Агломерації Донецької області
У статті досліджено підходи до визначення понять «агломерація», «міська агломерація». Проаналізовано економічний розвиток чотирьох найбільших агломерацій Донецької області за обраними показниками. Зроблено висновки про посилення агломераційного ефекту або його послаблення на окремих територіях....
Збережено в:
| Дата: | 2015 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2015
|
| Назва видання: | Економічний вісник Донбасу |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87850 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Агломерації Донецької області / О.І. Благодарний, І.О. Коршикова, Є.А. Плужникова // Економічний вісник Донбасу. — 2015. — № 2 (40). — С. 23-28. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-87850 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-878502025-02-09T09:36:05Z Агломерації Донецької області Агломерации Донецкой области Agglomerations of the Donetsk Region Благодарний, О.І. Коршикова, І.О. Плужникова, Є.А. Соціально-економічні проблеми Донбасу У статті досліджено підходи до визначення понять «агломерація», «міська агломерація». Проаналізовано економічний розвиток чотирьох найбільших агломерацій Донецької області за обраними показниками. Зроблено висновки про посилення агломераційного ефекту або його послаблення на окремих територіях. В статье исследованы подходы к определению понятий «агломерация», «городская агломерация». Проанализировано экономическое развитие четырех крупнейших агломераций Донецкой области по выбранным показателям. Сделаны выводы об усилении агломерационного эффекта либо его ослаблении на отдельных территориях. Approaches to the definition of "agglomeration", "urban agglomeration" were investigated in this paper. Analyzed the economic development of the four largest metropolitan Donetsk region on selected indicators. The conclusions on the strengthening of agglomeration effect or its weakening in some areas. 2015 Article Агломерації Донецької області / О.І. Благодарний, І.О. Коршикова, Є.А. Плужникова // Економічний вісник Донбасу. — 2015. — № 2 (40). — С. 23-28. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87850 332.012.2:352(477.62) uk Економічний вісник Донбасу application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Соціально-економічні проблеми Донбасу Соціально-економічні проблеми Донбасу |
| spellingShingle |
Соціально-економічні проблеми Донбасу Соціально-економічні проблеми Донбасу Благодарний, О.І. Коршикова, І.О. Плужникова, Є.А. Агломерації Донецької області Економічний вісник Донбасу |
| description |
У статті досліджено підходи до визначення понять «агломерація», «міська агломерація». Проаналізовано економічний розвиток чотирьох найбільших агломерацій Донецької області за обраними показниками. Зроблено висновки про посилення агломераційного ефекту або його послаблення на окремих територіях. |
| format |
Article |
| author |
Благодарний, О.І. Коршикова, І.О. Плужникова, Є.А. |
| author_facet |
Благодарний, О.І. Коршикова, І.О. Плужникова, Є.А. |
| author_sort |
Благодарний, О.І. |
| title |
Агломерації Донецької області |
| title_short |
Агломерації Донецької області |
| title_full |
Агломерації Донецької області |
| title_fullStr |
Агломерації Донецької області |
| title_full_unstemmed |
Агломерації Донецької області |
| title_sort |
агломерації донецької області |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Соціально-економічні проблеми Донбасу |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87850 |
| citation_txt |
Агломерації Донецької області / О.І. Благодарний, І.О. Коршикова, Є.А. Плужникова // Економічний вісник Донбасу. — 2015. — № 2 (40). — С. 23-28. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Економічний вісник Донбасу |
| work_keys_str_mv |
AT blagodarnijoí aglomeracíídonecʹkoíoblastí AT koršikovaío aglomeracíídonecʹkoíoblastí AT plužnikovaêa aglomeracíídonecʹkoíoblastí AT blagodarnijoí aglomeraciidoneckojoblasti AT koršikovaío aglomeraciidoneckojoblasti AT plužnikovaêa aglomeraciidoneckojoblasti AT blagodarnijoí agglomerationsofthedonetskregion AT koršikovaío agglomerationsofthedonetskregion AT plužnikovaêa agglomerationsofthedonetskregion |
| first_indexed |
2025-11-25T09:41:13Z |
| last_indexed |
2025-11-25T09:41:13Z |
| _version_ |
1849754846307024896 |
| fulltext |
О. І. Благодарний, І. О. Коршикова, Є. А. Плужникова
23
Економічний вісник Донбасу № 2(40), 2015
УДК 332.012.2:352(477.62)
О. І. Благодарний,
кандидат економічних наук,
І. О. Коршикова,
Є. А. Плужникова,
Інститут економіко-правових досліджень НАН України, м. Київ
АГЛОМЕРАЦІЇ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Науковий інтерес до проблем розвитку міської
агломерації викликаний необхідністю вирішення
соціально-економічних проблем, пов'язаних з поси-
ленням диспропорцій у рівні і умовах життя насе-
лення регіонів, а також з деформацією вузлових еле-
ментів опорного каркаса розселення і територіаль-
ної структури господарства.
Застарілою проблемою України залишається
слабка розвиненість горизонтальних зв'язків, якими
і "скріпляється" простір. Найважливіше завдання
розвитку агломерації – стимулювання горизонталь-
них зв'язків для ухвалення узгоджених рішень по
розвитку території.
Побічними наслідками стрімкої урбанізації і
агломерації є збільшення внутрішніх диспропорцій
у рівнях соціально-економічного розвитку центрів і
периферії. Як відзначає А. Транін, «збільшення рай-
онів з високою концентрацією, які формуються як
на базі окремої агломерації, так і на основі злиття
останніх у великі утворення мегаполісного типу,
приводить до поступової деградації периферії» [1,
с. 39].
Агломерація населених пунктів – скупчення на-
селених пунктів, головним чином міських, що міс-
цями зростаються, об'єднаних в одне ціле інтенсив-
ними господарськими, трудовими і культурно-побу-
товими зв'язками [2].
Агломерація складається з ядра (крупного мі-
ста) і периферійної зони. Розрізняють моноцент-
ричні (що сформувалися навколо одного крупного
міста-ядра), і поліцентричні агломерації (що мають
декілька міст-ядер) [3; 4].
Ознаки агломерації очевидні – це наявність мі-
ста-ядра і декількох міст, що оточують його, висока
щільність міського населення, інтенсивні зв'язки, у
тому числі і маятникова міграція між поселеннями.
Проте не існує загальноприйнятих критеріїв виді-
лення міської агломерації і тому кількісні дані про
них більш умовні, ніж в цілому по містах.
Основоположником підходу до дослідження
суті поняття “агломерація” в економічному розу-
мінні є М. Руже, який обґрунтував можливість кон-
центрації міських видів діяльності за межами адмі-
ністративних територій. Він уточнив традиційний
підхід до розгляду агломерації як форми територі-
ального поєднання промислових підприємств і до-
вів, що міська агломерація є новою формою розсе-
лення населення і розміщення видів економічної ді-
яльності.
Питаннями розвитку агломерацій займались
такі вчені, як П.І. Дубровін, М.Д. Лесечко, А.А. Не-
щадин, Н.В. Петров, П.М. Полян, Т. Селиванова та
інші [2-10].
Конурбація – міська агломерація поліцентрич-
ного типу, що має як ядра декілька більш менш од-
накових за розміром і значущістю міст за відсутно-
сті явно домінуючого, синонім міської агломерації.
Конурбацією називають за кордоном і агломерацію
з декількома більш менш однаковими за розміром і
значущістю містами-ядрами, а також агломерацію, в
якій одне місто-центр слабкіше за інше, але росте
швидше [5].
Надалі відбувався розвиток уявлень про міську
агломерацію, як про прогресивну і інтегральну фор-
му розселення, що дозволяє ефективно використо-
вувати наявний природно-ресурсний і економічний
потенціал територій з метою організації процесів
життєдіяльності населення міст. У середині 80-х ро-
ків. сформувався комплексний підхід [6; 7; 8], згідно
якому міська агломерація розглядалася як ком-
пактна і відносно розвинена сукупність взаємозв'я-
заних міських і сільських територій, сконцентрова-
них навколо одного або декількох крупних міст-
ядер і об'єднаних інтенсивними зв'язками в складну
і динамічну систему, яка забезпечує можливість
рівноваги між гетерогенними економічними, соці-
альними і екологічними умовами життєдіяльності
суспільства.
Міська агломерація – компактне скупчення на-
селених пунктів, головним чином міських, таких,
що місцями зростаються, об'єднаних у складну бага-
токомпонентну динамічну систему з інтенсивними
виробничими, транспортними, трудовими і куль-
турно-побутовими зв'язками. Особлива відмінність
агломерації – маятникові трудові і культурно-побу-
тові поїздки, що припускає достатній розвиток у ме-
жах агломерації різних видів пасажирського транс-
порту [9].
Агломерація формується природним чином,
знижуючи витрати бізнесу і забезпечуючи кращі
умови для задоволення попиту споживачів. Держава
здатна допомогти формуванню агломерації, вклада-
О. І. Благодарний, І. О. Коршикова, Є. А. Плужникова
24
Економічний вісник Донбасу № 2(40), 2015
ючи ресурси в інфраструктурні проекти, стимулю-
ючи інтеграцію економіки і ринків праці довколиш-
ніх міст. Для цього не потрібно об'єднувати терито-
рії в якусь адміністративну "агломерацію", потрібно
тільки понизити бар'єри, що заважають економічній
інтеграції.
По різних підрахунках в Україні сформувалося
від 18 до 50 міських агломерацій. М. Лесечко приво-
дить три особливості агломерації: територіальна
близькість населених пунктів і наявність тенденцій
до їх подальшого збільшення; висока щільність на-
селення в межах агломерації; зменшення вільних те-
риторій, особливо в центрі агломерації [10, с. 48].
Ефект агломерації (зовнішній ефект масш-
табу) – указує на те, що середні витрати виробниц-
тва залежать від об'ємів виробництва цілої галузі, а
не окремого підприємства.
Незважаючи на велику кількість досліджень з
питань розвитку міської агломерації, невирішеною
залишається проблема методів розрахунку агломе-
раційного ефекту для вибраних територій.
Метою статті є аналіз агломерацій Донецької
області та визначення агломераційного ефекту.
Близькість населених пунктів дає так званий аг-
ломераційний ефект – економічну і соціальну ви-
году за рахунок зниження витрат від просторової
концентрації виробництв й інших економічних
об'єктів у міській агломерації.
Для визначення агломераційного ефекту між
містами Донецької області було узято наступні аг-
ломерації: Донецько-Макіївська, Дзержинсько-Гор-
лівсько-Єнакіївська, Шахтарсько-Торезько-Сніж-
нянська, Слов'янсько-Краматорсько-Костянтинів-
ська.
Донецько-Макіївська агломерація – могутнє
промислове утворення в центральній частині Доне-
цької області з широко розгалуженою мережею за-
лізничних і автомобільних магістралей, що сприяє
зручному сполученню між промисловими цент-
рами.
Другим крупним центром агломерації є м. Ма-
кіївка. Тут розвинена вугільна, металургійна, коксо-
хімічна галузі.
Показники економічного розвитку по Доне-
цько-Макіївській агломерації перевищували анало-
гічні середні показники області, окрім індексу се-
редньої номінальної заробітної плати в 2001 р.
У Донецько-Макіївській агломерації індекс ре-
алізації продукції з розрахунку на 1 зайнятого збіль-
шився в 25,2 разів, зростання індексу заробітної
плати склало 10 разів, зростання індексу роздріб-
ного товарообігу – 17 разів. Це свідчить про те, що
агломераційний ефект на цих територіях за до-
сліджуваний період посилився.
Дзержинсько-Горлівсько-Єнакіївська агломе-
рація – охоплює такі крупні центри, як: Горлівку,
Єнакієве, Дзержинськ. Найбільшого розвитку отри-
мали вугільна, металургійна, машинобудівна, хі-
мічна й електроенергетична галузі.
Показники економічного розвитку Дзержин-
сько-Горлівсько-Єнакіївської агломерації переви-
щували середньо обласні показники у розрахунку на
1 зайнятого (для деяких показників у розрахунок бе-
реться число наявного населення) тільки в 2001 р. по
показнику об'єму реалізованої продукції, решта до-
сліджуваних показників нижче середньо обласного
рівня.
Проте, за окремими показниками цієї агломера-
ції в динаміці відбулося збільшення: індекс роздріб-
ного товарообігу з розрахунку на 1 людину збільши-
вся в 16,2 разів, індекс середньої номінальної заро-
бітної плати – у 10,3 разів й індекс реалізованої про-
дукції з розрахунку на 1 зайнятого збільшився в
5,8 разів. Тому можна вважати, що агломераційний
зв'язок не слабшає.
Шахтарсько-Торезько-Сніжнянська агломера-
ція – сформувалася у східній частині Донецької об-
ласті і виділяється, перш за все, вугільною промис-
ловістю (видобуток антрациту), машинобудуван-
ням, легкою промисловістю і виробництвом будіве-
льних матеріалів.
При аналізі показників економічного розвитку
Шахтарсько-Торезько-Сніжнянської агломерації
спостерігалися наступні тенденції: показники цієї
агломерації значно нижче середньо обласних (їх ін-
декси складали від 0,17 до 0,96 відповідних показ-
ників по області). Збільшення індексу реалізованої
продукції склало 11,2 разів за досліджуваний період,
індекс середньої номінальної заробітної плати –
в 11,5 разів, індекс роздрібного товарообігу – в 15,2
разів.
Слов'янсько-Краматорсько-Костянтинівська
агломерація – об'єднує міста Слов'янськ, Крама-
торськ, Костянтинівка. Ця агломерація спеціалізу-
ється на машинобудуванні, чорній і кольоровій ме-
талургії, хімії, електроенергетиці і промисловості
будівельних матеріалів. За головними показниками
розвитку промисловості Слов'янсько-Краматор-
сько-Костянтинівська агломерація є одним з провід-
них промислових утворень Донецького району і
всієї України. Промислова продукція агломерації
вивозиться у всі райони країни.
Показники економічного розвитку Слов'ян-
сько-Краматорсько-Костянтинівської агломерації
перевищували середньо обласний рівень також
тільки в 2001 р. по одному показнику – індексу роз-
дрібного товарообігу (перевищення складає 9%). За
всіма іншими показниками спостерігалося збіль-
шення значень у динаміці, окрім показника щільно-
сті населення. Так, індекс реалізованої продукції
збільшився у 8,4 разів, індекс номінальної заробіт-
ної плати – у 8,2 разів, індекс роздрібного товароо-
бігу – у 10 разів. Результати аналізу названих показ-
ників свідчать про те, що на території цієї агломера-
О. І. Благодарний, І. О. Коршикова, Є. А. Плужникова
25
Економічний вісник Донбасу № 2(40), 2015
ції відбулося ослаблення економічних зв'язків, але
агломераційний ефект не знизився.
Порівняльні оцінки змін (приростів) основних
питомих показників у реальній економіці (табл. 1),
свідчать про наступне:
По-перше, незважаючи на те, що щільність на-
селення по вибраних міських агломераціях істотним
чином перевищувала її середню величину в цілому
по області, за аналізований період (2001-2012 рр.)
спостерігалося її зменшення. Понад усе цей показ-
ник зменшився у Шахтарсько-Торезько-Сніжнянсь-
кій міській агломерації (16,8%) і у Дзержинсько-Го-
рлівсько-Єнакіївській міській агломерації (16,7%).
По-друге, незважаючи на істотне зростання об'-
ємів реалізованої продукції як в цілому по економіці
області, так і по окремих економіках міських агло-
мерацій, лише у Донецько-Макіївській міській агло-
мерації спостерігалося перевищення вказаного по-
казника над середньою його величиною, тоді як по
решті міських агломераціях мало місце значне відс-
тавання (причому як на початку аналізованого пері-
оду, так і в його кінці).
По-третє, незважаючи на значне зростання се-
редньої номінальної заробітної плати як по еконо-
міці області, так і по економіках окремих міських аг-
ломераціях, лише у Донецько-Макіївській міській
агломерації мало місце перевищення цього показ-
ника над його середньою величиною. По решті
міських агломераціях спостерігалося деяке відста-
вання, за винятком Слов’янсько-Краматорсько-Кос-
тянтинівської, де таке відставання було значним і
склало 8,33 тис. грн/особу.
По-четверте, незважаючи на значне зростання
об'ємів роздрібного товарообігу як по економіці об-
ласті у цілому, так і по економіках окремих міських
агломераціях, лише у Донецько-Макіївській міській
агломерації мало місце перевищення названого по-
казника над його середньою величиною. По решті
міських агломераціях спостерігалося деяке відста-
вання, за винятком Шахтарсько-Торезько-Сніжнян-
ської міської агломерації, де таке відставання було
більш, ніж двократним.
Таблиця 1
Основні питомі показники міських агломерацій у Донецькій області
Агломерація
Щільність
населення,
тис. осіб/км2
Об'єм реалізованої
продукції
у розрахунку на
1 зайнятого,
тис. грн/особу
Середня
номінальна
заробітна плата у
розрахунку на
1 зайнятого
тис. грн/особу
Роздрібний
товарообіг
у розрахунку на
1 людину,
тис. грн/особу
2001 р. 2012 р. 2001 р. 2012 р. 2001 р. 2012 р. 2001 р. 2012 р.
Донецька обл. 0,183 0,165 33,35 576,49 4,59 41,95 0,64 8,60
Донецько-Макіїв-
ська 1,472 1,366 41,29 1041,30 4,24 42,28 0,92 15,79
Приріст 1,289 1,201 7,94 464,81 -0,35 0,33 0,28 7,19
Дзержинсько-Гор-
лівсько-Єнакіївська 0,62 0,529 40,66 235,00 3,97 41,09 0,35 5,79
Приріст 0,437 0,364 7,31 -341,49 -0,62 -0,86 -0,29 -2,81
Шахтарсько-Торе-
зько-Сніжнянська 0,726 0,617 8,52 95,36 3,47 40,10 0,26 4,02
Приріст 0,543 0,452 -24,83 -481,13 -1,12 -1,85 -0,38 -4,58
Слов'янсько-Крама-
торсько-Костянти-
нівська 0,924 0,832 18,06 151,06 4,12 33,62 0,70 7,07
Приріст 0,741 0,667 -15,29 -425,43 -0,47 -8,33 -0,06 -1,53
Отже, можна припустити, що, оскільки агломе-
раційний ефект спостерігався лише в Донецько-Ма-
кіївській міській агломерації (де впродовж всього
розглянутого періоду часу мало місце певне переви-
щення величин вибраних показників над їх серед-
німи величинами в цілому по економіці Донецької
області), а по решті міських агломераціях такого пе-
ревищення не спостерігалося, тоді така обставина є
свідченням того, що лише Донецько-Макіївська
міська агломерація відповідає основним ознакам
моноцентричної міської агломерації, а решта груп
міст відрізняється поліцентричною структурою і
може бути віднесена до поліцентричної міської аг-
ломерації або конурбації.
Наскільки таке твердження вірне, повинні по-
казати результати порівняльного аналізу цих же ос-
новних питомих показників в розрізі окремих міст
кожної із міських агломерацій.
О. І. Благодарний, І. О. Коршикова, Є. А. Плужникова
26
Економічний вісник Донбасу № 2(40), 2015
Основними допущеннями наявності моноцент-
ричної міської агломерації або поліцентричної місь-
кої агломерації (або конурбації) повинні стати:
а) присутність (відсутність) значного діапазону у ве-
личинах аналізованих питомих показників; б) при-
рости основних питомих показників по міській аг-
ломерації щодо середніх по області.
По Донецько-Макіївській міській агломерації
(табл. 2) провідну роль грає економіка м. Донецька.
Таблиця 2
Основні питомі показники Донецько-Макіївської міської агломерації
Агломерація
Щільність
населення,
осіб/км2
Об'єм
реалізованої
продукції
у розрахунку на
1 зайнятого,
грн/особу
Середня
номінальна
заробітна плата у
розрахунку на
1 зайнятого
грн/особу
Роздрібний
товарообіг
у розрахунку на
1 людину,
грн/особу
2001 р. 2012 р. 2001 р. 2012 р. 2001 р. 2012 р. 2001 р. 2012 р.
Донецько-Макіївська 1472 1366 41296,64 1041306,0 4248 42288 929,62 15795,3
у тому числі
Донецьк 1810 1698 46773,0 1177040 4800 45156 1272 17964
Макіївка 1018 921 21689,4 443406,3 3696 39420 442 10362
Основні показники розвитку Донецько-Макіїв-
ської міської агломерації дуже часто на порядок
вище (наприклад, 14,6% – по показнику середньої
номінальної заробітної плати, 1,7 рази – по показ-
нику роздрібного товарообігу і 2,7 рази – по показ-
нику об'ємів реалізованої продукції), що відповідає
головній відмітній агломераційній ознаці моноцент-
ричної міської агломерації, а саме, домінуванню од-
ного міста-центра при здійсненні виробничих, тру-
дових, культурно-побутових й інших зв'язків.
У той же час по решті міських агломерацій у
Донецькій області такої диференціації в основних
показниках не спостерігається (табл. 3 – табл. 5): всі
вони є однопорядковими величинами.
Таблиця 3
Основні питомі показники Дзержинско-Горлівсько-Єнакіївської міської агломерації
Агломерація
Щільність
населення,
осіб/км2
Об'єм реалізованої
продукції
у розрахунку на
1 зайнятого,
грн/особу
Середня
номінальна заро-
бітна плата
у розрахунку на
1 зайнятого
грн/особу
Роздрібний
товарообіг
у розрахунку на
1 людину,
грн/особу
2001 р. 2012 р. 2001 р. 2012 р. 2001 р. 2012 р. 2001 р. 2012 р.
Дзержинсько-Горлів-
сько-Єнакіївська 620 529 40662,48 235001,2 3976 41092 356,86 5796,3
у тому числі
Дзержинськ 1407 1189 10592,9 42088,47 3780 42864 136 1865
Горлівка 746 656 54868,7 415384,6 4068 38868 390 6912
Єнакієве 381 306 30203,8 537050,9 4080 41544 411 5530
Таблиця 4
Основні питомі показники Слов'янсько-Краматорсько-Костянтинівської міської агломерації
Агломерація
Щільність насе-
лення, осіб/км2
Об'єм реалізованої
продукції
у розрахунку на
1 зайнятого,
грн/особу
Середня
номінальна заро-
бітна плата у роз-
рахунку на
1 зайнятого
грн/особу
Роздрібний
товарообіг
у розрахунку на
1 людину,
грн/особу
2001 р. 2012 р. 2001 р. 2012 р. 2001 р. 2012 р. 2001 р. 2012 р.
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Слов'янсько-Краматор-
сько-Костянтинівська 924 832 18067,7 151063,4 4124 33628 701,22 7070,0
О. І. Благодарний, І. О. Коршикова, Є. А. Плужникова
27
Економічний вісник Донбасу № 2(40), 2015
Закінчення табл. 4
1 2 3 4 5 6 7 8 9
у тому числі
Слов'янськ 608 556 24675,5 172528,1 5976 36588 958 9348
Краматорськ 1978 1857 9716,3 122291,1 3480 33912 560 4885
Костянтинівка 1442 1168 13522,9 137963 2916 30384 356 5007
Таблиця 5
Основні питомі показники Шахтарсько-Торезько-Сніжнянської міської агломерації
Агломерація
Щільність
населення,
осіб/км2
Об'єм
реалізованої
продукції
у розрахунку на
1 зайнятого,
грн/особу
Середня
номінальна
заробітна плата
у розрахунку на
1 зайнятого
грн/особу
Роздрібний
товарообіг
у розрахунку
на 1 людину,
грн/особу
2001 р. 2012 р. 2001 р. 2012 р. 2001 р. 2012 р. 2001 р. 2012 р.
Шахтарсько-
Торезько-
Сніжнянська 726 617 8525,04 95366,1 3476 40108 264,59 4021,6
у тому числі
Шахтарськ 1404 1195 8571,9 87166,33 3888 38676 367 5712
Торез 915 773 10099,3 147951,2 3324 42696 225 3708
Сніжне 438 374 6700,0 44761,21 3216 38952 191 2884
Якщо по Донецько-Макіївській міській агломе-
рації (табл. 6) за аналізований період часу приріст
основних питомих показників впродовж всього ана-
лізованого періоду носив позитивну динаміку, то по
решті міських агломерацій – негативну, тобто мало
місце їх зниження у порівнянні з середніми показни-
ками по області.
Таблиця 6
Прирости основних питомих показників міської агломерації у Донецькій області
Агломерація
Щільність
населення,
осіб/км2
Об'єм
реалізованої
продукції у
розрахунку на
1 зайнятого,
грн/особу
Середня
номінальна
заробітна плата у
розрахунку на
1 зайнятого
грн/особу
Роздрібний
товарообіг у
розрахунку на
1 людину,
грн/особу
2012 – 2001 2012 – 2001 2012 – 2001 2012 – 2001
Донецько-Макіїв-
ська -0,106 1000,01 38,04 14,87
Різниця -0,088 456,87 0,68 6,91
Дзержинсько-Гор-
лівсько-Єнакіїв-
ська -0,091 194,34 37,12 5,44
Різниця -0,073 -348,8 -0,24 -2,52
Шахтарсько-Торе-
зько-Сніжнянська -0,109 86,84 36,63 3,76
Різниця -0,091 -456,3 -0,73 -4,2
Слов'янсько-Кра-
маторсько-Костя-
нтинівська -0,092 133 29,5 6,37
Різниця -0,074 -410,14 -7,86 -1,59
О. І. Благодарний, І. О. Коршикова, Є. А. Плужникова
28
Економічний вісник Донбасу № 2(40), 2015
Цю обставину підтверджує теза про те, що ос-
новною ознакою Дзержинсько-Горлівсько-Єнакіїв-
ської, Слов'янсько-Краматорсько-Костянтинівської
і Шахтарсько-Торезько-Сніжнянської міських агло-
мерацій виступає наявність поліцентричних власти-
востей, які характерні для конурбації.
Таким чином, можна зробити висновок про те,
що серед міських агломерацій Донецької області в
одній (Донецько-Макіївська) присутні основні
ознаки моноцентричної міської агломерації, а в ін-
ших – спостерігаються поліцентричні структури і
вони можуть бути віднесені до поліцентричної місь-
кої агломерації або конурбації.
З досліджуваних територій посилення агломе-
раційного ефекту відбулося тільки на території До-
нецько-Макіївської агломерації. На території Слов'-
янсько-Краматорсько-Костянтинівської агломерації
відбулося ослаблення агломераційного ефекту, що
привело до локалізації території. На території решти
агломерацій, охоплених цим дослідженням, разом із
зростанням рівня роздрібного товарообігу і серед-
ньої номінальної заробітної плати, відбулося зни-
ження рівня об'єму реалізованої продукції у відпо-
відному показнику області, що дозволяє зробити ви-
сновок про ослаблення економічних зв'язків на цих
територіях.
Література
1. Транин А.А. Административно-территори-
альная организация капиталистического государ-
ства / А.А.Транин. – М.: Наука, 1984. – 145 с. 2. Дуб-
ровин П.И. Агломерация городов (генезис, эконо-
мика, морфология) / П.И.Дубровин // Вопросы геог-
рафии. Сб. 45: География городских и сельских по-
селений. – М.: Мысль, 1959. – С. 20-65. 3. Агломе-
рация [Электронный ресурс]. – Режим доступа:
http://dic.academic.ru/dic.nsf/ dic_fwords/2423/. 4. Аг-
ломерация [Электронный ресурс]. – Режим дос-
тупа: http://poiskslov.com/word/. 5. Лаппо Г.М. Гео-
графия городов / Г.М. Лаппо. – М.: ВЛАДОС,
1997. – 478 с. 6. Петров Н.В. Городские агломера-
ции: состав, подходы к делимитации / Н.В. Петров //
Проблемы территориальной организации простран-
ства и расселения в урбанизированных районах. –
М.: АН СССР, ИГАН, 1988. – С. 6-25. 7. Полян П.М.
Методика выделения и анализа опорного каркаса
расселения / П.М. Полян. – М.: ИГ АН СССР,
1988. – Ч. 1. – 220 с. 8. Селиванова Т. Агломерации
России в XXI веке / Т. Селиванова // Региональное
развитие: Вестник Фонда регионального развития
Иркутской области. – 2007. – № 1. – С. 45-52. 9. Не-
щадин А. Городские агломерации как инструмент
инамичного социально-экономического развития
регионов России [Електронний ресурс] / А.Нещадин
// Общество и экономика. – 2010. – № 12. – Режим
доступу: http://www.pandia.ru/text/79/269/13145.php.
10. Лесечко М.Д. Методологічні підходи до управ-
ління розселенням / М.Д. Лесечко // Регіон. політика
України: наукові основи, методи, механізми: зб.
наук. пр. з матеріалами доп. Міжнар. наук.-практ.
конф. (Львів, 21-23 трав. 1998 р.) / НАН України,
Ін-т регіон. дослідж.; редкол.: відп. ред. М.І.Доліш-
ний. – Львів, 1998. – Ч.ІІ. – С. 43-51.
Благодарний О. І., Коршикова І. О., Плуж-
никова Є. А. Агломерації Донецької області
У статті досліджено підходи до визначення по-
нять «агломерація», «міська агломерація». Проана-
лізовано економічний розвиток чотирьох найбіль-
ших агломерацій Донецької області за обраними по-
казниками. Зроблено висновки про посилення агло-
мераційного ефекту або його послаблення на окре-
мих територіях.
Ключові слова: агломерація, агломераційний
ефект, локалізація територій.
Благодарный А. И., Коршикова И. А., Плуж-
никова Е. А. Агломерации Донецкой области
В статье исследованы подходы к определению
понятий «агломерация», «городская агломерация».
Проанализировано экономическое развитие четы-
рех крупнейших агломераций Донецкой области по
выбранным показателям. Сделаны выводы об усиле-
нии агломерационного эффекта либо его ослабле-
нии на отдельных территориях.
Ключевые слова: агломерация, агломерацион-
ный эффект, локализация территорий.
Blagodarniy A. I., Korshikova I. A., Pluzhni-
kova E. A. Аgglomerations of the Donetsk Region
Approaches to the definition of "agglomeration",
"urban agglomeration" were investigated in this paper.
Analyzed the economic development of the four largest
metropolitan Donetsk region on selected indicators. The
conclusions on the strengthening of agglomeration ef-
fect or its weakening in some areas.
Key words: agglomeration, agglomeration effect,
localization territories.
Стаття надійшла до редакції 04.05.2015
Прийнято до друку 07.07.2015
|