Інституційне забезпечення розвитку фінансово-інвестиційної інфраструктури промислового регіону
Досліджено підходи до визначення поняття «інституційне забезпечення», «інститут», «інституція». Висвітлено особливості взаємодії організаційно-виробничої структури та фінансово-інвестиційної інфраструктури промислового регіону у процесі впровадження інвестиційного проекту. Розглянуто особливості фін...
Saved in:
| Published in: | Управління економікою: теорія та практика |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/88947 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Інституційне забезпечення розвитку фінансово-інвестиційної інфраструктури промислового регіону / Г.В. Колєснікова // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2013. — С. 149-170. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859481370389118976 |
|---|---|
| author | Колєснікова, Г.В. |
| author_facet | Колєснікова, Г.В. |
| citation_txt | Інституційне забезпечення розвитку фінансово-інвестиційної інфраструктури промислового регіону / Г.В. Колєснікова // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2013. — С. 149-170. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Управління економікою: теорія та практика |
| description | Досліджено підходи до визначення поняття «інституційне забезпечення», «інститут», «інституція». Висвітлено особливості взаємодії організаційно-виробничої структури та фінансово-інвестиційної інфраструктури промислового регіону у процесі впровадження інвестиційного проекту. Розглянуто особливості фінансування етапів інвестиційного проекту та визначено елементи фінансово-інвестиційної інфраструктури, які його здійснюють. Обґрунтовано вплив інституційного забезпечення на величину трансакційних витрат при втіленні етапів інвестиційного проекту.
Исследованы подходы к определению понятия «институциональное обеспечение», «институт», «институция». Освещены особенности взаимодействия организационно-производственной структуры и финансово-инвестиционной инфраструктуры промышленного региона в процессе внедрения инвестиционного проекта. Рассмотрены особенности финансирования этапов инвестиционного проекта и определены элементы финансово-инвестиционной инфраструктуры, которые его осуществляют. Обосновано влияние институционального обеспечения на величину трансакционных издержек при воплощении этапов инвестиционного проекта.
This paper investigates approaches to the definitions of “institutional support”, “institution”, “institute”. Specific features of interactions between the industrial-organizational structure and financialinvestment infrastructure of the industrial region in the implementation of the project are highlighted. Specifics of financing of the investment project stages are considered, and the elements of the financial and investment infrastructure engaged in it are identified. The impact of the institutional support on the value of transaction costs in the implementation of the investment project stages is justified.
|
| first_indexed | 2025-11-24T14:23:25Z |
| format | Article |
| fulltext |
Г.В. Колєснікова
ІНСТИТУЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ
ФІНАНСОВО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ
ПРОМИСЛОВОГО РЕГІОНУ
У нинішніх кризових економічних умовах для підтримки
функціонування вітчизняних підприємств промисловості регіону
необхідний новий механізм залучення інвесторів. Питання вдоско-
налення економічного механізму створення і функціонування регі-
ональної фінансово-інвестиційної інфраструктури відіграє найва-
жливіше значення для підвищення інвестиційної привабливості
вітчизняних підприємств і територій в умовах нестачі інвестицій-
них ресурсів і фінансової кризи.
Необхідність дослідження питань, пов’язаних із розвитком
фінансово-інвестиційної інфраструктури промислового регіону,
обумовлюється низькою активністю та ефективністю інвестицій-
них процесів. Основні причини даної проблеми: відсутність ефек-
тивних механізмів залучення інвестиційних і фінансових ресурсів
підприємствами й органами місцевого самоврядування; недостатня
участь регіональних інвестиційних і фінансових інститутів в інвес-
туванні економіки; низький якісний рівень здійснення інвестицій-
них процесів у регіонах та ін. Інституційне забезпечення розвитку
фінансово-інвестиційної інфраструктури промислового регіону
має охоплювати повний інвестиційний інноваційний цикл, сприя-
ючи розвитку кожної з його ланок. Державна підтримка інвести-
ційного розвитку має фокусуватися на сприянні здійсненню нау-
кових досліджень та розробок; створенні ефективної системи тра-
нсферу технологій з метою їх комерціалізації та налагодження
промислового виробництва інноваційної продукції; здійсненні ор-
ганізаційної та фінансової підтримки інноваційних підприємств;
створенні ефективної системи контролю за інноваційною діяльніс-
тю та коригування інноваційної політики.
Різним аспектам розвитку фінансово-інвестиційної інфра-
структури регіону присвячено багато праць як вітчизняних, так і
Г.В. Колєснікова, 2013
149
зарубіжних учених. Зокрема, у працях О. Голєвої [21] розгляда-
ються питання розвитку фінансово-інвестиційної інфраструктури.
Проблемам розвитку інфраструктури старопромислових регіонів
присвячено праці І. Хаджинова [25]. Питання розвитку регіональ-
ної інноваційної інфраструктури та недоліки її формування на ре-
гіональному рівні розглядаються у працях О. Соколюк та А. Вдо-
вічена [26]. Проблемам формування інвестиційно-фінансової ін-
фраструктури окремих галузей економіки присвячено праці
М. Іванова [1]. Окремо авторами розглядаються питання інвести-
ційної привабливості регіонів, зокрема К. Плешковим [22],
Ю. Воробйовим [24].
У роботі [20] у рамках розгляду більш широких проблем ча-
стково приділяється увага розгляду питань, пов’язаних зі стиму-
люванням інвестиційної та інноваційної діяльності, фінансово-
регуляторним режимом стимулювання інноваційного підприємни-
цтва.
Однак багато аспектів формування та розвитку фінансово-
інвестиційної інфраструктури не охоплені науковими досліджен-
нями, що призводить до однобічного висвітлення та вирішення
проблем.
Питанням інституційного забезпечення розвитку економіки
в цілому присвячено низку досліджень вітчизняних і зарубіжних
учених. Зокрема, дослідженню теоретичних питань інституціона-
лізму присвячені праці зарубіжних авторів Д. Норта,
Е. Фуруботна, Р. Ріхтера, Е. Остром, В. Каспера, Дж. Кемпбелла
[3-7].
Російські та вітчизняні вчені, такі як Р. Нурєєв [10], Т. Гай-
дай [8], І. Розмаїнський [14], В. Дементьєв [9], у своїх працях бага-
то уваги приділяють узагальненню наявних течій в інституційній
теорії для створення єдиної теоретичної бази інституціоналізму.
Отримані ними наукові, методологічні та практичні резуль-
тати свідчать, що в дослідженнях розглядалися різні варіанти стра-
тегій розвитку регіональних фінансових, інвестиційних ринків,
проблеми вдосконалення інвестиційного механізму та інвестицій-
ної інфраструктури, розвитку інвестиційної привабливості терито-
рії. Водночас питання, що стосуються інституційного забезпечен-
150
ня розвитку фінансово-інвестиційної інфраструктури промислових
регіонів, є недостатньо висвітленими.
Метою даної статті є виявлення підходів до формування фі-
нансово-інвестиційної інфраструктури промислового регіону шля-
хом розробки інституційного забезпечення та мінімізації транс-
акційних витрат.
Історично склалося, що нормальне функціонування будь-
якої ринкової системи, її рівновага і динамічні зміни залежать від
діяльності ринкових інститутів, які виконують специфічні функції,
таких як інфраструктура ринкової економіки, яка є обов'язковим
елементом будь-якої економічної системи. Тому інфраструктуру
можна розглядати як ключовий інструмент для відродження і змі-
цнення промислового регіону особливо у кризових умовах.
Розвиток фінансово-інвестиційної інфраструктури – це без-
перервний процес удосконалення взаємовідносин та взаємодії між
учасниками промислового регіону, який забезпечує збалансований
розвиток і прогрес економіки, і якісне поліпшення соціального рі-
вня регіону. Інфраструктурний розвиток відіграє важливе значення
в подоланні кризи у промисловості регіону й економіці в цілому.
Практика формування нових ринкових відносин показує, що
головним чинником подальшого розвитку та підвищення ефектив-
ності функціонування фінансово-інвестиційної інфраструктури
промислового регіону є його інституційне забезпечення. Головною
метою є забезпечення конкурентоспроможності економіки проми-
слових регіонів в умовах відкритого ринку, а важливим інструмен-
том її досягнення є комплекс інституційних і організаційно-
економічних заходів, що створюють умови для раціонального ви-
користання і подальшого нарощування промислового потенціалу
[1].
Провідним стає визнання, що економічний успіх залежатиме
від наявності базових інститутів – державних і приватних, форма-
льних і неформальних, економічних, соціальних і політичних. За-
значимо, що поняття інституціалізація досить широке і містить не
лише організаційні структури, а й такі складові, як нормативна ба-
за та ділові угоди, рівень довіри в суспільстві, неформальні прави-
ла і соціальні норми. До них також належать звичаї, звички, забо-
рони, характерні для традиційних суспільств. До кола колективних
151
інституціональних учасників входять державні установи, законо-
давчі органи, політичні партії, союзи, групи за інтересами, етнічні
утворення, неурядові організації, фірми та компанії. Зазначені ви-
ще інститути залишаться неефективними, якщо вони не здатні ре-
гулювати правовідносини, пов'язані з основними джерелами дохо-
ду – землею, працею, капіталом, природними ресурсами. Таким
чином, інститути (у рамках підходів сучасної економічної науки) –
це головним чином правила, що регулюють економічне, політичне
і соціальне життя сучасного суспільства [2].
Сутність понять «інститут», «інституції», «інституційне за-
безпечення» розкривається у працях представників економічної
школи – інституціоналізм. Основоположником нового інституціо-
налізму вважають американського вченого, лауреата Нобелівської
премії (1993) Д. Норта. Представники «нового» інституціоналізму
розрізняють поняття інститути та інституції. Згідно з підходом
Д. Норта, поняття «інституції» охоплює будь-які види обмежень,
створені для спрямування людської взаємодії у певному напрямі.
Призначення інституцій у суспільстві полягає в тому, щоб змен-
шити невизначеність через встановлення постійної структури
людської взаємодії. Формою ж прояву інституцій є інститути (ін-
ший переклад – організації). Інститут є суб’єктом інституційного
механізму. Як зазначає Д. Норт, « … не існує інших рішень, крім
використання інституційних механізмів, щоб установити правила
гри, і використання організації – щоб забезпечити дотримання цих
правил» [3].
Одне з найбільш повних визначень інституцій дано англій-
ським ученим Е. Остром: "Інституції" можуть бути визначені як
набори працюючих правил для визнання того, хто має приймати
рішення в певних сферах, яких спільних правил слід дотримувати-
ся, яким процедурам необхідно слідувати, яку інформацію слід або
не слід продукувати, які остаточні наслідки матимуть для індивідів
ті чи інші їх дії. ... Усі правила містять приписи про те, що заборо-
нено, що дозволено або як слід діяти. Працюючими правилами є
реально діючі, за якими існує контроль і примус до їх дотримання
у разі, коли індивіди роблять вибір щодо своїх дій ... " [4].
Е. Фуруботн і Р. Ріхтер у своїй праці "Інституції та економі-
чна теорія. Вклад нової інституціональної теорії" (1998) під інсти-
152
туціями так само розуміють набір формальних та неформальних
правил, а також спонукальних заходів до їх дотримання [5].
В. Каспер, автор монографії "Інституційна економіка: соціа-
льний порядок і громадська політика" (1999), зазначає: "Інститу-
ції – правила взаємодії людей, які по можливості обмежують опор-
туністичну і безладну індивідуальну поведінку, таким чином, роб-
лячи її більш передбачуваною і тим самим полегшуючи поділ пра-
ці і створення багатства". Терміни "інституція" і "правило" вико-
ристовуються в даній книзі як взаємозамінні [6].
Дж. Кемпбелл у монографії "Інституційна зміна і глобаліза-
ція" (2004) дає таке визначення основоположної категорії інститу-
ційної теорії: "Інституції є фундаментом суспільного життя. Вони
складаються з формальних і неформальних правил, механізмів
спостереження (monitoring) і примусу (enforcement) до їх дотри-
мання, а також систем значень, що визначають контекст, у межах
якого індивіди, корпорації, профспілки, національні держави та
інші організації діють і взаємодіють один з одним. Інституції є ре-
гуляторами, породженими боротьбою і угодами (домовленостя-
ми)" [7].
Т. Гайдай у своїй статті «Інституція як інструмент інститу-
ційного економічного аналізу» наводить узагальнення підходів, що
містяться у працях ранніх і сучасних, традиційних і нових інститу-
ціоналістів і робить висновок про спадкоємність у розвитку теоре-
тичних уявлень про природу й економічний зміст інституцій. Ви-
водить узагальнене поняття інституцій, яке полягає у їх розгляді як
системи норм і правил, що упорядковують, структурують соціаль-
но-економічну взаємодію економічних суб'єктів і соціальних груп
[8]. У своїй статті вона також робить зауваження до вживання да-
ного терміна, зокрема того, що стосується заміни категорії «інсти-
туція» на «інститут» спочатку в радянських, а згодом і українських
економічних джерелах, що призвело до лінгвістичної та
змістової некоректності.
По-перше, з історично-економічних видань радянської доби
в сучасну широку економічну літературу перекочувало штучне
привнесення двох економічних термінів – «інституція» (у сенсі
звичок, звичаїв, неформальних настанов) та «інститут» (у сенсі –
формалізованого втілення та офіційного закріплення інституцій).
153
По-друге, поряд із цим має місце паралельне вживання у всіх
відтінках попередніх значень одного універсального терміна – «ін-
ститут». У російських економічних джерелах та перекладах доте-
пер поширене вживання цього терміна як цілковитого замінника
поняття «інституція» (як неформальної та і формальної). У цій
якості даний термін був автоматично запозичений (привнесений) в
українські джерела як калька русифікованого вжитку.
По-третє, нерідко зустрічається вербальне ототожнення ін-
ституцій (у масовому вжитку – інститутів) з усіма явищами чи
утвореннями, що мають поліморфну структуру, а найчастіше – з
поняттям організації.
В. Дементьєв у своїй статті «Що ми досліджуємо, коли дос-
ліджуємо інститути?» проводить аналіз поняття «інститут» (по-
няття інститут ототожнюється з поняттям інституція) і його ознак.
На його думку, інститут являє собою суспільний феномен, джере-
ло походження, зміст і результат дії якого – соціальна взаємодія
між людьми або громадський характер господарської діяльності.
Інститути – це певний суспільний механізм, що являє собою певну
сукупність дій одних людей, спрямовані на поведінку інших, що
примушують останніх до певного типу поведінки і мають своїм
результатом певну стійку соціальну структуру або організацію [9].
Російський учений Р. Нурєєв у своїх працях багато уваги
приділяє узагальненню наявних течій в інституційній теорії для
створення єдиної теоретичної бази інституціоналізму. Підкреслює,
що економічний розвиток неможливий без глибоких змін усієї си-
стеми економічних інститутів, соціальних і політичних відносин
[10].
Визначення поняття «інституція» і «інститут» різними вче-
ними подано в табл. 1.
З таблиці видно, що поняття «інституція» та «інститут» до-
сить часто розглядаються як одне поняття, що призводить до втра-
ти частини смислу понять та некоректності їх використання у
працях вітчизняних учених. Сьогодні в національній економічній
теорії немає чіткого розуміння й розмежування понять «інститут»
та «інституція», що відкриває широкий простір для до
154
Таблиця 1
Визначення поняття «інституція» та «інститут» різними
вченими та виділення їх особливостей
№
з/п Вчені Поняття Особливості
розгляду понять
1 2 3 4
1 Т. Веблен [11] «Інститути – це результат процесів, що відбува-
лися у минулому; вони пристосовані до обставин
минулого, і тому не перебувають у повній гар-
монії з вимогами нинішнього часу». Називає
інститутами самі організації, а саме держава,
уряд, фірми, що так чи інакше визначають функ-
ціонування економічної системи, у тому числі
юридично закріплені традиції і норми економіч-
ної поведінки, що склалися історично
Поняття «інститут»
ототожнюються з
поняттям «організа-
ція»
2 Дж. Р. Коммонс [12] Ввів поняття «колективних інститутів», до яких
зараховував об'єднання корпорацій, профспілок,
політичних партій, які відображають професійні
інтереси соціальних груп і прошарків населення
Поняття «інститут»
ототожнюється з
поняттям організації
3 Д. Норт [3] Поняття «інституції» охоплює будь-які види
обмежень, створені для спрямування людської
взаємодії у певному напрямі. Призначення
інституцій у суспільстві полягає в тому, щоб
зменшити невизначеність через встановлення
постійної структури людської взаємодії. Формою
ж прояву інституцій є інститути (інший пере-
клад – організації)
Поняття «інститут»
та «інституція»
розглядаються окре-
мо
4 Е. Остром [4] Інституції можуть бути визначені як набори
працюючих правил для визнання того, хто має
приймати рішення в певних сферах, яких спіль-
них правил слід дотримуватися, яким процеду-
рам необхідно слідувати, яку інформацію слід
або не слід продукувати, які остаточні наслідки
матимуть для індивідів ті чи інші їх дії. ... Усі
правила містять приписи про те, що заборонено,
що дозволено або як слід діяти...
Більш детально
розглядається понят-
тя «інституція»
5 Е. Фуруботн,
Р. Ріхтер [5]
Під інституціями розуміють набір формальних та
неформальних правил, а також спонукальних
заходів до їх дотримання
6 В. Каспер [6] Інституції – правила взаємодії людей, які по
можливості обмежують опортуністичну і безла-
дну індивідуальну поведінку, таким чином,
роблячи її більш передбачуваною і тим самим
полегшуючи поділ праці і створення багатства
Поняття "інституція"
і "правило" викорис-
товуються як взаємо-
замінні
7 Дж. Кемпбелл [7] Інституції є фундаментом суспільного життя.
Вони складаються з формальних і неформальних
правил, механізмів спостереження (monitoring) і
примусу (enforcement) до їх дотримання, а також
систем значень, що визначають контекст, у
межах якого індивіди, корпорації, профспілки,
національні держави та інші організації діють і
взаємодіють один з одним. Інституції є регулято-
рами, породженими боротьбою і угодами (домо-
вленостями). … Виникнувши, інституції стають
потужними зовнішніми силами, що допомагають
визначати, яким чином люди наповнюють зміс-
том свій світ і діють у ньому. Вони регулюють
конфлікти і таким чином забезпечують стабіль-
ність у суспільстві. Без інституцій життя робить-
ся хаотичним і більш складним
Більш детально
розглядається понят-
тя «інституція»
155
Закінчення табл. 1
1 2 3 4
8 Т. Гайдай [8] Виводить узагальнене поняття інституцій, яке
полягає у їх розгляді як системи норм і правил,
що упорядковують, структурують соціально-
економічну взаємодію економічних суб'єктів і
соціальних груп. Інституційна структура еконо-
міки визначається як впорядкований набір інсти-
туцій, що регламентують (визначають правила,
стійкі зразки, моделі) та координують економіч-
ну життєдіяльність суспільства. Вона складаєть-
ся з панівних неформальних (встановлень, тра-
дицій, звичаїв) і формальних (правових) норм і
правил, що визначають функціонування відпові-
дного типу економічної системи
Узагальнення поняття
«інституція», поняття
«інститут» та «інсти-
туція» розглядаються
окремо
9 В. Дементьєв [9] Інститут являє собою суспільний феномен,
джерело походження, зміст і результат дії яко-
го – соціальна взаємодія між людьми або гро-
мадський характер господарської діяльності.
Інститути – це певний суспільний механізм, що
являє собою певну сукупність дій одних людей,
спрямованих на поведінку інших, що примушу-
ють останніх до певного типу поведінки і мають
своїм результатом певну стійку соціальну струк-
туру або організацію
Немає розмежувань
між поняттями «ін-
ституція» та «інсти-
тут»
В. Бережницький,
С. Дефорж [13]
У визначенні синтезується два основних методо-
логічних напрями, а саме інститут-організація та
інститут-правила (інституція в розумінні автора),
норми. Інститути – це норми, правила, традиції
соціальних взаємовідносин між індивідуумами,
що склалися історично та структуровані в адек-
ватні суспільні організації, а також механізми їх
становлення та розвитку
Немає розмежувань
між поняттями «ін-
ституція» та «інсти-
тут»
10 І. Розмаїнський [14] Під інститутами розуміється саме механізм
зниження невизначеності. Еволюція таких інсти-
тутів також пов’язана з бажанням економічних
суб’єктів знизити невизначеність
Немає розмежувань
між поняттями «ін-
ституція» та «інсти-
тут»
11 Л. Фрейнкман,
В. Дашкєєв [15]
Під інститутами розуміється система прийнятих
у суспільстві норм і правил, що забезпечують
функціонування економіки держав. Автори
визначають, що в зарубіжних дослідженнях
демонструється направленість причинно-
наслідкового зв’язку від інститутів до довго-
строкового економічного розвитку, визначається
необхідність створення інституційної бази для
забезпечення стабільного зростання
Немає розмежувань
між поняттями «ін-
ституція» та «інсти-
тут»
Р. Нурєєв [10] Під "інститутами", розуміються правила гри, що
створені в суспільстві людьми і організують
певним чином взаємодії між ними. Інститути
відокремлюються від організацій, оскільки
останні є соціальними формами, у яких часто
закріплюються і реалізуються, зрештою, ті чи
інші інститути. Організації, що є продуктом
діяльності інститутів, відокремлюються від них,
оскільки останні визначають правила їх "поведі-
нки", як і всіх інших соціальних суб'єктів
Немає розмежувань
між поняттями «ін-
ституція» та «інсти-
тут»
156
сліджень. Вважаємо, що інституції є правилами, а інститути –
утвореннями, які структурують економічну взаємодію агентів ри-
нку.
Поняття «інституційне забезпечення» визначене у Наказі
про затвердження Методики визначення критеріїв євроінтеграцій-
ної складової державних цільових програм (Методика, п. 2)
16.03.2005 № 62. Згідно з нею інституційне забезпечення – утво-
рення нових або реорганізація (удосконалення) існуючих інститу-
цій (структур), а також дії щодо кадрової підготовки з метою орга-
нізаційного забезпечення діяльності цих інституцій та процесу єв-
роінтеграції в цілому [16].
Інституційне забезпечення – це динамічний процес форму-
вання інституцій (правила, сформовані формальними та неформа-
льними утвореннями суспільно-економічних формацій, які впли-
вають на поведінку учасників ринку) й інститутів (організаційно
оформлена система правил і норм), які консолідовано у формі ор-
ганізації (підприємства, інфраструктура, державні органи), закону
(нормативно-правові акти) та функції-правила (ринок, ціноутво-
рення, конкуренція, праця, власність, підприємництво) у процесі
еволюції ринкового механізму. Це широке аспектне поняття, яке
включає статичні й динамічні аспекти становлення-
функціонування базисних і похідних інститутів у певних інститу-
ціональних умовах, інституції, інститути, які співвідносяться в пе-
вному інституціональному середовищі.
У вузькому практичному розумінні інституційне забезпе-
чення – це юридичне закріплення норм, правил гри, створення ор-
ганізаційних структур господарювання та інфраструктури, сфор-
мованих державою, організаціями і суспільством [17].
Інституційне забезпечення розвитку фінансово-інвестиційної
інфраструктури промислового регіону є сукупністю заходів та дій
держави (місцевих органів влади), спрямованих на формування
нових або трансформацію існуючих інституцій (традицій, норм,
правил, нормативно-правових актів) та інститутів (організаційних
структур, організацій, державних органів та організації), які впли-
вають на її розвиток та підвищення ефективності діяльності про-
мисловості регіону. Спробуємо розробити схему інституційного
забезпечення розвитку фінансово-інвестиційної інфраструктури
промислових регіонів.
157
http://zakon.nau.ua/doc/?code=z0438-05
В основі економічного розвитку регіону лежить розвинутий
промисловий сектор, який сформувався досить давно, відсутність
дієвих заходів, спрямованих на зменшення техногенного наванта-
ження, є фактором, який зменшує інвестиційну привабливість ре-
гіону. Застаріле обладнання, особливо у деяких галузях, є не тіль-
ки причиною низької продуктивності, а й одним із чинників, який
значно збільшує травматизм на виробництві. Тому вкрай необхід-
но створювати умови, які б забезпечували оновлення основних
засобів. Однією з основних причин недостатнього оновлення ос-
новного капіталу є відсутність у підприємств достатньої кількості
фінансових ресурсів. Хоча органи влади не можуть безпосередньо
впливати на прибутковість підприємств, вони можуть сприяти
створенню умов, за яких фірмам буде легше отримати фінансуван-
ня.
В основі інвестиційної діяльності лежить фінансування інве-
стиційних проектів. Етапи реалізації інвестиційного проекту: по-
передній етап; отримання фінансування; проектування і будівниц-
тво; запуск виробництва; виробнича діяльність (рис. 1).
Рис. 1. Етапи реалізації інвестиційного проекту
Фінансування інвестиційного проекту забезпечується фінан-
совими установами, які здійснюють свою діяльність на фінансово-
му, кредитному, інвестиційному, страховому та інших ринках. Су-
купність фінансових установ, які мають кошти і для вкладення у
вигляді інвестицій в економіку регіону складають інвестиційно-
фінансову інфраструктуру регіону. Організаційними елементами,
які реалізують окремі етапи виробничого процесу в регіоні, є під-
приємства і організації, які є суб’єктами економіки і здійснюють
господарську діяльність, і організації, що займаються безпосеред-
ньо реалізацією інвестиційного проекту. Взаємодію інвестиційно-
фінансової інфраструктури з організаційними елементами регіону
при реалізації інвестиційних проектів схематично зображено на
рис. 2.
Ідея
бізнесу
Поперед-
ній етап
Одержання
фінансу-
вання
Проектування
і будівництво
Виробнича
діяльність
158
Ри
с.
2
. В
за
єм
од
ія
ф
ін
ан
со
во
-ін
ве
ст
иц
ій
но
ї і
нф
ра
ст
ру
кт
ур
и
т
а
ор
га
ні
за
ці
йн
их
е
ле
ме
нт
ів
в
ир
об
ни
чо
ї с
т
ру
кт
ур
и
у
пр
оц
ес
і р
еа
лі
за
ці
ї і
нв
ес
т
иц
ій
но
го
п
ро
ек
т
у
П
К
ТО
Д
ЕП
М
С
Б
Д
ер
ж
ав
ні
п
ід
пр
иє
мс
тв
а
Н
Д
І
ЧП
П
ро
ми
сл
ов
і п
ід
пр
иє
мс
тв
а
Бі
рж
і (
то
ва
рн
і)
М
С
Б
Ф
ін
ан
со
ві
Ф
ін
ан
со
ві
бі
рж
і
Н
ау
ко
ві
д
ос
лі
дж
ен
ня
і
ро
зр
об
ки
Інституційне забезпечення
О
рг
ан
із
ац
ій
ні
е
ле
м
ен
ти
, я
кі
р
еа
лі
зу
ю
ть
о
кр
ем
і е
та
пи
в
ир
об
ни
чо
го
п
ро
це
су
в
р
ег
іо
ні
Ф
ін
ан
со
во
-ін
ве
ст
иц
ій
на
ін
ф
ра
ст
ру
кт
ур
а
Д
ер
ж
ав
ні
ф
он
ди
фі
на
нс
ув
ан
ня
Ве
нч
ур
ні
фо
нд
и
Ф
он
ди
п
ід
тр
им
ки
ро
зв
ит
ку
М
С
Б
Бі
зн
ес
-
ан
ге
ли
Бі
рж
і
бі
зн
ес
-
ак
ти
ві
в
Бі
рж
і
Д
ер
ж
ав
ні
ве
нч
ур
ні
ф
он
ди
Ін
ве
ст
иц
ій
ні
ко
мп
ан
ії
С
тр
ах
ов
і
ко
мп
ан
ії
К
ом
ер
ці
йн
і
ба
нк
и
Ін
ст
ит
уц
ій
ні
ін
ве
ст
ор
и
К
ре
ди
тн
і
сп
іл
ки
Ф
он
ди
пр
ям
их
ін
ве
ст
иц
ій
Л
із
ин
го
ві
ко
мп
ан
ії
Ін
ве
ст
ув
ан
ня
Ви
ро
бн
иц
тв
о,
з
бу
т
(р
еа
лі
за
ці
я)
С
та
ді
ї в
ир
об
ни
чо
го
п
ро
це
су
С
тв
ор
ен
ня
пр
от
от
ип
у
Ід
ея
бі
зн
ес
у
П
оп
ер
ед
ні
й
ет
ап
О
де
рж
ан
ня
фі
на
нс
ув
ан
ня
П
ро
ек
ту
ва
нн
я
і б
уд
ів
ни
цт
во
Ви
ро
бн
ич
а
ді
ял
ьн
іс
ть
Винахідник
Винахідник (ідея)
Однодумці (допомога)
Лабораторія ( розробка прототипу)
Винахідник (прототип)
Замовник (фінансування)
Лабораторна база (промисловий зразок)
Винахідник + замовник (дослідний зразок)
Замовник або інвестор(фінансування)
Дослідне виробництво( дослідна партія)
- о
пи
с
ви
ро
бу
- п
ро
то
ти
п
- т
ех
ні
чн
ий
оп
ис
- т
ех
ні
чн
і
ум
ов
и
- в
ир
іб
го
то
ви
й
дл
я
ви
ро
бн
иц
тв
а
Узгодження умов фінансування (частки прибутку)
Винахідник + замовник + інвестор (виділення коштів)
Розрахунок окупності виробництва (строків та
обсягу майбутнього прибутку
Сертифікація продукції, патентування
Сертифікація виробництва
Реєстрація підприємства
Узгодження поставки устаткування та сировини
Закупівля устаткування
Підбір персоналу
Будівництво виробничих приміщень
Постачання устаткування та його встановлення
Запуск та налагодження виробництва
Виробництво продукції
Обслуговування виробництва
Налагодження каналів реалізації продукції
Реалізація продукції
Моніторинг ринку
Оптимізація фінансової діяльності підприємства
- б
із
не
с-
пл
ан
- ф
ін
ан
со
ві
р
ес
ур
си
- п
ро
ек
т
ви
ро
бн
иц
тв
а
- в
ир
об
ни
че
п
ід
пр
иє
мс
тв
о
- г
от
ов
а
пр
од
ук
ці
я
- о
де
рж
ан
ня
п
ри
бу
тк
у
- і
де
я
С
тв
ор
ен
ня
пр
ом
ис
ло
во
го
зр
аз
ка
С
тв
ор
ен
ня
до
сл
ід
но
ї
па
рт
ії
Етапи інвести-
ційного проекту
Учасники та процеси, що здійснюються на
кожному етапі інвестиційного проекту
Результати
етапу
159
Отже, кожен етап інвестиційного проекту має свої особливо-
сті і здійснюється різними учасниками, а також потребує фінансу-
вання в різних обсягах і на різних умовах. Перший етап (ідея) та
попередній етап можуть відрізняться залежно від того, який про-
дукт буде реалізовано або виготовлено в результаті впровадження
інвестиційного проекту, вже відомий підприємцю чи новий про-
дукт, якого на ринку ще не було. Проект зі створенням нового
продукту буде вважатися інноваційним.
Реалізація інноваційного проекту потребує кілька додатко-
вих етапів: створення прототипу виробу; створення дослідного
(промислового) зразка виробу; випуск дослідної партії виробів; і
тільки після цього створення виробництва і серійне виробництво
нового виробу (це збігається з етапами інвестиційного проекту).
Спочатку винахіднику необхідно втілити ідею, дещо матері-
альне, створити прототип виробу. Винахідник знаходить однодум-
ців, з якими ділиться своїми ідеями. Однодумці надають винахід-
нику посильну допомогу. На цьому етапі не потрібно великих фі-
нансових витрат, іноді тільки матеріальна допомога. Винахідник
організовує робоче місце, лабораторію, де розробляє ідею, поки не
виготовить прототип майбутнього виробу. Крім того, він повинен
ще зробити опис майбутнього виробу, у вигляді інформаційно-
рекламних матеріалів.
Етап відпрацювання ідеї називається проведення науково-
дослідної роботи (НДР). У результаті виконання цієї роботи з'яв-
ляється прототип майбутнього виробу, який може виконувати
функції виробу. Це ще далеко не продукт для продажу спожива-
чам, але його можна показувати можливим замовникам. Трива-
лість цього етапу – від одного місяця до кількох років, результат:
прототип майбутнього виробу та опис майбутнього виробу. Ризи-
ки, що виникають на даному етапі, це неможливість створити про-
тотип за короткий термін, прототип може й не виконати функції
рекламного зразка.
Цей етап реалізують такі організаційні елементи виробничої
структури регіону: науково-дослідні інститути (проектно-
конструкторські, технологічні) організації (НДІ, ПКТО), що спеці-
алізуються на проведенні пошукових науково-дослідних та дослі-
дно-конструкторських робіт, на прогнозуванні й визначенні на-
прямів науково-технічного прогресу в галузі, підгалузі регіону;
160
конструкторські бюро, які спеціалізуються на модернізації та про-
ектуванні спеціального інструменту, що пов’язані з організаціями
освоєння й упровадження нових видів продукції та підвищення
якості вже існуючої; мале підприємство, яке спеціалізується на
винахідницькій діяльності в тій чи іншій галузі; фізична особа-
підприємець, який має навички у дослідній роботі, проводить і на-
дає дослідно-конструкторські послуги (сфера комп’ютерного про-
грамування тощо).
Фінансова допомога на даному етапі може надаватися таки-
ми структурними елементами фінансово-інвестиційної інфра-
структури, як: державні фонди підтримки розвитку МСБ, які на
меті мають згідно з регіональними програми розвитку МСБ прове-
дення конкурсів, фінансування окремих проектів у провідних га-
лузях економіки регіону; науково-дослідні інститути (через держа-
вне замовлення, власний комерційний інтерес), на базі яких вина-
хідник працює; державні фонди фінансування інноваційних проек-
тів; біржі бізнес-активів, можуть надати допомогу в пошуку поте-
нційних інвесторів або замовників.
Наступним етапом є створення дослідного зразка виробу.
Після отримання прототипу, винахідник починає його демонстру-
вати потенційним замовникам. Якщо замовник зацікавиться, то він
може виділити фінансування, щоб отримати подібний виріб. Тепер
виріб називається дослідним, або промисловим, зразком.
Для створення дослідного зразка необхідно фінансування не
тільки на його створення, але і на створення лабораторної бази, де
зразок буде виготовлятися, доопрацьовуватися і перевірятися. Це
збільшує вартість дослідного зразка. Одержавши фінансування,
винахідник виконує замовлення підрядним способом. Для пода-
льшої реалізації проекту необхідно знайти замовника, інвестора
або створити власний бізнес. Помилка багатьох винахідників на
цьому етапі полягає в тому, що вони відразу хочуть знайти інвес-
тора, який має профінансувати всю свою діяльність. Зазвичай та-
кий пошук закінчується безрезультатно.
Цей етап має назву проведення дослідно-конструкторської
роботи (ДКР). Тривалість етапу становить від одного місяця до
кількох років (визначається договором із замовником). Результа-
том є дослідний (промисловий) зразок, технічний опис дослідного
зразка і технічні умови. Ризики, що виникають на даному етапі, це
161
недостатнє фінансування, збільшення термінів створення дослід-
ного зразка, створений зразок може не влаштувати замовника.
Реалізують етап такі організаційні елементи виробничої
структури регіону: регіональні філії НДІ, ПКТО, що спеціалізу-
ються на проведенні прикладних науково-дослідних та дослідно-
конструкторських робіт у розвитку основних напрямів розробок,
що проводить головна організація, а також нової техніки та техно-
логії, закріпленої за філією; конструкторські бюро; мале підприєм-
ство; фізична особа-підприємець; дослідно-експериментальні під-
приємства (ДЕП), які спеціалізуються на підготовці до серійного
виробництва нових видів продукції та виробів.
Фінансову допомогу можуть надавати такі організації: вен-
чурні фонди, які спеціалізуються на вкладені коштів у високо ри-
зикові активи, державні венчурні фонди та державні фонди підт-
римки малих підприємств у науково-технічній сфері, які здійсню-
ють пряме фінансування інвестиційних (інноваційних) проектів на
конкурсній основі, кошти для здійснення діяльності фонду слід
виділяти як із державного бюджету, так і з місцевих бюджетів;
бізнес-ангели – це приватні інвестори, які вкладають свої кошти на
ранній стадії розвитку підприємства (компанії), специфікою їх дія-
льності є одержання великої частки прибутку в обмін на фінансу-
вання проекту; фонди підтримки розвитку МСБ та гарантійні фон-
ди, що надають гарантії при отриманні кредитних коштів на здійс-
нення інвестиційного проекту підприємством; комерційні банки,
які кредитують стартовий бізнес за наявності розробленого бізнес-
плану та додаткових гарантій або забезпечення.
Наступним етапом є випуск дослідної партії. Отже, винахід-
ник успішно виконав договір і отримує нове замовлення на кілька
виробів. У результаті він повинен виготовити дослідну партію ви-
робів, а вироби називаються промисловими зразками.
Для випуску дослідної партії виробів лабораторної бази вже
недостатньо. Потрібне нове виробниче приміщення, може знадо-
битись обладнання для збирання та налагодження, а також ряд
найманих працівників, які будуть виконувати певні операції. Для
виконання замовлення потрібно створити дослідне виробництво.
Додаткове фінансування для створення дослідного виробни-
цтва замовник, як правило, не хоче виділяти. Тому винахідник на
цьому етапі створює власну фірму, вносить у якості активів свої
162
розробки та патенти. Він залучає інших засновників, які володіють
коштами, для створення дослідного виробництва. Створена фірма
також може залучити кредит для власного розвитку.
На цьому етапі створена фірма може успішно існувати бага-
то років, а винахідник перетворюється на підприємця й навіть стає
Генеральним директором. Фірма здійснює рекламу й активно за-
лучає замовників. Більшість малих інноваційних підприємств існує
в такому вигляді. Тривалість етапу становить від року до декількох
років (визначається потоком замовлень). Результатом є виробнича
фірма, що поставляє вироби за договорами із замовниками.
Ризики, що виникають на даному етапі: нестабільний потік
замовлень, складності з розширенням виробництва і випуску но-
вих видів виробів, труднощі зі своєчасним виконанням замовлень і
одержанням короткострокових кредитів для закупівлі матеріалів і
комплектуючих.
Реалізація етапу здійснюється за рахунок нових створених
виробничих підприємств, які найчастіше належать до малого біз-
несу, або структурними підрозділами великих та середніх підпри-
ємств, які придбали промисловий зразок у винахідника або замов-
ника і мають наміри налагодити, на основі наявних виробничих
потужностях, виготовлення нового виду продукції.
Необхідність у фінансуванні виникає з, одного боку, для під-
тримки малих підприємств, які проходять стадію розвитку, а з ін-
шого тих підприємств, які вже існують і потребують додаткового
фінансування для виготовлення зовсім нових видів продукції, що є
досить ризикованим. Отже, фінансову допомогу на цьому етапі
можуть надавати такі організації: комерційні банки, інвестиційні
компанії, страхові компанії, інституційні інвестори, кредитні спіл-
ки, фонди прямих інвестицій, венчурні фонди, лізингові компанії.
Наступним етапом є створення серійного виробництва, що
можливо за умови зростання потоку замовлень. Для організації
серійного виробництва необхідно знайти нового засновника або
інвестора, який фінансуватиме його створення. Винахідник при
цьому перетворюється на звичайного підприємця, у якого є ідея
створення нового бізнесу. Етапи збігаються з етапами інвестицій-
ного проекту: отримання фінансування; проектування і будівницт-
во; запуск виробництва.
Оцінку необхідності у фінансуванні на різних етапах інвес-
тиційного проекту наведено в табл. 2.
163
Таблиця 2
Оцінка необхідності у фінансуванні етапів інвестиційного
проекту
Етап інвестиційного проекту Необхідні умови
Наймену-
вання Характеристика Фінансування,
підтримка
Організації, що можуть надати фінансування
або підтримку
Ідея виробу Винахід виробу,
патентування
Державна підтримка;
створення та забезпе-
чення діяльності науко-
вих та науково-
дослідних інститутів
Науково-дослідні інститути
Прототип Проведення
науково-
дослідної
роботи
Матеріальна допомога;
Створення лабораторії.
Державна підтримка;
підтримка приватних
установ
Науково-дослідні інститути;
державні венчурні фонди;
фонди підтримки розвитку МСБ;
бізнес-ангели;
біржа бізнес-активів
Дослідний
зразок
Проведення
дослідно-
конструкторсь-
кої роботи
Створення
дослідного
зразка виробу
Фінансування створення
лабораторної бази;
державна підтримка;
підтримка приватних
установ;
створення власного
бізнесу
Науково-дослідні інститути;
місцеві органи влади;
державні венчурні фонди;
фонди підтримки розвитку підприємництва
бізнес-ангели;
біржа бізнес-активів;
інвестиційні компанії;
державні фонди фінансування
Промисловий
зразок
Виготовлення
промислового
зразка вироби
Фінансування/створення
лабораторної бази;
державна підтримка;
підтримка приватних
установ;
створення власного
бізнесу
Приватні інвестори;
місцеві органи влади;
державні венчурні фонди;
фонди підтримки розвитку МСБ;
бізнес-ангели;
біржа бізнес-активів;
інвестиційні компанії;
державні фонди фінансування;
страхові компанії;
інститути спільного інвестування
Дослідна
партія
Створення
дослідного
виробництва.
Випуск дослід-
ної партії виро-
бів.
Створення
інноваційних
підприємств
Додаткове фінансуван-
ня, створення дослідно-
го виробництва
Приватні інвестори;
місцеві органи влади:
державні венчурні фонди;
фонди підтримки розвитку МСБ;
бізнес-ангели;
біржа бізнес-активів;
інвестиційні компанії;
державні фонди фінансування
державні фонди гарантування;
комерційні банки
кредитні спілки
лізингові компанії
страхові компанії
інститути спільного інвестування
Серійне
виробництво
Створення
серійного виро-
бництва. Серій-
не виробництво
виробів
Великі капіталовкладен-
ня для проектування та
будівництва виробницт-
ва
Приватні інвестори;
інвестиційні компанії;
корпорації;
венчурні фонди
фонди прямих інвестицій;
ринкові інвестори
комерційні банки;
кредитні спілки;
лізингові компанії;
страхові компанії;
інститути спільного інвестування
164
Слід зауважити, що якщо навіть винахідник має дослідне
виробництво, то він навряд чи зможе створити серійне виробницт-
во разом з інвестором. Швидше за все з'явиться стратегічний інве-
стор, який купить дослідне виробництво разом із винахідником і
його патентами. А потім стратегічний інвестор створить серійне
виробництво виробів на власній виробничій базі. На стадії ство-
рення серійного виробництва фінансування можуть здійснювати
лише великі корпорації які мають достатньо коштів для подальшо-
го нарощування виробництва того, чи іншого виду продукція, яка
на той час уже зарекомендувала себе на ринку.
Після запуску серійного виробництва нове підприємство
здійснює виробничу діяльність: замовляє і оплачує сировину, ма-
теріали, енергію; виробляє продукцію; подає продукцію спожива-
чам, отримує виручку; оплачує податки до місцевого і центрально-
го бюджету; перераховує частину прибутку інвестору і підприєм-
цю, як засновникам. Тривалість етапу не обмежена. Результатом є
випуск і продаж серійних виробів. Ризики, що виникають на дано-
му етапі: труднощі з освоєнням серійного виробництва нових ви-
робів, виходом на ринок і реалізацією виробів, невідповідність ви-
робів потребам ринку, наявність конкуруючих виробів, проблеми з
гарантійним і технічним обслуговуванням [18].
Отже, для створення й упровадження інвестиційних проектів
на кожному його етапі виникає різний рівень потреби у фінансу-
ванні, яке можуть здійснювати ряд фінансових, приватних та дер-
жавних фондів і компаній. На основі розгляду етапів інвестиційно-
го проекту можна стверджувати, що з моменту виникнення ідеї до
її втілення в конкретній продукції та її споживання виникає багато
перешкод, які призводять до збільшення витрат на реалізацію ін-
вестиційного проекту та до зниження економічного ефекту від
упровадження інновацій.
Під ефективністю проектів слід розуміти різницю між сумою
доходів, які надходять від різних видів фінансово-господарської
діяльності, й усіх витрат на фінансування проекту, що вимірюють-
ся у конкретному часовому періоді з урахуванням або без ураху-
вання дисконтування грошових потоків. При оцінці інвестиційного
проекту необхідно довести, що його ефективність буде вищою
ніж ефективність наявного способу виробництва. Зростання ефек-
тивності фінансування проекту досягається за рахунок мінімізації
165
вартості джерел фінансування, які використовуються, і структури
капіталу. На оцінку ефективності проекту може впливати викорис-
тання лізингового фінансування. Проблема, як правило, полягає в
недостатності коштів на першому етапі здійснення проекту. На
стартовому етапі характерні витрати, пов’язані зі створенням ла-
бораторій, виготовленням прототипу виробу, що потребує прид-
бання унікальних приборів та машин і залучення висококваліфіко-
ваних працівників для його обслуговування.
На перших етапах здійснення інвестиційного проекту також
велику частку у витратах займають трансакційні витрати, а саме
витрати, пов’язані зі здійсненням необхідних трансакцій, тобто
пошуком замовника, інвестора, проведення презентацій нового
виробу та ін. Трансакційні витрати формуються на різних рівнях
ринкових відносин, вони пов’язані з пошуком інформації про стан
параметрів ринку та їх динаміку, ділових партнерів, витрати на
проведення переговорів і укладення угод, захист від опортуністич-
ної поведінки з боку контрагентів та контроль за виконанням умов
контрактів. Поняття «трансакція» використовується для позначен-
ня як обміну товарами, так і обміну різноманітними видами діяль-
ності, та юридичними зобов’язаннями, угод як довготривалого, так
і короткострокового характеру, які потребують документального
оформлення або передбачають просте взаєморозуміння сторін [19].
Окремого чітко визначеного поняття трансакційних витрат в
економіці України не існує, кожний автор вкладає щось своє в це
поняття. Тому розгляд економічної сутності поняття «трансакційні
витрати» потребує окремого дослідження. У рамках проведеного
дослідження до складу трансакційних витрат включено: витрати
часу на здійснення угоди, розробки планів та узгодження умов ко-
нтрактів, організаційні та експлуатаційні витрати, обумовлені ви-
користанням певних структур управління з метою усунення конф-
ліктних ситуацій, пов’язаних зі страхуванням гарантій умов угоди.
Основними факторами, які сприятимуть зменшенню транс-
акційних витрат при здійсненні інвестиційного проекту та підви-
щенню ефективності його впровадження у промисловому регіоні, є
розробка інституційного забезпечення взаємодії інвестиційно-
фінансової інфраструктури й організаційних елементів виробничої
структури регіону. Одним із напрямів інституційного забезпечення
є створення регіональних фінансово-інвестиційних інститутів
166
(установ, центрів), які б забезпечували підтримку інвестиційних та
інноваційних проектів розвитку на кожному етапі їх упровадження
та сприяли зниженню трансакційних витрат, що підвищить ефек-
тивність інвестиційних проектів, та зумовить підвищення інвести-
ційної привабливості регіону. Вони мають виконувати такі функ-
ції:
здійснення прямого фінансування створення лабораторій та
лабораторних баз на основі науково-дослідних інститутів та прое-
ктно-конструкторських технологічних організаціях під розробку
конкретних проектів в інноваційних галузях економіки регіону;
надання гарантій для фінансово-кредитних комерційних
установ при наданні кредитних ресурсів винахіднику (замовнику,
малому підприємству);
здійснення інформаційної підтримки винахідників, шляхом
ініціювання проведення бізнес-презентацій, розміщення інформа-
ції про винахід на біржах бізнес-активів із наданням до них експе-
ртної оцінки інноваційного потенціалу винаходу;
надання допомоги та юридичного супроводу у проведенні
переговорів та укладенні контрактів між винахідником і замовни-
ком (інвестором) у ролі третьої сторони, як незалежного експерта з
питань забезпечення виконання укладених угод та контрактів;
проведення діяльності з вирішення спорів та уточнення ви-
мог між суб’єктами інвестиційного проекту.
Фінансування регіональних фінансово-інвестиційних інсти-
тутів (установ, центрів) може здійснюватися шляхом створення
фонду за рахунок цільового рефінансування з боку Національного
банку, коштів державного та місцевих бюджетів і внесків приват-
них структур.
Усі зазначені інститути та організації, які забезпечують фі-
нансування реалізації інвестиційного проекту, є складовими час-
тинами фінансово-інвестиційної інфраструктури промислового
регіону. Для забезпечення достатнім рівнем фінансування розвит-
ку інвестиційного клімату регіону необхідне стимулювання і за-
провадження інституційних важелів впливу для створення тісних
взаємозв’язків між учасниками інвестиційного ринку. Зокрема,
забезпечення фінансування на всіх стадіях реалізації інвестиційно-
го проекту. Отже, запорукою ефективного розвитку промислового
потенціалу України є здійснення інституційного забезпечення біз-
167
нес-середовища шляхом законодавчо-правових, кредитно-
фінансових, організаційних мотиваційних заходів.
Література
1. Иванов М. Ф. Теоретические основы формирования инве-
стиционно-финансовой инфраструктуры строительного комплекса
региона [Электронный ресурс] / М. Ф. Иванов, В. А. Корецкая //
Региональная экономика. – 2009. – № 2-3. – Режим доступа:
http://archive.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_gum/EkUpr/2009_2-3/d3.pdf.
2. Промисловість України: тенденції, проблеми, перспекти-
ви: [моногр.] / [Н. В. Тарасова, Л. П. Клименко, В. М. Ємельянов
та ін.]. – Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2011. – 320 с.
3. Норт Д. Інституції, інституційна зміна та функціонування
економіки [Електронний ресурс] / Д. Норт. – Режим доступу:
http://www.schumpeter.ru/ content/Nort-institutes.pdf.
4. Ostrom E. Governing the Commons: The Evolution of
Institutions for Collective Action / E. Ostrom. – Cambridge: Cambridge
University Press, 1990. – Р. 51.
5. Furubotn E.G. Institutions and Economic Theory. The
Contribution of the New Institutional Economics / E.G. Furubotn,
R. Richter. – Michigan: The University of Michigan Press, 1998. – Р. 6.
6. Kasper W. Institutional economics: social order and public
policy / W. Kasper. – Bodmin, Cornwall, 1999. – Р. 30.
7. Campbell J.L. Institutional Change and Globalization /
J.L. Campbell. – Princeton and Oxford: Princeton University Press,
2004. – Р. 1.
8. Гайдай Т.В. Інституція як інструмент інституційного еко-
номічного аналізу [Електронний ресурс] / Т.В. Гайдай. – Режим
доступу: http://www.ief.org.ua/Arjiv_ET/Gayday206.pdf.
9. Дементьев В. В. Что мы исследуем, когда исследуем инс-
титуты? [Электронный ресурс] / В.В. Дементьев // Terra
Economicus (Экономический вестник Ростовского государственно-
го университета). – 2009. – № 1, т. 7. – Режим доступа:
http://ecsocman.hse.ru/data/578/936/1223/journal7.1-2.pdf.
10. Трансформация экономических институтов в постсоветс-
кой России / под ред. Р. М. Нуреева. – М. : Московский общест-
венный научный фонд, 2000. – 304 с.
168
http://www.schumpeter.ru/%20content/Nort-institutes.pdf
http://www.ief.org.ua/Arjiv_ET/Gayday206.pdf
http://ecsocman.hse.ru/data/578/936/1223/journal7.1-2.pdf
11. Веблен Т. Теория праздного класса / Т. Веблен; пер. с
англ., вступ. ст. С.Г. Сорокиной; общ. ред. В. В. Мотылевой. – М.:
Прогресс, 1984. – 367 с.
12. Коммонс Дж. Институциональная экономика [Электрон-
ный ресурс] / Дж. Коммонс; пер. А. А. Курышевой // Экономичес-
кий вестник Ростовского государственного университета. – 2007. –
№ 4, т. 5. – С. 59-70. – Режим доступа: http://ecsocman.hse.ru/
data/505/883/1219/journal5.4-8.pdf.
13. Бережницкий В. М. Институциональные преобразования
в системе факторов общественной эволюции / В. М. Бережницкий,
С. Ю. Дефорж // Проблемы современной экономики и институци-
ональная теория: науч. тр. ДонНТУ. Серия экономическая. – До-
нецк, 2011. – Вып. 89–2. – С. 39.
14. Розмаинский И. Неопределенность институциональной
эволюции в сложных экономических системах: посткейнсианский
поход / И. Розмаинский // Вопросы экономики. – 2009. – № 6. –
С. 48-58.
15. Фрейнкман Л. Россия в 2007 году: риски замедления эко-
номического роста на фоне сохраняющейся институциональной
стагнации / Л. Фрейнкман, В. Дашкеев // Вопросы экономики. –
2008. – № 4. – С. 75-93.
16. Про затвердження Методики визначення критеріїв євро-
інтеграційної складової державних цільових програм (Методика,
п. 2) : Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інте-
грації України від 16.03.2005 р. № 62 [Електронний ресурс] / Міні-
стерство економіки та з питань європейської інтеграції України. –
Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1078.17747.0.
17. Шпикуляк О. Г. Інституціональне забезпечення розвитку
та регулювання аграрного ринку: аналітична оцінка / О. Г. Шпику-
ляк // Економіка АПК. – 2010. – № 4. – С. 150-157.
18. Жизненный цикл изделия [Электронный ресурс] / Агент-
ство инвестиционного синтеза, г. Москва. – Режим доступа:
http://www.zinsin.ru/new 0812_61.htm.
19. Бонарев В.В. Трансакційні витрати як економічна кате-
горія [Електронний ресурс] / В.В. Бонарев // Економічні науки.
Серія «Облік і фінанси». – 2011. – Вип. 8 (29), ч. 2. – 2011. – Режим
доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/en_oif/ 2011_8_2
/ 8.pdf.
169
http://ecsocman.hse.ru/data/505/883/1219/journal5.4-8.pdf
http://ecsocman.hse.ru/data/505/883/1219/journal5.4-8.pdf
http://zakon.nau.ua/doc/?code=z0438-05
http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1078.17747.0
20. Ляшенко В.И. Финансово-регуляторные режимы стиму-
лирования экономичнского развития: введение в режимологию:
моногр. / В. И. Ляшенко; НАН Украины, Ин-т экономики промы-
шленности. – Донецк, 2012. – 370 с.
21. Голева О.И. Понятие экономического пространства в ис-
следовании финансовой инфраструктуры региона [Электронный
ресурс] / О.И. Голева // Современные наукоемкие технологии
Российская Академия Естествознания. – 2008 – №1. – С. 34-41. –
Режим доступа: http://www.baikal-center.ru.
22. Плешков К.В. Совершенствование инвестиционной при-
влекательности промышленного региона : автореф. дис. … канд.
экон. наук [Электронный ресурс] / К. В. Плешков. – Чебоксары,
2007. – Режим доступа: http://www.baikal-center.ru.
23. Власов В.В. Финансовый аспект формирования развития
инвестиционной инфраструктуры: автореф. дис. … канд. экон. на-
ук [Электронный ресурс] / В.В. Власов. – Екатеринбург, 2006. –
Режим доступа: http://www.baikal-center.ru.
24. Воробьев Ю.Н. Механизм регулирования инвестицион-
ной деятельности в аграрном комплексе региона / Ю.Н. Воробьев,
Е.А. Туманова // Экономика и управление. – 2008. – № 1 – С. 14-
20.
25. Хаджинов І.В. Регіональні дисбаланси розвитку інфра-
структури старопромислових регіонів України / І. В. Хаджинов //
Вісник соціально-економічних досліджень, 2012. – № 4 (47). –
С. 384-389.
26. Вдовічен А.А. Інноваційна інфраструктура як фактор ре-
гіонального розвитку / А. А. Вдовічен, О. В. Соколюк // Вісник
Чернівецького торговельно-економічного інституту. Серія: Еко-
номічні науки. – 2013. – Вип. 1. – С. 130-135.
27. Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів 2013 [Елект-
ронний ресурс] / Інститут економічних досліджень та політичних
консультацій. – Режим доступу: http://www.ukrproject.gov.ua/
ites/default/files/upload/reyting_investiciynoyi_privablivosti_regioniv_pdf.
Надійшла до редакції 10.12.2013 р.
170
http://www.baikal-center.ru/
http://www.baikal-center.ru/
http://www.baikal-center.ru/
http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=JUU_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=IJ=&S21COLORTERMS=1&S21STR=%D0%9672705
http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=JUU_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=IJ=&S21COLORTERMS=1&S21STR=%D0%9672705
http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=JUU_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=IJ=&S21COLORTERMS=1&S21STR=%D0%9672705
А5-Ляшенко-2013_149
А5-Ляшенко-2013_150
А5-Ляшенко-2013_151
А5-Ляшенко-2013_152
А5-Ляшенко-2013_153
А5-Ляшенко-2013_154
А5-Ляшенко-2013_155
А5-Ляшенко-2013_156
А5-Ляшенко-2013_157
А5-Ляшенко-2013_158
А5-Ляшенко-2013_159
А5-Ляшенко-2013_160
А5-Ляшенко-2013_161
А5-Ляшенко-2013_162
А5-Ляшенко-2013_163
А5-Ляшенко-2013_164
А5-Ляшенко-2013_165
А5-Ляшенко-2013_166
А5-Ляшенко-2013_167
А5-Ляшенко-2013_168
А5-Ляшенко-2013_169
А5-Ляшенко-2013_170
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-88947 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2221-1187 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-24T14:23:25Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Колєснікова, Г.В. 2015-11-27T19:39:07Z 2015-11-27T19:39:07Z 2013 Інституційне забезпечення розвитку фінансово-інвестиційної інфраструктури промислового регіону / Г.В. Колєснікова // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2013. — С. 149-170. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 2221-1187 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/88947 Досліджено підходи до визначення поняття «інституційне забезпечення», «інститут», «інституція». Висвітлено особливості взаємодії організаційно-виробничої структури та фінансово-інвестиційної інфраструктури промислового регіону у процесі впровадження інвестиційного проекту. Розглянуто особливості фінансування етапів інвестиційного проекту та визначено елементи фінансово-інвестиційної інфраструктури, які його здійснюють. Обґрунтовано вплив інституційного забезпечення на величину трансакційних витрат при втіленні етапів інвестиційного проекту. Исследованы подходы к определению понятия «институциональное обеспечение», «институт», «институция». Освещены особенности взаимодействия организационно-производственной структуры и финансово-инвестиционной инфраструктуры промышленного региона в процессе внедрения инвестиционного проекта. Рассмотрены особенности финансирования этапов инвестиционного проекта и определены элементы финансово-инвестиционной инфраструктуры, которые его осуществляют. Обосновано влияние институционального обеспечения на величину трансакционных издержек при воплощении этапов инвестиционного проекта. This paper investigates approaches to the definitions of “institutional support”, “institution”, “institute”. Specific features of interactions between the industrial-organizational structure and financialinvestment infrastructure of the industrial region in the implementation of the project are highlighted. Specifics of financing of the investment project stages are considered, and the elements of the financial and investment infrastructure engaged in it are identified. The impact of the institutional support on the value of transaction costs in the implementation of the investment project stages is justified. uk Інститут економіки промисловості НАН України Управління економікою: теорія та практика Управління економікою Інституційне забезпечення розвитку фінансово-інвестиційної інфраструктури промислового регіону Институциональное обеспечение развития финансово - инвестиционной инфраструктуры промышленного региона Institutional support for the development of financial and investment іnfrastructure in the industrial region Article published earlier |
| spellingShingle | Інституційне забезпечення розвитку фінансово-інвестиційної інфраструктури промислового регіону Колєснікова, Г.В. Управління економікою |
| title | Інституційне забезпечення розвитку фінансово-інвестиційної інфраструктури промислового регіону |
| title_alt | Институциональное обеспечение развития финансово - инвестиционной инфраструктуры промышленного региона Institutional support for the development of financial and investment іnfrastructure in the industrial region |
| title_full | Інституційне забезпечення розвитку фінансово-інвестиційної інфраструктури промислового регіону |
| title_fullStr | Інституційне забезпечення розвитку фінансово-інвестиційної інфраструктури промислового регіону |
| title_full_unstemmed | Інституційне забезпечення розвитку фінансово-інвестиційної інфраструктури промислового регіону |
| title_short | Інституційне забезпечення розвитку фінансово-інвестиційної інфраструктури промислового регіону |
| title_sort | інституційне забезпечення розвитку фінансово-інвестиційної інфраструктури промислового регіону |
| topic | Управління економікою |
| topic_facet | Управління економікою |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/88947 |
| work_keys_str_mv | AT kolêsníkovagv ínstitucíinezabezpečennârozvitkufínansovoínvesticíinoíínfrastrukturipromislovogoregíonu AT kolêsníkovagv institucionalʹnoeobespečenierazvitiâfinansovoinvesticionnoiinfrastrukturypromyšlennogoregiona AT kolêsníkovagv institutionalsupportforthedevelopmentoffinancialandinvestmentínfrastructureintheindustrialregion |