Інтеркаляційна здатність шпінелей LiMn₁,₉₅Fe₀,₀₅O₄ та LiMn₁,₈Fe₀,₂O₄ у водному розчині літійвмісного електроліту
В даній роботі проведено дослідження інтеркаляційної здатности активної речовини Фарадейового електрода гібридних суперконденсаторів на основі нанорозмірних фракцій літій-манганових шпінелей, заміщених Ферумом. На основі Х-променевих досліджень встановлено їхній фазовий склад, параметри ґратниці та...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології |
|---|---|
| Дата: | 2015 |
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України
2015
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87991 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Інтеркаляційна здатність шпінелей LiMn₁,₉₅Fe₀,₀₅O₄ та LiMn₁,₈Fe₀,₂O₄ у водному розчині літійвмісного електроліту / Т.Я. Бойчук, І.М. Будзуляк, Н.Я. Іванічок, Б.І. Рачій // Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології: Зб. наук. пр. — К.: РВВ ІМФ, 2015. — Т. 13, № 2. — С. 305–312. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860264595066716160 |
|---|---|
| author | Бойчук, Т.Я. Будзуляк, І.М. Іванічок, Н.Я. Рачій, Б.І. |
| author_facet | Бойчук, Т.Я. Будзуляк, І.М. Іванічок, Н.Я. Рачій, Б.І. |
| citation_txt | Інтеркаляційна здатність шпінелей LiMn₁,₉₅Fe₀,₀₅O₄ та LiMn₁,₈Fe₀,₂O₄ у водному розчині літійвмісного електроліту / Т.Я. Бойчук, І.М. Будзуляк, Н.Я. Іванічок, Б.І. Рачій // Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології: Зб. наук. пр. — К.: РВВ ІМФ, 2015. — Т. 13, № 2. — С. 305–312. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології |
| description | В даній роботі проведено дослідження інтеркаляційної здатности активної речовини Фарадейового електрода гібридних суперконденсаторів на основі нанорозмірних фракцій літій-манганових шпінелей, заміщених Ферумом. На основі Х-променевих досліджень встановлено їхній фазовий склад, параметри ґратниці та розподіл катіонів за підґратницями.
В данной работе проведены исследования интеркаляционной способности активного вещества фарадеевского электрода гибридных суперконденсаторов на основе наноразмерных фракций литий-марганцевых шпинелей, замещённых железом. На основе рентгеновских исследований установлены их фазовый состав, параметры решётки и распределение катионов по подрешёткам.
In this paper, the intercalation-capacity studies of Faraday electrode active material of hybrid supercapacitors based on nanoscale fractions of lithium–manganese spinels doped with iron are presented. Phase composition, lattice parameters, and the cations’ distribution in sublattices of the material are determined by X-ray diffraction.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:59:12Z |
| format | Article |
| fulltext |
305
PACS numbers: 61.05.cp, 68.37.Hk, 73.63.Bd, 82.45.Yz, 82.47.Uv, 82.47.Wx, 84.32.Tt
Інтеркаляційна здатність шпінелей LiMn1,95Fe0,05O4
та LiMn1,8Fe0,2O4 у водному розчині літійвмісного електроліту
Т. Я. Бойчук, І. М. Будзуляк, Н. Я. Іванічок*, Б. І. Рачій
ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»,
вул. Шевченка, 57,
76025 Івано-Франківськ, Україна
*Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України,
бульв. Акад. Вернадського, 36
03680, МСП, Київ-142, Україна
В даній роботі проведено дослідження інтеркаляційної здатности актив-
ної речовини Фарадейового електрода гібридних суперконденсаторів на
основі нанорозмірних фракцій літій-манганових шпінелей, заміщених
Ферумом. На основі Х-променевих досліджень встановлено їхній фазовий
склад, параметри ґратниці та розподіл катіонів за підґратницями. Пока-
зано, що підвищення температури відпалу при золь–ґель-синтезі до 1073
К сприяє формуванню однофазних сполук із розмірами зерен близько 70
нм. При цьому для ступеня заміщення у0,2 за температури 873 К зафік-
совано появу фази гематиту, яка зникає при підвищенні температури від-
палу. Встановлено взаємозв’язок локалізації синтезно введеного Феруму
із електрохімічними властивостями досліджуваних шпінелей у водному
розчині літійвмісного електроліту. Розраховане значення питомої ємнос-
ти є максимальним для зразка зі ступенем заміщення у0,05, одержаним
за температури 1073 К. Це пов’язано зі сприятливими структурними
умовами (мала концентрація Літію в тетрапідґратниці) для міґрації Літію
в порожнинах шпінелі, а також є наслідком великого внеску інтеркаляції
в процеси накопичення електричної енергії.
In this paper, the intercalation-capacity studies of Faraday electrode active
material of hybrid supercapacitors based on nanoscale fractions of lithium–
manganese spinels doped with iron are presented. Phase composition, lattice
parameters, and the cations’ distribution in sublattices of the material are
determined by X-ray diffraction. As shown, the increase of the annealing
temperature in sol–gel synthesis up to 1073 K leads to single-phase com-
pounds with grains’ size of about 70 nm. Additionally, for the degree of dop-
ing of y0.2 at the temperature of 873 K, the appearance of hematite phase
is observed. This phase disappears with increasing of the annealing tempera-
ture. The relation between localization of introduced iron and electrochemi-
Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології
Nanosystems, Nanomaterials, Nanotechnologies
2015, т. 13, № 2, сс. 305–312
2015 ІМФ (Інститут металофізики
ім. Ã. В. Курдюмова НÀН Óкраїни)
Надруковано в Óкраїні.
Фотокопіювання дозволено
тільки відповідно до ліцензії
306 Т. Я. БОЙЧÓК, І. М. БÓДЗÓЛЯК, Н. Я. ІВÀНІЧОК, Б. І. РÀЧІЙ
cal properties of iron spinels in aqueous lithium-containing electrolyte is de-
termined. The calculated value of specific capacity is the maximum for the
sample with a degree of doping equal to 0.05 and obtained at the temperature
of 1073 K. This is due to favourable structural conditions (low concentration
of lithium within the tetrahedral sublattice) for easy lithium penetration into
the spinel cavities and great contribution of intercalation in the process of
electricity (electric-energy) accumulation.
В данной работе проведены исследования интеркаляционной способности
активного вещества фарадеевского электрода гибридных суперконденса-
торов на основе наноразмерных фракций литий-марганцевых шпинелей,
замещённых железом. На основе рентгеновских исследований установле-
ны их фазовый состав, параметры решётки и распределение катионов по
подрешёткам. Показано, что повышение температуры отжига при золь–
гель-синтезе до 1073 К способствует формированию однофазных соедине-
ний с размерами зёрен около 70 нм. При этом для степени замещения
у0,2 при температуре 873 К зафиксировано появление фазы гематита,
которая исчезает при повышении температуры отжига. Óстановлена вза-
имосвязь локализации синтезно введённого железа с электрохимически-
ми свойствами исследуемых шпинелей в водном растворе литийсодержа-
щего электролита. Рассчитанное значение удельной ёмкости является
максимальным для образца со степенью замещения у0,05, полученной
при температуре 1073 К. Это связано с благоприятными структурными
условиями (малая концентрация лития в тетраподрешётке) для миграции
лития в полостях шпинели и является следствием большого вклада ин-
теркаляции в процессы накопления электрической энергии.
Ключові слова: шпінель, гібридний суперконденсатор, катіонне замі-
щення, Х-променевий аналіз, інтеркаляція.
(Отримано 28 квітня 2015 р.)
1. ВСТУП
В даний час все актуальнішою постає проблема створення портати-
вних пристроїв генерування та накопичення енергії, зокрема гібри-
дних електрохімічних конденсаторів (ÃЕК), що зумовлено їх засто-
суванням для живлення сучасної електроніки та транспорту з елек-
тричним приводом. Ó зв’язку з цим, вони мають володіти як висо-
кою ємністю і потужністю, так і витримувати велику кількість ци-
клів роботи в поєднанні з економічною ефективністю та екологічні-
стю. Для того щоб задовольнити такі вимоги, необхідно підібрати
оптимальний набір матеріялів для катодної, анодної та електроліт-
ної підсистем, які здатні працювати сумісно, забезпечуючи при
цьому високу напругу та питомі характеристики ÃЕК.
Важливою проблемою на сучасному етапі є пошук матеріялу для
Фарадейового електрода ÃЕК. Перспективним в цьому плані є ви-
ІНТЕРКÀЛЯЦІЙНÀ ЗДÀТНІСТЬ ШПІНЕЛЕЙ LiMn1,95Fe0,05O4 ТÀ LiMn1,8Fe0,2O4 307
користання літій-манганової шпінелі LiMn2O4 [1–3]. Специфічна
структура якої містить тетра- та октапустоти і дає можливість йо-
нам літію впроваджуватися в дані «гостьові» позиції. Проте є ряд
проблем деградації структури, які, як правило, вирішуються каті-
онною модифікацією вихідної сполуки. В роботах [4, 5] показано,
що заміщення залізом сприяє покращенню електричних властиво-
стей шпінелі та підвищує коефіцієнт електростимульованої дифузії
літію. Для цього необхідно використовувати такі матеріяли части-
нки яких володіють поверхнею з оптимальною морфологією. В
зв’язку з цим катіонна модифікація поєднується з новітніми мето-
диками синтезу, що уможливлюють одержати монофазні матеріяли
зі стабільною структурою та високим ступенем дисперсности.
Ó роботі проведено дослідження інтеркаляційної здатности шпі-
нелей загального складу LiMn2yFeyO4 у водному розчині електролі-
ту.
2. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Для досліджень поведінки електродних матеріялів у водному роз-
чині електроліту використовували трьохелектродну комірку (рис.
1). В якості робочого електроду (1) використовували нанодисперсні
зразки залізозаміщеної літій-манганової шпінелі. Допоміжним (3)
служив платиновий електрод, а електродом порівняння (2) — хлор-
срібний електрод (Ag/AgCl), який був в контакті з робочою каме-
рою через агар-агаровий місток (5). В якості електроліту викорис-
товувався 1 М розчин Li2SO4 у воді. Електрохімічні дослідження
проводилися з використанням спектрометра Autolab (6) методами
циклічної вольтамперометрії та хронопотенціометрії.
Вихідною композицією для електродів ÃЕК була суміш (маса 25
мг) активного матеріялу і сажі у відношенні 75:25 відповідно. Су-
Рис. 1. Схема триелектродної комірки для електрохімічних досліджень.
308 Т. Я. БОЙЧÓК, І. М. БÓДЗÓЛЯК, Н. Я. ІВÀНІЧОК, Б. І. РÀЧІЙ
міш запресовувалася в ніклеву сітку; розмір робочого електроду —
0,50,5 см.
Синтез досліджуваних матеріялів проводився за методикою,
описаною в [6]. Було одержано матеріяли зі ступенем заміщення
залізом у0,05 та у0,2. Вибір такого вмісту заліза мотивований
тим, що кінцеві сполуки синтезу мають бути однофазними та збере-
гти просторову сітку каналів, які можуть руйнуватися при великих
ступенях заміщення. Для визначення структури та фазового складу
одержані зразки досліджувалися Х-променевою дифракційною ме-
тодою за кімнатної температури за допомогою дифрактометра
ДРОН-3 (CuK1-випромінення) в діяпазоні кутів 15265.
3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Результати обробки експериментальних дифрактограм від синтезо-
ваних зразків у програмі FullProf представлені на рис. 2, 3.
Відпал за температур у 873 К і 1073 К для зразків LiMn1,95Fe0,05O4
(y0,05) приводить до утворення однофазних шпінельних сполук,
причому підвищення температури впливає на ширину рефлексів на
дифрактограмах (рис. 2). Зростання ступеня заміщення до величи-
ни y0,2 приводить до утворення двофазної системи при темпера-
турі відпалу у 873 К. Додатковою фазою є гематит, вміст якого ста-
новить порядку 12%. Проте при спіканні за температури у 1073 К
ця фаза зникає, що показано на дифрактограмах (рис. 3).
В таблиці 1 представлено параметри уточнення структур дослі-
джуваних зразків. В ній подано очікувані склади відповідно до ши-
хти та розрахований за повнопрофільним Рітвелдовим аналізом ре-
альний вміст катіонів у межах підґратниць шпінельної фази.
а б
Рис. 2. Дифрактограми зразка LiMn1,95Fe0,05O4 за температури відпалу у
873 К (а) та 1073 К (б).
ІНТЕРКÀЛЯЦІЙНÀ ЗДÀТНІСТЬ ШПІНЕЛЕЙ LiMn1,95Fe0,05O4 ТÀ LiMn1,8Fe0,2O4 309
Зразки зі ступенем заміщення y0,05 однофазні як при темпера-
турі 873 К, так і при температурі 1073 К. Для зразків із ступенем
заміщення y0,2 при температурі 873 К проявляється додаткова
фаза гематиту. Стала ґратниці зростає зі збільшенням температури
відпалу і ступеня заміщення залізом. Крім того, зростання темпе-
ратури відпалу приводить до зміни відношення кількости йонів за-
ліза, що займають окта- і тетрапозиції.
Температура відпалу також впливає на розміри частинок та ве-
личину питомої поверхні. Зразки, що відпалені при температурі
1073 К, володіють більшими частинками (середній розмір криста-
літів — 70 нм), ніж зразки, відпалені при температурі 873 К (40
нм), що пояснюється процесами аґломерації кристалітів за високої
температури.
Для визначення питомих характеристик досліджуваних матері-
ялів та можливости їх використання в гібридних суперконденсато-
а б
Рис. 3. Дифрактограми зразка LiMn1,8Fe0,2O4 за температури відпалу у 873
К (а) та 1073 К (б).
ТАБЛИЦЯ 1. Параметри уточнення структур досліджуваних зразків.
Маркування
Склад
(за шихтою)
Додаткова
фаза
Стала
ґратниці
шпінелі
Розподіл катіонів
(À — тетра-,
В — октапозиції)
S05_873 LiMn1,95Fe0,05O4 — 8,1689
(Li0,96Fe0,04)A
[Fe0,02Mn1,94Li0,04]BO4
S05_1073 LiMn1,95Fe0,05O4 — 8,2354
(Li0,96Fe0,04)A
[Fe0,02Mn1,94Li0,04]BO4
S20_873 LiMn1,8Fe0,2O4 гематит(7%) 8,2315
(Li0,88Fe0,11)A
[Fe0,07Mn1,81Li0,11]BO4
S20_1073 LiMn1,8Fe0,2O4 — 8,2691
(Li0,83Fe0,16)A
[Fe0,04Mn1,81Li0,15]BO4
310 Т. Я. БОЙЧÓК, І. М. БÓДЗÓЛЯК, Н. Я. ІВÀНІЧОК, Б. І. РÀЧІЙ
рах були проведені електрохімічні дослідження за триелектродною
схемою, робочий електрод яких був сформований на їх основі. Для
всіх систем розрядні криві були одержані з водним електролітом
1М Li2SO4 при струмі у 2 мÀ.
Як видно з рис. 6 і рис. 7, досліджувані матеріяли зі ступенем за-
міщення залізом y0,05 мають довший час розряду, ніж матеріяли
зі ступенем заміщення y0,2. Це свідчить про те, що інтеркаля-
ційна здатність сполуки LiMn1,95Fe0,05O4 є вищою, навіть при темпе-
ратурі відпалу у 873 К. Шпінель LiMn1,95Fe0,05O4 (температура від-
палу — 873 К) показує нижчі характеристики у зв’язку з більш ро-
звинутою поверхнею та низькими значеннями сталої ґратниці. Це
ускладнює дифузію Літію в зерна шпінелі і призводить до його осі-
дання на поверхні частинок. При підвищенні температури спікання
стала ґратниці зростає, і підвищується інтенсивність міґрації гос-
тьових йонів Літію в структурних порожнинах шпінелі. Зразок
LiMn1,8Fe0,2O4, відпалений при 873 К, містить додатково фазу гема-
Рис. 4. СЕМ-зображення синтезо-
ваного матеріялу, якого відпалено
при 873 К.
Рис. 5. СЕМ-зображення синтезо-
ваного матеріялу, якого відпалено
при 1073 К.
Рис. 6. Розрядні криві для зразка
LiMn1,95Fe0,05O4.
Рис. 7. Розрядні криві для зразка
LiMn1,8Fe0,2O4.
ІНТЕРКÀЛЯЦІЙНÀ ЗДÀТНІСТЬ ШПІНЕЛЕЙ LiMn1,95Fe0,05O4 ТÀ LiMn1,8Fe0,2O4 311
титу; відповідно, вміст шпінельної фази, яка відповідає за інтерка-
ляцію Літію, зменшується. Для матеріялу LiMn1,8Fe0,2O4, відпале-
ного при температурі 1073 К, питома ємність зростає, проте вона є
істотно нижчою, ніж для LiMn1,95Fe0,05O4, одержаного при аналогіч-
ній температурі. Це пов’язано з більш розупорядкованою структу-
рою при цьому вмісті Феруму та деформацією кристалічної ґратни-
ці, про що свідчить зростання її параметра. На всіх кривих можна
виділити пологе плато в діяпазоні напруг 0,8–0,9 В, якого було взя-
то для розрахунку питомої потужности та енергії. Зростання тем-
ператури відпалу приводить до підвищення питомої ємности та
енергії (табл. 2).
Циклічні вольтамперограми при розгортці потенціялу у 5 мВ/с
представлено на рис. 8, 9.
Чіткі піки характерні для всіх потенціодинамічних кривих. Різ-
ні значення величини струму в положенні піка вказують на відмін-
ності в інтенсивності Фарадейових процесів. Найменш інтенсивний
пік спостерігається для матеріялу LiMn1,95Fe0,05O4, відпаленого при
температурі 873 К. Це підтверджує наші припущення про поляри-
заційну складову втілення Літію, що полягає в його осіданні на по-
ТАБЛИЦЯ 2. Питомі параметри розряду триелектродної комірки.
Ступінь
заміщення
Температура
відпалу, К
Питома
ємність C,
мÀгод/г
Питома
енергія W,
Втгод/кг
Питома
потужність Р,
Вт/кг
y0,05
873 16,6 13,3 106,6
1073 54,8 46,5 113,3
y0,2
873 12,2 8,5 93,3
1073 17,4 13,9 106,6
Рис. 8. Циклічні вольтамперограми
для зразка LiMn1,95Fe0,05O4.
Рис. 9. Циклічні вольтамперограми
для зразка LiMn1,8Fe0,2O4.
312 Т. Я. БОЙЧÓК, І. М. БÓДЗÓЛЯК, Н. Я. ІВÀНІЧОК, Б. І. РÀЧІЙ
верхні зерен шпінелі.
4. ВИСНОВКИ
1. Встановлено залежність питомих енергетичних характеристик
ÃЕК від умов синтезу шпінелей LiMn1,95Fe0,05O4 й LiMn1,8Fe0,2O4 та
ступеня заміщення Ферумом. Показано, що максимальною пито-
мою ємністю (54,8 мÀгод/г) володіє зразок LiMn1,95Fe0,05O4, відпа-
лений при температурі 1073 К, що пов’язане з низьким вмістом Фе-
руму в тетрапозиціях.
2. Виявлено, що збільшення вмісту Феруму до величини 0,2 на фо-
рмульну одиницю шпінелі знижує її питому ємність за рахунок ро-
зупорядкування структури, яке проявляється в деформації тетра-
підґратниці внаслідок розміщення в ній значної кількости Феруму.
ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Б. К. Остафійчук, І. М. Будзуляк, Н. Я. Іванічок, Фізична інженерія
поверхні, 10, № 1: 72 (2012).
2. Yong-gang Wang and Yong-Yao Xia, Electrochemistry Communications, 7:
1138 (2005).
3. Lei Tian and Anbao Yuan, Journal of Power Sources, 192: 693 (2009).
4. À. М. Бойчук, М. Я. Січка, П. О. Сулим, В. À. Цап, М. І. Ãасюк, Фізика і
хімія твердого тіла, 13, № 2: 357 (2012).
5. І. М. Ãасюк, À. М. Бойчук, Л. С. Кайкан, Т. Я. Бойчук, Спосіб підвищення
електропровідності катодного матеріалу на основі LiMn2O4 (Патент 84493
(Óкраїна), МПК (2013.01) C 25 C 5/00, Опубл. 25.10.2013. № u 2013 04536).
6. І. М. Ãасюк, À. М. Бойчук, Т. Я. Бойчук, І. П. Яремій, Л. С. Кайкан,
В. В. Óгорчук, Фізична інженерія поверхні, 12, № 4: 535 (2014).
REFERENCES
1. B. K. Ostafiychuk, I. M. Budzulyak, and N. Ya. Ivanichok, Fizychna
Inzheneriya Poverkhni, 10, No. 1: 72 (2012).
2. Yong-gang Wang and Yong-Yao Xia, Electrochemistry Communications, 7:
1138 (2005).
3. Lei Tian and Anbao Yuan, Journal of Power Sources, 192: 693 (2009).
4. A. M. Boychuk, M. Ya. Sichka, P. O. Sulym, V. A. Tsap, and M. I. Gasyuk,
Fizyka i Khimiya Tverdogo Tila, 13, No. 2: 357 (2012).
5. I. M. Gasyuk, A. M. Boychuk, L. S. Kaykan, and T. Ya .Boychuk, Sposib
Pidvyshchennya Elektroprovidnosti Katodnogo Materialu na Osnovi LiMn2O4:
(Patent 84493 (Ukrayina), MPK (2013.01) C 25 C 5/00, Publ. 25.10.2013.
No. u 2013 04536).
6. I. M. Gasyuk, A. M. Boychuk, T. Ya. Boychuk, I. P. Yaremiy, L. S. Kaykan, and
V. V. Uhorchuk, Fizychna Inzheneriya Poverkhni, 12, No. 4: 535 (2014).
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-87991 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1816-5230 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:59:12Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Бойчук, Т.Я. Будзуляк, І.М. Іванічок, Н.Я. Рачій, Б.І. 2015-11-06T19:01:03Z 2015-11-06T19:01:03Z 2015 Інтеркаляційна здатність шпінелей LiMn₁,₉₅Fe₀,₀₅O₄ та LiMn₁,₈Fe₀,₂O₄ у водному розчині літійвмісного електроліту / Т.Я. Бойчук, І.М. Будзуляк, Н.Я. Іванічок, Б.І. Рачій // Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології: Зб. наук. пр. — К.: РВВ ІМФ, 2015. — Т. 13, № 2. — С. 305–312. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1816-5230 PACS numbers: 61.05.cp, 68.37.Hk, 73.63.Bd, 82.45.Yz, 82.47.Uv, 82.47.Wx, 84.32.Tt https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87991 В даній роботі проведено дослідження інтеркаляційної здатности активної речовини Фарадейового електрода гібридних суперконденсаторів на основі нанорозмірних фракцій літій-манганових шпінелей, заміщених Ферумом. На основі Х-променевих досліджень встановлено їхній фазовий склад, параметри ґратниці та розподіл катіонів за підґратницями. В данной работе проведены исследования интеркаляционной способности активного вещества фарадеевского электрода гибридных суперконденсаторов на основе наноразмерных фракций литий-марганцевых шпинелей, замещённых железом. На основе рентгеновских исследований установлены их фазовый состав, параметры решётки и распределение катионов по подрешёткам. In this paper, the intercalation-capacity studies of Faraday electrode active material of hybrid supercapacitors based on nanoscale fractions of lithium–manganese spinels doped with iron are presented. Phase composition, lattice parameters, and the cations’ distribution in sublattices of the material are determined by X-ray diffraction. uk Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології Інтеркаляційна здатність шпінелей LiMn₁,₉₅Fe₀,₀₅O₄ та LiMn₁,₈Fe₀,₂O₄ у водному розчині літійвмісного електроліту Intercalation Ability of the LiMn₁,₉₅Fe₀,₀₅O₄ and LiMn₁,₈Fe₀,₂O₄ Spinels in an Aqueous Solution of a Lithium-Containing Electrolyte Article published earlier |
| spellingShingle | Інтеркаляційна здатність шпінелей LiMn₁,₉₅Fe₀,₀₅O₄ та LiMn₁,₈Fe₀,₂O₄ у водному розчині літійвмісного електроліту Бойчук, Т.Я. Будзуляк, І.М. Іванічок, Н.Я. Рачій, Б.І. |
| title | Інтеркаляційна здатність шпінелей LiMn₁,₉₅Fe₀,₀₅O₄ та LiMn₁,₈Fe₀,₂O₄ у водному розчині літійвмісного електроліту |
| title_alt | Intercalation Ability of the LiMn₁,₉₅Fe₀,₀₅O₄ and LiMn₁,₈Fe₀,₂O₄ Spinels in an Aqueous Solution of a Lithium-Containing Electrolyte |
| title_full | Інтеркаляційна здатність шпінелей LiMn₁,₉₅Fe₀,₀₅O₄ та LiMn₁,₈Fe₀,₂O₄ у водному розчині літійвмісного електроліту |
| title_fullStr | Інтеркаляційна здатність шпінелей LiMn₁,₉₅Fe₀,₀₅O₄ та LiMn₁,₈Fe₀,₂O₄ у водному розчині літійвмісного електроліту |
| title_full_unstemmed | Інтеркаляційна здатність шпінелей LiMn₁,₉₅Fe₀,₀₅O₄ та LiMn₁,₈Fe₀,₂O₄ у водному розчині літійвмісного електроліту |
| title_short | Інтеркаляційна здатність шпінелей LiMn₁,₉₅Fe₀,₀₅O₄ та LiMn₁,₈Fe₀,₂O₄ у водному розчині літійвмісного електроліту |
| title_sort | інтеркаляційна здатність шпінелей limn₁,₉₅fe₀,₀₅o₄ та limn₁,₈fe₀,₂o₄ у водному розчині літійвмісного електроліту |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/87991 |
| work_keys_str_mv | AT boičuktâ ínterkalâcíinazdatnístʹšpíneleilimn195fe005o4talimn18fe02o4uvodnomurozčinílítíivmísnogoelektrolítu AT budzulâkím ínterkalâcíinazdatnístʹšpíneleilimn195fe005o4talimn18fe02o4uvodnomurozčinílítíivmísnogoelektrolítu AT ívaníčoknâ ínterkalâcíinazdatnístʹšpíneleilimn195fe005o4talimn18fe02o4uvodnomurozčinílítíivmísnogoelektrolítu AT račíibí ínterkalâcíinazdatnístʹšpíneleilimn195fe005o4talimn18fe02o4uvodnomurozčinílítíivmísnogoelektrolítu AT boičuktâ intercalationabilityofthelimn195fe005o4andlimn18fe02o4spinelsinanaqueoussolutionofalithiumcontainingelectrolyte AT budzulâkím intercalationabilityofthelimn195fe005o4andlimn18fe02o4spinelsinanaqueoussolutionofalithiumcontainingelectrolyte AT ívaníčoknâ intercalationabilityofthelimn195fe005o4andlimn18fe02o4spinelsinanaqueoussolutionofalithiumcontainingelectrolyte AT račíibí intercalationabilityofthelimn195fe005o4andlimn18fe02o4spinelsinanaqueoussolutionofalithiumcontainingelectrolyte |