Модернізація системи суспільних відносин у трудовій сфері на засадах соціальної відповідальності

Визначено теоретико-методологічні та організаційно-управлінські аспекти розвитку трудової сфери. Обґрунтовано значимість цінності праці та цінності працівника. Розкрито сутність ціннісної раціональності та цілераціональності, а також місце гідної праці в цих процесах. Обґрунтовано пріоритетні напрям...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Економіка промисловості
Datum:2015
1. Verfasser: Панькова А.Д.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Інститут економіки промисловості НАН України 2015
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87678
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Модернізація системи суспільних відносин у трудовій сфері на засадах соціальної відповідальності / А.Д. Панькова // Економіка промисловості. — 2015. — № 2 (70). — С. 131-135. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860266711769415680
author Панькова А.Д.
author_facet Панькова А.Д.
citation_txt Модернізація системи суспільних відносин у трудовій сфері на засадах соціальної відповідальності / А.Д. Панькова // Економіка промисловості. — 2015. — № 2 (70). — С. 131-135. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Економіка промисловості
description Визначено теоретико-методологічні та організаційно-управлінські аспекти розвитку трудової сфери. Обґрунтовано значимість цінності праці та цінності працівника. Розкрито сутність ціннісної раціональності та цілераціональності, а також місце гідної праці в цих процесах. Обґрунтовано пріоритетні напрями модернізації державного управління у трудовій сфері. Определены теоретико-методологические и организационно-управленческие аспекты развития трудовой сферы. Обоснована значимость ценности труда и ценности работника. Раскрыта сущность ценностной рациональности и целерациональности, а также место достойного труда в этих процессах. Обоснованы приоритетные направления модернизации государственного управления в трудовой сфере. The article defines theoretical, methodological, organizational, and managerial aspects of labour sphere. The importance of the value of labour and employee at the modernization of public relations and the essence of value rationality and goal rationality, and the place of decent work in these processes are substantiated. Decent work is the basis of goal rationality, and not the value of rationality. Goal rationality action arises when target, means and results are calculated and weighed rationally. It is substantiated that decent work is the means to create work as a value and enhance the value of labour rights. The advantages of the system of social relations in implementing values of rationality at work are systematized. The priorities for the modernization of public administration at work are substantiated.
first_indexed 2025-12-07T19:01:57Z
format Article
fulltext –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2015, № 2 (70) 131 УДК 316.4:331.101 Анна Дмитріївна Панькова Институт экономики промышленности НАН Украины, Киев МОДЕРНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН У ТРУДОВІЙ СФЕРІ НА ЗАСАДАХ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В Україні за роки незалежності відбувся значний розрив у потребах роз- витку трудової сфери і фактичних пере- твореннях. Простежуються негативні тен- денції щодо відповідальності держави за вирішення трудових проблем. Правове та інституційне забезпечення не тільки не розвивалося, а певною мірою зробило кроки назад, тому Трудовий кодекс Ук- раїни так і не був ухвалений, а державні інститути скоротили свої повноваження вирішувати проблеми праці та людини праці. Не простежувалося відповідальнос- ті за стан трудового потенціалу та пер- спективи його розвитку. Незважаючи на значні успіхи української науки щодо розкриття негативних процесів, які від- буваються в системі управління працею, конструктивних та адресних дій з боку держави не було здійснено. Відбулася пе- реорієнтація праці на ринок праці, на йо- го регулювання з цільовою спрямова- ністю на європейські стандарти. Ринок праці, як підсистема сфери праці, почав трансформуватися без кардинальних змін усієї трудової сфери, внаслідок чого є і очікуються ще значні недоліки у всій трудовій системі. Конкурентоспромож- ність країни потребує збереження та на- копичення людського капіталу і має бути задіяна визначальна роль у даному про- цесі державних інститутів. Але вони не беруть на себе таких зобов'язань і не не- суть відповідальності за нереалізованість цих вимог. Однак всупереч інерції системи державного та регіонального управління наукові дослідження з трудового напря- му інтенсивно викувалися. Сформувало- ся кілька відомих наукових трудових шкіл під керівництвом А.М. Колота, О.А. Грішнової, Л.С. Лісогор, В.В. Близ- нюк, О.Ф. Новікової, Г.В. Назарової, Ю.М. Маршавіна, О.М. Варецької, І.М. Но- вак, Г.В. Осового, С.Я. Українця, Л.В. Ша- ульської. Практично щороку в Київському національному економічному універси- теті ім. Вадима Гетьмана проходять між- народні конференції з проблем праці у ХХІ столітті, глобальних і національних викликів у світі праці з концентрацією уваги на науці про працю, соціально- трудові відносини. Представники науки та освіти держслужби України, країн СНД, а також представники МОП та профспілки є активними учасниками об- говорень і дискусій з проблем праці, соціальної політики, соціальних іннова- цій тощо. Рекомендації таких конференцій подаються до Кабінету Міністрів Украї- ни, Мінсоцполітики України та до Комі- тету Верховної Ради України з питань соцполітики, зайнятості та пенсійного забезпечення, Адміністрації Президента України та ін. Але очікуваної позитивної реакції від органів і структур влади немає і трудова сфера не виходить зі стану стагнації. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ © А.Д. Панькова –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 132 ISSN 1562-109X 2015, № 2 (70) Цінність праці й цінність людини праці та їх трансформації в українському суспільстві слабо досліджуються, не роз- виваються і не затребуються на практиці. Перевага питанням якості ринку праці, який має прямий зв'язок з характеристи- ками гідної праці, також має бути вбудо- ваний у систему праці. Будь-який ринок припускає наявність продукту, який про- дається. Що є об'єктом продажу на ринку праці? Праця і її носії, які мають певні цінності, якісні та кількісні характери- стики. Яка ж цінність праці та цінність людини праці в сучасній Україні? Це ключові, базові характеристики духов- ності та моральності суспільства, це умо- ва формування та накопичення людсько- го капіталу, це витоки трудової, еконо- мічної, підприємницької та інноваційної активності. Якщо праця і людина праці не є цінностями в системі суспільних відносин, тоді наслідки цього трансфор- муються в низьку ефективність праці та низьку вартість робочої сили, нерозвине- ність виробничої демократії і соціальної відповідальності, невисоку якість трудо- вого життя, високий рівень професійних ризиків для життя і здоров'я працівників на виробництві, низький рівень трудових компетенцій та в інші негативні явища. В Україні простежується стійка тен- денція до зниження цінності праці. При- чин цьому декілька. За оцінками члена- кореспондента НАН України М.О. Шуль- ги, втрата цінності праці та людини праці пов'язана з орієнтацією на життєвий ус- піх, коли стратегією людини стає кар'єр- не зростання, високий соціальний статус, популярність, навіть всупереч цінностям сім'ї, за рахунок інтенсифікації праці, відмови від відпочинку й ігнорування моральних норм. Втрата цінності праці перетворила її лише на інструмент отри- мання певних матеріальних благ [6]. У дослідженні, проведеному Інсти- тутом економіки промисловості НАН України з соціальної відповідальності [1], експерти оцінювали вагомість загроз національній безпеці, пов'язаних із нероз- виненістю соціальної відповідальності. Результати їх оцінки виявилися підтверд- женням результатів теоретичних дослід- жень. Вагомою загрозою національній безпеці стала десоціалізація відносин у трудовій сфері, зниження цінності праці, низька якість трудового життя, нерозви- неність трудових відносин. Так вважають 59% експертів. Таким чином, є усвідом- лення значущості цінності праці та ви- никнення несприятливого стану з його втратою в суспільстві. Але найбільша тривога з приводу цього простежується у наукової громадськості та профспілок. Не будь-яка праця може бути цінністю. Завдяки Міжнародній організації праці в сучасній управлінській практиці почесне місце посідає гідна праця. Фахівці Ук- раїни добре знають зміст гідної праці. В Україні є Програма гідної праці на 2012- 2015 рр. [4], яка реалізується на основі Меморандуму між Мінсоцполітики Укра- їни, всеукраїнськими об'єднаннями проф- спілок та організацією роботодавців, Міжнародною організацією праці. У ко- роткому розумінні гідна праця – це на- явність зайнятості в умовах свободи, рівності, безпеки та людської гідності. Більш розширено трактує гідну пра- цю МОП. Вона в гідну працю включає можливості для роботи, які забезпечують продуктивні та справедливі доходи, без- пеку на робочому місці, соціальний за- хист сім'ї, найкращі перспективи для осо- бистого розвитку і соціальної інтеграції, свободу для людей, організацію та участь у прийнятті рішень, рівність можливо- стей для жінок і чоловіків. З методологічних позицій гідна праця оцінюється як цілераціональність, яку ми приймаємо, розуміємо, але дуже слабо впроваджуємо. Чому так відбува- ється? Та тому, що українській менталь- ності по духу властива не цілераціональ- ність, а ціннісна раціональність. –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2015, № 2 (70) 133 Ціннісна раціональність визнача- ється як дія, заснована на вірі в переваж- ну цінність певних форм поведінки неза- лежно від того, наскільки вони здатні за- безпечувати успіх [2]. Ціннісна раціональність реалізуєть- ся в людській діяльності в системі вимог, у яких індивід вбачає свій обов'язок. Ці ціннісні вимоги виступають як дух людської діяльності. У їх дотриманні лю- дина бачить сенс життя. Український філософ Г. Сковорода, не знаючи методологічних основ цінніс- ної раціональності, найкращим чином відобразив її сутність. Він визначав, що людина, створюючи матеріальні й духов- ні цінності, неодмінно повинна отриму- вати те, до чого прагне. Праця – це жит- тєствердна основа, не тільки фізична, а й розумова (духовна) діяльність, сутність якої визначається природними ознаками. Праця – це визначальна характеристика і показник добробуту кожної людини. Її результат – продукт споживання, але найбільшу насолоду додає процес, протя- гом якого ми розкриваємося і самостверд- жуємося як особистість [3]. Радянська ідеологічна установка на перетворення праці на першу життєву потребу, яку ще добре багато хто пам'я- тає, ставила цінність праці до пріоритет- них цінностей суспільства. Гідна праця є базою цілераціональності, а не ціннісної раціональності. Цілераціональна дія ви- никає тоді, коли мета, засоби і результати раціонально зважуються і прораховують- ся. Це включає розгляд альтернативних засобів досягнення мети, зв'язків між ме- тою і побічними наслідками, відносини різних можливих цілей одна до одної та ін. Цілераціональність є засобом реаліза- ції системи цінностей, а сама вона орієн- тована на принцип «граничної корис- ності». Таким чином, гідна праця є засо- бом для формування праці як цінності, а також підвищення цінності праці люди- ни. Які ж суб'єкти системи суспільних відносин зацікавлені в тому, щоб в Україні праця увійшла в систему ціннос- тей людини, суспільства, бізнесу і держа- ви? Це і держава, і суспільство, і бізнес, і людина, і профспілки, які представляють інтереси людини праці. Які переваги отримує кожен суб'єкт системи суспіль- них відносин від реалізації ціннісної раціональності у трудовій сфері? Держава, насамперед, за рахунок ефективної праці, трудової та підприєм- ницької активності отримує економічне зростання, ефективну зайнятість, конку- рентоспроможного працівника, соціально відповідального підприємця, цивілізова- ний ринок праці з ліквідацією тіньових відносин у трудовій сфері, підвищення зацікавленості у створенні робочих місць, підвищення інноваційної актив- ності, прискорений перехід до нового технологічного укладу та ін. Суспільство отримує для своїх членів збільшення можливостей гідного життя, зниження рівня бідності, конст- руктивний діалог і соціальну відповідаль- ність сторін соціально-трудових відно- син, зниження соціальної напруженості, високу якість трудового життя. Роботодавець знаходить високо- ефективного, високопрофесійного, свідо- мого працівника, сам прагне працювати без тінізації в системі трудових відносин, знижуються трудові конфлікти. Працівник має високу мотивацію до праці, до високих трудових компетенцій, до конструктивізму відносин із робото- давцем, його праця є продуктивною. У нього високий рівень задоволеності ро- ботою і висока правова грамотність у сфері праці. Профспілки досягають конструк- тивного діалогу з держорганами влади та роботодавцями щодо представлення ін- тересів людини праці, реалізуються іні- ціативи профспілок у системі колектив- но-договірних відносин у реалізації Про- грами в Україні гідної праці щодо захис- ту прав та інтересів працівників. Але аналіз й оцінка ролі держави в управлінні –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 134 ISSN 1562-109X 2015, № 2 (70) працею і культивуванні її цінності по- казує зовсім невтішні результати. Держа- ва свідомо чи несвідомо скидає із себе відповідальність за трудову сферу. Так, з моменту незалежності України не прийнятий Трудовий кодекс. Зараз він знову очікує на ухвалення Верховною Радою України під №1658 з ініціативи В.Б. Гройсмана, В.М. Папієва, Л.Д. Дени- сової. Але там немає і згадки про гідну працю, про якість трудового життя. Дуже слабо виписані обов'язки і працівника, і роботодавця, а звідки буде конкретизува- тися та розвиватися соціальна відпові- дальність? Факт скасування інституціоналізації сфери праці оскаржити неможливо. У 1991 р. в Україні не було Мінсоцполітики України, а функціонував Держкомітет з праці та соціальної політики України. До нього приєднали Мінсоцзахисту України, і це об'єднання стало Міністерством пра- ці та соціальної політики. Потім із назви випадає слово «праця» і залишається Мінсоцполітики України. Ми серед країн СНД єдині, хто не має органу з праці на державному рівні. Разом зі зникненням у назві Міністерства слова «праця» зника- ють і обов'язки міністерства у трудовій сфері. Із числа покладених на міністерст- во завдань менше 10% мають відношення до сфери праці. І остання зміна. З моменту незалеж- ності України у Верховній Раді України функціонував Комітет з питань праці та соціальної політики. А з 2014 р. і тут зникає слово «праця». Тепер комітет на- зивається «з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення». Правове забезпечення регулювання тру- дової сфери залишається слаборозвине- ним. Єдино прийнятим документом у 1999 р. був Указ Президента України «Про основні напрями розвитку трудово- го потенціалу України на період до 2010 року» [4]. Термін дії закінчився, новий стратегічний документ не був розробле- ний і прийнятий. Як підсистема в соці- альній політиці трудова сфера була також в Основних напрямах соціальної полі- тики на 1997-2000 рр. і 2001-2004 рр., схвалених Указами Президента України. Але й тут трудова сфера не знайшла сво- го продовження і розвитку, тому немає в Україні з 2004 року і правового докумен- та із соціальної політики. Особливу роль відіграли профспілки і роботодавці в боротьбі за становлення відповідальності держави у збереженні та розвитку трудо- вого потенціалу України. У кількох Гене- ральних угодах між урядом і профспіл- ками України, підписаних сторонами трудових відносин у 90-х роках, було зобов'язання держави розробити, прийня- ти і реалізувати Стратегію збереження та розвитку трудового потенціалу. Але не- зважаючи на значущість цього документа і адресність зобов'язань, Стратегія не бу- ла прийнята. Потім естафету підхопили роботодавці. Голова спілки промисловців і підприємців А.К. Кінах провів значну організаційну роботу з формування Кон- цепції Стратегії збереження та розвитку трудового потенціалу. На початку з їх ініціативи були проведені конференції за участю роботодавців, профспілок і пред- ставників органів місцевої влади в облас- тях України. Потім представники цих об- ластей та представники профспілок робо- тодавців на державному рівні з органами державної влади та законодавцями двічі проводили конференції та давали дуже конструктивні пропозиції щодо розробки даного документа. Робота була навіть до- ведена до розробки проекту Закону України «Стратегія збереження і розвит- ку трудового потенціалу України». Для реалізації цього документа Мінеконом- розвитку України підготувало відповідні заходи й визначило обсяг їх фінансуван- ня. Але нерозвиненість соціальної відпо- відальності держави спрацювала і тут. Проект закону не був прийнятий. Отже, щоразу за процедурою відбувався конст- руктивний соціальний діалог із результа- тами у вигляді правових документів, які –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2015, № 2 (70) 135 приймалися і не реалізовувалися або не приймалися. Висновки. Таким чином, і ринок праці, і зайнятість – це окремі конст- рукції будинку, що стоять на фундаменті під назвою «праця», який необхідно зро- бити цінністю людини, суспільства і держави. Неможливо змінювати і робити більш досконалими окремі блоки будів- ництва, не зміцнюючи фундаменту. Яки- ми мають бути управлінські дії в цьому напрямі? 1. Забезпечити модернізацію дер- жавного управління трудовою сферою, зробивши його органічно вбудованим у господарський механізм. 2. Створити або виділити у струк- турі діючих органів державного управ- ління реально відповідальних за сферу праці та трудовий потенціал України. 3. У процесі децентралізації управ- ління забезпечити виокремлення у вигляді самостійних структур управління з праці на обласному рівні. 4. У трудовому законодавстві, зако- нодавстві про соціальний діалог, колдо- говорах й угодах посилити позиції з кон- тролю реалізації законодавчих та дого- вірних положень і затребування відпо- відальності за їх невиконання. 5. Розширити в системі оціночних показників рейтингу регіону систему трудових показників. 6. Розробити систему стимулюван- ня роботодавців за реалізацію принципів гідної праці, корпоративної культури, впровадження міжнародного стандарту ISO-26000. 7. Розробити та прийняти правові документи України з управління трудо- вою сферою і трудовим потенціалом. 8. Забезпечити розвиток виробничої демократії. 9. Модернізувати систему суспіль- них відносин із розвитком соціального діалогу та соціальної відповідальності в соціально-трудовій сфері. Отже, необхідно забезпечити мо- дернізацію системи суспільних відносин в Україні, націливши їх на прийняття цінності праці та цінності людини праці як базових цінностей українського наро- ду. Література 1. Диагностика состояния и пер- спектив развития социальной ответст- венности в Украине (экспертные оценки): монография / О.Ф. Новикова, М.Е. Дейч, О.В. Панькова и др.; НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. – Донецк, 2014. – 320 с. 2. Задорожный Г.В. Человекомер- ный вектор кардинального обновления методологии экономической науки: от политической экономии через филосо- фию хозяйствования к глобалистике (К 400-летию политической экономии) / Г.В. Задорожный. – Харьков: ХНУ, 2015. – С. 16-17. 3. Сковорода Г. Повне зібрання тво- рів / Г. Сковорода. – У 2 т. – К.: Дніпро, 1973. – Т.1. – 531с. 4. Указ Президента України «Про основні напрями розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 року» від 3 серпня 1999 року №95 8/99 // Урядовий кур‟єр. – 1999. – №155-156. 5. Формування ринкової економіки: зб. наук. пр. – Спец. вип. Праця в ХХІ столітті: новітні тенденції, соціальний вимір інноваційний розвиток: у 2-х т. – Т. 1. – К.: КНЕУ, 2012. – 660с. 6. Шульга М.О. Дрейф на узбіччя. Двадцять років суспільних змін в Украї- ні / М.О. Шульга. – К.: ТОВ «Друкарня Бізнесполіграф», 2011. – 448 с. 7. Weber M. Ekonomy and Society / M. Weber. – [vo1s.1-2]. Vo1s.1. – New York: Bedminster Press, 1968. – P. 24. Надійшла до редакції 29.04.2015 р.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-87678
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1562-109Х
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T19:01:57Z
publishDate 2015
publisher Інститут економіки промисловості НАН України
record_format dspace
spelling Панькова А.Д.
2015-10-23T16:06:04Z
2015-10-23T16:06:04Z
2015
Модернізація системи суспільних відносин у трудовій сфері на засадах соціальної відповідальності / А.Д. Панькова // Економіка промисловості. — 2015. — № 2 (70). — С. 131-135. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
1562-109Х
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87678
316.4:331.101
Визначено теоретико-методологічні та організаційно-управлінські аспекти розвитку трудової сфери. Обґрунтовано значимість цінності праці та цінності працівника. Розкрито сутність ціннісної раціональності та цілераціональності, а також місце гідної праці в цих процесах. Обґрунтовано пріоритетні напрями модернізації державного управління у трудовій сфері.
Определены теоретико-методологические и организационно-управленческие аспекты развития трудовой сферы. Обоснована значимость ценности труда и ценности работника. Раскрыта сущность ценностной рациональности и целерациональности, а также место достойного труда в этих процессах. Обоснованы приоритетные направления модернизации государственного управления в трудовой сфере.
The article defines theoretical, methodological, organizational, and managerial aspects of labour sphere. The importance of the value of labour and employee at the modernization of public relations and the essence of value rationality and goal rationality, and the place of decent work in these processes are substantiated. Decent work is the basis of goal rationality, and not the value of rationality. Goal rationality action arises when target, means and results are calculated and weighed rationally. It is substantiated that decent work is the means to create work as a value and enhance the value of labour rights. The advantages of the system of social relations in implementing values of rationality at work are systematized. The priorities for the modernization of public administration at work are substantiated.
uk
Інститут економіки промисловості НАН України
Економіка промисловості
Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості
Модернізація системи суспільних відносин у трудовій сфері на засадах соціальної відповідальності
Модернизация системы общественных отношений в трудовой сфере на основе социальной ответственности
Modernization of public relations system in labour sphere on principles of social responsibility
Article
published earlier
spellingShingle Модернізація системи суспільних відносин у трудовій сфері на засадах соціальної відповідальності
Панькова А.Д.
Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості
title Модернізація системи суспільних відносин у трудовій сфері на засадах соціальної відповідальності
title_alt Модернизация системы общественных отношений в трудовой сфере на основе социальной ответственности
Modernization of public relations system in labour sphere on principles of social responsibility
title_full Модернізація системи суспільних відносин у трудовій сфері на засадах соціальної відповідальності
title_fullStr Модернізація системи суспільних відносин у трудовій сфері на засадах соціальної відповідальності
title_full_unstemmed Модернізація системи суспільних відносин у трудовій сфері на засадах соціальної відповідальності
title_short Модернізація системи суспільних відносин у трудовій сфері на засадах соціальної відповідальності
title_sort модернізація системи суспільних відносин у трудовій сфері на засадах соціальної відповідальності
topic Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості
topic_facet Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87678
work_keys_str_mv AT panʹkovaad modernízacíâsistemisuspílʹnihvídnosinutrudovíisferínazasadahsocíalʹnoívídpovídalʹností
AT panʹkovaad modernizaciâsistemyobŝestvennyhotnošeniivtrudovoisferenaosnovesocialʹnoiotvetstvennosti
AT panʹkovaad modernizationofpublicrelationssysteminlaboursphereonprinciplesofsocialresponsibility