Система соціальних послуг для вразливих верств населення: новітні тенденції та інновації

Система соціальних послуг для вразливих верств населення: новітні тенденції та інновації

В статье рассмотрена современная система социальных услуг Украины и группы, которые ими пользуются. В зависимости от категорий нуждающихся выделены новейшие тенденции в сфере социального обслуживания, а также рассмотрены новые виды социальных услуг. Особое внимание уделено вопросу стандартизации кач...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2008
1. Verfasser: Реут, А.Г.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України 2008
Schlagworte:
Дослідження молодих науковців
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8799
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Система соціальних послуг для вразливих верств населення: новітні тенденції та інновації / А.Г. Реут // Демографія та соціальна економіка. — 2008. — № 1. — С. 190-200. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-8799
record_format dspace
spelling Реут, А.Г.
2010-06-21T15:41:25Z
2010-06-21T15:41:25Z
2008
Система соціальних послуг для вразливих верств населення: новітні тенденції та інновації / А.Г. Реут // Демографія та соціальна економіка. — 2008. — № 1. — С. 190-200. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
2072-9480
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8799
364.042
В статье рассмотрена современная система социальных услуг Украины и группы, которые ими пользуются. В зависимости от категорий нуждающихся выделены новейшие тенденции в сфере социального обслуживания, а также рассмотрены новые виды социальных услуг. Особое внимание уделено вопросу стандартизации качества социальных услуг и развитию в Украине социальной ответственности в бизнесе.
This article includec revision of present Ukrainian system of social service and social groups whose use this service. Depend on category of users it is selected modern tendencies in field of social service and also it is made revision of new kinds of social service. The special attention is spared to the question of standardization of quality of social services and development of social responsibility at business in Ukraine.
uk
Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України
Дослідження молодих науковців
Система соціальних послуг для вразливих верств населення: новітні тенденції та інновації
The System of Social Services for Vulnerable Population: the Latest Trends and Innovations
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Система соціальних послуг для вразливих верств населення: новітні тенденції та інновації
spellingShingle Система соціальних послуг для вразливих верств населення: новітні тенденції та інновації
Реут, А.Г.
Дослідження молодих науковців
title_short Система соціальних послуг для вразливих верств населення: новітні тенденції та інновації
title_full Система соціальних послуг для вразливих верств населення: новітні тенденції та інновації
title_fullStr Система соціальних послуг для вразливих верств населення: новітні тенденції та інновації
title_full_unstemmed Система соціальних послуг для вразливих верств населення: новітні тенденції та інновації
title_sort система соціальних послуг для вразливих верств населення: новітні тенденції та інновації
author Реут, А.Г.
author_facet Реут, А.Г.
topic Дослідження молодих науковців
topic_facet Дослідження молодих науковців
publishDate 2008
language Ukrainian
publisher Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України
format Article
title_alt The System of Social Services for Vulnerable Population: the Latest Trends and Innovations
description В статье рассмотрена современная система социальных услуг Украины и группы, которые ими пользуются. В зависимости от категорий нуждающихся выделены новейшие тенденции в сфере социального обслуживания, а также рассмотрены новые виды социальных услуг. Особое внимание уделено вопросу стандартизации качества социальных услуг и развитию в Украине социальной ответственности в бизнесе. This article includec revision of present Ukrainian system of social service and social groups whose use this service. Depend on category of users it is selected modern tendencies in field of social service and also it is made revision of new kinds of social service. The special attention is spared to the question of standardization of quality of social services and development of social responsibility at business in Ukraine.
issn 2072-9480
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8799
citation_txt Система соціальних послуг для вразливих верств населення: новітні тенденції та інновації / А.Г. Реут // Демографія та соціальна економіка. — 2008. — № 1. — С. 190-200. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT reutag sistemasocíalʹnihposlugdlâvrazlivihverstvnaselennânovítnítendencíítaínnovacíí
AT reutag thesystemofsocialservicesforvulnerablepopulationthelatesttrendsandinnovations
first_indexed 2025-11-24T18:07:15Z
last_indexed 2025-11-24T18:07:15Z
_version_ 1850491877024858112
fulltext 190 ДОСЛІДЖЕННЯ МОЛОДИХ НАУКОВЦІВ СИСТЕМА СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ ДЛЯ ВРАЗЛИВИХ ВЕРСТВ НАСЕЛЕННЯ: НОВІТНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ІННОВАЦІЇ А.Г. Реут, Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України Вирішення соціальних проблем є одним з пріоритетних напрямів держав- ної політики України. Нинішня система соціального захисту перебуває на етапі становлення, хоч і налічує безліч нових видів послуг, які надають різноманітні спеціалізовані заклади, поряд із якісним перетворенням вже існуючих. Систему соціальних послуг можна розглядати як певний вид соціальних інвестицій, що за умов їх ефективного використання мають сприяти розвитку і окремої людини, і українського суспільства в цілому. Тому проведення реальної оцінки щодо її ефективності та якості визначає актуальність даного дослідження, а в подальшо- му дасть змогу визначити пріоритети і шляхи вдосконалення як кожної окремо взятої соціальної послуги, так і усієї системи соціальної допомоги. Питання соціальної політики розробляють у своїх працях такі українські вчені, як Лібанова Е.М., Новіков В.Н., Черенько Л.М., Макарова О.В. [1], Палій О.М., Хмелевська О.М. [2], Дума Л.П., Медвідь З.В. [3], Борецька Н.П. [4], Пан- цир С. [5], Семигіна Т.В. [6] та інші. Їхні дослідження спрямовані, в основному, на вивчення теоретико-методологічних, методичних та практичних питань щодо системи соціального захисту населення, підвищення її ефективності та подаль- шого вдосконалення. Разом з тим деякі теоретичні та практичні питання, зокрема щодо новітніх тенденцій та інноваційних процесів у системі соціальних послуг України, розроблені ще недостатньо. Метою даної статті є виокремлення у системі соціальних послуг новітніх тенденцій та інноваційних процесів, зокрема щодо соціального обслуговування вразливих верств населення. Існуюча сьогодні в Україні сфера соціальних послуг та її діяльність регламен- тується багатьма законодавчо-нормативними актами, що визначають основні організаційні та правові засади щодо підтримки нужденних верств населення. Основним правовим актом, що визначає організаційні та правові засади надання УДК 364.042 191 ДОСЛІДЖЕННЯ МОЛОДИХ НАУКОВЦІВ соціальних послуг, є Закон України “Про соціальні послуги”, де під поняттям “соціальні послуги” розуміють комплекс правових, економічних, психологічних, освітніх, медичних, реабілітаційних та інших заходів, спрямованих на окремих індивідів чи соціальні групи, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, з метою поліпшення або відтворення їх життє- діяльності, соціальної адаптації та повернення до повноцінного життя [7]. Згідно з цим законом соціальні послуги можуть надаватися як за плату, так і безоплатно у двох формах: 1) матеріальна допомога, що має вигляд грошової або натуральної допомоги та 2) соціальне обслуговування або самі соціальні послуги. У сфері соціальних послуг, як і в багатьох інших сферах життєдіяльності людини, за останні роки відбулися інноваційні процеси, пов’язані, перш за все, з реформами самої системи та залученням соціальних інвестицій. На сьогодні в Україні існує значна кількість спеціалізованих закладів, діяльність яких перед- бачає надання різноманітних соціальних послуг вразливим групам населення. Відповідно до об’єкта, на який спрямовані соціальні послуги, їх можна поділити на такі групи: 1. громадяни, що не здатні до самообслуговування через різні обставини (у зв’язку з похилим віком, хворобою, інвалідністю); 2. громадяни, які перебувають у складній життєвій ситуації, а їх середньо- місячний сукупний дохід є нижчим від встановленого прожиткового мінімуму (безробітні, що шукають роботу; біженці; постраждалі від стихійних лих тощо); 3. діти та молодь, що знаходяться у складній життєвій ситуації (інваліди, сироти, безпритульні, малозабезпечені тощо). Слід зауважити: якщо українці більш-менш обізнані щодо можливості отри- мати грошову та соціально-побутову допомогу дітьми-сиротами, людьми, по- страждалими від стихійного лиха, малозабезпеченими та безробітними, то майже нічого не знають про соціальні послуги, які надаються особам, звільненим з місць позбавлення волі, людям, що зазнали насильства в сім’ї, неповнолітнім матерям тощо. На сьогодні наявні в Україні новітні тенденції в соціальних послугах, які споживають зазначені групи населення, дещо перемежаються між собою, тому доцільно зосередити увагу саме на тих видах послуг, що споживаються найбільш численними та найбільш вразливими групами населення. Отже, без сумніву, численною та уразливою групою через різноманітність причин в будь-якій країні є діти. В Україні у 2006 р. налічувалось понад 7 млн. дітей різного віку, що становить 15,5% усього населення, а понад 35% сімей з діть- ми знаходяться за межею бідності. Проте не лише малозабезпеченість визначає їх вразливість, складність життєвої ситуації та виступає критерієм при наданні соціальної допомоги, зокрема соціальних послуг. Поряд із матеріальними озна- ками, суттєву роль відіграють умови проживання, родинні стосунки, стан здоров’я тощо, тому серед даної групи можна виокремити наступні підгрупи користувачів соціальних послуг: • “діти вулиці”, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклу- вання; 192 ДОСЛІДЖЕННЯ МОЛОДИХ НАУКОВЦІВ • інваліди та особи з тяжкими хворобами (ВІЛ / СНІД, наркозалежні тощо); • неповнолітні матері та жінки з дітьми, що опинилися у складних життєвих обставинах. Для зазначених категорій населення організовано мережу закладів, багато з яких є новими для сфери соціальних послуг України. Так, серед новітніх закладів кінця 90-х років минулого сторіччя і до 2006 р. включно різними міністерствами та відомствами було утворено такі заклади: • центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (ЦСС); • соціальні центри матері та дитини (далі – СЦМД); • дитячі будинки сімейного типу (ДБСТ) та прийомні (фостерні) сім’ї; • соціальні гуртожитки (для одиноких осіб або сімей); • на базі ЦСС було створено мобільні консультаційні пункти (МКП) з проведення соціальної роботи в сільській та гірській місцевостях, віддалених районах міст; • центри ресоціалізації наркозалежної молоді тощо. Основними видами послуг, які надають зазначені заклади їх цільовій аудито- рії, залишаються психологічні, медичні, економічні, юридичні та інші послуги соціального характеру. Так, протягом 2006 р. лише центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді надали 9 956 539 соціальних послуг, вагому частку яких (57%) склали послуги, пов’язані з наданням інформації (рис. 1) [8, с.10]. Рис. 1. Кількість наданих центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді соціальних послуг залежно від їх виду, протягом 2006 року, одиниць Новітнім напрямом діяльності ЦСС щодо соціального обслуговування стало започаткування у 2006 р. раннього виявлення, обліку та здійснення соціального супроводу сімей, дітей та молоді, що опинилися в скрутній життєвій ситуації. З цією метою було створено Єдиний банк даних сімей, що опинилися в склад- 193 ДОСЛІДЖЕННЯ МОЛОДИХ НАУКОВЦІВ них життєвих ситуаціях, який нині налічує близько 79 тис. осіб, з них 23 069 забезпечено соціальним супроводом, а 45% сімей знято з обліку з позитивним результатом [8, с. 17]. На базі ЦСС в 2005 р. були створені Соціальні центри матері і дитини (далі – СЦМД), діяльність яких спрямована на надання соціальних послуг жінкам, що опинилися в складних життєвих обставинах, які перешкоджають виконанню материнського обов’язку. СЦМД дозволяють тимчасово проживати в центрах жінкам на 7–9 місяці вагітності та матерям з дітьми віком від народження до 18 місяців, тобто дають змогу тимчасово вирішити проблему житла і належних умов існування новонародженої дитини та полегшують процес їх соціальної реабілі- тації. Паралельно із соціальними центрами матері та дитини у напрямі надання соціальної допомоги через соціальне обслуговування працюють і консультаційні пункти по запобіганню раннього соціального сирітства. Так, протягом 2006 р. завдяки супроводу спеціалістами центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді 64,5%, або 311 матерів, які пройшли консультацію, змінили свій намір щодо відмови від новонародженої дитини [8, с.18]. Також вирішенням проблем щодо соціального сирітства, в першу чергу із запобігання відмовам від новонароджених дітей та реінтеграції дітей з будинків дитини в сімейне оточення, в Україні з недавнього часу займаються (на базі ЦСС) консультаційні пункти, що діють у пологових стаціонарах, жіночих консультаціях та будинках дитини (у 2006 р. їх кількість сягала 520) [8,с. 18]. Діяльність зазна- чених пунктів передусім спрямована на соціально-психологічну підтримку жінки, її подальше влаштування та супровід. Поряд з можливістю жінок здобути навички самостійного життя з дитиною поза межами закладу, освіту та фах, реципієнти забезпечуються консультаційно- інформаційними, психологічними, медичними послугами [9]. Ці центри запро- вадили і деякі нові заходи щодо надання соціальної допомоги своїм клієнткам, зокрема співробітники центрів розробляють індивідуальні плани, програми реабілітації, інтеграції жінок в суспільство. Основним досягненням СЦМД на сьогодні є забезпечення жінкам, які звернулися за допомогою, в першу чергу належних житлово-побутових умов та послуг. Не меншої значущості набуває і супровід жінок і до пологів, і після того, як термін їх перебування у закладі вичерпано. Соціальний супровід передбачає не тільки медично-терапевтичні послуги, а й індивідуальні чи групові корекційні заходи, представлення жінок у відповідних органах, відстоювання їх інтересів та прав. Таким чином, сама поява закладів спеціалізованих на наданні допомоги жінкам (неповнолітнім матерям, жінкам, що опинилися в складних життєвих умовах) є новим напрямом діяльності центрів соціальної служби. А запобігання ранньому сирітству та підтримка матерів, їх супровід – це нові заходи соціальної роботи в Україні, їх поява та подальший розвиток різноманітить спектр наявних соціальних послуг для вразливих груп населення. Проте “соціальне сирітство” для України є гострою проблемою. Впродовж останніх років зберігається тенденція до збільшення чисельності дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, станом на 2006 р. їх чисель- 194 ДОСЛІДЖЕННЯ МОЛОДИХ НАУКОВЦІВ ність була понад 97,6 тис. осіб [10], з них лише 3% – це діти, у яких померли батьки. Установи, що опікуються даною категорією, забезпечують дітей не лише житлово-побутовими чи освітньо-виховними послугами, а й з недавнього часу забезпечують соціальним супроводом після завершення терміну їх перебування 1 в інтернатних установах. Соціальний супровід та обслуговування здійснюються переважно через створення соціальних гуртожитків [11]. Соціальний гуртожиток (для одиноких осіб або сімей) надається громадянам України на час їх перебування на соціальному квартирному обліку за умови, що таке житло є єдиним місцем їх проживання. На відміну від соціальних центрів для матері та дитини, в соціальних гуртожитках безоплатно передбачено надання тільки консультативних послуг (юридичні, медичні, педагогічні тощо), а користування житлом з належними умовами та меблями – за встановлену плату. Отже, соціальні гуртожитки – це не тільки нові заклади з надання соціальних послуг, з їх появою запроваджуються новітні тенденції щодо підтримки дітей- сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не тільки у дитинстві, а й дорослому житті. Новим закладом та альтернативною формою сімейної опіки і виховання в сис- темі соціального захисту України, зокрема соціального обслуговування, з 1989 р. стали дитячі будинки сімейного типу (ДБСТ)2 та прийомні (фостерні) сім’ї. Так, із 3286 осіб, що у 2006 р. звернулися до центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з питань створення прийомних сімей і ДБСТ, 49,2% кандидатів у при- йомні батьки та батьки-вихователі пройшли відповідну підготовку [8]. Така форма догляду, навчання та виховання дітей, що втратили родину, є найбільш ефективною і оптимальною, оскільки дитина не втрачає родинних зв’язків та має змогу краще адаптуватися в суспільстві. Проблеми, які виникають у випускників інтернатних закладів у самостійному житті, обґрунтовують пере- вагу сімейних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Тому влаштування у прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу дитини, яка позбавлена можливості перебувати у біологічній сім’ї, є пев- ною соціальною інвестицією, що дасть змогу реалізувати не тільки право самої дитини зростати у сімейному оточенні, а й зменшить ризик щодо її потрапляння до маргінальних груп. Сама форма піклування дитиною є не новою, проте набула деяких нових рис, наприклад, дитина може постійно проживати у будинку-інтернаті і лише вихідні проводити у колі прийомної родини, тоді як раніше це було неможливо. 1 Для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, віком від 15 до 18 років, та молодих осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, віком від 18 до 23 років. Але не тільки діти-сироти користуються послугами соціальних гуртожитків, сьогодні в Україні звернутись до таких закладів за допомогою мають право особи, які відбули покарання та повернулися з місць позбавлення волі. 2 Дитячий будинок сімейного типу – окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. 195 ДОСЛІДЖЕННЯ МОЛОДИХ НАУКОВЦІВ Крім того, для дітей та батьків центрами соціальних служб налагоджено надання соціально-психологічної підтримки, медичної допомоги і, знов таки, соціального супроводу. Недержавні організації також не залишають без уваги проблеми дітей і не уникають спроби їм допомогти. Так, з травня 2007 р. в м. Києві проводиться експеримент (до 2011 року) щодо запровадження інноваційної форми допомоги безпритульним дітям. Центр захисту безпритульних дітей “Наші діти” [12], утворений Німецько- Польсько-Українським товариством, забезпечує соціальний захист безпритульних дітей віком від 3 до 18 років, надає їм можливість довгочасно перебувати у закладі, отримуючи водночас комплексні соціальні послуги (психологічні, педагогічні, медичні тощо). При цьому це товариство додало пропонованим послугам нових рис: освітньо-виховні послуги “супроводжують” дитину від дошкільних закладів до професійно-технічних, а гарантованим і логічним результатом перебування дитини у даному Центрі є її влаштування (після досягнення повноліття та за бажанням) у вищий навчальний заклад або працевлаштування, що не в змозі гарантувати жоден державний соціальний заклад. Наступною чисельною і не менш вразливою групою в Україні є особи не здатні до самообслуговування (незалежно від причин)3. Соціальні послуги зазна- чена категорія отримує здебільшого в спеціалізованих будинках та через заклади системи соціальних служб (центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, центрів медичної чи соціальної реабілітації інвалідів, територіальних центрів со- ціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян). Спеціалізовані будинки, як і в радянські часи, здебільшого забезпечують їх лише приміщеннями для проживання із незначним комплексом соціально-по- бутового та медичного обслуговування. При цьому основним недоліком стаціо- нарних спеціалізованих закладів залишається майже повна ізоляція реципієнтів від суспільного життя та ускладнення їх інтеграції в суспільство. Тому, взявши курс на подолання цієї ситуації, соціальні заклади провели ряд перетворень та нововведень щодо поширення кількості пропонованих соціальних послуг пред- ставникам цієї групи. Найбільш ефективною та прогресивною формою виявилось надання певних послуг, що охоплюють увесь спектр побутового обслуговування (приготування їжі, прибирання, придбання продуктів, оплати рахунків, оформ- лення будь-яких документів тощо) на дому. Нових рис набули реабілітаційні послуги. Сьогодні вони включають не тіль- ки медичну допомогу, а й психологічну. Спеціалісти також розробляють згідно індивідуальних потреб реципієнта його особовий план з подолання хвороби та відновлення психофізіологічного стану, адаптації у суспільному житті, подальшої зайнятості, економічної і побутової самостійності. 3 Особами похилого віку в Україні опікуються безпосередньо органи Міністерства праці та соціальної політики (МПСП) України, тоді як соціальну підтримку інвалідам надає Спілка інвалідів України, що підпорядкована МПСП. 196 ДОСЛІДЖЕННЯ МОЛОДИХ НАУКОВЦІВ Не меншої уваги та допомоги з боку держави потребують люди працездатного віку, що опинилися в складаних життєвих умовах через різні обставини. Поряд з уже існуючими видами послуг (основними з яких є допомога у пошуках роботи, забезпечення навчання чи перекваліфікації), для представників цієї групи було введено ряд нових послуг, спрямованих на правову та соціально-психологічну підтримку, медичну допомогу та ресоціалізацію. Так, найболючішою для укра- їнського суспільства проблемою, яка з року в рік набирає обертів, залишається ВІЛ-інфікація та СНІД серед молоді. Тому на базі ЦСС було створено центри з соціального обслуговування ВІЛ-інфікованих дітей та молоді, ін’єкційних спо- живачів наркотиків, а також їх близьких. Протягом 2006 р. такою послугою в країні було охоплено понад 44 тис. осіб, тобто майже один з тисячі населення. Зосередження уваги на даній вразливій категорії та зусилля, що спрямовують- ся на їх підтримку, складають новизну не лише через те, що дана проблема є для України досить новою, а й тому, що в цьому напрямі виникають нові ідеї щодо соціального обслуговування реципієнтів. Так, окрім базових послуг (індивідуальні соціально-медичні, психолого-педагогічні), клієнти отримують від соціальних працівників інформаційно-просвітницькі послуги у вигляді матеріалів, які ви- світлюють питання профілактики соціально небезпечних явищ у молодіжному середовищі, пропаганди здорового способу життя, безпечної статевої поведін- ки, проходження анонімного тестування на ВІЛ / СНІД тощо. Також соціальні працівники проводять ряд заходів, що спрямовані на організацію навчання ін’єкційних споживачів наркотиків за методикою “рівний–рівному”4 та само- керованих груп взаємодопомоги, розробку індивідуальних планів по виходу з кризового стану, мотивації щодо відмови від ін’єкційного вживання наркотиків. Найбільш суттєвою соціальною послугою, не тільки для наркотично залежних, а й для усього суспільства, є проведення обміну та утилізації використаних шприців, забезпечення клієнтів засобами контрацепції та захисту при здійсненні внутріш- ньовенних ін’єкцій [13]. На допомогу державі у вирішенні соціальних проблем, зокрема щодо розвит- ку системи соціальних послуг, приходять великі приватні компанії, що займа- ються соціальним інвестуванням. Взагалі не тільки для України, а й для багатьох розвинутих країн світу соціальне інвестування ще залишається досить новим і недостатньо поширеним напрямом діяльності у соціальній сфері, проте його іс- нування сприяє розподілу відповідальності за стабільний соціальний розвиток суспільства. Корпоративна соціальна відповідальність (далі – КСВ) бізнесу як вид со- ціального інвестування з’явилась у 70–80-х роках ХХ ст., коли громадськість почала усвідомлювати приховані негативні наслідки діяльності великих компаній (катастрофи, спричиненні їх діяльністю; втрачене здоров’я на виробництві без подальшого соціального захисту тощо). Розголос даних проблем призвів до по- 4 Принцип якої полягає в тому, що профілактичні бесіди проводять колишні наркозалежні, або нинішні з позитивною історією для новачків, оскільки їм легше знайти між собою взаєморозуміння. 197 ДОСЛІДЖЕННЯ МОЛОДИХ НАУКОВЦІВ становки питання про роль бізнесу в суспільстві та про соціальну відповідальність компаній, насамперед перед працівниками та членами їх родин [14]. З погляду новизни у сфері соціальних послуг, КСВ не додало нових видів послуг, лише як явище воно є новим для України та українського суспільства і не може залишатися поза увагою та без належної підтримки. Основними напрямами його діяльності є розвиток інфраструктури міста (школи, дитячі садки, лікарні тощо), в якому знаходиться дана фірма, сприяння розв’язанню економічних, еко- логічних та соціальних проблем шляхом допомоги дитячим будинкам, школам, допомоги по оздоровленню населення тощо. Поряд з матеріальною стороною підтримки, значна увага бізнесу зосереджена на забезпеченні комфортності са- мопочуття людини, тому соціальні послуги в рамках КСВ складаються з цілого комплексу послуг психологічного, соціально-педагогічного (спортивно-оздо- ровче дозвілля, розвиток особистих інтересів та можливості їх реалізації), соці- ально-медичного (профілактика, лікування, терапія), економічного (матеріальна допомога, компенсації, працевлаштування) характеру тощо. В Україні у 2006 р. більш ніж 32% населення проживало в сільській місцевості, з них за межею бідності опинилося 38,4%. При цьому в Україні проживання на селі є певним чинником, що негативно впливає на рівень добробуту родини та її соціальне почуття. Така ситуація обумовлена відсутністю ринку праці, а від- повідно і низькими доходами, до того ж в сільській місцевості спостерігається занепад інфраструктури, поширеним явищем є відсутність навіть таких важливих для життя людини закладів, як лікарні, школи, дитячі садки тощо. Звісно за таких життєвих умов та обставин не може йти мова про якісь елементарні заклади, що надавали б людям будь-які соціальні послуги. Тому поява мобільних консуль- таційних пунктів (далі – МКП) з проведення соціальної роботи в сільській та гірській місцевостях, віддалених районах місць є першим кроком на шляху ви- ходу із такої ситуації, а також новим напрямом у роботі соціальних центрів. Цим видом соціальних послуг протягом 2006 р. було охоплено понад 1627 тис. осіб, яким надано 226 тис. індивідуальних соціальних послуг [8, с. 23]. МКП, поряд із доволі стандартним набором послуг (консультування у різних сферах життя дітей, молоді та членів їх сімей ), надає сільським жителям наступні послуги соціального характеру: • залучає осіб, які опинились у складних життєвих обставинах, та мають дітей (молодь) з функціональними обмеженнями, до груп взаємної підтримки, де вони не тільки набувають навичок чи навчаються, а й лікуються працею, налагоджують соціальні зв’язки; • організовує дозвілля дітей, молоді та членів їх родин шляхом створен- ня клубів, творчих майстерень, проведення волонтерських заходів; • проводить індивідуальну та групову просвітницьку та навчальну ро- боту серед підлітків та молоді на різноманітні актуальні теми (збере- ження репродуктивного здоров’я, планування сім’ї, відповідального батьківства та безпечної статевої поведінки, інфекцій, що передаються статевим шляхом, проблем ВІЛ / СНІДу, вживання наркотичних речовин, алкоголю, тютюну; торгівлі людьми тощо); • за допомогою розповсюдження рекламної продукції соціального характеру проводить інформаційно-роз’яснювальні послуги щодо 198 ДОСЛІДЖЕННЯ МОЛОДИХ НАУКОВЦІВ сімейного виховання, толерантності до інших та не насильства в сім’ї, жорстокого поводження з дітьми. Таким чином, виникнення мобільних консультаційних пунктів само по собі є великим кроком у розширені спектра соціальних послуг, при цьому новизна даного явища полягає не в появі нових видів послуг, а саме в тому, що держава, врешті-решт, звернула свою увагу і на сільське населення (незалежно від їх враз- ливості), а це має сприяти повноцінному різнобічному розвитку українського села взагалі, та кожної особи зокрема. Незважаючи на значну кількість видів соціальних послуг, що надаються вразливим категоріям населення, та розгалуженість самої системи соціальних послуг, проблемою залишається їх відповідність якісним нормам та наближення до європейського і світового рівнів. Розв’язання даної проблеми шляхом рефор- мування існуючої системи соціальних послуг в напрямі підвищення їх якості є актуальним для сучасної соціальної політики України, перш за все через те, що якісні послуги не тільки посилюють захист конституційних прав та свобод гро- мадян, а й задовольняють фізичні, соціальні та культурні потреби людини. Визначення рівня якості наданих соціальних послуг та розробка їх стандартів, відповідність наявних послуг цим стандартам є ще однією суттєвою проблемою в діяльності системи соціальних послуг. Донедавна в Україні не піднімалося питання про те, що соціальні послуги, так само, як й інші послуги та товари, мають бути якісними. “Для громадян запровадження цих стандартів може стати гарантією доступності соціальних послуг, надання правдивої та повної інформа- ції, поваги та етики у ході надання соціальних послуг, можливості подати скаргу, якщо надавачі не дотримуються встановлених правил” [15]. Дослідженнями, розробкою стандартів, рекомендацій та проектів щодо якості соціальних послуг на замовлення Міністерства праці та соціальної полі- тики України, а також Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту займаються міжнародні спеціалізовані інституції, зокрема, Український Фонд соціальних інвестицій5, Шведська агенція міжнародного розвитку (SIDA), Український не- залежний центр політичних досліджень та інші громадські організації. У 2005 р. на Міжнародній конференції «Якість соціальних послуг: стандарти та управління» було презентовано здобутки УФСІ із розроблення стандартів та сис- тем управління якістю соціальних послуг для вразливих груп населення. Зокрема, за підтримки УФСІ експертні групи розробили 7 проектів стандартів соціальних послуг (з раннього втручання при роботі з дітьми віком від 0 до 6 років, які мають порушення розвитку, та з сім’ями, які їх виховують; соціально-медичних послуг хоспісного догляду; соціально-педагогічних послуг у ході інклюзивного навчання; соціальної адаптації випускників інтернатних закладів; соціальних послуг для сімей, які опинились у складній життєвій ситуації; реінтеграції бездомних дорос- лих; реінтеграції осіб, звільнених з місць позбавлення волі. Проте розроблений за сприяння Фонду “Порядок розроблення та затвердження стандартів якості соціальних послуг” перебуває на погодженні в ключових міністерствах. 5 Результати, отримані в ході проведених досліджень, знайшли своє відображення у ряді публікацій, зокрема „Управління якістю соціальних послуг: теорія та практика. Досвід мікропроектів УФСІ з інноваційних соціальних послуг”, „Стандарти соціальних послуг. Збірка проектів документів” тощо. 199 ДОСЛІДЖЕННЯ МОЛОДИХ НАУКОВЦІВ У стандарті якості соціальних послуг має міститися інформація не тільки про принципи надання послуги, вимоги до персоналу та дотримання ним етичних норм, групи клієнтів, яким вона надається, термін, етапи та процедури надання послуги та її зміст, а й вимоги до послуги, її відповідність потребам клієнтів, ви- моги до приміщення, оснащення, обладнання, супровідної документації, технічні вимоги до процесу надання послуги. Отже, прийняття законопроектів щодо стандартів якості соціальних послуг надасть можливість різним міністерствам та відомствам уніфікувати підходи до фор- мування стандартів якості соціальних послуг, а їх користувачам – можливості обрати послугу відповідно до індивідуальних потреб, заклад та форму її отримання. Висновки. Таким чином, сучасні соціальні послуги, які існують в першу чергу, на засадах соціального партнерства та деінституалізації, спрямовані на інтеграцію людини в суспільство, а не тільки на матеріальну підтримку, до того ж враховують індивідуальні потреби користувачів та передбачають застосування особових про- грам, планів по виходу із скрутного становища. Однак невирішеним залишається питання щодо якості соціального обслуговування та відповідності стандартам і, насамперед, правове закріплення стандартів якості соціальних послуг. Досягнення більш вагомих результатів передбачає реформування системи соціального захисту, зокрема сфери соціального обслуговування, шляхом від- повідності надаваних послуг потребам населення, забезпечення їх доступності та адресності, підвищення їх якості. Отже, удосконаливши існуючу в Україні систему соціального захисту населення, країна зможе підвищити свої соціальні стандарти і наблизиться до європейських, а також забезпечить українцям нову гарантовану якість життя. Джерела 1. Макарова О.В. Державні соціальні програми: теоретичні аспекти, методика розробки та оцінки: Монографія. – К.: Ліра-К, 2004. – 328 с. 2. Хмелевська О.М. Питання створення національної системи моніторингу та оцінювання сектору соціальних послуг // Вісник Хмельницького національного університету: Серія: економічні науки. – 2008. – №1. – Т.1. – Хмельницький, 2008. – С.126–133. 3. Медвідь З.В. Моніторинг стану соціального захисту малозабезпечених сімей / Актуальні проблеми економіки. – Науковий економічний журнал. – К., 2006. – №3(57). – С.158–165. 4. Борецька Н.П. Соціальний захист населення на сучасному етапі: стан і проблеми: монографія. – Донецьк: Янтар, 2001. 5. Панцир С. Соціальні послуги: законотворчі інновації державного регулювання соціальної сфери / Критика-Коментарі. – К., 2002. – №12. // http://www.krytyka.kiev. ua/ 6. Соціальна політика, соціальна робота й охорона здоров’я: Як Україні досягти європейського рівня якості послуг?: Збірка тез конференцій / За ред. Семигіної Т.В. – К.: Сфера, 2007. 200 ДОСЛІДЖЕННЯ МОЛОДИХ НАУКОВЦІВ 7.Закон України “Про соціальні послуги” №966-15 від 01.01.2004 р. // http://zakon. rada.gov.ua 8.Звіт про діяльність Центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді протягом 2006 року Державної соціальної служби сім’ї, молоді та спорту до Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту // http://dss.visti.net/ua_presentation.phtml 9. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Типового положення про соціальний центр матері та дитини” від 08.09.2005 р. №879 // http://www.dcssm.gov.ua 10. Рішення Колегії Міністерства освіти і науки України “Про освіту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування”. Протокол № 12/2-2 від 01.12.2005 р. // http://www.mon.gov.ua/laws/01_12_05_1.doc 11. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Типового положення про соціальний гуртожиток” від 08.09.2005 р. № 878. 12. Постанова Кабінету Міністрів України “Про проведення у м. Києві експерименту щодо запровадження інноваційної форми влаштування дітей” від 30 травня 2007 р. №787. 13. Наказ Міністерства праці та соціальної політики “Про затвердження Типового положення про службу роботи з ін’єкційними споживачами наркотиків” від 23.12.2005 р. №3430. 14. Воробей В. Корпоративна соціальна відповідальність чи вигода? // Києво- Могилянська Бізнес Студія – №10. – 2005 // http://www.management.com.ua/cm/cm037. html 15. Іваницький Д. На національному рівні презентовано стандарти якості соціальних послуг та систему управління якістю. – http://www.auc.org.ua/activities/international/ ?id=26232 16. Концепція реформування системи соціальних послуг, схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.04.2007 р. №178-р. 17. Соціальні послуги в Україні: сьогодення та перспективи / Т.В.Семигіна, К.С. Міщенко, Т.Г.Кіча та ін.. – К.: ВК “Зірка”, 2007. – 52 с. – (Посилення регіональних соц. Служб. Проект Тасі). 18. Інноваційні моделі соціальних послуг: проекти українського фонду соціальних інвестицій / За редакцією Н.В. Кабаченко. – К.: ЗАТ “ВІПОЛ”, 2006. – 320 с. Аннотация. В статье рассмотрена современная система социальных услуг Украины и группы, которые ими пользуются. В зависимости от категорий нуждающихся выделены новейшие тенденции в сфере социального обслуживания, а также рассмотрены новые виды социальных услуг. Особое внимание уделено вопросу стандартизации качества социальных услуг и развитию в Украине социальной ответственности в бизнесе. Summary. This article includec revision of present Ukrainian system of social service and soc- ial groups whose use this service. Depend on category of users it is selected modern tendencies in field of social service and also it is made revision of new kinds of social service. The special attention is spared to the question of standardization of quality of social services and development of social responsibility at business in Ukraine. Стаття надійшла до редакції журналу 14 березня 2008 р.

Ähnliche Einträge