Синтеза нанокомпозитів магнетит/гідроксоапатит та дослідження їх властивостей

Розроблено методику синтези магнеточутливих нанокомпозитів на основі нанокристалічного магнетиту та гідроксоапатиту. Вихідний магнетит синтезували рідкофазним та твердофазним способами. Синтезу гідроксоапатиту на поверхні магнетиту здійснювали золь—ґель-методою. Методами ІЧ-Фур’є-спектроскопії, рент...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології
Дата:2008
Автори: Горбик, П.П., Міщенко, В.Н., Петрановська, А.Л., Демченко, Ю.О., Кордубан, О.М., Карбовський, В.Л., Шпак, А.П.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України 2008
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87943
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Синтеза нанокомпозитів магнетит/гідроксоапатит та дослідження їх властивостей / П.П. Горбик, В.Н. Міщенко, А.Л. Петрановська, Ю.О. Демченко, О.М. Кордубан, В.Л. Карбовський, А.П. Шпак // Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології: Зб. наук. пр. — К.: РВВ ІМФ, 2008. — Т. 6, № 4. — С. 1273—1281. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859552247180951552
author Горбик, П.П.
Міщенко, В.Н.
Петрановська, А.Л.
Демченко, Ю.О.
Кордубан, О.М.
Карбовський, В.Л.
Шпак, А.П.
author_facet Горбик, П.П.
Міщенко, В.Н.
Петрановська, А.Л.
Демченко, Ю.О.
Кордубан, О.М.
Карбовський, В.Л.
Шпак, А.П.
citation_txt Синтеза нанокомпозитів магнетит/гідроксоапатит та дослідження їх властивостей / П.П. Горбик, В.Н. Міщенко, А.Л. Петрановська, Ю.О. Демченко, О.М. Кордубан, В.Л. Карбовський, А.П. Шпак // Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології: Зб. наук. пр. — К.: РВВ ІМФ, 2008. — Т. 6, № 4. — С. 1273—1281. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології
description Розроблено методику синтези магнеточутливих нанокомпозитів на основі нанокристалічного магнетиту та гідроксоапатиту. Вихідний магнетит синтезували рідкофазним та твердофазним способами. Синтезу гідроксоапатиту на поверхні магнетиту здійснювали золь—ґель-методою. Методами ІЧ-Фур’є-спектроскопії, рентґеноструктурної аналізи та Рентґенової фотоелектронної спектроскопії вивчено склад та структуру одержаних нанокомпозитів. Встановлено, що фаза гідроксоапатиту характеризується співвідношенням Ca/P = 1,7, що відповідає стехіометрії реакції його утворення. The procedure of synthesis of magnetosensitive nanocomposites is developed on the base of nanocrystalline magnetite and hydroxyapatite. The initial magnetite is synthesised by liquid-phase and solid-phase methods. Synthesis of hydroxyapatite on the surface of magnetite is carried out by sol—gel method. The composition and structure of obtained nanocomposites is studied by IR-Fourier spectroscopy, X-ray diffraction analysis and X-ray photoelectron spectroscopy. As revealed, the phase of hydroxyapatite is characterized by the relation Ca/P = 1.7, which corresponds to stoichiometry of the reaction of its production. Разработана методика синтеза магниточувствительных нанокомпозитов на основе нанокристаллического магнетита и гидроксоапатита. Исходный магнетит синтезировали жидкофазным и твердофазным способами. Синтез гидроксоапатита на поверхности магнетита осуществляли золь—гельметодом. Методами ИК-фурье-спектроскопии, рентгеноструктурного анализа и рентгеновской фотоэлектронной спектроскопии изучен состав и структура полученных нанокомпозитов. Установлено, что фаза гидроксоапатита характеризуется соотношением Ca/P = 1,7, что соответствует стехиометрии реакции его образования.
first_indexed 2025-11-26T07:56:58Z
format Article
fulltext 1273 PACS numbers: 62.23.St, 81.20.Fw, 82.75.-z, 82.80.Pv, 87.63.St, 87.64.ks, 87.85.jj Синтеза нанокомпозитів магнетит/гідроксоапатит та дослідження їх властивостей П. П. Горбик, В. Н. Міщенко, А. Л. Петрановська, Ю. О. Демченко, О. М. Кордубан *, В. Л. Карбовський *, А. П. Шпак* Інститут хімії поверхні ім. О. О. Чуйка НАН України, вул. Генерала Наумова 17, 03164 Київ, Україна *Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, бульв. Акад. Вернадського, 36, 03680, МСП, Київ-142, Україна Розроблено методику синтези магнеточутливих нанокомпозитів на основі нанокристалічного магнетиту та гідроксоапатиту. Вихідний магнетит си- нтезували рідкофазним та твердофазним способами. Синтезу гідроксоа- патиту на поверхні магнетиту здійснювали золь—ґель-методою. Методами ІЧ-Фур’є-спектроскопії, рентґеноструктурної аналізи та Рентґенової фо- тоелектронної спектроскопії вивчено склад та структуру одержаних на- нокомпозитів. Встановлено, що фаза гідроксоапатиту характеризується співвідношенням Ca/P = 1,7, що відповідає стехіометрії реакції його утворення. The procedure of synthesis of magnetosensitive nanocomposites is developed on the base of nanocrystalline magnetite and hydroxyapatite. The initial magnetite is synthesised by liquid-phase and solid-phase methods. Synthesis of hydroxyapatite on the surface of magnetite is carried out by sol—gel method. The composition and structure of obtained nanocomposites is stud- ied by IR-Fourier spectroscopy, X-ray diffraction analysis and X-ray photo- electron spectroscopy. As revealed, the phase of hydroxyapatite is character- ized by the relation Ca/P = 1.7, which corresponds to stoichiometry of the reaction of its production. Разработана методика синтеза магниточувствительных нанокомпозитов на основе нанокристаллического магнетита и гидроксоапатита. Исходный магнетит синтезировали жидкофазным и твердофазным способами. Син- тез гидроксоапатита на поверхности магнетита осуществляли золь—гель- методом. Методами ИК-фурье-спектроскопии, рентгеноструктурного ана- лиза и рентгеновской фотоэлектронной спектроскопии изучен состав и структура полученных нанокомпозитов. Установлено, что фаза гидро- Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології Nanosystems, Nanomaterials, Nanotechnologies 2008, т. 6, № 4, сс. 1273—1281 © 2008 ІМФ (Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України) Надруковано в Україні. Фотокопіювання дозволено тільки відповідно до ліцензії 1274 П. П. ГОРБИК, В. Н. МІЩЕНКО, А. Л. ПЕТРАНОВСЬКА та ін. ксоапатита характеризуется соотношением Ca/P = 1,7, что соответствует стехиометрии реакции его образования. Ключові слова: синтеза нанокомпозитів, магнетит, гідроксоапатит, ІЧ- Фур’є-спектроскопія, золь—ґель-метода. (Отримано 22 листопада 2007 р.) 1. ВСТУП Розвиток нових схем репродукції клітин в біотехнологічних цик- лах сприяє, зокрема, впровадженню в біомедичну практику нано- композитів на основі синтетичного гідроксоапатиту (ГА), що є ана- логом мінеральної складової кісткових тканин [1]. ГА притаманна висока біологічна сумісність, завдяки чому він став необхідною компонентою при створенні матеріялів для кісткової пластики в стоматології і ортопедії. Наночастинки ГА використовують також як мінеральні наповнювачі біоактивних матриць [2, 3]. З іншого боку, розроблення магнеточутливих нанокомпозитів з поліфункціональними властивостями і, наприклад, магнеточутли- вих носіїв з біосумісною і біоактивною модифікованою поверхнею в останні роки набуває особливо актуального значення [4]. В першу чергу це пов’язано зі створенням новітніх лікарських засобів з фун- кціями медико-біологічних нанороботів, до яких, головним чином, відносяться: розпізнавання мікробіологічних об’єктів в біологічних середовищах, діягностика і терапія онкозахворювань на клітинно- му рівні, цільове доставляння і депонування препарату в органах- мішенях, зв’язування вірусних частинок і продуктів клітинного розпаду та їх вилучення з біологічного середовища за допомогою магнетного поля. При використанні у якости магнеточутливої компоненти нано- композитів нанорозмірного магнетиту, який, до речі, має біогенну природу [5], та модифікуванні його поверхні біосумісними сполу- ками, важливо оптимізувати функції біомодифікатора. Зокрема, модифікатори можуть бути використані для закріплення сенсорів, терапевтичних чи діягностичних препаратів і визначати характе- ристики лікарських форм (біодоступність, пролонгованість дії та ін.). Способи закріплення фармакологічних компонентів на повер- хні біомодифікатора визначаються цільовим призначенням нано- композиту [6]. Біосумісність ГА усуває багато перешкод для ефективного засто- сування магнетокерованих лікарських форм на його основі. Однак, складність хемічної будови та технології синтези ГА істотно обме- жують можливості їх виготовлення. Тому, на початковому етапі створення вказаних лікарських форм актуальним завданням є роз- роблення перспективної для практичного використання хемічної СИНТЕЗА НАНОКОМПОЗИТІВ МАГНЕТИТ/ГІДРОКСОАПАТИТ 1275 методики синтези ГА відповідної стехіометрії на поверхні нанороз- мірного магнетиту при збереженні його магнетних властивостей. 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ МЕТОДИ Вибір метод одержання ГА, які можна умовно розділити на рідкофа- зні [7], гідротермальні [8] і твердофазні [9], досить широкий. Однак недоліки, пов’язані в одних випадках з тривалістю процесу синтези, в інших – з труднощами контролю чистоти продукту реакції і дис- персности частинок, а в нашому випадку – специфічного застосу- вання ГА для модифікування поверхні наночастинок магнетиту, змусили особливо критично підійти до вирішення цього завдання. З відомих метод були обрані такі, що дозволяли одержання ГА шля- хом осадження з розчинів [10—12]. Зокрема, в практиці синтези ряду матеріялів добре зарекомендував себе золь—ґель-процес одержання складних оксидів, що характеризується широкими можливостями підвищення чистоти продукту і його дисперсности. Процес інкапсулювання наночастинок магнетиту ГА здійснюва- ли та досліджували на магнетиті, одержаному рідкофазним та твердофазним способами. Рідкофазним способом магнетні носії одержували шляхом осадження магнетиту з лужного розчину гід- роксиду амонію і солей заліза [4]. Твердофазний спосіб ґрунтується на термічному розкладі однієї або суміші органічних солей Fe(+2) і Fe(+3) без доступу кисню. Обидві методи мають свої особливості в технології одержання магнетиту з заданими магнетними характеристиками. Порівняльна аналіза вказує на те, що дифрактограми наночасти- нок магнетиту, одержаних рідкофазним та високотемпературним твердофазним способами, є ідентичними та відповідають кристаліч- ній фазі Fe3O4 з кубічною структурою шпінелі (ICPDS № 19-629). Покриття ГА на поверхні високодисперсного магнетиту одержу- вали золь-ґель методою згідно стехіометрії реакції: 10Са(NO3)2 + 6(NH4)2HPO4 + 8NH3 + 2Н2О → → Са10(PO4)6(ОН)2 + 20NH4NO3. Кількість ГА для нанесення на наночастинки магнетиту розрахо- вували згідно реакції з водних розчинів Са(NO3)2⋅4Н2О та (NH4)2HPO4 при високих значеннях рН. Для проведення реакції окремо готували два водних розчини, ві- льних від СО2: І розчин – Са(NO3)2⋅4Н2О, ІІ розчин – (NH4)2HPO4. Обидва розчини доводили до рН = 12—25% NH4ОН. Розраховану 1276 П. П. ГОРБИК, В. Н. МІЩЕНКО, А. Л. ПЕТРАНОВСЬКА та ін. кількість магнетиту заливали відповідною кількістю розчину Са(NO3)2. Для одержання тонкодисперсного матеріялу суміш оброб- ляли двічі, з перервою 5—10 хв. ультразвуком, протягом 1,5 хв. і за- лишали на годину. При інтенсивному перемішуванні водної суспен- зії магнетиту у розчині Са(NO3)2 повільно, малими частинами дода- вали розчин (NH4)2HPO4. Суттєве значення має порядок зливання розчинів, тобто розчин (NH4)2HPO4 слід додавати до розчину, що міс- тить Са(NO3)2 і NH4ОН. В результаті реакції утворювався об’ємний осад. Злиті розчини кип’ятили 10 хвилин, давали час охолонути і осіс- ти. Осад декантирували, промивали тричі гарячою дистильованою водою від сторонніх продуктів реакції та дисперґували в органіч- ному розчиннику. Після відділення від розчинника осад висушува- ли при кімнатній температурі в сушильній шафі при 100°С, а потім прожарювали протягом 1 год. при 150°С для видалення слідів NH4NO3. Для синтези Са10(PO4)6(ОН)2 необхідну кількість компонент роз- раховували таким чином, щоб молярне співвідношення Са:Р було в межах 1,67:1,75 при надлишку аміаку (рН = 11). Одержані зразки досліджували методами ІЧ-Фур’є-спектроско- пії, рентґеноструктурної аналізи та Рентґенової фотоелектронної спектроскопії (РФС). 3. РЕЗУЛЬТАТИ ІЧ-спектри вихідного магнетиту, ГА і нанокомпозиту магне- тит/гідроксоапатит досліджували за допомогою Фур’є-спектрометра ‘Perkin Elmer’ (модель 1720Х) в діяпазоні 400—4000 см −1. На рисунку 1 наведено ІЧ-Фур’є-спектри вихідного магнетиту �, см �1 Рис. 1. ІЧ-Фур’є-спектри вихідного магнетиту (М), гідроксоапатиту (ГА) та нанокомпозиту на основі магнетиту, модифікованого гідроксоапати- том (М + ГА). СИНТЕЗА НАНОКОМПОЗИТІВ МАГНЕТИТ/ГІДРОКСОАПАТИТ 1277 (М), гідроксоапатиту (ГА) і нанокомпозиту магнетит/гідроксо- апатит (М + ГА). Смуги вбирання 440 см −1, 560 см −1, 580 см −1 (рис. 1, М) характери- зують коливання зв’язків Fe—O на поверхні магнетних частинок. Смуги вбирання (СВ) 895, 976, 1050 см −1 та 1121 см −1 належать де- формаційним коливанням Fe—OН груп [12]. Дифузна СВ в діяпазоні 2800—3500 см −1 належить валентним коливанням ОН-груп поверхні магнетиту. СВ 1655 см −1 зумовлена деформаційними коливаннями молекуль води, адсорбованої на поверхні магнетиту. З порівняння одержаних ІЧ-спектрів з даними літератури [7, 13— 16] можна зробити висновки, що смуга вбирання в спектрі вихідно- го ГА (рис. 1, ГА) в області 3569 см −1 належить валентним коливан- ням ОН-груп, координованих катіоном. Валентним коливанням ОН-груп також відповідає широка смуга в області 2800—3700 см −1, що свідчить про наявність водневих зв’язків. СВ 1645 см −1 характе- ризує деформаційні коливання молекуль води, адсорбованої на по- верхні ГА. Широка СВ в області 900—1990 см −1 зумовлена валент- ними коливаннями зв’язків Р—О. Про наявність валентних коливань груп СО3 2− в структурі ГА свід- чить СВ 1455 см −1. Смуга вбирання в області 1095 см −1 належить ко- ливанням груп РО4 3− і НРО4 2− структури ГА. СВ в області 400—800 см −1 зумовлені деформаційними коливаннями тетраедрів РО4 3−. Широка СВ в області 3500 см −1 (рис. 1, М + ГА) відповідає валент- ним коливанням ОН-груп поверхні нанокомпозиту. Широка СВ в області 900—1990 см −1, яка відсутня у ІЧ-спектрі магнетиту, відпо- відає валентним коливанням хемічних зв’язків Р—О. СВ 1645 см −1 характеризує деформаційні коливання молекуль води, адсорбова- них на поверхні нанокомпозиту. СВ 1455 см −1 належить деформа- ційним коливанням ОН-груп, а також вказує на наявність в струк- турі зразка груп СО3 2−. СВ в області 1095—1100 см −1 належить коли- ванням груп РО4 3− і НРО4 2− структури ГА. СВ в області 500—800 см −1 належать деформаційним коливанням Fe—OН груп магнетиту. При термообробленні відбувається руйнування водневих зв’язків і ви- далення фізично адсорбованої води, однак, завдяки високій термі- чній стійкості зв’язку ОН-груп з катіоном в ГА, інтенсивність СВ, зв’язаних з цією групою, не знижується. Рентґенофазова аналіза зразків 1 та 2 магнетиту, інкапсульова- ного ГА, проводили на дифрактометрі ДРОН-УМ1 з використанням фокусування рентґенівських променів за Бреґґом—Брентано, СоKαλ-випромінення аноди (αλ = 0,179021 нм) та Fe-фільтра у від- битих променях [17, 18]. Дифрактограми зображені на рис. 2. Згідно з рентґенодифракційними даними досліджувані зразки містять магнетит, якому належать найбільш інтенсивні піки на ди- фрактограмах, і ГА, піки якого спостерігаються при кутах 2α = 30,2, 33,7, 37,1, 37,6, 38,4, 39,8, 46,6, 54,8°. Середній розмір кристалітів магнетиту та ГА розраховували згідно пікам (311) та 1278 П. П. ГОРБИК, В. Н. МІЩЕНКО, А. Л. ПЕТРАНОВСЬКА та ін. (002), відповідно, з використанням формули Шеррера. Фазовий склад і середній розмір кристалітів досліджуваних фаз наведені в таблиці. Електронну структуру наночастинок досліджували методою рен- тґенівської фотоелектронної спектроскопії (РФС) на електронному спектрометрі ЭС-2402 з енерґоаналізатором PHOIBOS-100_SPECS (ЕМgKα = 1253,6 eВ, Р = 200 Bт, P = 2⋅10−7 Па). Спектрометр оснаще- ний йонною гарматою IQE-11/35 і джерелом повільних електронів FG-15/40 для компенсації зарядження поверхні діелектриків [18, 19]. З метою визначення величини співвідношення Са/Р було дослі- джено Са2р-, P2p-спектри (рис. 3, 4). На рисунку 3 наведено Ca2p-спектри зразків нанокомпозитів. Енергія зв’язку максимумів Ca2p3/2-ліній становить 351 еВ, що співпадає зі значеннями для ГА (351—352 еВ). Енергія зв’язку максимуму P2p-лінії становить 137 еВ, що також співпадає зі значеннями для ГА (137—138 еВ) [20]. Розкладання експериментальних Са2р-, P2p-спектрів на окремі компоненти здійснювалось методою Ґавса—Ньютона. Площа ком- Рис. 2. Дифрактограми зразків нанокомпозитів магнетит/гідроксоапатит, одержаного рідкофазною (1) та твердофазною (2) методами. ТАБЛИЦЯ. Середній розмір кристалітів в структурі нанокомпозитів магнетит/гідроксоапатит згідно з JCPDS № 19-629 та JCPDS № 21-145. Тип зразка Фазовий склад Середній розмір кристалітів, нм 1 Fe3O4 Ca10(PO4)6(OH)2 15 20—25 2 Fe3O4 Ca10(PO4)6(OH)2 35—40 20—25 СИНТЕЗА НАНОКОМПОЗИТІВ МАГНЕТИТ/ГІДРОКСОАПАТИТ 1279 понент визначалась після вирахування нелінійного фону за мето- дою Ширлі [19]. Одержані площі компонент в сумі дають величину, пропорційну атомовій концентрації елементу. З метою калібруван- ня було одержано також Са2р-, P2p-спектри еталонного зразка ГА. За даними РФС для синтезованих зразків нанокомпозитів відно- шення Са/Р змінювалось в діяпазоні 1,6—1,7. Це близько до опти- мального стехіометричного значення для ГА (Са/Р = 1,67). Товщи- ни іммобілізованих на поверхні наночастинок магнетиту шарів ГА, визначені за співвідношенням площ Fe2p-/Fe3p-ліній, є близькими і становлять ∼ 4 нм (оцінено за приростом маси нанокомпозиту, яка становила 30%). Енерґія максимуму Fe2p3/2-лінії (713,2 еВ, рис. 5) відповідає фазі FePO4, в області 710,3 еВ та 711,3 еВ присутні внески відповідно від Fe2O3 та Fe3O4. Особливості Fe2p3/2-ліній в області високих енергій (714,8 еВ та 819,3 еВ), які сформовані внесками сателітних ліній, в Рис. 3. Ca2p-спектри зразків нанокомпозитів на основі магнетиту, оде- ржаного рідкофазною (1) та твердофазною (2) методами. Рис. 4. P2p-спектри зразків нанокомпозитів на основі магнетиту, одер- жаного рідкофазною (1) та твердофазною (2) методами. 1280 П. П. ГОРБИК, В. Н. МІЩЕНКО, А. Л. ПЕТРАНОВСЬКА та ін. зразках 1 та 2 відрізняються. В зразку 2 внесок сателітів вищий, що вказує на збільшення спінової щільності на атомах заліза. Таким чином, згідно даним РФС, величина співвідношення Са/Р в іммобілізованому поверхневому шарі синтезованих зразків відпо- відає стехіометрії ГА, товщина шарів становить ∼ 4 нм, магнетитне ядро зразків, синтезованих твердофазним способом характеризу- ється збільшеним внеском високоспінових станів. 4. ВИСНОВКИ Розроблено методику хемічного модифікування поверхні наночасти- нок магнетиту гідроксоапатитом. Методами ІЧ-Фур’є-спектроскопії, рентґенофазової аналізи та Рентґенової фотоелектронної спектроско- пії вивчено функціональний склад модифікованої поверхні та її стру- ктуру. Встановлено, що в результаті синтези на поверхні нанорозмір- них частинок магнетиту утворюється фаза гідроксоапатиту з співвід- ношенням Ca/P = 1,7, що відповідає стехіометрії реакції. ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА 1. S. V. Dorozhkin and M. Epple, Angev. Chem., 41: 3130 (2002). 2. T. Kokubo, H. M. Kum, and M. Kawashita, Biomaterials, 24: 2161 (2003). 3. А. Г. Вересов, В. И. Путляев, Ю. Д. Третьяков, Рос. хим. журн., 44: 32 (2000). 4. А. П. Шпак, П. П. Горбик, В. Ф. Чехун, Л. Г. Гречко, И. В. Дубровин, А. Л. Петрановская, Л. Ю. Вергун, О. М. Кордубан, Л. Б. Лерман, Физико-химия наноматериалов и супрамолекулярных структур: Сб. научн. трудов НАН Украины (Киев: 2007), т. 1, с. 45. 5. В. П. Орловский, В. С. Комлев, С. М. Баринов, Неорган. матер., 38, № 10: 1159 (2002). 6. П. П. Горбик, А. Л. Петрановська, Л. П. Сторожук, Н. Ю. Лук’янова, О. М. Рис. 5. Fe2p3/2-спектри зразків нанокомпозитів на основі магнетиту, одер- жаних рідкофазною (1) та твердофазною (2)методами. СИНТЕЗА НАНОКОМПОЗИТІВ МАГНЕТИТ/ГІДРОКСОАПАТИТ 1281 Кордубан, С. М. Махно, О. О. Чуйко, В. Ф. Чехун, А. П. Шпак, Український хімічний журнал, 73, № 5: 24 (2007). 7. В. П. Орловский, Ж. А. Ежова, Г. В. Родичева и др., Журн. неорган. химии, 37, № 4: 881 (1992). 8. H. Нoshimura, H. Suda, K. Okamoto, and K. Ioku, Nippon Kagaku Kaishi, 21, No. 10: 1402 (1991). 9. H. Monma, J. Ceram. Soc. Jpn., 28, No. 10: 97 (1980). 10. E. Lerner, R. A. Zoury, and S. Sarid, J. Cryst. Growth, 97, No. 3/4: 725 (1989). 11. P. N. Patel, J. Inorg. Nucl. Chem., 42: 1129 (1980). 12. K. Ionas, I. Vassanyi, and I. Uagvari, Phys. Chem. Minerals, 6: 55 (1980). 13. Л. Литтл, Инфракрасные спектры адсорбированных молекул (Москва: Мир: 1969). 14. Н. А. Чумаевский, Е. П. Орловский, Ж. А. Ежова и др., Журн. неорган. хи- мии, 37, № 7: 1455 (1992). 15. J. Rena and M. Vallet-Regi, J. Eur. Ceram. Soc., 23, No. 10: 1687 (2003). 16. П. А. Арсеньев, А. А. Евдокимов, С. А. Смирнов, Журнал неорг. химии, 37, № 12: 2649 (1992). 17. А. Гинье, Рентгенография кристаллов (Москва: Изд-во физ.-мат. лит.: 1961). 18. Е. И. Оранская, Ю. И. Горников, Т. В. Фесенко, Зав. лаб., 60, № 1: 28 (1994). 19. В. И. Нефедов, Рентгеноэлектронная спектроскопия химических соедине- ний (Москва: Химия: 1984). 20. C. D. Wagner, J. F. Moulder, L. E. Davis, and W. M. Riggs, Handbook of X-Ray Photoelectron Spectroscopy (New York: Perking—Elmer Corp.: 1979).
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-87943
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1816-5230
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-26T07:56:58Z
publishDate 2008
publisher Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України
record_format dspace
spelling Горбик, П.П.
Міщенко, В.Н.
Петрановська, А.Л.
Демченко, Ю.О.
Кордубан, О.М.
Карбовський, В.Л.
Шпак, А.П.
2015-10-31T16:23:31Z
2015-10-31T16:23:31Z
2008
Синтеза нанокомпозитів магнетит/гідроксоапатит та дослідження їх властивостей / П.П. Горбик, В.Н. Міщенко, А.Л. Петрановська, Ю.О. Демченко, О.М. Кордубан, В.Л. Карбовський, А.П. Шпак // Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології: Зб. наук. пр. — К.: РВВ ІМФ, 2008. — Т. 6, № 4. — С. 1273—1281. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
1816-5230
PACS numbers: 62.23.St,81.20.Fw,82.75.-z,82.80.Pv,87.63.St,87.64.ks,87.85.jj
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87943
Розроблено методику синтези магнеточутливих нанокомпозитів на основі нанокристалічного магнетиту та гідроксоапатиту. Вихідний магнетит синтезували рідкофазним та твердофазним способами. Синтезу гідроксоапатиту на поверхні магнетиту здійснювали золь—ґель-методою. Методами ІЧ-Фур’є-спектроскопії, рентґеноструктурної аналізи та Рентґенової фотоелектронної спектроскопії вивчено склад та структуру одержаних нанокомпозитів. Встановлено, що фаза гідроксоапатиту характеризується співвідношенням Ca/P = 1,7, що відповідає стехіометрії реакції його утворення.
The procedure of synthesis of magnetosensitive nanocomposites is developed on the base of nanocrystalline magnetite and hydroxyapatite. The initial magnetite is synthesised by liquid-phase and solid-phase methods. Synthesis of hydroxyapatite on the surface of magnetite is carried out by sol—gel method. The composition and structure of obtained nanocomposites is studied by IR-Fourier spectroscopy, X-ray diffraction analysis and X-ray photoelectron spectroscopy. As revealed, the phase of hydroxyapatite is characterized by the relation Ca/P = 1.7, which corresponds to stoichiometry of the reaction of its production.
Разработана методика синтеза магниточувствительных нанокомпозитов на основе нанокристаллического магнетита и гидроксоапатита. Исходный магнетит синтезировали жидкофазным и твердофазным способами. Синтез гидроксоапатита на поверхности магнетита осуществляли золь—гельметодом. Методами ИК-фурье-спектроскопии, рентгеноструктурного анализа и рентгеновской фотоэлектронной спектроскопии изучен состав и структура полученных нанокомпозитов. Установлено, что фаза гидроксоапатита характеризуется соотношением Ca/P = 1,7, что соответствует стехиометрии реакции его образования.
uk
Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України
Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології
Синтеза нанокомпозитів магнетит/гідроксоапатит та дослідження їх властивостей
Synthesis of Magnetite/Hydroxyapatite Nanocomposites and Investigation of Their Properties
Article
published earlier
spellingShingle Синтеза нанокомпозитів магнетит/гідроксоапатит та дослідження їх властивостей
Горбик, П.П.
Міщенко, В.Н.
Петрановська, А.Л.
Демченко, Ю.О.
Кордубан, О.М.
Карбовський, В.Л.
Шпак, А.П.
title Синтеза нанокомпозитів магнетит/гідроксоапатит та дослідження їх властивостей
title_alt Synthesis of Magnetite/Hydroxyapatite Nanocomposites and Investigation of Their Properties
title_full Синтеза нанокомпозитів магнетит/гідроксоапатит та дослідження їх властивостей
title_fullStr Синтеза нанокомпозитів магнетит/гідроксоапатит та дослідження їх властивостей
title_full_unstemmed Синтеза нанокомпозитів магнетит/гідроксоапатит та дослідження їх властивостей
title_short Синтеза нанокомпозитів магнетит/гідроксоапатит та дослідження їх властивостей
title_sort синтеза нанокомпозитів магнетит/гідроксоапатит та дослідження їх властивостей
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87943
work_keys_str_mv AT gorbikpp sintezananokompozitívmagnetitgídroksoapatittadoslídžennâíhvlastivostei
AT míŝenkovn sintezananokompozitívmagnetitgídroksoapatittadoslídžennâíhvlastivostei
AT petranovsʹkaal sintezananokompozitívmagnetitgídroksoapatittadoslídžennâíhvlastivostei
AT demčenkoûo sintezananokompozitívmagnetitgídroksoapatittadoslídžennâíhvlastivostei
AT kordubanom sintezananokompozitívmagnetitgídroksoapatittadoslídžennâíhvlastivostei
AT karbovsʹkiivl sintezananokompozitívmagnetitgídroksoapatittadoslídžennâíhvlastivostei
AT špakap sintezananokompozitívmagnetitgídroksoapatittadoslídžennâíhvlastivostei
AT gorbikpp synthesisofmagnetitehydroxyapatitenanocompositesandinvestigationoftheirproperties
AT míŝenkovn synthesisofmagnetitehydroxyapatitenanocompositesandinvestigationoftheirproperties
AT petranovsʹkaal synthesisofmagnetitehydroxyapatitenanocompositesandinvestigationoftheirproperties
AT demčenkoûo synthesisofmagnetitehydroxyapatitenanocompositesandinvestigationoftheirproperties
AT kordubanom synthesisofmagnetitehydroxyapatitenanocompositesandinvestigationoftheirproperties
AT karbovsʹkiivl synthesisofmagnetitehydroxyapatitenanocompositesandinvestigationoftheirproperties
AT špakap synthesisofmagnetitehydroxyapatitenanocompositesandinvestigationoftheirproperties