Управління конкурентоспроможністю організації на ринку інтелектуальної праці
В статье исследованы особенности интеллектуального труда и рынка интеллектуального труда, выявлены основные факторы конкурентоспособности организации на этом рынке, обоснованы основные направления управления предприятием с целью достижения такой конкурентоспособности. In the article author investiga...
Saved in:
| Date: | 2008 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8795 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Управління конкурентоспроможністю організації на ринку інтелектуальної праці / О.А. Грішнова, С.П. Cокуренко // Демографія та соціальна економіка. — 2008. — № 2. — С. 63-69. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859904894954110976 |
|---|---|
| author | Грішнова, О.А. Сокуренко, С.П. |
| author_facet | Грішнова, О.А. Сокуренко, С.П. |
| citation_txt | Управління конкурентоспроможністю організації на ринку інтелектуальної праці / О.А. Грішнова, С.П. Cокуренко // Демографія та соціальна економіка. — 2008. — № 2. — С. 63-69. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | В статье исследованы особенности интеллектуального труда и рынка интеллектуального труда, выявлены основные факторы конкурентоспособности организации на этом рынке, обоснованы основные направления управления предприятием с целью достижения такой конкурентоспособности.
In the article author investigates special features of intellectual labour and intellectual labour market, defines the major factors of organization competitiveness on this market, and substantiates main directions of organization management in the framework of competitiveness achievement.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:58:58Z |
| format | Article |
| fulltext |
63
СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ
НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
УДК 331.101
О.А. ГРІШНОВА,
доктор економічних наук, професор
С.П. CОКУРЕНКО,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
УПРАВЛІННЯ
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ОРГАНІЗАЦІЇ
НА РИНКУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ПРАЦІ
Постановка проблеми. Сучасне прогресивне виробництво дедалі більше стає
сферою використання результатів наукових досліджень, а науковий процес пере-
творюється на його складову. Подальший поділ і ускладнення праці, розвиток науки
і технології вимагають висококваліфікованої робочої сили. Характерною ознакою
сучасного типу виробництва є тенденція до інтелектуалізації, що супроводжується
постійним зростанням попиту на висококваліфіковану працю. Підприємці-робото-
давці, щоб забезпечити високу ефективність виробництва і його прибутковість, під-
вищують і вимоги до інтелектуального й освітнього рівня працівників. Отже, активне
використання в трудовому процесі здібностей людини до творчості, генерації нових
ідей і їх реалізації потребує нових підходів до розуміння сутності праці у найрізно-
манітніших її проявах. Одним з найважливіших у сучасному світі, найскладніших і
малодосліджених видів праці є інтелектуальна праця. Це потребує вирішення цілого
блоку важливих наукових проблем, однією з яких є проблема забезпечення конку-
рентоспроможності організації на ринку інтелектуальної праці.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми конкуренції та конкурентоспро-
можності на ринку праці є предметом багатьох наукових досліджень. Однак в літературі
аналізується переважно конкурентоспроможність найманих працівників та їхніх трудових
послуг, а саме: робочої сили, праці, персоналу, підприємства [1–4]. Лише деякі роботи
присвячені конкурентоспроможності організації як роботодавця [5, 6]. Проте питання
конкурентоспроможності організації на ринку інтелектуальної праці поки що комплексно
не досліджувалися у доступній нам науковій літературі.
Тому метою цієї статті є дослідження особливостей інтелектуальної праці й ринку
інтелектуальної праці, виявлення основних чинників конкурентоспроможності органі-
зації на цьому ринку та обґрунтування основних напрямів управління підприємством з
метою досягнення такої конкурентоспроможності.
Виклад основного матеріалу дослідження. Інтелектуальна праця – це розумова тру-
дова діяльність, що характеризується передусім високою складністю трудових функцій
64
СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
і вимагає як природних розумових здібностей, так і високої кваліфікації працівника.
Вищим виявом інтелектуальної праці є праця інноваційна; створення нового в науці,
техніці, мистецтві, економіці та ін. сферах, однак і репродуктивна праця може бути
інтелектуальною.
Продукт інтелектуальної праці найчастіше має нематеріальний характер і вирізняєть-
ся високою інтелектуаломісткістю (його вартість складається майже виключно з витрат на
організацію й оплату праці). Інтелектуальна праця охоплює різноманітні галузі й сфери
(науково-технічні, технологічні, організаційно-управлінські, інформаційно-правові, мар-
кетингові, соціальні, культурні тощо) та притаманна представникам різних професій.
Суб’єктами (носіями) інтелектуальної праці виступають працівники (переважно
висококваліфіковані фахівці та професіонали), які відрізняються від інших найманих
працівників високим рівнем освіти, здатністю до творчості, розвитком інтелекту, на-
явністю аналітичного мислення, вмінням працювати з інформацією, пріоритетами не-
матеріальних цінностей, підвищеною працездатністю за умови високої мотивації тощо.
Важливе значення інтелектуальної праці полягає в тому, що вона є основним джерелом
інтелектуального капіталу підприємства, під яким розуміємо інтелектуальні ресурси,
що втілені в сукупності наукових і загальних знань працівників, їхньому досвіді, вмін-
нях, навичках та у створених ними продуктах інтелектуальної діяльності, що приносять
прибуток.
Саме інтелектуальний капітал задає темп і характер оновлення технології виробни-
цтва та продукції, які потім стають головною конкурентною перевагою на ринку. Інтелек-
туальний капітал є системою інтелектуальних переваг певного підприємства на ринку.
Для інтелектуальної праці характерні певні особливості, які визначають і специфіку
ринку інтелектуальної праці:
1. Інтелектуальний характер праці найчастіше має суто особистий вияв. Її ефектив-
ність визначається не лише інтелектуальними, а також вольовими, моральними якостями
працівника, його психофізичним станом, і не піддається прямому впливу та регулюванню,
хоча може варіювати багатократно.
2. Інтелектуальна праця за її кількістю та якістю не завжди піддається точному ви-
міру, результат її не залежить прямо від витраченого часу та зусиль.
3. Об’єкт та кінцевий результат інтелектуальної праці дуже різноманітні через інди-
відуальне виробництво й нематеріальний характер продукту.
4. Система оцінювання інтелектуальної праці особлива тим, що в ринкових умовах
її цінність зазвичай визначається на стадії комерціалізації, тобто на стадії переорієнтації
інтелектуального продукту на отримання прибутку.
5. Унікальність інтелектуальної праці обумовлює обмеження застосування бага-
тьох універсальних або типових методів, що вимагає від працівника не лише знань, а
й креативності, ініціативності, самостійності та оперативності. Освіта забезпечує роз-
ширення можливостей працівників на ринку праці, та реалізуються ці можливості лише
за умови, що знання, якими вони володіють, роблять їх більш продуктивними в процесі
виробництва.
6. Мотивація інтелектуальної праці з огляду на значно більші резерви підвищення
її ефективності є важливішою, та водночас значно складнішою, ніж простої праці, вона
повинна базуватися на нестандартних підходах до пошуку ефективних стимулів, що
переважно лежать у нематеріальній площині.
65
СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
Ринок інтелектуальної праці є специфічною складовою, відносно відокремленим
сегментом загального ринку праці, тому, крім притаманних будь-якому ринку праці (див.
[7, с.133–134]), він характеризується ще й своїми специфічними особливостями:
– товаром на ринку інтелектуальної праці стають інтелектуальні трудові по-
слуги, а бізнесові структури є споживачами цієї специфічної продукції. Тому
попит на висококваліфіковану інтелектуальну працю залежить від про-
гресивності структури економіки, пріоритетів науково-технічної політики
держави, темпів впровадження новинок техніки і технології та ін;
– пропозиція на ринку інтелектуальної праці також обумовлюється багатьма
важливими соціально-економічними чинниками, серед яких умови надання
загальної і, особливо, професійної освіти, якісна структура робочих місць,
принципи розподілу соціальних благ у суспільстві тощо;
– ринок інтелектуальної праці найбільшою мірою сприяє реалізації права
працівників на творчість, ризик, свободу у виборі цілей, напрямів і форми
організації науково-технічних досліджень і розробок;
– для ринку інтелектуальної праці характерний сталий попит на досвідчених
фахівців та професіоналів, особливо у найбільш розвинених сферах еконо-
міки, разом з тим прогнозувати попит у нових напрямах дуже важко, що
актуалізує проблеми адекватної підготовки професіоналів;
– ринок інтелектуальної праці більшою мірою залежить від зовнішніх (екзо-
генних) чинників.
Через свою соціальну специфіку ринок інтелектуальної праці (як і ринок праці взагалі)
не може бути повною мірою конкурентним і вільним. Поряд з суто ринковими механізмами
на ньому має діяти і ефективний механізм державного регулювання, що має пом’якшувати
прояв ринкової стихії, сприяти прогресивним змінам у структурі зайнятості.
Попит на ринку інтелектуальної праці визначається здатністю виробництва ство-
рювати нові робочі місця шляхом нових інвестицій і впровадження інновацій. З точки
зору економічної ефективності, додаткових фахівців залучатимуть у сферу виробництва
доти, поки зростання витрат по організації їхньої праці буде меншим за прибуток, який
вони приносять підприємству. Практика розвинутих країн і прогресивних підприємств
показує, що добре організована інтелектуальна праця дає прибутки у багато разів вищі,
ніж проста репродуктивна праця.
До збільшення попиту на висококваліфіковану інтелектуальну працю приводить
розгортання науково-технічного прогресу, що супроводжується зростанням вимог до
якісних характеристик фахівців та професіоналів. Постає необхідність постійного під-
вищення кваліфікаційно-освітнього рівня й удосконалення професійно-кваліфікаційної
структури зайнятих, оскільки постійно з’являються нові та зникають старі професії.
Аналітичне вираження функції попиту можна представити у вигляді залежності об-
сягу попиту на інтелектуальну працю від детермінант, які її визначають: вартості послуг
інтелектуальної праці (заробітна плата фахівців та професіоналів вищої кваліфікації);
складності технологій, їх наукомісткості; фінансового стану фірм (підприємств) і рівня
їх дохідності; очікування підприємців щодо майбутніх попиту та цін на інтелектуальну
працю і власних доходів; власне величини попиту на продукцію, при виробництві якої
використовується інтелектуальна праця; інших показників (залежать від специфіки ви-
конуваних працівниками інтелектуальної праці завдань).
Пропозиція праці, якою користуються підприємці на ринку інтелектуальної праці,
визначається кількістю інтелектуальної праці, що пропонують спеціалісти. Отже, величи-
66
СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
на пропозиції інтелектуальної праці буде залежати від: розміру заробітної плати і загалом
компенсаційного пакета висококваліфікованих професіоналів; наявності професіоналів
такого рівня (інколи унікальних) в країні; системи організації професійного відтворення
висококваліфікованої робочої сили, очікування працівників щодо майбутніх умов роботи
й заробітку; масштабів міграції висококваліфікованої робочої сили, загальної орієнтації
суспільства на пріоритети наукового і людського розвитку.
В наш час висококваліфіковані, мотивовані, професійно мобільні працівники стають
основним чинником виробництва і визначальним чинником соціально-економічного
прогресу на всіх рівнях. Як і на інших ринках, на ринку праці загострюється конкуренція
серед найманих працівників – за найвигідніші умови продажу трудових послуг, і серед
роботодавців – за найефективніший людський капітал. Тому поняття конкурентоспро-
можності стає узагальненою характеристикою відповідності ринковим умовам і стосовно
людського капіталу також.
Отже, конкурентоспроможність в загальному розумінні — це здатність певного
суб’єкта конкурувати, тобто змагатись і вигравати за рахунок притаманних цьому суб’єк-
тові конкурентних переваг. Проблема управління конкурентоспроможністю підприємства
на ринку праці є новою для вітчизняної теорії і практики управління, а її вирішення
значною мірою визначає можливості підприємств формувати необхідні кількісно-якісні
характеристики персоналу з урахуванням перспектив розвитку. Постійною є потреба у
забезпеченні високого іміджу підприємства і гарантування його привабливості для по-
тенційних і теперішніх працівників. Особливо актуалізується ця проблема нині, коли
динамічно зростає попит на працю на фоні негативних демографічних тенденцій, що
обумовлюють зменшення притоку нових працівників.
Чіткою є взаємозалежність між станом економіки в цілому та ефективним ринком
праці. З одного боку, стан ринку праці в Україні є функцією від загального стану економіки,
соціально-демографічної ситуації, глобальних тенденцій розвитку технологій та попиту на
робочу силу. А з другого боку, саме створення ефективного ринку праці, його оптимізація
на засадах сучасної, конкурентоспроможної економічної стратегії постають умовами забез-
печення сталого розвитку економіки країни, зростання рівня життя населення.
В сучасних умовах дедалі більшого значення набувають нові параметри праці висо-
кокваліфікованих працівників: можливість швидкого засвоєння нових знань та методів
праці, навчання та перепідготовки у зв’язку зі зміною місця роботи або впровадженням
нової продукції. Ринок інтелектуальної праці передбачає більш ефективну підготовку та
перепідготовку працівників з вищою освітою. Головну роль тут відіграють: самоусвідом-
лення рівня професійних вимог; мотивація професійного самовизначення й розвитку
тощо.
Ринок інтелектуальної праці в Україні перебуває в постійній взаємодії із загальною
кон’юнктурою на ринку праці, реагує на сучасні тенденції та має такі особливості:
1. Перевищення пропозиції над попитом на ринку інтелектуальної праці. Врахову-
ючи, що суб’єктами інтелектуальної праці є переважно фахівці й професіонали (вклю-
чаючи, згідно з офіційною класифікацією, законодавців, вищих державних службовців
та керівників), то, відповідно до даних Держкомстату України, навантаження на одне
вільне робоче місце, вакансію у 2007 році становило 3,3 особи (табл. 1). З таблиці помітне
зменшення навантаження на вільне робоче місце, передусім для професіоналів, у 2007
році, тобто зростання попиту на висококваліфіковану працю, хоча ця тенденція свідчить
не про посилення інноваційного розвитку в Україні, а лише про загальне пожвавлення
на ринку праці, оскільки ситуація поліпшилася не лише для висококваліфікованих пра-
цівників, а на ринку праці загалом.
67
СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
Таблиця 1
Попит та пропозиція робочої сили на зареєстрованому ринку праці
за професійними групами, 2004–2007 рр. [12]
Кількість зареєстро-
ваних громадян, не
зайнятих трудовою
діяльністю, тис.
Потреба підпри-
ємств у працівниках
на заміщення вільних
робочих місць, тис.
Навантаження на
одне вільне робоче
місце, вакансію, осіб
2004 2006 2007 2004 2006 2007 2004 2006 2007
Законодавці, вищі дер-
жавні службовці, керів-
ники
51,1 56,0 47,5 10,3 10,6 11,1 5 5 4
Професіонали 60,2 48,1 38,1 16,9 14,5 16,5 3 3 2
Фахівці 105,4 78,4 55,3 15,3 15,4 15,6 6 4 4
Разом 216,7 182,5 140,9 42,5 40,5 43,2 5,1 4,3 3,3
Всього по Україні 998,9 780,9 660,3 166,5 170,5 169,7 6 5 4
2. Рівень заробітної плати за інтелектуальну працю в Україні один із найнижчих у
Європі. Тут слід зазначити, хоча оплата інтелектуальної праці перевищує середню за-
робітну плату по Україні у 3–7 разів, абсолютний її розмір все ж таки значно нижчий від
середнього рівня по Європі.
3. Прямо пропорційною є залежність збільшення інтелектуальної трудової міграції
від зменшення фінансування науково-дослідних і конструкторських робіт, а також від
стабільності політичної ситуації.
4. Характерною рисою ринку інтелектуальної праці в Україні став виїзд висококва-
ліфікованих фахівців на постійну чи тимчасову роботу за кордон. За низької заробітної
плати, неналежних умов для інтелектуальної праці у вітчизняній економіці висококва-
ліфіковані працівники часто не мають можливості проявити свої творчі здібності. Хоча
кількість українських підприємств, що починають конкурувати із західними партнерами
за висококваліфіковану робочу силу, у 2004–2007 роках збільшувалася, ринок інтелек-
туальної праці не був спроможний в цілому забезпечити відповідне працевлаштування
висококваліфікованих фахівців.
5. Відсутність або недостатня спрацьованість організаційно-економічних механіз-
мів, що регулюють трудові відносини. В Україні практично немає наукових центрів, які
займалися б залученням молодих спеціалістів, фахівців та професіоналів до розробок
різноманітних перспективних загальнодержавних та приватних програм.
6. Низький рівень інформатизації ринку інтелектуальної праці. Інфраструктура
українського ринку праці ще далека від досконалості, кадрові агенції обслуговують в
основному досить вузький ринок широкозатребуваних спеціальностей.
Наші дослідження свідчать, що конкурентоспроможним на ринку інтелектуальної
праці може бути лише підприємство, орієнтоване на постійний розвиток. Можливість
розвитку та наявність умов для цього є визначальним мотивуючим чинником для пра-
цівників-інтелектуалів. Тому в сучасній економічній системі утверджується поняття
і явище інтелектуального підприємства. Це організація, основною продукцією якої
є інноваційний, інтелектуаломісткий продукт і яка не може функціонувати без про-
відної групи талановитих, енергійних, висококваліфікованих і високомотивованих
68
СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
спеціалістів. Таке підприємство через специфіку продукту праці і працюючих має
суттєві особливості:
• управління характеризується прозорістю і демократичністю;
• демократичнішою стає організація праці, поширені гнучкі графіки роботи,
нетрадиційні форми організації праці (дистанційне робоче місце, творчі
відпустки...);
• демократичнішим є розуміння дисципліни праці як відповідальності за до-
сягнення цілей;
• гнучкішою стає організаційна структура, що здатна змінюватися відповідно
до нових завдань, спирається на робочі групи (команди);
• значно ширшими є права працівників (свобода слова, право вільної кому-
нікації з іншими працівниками незалежно від їх позицій і меж структурних
підрозділів;
• ширші права щодо прийняття рішень (як і хто має виконувати роботу) пере-
ходять до робочих груп;
• робочі групи, що є основою організаційної структури інтелектуального під-
приємства, відносно незалежні від ієрархії та формуються навколо наукової
(підприємницької) ідеї. Вони орієнтовані на результат, а не на встановлені
правила, на творчий вибір, а не на вказівки зверху.
Висновки. Лише цілеспрямовано змінюючи систему управління підприємством за
названими вище напрямами можна підвищувати його конкурентоспроможність на рин-
ку інтелектуальної праці. А залучаючи, утримуючи і розвиваючи найкращий людський
капітал, підприємство отримає конкурентні переваги на всіх напрямах і на усіх рівнях.
Особливої гостроти проблема управління конкурентоспроможністю підприємства на
ринку інтелектуальної праці набуде у майбутньому, оскільки між підприємствами зрос-
татиме конкуренція за висококваліфіковані кадри, а економіка України стикатиметься
з наслідками демографічної кризи та інтернаціоналізації системи вищої освіти, за якої
випускники наших навчальних закладів вільно працюватимуть у інших країнах, що за
умов економічного зростання проявиться в гострому дефіциті працівників, а надто – ви-
сококваліфікованих та мотивованих.
Актуальними, якщо не проблематичними, за таких умов для України постануть
питання про доцільність розвитку ряду пріоритетних галузей та видів виробництва,
прогресивні зміни у зайнятості, професійне навчання спеціалістів, здатних забезпечити
попит на нових ринках товарів та послуг. Далі ці проблеми можуть гальмувати прогре-
сивний суспільний розвиток і навіть негативно впливати на національну цілісність та
ментальність
Таким чином, зростання української економіки актуалізувало питання про якість
цього росту та недостатність лише кількісних його характеристик. Перебіг подій в Укра-
їні та в інших країнах свідчить, що саме якість росту є безальтернативною запорукою не
тільки економічної, а й соціальної стабільності, виходу на вигідні міжнародні конкурентні
позиції, досягнення гідних соціальних стандартів життя громадян України.
Джерела
1. Формування конкурентоспроможності робочої сили: Збірник наукових праць. Серія
„Економіка праці та соціальної сфери”. Вип. ІІІ / НАН України – Інститут економіки; Ред. кол.:
Д.П. Богиня (відп. ред.). – К., 2003. – 160 с.
69
СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
2. Ратніков Д. До питання про соціально-економічну сутність категорії „конкуренто-
спроможність робочої сили” // Україна: аспекти праці. – 2003. – № 3. – С. 39 – 43.
3. Семикіна М. Регулювання конкурентоспроможності у сфері праці. – Кіровоград: ПВЦ
«Мавік», 2004. – 146 с.
4. Грішнова О., Шпирко О. Конкурентоспроможність персоналу підприємства: критерії
визначення та показники вимірювання // Україна: аспекти праці. – 2004. – № 3. – С. 3 – 9.
5. Шевченко Л.С., Конкурентоспроможність фірми на ринку праці // Демографія та соціальна
економіка. – 2007. – № 1. – С.97–105.
6. Управління конкурентоспроможністю підприємства на ринку робочої сили: Автореф. дис.
канд. екон. наук: 08.06.01 / Л.П. Кондрацька; Терноп. держ. екон. ун-т. – Т., 2005. – 23 с.
7. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. – К.: Знання,
2007. – 559 с.
8. Коробчук Т. Особливості становлення та регулювання ринку інтелектуальної праці в Україні
// Україна: аспекти праці. – 2004. – №5. – С. 3 –7.
9. Маркова Н. Дослідження тенденцій формування інтелектуальних складових людського
капіталу // Україна: аспекти праці. – 2005. – №3. – С. 45 – 49.
10. Соціально-економічні важелі активізації інноваційної праці на промислових підприємствах:
Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.09.01 / Л.А.Коваль; НАН України. Ін-т економіки. – К., 2002.
– 20 с.
11. Офіційний сайт Держкомстату України: www.ukrstat.gov.ua
Аннотация. В статье исследованы особенности интеллектуального труда и рынка интеллектуального
труда, выявлены основные факторы конкурентоспособности организации на этом рын-
ке, обоснованы основные направления управления предприятием с целью достижения
такой конкурентоспособности.
Summary. In the article author investigates special features of intellectual labour and intellectual labour
market, defines the major factors of organization competitiveness on this market, and subs-
tantiates main directions of organization management in the framework of competitiveness
achievement.
Стаття надійшла до редакції журналу 30.10.2008 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-8795 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2072-9480 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:58:58Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Грішнова, О.А. Сокуренко, С.П. 2010-06-21T15:29:45Z 2010-06-21T15:29:45Z 2008 Управління конкурентоспроможністю організації на ринку інтелектуальної праці / О.А. Грішнова, С.П. Cокуренко // Демографія та соціальна економіка. — 2008. — № 2. — С. 63-69. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 2072-9480 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8795 331.101 В статье исследованы особенности интеллектуального труда и рынка интеллектуального труда, выявлены основные факторы конкурентоспособности организации на этом рынке, обоснованы основные направления управления предприятием с целью достижения такой конкурентоспособности. In the article author investigates special features of intellectual labour and intellectual labour market, defines the major factors of organization competitiveness on this market, and substantiates main directions of organization management in the framework of competitiveness achievement. uk Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України Соціальні аспекти конкурентоспроможності національної економіки Управління конкурентоспроможністю організації на ринку інтелектуальної праці Organization competitiveness management on the intellectual labour market Article published earlier |
| spellingShingle | Управління конкурентоспроможністю організації на ринку інтелектуальної праці Грішнова, О.А. Сокуренко, С.П. Соціальні аспекти конкурентоспроможності національної економіки |
| title | Управління конкурентоспроможністю організації на ринку інтелектуальної праці |
| title_alt | Organization competitiveness management on the intellectual labour market |
| title_full | Управління конкурентоспроможністю організації на ринку інтелектуальної праці |
| title_fullStr | Управління конкурентоспроможністю організації на ринку інтелектуальної праці |
| title_full_unstemmed | Управління конкурентоспроможністю організації на ринку інтелектуальної праці |
| title_short | Управління конкурентоспроможністю організації на ринку інтелектуальної праці |
| title_sort | управління конкурентоспроможністю організації на ринку інтелектуальної праці |
| topic | Соціальні аспекти конкурентоспроможності національної економіки |
| topic_facet | Соціальні аспекти конкурентоспроможності національної економіки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8795 |
| work_keys_str_mv | AT gríšnovaoa upravlínnâkonkurentospromožnístûorganízacíínarinkuíntelektualʹnoíprací AT sokurenkosp upravlínnâkonkurentospromožnístûorganízacíínarinkuíntelektualʹnoíprací AT gríšnovaoa organizationcompetitivenessmanagementontheintellectuallabourmarket AT sokurenkosp organizationcompetitivenessmanagementontheintellectuallabourmarket |