До проблем інституціонального забезпечення інноваційного розвитку вугільної галузі
Розглянуто проблеми інституціонального середовища вугільного виробництва на інноваційній основі, що обумовлені інституціональними складовими: інституціями та інститутами з визначеними характерними ознаками диференційованого їх впливу на розвиток вугільної галузі. Рассмотрены проблемы институциональн...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економіка промисловості |
|---|---|
| Дата: | 2015 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2015
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87673 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До проблем інституціонального забезпечення інноваційного розвитку вугільної галузі / О.І. Амоша, Ю.З. Драчук, А.І. Кабанов // Економіка промисловості. — 2015. — № 2 (70). — С. 76-87. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859740819153485824 |
|---|---|
| author | Амоша, О.І. Драчук, Ю.З. Кабанов, А.І. |
| author_facet | Амоша, О.І. Драчук, Ю.З. Кабанов, А.І. |
| citation_txt | До проблем інституціонального забезпечення інноваційного розвитку вугільної галузі / О.І. Амоша, Ю.З. Драчук, А.І. Кабанов // Економіка промисловості. — 2015. — № 2 (70). — С. 76-87. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економіка промисловості |
| description | Розглянуто проблеми інституціонального середовища вугільного виробництва на інноваційній основі, що обумовлені інституціональними складовими: інституціями та інститутами з визначеними характерними ознаками диференційованого їх впливу на розвиток вугільної галузі.
Рассмотрены проблемы институциональной среды угольного производства на инновационной основе, обусловленные институциональными составляющими: институциями и институтами с определенными характерными признаками диференцированного их влияния на развитие угольной отрасли.
The development of the economy of Ukraine in modern conditions requires substantial strengthening of interconnection of the elements of innovation process through the establishment of institutional frameworks for large-scale structural and innovation transformation. This is especially topical for the coal industry as it feels the significant impact of institutional environment.The problems of the institutional environment of innovation development of coal enterprises are considered. They relate to: identifying and disclosing the components of institutional support of innovation development of the coal industry; clarifying the content of the institutional environment of innovation development of the coal industry; determining the directions of institutional support formation for innovation development of the coal industry; trend changes in the institutional environment of innovation development of industry in Ukraine taking into account industry specifics; conceptual positions of institutional support of innovation development of the coal industry; proposals on improving the organizational-economic mechanism of innovation development of coal production; systematization of factors of state regulation of innovation development of the coal industry based on market transformation processes in the economy of Ukraine. As to solve the problems of institutional support of innovation development of the coal industry in a great importance are the generalized approaches of scientific schools «economic security of industrial enterprise» according to classification features, external and internal factors that reduce the level of economic security, constituent elements of the institutional mechanism of economic security of industrial enterprise, consideration of the factors influencing the risks associated with the implementation of investment and innovation projects in the coal industry and measures to minimize their impact through the creation of innovation structures - technology parks. The recommendations on improving the regulatory and legal support of innovation development of the coal industry are given both in general and for the coal Donbas in current emergency situation. The coal industry enterprises should implement the institutionalization of their activity through the process of «investment» in different areas (human and productive capital, implementation of various social priorities, formation of the state policy of energy independence, etc.). To ensure the most positive outcomes of their social and industrial activity coal enterprises need to accumulate and efficiently manage not only the significant material, financial, intellectual, human, and other resources, but also to focus on maintaining a high level of capitalization based on the optimization of different sources of capital formation. The problem of technical and technological modernization of coal mines is extremely urgent for overcoming the unprofitability and improving the efficiency of the domestic coal industry. This issue is of a particular relevance now, when the recovery of the coal industry in Ukraine is significantly complicated by the need to overcome the consequences of the fighting in the Donetsk and Lugansk regions.
|
| first_indexed | 2025-12-01T17:59:46Z |
| format | Article |
| fulltext |
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––
76 ISSN 1562-109X
2015, № 2 (70)
УДК 330.341.1:338.4:622.3 Олександр Іванович Амоша,
академік НАН України,
Юрій Захарович Драчук,
д-р екон. наук
Інститут економіки промисловості
НАН України, Київ,
Анатолій Іванович Кабанов,
д-р екон. наук
Академія гірничих наук України, Київ
ДО ПРОБЛЕМ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ВУГІЛЬНОЇ ГАЛУЗІ
Дослідження виконано в рамках науково-дослідної роботи Інституту економіки
промисловості НАН України «Розвиток інституціонального середовища
промислового виробництва з урахуванням галузевої специфіки»
(номер держреєстрації 0113U004371).
За рівнем розвитку інституціональ-
ного середовища Україна відстає від усіх
постсоціалістичних країн, посідаючи се-
ред них за даним показником найнижчу
позицію в рейтингу Всесвітнього еконо-
мічного форуму. При цьому наявні інсти-
тути недостатньо враховують особливос-
ті різних галузей економіки, наслідком
чого є низька ефективність функціону-
вання економіки країни на ринкових за-
садах.
Серед галузей промисловості Укра-
їни однією з найбільш проблемних є ву-
гільна галузь: з одного боку, вона є осно-
вним джерелом забезпечення національ-
ної економіки власними енергоресурса-
ми, певним гарантом енергетичної неза-
лежності та безпеки країни, а з іншого –
через складні природні умови розробки
родовищ та вкрай повільне реформуван-
ня протягом багатьох років залишається
збитковою і потребує вагомої державної
фінансової підтримки, важко адаптується
до ринкових умов господарювання, а її
реструктуризація пов‟язана із здійснен-
ням масштабних соціальних та екологіч-
них заходів.
Стан стагнації, в якому вже трива-
лий час перебуває вітчизняна вугільна
промисловість, значною мірою зумовле-
ний відсутністю належного інституціо-
нального забезпечення її реформування,
реструктуризації та розвитку, що харак-
теризується непослідовністю та супереч-
ливістю численних програм і заходів, які
у великій кількості розробляються, але
реалізуються в обмежених обсягах або
взагалі залишаються лише на папері. У
державному секторі галузі, незважаючи
на спроби впровадження ринкових засад
господарювання, діють переважно мето-
ди управління, форми торгівлі, організа-
ційні структури, правила державної підт-
римки, успадковані від командно-
адміністративної та планово-директивної
економіки. У той же час процеси роздер-
жавлення галузі гальмуються через недо-
сконалість нормативно-правової бази.
Реалізація проголошеної у 2010 р. про-
грами реформування вугільної промис-
ловості, що передбачала кардинальні
зміни в галузі, зокрема масову привати-
зацію вугледобувних підприємств, ско-
рочення їх державного субсидування,
ПРОБЛЕМИ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ТА ФІНАНСОВО-
ЕКОНОМІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОМИСЛОВОСТІ
© О.І. Амоша, Ю.З. Драчук,
А.І. Кабанов, 2015
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2015, № 2 (70)
77
впровадження механізмів державно-
приватного партнерства, лібералізацію
ринку вугільної продукції, об‟єктивно
виключала створення відповідного інсти-
туціонального середовища. Але це пи-
тання залишається невирішеним до сьо-
годнішнього часу.
Надзвичайно актуальною для подо-
лання збитковості та підвищення ефекти-
вності вітчизняної вугільної галузі є про-
блема техніко-технологічної модернізації
вугледобувних підприємств. Особливої
актуальності набуває вона тепер, коли
відновлення вугільної галузі України
суттєво ускладнюється через необхід-
ність подолання наслідків бойових дій у
Донецькій та Луганській областях. Від-
повідно до програми реформування вугі-
льної галузі Кабінет Міністрів України
планує протягом 2015-2019 рр. ліквідува-
ти 32 шахти, законсервувати ще 24 шахти
з повним припиненням роботи на них,
зокрема, у 2015 р. закрити 5 шахт, а 7 –
законсервувати. При цьому акцентується
увага на тому, що шахти, які плануються
до закриття, фактично вичерпали свої за-
паси. Шахти, які будуть законсервовані,
мають запаси близько 0,5 млрд т, тому і
технічно, і економічно в даний момент
ліквідація їх була б недоцільною. Перед-
бачається, що ці шахти згодом будуть
розконсервовані, а саме коли прийде
приватний інвестор і будуть створені
умови для їх розвитку. Тобто критерієм
закриття шахт для міністерства є тільки
наявність запасів вугілля.
Вугледобувні підприємства на те-
риторіях Донецької та Луганської облас-
тей намагаються продовжити або відно-
вити господарську діяльність у нових
умовах, але через порушення зв‟язків із
партнерами, пошкодженням промислової
інфраструктури на ряді шахт – як держа-
вних, так і недержавних, є серйозні про-
блеми зі збутом видобутого вугілля (за
наявності його дефіциту на українських
ТЕС) та функціонуванням збиткових
державних шахт без державної фінансо-
вої підтримки, яка припинилася із серпня
2014 р. При цьому йдеться не тільки про
оснащення шахт сучасною високопроду-
ктивною технікою, але і про створення й
упровадження принципово нових засобів
і технологій вуглевидобування у склад-
них умовах українських родовищ. Проте
на даний час не вироблено цілісної кон-
цепції, а відтак і довгострокової програ-
ми інноваційного розвитку галузі та ме-
ханізмів її реалізації.
У цій статті висвітлено результати
досліджень, виконаних в Інституті еко-
номіки промисловості НАН України в
рамках підтеми «б» – «Інституціональне
забезпечення інноваційного розвитку ву-
гільної промисловості», що є складовою
НДР ІЕП НАН України «Розвиток інсти-
туціонального середовища промислового
виробництва з урахуванням галузевої
специфіки» (номер держреєстрації
0113U004371).
За результатами роботи підготовле-
но наукові доповіді, аналітичні та допо-
відні записки з поданням їх до органів
державної влади, здійснено широку пуб-
лікацію матеріалів дослідження й апро-
бацію на науково-практичних конферен-
ціях, готується колективна монографія.
Кінцевий результат – концептуальні по-
ложення щодо інституціонального забез-
печення інноваційного розвитку вугіль-
ної промисловості та рекомендації стосо-
вно формування та розвитку її норматив-
но-правової бази – сприятиме підвищен-
ню ефективності та конкурентоспромож-
ності галузі.
Розвиток економіки України в су-
часних умовах для здійснення масштаб-
них структурно-інноваційних трансфор-
мацій потребує суттєвого посилення вза-
ємозв‟язку елементів інноваційного про-
цесу на базі формування інституціональ-
них засад. Особливо це актуально для
вугільної промисловості, оскільки вона
відчуває значний вплив інституційного
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––
78 ISSN 1562-109X
2015, № 2 (70)
середовища. Найбільш важливим крите-
рієм сформованості ринку є наявність
справедливих принципів і правил взає-
модії його суб'єктів, що позначається на
вартості інституціональних відносин. У
зв'язку з цим набуває актуальності фор-
мування складових інституціонального
середовища: інституцій та інститутів із
визначенням характерних ознак, що зу-
мовлюють диференційність їх впливу на
розвиток вугільної галузі.
Ученими наукових шкіл приділено
значну увагу дослідженням проблем фо-
рмування інституційного середовища ро-
звитку економіки. Інституційні перетво-
рення та їх вплив на суспільний розви-
ток, аспекти інституціонального забезпе-
чення розвитку різних сфер економічної
діяльності та особливості інституційних
чинників економічного розвитку України
досліджуються провідними науковця-
ми, серед яких О.І. Амоша, І.П. Булєєв,
В.П. Вишневський, В.М. Геєць, В.А. Го-
лян, В.В. Дементьєв, М.В. Дубініна,
О.Ф. Івашина, Т.М. Качала, Ю.В. Кінд-
зерський, Ю.М. Коваленко, Т.М. Мель-
ник, Ю.Є. Петруня, А.А. Чухно та ін. [7-
19]. Необхідність дослідження якості ін-
ституціонального середовища в регіонах
в умовах формування ефективної інсти-
туціональної структури обґрунтовано
вченими Інституту економіки промисло-
вості НАН України Л.М. Кузьменко та
М.О. Солдак [20]. Побудову моделі ін-
ституційного забезпечення розвитку ре-
гіонів на засадах економіки знань, визна-
чення основних інститутів управління
на регіональному та національному рів-
нях розглянуто фахівцем Інституту ре-
гіональних досліджень НАН України
М.В. Максимчуком [21]. Слід відзначити
ряд публікацій виконавців підтеми «Ін-
ституціональне забезпечення інновацій-
ного розвитку вугільної промисловості»
[22-27], де наведено певну низку думок
як щодо розуміння сутності та складових
інституціонального середовища, так і ви-
користання інституційних чинників для
вдосконалення діяльності та підвищення
конкурентоспроможності підприємств
вугільної промисловості.
На думку дослідників, «… сьогодні
в економіці є нові можливості подолання
існуючих обмежень у вигляді інновацій-
ного сценарію розвитку, а основними на-
прямами економічної політики має бути
створення умов для розвитку інновацій-
ної діяльності в промисловості, у тому
числі: технологічній модернізації вироб-
ництва й упровадженні нових технологій
для випуску інноваційної продукції; кад-
ровому забезпеченні високотехнологіч-
них галузей промисловості; реалізації ін-
новаційних проектів і підвищенні ефек-
тивності виробництва, а також форму-
ванні сприятливого інноваційного кліма-
ту для відповідного розвитку промисло-
вості» [2, с. 16].
З метою вдосконалення фінансових
механізмів стимулювання та інституціо-
нально-правового забезпечення іннова-
ційної діяльності в Україні необхідним
має стати комплекс інструментів держав-
ної підтримки інноваційної діяльності:
окрема інституція підтримки інновацій-
них підприємств, що здійснює придбання
активів до 50% від вартості проекту шля-
хом відкритого конкурсу; структурована
система публічного управління іннова-
ційною сферою за функціональним
принципом і законодавче закріплення її
організаційної структури; створюваний
при Президентові України дорадчий ор-
ган для сприяння формуванню та реалі-
зації єдиної державної інноваційної полі-
тики в Україні; закріплення на загально-
державному рівні середньострокових
пріоритетів інноваційної діяльності в
межах визначених довгострокових стра-
тегічних пріоритетів для забезпечення
концентрації обмежених інвестиційних
ресурсів держави на ключових пріорите-
тах розвитку, усунення розбіжності між
встановленими цілями державної іннова-
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2015, № 2 (70)
79
ційної політики та фактичними заходами
щодо їх реалізації [3, с. 335].
За твердженнями вчених, «одним із
головних завдань сучасного етапу розви-
тку української економіки є формування
конкурентоспроможного промислового
комплексу інноваційного типу» [4, с. 31].
У висновках та рекомендаціях Ака-
демічних слухань з проблем розвитку ву-
гільної промисловості України, які про-
ведено 13 лютого 2013 р. Інститутом
економіки промисловості НАН України
(м. Донецьк), визначено, що «подальший
розвиток вугільної промисловості Украї-
ни залежить від вирішення двох глобаль-
них завдань – техніко-технологічної мо-
дернізації галузі та її реформування
(включаючи реструктуризацію) відповід-
но до ринкових умов господарювання».
У цьому аспекті в рекомендаціях Акаде-
мічних слухань зазначено: «Стосовно
модернізації матеріально-технічної бази
вугільної галузі мова має йти про випе-
реджальну стратегію інноваційного роз-
витку, тобто не лише про переоснащення
шахт сучасним високопродуктивним та
надійним устаткуванням, але і про ство-
рення принципово нових, нетрадиційних
засобів і технологій вугледобування в
складних умовах, які з часом можуть бу-
ти затребувані на світовому ринку» [5, с.
26].
На думку дослідників, «…для соз-
дания эффективно работающего отечест-
венного угольного сектора необходима
ограниченная реструктуризация и глубо-
кая модернизация шахтного фонда на ос-
нове частно-государственного партнер-
ства», «…модернизация должна вестись
по направлениям объединения шахт на
основе централизации подъемов, совер-
шенствования технологии ведения работ
и применения инновационных средств
механизации процессов» [5, с. 60].
На основі експертних опитувань
фахівців-практиків і науковців визначено
пріоритети інноваційного розвитку вугі-
льної галузі з урахуванням обмеженого
обсягу фінансування, серед яких: техніч-
не переоснащення з приростом видобут-
ку та збільшенням виробничої потужнос-
ті (51%), технічне переоснащення актив-
ного виробничого апарату з приростом
видобутку в межах проектної виробничої
потужності шахти (26%) або орієнтація
на капітальну реконструкцію шахт чи бу-
дівництво нових (23%) [6, с. 133-142].
Мета даного дослідження полягає у
визначенні складових інституціонального
середовища інноваційного розвитку під-
приємств вугільної галузі та на цій основі
формуванні його структури.
У світовій економіці вагому роль
відіграють процеси використання приро-
дних ресурсів, що визначають стан енер-
гозабезпечення країни. Виважена політи-
ка у вугільній промисловості належить
до ключових пріоритетів забезпечення
енергетичної незалежності держави. Фу-
нкціонування вугільних підприємств має
особливе значення, оскільки це пов'язано
з важливими секторами та галузями наці-
ональної економіки, що забезпечує їх па-
ливно-енергетичними ресурсами в про-
цесі розширеного відтворення.
Визначальним є те, що вугільні
об‟єднання здійснюють свою діяльність
у сфері використання природних ресур-
сів, які є обмеженими та практично не
відновлювальними. Це безпосередньо
впливає на величину видобутку та ціну
енергетичних ресурсів і, як наслідок, на
обсяги суспільного виробництва, вели-
чину імпорту, а також цінову ситуацію на
ринках товарів та послуг. У зв'язку з ши-
рокими масштабами використання при-
родних ресурсів вугільні підприємства,
незалежно від форм власності, відіграють
ще одну вагому суспільну роль, яка поля-
гає у сприянні підвищенню економічної
конкурентоспроможності України.
Інституалізацію своєї діяльності пі-
дприємства вугільної промисловості ма-
ють здійснювати через процеси «інвесту-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––
80 ISSN 1562-109X
2015, № 2 (70)
вання» в різні сфери (людський та виро-
бничий капітал, реалізація різних суспі-
льних пріоритетів, формування держав-
ної політики енергонезалежності тощо).
Для забезпечення найбільш позитивних
результатів своєї суспільної та виробни-
чої діяльності вугільні підприємства не
лише мають акумулювати та раціонально
управляти значними матеріальними, фі-
нансовими, інтелектуальними, людськи-
ми та іншими ресурсами, але й орієнту-
ватися на підтримку високої капіталізації
на основі оптимізації різних джерел фор-
мування капіталу.
Парадигма інституціоналізму вихо-
дить із визначення категорій інституцій
та інститутів, які пов‟язуються передусім
із соціальним характером організації сус-
пільного життя, у тому числі закономір-
ностями розвитку економічних відносин.
Інститути мають вигляд створюваних
людьми рамок поведінки, які впливають
на політичну, економічну та соціальну
взаємодію. Науковцями сучасний інсти-
туціоналізм визначається як напрям еко-
номічної думки, який вивчає та описує
механізми регулювання, впорядкування
суспільного життя, діяльності та поведін-
ки людей з урахуванням сукупності при-
йнятих соціальних норм, звичаїв, зразків
поведінки (інститутів); досліджує форми
організацій (підприємств) та інституціо-
нальну структуру підприємництва.
У науці категорія «інституціональ-
не середовище» розуміється як система
інститутів, які реально мають місце (у
даному випадку у вугільній промислово-
сті) та визначають характер суспільного
життя, перш за все, у його соціально-
економічних проявах. Під поняттям «ін-
ститут» розуміється відносно стійка сис-
тема норм, що регулює діяльність і взає-
модію суб‟єктів. Ця система будується на
ієрархічності та взаємообумовленості су-
спільних чинників і відповідних інститу-
цій.
При визначенні проблем інституці-
онального забезпечення інноваційного
розвитку вугільної галузі згідно з мето-
дикою досліджень НДР ІЕП НАН Украї-
ни розглянуто:
сучасний стан інституціонального
забезпечення інноваційного розвитку на-
ціональної вугільної промисловості;
аналіз змін інституціонального се-
редовища інноваційного розвитку про-
мисловості України з урахуванням галу-
зевої специфіки;
організаційно-економічний меха-
нізм управління інноваційним розвитком
промислового виробництва з урахуван-
ням галузевої специфіки;
концептуальні положення щодо
інституціонального забезпечення іннова-
ційного розвитку вугільної промисловос-
ті;
чинники державного регулювання
інноваційного розвитку вугільної проми-
словості з урахуванням ринкових транс-
формацій в економіці України;
рекомендації щодо вдосконалення
нормативно-правової бази інноваційного
розвитку вугільної промисловості.
Кожний із зазначених розділів дос-
лідження супроводжувався обґрунтуван-
ням завдань, теоретико-методологічними
аспектами проблеми, розробкою пропо-
зицій щодо вдосконалення та реалізації
рекомендацій з інституціонального за-
безпечення інноваційного розвитку вугі-
льних підприємств.
Так, інституціональні зміни у вугі-
льній промисловості припускають перег-
ляд і періодичне оновлення кодексів та
стандартів видобутку корисних копалин,
які мають зачіпати всі аспекти видобутку
– від геологорозвідки до закриття підп-
риємства і врегулювання питань на пода-
льшому етапі. У ліцензіях на видобуток
мають бути чітко визначені вимоги від-
носно подання даних і звітності господа-
рюючими суб'єктами.
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2015, № 2 (70)
81
Формування й ефективне функці-
онування організаційно-економічного ме-
ханізму управління інноваційним розвит-
ком промислового виробництва ґрунту-
ється на принципах: системності, охоп-
лення інноваційними процесами всіх ла-
нок (взаємопов‟язаних підсистем) управ-
лінського циклу на підприємстві, ціліс-
ності та дотримання єдності системи
управління, формування довгострокових
засад здійснення інноваційної політики
на підприємстві, нормативності та запро-
вадження системи стандартів із застосу-
ванням адекватних економічних санкцій
до порушників при невиконанні встанов-
лених вимог, відповідальності служб під-
приємства за досягнення кінцевого ре-
зультату інноваційного розвитку і забез-
печення комплексної відповідальності
всіх працівників, підрозділів та служб
підприємства відповідно до закріплених
за ними функцій за організацію всього
виробничого процесу, підвищення заці-
кавленості в ініціативному і точному ви-
конанні закріплених функцій, адекват-
ного й оперативного відображення функ-
ціонування механізму та врахування мак-
симальної кількості чинників впливу, які
формують кількісні значення проміжних
та підсумкових економічних показників
інноваційного розвитку підприємства.
Чинники державного регулювання
інноваційного розвитку вугільної проми-
словості з урахуванням ринкових транс-
формацій в економіці України розгляну-
то з позицій економічної безпеки – клю-
чової складової успішного функціону-
вання галузі, де під терміном «економіч-
на безпека» розуміється захищеність ін-
новаційного, технологічного, виробничо-
го, фінансового й кадрового потенціалу
від зовнішніх і внутрішніх економічних
загроз і здатність до відтворення при
ефективному використанні всіх його за-
діяних ресурсів.
При вдосконаленні нормативно-
правової бази інноваційного розвитку
вугільної промисловості враховано пра-
вову основу інноваційної діяльності, де
згідно із ст. 328 Господарського кодексу
України держава регулює інноваційну
діяльність шляхом: визначення іннова-
ційної діяльності як необхідної складової
інвестиційної та структурно-галузевої
політики; формування і забезпечення ре-
алізації інноваційних програм та цільо-
вих проектів; створення економічних,
правових й організаційних умов для за-
безпечення державного регулювання ін-
новаційної діяльності; створення та
сприяння розвитку інфраструктури інно-
ваційної діяльності.
Таким чином, до пріоритетних на-
прямів розвитку інституціонального се-
редовища вугільної промисловості на ін-
новаційній основі, які мають базуватися
на положеннях «Концепції реформування
системи фінансування та управління нау-
ковою і науково-технічною діяльністю»,
«Концепції загальнодержавної цільової
економічної програми розвитку промис-
ловості на період до 2020 року», віднесе-
но ті, що наведено на рисунку.
Упровадження пропозицій щодо
вдосконалення інституціонального забез-
печення інноваційного розвитку промис-
лового виробництва, за розрахунками
фахівців, дозволить збільшити питому
вагу інноваційно активних промислових
підприємств на 14,3% та підвищити рі-
вень наукоємності ВВП за рахунок усіх
джерел фінансування на 0,6%.
Визначені пріоритетні напрями роз-
витку інституціонального середовища
підприємств вугільної промисловості на
інноваційній основі сприятимуть форму-
ванню інноваційної інфраструктури, під-
вищенню економічного і фінансового
стимулювання, державного фінансування
пріоритетних заходів щодо активізації
інноваційної діяльності, підвищенню на-
укової та нормативної підтримки іннова-
ційної сфери вугледобувної галузі.
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––
82 ISSN 1562-109X
2015, № 2 (70)
Напрями розвитку інституціонального середовища
вугільного виробництва на інноваційній основі
Стимулювання технічного переоснащення
вугледобувного виробництва на інноваційній основі,
визначення економічного ефекту від технічного переоснащення
Фінансування впровадження новітніх технологій видобутку вугілля,
визначення економічного ефекту від упровадження новітніх технологій
Стимулювання заходів щодо збагачення вугілля, сертифікації продукції,
впровадження на підприємствах міжнародної системи забезпечення якості
ISO 9000, контролю і моніторингу стану якості вугільної продукції
Фінансування розробки нових технологій та устаткування, нормативного
й інформаційного забезпечення інноваційного розвитку вугільної галузі
Фінансування програми створення конкурентоспроможної
вітчизняної гірничодобувної техніки, визначення
конкурентоспроможності вітчизняної гірничодобувної техніки
Стимулювання наукового супроводження технологічних процесів
Удосконалення законів та нормативно-правових актів з науково-технічної
та інноваційної діяльності, забезпечення соціального захисту
дослідників і вчених
Внесення змін до вітчизняного законодавства про перерахування з оподатковано-
го прибутку частини витрат на відновлення матеріально-технічної бази галузевої
науки, збільшення державного замовлення місць в аспірантурі та докторантурі
Рисунок. Пріоритетні напрями розвитку інституціонального
середовища вугільної промисловості
Удосконалення законодавчої бази з інтелектуальної власності та цільових
державних програм, забезпечення фінансуванням пріоритетних напрямів
науки і техніки з інноваційного розвитку вугільної галузі
Проведення конкурсів наукових розробок під егідою Міністерства енергетики
та вугільної промисловості України з виділенням коштів
для подальших досліджень і розробок
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2015, № 2 (70)
83
Сучасний інституціоналізм не лише
констатує, а науково обґрунтовано вима-
гає участі держави в економічних проце-
сах, органічного включення державних
механізмів управління, механізмів дер-
жавного управління та ринкових механі-
змів саморегуляції економіки. Ринкова
економіка є, насправді, економікою змі-
шаного типу, в якій мають плідно реалі-
зуватися динамізм капіталізму; ефектив-
ність ринкового господарства; соціальна
орієнтація економічних відносин.
Інституціональне середовище – це
регулююча господарську діяльність су-
купність формальних (закони, підзаконні
акти та інші нормативні документи) і не-
формальних (традиції, звичаї, умовності,
звички) правил і норм, що реалізуються
за допомогою сформованих соціальних
практик, а також механізми і структури
контролю, які забезпечують їх дотриман-
ня.
Інноваційний розвиток вугільної га-
лузі залежить від багатьох чинників, але,
в першу чергу, від інституціонального за-
безпечення такого розвитку, яке можна
визначити як сукупність систем забезпе-
чення загальних і специфічних потреб
галузі щодо не тільки ефективної, але і
соціально значимої діяльності галузі на
підґрунті ефективного використання
існуючих запасів вугілля.
До інституціонального забезпечен-
ня розвитку вугільної галузі належать
реструктуризація і структурні зміни ін-
ституцій. Реструктуризація – цілеспря-
мований комплексний процес інституці-
ональних перетворень відповідно до ви-
мог ринкової економіки з метою подо-
лання економічного і технологічного від-
ставання від розвинутих країн. Основні
складові структурних змін і змін рестру-
ктуризації вугільної промисловості:
інституціональні зміни – трансфор-
мація відносин власності на основі при-
ватизації державних підприємств, ство-
рення інтегрованих структур; зміна орга-
нізаційних методів впливу на галузеву
реструктуризацію і соціально-економіч-
ний розвиток шахтарських регіонів; пе-
рехід до ринкового регулювання на осно-
ві принципів ефективності виробництва,
соціального захисту населення; зміна си-
стеми регулювання соціально-трудових
відносин на договірній основі; розвиток і
підтримка малого підприємництва;
структурні зміни – технічне пере-
оснащення виробництва, заміна фізично і
морально застарілих основних фондів;
зміна структури виробництва на користь
виробництва продукції з високою дода-
ною вартістю; згортання перепрофілю-
вання неефективних виробництв; виді-
лення непрофільних виробництв і видів
діяльності; екологізація виробництва, пе-
рехід на прогресивні ресурсо- і енергоз-
берігаючі технології; зниження техно-
генного впливу на середовище й екологі-
чне оздоровлення території розташуван-
ня підприємства.
Пропозиції щодо формування ін-
ституціонального середовища інновацій-
ного розвитку вугільних підприємств,
розроблені в рамках науково-дослідної
роботи в Інституті економіки промисло-
вості НАН України, полягають у такому:
уточнення змісту інституціонально-
го середовища інноваційного розвитку
вугільної промисловості як сукупності
норм і правил у сфері інноваційної діяль-
ності підприємств, які регламентуються
законодавчими, нормативно-правовими,
відомчими та галузевими актами й доку-
ментами; сукупності економічних відно-
син, що регулюються інноваційними
структурами та інфраструктурними ін-
ституціями з метою скорочення трансак-
ційних витрат на трансфертні технології
та прийняття досконалих рішень у сфері
інноваційної діяльності;
розкриття основних складових ін-
ституціонального забезпечення іннова-
ційного розвитку підприємств вугільної
промисловості, до яких належать: зако-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––
84 ISSN 1562-109X
2015, № 2 (70)
нодавча та нормативно-правова база, що
регулює розвиток інноваційної діяльності
в Україні; інститути з регулювання еко-
номічних відносини у сфері інноваційної
діяльності вугільних підприємств; дер-
жавні та регіональні органи влади у сфері
інноваційної діяльності; недержавні інве-
стиційні ресурси;
організаційними чинниками держа-
вного регулювання інноваційної діяльно-
сті у вугільній галузі слід вважати: орга-
нізаційну підтримку інноваційних проек-
тів, які включено до державних і регіона-
льних інноваційних програм; сприяння
розвитку та кадрову підтримку іннова-
ційної діяльності; сприяння підготовці,
перепідготовці та підвищенню кваліфіка-
ції кадрів; моральне стимулювання інно-
ваційної діяльності; інформаційну підт-
римку діяльності (забезпечення свободи
доступу до інформації про хід впрова-
дження інноваційно-інвестиційних про-
ектів); сприяння інтеграційним процесам,
розширенню взаємодії вугільних підпри-
ємств із підприємствами інших галузей;
захист інтересів суб‟єктів інноваційної
діяльності вугільної галузі на регіональ-
ному й державному рівнях;
до фінансових чинників державного
регулювання інноваційної діяльності слід
віднести: виділення прямих державних
інвестицій для реалізації інвестиційно-
інноваційних проектів окремих вугільних
підприємств, які мають містоутворююче
значення, але є непривабливими для при-
ватних інвесторів, підвищення ефектив-
ності використання цих інвестицій; на-
дання дотацій, пільгових кредитів, гаран-
тій вітчизняним й іноземним інвесторам,
що беруть участь в інноваційній діяльно-
сті вугільної галузі; зниження відраху-
вань вугільними підприємствами подат-
ків до державного бюджету у разі вико-
ристання ними своїх власних коштів для
фінансування державних або регіональ-
них інноваційних програм і проектів;
нормативно-правовими чинниками
державного регулювання інноваційної
діяльності можуть бути: встановлені пра-
вові основи взаємовідносин суб‟єктів ін-
новаційної діяльності; гарантування охо-
рони прав та інтересів суб‟єктів іннова-
ційної діяльності;
інструментами державного регулю-
вання мають бути: соціально-економічні
та науково-технологічні прогнози держа-
вної політики у сфері фінансів, цін, гро-
шового обігу, відтворювальної, структу-
рної політики та ін.; державно-адмініст-
ративні, загальноекономічні та ринкові
регулятори; державні й регіональні про-
грами, баланси і моделі оптимізації еко-
номічних процесів; державні замовлення
та сучасні контрактні системи; індикати-
вні механізми й регулятори діяльності
державних та інших форм власності під-
приємств й установ; механізм інтеграції
регуляторів і структур;
збереження і відновлення науково-
промислового потенціалу, особливо в
нинішніх складних умовах розвитку еко-
номіки України, спричинених руйнівним
виходом з ладу промислового потенціалу
у східних районах країни, а також забез-
печення подальшого науково-технічного
розвитку України в цілому. При поступо-
вому просуванні на шляху інноваційного
розвитку важливу роль відіграють техно-
парки як структури, що при недостат-
ньому державному фінансуванні дають
можливість використовувати механізм
цільового використання коштів, які оде-
ржують виконавці інноваційних проектів
для розвитку власних наукових баз на
засадах реінвестування. Тому завдання
державної науково-технічної політики –
створення стійких та здатних до самороз-
витку технопарків як елементів іннова-
ційної інфраструктури щодо забезпечен-
ня розробки та виробництва інноваційно-
го продукту для його використання у ма-
теріальній сфері. Активізація інновацій-
ної діяльності потребує пошуку нових
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2015, № 2 (70)
85
підходів до організації взаємовідносин
між усіма учасниками інноваційного
процесу, закріплення певних функцій за
відповідними органами управління. Осо-
бливого значення набувають у цей час
питання діяльності підприємств Донець-
кого басейну в особливих умовах, де в
зоні надзвичайних ситуацій сьогодні пе-
ребуває значна частина промислового
потенціалу Донбасу. Потребує виважено-
го підходу інноваційна стратегія віднов-
лення і розвитку паливно-енергетичного
комплексу Донбасу з урахуванням мож-
ливостей держави та приватного бізнесу;
основними функціями державних
органів в інноваційній сфері мають бути:
акумуляція засобів на наукові дослі-
дження; координація інноваційної діяль-
ності; стимулювання інновацій, страху-
вання ризиків; створення правової бази
інноваційних процесів; кадрове забезпе-
чення інноваційної діяльності; форму-
вання науково-інноваційної інфраструк-
тури; інституціональне забезпечення ін-
новаційних процесів на державних підп-
риємствах; забезпечення соціальної та
екологічної складових інноваційних про-
цесів; підвищення громадського статусу
інноваційної діяльності; регіональне ре-
гулювання інноваційних процесів.
Дієвим інструментом економічних
реформ і механізмом, що забезпечує піс-
лякризове відновлення на якісно нових
засадах, є модернізація промислового се-
ктору як основи економічного зростання
у довгостроковому періоді. Серед пріо-
ритетних завдань модернізації вітчизня-
ної інноваційної системи визначено ство-
рення сприятливих інституційних та еко-
номічних умов для прискореного розвит-
ку інновацій і сучасних наукоємних ви-
робництв.
Разом з тим аналіз свідчить, що те-
мпи розвитку і структура науково-техніч-
ної та інноваційної сфери не відповіда-
ють попиту на провідні технології в еко-
номіці та наукові результати світового
рівня, що пропонуються поки широко, не
впроваджуються в економіку через низь-
ку сприйнятливість підприємницького
сектору до інновацій. Серед причин ви-
никнення вказаних проблем є відсутність
економічних стимулів у суб‟єктів госпо-
дарської діяльності до здійснення модер-
нізації шляхом запровадження нових на-
уково-технічних розробок.
На даному етапі розвитку актуаль-
ними залишаються: активізація іннова-
ційних процесів в економіці, повноцінне
використання потенціалу науки у процесі
технологічної модернізації вітчизняного
вугільного виробництва. Формуванню та
становленню інноваційного розвитку ву-
гледобувних підприємств до сьогодніш-
нього часу перешкоджають такі пробле-
ми:
зовнішні – недостатність фінансу-
вання науково-технічних досліджень, не-
досконалість нормативно-правової сис-
теми, повільне формування ринку інно-
ваційної продукції, неготовність апарату
управління до інноваційного розвитку,
велика міграція фахівців високого рівня;
внутрішні – складні гірничо-геоло-
гічні умови, обмеженість терміну функ-
ціонування шахт та їх неплатоспромож-
ність, застосування застарілих технологій
і технічного оснащення очисних вибоїв,
наявність високої аварійності, низька
якість рядового вугілля.
Якомога скоріше розв‟язання зазна-
чених проблем, безумовно, сприятиме
прискоренню інноваційного розвитку ві-
тчизняної вугільної промисловості при
радикальній в перспективі її реструкту-
ризації, як відзначається в матеріалах
Форуму гірників-2014 [28]. А науково-
технічний розвиток промислових підпри-
ємств має розглядатися як одна з найва-
жливіших проблем вітчизняної економі-
ки, де згідно із Стратегією сталого розви-
тку «Україна-2020» Україна «має стати
державою із сильною економікою та з
передовими інноваціями» [1].
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––
86 ISSN 1562-109X
2015, № 2 (70)
Література
1. Стратегія сталого розвитку «Ук-
раїна-2020»: Указ Президента України
від 12.01.2015 р. № 5/2015 [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://zakon0.
rada.gov.ua/laws/show/5/2015.
2. Федулова Л.І. Інноваційний век-
тор розвитку промисловості України /
Л.І. Федулова // Економіка України. –
2013. – № 4. – С. 15-23.
3. Склярова О.Л. Проблеми іннова-
ційного розвитку економіки в Україні /
О.Л. Склярова, Ю.В. Шапарець // Вісник
Київського національного університету
технологій та дизайну. – 2012. – № 6. –
С. 331-336.
4. Амоша О.І. Стан, основні проб-
леми і перспективи вугільної промисло-
вості України: наук. доповідь / О.І. Амо-
ша, Л.Л. Стариченко, Д.Ю. Череватсь-
кий; НАН України, Ін-т економіки про-
мисловості. – Донецьк, 2013. – 44 с.
5. Звягильский Е.Л. О необходимо-
сти широкой модернизации угольной
промышленности Украины: науч. докл. /
Е.Л. Звягильский, Ю.С. Залознова; НАН
Украины, Ин-т экономики пром-сти. –
Донецк, 2013. – 68 с.
6. Державна підтримка та перспек-
тиви інноваційного розвитку і структур-
них перетворень вугільної промисловос-
ті: моногр. / О.І. Амоша, А.І. Кабанов,
Л.Л. Стариченко та ін.; НАН України,
Ін-т економіки пром-сті. – Донецьк,
2009. – 326 с.
7. Амоша О.І. Інноваційне оновлен-
ня техніко-технологічної бази промисло-
вого виробництва на синергетичних за-
садах: теорія і практика / О.І. Амоша,
І.П. Булєєв, Г.З. Шевцова // Економіка
промисловості. – 2007. – № 1. – С. 3-9.
8. Булеев И.П. Некоторые институ-
циональные аспекты инновационного
развития экономики Украины / И.П. Бу-
леев // Наукові праці Донецького націо-
нального технічного університету. – Сер.
Економічна. – Вип. 40-2. – Донецьк: До-
нецький нац. технічний ун-т, 2011. –
С. 52–56.
9. Вишневский В. Промышленная
политика: теоретический аспект /
В. Вишневский // Экономика Украины. –
2012. – № 2. – С. 4-15; № 3. – С. 25-35.
10. Геєць В.М. Інституційні пере-
творення і суспільний розвиток / В.М. Ге-
єць // Економіка і прогнозування. –
2005. – № 2. – С. 9-36.
11. Голян В.А. Трансформація ін-
ституціонального середовища на постра-
дянському просторі: деструктивні момен-
ти та пріоритетні напрями / В.А. Голян //
Економіка та держава. – 2009. – № 10. –
С. 9-12.
12. Дементьев В.В. Институты:
проблема определения понятия / В.В. Де-
ментьев // Наукові праці Донецького на-
ціонального технічного університету. –
Сер. Економічна. – Вип. 35. – Донецьк:
Донецький нац. технічний ун-т, 2008. –
С. 5-22.
13. Качала Т. Структурні особли-
вості інституційного середовища еконо-
міки України / Т. Качала // Економіст. –
2011. – № 11. – С. 18-22.
14. Кіндзерський Ю. Інститут дер-
жави і проблеми оновлення промислової
політики в Україні / Ю. Кіндзерський //
Економіка України. – 2011. – № 1. –
С. 48-58.
15. Коваленко Ю.М. Сутність ін-
ституційного середовища фінансового
сектора економіки / Ю.М. Коваленко //
Економічний вісник Донбасу. – 2011. –
№ 1 (23). – С. 92-97.
16. Мельник Т.М. Зовнішня торгів-
ля високотехнологічними товарами: ін-
ституціональний вимір / Т.М. Мельник,
О.В. Зубко // Маркетинг і менеджмент
інновацій. – 2012. – № 2. – С. 181-190.
17. Павлов К.В. Институциональ-
ные условия усиления внедрения инвес-
тиций интенсивного типа / К.В. Павлов //
Управління економікою: теорія та прак-
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2015, № 2 (70)
87
тика: зб. наук. праць. – Донецьк: ІЕП
НАН України, 2010. – С. 43-67.
18. Петруня Ю.Е. Институциональ-
ные факторы экономического развития /
Ю.Е. Петруня, А.Ф. Ивашина // Эконо-
мическая теория. – 2010. – № 4. – С. 24-
31.
19. Чухно А. Інституціоналізм: те-
орія, методологія, значення / А. Чухно //
Економіка України. – 2008. – № 6. – С. 4-
13.
20. Кузьменко Л.М. Регіональні ас-
пекти характеристики якості інституціо-
нального середовища / Л.М. Кузьменко,
М.О. Солдак // Управління економікою:
теорія та практика: зб. наук. праць. – До-
нецьк: ІЕП НАН України, 2010. – С. 30-
43.
21. Максимчук М.В. Проблеми ін-
ституційного забезпечення інтелектуаль-
но-інноваційного розвитку регіону / М.В.
Максимчук. – Львів: ІРД НАН України,
2008. – 61 с.
22. Драчук Ю.З. Щодо формування
інституціонального середовища іннова-
ційного розвитку вугільних підприємств /
Ю.З. Драчук, Н.В. Трушкіна // Проблеми
системного підходу в економіці. – 2012. –
№ 4 [Електронне наукове фахове видан-
ня]. – Режим доступу до журналу:
http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/
2012_4/Drachuk _412.htm.
23. Гусак А.С. Роль суб‟єктів стра-
хового захисту в підвищенні привабливо-
сті інвестиційних проектів у вуглевидо-
буванні / А.С. Гусак // Держава та регіо-
ни. – 2012. – № 5. – С. 32-36.
24. Драчук Ю.З. Проблеми інститу-
ціонального забезпечення іннова-ційного
розвитку вугільної промисловості /
Ю.З. Драчук, І.М. Кочешкова, Н.В. Труш-
кіна // Економіка промисловості. –
2012. – № 3-4. – С. 240-248.
25. Драчук Ю.З. Інституціональне
забезпечення розвитку інноваційної
діяльності промислових підприємств /
Ю.З. Драчук, Н.В. Трушкіна // Еконо-
мічний вісник Національного гірничого
університету. – 2013. – № 2. – С. 93-99.
26. Драчук Ю.З. Тенденції інститу-
ціональних змін в інноваційному розвит-
ку вугільної промисловості / Ю.З. Дра-
чук, І.М. Кочешкова, Н.В. Трушкіна //
Уголь Украины. – 2014. – № 1. – С. 6-11.
27. Кочешкова І.М. Аналіз негатив-
них наслідків закриття шахт і пропозиції
щодо порядку виведення їх з експлуата-
ції / І.М. Кочешкова // Уголь Украины. –
2014. – № 9. – С. 17-20.
28. Амоша А.И. Сегодняшнее сос-
тояние и виды на будущее отечественной
угольной промышленности / А.И. Амо-
ша, Л.Л. Стариченко, Д.Ю. Череватский //
Форум гірників-2014: за матеріалами
міжнар. конф. (1-4 жовтня 2014 р.). –
Т. 1. – Дніпропетровськ: Нац. гірничий
ун-т, 2014. – С. 29-34.
(Продовження статті у №3(71)2015.
Надійшла до редакції 17.04.2015 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-87673 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-109Х |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T17:59:46Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Амоша, О.І. Драчук, Ю.З. Кабанов, А.І. 2015-10-23T15:59:57Z 2015-10-23T15:59:57Z 2015 До проблем інституціонального забезпечення інноваційного розвитку вугільної галузі / О.І. Амоша, Ю.З. Драчук, А.І. Кабанов // Економіка промисловості. — 2015. — № 2 (70). — С. 76-87. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. 1562-109Х https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87673 330.341.1:338.4:622.3 Розглянуто проблеми інституціонального середовища вугільного виробництва на інноваційній основі, що обумовлені інституціональними складовими: інституціями та інститутами з визначеними характерними ознаками диференційованого їх впливу на розвиток вугільної галузі. Рассмотрены проблемы институциональной среды угольного производства на инновационной основе, обусловленные институциональными составляющими: институциями и институтами с определенными характерными признаками диференцированного их влияния на развитие угольной отрасли. The development of the economy of Ukraine in modern conditions requires substantial strengthening of interconnection of the elements of innovation process through the establishment of institutional frameworks for large-scale structural and innovation transformation. This is especially topical for the coal industry as it feels the significant impact of institutional environment.The problems of the institutional environment of innovation development of coal enterprises are considered. They relate to: identifying and disclosing the components of institutional support of innovation development of the coal industry; clarifying the content of the institutional environment of innovation development of the coal industry; determining the directions of institutional support formation for innovation development of the coal industry; trend changes in the institutional environment of innovation development of industry in Ukraine taking into account industry specifics; conceptual positions of institutional support of innovation development of the coal industry; proposals on improving the organizational-economic mechanism of innovation development of coal production; systematization of factors of state regulation of innovation development of the coal industry based on market transformation processes in the economy of Ukraine. As to solve the problems of institutional support of innovation development of the coal industry in a great importance are the generalized approaches of scientific schools «economic security of industrial enterprise» according to classification features, external and internal factors that reduce the level of economic security, constituent elements of the institutional mechanism of economic security of industrial enterprise, consideration of the factors influencing the risks associated with the implementation of investment and innovation projects in the coal industry and measures to minimize their impact through the creation of innovation structures - technology parks. The recommendations on improving the regulatory and legal support of innovation development of the coal industry are given both in general and for the coal Donbas in current emergency situation. The coal industry enterprises should implement the institutionalization of their activity through the process of «investment» in different areas (human and productive capital, implementation of various social priorities, formation of the state policy of energy independence, etc.). To ensure the most positive outcomes of their social and industrial activity coal enterprises need to accumulate and efficiently manage not only the significant material, financial, intellectual, human, and other resources, but also to focus on maintaining a high level of capitalization based on the optimization of different sources of capital formation. The problem of technical and technological modernization of coal mines is extremely urgent for overcoming the unprofitability and improving the efficiency of the domestic coal industry. This issue is of a particular relevance now, when the recovery of the coal industry in Ukraine is significantly complicated by the need to overcome the consequences of the fighting in the Donetsk and Lugansk regions. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економіка промисловості Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості До проблем інституціонального забезпечення інноваційного розвитку вугільної галузі К проблемам институционального обеспечения инновационного развития угольной отрасли To problems of institutional support for innovation development of coal industry Article published earlier |
| spellingShingle | До проблем інституціонального забезпечення інноваційного розвитку вугільної галузі Амоша, О.І. Драчук, Ю.З. Кабанов, А.І. Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості |
| title | До проблем інституціонального забезпечення інноваційного розвитку вугільної галузі |
| title_alt | К проблемам институционального обеспечения инновационного развития угольной отрасли To problems of institutional support for innovation development of coal industry |
| title_full | До проблем інституціонального забезпечення інноваційного розвитку вугільної галузі |
| title_fullStr | До проблем інституціонального забезпечення інноваційного розвитку вугільної галузі |
| title_full_unstemmed | До проблем інституціонального забезпечення інноваційного розвитку вугільної галузі |
| title_short | До проблем інституціонального забезпечення інноваційного розвитку вугільної галузі |
| title_sort | до проблем інституціонального забезпечення інноваційного розвитку вугільної галузі |
| topic | Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості |
| topic_facet | Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87673 |
| work_keys_str_mv | AT amošaoí doproblemínstitucíonalʹnogozabezpečennâínnovacíinogorozvitkuvugílʹnoígaluzí AT dračukûz doproblemínstitucíonalʹnogozabezpečennâínnovacíinogorozvitkuvugílʹnoígaluzí AT kabanovaí doproblemínstitucíonalʹnogozabezpečennâínnovacíinogorozvitkuvugílʹnoígaluzí AT amošaoí kproblemaminstitucionalʹnogoobespečeniâinnovacionnogorazvitiâugolʹnoiotrasli AT dračukûz kproblemaminstitucionalʹnogoobespečeniâinnovacionnogorazvitiâugolʹnoiotrasli AT kabanovaí kproblemaminstitucionalʹnogoobespečeniâinnovacionnogorazvitiâugolʹnoiotrasli AT amošaoí toproblemsofinstitutionalsupportforinnovationdevelopmentofcoalindustry AT dračukûz toproblemsofinstitutionalsupportforinnovationdevelopmentofcoalindustry AT kabanovaí toproblemsofinstitutionalsupportforinnovationdevelopmentofcoalindustry |