Теоретичні аспекти дослідження структурних трансформацій ринку праці
Розглянуто теоретичні аспекти аналізу динаміки ринку праці. Сформульовано авторські визначення понять “ринок праці”, “структурна перебудова”, “структурна криза” та “структурна трансформація” ринку праці. Досліджено етапи та виділено рівні структурних трансформацій ринку праці. Класифіковано детермін...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Управління економікою: теорія та практика |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/88937 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Теоретичні аспекти дослідження структурних трансформацій ринку праці / Л.М. Ільїч // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2013. — С. 281-293. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860135839113150464 |
|---|---|
| author | Ільїч, Л.М. |
| author_facet | Ільїч, Л.М. |
| citation_txt | Теоретичні аспекти дослідження структурних трансформацій ринку праці / Л.М. Ільїч // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2013. — С. 281-293. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Управління економікою: теорія та практика |
| description | Розглянуто теоретичні аспекти аналізу динаміки ринку праці. Сформульовано авторські визначення понять “ринок праці”, “структурна перебудова”, “структурна криза” та “структурна трансформація” ринку праці. Досліджено етапи та виділено рівні структурних трансформацій ринку праці. Класифіковано детермінанти структурних трансформацій ринку праці.
Рассмотрены теоретическим аспекты анализа динамики рынка труда. Сформулированы авторские определения понятий«рынок труда», «структурная перестройка», «структурный кризис» и «структурная трансформация» рынка труда. Исследованы этапы и выделены уровни структурных трансформаций рынка труда. Классифицированы детерминанты структурных трансформаций рынка труда.
The paper deals with theoretical aspects of the labor market dynamics. Structural reorganization of the labor market covers the process of gradual, progressive, coherent institutional and structural changes that lead to the formation of a qualitatively new mechanism of the labor market, which aims at ensuring the progressive development of the economic system. Structural crisis of the labor market is caused by controversy between the outdated elements of its structure and new elements that appear in response to the growing needs of the economy. Structural crisis of the labor market can be manifested in increased imbalance between supply and demand on the labor market, unemployment and forced underemployment, increasing the volume of informal employment, stagnation of introducing new jobs, etc. The structural transformation of the labor market is a process which encompasses all socio-economic conditions of the labor market functioning and is characterized by constant transition from a stable to unstable state (and vice versa) with subsequent transformation of its structural elements and relationships. Evolutionary structural transformation of the labor market involves the process of quantitative and qualitative changes in the elements of its structure. Revolutionary structural transformation of the labor market is subject to gradual accumulation of previous evolutionary shifts, which cause the fundamental change in all components of the labor market and its transition to a new qualitative level which corresponds to new conditions of social and economic development. The structural transformations of the labor market at different levels are interrelated and tend to accumulate themselves. Permanent single structural transformations of the labor market at the micro level are determined by completeness or incompleteness of the labor reproduction processes and may lead to transformations of reproduction processes of the labor market at higher levels (meso-, macro-, and mega-levels). Regulation of the structural transformation of the labor market should be implemented at every level, starting from change of motivation to the work of an individual subject until complete restructure of reproduction labor processes and improvement of the system of labor relations are achieved.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:47:15Z |
| format | Article |
| fulltext |
2. Носков В. Психологічні детермінанти корпоративної ку-
льтури / В. Носков, А. Кальянов, О. Єфросиніна // Політичний ме-
неджмент. – 2006. – № 3 (17). – C.76-88.
3. Спивак В.А. Корпоративная культура / В.А. Спивак. –
СПб.: Питер, 2001. – 352 с.
4. Стюарт Т. Интеллектуальный капитал. Новый источник
богатства организации / Т. Стюарт // Новая постиндустриальная
волна на Западе: антология / под ред. В.Л. Иноземцева. – М.: Aca-
demia, 1999. – 640 с.
5. Jaffe P. Organization Theory: Tension and Change / P. Jaffe;
Mc Grawhill International Editions. – New York, 1996.
6. Kossen S. The Human Side of Organization / S. Kossen; Har-
per Collins College Publishers. – New York, 1994.
Надійшла до редакції 03.10.2013 р.
Л.М. Ільїч, к.е.н.
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
СТРУКТУРНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ РИНКУ ПРАЦІ
Модернізація економіки супроводжується низкою соціально-
економічних перетворень, що радикально впливають як на струк-
туру економіки, так і сфери зайнятості та соціально-трудових від-
носин. Розвиток ринку праці та його адаптація до постійно зрос-
таючих потреб економіки є складним процесом, успіх якого знач-
ною мірою залежить від усвідомлення сутності та характеру його
структурних трансформацій, чинників, що їх визначають, окрес-
лення їх перспектив і шляхів запобігання їх негативним проявам.
Дослідженням трансформацій економічних систем, зміни те-
хніко- та соціально-економічних укладів, структури соціально-
економічних відносин присвячено чимало праць вітчизняних і за-
рубіжних учених-економістів, зокрема: О. Амоші, В. Брича,
М. Бгашева, В. Бодрова, В. Гейця, С. Глазьєва, Н. Гражевської,
Р. Грінберга, С. Єрохіна, Е. Лібанової, Л. Лісогор, Ю. Маршавіна,
І. Петрової, О. Новікової, В. Реутова, Т. Селищевої, С. Труніна.
Л.М. Ільїч, 2013
281
Попри широту спектра досліджень, присвячених структурним тра-
нсформаціям економіки, у науковій літературі недостатньо уваги
приділено проблемам сутності структурних трансформацій ринку
праці, їх типології, етапам, чинникам впливу та траєкторіям. Акту-
альність теми дослідження зумовлена необхідністю теоретичних
розробок у цьому напрямі з перспективою їх упровадження в еко-
номічну практику, що сприятиме поглибленню аналізу ринку пра-
ці та підвищенню його ефективності.
Метою статті є вивчення теоретичних аспектів дослідження
структурних трансформацій ринку праці, визначення чинників, що
їх зумовлюють та уточнення понятійного апарату, що характери-
зує динаміку розвитку ринку праці.
Вивчення та узагальнення наукових праць, присвячених
ринку праці, як вітчизняних, так і закордонних учених дає підста-
ви стверджувати про неоднозначність підходів у його трактуванні.
Найчастіше його характеризують через: систему взаємодії спожи-
вачів, робочої сили; сукупність суспільних, економічних та соціа-
льно-економічних відносин; систему суспільної організації найма-
ної праці; систему економічних механізмів, норм та інститутів;
сферу формування попиту і пропозиції; форму розподілу та вико-
ристання людських ресурсів; форму організації руху праці тощо.
Існування широкого спектра підходів до тлумачення ринку праці
пояснюється відсутністю однозначного сприйняття “об’єкта ринку
праці” під яким розуміють товар, що циркулює на цьому ринку. У
наукових працях найчастіше можна зустріти два основні підходи
до визначення об’єкта ринку праці. Відповідно до першого, това-
ром на ринку праці є робоча сила працівника – сукупність фізич-
них і духовних спроможностей людини, які вона застосовує, коли
виробляє споживчі вартості [1, c. 14]. Водночас головними контр-
аргументами лишаються невідчуженість робочої сили від її носія
та втрата права розпоряджатися власною робочою силою після
продажу, що суперечить характеру соціально-економічних відно-
син.
Відповідно до другого підходу, прихильником якого є автор
статті, об’єктом купівлі-продажу на ринку праці є послуги праці,
оскільки саме вони реалізуються у процесі виробництва, а після
завершення отримують ринкову оцінку [2, с. 11]. Принципово
важливим моментом є те, що ринок праці оцінює саме послуги
282
праці, тобто реальний внесок працівника у створення продукції, а
не суму його фізичних та духовних здібностей. Головними аргу-
ментами на користь цього положення є невіддільність робочої си-
ли від її власника; неможливість використання повного обсягу
трудового потенціалу (мається на увазі використання необхідної за
кількістю і якістю частини трудового потенціалу, достатньої для
виконання певної роботи); часова визначеність надання послуги,
що заперечує товарну сутність робочої сили та праці, тому що
продаж товару означає його остаточну передачу власнику, а відпо-
відно до трудових угод послуги праці надаються на конкретно
визначений термін.
Основними суб’єктами ринку праці є наймані працівники і
роботодавці, що у ринкових умовах юридично рівноправні та ко-
ристуються конституційними правами однаковою мірою. Їх взаєм-
ні права й обов’язки щодо виконання умов купівлі-продажу послуг
праці юридично оформлені трудовим договором (контрактом), згі-
дно з яким найманий працівник повинен працювати на підприємс-
тві (в організації) за певною професією, кваліфікацією, виконувати
певну роботу та дотримуватися режиму праці цієї організації. Під-
приємець зобов’язаний виплачувати найманому працівникові за-
робітну плату відповідно до його кваліфікації та виконаної роботи,
забезпечувати гідні умови праці, що передбачені законодавством
про працю та зайнятість, колективним і трудовим договором (кон-
трактом). Отже, на думку автора статті, ринок праці є підсистемою
ринкової економіки, що охоплює всі соціально-економічні відно-
сини найму та зайнятості робочої сили, у процесі яких забезпечу-
ється реалізація послуг праці в кількісно-якісному вимірюванні,
передбаченому конкретною економічною потребою.
Фактично ринок праці є дзеркальним відображенням усіх
соціально-економічних явищ та процесів, що відбуваються в сус-
пільстві. Він охоплює всі сфери продуктивного споживання праці
та всі фази відтворення праці на виробництві. Від того, наскільки
успішно функціонує економіка, у якій фазі циклу вона перебуває,
яка поведінка основних суб’єктів ринку – працівника та роботода-
вця, – залежить попит на працю та її пропозиція, а відповідно й
рівень безробіття. Рівень інфляції та ставка позикового відсотка
визначають інвестиційну активність, що у свою чергу формує рух
системи робочих місць: зростає чи скорочується їх кількість, ство-
283
рюються високотехнологічні робочі місця чи вони відтворюються
на наявному технічному рівні. Від рівня доходів населення зале-
жить ступінь його трудової активності: чим нижчі доходи, тим ві-
дносно більша, за інших рівних умов, чисельність людей вимуше-
на виходити на ринок праці, тим сильніше зростає напруженість на
ньому.
Наукове пізнання розвитку ринку праці неможливе без тео-
ретичного обґрунтування його структури, виявлення чинників, що
приводять всі елементи його структури до функціонування; визна-
чення специфічних властивостей, зв’язків та відносин і встанов-
лення закономірностей функціонування ринку праці. Структура
ринку праці відіграє найважливішу роль у його формуванні та роз-
витку. Саме через структуру ринку праці реалізується взаємодія
всіх його компонентів, що визначає порядок та спосіб їх включен-
ня у систему. Під структурою ринку праці автор статті розуміє
множину його взаємопов’язаних елементів, наділених конкретни-
ми характеристиками, які в сукупності виявляють сутність ринку
праці, забезпечують його існування та ефективне функціонування.
Залежно від мети аналізу структура ринку праці визначається за
різними ознаками. Якщо виходити з базових критеріїв ринку праці,
необхідних для його виникнення та цивілізованого функціонуван-
ня, то компонентами цієї структури будуть: суб’єкти ринку праці;
ринковий механізм (попит та пропозиція праці, ціна праці, конку-
ренція); соціально-трудові відносини; економічні програми та
юридичні норми, що забезпечують розвиток ринку праці; ринкова
інфраструктура. Усі ці компоненти у сукупності, спрямовані на
забезпечення збалансованості попиту та пропозиції праці, реаліза-
цію права людини на гідну працю та вільний вибір зайнятості, со-
ціальний захист тощо. У теоретичному аспекті наявність означе-
них елементів є необхідною передумовою забезпечення балансу
інтересів усіх суб’єктів ринку праці.
Характер, співвідношення й особливості еволюції базових
елементів ринку праці обумовлюють специфіку як виробничих,
так і соціальних процесів усієї економічної системи. Тому постійні
трансформаційні зрушення на ринку праці перебувають в епіцент-
рі уваги вчених-економістів і свідчать про необхідність постійного
дослідження їх специфіки та коригування методичних підходів до
їх вивчення.
284
У загальному розумінні трансформація (лат. transformation –
змінювати) – це процес перетворення структури економічної сис-
теми, що супроводжується зміною або відмиранням одних елемен-
тів, рис, властивостей і появою інших [3, c. 687]. У наукових роз-
відках учені характеризують трансформації з позицій еволюційно-
го і революційного (радикального) підходів. Відповідно до першо-
го підходу трансформаційні процеси відбуваються за так званою
спіраллю з поступовим переходом від однієї фази до іншої та на-
буттям нових якісних і кількісних характеристик, причому роль
перших значно перевищує роль других. Відповідно до другого
підходу трансформація виявляє не просто зміну будь-якої речі, а її
радикальну зміну, що дає якісно нове життя цій речі [4, c. 4]. Та-
ким чином, трансформації зазвичай пов’язані зі змінами, перетво-
реннями видів, форм і властивостей явищ та процесів будь-якої
системи.
Відповідно до теорії циклу трансформація розглядається як
неминучість, оскільки рано чи пізно на зміну одній тенденції при-
йде інша. Точка, у якій відбудеться ця зміна, і є точкою трансфор-
мації, точкою стрибка якості. Тому трансформація передбачає пе-
рехід на новий якісний рівень. Водночас невідомо, коли цей пере-
хід відбудеться і яким чином забезпечити його позитивний пере-
біг. Теорія циклу є фатальною, оскільки декларує, що за підйомом
неодмінно буде спад і прогрес зміниться регресом. Звідси й неми-
нучість трансформації, яку з позицій теорії циклу можна розгляда-
ти як почергову повторювальну зміну двох альтернативних якос-
тей. Таким чином, трансформація є переламним моментом циклу,
вона неочікувана та швидкоплинна.
Трансформаційні цикли мають чітко розрізнюванні етапи зі
своїми характеристиками й особливостями. Розрізняють чотири
етапи трансформацій [5, c. 33]: етап безпосередньої трансфор-
мації – прориву форми, подолання адаптованості відтворювально-
го процесу та його порогових значень; етап нестійкого та невизна-
ченого стану, існування між формами – етап інтерформації; етап
набуття нової стійкості, нової форми – етап інтоформації; етап по-
сттрансформаційного стану, який вимагає особливої уваги, оскіль-
ки на ньому проявляються результати переходу до нової ціліснос-
ті, її характер і здатність охопити всі елементи відтворювального
процесу й надати йому цілісності та стійкого самостійного руху
285
відповідно до нової мети. Подолання кожного з означених етапів
трансформаційного циклу пов’язане з чітким уявленням про реа-
льні масштаби деформації процесу відтворення. Між трансформа-
ційним та економічним циклами існує закономірний зв’язок, який
можна виявити у динаміці елементів цих циклів. Трансформацій-
ний цикл зумовлюється неминучістю та дією різних рушійних сил,
що змінюють економічну систему.
Існує також збіг трансформації та економічного циклу за
складовою фази. Наприклад, якщо трансформації в економічній
системі проходять по кризовій фазі, то вони впливають на процеси
всередині системи, ламають стару систему та формують нову. Та-
ким чином, відбувається деформація процесу відтворення, яка у
випадку ринку праці та відтворення робочої сили позначається на
процесах формування, використання і розподілу робочої сили й
загостренні дисбалансу попиту та пропозиції праці.
Динаміка структури ринку праці виражається низкою кате-
горій, серед яких слід розрізняти: структурну перебудову, струк-
турні трансформації (зрушення) та структурну кризу. На думку
автора статті, структурна перебудова ринку праці передбачає од-
ночасне поєднання трансформації та розвитку, що проявляється у
якісному поліпшенні його елементів. Структурна перебудова рин-
ку праці охоплює процес поступових, поетапних, послідовних ін-
ституційних і структурних перетворень, які ведуть до формування
якісно нового механізму функціонування ринку праці на всіх його
рівнях на базі використання інструментів його регулювання з ме-
тою забезпечення прогресивного розвитку. Основними завданнями
структурної перебудови ринку праці є: забезпечення нормативно-
правового поля для його розвитку; удосконалення системи регу-
лювання соціально-трудових відносин; розширення інфраструкту-
ри ринку праці; становлення раціональної структури зайнятості з
метою досягнення його стабільного й ефективного функціонуван-
ня; розширення умов для повноцінного відтворення робочої сили,
посилення її конкурентних переваг та поліпшення якості трудово-
го життя.
Оскільки ринок праці перебуває в залежності від глобалізації
економіки та макроекономічної ситуації в країні, його елементи
перебувають у постійному протиріччі один з одним, яке з часом
може обернутися структурною кризою ринку праці – невідповідні-
286
стю між попередніми (застарілими) елементами структури ринку
праці або механізмами його регулювання та новими, що з'явля-
ються у відповідь на постійно зростаючі вимоги економіки. Струк-
турна криза ринку праці може проявлятися у загостренні дисбала-
нсу між попитом та пропозицією праці в регіональному, професій-
ному та галузевому розрізах, поширенні масштабів безробіття та
вимушеної неповної зайнятості, збільшенні обсягів неформальної
зайнятості, стагнації запровадження нових робочих місць тощо.
Наступною категорією, що характеризує динаміку структури
ринку праці, є структурна трансформація. Для того щоб визначити
сутність структурної трансформації ринку праці, необхідно дати
відповідь на запитання: що саме трансформується на ринку праці?
У дослідженні В. Брича трансформація ринку праці визнача-
ється як “процес ринкових перетворень у сфері праці, що призво-
дить до відмирання застарілих і формування більш сучасних соці-
ально-трудових відносин на основі реформування адміністратив-
но-командних підходів і структур у сфері зайнятості та впрова-
дження ринкових механізмів реалізації трудового потенціалу осо-
бистості” [6, c. 13]. На думку автора статті, таке визначення є дещо
звуженим, оскільки структура ринку праці не визначається лише
соціально-трудовими відносинами і зайнятістю, а її трансформація
не обмежується лише переходом від планової економіки до ринко-
вої. Важко погодитись і з тезою, “що в кінцевому результаті тран-
сформація ринку праці має конструктивну спрямованість на по-
ліпшення життєвого рівня населення та оптимізацію суспільних
відносин у сфері праці” [6, c. 27], оскільки практика показує, що
результатом трансформації ринку можуть бути деструктивні про-
яви, такі як структурне безробіття, загострення дисбалансу попиту
і пропозиції праці, які жодним чином не сприяють поліпшенню
життя населення, а навпаки призводять до деградації трудового
потенціалу.
Структурна трансформація ринку праці на сучасному етапі
його розвитку зумовлена необхідністю модернізації економіки та
всієї структури ринку праці з урахуванням глобальних тенденцій
суспільного поділу праці. Водночас найважливішими об’єктом
структурної трансформації ринку праці є робоча сила в кількісно-
му та якісному вимірюванні, умови її формування, розвитку, реалі-
зації та відтворення.
287
Отже, структурна трансформація ринку праці є складним
процесом, що охоплює всі соціально-економічні передумови фун-
кціонування ринку праці, узагальнює множину різноспрямованих
тенденцій, які визначають нові вектори його розвитку й передба-
чає трансформацію всіх елементів його структури та взає-
мозв’язків у єдності. Кількісні та якісні наслідки трансформації
структури ринку праці, зокрема: змісту та характеру праці, її попи-
ту та пропозиції, професійно-кваліфікаційної невідповідності ро-
бочої сили потребам економіки, співіснування та інтеграції нових
соціально-трудових відносин із попередніми, ефективності інсти-
туційного забезпечення можливо оцінити тільки після закінчення
процесу їх видозміни.
Виходячи із природи трансформацій, необхідно розрізняти
еволюційні та революційні перетворення. Еволюційна структурна
трансформація ринку праці передбачає процес кількісно-якісних
змін окремих елементів його структури. Революційна структурна
трансформація ринку праці відбувається за умови поступового на-
копичення попередніх еволюційних зрушень, що зумовлюють до-
корінну зміну всіх компонентів ринку праці та його перехід на но-
вий якісний рівень, який відповідає новим умовам соціально-
економічного розвитку. Революційні структурні трансформації
ринку праці, як правило, мають не лише об’єктивний, а й
суб’єктивний характер, оскільки характеризуються необхідністю
переходу до нової моделі розвитку ринку праці.
Ураховуючи те, що трансформаційні перетворення у науко-
вій літературі трактуються переважно за ієрархією (їх певні харак-
теристики, імпульси та наслідки тісно пов’язані з предметом
трансформації в соціально-економічному просторі) можна виділи-
ти чотири рівні структурних трансформацій ринку праці: локаль-
ний (локальні трансформації соціально-трудових відносин, кількі-
сно-якісних характеристик робочої сили, її попиту та пропозиції на
рівні індивідів та найменших економічних одиниць тощо); регіо-
нальний (трансформації регіонального ринку праці); національний
(трансформації національного ринку праці) та глобальний (транс-
формації глобального ринку праці).
Вивчення структурних трансформацій ринку праці на всіх
рівнях неможливе без урахування чинника людини як активного
учасника економічного відтворення, що саме складається із мно-
288
жини трансформацій, які базуються на людській діяльності, про-
тиріччях інтересів суб’єктів соціально-трудових відносин та про-
цесах цілеспрямованої праці. На локальному рівні відтворення ро-
бочої сили триває тільки з прив’язкою до суб’єкта економічної ді-
яльності (тобто обмежується тривалістю життя людини або функ-
ціонування підприємства), чим і пояснюється інерційність відтво-
рення цього рівня, неможливість його зламу чи заміни.
Структурні трансформації ринку праці на регіональному та
національному рівнях зумовлені викликами зовнішнього середо-
вища (нестачею людських ресурсів, міграційним рухом робочої
сили, безробіттям, невідповідністю освітньо-кваліфікаційних ха-
рактеристик робочої сили постійно змінюваним потребам ринку
праці й загостренням конкуренції на ринку праці тощо), а також
передумовами відтворення робочої сили. Сигналами до структур-
них трансформацій ринку праці цих рівнів можуть бути макроеко-
номічна незбалансованість, спади в економіці, кризи. Ці трансфо-
рмації легко регулюються шляхом розробки та запровадження в
економічну практику відповідних норм соціально-економічної по-
літики держави.
Структурні трансформації ринку праці глобального рівня
позначаються на національних ринках праці та зумовлюють зміни
у їх структурах. Динаміка споживання детермінує напрям і мету
суспільного відтворення. Розуміючи характер потреб, притаман-
них суспільству в цілому (життєво необхідні, стабільно-фіксовані,
постійно зростаючі та спрямовані на отримання нового) можна
визначити принципи, за якими буде відбуватися структурування
глобального середовища, створення благ, зміна зайнятості насе-
лення і характеру соціально-трудових відносин.
Науковці визначають чотири різноспрямовані типи суспіль-
ного відтворення: відтворення заради виживання; відтворення, що
забезпечує стабільне існування; відтворення, спрямоване на розви-
ток; та відтворення, спрямоване на створення нового. Таким чи-
ном, при дослідженні структурних трансформацій ринку праці
цього рівня необхідно враховувати повний цикл потреб суспільст-
ва, головні тенденції людського розвитку – розкриття здатностей
людини через поступове нарощування та задоволення її потреб,
збільшення частки осіб, що переходять до стабільного існування
та розвитку.
289
Структурні трансформації глобального ринку праці важко
регульовані внаслідок нездатності самої глобальної економічної
системи адекватно реагувати на виклики національних економіч-
них підсистем, її нестійкого стану та невизначеності. Глобальні
структурні трансформації ринку праці пов’язані зі зміною завдань
відтворення – виживання, стабільного існування, розвитку та пере-
творення. Ці завдання актуальні як для світової спільноти, так і
для окремої людини, оскільки повністю відображають універсаль-
ність життєвого циклу потреб для оцінки людської діяльності.
Якісні перетворення в результаті структурних трансформа-
цій класифікують за глибиною (збагачення природи економічної
системи чи перехід до її нової якості); за інтенсивністю (швидкі,
переважно якісні, чи повільні, переважно кількісні, зміни); за ха-
рактером (еволюційні чи революційні зміни); за спрямованістю
(прогресивні, регресивні, циклічні, інверсійні зміни); за охоплен-
ням елементів системи (часткові або загальносистемні зміни) [7,
c. 15].
Трансформація є результатом дії різних чинників, конкретна
комбінація яких зумовлює прогресивний або регресивний розви-
ток структури економічної системи [8, c. 93]. Таким чином, струк-
турні трансформації ринку праці відбуваються під дією багатьох
чинників, що впливають на структуру ринку праці. Сукупність де-
термінант структурних трансформацій ринку праці може бути кла-
сифікована за такими функціональними ознаками впливу: за
об’єктами та суб’єктами; за характером та тривалістю; за сферами
та рівнями.
Залежно від об’єкта впливу чинники поділяють на ті, що ви-
значають пропозицію праці (демографічна та соціальна структура
населення, умови й оплата праці, соціальне забезпечення тощо) та
попит на працю (державна підтримка бізнесу, соціальна політика,
економічна кон’юнктура, рівень заміщення праці капіталом, цінові
чинники попиту на працю тощо). При цьому чинники впливу на
ціну праці не виокремлюються в окрему групу, оскільки ціна фор-
мується під впливом попиту та пропозиції праці. Залежно від
суб’єкта впливу чинники поділяють на ті, що впливають на окре-
мих суб’єктів ринку праці: найманих працівників, роботодавців, їх
представницькі організації та державу.
290
За характером впливу на ринок праці та соціально-трудові
відносини чинники впливу можуть поділятися на працеконструк-
тивні та працедеструктивні. За тривалістю впливу: коротко-,
середньо- та довгострокові; за напрямами: одно- та багатовекторні.
За сферами впливу слід розрізняти екзогенні (чинники впли-
ву зовнішнього середовища) та ендогенні (внутрішні чинники, що
формуються й коригуються всередині ринку праці), які можуть
впливати безпосередньо або опосередковано на ринок праці й пев-
ним чином взаємодіяти між собою. До екзогенних належать: демо-
графічна ситуація у світі, темпи розвитку науково-технічного про-
гресу, глобалізація економіки, міжнародний поділ праці, міграція
робочої сили, зовнішньоекономічна кон’юнктура, зовнішньотор-
говельна лібералізація тощо. Під ендогенними чинниками впливу
структурних трансформацій ринку праці слід розглядати демосоці-
альну структуру населення, екологічну ситуацію в країні, внутрі-
шню кон’юнктуру ринку праці, його інституційне забезпечення,
соціальну політику держави тощо.
Залежно від рівня, на якому діє той чи інший чинник впливу,
їх можна поділити на чотири групи: чинники мікро-, мезо-, макро-
та мегарівнів. На мікрорівні оцінюються чинники, що сприяють
трансформаціям індивідуального попиту та пропозиції праці, цін-
нісних трудових орієнтацій окремої людини, умов та оплати праці,
становленню соціально-трудових відносин локального рівня тощо.
На мезо- (регіональному) та макро- (національному) рівнях
оцінюються чинники, що зумовлюють трансформації попиту та
пропозиції праці за галузями економіки, у професійно-
кваліфікаційному розрізі в межах регіонального або національного
ринків праці, а також впливають на формування інфраструктури
ринку праці та сприяють становленню й розвитку соціально-
трудових відносин цих рівнів тощо.
Мегарівень охоплює чинники впливу глобальних процесів,
що зумовлюють структурні трансформації світового ринку праці;
це, зокрема, демографічна ситуація, інноваційні зрушення у світо-
вій економіці, прискорення науково-технічного прогресу, змен-
шення частки матеріального виробництва, розвиток сфери послуг
та інформації, поява нових типів ресурсів, міжнародний міграцій-
ний обмін, конкурентоспроможність національних економік,
291
транснаціоналізація господарської діяльності, зовнішньоторгове-
льна лібералізація тощо.
Висновки. Таким чином, ринок праці як підсистема економі-
ки перебуває у стані безперервного розвитку, під час якого відбу-
вається трансформація одних його елементів в інші з поступовою
руйнацією складових, які не забезпечують ефективного функціо-
нування системи, та формування нових інститутів, здатних підт-
римувати стійкість оновленої моделі ринку праці. Структурна тра-
нсформація ринку праці – є загальною формою розвитку ринку
праці, що охоплює всі соціально-економічні передумови його фу-
нкціонування і характеризується як постійними переходами від
стійкого до нестійкого стану (й навпаки), так і еволюційними та
революційними перетвореннями елементів його структури та їх
взаємозв’язків у єдності.
Постійний моніторинг і об’єктивна діагностика динаміки
структури ринку праці виступають надзвичайно важливими ін-
струментами його регулювання, оскільки дозволяють простежити
основні тенденції у його розвитку, зокрема зміни в характері та
змісті праці, її кон’юнктурі, соціально-трудових відносинах, від-
повідності потребам сьогодення всієї інфраструктури соціально-
трудової сфери тощо. Наукові розвідки в цьому напрямі сприяти-
муть розробці шляхів щодо запобігання негативним проявам
трансформацій елементів структури ринку праці, які можуть ста-
вити під загрозу досягнення стратегічних національних пріорите-
тів суспільно-економічного розвитку, та пошуку й розробці дієвих
інституційних важелів забезпечення ефективного функціонування
ринку праці.
Література
1. Маршавін Ю. Регулювання ринку праці України: теорія і
практика системного підходу: моногр. / Ю. Маршавін. – К.: Альт-
прес, 2011. – 396 с.
2. Український ринок праці: особливості розвитку та ефек-
тивність функціонування: моногр. / І.Л. Петрова, В.В. Близнюк,
Г.Т. Куліков та ін.; за ред. І.Л. Петрової. – К.: Ін-т екон. та прогно-
зув., 2009. – 367 с.
3. Економічна енциклопедія : у трьох томах / за ред.: С.В.
Мочерного та ін. – К.: Вид. центр “Академія”, 2002. – Т. 3. – 952 с.
292
4. Єрохін С. Трансформаційний процес та його структуриза-
ція / С. Єрохін // Актуальні проблеми економіки. – 2004. – № 3
(33). – С. 3-13.
5. Бгашев М. К вопросу о циклическом развитии трансфор-
мационной экономики России / М.В. Бгашев // Известия Саратов-
ского университета. Сер. Экономика. Управление. Право. – 2009. –
Т. 9. – Вып. 1. – С. 29-34.
6. Брич В. Трансформація ринку праці та її вплив на рівень
життя населення: (теорія, методологія, тенденції розвитку): авто-
реф. дис. ... д-ра екон. наук: 08.09.01 “Демографія, економіка праці,
соціальна економіка і політика” / В.Я. Брич; Ін-т регіон. дослідж.
НАНУ. – Львів, 2004. – 38 с.
7. Реутов В. Інституціональні передумови трансформаційних
зрушень у економіці України / В. Реутов // Економіст. – 2010. –
№ 6. – С. 18-23.
8. Трунин С. Структурная трансформация национальной
экономики: к методологии анализа детерминант прогресса или ре-
гресса / С. Трунин // Российский экономический журнал. – 2004. –
№ 3. – С. 93-95.
Надійшла до редакції 02.09.2013 р.
О.М. Следь, к.е.н.
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА
ФУНКЦІОНУВАННЯ НЕФОРМАЛЬНОГО СЕКТОРУ
РИНКУ ПРАЦІ В УКРАЇНІ
Трансформація економічного та соціально-політичного уст-
рою в Україні, що відбувалася з початку 90-х років минулого сто-
ліття, обумовила виникнення принципово нових явищ у сфері за-
йнятості населення. Серед таких явищ можна визначити сегмента-
цію ринку праці за формами власності та статусом діяльності, роз-
виток приватного підприємництва, поширення неформального
сектору. Великий неформальний сектор ринку праці, який склався
в економіці України, за своїми масштабами та значенням, є новим,
недостатньо дослідженим соціально-економічним явищем. У
О.М. Следь, 2013
293
А5-Ляшенко-2013_281
А5-Ляшенко-2013_282
А5-Ляшенко-2013_283
А5-Ляшенко-2013_284
А5-Ляшенко-2013_285
А5-Ляшенко-2013_286
А5-Ляшенко-2013_287
А5-Ляшенко-2013_288
А5-Ляшенко-2013_289
А5-Ляшенко-2013_290
А5-Ляшенко-2013_291
А5-Ляшенко-2013_292
А5-Ляшенко-2013_293
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-88937 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2221-1187 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:47:15Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ільїч, Л.М. 2015-11-27T19:30:50Z 2015-11-27T19:30:50Z 2013 Теоретичні аспекти дослідження структурних трансформацій ринку праці / Л.М. Ільїч // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2013. — С. 281-293. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2221-1187 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/88937 Розглянуто теоретичні аспекти аналізу динаміки ринку праці. Сформульовано авторські визначення понять “ринок праці”, “структурна перебудова”, “структурна криза” та “структурна трансформація” ринку праці. Досліджено етапи та виділено рівні структурних трансформацій ринку праці. Класифіковано детермінанти структурних трансформацій ринку праці. Рассмотрены теоретическим аспекты анализа динамики рынка труда. Сформулированы авторские определения понятий«рынок труда», «структурная перестройка», «структурный кризис» и «структурная трансформация» рынка труда. Исследованы этапы и выделены уровни структурных трансформаций рынка труда. Классифицированы детерминанты структурных трансформаций рынка труда. The paper deals with theoretical aspects of the labor market dynamics. Structural reorganization of the labor market covers the process of gradual, progressive, coherent institutional and structural changes that lead to the formation of a qualitatively new mechanism of the labor market, which aims at ensuring the progressive development of the economic system. Structural crisis of the labor market is caused by controversy between the outdated elements of its structure and new elements that appear in response to the growing needs of the economy. Structural crisis of the labor market can be manifested in increased imbalance between supply and demand on the labor market, unemployment and forced underemployment, increasing the volume of informal employment, stagnation of introducing new jobs, etc. The structural transformation of the labor market is a process which encompasses all socio-economic conditions of the labor market functioning and is characterized by constant transition from a stable to unstable state (and vice versa) with subsequent transformation of its structural elements and relationships. Evolutionary structural transformation of the labor market involves the process of quantitative and qualitative changes in the elements of its structure. Revolutionary structural transformation of the labor market is subject to gradual accumulation of previous evolutionary shifts, which cause the fundamental change in all components of the labor market and its transition to a new qualitative level which corresponds to new conditions of social and economic development. The structural transformations of the labor market at different levels are interrelated and tend to accumulate themselves. Permanent single structural transformations of the labor market at the micro level are determined by completeness or incompleteness of the labor reproduction processes and may lead to transformations of reproduction processes of the labor market at higher levels (meso-, macro-, and mega-levels). Regulation of the structural transformation of the labor market should be implemented at every level, starting from change of motivation to the work of an individual subject until complete restructure of reproduction labor processes and improvement of the system of labor relations are achieved. uk Інститут економіки промисловості НАН України Управління економікою: теорія та практика Соціальне управління Теоретичні аспекти дослідження структурних трансформацій ринку праці Теоретические аспекты исследования структурных трансформаций рынка труда Theoretical aspects of research into structural transformations of the labor market Article published earlier |
| spellingShingle | Теоретичні аспекти дослідження структурних трансформацій ринку праці Ільїч, Л.М. Соціальне управління |
| title | Теоретичні аспекти дослідження структурних трансформацій ринку праці |
| title_alt | Теоретические аспекты исследования структурных трансформаций рынка труда Theoretical aspects of research into structural transformations of the labor market |
| title_full | Теоретичні аспекти дослідження структурних трансформацій ринку праці |
| title_fullStr | Теоретичні аспекти дослідження структурних трансформацій ринку праці |
| title_full_unstemmed | Теоретичні аспекти дослідження структурних трансформацій ринку праці |
| title_short | Теоретичні аспекти дослідження структурних трансформацій ринку праці |
| title_sort | теоретичні аспекти дослідження структурних трансформацій ринку праці |
| topic | Соціальне управління |
| topic_facet | Соціальне управління |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/88937 |
| work_keys_str_mv | AT ílʹíčlm teoretičníaspektidoslídžennâstrukturnihtransformacíirinkuprací AT ílʹíčlm teoretičeskieaspektyissledovaniâstrukturnyhtransformaciirynkatruda AT ílʹíčlm theoreticalaspectsofresearchintostructuraltransformationsofthelabormarket |