Щодо визначення ризиків та загроз в умовах фактичної втрати частини території та економічного потенціалу старопромислових регіонів
Проаналізовано умови формування ризиків та загроз для України, що походять із втрати частини територій та економічного потенціалу старопромислових регіонів. Встановлено перелік ризиків і загроз для України у цілому та для територій Донецької і Луганської областей, непідконтрольних українській владі....
Saved in:
| Published in: | Економіка промисловості |
|---|---|
| Date: | 2015 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2015
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87670 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Щодо визначення ризиків та загроз в умовах фактичної втрати частини території та економічного потенціалу старопромислових регіонів / О.Ю. Снігова // Економіка промисловості. — 2015. — № 2 (70). — С. 20-32. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860259065642352640 |
|---|---|
| author | Снігова, О.Ю. |
| author_facet | Снігова, О.Ю. |
| citation_txt | Щодо визначення ризиків та загроз в умовах фактичної втрати частини території та економічного потенціалу старопромислових регіонів / О.Ю. Снігова // Економіка промисловості. — 2015. — № 2 (70). — С. 20-32. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економіка промисловості |
| description | Проаналізовано умови формування ризиків та загроз для України, що походять із втрати частини територій та економічного потенціалу старопромислових регіонів. Встановлено перелік ризиків і загроз для України у цілому та для територій Донецької і Луганської областей, непідконтрольних українській владі. З'ясовано, що найбільший негативний вплив на економіку України має втрата частини економічного потенціалу старопромислових регіонів та ескалація конфлікту на Сході країни.
Проанализированы условия формирования рисков и угроз для Украины, обусловленных потерей части территории и экономического потенциала старопромышленных регионов. Определен перечень рисков и угроз для Украины и для территорий Донецкой и Луганской областей, неподконтрольных украинской власти. Установлено, что наибольшее негативное влияние на национальную экономику Украины оказывает потеря части экономического потенциала старопромышленных регионов и эскалация конфликта на Востоке Украины.
The article argues that escalation of the conflict at Donbas region has the primordial influence on the situation in Ukrainian economy. The statistical analysis of economic situation in Donetsk and Lugansk regions has been conducted. The financial and economic consequences of control loss over parts of Donetsk and Lugansk regions have been studied. It has been determined that Ukraine is subject to credit risks, despite restructuring and plans of reforms. It has been revealed that the most negative influence on the economy of Ukraine goes from the instability and uncertainty of situation at the East of Ukraine, loss of a prevalent part of industrial and natural potential of old industrial regions, investment attractiveness reduction and loss of confidence for banking sector. It has been argued that natural potential losses roughly deteriorate the energy security of a country based on coal share enlargement in energy balance and shell gas role increase in the fight for gas independence and natural gas price reduction. It has been determined that the loss of a part of industrial and natural potential, based at the territory uncontrolled by Ukraine, has been added by the increased risks for industrial enterprises‟ functioning practically at all territory of those and frontier regions due to diversions and terrorist acts threats. The factors deteriorating investment attractiveness of Donetsk and Lugansk regions have been found out. The possible losses of banking sector have been estimated connected with cancelling of clients‟ service at the territory, uncontrolled by Ukrainian authority. The influence of banking sector crisis on business activity shortening in Ukraine, and, in particular, on the industrial enterprises, forming basic branches of old-industrial regions, has been revealed. Risks and threats for Ukraine caused by the conflict at the East of Ukraine, have been determined. Recommendations as to stabilize macroeconomic processes and ease consequences for Ukraine have been given.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:52:55Z |
| format | Article |
| fulltext |
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––
20 ISSN 1562-109X
2015, № 2 (70)
УДК 338.33:332.12 Олена Юріївна Снігова,
канд .екон. наук
Інститут економіки та прогнозування
НАН України, Київ
ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ РИЗИКІВ І ЗАГРОЗ
В УМОВАХ ФАКТИЧНОЇ ВТРАТИ ЧАСТИНИ ТЕРИТОРІЇ
ТА ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СТАРОПРОМИСЛОВИХ РЕГІОНІВ
Втрата контролю над частиною До-
нецької та Луганської областей у зв‟язку
з російською окупацією потребує визна-
чення обумовлених цим ризиків і загроз
для економіки України, які є значними,
зважаючи на вагомий внесок цих староп-
ромислових регіонів в економіку України
в попередні роки.
Певні спроби щодо визначення
проблем, пов‟язаних із втратою частини
території країни, було здійснено вітчиз-
няними науковцями А. Єрмолаєвим, Я.
Жалілом, Ю. Залозновою, Є. Котовим, В.
Ляшенком, В. Сіденком. У їх працях роз-
глянуто можливі сценарії розвитку регіо-
нів, що перебувають у зоні конфлікту,
визначено умови та ймовірність їх реалі-
зації [5], здійснено спробу оцінити вплив
втрати частини території Донецької та
Луганської областей на національну еко-
номіку, визначити збитки від воєнних
дій, оцінити потребу у фінансових ресур-
сах на відновлення територій [6; 11], а
також знайти відповідь на питання щодо
перспективи соціоекономічного відро-
дження Донбасу [1] та подальшого існу-
вання країни як незалежної держави за
умов дотримання європейських орієнти-
рів розвитку в нових економічних та по-
літичних умовах [15].
На офіційному рівні у Стратегії на-
ціональної безпеки і оборони України
визначено загрози економічній безпеці
України, сформовані воєнною агресією
[13]. Проте їх перелік є досить обмеже-
ним і поза межами державної політики
залишились ті, що походять із втрати ча-
стини території та економічного потенці-
алу старопромислових регіонів і потре-
бують негайного реагування.
Метою статті є встановлення ризи-
ків і загроз для України в цілому і для
територій Донецької та Луганської обла-
стей, непідконтрольних українській вла-
ді, які є наслідком воєнної агресії та
втрати частини території, економічного
потенціалу; розробка заходів, спрямова-
них на досягнення стійкої стабілізації
макроекономічних процесів в Україні та
пом‟якшення/подолання ризиків і загроз
для національної економіки у зв‟язку з
фактичною втратою частини території, а
також на відбудову економіки Донецької
та Луганської областей після відновлення
контролю над їх територіями.
Найбільш негативні фінансово-
економічні наслідки для України має
втрата переважної частини промислового
потенціалу і падіння обсягів промислово-
го виробництва Донецької та Луганської
областей. У цих регіонах вироблялося
понад 25% ВВП України. Так, Донецька
область займала лідируючі позиції за об-
сягами промислового виробництва серед
регіонів України, забезпечуючи майже
20% загальнодержавного обсягу реалізо-
ваної промислової продукції, на її тери-
торії зосереджувалася п‟ята частина про-
мислового потенціалу країни. Луганська
область також входила до п‟ятірки най-
більш промислово розвинених регіонів
України.
У галузевій структурі промислового
виробництва Донецької області перева-
жають металургійна та хімічна промис-
ловість, галузі паливно-енергетичного
© О.Ю. Снігова, 2015
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2015, № 2 (70)
21
комплексу, машинобудування. Область
була основним постачальником метало-
продукції, продукції машинобудування і
хімічної промисловості. Характерною
рисою господарського комплексу області
було поєднання потужної промисловості
з багатогалузевим сільським господарст-
вом, на розвиток якого останнім часом
було зроблено значний акцент із подаль-
шою перспективою виходу продукції на
світові ринки. Промисловий потенціал
Луганської області характеризується як
багатогалузевий, де провідні місця посі-
дають добувна промисловість, важке ма-
шинобудування та нафтопереробка.
Більшість промислових активів До-
нецької та Луганської областей знахо-
дяться на території, не підконтрольній
українській владі, де розташовані найбі-
льші вітчизняні підприємства чорної, ко-
льорової та хімічної промисловості, важ-
кого машинобудування. Значна кількість
підприємств має стратегічне для України
значення за обсягом, асортиментом про-
дукції або за її використанням в оборон-
ній промисловості країни, а також є дже-
релами надходжень до державного бю-
джету [2; 14].
Значних втрат зазнала вугільна
промисловість Донбасу, яка відіграє ви-
значальну роль у забезпеченні енергети-
чної безпеки України, забезпечує функ-
ціонування експортоорієнтованих галу-
зей – коксохімічної, металургійної про-
мисловості та електроенергетики. У під-
порядкуванні Міністерства енергетики та
вугільної промисловості України перебу-
ває 93 вугільні шахти, з них 60% – на те-
риторії, не підконтрольній українській
владі, у тому числі 100% шахт, що видо-
бувають антрацитове вугілля (Сніжне,
Шахтарськ, Торез). Переважна їх частина
не працює. Така ситуація у вугільній га-
лузі загрожує стабільному функціону-
ванню електроенергетики, металургійної
та коксохімічної промисловості.
У східному регіоні зосереджено пе-
реважний обсяг покладів природного га-
зу України (близько 85%). У зоні АТО
розташовано 12 родовищ, із них 5 – на не
контрольованій Україною території. Че-
рез неможливість їх розробляти у 2015 р.
державна компанія «Укргазвидобуток»
втратить 160 млн м
3
газу. Проте майже
половина запасів газу розміщена на ро-
довищах, які перебувають у кінцевій ста-
дії розробки. Близько 90% експлуатацій-
ного фонду свердловин, що забезпечують
понад 70% газовидобутку, сконцентрова-
но саме на цих родовищах. Це дещо зме-
ншує втрачені вигоди України від потен-
ційного видобутку природного газу.
Хоча на території, підконтрольній
Україні, залишаються найбільш перспек-
тивні запаси кам‟яного вугілля (Красноа-
рмійськ, Добропілля, Вугледар), а пере-
важна кількість продуктивних газових
родовищ на території конфлікту перебу-
ває на кінцевій стадії розробки і значна їх
частка не розроблялася в розрахунку на
підвищення ефективності їх використан-
ня у майбутньому. Наслідком втрати ко-
нтролю над окупованими територіями
Донецької та Луганської областей є втра-
чені вигоди у вигляді потенційного дохо-
ду від видобутку цих енергоресурсів та
погіршення потенціалу енергетичної без-
пеки, який базувався на збільшенні част-
ки вугілля в енергетичному балансі та
зростанні ролі сланцевого газу у вирі-
шенні завдань досягнення газової незале-
жності та здешевлення природного газу.
До втрати частки промислового та
природного потенціалу додається підви-
щений ризик функціонування промисло-
вих об‟єктів практично на всій території
цих областей. Ситуація може ускладни-
тись, а обсяги втрат значно зрости вна-
слідок вчинення протиправних (дивер-
сійних, терористичних) дій на потенцій-
но небезпечних об‟єктах або чергової ес-
калації збройного протистояння, поши-
рення його на нові території країни.
Про обсяги втрат української еко-
номіки свідчить різке скорочення пито-
мої ваги старопромислових регіонів, втя-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––
22 ISSN 1562-109X
2015, № 2 (70)
гнутих у збройний конфлікт, у загально-
му обсязі реалізованої промислової про-
дукції (табл. 1). Якщо в 2013 р. питома
вага Донецької області в загальному об-
сязі реалізованої промислової продукції
по країні складала близько 20%, то у
2014 р. вона скоротилась у 1,2 раза. Гір-
шим є становище у Луганській області,
де скорочення становило більш ніж 1,5
раза. Протягом січня-квітня 2015 р. тен-
денції зниження питомої ваги Донецької
та Луганської областей у загальному об-
сязі реалізованої продукції по країні по-
силилися, що свідчить про збільшення
негативного впливу на економіку країни
в цілому.
Таблиця 1
Питома вага старопромислових регіонів у загальному обсязі
реалізованої промислової продукції, % [8; 12]
Області 2013 2014 Січень-квітень
2015 р.*
Дніпропетровська 18,1 20,1 20,8
Донецька 18,5 15,1 11,4
Запорізька 6,8 7,9 9,0
Луганська 6,1 3,9 1,1
* Без урахування частини зони проведення антитерористичної операції.
Падіння промислового виробництва
в Донецькій та Луганській областях було
найбільшим серед інших областей Украї-
ни та старопромислових регіонів зокрема
(табл. 2). У Донецькій області обсяги
промислового виробництва в 2014 р. по-
рівняно з аналогічним попереднім періо-
дом скоротились близько на 30%. Тенде-
нції скорочення обсягів промислового
виробництва зберігалися протягом усього
періоду збройного конфлікту, проте в пе-
ріод припинення бойових дій та певного
відновлення транспортного сполучення й
енергетичної інфраструктури (з жовтня
2014 р. по січень 2015 р.) простежується
зростання виробництва чавуну, сталі та
коксу, а також видобутку вугілля.
Таблиця 2
Сфера реального сектору економіки старопромислових регіонів України,
% до відповідного періоду попереднього року [8; 12]
Області 2013 2014
Січень-березень
2015р.*
Березень
2015 р.
Березень 2015 р.
до лютого 2015р.*
Індекси промислової продукції
Дніпропетровська 98,5 92,5 89,1 85,2 107,2
Донецька 93,6 68,5 47,5 50,6 121,6
Запорізька 97,1 96,8 92,4 86,4 101,0
Луганська 91,1 58,0 12,0 10,0 96,0
Індекси обсягу сільськогосподарського виробництва
Дніпропетровська 131,1 94,0 96,0 98,1 98,6
Донецька 105,8 96,2 67,3 65,1 74,0
Запорізька 134,4 96,3 95,1 97,3 99,7
Луганська 103,5 82,3 43,8 42,8 45,9
* Без урахування частини зони проведення антитерористичної операції.
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2015, № 2 (70)
23
Виробництво промислової продук-
ції в Донецькій області (без урахування
частини зони проведення АТО) за І квар-
тал 2015 р. порівняно з аналогічним пері-
одом попереднього року скоротилось
більш ніж удвічі. Це відбулося за рахунок
зменшення обсягів виробництва продук-
ції в легкій промисловості – більш ніж у
6 разів, хімічній промисловості – майже в
6, виробництві харчових продуктів, напо-
їв, тютюнових виробів та добувній про-
мисловості – у 3, виробництві коксу та
продуктів нафтоперероблення – у 2,5 ра-
за.
Певне поліпшення ситуації відбу-
лося у березні 2015 р.: порівняно з лютим
промислове виробництво зросло на
21,6%, у квітні – ще на 5,6%. Найбільш
значущий приріст у березні порівняно з
попереднім місяцем було зафіксовано в
металургійному виробництві та виробни-
цтві готових металевих виробів – більш
ніж на 30%, машинобудуванні, виробни-
цтві гумових і пластмасових виробів, ін-
шої неметалевої мінеральної продукції,
виробництві хімічних речовин і хімічної
продукції – майже на 30% [12].
У Луганській області обсяги про-
мислового виробництва в 2014 р. по від-
ношенню до відповідного періоду попе-
реднього року скоротилися майже у 2 ра-
зи, а на початку 2015 р. становили лише
трохи більше 10% до відповідного періо-
ду 2014 р. Значно кращою по Луганській
області є ситуація у сфері сільського гос-
подарства, де у 2014 р. обсяг сільського-
сподарського виробництва становив бі-
льше 80% до відповідного періоду 2013
р., а на початку 2015 р. скорочення обся-
гів сільськогосподарського виробництва
наближалося до 50% до відповідного пе-
ріоду попереднього року проти 88% у
промисловості.
Статистичні дані щодо соціально-
економічного становища Луганської об-
ласті надають змогу здійснити детальне
оцінювання лише за І півріччя 2014 р.
Спад обсягів продукції за цей період про-
ти січня-червня 2013 р. спостерігався у
більшості основних видів промислової
діяльності. Найбільш значущим він був у
сфері видобутку сирої нафти – на 38%,
природного газу – на 36, інших корисних
копалин та розробки кар‟єрів – близько
на 30% [8].
Основною причиною падіння обся-
гів промислового виробництва старопро-
мислових регіонів, що опинились у зоні
збройного конфлікту, є припинення фун-
кціонування підприємств. Бойові дії
спричинили припинення діяльності бага-
тьох виробничих потужностей металур-
гійної та коксової галузей або скорочення
завантаження їх промислових потужнос-
тей, обумовлене обмеженням постачання
сировини, відвантаження готової проду-
кції.
У І кварталі 2015 р. у Донецькій та
Луганській областях працювали лише 2
підприємства металургійної галузі –
«Металургійний комбінат ім. Ілліча» та
«Азовсталь», розташовані на території,
підконтрольній українській владі, проте
їх виробничі потужності було завантаже-
но неповною мірою через логістичні об-
меження відвантаження готової продук-
ції, залежність від постачання сировини,
міжгалузеві зв‟язки з призупиненими пі-
дприємствами з територій, підконтроль-
них так званим ДНР та ЛНР. Основними
чинниками, що створюють логістичні
обмеження, є пошкодження транспортної
(автомобільних та залізничних доріг) і
енергетичної інфраструктури (ліній елек-
тропередач, газопроводів), відновлення
роботи яких потребує значних капіталов-
кладень.
Між тим, за даними інформаційно-
аналітичного порталу «УкрРудПром»,
станом на березень 2015 р. практично всі
виробничі потужності металургійної та
коксової галузей, розташовані на терито-
рії, не підконтрольній українській владі,
збережені у працездатному стані, закон-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––
24 ISSN 1562-109X
2015, № 2 (70)
сервовані та зможуть розпочати роботу
при вирішенні проблеми з постачанням
сировини [3].
Найбільших пошкоджень та руйну-
вань зазнали ті промислові потужності,
що опинились на лінії зіткнення та ве-
дення бойових дій. За даними Державної
фіскальної служби України, станом на
вересень 2014 р. було повністю зруйно-
вано та не підлягали відновленню близь-
ко 600 підприємств (396 – у Донецькій
області, близько 200 – у Луганській).
Станом на лютий 2015 р. на Донбасі
зруйновано 1,4 тис. об‟єктів залізничної
інфраструктури, 1,5 тис. км автомобіль-
них шляхів, понад 9 тис. житлових при-
міщень. Безпосередньо в зоні бойових дій
частково або повністю зруйновано мостів
та шляхопроводів – 13 од., автомобільних
шляхів – 473 км [9].
Незадовільним щодо перспектив
залишається становище у сільському го-
сподарстві в зоні конфлікту. Основною
загрозою є неможливість проведення
сільськогосподарських робіт унаслідок
активних бойових дій.
Протягом 2010-2013 рр. у цілому по
Україні промисловість та сільське госпо-
дарство залишалися галузями, де мали
місце найбільші фінансові результати.
Наслідком скорочення обсягів промисло-
вого виробництва у 2014 р. – на початку
2015 р. стало різке скорочення надхо-
джень податків та зборів до Державного
бюджету України. Відчутним було і зро-
стання (близько в 1,5 раза) досі стабіль-
ної кількості збиткових підприємств у
старопромислових регіонах. Особливо
значущим це було в Донецькій та Луган-
ській областях, де їх кількість сягнула
близько 60%. Тож, у 2014 р. платежі до
Державного бюджету України по Доне-
цькій та Луганській областях порівняно з
попереднім періодом скоротились більш
ніж на 70%. У грошовому еквіваленті це
скорочення становило 13,2 млрд грн, у
тому числі по Донецькій – на 10,0 та Лу-
ганській – на 3,2 млрд грн.
До початку конфлікту на сході
України частка експорту товарів із ста-
ропромислових регіонів становила бли-
зько 45% від загальноукраїнського. У
2013 р. серед усіх регіонів України ліди-
руюча позиція за цим показником нале-
жала Донецькій області. Її питома вага в
загальному обсязі експорту товарів ста-
новила понад 20%. Питома вага Лугансь-
кої області була порівняно незначною –
близько 6% експорту товарів, проте вона
входила до п‟ятірки найбільш експортоо-
рієнтованих областей України (табл. 3).
Таблиця 3
Частка експорту-імпорту товарів по старопромислових регіонах, % [8; 12]
Області
Експорт до загального обсягу Імпорт до загального обсягу
2013 2014
січень-
лютий
2015 р.*
2013 2014
січень-
лютий
2015 р.*
Дніпропетровська 14,7 16,3 18,4 7,7 8,5 8,3
Донецька 20,5 15,6 9,1 4,9 3,9 3,2
Запорізька 5,8 6,9 7,9 2,4 2,9 2,8
Луганська 6,1 3,5 0,2 2,4 1,9 0,9
Разом 47,1 42,3 35,6 17,4 17,2 15,2
* Без урахування частини зони проведення антитерористичної операції.
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2015, № 2 (70)
25
Скорочення обсягів виробництва й
експорту товарів із старопромислових
регіонів України відбувалося починаючи
з 2008 р. і було обумовлено впливом на
вітчизняну економіку світової фінансово-
економічної кризи, уповільненням зрос-
тання попиту на основну експортну про-
дукцію старопромислових регіонів Укра-
їни у світі. Під найбільшим негативним
впливом у той період опинилися товарні
групи, представлені продукцією галузей
спеціалізації цих регіонів, а саме продук-
ція металургійного комплексу, виробни-
цтво мінеральних продуктів та продукція
машинобудування. Подібна диференці-
йованість зовнішньоторговельної спеціа-
лізації та сконцентрованість експорту
старопромислових регіонів на вкрай об-
меженому наборі товарних груп обумо-
вили поступове уповільнення динаміки
розвитку старопромислових регіонів
України. Так, у 2013 р. обсяг експорту
товарів із старопромислових регіонів по
відношенню до 2012 р. становив 92%, у
тому числі Дніпропетровської області –
97, Донецької – 88, Запорізької – 92, Лу-
ганської – 85%.
Проте особливо відчутним було
скорочення обсягів експорту товарів про-
тягом 2014 р. (табл. 4). У цей період час-
тка старопромислових регіонів України в
експорті країни зменшилася порівняно з
2013 р. і становила близько 40%. Це від-
булося переважно за рахунок значного
(практично на 5 в.п.) скорочення частки
Донецької та більш ніж у 1,7 раза Луган-
ської областей. На початку 2015 р. дані
тенденції посилились і частка найбільш
експортоорієнтованих областей країни
(Донецької та Луганської) скоротилась до
9 та 0,2% відповідно.
За січень-лютий 2015 р. експорт то-
варів на європейський ринок із Донецької
та Луганської областей (без урахування
частини зони проведення антитерористи-
чної операції) скоротився порівняно з сі-
чнем-лютим попереднього року у 3 та 37
разів відповідно.
Таблиця 4
Обсяги експорту/імпорту товарів по старопромислових регіонах України, % [8; 12]
Області
Експорт, до відповідного
періоду попереднього року
Імпорт, до відповідного
періоду попереднього року
2013 2014
січень-
лютий
2015 р*.
2013 2014
січень-
лютий
2015 р.*
Дніпропетровська 97,8 89,5 87,9 97,3 86,1 72,5
Донецька 82,2 67,8 32,9 90,2 52,3 46,0
Запорізька 96,5 101,4 90,3 88,7 89,2 67,5
Луганська 64,5 53,8 2,7 114,1 54,9 24,8
* Без урахування частини зони проведення антитерористичної операції.
Значний негативний ефект для віт-
чизняної економіки має різке скорочення
експорту на російський ринок. Це стосу-
ється України в цілому, проте більшою
мірою – старопромислових регіонів. Так,
за січень-лютий 2015 р. порівняно з від-
повідним періодом попереднього року
експорт Донецької та Луганської облас-
тей до Російської Федерації, яка до цього
була найбільшим зовнішньоторговель-
ним партнером, скоротився у 4 рази.
Особливо значущим було зменшення ек-
спорту виробів із чорних металів – майже
у 2 рази, продукції машинобудування – у
4,2, продукції хімічної промисловості – у
5,3 та готових харчових продуктів –
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––
26 ISSN 1562-109X
2015, № 2 (70)
практично у 12 разів. Експерти Світового
банку прогнозують у 2015 р. подальше
скорочення обсягів експорту, яке відбу-
ватиметься на тлі кризи в експортоорієн-
тованих секторах економіки, погіршення
умов торгівлі, а також спад надходжень
від туризму і транспортних перевезень.
Тенденції уповільнення інвестицій-
них процесів також були характерними
для старопромислових регіонів починаю-
чи з 2008 р. Ці регіони відчували дефіцит
прямих іноземних інвестицій, обумовле-
ний втратою зацікавленості інвесторів у
розвитку базових галузей економіки ста-
ропромислових регіонів і зосередженням
їх на галузях, що зарекомендували себе
як прибуткові та такі, що не потребують
великих капіталовкладень і мають міні-
мальний термін окупності. Виходячи з
цього принципу, в Україні найпривабли-
вішими для інвестування за останні роки
були внутрішня торгівля (близько 20%
від загального обсягу прямих іноземних
інвестицій), харчова промисловість (бли-
зько 15%), машинобудування і металооб-
робка (13%), фінансова діяльність (8%).
На частку цих галузей економіки припа-
дало майже 60% усіх прямих іноземних
інвестицій. Сільське господарство, буді-
вництво та готельний бізнес, на які при-
падає по 3%, є менш привабливими, що
обумовлено тривалим терміном окупнос-
ті та великим інвестиційним ризиком.
Додатково інвестиційна привабливість
України знижувалася через високий рі-
вень корупції, громіздкі регуляторні про-
цедури, значні інвестиційні ризики.
Збройний конфлікт підвищив полі-
тичні ризики інвестиційної діяльності.
Обсяг капітальних інвестицій за 2014 р.
по відношенню до попереднього року
зменшився майже на чверть – індекс ка-
пітальних інвестицій у 2014 р. становив
76% по відношенню до 2013 р. Скоро-
чення обсягів капітальних інвестицій
простежується в переважній більшості
видів економічної діяльності, зокрема у
промисловості – більш ніж на 20%, опто-
вій та роздрібній торгівлі – близько на
20%, у сфері операцій із нерухомим май-
ном – більш ніж на 20%. Скорочення об-
сягів інвестицій відбувається практично
по всіх регіонах України, проте лідерами
є старопромислові. Особливо актуальною
ця проблема постає для Донецької та Лу-
ганської областей, де скорочення капіта-
льних вкладень без урахування зони АТО
в рази більше, ніж у середньому по ста-
ропромислових регіонах. Так, якщо у
2014 р. у Дніпропетровській області капі-
тальні інвестиції становили близько 80%
від попереднього року, в Запорізькій –
близько 90, то в Донецькій та Лугансь-
кій – 45 та 40% відповідно.
Це підтверджується даними прове-
деного Європейською бізнес-асоціацією
опитування щодо встановлення індексу
інвестиційної привабливості України. У
ІІ кварталі 2014 р. серед головних чинни-
ків, що мали негативний вплив на інвес-
тиційний клімат в Україні, 60% респон-
дентів відзначили воєнні дії на сході кра-
їни, які стримують реформи та негативно
позначаються на залученні інвестицій. У
І кварталі 2015 р., за оцінками респонде-
нтів, інвестиційна привабливість України
погіршилась по відношенню до 2014 р.
Серед основних чинників залишаються:
відсутність прогресу в зоні АТО, високий
рівень валютних ризиків, декларування
реформ та відсутність їх реального впро-
вадження, незадовільний рівень боротьби
з корупцією. Практично 50% опитаних не
очікували позитивних змін у ІІ кварталі
2015 р. [4].
У 2014 р. Донецька та Луганська
області зазнали суттєвого падіння інвес-
тиційної привабливості та з лідерів пере-
творилися на аутсайдерів. Так, Донецька
область з 3 місця у 2013 р. перемістилась
на 22 місце у 2014 р., а Луганська – посі-
ла 23 місце проти 9 у 2013 р.
.
[10].
Ситуація в Донецькій та Луганській
областях негативно позначилася також на
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2015, № 2 (70)
27
інвестиційній привабливості областей,
які межують із ними, – Дніпропетровсь-
кої, Запорізької, Харківської, де зосере-
джено значну частину промислового по-
тенціалу України.
Втрачається трудовий капітал До-
нецької та Луганської областей. За дани-
ми ООН, станом на березень 2015 р. че-
рез бойові дії на Донбасі загинуло близь-
ко 6,5 тис. чол. Кількість осіб, переміще-
них із території Донбасу, станом на
1 червня 2015 р. перевищила 1,3 млн
чол., що становить близько 20% населен-
ня регіону. За даними заступника генера-
льного секретаря ООН з політичних пи-
тань, Україна входить до десятки країн із
гострою кризою у сфері переміщення.
Згідно з інформацією Міжвідомчого ко-
ординаційного штабу з питань соціально-
го забезпечення громадян України, які
переміщуються з районів проведення ан-
титерористичної операції та тимчасово
окупованої території, станом на червень
2015 р. із району проведення АТО до ін-
ших регіонів переселено понад 850 тис.
чол., серед яких близько 150 тис. дітей,
близько 400 тис. інвалідів та осіб похило-
го віку (у тому числі тимчасово перемі-
щених у межах Донецької (близько
110 тис. чол.) та Луганської (більше
180 тис. чол.) областей) [7].
Нестабільність ситуації на сході
України створює додатковий тиск на ри-
нок праці в інших регіонах. Зростання
навантаження на одне вакантне робоче
місце в середньому становить 2 чол.
Найбільше зростання навантаження на
одне робоче місце спостерігається в За-
порізькій (9 чол.), Черкаській (6), Сумсь-
кій (4), Кіровоградській та Харківській (3
чол.) областях. Найбільшу кількість без-
робітних із числа переселенців зареєст-
ровано у м. Києві (849 чол.), Дніпропет-
ровській (804), Запорізькій (802), Харків-
ській (703) та Черкаській (372 чол.) обла-
стях. Зазначені явища відбуваються на
тлі негативних тенденцій на ринку праці
в усій країні – зменшення чисельності
зайнятого населення, скорочення чисель-
ності працівників, переведення працівни-
ків на скорочений робочий день тощо
[17].
У Донецькій та Луганській облас-
тях сформована розвинена банківська ін-
фраструктура, яка була представлена мі-
жнародними і національними банками та
філіями. На кінець ІІІ кварталу 2014 р.
частка кредитів, сконцентрованих у цих
областях, склала понад 5% і близько 1%
відповідно, а частки депозитних портфе-
лів – близько 7 і 2% відповідно.
З моменту початку АТО відплив
клієнтських коштів по Донецькій та Лу-
ганській областях склав 25% при серед-
ньоукраїнському рівні за аналогічний пе-
ріод 3%. У той же час зростання про-
строчених кредитів у зазначених облас-
тях становить понад 40%, що майже у 2
рази перевищує аналогічний показник по
Україні (22%). Проте найбільш відчут-
ними будуть втрати банківського сектору
в корпоративному сегменті, оскільки дві
третини кредитів, виданих банками в До-
нецькій і Луганській областях, припада-
ють саме на кредити юридичним особам.
За галузевою структурою виданих креди-
тів у зазначених регіонах це переробні
підприємства Луганської області та про-
мислові, торговельні підприємства Доне-
цької області. З урахуванням економіч-
ного значення Донбасу для України та
бізнес-активності регіону можливі втрати
банківського сектору, пов‟язані із припи-
ненням обслуговування клієнтів на тери-
торії, не підконтрольній українській вла-
ді, складатимуть близько 20% [16].
Нестабільність у суспільно-політич-
ній площині, зростання кількості про-
блемних кредитів та втрачених активів в
АР Крим і зоні проведення АТО спричи-
няють зростання недовіри до банківської
системи. Це, у свою чергу, негативно по-
значається на спроможності банківської
системи здійснювати ефективну кредит-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––
28 ISSN 1562-109X
2015, № 2 (70)
ну політику та зумовлює згортання діло-
вої активності. Негативний вплив на
зниження рівня ділової активності по
всіх регіонах України матиме згортання
споживчого попиту в Донецькій та Лу-
ганській областях, який задовольнявся за
рахунок внутрішнього виробництва цих
регіонів лише на 50%.
Незначні послаблення негативного
впливу на економіку України від втрати
значної частки економічного потенціалу
Донбасу можливі за рахунок зменшення
фінансового навантаження на бюджет за
напрямами дотування вугільної галузі,
державних енергетичних субсидій для
підприємств базових галузей старопро-
мислових регіонів, витрат на поліпшення
екологічних характеристик підприємств
паливно-енергетичного комплексу через
скорочення потреб Донецької та Луган-
ської областей в імпорті та тимчасове
скорочення обсягів соціальних виплат.
Таким чином, серед ризиків та за-
гроз для України, пов’язаних зі збройним
конфліктом на сході України, слід визна-
чити:
втрату частки економічного, про-
мислового та природного потенціалу, ро-
зташованого на не контрольованій Укра-
їною території Донецької та Луганської
областей;
втрачені вигоди у вигляді потенцій-
ного доходу від видобутку корисних ко-
палин на не підконтрольній українській
владі території;
втрату значної частини валютних
надходжень, що є додатковим чинником
девальвації гривні;
погіршення рівня енергетичної без-
пеки, яка базувалась на збільшенні част-
ки вугілля в енергетичному балансі та
зростанні ролі сланцевого газу;
посилення недовіри до банківського
сектору, що ускладнює здійснення ефек-
тивної кредитної політики;
погіршення інвестиційного клімату
в Україні, підвищення політичних ризи-
ків інвестиційної діяльності;
суттєве погіршення рівня інвести-
ційної привабливості областей, що ме-
жують із зоною АТО;
згортання внутрішнього та зовніш-
нього інвестування;
падіння ділової активності по всіх
регіонах України; зростання кількості
збиткових підприємств;
низький кредитний рейтинг Украї-
ни та високу ймовірність його погіршен-
ня при ескалації конфлікту на Донбасі;
скорочення надходжень податків та
зборів до Державного бюджету України;
зростання фінансового навантажен-
ня на бюджет та соціальні фонди держа-
ви;
загострення економічних, соціаль-
них, криміногенних проблем, посилення
потенціалу протестних настроїв серед
населення країни через погіршення стану
соціальної безпеки, проблеми облашту-
вання переміщених осіб тощо.
До ризиків для територій Донецької
та Луганської областей, не підконтро-
льних українській владі, слід віднести:
практично повне руйнування інвес-
тиційної привабливості економік староп-
ромислових регіонів, не підконтрольних
українській владі;
високий фізичний ризик, пов'язаний
з організацією будь-якої підприємницької
діяльності на територіях цих областей;
підвищений фізичний ризик для
функціонування промислових об‟єктів
практично на всій території Донецької та
Луганської областей;
неможливість проведення сільсько-
господарських робіт на значних терито-
ріях унаслідок активних бойових дій;
руйнування або повне знищення
промислової, транспортної, енергетичної
інфраструктури;
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2015, № 2 (70)
29
ускладнення або повну неможли-
вість постачання сировини для промис-
лових підприємств на території, не під-
контрольні українській владі, та відправ-
лення готової продукції через зруйновану
інфраструктуру;
припинення функціонування підп-
риємств через руйнування чи повне зни-
щення основних фондів;
припинення та призупинення діяль-
ності підприємств через руйнування фі-
нансової системи та неможливість розра-
хунків;
руйнування соціальної інфраструк-
тури;
руйнування людського та трудового
потенціалу, відплив людських ресурсів із
регіону, заниження вартості робочої си-
ли;
вивезення природних ресурсів, роз-
крадання вцілілого устаткування проми-
слових підприємств тощо;
поширення контрабанди;
загострення соціальних і гуманітар-
них проблем, погіршення криміногенної
ситуації;
загострення техногенних та еколо-
гічних ризиків.
Наведений перелік ризиків та загроз
доцільно покласти в основу розробки на-
прямів та заходів щодо стабілізації мак-
роекономічних процесів, упровадження
структурних реформ,
пом‟якшення/подолання ризиків та за-
гроз Україні, що походять із втрати час-
тини території України, при формуванні
стратегії реформ в Україні, а також при
розробці сценарію розвитку територій,
що нині опинились у зоні конфлікту.
Руйнування значної частини вироб-
ничого потенціалу старопромислових ре-
гіонів певною мірою спрощує завдання
необхідної структурної перебудови їх
економік.
Після встановлення конституційно-
го порядку відновлення необхідно здійс-
нювати лише на засадах структурної пе-
ребудови з урахуванням європейського
досвіду структурної модернізації та ди-
версифікації економіки старопромисло-
вих регіонів.
Досягнення стійкої стабілізації ма-
кроекономічних процесів в Україні пот-
ребуватиме чіткого визначення місця
старопромислових регіонів (з окремим
акцентом на Донецькій та Луганській об-
ластях як постраждалих від війни) у
стратегії розвитку України як демократи-
чної суверенної європейської держави з
оновленою структурою, що відповідати-
ме національним інтересам; визначення
та запровадження для реалізації сценарію
розвитку територій, що нині перебувають
у зоні конфлікту; встановлення прорив-
них напрямів зростання – відкриття «ві-
кон можливостей» для України та старо-
промислових регіонів зокрема; запрова-
дження національних та/або міжнарод-
них проектів із залученням фінансування,
спрямованого на подолання технологіч-
ного відставання, створення нового про-
мислового укладу цих регіонів з ураху-
ванням потреб розвитку України у євро-
пейському просторі.
Паралельно слід запроваджувати
заходи, спрямовані на пом‟якшення/ по-
долання ризиків та загроз для української
економіки в цілому у зв‟язку з фактич-
ною втратою частини території та еконо-
мічного потенціалу, а саме: вживання не-
відкладних заходів щодо зміни джерел
постачання ресурсів, комплектуючих та
продукції з тимчасово втрачених терито-
рій, які мають стратегічне значення для
України; розробку програми адаптації
малих, середніх та стратегічно важливих
підприємств, переведених із зони АТО,
де передбачити ряд заходів щодо полег-
шення їх пристосування до роботи в но-
вих умовах (науково обґрунтувати та за-
конодавчо встановити період адаптації
підприємств, переведених із зони АТО;
забезпечити спеціалізовані портфелі кре-
дитування з урахуванням необхідності
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––
30 ISSN 1562-109X
2015, № 2 (70)
здійснення структурних змін в економіці;
сприяти організації малого та середнього
бізнесу на нових місцях; полегшити дос-
туп до фінансових ресурсів міжнародних
фінансових організацій на пільгових
умовах на (попередньо законодавчо вста-
новлений) період їх адаптації або під
конкретні цілі, з урахуванням напрямів
структурних реформ).
Стосовно територій Донецької та
Луганської областей, що наразі перебу-
вають у зоні конфлікту, необхідно: чітко
визначитися із стратегічним сценарієм
розвитку цих територій; встановити аль-
тернативні шляхи розвитку старопромис-
лових регіонів (напрями диверсифікації);
забезпечити реалізацію першочергових
заходів щодо відновлення економіки
Донбасу після встановлення миру та від-
новлення контролю над усією територією
Донецької та Луганської областей, а са-
ме:
запровадження послідовних струк-
турних змін, спрямованих на структурне
оновлення економік старопромислових
регіонів на підставі диверсифікації та з
урахуванням світових тенденцій розвит-
ку старопромислових регіонів згідно з
принципами ресурсоефективності та еко-
логізації індустріальних галузей (упрова-
дження принципів «зеленої» економіки);
модернізацію і технологічне відно-
влення базових галузей старопромисло-
вих регіонів; модернізацію машинобуду-
вання з орієнтацією на модернізовані ба-
зові галузі;
здійснення підтримки базових галу-
зей виключно в межах перспективних
можливостей підвищення їх конкуренто-
спроможності та винятково на період ві-
дновлення на засадах диверсифікації і
структурної перебудови економіки;
використання процесу відновлення
інфраструктурних і промислових об‟єктів
Донецької та Луганської областей як до-
даткового чинника формування внутріш-
нього попиту на продукцію базових галу-
зей економіки України та старопромис-
лових регіонів зокрема;
розробку програми реструктуриза-
ції вугільної промисловості з урахуван-
ням необхідності вирішення проблем іс-
нування збиткових та дотаційних шахт;
забезпечення перекваліфікації надлишко-
вих зайнятих у вугільній галузі, достро-
кового виходу на пенсію, самозайнятості
у сфері малого та середнього підприєм-
ництва тощо;
розробку системи фінансових ін-
струментів післявоєнного відновлення
Донецької та Луганської областей із ви-
користанням коштів міжнародних органі-
зацій та фондів, прямих бюджетних та
приватних інвестицій;
лобіювання в рамках переговорів з
ЄС у межах Угоди про асоціацію виді-
лення коштів щодо відновлення Донбасу
на засадах структурної модернізації та
диверсифікації економіки;
залучення до відновлення економі-
ки Донбасу на засадах структурної моде-
рнізації низки пілотних проектів із залу-
ченням коштів ЄБРР, структурних фон-
дів ЄС, цільових міжнародних кредитів,
налагодження консультацій зі структу-
рами ЄС щодо структурної перебудови.
Також необхідно забезпечити вико-
ристання адаптованого світового досвіду
вирішення проблем старопромислових
регіонів при відбудові економік Донець-
кої та Луганської областей, а саме:
стимулювання зростання економіки
старопромислових регіонів з урахуван-
ням її ресурсо- й енергоефективності та
екологізації індустріальних галузей при
здійсненні структурних реформ;
подолання техногенних загроз, по-
ліпшення екологічного стану навколиш-
нього середовища;
підвищення привабливості терито-
рій для розвитку можливостей станов-
лення нових видів економічної діяльнос-
ті;
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2015, № 2 (70)
31
розвиток рекреаційного сектору і
туризму на території старопромислових
регіонів із використанням потенціалу іс-
торичного, промислового, лікувального
та оздоровчого туризму;
організацію громадських робіт;
сприяння переселенню вивільнених пра-
цівників та їх сімей в інші регіони країни;
цілеспрямовану концентрацію
впливу на розвиток старопромислових
регіонів на окремих проривних напрямах
(формування «вікон можливостей»), чіт-
ку скоординованість інвестиційних стра-
тегій та державної структурної політики
на цих напрямах;
поліпшення використання сільсько-
господарських ресурсів старопромисло-
вих регіонів; розвиток агропромислового
комплексу з поглибленням ступеня пере-
робки сільськогосподарської продукції;
створення розширених можливос-
тей зайнятості, альтернативної скорочу-
ваній зайнятості у промисловості; підви-
щення культури самозайнятості населен-
ня, стимулювання приватного підприєм-
ництва;
стимулювання малого та середньо-
го бізнесу, спрямованого на створення
робочих місць;
розвиток ділової та підприємниць-
кої інфраструктури, що обслуговує підп-
риємницьку діяльність на території ста-
ропромислових регіонів.
Висновки. Пошук ефективних шля-
хів розвитку країни в умовах фактичної
втрати частини території та економічного
потенціалу Донецької і Луганської обла-
стей обумовив встановлення переліку
спричинених цим ризиків і загроз для
економіки України, а також для терито-
рій Донецької та Луганської областей,
непідконтрольних українській владі. Ви-
значено, що втрата частки економічного,
промислового та природного потенціалу,
розташованого на неконтрольованій
Україною території Донецької та Луган-
ської областей, негативно вплине на стан
національної безпеки країни через погір-
шення рівня її фінансово-економічної,
енергетичної та соціальної складової, а
негативні тенденції посиляться в умовах
ескалації конфлікту на сході України або
його розповсюдження на нові території
країни. Запропонований перелік ризиків
та загроз, а також перелік заходів щодо їх
пом‟якшення (подолання) доцільно вико-
ристовувати при формуванні дорожньої
карти стратегії реформ «Україна - 2020»,
а також при розробці сценаріїв розвитку
територій, що нині опинились у зоні
конфлікту, в процесі опрацювання плану
реалізації Державної стратегії регіональ-
ного розвитку на період до 2020 р.
Виходячи з цілей відновлення кон-
тролю над частиною Донецької та Луган-
ської областей у майбутньому, забезпе-
чення їх включеності в систему націона-
льної безпеки і розвитку цих територій у
межах стратегічних напрямів розвитку
держави, актуальним є формування дер-
жавної політики з урахуванням потреб
цих територій та побудови перспектив
для них. Тож перспективний напрям нау-
кових досліджень полягає в чіткому ви-
значенні місця старопромислових регіо-
нів з оновленою структурою, що відпові-
датиме національним інтересам (з окре-
мим акцентом на Донецькій та Лугансь-
кій областях як постраждалих від бойо-
вих дій) у системі економічних реформ
країни.
Література
1. Залознова Ю.С. Соціоекономіч-
ний розвиток України в контексті глоба-
льних і національних викликів: моногра-
фія / Ю.С. Залознова; НАН України, Ін-т
економіки пром-сті. – К., 2014. – 336 с.
2. Захарченко А. 30 ключевых пред-
приятий Донбасса, которые мы теряем.
Инфографика [Електронний ресурс] /
А. Захарченко, Е. Букреева. – Режим дос-
тупу: http://focus.ua/money/326668/.
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––
32 ISSN 1562-109X
2015, № 2 (70)
3. Ильин А. Стальная остановка: в
каком состоянии метзаводы в зоне АТО
[Електронний ресурс] / А. Ильин. – Ре-
жим доступу: http://www.ukrrudprom.ua/
digest/Stalnaya_ostanovka_v_kakom_sostoy
anii_metzavodi_v_zone_ATO.html.
4. Індекс інвестиційної привабливо-
сті у І кварталі 2015 р. [Електронний ре-
сурс]. – Режим доступу: http://www.eba.
com.ua/uk/about-eba/indices/investment-at-
tractiveness-index.
5. Єрмолаєв А. Майбутнє територій
конфлікту на Донбасі після Мінських до-
мовленостей-2: простір варіантів / А. Єр-
молаєв, О. Маркеєва, Л. Поляков, С. Де-
нисенко. – К.: Інститут стратегічних до-
сліджень «Нова Україна», 2015. – 24 с.
6. Накормить Донбасс. Как отстро-
ить регион, если мир всѐ-таки наступит
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://focus.ua/money/326560/.
7. Офіційне повідомлення Міжві-
домчого координаційного штабу з питань
соціального забезпечення громадян Ук-
раїни, які переміщуються з районів про-
ведення антитерористичної операції та
тимчасово окупованої території [Елект-
ронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.mns.gov.ua/news/34232.html.
8. Повідомлення Головного управ-
ління статистики у Луганській області
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
lugastat.lg.ua›files/obl_0614.doc.
9. Проект Донбасс: как привлечь
инвестиции [Електронний ресурс]. – Ре-
жим доступу: http://coruption.net/statti/item/
17352-proekt-donbass-kak-privlech-investit-
sii.
10. Рейтинг інвестиційної приваб-
ливості регіонів України у 2014 р. [Елек-
тронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.ukrproject.gov.ua/news/pres-
anons-prezentatsiya-reitingu-investitsiinoi-
privablivosti-regioniv-ukraini-%E2%80%
93-2014.
11. Сиденко В. Война – это всегда
высокие политические риски, финансо-
вое перенапряжение экономики, потеря
части производства [Електронний ре-
сурс] / В. Сиденко. – Режим доступу:
http://www.visnuk.com.ua/ru/pubs/id/7502.
12. Соціально-економічне станови-
ще Донецької області за січень-лютий
2015 р. [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://donetskstat.gov.ua/region/
ek.php?dn=0215.
13. Стратегія національної безпеки
України, затверджена Указом Президента
України від 26 травня 2015 р. № 287/2015
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/287/20
15/paran7#n7.
14. Тігай К. Карта: промисловість у
зоні АТО [Електронний ресурс] / К. Ті-
гай. – Режим доступу: http://censor.net.
ua/resonance/293032/karta_promislovst_u_
zon_ato.
15. Ляшенко В.І. Україна ХХІ: нео-
індустріальна держава або «крах проек-
ту»: монографія / В.І. Ляшенко, Є.В. Ко-
тов; НАН України, Ін-т економіки пром-
сті; Полтавський ун-т економіки і торгів-
лі. – К., 2015. – 196 с.
16 Фінансова «блокада» Донбасу
вдарить по всій Україні [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://ukr.
segodnya.ua/economics/finance/finansovaya-
blokada-donbassa-udarit-po-vsey-ukraine-
571890.html.
17. Ціна війни: економічні і соціа-
льні наслідки конфлікту на Донбасі [Еле-
ктронний ресурс]. – Режим доступу:
http://mediarnbo.org/2014/09/17/tsina-
viyni-ekonomichni-i-sotsialni-naslidki-
konfliktu-na-donbasi/.
Надійшла до редакції 27.03.2015 р.
http://www.lugastat.lg.ua/
http://www.lugastat.lg.ua/files/obl_0614.doc
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-87670 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-109Х |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:52:55Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Снігова, О.Ю. 2015-10-23T15:57:43Z 2015-10-23T15:57:43Z 2015 Щодо визначення ризиків та загроз в умовах фактичної втрати частини території та економічного потенціалу старопромислових регіонів / О.Ю. Снігова // Економіка промисловості. — 2015. — № 2 (70). — С. 20-32. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 1562-109Х https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87670 338.33:332.12 Проаналізовано умови формування ризиків та загроз для України, що походять із втрати частини територій та економічного потенціалу старопромислових регіонів. Встановлено перелік ризиків і загроз для України у цілому та для територій Донецької і Луганської областей, непідконтрольних українській владі. З'ясовано, що найбільший негативний вплив на економіку України має втрата частини економічного потенціалу старопромислових регіонів та ескалація конфлікту на Сході країни. Проанализированы условия формирования рисков и угроз для Украины, обусловленных потерей части территории и экономического потенциала старопромышленных регионов. Определен перечень рисков и угроз для Украины и для территорий Донецкой и Луганской областей, неподконтрольных украинской власти. Установлено, что наибольшее негативное влияние на национальную экономику Украины оказывает потеря части экономического потенциала старопромышленных регионов и эскалация конфликта на Востоке Украины. The article argues that escalation of the conflict at Donbas region has the primordial influence on the situation in Ukrainian economy. The statistical analysis of economic situation in Donetsk and Lugansk regions has been conducted. The financial and economic consequences of control loss over parts of Donetsk and Lugansk regions have been studied. It has been determined that Ukraine is subject to credit risks, despite restructuring and plans of reforms. It has been revealed that the most negative influence on the economy of Ukraine goes from the instability and uncertainty of situation at the East of Ukraine, loss of a prevalent part of industrial and natural potential of old industrial regions, investment attractiveness reduction and loss of confidence for banking sector. It has been argued that natural potential losses roughly deteriorate the energy security of a country based on coal share enlargement in energy balance and shell gas role increase in the fight for gas independence and natural gas price reduction. It has been determined that the loss of a part of industrial and natural potential, based at the territory uncontrolled by Ukraine, has been added by the increased risks for industrial enterprises‟ functioning practically at all territory of those and frontier regions due to diversions and terrorist acts threats. The factors deteriorating investment attractiveness of Donetsk and Lugansk regions have been found out. The possible losses of banking sector have been estimated connected with cancelling of clients‟ service at the territory, uncontrolled by Ukrainian authority. The influence of banking sector crisis on business activity shortening in Ukraine, and, in particular, on the industrial enterprises, forming basic branches of old-industrial regions, has been revealed. Risks and threats for Ukraine caused by the conflict at the East of Ukraine, have been determined. Recommendations as to stabilize macroeconomic processes and ease consequences for Ukraine have been given. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економіка промисловості Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Щодо визначення ризиків та загроз в умовах фактичної втрати частини території та економічного потенціалу старопромислових регіонів Определение рисков и угроз в условиях фактической потери части территории и экономического потенциала старопромышленных регионов Determining risks and threads in the conditions of factual loss of part of territory and economic potential of old industrial regions Article published earlier |
| spellingShingle | Щодо визначення ризиків та загроз в умовах фактичної втрати частини території та економічного потенціалу старопромислових регіонів Снігова, О.Ю. Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості |
| title | Щодо визначення ризиків та загроз в умовах фактичної втрати частини території та економічного потенціалу старопромислових регіонів |
| title_alt | Определение рисков и угроз в условиях фактической потери части территории и экономического потенциала старопромышленных регионов Determining risks and threads in the conditions of factual loss of part of territory and economic potential of old industrial regions |
| title_full | Щодо визначення ризиків та загроз в умовах фактичної втрати частини території та економічного потенціалу старопромислових регіонів |
| title_fullStr | Щодо визначення ризиків та загроз в умовах фактичної втрати частини території та економічного потенціалу старопромислових регіонів |
| title_full_unstemmed | Щодо визначення ризиків та загроз в умовах фактичної втрати частини території та економічного потенціалу старопромислових регіонів |
| title_short | Щодо визначення ризиків та загроз в умовах фактичної втрати частини території та економічного потенціалу старопромислових регіонів |
| title_sort | щодо визначення ризиків та загроз в умовах фактичної втрати частини території та економічного потенціалу старопромислових регіонів |
| topic | Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості |
| topic_facet | Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87670 |
| work_keys_str_mv | AT snígovaoû ŝodoviznačennârizikívtazagrozvumovahfaktičnoívtratičastiniteritoríítaekonomíčnogopotencíalustaropromislovihregíonív AT snígovaoû opredelenieriskoviugrozvusloviâhfaktičeskoipoteričastiterritoriiiékonomičeskogopotencialastaropromyšlennyhregionov AT snígovaoû determiningrisksandthreadsintheconditionsoffactuallossofpartofterritoryandeconomicpotentialofoldindustrialregions |