Національна інноваційна система України в контексті міжнародних порівнянь
В статті на основі використання міжнародних індексів (глобального інноваційного індексу, європейського інноваційного табло, індексу глобальної конкурентоспроможності) здійснено порівняльний аналіз інноваційного розвитку України та інших країн світу. Визначено, що високий освітній та науковий потенці...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Datum: | 2015 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2015
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87547 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Національна інноваційна система України в контексті міжнародних порівнянь / О.І. Амоша, А.І. Ніколаєнко // Економічний вісник Донбасу. — 2015. — № 1 (39). — С. 115-121 — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859955994772111360 |
|---|---|
| author | Амоша, О.І. Ніколаєнко, А.І. |
| author_facet | Амоша, О.І. Ніколаєнко, А.І. |
| citation_txt | Національна інноваційна система України в контексті міжнародних порівнянь / О.І. Амоша, А.І. Ніколаєнко // Економічний вісник Донбасу. — 2015. — № 1 (39). — С. 115-121 — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економічний вісник Донбасу |
| description | В статті на основі використання міжнародних індексів (глобального інноваційного індексу, європейського інноваційного табло, індексу глобальної конкурентоспроможності) здійснено порівняльний аналіз інноваційного розвитку України та інших країн світу. Визначено, що високий освітній та науковий потенціал не трансформується в інноваційний розвиток, оскільки не створено ефективного механізму впровадження інновацій у сферу економічної діяльності.
В статье на основе международных индексов (глобальный инновационный индекс, европейское инновационное табло, Глобальный индекс конкурентоспособности) осуществлен сравнительный анализ инновационного развития Украины и других стран мира. Определено, что высокий научно-образовательный потенциал не преобразуется в инновационное развитие, потому что не создан эффективный механизм внедрения инноваций в сферу экономической деятельности.
Based on the using of international indexes (The Global Innovation Index, Innovation Union Scoreboard, The Global Competitiveness Index) in the article was made comparative analyzes of the innovation development of Ukraine and other countries. It was defined that high education and scientific capacity don’t transformation in innovation development, because was not created effective arrangement of implementation innovations into economic activity.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:19:34Z |
| format | Article |
| fulltext |
О. І. Амоша, А. І. Ніколаєнко
115
Економічний вісник Донбасу № 1(39), 2015
УДК 330.341.1:339.9(477)
О. І. Амоша,
академік НАН України,
А. І. Ніколаєнко
м. Київ
НАЦІОНАЛЬНА ІННОВАЦІЙНА СИСТЕМА УКРАЇНИ
В КОНТЕКСТІ МІЖНАРОДНИХ ПОРІВНЯНЬ
Постановка проблеми. Проблеми аналізу і
оцінки потенціалу і факторів розвитку національної
інноваційної системи пов’язані зі складністю та різ-
номаніттям інновацій, їх впливом на соціально-еко-
номічний розвиток країни. Адекватне відображення
процесів, які відбуваються в інноваційній сфери, по-
требують теоретичного обґрунтування вибору сис-
теми оцінки, найбільш інформативних показників,
використання сучасних методів аналізу.
У різних країнах сформовані національні особ-
ливості інноваційної системи, які виражаються у
різному ступені участі держави і приватного сектора
у виконанні функцій створення та впровадження но-
вацій; різному значенні великого та малого бізнесу
в інноваційному процесі; співвідношенні фундамен-
тальних і прикладних досліджень і розробок; дина-
міці розвитку та галузевій структурі інноваційної ді-
яльності. Перед НІС різних країн ставляться різні
цілі. У кожному конкретному випадку стратегія
розвитку НІС визначається проведеною державною
політикою, нормативним правовим забезпеченням,
формами прямого і непрямого державного регулю-
вання, станом науково-технологічного і промисло-
вого потенціалу, внутрішніх товарних ринків, рин-
ків праці, а також історичними та культурними тра-
диціями й особливостями. В Україні національна
інноваційна система знаходиться в стадії форму-
вання. Для аналізу її розвитку доцільно використати
міжнародні методики, які дають змогу здійснити по-
рівняння основних параметрів інноваційної діяльно-
сті відносно світового рівня.
Мета дослідження. Метою статті є здійснення
аналізу розвитку основних параметрів НІС України
на основі використання міжнародних індексів та ви-
значення пріоритетних шляхів її розвитку.
Виклад основного матеріалу. Система показ-
ників НІС являє собою сукупність кількісних і якіс-
них показників, що характеризують окремі аспекти
інноваційної діяльності та демонструють комплек-
сне уявлення про розвиток інноваційної системи в
цілому. Для оцінки інноваційної діяльності біль-
шість міжнародних організацій використовують кі-
лькісні показники, так як використання якісних по-
казників значно ускладнює проведення порівняль-
ного аналізу різних країн (критерії оцінки цих пара-
метрів в них часто сильно розрізняються).
На міжнародному рівні широко використову-
ється інтегральна оцінка стану розвитку інновацій-
ної системи. Глобальний інноваційний індекс (GII)
у 2014 р. охоплював 143 економіки світу і викорис-
товував 81 показник, які об'єднані в 7 розділів: Ін-
ститути (Institute), Людський капітал і дослідження
(Human capital & research), Інфраструктура
(Infrastructure), Розвиток внутрішнього ринку
(Market sophistication), Розвиток технологій та еко-
номіки знань (Knowledge & technology outputs), Ре-
зультати креативної діяльності (Creative outputs),
Розвиток бізнесу (Business sophistication). Згідно
Глобального інноваційного індексу 2014, Україна
знаходилась на 63 місці (у 2011 р. – на 60 місці серед
125 країн, у 2012 р. на 63 місці серед 125 країн, у
2013 р. на 71 місці серед 142 країн) [1]. Як бачимо,
Україна має негативну динаміку даного показника.
Порівняно з 2011 р. вона втратила свої позиції у
2013 р на 11 пунктів, відбулося підвищення рангу в
2014 р., однак немає впевненості, що це переросте в
сталу тенденцію.
На рис. 1 продемонстровано ранги України за
GII, а також за його розділами. Основні «провали» в
показниках України спостерігаються за групою «Ін-
ститути» (103 місце у 2014 р.) та «Інфраструктура»
(107 місце у 2014 р.). Відносно високі ранги Україна
має за складовими «людський капітал та дослі-
дження» а також «розвиток технологій та економіки
знань». Однак за першою складовою її позиції по-
гіршилися, а за другою спостерігається нестабільна
динаміка [2].
До факторів, які визначають якість інновацій-
ної діяльності, можна віднести рівень розвитку ви-
щої освіти й стан сфери досліджень і розробок. Ана-
ліз складових показників, які характеризують вплив
науки та освіти (рис. 2), показує, що Україна має до-
сить високі ранги (і входить до світових лідерів) за
показниками продукування знань, тобто охоплення
вищою освітою, кількість патентів та наукових ста-
тей, частка випускників інженерної та наукової під-
готовки, однак вона має низькі позиції щодо поши-
рення знань та їх впливу на соціально-економічний
розвиток. Отже знання не реалізуються в реальні
економічні процеси, що стримує інноваційний роз-
виток України і ця негативна тенденція посилю-
ється. Слабка затребуваність знань в реальній еко-
Менеджмент інновацій
О. І. Амоша, А. І. Ніколаєнко
116
Економічний вісник Донбасу № 1(39), 2015
Рис. 1. Ранги України за Глобальним інноваційним індексом та його складовими
Складено авторами за:
http://www.globalinnovationindex.org/userfiles/file/reportpdf/GII-2014.pdf.;
http://www.globalinnovationindex.org/userfiles/file/reportpdf/GII-2013.pdf.;
http://www.globalinnovationindex.org/userfiles/file/GII-2012-Report.pdf.;
http://www.globalinnovationindex.org/userfiles/file/GII-2011_Report.pdf.
*Показник «Частка випускників наукової та інженерної спрямованості» у 2011 р. представлено у звіті Всесвітнього
економічного форуму як два показника: Частка випускників наукової спрямованості (82 місце) та частка випускників інже-
нерної спрямованості (7 місце)
Рис. 2. Ранги України за деякими показниками Глобального інноваційного індексу
Складено авторами за:
http://www.globalinnovationindex.org/userfiles/file/reportpdf/GII-2014.pdf.;
http://www.globalinnovationindex.org/userfiles/file/reportpdf/GII-2013.pdf.;
http://www.globalinnovationindex.org/userfiles/file/GII-2012-Report.pdf.;
http://www.globalinnovationindex.org/userfiles/file/GII-2011_Report.pdf.
0 20 40 60 80 100 120 140
Глобальний інноваційний індекс
Інститути
Людський капітал та дослідження
Інфраструктура
Развиток внутрішнього ринку
Розвиток бізнесу
Розвиток технологій та економіки знань
Результати креативної діяльності
2014
2013
2012
2011
0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100
Рівень розвитку вищої освіти
Охоплення вищою освітою
Частка випускників наукової та інженерної спрямованості
Кількість дослідників на 1 млн. населення
Витрати на R&D
Якість дослідницьких інститутів
Результативність наукових досліджень
Кількість патентів та наукових статей
Поширення знань
Вплив знань
2014 2013 2012 2011
О. І. Амоша, А. І. Ніколаєнко
117
Економічний вісник Донбасу № 1(39), 2015
номіці обумовлює погіршення науково-освітніх па-
раметрів: погіршилися ранги України за показни-
ками охоплення вищою освітою, частки випускни-
ків наукової та інженерної підготовки, витрати на
R&D, кількість дослідників на 1 млн населення. По-
зитивним є те, що значно покращилася якість дослі-
дницьких інститутів, у 2014 р. поліпшилась також
результативність наукових досліджень.
Європейське інноваційне табло (Innovation
Union Scoreboard – IUS) відображає основні індика-
тори оцінки ефективності функціонування НІС
країн ЄС. На основі комплексу показників іннова-
цій, що входять до цього рейтингу, розраховується
зведений індекс інновацій (SII-Summary Innovation
Index) для кожної європейської країни [2]. На від-
міну від Глобального інноваційного індексу, SII фо-
рмується суто на кількісних оцінках, заснованих на
даних Євростату та інших міжнародних баз даних
(наприклад, Scopus). Країни, які не є членами ЄС у
Інноваційному табло не представлені. Європейське
інноваційне табло демонструє тенденції інновацій-
ного розвитку всіх країн ЄС, а також Норвегії, Сер-
бії, Швейцарії, Туреччини, Ісландії, Хорватії та Ма-
кедонії. Крім цього, IUS здійснює зіставлення між
ЄС-27 та основними глобальними конкурентами Єв-
ропи − Австралією, Бразилією, Канадою, Китаєм,
Індією, Японією, Росією, Південною Африкою, Пів-
денною Кореєю та США. Інноваційне табло є ін-
струментарієм для інформування політиків та обго-
ворення проблем розвитку на національному рівні і
рівні ЄС, дозволяє відстежувати прогрес в іннова-
ційній діяльності як серед країн ЄС та і у глобаль-
ному світі. За результатами розрахунків індексу у
2014 р. країни-члени діляться на такі чотири групи:
Перша група інноваційних лідерів (innovation
leaders) включає країни-члени, в яких показник
інноваційної діяльності більш ніж на 20% вище се-
реднього по ЄС (Данія, Фінляндія, Німеччина і Шве-
ція);
Друга група – крани-послідовники (innovation
followers), включає в себе держави з продуктивні-
стю, близькою до показника, який менше, ніж на
20%, але більше ніж 90% від середнього по ЄС (Ав-
стрія, Бельгія, Кіпр, Естонія, Франція, Ірландія,
Люксембург, Нідерланди, Словенія і Великобрита-
нія).
Третя група – помірковані новатори (moderate
innovators), включає країни, інноваційна діяльність
яких між 50% і 90% середнього по ЄС (Хорватія, Че-
ська Республіка, Угорщина, Греція, Італія, Литва,
Мальта, Польща, Португалія, Словаччина та Іспа-
нія);
Четверта група – скромні новатори (catching-up
countries), включає країни ЄС, які показують рівень
інноваційної діяльності значно нижчий, ніж у сере-
дньому по ЄС, тобто менше, ніж на 50% від серед-
нього по ЄС. Ця група включає такі країни, як Бол-
гарія, Латвія, Румунія.
Структура Інноваційного Табло ЄС дозволяє в
логічній послідовності по ланцюжку «забезпечення
(Enablers) – діяльність (Firm activities) – результати
(Output)» розглянути:
здатність кадрового потенціалу до сприйняття
інновацій, рівень освіти кадрів, рівень фінансування
інноваційних проектів, ступінь державної під-
тримки досліджень та інноваційної діяльності;
витрати на дослідження, розробки та інновації,
зусилля фірм у сфері інноваційного співробітни-
цтва;
інноваційну активність організацій та еконо-
мічні ефекти від інноваційної діяльності.
Відомий досвід оцінки інноваційної діяльності
за методикою IUS у країнах, які не є членами ЄС.
Так, статистичний збірник «Наука и инновационная
деятельность в Республике Беларусь» містить розділ
«Отдельные показатели Инновационного Табло Ев-
ропейского Союза (IUS–2011)» [3]. Статистика Бі-
лорусі надає зіставлення інноваційної діяльності з
країнами Європи за шістнадцятьма показниками.
Головною методологічною проблемою з адап-
тації світового досвіду виміру інновацій є те, що він
не в повному обсязі враховує наявність значних які-
сних відмінностей в рівні інноваційного розвитку,
який було досягнуто в Україні і у провідних країнах
світу [3-6].
Уявляється, що при трансплантації цього дос-
віду на український грунт слід враховувати, що в
країнах Європи, особливо старих членах ЄС, основ-
ні етапи формування та розвитку інноваційної сис-
теми було пройдено ще в другій половині минулого
століття. В теперішній час досягнуто сталого розши-
рення сфери спільної дії держави, науки и вироб-
ництва в управління соціально-економічним розви-
тком. В Україні формування інноваційної системи є
процесом, який не тільки нещодавно розпочався, але
й носить несистемний характер, про що свідчить де-
градація наукової та виробничої сфер. Це передба-
чає істотну різницю не тільки в пріоритетах держав-
ної інноваційної політики, але й в ідеології побудови
індексів інновацій, які мають бути орієнтованими на
вирішення сучасних проблем інноваційного роз-
витку, властивим саме нашій країні, обґрунтування
його пріоритетів.
При розробці методичних підходів до оцінки
НІС, крім розглянутих вище методик, які призначені
безпосередньо для виміру інновацій, заслуговує на
увагу методологія розрахунків Індексу глобальної
конкурентоспроможності (The Global Competitive-
ness Index) Всесвітнього економічного форуму, яку
було запропоновано у 2005 р. одним з провідних
спеціалістів з економічного зростання Х. Сала-і-
О. І. Амоша, А. І. Ніколаєнко
118
Економічний вісник Донбасу № 1(39), 2015
Мартіном. Вона привертає увагу, перш за все, широ-
ким розглядом проблеми, системним підходом до
відбору факторів, які впливають на інновації, та сту-
пеня їх взаємодії. ІГК розраховується на основі
більш ніж 100 показників, які поєднано у 12 груп:
«Інститути», «Інфраструктура», «Макроекономічне
середовище», «Охорона здоров’я та початкова
освіта», «Вища освіта і професійна підготовка»,
«Ефективність ринку праці», «Рівень розвитку фі-
нансового ринку», «Технологічна готовність»,
«Розмір ринку», «Рівень розвитку бізнесу», «Іннова-
ції».
У рейтингу Глобального індексу конкуренто-
спроможності 2014-2015 рр. Україна посіла 76 місце
серед 144 країн світу, продовжуючи демонструвати
свої основні конкурентні переваги – освіту (40 міс-
це) та ємність ринку (38 місце) [4].
На рис. 3 відображено ранги України за показ-
никами під індексу «Інновації», за яким наша країна
посіла 82 місце проти 93 у 2013-2014 рр. та 74 у
2011-2012 рр. Зокрема, покращення зазнали порів-
няно, з попереднім періодом, показники: витрати
компаній на R&D, співробітництво інститутів і біз-
несу в R&D, якість науково-дослідних інститутів
Деякі з таких важливих для оцінки інноваційного
клімату факторів, як освіта, рівень захисту інтелек-
туальної власності, технологічна сприйнятливість
підприємств, спроможність країни приваблювати та
утримувати таланти знаходяться на межами групи
«Інновації». У табл. 1 наведено вибірку показників,
які використовуються для розрахунку ІГК, яка до-
зволяє скласти достатньо об’єктивне уявлення про
стан та проблеми України як учасника світового
інноваційного процесу. Слід відмітити, що біль-
шість наданих оцінок, як це завжди буває у масш-
табних міжнародних співставленнях, отримано екс-
пертним шляхом. Значення індексів за показниками,
які оцінюються виключно на основі статистичних
даних, наводяться у натуральних величинах, а за ін-
шими – включаючи інтегральні індекси, – у балах.
Бальні оцінки змінюються у діапазоні від 1 до 7. Зна-
чення індексу, яке дорівнює 7 балам, відповідає де-
якому ідеальному позитивному, а 1 балу – ідеально
негативному стану системи за даним показником з
точки зору загальних уявлень про рушійні сили су-
часного економічного зростання. Так, за показни-
ком «природа конкурентної переваги» 7 балів відпо-
відає ситуації, коли основною конкурентною пере-
вагою країни є наявність унікальних продуктів та
процесів, а 1 бал – низькі ціни та природні ресурси.
За показниками «спроможність країни приваблю-
вати таланти» та «спроможність країни утримувати
таланти» 7 балів означає, що у таланливих людей є
багато можливостей всередині країни, а 1 бал – що
країна не спроможна їх приваблювати та утриму-
вати.
Рис. 3. Рейтинг України за ГІК та його показниками за підсумками
Складено авторами за:
http://www3.weforum.org/docs/WEF_GCR_Report_2011-12.pdf.;
http://www3.weforum.org/docs/WEF_GlobalCompetitivenessReport_2012-13.pdf.;
http://www3.weforum.org/docs/WEF_GlobalCompetitivenessReport_2013-14.pdf.;
http://www3.weforum.org/docs/GCR2014-15/UKR.pdf.
0 20 40 60 80 100 120 140
Глобальний індекс
конкурентоспроможності
Складова "Інновації"
Якість науково-
дослідницьких установ
Витрати компаній на R&D
Співробітництво
інститутів і бізнесу в R&D
Державні закупівлі
високотехнологічної
Наявність наукових та
інженерних кадрів
Патенти на винаходи на 1
млн. осіб
2014-2015
2013-2014
2012-2013
2011-2012
О. І. Амоша, А. І. Ніколаєнко
119
Економічний вісник Донбасу № 1(39), 2015
З табл. 1 видно, що в у теперішній час Україна
знаходиться в аутсайдерах світового інноваційного
процесу. При тому, що за забезпеченістю вченими
та інженерами наша країна знаходиться на 48 місці,
за патентами на винаходи на 1 млн населення – на
52 місці, а якістю науково-дослідних установ – на 67
місці, однак за більшістю показників, які характери-
зують спроможність виробничого комплексу до ре-
алізації цілей інноваційного розвитку країни, Укра-
їна знадиться нижче сотого місця. Це ще раз підтве-
рджує висновок про те, що знання та наукові роз-
робки не трансформуються в реальні інновації в
промисловості та інших сферах економічної діяль-
ності.
Таблиця 1
Готовність України до реалізації цілей інноваційного розвитку
в оцінках Всесвітнього економічного форуму у 2014-2015 рр.
Показник
Країна, яка займає перше
місце у рейтингу
Україна
Назва країни
Значення
індексу
Ранг
Значення
індексу
Індекс глобальної конкурентоспроможності Швейцарія 5,7 76 4,1
Стан наукового потенціалу
Доступність якісних послуг з проведення досліджень та ви-
щої освіти
Швейцарія 6,5 84 3,9
Якість науково-дослідницьких установ Швейцарія 6,4 67 3,1
Витрати компаній на R&D Швейцарія 5,9 66 3,1
Забезпеченість вченими та інженерами Фінляндія 6,2 48 4,3
Співробітництво інститутів і бізнесу у R&D Фінляндія 6,0 74 3,5
Патенти на винаходи на 1 млн осіб Швейцарія 315 52 3,2
Спроможність країни утримувати таланти Швейцарія 5,8 132 2,3
Спроможність країни приваблювати таланти Швейцарія 6,1 130 2,3
Готовність економіки країни до активізації інноваційної діяльності
Природа конкурентної переваги Японія 6,4 107 3,0
Захист інтелектуальної власності Фінляндія 6,2 129 2,7
Спроможність компаній до створення інновацій Швейцарія 5,9 82 3,6
Активність фірм з освоєння нових технологій Ісландія 6,2 100 4,2
Наявність новітніх технологій Фінляндія 6,6 113 4,1
Технологічний рівень виробничих процесів Швейцарія 6,4 95 3,5
Державні закупівлі високотехнологічної продукції Катар 5,8 123 2,9
Доступність венчурного капіталу Катар 4,8 97 2,3
Складено авторами за: http://www3.weforum.org/docs/GCR2014-15/UKR.pdf.
Наявність сильного розриву в рангах за основ-
ними показниками стану наукового потенціалу та
готовності економіки в активізації інноваційної ді-
яльності ще раз свідчить про хронічне недовикорис-
тання Україною можливостей інноваційного зрос-
тання за рахунок власних ресурсів, а також про збе-
реження реальних загроз руйнування науково-тех-
нічного потенціалу країни внаслідок його довго-
строкової незатребуваності та відсутності розши-
рення комерційного сектору досліджень, а значить –
і подальшого послаблення позицій країни на ринках
продукції переробних виробництв.
У табл. 2 наведено основні показники іннова-
ційної діяльності в Україні у 2000, 2005, 2010 та
2013 рр. Данні таблиці свідчать про те, що погірши-
лося ресурсне забезпечення інноваційної діяльності.
Чисельність науковців знизилась на період 2000-
2013 рр. на 35,5%. Обсяг витрат на інноваційну ді-
яльність у зазначеному періоді мав тенденцію до
зниження, за виключенням 2005 р. Табл. 3. демон-
струє, що фінансування інноваційної діяльності в
Україні є майже самим низьким (за виключенням
Румунії та Латвії) серед країн Європи.
Інноваційна активність підприємств є дос-
татньо низькою і до того ж знижувалася у 2005 та
2010 рр., тому достатньо складно визначити загальні
тенденції. Характеризуючи розвиток сфери попиту
на інноваційну продукцію, зазначимо, що питома
вага підприємств, що впроваджували інновації зали-
шилася продовж 2000-2013 рр. майже незмінною. А
от обсяг виконаних інноваційних робіт знижувався
(1,16% у 2000 р. та 0,81 у 2013 р.). Вітчизняні ви-
робники більш спираються на імпортне обладнання,
про що свідчить структура інноваційних витрат під-
приємств: найбільшу питому вагу у цьому показ-
нику займає придбання машин, обладнання та про-
грамного забезпечення. Хоча ця стаття витрат дещо
зменшилась у 2013 р. порівняно із 2000 р. (на 3 в. п.)
вона все рівно залишається дуже високою порівняно
з витратами на дослідження і розробки (17,1% у
2013 р.).
О. І. Амоша, А. І. Ніколаєнко
120
Економічний вісник Донбасу № 1(39), 2015
Таблиця 2
Ключові показники інноваційної діяльності в Україні
Показники 2000 2005 2010 2013
Чисельність науковців, осіб 120773 105512 89564 77853
Витрати на інноваційну діяльність, % до ВВП 1,03 1,30 0,72 0,77
Питома вага інноваційно-активних підприємств у загаль-
ній кількості промислових підприємств, %
18,0 11,9 13,8 16,8
Питома вага підприємств, що впроваджували інновації, % 14,8 8,2 11,5 13,6
Питома вага обсягу виконаних наукових
і науково-технічних робіт, у % до ВВП
1,16 1,09 0,90 0,81
Структура інноваційних витрат підприємств, %:
дослідження і розробки 15,1 10,5 12,4 17,1
придбання інших нових знань 4,1 4,2 1,8 0,9
придбання машин обладнання та програмного забез-
печення
61,0 54,8 62,8 58,0
Складено авторами за: Статистичний збірник "Наукова та інноваційна діяльність у 2011 р.". – С. 175; Статистич-
ний збірник "Наукова та інноваційна діяльність у 2013 р.". – С. 165; "Наука та інноваційні діяльність (1990-2013 рр.)".
– Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
Таблиця 3
Питома вага витрат на виконання наукових та науково-технічних робіт
у ВВП (за даними Євростату) у відсотках
2000 2005 2010 2012
ЄС 27 … 1,82 2,01 2,08
Болгарія 0,52 0,46 0,60 0,64
Естонія 0,91 0,93 1,62 2,18
Іспанія 0,61 1,12 1,40 1,30
Латвія 0,44 0,56 0,60 0,66
Литва 0,59 0,75 0,79 0,90
Німеччина 2,45 2,51 2,80 2,98
Польща 0,64 0,57 0,74 0,90
Росія 1,07 1,13 1,12
Румунія 0,37 0,41 0,46 0,49
Словаччина 0,65 0,51 0,63 0,82
Угорщина 0,78 0,94 1,17 1,30
Чеська Республіка 1,51 1.22 1,40 1,88
Україна 0,96 1,03 0,83 0,75
Складено авторами за: Статистичний збірник "Наукова та інноваційна діяльність у 2007 р.". – С.188; Статистич-
ний збірник "Наукова та інноваційна діяльність у 2013 р.". – С. 157.
Таблиця 4
Коефіцієнт покриття імпорту експортом основних товарних груп продукції високо-
та середньо технологічного рівня обробки
Товарна група 2001 2005 2010 2013
XVI. Машини, обладнання та механізми; електро-
технічне обладнання
0,72 0,45 0,69 0,56
84 реактори ядерні, котли, машини 0,75 0,47 0,69 0,56
85 електричні машини 0,65 0,40 0,70 0,56
XVII. Засоби наземного транспорту, летальні апа-
рати, плавучі засоби
0,74 0,51 0,89 0,57
86 залізничні локомотиви 2,22 6,62 8,66 7,24
87 засоби наземного транспорту, крім залізнич-
ного
0,27 0,12 0,16 0,07
88 літальні апарати 3,81 4,00 3,86 4,46
89 судна 16,87 12,04 5,50 4,08
XVIII Прилади та апарати оптичні, фотографічні 0,30 0,28 0,28 0,27
90 прилади та апарати оптичні, фотографічні 0,30 0,29 0,28 0,28
91 годинники 0,01 0,03 н.д. 0,11
92 музичні інструменти 0,21 0,10 н.д 0,08
Складено авторами за: Статистичний збірник «Зовнішня торгівля товарами та послугами в Україні у 2013 році»
[Електронний ресурс] // Офіційний сайт Державної служби статистики України. – Режим доступу:
http://www.ukrstat.gov.ua.
О. І. Амоша, А. І. Ніколаєнко
121
Економічний вісник Донбасу № 1(39), 2015
Аналізуючи надані в табл. 4 розрахункові зна-
чення коефіцієнту покриття імпорту експорту
можна зазначити, що з поміж товарних груп науко-
місного експорту вітчизняної продукції машинобу-
дування існують групи 86,88 та 89, котрі на відміну
від решти зберігають коефіцієнт покриття вищим за
1. Більш того, у продовж 2001-2013 рр. позитивна
динаміка цього показника має місце у випадку екс-
порту залізничних та трамвайних локомотивів, шля-
хового обладнання (зростання у ), зростання коефі-
цієнту покриття імпорту експортом аеронавігацій-
них та космічних апаратів становило майже 1,2 рази.
Разом з цим, цікавим є той факт, що негативний
підсумок товарної групи XVII, в який три з чотирьох
найменувань товарів дають позитивний розмір ко-
ефіцієнту покриття, забезпечує ситуація щодо са-
льдо торгівлі наземними транспортними засобами –
група 87. Підсумки зовнішньої торгівлі у цій товар-
ній групі вже не є результатоутворюючими в частині
імпорту, проте залишаються такими в частині екс-
порту. Це дозволяє зробити висновок про те, що від-
кладання ефективного вирішення питання налаго-
дження виробництва відповідної продукції всере-
дині країни продовжуватиме негативно впливати не
лише на розмір зовнішнього торгівельного сальдо,
але й опосередковано сприятиме відтворенню нега-
тивних трендів створення та розповсюдження науко-
містких технологій на внутрішньому ринку [7, с. 45].
Висновки. Проведений порівняльний аналіз
стану параметрів інноваційної системи України від-
носно світового рівня свідчить, що Україна має ви-
сокий освітній та науковий потенціал, здатний про-
дукувати різноманітні новації у вигляді ідей, науко-
вих розробок, патентів, однак при цьому вона має
слабкий механізм впровадження їх у сферу еконо-
мічної діяльності. Тому у формуванні та розвитку
інноваційної системи України на сучасному етапі
необхідно пріоритетну увагу приділити інституціо-
нальному забезпеченню інноваційної діяльності,
формуванню мотиваційного механізму до переходу
реального сектора економіки на інноваційний шлях
розвитку.
Література
1. The Global Innovation Index 2014 The Human
Factor in Innovation // http://www.globalinnovation
index.org/content.aspx?page=gii-full-report-2014.
2. EU Innovation Union Scoreboard Commission. 2014
// http://ec.europa.eu/enterprise/policies/innovation/
files/ ius/ius-2014_en.pdf. 3. Статистический сбор-
ник Наука и инновационная деятельность в Респуб-
лике Беларусь» // Официальный сайт Националь-
ного статистического комитета Республики Бела-
русь. – Режим доступа: http://belstat.gov.by/ ofitsi
alnaya-statistika/otrasli-statistiki/nauka-i-innovatsii/ofi
tsialnye- pub likatsii_3/index_171/. 4. Україна за-
йняла 76 місце зі 144 в Індексі глобальної конкурен-
тоспроможності [Електронний ресурс]. – Режим до-
ступу: http://ua.racurs.ua/news/34254-ukrayina-zayny
ala-76-misce-zi-144-v-indeksi-globalnoyi-konkurento
spromojnosti. 5. Наукова та інноваційна діяльність у
2013 р. Статистичний збірник. [Електронний ре-
сурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
6. Статистичний збірник «Зовнішня торгівля това-
рами та послугами в Україні у 2013 році» [Електрон-
ний ресурс] // Офіційний сайт Державної служби
статистики України. – Режим доступу:
http://www.ukrstat.gov.ua. 7. Високотехнологічна
сфера промисловості України: ресурсні можливості
розвитку: монографія / [Одотюк І.В., Саліхова О.Б.,
Мусіна Л.А. та ін.]; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та
прогнозув. НАН України». – К., 2013. – 392 с.
Амоша О. І., Ніколаєнко А. І. Національна
інноваційна система України в контексті
міжнародних порівнянь
В статті на основі використання міжнародних
індексів (глобального інноваційного індексу, євро-
пейського інноваційного табло, індексу глобальної
конкурентоспроможності) здійснено порівняльний
аналіз інноваційного розвитку України та інших
країн світу. Визначено, що високий освітній та на-
уковий потенціал не трансформується в інновацій-
ний розвиток, оскільки не створено ефективного ме-
ханізму впровадження інновацій у сферу економіч-
ної діяльності.
Ключові слова: інноваційна система; розвиток;
конкуренція; освіта; наука.
Амоша А. И., Николаенко А. И. Националь-
ная инновационная система Украины в контек-
сте международных сравнений
В статье на основе международных индексов
(глобальный инновационный индекс, европейское
инновационное табло, Глобальный индекс конку-
рентоспособности) осуществлен сравнительный
анализ инновационного развития Украины и других
стран мира. Определено, что высокий научно-обра-
зовательный потенциал не преобразуется в инно-
вационное развитие, потому что не создан эффекти-
вный механизм внедрения инноваций в сферу эко-
номической деятельности.
Ключевые слова: инновационная система; раз-
витие; конкуренция; образование; наука.
Аmosha А. I., Nikolaenko А. I. National Inno-
vative System of Ukraine in Context of International
Comparisons
Based on the using of international indexes (The
Global Innovation Index, Innovation Union Scoreboard,
The Global Competitiveness Index) in the article was
made comparative analyzes of the innovation develop-
ment of Ukraine and other countries. It was defined that
high education and scientific capacity don’t transfor-
mation in innovation development, because was not cre-
ated effective arrangement of implementation innova-
tions into economic activity.
Keywords: innovative system; development; com-
petition; education; science.
Стаття надійшла до редакції 14.01.2015
Прийнято до друку 09.04.2015
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-87547 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1817-3772 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:19:34Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Амоша, О.І. Ніколаєнко, А.І. 2015-10-21T07:21:19Z 2015-10-21T07:21:19Z 2015 Національна інноваційна система України в контексті міжнародних порівнянь / О.І. Амоша, А.І. Ніколаєнко // Економічний вісник Донбасу. — 2015. — № 1 (39). — С. 115-121 — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87547 330.341.1:339.9(477) В статті на основі використання міжнародних індексів (глобального інноваційного індексу, європейського інноваційного табло, індексу глобальної конкурентоспроможності) здійснено порівняльний аналіз інноваційного розвитку України та інших країн світу. Визначено, що високий освітній та науковий потенціал не трансформується в інноваційний розвиток, оскільки не створено ефективного механізму впровадження інновацій у сферу економічної діяльності. В статье на основе международных индексов (глобальный инновационный индекс, европейское инновационное табло, Глобальный индекс конкурентоспособности) осуществлен сравнительный анализ инновационного развития Украины и других стран мира. Определено, что высокий научно-образовательный потенциал не преобразуется в инновационное развитие, потому что не создан эффективный механизм внедрения инноваций в сферу экономической деятельности. Based on the using of international indexes (The Global Innovation Index, Innovation Union Scoreboard, The Global Competitiveness Index) in the article was made comparative analyzes of the innovation development of Ukraine and other countries. It was defined that high education and scientific capacity don’t transformation in innovation development, because was not created effective arrangement of implementation innovations into economic activity. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Менеджмент інновацій Національна інноваційна система України в контексті міжнародних порівнянь Национальная инновационная система Украины в контексте международных сравнений National Innovative System of Ukraine in Context of International Comparisons Article published earlier |
| spellingShingle | Національна інноваційна система України в контексті міжнародних порівнянь Амоша, О.І. Ніколаєнко, А.І. Менеджмент інновацій |
| title | Національна інноваційна система України в контексті міжнародних порівнянь |
| title_alt | Национальная инновационная система Украины в контексте международных сравнений National Innovative System of Ukraine in Context of International Comparisons |
| title_full | Національна інноваційна система України в контексті міжнародних порівнянь |
| title_fullStr | Національна інноваційна система України в контексті міжнародних порівнянь |
| title_full_unstemmed | Національна інноваційна система України в контексті міжнародних порівнянь |
| title_short | Національна інноваційна система України в контексті міжнародних порівнянь |
| title_sort | національна інноваційна система україни в контексті міжнародних порівнянь |
| topic | Менеджмент інновацій |
| topic_facet | Менеджмент інновацій |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87547 |
| work_keys_str_mv | AT amošaoí nacíonalʹnaínnovacíinasistemaukraínivkontekstímížnarodnihporívnânʹ AT níkolaênkoaí nacíonalʹnaínnovacíinasistemaukraínivkontekstímížnarodnihporívnânʹ AT amošaoí nacionalʹnaâinnovacionnaâsistemaukrainyvkontekstemeždunarodnyhsravnenii AT níkolaênkoaí nacionalʹnaâinnovacionnaâsistemaukrainyvkontekstemeždunarodnyhsravnenii AT amošaoí nationalinnovativesystemofukraineincontextofinternationalcomparisons AT níkolaênkoaí nationalinnovativesystemofukraineincontextofinternationalcomparisons |