Державна політика впливу на ринок праці як системний процес у конкурентній економіці
В статье проводится анализ государственной политики регулирования рынка труда в условиях конкурентной экономики. На основе изучения опыта развитых стран сделан вывод о распространении модели достаточно мягкого влияния государства на процессы занятости. Разработаны направления повышения эффективност...
Saved in:
| Date: | 2008 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8794 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Державна політика впливу на ринок праці як системний процес у конкурентній економіці / А.Л. Баланда // Демографія та соціальна економіка. — 2008. — № 2. — С. 86-93. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859660866391113728 |
|---|---|
| author | Баланда, А.Л. |
| author_facet | Баланда, А.Л. |
| citation_txt | Державна політика впливу на ринок праці як системний процес у конкурентній економіці / А.Л. Баланда // Демографія та соціальна економіка. — 2008. — № 2. — С. 86-93. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | В статье проводится анализ государственной политики регулирования рынка труда в условиях конкурентной экономики. На основе изучения опыта развитых стран сделан вывод о распространении модели достаточно мягкого влияния государства на процессы занятости. Разработаны направления повышения эффективности государственного влияния на рынок труда.
In article the analysis of a state policy of regulation of a labour market in the conditions of competitive economy is carried out. On the basis of studying of experience of the developed countries the conclusion is drawn on model distribution довільно soft influence of the state on employment processes. Directions of increase of efficiency of the state influence on a labour market are developed.
|
| first_indexed | 2025-11-30T10:02:30Z |
| format | Article |
| fulltext |
86
СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ
НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
УДК 331.024
А. Л. БАЛАНДА,
кандидат економічних наук,
старший науковий співробітник
Інституту оперативної діяльності
та державної безпеки СБУ
ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ВПЛИВУ НА РИНОК ПРАЦІ
ЯК СИСТЕМНИЙ ПРОЦЕС
У КОНКУРЕНТНІЙ ЕКОНОМІЦІ
Постановка проблеми. У конкурентній економіці ринок праці виступає одним із голов-
них узагальнюючих показників успішності державної соціально-економічної політики.
Він функціонує на основі загальних принципів, що властиві ринковій економіці, і вод-
ночас він має певну специфіку, яка відрізняє його від інших ресурсних ринків. Кон’юнк-
тура ринку праці визначається не лише макро- та мікроекономічними факторами, а й
соціальними, психологічними та іншими передумовами, що зумовлює пошук особливих
підходів до вибору інструментів його регулювання. Тому цілком справедливою є теза,
що мета урядового контролю за ринком праці має полягати у захисті добробуту окремих
осіб, а не у впливові на систему економічного (промислового) розвитку [ 1, с. 114 ]. Со-
ціальний клімат ринкової економіки залежить, насамперед, від ситуації на ринку праці,
що визначає матеріальне та соціальне становище економічно активного населення. Стан
сфери зайнятості є глобальним соціальним параметром, порівнянно з яким більшість
інших процесів відіграють другорядну роль.
Регулювання ринку праці за цих умов повинне базуватися на нових системоутворюю-
чих принципах економічної активності населення, адекватних тим суттєвим зрушенням,
що відбуваються в сфері соціально-трудових відносин. При цьому одним із основних
інструментів забезпечення ефективної політики зайнятості має стати відповідний еко-
номічний механізм державного регулювання зайнятості населення [ 2, с. 216 ].
Незважаючи на проголошення України соціальною державою, на урядовому рівні
поки що чітко не визначено зміст соціальної держави, принципи її функціонування. Часто
дані функції зводяться до загальних декларацій та патерналістської опіки. Реальним ви-
ходом із такого становища може стати ефективна реалізація вітчизняними державними
інституціями політики європейської інтеграції, що потребує вивчення досвіду трансфор-
мації соціально-економічних механізмів розвинутих країн.
Питання регулювання ринку праці є традиційно актуальними для соціальних держав.
Досвід організації ринку праці та принципи функціонування пов’язаних з ним соціаль-
но-економічних систем викликає очевидний інтерес, оскільки в Україні подібні моделі
87
СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
перебувають на етапі формування. Цілком очевидно, що пряме перенесення зарубіжного
досвіду на вітчизняні реалії навряд чи доцільне та можливе. Застосування досвіду інших
країн для нашої держави має ряд обмежень, що обумовлюється не лише іншими еконо-
мічними умовами, а й відмінним типом найманого працівника. Принципи побудови,
організації та функціонування ринку праці на Заході розвивалися одночасно з розвит-
ком економічної і соціальної систем, внаслідок чого вони не можуть бути використані
без відповідного доопрацювання в умовах нашої економіки, розвиток якої відбувається
зовсім в інших умовах.
Однак наведене вище ніяк не зменшує науковий інтерес до вивчення загальних
принципів і закономірностей побудови політики ринку праці в країнах із соціально
орієнтованою конкурентною економікою.
Ступінь розробленості та аналіз останніх досліджень і публікацій.
Наукове розуміння ринку праці та розгляд проблем його функціонування було за-
початковано в працях А. Сміта, Д. Рікардо, У. Петті, А. Маршалла, Й. Шумпетера. Вони
виходили з того, що ринок відповідає на всі питання, а повна зайнятість забезпечується
вже тому, що попит та пропозиція на ринку праці збалансовані за аналогією з будь-якими
іншими ринками [ 3 – 7 ].
Необхідність державного регулювання ринку праці і сьогодні залишається предметом
досить гострих дискусій між прихильниками класицизму (вчення Дж. Мілля, А. Сміта,
Д. Рікардо, які виступали за мінімум державного втручання в економіку — ринок праці са-
мостійно приходить до рівноважного стану, рівень зайнятості визначається лише попитом
та пропозицією на ринку праці, пропозиція самостійно визначає попит), неокласицизму
(вчення А. Маршалла, А. Пигу, Дж. Перрі, М. Фелдстайна, Р. Холла, Д. Гіллера, А. Лаф-
фера — основним ринковим регулятором виступає ціна, рівень зайнятості визначається
дією вільних ринкових цін). Протилежну позицію займають кейнсіанці і неокейнсіанці,
які рекомендують постійну присутність держави на ринку праці (вчення Дж. М. Кейнса,
Р. Гордона, Дж. Робінсона, Р. Хоррода, Е. Домара – державне втручання в ринковий
механізм є обов’язковим і корисним, воно переслідує чотири рівноцінні цілі: повну за-
йнятість, економічне зростання, стабільність цін і рівновагу платіжного балансу).
Вітчизняні вчені протягом останнього десятиріччя досягли значних успіхів у розробці
теоретичних основ державного регулювання економіки у цілому, та ринку праці і зайня-
тості зокрема. Із наукових публікацій найбільший інтерес становлять роботи С. Бандура,
Д. Богині, І. Бондар, В. Васильченко, Т. Заяць, Г. Купалової, А. Колота, Е. Лібанової,
Л. Лісогор, В. Новікова, О. Новікової, В. Онікієнка, О. Павловської, В. Шамоти.
Разом з цим ряд питань, пов’язаних з аналізом державного регулювання ринку праці
в соціально-орієнтованих конкурентних економіках, еволюцією та основними законо-
мірностями його розвитку, залишаються недостатньо дослідженими.
Виклад основного матеріалу. Першим індикатором ступеня державного впливу на
ринок праці став запропонований експертами ОЕСР зведений показник зарегульованості
ринку праці, який передбачав аналіз п’яти факторів: гнучкість робочого часу, наявність
обмежень на використання нестандартних форм зайнятості, використання правил, що
регулюють процедуру звільнення працівника, наявність встановленого мінімуму заро-
бітної плати, дотримання права працівників на участь в управлінні підприємством. Як
засвідчують дані табл. 1, найменш регульованими є ринки праці США та Великобританії
[ 8, с. 172 ] :
88
СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
Таблиця 1
Зведений показник ступеня зарегульованості ринку праці окремих
економічно розвинутих країн
Країна Показник ступеня зарегульованості ринку праці
(максимум – 10, мінімум – 0 балів)
Бельгія 4
Данія 2
ФРН 6
Франція 6
Греція 8
Італія 7
Нідерланди 5
Португалія 4
Іспанія 7
Швеція 7
Великобританія 0
США 0
Джерело: Winkler-Buttner H. Differing degrees of labour market regulation in Europe / H. Winkler-
Buttner // Ibid., 1997. – Vol. 32, № 3. – P. 170 .
Наведені дані можна проілюструвати на прикладі аналізу процедури звільнення
працівників у Великобританії та інших країнах. Так, майже у всіх економічно розвинутих
країнах, термін повідомлення найманого працівника про звільнення залежить від його
трудового стажу. Але якщо у Великобританії він складає один тиждень (стаж роботи
1–24 місяці) і 12 тижнів (стаж роботи – понад 12 років), то в інших країнах мінімальний
термін повідомлення становить: 15 днів в Італії, один місяць – у Франції, ФРН, Нідер-
ландах, Іспанії, Греції, три місяці – у Бельгії.
У питаннях регламентації різних аспектів трудових відносин помітну роль відіграють
професійні спілки. Як засвідчили результати проведених в США та Великобританії до-
сліджень [ 9, c. 21 – 22 ], збільшення різниці в оплаті праці за єдиною тарифною сіткою на
25 % обумовлюються відсутністю профспілок на підприємствах і переведенням укладання
колективних угод з національного чи галузевого на місцевий рівень.
Впродовж останнього часу в країнах Західної Європи спостерігається тенденція до де-
регулювання ринку праці за американською моделлю: упровадження політики регулювання
доходів, програми створення нових робочих місць у депресивних регіонах та для найбільш
вразливих категорій населення, підтримання малого та середнього бізнесу, стимулювання
самозайнятості, широке використання нетипових форм зайнятості тощо. Поряд з цим
необхідно відзначити початок масованих атак на профспілки, внаслідок чого у переважній
більшості економічно розвинутих країн відбулося значне скорочення чисельності їх членів
(з 1970 по 1995 рік охоплення працівників профспілками зменшилось у США – з 50 % до 15
% , в Японії – з 50 % до 24 %, в Італії – з 48 % до 44 %, у Великобританії – з 50 % до 33 %, у
ФРН – з 32 % до 29 % [ 10, c. 13; 11, c. 236 ]. Найменший ступінь участі у профспілках від-
значається у Франції – 10 %, а найбільший – у Швеції – понад 90 %.
89
СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
Процес дерегулювання ринку праці більшість учених пов’язують з поширенням
гнучких форм зайнятості [ 12, с. 49 ].
Таблиця 2
Динаміка чисельності працівників гнучких форм зайнятості в окремих промислово
розвинутих країнах
Країна Гнучкі форми зайнятості
1985 р. 1995 р.
Бельгія 85 93
ФРН 87 98
Данія 126 114
Греція 198 132
Іспанія 121 174
Франція 76 107
Ірландія 95 116
Італія 92 103
Люксембург 58 57
Нідерланди 106 162
Австрія 89 86
Португалія 126 117
Великобританія 107 119
Фінляндія 88 115
Швеція 126 134
Джерело: De Grip A. Atypical employment in the European Union / A. De Grip, S. Jacvenleng, Ed.
Willems // Іbid. – 1997.– Vol. 136, № 1. – P. 52.
Зміни в умовах функціонування ринку праці у провідних економічно розвинутих
країнах обумовлюють пошук нових, подекуди кардинальних заходів для вирішення про-
блем ринку праці та зайнятості. Політика штучного зменшення пропозиції робочої сили
поступово змінюється на стимулювання розширення її меж та більш ефективне вико-
ристання (до сфери праці залучаються особи, старші 65 років, іммігранти та безробітні).
Сьогодні експерти рекомендують відмовитися від скорочення безробіття і збільшення
зайнятості за рахунок значних державних витрат. Вони пропонують використати для
вказаних цілей скорочення індивідуального обсягу робочого часу.
Протягом останніх років до законодавства, що регулює трудові відносини у більшості
економічно розвинутих країн, внесено зміни, якими вирівнюються права осіб, які мають
нормальну та неповну зайнятість. Так, в Австрії, Бельгії, Данії, Франції, ФРН, Греції,
Швеції, Нідерландах, Японії на останніх розповсюджуються стандартні правила повідом-
лення про звільнення. Сьогодні політика дерегулювання ринку праці набула значного
поширення внаслідок її комплексності (поєднання різних аспектів, елементів гнучкості,
90
СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
гнучкий графік роботи, дуалізм тарифних систем оплати праці). Крім того, окремі його
елементи вийшли за межі національних утворень і набули міжнародного характеру.
Більшість дослідників сходяться на тому, що значним ресурсом зростання зайнятості
може стати скорочення робочого тижня. Зокрема, відповідна макроекономічна модель,
побудована за матеріалами ряду економічно розвинутих країн, виявила широкі можли-
вості для зростання: скорочення робочого тижня у ФРН на 1 % призводить до зростання
чисельності робочих місць на 0,6 – 0,8 %, у Франції – на 0,3 – 0,5 %, у Великобританії
– на 0,16 %. Не менш дієвим є зростання зайнятості внаслідок упровадження заходів зі
скорочення тривалості трудового життя у цілому. Як засвідчили проведені розрахунки
[12, с. 51 – 53 ], введення обов’язкового десятирічного терміну навчання у ФРН повинне
призвести до скорочення щорічного прибуття молоді на ринок праці на 300 – 400 тис.
осіб, а у Великобританії – на 500 – 600 тис.
Значна активність держави на ринку праці проявляється в країнах з розвиненою
економікою у загальнодоступній системі освіти і професійної підготовки. Соціальна
функція держави полягає у тому, що в процесі розвитку особистих здібностей, одержання
професійних знань і набуття практичного досвіду людині повинна пропонуватися більш
складна, цікава і високооплачувана робота [13, c. 142 ].
Увага, що приділяється промислово розвинутими країнами активним програмам на
ринку праці (витрати на них складають від 0,4 % ВВП у США і Канаді до 2 % у Швеції)
може зумовлюватися такими причинами:
– активна політика заохочує активність безробітного у пошуках роботи, що
скорочує його залежність від соціальної підтримки держави, а отже зменшує
затрати державного бюджету, пов’язану з безробіттям соціальну напруженість
в суспільстві;
– активна політика підвищує продуктивність праці і сприяє структурній пе-
ребудові економіки, підвищуючи тим самим ефективність використання
ресурсів праці, оскільки її головне завдання – знаходження працівником
робочого місця, яке оптимально відповідає його здібностям.
Для розробки і реалізації активної політики на ринку праці вирішальне значення
мають три групи факторів: міжнародні трудові норми (вільно обрана зайнятість, рівність
можливостей і звернень, свобода об’єднань, наявний тип соціально-трудових відносин),
оскільки будь-яка політика має більше шансів на успіх, якщо її підтримують і підпри-
ємці, і безробітні, а також різноманітність умов, що характерні для ринку праці різних
країн і окремих їх регіонів.
Формування конкурентного середовища на ринку праці обумовлює необхідність ефек-
тивного використання людського потенціалу суспільства, пошук нових джерел трудової
мотивації, розширення спектра заходів з активізації трудової діяльності працівників. Вирі-
шення цих проблем безпосередньо пов’язане з визначенням найбільш ефективних підходів
до активізації мотиваційних детермінант становлення конкурентних відносин на ринку праці
країни, формування нового типу працівника, здатного адекватно реагувати на функціональні
зміни та пристосовуватися до продуктивної діяльності в нових ринкових умовах; забезпе-
чення можливості мобілізації особистісного потенціалу як складової конкурентоспромож-
ності суб’єктів трудової діяльності, зокрема, розвитку підприємливості як однієї з основних
характерних рис працівника творчого (креативного) типу [ 2, с. 77 ].
91
СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
Політика на ринку праці, її цілі, задачі і механізми реалізації спрямовані на регулю-
вання тих процесів на ринку праці, які безпосередньо пов’язані з рухом робочої сили [
14, c.370]. Тому основна її мета – сприяти ефективному перерозподілу робочої сили за
галузями, професіями і територіями (з урахуванням потреб економіки і інте ресів пра-
цівників), допомогти в адаптації на ринку праці групам населення з низькою конкурен-
тоспроможністю.
Товарно-конкурентний ринковий механізм координації діяльності економічно
самостійних товаровиробників має на меті узгоджувати їхні індивідуальні інтереси із
суспільними і забезпечувати на цій основі інтегральний ефект. В основі такої коорди-
нації лежить інтерес підприємців до фінансової стабільності і прибутковості, зростання
конкурентоспроможності продукції, формування сприятливого іміджу і розширення
займаної ніші на ринку товарів. Ринковий механізм впливає на економічне зростання
через посилення мотивації людини і активізацію її ролі у виробничому процесі, виконуючи
у конкурентному середовищі ряд функцій, що підвищують середній рівень стабільності
економічної системи через:
– ефективний розподіл ресурсів через „цінові сигнали” про зміни попиту;
– заходи примусового характеру щодо застосування більш ефективних мето-
дів комбінування ресурсів у виробництві, розробки і упровадження нових
технологій;
– заходи санації, що пом’якшують дії конкурентного механізму.
Поряд з цим, товарно-конкурентному механізму властивий ряд недоліків – штучне
зменшення дії конкуренції, стимулювання монополізму, що призводить до зниження
гнучкості ціни та перетік капіталу, що зумовлює зміну типу поведінки товаровиробників
та коливання рівня безробіття. Йому властивий також несправедливий розподіл, що
призводить до зростання добробуту одних за рахунок інших.
Висновки та рекомендації.
Враховуючи, що стан ринку праці є результатом впливу сукупності економічних і
соціальних факторів, можна запропонувати підхід, який розглядає різні напрями дер-
жавного регулювання:
– економічні можливості для збільшення зайнятості населення: антиінфля-
ційна політика, податкова політика, підтримка інвестиційної активності;
промислова політика, регіональна політика розвитку робочих місць, зо-
внішньоекономічна політика;
– захист праці: найом і звільнення, робочий час, заробітна плата, управління
персоналом, безпека праці, нейтралізація дискримінації, соціальне парт-
нерство, колективні угоди;
– соціальне страхування і соціальна допомога: пільги для сімей, допомога ін-
валідам, допомога малозабезпеченим, соціальне страхування від нещасних
випадків, пенсійне, на випадок хвороби;
– освіта і професійне навчання: загальна середня освіта, професійно-технічна
освіта, підвищення кваліфікації.
92
СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
Конкретні заходи державного регулювання ринку праці мають розроблятися залежно
від національної специфіки країни, етапу соціально-економічного розвитку тощо.
Так, на етапі економічної кризи стратегія держави на ринку праці ґрунтується на
моделі виживання і передбачає активний вплив на попит на робочу силу та інвестиційну
привабливість регіонів. Головними завданнями такої політики є підтримання соціальної
стабільності, рівня життя населення, збереження трудового потенціалу країни, утримання
рівня безробіття. Основними методами можуть бути: активні заходи на ринку праці із
застосуванням гнучких форм зайнятості і найму за дотримання прав підприємців вільно
управляти наймом і звільненням з метою підвищення ефективності виробництва.
На етапі економічної депресії стратегія держави на ринку праці направлена на під-
тримання збалансованості попиту і пропозиції робочої сили. Основний наголос робиться
на дослідження ринку праці, прогнозування розвитку попиту на робочу силу і планування
професійно-кваліфікаційних характеристик робочої сили.
На етапі економічного пожвавлення і підйому стратегія держави на ринку праці
спрямовується на підтримання продуктивної моделі зайнятості, регулювання попиту і
пропозиції та її ціни, з урахуванням перспектив соціально-економічного розвитку.
Вирішення проблеми вибору форм і методів державного регулювання ринку праці
має виходити з необхідності загального оздоровлення економіки країни. Політику зай-
нятості необхідно пов’язувати із загальною стратегією соціально-економічного розвитку
України. Найважливішим у цьому плані видається застосування комплексного підходу,
який поєднує заходи економічного, законодавчого та організаційного характеру.
Джерела
1. Лібанова Е. М. Ринок праці в економічній системі: навч. посібник [ для студ. вищ. навч.
закл. ] / Е. М. Лібанова, Д. П. Мельничук. – Житомир: ЖТІ, 2002. – 260 с.
2. Лісогор Л.С. Формування ринку праці в Україні : [монографія] / Л.С. Лісогор. – К.: Ін-т
економіки НАНУ, 2003. – 296 с.
3. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. Книга первая: О причинах
увеличения производительности труда и о порядке, в соответствие с которым продукт труда
естественным образом распределяется между различными классами народа / А. Смит . – М.:
Наука, 1997 – 312с.
4. Рикардо Дж. Начало политической экономии и налогового обложения / Дж. Рикардо //
Антология экономической классики. – М.: Эконов, 1993. – Т.1. – 542 с.
5. Петти У. Экономические и статистические работы / У. Петти. – М.: Соцэгиз, 1940. – 286 с.
6. Маршалл А. Принципы экономической науки / А. Маршалл [пер. с англ.]. – М.: Изд. Группа
„Прогресс”, 1993. – Т.1. – 327 с.
7. Шумпетер Й. Теория экономического развития (исследование предпринимательской
прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры ) / Й. Шумпетер [пер. с нем.]. – М.:
Прогресс, 1982. – 371с.
8. Winkler-Buttner H. Differing degrees of labour market regulation in Europe / H. Winkler-Buttner
// Ibid., 1997. – Vol. 32, № 3. – P. 170 – 173.
9. Heylen F. Unemployment in Europe: A problem of relative or aggregate / F. Heylen, L. Goubert,
E. Omey // Intern. labour rev., 1996. – Vol. 135, № 1. – P. 17 – 36.
93
СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
10. Экономика труда: (Развитые капиталистические страны): Реф. сб. / АН СССР. – М.:
ИНИОН, 1987. – Вып. 1. – 221 с.
11. World labour report. 1997/ 1998: Industrial relations, democracy and social stability. – Geneve:
ILO, 1997. – XIII, 321 p.
12. De Grip A. Atypical employment in the European Union / A. De Grip, S. Jacvenleng, Ed. Willems
// Іbid. – 1997.– Vol. 136, № 1. – P. 49 – 72.
13. Кириленко И.Г. Рыночная экономика и государственное регулирование [монографія] /
И. Г. Кириленко, Н. П. Макаренко, Л. Е. Мельник. – Днепропетровск: „Пороги”, 1997. – 218 с.
14. Терличка В. Державна політика: аналіз та здійснення в Україні / В. Терличка. – К.: Основи,
2002. – 750 с.
Аннотация. В статье проводится анализ государственной политики регулирования рынка труда в
условиях конкурентной экономики. На основе изучения опыта развитых стран сделан
вывод о распространении модели достаточно мягкого влияния государства на процессы
занятости. Разработаны направления повышения эффективности государственного
влияния на рынок труда.
Summary. In article the analysis of a state policy of regulation of a labour market in the conditions of
competitive economy is carried out. On the basis of studying of experience of the developed
countries the conclusion is drawn on model distribution довільно soft influence of the state on
employment processes. Directions of increase of efficiency of the state influence on a labour
market are developed.
Стаття надійшла до редакції журналу 14 жовтня 2008 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-8794 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2072-9480 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T10:02:30Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Баланда, А.Л. 2010-06-21T15:26:26Z 2010-06-21T15:26:26Z 2008 Державна політика впливу на ринок праці як системний процес у конкурентній економіці / А.Л. Баланда // Демографія та соціальна економіка. — 2008. — № 2. — С. 86-93. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2072-9480 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8794 331.024 В статье проводится анализ государственной политики регулирования рынка труда в условиях конкурентной экономики. На основе изучения опыта развитых стран сделан вывод о распространении модели достаточно мягкого влияния государства на процессы занятости. Разработаны направления повышения эффективности государственного влияния на рынок труда. In article the analysis of a state policy of regulation of a labour market in the conditions of competitive economy is carried out. On the basis of studying of experience of the developed countries the conclusion is drawn on model distribution довільно soft influence of the state on employment processes. Directions of increase of efficiency of the state influence on a labour market are developed. uk Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України Соціальні аспекти конкурентоспроможності національної економіки Державна політика впливу на ринок праці як системний процес у конкурентній економіці State policy of influence on a labour market as a system process in competitive economy Article published earlier |
| spellingShingle | Державна політика впливу на ринок праці як системний процес у конкурентній економіці Баланда, А.Л. Соціальні аспекти конкурентоспроможності національної економіки |
| title | Державна політика впливу на ринок праці як системний процес у конкурентній економіці |
| title_alt | State policy of influence on a labour market as a system process in competitive economy |
| title_full | Державна політика впливу на ринок праці як системний процес у конкурентній економіці |
| title_fullStr | Державна політика впливу на ринок праці як системний процес у конкурентній економіці |
| title_full_unstemmed | Державна політика впливу на ринок праці як системний процес у конкурентній економіці |
| title_short | Державна політика впливу на ринок праці як системний процес у конкурентній економіці |
| title_sort | державна політика впливу на ринок праці як системний процес у конкурентній економіці |
| topic | Соціальні аспекти конкурентоспроможності національної економіки |
| topic_facet | Соціальні аспекти конкурентоспроможності національної економіки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8794 |
| work_keys_str_mv | AT balandaal deržavnapolítikavplivunarinokpracíâksistemniiprocesukonkurentníiekonomící AT balandaal statepolicyofinfluenceonalabourmarketasasystemprocessincompetitiveeconomy |