Точки біфуркації на траєкторії розвитку соціально-економічних систем
В статті розглянуто сучасний етап розвитку соціально-економічних систем в контексті синергетичної концепції біфуркації. Визначено ознаки біфуркаційних процесів в економіці та описані механізми виходу на нові траєкторії розвитку. В роботі сформульовано рекомендації щодо можливостей аналізу та впливу...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Datum: | 2015 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2015
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87852 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Точки біфуркації на траєкторії розвитку соціально-економічних систем / Т.В. Кондратьєва // Економічний вісник Донбасу. — 2015. — № 2 (40). — С. 39-44. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860180936288632832 |
|---|---|
| author | Кондратьєва, Т.В. |
| author_facet | Кондратьєва, Т.В. |
| citation_txt | Точки біфуркації на траєкторії розвитку соціально-економічних систем / Т.В. Кондратьєва // Економічний вісник Донбасу. — 2015. — № 2 (40). — С. 39-44. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економічний вісник Донбасу |
| description | В статті розглянуто сучасний етап розвитку соціально-економічних систем в контексті синергетичної концепції біфуркації. Визначено ознаки біфуркаційних процесів в економіці та описані механізми виходу на нові траєкторії розвитку. В роботі сформульовано рекомендації щодо можливостей аналізу та впливу на біфуркаційну динаміку соціально-економічних систем.
В статье рассмотрен современный этап развития социально-экономических систем в контекстесинергетической концепции бифуркации. Определены признаки бифуркационных процессов в экономике и описаны механизмы выхода на новые траектории развития. В работе сформулированы рекомендации относительно возможностей анализа и влияния на бифуркационную динамику социально-экономических систем.
The article describes the current stage of development of socio-economic systems in the context of the synergetic concept of bifurcation. Signs of bifurcation processes in economy are identified and the mechanisms to enter a new path of development are described. We formulated specific recommendations on the possibilities of analysis and impact on the bifurcation dynamics of socio-economic systems.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:01:55Z |
| format | Article |
| fulltext |
Т. В. Кондратьєва
39
Економічний вісник Донбасу № 2(40), 2015
УДК 338.124.4:330.111
Т. В. Кондратьєва,
кандидат економічних наук,
ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»,
м. Старобільськ
ТОЧКИ БІФУРКАЦІЇ НА ТРАЄКТОРІЇ РОЗВИТКУ
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ
У 2015 році все більш очевидною стає тенден-
ція непередбачуваної і нетрадиційної реакції вітчиз-
няних економічних агентів на організуючий вплив
макрорегуляторів. Це ставить під загрозу ефек-
тивність проведення розпочатих і анонсованих еко-
номічних реформ. В таких умовах актуальним стає
використання синергетичного підходу, який перед-
бачає, що складноорганізованим соціально-еко-
номічним системам не можна нав'язати шляхи роз-
витку. Мова йде про самоврядний розвиток, для
якого хаос (наприклад, економічна та інституційна
криза) є відправною точкою утворюючого початку,
конструктивного механізму еволюції соціально-еко-
номічної системи.
Г. Хакен заклав основи синергетики як міждис-
циплінарної концепції про загальні принципи роз-
витку просторових, часових та функціональних мак-
роструктур. Принципи, розроблені Г. Хакеном [1],
досі є основою сучасних синергетичних моделей.
Бельгійський фізико-хімік російського походження
І. Пригожин збагатив науку поняттям дисипативних
структур. Вони являють собою стійкі стани, що ви-
никають в нерівноважному середовищі за умови
незворотного розсіювання різного роду енергії, яка
надходить ззовні [2]. З розвитком економічних кон-
цепцій, що вивчають інституційні структури со-
ціально-економічних систем, підходи І. Пригожина
набули нової актуальності. М.М. Моісеєв, радян-
ський механік і математик, розвинув ідеї ноосфери
В.І. Вернадського, досліджуючи взаємодію людини
і біосфери. В результаті було сформульовано по-
няття коеволюції, яке означає «такий розвиток
підсистем (систем нижнього рівня), який не пору-
шує розвитку вихідної системи. У цьому сенсі вплив
системи на її елементи якісно відрізняється від ролі
конструктора, оскільки елементи самі розвиваються
в силу механізмів самоорганізації... Система не кон-
струює елементи, а лише відбраковує негідні, тобто
слугує фактором відбору» [3]. В Україні сучасна
теорія самоорганізації в контексті динаміки со-
ціально-економічних систем знайшла розвиток в ро-
ботах Л.Г. Мельника. Їм було уточнено і розширено
категорійний апарат економічної теорії самоор-
ганізації, вивчена роль інформації в цих процесах,
механізми і характеристики стійкості і трансфор-
мації економічних систем [4].
Метою даної статті є застосування концепції
біфуркації для аналізу траєкторій розвитку сучасних
економічних систем, в тому числі стосовно кризо-
вих явищ в економіці України.
Інтеграція основних принципів самооргані-
зації, розроблених у фізиці, біології, математиці,
хімії дозволяє розкрити «чорний ящик», більш де-
тально описати механізм самоорганізаційних про-
цесів у соціально-економічних системах: «Особ-
ливістю сучасного етапу дослідження розвитку еко-
номічних систем різних рівнів виступає усвідом-
лення зростаючого ступеня нерівноважності в
енерго-мас-інформаційних обмінних процесах жит-
тєдіяльності організацій, що функціонують пере-
важно за принципом відкритих систем і що
змінюють місце свого існування до якісно інших
форм. На цьому етапі з розвитком пізнавальної
діяльності людини відбувається проникнення си-
нергетичної парадигми і в багато сфер інституцій-
них досліджень» [5].
Найчастіше початок процесів самоорганізації
викликається зовнішнім каталітичним впливом.
Економічні системи схильні до впливу ряду чин-
ників – зміна технологічних укладів, запасів еко-
номічних ресурсів (фінансових, матеріальних, тру-
дових), геополітичний вплив. Однак головним ка-
талізатором динаміки сучасних економічних систем
за великим рахунком є інформація.
Ініціація процесів самоорганізації економічних
систем відбувається в точці біфуркації – моменту
порушення стійкості еволюційного режиму си-
стеми, що приводить до виникнення квантового
спектра альтернативних віртуальних сценаріїв ево-
люції [7].
М. Моісеєв звертає увагу на необхідність від-
різняти біфуркаційні процеси від адаптаційних:
«Адаптаційні механізми володіють тією чудовою
властивістю, що ні зовнішні збурення, ні внутрішні
пертурбації за допомогою цих механізмів не здатні
вивести систему за межі того «осяжного каналу ево-
люції», того коридору, який заготовила природа для
розвитку цієї системи» [3, с. 42]. Л. Мельник в якості
головної відмінності адаптації та біфуркації наво-
дить характер траєкторії змін: «Біфуркаційні зміни
мають дуже важливу, з точки зору прискорення про-
цесів розвитку, властивість: вони стрибкоподібно
збільшують характеристики змінності системи» [4,
с. 203].
Поведінка економічної системи в точці біфур-
кації має такі особливості.
Т. В. Кондратьєва
40
Економічний вісник Донбасу № 2(40), 2015
Перша ознака досягнення економічною систе-
мою точки біфуркації – втрата гомеостатичної стій-
кості параметрами порядку: «Особливості неліній-
ного світу полягають у тому, що в певному діапазоні
зміни констант середовища і параметрів нелінійних
рівнянь не відбувається якісних змін картини про-
цесу... Але якщо ми переступили певну порогову
зміну, перевищили критичне значення параметрів,
то режим руху системи якісно змінюється» [2].
Відповідно, виникає завдання визначення
подібних параметрів порядку в економічних систе-
мах, оскільки зменшення кількості векторів впливу
(реформування) дозволить збільшити їх силу і за-
ощадити ресурси: «У синергетиці показано, що в
такій точці втрати стійкості нестійкими стають, вза-
галі кажучи, невелика кількість колективних мод,
які слугують параметрами порядку, що описують
макроскопічну структуру. У той же самий час ці
макроскопічні змінні, тобто параметри порядку,
визначають поведінку мікроскопічних частин си-
стеми в силу принципу підпорядкування. Так виник-
нення параметрів порядку і їх здатність підпорядко-
вувати дозволяють системі знаходити свою струк-
туру. При зміні керуючих параметрів в широкому
діапазоні, системи можуть проходити через
ієрархію нестійкостей і структур, що їх супровод-
жують» [1].
Для ілюстрації такої ситуації Л. Мельник наво-
дить приклад заміни продукції, що випускається на
виробничому підприємстві; виборів нового парла-
менту або заміни кабінету міністрів в країні; зміни
проектів, які виконуються на конкурсній основі в
науковій установі [4].
Друга особливість біфуркаційного стану сис-
теми полягає в тому, що невизначеність її розвитку
сягає критичних значень. Невеликі зміни в умовах
функціонування економічних систем призводять до
значних і непередбачуваних наслідків. Випадкові,
незначні фактори (флуктуації) відіграють фунда-
ментальну роль і мають наслідки типу лавинного
ефекту Фейстеля-Шеннона або ефекту метелика Ло-
ренца.
Прикладом «ефекту метелика» в сучасних
соціально-економічних системах є революції в
арабських країнах: «…тим помахом крил метелика
за тисячі кілометрів від Близького Сходу були доку-
менти, виставлені на сайті Д. Ассанджа WikiLeaks в
2010 р. про розкішне життя президента Тунісу, вра-
ховуючи розвиток інтернет-технологій в країні, ін-
формація розійшлася по країнам Близького Сходу»
[8]. 17 грудня 2010 р. туніський продавець фруктів
Моххамед Буаізізі, оштрафований за нелегальну
торгівлю на 6,86 дол., вчинив самоспалення. Цей
день вважається початком «Арабської весни» –
хвилі революцій і масових протестів у двадцяти
країнах (Тунісі, Єгипті, Ємені, Лівії, Сирії, Бахрейні,
Алжирі, Іраку, Йорданії, Марокко, Омані, Кувейті,
Лівані, Мавританії, Саудівській Аравії, Судані,
Джибуті, Західній Сахарі та ін.). Варто відзначити,
що в розвитку цих подій важливу роль зіграв «ін-
формаційний каталізатор» – протестувальники для
координації своїх дій активно використовували
соціальні мережі. За оцінками МВФ, економіч-
ні втрати «Арабської весни» складають більше
55 млрд дол., включаючи падіння ВВП (20,6 млрд
дол.) і скорочення державних бюджетів (35,3 млрд
дол.) [9].
Трагічним прикладом «ефекту метелика» є і
підсумки Вільнюського саміту Східного партнер-
ства 28-29 листопада 2014 року, де планувалося
підписання Угоди про асоціацію та Угоди про по-
глиблену і всеохоплюючу зону вільної торгівлі між
Євросоюзом і Україною. Президент України Віктор
Янукович призупинив даний процес, висловивши
сподівання на підписання угоди про асоціацію з ЄС
на наступному саміті «Східного партнерства» за
умови організації програм економічної допомоги з
боку ЄС і МВФ. Ця заява призвела до масових акцій
протесту і розв'язування воєнного конфлікту на
Сході України. У 2015 році, крім розриву гео-
політичних взаємодій, величезні економічні
наслідки мають взаємні політичні та економічні за-
ходи (санкції) між Росією і США, Євросоюзом, Ка-
надою, Австралією, Новою Зеландією. За різними
оцінками, тільки обмежуючи експортно-імпортні
операції, Росія в 2014 році втратила до 40 млрд євро,
країни Євросоюзу – 12,2 млрд євро.
Для України наслідки «вільнюського мете-
лика» стали катастрофічними. За попередніми
оцінками ООН сума збитків від конфлікту на Дон-
басі становить 440 млн дол. США, зупинено 70%
підприємств регіону, пошкоджено майже 2000
об'єктів, в тому числі 659 громадських будівель,
1230 приватних будинків і 178 офісів. Однак фахівці
відзначають, що «якщо врахувати матеріальний і
фізичний збиток в цілому по областях, то дана
цифра зросте в кілька разів. Відсутність загального
розуміння розмірів катастрофи, коли цифри руй-
нувань і матеріальних збитків різних джерел хоча б
порівнянні, свідчить про те, що реальні масштаби
набагато серйозніше, ніж їх відображають урядові
або міжнародні джерела» [10].
У точці біфуркації відбувається розрив траєк-
торії еволюції економічної системи, яскраво прояв-
ляється незворотність і циклічність її розвитку –
послідовність чергування станів системи, що розви-
вається, від нижчих щаблів до вищих, і немож-
ливість повного, абсолютного повернення системи в
початкове, вихідне положення за рахунок виник-
нення якісно нових можливостей, що не існували
раніше.
У філософії незворотність розвитку є однією з
ключових категорій діалектики. У біології доведена
закономірність історичного розвитку організмів, яка
Т. В. Кондратьєва
41
Економічний вісник Донбасу № 2(40), 2015
полягає в тому, що організми, навіть повертаючись
в колишнє середовище проживання, не можуть
стати у всіх деталях схожими на раніше існуючі
форми. У фізиці властивості незворотності руху
систем відповідає другий закон термодинаміки –
будь-який фізичний процес, в якому відбувається
перетворення якого-небудь виду енергії в енергію
теплового руху молекул, є незворотним процесом,
тобто він не може бути здійснений цілком у зворот-
ному напрямку. В економіці подібні принципи ро-
звитку знайшли відображення в концепціях еко-
номічних циклів, які досліджують коливання еко-
номічної кон'юнктури у вигляді повторюваних
траєкторій стиснення і розширення (цикли Кітчина,
Жугляра, ритми Кузнеця, довгі хвилі Кондратьєва).
Н.Д. Кондратьєв звернув увагу на незворотність
еволюційних економічних процесів у доповіді «Про
поняття економічної статистики, динаміки і
кон'юнктури»: «Під еволюційними, або незворот-
ними, процесами ми розуміємо ті зміни, які за від-
сутності різких сторонніх пертурбаційних впливів
протікають у певному і в одному і тому ж напрямку»
[11, с. 58]. Згідно з теоріями економічних циклів,
точка біфуркації є «дном» економічної активності,
має короткочасний характер і розділяє більш три-
валі стійкі режими системи – «спад» і «підйом».
Розрив траєкторії еволюції економічної сис-
теми призводить до утворення кількох «гілочок»,
напрямів розвитку – атракторів (від англ. аttract – за-
лучати, притягати). У фізиці говорять про те, що при
зміні параметра порядку (наприклад, концентрації)
термодинамічна гілка (стан теплового хаосу) втра-
чає стійкість і виникають, як мінімум два можливих
напрямки розвитку: «Збільшуючи концентрацію, ми
як би відводимо систему все далі і далі від рівно-
ваги. При певному значенні ми досягаємо порогу
стійкості термодинамічної гілки. Зазвичай це кри-
тичне значення називають точкою біфуркації. У
точці біфуркації термодинамічна гілка стає нестій-
кою щодо флуктуацій. При критичному значенні ке-
руючого параметра система може перебувати в
трьох різних стаціонарних станах: С, Е і D. Два з них
стійкі, третій - нестійкий» [2, с. 216-217].
Атрактор являє собою безліч станів, до яких
прагне траєкторія розвитку системи. Ці стани мо-
жуть бути представлені як:
стійкі граничні точки (цільові значення еко-
номічних показників);
стійкі цикли, коли траєкторія прагне до певної
замкнутої кривої (стратегії економічного розвитку);
тори, коли рух точки має періодичний або
квазіперіодичний характер (допустимі межі коли-
вання показників економічної кон'юнктури);
дивні атрактори, в яких рух точки є нестійким,
а будь-які дві траєкторії на ньому завжди розхо-
дяться.
У дивному атракторі найбільш сильно прояв-
ляється «ефект метелика» – навіть незначні флукту-
ації провокують невизначеність відносно того, чи
буде стан системи хаотичним або вона перейде на
новий, більш диференційований і високий рівень
впорядкованості. У зв'язку з цим І. Пригожин нази-
вав дивний атрактор «хаосом, що притягує».
Для модельного опису подібної складної по-
ведінки системи О. Князєва і С. Курдюмов вводять
поняття структур-атракторів еволюції, під якими ро-
зуміють «реальні структури у відкритих нелінійних
середовищах, на які виходять процеси еволюції в
цих середовищах в результаті загасання проміжних,
перехідних процесів» [12, с. 381].
У біології для опису безлічі ситуацій вибору
траєкторій розвитку використовується філогене-
тичне дерево (еволюційне дерево, дерево життя) –
графічне відображення еволюційних взаємозв'язків
між різними видами, що мають спільного предка.
Подібна модель може ефективно відобразити тен-
денції розвитку пострадянських економічних сис-
тем, які мають загальний інституційно-економічний
базис СРСР (відсутність приватної власності, під-
приємництва, колективізм тощо).
Ймовірно, розвиток соціально-економічної
системи України в 2015 році описується станом по-
близу дивного атрактора. Очікування і поведінкові
реакції вітчизняних економічних агентів (включа-
ючи макрорегулятора) мають надзвичайно складну,
хаотичну траєкторію. Так, зміна курсу національної
валюти перевищила 50%, при цьому як різке підви-
щення, так і зниження відбувалися протягом одного
тижня (лютий-березень 2015 року). Навіть через
півроку після проходження «курсового дна», актив-
ної підтримки міжнародних фінансових інститутів,
тижневі коливання курсу національної валюти сяга-
ють 7% (в липні 2015 року). Щодо іншого показника
економічної активності – індексу промислового ви-
робництва – динаміка 2012 і 2013 років практично
збігається і не досягає екстремальних значень навіть
у січні-березні (рис. 1).
Період з січня по липень 2014 року також по-
вторює усталену тенденцію – підйом в березні і
відносна стабільність в травні-липні. Проте вже в
серпні індекс промислового виробництва різко зни-
жується на 9,7%, підвищуючись у вересні на 17,3
пункти. 2015 рік, повторюючи тенденції попередніх
років, негативно перебільшує їх приблизно на 20%
(рис. 2).
В сучасних умовах динаміка всіх економічних
систем більшою чи меншою мірою в певні періоди
розвитку описується різного роду дивними атракто-
рами. Набагато більшу небезпеку становить каскад
біфуркацій, який послідовно веде до появи вибору
між двома рішеннями, потім чотирма і так далі, і
система починає коливатися в хаотичному, турбу
лентному режимі. Каскадом біфуркацій описується
Т. В. Кондратьєва
42
Економічний вісник Донбасу № 2(40), 2015
Рис. 1. Індекси промислової продукції в Україні у 2011-2015 роках
(Без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя,
за IV квартал 2014 р. та 2015 р. також без урахування частини зони проведення антитерористичної
операції), місяць до попереднього місяця [13]
Рис. 2. Індекси промислової продукції в Україні у 2011-2015 роках
(Без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя,
за IV квартал 2014 р. та 2015 р. також без урахування частини зони проведення антитерористичної
операції), місяць до місяця попереднього року [13]
економічний розвиток пострадянських країн в 1990-
ті роки, коли програма «перебудови» М. Горбачова
привела до низки економічних потрясінь. З 1990 по
1999 роки в Україні змінилося дев'ять Кабінетів
міністрів, було проведено дві грошові реформи
(відрізні купони і карбованці 1992 року, гривня – з
1996 року). У нашій країні пройшло три етапи при-
ватизації:
мала приватизація (1992-1994 роки) малих
підприємств шляхом оренди з викупом або викуп
трудовим колективом;
масова приватизація (1995-1998 роки) з викори-
станням приватизаційних паперів для залучення ши-
роких верств населення до придбання акцій великих
і середніх підприємств та малих об'єктів;
грошова приватизація (з 1999 року) на основі
індивідуальних процедур залучення стратегічних
інвесторів, в результаті чого кардинально змінилася
структура форм власності (кількість державних
підприємств зменшилась на 45,3% з 1992 по
1999 роки).
Потрапляючи в поле тяжіння певного атрак-
тора, система еволюціонує до цього відносно стій-
кого стану (структури): «З певного класу початко-
вих збурень системи (середовища) має місце вихід
на цю структуру. Парадоксально, але майбутній
Т. В. Кондратьєва
43
Економічний вісник Донбасу № 2(40), 2015
стан системи (середовища) як би притягує, організо-
вує, змінює її наявний стан... На цій підставі з'яв-
ляється можливість прогнозування, враховуючи:
а) «цілі» процесів (структури атрактори); б) загальні
тенденції розгортання процесів в цілісних системах
(середовищах) і в) переслідуваний людиною ідеал»
[14, с. 2].
Цей рух в поле тяжіння атрактора не є стійким,
найменші флуктуації можуть знову підвищити
рівень його хаотичності. Однак знання характери-
стик структур – атракторів дозволяє «бачити поле
розвитку»: «Звичайно якщо працює випадковість, то
мають місце блукання, але не які завгодно, а в рам-
ках цілком визначеного, детермінованого поля мож-
ливостей. Управління втрачає характер сліпого
втручання методом спроб і помилок або ж впертого
насильства над реальністю, небезпечних дій проти
власних тенденцій систем, і будуються на основі
знання того, що взагалі можливо на даному середо-
вищі» [14].
Вибір атрактора, інституційної траєкторії роз-
витку є надважливим завданням. Соціально-еко-
номічна система може або еволюціонувати на більш
високий рівень, або повернутися на шлях попе-
реднього розвитку, або «зациклитися» в точці
біфуркації, перманентно переживаючи зміну еко-
номічного курсу. Головним «енергетичним ресур-
сом», здатним вивести соціально-економічну сис-
тему на більш високий рівень є ефективні інститути
і національний людський капітал, а саме – наявність
інноваційного підприємництва, підтримуваного
державою: «середовище є носієм різних форм май-
бутньої організації системи в якості поля можливих
шляхів еволюції. Завдяки відкритості, нелінійності і
нерівномірності в середовищі, що містить спектр
потенційно можливих структур, на певних стадіях і
в певних ділянках виникає можливість надшвидкого
розвитку процесів – виникнення так званого «ре-
жиму із загостренням». Коли розвиток процесу ло-
калізується, наприклад, в якій-небудь певній сфері
підприємницької діяльності, то стає можливим так
званий «режим горіння». Стосовно економіки в
цілому це можна інтерпретувати як можливість
створення таких інституційних, фінансових і ор-
ганізаційних умов, за яких мотивація, або підприєм-
ницький інтерес до продуктивної або інноваційної
діяльності постійно підтримувалися б і «підігріва-
лися» певною системою фінансово-регуляторних
стимулів [5].
Таким чином, точки біфуркації являють собою
періоди порушення стійкості еволюційного режиму
системи, що приводить до виникнення декількох
альтернативних шляхів еволюції. Головними зада-
чами суб’єктів управління економічною системою
на такому складному етапі її розвитку є наступні:
1. Визначення оптимальних меж гомеостатич-
ної рівноваги параметрів порядку в економічних
системах, оскільки зменшення кількості векторів
впливу (реформування) дозволить збільшити їх силу
і заощадити ресурси.
2. Моніторинг та аналіз найменших змін в умо-
вах функціонування економічних систем, які мо-
жуть або вже призвели до значних і непередбачува-
них наслідків. Розуміння причин і наслідків кон-
кретних «ефектів метелика» дозволяє запобігти кас-
каду біфуркацій.
3. Комплексне бачення минулих атракторів
(«дерево розвитку») і можливих в майбутньому
(«поле розвитку»), до яких прагне траєкторія роз-
витку системи (навіть якщо йдеться про дивний
атрактор, в якому розвиток системи є нестійким, а
будь-які дві траєкторії на ньому завжди розхо-
дяться).
Література
1. Хакен Г. Информация и самоорганизация.
Макроскопический подход к сложным системам /
Г. Хакен. – М.: Мир, 1991. – 240 с. 2. Пригожин И.
Порядок из хаоса: Новый диалог человека с приро-
дой / И. Пригожин, И. Стенгерс. – М. : Прогресс,
1986. – 432 с. 3. Моисеев Н. Человек и ноосфера /
Н. Моисеев. – М.: Молодая гвардия, 1990. – 351 с.
4. Мельник Л.Г. Теория самоорганизации экономи-
ческих систем : монография / Л.Г. Мельник. – Сумы:
Университетская книга, 2012. – 439 с. 5. Ляшенко
В.І. Україна ХХІ: неоіндустріальна держава або
«крах проекту»? : монографія / В.І. Ляшенко, Є.В.
Котов; НАН України, Ін-т економіки пром-сті; Пол-
тавський ун-т економіки і торгівлі. – Київ, 2015. –
196 с. 6. Вольчик В.В. Институты, информация и
институциональная структура экономики / В.В.
Вольчик, А.А. Оганесян // Journal of economic
regulation (Вопросы регулирования экономики). –
2010. – Т. 1, № 2. – C. 30-42. 7. Лебедев С.А. Фило-
софия науки: Словарь основных терминов. – М.:
Академический Проект, 2004. – 320 с. 8. Сидоренко
С.В. Громадянський опір владі як тенденція ро-
звитку глобального громадянського суспільства /
С.В. Сидоренко // Гуманітарний вісник ЗДІА. –
2013. – № 52. – С. 241-250. 9. Фитуни Л.Л. Эконо-
мические причины и последствия «арабской весны»
/ Л.Л. Фитуни // Проблемы современной эконо-
мики. – 2012. – № 1. – С. 90-97. 10. Котов Е.В. Мо-
дернизация и перспективы опережающего развития
Донбасса в свете теории длинных волн Кондратьева
/ Е.В. Котов, В.И. Ляшенко // Економічний вісник
Донбасу. – 2014. – № 3(37). – С. 4-19. 11. Кондра-
тьев Н.Д. Проблемы экономической динамики / Н.
Д. Кондратьев ; редкол. Л. И. Абалкин (отв. ред) и
др. – М. : Экономика, 1989. – 526 с. 12. Князева Е.Н.
Синергетическая парадигма. Основные понятия в
контексте истории культуры / Е.Н. Князева, С.П.
Курдюмов // Живая Этика и наука. – 2008. – №1. –
Т. В. Кондратьєва
44
Економічний вісник Донбасу № 2(40), 2015
С. 379-443. 13. Про соціально-економічне стано-
вище України за січень-травень 2015 року [Елек-
тронний ресурс] / Держ. ком. статистики України. –
Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/. 14. Кня-
зева Е.Н. Синергетика как новое мировидение: диа-
лог с И.Пригожиным / Е.Н. Князева, С.П. Курдюмов
// Вопросы философии. – 1992. – №12. – С. 3-20.
Кондратьєва Т. В. Точки біфуркації на
траєкторії розвитку соціально-економічних си-
стем
В статті розглянуто сучасний етап розвитку
соціально-економічних систем в контексті синерге-
тичної концепції біфуркації. Визначено ознаки
біфуркаційних процесів в економіці та описані ме-
ханізми виходу на нові траєкторії розвитку. В роботі
сформульовано рекомендації щодо можливостей
аналізу та впливу на біфуркаційну динаміку
соціально-економічних систем.
Ключові слова: синергетика, самоорганізація,
точка біфуркації, ефект метелика, атрактор, еволю-
ція.
Кондратьева Т. В. Точки бифуркации на
траектории развития социально-экономических
систем
В статье рассмотрен современный этап разви-
тия социально-экономических систем в контексте
синергетической концепции бифуркации. Опреде-
лены признаки бифуркационных процессов в эконо-
мике и описаны механизмы выхода на новые траек-
тории развития. В работе сформулированы рекомен-
дации относительно возможностей анализа и влия-
ния на бифуркационную динамику социально-эко-
номических систем.
Ключевые слова: синергетика, самоорганиза-
ция, точка бифуркации, эффект бабочки, аттрактор,
эволюция.
Kondratieva T. V. Bifurcation points on the
path of socio-economic systems
The article describes the current stage of develop-
ment of socio-economic systems in the context of the
synergetic concept of bifurcation. Signs of bifurcation
processes in economy are identified and the mechanisms
to enter a new path of development are described. We
formulated specific recommendations on the possibili-
ties of analysis and impact on the bifurcation dynamics
of socio-economic systems.
Keywords: synergetic, self-organization, bifurca-
tion point, the butterfly effect, attractor, evolution.
Стаття надійшла до редакції 27.04.2015
Прийнято до друку 07.07.2015
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-87852 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1817-3772 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:01:55Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кондратьєва, Т.В. 2015-10-28T15:48:05Z 2015-10-28T15:48:05Z 2015 Точки біфуркації на траєкторії розвитку соціально-економічних систем / Т.В. Кондратьєва // Економічний вісник Донбасу. — 2015. — № 2 (40). — С. 39-44. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87852 338.124.4:330.111 В статті розглянуто сучасний етап розвитку соціально-економічних систем в контексті синергетичної концепції біфуркації. Визначено ознаки біфуркаційних процесів в економіці та описані механізми виходу на нові траєкторії розвитку. В роботі сформульовано рекомендації щодо можливостей аналізу та впливу на біфуркаційну динаміку соціально-економічних систем. В статье рассмотрен современный этап развития социально-экономических систем в контекстесинергетической концепции бифуркации. Определены признаки бифуркационных процессов в экономике и описаны механизмы выхода на новые траектории развития. В работе сформулированы рекомендации относительно возможностей анализа и влияния на бифуркационную динамику социально-экономических систем. The article describes the current stage of development of socio-economic systems in the context of the synergetic concept of bifurcation. Signs of bifurcation processes in economy are identified and the mechanisms to enter a new path of development are described. We formulated specific recommendations on the possibilities of analysis and impact on the bifurcation dynamics of socio-economic systems. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Економічна теорія Точки біфуркації на траєкторії розвитку соціально-економічних систем Точки бифуркации на траектории развития социально-экономических систем Bifurcation points on the path of socio-economic systems Article published earlier |
| spellingShingle | Точки біфуркації на траєкторії розвитку соціально-економічних систем Кондратьєва, Т.В. Економічна теорія |
| title | Точки біфуркації на траєкторії розвитку соціально-економічних систем |
| title_alt | Точки бифуркации на траектории развития социально-экономических систем Bifurcation points on the path of socio-economic systems |
| title_full | Точки біфуркації на траєкторії розвитку соціально-економічних систем |
| title_fullStr | Точки біфуркації на траєкторії розвитку соціально-економічних систем |
| title_full_unstemmed | Точки біфуркації на траєкторії розвитку соціально-економічних систем |
| title_short | Точки біфуркації на траєкторії розвитку соціально-економічних систем |
| title_sort | точки біфуркації на траєкторії розвитку соціально-економічних систем |
| topic | Економічна теорія |
| topic_facet | Економічна теорія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87852 |
| work_keys_str_mv | AT kondratʹêvatv točkibífurkacíínatraêktoríírozvitkusocíalʹnoekonomíčnihsistem AT kondratʹêvatv točkibifurkaciinatraektoriirazvitiâsocialʹnoékonomičeskihsistem AT kondratʹêvatv bifurcationpointsonthepathofsocioeconomicsystems |