Сучасні проблеми соціального та людського розвитку Донецької й Луганської областей та пріоритетні завдання щодо їх вирішення
В статті аналізуються сучасні проблеми людського розвитку Донецької та Луганської областей, обумовлені збройним конфліктом. Зроблено висновок, що в цих областях України знижуються можливості зайнятості, поширюється бідність, відбуваються втрати людського потенціалу, зростає чисельність вимушених вну...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Datum: | 2015 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2015
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87539 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Сучасні проблеми соціального та людського розвитку Донецької й Луганської областей та пріоритетні завдання щодо їх вирішення / В.П. Антонюк // Економічний вісник Донбасу. — 2015. — № 1 (39). — С. 44-52. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859615200214253568 |
|---|---|
| author | Антонюк, В.П. |
| author_facet | Антонюк, В.П. |
| citation_txt | Сучасні проблеми соціального та людського розвитку Донецької й Луганської областей та пріоритетні завдання щодо їх вирішення / В.П. Антонюк // Економічний вісник Донбасу. — 2015. — № 1 (39). — С. 44-52. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економічний вісник Донбасу |
| description | В статті аналізуються сучасні проблеми людського розвитку Донецької та Луганської областей, обумовлені збройним конфліктом. Зроблено висновок, що в цих областях України знижуються можливості зайнятості, поширюється бідність, відбуваються втрати людського потенціалу, зростає чисельність вимушених внутрішніх переселенців, загостюються соціальні проблеми як на непідконтрольній, так і на підконтрольній Україні території. Обґрунтовуються пріоритетні завдання щодо вирішення проблем людського розвитку в кризових умовах.
В статье проанализировано современные проблемы человеческого развития Донецкой и Луганской областей обусловлены вооруженным конфликтом. Сделан вывод, что в этих областях Украины снижаются возможности занятости, распространяется бедность, происходят потери человеческого потенциала, растет численность вынужденных внутренних переселенцев, обостряются социальные проблемы как на неподконтрольной, так и на подконтрольной Украине территории. Обосновываются приоритетные задачи по решению проблем человеческого развития в кризисных условиях.
Present-day problems of human development in Donetsk and Luhansk regions conditioned by the armed conflict were analysed. It has been concluded that these regions of Ukraine have reduced employment opportunities, poverty spreads, loss of human potential, increase of the number of internally displaced persons, exacerbation of social problems both on uncontrolled and controlled territories of Ukraine. The priority tasks to solve the problems of human development under crisis conditions were grounded.
|
| first_indexed | 2025-11-28T18:26:11Z |
| format | Article |
| fulltext |
В. П. Антонюк
44
Економічний вісник Донбасу № 1(39), 2015
УДК 316.42:331.101.262(477.62+477.61)
В. П. Антонюк,
доктор економічних наук
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ
СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОГО ТА ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ
ДОНЕЦЬКОЇ Й ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ ТА ПРІОРИТЕТНІ ЗАВДАННЯ
ЩОДО ЇХ ВИРІШЕННЯ
Постановка проблеми. У 2014-2015 рр. Доне-
цька і Луганська області зіштовхнулися з найбіль-
шими за історію свого існування загрозами, які ви-
лилися у збройне протистояння, що принесло значні
втрати матеріальних та людських ресурсів. Більше
третини території цих областей знаходиться в зоні
воєнного конфлікту. Внаслідок дій сепаратистів,
збройного конфлікту області втратили не лише свої
економічні позиції в національній економіці Укра-
їни, але й значну частку людських та матеріальних
ресурсів.
За оприлюдненими даними ООН сьогодні в
Україні нараховується більше 1,2 млн внутрішньо
переміщених осіб (ВПО), які в основному є вихід-
цями із Донецької та Луганської областей, ще бли-
зько 600 тис. осіб виїхало в інші країни. Ці області
мають також значні матеріальні втрати, які пов’я-
зані зі знищенням підприємств, об’єктів інфрастру-
ктури, житла. Призупинена діяльність значної кіль-
кості підприємств, приватних підприємців на окупо-
ваній території, значна їх кількість перемістилась в
інші регіони України. Все це позначається на соці-
альному та людському розвитку даних областей.
Слід відзначити, що проблеми східних облас-
тей України, які знаходяться в зоні конфлікту, роз-
глядаються багатьма вченими, політиками, публі-
цистами, особлива увага приділяється аналізу про-
блем вимушених переселенців. Однак поки що від-
сутній комплексний науковий аналіз проблем соціа-
льного та людського розвитку цих регіонів, ефекти-
вне вирішення яких має вирішальне значення для
подальших перспектив розвитку цих територій.
Метою статті є комплексний аналіз сучасних
соціальних процесів та проблем людського розвитку
Донецької та Луганської областей, визначення прі-
оритетів їх вирішення.
Виклад основного змісту. В структурі еконо-
міки України Донецька та Луганська області були
найбільшими за своїм потенціалом. У загальному
обсязі валового регіонального продукту частка До-
нецької області в 2012 р. складала 11,7%, Лугансь-
кої – 4% (табл. 1). Ще більшою була частка даних
регіонів у експорті продукції – відповідно 19,6 та
5,6%. У Донецькій області на початок 2014 р. функ-
ціонувало 93,6 тис. юридичних осіб, у Луганській
таких було 44,7 тис., значна кількість серед них від-
носилася до великих підприємств. В досліджуваних
областях була сконцентрована вугледобувна, мета-
лургійна, коксохімічна, хімічна, машинобудівна
промисловість, на підприємствах якої працювала
значна кількість висококваліфікованих працівників.
Обидва регіони мали досить високий рівень загаль-
ної зайнятості, у Донецькій області частка зайнятого
населення складала 9,7% від загального показника
по Україні, Луганська області забезпечувала 4,9%
загального обсягу зайнятості.
Таблиця 1
Окремі показники економічного потенціалу
Донецької та Луганської областей [1]
Показники Україна Донецька область Луганська область
Кількість юридичних осіб станом на
01.01.2014 р. 1317094 93603 44748
- у % до України 100 7,4 3,4
ВРП за 2012 р. млн грн 1450996 170775 58767
- у % до України 100 11,7 4,0
Експорт за 2013 р., млн дол. США 63320,7 12408,6 3543,6
- у % до України 100 19,6 5,6
Зайнятість населення, тис. осіб 21980,6 2133,7 1078,0
- у % до України 100 9,7 4,9
Воєнні дії та окупація територій призвели до
значних втрат економічного потенціалу. Прес-
служба обласної держадміністрації повідомляла, що
на початок 2015 р. в Донецькій області було по-
шкоджено або зруйновано більше 10 тисяч об'єктів,
які оцінюються в майже три мільярди гривень, зок-
рема, 7409 житлових об'єктів, 1346 – електропоста-
чання, 62 – теплопостачання, 58 – водопостачання,
В. П. Антонюк
45
Економічний вісник Донбасу № 1(39), 2015
848 – газопостачання, 19 – каналізаційного госпо-
дарства. До того ж постраждали 70 закладів охорони
здоров’я, 176 загальноосвітніх шкіл, 86 дошкільних
установ, 28 професійно-технічних закладів, 19 ви-
щих закладів освіти, 26 об’єктів фізичної культури і
спорту, 54 заклади культури. Було пошкоджено 128
об'єктів транспортної інфраструктури, 66 об’єктів
промисловості та 95 підприємств торгівлі, 4 банків-
ські установи і 123 об’єкти в інших секторах еконо-
міки [2]. Аналогічні результати збройного протисто-
яння має і Луганська область. Це призвело до згор-
нення економічної діяльності, звільнення значної кі-
лькості працюючих як на великих і середніх підпри-
ємствах, так і в сфері малого бізнесу, що негативно
позначилося на становищі населення.
В областях відбулося скорочення кількості
юридичних осіб. Якщо до початку 2014 р. їх кіль-
кість збільшувалася, то за 2014 рік їх чисельність у
Донецькій області скоротилась на 13,6, у Лугансь-
кій – на 7,3 тис. [1]. Значна кількість їх зупинила
свою діяльність, деякі переїхали в інші регіони.
Серед найбільших підприємств Донбаського
регіону призупинили діяльність у зв'язку з обстрі-
лами, руйнуваннями будівель або інфраструктури
концерн «Стирол», заводи «Норд», Горлівський ма-
шинобудівний і Луганський ливарно-механічний.
Повністю зруйновано сім вугледобувних шахт (ще
63 діють тільки в режимі відкачування води, реально
працюють 24). «Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ»,
Слов'янська ТЕС, «Краснодонвугілля», Донецький і
Єнакіївський метзаводи, Харцизький трубний завод,
Алчевський меткомбінат, Авдіївський коксохім та
інші підприємства тимчасово припиняли роботу або
сильно обмежували її через пошкодження, зупинку
суміжників або ж перебої із сировиною [3]. Відбува-
ється суттєве скорочення промислового виробниц-
тва: у Донецькій області відносно початку 2014 р. –
більш ніж на половину, а в Луганській області –
складало лише 12% від того обсягу, який вона мала
на відповідний період 2014 року (табл. 2).
Таблиця 2
Індекс промислової продукції,% [1]
Січень 2015 до
грудня 2014 р.
Січень-квітень 2015 до
січня-квітня 2014 р.
Україна 80,3 78,5
Донецька 81,5 48,3
Луганська 68,0 12,0
Дніпропетровська 90,3 89,0
Харківська 78,0 82,5
Дані таблиці свідчать, що падіння обсягів виро-
бництва промислової продукції відбулося в Україні
в цілому, та в таких індустріальних областях, як
Харківська і Дніпропетровська. Однак глибина па-
діння була значно більшою в Донецькій та Лугансь-
кій областях. У Кабміні підрахували, що втрати про-
мисловості Донбасу від руйнувань склали 26 млрд
грн. Експортні втрати оцінюються приблизно в 30%
від довоєнного показника [3].
Скорочення економічної діяльності внаслідок
пошкодження підприємств, або зупинки (згорнення)
їх діяльності через неможливості організації норма-
льного процесу виробництва в умовах воєнних дій,
негативно позначається на зайнятості, заробітній
платі, рівнях доходів населення, погіршуючи зага-
льні умови розвитку людського потенціалу. Про-
довження воєнних дій в зоні АТО створює загрозу
для життя багатьох людей. А правова невизначе-
ність територій, непідконтрольних Україні, відсут-
ність легітимної влади не сприяє відновленню еко-
номіки, її реінтеграції в національну економіку Ук-
раїни, налагодженню нормального функціонування
виробничої та соціальної інфраструктури, не забез-
печує нормальні умови життєдіяльності населення.
Аналіз соціально-економічних процесів дослі-
джуваних областей показує, що найбільш суттєвими
проблемами людського розвитку є такі:
1. Втрата людського потенціалу регіонів вна-
слідок вимушеної внутрішньої та зовнішньої еміг-
рації населення. Питаннями вимушених переселен-
ців в Україні займається Міжвідомчий координацій-
ний штаб з питань соціального забезпечення грома-
дян України, які переміщуються з районів прове-
дення антитерористичної операції та тимчасово оку-
пованої території. За його даними кількість вимуше-
них внутрішніх переселенців у регіонах України
зростає. Якщо на 1 січня 2015 р. цим органом було
зареєстровано 640 тис. переміщених осіб, то станом
на 04.03.2015 р. до інших регіонів України пересе-
лено вже 766,6 тис. осіб. Найбільше вимушених пе-
реселенців мають Харківська, Донецька, Луганська,
Дніпропетровська області. Станом на квітень
2015 р. найбільше внутрішньо переміщених осіб ро-
зміщено у Луганській (161 тис. 207 осіб), Харківсь-
кій (161 тис. 84 особи), Донецькій (106 тис. 88 осіб),
Дніпропетровській (83 тис. 53 особи), Запорізькій
(61 тис. 600 осіб), Київській (37 тис. 890 осіб) обла-
стях та у м. Києві (39 тис. 47 осіб). Найменша кіль-
кість розселених у Тернопільській (2 тис. 508 осіб),
В. П. Антонюк
46
Економічний вісник Донбасу № 1(39), 2015
Чернівецькій (2 тис. 564 особи), Івано-Франківській
(3 тис. 293 особи), Закарпатській (3 тис. 653 особи),
Рівненській (3 тис. 646 осіб) та Волинській (3 тис.
766 осіб) областях [4]. Як бачимо із наведених да-
них, кількість переселенців зросла в усіх областях,
однак в Донецькій та Луганській області вона зрос-
тала найвищими темпами, що обумовлено і терито-
ріальною близькістю, і родинними зв’язками, і пере-
міщенням на підконтрольні Україні території знач-
ної кількості підприємств і організацій.
Управління Верховного комісаріату зі справ бі-
женців ООН (УВКБ ООН) повідомляє, посилаючись
на Міністерство соціальної політики України, що
станом на квітень 2015 р. кількість внутрішніх пере-
селенців складає 1,228,100 осіб. Реальна кількість
внутрішньо переміщених осіб (ВПО) може бути ви-
щою, оскільки процес становлення центральної сис-
теми реєстрації таких осіб ще не завершено. Однак,
це лише зареєстровані переселенці. Міжнародні ор-
ганізації вказують на наявність більше 600 тис. бі-
женців з України в інші держави, в основному зі
Сходу. Існує значна кількість незареєстрованих пе-
реселенців і біженців. Тому втрати людського поте-
нціалу внаслідок вимушеної міграції для цих регіо-
нів складає близько 1,5-1,8 млн осіб. При цьому слід
відзначити, що це найбільш активна, кваліфікована
та заможна частка населення, яка при переселенні
розраховувала не лише на державу, але й на власні
здібності, можливості, здатність адаптуватись до
нових умов життєдіяльності.
Втрати людського потенціалу внаслідок зрос-
тання ВПО і біженців можуть бути для цих регіонів
не відновлюваними, оскільки значна частина внут-
рішніх переселенців адаптується в регіонах пересе-
лення і не повернеться назад. Це також можна ска-
зати і про біженців, які виїхали в інші країни. Значні
невідновлювані втрати людського потенціалу відбу-
ваються також внаслідок загибелі мирних жителів
цих регіонів у ході воєнних дій, а також значного по-
гіршення їх здоров’я внаслідок отриманих пора-
нень, стресів, недостатності якісного медичного об-
слуговування. Достовірних і повних даних про ці
втрати немає, однак можна припустити, що вони є
значними.
2. Суттєво звужується сфера прикладання
праці, можливості зайнятості на великих та се-
редніх підприємствах. Про це свідчить скорочення
середньооблікової кількості штатних працівників.
Так, у Донецькій області цей показник був таким: у
2011 р. – 1 139 тис. чол., у 2012 р. – 1 148,3 тис. чол.,
у грудні 2014 р. – 618 тис. чол. [5]. Відбулося скоро-
чення чисельності штатних працівників майже в 2
рази. Слід відзначити, що зменшення штатних пра-
цівників у Донецькій та Луганській областях було
найбільшими. Всього за 2014 р. в Україні кількість
штатних працівників скоротилась на 1 136,6 тис.
осіб, в тому числі в Донецькій області – на 455,6 тис.
осіб (40,9%), в Луганській області – на 343 тис. осіб
(30,2%), що значно більше ніж в інших областях [1].
В зоні АТО відбувається згорнення діяльності
малого та середнього бізнесу, за оприлюдненими да-
ними ООН, ринок покинули не менше 40 тис. малих
компаній [3]. Внаслідок скорочення підприємниць-
кої діяльності звужується сфера прикладання праці
і в малому бізнесі.
В Донецькому регіоні зростає безробіття, рі-
вень якого у 2014 р. становив 10,2% (за методоло-
гією МОП). Станом на 01.01.2015 р. кількість зареє-
строваних безробітних складала 26,8 тис. осіб. при
кількості вакансій 1,1 тис. У першому кварталі
2015 р. ситуація на регіональному ринку праці дещо
поліпшилася. Хоч кількість безробітних залишилась
майже незмінною ( у січні – 23506, у березні – 23015
чол.), однак зросла потреба в робочій силі (за відпо-
відний період з 1166 до 1583 вакансій), це сприяло
підвищенню працевлаштування: січень – 809 (2,7%
до загальної кількості безробітних), лютий – 1000
(3,7%), березень – 1559 (5,7%) [5, 8]. Аналогічна си-
туація і в Луганській області. У січні 2015 р було за-
реєстровано 15916 осіб безробітних при 416 наявних
вакантних робочих місцях, навантаження на одне
робоче місце склало 38 осіб. Позитивним є те, що
поволі в 2015 р. ситуація на ринку праці поліпшу-
ється: кількість працевлаштованих безробітних зро-
сла з 447 в січні до 1132 в березні, а навантаження
на вільне робоче місце за цей період знизилося до 20
[6].
Це вказує на те, що на підконтрольній Україні
території Донецької і Луганської областей поволі
відбуваються процеси стабілізації ринку праці. В
той же час проблема зайнятості залишається досить
гострою, оскільки далеко не всі мешканці, які зали-
шилися без роботи, в тому числі і переселенці, заре-
єстровані як безробітні. Слід відзначити, що у регі-
онах поки що відсутні програми по працевлашту-
ванню переселенців, кількість яких є найбільшою
серед усіх регіонів України.
3. Заробітна плата є економічною основою від-
творення людського потенціалу регіону. При пози-
тивній динаміці номінальної заробітної плати від-
булося значне падіння реальної заробітної плати.
Як свідчать дані табл. 3, рівень номінальної заробіт-
ної плати штатних працівників підприємств у пер-
шому кварталі в Донецькій області зростав, у Лу-
ганській відбулося її зниження. Однак реальна заро-
бітна плата, знижувалась як в цих регіонах, так і по
Україні. За 2014 рік падіння реальної заробітної
плати у досліджуваних регіонах було значно біль-
шим, ніж в середньому по Україні.
Однак слід відзначити, що ця заробітна плата
виплачується значно меншій кількості штатних пра-
цівників, окрім цього мають місце значні затримки
її виплати. Реальна заробітна плата, у% до поперед-
нього періоду, знижувалась як по Україні, так і в до-
В. П. Антонюк
47
Економічний вісник Донбасу № 1(39), 2015
сліджуваних регіонах, найнижчим її рівень був в Лу-
ганській області. Відсутня інформація щодо оплати
праці на малих підприємствах. Однак зі значним
ступенем вірогідності можна стверджувати, що вона
також суттєво знизилася оскільки знизилися зага-
льні обсяги підприємницької діяльності. Наведені
дані вказують на погіршення матеріального стано-
вища працівників та їхніх родин.
Таблиця 3
Динаміка номінальної та реальної заробітної плати [1]
Номінальна ЗП, грн Реальна ЗП, у% до попереднього періоду
2012 2013 2014 Січень–
березень 2015
2012 2013 2014 Січень–
березень 2015
Україна 3041 3282 3480 3643 114,4 108,2 93,5 79,9
Донецька 3496 3756 3858 4298 115,9 106,3 89,4 84,7
Луганська 3090 3337 3377 3097 113,3 107,6 86,4 65,4
4. Суттєве зростання заборгованості по заро-
бітній платі. Заборгованість по заробітній платі
зростала в Україні в цілому. Станом на перше січня
відповідного року її обсяг складав: у 2013 р. – 830,1
млн грн, у 2014 р. – 753 млн грн, у 2015 р. – 2 436,8
млн грн, тобто впродовж 2014 р. заборгованість зро-
сла у 3,2 рази. Станом на початок 2015 р. основна
сума боргу (77%) сформувалася переважно у містах,
які непідконтрольні Україні: м. Донецьк акумулю-
вало 21,5% загальної суми боргу, м. Макіївка – 21%,
м. Торез – 7,9%, м. Горлівка – 4,9%. У містах та рай-
онах області, які знаходяться в зоні впливу україн-
ської держави загальна сума боргу становила
271 млн грн (23%), найбільшою вона була у м. Ма-
ріуполі – 83,5 млн грн (7,1%) та у м. Димитров – 30,1
млн грн (2,6%) [7].
На підконтрольній Україні території Донецької
області заборгованість з оплати праці у січні 2015 р.
складала 363,7 млн грн, у березні – 396 млн грн, у
квітні – 433,9 млн грн тобто – неухильно зростала.
Більш динамічним цей процес був в Луганській об-
ласті, вона зросла з 62.7 у січні до 131,7 млн грн у
березні 2015 р. та до 162,4 млн грн у квітні. Це свід-
чить про те, що проблема своєчасної виплати заро-
бітної плати загострюється. Зниження реальної за-
робітної плати та зростання заборгованості по
оплаті праці суттєво знижує рівень доходів насе-
лення та обумовлює зростання бідності. Така ситу-
ація неминуче негативно позначиться на загальному
соціальному кліматі в даних регіонах та в країні в
цілому, може призвести до соціальних протестів.
5. Має місце негативна динаміка доходів та ви-
трат домогосподарств Донецької і Луганської об-
ластей. Узагальнюючими показниками, які характе-
ризують рівень життя населення, є доходи та ви-
трати населення у розрахунку на одне домогоспо-
дарство або на його одного члена. Джерелом інфор-
мації є вибіркові обстеження домогосподарств, які
здійснюються Державною службою статистики Ук-
раїни щоквартально.
Порівняно з 2013 роком у Донецькій та Луган-
ській областях в третьому та четвертому кварталах
2014 р. значно знизилися середньомісячні доходи та
витрати у розрахунку на одне домогосподарство
(табл. 4).
Таблиця 4
Динаміка середньомісячних доходів і витрат домогосподарств України,
Донецької та Луганської областей у 2013-2014 рр., грн [9, 10]
Показники доходів
та витрат
Україна Донецька область Луганська область
2013
ІІІ кв.
2014
ІV кв.
2014
2013
ІІІ кв.
2014
ІV кв.
2014
2013
ІІІ кв.
2014
ІV кв.
2014
1. Доходи і ресурси домогосподарств
1.1. Грошові доходи 4073 4271 4259 4603 3187 3539 3968 2984 3398
1.2. Загальні доходи 4337 4514 4615 4732 3299 3746 4128 3106 3709
1.3. Сукупні ресурси 4554 4605 4699 4925 3397 3810 4383 3236 3779
2. Грошові і сукупні витрати домогосподарств
2.1.Всього грошових
витрат 3500 3644 3874 3701 2676 3163 3229 2543 3229
у т.ч. споживчі грошові
витрати 3130 3279 3569 3466 2549 2979 2828 2178 2881
2.2. Всього сукупних
витрат 3814 3932 4271 3902 2878 3436 3449 2715 3630
у т.ч. споживчі сукупні
витрати 3445 3575 3961 3611 2666 3191 3014 2117 3233
В. П. Антонюк
48
Економічний вісник Донбасу № 1(39), 2015
Дані таблиці свідчать про різнонаправлену ди-
наміку доходів та витрат в Україні та досліджуваних
областях. Якщо в Україні доходи і ресурси домого-
сподарств у ІІІ-ІV кв. 2014 р. зростали, то у Донець-
кій області вони знизилися. У 2013 р. грошові та за-
гальні доходи, сукупні ресурси домогосподарств
Донецької області перевищували середній рівень по
Україні, у 2014 р. вони стали нижчими на 25%. Ана-
логічна тенденція спостерігається і за показниками
грошових і сукупних витрат. У Луганській ці показ-
ники знизились у ІІІ кв. більш ніж на 20% , у четве-
ртому кварталі вони були нижче середньо українсь-
кого рівня на 700-800 грн.
Матеріальне становищ населення погіршується
в цілому по Україні, однак в досліджуваних облас-
тях воно відбувається більш інтенсивно. Так, показ-
ник наявного доходу на одну особу по Україні у
2014 р. зростав (103,7%), в Донецькій області він
знизився на 15%, а у Луганській – на 22% [1]. Ще в
більшій мірі відбувалось зниження реальних дохо-
дів населення, що обумовлено інфляційними проце-
сами.
Слід відзначити найбільш суттєве погіршення
життєвого рівня населення, яке знаходиться на непі-
дконтрольній Україні території. Суттєве зниження
можливості зайнятості, невиплата значній частині
населення соціальних трансфертів (пенсій, допо-
моги, субсидій), дефіцит споживчих товарів, суттєве
підвищення рівня споживчих цін – все це ставить бі-
льшість населення цих територій на межу вижи-
вання. Гуманітарна допомога, яка направляється
державними і благодійними фондами, волонтерсь-
кими організаціями для населення окупованих тери-
торій не в змозі підтримати життєвий рівень насе-
лення.
6. Внаслідок воєнних дій було пошкоджено чис-
ленні об’єкти житлового фонду, значна кількість
населення залишилася без житла. За даними Доне-
цької військово-цивільної адміністрації, потрібно не
менш як 3,5 млрд грн для відбудови міст і сіл Доне-
цької області, які постраждалих у результаті розв'я-
заної проросійськими сепаратистами війни. В обла-
сті більш як 12 тис. об'єктів зруйновано, з них бли-
зько 9 тис. – це житлові будинки [11]. Житлова про-
блема стосується не лише тих людей, у яких було
зруйновано житло, але й вимушених переселенців із
непідконтрольної Україні території. Як було сказано
вище, ці області мають найбільшу чисельність ВПО,
однак житлова проблема для них в організованому
порядку не вирішена. Тому більшість переселенців
змушена мешкати у рідні або орендувати квартири,
що потребує значних коштів.
Незважаючи на значну потребу цих регіонів у
житлі, обсяги його введення є найнижчими по Укра-
їні. За січень-квітень в Донецькій області було вве-
дено в експлуатацію 2,3 тис. м2 житла, або 3,7% до
відповідного періоду 2014 р., у Луганській обл. –
2,5 тис. м2, або 7%. Для порівняння: у Вінницькій
обл. ці показники складали 53,3 тис. м2 (99,4%), у
Харківській – 55,4 тис. м2, або 89,3% [1].
Житлова проблема є найбільш гострою і акту-
альною для всіх вимушено переміщених осіб із зони
АТО і потребує державного підходу до її вирішення.
Як заявляв заступник міністра регіонального розви-
тку, будівництва та житлово-комунального госпо-
дарства Р. Абрамовський, Міністерство регіональ-
ного розвитку, будівництва та житлово-комуналь-
ного господарства мало намір презентувати Кабі-
нету Міністрів нову програму забезпечення пересе-
ленців житлом в квітні, однак поки що ці плани не
реалізовані.
7. У зв’язку зі збройним конфліктом, на тери-
торіях Донецької та Луганської областей відбува-
ється порушення прав людини. Порушується право
на життя, на безпеку, на доступ до основних соці-
альних благ, право на достатній рівень життя, на по-
вагу та гідність людини. При цьому порушення від-
бувається як збоку так званих ДНР і ЛНР, так і з
боку України. Перманентні воєнні дії створюють
пряму загрозу для життя й здоров’я мирного насе-
лення.
Управління Верховного комісаріату ООН з
прав людини наводить дані, що кількість людей, які
загинули на сході України з середини квітня 2014
року по 28 лютого 2015, за приблизними оцінками,
перевищила 6000. У доповіді зазначається, що еска-
лація бойових дій за останні тижні, особливо біля
Донецького аеропорту та в районі Дебальцевого,
призвела до загибелі сотень людей, як мирних жите-
лів, так і військових, а також до нестерпних умов
життя для тих, хто опинився на території, що конт-
ролюється озброєними групами, або стали їх заруч-
никами. У повідомленні наголошується, що викра-
дення та катування людей у зоні АТО здійснюють
переважно бойовики, хоча у деяких випадках є пові-
домлення про такі дії з боку українських силовиків.
"При цьому припущення про те, що люди, які зали-
шаються на територіях контрольованих озброє-
ними групами, роблять це за власним вибором, є
тривожним та помилковим. Багато людей залиша-
ються, бо бояться за свої життя якщо спробують ви-
їхати. Інші залишаються для того, щоб захистити ді-
тей та інших членів своїх родин, або свою власність,
а деякі змушені залишатися проти своєї волі або
просто фізично не в стані виїхати", – заявив комісар
ООН з прав людини Зейда Раадааль-Хусейна [12].
На території, непідконтрольній Україні, прожи-
ває близько 3 млн населення, більшість яких є гро-
мадянами України не лише за паспортом, але й за
власним переконанням. Однак вони позбавлені ба-
гатьох можливостей, які забезпечують їх права як
громадян. Це стосується: безпечних умов прожи-
вання, оскільки збройне протистояння не припини-
В. П. Антонюк
49
Економічний вісник Донбасу № 1(39), 2015
лося; можливостей отримати пенсії та соціальні ви-
плати, на які вони мають право; можливостей прид-
бати необхідні ліки, оскільки в аптеках вони прак-
тично відсутні; можливостей придбати необхідні
продукти харчування та споживчі товари, які від-
сутні в достатній кількості на ринках та мають дуже
високі ціни; можливостей отримати офіційно приз-
наний диплом про освіту та ін. В порушенні прав
громадян найбільшою мірою винні керівництво так
званих ДНР і ЛНР та ті політичні сили, які їх підт-
римують. Однак і Україна, створивши економічну
блокаду цих територій, посилює знедолене та без-
правне становище населення цих територій.
Обмеження на в’їзд на територію АТО та виїзд
з неї, введені урядом 21 січня, створили нові труд-
нощі для цивільного населення, яке й без того зна-
ходилося у вкрай скрутному становищі. Процедура
надання перепусток є вкрай недосконалою, вона зу-
мовлює населення вистоювати тривалі черги, стра-
ждати від недосконалості бюрократичної системи,
давати хабарі за можливість їх оформлення. Проїзд
через численні блокпости пов'язаний зі значними
втратами часу на стояння в чергах, не завжди добро-
зичливим відношенням до себе військових, які
контролюють перетин зони розмежування на блок-
постах. Населення цих територій не лише втрачає
фінансові ресурси, які і без того є вкрай обмеже-
ними, воно часто стикається з попранням їх люд-
ської гідності. В контрольних пунктах на блокпос-
тах, де люди змушені простоювати тривалий час,
відсутні елементарні умови для перебування людей:
туалети, доступні джерела води, їжі, пункти медич-
ної допомоги. Все це не сприяє підвищенню лояль-
ності населення окупованих територій до України,
загострює соціальне протистояння.
На основі проведеного дослідження зроблено
такі загальні висновки:
соціально-економічне становище досліджува-
них областей катастрофічно погіршилося і воно здо-
буває риси гуманітарної кризи в зоні АТО, це погір-
шення відбулося в досить короткий період, воно не
було прогнозованим та очікуваним, тому стало шо-
ком для всіх мешканців цих регіонів, які попали в
зону конфлікту;
його причиною є: воєнні дії, які призвели до
руйнування підприємств промислового та аграрного
сектору, виробничої інфраструктури, згорнення та
перенесення діяльності багатьох підприємств в інші
регіони, що обумовило зменшення обсягів економі-
чної та підприємницької діяльності;
на території даних областей суттєво знизилися
можливості зайнятості, зросло безробіття, знизився
розмір оплати праці, підвищилися ціни на споживчі
товари, поширеними стали невиплати заробітної
плати, що обумовило зниження реальних доходів та
рівня життя, поширення бідності;
на значній частині території цих областей ма-
ють місце пошкодження і руйнування житлового
фонду та соціальної інфраструктури, що підриває
основи прийнятного існування для багатьох мешка-
нців регіону;
області мають значну кількість вимушених пе-
реселенців, для яких нагальною проблемою стало
житло, можливості зайнятості та отримання достат-
нього для забезпечення життя доходу;
особливо складним і катастрофічним є стано-
вище більшості мешканців, які проживають на не-
підконтрольні Україні території. Невиплати соціа-
льних платежів, труднощі з працевлаштуванням, де-
фіцит продуктів, інших споживчих товарів, лікарсь-
ких засобів та різке зростання цін на них обумовлює
для мирного населення надзвичайно складні, а часто
й нестерпні, умови існування.
Виходячи із цього необхідно найскоріше визна-
чити пріоритетні завдання щодо вирішення проб-
лем збереження та розвитку людського потенціалу
Донецької та Луганської областей.
Для недопущення подальшого погіршення со-
ціально-економічної та гуманітарної ситуації, втра-
ти людського потенціалу в даних регіонах та в Ук-
раїні в цілому необхідно терміново розробити дер-
жавну програму подолання наслідків воєнного кон-
флікту та збереження людського потенціалу на те-
риторіях Донецької та Луганської областей. Вона
має передбачати заходи як щодо динамічного еконо-
мічного розвитку підконтрольних Україні терито-
рій, створення нових робочих місць та збільшення
можливостей зайнятості, так і підтримки населення
неконтрольованих Україною територій цих регіонів.
Обов’язковою умовою вирішення соціальних та гу-
манітарних проблем є забезпечення стійкого пере-
мир’я та припинення воєнних дій.
Пріоритетними завданнями соціально-еконо-
мічної політики на українській частині територій
даних областей мають бути:
динамічний розвиток усіх видів економічної ді-
яльності в містах та районах досліджуваних облас-
тей. Слід відзначити, що незважаючи на окупацію
найбільш промислово розвинутих районів, Доне-
цька і Луганська області мають значний потенціал
промислового, сільськогосподарського виробниц-
тва, а також і в інших сферах діяльності на підконт-
рольних Україні територіях. Необхідно максима-
льно використати й забезпечити розвиток даного
економічного потенціалу, що сприятиме зростанню
зайнятості та доходів населення. Певні зрушення у
цьому напрямку вже відбуваються. У квітні 2015 р.
порівняно з березнем 2015 р. зареєстровано зрос-
тання на 5,6%. Позитивні зміни порівняно з попере-
днім місяцем, який був узятий за основу, свідчить
про використання нових можливостей для віднов-
лення і збільшення виробництва. Зокрема, у квітні
порівняно з попереднім місяцем, збільшено обсяги
В. П. Антонюк
50
Економічний вісник Донбасу № 1(39), 2015
виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюно-
вих виробів на 1,2%, коксу та продуктів нафтопере-
робки – на 1,8%, видобування корисних копалин –
на 11,4%, металургійне виробництво та виробниц-
тво виробів з металу – на 17,3%, виробництво гумо-
вих і пластмасових виробів, інших неметалічних мі-
неральних виробів – на 33,1%, виготовлення хіміч-
них речовин і хімічних продукті – на 64,6% [8]. Не-
обхідно здійснити інвентаризацію наявних виробни-
чих можливостей, оцінити їх перспективний потен-
ціал та розробити програму розвитку;
забезпечити необхідні умови та стимулювати
розвиток підприємницької активності, самостійної
зайнятості. На дані території із окупованої зони пе-
реїхала значна кількість дрібних підприємців, еко-
номічно активного населення. Необхідно забезпе-
чити якомога повніше використання їх підприємни-
цького та трудового потенціалу, що можливо шля-
хом створення малих підприємств, розвитку прива-
тної підприємницької діяльності;
вирішення житлової проблеми для вимушених
переселенців, яких в даних регіонах найбільше. Так,
за інформацією Міжвідомчого координаційного
штабу з питань соціального забезпечення ВПО у Лу-
ганській області нараховується більше 181 тис.
ВПО, у Донецькій – 109,5 тис. Дані про забезпе-
чення переміщених осіб житлом відсутні, однак
оскільки в цілому по Україні ця проблема вирішу-
ється вкрай незадовільно, то ці області не є виклю-
ченням. В той же час в містах і селах цих областей є
житлові та нежитлові приміщення, які в останні
роки не використовувалися внаслідок міграції час-
тки населення в інші регіони та у великі регіональні
міста. Облік та реконструкція таких об’єктів не
лише сприятиме вирішенню житлової проблеми, але
й зайнятості ВПО та місцевого населення;
підвищення рівня оплати праці й соціальних
видатків та забезпечення зростання добробуту насе-
лення. У зв’язку зі складною економічною ситу-
ацією в Україні відбулося замороження заробітної
плати та соціальних виплат, а для окремих категорій
населення – їх зниження. Більшість населення поки
що з розумінням відноситься до такої ситуації, од-
нак тривале зниження життєвого рівня може мати
наслідком зростання невдоволення, соціальних про-
тестів, збільшення еміграції найбільш кваліфікова-
ного населення в інші країни, соціальну деградацію
та люмпенізацію. У Луганській та Донецькій облас-
тях такі загрози є більш ймовірними з огляду на
значну кількість ВПО, які вже втратили значну час-
тку власного майна. Тому і на національному, і на
регіональному рівнях пріоритетним завданням у со-
ціальній політиці має бути використання різнома-
нітних шляхів підвищення добробуту населення;
з огляду на невизначеність ситуації з окупова-
ними територіями та вирішенням конфлікту, для До-
нецької та Луганської областей важливо інтенсивно
формувати нові ділові та культурні центри, які б
могли акумулювати освітні, культурні, наукові здо-
бутки даних регіонів, стати центрами тяжіння для
ділових, інтелектуальних, креативних представни-
ків регіонального соціуму, забезпечити розвиток
людського потенціалу регіонів.
Особливої уваги потребує політика щодо насе-
лення непідконтрольних Україні (окупованих) тери-
торій. Ці території юридично відносяться до Укра-
їни. На всіх рівнях влади підтримується головна
стратегічна мета – повноцінне повернення окупова-
них територій у склад України. Це доцільно з пози-
цій і політичних, і економічних, і соціальних. Аналі-
зуючи соціальну доцільність, слід відзначити таке:
значна частка населення окупованих територій
має проукраїнські налаштування, вона не підтримує
сепаратистів та бойовиків і є заручником тієї ситуа-
ції, яка склалася на Донбасі;
населення окупованих територій складає бли-
зько 3 млн осіб, що є вагомою часткою людського
потенціалу України (7%), втрата якого негативно
позначиться на забезпеченні трудовими ресурсами
соціально-економічного розвитку України;
на даних територіях сконцентрований значний
людський капітал – працівники з високим рівнем
професійно-технічної освіти, уміннями та навиками,
необхідними для індустріальної праці, яким прита-
манна організаційна та технологічна дисципліна,
уміння працювати в колективі, освоювати техноло-
гічні інновації. Такий тип працівника необхідний
для модернізації та інноваційного розвитку промис-
ловості й інших сфер економічної діяльності. Слід
відзначити, що на сучасному етапі в Україні спосте-
рігається дефіцит працівників індустріального типу,
тому важливо не допустити їх можливу втрату вна-
слідок відторгнення частини Донбасу від України.
Слід відзначити, що сучасна політика України
стосовно населення окупованих територій не є стра-
тегічно вивіреною. Вона не забезпечує привернення
на бік України того населення, яке залишилося з
різних причин проживати на окупованій території,
без чого повернення даних територій у склад Укра-
їни взагалі неможливе. Необхідно воювати не за те-
риторії, а за людей, які там проживають, воювати не
зброєю, а інструментами економічного та гумані-
тарного впливу, довести, що українська держава
турбується про долю населення, яке проживає в оку-
пації, що саме вона спроможна вивести ці території
з гуманітарної кризи всупереч діям сепаратистів та
бойовиків. Для цього необхідно:
відновити пенсійне забезпечення всього насе-
лення пенсійного віку, яким були призначені пенсії
українською владою, забезпечити безперешкодну
виплату пенсій у спеціально створених відділеннях
або на окупованій, або на нейтральній території. Ва-
жливо наблизити цю соціальну послугу до безпосе-
В. П. Антонюк
51
Економічний вісник Донбасу № 1(39), 2015
редніх адресатів, максимально спростити бар’єри на
шляху отримання пенсій;
зняти економічну блокаду окупованих терито-
рій при збереженні контролю за переміщенням то-
варів та людей. Заборона на ввезення українських
товарів призвела до значного дефіциту й зростання
цін. При цьому страждають в найбільшій мірі прості
мешканці, а не провладні в ДНР та ЛНР верстви на-
селення та бойовики. Для пересічного мешканця в
умовах дефіциту продуктів і доходів важливо, хто
забезпечить його продовольством і по якій ціні. Сьо-
годні це у все більшій мірі робить Росія, оскільки
значна частка товарів завозиться з її території. Еко-
номічна блокада призводить до зменшення присут-
ності України на своїх, хоч і непідконтрольних їй те-
риторіях, та на збільшення присутності Росії, що не
може не позначитися на загальному вектору розвит-
ку даних територій та настроях населення. Крім
того, слід відзначити, що при такій політиці Україна
втрачає не лише прихильність населення, але й рин-
ки збуту, що стримує можливості економічного
зростання в кризовій ситуації. Так, за офіційною
статистичною інформацією, у 2013 р. частка Доне-
цької області у загальному обсязі роздрібного това-
рообороту України складала 9,3%, Луганської –
3,4%; за січень – квітень 2015 р. ці показники відпо-
відно становили 3,6 та 0,4% [1];
необхідно сприяти відновленню соціальних
зв’язків між населенням окупованої території та на-
селенням всієї України. Це підвищить взаєморозу-
міння та взаємну довіру, буде сприяти налаго-
дженню відносин та зниженню агресивності. На
окупованих територіях на даний час під впливом
пропаганди російських й сепаратистських ЗМІ фор-
мується вороже налаштована до України спільнота.
При бездіяльності з української сторони ворожі на-
строї будуть тільки зростати і поширюватися і на їх
подолання знадобляться десятиліття. Відновлення
соціальних зв’язків можливе різноманітними
шляхами: необхідно сприяти підтримці родинних та
дружніх зв’язків населення України та окупованих
територій, забезпечити можливість з найменшими
перешкодами спілкуватися; необхідно запрошувати
учнів шкіл, студентів та викладачів ВНЗ до участі у
різноманітних всеукраїнських конференціях, кон-
курсах, фестивалях, спортивних змаганнях тощо; за-
безпечити більш широку можливість випускникам
шкіл окупованих територій здобувати вищу освіту в
українських вузах; підтримувати та розвивати інші
форми соціальних зв’язків. Має сенс сприяння дис-
танційній зайнятості населення, яке проживає на
окупованій території, на державних та приватних
підприємствах, розташованих в Україні. Це не лише
забезпечить населення доходами, сприятиме підви-
щенню їх лояльності до України, але й знизить на-
вантаження на соціальний бюджет держави та спри-
ятиме зниженню гостроти житлової проблеми для
ВПО;
важливо найшвидше навести порядок та дотри-
мання прав людини на лінії перетину зон розмежу-
вання: удосконалити організаційну процедуру на-
дання перепусток, прискорити термін їх отримання;
унеможливити корупційні дії на блокпостах; підви-
щити рівень культури та коректності у відносинах
до осіб, які перетинають зону розмежування. Пору-
шення прав людини, приниження її гідності, які не-
рідко трапляються на контрольних блокпостах з ук-
раїнської сторони не додають іміджу Україні та лю-
бові до неї зі сторони мешканців, які змушені про-
живати на окупованих територіях;
дуже важливим є відновлення інформаційного
забезпечення окупованих територій українськими
ЗМІ та суттєве підвищення його якості за рахунок,
перш за все, правдивості та неупередженості, висо-
кого професіоналізму, широкого висвітлення всіх
сторін суспільно-політичного та економічного
життя в Україні. Надзвичайно важливо активно фо-
рмувати та пропонувати національний культурний
продукт – художні фільми, телесеріали, культурно-
розважальні програми тощо. Однією із найвагомі-
ших причин проросійських настроїв на Сході та в
Криму ми вважаємо несформованість національ-
ного культурного середовища, практично повний
провал у цій сфері державної культурної політики,
що триває і до нині. Сьогодні телеекран – головний
чинник формування соціокультурних, ментальних,
психологічних, політичних уподобань та настроїв
широких мас населення. Однак в програмі українсь-
ких телеканалів практично відсутній національний
культурний телевізійний продукт, при цьому ши-
роко представлені російські фільми й серіали. Це не
сприяє культурній ідентичності населення, що про-
живає на території України.
Таким чином, Україна для збереження людсь-
кого потенціалу в складних соціально-економічних
умовах має забезпечити активну соціальну і гумані-
тарну політику не лише на підконтрольних їй тери-
торіях, але й на тимчасово окупованих.
Література
1. Дані державної служби статистики України
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
ukrstat.gov.ua. 2. В Донецкой области повреждено
или разрушено более 10 тысяч объектов [Електрон-
ний ресурс] // Пресс-служба ДонОГА. – Режим до-
ступу: http://donoda.gov.ua/?lang=ru&sec=2.03.09&
iface =Public&cmd=view&args=id:24598. 3. Небо-
евые потери: во что обходится АТО [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://forbes.ua/ua/maga-
zine/forbes/1387462-nebojovi-vtrati-u-shcho-obhodits
ya-ato. 4. Міжвідомчий координаційний штаб з пи-
тань соціального забезпечення громадян України,
В. П. Антонюк
52
Економічний вісник Донбасу № 1(39), 2015
які переміщуються з районів проведення антитеро-
ристичної операції та тимчасово окупованої тери-
торії [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.mns.gov.ua/news/34232.html. 5. Головне
управління статистики у Донецькій області [Елек-
тронний ресурс]. – Режим доступу: http://donetskstat.
gov. ua/ region/ek.php?dn=0115http. 6. Управління
статистики Луганської області [Електронний ре-
сурс]. – Режим доступу: lugastat.lg.ua. 7. Стан
виплати заробітної плати працівникам на 1 січня
2015 року. Головне управління статистики у До-
нецькій області [Електронний ресурс]. – Режим до-
ступу: http://donetskstat.gov.ua/region/ ek.php?dn= 01
15 http. 8. Соціально-економічне становище До-
нецької області за січень-квітень 2015 року [Елек-
тронний ресурс]. – Режим доступу: http://donetskstat.
gov.ua. 9. Витрати та ресурси домогосподарств
України 2013 рік [Електронний ресурс]. – Режим до-
ступу: ukrstat.gov.ua. 10. Витрати та ресурси домо-
господарств України за ІІІ-1V квартал 2014 р. [Елек-
тронний ресурс]. – Режим доступу: ukrstat.gov.ua.
11. Інтерв’ю О.Кіхтенка УНІАН [Електронний ре-
сурс]. – Режим доступу: http://economics.unian.ua/
finance/1070110-na-vidnovl ennya-donetskoji-oblasti-
potribno-35-milyarda-griven- kihtenko.html. 12. Ін-
формація УВКБ ООН [Електронний ресурс]. – Ре-
жим доступу: http://unhcr. org.ua/uk/novini/novyny/
1232-litsa-peremesh chen n ye-vnutri-strany.
Антонюк В. П. Сучасні проблеми соціаль-
ного та людського розвитку Донецької й Луган-
ської областей та пріоритетні завдання щодо їх
вирішення
В статті аналізуються сучасні проблеми людсь-
кого розвитку Донецької та Луганської областей,
обумовлені збройним конфліктом. Зроблено висно-
вок, що в цих областях України знижуються можли-
вості зайнятості, поширюється бідність, відбува-
ються втрати людського потенціалу, зростає чисель-
ність вимушених внутрішніх переселенців, за-
гостюються соціальні проблеми як на непідкон-
трольній, так і на підконтрольній Україні території.
Обґрунтовуються пріоритетні завдання щодо
вирішення проблем людського розвитку в кризових
умовах.
Ключові слова: східні регіони України, людсь-
кий потенціал, соціальні проблеми, вимушені пере-
селенці, бідність, пріоритетні завдання людського
розвитку.
Антонюк В. П. Современные проблемы со-
циального и человеческого развития Донецкой и
Луганской областей и приоритетные задачи их
решения
В статье проанализировано современные проб-
лемы человеческого развития Донецкой и Луган-
ской областей обусловлены вооруженным конфлик-
том. Сделан вывод, что в этих областях Украины
снижаются возможности занятости, распространя-
ется бедность, происходят потери человеческого по-
тенциала, растет численность вынужденных внут-
ренних переселенцев, обостряются социальные про-
блемы как на неподконтрольной, так и на подкон-
трольной Украине территории. Обосновываются
приоритетные задачи по решению проблем челове-
ческого развития в кризисных условиях.
Ключевые слова: восточные регионы Украины,
человеческий потенциал, социальные проблемы,
вынужденные переселенцы, бедность, приоритет-
ные задачи человеческого развития.
Antonyuk V. P. Modern Problems of Social and
Human Development Donetsk and Luhansk Regions
and the Prioritets of It’s Solving
Present-day problems of human development in
Donetsk and Luhansk regions conditioned by the armed
conflict were analysed. It has been concluded that these
regions of Ukraine have reduced employment opportu-
nities, poverty spreads, loss of human potential, increase
of the number of internally displaced persons, exacerba-
tion of social problems both on uncontrolled and con-
trolled territories of Ukraine. The priority tasks to solve
the problems of human development under crisis condi-
tions were grounded.
Keywords: Eastern regions of Ukraine, human po-
tential, social problems, internally displaced persons,
poverty, priority tasks of human development.
Стаття надійшла до редакції 08.04.2015
Прийнято до друку 09.04.2015
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-87539 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1817-3772 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T18:26:11Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Антонюк, В.П. 2015-10-21T07:14:03Z 2015-10-21T07:14:03Z 2015 Сучасні проблеми соціального та людського розвитку Донецької й Луганської областей та пріоритетні завдання щодо їх вирішення / В.П. Антонюк // Економічний вісник Донбасу. — 2015. — № 1 (39). — С. 44-52. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87539 316.42:331.101.262(477.62+477.61) В статті аналізуються сучасні проблеми людського розвитку Донецької та Луганської областей, обумовлені збройним конфліктом. Зроблено висновок, що в цих областях України знижуються можливості зайнятості, поширюється бідність, відбуваються втрати людського потенціалу, зростає чисельність вимушених внутрішніх переселенців, загостюються соціальні проблеми як на непідконтрольній, так і на підконтрольній Україні території. Обґрунтовуються пріоритетні завдання щодо вирішення проблем людського розвитку в кризових умовах. В статье проанализировано современные проблемы человеческого развития Донецкой и Луганской областей обусловлены вооруженным конфликтом. Сделан вывод, что в этих областях Украины снижаются возможности занятости, распространяется бедность, происходят потери человеческого потенциала, растет численность вынужденных внутренних переселенцев, обостряются социальные проблемы как на неподконтрольной, так и на подконтрольной Украине территории. Обосновываются приоритетные задачи по решению проблем человеческого развития в кризисных условиях. Present-day problems of human development in Donetsk and Luhansk regions conditioned by the armed conflict were analysed. It has been concluded that these regions of Ukraine have reduced employment opportunities, poverty spreads, loss of human potential, increase of the number of internally displaced persons, exacerbation of social problems both on uncontrolled and controlled territories of Ukraine. The priority tasks to solve the problems of human development under crisis conditions were grounded. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Соціально-економічні проблеми Донбасу Сучасні проблеми соціального та людського розвитку Донецької й Луганської областей та пріоритетні завдання щодо їх вирішення Современные проблемы социального и человеческого развития Донецкой и Луганской областей и приоритетные задачи их решения Modern Problems of Social and Human Development Donetsk and Luhansk Regions and the Prioritets of It’s Solving Article published earlier |
| spellingShingle | Сучасні проблеми соціального та людського розвитку Донецької й Луганської областей та пріоритетні завдання щодо їх вирішення Антонюк, В.П. Соціально-економічні проблеми Донбасу |
| title | Сучасні проблеми соціального та людського розвитку Донецької й Луганської областей та пріоритетні завдання щодо їх вирішення |
| title_alt | Современные проблемы социального и человеческого развития Донецкой и Луганской областей и приоритетные задачи их решения Modern Problems of Social and Human Development Donetsk and Luhansk Regions and the Prioritets of It’s Solving |
| title_full | Сучасні проблеми соціального та людського розвитку Донецької й Луганської областей та пріоритетні завдання щодо їх вирішення |
| title_fullStr | Сучасні проблеми соціального та людського розвитку Донецької й Луганської областей та пріоритетні завдання щодо їх вирішення |
| title_full_unstemmed | Сучасні проблеми соціального та людського розвитку Донецької й Луганської областей та пріоритетні завдання щодо їх вирішення |
| title_short | Сучасні проблеми соціального та людського розвитку Донецької й Луганської областей та пріоритетні завдання щодо їх вирішення |
| title_sort | сучасні проблеми соціального та людського розвитку донецької й луганської областей та пріоритетні завдання щодо їх вирішення |
| topic | Соціально-економічні проблеми Донбасу |
| topic_facet | Соціально-економічні проблеми Донбасу |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87539 |
| work_keys_str_mv | AT antonûkvp sučasníproblemisocíalʹnogotalûdsʹkogorozvitkudonecʹkoíilugansʹkoíoblasteitapríoritetnízavdannâŝodoíhviríšennâ AT antonûkvp sovremennyeproblemysocialʹnogoičelovečeskogorazvitiâdoneckoiiluganskoioblasteiiprioritetnyezadačiihrešeniâ AT antonûkvp modernproblemsofsocialandhumandevelopmentdonetskandluhanskregionsandtheprioritetsofitssolving |