Вища освіта України у системі відносин ринку праці
Аналіз вищої освіти України в контексті відносин ринку праці здійснено з двох боків: як системи підготовки фахівців та як сфери прикладання праці. Виявлено наростання негативних процесів: структура і якість підготовки фахівців у системі ВНЗ не зовсім відповідає потребам національного ринку праці, що...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Дата: | 2015 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2015
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87865 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Вища освіта України у системі відносин ринку праці / В.П. Антонюк // Економічний вісник Донбасу. — 2015. — № 2 (40). — С. 132-137. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859860089077235712 |
|---|---|
| author | Антонюк, В.П. |
| author_facet | Антонюк, В.П. |
| citation_txt | Вища освіта України у системі відносин ринку праці / В.П. Антонюк // Економічний вісник Донбасу. — 2015. — № 2 (40). — С. 132-137. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економічний вісник Донбасу |
| description | Аналіз вищої освіти України в контексті відносин ринку праці здійснено з двох боків: як системи підготовки фахівців та як сфери прикладання праці. Виявлено наростання негативних процесів: структура і якість підготовки фахівців у системі ВНЗ не зовсім відповідає потребам національного ринку праці, що призводить до безробіття серед дипломованих фахівців;зменшується чисельність зайнятих в системі ВО. Внаслідок низьких конкурентнихпози-цій вітчизняних ВНЗ у світовому освітньому просторі, Україна все більше втрачаєсучасні чинники економічного зростання - людський та інтелектуальний капітал. Зроблено висновок про необхідність формування нових підходів в політиці розвитку вищої освіти.
Анализ высшего образования Украины в контексте отношений рынка труда осуществлен с двух сторон: как системы профессиональной подготовки кадров и как сферы приложения труда. Обнаружено нарастание негативных процессов: структура и качество подготовки в высших учебных заведениях не вполне соответствуют потребностям национального рынка труда, что приводит к безработице среди квалифицированных специалистов; уменьшается количество занятых в системе высшего образования. Вследствие низкой конкурентоспособности отечественных вузов в мировом образовательном пространстве, Украина теряет современные факторы экономического роста - человеческий и интеллектуальный капитал. Сделано заключение о необходимости формирования новых подходов в политике развития высшего образования.
The analysis of higher education of Ukraine in the context of labor market relations was made on both sides: as the system of training specialists and the sphere of labor application. We revealed the growth of negative processes such as the structure and quality of training of specialists do not meet the needs of the national labor market. This leads to unemployment among graduates with degrees and the reduced number of employees in the system of higher education. Because of low competitive position in the global educational world, Ukraine loses contemporary factors of economic growth that is human and intellectual capital. The conclusion about the need for a new approach to the development of higher education policy was made.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:45:41Z |
| format | Article |
| fulltext |
В. П. Антонюк
132
Економічний вісник Донбасу № 2(40), 2015
УДК 378:331.5(477)
В. П. Антонюк,
доктор економічних наук,
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ
ВИЩА ОСВІТА УКРАЇНИ У СИСТЕМІ ВІДНОСИН РИНКУ ПРАЦІ
Постановка проблеми. На сучасному етапі
освіта виступає основним соціальним інститутом,
що задовольняє потреби суспільства у формуванні
кваліфікованої робочої сили, у збереженні та розви-
тку системи наукових знань, у забезпеченні соціалі-
зації підростаючого покоління, формуванні загаль-
ної культури і соціальних норм. Із зростанням ваго-
мості людського капіталу як основного чинника еко-
номічного розвитку, вища освіта стає найважливі-
шим засобом формування нової генерації високо-
кваліфікованих кадрів та розвитку інтелектуального
потенціалу.
Являючись основою формування кадрового по-
тенціалу суспільства, вища освіта безпосередньо
пов’язана з функціонуванням ринку праці. В той же
час вона сама є сферою прикладання праці, при чому
в освітніх закладах зайнята найбільш кваліфікована
частина робочої сили. На сучасному етапі проблеми
вищої освіти знаходяться в полі зору багатьох віт-
чизняних науковців: В. Зінченко[0], Н. Красовської
[2], В. Сафонової [3], А. Саргсяна [4], Н. Шульги [5]
та ін. Досліджуються проблеми розвитку вищої
освіти та її інтеграції у світовий освітній простір,
підвищення її якості до потреб сучасної економіки.
В той же час, найважливішою проблемою України є
незбалансованість розвитку вищої освіти та ринку
праці, що обумовлює, з одного боку, надлишок на
ринку праці фахівців певних напрямів підготовки, а
з іншого – дефіцит висококваліфікованих кадрів за
окремими спеціальностями. Це свідчить про акту-
альність більш глибокого й усестороннього аналізу
системи вищої освіти в контексті взаємозв’язку з
ринком праці.
Метою статті є аналіз ролі системи вищих
навчальних закладів України (ВНЗ) на національ-
ному ринку праці, виявлення існуючих проблем та
визначення шляхів їх вирішення.
Виклад основного матеріалу. Україна має до-
сить розвинену систему освіти. Тому у міжнарод-
ному рейтингу оцінки людського потенціалу країн
світу вона займає досить високу позицію – 78 місце
у 2013 р., яке забезпечив саме рівень освіти та її по-
ширеність. Так, за рівнем грамотності дорослого на-
селення Україна входить до перших 30 країн світу
за міжнародним Індексом людського розвитку і ви-
переджає багатьох розвинених країн, в тому числі
таких європейських як Румунію, Португалію, Іта-
лію. При цьому, Україна випереджає більшість
країн ЄС за коефіцієнтом охоплення вищою осві-
тою – 79,5%, проти 54,5% у Франції, 66,0% в Італії,
60,1% у Латвії, 70,5% у Польщі [6].
На сучасному етапі вища освіта виконує низку
важливих функцій: відтворення та розвиток знань,
формування світогляду та загальної культури мо-
лоді, розвиток науки, підготовку висококваліфікова-
них фахівців для всіх сфер економічної діяльності,
формування наукових кадрів, розвиток інтелекту-
ального потенціалу. Здійснюючи підготовку кадрів,
вища освіта безпосередньо пов’язана з ринком праці
та економічною діяльністю. Система ВО має бути
спрямована на гармонізацію інтересів учасників
освітнього процесу та представників ринку праці,
роботодавців, а також держави з позицій досягнення
ефективного використання людського капіталу.
Аналізуючи діяльність системи вищої освіти в
контексті функціонування ринку праці слід відзна-
чити її двояку роль: з одного боку вона є сферою ви-
робництва кадрів для потреб ринку праці, з іншого
боку – вона є сферою прикладання праці значної
частки економічно активного населення. Обидві
сторони діяльності є важливими у функціонуванні
соціально-економічної системи країни, однак ос-
новна увага дослідників концентрується на аналізі
освітньої функції ВО, її аналіз як важливого сег-
менту національного ринку праці висвітлюється
поки що недостатньо. Однак в обох сферах діяльно-
сті ВО існують суттєві проблеми.
В Україні вища освіта, як сфера формування
висококваліфікованих фахівців, впродовж останніх
двох десятиліть динамічно розвивалась, про що
свідчать дані табл. 1. Кількість навчальних закладів
зросла з 255 у 1995 р. до 349 у 2010 р., чисельність
студентів зросла у 2,4 рази. Найвищих показників
ВНЗIII-IV рівня акредитації досягли у 2005-2010 рр.,
у подальших роках сформуваласятенденція до їх
зниження. Так, у 2005/6 н. р. кількість студентів на
10 тис. населення становила 470 осіб, в подальшому
вона знизилася до 335 осіб, в найпершу чергу
внаслідок демографічних процесів. Суттєво зросла
кількість підготовлених фахівців – з 148 тис. у
1995/96 н. р. до 543,7 тис. у 2010 р., однак потім від-
булося скорочення до 405 тис. у 2014/15 н. р.
Отже, в Україні в цілому зростає обсяг форму-
вання людського капіталу та підвищується рівень
забезпечення економіки висококваліфікованими
кадрами. В той же час, з 2005 р. проявилась тенден-
ція до звуження обсягів діяльності ВНЗ та підго-
товки фахівців, що обумовлено як демографічними,
Менеджмент персоналу
В. П. Антонюк
133
Економічний вісник Донбасу № 2(40), 2015
так і соціально-економічними процесами. Серед
останніх – наростання проблеми працевлаштування
підготовлених фахівців. Значна частка безробітних
має вищу освіту, при цьому склалася тенденція до
зростання питомої ваги безробітних, які мають дип-
ломи з вищою освітою,у складі даної категорії еко-
номічно активного населення, про що свідчать ста-
тистичні дані (табл. 2). Порівняно з 2005 роком, у
2013 р. чисельність безробітних з ВО зросла більш
ніж у два рази.
Таблиця 1
Основні показники діяльності вищих навчальних закладів України III-IV рівнів
акредитації, тис. осіб
Навчальний
рік
Кількість ВНЗ,
одиниць
Чисельність
студентів
тис. осіб
Кількість сту-
дентів на 10000
населення
Випущено
фахівців,
тис. осіб
1995/96 255 922,8 180 147,9
2000/01 315 1402,9 285 273,6
2005/06 345 2203,8 470 372,4
2010/11 349 2129,8 465 543,7
2012/13 334 1824,9 401 520,7
2013/14 325 1723,7 380 485,1
2014/15 277 1438,0 335 405,4
Джерело інформації: [7].
Таблиця 2
Динаміка чисельності безробітних з ВО у складі всіх безробітних
Роки Кількість без-
робітних, тис.
осіб
Чисельність
безробітних з
повною ВО
Чисельність
безробітних з
базовою ВО
Часта безробіт-
них з ВО у% до
всіх безро-
бітних
2000 2656 325 56 14,3
2005 1601 198 33 14,4
2010 1786 390 34 23,7
2012 1657 433 26 27,7
2013 1577 401 23 26,9
Джерело інформації: [8].
Дані таблиці свідчать, що чисельність безро-
бітних, які мають повну та базову вищу освіту, зро-
стає, у 2012-2013 рр. вона перевищила 400 тис. осіб
та складала 27% від усієї кількості зареєстрованих
безробітних. Це вказує на те, що наявність вищої
освіти не є гарантією зайнятості, вона лише дає
певні переваги у працевлаштування. Статистичні
дані свідчать, що серед осіб з повною вищою осві-
тою рівень зайнятості найвищий, а рівень безробіття
найнижчий порівняно інших освітніх груп насе-
лення. Так, у 2013 р. серед населення з повною ВО
рівень зайнятості складав 73,3%, рівень безробіття –
6,6%, в той час як серед населення з повною вищою
освітою ці показники були такими: 58,4 та 7,6% [8].
В той же час зростання чисельності дипломованих
фахівців у складі безробітних свідчить про відсут-
ність збалансованості між розвитком системи вищої
освіти та ринку праці.
Більшість дослідників відзначають відсутність
ефективної взаємодії між закладами вищої освіти та
суб’єктами ринку праці – роботодавцями, центрами
зайнятості, рекрутинговими фірмами, що не забез-
печує відповідність обсягів та якості підготовки ка-
дрів потребам реального сектору економіки. На су-
часному етапі діяльність закладів вищої освіти, в
контексті вимог ринку праці, можна охарактеризу-
вати таким чином:
вищі навчальні заклади у визначенні обсягів і
напрямів підготовки кадрів здійснюють орієнтацію,
в першу чергу, на попит зі сторони населення та на
наявні ресурсні можливості ВНЗ, передусім кадрові
(наявність певного складу професорсько-виклада-
цького персоналу, якого необхідно забезпечити нав-
чальним навантаженням), а не на потреби ринку
праці;
В. П. Антонюк
134
Економічний вісник Донбасу № 2(40), 2015
має місце суттєве відставання більшості ВНЗ
від темпів розвитку НТП, що виражається у застарі-
лій матеріально-технічній базі вищих навчальних
закладів, у відсутності сучасних лабораторій, осна-
щених новітнім обладнанням, у слабкому розвитку
вузівської науки, у недостатньому рівні інформа-
ційного забезпечення більшості вітчизняних ВНЗ,
що знижує якість підготовки спеціалістів;
має місце недостатня взаємодія більшості ВНЗ
з роботодавцями, державними центрами та приват-
ними агентствами зайнятості з питань вивчення по-
питу на фахівців та вимог до них, що обумовлює
слабку орієнтованість на потреби ринку праці, за-
пізніле реагування на зміни в попиті на фахівців зі
сторони підприємств та галузей, ігнорування сучас-
них вимог роботодавців до якісних характеристик
фахівців, рівня їх компетенцій.
Це призводить до відсутності балансу між по-
питом і пропозицією на ринку праці фахівців з ви-
щою освітою, труднощів з працевлаштуванням, до
втрати людського капіталу внаслідок недостатньо
ефективного його використання. Незбалансованість
ринку праці та ринку освітніх послуг має такі нас-
лідки:
збільшується частка випускників вищих нав-
чальних закладів, які працевлаштовуються не за
отриманою спеціальністю, що знижує цінність здо-
бутої освіти, а при тривалій роботі не за спеціальні-
стю – втрату професійних знань і відповідної квалі-
фікації. Отже, здійснені інвестиції в освіту не дають
відповідної віддачі ні окремим особам, ні суспіль-
ству в цілому;
для роботодавців виникає необхідністьоргані-
зації додаткової підготовки та перепідготовки фа-
хівців, які не мають необхідної кваліфікації, що ви-
магає додаткових фінансових і матеріальних витрат,
організаційних зусиль, що відволікає кошти та інші
ресурси від безпосередньої виробничої діяльності;
неможливість задовольнити потреби підпри-
ємств, організацій у фахівцях певних професій і спе-
ціальностей призводить до зниження продуктивно-
сті праці, обсягів та якості товарів і послуг, погір-
шення можливостей інноваційного розвитку, зни-
ження конкурентоспроможності підприємств і кра-
їни в цілому.
Вирішення проблеми забезпечення економіки
висококваліфікованими кадрами та досягнення біль-
шої збалансованості між попитом і пропозицією фа-
хівців з вузівськими дипломами на ринку праці пот-
ребує таких заходів:
формування при державній службі зайнятості
системи моніторингу попиту і пропозиції на ринку
дипломованих фахівців за основними напрямками
підготовки, виявлення тенденцій та нових обставин,
які можуть впливати на розвиток даного сегменту
ринку праці; створення маркетингових служб, що
вивчають потреби ринку праці, як невід’ємної скла-
дової ВНЗ;
прогнозування потреб ринку праці у фахівцях
за основними напрямками підготовки та основними
професіями, регулярна розробка короткострокових
та довгострокових прогнозів попиту у фахівцях на
рівні окремих видів економічної діяльності, регіо-
нів, на національному рівні;
розвитку відносин соціального партнерства
навчального закладу з роботодавцями у сфері підго-
товки фахівців, в тому числі: у визначенні необхід-
них обсягів підготовки; у розробленні освітніх стан-
дартів, узгоджені кваліфікаційних характеристик
відповідно до потреб конкретних галузей та техно-
логічних процесів; у модернізації матеріально-тех-
нічної бази ВНЗ; у фінансовому забезпечені вищих
навчальних закладів на основі угод про підготовку
конкретних фахівців; у створенні робочих місць для
студентів на період проходження учбово-виробни-
чої практики з оплатою праці за виконану роботу;
налагодження ефективної системи профорієн-
таційної роботи, запровадження незалежної системи
тестування абітурієнтів щодо відповідності спеці-
альності, яку вони обирають, їх здібностям та нахи-
лам, можливостей опанування навчальної програми
та розвитку творчого потенціалу особистості, при
освоєнні спеціальності, що обирається;
удосконалення механізму визначення обсягів
підготовки та набору абітурієнтів у ВНЗ, особливо
це стосується бюджетних місць. Доцільно розмі-
щення держзамовлення на підготовку кадрів здій-
снювати з урахуванням ефективності працевлашту-
вання випускників як кінцевого результату діяльно-
сті вищого навчального закладу та його ефективної
співпраці з роботодавцями.
Названі заходи сприятимуть більш збалансова-
ному та узгодженому функціонуванню системи ви-
щої освіти та ринку праці, що сприятиме нагрома-
дженню та ефективному використанню людського
капіталу України та формуванню внутрішніх чинни-
ків економічного зростання.
У більш ефективному розвитку системи ВО в
контексті вимог ринку праці важливим є форму-
вання інституту соціального партнерства, який в
освіті являє собою особливий тип взаємодії освітніх
установ з усіма суб'єктами ринку праці – великими
корпораціями, представниками малого й середнього
бізнесу, як роботодавцями; регіональними органами
виконавчої влади; громадськими організаціями.
Саме він може забезпечити максимальне узго-
дження та реалізацію інтересів усіх учасників цього
процесу – населення, роботодавців та освітніх уста-
нов. Важливо розвивати активність населення та ро-
ботодавців стосовно їх участі у вирішенні проблем
вищої освіти та підготовки фахівців, які дійсно пот-
рібні економіці України. Форми і методи сучасного
соціального партнерства відрізняються тим, що
В. П. Антонюк
135
Економічний вісник Донбасу № 2(40), 2015
вони будуються на договірних засадах і передбача-
ють високий ступінь відповідальності взаємодіючих
сторін. Основним фактором розвитку соціального
партнерства в системі освіти є інтеграційні процеси,
які обумовлюють поєднання можливостей кадро-
вого, виробничого, освітнього потенціалу для вирі-
шення завдань, спрямованих на підготовку конку-
рентоспроможного фахівця.
Іншим важливим аспектом функціонування за-
кладів вищої освіти в системі відносин ринку праці
є те, що сфера освітньої діяльності є вагомим сег-
ментом самого ринку праці, оскільки тут працює
значна частка економічно активного населення
(табл. 3). Всього в сфері освіти України в 2014 р.
працювало 1587, 7 тис. осіб, або 14,9% всіх найма-
них працівників. Освіта в Україні займає друге
місце після промисловості за сферою прикладання
праці. При чому тут сконцентрована найбільша кі-
лькість працівників з вищою освітою, оскільки у
складі освітян – 842,2 тис. викладачів та 208,2 тис.
фахівців у галузі освіти [8]. Ще більш високий якіс-
ний склад працівників системи вищої освіти, де
більшість викладацького складу мають наукові сту-
пені.
Дані табл. 3 свідчать, що загальна кількість пра-
цівників викладацького складу ВНЗ III-IV рівнів ак-
редитації у 2014/15 навчальному році становила
майже 134 тис. осіб, однак порівняно з 2010/11 нав-
чальним роком вона скоротилася на 15,7%. При
цьому найбільшого скорочення зазнали науково-пе-
дагогічні працівники, які мають найвищий рівень
кваліфікації. Серед працівників даної категорії 53%
мали наукову ступінь кандидата наук та майже
11% – доктора. Це свідчить про звуження сфери
прикладання праці в одному із найбільш інтелекту-
альних видів економічної діяльності.
Таблиця 3
Динаміка чисельності та структури викладацького складу
ВНЗ III-IV рівнів акредитації за 2010-2014 роки
Показники виклад. складу 2010/2011
навч. рік
2014/2015
навч. рік
Динаміка
у%
1. Загальна кількість працівників, осіб 163632 137993 84,3
в т.ч. педагогічні працівники 20944 20796 99,3
науково-педагогічні працівники 142691 117197 82,1
2. Кількість працівників, які мають наукові ступені
2.1 Кількість педагог.прац. що мають:
наук. ступінь кандидата наук 529 796 150,4
у% до всіх педагог. працівників 2,5 3,8 х
наук. ступінь доктора наук 22 33 150,0
у% до всіх педагог. працівників 0,1 0,2 х
2.2. Кільк. наук.-пед. прац. що мають:
наук. ступінь кандидата наук 66689 62158 93,2
у% до всіх наук.-педагог. працівників 46,7 53,0 х
наук. ступінь доктора наук 13367 12682 94,5
у% до всіх наук.-педагог. працівників 9,4 10,8 х
Джерело інформації: [7].
Згорнення обсягів діяльності вищої освіти Ук-
раїни суперечить потребам формування постіндуст-
ріального суспільства, заснованого на економіці
знань. Як відзначають науковці, дві третини націо-
нального багатства сучасної економіки припадає на
людський капітал, який формується у вищій освіті.
Фахівці з вищою освітою виробляють 56% ВВП [9,
с. 66].В методиці Всесвітнього економічного фо-
руму стосовно розрахунку Індексу глобальної кон-
курентоспроможності вища освіта та професійна
підготовка віднесена до найвагоміших чинників під-
вищення ефективності. Тому розвинені країни, а та-
кож ті, які стали на шлях економічного розвитку й
суспільного прогресу, приділяють неухильну увагу
поширенню вищої освіти серед населення. За прог-
нозами ЮНЕСКО, у ХХІ столітті рівня національ-
ного добробуту, що відповідає світовим стандартам,
досягнуть країни, у працездатному населенні яких
питома вага осіб з вищою освітою досягне 40-50%
[11].
Звуження сфери прикладання праці в системі
вищої освіти має низку негативних наслідків для Ук-
раїни. По-перше, це стає додатковим стимулом для
В. П. Антонюк
136
Економічний вісник Донбасу № 2(40), 2015
еміграції осіб з науковим рівнем кваліфікації, оскі-
льки неможливість працевлаштуватися за фахом та
отримати гідну заробітну плату змушує фахівців
шукати місце роботи за кордоном. Як відзначають
дослідники міграцій них процесів з України з 1996
по 2011 р., тільки за офіційними даними, на постійне
місце проживання та роботи за кордон виїхало 1622
учених, з них 1290 кандидатів та 332 докторів наук
[9, с.77]. При чому виїжджають учені в найбільш
продуктивному віці (30-40 років). А також ті, які во-
лодіють пріоритетними, з позицій інноваційного
розвитку, знаннями – фізики, математики, біологи.
Україна втрачає інтелектуальний капітал, втрачає
сформовані наукові школи, відродити які буде
складно, а то і неможливо. А з огляду на політику
Міністерства освіти й науки України на подальше
скорочення кількості ВНЗ, такі втрати будуть зрос-
тати.
По-друге, зростає міграція молоді на навчання
за кордоном, переважно в європейські країни. Ви-
сока якість освіти, можливість отримати європей-
ський диплом та спробувати працевлаштуватись на
європейському ринку праці – усі ці моменти при-
ваблювали й раніше українську молодь здобувати
освіту в європейських вузах. В умовах, коли вітчиз-
няний освітній простір не розвивається належним
чином, такі міграційні процеси будуть тільки зрос-
тати. Дослідники відзначають суттєве збільшення в
останні роки студентів-українців, які навчаються за
кодоном. За період з 2008-2009 н.р. по 2012-
2013 н.р. їх чисельність зросла: в Польщі з 2831 до
9620 осіб, або в 3,4 рази; в Німеччині з 8557 до 9044
осіб, або в 1,1 рази; в Італії з 800 до 1727 осіб, або в
2,2 рази; в Іспанії з 558 до 1323 осіб, або в 21,4 рази;
у Канаді з 470 до 1097 осіб, або в 2,3 рази. У Чехії,
Австрії, Великобританії їх чисельність збільшилася
в 1,7 рази [10, с. 82]. Л. Семів відзначає, що особли-
вістю сучасного етапу модернізації на європейсь-
кому рівні є поява «п’ятої свободи» – свободи руху
знань ( поряд з існуванням чотирьох свобод руху:
капіталу, робочої сили, товарів і послуг). Створені в
результаті зазначених процесів «Європейський про-
стір вищої освіти» і «Європейський простір дослі-
джень» виробили інституціональні умови для акти-
візації академічного руху студентів, викладачів і до-
слідників [10, с.79]. Ці в цілому позитивні процеси
негативно позначаються на Україні, оскільки низь-
кий рівень конкурентоспроможності вітчизняних
ВНЗ призводить до того, що з України вимиваються
не лише наукові та викладацькі кадри, але й най-
більш талановита та мобільна молодь – майбутній
креативний та інтелектуальний потенціал країни.
По-третє, погіршується структура трудового
потенціалу України, оскільки зростає частка зайня-
тих з нижчими рівнями освіти. Вітчизняні дослід-
ники відзначають наявність в Україні деформованої
структури зайнятості, що проявляється у надмірній
(гіпертрофованій) концентрації в окремих ВЕД ма-
локваліфікованої та некваліфікованої праці [12,
с.169]. Звуження сфери прикладання висококваліфі-
кованої праці погіршує структуру зайнятості. Виві-
льнені із системи освіти працівники досить часто
змушені працевлаштовуватися на робочі місця, де
потребується кваліфікація нижчого рівня.
По-четверте, внаслідок стагнації вищої освіти
Україна втрачає чинники зростання. Оскільки в су-
часних умовах зростає роль, в якості головного чин-
ника економічного зростання, сфери послуг, перед-
усім високотехнологічних – освіти, науки, телеко-
мунікаційних, інформаційного забезпечення, в ос-
нові яких лежить саме розвиток вищої освіти, то
зменшення цієї сфери діяльності стане перешкодою
на шляху переходу до економіки знань.
Висновки. Проведене дослідження показало,
що в Україні наростають негативні процеси щодо
становища системи вищої освіти на ринку праці. З
одного боку структура і якість підготовки фахівців
у системі ВНЗ не зовсім відповідає потребам націо-
нального ринку праці, що обумовлює високий рі-
вень безробіття серед дипломованих фахівців. З ін-
шого боку, відбувається звуження сфери прикла-
дання праці в системі ВО, що обумовлено зменшен-
ням із року в рік кількості абітурієнтів внаслідок де-
мографічної кризи та низького рівня конкуренто-
спроможності вітчизняних ВНЗ у світовому освіт-
ньому просторі. Внаслідок цього Україна все більше
втрачає сучасні чинники економічного зростання –
людський та інтелектуальний капітал. Тому при
формуванні освітньої політики владні інститути по-
винні усвідомлювати закономірності сучасного
постіндустріального розвитку, в яких вищій освіті
відводиться провідна роль. Це вимагає нових підхо-
дів щодо розвитку системи вищої освіти. Націона-
льна освітня політика має бути спрямована на те,
щоб систему ВО України перетворити на дієвий
чинник економічного зростання й конкурентоспро-
можності. Це можливо шляхом: не насильницької
ліквідації низки ВНЗ, а оптимізації їх чисельності;
суттєвого підвищення якості освітніх послуг, набли-
ження її до рівня провідних університетів світу за
рахунок суттєвої модернізації матеріально-техніч-
ної бази й організації навчального процесу, запрова-
дження більш ефективних моделей фінансування й
управління ВНЗ, підвищення рівня кваліфікації про-
фесорсько-викладацького складу й подолання кору-
пції; створення потужних та конкурентоспромож-
них на світовому рівні університетських комплексів
та широке залучення до навчання іноземних студен-
тів.
Література
1. Зінченко В. О. Якість вищої освіти: погляди
науковців / В.О.Зінченко // Вісник ЛНУ ім. Тараса
Шевченка. – 2011. – №5 (216). – С. 9-16. 2. Красов-
В. П. Антонюк
137
Економічний вісник Донбасу № 2(40), 2015
ська О. Ю. Роль освіти в сучасних глобальних умо-
вах / О.Ю. Красовська // Бюлетень Міжнародного
Нобелівського економічного форуму. – 2011. – № 1
(4). – С. 182-188. 3. Сафонова В. Є. Вдосконалення
методологічних підходів до оцінки якості вищої
освіти як загальнодержавного пріоритету / В. Є. Са-
фонова // Економiст. – 2011. – №1. – С.54-59. 4. Сар-
гсян А. Л. Вища освіта у Великій Британії та зару-
біжних країнах / А.Л.Саргсян // Вісник Луган. держ.
пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка: серія «Педагогічні
науки». – 2006. – №101. – С. 14–18. 5. Шульга Н. Д.
Законодавче забезпечення і чинники,що впливають
на стан сучасної освітньої політики в Україні / Н. Д.
Шульга // Вісник Національної академії державного
управління при Президентові України. –2012. –
№1. – С. 274-281. 6. Доповідь ООН про людський
розвиток за 2013 рік [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://www.undp.org.ua/images/ stories/HDR
2013/ UKR_ Ukraine_HDR2013.pdf. 7. Основні по-
казники діяльності вищих навчальних закладів
України на початок 2014/2015 навчального року.
Статистичний бюлетень. [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/. 8. Еко-
номічна активність населення України 2014. Стати-
стичний збірник. [Електронний ресурс]. – Режим до-
ступу: http://www.ukrstat.gov.ua/. 9. Андрощук Г.О.
Міграція інтелектуального капіталу: вплив на еко-
номіку та інноваційний розвиток/ Г.О.Андрощук,
С.А. Давимука // Регіональна економіка. – 2015. –
№ 2. – С. 64-82. 10. Семів Л.К. Вплив новітніх явищ
освітньої міграції на політику модернізації
соціально-культурної сфери регіону / Л.К.Семів //
Регіональна економіка. – 2015. – № 1. – С. 79-86.
11. Образование для всех к 2015 году. Добъемсяли-
мыуспеха?: всемирный доклад по образованию для
всех, 2008. – Париж: ЮНЕСКО, 2008. – 492 с.
12. Сталий людський розвиток: забезпечення спра-
ведливості: Національна доповідь / кер. авт. Колек-
тиву Е.М.Лібанова / Ін-т демографії та соціальних
досліджень ім. М.В.Птухи. – Умань: Видавничо-
поліграфічний центр «Візаві», 2012. – 412 с.
Антонюк В. П. Вища освіта України у сис-
темі відносин ринку праці
Аналіз вищої освіти України в контексті відно-
син ринку праці здійснено з двох боків: як системи
підготовки фахівців та як сфери прикладання праці.
Виявлено наростання негативних процесів: струк-
тура і якість підготовки фахівців у системі ВНЗ не
зовсім відповідає потребам національного ринку
праці, що призводить до безробіття серед дипломо-
ваних фахівців;зменшується чисельність зайнятих в
системі ВО.Внаслідок низьких конкурентнихпози-
цій вітчизняних ВНЗ у світовому освітньому прос-
торі, Україна все більше втрачаєсучасні чинники
економічного зростання – людський та інтелекту-
альний капітал.Зроблено висновок про необхідність
формування нових підходів в політиці розвитку ви-
щої освіти.
Ключові слова: вища освіта, підготовка фахів-
ців, ринок праці, зайнятість, людський капітал.
Антонюк В. П. Высшее образование Укра-
ины в системе отношений рынка труда
Анализ высшего образования Украины в кон-
тексте отношений рынка труда осуществлен с двух
сторон: как системы профессиональной подготовки
кадров и как сферы приложения труда. Обнаружено
нарастание негативных процессов: структура и ка-
чество подготовки в высших учебных заведениях не
вполне соответствуют потребностям национального
рынка труда, что приводит к безработице среди ква-
лифицированных специалистов; уменьшается коли-
чество занятых в системе высшего образования.
Вследствие низкой конкурентоспособности отече-
ственных вузов в мировом образовательном про-
странстве, Украина теряет современные факторы
экономического роста – человеческий и интеллекту-
альный капитал. Сделано заключение о необходи-
мости формирования новых подходов в политике
развития высшего образования.
Ключевые слова: высшееобразование, підгото-
вка кадров, рынок труда, занятость, человеческийка-
питал.
Antonuk V. Higher Education of Ukraine in the
System Labor Market Relations
The analysis of higher education of Ukraine in the
context of labor market relations was made on both
sides: as the system of training specialists and the sphere
of labor application. We revealed the growth of negative
processes such as the structure and quality of training of
specialists do not meet the needs of the national labor
market. This leads to unemployment among graduates
with degrees and the reduced number of employees in
the system of higher education. Because of low compet-
itive position in the global educational world, Ukraine
loses contemporary factors of economic growth that is
human and intellectual capital. The conclusion about the
need for a new approach to the development of higher
education policy was made.
Keywords: higher education, training specialists,
labor market, employment, human capital.
Стаття надійшла до редакції 15.05.2015
Прийнято до друку 07.07.2015
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-87865 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1817-3772 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:45:41Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Антонюк, В.П. 2015-10-28T16:12:41Z 2015-10-28T16:12:41Z 2015 Вища освіта України у системі відносин ринку праці / В.П. Антонюк // Економічний вісник Донбасу. — 2015. — № 2 (40). — С. 132-137. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87865 378:331.5(477) Аналіз вищої освіти України в контексті відносин ринку праці здійснено з двох боків: як системи підготовки фахівців та як сфери прикладання праці. Виявлено наростання негативних процесів: структура і якість підготовки фахівців у системі ВНЗ не зовсім відповідає потребам національного ринку праці, що призводить до безробіття серед дипломованих фахівців;зменшується чисельність зайнятих в системі ВО. Внаслідок низьких конкурентнихпози-цій вітчизняних ВНЗ у світовому освітньому просторі, Україна все більше втрачаєсучасні чинники економічного зростання - людський та інтелектуальний капітал. Зроблено висновок про необхідність формування нових підходів в політиці розвитку вищої освіти. Анализ высшего образования Украины в контексте отношений рынка труда осуществлен с двух сторон: как системы профессиональной подготовки кадров и как сферы приложения труда. Обнаружено нарастание негативных процессов: структура и качество подготовки в высших учебных заведениях не вполне соответствуют потребностям национального рынка труда, что приводит к безработице среди квалифицированных специалистов; уменьшается количество занятых в системе высшего образования. Вследствие низкой конкурентоспособности отечественных вузов в мировом образовательном пространстве, Украина теряет современные факторы экономического роста - человеческий и интеллектуальный капитал. Сделано заключение о необходимости формирования новых подходов в политике развития высшего образования. The analysis of higher education of Ukraine in the context of labor market relations was made on both sides: as the system of training specialists and the sphere of labor application. We revealed the growth of negative processes such as the structure and quality of training of specialists do not meet the needs of the national labor market. This leads to unemployment among graduates with degrees and the reduced number of employees in the system of higher education. Because of low competitive position in the global educational world, Ukraine loses contemporary factors of economic growth that is human and intellectual capital. The conclusion about the need for a new approach to the development of higher education policy was made. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Менеджмент персоналу Вища освіта України у системі відносин ринку праці Высшее образование Украины в системе отношений рынка труда Higher Education of Ukraine in the System Labor Market Relations Article published earlier |
| spellingShingle | Вища освіта України у системі відносин ринку праці Антонюк, В.П. Менеджмент персоналу |
| title | Вища освіта України у системі відносин ринку праці |
| title_alt | Высшее образование Украины в системе отношений рынка труда Higher Education of Ukraine in the System Labor Market Relations |
| title_full | Вища освіта України у системі відносин ринку праці |
| title_fullStr | Вища освіта України у системі відносин ринку праці |
| title_full_unstemmed | Вища освіта України у системі відносин ринку праці |
| title_short | Вища освіта України у системі відносин ринку праці |
| title_sort | вища освіта україни у системі відносин ринку праці |
| topic | Менеджмент персоналу |
| topic_facet | Менеджмент персоналу |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87865 |
| work_keys_str_mv | AT antonûkvp viŝaosvítaukraíniusistemívídnosinrinkuprací AT antonûkvp vysšeeobrazovanieukrainyvsistemeotnošeniirynkatruda AT antonûkvp highereducationofukraineinthesystemlabormarketrelations |