Синтеза нанокомпозитів магнетит/гідроксоапатит та дослідження їх властивостей
Розроблено методику синтези магнеточутливих нанокомпозитів на основі нанокристалічного магнетиту та гідроксоапатиту. Вихідний магнетит синтезували рідкофазним та твердофазним способами. Синтезу гідроксоапатиту на поверхні магнетиту здійснювали золь—ґель-методою. Методами ІЧ-Фур’є-спектроскопії, рент...
Saved in:
| Published in: | Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології |
|---|---|
| Date: | 2008 |
| Main Authors: | , , , , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України
2008
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87943 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Синтеза нанокомпозитів магнетит/гідроксоапатит та дослідження їх властивостей / П.П. Горбик, В.Н. Міщенко, А.Л. Петрановська, Ю.О. Демченко, О.М. Кордубан, В.Л. Карбовський, А.П. Шпак // Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології: Зб. наук. пр. — К.: РВВ ІМФ, 2008. — Т. 6, № 4. — С. 1273—1281. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-87943 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Горбик, П.П. Міщенко, В.Н. Петрановська, А.Л. Демченко, Ю.О. Кордубан, О.М. Карбовський, В.Л. Шпак, А.П. 2015-10-31T16:23:31Z 2015-10-31T16:23:31Z 2008 Синтеза нанокомпозитів магнетит/гідроксоапатит та дослідження їх властивостей / П.П. Горбик, В.Н. Міщенко, А.Л. Петрановська, Ю.О. Демченко, О.М. Кордубан, В.Л. Карбовський, А.П. Шпак // Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології: Зб. наук. пр. — К.: РВВ ІМФ, 2008. — Т. 6, № 4. — С. 1273—1281. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 1816-5230 PACS numbers: 62.23.St,81.20.Fw,82.75.-z,82.80.Pv,87.63.St,87.64.ks,87.85.jj https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87943 Розроблено методику синтези магнеточутливих нанокомпозитів на основі нанокристалічного магнетиту та гідроксоапатиту. Вихідний магнетит синтезували рідкофазним та твердофазним способами. Синтезу гідроксоапатиту на поверхні магнетиту здійснювали золь—ґель-методою. Методами ІЧ-Фур’є-спектроскопії, рентґеноструктурної аналізи та Рентґенової фотоелектронної спектроскопії вивчено склад та структуру одержаних нанокомпозитів. Встановлено, що фаза гідроксоапатиту характеризується співвідношенням Ca/P = 1,7, що відповідає стехіометрії реакції його утворення. The procedure of synthesis of magnetosensitive nanocomposites is developed on the base of nanocrystalline magnetite and hydroxyapatite. The initial magnetite is synthesised by liquid-phase and solid-phase methods. Synthesis of hydroxyapatite on the surface of magnetite is carried out by sol—gel method. The composition and structure of obtained nanocomposites is studied by IR-Fourier spectroscopy, X-ray diffraction analysis and X-ray photoelectron spectroscopy. As revealed, the phase of hydroxyapatite is characterized by the relation Ca/P = 1.7, which corresponds to stoichiometry of the reaction of its production. Разработана методика синтеза магниточувствительных нанокомпозитов на основе нанокристаллического магнетита и гидроксоапатита. Исходный магнетит синтезировали жидкофазным и твердофазным способами. Синтез гидроксоапатита на поверхности магнетита осуществляли золь—гельметодом. Методами ИК-фурье-спектроскопии, рентгеноструктурного анализа и рентгеновской фотоэлектронной спектроскопии изучен состав и структура полученных нанокомпозитов. Установлено, что фаза гидроксоапатита характеризуется соотношением Ca/P = 1,7, что соответствует стехиометрии реакции его образования. uk Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології Синтеза нанокомпозитів магнетит/гідроксоапатит та дослідження їх властивостей Synthesis of Magnetite/Hydroxyapatite Nanocomposites and Investigation of Their Properties Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Синтеза нанокомпозитів магнетит/гідроксоапатит та дослідження їх властивостей |
| spellingShingle |
Синтеза нанокомпозитів магнетит/гідроксоапатит та дослідження їх властивостей Горбик, П.П. Міщенко, В.Н. Петрановська, А.Л. Демченко, Ю.О. Кордубан, О.М. Карбовський, В.Л. Шпак, А.П. |
| title_short |
Синтеза нанокомпозитів магнетит/гідроксоапатит та дослідження їх властивостей |
| title_full |
Синтеза нанокомпозитів магнетит/гідроксоапатит та дослідження їх властивостей |
| title_fullStr |
Синтеза нанокомпозитів магнетит/гідроксоапатит та дослідження їх властивостей |
| title_full_unstemmed |
Синтеза нанокомпозитів магнетит/гідроксоапатит та дослідження їх властивостей |
| title_sort |
синтеза нанокомпозитів магнетит/гідроксоапатит та дослідження їх властивостей |
| author |
Горбик, П.П. Міщенко, В.Н. Петрановська, А.Л. Демченко, Ю.О. Кордубан, О.М. Карбовський, В.Л. Шпак, А.П. |
| author_facet |
Горбик, П.П. Міщенко, В.Н. Петрановська, А.Л. Демченко, Ю.О. Кордубан, О.М. Карбовський, В.Л. Шпак, А.П. |
| publishDate |
2008 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології |
| publisher |
Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Synthesis of Magnetite/Hydroxyapatite Nanocomposites and Investigation of Their Properties |
| description |
Розроблено методику синтези магнеточутливих нанокомпозитів на основі нанокристалічного магнетиту та гідроксоапатиту. Вихідний магнетит синтезували рідкофазним та твердофазним способами. Синтезу гідроксоапатиту на поверхні магнетиту здійснювали золь—ґель-методою. Методами ІЧ-Фур’є-спектроскопії, рентґеноструктурної аналізи та Рентґенової фотоелектронної спектроскопії вивчено склад та структуру одержаних нанокомпозитів. Встановлено, що фаза гідроксоапатиту характеризується співвідношенням Ca/P = 1,7, що відповідає стехіометрії реакції його утворення.
The procedure of synthesis of magnetosensitive nanocomposites is developed on the base of nanocrystalline magnetite and hydroxyapatite. The initial magnetite is synthesised by liquid-phase and solid-phase methods. Synthesis of hydroxyapatite on the surface of magnetite is carried out by sol—gel method. The composition and structure of obtained nanocomposites is studied by IR-Fourier spectroscopy, X-ray diffraction analysis and X-ray photoelectron spectroscopy. As revealed, the phase of hydroxyapatite is characterized by the relation Ca/P = 1.7, which corresponds to stoichiometry of the reaction of its production.
Разработана методика синтеза магниточувствительных нанокомпозитов на основе нанокристаллического магнетита и гидроксоапатита. Исходный магнетит синтезировали жидкофазным и твердофазным способами. Синтез гидроксоапатита на поверхности магнетита осуществляли золь—гельметодом. Методами ИК-фурье-спектроскопии, рентгеноструктурного анализа и рентгеновской фотоэлектронной спектроскопии изучен состав и структура полученных нанокомпозитов. Установлено, что фаза гидроксоапатита характеризуется соотношением Ca/P = 1,7, что соответствует стехиометрии реакции его образования.
|
| issn |
1816-5230 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87943 |
| citation_txt |
Синтеза нанокомпозитів магнетит/гідроксоапатит та дослідження їх властивостей / П.П. Горбик, В.Н. Міщенко, А.Л. Петрановська, Ю.О. Демченко, О.М. Кордубан, В.Л. Карбовський, А.П. Шпак // Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології: Зб. наук. пр. — К.: РВВ ІМФ, 2008. — Т. 6, № 4. — С. 1273—1281. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT gorbikpp sintezananokompozitívmagnetitgídroksoapatittadoslídžennâíhvlastivostei AT míŝenkovn sintezananokompozitívmagnetitgídroksoapatittadoslídžennâíhvlastivostei AT petranovsʹkaal sintezananokompozitívmagnetitgídroksoapatittadoslídžennâíhvlastivostei AT demčenkoûo sintezananokompozitívmagnetitgídroksoapatittadoslídžennâíhvlastivostei AT kordubanom sintezananokompozitívmagnetitgídroksoapatittadoslídžennâíhvlastivostei AT karbovsʹkiivl sintezananokompozitívmagnetitgídroksoapatittadoslídžennâíhvlastivostei AT špakap sintezananokompozitívmagnetitgídroksoapatittadoslídžennâíhvlastivostei AT gorbikpp synthesisofmagnetitehydroxyapatitenanocompositesandinvestigationoftheirproperties AT míŝenkovn synthesisofmagnetitehydroxyapatitenanocompositesandinvestigationoftheirproperties AT petranovsʹkaal synthesisofmagnetitehydroxyapatitenanocompositesandinvestigationoftheirproperties AT demčenkoûo synthesisofmagnetitehydroxyapatitenanocompositesandinvestigationoftheirproperties AT kordubanom synthesisofmagnetitehydroxyapatitenanocompositesandinvestigationoftheirproperties AT karbovsʹkiivl synthesisofmagnetitehydroxyapatitenanocompositesandinvestigationoftheirproperties AT špakap synthesisofmagnetitehydroxyapatitenanocompositesandinvestigationoftheirproperties |
| first_indexed |
2025-11-26T07:56:58Z |
| last_indexed |
2025-11-26T07:56:58Z |
| _version_ |
1850617833089662976 |
| fulltext |
1273
PACS numbers: 62.23.St, 81.20.Fw, 82.75.-z, 82.80.Pv, 87.63.St, 87.64.ks, 87.85.jj
Синтеза нанокомпозитів магнетит/гідроксоапатит
та дослідження їх властивостей
П. П. Горбик, В. Н. Міщенко, А. Л. Петрановська, Ю. О. Демченко,
О. М. Кордубан
*, В. Л. Карбовський
*, А. П. Шпак*
Інститут хімії поверхні ім. О. О. Чуйка НАН України,
вул. Генерала Наумова 17,
03164 Київ, Україна
*Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України,
бульв. Акад. Вернадського, 36,
03680, МСП, Київ-142, Україна
Розроблено методику синтези магнеточутливих нанокомпозитів на основі
нанокристалічного магнетиту та гідроксоапатиту. Вихідний магнетит си-
нтезували рідкофазним та твердофазним способами. Синтезу гідроксоа-
патиту на поверхні магнетиту здійснювали золь—ґель-методою. Методами
ІЧ-Фур’є-спектроскопії, рентґеноструктурної аналізи та Рентґенової фо-
тоелектронної спектроскопії вивчено склад та структуру одержаних на-
нокомпозитів. Встановлено, що фаза гідроксоапатиту характеризується
співвідношенням Ca/P = 1,7, що відповідає стехіометрії реакції його
утворення.
The procedure of synthesis of magnetosensitive nanocomposites is developed
on the base of nanocrystalline magnetite and hydroxyapatite. The initial
magnetite is synthesised by liquid-phase and solid-phase methods. Synthesis
of hydroxyapatite on the surface of magnetite is carried out by sol—gel
method. The composition and structure of obtained nanocomposites is stud-
ied by IR-Fourier spectroscopy, X-ray diffraction analysis and X-ray photo-
electron spectroscopy. As revealed, the phase of hydroxyapatite is character-
ized by the relation Ca/P = 1.7, which corresponds to stoichiometry of the
reaction of its production.
Разработана методика синтеза магниточувствительных нанокомпозитов
на основе нанокристаллического магнетита и гидроксоапатита. Исходный
магнетит синтезировали жидкофазным и твердофазным способами. Син-
тез гидроксоапатита на поверхности магнетита осуществляли золь—гель-
методом. Методами ИК-фурье-спектроскопии, рентгеноструктурного ана-
лиза и рентгеновской фотоэлектронной спектроскопии изучен состав и
структура полученных нанокомпозитов. Установлено, что фаза гидро-
Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології
Nanosystems, Nanomaterials, Nanotechnologies
2008, т. 6, № 4, сс. 1273—1281
© 2008 ІМФ (Інститут металофізики
ім. Г. В. Курдюмова НАН України)
Надруковано в Україні.
Фотокопіювання дозволено
тільки відповідно до ліцензії
1274 П. П. ГОРБИК, В. Н. МІЩЕНКО, А. Л. ПЕТРАНОВСЬКА та ін.
ксоапатита характеризуется соотношением Ca/P = 1,7, что соответствует
стехиометрии реакции его образования.
Ключові слова: синтеза нанокомпозитів, магнетит, гідроксоапатит, ІЧ-
Фур’є-спектроскопія, золь—ґель-метода.
(Отримано 22 листопада 2007 р.)
1. ВСТУП
Розвиток нових схем репродукції клітин в біотехнологічних цик-
лах сприяє, зокрема, впровадженню в біомедичну практику нано-
композитів на основі синтетичного гідроксоапатиту (ГА), що є ана-
логом мінеральної складової кісткових тканин [1]. ГА притаманна
висока біологічна сумісність, завдяки чому він став необхідною
компонентою при створенні матеріялів для кісткової пластики в
стоматології і ортопедії. Наночастинки ГА використовують також
як мінеральні наповнювачі біоактивних матриць [2, 3].
З іншого боку, розроблення магнеточутливих нанокомпозитів з
поліфункціональними властивостями і, наприклад, магнеточутли-
вих носіїв з біосумісною і біоактивною модифікованою поверхнею в
останні роки набуває особливо актуального значення [4]. В першу
чергу це пов’язано зі створенням новітніх лікарських засобів з фун-
кціями медико-біологічних нанороботів, до яких, головним чином,
відносяться: розпізнавання мікробіологічних об’єктів в біологічних
середовищах, діягностика і терапія онкозахворювань на клітинно-
му рівні, цільове доставляння і депонування препарату в органах-
мішенях, зв’язування вірусних частинок і продуктів клітинного
розпаду та їх вилучення з біологічного середовища за допомогою
магнетного поля.
При використанні у якости магнеточутливої компоненти нано-
композитів нанорозмірного магнетиту, який, до речі, має біогенну
природу [5], та модифікуванні його поверхні біосумісними сполу-
ками, важливо оптимізувати функції біомодифікатора. Зокрема,
модифікатори можуть бути використані для закріплення сенсорів,
терапевтичних чи діягностичних препаратів і визначати характе-
ристики лікарських форм (біодоступність, пролонгованість дії та
ін.). Способи закріплення фармакологічних компонентів на повер-
хні біомодифікатора визначаються цільовим призначенням нано-
композиту [6].
Біосумісність ГА усуває багато перешкод для ефективного засто-
сування магнетокерованих лікарських форм на його основі. Однак,
складність хемічної будови та технології синтези ГА істотно обме-
жують можливості їх виготовлення. Тому, на початковому етапі
створення вказаних лікарських форм актуальним завданням є роз-
роблення перспективної для практичного використання хемічної
СИНТЕЗА НАНОКОМПОЗИТІВ МАГНЕТИТ/ГІДРОКСОАПАТИТ 1275
методики синтези ГА відповідної стехіометрії на поверхні нанороз-
мірного магнетиту при збереженні його магнетних властивостей.
2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ МЕТОДИ
Вибір метод одержання ГА, які можна умовно розділити на рідкофа-
зні [7], гідротермальні [8] і твердофазні [9], досить широкий. Однак
недоліки, пов’язані в одних випадках з тривалістю процесу синтези,
в інших – з труднощами контролю чистоти продукту реакції і дис-
персности частинок, а в нашому випадку – специфічного застосу-
вання ГА для модифікування поверхні наночастинок магнетиту,
змусили особливо критично підійти до вирішення цього завдання. З
відомих метод були обрані такі, що дозволяли одержання ГА шля-
хом осадження з розчинів [10—12]. Зокрема, в практиці синтези ряду
матеріялів добре зарекомендував себе золь—ґель-процес одержання
складних оксидів, що характеризується широкими можливостями
підвищення чистоти продукту і його дисперсности.
Процес інкапсулювання наночастинок магнетиту ГА здійснюва-
ли та досліджували на магнетиті, одержаному рідкофазним та
твердофазним способами. Рідкофазним способом магнетні носії
одержували шляхом осадження магнетиту з лужного розчину гід-
роксиду амонію і солей заліза [4].
Твердофазний спосіб ґрунтується на термічному розкладі однієї
або суміші органічних солей Fe(+2)
і Fe(+3)
без доступу кисню. Обидві
методи мають свої особливості в технології одержання магнетиту з
заданими магнетними характеристиками.
Порівняльна аналіза вказує на те, що дифрактограми наночасти-
нок магнетиту, одержаних рідкофазним та високотемпературним
твердофазним способами, є ідентичними та відповідають кристаліч-
ній фазі Fe3O4 з кубічною структурою шпінелі (ICPDS № 19-629).
Покриття ГА на поверхні високодисперсного магнетиту одержу-
вали золь-ґель методою згідно стехіометрії реакції:
10Са(NO3)2 + 6(NH4)2HPO4 + 8NH3 + 2Н2О →
→ Са10(PO4)6(ОН)2 + 20NH4NO3.
Кількість ГА для нанесення на наночастинки магнетиту розрахо-
вували згідно реакції з водних розчинів Са(NO3)2⋅4Н2О та
(NH4)2HPO4 при високих значеннях рН.
Для проведення реакції окремо готували два водних розчини, ві-
льних від СО2:
І розчин – Са(NO3)2⋅4Н2О,
ІІ розчин – (NH4)2HPO4.
Обидва розчини доводили до рН = 12—25% NH4ОН. Розраховану
1276 П. П. ГОРБИК, В. Н. МІЩЕНКО, А. Л. ПЕТРАНОВСЬКА та ін.
кількість магнетиту заливали відповідною кількістю розчину
Са(NO3)2. Для одержання тонкодисперсного матеріялу суміш оброб-
ляли двічі, з перервою 5—10 хв. ультразвуком, протягом 1,5 хв. і за-
лишали на годину. При інтенсивному перемішуванні водної суспен-
зії магнетиту у розчині Са(NO3)2 повільно, малими частинами дода-
вали розчин (NH4)2HPO4. Суттєве значення має порядок зливання
розчинів, тобто розчин (NH4)2HPO4 слід додавати до розчину, що міс-
тить Са(NO3)2 і NH4ОН. В результаті реакції утворювався об’ємний
осад.
Злиті розчини кип’ятили 10 хвилин, давали час охолонути і осіс-
ти. Осад декантирували, промивали тричі гарячою дистильованою
водою від сторонніх продуктів реакції та дисперґували в органіч-
ному розчиннику. Після відділення від розчинника осад висушува-
ли при кімнатній температурі в сушильній шафі при 100°С, а потім
прожарювали протягом 1 год. при 150°С для видалення слідів
NH4NO3.
Для синтези Са10(PO4)6(ОН)2 необхідну кількість компонент роз-
раховували таким чином, щоб молярне співвідношення Са:Р було в
межах 1,67:1,75 при надлишку аміаку (рН = 11).
Одержані зразки досліджували методами ІЧ-Фур’є-спектроско-
пії, рентґеноструктурної аналізи та Рентґенової фотоелектронної
спектроскопії (РФС).
3. РЕЗУЛЬТАТИ
ІЧ-спектри вихідного магнетиту, ГА і нанокомпозиту магне-
тит/гідроксоапатит досліджували за допомогою Фур’є-спектрометра
‘Perkin Elmer’ (модель 1720Х) в діяпазоні 400—4000 см
−1.
На рисунку 1 наведено ІЧ-Фур’є-спектри вихідного магнетиту
�, см
�1
Рис. 1. ІЧ-Фур’є-спектри вихідного магнетиту (М), гідроксоапатиту (ГА)
та нанокомпозиту на основі магнетиту, модифікованого гідроксоапати-
том (М + ГА).
СИНТЕЗА НАНОКОМПОЗИТІВ МАГНЕТИТ/ГІДРОКСОАПАТИТ 1277
(М), гідроксоапатиту (ГА) і нанокомпозиту магнетит/гідроксо-
апатит (М + ГА).
Смуги вбирання 440 см
−1, 560 см
−1, 580 см
−1
(рис. 1, М) характери-
зують коливання зв’язків Fe—O на поверхні магнетних частинок.
Смуги вбирання (СВ) 895, 976, 1050 см
−1
та 1121 см
−1
належать де-
формаційним коливанням Fe—OН груп [12]. Дифузна СВ в діяпазоні
2800—3500 см
−1
належить валентним коливанням ОН-груп поверхні
магнетиту. СВ 1655 см
−1
зумовлена деформаційними коливаннями
молекуль води, адсорбованої на поверхні магнетиту.
З порівняння одержаних ІЧ-спектрів з даними літератури [7, 13—
16] можна зробити висновки, що смуга вбирання в спектрі вихідно-
го ГА (рис. 1, ГА) в області 3569 см
−1
належить валентним коливан-
ням ОН-груп, координованих катіоном. Валентним коливанням
ОН-груп також відповідає широка смуга в області 2800—3700 см
−1,
що свідчить про наявність водневих зв’язків. СВ 1645 см
−1
характе-
ризує деформаційні коливання молекуль води, адсорбованої на по-
верхні ГА. Широка СВ в області 900—1990 см
−1
зумовлена валент-
ними коливаннями зв’язків Р—О.
Про наявність валентних коливань груп СО3
2−
в структурі ГА свід-
чить СВ 1455 см
−1. Смуга вбирання в області 1095 см
−1
належить ко-
ливанням груп РО4
3−
і НРО4
2−
структури ГА. СВ в області 400—800 см
−1
зумовлені деформаційними коливаннями тетраедрів РО4
3−.
Широка СВ в області 3500 см
−1
(рис. 1, М + ГА) відповідає валент-
ним коливанням ОН-груп поверхні нанокомпозиту. Широка СВ в
області 900—1990 см
−1, яка відсутня у ІЧ-спектрі магнетиту, відпо-
відає валентним коливанням хемічних зв’язків Р—О. СВ 1645 см
−1
характеризує деформаційні коливання молекуль води, адсорбова-
них на поверхні нанокомпозиту. СВ 1455 см
−1
належить деформа-
ційним коливанням ОН-груп, а також вказує на наявність в струк-
турі зразка груп СО3
2−. СВ в області 1095—1100 см
−1
належить коли-
ванням груп РО4
3−
і НРО4
2−
структури ГА. СВ в області 500—800 см
−1
належать деформаційним коливанням Fe—OН груп магнетиту. При
термообробленні відбувається руйнування водневих зв’язків і ви-
далення фізично адсорбованої води, однак, завдяки високій термі-
чній стійкості зв’язку ОН-груп з катіоном в ГА, інтенсивність СВ,
зв’язаних з цією групою, не знижується.
Рентґенофазова аналіза зразків 1 та 2 магнетиту, інкапсульова-
ного ГА, проводили на дифрактометрі ДРОН-УМ1 з використанням
фокусування рентґенівських променів за Бреґґом—Брентано,
СоKαλ-випромінення аноди (αλ = 0,179021 нм) та Fe-фільтра у від-
битих променях [17, 18]. Дифрактограми зображені на рис. 2.
Згідно з рентґенодифракційними даними досліджувані зразки
містять магнетит, якому належать найбільш інтенсивні піки на ди-
фрактограмах, і ГА, піки якого спостерігаються при кутах
2α = 30,2, 33,7, 37,1, 37,6, 38,4, 39,8, 46,6, 54,8°. Середній розмір
кристалітів магнетиту та ГА розраховували згідно пікам (311) та
1278 П. П. ГОРБИК, В. Н. МІЩЕНКО, А. Л. ПЕТРАНОВСЬКА та ін.
(002), відповідно, з використанням формули Шеррера. Фазовий
склад і середній розмір кристалітів досліджуваних фаз наведені в
таблиці.
Електронну структуру наночастинок досліджували методою рен-
тґенівської фотоелектронної спектроскопії (РФС) на електронному
спектрометрі ЭС-2402 з енерґоаналізатором PHOIBOS-100_SPECS
(ЕМgKα
= 1253,6 eВ, Р = 200 Bт, P = 2⋅10−7
Па). Спектрометр оснаще-
ний йонною гарматою IQE-11/35 і джерелом повільних електронів
FG-15/40 для компенсації зарядження поверхні діелектриків [18,
19].
З метою визначення величини співвідношення Са/Р було дослі-
джено Са2р-, P2p-спектри (рис. 3, 4).
На рисунку 3 наведено Ca2p-спектри зразків нанокомпозитів.
Енергія зв’язку максимумів Ca2p3/2-ліній становить 351 еВ, що
співпадає зі значеннями для ГА (351—352 еВ).
Енергія зв’язку максимуму P2p-лінії становить 137 еВ, що також
співпадає зі значеннями для ГА (137—138 еВ) [20].
Розкладання експериментальних Са2р-, P2p-спектрів на окремі
компоненти здійснювалось методою Ґавса—Ньютона. Площа ком-
Рис. 2. Дифрактограми зразків нанокомпозитів магнетит/гідроксоапатит,
одержаного рідкофазною (1) та твердофазною (2) методами.
ТАБЛИЦЯ. Середній розмір кристалітів в структурі нанокомпозитів
магнетит/гідроксоапатит згідно з JCPDS № 19-629 та JCPDS № 21-145.
Тип зразка Фазовий склад Середній розмір кристалітів, нм
1 Fe3O4
Ca10(PO4)6(OH)2
15
20—25
2 Fe3O4
Ca10(PO4)6(OH)2
35—40
20—25
СИНТЕЗА НАНОКОМПОЗИТІВ МАГНЕТИТ/ГІДРОКСОАПАТИТ 1279
понент визначалась після вирахування нелінійного фону за мето-
дою Ширлі [19]. Одержані площі компонент в сумі дають величину,
пропорційну атомовій концентрації елементу. З метою калібруван-
ня було одержано також Са2р-, P2p-спектри еталонного зразка ГА.
За даними РФС для синтезованих зразків нанокомпозитів відно-
шення Са/Р змінювалось в діяпазоні 1,6—1,7. Це близько до опти-
мального стехіометричного значення для ГА (Са/Р = 1,67). Товщи-
ни іммобілізованих на поверхні наночастинок магнетиту шарів ГА,
визначені за співвідношенням площ Fe2p-/Fe3p-ліній, є близькими
і становлять ∼ 4 нм (оцінено за приростом маси нанокомпозиту, яка
становила 30%).
Енерґія максимуму Fe2p3/2-лінії (713,2 еВ, рис. 5) відповідає фазі
FePO4, в області 710,3 еВ та 711,3 еВ присутні внески відповідно від
Fe2O3 та Fe3O4. Особливості Fe2p3/2-ліній в області високих енергій
(714,8 еВ та 819,3 еВ), які сформовані внесками сателітних ліній, в
Рис. 3. Ca2p-спектри зразків нанокомпозитів на основі магнетиту, оде-
ржаного рідкофазною (1) та твердофазною (2) методами.
Рис. 4. P2p-спектри зразків нанокомпозитів на основі магнетиту, одер-
жаного рідкофазною (1) та твердофазною (2) методами.
1280 П. П. ГОРБИК, В. Н. МІЩЕНКО, А. Л. ПЕТРАНОВСЬКА та ін.
зразках 1 та 2 відрізняються. В зразку 2 внесок сателітів вищий, що
вказує на збільшення спінової щільності на атомах заліза.
Таким чином, згідно даним РФС, величина співвідношення Са/Р
в іммобілізованому поверхневому шарі синтезованих зразків відпо-
відає стехіометрії ГА, товщина шарів становить ∼ 4 нм, магнетитне
ядро зразків, синтезованих твердофазним способом характеризу-
ється збільшеним внеском високоспінових станів.
4. ВИСНОВКИ
Розроблено методику хемічного модифікування поверхні наночасти-
нок магнетиту гідроксоапатитом. Методами ІЧ-Фур’є-спектроскопії,
рентґенофазової аналізи та Рентґенової фотоелектронної спектроско-
пії вивчено функціональний склад модифікованої поверхні та її стру-
ктуру. Встановлено, що в результаті синтези на поверхні нанорозмір-
них частинок магнетиту утворюється фаза гідроксоапатиту з співвід-
ношенням Ca/P = 1,7, що відповідає стехіометрії реакції.
ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. S. V. Dorozhkin and M. Epple, Angev. Chem., 41: 3130 (2002).
2. T. Kokubo, H. M. Kum, and M. Kawashita, Biomaterials, 24: 2161 (2003).
3. А. Г. Вересов, В. И. Путляев, Ю. Д. Третьяков, Рос. хим. журн., 44: 32 (2000).
4. А. П. Шпак, П. П. Горбик, В. Ф. Чехун, Л. Г. Гречко, И. В. Дубровин, А. Л.
Петрановская, Л. Ю. Вергун, О. М. Кордубан, Л. Б. Лерман, Физико-химия
наноматериалов и супрамолекулярных структур: Сб. научн. трудов НАН
Украины (Киев: 2007), т. 1, с. 45.
5. В. П. Орловский, В. С. Комлев, С. М. Баринов, Неорган. матер., 38, № 10:
1159 (2002).
6. П. П. Горбик, А. Л. Петрановська, Л. П. Сторожук, Н. Ю. Лук’янова, О. М.
Рис. 5. Fe2p3/2-спектри зразків нанокомпозитів на основі магнетиту, одер-
жаних рідкофазною (1) та твердофазною (2)методами.
СИНТЕЗА НАНОКОМПОЗИТІВ МАГНЕТИТ/ГІДРОКСОАПАТИТ 1281
Кордубан, С. М. Махно, О. О. Чуйко, В. Ф. Чехун, А. П. Шпак, Український
хімічний журнал, 73, № 5: 24 (2007).
7. В. П. Орловский, Ж. А. Ежова, Г. В. Родичева и др., Журн. неорган. химии,
37, № 4: 881 (1992).
8. H. Нoshimura, H. Suda, K. Okamoto, and K. Ioku, Nippon Kagaku Kaishi, 21,
No. 10: 1402 (1991).
9. H. Monma, J. Ceram. Soc. Jpn., 28, No. 10: 97 (1980).
10. E. Lerner, R. A. Zoury, and S. Sarid, J. Cryst. Growth, 97, No. 3/4: 725 (1989).
11. P. N. Patel, J. Inorg. Nucl. Chem., 42: 1129 (1980).
12. K. Ionas, I. Vassanyi, and I. Uagvari, Phys. Chem. Minerals, 6: 55 (1980).
13. Л. Литтл, Инфракрасные спектры адсорбированных молекул (Москва:
Мир: 1969).
14. Н. А. Чумаевский, Е. П. Орловский, Ж. А. Ежова и др., Журн. неорган. хи-
мии, 37, № 7: 1455 (1992).
15. J. Rena and M. Vallet-Regi, J. Eur. Ceram. Soc., 23, No. 10: 1687 (2003).
16. П. А. Арсеньев, А. А. Евдокимов, С. А. Смирнов, Журнал неорг. химии, 37,
№ 12: 2649 (1992).
17. А. Гинье, Рентгенография кристаллов (Москва: Изд-во физ.-мат. лит.:
1961).
18. Е. И. Оранская, Ю. И. Горников, Т. В. Фесенко, Зав. лаб., 60, № 1: 28 (1994).
19. В. И. Нефедов, Рентгеноэлектронная спектроскопия химических соедине-
ний (Москва: Химия: 1984).
20. C. D. Wagner, J. F. Moulder, L. E. Davis, and W. M. Riggs, Handbook of X-Ray
Photoelectron Spectroscopy (New York: Perking—Elmer Corp.: 1979).
|