі,%
Напрями
інноваційної
діяльності
Роки
2005 2010 2011 2012 2013
Дослідження
і розробки1
24,1 3,5 6,7 1,66 9,78
Придбання
машин, уста-
ткування та
програмного
забезпечення
74,6
93,9
89,9
98,26
89,70
Придбання
нових техно-
логій2
– 0,08 0,09 0,07 0,02
Інші напрями 1,3 2,5 3,3 0,01 0,50
1 у 2010–2011 рр. – зовнішні науково-дослідні ро-
боти;
2 у 2010–2011 рр. – придбання інших зовнішніх
знань.
Джерело: [6, с. 177, 179, 181; 7, с. 174].
За 2005–2012 рр. питома вага обсягів фінансу-
вання галузі для інноваційної діяльності з держав-
ного бюджету зросла на 9,6%, а в 2013 р. скороти-
лась і становила 3,2%. За 2011-2013 рр. частка кош-
тів вітчизняних інвесторів збільшилась у загальній
структурі фінансування діяльності галузі на 35,5%
(табл. 6).
Таблиця 6
Питома вага обсягів фінансування
інноваційної діяльності в видобуванні
паливно-енергетичних ресурсів в Україні,%
Джерела фінансу-
вання
Роки
2005 2011 2012 2013
Власні кошти підп-
риємств
96,7 94,5 67,0 59,4
Кошти державного
бюджету
3,3 0,1 12,9 3,2
Кошти вітчизняних
інвесторів
– 1,9 20,1 37,4
Джерело: [6, с. 188, 190, 192; 7, с. 180].
Згідно з даними Державної служби статистики
України, в 2008-2010 рр. питома вага видобувних
підприємств із технологічними інноваціями стано-
вила: поліпшення якості товарів або послуг – 38,7%
загальної кількості підприємств з технологічними
інноваціями; заміна застарілих продуктів або проце-
сів – 29,5%; збільшення потужності для вироб-
ництва товарів – 24,1%; вихід на нові ринки або
збільшення частки ринку – 24%; розширення но-
менклатури товарів або послуг – 23,6%; зменшення
витрат матеріалів та енергії на одиницю продукції –
20,3% [5, с. 273].
Визначений у роботі зв’язок між загальними
обсягами інвестицій і фінансуванням інноваційної
діяльності у вугільній галузі за коефіцієнтом ранго-
вої кореляції Спірмена [8; 9] дозволяє визначити ті-
сноту (силу) і напрям кореляційного зв’язку між
двома признаками або двома ієрархіями признаку
(табл. 7).
Таблиця 7
Дані для розрахунку коефіцієнта рангової
кореляції
Загальний
обсяг інвес-
тицій у вугі-
льну галузь
(x), млн грн
Обсяги фі-
нансування
інноваційної
діяльності
(y), млн грн
Ранг
x, dx
Ранг
y, dy
(dx–
dy)2
2525,3 187,2 2 1 1
3423,6 852,2 3 3 0
1759,5 438,4 1 2 1
Розрахунки показують, що за 2010-2012 рр.
між обсягами інвестицій та фінансуванням іннова-
ційної діяльності вугільної галузі відзначається по-
мірна тіснота зв’язку, оскільки значення коефіцієнта
кореляції складає 0,5, тобто 0.4 0.7r≤ ≤ .
Сила зв’язку між двома признаками визнача-
ється на основі розрахунку лінійного коефіцієнту
кореляції Пірсона (табл. 8).
У статистиці коефіцієнт кореляції Пірсона (по-
значається «r») є показником кореляції (лінійної за-
лежності) між двома змінними X та Y, який набуває
значень від -1 до +1 включно. Він широко викорис-
товується в науці для вимірювання ступеня лінійної
залежності між двома змінними [10; 11].
Таблиця 8
Дані для розрахунку лінійного коефіцієнта
кореляції
Обсяг ін-
вестицій
у вугі-
льну га-
лузь (x),
млн грн
Обсяги фі-
нансування
інновацій-
ної діяльно-
сті (y), млн
грн
x2 y2
2525,3 187,2 6377140,09 35043,84
3423,6 852,2 11721036,96 726244,84
1759,5 438,4 3095840,25 192194,56
Розрахунки свідчать про достатній кореляцій-
ний зв’язок між обсягами інвестицій та фінансуван-
ням інноваційної діяльності вугільної галузі, оскі-
льки значення коефіцієнта кореляції становить 0,65,
тобто 0.5 0.7
xy
r≤ ≤ .
За специфікою сучасного розвитку економіки,
орієнтованою на інноваційну модель, пропонується
Ю. З. Драчук, І. М. Кочешкова, Н. В. Трушкіна
26
Економічний вісник Донбасу № 1(39), 2015
до розгляду один з інноваційних аспектів, а саме за-
стосування портфельного підходу до управління
інноваційними проектами на підприємстві, де за
концепцією Г. Марковіца [12] увага учасників ринку
зводиться не тільки до одержання очікуваного до-
ходу на свої інвестиції, а й на всі цінні папери, які
обертаються на ринку й мають попит. Тобто, інвес-
тор визначає свій вибір цінного паперу не тільки
одержанням очікуваного доходу, а й можливим ри-
зиком. Основною проблемою, яку має вирішувати
інвестор, є досягнення максимального рівня очіку-
ваної доходності інвестицій за певного рівня ризику
і скороченням можливого ризику за очікуваної до-
ходності. Мета кожного інвестора – більше доходу
за меншого ризику.
За умов, у яких сьогодні функціонує вугільна
промисловість України, шляхами її ефективного ре-
формування визнано приватизацію підприємств га-
лузі, а також залучення надійного приватного інвес-
тора для управління державною власністю об’єктів
паливно-енергетичного комплексу на умовах оре-
нди чи концесії. За оцінками фахівців проекту Євро-
пейського Союзу «Програма підтримки вугільного
сектору в Україні» [13], важливою передумовою
цього має стати забезпечення ефективності фінансо-
вого менеджменту інвестиційних проектів – як з
боку держави, так і з боку потенційних інвесторів, з
метою зниження рівня інвестиційних ризиків. Го-
ловні завдання проекту реструктуризації вуглевидо-
бувної галузі – підтримка розробки та впровадження
реформ у вугільному секторі; удосконалення без-
пеки праці та екологічної безпеки; допомога у при-
ватизації та закритті шахт і пов’язані з цим проце-
сом соціальні проблеми.
В умовах інноваційного розвитку особливого
значення набувають інвестиційні чинники іннова-
ційної діяльності підприємств. Досліджено заходи з
активізації фінансового забезпечення розвитку інно-
ваційного регіону за рахунок створення спеціалізо-
ваних інноваційних банків, забезпечення попиту і
пропозиції на інноваційному ринку, що є головним
чинником стимулювання інноваційної діяльності
[14, с. 150].
На основі результатів аналізу визначено, що
економічний апарат держави повинен працювати на
перспективу – забезпечувати функціонування інно-
ваційної моделі розвитку економіки і промислово-
сті, розробляти гнучкі механізми підтримки іннова-
ційних виробництв, реформувати амортизаційну по-
літику, вживати заходів щодо підвищення рівня са-
мофінансування компаній, активніше інтегруватися
в міжнародний інвестиційний ринок тощо. Норма-
тивно-правова база інноваційної діяльності в Укра-
їні потребує істотних змін і доповнень у таких сфе-
рах, як: кадрове і фінансове забезпечення науково-
дослідної та інноваційної діяльності, визначення до-
цільності пільгових банківських ставок при креди-
туванні інноваційних підприємств [15, с. 220].
Важливе теоретичне й практичне значення для
вирішення сучасних задач в галузі інвестування, ре-
конструкції і модернізації виробництва мають про-
блеми стимулювання інноваційної діяльності. За да-
ними опитувань доцільними методами й шляхами
стимулювання інноваційної діяльності на вугільних
підприємствах виокремлено податкове регулювання
та змішані форми заохочення інноваційної діяльно-
сті, серед яких до пріоритетних слід віднести: дифе-
ренціацію ставок податку та зміну пільг і знижок;
використання поряд з податковими пільгами ефек-
тивної амортизаційної політики; сполучення у різ-
них варіантах фінансування й оподаткування ризи-
кових проектів, контрактних досліджень із зовніш-
німи джерелами фінансування; створення безподат-
кових зон на обговорений термін.
Основними заходами активізації інноваційної
діяльності в Україні на сучасному етапі розвитку
вітчизняної економіки слід вважати: розробку і за-
провадження механізму надання пільг промисловим
підприємствам, які впроваджують і реалізують інно-
ваційну продукцію; поширення практики надання
інноваційним підприємствам середньострокових
кредитів зі знижкою кредитної ставки; законодавчі
зміни у сфері інноваційної діяльності щодо пільг і
стимулів; розширення джерел фінансування; активі-
зація діяльності технопарків шляхом державної
підтримки тощо [16, с. 145].
Інвестування в інноваційний розвиток вироб-
ництва за рахунок власних і позикових коштів має
охоплювати такі заходи, як: розробка та реалізація
стратегії широкомасштабного реінжинірингу ви-
робництва; впровадження у структурні підрозділи
підприємства нового високотехнологічного устат-
кування; розробка та впровадження ексклюзивних
технологій у бізнес-процеси; системний підхід до
диверсифікації виробництва з урахуванням дина-
мічних змін кон’юнктури світового ринку; ство-
рення доступної системи інформаційного забезпе-
чення розвитку інноваційного потенціалу підприєм-
ства, бази даних щодо досягнень науково-техніч-
ного прогресу, упровадження новітніх технологій та
технологічних ноу-хау; застосування сучасних ін-
формаційних технологій у системі виробництва та
внутрішнього фірмового управління бізнес-проце-
сами [17, с. 270-271].
Чинники, що впливають на галузеві ризики ін-
вестування інноваційної діяльності підприємств,
представлено в роботах науковців Інституту еконо-
міки промисловості НАН України [4, с. 17; 18,
с. 28; 19, с. 43; 20, с. 193–194].
Для зниження загального ризику інвестицій-
ного портфеля вирішальне значення має вибір галу-
зей і диверсифікація інноваційно-інвестиційної ді-
Ю. З. Драчук, І. М. Кочешкова, Н. В. Трушкіна
27
Економічний вісник Донбасу № 1(39), 2015
яльності. Принцип галузевої диверсифікації полягає
в тому, щоб не допускати перекосів портфеля убік
інвестицій однієї галузі і запобігти галузевий ризик,
пов'язаний зі специфікою окремих галузей.
До чинників, що впливають на галузеві ризики
інвестування інноваційного розвитку вугільних під-
приємств можна віднести:
функціонування підприємств даної галузі, а та-
кож суміжних галузей за певний (обраний) період
часу;
наскільки діяльність підприємств даної галузі
стійка порівняно з економікою країни в цілому;
які результати діяльності різних підприємств
усередині однієї і тієї ж галузі, чи має місце значна
розбіжність у результатах.
Мінімізувати галузеві ризики можливо при
складанні портфеля з акцій компаній декількох га-
лузей економіки. Формування збалансованого інве-
стиційного портфеля вимагає придбання активів в
інвестиційно-привабливих галузях і фінансово стій-
ких суб’єктів ринку. Перед інвестором постає проб-
лема вибору об’єкту інвестування тих галузей, які
мають кращі перспективи розвитку і можуть забез-
печити найвищу ефективність інвестицій.
Основою такого вибору є оцінка та прогнозу-
вання інвестиційної привабливості галузей еконо-
міки. Галузева диверсифікація означає розподіл ак-
тивів (пасивів) між клієнтами, які здійснюють свою
діяльність в різних галузях економіки.
Галузевий аналіз та прогнозування інвестицій-
ної привабливості галузей і визначення галузевої
структури портфеля здійснюється за 4 етапами:
встановлення рівня галузевої концентрації або диве-
рсифікації інвестиційної діяльності; дослідження
доцільності різних форм галузевої диверсифікації
інвестиційної діяльності в рамках певної групи га-
лузей; визначення необхідності різних форм дивер-
сифікації інвестиційної діяльності в розрізі різних,
не пов'язаних між собою груп галузей; поглиблений
аналіз діяльності окремих підгалузей з використан-
ням більш широкої системи показників, який дозво-
ляє оцінити можливу прибутковість і терміни по-
вернення інвестованих коштів, а також виявити най-
більш важливі за фінансовими результатами інвес-
тиційні ризики.
Галузеву інвестиційну диверсифікацію доці-
льно здійснювати з урахуванням попередньої
оцінки прогнозованого розвитку окремих галузей за
трьома групами показників, розрахунок яких ґрун-
тується на відповідних статистичних даних та екс-
пертних оцінках: рівень перспективності розвитку
галузі; рівень середньогалузевої рентабельності ді-
яльності підприємств галузі; оцінка галузевих інве-
стиційних ризиків.
Здійснюючи галузеву диверсифікацію, інвес-
тору доцільно розподілити інвестиційні вкладення
за такою структурою: 55% інвестицій у галузі з ви-
соким рівнем інвестиційної привабливості; 30% у
галузі з середніми умовами інвестування; 15% у га-
лузі з несприятливими умовами для розвитку інвес-
тиційної діяльності.
Представлений механізм визначення галузевої
спрямованості та диверсифікації інвестиційної ді-
яльності дозволить проаналізувати отримані в ре-
зультаті розрахунків траєкторії її розвитку для різ-
них варіантів інвестування. Аналіз розрахункових
показників дозволить оцінити синергетичний ефект
здійснюваних інвестицій. При цьому інвестор зможе
сприяти прийняттю оптимальних управлінських рі-
шень при визначенні галузевої структури інвести-
ційного портфеля.
Аналізуючи стан венчурного фінансування
інноваційного розвитку в Україні, можна стверджу-
вати, що, незважаючи на значний науково-техніч-
ний потенціал у сфері технологій та інтелектуаль-
ний потенціал, існують фактори, що обмежують
розвиток венчурного інвестування інноваційної ді-
яльності в Україні (рис. 3) [21, с. 52].
До можливих напрямів удосконалення інститу-
ційного забезпечення венчурного інвестування
інноваційного розвитку можна віднести: подальше
формування законодавства та активна державна
підтримка; залучення великих вітчизняних компа-
ній до розвитку інноваційних технологій – забезпе-
чення тісної взаємодії всіх ланок інноваційного лан-
цюжка; розвиток системи експертизи та сервісних
послуг; ефективне використання грантових коштів.
Отже, дослідження показують, що на даному
етапі актуальним є активізація інноваційних проце-
сів в економіці України, у вугільній галузі зокрема,
вдосконалення фінансового забезпечення іннова-
ційного розвитку промисловості шляхом викорис-
тання венчурного капіталу.
На основі узагальнення результатів аналізу різ-
них підходів науковців до визначення сутності еко-
номічної безпеки підприємства та враховуючи, що
підприємство є системою, пропонується під цим
терміном розуміти захищеність інноваційного, тех-
нологічного, виробничого, фінансового та кадро-
вого потенціалу від зовнішніх і внутрішніх еконо-
мічних загроз і здатність до відтворення при ефек-
тивному використанні всіх його задіяних ресурсів
[22, с. 372].
Найбільшого поширення набуло виділення не-
безпек і загроз залежно від сфери їх виникнення. За
цією ознакою розрізняють внутрішні та зовнішні
(рис. 4) [23, с. 116].
Визначено напрями інституціонального забез-
печення економічної безпеки промислового підпри-
ємства в системі економічної безпеки та державного
управління країни (рис. 5).
Головними цілями стратегії інноваційного роз-
витку вітчизняної вугільної галузі можна вважати:
Ю. З. Драчук, І. М. Кочешкова, Н. В. Трушкіна
28
Економічний вісник Донбасу № 1(39), 2015
Рис. 3. Чинники, що негативно впливають на інституціональне забезпечення венчурного
фінансування інноваційного розвитку промисловості
збільшення вуглевидобутку, підвищення продук-
тивності та безпеки праці, покращення якості ву-
гілля та зменшення його собівартості.
Виходячи із цих цілей, стратегія інноваційного
розвитку вугільної галузі має базуватися на реаліза-
ції таких пріоритетних напрямів:
технічне переоснащення вугледобувного ви-
робництва, включаючи забезпечення розвитку тех-
нології підземного видобування з переважним вико-
ристанням у очисних вибоях механізованих комп-
лексів нового технічного рівня, промислову утиліза-
цію шахтного метану;
здійснення заходів з підвищення потенціалу та
посилення ролі галузевої науки за науково-техноло-
гічним, проектно-конструкторським і дослідно-екс-
периментальним напрямами;
відновлення матеріально-технічної бази галузе-
вої науки та підготовки наукових кадрів вищої ква-
ліфікації.
Концептуальні підходи до формування страте-
гії державного регулювання інноваційного розвитку
національної вугільної промисловості містяться у
чинних концепціях розвитку та модернізації галузі.
Проблема полягає у створенні дієвого механізму їх
реалізації.
Недостатнє стимулювання діяльності венчурних фондів
існуючим правовим та економічним середовищем
Недостатність нормативних правових актів, що забезпечують функціонування венчур-
ного фінансування малого інноваційного бізнесу
нестача вітчизняних інвестиційних ресурсів (банки, пенсійні фонди, страхові організації
не беруть участь у роботі венчурних компаній) і, як наслідок, слабке формування націо-
нального інвестиційного портфеля
Неефективне використання коштів венчурних фондів
Нерозвиненість інфраструктури, здатної забезпечити ефективне співробітництво суб'єк-
тів венчурної індустрії і малих інноваційних фірм, появу нових і розвиток діючих малих
і середніх інноваційних підприємств
Відсутність економічних стимулів для залучення прямих інвестицій у підприємства ви-
сокотехнологічного сектора,
що забезпечують прийнятний ризик для венчурних інвесторів
Відсутність гнучкої системи оподаткування венчурного бізнесу
Нестача кваліфікованого менеджменту та кваліфікованих
керівників та менеджерів венчурних фондів
Слабка прозорість ринку інтелектуального капіталу і вітчизняних підприємств для вен-
чурних інвесторів, що призводить до труднощів
у пошуку підприємств-реципієнтів та інноваційних проектів
під венчурні інвестиції
Ю. З. Драчук, І. М. Кочешкова, Н. В. Трушкіна
29
Економічний вісник Донбасу № 1(39), 2015
Рис. 4. Екзогенні та ендогенні чинники, які негативно впливають
на економічну безпеку підприємства
Рис. 5. Напрями інституціонального забезпечення економічної безпеки вугільного підприємства в
системі економічної безпеки та державного управління країни
Нормативно-правові інститути
Законодавчі та нормативно-правові акти
Регуляторні акти зі здійснення діяльності
суб’єктами господарювання
Державні інституції Державні органи влади, які координують господарську
діяльність підприємств
Інструменти економічної безпеки Фінансові, страхові, маркетингові, інвестиційні
та інноваційні інструменти
Методи державного регулювання Методи державного регулювання
розвитку господарської діяльності
Загрози та ризики
економічної безпеки
Екзогенні та ендогенні загрози економічної безпеки
Фінансові, політичні, економічні, інвестиційні ризики
Система напрямів забезпечення економічної безпеки підприємства
Е
к
зо
ге
н
н
і ч
и
н
н
и
к
и
(з
ов
н
іш
н
і)
н
еб
ез
п
ек
и
т
а
за
гр
оз
и
несприятлива зміна політичної ситуації
макроекономічні потрясіння (кризи, порушення виробничих зв’язків, інфляція, втрата рин-
ків сировини, матеріалів, енергоносіїв, товарів)
застосування корупційних схем при здійсненні господарської діяльності
зміна законодавства, що впливає на умови господарської діяльності (податкового, відносин
власності, договірного)
нерозвиненість інфраструктури ринку
використання недобросовісної конкуренції
промислово-економічне шпигунство
протиправні дії конкурентів, їх прагнення заволодіти контрольним пакетом акцій
протизаконні фінансові операції
несанкціонований доступ конкурентів до конфіденційної інформації, що становить комер-
ційну таємницю
крадіжки фінансових коштів і цінностей
ушкодження будівель, приміщень
Е
н
до
ге
н
н
і ч
и
н
н
и
к
и
(в
н
ут
р
іш
н
і)
н
еб
ез
п
ек
и
і
за
гр
оз
и
недостатній рівень дисципліни
протиправні дії кадрових співробітників
порушення режиму збереження конфіденційної інформації
вибір ненадійних партнерів та інвесторів
відтік кваліфікованих кадрів, невірна оцінка кваліфікації кадрів, їх низька компетентність
недостатня патентна захищеність
аварії, пожежі, вибухи
перебої в енерго-, водо-, теплопостачанні
вихід з ладу комп’ютерної техніки
високий рівень корумпованості керівників
низький освітній рівень керівників
неефективне використання тактичного та стратегічного планування, пов’язаного
з вибором мети, невірною оцінкою можливостей підприємства, помилками в прогнозуванні
змін зовнішнього середовища
Ю. З. Драчук, І. М. Кочешкова, Н. В. Трушкіна
30
Економічний вісник Донбасу № 1(39), 2015
Висновки. В умовах інноваційного розвитку
особливого значення набувають інвестиційні чин-
ники інноваційної діяльності підприємств, заходи з
активізації фінансового забезпечення розвитку га-
лузі за рахунок створення спеціалізованих іннова-
ційних банків, забезпечення попиту і пропозиції на
інноваційному ринку, що є головним чинником сти-
мулювання інноваційної діяльності.
Для зниження загального ризику інвестицій-
ного портфеля вирішальне значення має вибір галу-
зей і диверсифікація інноваційно-інвестиційної ді-
яльності. Запропонований механізм визначення га-
лузевої спрямованості та диверсифікації інвестицій-
ної діяльності дозволить проаналізувати отримані в
результаті розрахунків траєкторії її розвитку для
різних варіантів інвестування.
На даному етапі актуальним залишається акти-
візація інноваційних процесів в економіці України,
вдосконалення фінансового забезпечення іннова-
ційного розвитку промисловості шляхом викорис-
тання венчурного капіталу, напрями інституціона-
льного забезпечення економічної безпеки промис-
лового підприємства, де має бути механізм регулю-
вання діяльності підприємства; забезпечення інфор-
маційної безпеки його роботи; висока фінансова
ефективність, незалежність та стійкість функціону-
вання підприємства; конкурентоспроможність тех-
нологічної бази підприємства; високий рівень орга-
нізації управління підприємством; належний кадро-
вий відбір; забезпечення відповідності екологічним
стандартам; гарантії безпеки працівників, а також
збереження їх майна та професійних інтересів.
Економічна безпека підприємства розгляда-
ється як захищеність інноваційного, технологічного,
виробничого, фінансового та кадрового потенціалу
від зовнішніх і внутрішніх економічних загроз і
здатність до відтворення при ефективному викорис-
танні всіх його задіяних ресурсів.
Напрями інституціонального забезпечення еко-
номічної безпеки промислового підприємства сис-
тематизовано в групи: нормативно-правові інсти-
тути, державні інституції, інструменти економічної
безпеки (фінансові, страхові, інноваційні, маркетин-
гові), методи та принципи державного регулювання
розвитку суб’єктів господарювання, загрози та ри-
зики (екзогенні та ендогенні загрози, фінансові, по-
літичні, економічні, інвестиційні ризики).
Література
1. Чечетов М. Соціально-економічні аспекти
трансформації відносин власності в Україні /
М. Чечетов, І. Жадан // Економіка України. –
2004. – № 10. – С. 4–16. 2. Амоша О.І. Галузеві про-
блеми і пріоритети промислової політики України /
О.І. Амоша, В.П. Вишневський, Л.О. Збаразька,
В.І. Ляшенко, А.І. Кабанов, Л.Л. Стариченко, Г.З.
Шевцова, В.А. Нікіфорова, Р.М. Лепа, Р.В. Проко-
пенко, Д.Б. Соколовський, Д.Ю. Череватський,
М.А. Кордюкова, Д.А. Сальков: наук. доповідь. –
Донецьк: Ін-т економіки промисловості НАН Укра-
їни, 2009. – 42 с. 3. Дементьев В.В. Почему Украина
не инновационное государство: институциональный
анализ / В.В. Дементьев, В.П. Вишневский // Эконо-
мическая теория. – 2011. – № 3. – С. 5-20. 4. Кочеш-
кова І.М. Аналіз негативних наслідків закриття
шахт і пропозиції щодо порядку виведення їх з екс-
плуатації / І.М. Кочешкова // Уголь Украины. – 2014.
– № 9. – С. 17–20. 5. Наукова та інноваційна діяль-
ність в Україні: стат. збірник. – К.: Інформаційно-
видавничий центр Держстату України, 2012. – 306 с.
6. Наукова та інноваційна діяльність в Україні: стат.
збірник. – К.: Державна служба статистики України,
2013.– 288 с. 7. Наукова та інноваційна діяльність в
Україні: стат. збірник. – К.: Державна служба стати-
стики України, 2014.– 314 с. 8. Гмурман В.Е. Тео-
рия вероятностей и математическая статистика:
учеб. пособ. / В.Е. Гмурман. – 10-е изд., стереотип.
– М.: Высшая школа, 2004. – 480 с. 9. Кузнецова
Е.И. Статистика: учеб. пособ. / Е.И. Кузнецова,
В.М. Гусаров. – М.: Юнити-Дана, 2011. – 480 с.
10. Балдин К.В. Общая теория статистики: учеб. по-
соб. / К.В. Балдин, А.В. Рукосуев. – М.: Дашков и К,
2010. – 312 с. 11. Эриашвили Н.Д. Статистика:
учеб. пособ. / Н.Д. Эриашвили, В.Ф. Воронин,
Ю.В. Жильцова. – М.: Юнити-Дана, 2012. – 536 с.
12. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб’єктів
господарювання: навч. посіб. / О.О. Терещенко. – К.:
Київський нац. економічний ун-т, 2003. – 554 с.
13. Проект Tacis «Програма підтримки вугільного
сектору». Контракт – 2008 / 141-542. – вересень
2008 р. – червень 2011 р. – Бенефіціар: Міністерство
енергетики та вугільної промисловості України
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: ua-en-
ergy.org/ upload/files/Final_Rep_Comp C_ UKR.pdf.
14. Драчук Ю.З. Обґрунтування концептуальних
положень щодо інституціонального забезпечення
інноваційного розвитку вугільної промисловості /
Ю.З. Драчук, Л.М. Рассуждай, Н.В. Трушкіна // Удо-
сконалення економічних механізмів управління су-
часними системами підприємств, корпорацій, галу-
зей, регіонів, країн: монографія / За заг. ред. В.Я.
Швеця, Ю.З. Драчука. – Дніпропетровськ: Нац. гір-
ничий ун-т, 2014. – С. 147–156. 15. Драчук Ю.З.
Щодо фінансового забезпечення інноваційного роз-
витку вугільних підприємств / Ю.З. Драчук, В.В. Ко-
сарєв, Н.В. Трушкіна // Сучасний стан, проблеми та
тенденції розвитку суб’єктів фінансового ринку: ко-
лективна монографія / Під заг. ред. К.Ф. Ковальчука.
– Павлоград: АРТ СИНТЕЗ-Т, 2014. – С. 218–230.
16. Бондарчук Н.В. Аналіз інноваційної діяльності
промислових підприємств в Україні / Н.В. Бондар-
чук // Економіка та держава. – 2011. – № 4. – С. 143-
145. 17. Активізація інноваційної діяльності: орга-
нізаційно-правове та соціально-економічне забезпе-
чення: монографія / О.І. Амоша, В.П. Антонюк,
А.І. Землянкін та ін. – Донецьк: Ін-т економіки про-
мисловості НАН України, 2007. – 328 с. 18. Гусак
А.С. Держава як суб’єкт страхового захисту інвес-
Ю. З. Драчук, І. М. Кочешкова, Н. В. Трушкіна
31
Економічний вісник Донбасу № 1(39), 2015
тицій у вуглевидобуванні / А. С. Гусак // Вісник Він-
ницького політехнічного інституту: науковий жур-
нал. – 2012.– № 5.– С. 27–30. 19. Гусак А.С. Ризик
інвестицій у вітчизняне вуглевидобування: ключові
чинники формування / А.С. Гусак // Актуальні про-
блеми економіки, менеджменту, маркетинг: матері-
али VII міжнар. наук.-практ. конф., Львів, 10–11 лю-
того 2012 р. – Львів: Львівська економічна фундація,
2012. – С. 42–44. 20. Драчук Ю.З. Чинники галузе-
вих ризиків інвестиційного забезпечення інновацій-
ного розвитку промисловості / Ю.З. Драчук,
Н.В. Трушкіна // Проблеми сталого розвитку еконо-
міки України в умовах інтеграційних процесів: ма-
теріали доповідей Міжнар. наук.-практ. конф., Уж-
город, 5–6 грудня 2014 р. / За заг. ред. М.М. Палін-
чак, В.П. Приходько. – У 2-х частинах. – Ужгород:
Видавничий дім «Гельветика», 2014. – Ч. 1. – С. 192–
197. 21. Драчук Ю.З. Факторы институционального
обеспечения венчурного инвестирования инноваци-
онного развития в Украине / Ю.З. Драчук,
Н.В. Трушкина // Проблеми розвитку економіки:
оцінка та перспективи вирішення: матеріали
міжнар. наук.-практ. конф., Дніпропетровськ, 11–12
липня 2014 р. – Дніпропетровськ: Перспектива,
2014. – С. 51–54. 22. Драчук Ю.З. До основ еконо-
мічної безпеки промислового підприємства: параг-
раф 5.8 / Ю.З. Драчук, Н.І. Новікова, Н.В. Трушкіна
// Трансформаційні процеси економічної системи в
умовах сучасних викликів: монографія / За заг. ре-
дакцією В.І. Гринчуцького. – Тернопіль: Крок, 2014.
– С. 368–378. 23. Драчук Ю.З. Інституціональне за-
безпечення економічної безпеки промислового під-
приємства / Ю.З. Драчук, Н.І. Новікова, Н.В. Труш-
кіна // Економічний вісник Донбасу. – 2014. – № 3. –
С. 112–120.
Драчук Ю. З., Кочешкова І. М., Трушкіна
Н. В. Визначення чинників державного регулю-
вання інноваційної діяльності вугільних підпри-
ємств
Розглянуто зміст чинників державного регулю-
вання інноваційного розвитку вугільної промисло-
вості: інвестиційні, галузеві та інституціональні. До-
сліджено вплив чинників на інноваційну діяльність
вугільних підприємств з використанням методу ана-
літичного вирівнювання рядів динаміки. Визначено
напрями інституціонального забезпечення іннова-
ційного розвитку вугільної промисловості та еконо-
мічної безпеки.
Ключові слова: вугільна промисловість, чин-
ники, державне регулювання, інноваційний розви-
ток, інвестиційне забезпечення, венчурне фінансу-
вання, інституціональне забезпечення, економічна
безпека.
Драчук Ю. З., Кочешкова И. М., Трушкина
Н. В. Определение факторов государственного
регулирования инновационной деятельности
угольных предприятий
Рассмотрено содержание факторов государ-
ственного регулирования инновационного развития
угольной промышленности: инвестиционные, от-
раслевые и институциональные. Исследовано влия-
ние факторов на инновационную деятельность
угольных предприятий с использованием метода
аналитического выравнивания рядов динамики.
Определены направления институционального
обеспечения инновационного развития угольной
промышленности и экономической безопасности.
Ключевые слова: угольная промышленность,
факторы, государственное регулирование, иннова-
ционное развитие, инвестиционное обеспечение,
венчурное финансирование, институциональное
обеспечение, экономическая безопасность.
Drachuk Yu. Z., Kocheshkova I. М.,
Тrushkina N. V. Determination of Factors of Gov-
ernment Control of Innovative Activity of Coal en-
terprises
The contents factors of state regulation of innova-
tive development of the coal industry are considered: in-
vestment, industrial and institutional. The influence fac-
tors on the innovation of coal enterprises are studied us-
ing the method of analytical smoothing of time series.
Directions institutional support of innovative develop-
ment of the coal industry and economic security are de-
fined.
Keywords: coal industry, factors, government reg-
ulation, innovative development, investment support,
venture financing, institutional support, economic secu-
rity.
Стаття надійшла до редакції 06.02.2015
Прийнято до друку 09.04.2015
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-87537 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1817-3772 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:32:47Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Драчук Ю. З., Кочешкова І. М., Трушкіна Н. В. 2015-10-21T07:10:32Z 2015-10-21T07:10:32Z 2015 Визначення чинників державного регулювання інноваційної діяльності вугільних підприємств / Ю.З. Драчук, І.М. Кочешкова, Н.В. Трушкіна // Економічний вісник Донбасу. — 2015. — № 1 (39). — С. 20-31. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87537 338.24:351.82:622.33 Розглянуто зміст чинників державного регулювання інноваційного розвитку вугільної промисловості: інвестиційні, галузеві та інституціональні. Досліджено вплив чинників на інноваційну діяльність вугільних підприємств з використанням методу аналітичного вирівнювання рядів динаміки. Визначено напрями інституціонального забезпечення інноваційного розвитку вугільної промисловості та економічної безпеки. Рассмотрено содержание факторов государственного регулирования инновационного развития угольной промышленности: инвестиционные, отраслевые и институциональные. Исследовано влияние факторов на инновационную деятельность угольных предприятий с использованием метода аналитического выравнивания рядов динамики. Определены направления институционального обеспечения инновационного развития угольной промышленности и экономической безопасности. The contents factors of state regulation of innovative development of the coal industry are considered: investment, industrial and institutional. The influence factors on the innovation of coal enterprises are studied using the method of analytical smoothing of time series. Directions institutional support of innovative development of the coal industry and economic security are defined. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Соціально-економічні проблеми Донбасу Визначення чинників державного регулювання інноваційної діяльності вугільних підприємств Определение факторов государственного регулирования инновационной деятельности угольных предприятий Determination of Factors of Government Control of Innovative Activity of Coal enterprises Article published earlier |
| spellingShingle | Визначення чинників державного регулювання інноваційної діяльності вугільних підприємств Драчук Ю. З., Кочешкова І. М., Трушкіна Н. В. Соціально-економічні проблеми Донбасу |
| title | Визначення чинників державного регулювання інноваційної діяльності вугільних підприємств |
| title_alt | Определение факторов государственного регулирования инновационной деятельности угольных предприятий Determination of Factors of Government Control of Innovative Activity of Coal enterprises |
| title_full | Визначення чинників державного регулювання інноваційної діяльності вугільних підприємств |
| title_fullStr | Визначення чинників державного регулювання інноваційної діяльності вугільних підприємств |
| title_full_unstemmed | Визначення чинників державного регулювання інноваційної діяльності вугільних підприємств |
| title_short | Визначення чинників державного регулювання інноваційної діяльності вугільних підприємств |
| title_sort | визначення чинників державного регулювання інноваційної діяльності вугільних підприємств |
| topic | Соціально-економічні проблеми Донбасу |
| topic_facet | Соціально-економічні проблеми Донбасу |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87537 |
| work_keys_str_mv | AT dračukûzkočeškovaímtruškínanv viznačennâčinnikívderžavnogoregulûvannâínnovacíinoídíâlʹnostívugílʹnihpídpriêmstv AT dračukûzkočeškovaímtruškínanv opredeleniefaktorovgosudarstvennogoregulirovaniâinnovacionnoideâtelʹnostiugolʹnyhpredpriâtii AT dračukûzkočeškovaímtruškínanv determinationoffactorsofgovernmentcontrolofinnovativeactivityofcoalenterprises |