Удосконалення системи економічного стимулювання інноваційної діяльності підприємств індустріального міста
Надано обґрунтовані пропозиції стосовно розвитку системи економічних стимулів для підтримки інноваційних підприємств та господарюючих суб'єктів інноваційної інфраструктури індустріального міста у створенні, освоєнні та широкому запровадженні інноваційних розробок. Предоставлены обоснованные пре...
Saved in:
| Published in: | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Date: | 2015 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2015
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87548 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Удосконалення системи економічного стимулювання інноваційної діяльності підприємств індустріального міста / А.І. Землянкін, І.І. Лях // Економічний вісник Донбасу. — 2015. — № 1 (39). — С. 122-127. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859813579893506048 |
|---|---|
| author | Землянкін, А.І. Лях, І.І. |
| author_facet | Землянкін, А.І. Лях, І.І. |
| citation_txt | Удосконалення системи економічного стимулювання інноваційної діяльності підприємств індустріального міста / А.І. Землянкін, І.І. Лях // Економічний вісник Донбасу. — 2015. — № 1 (39). — С. 122-127. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економічний вісник Донбасу |
| description | Надано обґрунтовані пропозиції стосовно розвитку системи економічних стимулів для підтримки інноваційних підприємств та господарюючих суб'єктів інноваційної інфраструктури індустріального міста у створенні, освоєнні та широкому запровадженні інноваційних розробок.
Предоставлены обоснованные предложения по развитию системы экономических стимулов для поддержки инновационных предприятий и хозяйствующих субъектов инновационной инфраструктуры индустриального города в создании, освоении и широком внедрении инновационных разработок.
Reasonable suggestions are given in relation to development of the system of economic stimuli for support of innovative enterprises and managing subjects of innovative infrastructure of industrial city in creation, mastering and wide input of innovative developments.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:20:19Z |
| format | Article |
| fulltext |
А. І. Землянкін, І. І. Лях
122
Економічний вісник Донбасу № 1(39), 2015
УДК 330.341.1:334:330.342.23
А. І. Землянкін,
кандидат економічних наук,
І. І. Лях,
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ
УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНОГО СТИМУЛЮВАННЯ
ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ІНДУСТРІАЛЬНОГО МІСТА
У сучасному світі проблема економічного сти-
мулювання інноваційної діяльності господарюючих
суб'єктів залишається однією з найбільш актуаль-
них. Це означає, що світова спільнота усвідомлює
наростаючу залежність ефективності економічної
діяльності від ступеня її інноваційності. Для станов-
лення інноваційного типу розвитку економіки кра-
їни, регіонів, міст здійснюється ряд інституційних,
правових, економічних, фінансових, організаційних
заходів щодо стимулювання інноваційної активно-
сті господарюючих суб'єктів в різних сферах націо-
нальної економіки. Але поряд з наявністю позитив-
них змін зберігається фрагментарність, розрізне-
ність прогресивних процесів. До основних проблем,
що гальмує інноваційний розвиток належать:
недобросовісна конкуренція;
недостатньо привабливий інвестиційний клі-
мат;
корумпованість органів виконавчої влади;
слабка фінансова підтримка інноваційної діяль-
ності;
низькоефективне використання державних
коштів, виділених на дослідження і розробки;
некомпетентність фахівців в інноваційній
сфері;
відсутність відповідної координації та конт-
ролю за ходом інноваційних перетворень.
Все вищезгадане доводить до висновку, що
формування інноваційної моделі економічного роз-
витку набуло затяжного характеру. А всі перелічені
проблеми в значній мірі залежать від якості та своє-
часності надання державної підтримки стимулю-
вання підвищення інноваційної діяльності господа-
рюючих суб’єктів як в межах міста, регіону, так і
економіки держави в цілому.
Питання економічного стимулювання іннова-
ційної діяльності у національній та регіональній си-
стемах розглядали таки вітчизняні та російські нау-
ковці як О.І. Амоша [14], В.І. Ляшенко [13], Л.І. Фе-
дулова [8], В.П. Вишневський [18], В.В. Дементьєв
[18], І.П. Булєєв [14], Т.М. Боголіб [10], І.В. Ящи-
шина [2] та багато інших. Але проблеми удоскона-
лення стимулів для підвищення інноваційної діяль-
ності господарюючих суб’єктів індустріального мі-
ста потребують подальшого визначення, що і зумо-
вило вибір даного дослідження.
Метою статті є надання пропозицій щодо
удосконалення економічних стимулів у підтримці
господарюючих суб'єктів інноваційної інфраструк-
тури індустріального міста.
Вирішення проблем, пов’язаних із низькою
конкурентоспроможністю національної економіки,
регіонів, міст потребує необхідності просування на
ринок інноваційного продукту, а саме комерціаліза-
ції розробок академічної та освітньої науки. Так, за
даними останнього звіту Всесвітнього економічного
форуму про глобальну конкурентоспроможність у
2012-2013 рр. Україна серед 144 країн посіла 73
місце проти 82 у 2011-2012 рр. Провідні позиції зай-
мають Швейцарія, Сінгапур та Фінляндія, які скла-
дають трійку лідерів. Російська Федерація та Казах-
стан випереджають Україну за показниками конку-
рентоспроможності, посідаючи відповідно 67 і
51 місця у загальному рейтингу [1]. В той же час за-
значимо, що серед основних невикористаних мож-
ливостей особлива увага приділяється підіндексу
«Інновації», за яким Україна у 2012-2013 рр.
займала 71 місце. Найбільший вплив на підвищення
значення цього рейтингу у 2012-2013 рр. порівняно
з попереднім періодом мала зміна таких його скла-
дових, як:
якість науково-дослідних інститутів;
державні закупівлі новітніх технологій і про-
дукції;
наявність вчених та інженерів;
кількість патентів, отриманих у США на 1 млн
населення.
Підсумки проведеного дослідження інвестицій-
ного та інноваційного розвитку України останніх
років свідчать про підвищення ролі цілеспрямованої
державної політики, орієнтованої на підтримку ці-
лісності інноваційного процесу – від наукової роз-
робки до інвестування масового виробництва. Але у
ринковій системі серед найважливіших умов упро-
вадження ефективної регіональної інноваційної по-
літики та досягнення стабільного соціально-еконо-
мічного зростання на регіональному та місцевому
рівні необхідна розробка та впровадження універ-
сальних механізмів стимулювання економічного
зростання.
Глобальна фінансово-економічна криза, що по-
чалася в 2008 р., призвела до жорсткішої бюджетної
політики держави, якою були введені обмеження на
виділення фінансових преференцій для підтримки
пріоритетних напрямів інноваційної діяльності дер-
жавного, галузевого, регіонального і місцевого рів-
нів, що вплинуло і на розвиток національної і регіо-
нальних інноваційних систем в Україні. Це з'яви-
лося наслідком відсутності зацікавленості як дер-
А. І. Землянкін, І. І. Лях
123
Економічний вісник Донбасу № 1(39), 2015
жавного, так і приватного секторів економіки Укра-
їни у впровадженні інновацій в промисловість.
Нині у всіх країнах світу, крім пострадянських,
послідовно збільшується роль держави у фінансу-
ванні НДДКР і стимулюванні інноваційної активно-
сті. Сучасна держава фінансує від третини до поло-
вини витрат на НДДКР, при цьому половина цих
коштів освоюється в недержавних структурах. Дер-
жавні витрати на науку та дослідно-конструкторські
розробки зростають в передових країнах випере-
джаючим чином, досягаючи 3-4% ВВП, а іноді й бі-
льше. Так, показник «частка валових внутрішніх ви-
трат на НДДКР у ВВП», що саме і є наукоємністю
ВВП, у розвинутих країнах світу зазвичай становить
близько 2%, а у деяких країнах сягає навіть 3-4%, а
іноді 5,0%: в Ізраїлі – 4,74%, у Швеції – 3,63%, у
Фінляндії – 3,47%, у Кореї – 3,22%, у США – 2,68%.
Найменшим цей показник є у Словацькій Респуб-
ліці – 0,47%, Мексиці – 0,46% [2].
В Україні частка коштів, що витрачаються на
фінансування наукової та науково-технічної діяль-
ності, у ВВП з урахуванням усіх джерел за останні
роки менша ніж 1% (табл. 1).
Таблиця 1
Витрати на дослідження і розробки, % до ВВП [3, с. 81, 191; 4, с. 79;5, с. 76; 6, с. 80]
Показники 1991 р. 2000 р. 2009 р. 2010 р. 2011 р. 2012 р. 2013 р.
Загальні витрати 2,44 1,20 0,86 0,82 0,73 0,75 0,77
у тому числі
з держбюджету 0,29 0,36 0,37 0,34 0,29 0,33 0,75
Слід зауважити, що при показнику наукоємно-
сті ВВП України, який у 2-3 рази менший, ніж у про-
відних країнах світу, у науковій сфері зроблено
принципово важливі розробки, що сприяють підви-
щенню конкурентоспроможності українських това-
рів і послуг на світових ринках. Це пояснюється
значними доробками, що були накопичені у попе-
редні роки. Для сьогоднішньої України економічна
функція науки може бути істотною лише після того,
як рівень загальних витрат на НДДКР перевищить
1,7% офіційного ВВП [7].
Постійна нестача державних фінансових ресур-
сів, які спрямовуються на стимулювання науково-
технічної та інноваційної діяльності, перенесення
центру тяжіння на внутрішні можливості приват-
ного сектору або великих корпоративних структур –
перспективний шлях підняття та зростання іннова-
ційної активності в усіх галузях економічної діяль-
ності промислових підприємств на державному, ре-
гіональному та місцевому рівнях. Для успішної ре-
алізації такої перспективи необхідно розробити
системний механізм взаємодії органів регіональної і
місцевої влади з корпоративним сектором еконо-
міки (особливо з підприємствами, які мають значну
наукомістку складову). Механізм має охоплювати
інституційні, організаційні, фінансово-економічні
та соціально-економічні важелі, спрямовані на за-
безпечення стимулюючого інноваційного середо-
вища розвитку всіх етапів інноваційного процесу
держави, регіону, міста. Розробка такого механізму
повинна ґрунтуватися на методологічних підходах,
які визнаються науковою думкою та перевірені
практикою.
Це стосується і регіональної промислової полі-
тики, яка потрібує активізації в напрямі впорядку-
вання правил взаємодії влади і великих компаній,
блокування тенденцій деіндустріалізації й подо-
лання процесу поглиблення диспропорцій між сиро-
винними та наукомісткими секторами. Додатковим
аргументом на користь концентрації виробництва в
Україні є дефіцит фінансових ресурсів, розпоро-
шення яких серед дрібних суб’єктів та відсутність
обмеженої кількості пріоритетів їх спрямування не
дає можливості сконцентрувати їх на реалізації ве-
ликомасштабних проектів [8, с. 119].
У новій Європейській стратегії економічного
розвитку на найближчі 10 років – «Європа-2020:
стратегія розумного, сталого та всеохоплюючого
зростання» зазначено, що 3% ВВП ЕС має бути ін-
вестовано в дослідження і розробки [9].Розумне зро-
стання означає посилення взаємодії наукових знань,
досліджень та інновацій з економічним зростанням
і розвитком. Складовими цього фактору зміцнення
економіки є підвищення якості освіти і проведення
досліджень, підтримка поширення інноваційних те-
хнологій і знань в усіх країнах ЄС, збільшення дос-
тупу до інформації та технологій спілкування, а та-
кож гарантування того, що інноваційні технології
будуть використовуватися з метою досягнення гло-
бальних соціальних цілей [10, с. 42].
Тому, для адаптації стратегії до конкретної си-
туації, Європейська Комісія пропонує державам-
членам трансформувати цілі ЄС в свої національні
стратегії. Всі цілі стратегії «Європа 2020» відобра-
жають основну суть розумного, стійкого і всеосяж-
ного зростання, але вони не є вичерпними. Для най-
швидшого розвитку і досягнення поставлених цілей
ЄС вважає пріоритетними 7 напрямків діяльності,
серед яких значними для даного дослідження є на-
ступні [9]:
«Інноваційний Союз» для поліпшення умов і
можливостей фінансування досліджень та іннова-
цій, щоб гарантувати, що інноваційні ідеї будуть ви-
користані в товарах і послугах, що сприятиме еко-
номічному зростанню і створенню нових робочих
місць;
«Доцільне використання ресурсів в Європі»,
щоб зробити економічне зростання незалежним від
ресурсів, сприяти переходу на економіку з низьким
вмістом вуглецю, збільшити використання джерел
А. І. Землянкін, І. І. Лях
124
Економічний вісник Донбасу № 1(39), 2015
відновлюваної енергії, провести модернізацію
транспортного сектора і забезпечити розумне вико-
ристання джерел енергії;
«Індустріальна політика, спрямована на глоба-
лізацію» для поліпшення підприємницького середо-
вища, особливо для середнього і малого бізнесу, для
підтримки розвитку потужної і стійкої промислової
бази для повсюдної глобалізації;
«План з розвитку нових здібностей і збіль-
шенню кількості робочих місць», щоб зробити мо-
дернізацію ринків праці, дати людям можливість
отримувати нові знання та навички, щоб збільшити
можливість працевлаштування, поліпшення співвід-
ношення попиту і пропозиції на ринках праці, вклю-
чаючи трудову мобільність тощо.
Всі заходи щодо розвитку внутрішнього ринку,
фінансові важелі, інструменти зовнішньої політики
будуть задіяні в досягненні цілей «Європи 2020». За
даних умов наукові та технологічні розробки укра-
їнських учених можуть бути гідно представлені на
відповідному європейському ринку.
З 1 листопада 2014 р. вступило в силу тимча-
сове застосування Угоди про Асоціацію з ЄС. Це ро-
зділи договору про безпеку, юстицію, боротьбу
проти шахрайства, гармонізацію стандартів, ряд
протоколів тощо. Тобто всі розділи крім IV, який
стосується Зони вільної торгівлі, її відклали до
1 січня 2016 р. Однією з особливостей є те, що ЄС
продовжив режим автономних преференцій України
до 31 грудня 2015 р. Такі преференції дозволяють
відмінити мита на українські товари в країнах ЄС,
натомість для Євросоюзу зберігаються старі митні
правила [11].
У програмі розвитку України «Стратегія-2020»,
яку представлено Президентом України у 2014 р.,
визначається, що реформи повинні бути систем-
ними, стосуватися відразу всіх політичних, економі-
чних і соціальних інститутів, а також стати плодом
спільних зусиль усіх гілок влади, суспільства і біз-
несу». Саме тому «Стратегія-2020» передбачає
більш 60 реформ і спеціальних програм, а саме [12]:
(1) Програма популяризації України в світі;
(2) Програма створення бренду «Україна»;
(3) Реформа відзнак та нагород;
(4) Програма розвитку інновацій;
(5) Розвиток інформаційного суспільства та ме-
діа;
(6) Реформа державної політики у сфері науки
та досліджень;
(7) Українська космічна програма;
(8) Програма розвитку туризму;
(9) Реформа державної політики у сфері куль-
тури;
(10) Програма розвитку національного кінови-
робництва;
(11) Програма розвитку національної видавни-
чої справи;
(12) Реформа державної політики у сфері
спорту;
(13) Програма залучення талантів.
Головною передумовою виконання цієї Про-
грами має стати новий суспільний договір між сус-
пільством, владою і бізнесом, наукою і освітою, де
кожна сторона має свою зону відповідальності. На-
явність системи зв’язків на кожному окремому рівні
та поміж них є необхідною умовою для забезпе-
чення всієї складності соціально-економічних від-
носин, що виникають в межах національної та регі-
ональної інноваційної системи.
Визначимо, що майбутня конкурентоспромож-
ність держави, регіонів, міст залежить від правильно
виробленої ними стратегії розвитку. В умовах непе-
редбачуваності зовнішнього і внутрішнього середо-
вища досягнення високої прибутковості економіч-
них агентів припускає наявність здібності до постій-
ного розвитку. У придбанні і реалізації цієї здатно-
сті особливу роль грає стратегія. Якщо виходити з
того, що розвиток економічних агентів є результат
реалізації стратегії, тоді розробці стратегії повинен
передувати аналіз можливих форм її розвитку. Це
дозволить правильно скласти алгоритм розвитку
[13, с. 11].
Отже, в умовах нерівномірності господар-
ського розвитку територій і підтримці інновацій-
ного розвитку економіки зростає роль держави, її
промислової політики, яка повинна ураховувати ре-
гіональну і місцеву специфіку. У такій ситуації під-
вищується важливість дієвих заходів щодо стиму-
лювання процесів підтримки промислової сфери на
місцевому рівні. Для сприяння цих дій пріоритетне
значення набуває відновлення індустріального поте-
нціалу міст, залучення інвестицій в модернізацію і
нарощування промислового виробництва. Як заува-
жують провідні українські вчені, «одним із голов-
них завдань сучасного етапу розвитку української
економіки є формування конкурентоспроможності
промислового комплексу інноваційного типу» [14,
с. 31].
Таким чином, найбільш слабким місцем інно-
ваційної системи країни та її регіонів, міст є низька
активність у сфері комерціалізації наукових розро-
бок. Принциповий внесок у зміну такої ситуації
може дати підготовка фахівців з їх комерціалізації,
яка повинна бути виділена в окремий напрямок на-
уково-технічної та інноваційної політики держави.
Адаптація системи вищої освіти до потреб нового
технологічного укладу припускає підготовку мене-
джерів та інженерів з широким кругозором знань та
орієнтованих на підтримання безперервних іннова-
ційних процесів. Для цього поряд з державною під-
тримкою розвитку фундаментальних досліджень в
університетах необхідно стимулювання викладаць-
кої діяльності співробітників наукових інститутів,
дослідницьких підрозділів промислових підпри-
ємств.
Інтеграція науки, освіти і промислових підпри-
ємств є природною формою НДДКР, що прово-
дяться самими виробничими компаніями. До прове-
дення таких робіт підштовхує інноваційна конку-
ренція, тому багато країн вживають додаткових за-
ходів по їх стимулюванню.
А. І. Землянкін, І. І. Лях
125
Економічний вісник Донбасу № 1(39), 2015
Наприклад, в Бельгії компанії, що введуть
НДДКР або співпрацюють з науковими організаці-
ями, можуть залишати собі 50% від обсягу податків
з заробітної плати вчених. В Італії податкову субси-
дію отримують підприємства, не менше 10% прибу-
тку яких використовуються для фінансування ви-
трат на науковий персонал. Податкову субсидію в
розмірі 10% прибуткового податку отримують нау-
ковці, які повернулися в Італію з постійного місця
проживання за кордоном (протягом п'яти років після
повернення). В Норвегії запущена програма по по-
датковому стимулюванню «Skattefunn», яка також
орієнтована на підтримку наукових кадрів [15,
с. 94]. Досвід цих країн є важливим для викорис-
тання податкових преференцій і в нашій країні.
Заходи держави необхідно спрямувати на:
допомогу функціонування мереж і науково-
технічних бібліотек;
субсидування послуг щодо користування мере-
жами центрів науково-технічної і економічної інфо-
рмації, центрів науки, інновацій та інформатизації і
базами їх даних;
закупівлю наукової літератури;
підтримку діяльності дослідних стендів і виро-
бництв, експериментальних установок;
створення мережі інноваційних центрів і парків
технологічного користування.
В цілях скорочення стимулів для тіньової коме-
рціалізації науково-технічних досягнень україн-
ських новаторів доцільно на промислових підприєм-
ствах передбачити субсидування витрат на захист
інтелектуальної власності на вітчизняні передові те-
хнології в країні і закордоном.
Концепцією реформування державної політики
в інноваційній сфері, прийнятою Кабінетом Міні-
стрів України (2012 р.) визнано низьку ефективність
механізму стимулювання суб'єктів господарювання
до провадження інноваційної діяльності. А причи-
нами такого стану стали [16]:
недосконалість законодавства в інноваційній
сфері;
відсутність механізму стимулювання ство-
рення, виробництва та споживання інноваційної
продукції і внаслідок цього − низька привабливість
інноваційної сфери для венчурного капіталу;
низький рівень комерціалізації науково-техніч-
них розробок та винаходів.
Тому в умовах сьогодення першочергового зна-
чення набуває визначення та функціонування непо-
даткового механізму стимулювання для впрова-
дження винаходів та технологій, удосконалення си-
стеми економічного (податкового, кредитного, стра-
хового) стимулювання до комерціалізації об'єктів
права інтелектуальної власності та формування ри-
нку таких об'єктів.
Нині розробляється Програма переорієнтації
наукового та науково-технічного потенціалу на за-
безпечення конкретних потреб розвитку економіки.
НАН України запропонувала зміни до Закону Укра-
їни «Про державне регулювання діяльності у сфері
трансферу технологій». У його новій редакції права
на технології, що створюються за бюджетні кошти,
належать установам – виконавцям робіт [10, с 48].
Це підвищує їх відповідальність щодо комерціаліза-
ції результатів дослідження.
Концепцію реформування системи фінансу-
вання й управління науковою та науково-технічною
діяльністю (2012 р.) засвідчено, що недостатнє сти-
мулювання наукової і науково-технічної діяльності
за рахунок коштів державного бюджету протягом
останніх 10 років унеможливлює виконання дер-
жавних цільових наукових і науково-технічних про-
грам, на виконання яких спрямовується лише 6-7 ві-
дсотків загального обсягу фінансування наукової і
науково-технічної діяльності [17]. Основною пере-
шкодою до активізації інноваційної діяльності є не
дефіцит грошових коштів або нестача уваги до дер-
жавного регулювання інноваційних процесів, а саме
господарські та політичні інститути суспільства,
асиметрія економічної влади і господарський поря-
док, що зростає на її основі [18, с. 51].
Для розв'язання проблеми необхідним є по-
етапне збільшення обсягу видатків загального
фонду державного бюджету на проведення науко-
вих досліджень і науково-технічних розробок, що
відбираються на конкурсній основі, у тому числі в
рамках виконання державних наукових і науково-
технічних програм, а також на виконання держав-
ного замовлення на створення новітніх технологій;
Підприємства в Україні потребують переоб-
ладнання та модернізації, проведення нової індуст-
ріалізації, а виробнича сфера має бути заінтересова-
ною у впровадженні нових технологій. Значне місце
на шляху комерціалізації інноваційного продукту
відводиться системі державно-приватного партнер-
ства, де одним з основних напрямків у підтримці
розробки та впровадження нових технологій є дер-
жавні закупівлі, які слід орієнтувати на придбання
вітчизняної технічно передової і конкурентоспро-
можної продукції.
Тому, для подальшого просування наукових
розробок необхідно визначити і затвердити критерії
у формуванні державного замовлення, зокрема, на-
туральних та вартісних показників, а також удоско-
налити порядок конкурсного відбору виконавців
державного замовлення з визначенням їх прав, обо-
в'язків та відповідальності.
Доцільно також законодавчо визначити та за-
твердити стимули для освоєння вітчизняної енерго-
зберігаючої та екологічно чистої техніки (світлодіо-
дів, сонячних батарей, нанопорошків, систем авто-
матизованого контролю за теплоспоживанням у
ЖКГ тощо), застосувавши як норми щодо заборони
експлуатації енергомарнотратних і екологічно бруд-
них технологій та пільги споживачам запропонова-
ної прогресивної конкурентоспроможної на світо-
вому ринку техніки і технологій.
А. І. Землянкін, І. І. Лях
126
Економічний вісник Донбасу № 1(39), 2015
Висновки та рекомендації
1. Результати проведеного дослідження свід-
чать, що українська держава дотепер ще не сформу-
вала чіткого ставлення до механізмів стимулювання
інноваційної активності господарюючих суб'єктів в
різних сферах національної економіки. Якщо врахо-
вувати соціально-політичну ситуацію в країні, її ре-
гіонах та містах, послаблений стан економіки та іс-
нуючі умови господарювання потребують більш до-
сконалого функціонування в Україні інноваційно-
інвестиційної моделі розвитку національної еконо-
міки.
2. Проведений аналіз демонструє погіршення
динаміки фінансового забезпечення науково-техніч-
ної та інноваційної діяльності України порівняно із
низкою розвинених країн світу. Необхідним і своє-
часним є проведення виважених змін у підходах
щодо асигнувань у НДДКР для розширення можли-
востей промислового виробництва випускати інно-
ваційну продукцію, яка спроможна до гідної конку-
ренції. Ці заходи сприятимуть задоволенню потреб
господарюючих суб’єктів міста, які постійно зроста-
ють у якісному відношенні.
3. Підписання тимчасового застосування Уго-
ди про Асоціацію з Європейським Союзом дозво-
лить Україні долучитися до програми «Європа-
2020» у рамках фактору розумного зростання з ме-
тою виходу на європейський ринок наукових розро-
бок і технологій. Промисловість вимагає модерніза-
ції, проведення нової індустріалізації. Для більшості
галузей характерними є IV та V технологічні уклади,
тому існує необхідність упровадження наукових
розробок, підтримка підвищення інноваційної
сприйнятливості економік індустріальних міст,
адже саме такий шлях дасть українській економіці
бути конкурентоспроможною.
4. Для удосконалення системи економічного
стимулювання інноваційної діяльності підприємств
індустріального міста доцільно вжити наступні за-
ходи:
розробити ефективну систему мобілізації фі-
нансових ресурсів (бюджетних, інвестиційних, кре-
дитних, власних коштів підприємств тощо) із різних
джерел на цілі інноваційного розвитку на ринкових
принципах;
впроваджувати сучасні механізми та інстру-
менти, здатні забезпечити стимулюючий вплив фі-
нансів на розвиток науково-технічної та інновацій-
ної діяльності, прогресивні структурні зрушення в
економіці;
розробити системний механізм взаємодії орга-
нів регіональної і місцевої влади з корпоративним
сектором економіки, який буде застосовувати інсти-
туційні, організаційні, фінансово-економічні та со-
ціально-економічні важелі, спрямовані на забезпе-
чення стимулюючого інноваційного середовища ро-
звитку всіх етапів інноваційного процесу держави,
регіону, міста. Розробка такого механізму повинна
ґрунтуватися на методологічних підходах, які ви-
знаються науковою думкою та перевірені практи-
кою;
сприяти поступовому збільшенню реальних об-
сягів валового внутрішнього продукту на основі ви-
користання досягнень науково-технічного та інно-
ваційного розвитку;
стимулювати створення системи інформа-
ційно-аналітичного забезпечення реалізації держав-
ної інноваційної політики та проведення моніто-
рингу стану інноваційного розвитку національної
економіки на основі мережі центрів науково-техніч-
ної та економічної інформації, центрів науки, інно-
вацій та інформатизації, а також структурних під-
розділів з питань трансферу технологій, інновацій-
ної діяльності та інтелектуальної власності науко-
вих установ та навчальних закладів;
сприяти визначенню та функціонуванню непо-
даткового механізму стимулювання для впрова-
дження винаходів та технологій, удосконаленню
системи економічного (податкового, кредитного,
страхового) стимулювання до комерціалізації об'єк-
тів права інтелектуальної власності та формуванню
ринку таких об'єктів;
підвищити мотивацію щодо результативності
проведення наукових досліджень і науково-техніч-
них розробок, державного замовлення на створення
новітніх технологій, а також визначити механізм за-
лучення позабюджетних коштів у наукову сферу для
своєчасного та якісного виконання державних ці-
льових наукових і науково-технічних програм;
спрямовувати формування системи державно-
приватного партнерства на підтримку та стимулю-
вання розробки і впровадження нових технологій в
межах державних закупівель, які слід орієнтувати на
придбання вітчизняної технічно передової і конку-
рентоспроможної продукції;
визначити і затвердити критерії у формуванні
державного замовлення, зокрема, натуральних і
вартісних показників, а також удосконалити поря-
док конкурсного відбору виконавців державного за-
мовлення з визначенням їх прав, обов'язків та відпо-
відальності.
Реалізація наведених пропозицій сприятиме
якісному вдосконаленню існуючих і впровадженню
сучасних механізмів стимулювання підприємств ін-
дустріального міста, які в цілому забезпечать бі-
льшу зацікавленість господарюючих суб'єктів у
створенні, освоєнні і широкому запровадженні інно-
ваційних розробок.
Література
1. Місце України за Глобальним індексом кон-
курентоспроможності у 2012-2013 рр. [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://www.uintei.kiev.ua/
viewpage.php?page_id=492. 2. Ящишина І.В. Фінан-
сування науки як ключова проблема інноваційного
розвитку країни / І.В. Ящишина // Економічний про-
стір. – 2010. − № 38 [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/ Soc_Gum/
Ekpr/2010_38/Statti/9.pdf. 3. Наукова та інноваційна
діяльність в Україні: стат. зб. – К.: ДП «Інформа-
ційно-видавничий центр Держстату України»,
А. І. Землянкін, І. І. Лях
127
Економічний вісник Донбасу № 1(39), 2015
2011. – 282 с. 4. Наукова та інноваційна діяльність
в Україні, стат. зб. – К.: ДП «Інформаційно-видавни-
чий центр Держстату України», 2012. – 305 с. 5. На-
укова та інноваційна діяльність в Україні: стат.
зб. – К.: ДП «Інформаційно-видавничий центр Дер-
жстату України», 2013. – 287 с. 6. Наукова та інно-
ваційна діяльність в Україні, стат. зб. – К.: ДП «Ін-
формаційно-видавничий центр Держстату Укра-
їни», 2014. – 314 с. 7. Маліцький Б.А. Приклад-
не наукознавство / Б.А. Маліцький. – К.: Фенікс,
2007. – С. 176-191. 8. Федулова Л.І. Концептуальні
засади державної регіональної промислової полі-
тики в умовах інноваційного розвитку/ Л.І. Феду-
лова // Стратегічні пріоритети. − 2008. – №1(6). −
С. 112-119. 9. Новая европейская стратегия. "Ев-
ропа 2020" [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://eulaw.ru/content/307. 10. Боголіб Т.М. Комер-
ціалізація наукових розробок університетів / Т.М.
Боголіб // Економіка України. − 2014. − № 1. – С. 33-
50. 11. Угода про асоціацію між Україною та ЄС /
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B3%-
D0%BE%D0%B4%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0
%BE_%D0%B0%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%9
6%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E_%D0%BC%
D1%96%D0%B6_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0
%B0%D1%97%D0%BD%D0%BE%D1%8E_%D1%8
2%D0%B0_%D0%84%D0%A1. 12. Україна 2020.
Стратегія розвитку [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://reforms. in.ua/ 2020/strategy2020.pdf.
13. Ляшенко В.И. Финансово-регуляторные ре-
жимы стимулирования экономического развития:
введение в экономическую режимологию: моногр. /
В.И. Ляшенко // НАН Украины, Ин-т экономики
пром-сти. – Донецк, 2012. – 370 с. 14. Амоша О.І.
Інноваційне оновлення техніко-технологічної бази
промислового виробництва на синергетичних заса-
дах: теорія і практика / О.І. Амоша, І.П. Булєєв, Г.З.
Шевцова // Економіка промисловості. – 2007. −
№ 1. – С. 3-9. 15. Инновационное развитие – основа
модернизации экономики России: Национальный
доклад [Електронний ресурс]. – М.: ИМЭМО РАН,
ГУ-ВШЭ, 2008. − 168 с.. – Режим доступу:
http://rosmu.ru/ activity/attach/ events/453/nac_ doclad.
pdf. 16. Розпорядження Кабінету Міністрів України
«Концепція реформування державної політики в ін-
новаційній сфері» від 10 вересня 2012 р. № 691-р
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://
zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/691-2012-%D1%80.
17. Розпорядження Кабінету Міністрів України
«Концепція реформування системи фінансування й
управління науковою та науково-технічною діяльні-
стю» від 8 жовтня 2012 р. № 780-р [Електронний ре-
сурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/
laws/show/780-2012-%D1%80#n8. 18. Вишневский
В. Инновации, институты и эволюция / В. Вишнев-
ский, В. Дементьев // Вопросы экономики. – 2010. −
№9. – С. 41-62.
Землянкін А. І., Лях І. І. Удосконалення сис-
теми економічного стимулювання інноваційної
діяльності підприємств індустріального міста
Надано обґрунтовані пропозиції стосовно роз-
витку системи економічних стимулів для підтримки
інноваційних підприємств та господарюючих суб'-
єктів інноваційної інфраструктури індустріального
міста у створенні, освоєнні та широкому запрова-
дженні інноваційних розробок.
Ключові слова: механізм стимулювання, про-
мислові підприємства, інноваційна діяльність, інду-
стріальне місто.
Землянкин А. И., Лях И. И. Совершенство-
вание системы экономического стимулирования
инновационной деятельности предприятий ин-
дустриального города
Предоставлены обоснованные предложения по
развитию системы экономических стимулов для
поддержки инновационных предприятий и хозяйст-
вующих субъектов инновационной инфраструктуры
индустриального города в создании, освоении и ши-
роком внедрении инновационных разработок.
Ключевые слова: механизм стимулирования,
промышленные предприятия, инновационная дея-
тельность, индустриальный город.
Zemlyankin А. І., Lyakh І. І. Improvement of
Economic Stimulation System of Enterprises
Innovative Activity in Industrial City
Reasonable suggestions are given in relation to
development of the system of economic stimuli for
support of innovative enterprises and managing subjects
of innovative infrastructure of industrial city in creation,
mastering and wide input of innovative developments.
Keywords: mechanism of stimulations, industrial
enterprises, innovative activity, industrial city.
Стаття надійшла до редакції 09.02.2015
Прийнято до друку 09.04.2015
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-87548 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1817-3772 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:20:19Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Землянкін, А.І. Лях, І.І. 2015-10-21T07:26:34Z 2015-10-21T07:26:34Z 2015 Удосконалення системи економічного стимулювання інноваційної діяльності підприємств індустріального міста / А.І. Землянкін, І.І. Лях // Економічний вісник Донбасу. — 2015. — № 1 (39). — С. 122-127. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87548 330.341.1:334:330.342.23 Надано обґрунтовані пропозиції стосовно розвитку системи економічних стимулів для підтримки інноваційних підприємств та господарюючих суб'єктів інноваційної інфраструктури індустріального міста у створенні, освоєнні та широкому запровадженні інноваційних розробок. Предоставлены обоснованные предложения по развитию системы экономических стимулов для поддержки инновационных предприятий и хозяйствующих субъектов инновационной инфраструктуры индустриального города в создании, освоении и широком внедрении инновационных разработок. Reasonable suggestions are given in relation to development of the system of economic stimuli for support of innovative enterprises and managing subjects of innovative infrastructure of industrial city in creation, mastering and wide input of innovative developments. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Менеджмент інновацій Удосконалення системи економічного стимулювання інноваційної діяльності підприємств індустріального міста Совершенствование системы экономического стимулирования инновационной деятельности предприятий индустриального города Improvement of Economic Stimulation System of Enterprises Innovative Activity in Industrial City Article published earlier |
| spellingShingle | Удосконалення системи економічного стимулювання інноваційної діяльності підприємств індустріального міста Землянкін, А.І. Лях, І.І. Менеджмент інновацій |
| title | Удосконалення системи економічного стимулювання інноваційної діяльності підприємств індустріального міста |
| title_alt | Совершенствование системы экономического стимулирования инновационной деятельности предприятий индустриального города Improvement of Economic Stimulation System of Enterprises Innovative Activity in Industrial City |
| title_full | Удосконалення системи економічного стимулювання інноваційної діяльності підприємств індустріального міста |
| title_fullStr | Удосконалення системи економічного стимулювання інноваційної діяльності підприємств індустріального міста |
| title_full_unstemmed | Удосконалення системи економічного стимулювання інноваційної діяльності підприємств індустріального міста |
| title_short | Удосконалення системи економічного стимулювання інноваційної діяльності підприємств індустріального міста |
| title_sort | удосконалення системи економічного стимулювання інноваційної діяльності підприємств індустріального міста |
| topic | Менеджмент інновацій |
| topic_facet | Менеджмент інновацій |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87548 |
| work_keys_str_mv | AT zemlânkínaí udoskonalennâsistemiekonomíčnogostimulûvannâínnovacíinoídíâlʹnostípídpriêmstvíndustríalʹnogomísta AT lâhíí udoskonalennâsistemiekonomíčnogostimulûvannâínnovacíinoídíâlʹnostípídpriêmstvíndustríalʹnogomísta AT zemlânkínaí soveršenstvovaniesistemyékonomičeskogostimulirovaniâinnovacionnoideâtelʹnostipredpriâtiiindustrialʹnogogoroda AT lâhíí soveršenstvovaniesistemyékonomičeskogostimulirovaniâinnovacionnoideâtelʹnostipredpriâtiiindustrialʹnogogoroda AT zemlânkínaí improvementofeconomicstimulationsystemofenterprisesinnovativeactivityinindustrialcity AT lâhíí improvementofeconomicstimulationsystemofenterprisesinnovativeactivityinindustrialcity |