Активізація соціальних чинників забезпечення сталого розвитку регіону: духовно-культурний аспект

Розглянуто роль духовно-культурного потенціалу суспільства в активізації соціальних чинників забезпечення сталого розвитку регіону. Проаналізовано складові елементи духовно-культурного потенціалу, запропоновано його структурну модель у поєднанні із трьома аспектами сталого розвитку - економічним, со...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Управління економікою: теорія та практика
Datum:	2013
1. Verfasser:	Касперович, О.Ю.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2013
Schlagworte:	Соціальне управління
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/88941
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Активізація соціальних чинників забезпечення сталого розвитку регіону: духовно-культурний аспект / О.Ю. Касперович // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2013. — С. 324-334. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859943625960456192
author	Касперович, О.Ю.
author_facet	Касперович, О.Ю.
citation_txt	Активізація соціальних чинників забезпечення сталого розвитку регіону: духовно-культурний аспект / О.Ю. Касперович // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2013. — С. 324-334. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Управління економікою: теорія та практика
description	Розглянуто роль духовно-культурного потенціалу суспільства в активізації соціальних чинників забезпечення сталого розвитку регіону. Проаналізовано складові елементи духовно-культурного потенціалу, запропоновано його структурну модель у поєднанні із трьома аспектами сталого розвитку - економічним, соціальним та екологічним. Обґрунтовано напрями подальших досліджень питань активізації соціальних чинників сталого розвитку шляхом формування та залучення духовно-культурного потенціалу. Рассмотрена роль духовно-культурного потенциала общества в активизации социальных факторов обеспечения устойчивого развития региона. Проанализированы составляющие элементы духовно-культурного потенциала, предложена его структурная модель в сочетании с тремя аспектами устойчивого развития - экономическим, социальным и экологическим. Обоснованы направления дальнейших исследований вопросов активизации социальных факторов устойчивого развития путем формирования и вовлечения духовно-культурного потенциала. The article contains the analysis of the role of spiritual and cultural potential of the society in the activation of social factors to ensure a sustainable development of the region. A structural model connecting basic elements of the spiritual and cultural potential with three dimensions of sustainable development (economic, social and environmental) is proposed. The article also grounds the main directions for further research of the the issues concerning the activation of social factors of sustainable development by the formation and attraction of the spiritual and cultural potential.
first_indexed	2025-12-07T16:11:53Z
format	Article
fulltext	О.Ю. Касперович АКТИВІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНИХ ЧИННИКІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ: ДУХОВНО-КУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ Протягом свого існування концепція сталого розвитку пос- тупово змінюється згідно із суттєвими змінами умов, у яких необ- хідно вирішувати завдання її практичного втілення. Значні зміни відбуваються в самому розумінні сталого розвитку, але в першу чергу це стосується факторів, які на нього впливають, та механіз- мів, необхідних для його забезпечення. Один із найбільш важливих напрямів розвитку теорії та практики забезпечення сталого розвитку пов'язаний зі зростаючим визнанням значущості соціальних чинників цього процесу, зокре- ма – їх духовно-культурної та ціннісної складової. Загальновизна- ною стає точка зору, згідно з якою реальне втілення концепції ста- лого розвитку потребує наявності у суб’єктів, що мають його за- безпечити, відповідних ідеалів, цінностей, правил, моделей та ста- ндартів поведінки, за відсутності яких сталий розвиток так і зали- шиться лише ідеєю. Відповідно активізація цих чинників, їх роз- виток та залучення стають одним із ключових напрямів діяльності щодо забезпечення сталого розвитку. Це знайшло відображення в базових документах у ООН та ЮНЕСКО, присвячених питанням сталого розвитку. У них, зокре- ма, йдеться і про необхідність створення відповідної ціннісної ос- нови сталого розвитку, щоб поведінка людей відповідала його ви- могам і сприяла його забезпеченню. Відповідні зміни відбуваються й у сучасних гуманітарних (політичних, соціологічних, культурологічних, економічних тощо) дослідженнях. Важливою їх рисою стало те, що ідеали, цінності та інші духовно-культурні регулятори поведінки розглядаються як один із важливих ресурсів, наявність, відсутність або характер яких вирішальною мірою визначає спрямованість, ефективність та успішність певної діяльності людей та спільнот, у тому числі ді- яльності із забезпечення сталого розвитку.  О.Ю. Касперович, 2013 324 Згідно з цією точкою зору сталий розвиток, окрім загально- визнаних економічної, соціальної та екологічної складових, має характеризуватися ще й відповідними духовно-культурними заса- дами практичного втілення цих складових розвитку, а також дія- льності із їх узгодження та збалансування. Ці засади не відокрем- люються від цілісного процесу забезпечення сталого розвитку, а виступають наскрізним аспектом для всіх його складових. Механі- зми забезпечення сталого розвитку також мають враховувати стан та, за необхідності, забезпечення відповідних змін духовно- культурних засад сталого розвитку. При цьому духовно-культурні передумови, що виступають ресурсом діяльності із забезпечення сталого розвитку, залежно від їх структури та змісту можуть сприяти або перешкоджати здійс- ненню цієї діяльності. Розгляд духовно-культурних передумов розвитку як ресурсу його забезпечення актуалізує питання активізації та залучення цього ресурсу до забезпечення сталого розвитку. Таким чином, актуальними є формування та активізація відповідної системи цін- ностей усіх ключових учасників процесу забезпечення сталого ро- звитку на різних рівнях. Інакше кажучи, має бути створений духо- вно-культурний потенціал практичної реалізації ідеї сталого розвитку, який включатиме відповідні базові принципи діяльності, цінності, норми, стандарти поведінки та взаємодії. На етапі розробки стратегій сталого розвитку та планування діяльності з їх реалізації духовно-культурні засади доцільно роз- глядати як ресурс, що може бути потенційно задіяним, і в цьому контексті цілком доречним буде визначення їх як духовно- культурного потенціалу сталого розвитку. Оцінка стану духовно- культурного потенціалу та міри його відповідності вимогам стало- го розвитку має стати обов’язковим елементом розробки стратегій сталого розвитку, а діяльність із розвитку та залучення цього по- тенціалу – обов’язковим елементом самих стратегій. Дослідження соціальних чинників сталого розвитку вже на- були в Україні певного розвитку [1]. Але загальноприйнятий під- хід до визначення саме духовно-культурної складової та розуміння її ролі в активізації соціальних чинників забезпечення сталого роз- витку ще не склалися. Це є однією з причин недостатньої розроб- леності питань щодо формування та використання духовно- 325 культурного потенціалу сталого розвитку регіонів. Практичні пи- тання збереження, накопичення та використання духовно- культурного потенціалу сталого розвитку регіонів України за до- помогою відповідних інституційних механізмів майже недослі- джені. Це не дозволяє розробляти та реалізовувати ефективну по- літику забезпечення сталого розвитку як на національному, так і на регіональному рівнях, у тому числі розробляти відповідні управлінські рішення. Окремою проблемою є те, що духовно-культурна складова сталого розвитку України та її регіонів має гармонійно поєднувати універсальні цінності сталого розвитку з базовими цінностями українського суспільства, які обумовлені його соціокультурними особливостями та набутим соціально-історичним досвідом. Але дослідження, спрямовані на вирішення проблеми поєднання уні- версальних цінностей сталого розвитку та самобутніх цінностей українського суспільства, фактично відсутні. До того ж в Україні ці самобутні цінності мають відчутну регіональну специфіку, обу- мовлену значними відмінностями соціально-історичного досвіду українських регіонів. Виходячи з викладеного вище, можна стверджувати, що ва- жливим чинником впливу на сталий розвиток регіонів України є відповідність управлінських рішень, що приймаються, та дій всіх основних суб'єктів цього процесу базовим духовно-культурним засадам соціально-відтворювального процесу українського суспі- льства (з урахуванням їх регіональної специфіки). До таких засад належать базові принципи, ідеали, цінності, притаманні населенню регіонів України, які в сукупності визначаються як культура суспі- льства та можуть розглядатися як духовно-культурний потенціал сталого розвитку країни. Мета статті полягає у визначенні ролі духовно-культурного потенціалу в активізації соціальних чинників забезпечення сталого розвитку, виявленні складових елементів духовно-культурного потенціалу, розробці його структурної моделі в поєднанні із трьо- ма аспектами сталого розвитку – економічним, соціальним та еко- логічним, а також у визначенні напрямів подальших досліджень цих питань. Серед дослідників загальновизнаною є точка зору, згідно з якою основним елементом системи соціальної регуляції, який за- 326 безпечує здійснення і відтворення будь-яких соціальних взаємодій, є культура, яка створює єдину впорядковану картину світу, спіль- ну систему орієнтирів діяльності, що обумовлює критерії оцінки поведінки [2, c. 205]. Інакше кажучи, культура є механізмом збе- реження і трансляції соціального досвіду, набутого суспільством у процесі історичного розвитку, обумовлює механізми взаємодії особистості та спільноти з навколишнім середовищем (природним, матеріальним та соціальним). У широкому сенсі під духовною культурою розуміють усю сукупність нематеріальних продуктів духовної й інтелектуальної діяльності людини (тобто таких, які не мають предметного, речо- вого характеру): релігійні системи, міфи, філософські концепції, наукові теорії, моральні принципи, звичаї, системи соціальної ор- ганізації, цінності, установки, що регулюють поведінку людей та груп, тощо. Виходячи із зазначеного вище розуміння духовної культури, а також із того, що духовно-культурна складова є ресурсом розви- тку, у даній роботі під духовно-культурною складовою (духовно- культурним потенціалом) сталого розвитку буде розглядатися су- купність значущих для суспільства ідеалів, уявлень про належне, принципів, цінностей, цілей, поведінкових установок, соціально схвалюваних зразків поведінки та взаємодії з тих чи інших питань, наявних або потенційно можливих соціальних практик, які можуть бути використані як інтеграційні та мотиваційні ресурси для управління сталим розвитком України та її регіонів. На Заході дослідження духовно-культурної складової стало- го розвитку вже набуло певного розвитку. При цьому західні на- уковці та практики найбільшу увагу приділяють дослідженню та- кого її елемента, як цінності. Так, Інститут людських цінностей Якова Соетендорпа (Jacob Soetendorp Institute for Human Values) спільно з робочою групою Хартії Землі (однієї з ініціатив ООН) з питань релігії, духовності та етики розпочав реалізацію Проекту «Духовні виміри сталого розвитку». Метою даного проекту є створення глобального альян- су релігійних, духовних і етичних організацій з метою поглиблен- ня розуміння, інформування громадськості та практичного засто- сування етичних і духовних основ сталого розвитку [3]. 327 Цінності, пов’язані зі сталим розвитком, були сформульовані Хартією Землі (2000) [4], Всесвітнім самітом зі сталого розвитку (WSSD 2002) [5] та Групою глобального сценарію (Global Scenario Group). Як зазначає американський дослідник Е. Лейзеровіц (A. Leiserowitz), фундаментальні цінності, необхідні для досягнен- ня сталого розвитку, представлені у Декларації Тисячоліття (2000). Цими фундаментальними цінностями є свобода, рівність, солідар- ність, толерантність, повага до природи та спільна відповідаль- ність. Тож можна відзначити, що в сучасних роботах західних дос- лідників визнається велика значущість ідеалів, цінностей та інших духовно-культурних регуляторів поведінки для забезпечення ста- лого розвитку. Більшість дослідників погоджуються з тим, що цін- ності переважно визначають моделі поведінки людей, їх відповід- ність вимогам забезпечення сталого розвитку. У свою чергу, зна- чущість моделей поведінки (моделей споживання та виробництва) знаходить відображення у відповідних нормативних документах (зокрема, у Плані виконання рішень Всесвітньої зустрічі на вищо- му рівні зі сталого розвитку). У ньому зазначено, що "задля досяг- нення глобального сталого розвитку необхідні докорінні зміни у структурах виробництва і споживання, що склалися у країнах сві- ту. Усі країни повинні спонукати сталі моделі споживання і виро- бництва … Уряди, відповідні міжнародні організації, приватний сектор і всі інші основні групи мають відіграти активну роль у дія- льності зі зміни несталих моделей споживання і виробництва" [5]. У цьому контексті загальносистемна проблема полягає в тому, що цінності суспільства споживання та механізми економічного роз- витку є фактично несумісними з ідеєю та сенсом сталого розвитку та фактично виключають одне одного. Слід відзначити, що в умовах України одна з проблем визна- чення духовно-культурного потенціалу сталого розвитку українсь- ких регіонів та українського суспільства в цілому полягає в тому, що підходи до забезпечення сталого розвитку, які запозичуються у західних країнах, не враховують соціокультурні особливості духо- вно-культурного потенціалу України та її регіонів, і орієнтовані на власну, характерну для сучасного західного суспільства, систему ідеалів, цінностей, зразків поведінки. Результати культурологічних досліджень свідчать, що базисні цінності українського соціуму 328 суттєво відрізняються від цінностей сучасного західного суспільс- тва і, крім того, мають значну регіональну специфіку в межах України. Саме через це пряме некритичне запозичення західних моделей не дозволяє використовувати інтеграційні та мотиваційні можливості духовно-культурного потенціалу українського суспі- льства для забезпечення його сталого розвитку. Тому виникає необхідність визначення власних, притаман- них українському суспільству, духовно-культурних регуляторів поведінки (ідеалів, цінностей, норм) для формування в органів влади, населення, об’єднань громадян, бізнес-структур та інших соціальних суб'єктів відповідних настанов та уявлень щодо значу- щості сталого розвитку та механізмів його досягнення. Актуальність вивчення ціннісних орієнтацій зростає в періо- ди трансформацій, а також з огляду на процеси глобалізації [6, с. 11]. Складність сучасного моменту, як зазначає О. Балакірєва, полягає в тому, що українське суспільство «розірване» в декількох вимірюваннях одночасно: традиційний конфлікт поколінь посиле- ний процесами трансформації системи цінностей, майнове розша- рування увійшло в суперечність зі стратифікацією за багатством освітньо-культурного капіталу, культурно-історичні територіальні відмінності і територіально-економічна нерівність підігріваються політичними спекуляціями [6, с. 8]. У суспільстві поширеним є соціальне невдоволення, апатія, песимізм, деградація морально- етичних цінностей, що є гальмом на шляху до формування духов- но-культурної соціального потенціалу сталого розвитку України та її регіонів. Але, незважаючи на всі фактори, які ускладнюють дослі- дження духовно-культурного потенціалу сталого розвитку, без та- кого дослідження обґрунтування та визначення адекватних механі- змів державного та регіонального управління сталим розвитком, є неможливим. Першим кроком у вирішенні зазначеного вище кола питань може стати розробка теоретичної структурної моделі духовно- культурного потенціалу сталого розвитку, яка має поєднати клю- чові духовно-культурні засади діяльності з основними аспектами сталого розвитку (економічний, екологічний, соціальний) та осно- вними суб’єктами цієї діяльності (які й виступають носіями духо- вно-культурного потенціалу сталого розвитку). 329 Розробка такої структурної моделі має базуватися на трьох основних складових: 1) структура духовно-культурного потенціалу як сукуп- ності значущих для суспільства ідеалів, уявлень про належне, принципів, цінностей, цілей, поведінкових установок, соціально схвалюваних зразків поведінки та взаємодії з тих чи інших питань, сучасних соціальних практик. Як уже зазначалось вище, саме цінності є одним із ключових регуляторів індивідуальної та колективної поведінки людей. Вони визначають ставлення людини чи спільноти до певних матеріаль- них, соціальних духовних об'єктів чи явищ, а також дають розу- міння, які дії є такими, що схвалюються, яким надається перевага, а які є недоцільними. Саме тому певна зміна системи цінностей людини є необхідною передумовою відповідної зміни її діяльності та життя. Причому певні за змістом цінності визначають особливості кожного з трьох аспектів сталого розвитку (соціального, економіч- ного, екологічного), а також діяльності щодо збалансування цих аспектів; 2) ключові аспекти сталого розвитку: економічний, соці- альний, екологічний. Загальновизнаним є те, що стабільний та тривалий розвиток суспільства можливий лише за умови збалансування економічно- го, соціального та екологічного аспектів розвитку в довгостроковій перспективі: а) економічний розвиток моє бути таким, що якнайменше шкодить навколишньому середовищу, характеризується дбайли- вим ставленням до використання природних ресурсів та забезпе- чує гідний рівень та якість життя громадян; б) рівень та стандарти соціального розвитку мають стриму- ватися розумними темпами економічного розвитку та принципами дбайливого ставлення до можливостей біосфери, запасів невіднов- люваних ресурсів та з огляду на права та інтереси прийдешніх по- колінь; в) екологічний аспект має забезпечити захист та підтримку біологічного різноманіття та параметрів екологічного середовища з метою забезпечення прийнятних темпів економічного розвитку та соціальних стандартів тепер і в майбутньому; 330 3) ключові суб'єкти, що впливають на забезпечення сталого розвитку: а) органи влади різного рівня (сфера розробки, прийняття та реалізації управлінських рішень щодо забезпечення сталого розви- тку); б) бізнес-структури (сфера господарської діяльності та еко- номічного розвитку); в) громадянське суспільство (сфера громадської активності та самоорганізації, інститути громадянського суспільства); г) людина (сфера повсякденного життя, повсякденні життєві практики, стиль життя та споживання). Виходячи із зазначених вище складових елементів, струк- турна модель духовно-культурного потенціалу сталого розвитку може бути подана у вигляді схеми (див. рисунок). Висновки. Використання запропонованої структурної моделі в подальших дослідженнях можливостей активізації соціальних чинників сталого розвитку шляхом залучення його духовно- культурного потенціалу дозволить: 1. Розробити на основі цієї структурної моделі системну тео- ретичну модель духовно-культурного потенціалу, яка буде містити перелік параметрів, через які розкриватиметься зміст духовно- культурного потенціалу, з урахуванням особливостей різних су- б'єктів розвитку та відповідного аспекту сталого розвитку – еко- номічного, соціального, екологічного (тобто доповнити запропо- новану структурну модель духовно-культурного потенціалу зміс- товним описом його структурних елементів). 2. Розробити згідно зі структурною та теоретичною моделя- ми нормативну модель духовно-культурного потенціалу сталого розвитку – тобто яким має бути духовно-культурний потенціал суспільства, який зміг би забезпечити реальне втілення у життя принципів сталого розвитку. При розробці цієї моделі обов'язково має бути врахована соціокультурна специфіка України та її регіо- нів – насамперед базові цінності. 3. Проаналізувати на основі розроблених моделей реальний стан духовно-культурного потенціалу українського суспільства в контексті забезпечення сталого розвитку як на рівні окремих регі- онів, так і на рівні суспільства в цілому. Результати аналізу служи- тимуть підґрунтям для розробки стратегій та програм сталого роз- 331 Ри су но к. С т ру кт ур на м од ел ь ду хо вн о- ку ль т ур но го п от ен ці ал у ст ал ог о ро зв ит ку А С П Е К Т И С Т А Л О ГО Р О ЗВ И Т К У С Т РУ К Т У РН І Е Л Е М Е Н Т И Д У Х О ВН О -К У Л ЬТ У РН О ГО П О ТЕ Н Ц ІА Л У С Т А Л О ГО РО ЗВ И Т К У Е ко но м іч ни й С оц іа ль ни й Е ко ло гі чн ий 1 Ід еа ли У яв ле нн я пр о на ле ж не 1. 1. І де ал и та у яв ле нн я ос но вн их су б' єк ті в щ од о ек он ом іч но го ро зв ит ку : вл ад а; бі зн ес ; гр ом ад ян сь ке с ус пі ль ст во ; лю ди на 1. 2. І де ал и та у яв ле нн я ос но в- ни х су б' єк ті в щ од о со ці ал ьн о- го р оз ви тк у: вл ад а; бі зн ес ; гр ом ад ян сь ке с ус пі ль ст во ; лю ди на 1. 3. І де ал и та у яв ле нн я ос но в- ни х су б' єк ті в щ од о за бе зп е- че нн я ек ол ог іч но ї б ез пе ки : вл ад а; бі зн ес ; гр ом ад ян сь ке с ус пі ль ст во ; лю ди на 2 П ри нц ип и Ц ін но ст і Ц іл і 2. 1. П ри нц ип и, ці нн ос ті та ці лі ос но вн их с уб 'єк ті в щ од о ек он ом і- чн ог о ро зв ит ку : вл ад а; бі зн ес ; гр ом ад ян сь ке с ус пі ль ст во ; лю ди на 2. 2. П ри нц ип и, ц ін но ст і т а ці лі ос но вн их с уб 'єк ті в щ од о со ці - ал ьн ог о ро зв ит ку : вл ад а; бі зн ес ; гр ом ад ян сь ке с ус пі ль ст во ; лю ди на 2. 3. П ри нц ип и, ц ін но ст і т а ці лі ос но вн их с уб 'єк ті в щ од о ек о- ло гі чн ої б ез пе ки : вл ад а; бі зн ес ; гр ом ад ян сь ке с ус пі ль ст во ; лю ди на 3 П ов ед ін ко ві у ст ан ов ки С оц іа ль но с хв ал ю ва ні зр аз ки по ве ді нк и та в за єм од ії су б' єк ті в П ов ся кд ен ні с оц іа ль ні пр ак ти ки 3. 1. П ов ед ін ко ві у ст ан ов ки , зр аз ки вз ає мо ді ї та с оц іа ль ні п ра кт ик и ос - но вн их с уб 'єк ті в щ од о ек он ом іч но - го р оз ви тк у: вл ад а; бі зн ес ; гр ом ад ян сь ке с ус пі ль ст во ; лю ди на 3. 2. П ов ед ін ко ві ус та но вк и, зр аз ки вз ає мо ді ї та со ці ал ьн і пр ак ти ки ос но вн их су б' єк ті в щ од о со ці ал ьн ог о ро зв ит ку : вл ад а; бі зн ес ; гр ом ад ян сь ке с ус пі ль ст во ; лю ди на 3. 3. П ов ед ін ко ві ус та но вк и, зр аз ки вз ає мо ді ї та с оц іа ль ні пр ак ти ки ос но вн их су б' єк ті в щ од о ек ол ог іч но їб ез пе ки : вл ад а; бі зн ес ; гр ом ад ян сь ке с ус пі ль ст во ; лю ди на 332 витку регіонального та національного рівня, розробки та реалізації відповідних управлінських рішень. 4. У більш віддаленій перспективі – розробити комплексну методику дослідження й моніторингу стану та динаміки духовно- культурного потенціалу сталого розвитку щодо різних його аспек- тів та суб’єктів, що мають його забезпечувати. 5. Розробити практичні рекомендації щодо активізації соці- альних чинників сталого розвитку шляхом формування духовно- культурного потенціалу та залучення його інтеграційних та моти- ваційних ресурсів до забезпечення сталого розвитку на регіональ- ному та національному рівнях. 6. В управлінській практиці застосування цієї моделі дозво- лить розробляти більш структуровані та адресні рішення, підви- щити комплексність і системність стратегій та програм сталого розвитку, що розробляються, а також заходів щодо їх практичної реалізації. Література 1. Сталий розвиток промислового регіону: соціальні аспекти: моногр. / О.Ф. Новікова, О.І. Амоша, В.П. Антонюк та ін.; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. – Донецьк, 2012. – 534 с. 2. Злобина Е. Особенности нормативной регуляции украинс- кого социума // Украинское общество в европейском пространст- ве / под ред. Е. Головахи, С. Макеева. – К.: Институт социологии НАНУ; Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, 2007. – С. 205-225. 3. The Spiritual Dimensions of Sustainability Project – 2012 [Еlеctrоnic resource]. – Mode of access: http: //www.earthcharterinaction.org/invent/images/uploads/Task Force Project Spiritual Dimensions of SD.pdf. 4. Хартия Земли [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.earthcharter.ru/upload/File/Earth_Charter_Rus.pdf. 5. План выполнения решений Всемирной встречи на высшем уровне по устойчивому развитию (26 августа – 4 сентября 2002 года, г. Йоханнесбург, ЮАР) [Электронный ресурс]. – Режим дос- тупа: http://www.un.org/russian/conferen/wssd/docs/plan _wssd.pdf. 333 6. Балакірєва О.М. Трансформація ціннісних орієнтацій в українському суспільстві / О.М. Балакірєва // Український соці- ум. – 2007. – №2. – С. 7-19. Надійшла до редакції 09.09.2013 р. В.В. Лымарь, к.э.н. ИННОВАЦИОННЫЕ СТРАТЕГИИ СТАРОПРОМЫШЛЕННЫХ РЕГИОНОВ ЕВРОПЫ: СТРАТЕГИЯ РАЗУМНОЙ СПЕЦИАЛИЗАЦИИ Понимание необходимости стратегического планирования социально-экономического развития в противовес разрозненным «отраслевым» проектам появилось с конца ХХ в. в Европе и чуть раньше в США. Первые шаги многих старопромышленных горо- дов и регионов зачастую были неэффективны не столько из-за в корне неверного понимания проблем, сколько из-за отсутствия системного видения взаимозависимости разнообразных аспектов экономической и социальной жизни городов. Проблема стратегического развития старопромышленных регионов имеет достаточно серьезную научно - теоретическую ба- зу. Ей посвящены работы как отечественных ученых (А.И. Амоши, О.Ф. Новиковой, В.И. Ляшенко, Ю.В. Макогона, И.М. Новак, Я.В. Белинской), так и зарубежных (К.М. Глонти, И. Стародубровской, Р. Бошмы, Дж. Лэмбуя, М. Штайнера, Б. Мюллера). По определению К.М. Глонти, старопромышленный реги- он – это территория с относительно низким уровнем технологичес- кого развития промышленного комплекса, размещенного в ее гра- ницах, сложившихся с течением времени. Таким территориям при- суще наличие обостренных проблем гуманитарного плана (от де- мографии до экологии). Основная проблема регионов такого ти- па – избыток производственных мощностей, представленных кру- пными и средними предприятиями с устаревшими оборудованием и технологиями [1]. Стратегия координирует проекты не только организационно. Ее основополагающая функция состоит в выработке некоторого  В.В. Лымарь, 2013 334 А5-Ляшенко-2013_324 А5-Ляшенко-2013_325 А5-Ляшенко-2013_326 А5-Ляшенко-2013_327 А5-Ляшенко-2013_328 А5-Ляшенко-2013_329 А5-Ляшенко-2013_330 А5-Ляшенко-2013_331 А5-Ляшенко-2013_332 А5-Ляшенко-2013_333 А5-Ляшенко-2013_334
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-88941
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2221-1187
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T16:11:53Z
publishDate	2013
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
record_format	dspace
spelling	Касперович, О.Ю. 2015-11-27T19:33:53Z 2015-11-27T19:33:53Z 2013 Активізація соціальних чинників забезпечення сталого розвитку регіону: духовно-культурний аспект / О.Ю. Касперович // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2013. — С. 324-334. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2221-1187 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/88941 Розглянуто роль духовно-культурного потенціалу суспільства в активізації соціальних чинників забезпечення сталого розвитку регіону. Проаналізовано складові елементи духовно-культурного потенціалу, запропоновано його структурну модель у поєднанні із трьома аспектами сталого розвитку - економічним, соціальним та екологічним. Обґрунтовано напрями подальших досліджень питань активізації соціальних чинників сталого розвитку шляхом формування та залучення духовно-культурного потенціалу. Рассмотрена роль духовно-культурного потенциала общества в активизации социальных факторов обеспечения устойчивого развития региона. Проанализированы составляющие элементы духовно-культурного потенциала, предложена его структурная модель в сочетании с тремя аспектами устойчивого развития - экономическим, социальным и экологическим. Обоснованы направления дальнейших исследований вопросов активизации социальных факторов устойчивого развития путем формирования и вовлечения духовно-культурного потенциала. The article contains the analysis of the role of spiritual and cultural potential of the society in the activation of social factors to ensure a sustainable development of the region. A structural model connecting basic elements of the spiritual and cultural potential with three dimensions of sustainable development (economic, social and environmental) is proposed. The article also grounds the main directions for further research of the the issues concerning the activation of social factors of sustainable development by the formation and attraction of the spiritual and cultural potential. uk Інститут економіки промисловості НАН України Управління економікою: теорія та практика Соціальне управління Активізація соціальних чинників забезпечення сталого розвитку регіону: духовно-культурний аспект Активизация социальных факторов обеспечения устойчивого развития региона: духовно-культурный аспект Activation of social factors of regional sustainable development: spiritual and cultural aspects Article published earlier
spellingShingle	Активізація соціальних чинників забезпечення сталого розвитку регіону: духовно-культурний аспект Касперович, О.Ю. Соціальне управління
title	Активізація соціальних чинників забезпечення сталого розвитку регіону: духовно-культурний аспект
title_alt	Активизация социальных факторов обеспечения устойчивого развития региона: духовно-культурный аспект Activation of social factors of regional sustainable development: spiritual and cultural aspects
title_full	Активізація соціальних чинників забезпечення сталого розвитку регіону: духовно-культурний аспект
title_fullStr	Активізація соціальних чинників забезпечення сталого розвитку регіону: духовно-культурний аспект
title_full_unstemmed	Активізація соціальних чинників забезпечення сталого розвитку регіону: духовно-культурний аспект
title_short	Активізація соціальних чинників забезпечення сталого розвитку регіону: духовно-культурний аспект
title_sort	активізація соціальних чинників забезпечення сталого розвитку регіону: духовно-культурний аспект
topic	Соціальне управління
topic_facet	Соціальне управління
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/88941
work_keys_str_mv	AT kasperovičoû aktivízacíâsocíalʹnihčinnikívzabezpečennâstalogorozvitkuregíonuduhovnokulʹturniiaspekt AT kasperovičoû aktivizaciâsocialʹnyhfaktorovobespečeniâustoičivogorazvitiâregionaduhovnokulʹturnyiaspekt AT kasperovičoû activationofsocialfactorsofregionalsustainabledevelopmentspiritualandculturalaspects

Активізація соціальних чинників забезпечення сталого розвитку регіону: духовно-культурний аспект

Institution

Ähnliche Einträge