Соціальна відповідальність бізнесу: українські реалії і проблеми

У статті аналізуються питання сутності соціальної відповідальності бізнесу, теоретичного обґрунтування закономірностей функціонування в ринковій системі господарства. Визначено тенденції розвитку соціальної відповідальності бізнесу в Україні, форми реалізації, завдання, як основа сталого розвитку на...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Економічний вісник Донбасу
Date:	2014
Main Author:	Головінов, О.М.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут економіки промисловості НАН України 2014
Subjects:	Менеджмент персоналу
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/88596
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Соціальна відповідальність бізнесу: українські реалії і проблеми / О.М. Головінов // Економічний вісник Донбасу. — 2014. — № 2(36). — С. 187-192. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859574011736883200
author	Головінов, О.М.
author_facet	Головінов, О.М.
citation_txt	Соціальна відповідальність бізнесу: українські реалії і проблеми / О.М. Головінов // Економічний вісник Донбасу. — 2014. — № 2(36). — С. 187-192. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Економічний вісник Донбасу
description	У статті аналізуються питання сутності соціальної відповідальності бізнесу, теоретичного обґрунтування закономірностей функціонування в ринковій системі господарства. Визначено тенденції розвитку соціальної відповідальності бізнесу в Україні, форми реалізації, завдання, як основа сталого розвитку національної економіки, інституційні елементи та їх взаємозв’язок з інституційної практикою і стратегіями українського бізнесу. Визначено перспективи розвитку системи взаємодії держави і бізнесу у вирішенні соціальних питань. В статье анализируются вопросы сущности социальной ответственности бизнеса, теоретического обоснования закономерностей функционирования в рыночной системе хозяйства. Определены тенденции развития социальной ответственности бизнеса в Украине, формы реализации, задачи, как основа устойчивого развития национальной экономики, институциональные элементы и их взаимосвязь с институциональной практикой и стратегиями украинского бизнеса. Обозначены перспективы развития системы взаимодействия государства и бизнеса в решении социальных вопросов. The article analyzes the essential questions of social responsibility of business, theoretical study of mechanisms of functioning in the market economy system. Defined trends of development of social responsibility of business in Ukraine, forms of implementation, objectives, as a basis for sustainable development of the national economy, institutional elements and their interaction with institutional practices and strategies of Ukrainian business. The perspective development of the system of interaction between state and business in solving social problems.
first_indexed	2025-11-27T01:21:53Z
format	Article
fulltext	187 Економічний вісник Донбасу № 2 (36), 2014 СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БІЗНЕСУ: УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ І ПРОБЛЕМИ УДК [338.22:316.334.3](477) О. М. Головінов, доктор економічних наук, м. Донецьк Менеджмент персоналу Постановка проблеми. Проблеми сталого розвитку національної економіки, набули особливо гострий характер в останні роки, незмінно підштов- хували до вирішення питань пов’язаних з дилемою підвищення економічної ефективності підприємств та одночасного вирішення соціальних питань, реаль- ного покращення якості життя населення. Великий український капітал поступово почав усвідомлювати помилковість неоліберального підходу до провід- ної ролі ринку в економіці, негативного впливу на соціальну стабільність, стан суспільних відносин, а також економічні результати діяльності компаній. У підсумку, саме економічні причини стали провідним фактором висунення соціальної відповідальності біз- несу в ряд найбільш важливих факторів стабільного економічного розвитку України. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання антропомірністі та етичних детермінацій економічної діяльності, проблеми утвердження в економічній поведінці громадян трудової моралі і соціальної справедливості, регулятивного потенці- алу духовно-етичних цінностей бізнесу набувають детального аналізу в роботі, за редакцією Г. Ф. Хору- жого [1]. В. М. Шаповал акцентує увагу на недостатній підтримці соціальних програм і проектів підприємств органами державної влади, відсутності відкритого діалогу щодо розробки належних стимулів для бізнесу, який прагне у своїй діяльності реалізувати принципи соціальної відповідальності [2]. Проблеми соціальної відповідності бізнесу як сучасної філосо- фії поведінки та концепції, що формує суспільство, компанії стосовно своєї дільності з метою сталого розвитку, ефективних інвестицій у людський капітал отримали відображення у монографії О. П. Гогулі та І. П. Кудінової [3]. О. Ф. Новікова, М. Є. Дейч, О. В. Панькова та ін. висвітлюють результати екс- пертного опитування наукових фахівців та освітян України з проблем соціальної відповідальності осо- бистості, суспільства, бізнесу та держави [4]. Теоре- тичні і практичні аспекти розвитку соціальної від- повідальності знайшли свої вирішення в монографії А. М. Колот [5]. Регулятивні інструменти посилання соціальної відповідальності бізнесу в системі націо- нальної економіки достатньо системно розроблено у науковій праці І. Царик [6]. В науковому дослідженні Т. Р. Антошко, П. В. Круш, Ю. В. Тюленєва соціальна відповідальність визначається як нова цивілізаційна ступінь розвитку суспільства та бізнесу, яка дозволяє знайти консенсус між комерційними інтересами кор- порації та позитивними очікуваннями суспільства [7]. Невирішена частина загальної проблеми. Незважаючи на значну кількість наукових публі- кацій, відсутнє єдине розуміння змісту соціальної відповідальності бізнесу. Недостатньо досліджено інституціональні основи управління процесом соці- ального інвестування, особливості взаємовідносин бізнесу і влади як на державному, так і регіональному рівні, об’єктивні причини функціонування бізнесу як соціально відповідального. Крім цього, в українській науці не вирішене питання соціальної відповідально- сті як самостійного соціально-економічного явища у взаємозв’язку з процесами трансформації суспільної системи. Постановка завдання. Мета статті полягає у ви- значенні сутності сучасного стану інституту соціаль- ної відповідальності бізнесу в Україні, теоретичного обґрунтування його форм і засад, розробці заходів щодо підвищення ефективності даного процесу. Виклад основного матеріалу. Розвиток еконо- міки в розвинених країнах супроводжувався у другій половині ХХ ст. активним соціальним прогресом, змінами в інституціональній структурі й суспільній свідомості, поступовим зміщенням акценту в напрямі інтелектуальної праці за рахунок зростання освіче- ності переважної частини населення, поглиблення в суспільне життя принципів демократії, нарешті, масовим поширенням інформації завдяки Інтернету та соціальних мереж. Зміни, що відбуваються в рин- ковій економіці, призвели до відносного зменшення рівня експлуатації найманих працівників, до прояву турботи про них і суспільних інтересів. Поняття соціальної відповідальності включає різноманітність взаємодоповнюючих і альтернатив- них теорій. Теоретичне обґрунтування інституту соціальної відповідальності бізнесу включає спроби узгодження результатів і намірів ринкової економіки. Прихильники неоліберальної теорії відстоюють точ- ку зору, згідно якої бізнес приносить максимальну користь суспільству в тому випадку, коли прагне досягти приватного інтересу. На думку М. Фрідме- на, компанія не відповідальна перед суспільством і окремими соціальними групами, а тільки перед О. М. Головінов 188 Економічний вісник Донбасу № 2 (36), 2014 своїми власниками, при цьому максимізація прибут- ку є основною формою соціальної відповідальності корпорації [8]. М. Kitzmueller і J. Shimshack вислов- люють точку зору, що відповідальність бізнесу перед суспільством безпосередньо пов’язана з дотриманням законодавства, а опосередковано – із забезпечен- ням зайнятості та інноваціями. При цьому усі інші зобов’я зання мають штучний характер [9, с. 60]. Прихильники соціальної відповідальності бізнесу, поряд з мотивами максимізації прибутку, відстою- ють ідею поєднання в довгостроковій перспективі інтересів суспільства і бізнесу в такій формі, при якій успіх можливий в першу чергу при узгодженні кор- поративних інтересів з громадськими цілями. J. Post, L. Preston, S. Sachs відзначають, що інститут фірми все більшою мірою набуває формату „розширеного підприємства” (extended enterprise), що є вузловим елементом в мережі взаємозалежних внутрішніх і зовнішніх стейкхолдерів, які створюють, підтримують та розширюють його ринкові можливості [10]. Інституційні причини зародження соціальної відповідальності бізнесу в розвинених країнах пов’я- зані не з прагненням до благодійності або соціального захисту, а насамперед з міркуваннями поліпшення інвестиційної привабливості, поліпшення іміджу перед клієнтами, зміцнення репутації, підвищення комерційного успіху компаній. Бізнес був змушений відповісти на посилення тиску державних інститу- тів і громадянського суспільства. Цілі соціальної відповідальності не обмежуються тільки прямою комерційною вигодою, вони також направлені на підвищення соціального статусу, накопичення пози- тивної репутації підприємства. Ділова репутація стала нематеріальним активом бізнесу, що активно впли- ває на прибуток підприємства. На ділову репутацію впливають багато факторів, у тому числі емоційна привабливість торговельної марки, фінансовий стан компанії, якість виробленої продукції, професіона- лізм керівного складу підприємства, атмосфера, що склалася в колективі, якість обслуговування клієнтів, нарешті, активність підприємства щодо реалізації заходів соціальної відповідальності. Форми соціальної відповідальності бізнесу, незва- жаючи на їх різноманітність, тісно взаємопов’язані між собою, що пов’язано з процесом їхнього розвитку, адап- тації до мінливих економічних, політичних, культурних, етичних та інших соціальних факторів. Інституціалізація цих форм провідними корпораціями світу, призводить до гармонізації цілей збільшення прибутку підприємства з громадськими інтересами та очікуваннями. Соціальна відповідальність розвивається паралельно з процесами глобалізації економіки, посилення демократизації, гу- манізації, солідарності і співпраці з державою і суспіль- ством на основі рівноправного діалогу. Такі процеси не змінюють сутність ринкової економіки, але активізують адаптацію бізнесу до мінливих соціальних вимог. Ідеї соціальної відповідальності безпосе редньо пов’язані з необхідністю забезпечення сталого роз- витку, досягнення балансу інтересів між корпора- тивними, державними і громадськими інтересами. Найбільш простою є соціальна відповідальність, що пов’язана з своєчасною оплатою праці, податків, створення нових робочих місць. Більш високий рівень відповідальності передбачає діяльність, спрямовану на підвищення кваліфікації співробітників, будівниц- тво житла, повноцінний розвиток соціальної сфери. Відповідальність бізнесу може мати юридичну осно- ву за рахунок механізму державного примушення, санкцій, контролю, або економічну, що реалізується в автоматичному режимі як відповідна реакція на імпульси з боку ринку. Соціально-трудова та еколо- гічна складова формується у відповідності з вимо- гами закону, діяльністю профспілок, громадських організацій. Що стосується соціально-культурного і соціально-гуманітарного компоненту, то їх можна віднести більшою мірою до благодійної діяльності, як елемент добровільних інституційних ініціатив. Благодійна діяльність має подвійну спрямова- ність. По-перше, надання інформації про благодійну діяльність компаній у ЗМІ відіграє важливу роль у по- ліпшенні відносин між суспільством і бізнесом, і тому благодійні заходи використовуються для розширення комунікативних стосунків, позитивного позиціону- вання перед громадськістю, створення привабливого іміджу. Зовнішня соціальна відповідальність включає, як правило, спонсорську та корпоративну благодій- ність, охорону навколишнього середовища, взаємодію з місцевими органами влади, особливо в кризових ситуаціях, відповідальність перед споживачами. По-друге, для великих підприємств внутрішнє освіт- лення благодійних акцій може бути навіть значніше, ніж зовнішнє, оскільки дозволяє поліпшити систему мікроклімату в колективі, створити у працівників відчуття власної захищеності, радикально змінити модель поведінки фірми і менталітет її працівників і менеджерів. Внутрішня соціальна відповідальність має місце у вигляді підвищення рівня безпеки праці, підвищення розміру заробітної плати, обов’язкове медичне страхування працівників, підвищення про- фесійної кваліфікації. Поширення і поглиблення процесів соціальної відповідальності призвело до необхідності публіч- ності корпоративної інформації про заходи по взає- модії з навколишнім середовищем і охорони природи. Надається інформацію про розмір заробітної плати, кількості створених робочих місць, витрати на наукові дослідження, нові технології, витрати на навчання персоналу, умов праці і безпеки виробництва, дотри- мання трудового права і прав людини, заходи спря- мовані на оздоровлення працівників підприємства. „Зайшовши на інтернет-сайт будь-якої великої ТНК, у тому числі німецької, сьогодні неодмінно можна О. М. Головінов 189 Економічний вісник Донбасу № 2 (36), 2014 виявити рубрику, названу як „відповідальність», «гро- мадянство», «зобов’язання» або «сталий розвиток». Наявність цих категорій стало своєрідним паролем, необхідним корпораціям для визнання їх масштабної діяльності і виправдання економічної могутності в очах суспільства. Вони перетворилися на обов’язкові умови нового «суспільного договору», що виник під впливом становлення нового економічного порядку” [11, с. 61]. Процес формування концепції соціальної від - повідальності бізнесу відбувається за рахунок фор- мування національної моделі соціальної відпові- дальності, що включає об’єднання загальносвітових тенденцій розвитку в розвинених країнах, що мають позитивний досвід соціальної відповідальності компаній, а також особливостей трансформацій- ного процесу вітчизняної соціально-економічної системи. На практиці, ринкові інститути у вигляді власності, капіталу, максимізації прибутку, що покликані координувати економічну діяльність у ринковій економіці, виявилися не здатні створити ефективну основу соціально-економічного устрою, при цьому імпортовані інститути зазнають з часом радикальне перетворення в умовах української еко- номіки і виявляються не ефективними. У країнах, що розвиваються, в тому числі і в Україні, масово демонструвати соціальну відповідальність бізнесу немає необхідності, тому що експлуатація праці не пішла в минуле, а капітал не прагне до встановлення гармонії з суспільством. В Україні соціальна відповідальність бізнесу має різні прояви, залежно від положення підприєм- ства на ринку, рівня конкуренції, характеру взаємин з органами державної та місцевої влади, наявності передвиборчої компанії та ін. Перша форма носить класичний характер, що пов’язано з політикою під- приємства щодо реалізації повноцінного соціального партнерства. Така форма характерна більшою мірою для компаній, що працюють не тільки на український ринок, але і закордонні. Прагнення таких підприємств до соціальної відповідальності цілком очевидно – це необхідність відповідати західним критеріям для успішного ведення бізнесу, особливо якщо плануєть- ся проведення IPO на зарубіжних фондових ринках. Компанії зацікавлені в легітимізації свого бізнесу у розвинених країнах, де соціальна відповідальність вже давно стала обов’язковим елементом „гарної по - ведінки” на ринку. „Кожна велика компанія заці- кавлена в капіталізації, а значить, прагне до того, щоб показати як можна більше прибутку і платити якомога більше податків... Будь-яка компанія, яка отримує мільярдні кредити від західних банків, просто зобов’язана бути абсолютно прозорою і корпоративно відповідальною, оскільки іноземні аудитори суворіше вітчизняних податкових служб” [12], зазначає С. Та- рута. Разом з тим, необхідно зазначити, що трансна- ціональні компанії реалізують досить часто політику подвійних стандартів: на ринках розвинених країн вони соціально відповідальні, на ринках країн, у тому числі і України, практика корпоративної соціальної відповідальності використовується вкрай рідкісно. Друга форма соціальної відповідальності біз- несу може бути пов’язана з отриманням натомість від держави певних привілеїв, можливість розробки та видобутку корисних копалин, надання вигідного державного замовлення. Закріплення за компанією сукупності елементів соціальної відповідальності пе- редбачає витрати ресурсів на здійснення цих функцій і відтворення відповідних соціальних статусів, що веде до отримання певних вигод, у тому числі корис- них ефектів. У розвинених країнах, в умовах більш низької залежності бізнесу від держави, компанії використовують благодійність та участь у соціальних програмах, щоб заручитися лояльністю з боку орга- нів державної влади, отримати певні неформальні переваги перед конкурентами, податкові пільги та інші преференції. Третя форма носить, більшою мірою, примусо- вий характер, коли соціальна відповідальність є про- явом обов’язкової благодійності. Держава фактично змушує підприємства займатися такого роду діяль- ністю. Це пов’язано з тим, що „надмірна залежність вітчизняного бізнесу від влади, яка зміщує акценти його соціальної політики, а також загальний низький рівень конкурентності більшої частини внутрішніх ринків, що робить зайвою (економічно неефектив- ною) для бізнесу боротьбу за свою легітимність перед ким би то ні було, крім владних структур різних рів- нів” [13, с. 23]. Соціальна підтримка з боку великих підприємств може розглядатися в рамках механізму соціальних угод між керівництвом прибуткових виробництв і державними структурами, особливо на регіональному рівні. У такому випадку соціальна відповідальність не пов’язана з прямим тиском влади на бізнес, а є частиною неформальної домовленості з керівництвом території, на якій бізнес працює. Крім традиційного обміну соціальної відповідальності бізнесу на привілейований доступ до інфраструктури, фінансів, податкових пільг, державних субсидій, ке- рівництво підприємства отримує певний соціальний капітал, будучи одночасно підприємцем і частиною управлінської еліти регіону або країни в статусі де- путата. Норми поведінки, спрямовані на збереження статусу, підтримка ієрархічних зв’язків, вимагає до- тримання певних правил, лояльності владної номен- клатури, що проявляється, в тому числі, і у вирішенні соціальних питань. Четверта форма соціальної відповідальності зустрічається на містоутворюючих підприємствах. Враховуючи особливості діяльності таких підпри- ємств, бізнес змушений брати на себе неспецифічні для себе соціальні функції. Містоутворюючі під- О. М. Головінов 190 Економічний вісник Донбасу № 2 (36), 2014 приємства змушені бути соціально відповідальними для безперебійної роботи підприємств, вирішення господарських проблем міста, головним чином через самоусунення держави від вирішення даних проблем. Тим більше, що в кінцевому рахунку співпраця з місцевою владою і громадянським суспільством ви- являється набагато більш успішною. Так, компанія ДПЕК розробила стратегію партнерства з територіями присутності, спрямовану на рекультивацію земель, раціональне використання водних ресурсів та велико- тоннажних твердих відходів, модернізації ТЕЦ. „Ми не можемо досягати своїх цілей без комплексного розвитку територій нашого бізнесу. Тому йдемо від безладної благодійності, про яку можна було говорити ще в рамках корпоративної соціальної відповідаль- ності, і переходимо до сталого розвитку” [14]. Можна припустити, що реалізація цих заходів посилить по- зитивний вплив на території, буде сприяти розвитку депресивних регіонів. Для українських компаній соціальна відпові- дальність переважно носить разовий характер, спря- мований на покращення репутації, без бажання (часто і можливості) розглядати даний процес як тривалий і безперервний, нарешті, відсутня конструктивна, взаємовигідна взаємодія роботодавців і найманих працівників. Розвиток цього процесу в Україні має численні бар’єри, часом як штучні, так і природні. У національному господарстві України певною мірою представлені всі рівні реалізації концепції соціаль- ної відповідальності. У той же час існуючу систему соціальної відповідальності неможливо назвати гар- монійною, оскільки багато її елементів не виникли в ході еволюційного розвитку ринкових відносин, а залишилися у спадок від радянської системи соціаль- ного забезпечення. Механізми соціальної відповідаль- ності, що виникли поза підприємницької культури, виявилися в більшості випадків нежиттєздатними в умовах ринкової системи господарювання [15, с. 98]. Уявлення власників підприємства про соціальну від- повідальність має далеко не однозначне трактування, що веде до імітації реального процесу спонсорською допомогою, окремим соціальним інвестуванням з ме- тою формування позитивного образу перед державою. Органи влади, як на державному, так і регіональному рівні, розглядають інститут соціальної відповідаль- ності як елемент додаткового оподаткування бізнесу, як джерела поповнення бюджету шляхом делегування йому соціальних функцій, які погано вирішуються владою. Громадянське суспільство в Україні не має достатньої зрілості, активності, характеризується сильною фрагментацією, і це не дозволяє забезпечу- вати достатнього високого рівня впливу на суб’єкти бізнесу з розширення діапазону соціальних програм. Функціональна вузькість соціальної відповідальності, нерозуміння її суті, можливо і небажання, обмежують сферу реалізації до границь соціального партнерства, взаємодії керівництва та профспілок підприємства щодо вирішення питань трудових відносин. На думку М. Мурашко, відсутність ідеології соціально відпові- дального підприємництва та вимушений характер цієї відповідальності яскраво характеризують сучасний стан соціальної відповідальності [16, с. 116]. Проблеми поширення інституту соціального партнерства в Україні, поряд із суб’єктивними факто- рами, мають і об’єктивні причини, пов’язані з транс- формаційними процесами національної економіки. На успішність функціонування інституту соціальної відповідальності бізнесу в Україні негативно впли- вають безперервні дії перерозподілу власності у вигляді рейдерства, в силу незавершеності процесу первинного накопичення капіталу. Звідси походить прагнення максимізувати прибуток в короткостро- ковій перспективі, займатися вирішенням лише по- точних проблем і не думати про стратегічні завдання розвитку. У підсумку, рівень мотивації до масового впровадження інституту соціального партнерства в Україні залишається вкрай низьким. В сучасних умовах «корпоративна соціальна діяльність не стіль- ки демонструє інноваційний потенціал, що дозволяє вийти з кризи з конкурентними перевагами, скільки нагадує черговий „міхур, що лопнув” [17, с. 23]. Крім того, існує сукупність загальноекономіч- них факторів та ризиків, які впливають на прийняття рішення про соціально відповідальну поведінку підприємства. Соціальна відповідальність зменшує шанси підприємства на досягнення фінансового успі- ху, обмежує можливість отримання більшого прибут- ку, тим самим призводить до порушення досягнення головної цілі комерційної діяльності – принципу максимізації прибутку. Реалізовані підприємством соціальні заходи, з одного боку, надають населенню певні суспільні блага, які не може надати держава, з іншого боку, подібні кроки є з економічної точки зору витратами, які необхідно компенсувати за рахунок прибутку підприємства, або, що більш імовірно, за рахунок споживача, шляхом підвищення рівня цін на вироблену продукцію. Незважаючи на, в цілому позитивний зарубіжний досвід розвинених країн, у країнах, що розвиваються до цих пір відсутнє еконо- мічне обґрунтування існування тісного взаємозв’язку між проведеними соціальними заходами бізнесом і поліпшенням фінансових результатів. Прагнення компанії до вирішення соціальних питань може зіткнутися з проблемою відсутності необхідного досвіду в розв’язанні соціальних пи- тань. В свою чергу це вимагає додаткових витрат на залучення необхідних фахівців, ретельного вивчення розв’язуваної соціальної проблеми, зрештою, вима- гає тісної співпраці з державними і громадськими інститутами. „Процесс моделювання корпоративної соціальної відповідальності бізнесу в реаліях україн- ського суспільства потребує певної координації та мо- О. М. Головінов 191 Економічний вісник Донбасу № 2 (36), 2014 тивування, а відтак активної участі в ньому держави, яка має визначити це явище як бажану поведінку для бізнесу і розробити комплекс відповідних заохочень та законодавчих норм” [18, с. 47]. Незважаючи на досить великий період існування інституту соціальної відповідальності в Україні, пе- реважно має неформальний характер, так як відсутня повноцінна законодавча база. Вітчизняна система регулювання даного процесу не відповідає ні міжна- родній практиці, ні реальним запитам соціально-еко- номічної політики як держави, так і підприємниць- кого сектора. Цілком закономірним є використання міжнародних стандартів соціальної відповідальності, що узагальнюють досвід розвинених країн, оцінюють стан компаній в світі, але разом з тим, необхідно роби- ти поправку на низьку конкурентоспроможність укра- їнської економіки та уникати занадто жорстких вимог до бізнесу. В Україні, зазначає С. Король, „нормативні документи в сфері соціальної відповідальності бізне- су не створюють цілісну систему. Одним із завдань формування внутрішньої політики у сфері соціальної відповідальності бізнесу, яка повинна бути відобра- жена в корпоративному кодексі, є набір пріоритетів, впорядкування і організація сукупності принципів і правил соціально відповідальної діяльності на основі зв’язків з усіма зацікавленими особами” [19, с. 94]. В Україні низький рівень поширення соціальної відповідальності пов’язаний також, з самим харак- тером отримання прибутку підприємствами. Еконо- мічний прибуток провідних українських підприємств досягається за рахунок наявності в їх розпорядженні економічної влади, адміністративного ресурсу, досту- пу до бюджетних коштів, недосконалою конкурен- цією на внутрішньому ринку, штучного завищення цін на вироблену продукцію, заниження рівня оплати праці, скорочення обсягу соціальних витрат. Саме такі фактори виступають основою конкурентної переваги. Більшого поширення соціальної відповідальності може сприяти інноваційна активність, використан- ня нових технологій, створення нової продукції, у результаті прибуток підприємства формується за рахунок скорочення витрат, підвищення конкурен- тоспроможності, формування нових ринків товарів або послуг. Саме такий шлях розвитку має більше поширення в розвинених країнах, і як наслідок, вищий рівень соціальної відповідальності бізнесу. Але такий варіант розвитку української економіки сьогодні видається мало ймовірним, так як вимагає довгострокових фінансових витрат, крім цього досить ризикований. Висновки. Підводячи підсумки дослідження, можна зробити наступні висновки. Одним із головних з них є висновок про необхідність об’єднання зусиль бізнесу, держави та інших зацікавлених у сталому розвитку суспільних інститутів. Соціальна відпові- дальність бізнесу в Україні є відображенням складних процесів трансформації всієї соціально-економічної системи країни. Тому не можна очікувати кардиналь- них позитивних змін у діяльності інституту соціальної відповідальності бізнесу при високому рівні безвідпо- відальності інституту української держави. Соціальна відповідальність бізнесу неможлива без розвиненого громадянського суспільства, здатно- го виступати реальним партнером бізнесу при вирі- шенні соціальних питань. За такої умови можливий процес зростання готовності бізнесу залучатися в ді- алог і подальше партнерство з різними громадськими групами, збільшення кількості соціальних ініціатив, що виникають завдяки спільному мисленню і спря- мованих на вирішення питань суспільного значення. Зважаючи на те, що соціально відповідальна діяльність будь-якої компанії пов’язана з високими витратами, доступна вона в даний час виключно ве- ликим компаніям. До позитивного ефекту призводять тільки ті соціальні ініціативи, які добре узгоджуються з місією компанії. Менш великим компаніям, навіть у разі прихильності принципам соціальної відпові- дальності, найчастіше не під силу проведення такої політики з причин слабкого фінансового стану. Розвиток соціальної відповідальності бізнесу українськими компаніями, утруднене через прагнен- ня до короткострокових фінансових результатів. Це призводить до нехтування не тільки довгострокового розвитку, але і до прагнення перекласти на спожива- чів зовнішні ефекти більш витратного та екологічно шкідливого виробництва. Література 1. Моральний вимір економіки: соціальна від- повідальність бізнесу та економічна ефективність : монографія / Національний банк України, Університет банківської справи ; ред. Г. Ф. Хоружий. – К. : УБС НБУ, 2009. – 255 с. 2. Шаповал В. М. Соціальна відповідальність бізнесу в структурі управління еко- номікою : монографія / В. М. Шаповал ; ДВНЗ „Нац. гірн. ун-т”. – Д. : Держ. ВНЗ „НГУ”, 2011. – 356 с. 3. Гогуля О. П. Соціальна відповідальність бізнесу : монографія / О. П. Гогуля, І. П. Кудінова ; Каб. Мі- ністрів України, Нац. ун-т біоресурсів і природоко- ристування України. – Ніжин : Лисенко М. М., 2011. – 175 с. 4. Діагностика стану та перспектив розвитку соціальної відповідальності в Україні (експертні оцін ки): монографія / О. Ф. Новікова, М. Є. Дейч, О. В. Панькова та ін.; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. – Донецьк, 2013. – 296 с. 5. Соціальна від- повідальність: теорія і практика розвитку : моногра- фія / А. М. Колот та ін. ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота ; Держ. вищ. навч. закл. „Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана”, Наук. парк, Ін-т соц.-труд. відносин. – К. : КНЕУ, 2012. – 501 с. 6. Царик І. М. Регулятивні інструменти посилення соціальної відповідальності бізнесу в системі націо- О. М. Головінов 192 Економічний вісник Донбасу № 2 (36), 2014 нальної економіки : монографія / І. М. Царик ; Черніг. держ. ін-т права, соц. технологій та праці. – Чернігів : [б. в.], 2011. – 152 с. 7. Антошко Т. Р. Впровадження корпоративної соціальної відповідальності на про- мислових підприємствах : монографія / Т. Р. Антош- ко, П. В. Круш, Ю. В. Тюленєва ; Нац. техн. ун-т України „Київ. політехн. ін-т”. – К. : НТУУ „КПІ”, 2013. – 275 с. 8. Friedman М. The Social Responsibility of Business is to Increase its Profits / М. Friedman // The New York Times Magazine. – 1970. – Septem- ber 13 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.umich.edu/~thecore/doc/Friedman.pdf 9. Kitzmueller M. Economic Perspectives on Corporate Social Responsibility / М. Kitzmueller, J. Shimshack // Journal of Economic Literature. – 2012. – №. 50 (1). – Р. 51 – 84. 10. Post J. E. Managing the extended enterprise: The new stakeholder view / J. E. Post, L. E. Preston, S. Sachs // California Management Review. 2002. – № 45 (1). Р. 5 – 28. 11. Супян Н. Транснациональные корпорации в начале ХХІ в.: экономическая мощь и социальная ответственность (опыт Германии) / Н. Супян // Человек и труд. – 2008. – № 5. – С. 55 – 61. 12. Социальный прагматизм // Эксперт (Украинский деловой журнал). – 2013. – № 20 (391) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.expert.ua/ print/83/58/11413/ 13. Тамбовцев В. Л. Стейкхол- дерская теория фирмы в свете концепции режимов собственности / В. Л. Тамбовцев // Российский журнал менеджмента. – 2008. – № 3. – С. 3 – 26. 14. На новой орбите // Эксперт (Украинский деловой журнал). – 2011. – № 13(299) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.expert.ua/print/83/58/8768/ 15. Пе- трушенко Ю. Н. Особенности реализации концепции социальной ответственности бизнеса в национальном хозяйстве украины / Ю. Н. Петрушенко // Journal of institutional studies (Журнал институциональных исследований). – 2013. – № 1, Т. 5. – С. 92 – 107. 16. Мурашко М. І. Концептуальні основи соціальної відповідальності бізнесу в Україні / М. І. Мурашко // Демографія та соціальна економіка : Науково-еконо- мічний та суспільно-політичний журнал . – 2009. – № 2. – С. 114 – 122. 17. Благов Ю. Е. Корпоратив- ная социальная ответственность в России: уроки Национального доклада о социальных инвестициях / Ю. Е. Благов, Е. А. Иванова // Российский журнал менеджмента. – 2009. – № 1. – С. 3 – 24. 18. Пер- мінова Г. В. Моделі корпоративної соціальної від- повідальності: зарубіжний та вітчизняний досвід / Г. В. Пермінова // Вісник ОНУ імені І. І. Мечникова. – 2012. – Т.17. Вип. 1. – С. 41 – 47. 19. Король С. Я. Нормативные документы по социальной ответствен- ности бизнеса / С. Я. Король // Экономика Украины. – 2013. – № 9 (614). – С. 85 – 96. Головінов О. М. Соціальна відповідальність бізнесу: українські реалії і проблеми У статті аналізуються питання сутності соціаль- ної відповідальності бізнесу, теоретичного обґрунту- вання закономірностей функціонування в ринковій системі господарства. Визначено тенденції розвитку соціальної відповідальності бізнесу в Україні, фор- ми реалізації, завдання, як основа сталого розвитку національної економіки, інституційні елементи та їх взаємозв’язок з інституційної практикою і стратегіями українського бізнесу. Визначено перспективи розвит- ку системи взаємодії держави і бізнесу у вирішенні соціальних питань. Ключові слова: соціальна відповідальність, гро- мадянське суспільство, бізнес, держава, благодійна діяльність, суспільний договір. Головинов О. Н. Социальная ответственность бизнеса: украинские реалии и проблемы В статье анализируются вопросы сущности со- циальной ответственности бизнеса, теоретического обоснования закономерностей функционирования в рыночной системе хозяйства. Определены тенден- ции развития социальной ответственности бизнеса в Украине, формы реализации, задачи, как основа устойчивого развития национальной экономики, институциональные элементы и их взаимосвязь с институциональной практикой и стратегиями укра- инского бизнеса. Обозначены перспективы развития системы взаимодействия государства и бизнеса в решении социальных вопросов. Ключевые слова: социальная ответственность, гражданское общество, бизнес, государство, благо- творительная деятельность, общественный договор. Golovinov O. M. Social Responsibility of Business: Ukrainian Realities and Challenges The article analyzes the essential questions of social responsibility of business, theoretical study of mechanisms of functioning in the market economy system. Defined trends of development of social responsibility of business in Ukraine, forms of implementation, objectives, as a basis for sustainable development of the national economy, institutional elements and their interaction with institutional practices and strategies of Ukrainian business. The perspective development of the system of interaction between state and business in solving social problems. Key words: social responsibility, civil society, business, government, charity, social contract. Стаття надійшла до редакції 12.03.2014 Прийнято до друку 25.06.2014 О. М. Головінов
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-88596
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1817-3772
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-27T01:21:53Z
publishDate	2014
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
record_format	dspace
spelling	Головінов, О.М. 2015-11-17T21:39:04Z 2015-11-17T21:39:04Z 2014 Соціальна відповідальність бізнесу: українські реалії і проблеми / О.М. Головінов // Економічний вісник Донбасу. — 2014. — № 2(36). — С. 187-192. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/88596 [338.22:316.334.3](477) У статті аналізуються питання сутності соціальної відповідальності бізнесу, теоретичного обґрунтування закономірностей функціонування в ринковій системі господарства. Визначено тенденції розвитку соціальної відповідальності бізнесу в Україні, форми реалізації, завдання, як основа сталого розвитку національної економіки, інституційні елементи та їх взаємозв’язок з інституційної практикою і стратегіями українського бізнесу. Визначено перспективи розвитку системи взаємодії держави і бізнесу у вирішенні соціальних питань. В статье анализируются вопросы сущности социальной ответственности бизнеса, теоретического обоснования закономерностей функционирования в рыночной системе хозяйства. Определены тенденции развития социальной ответственности бизнеса в Украине, формы реализации, задачи, как основа устойчивого развития национальной экономики, институциональные элементы и их взаимосвязь с институциональной практикой и стратегиями украинского бизнеса. Обозначены перспективы развития системы взаимодействия государства и бизнеса в решении социальных вопросов. The article analyzes the essential questions of social responsibility of business, theoretical study of mechanisms of functioning in the market economy system. Defined trends of development of social responsibility of business in Ukraine, forms of implementation, objectives, as a basis for sustainable development of the national economy, institutional elements and their interaction with institutional practices and strategies of Ukrainian business. The perspective development of the system of interaction between state and business in solving social problems. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Менеджмент персоналу Соціальна відповідальність бізнесу: українські реалії і проблеми Социальная ответственность бизнеса: украинские реалии и проблемы Social Responsibility of Business: Ukrainian Realities and Challenges Article published earlier
spellingShingle	Соціальна відповідальність бізнесу: українські реалії і проблеми Головінов, О.М. Менеджмент персоналу
title	Соціальна відповідальність бізнесу: українські реалії і проблеми
title_alt	Социальная ответственность бизнеса: украинские реалии и проблемы Social Responsibility of Business: Ukrainian Realities and Challenges
title_full	Соціальна відповідальність бізнесу: українські реалії і проблеми
title_fullStr	Соціальна відповідальність бізнесу: українські реалії і проблеми
title_full_unstemmed	Соціальна відповідальність бізнесу: українські реалії і проблеми
title_short	Соціальна відповідальність бізнесу: українські реалії і проблеми
title_sort	соціальна відповідальність бізнесу: українські реалії і проблеми
topic	Менеджмент персоналу
topic_facet	Менеджмент персоналу
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/88596
work_keys_str_mv	AT golovínovom socíalʹnavídpovídalʹnístʹbíznesuukraínsʹkírealíííproblemi AT golovínovom socialʹnaâotvetstvennostʹbiznesaukrainskierealiiiproblemy AT golovínovom socialresponsibilityofbusinessukrainianrealitiesandchallenges

Соціальна відповідальність бізнесу: українські реалії і проблеми

Institution

Similar Items