Регіональна соціальна політика підвищення рівня та якості життя населення України
Здійснено аналіз окремих параметрів рівня та якості життя населення регіонів України на основі статистичної інформації, виявлено їх надмірну диференціацію. Упродовж останніх років посилюється міжрегіональна диференціація відповідно до рівнядоходів, параметрів здоров'я населення, стану навколишн...
Saved in:
| Published in: | Управління економікою: теорія та практика |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/88953 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Регіональна соціальна політика підвищення рівня та якості життя населення України / В.Б. Родченко // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2013. — С. 235-245. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-88953 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Родченко, В.Б. 2015-11-27T19:43:09Z 2015-11-27T19:43:09Z 2013 Регіональна соціальна політика підвищення рівня та якості життя населення України / В.Б. Родченко // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2013. — С. 235-245. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2221-1187 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/88953 Здійснено аналіз окремих параметрів рівня та якості життя населення регіонів України на основі статистичної інформації, виявлено їх надмірну диференціацію. Упродовж останніх років посилюється міжрегіональна диференціація відповідно до рівнядоходів, параметрів здоров'я населення, стану навколишнього середовища, що обумовлює поглиблення розбіжності у якості життя. Зроблено висновок про необхідність удосконалення регіональної соціальної політики та визначено напрями відповідного вдосконалення. Вони стосуються запровадження соціального моніторингу регіонів, мобілізації регіональних ресурсів та більш повного врахування регіональних особливостей при формуванні регіональної соціальної політики. Осуществлен анализ отдельных параметров уровня и качества жизни населения регионов Украины на основе статистической информации, выявлена их чрезмерная дифференциация. Сделан вывод о необходимости совершенствования региональной социальной политики и определены направления соответствующего усовершенствования. This article presents the analysis of the individual parameters of living standards and quality of life of the population in regions of Ukraine on the basis of statistical information, exposes their excessive differentiation. The interregional differentiation in the level of incomes and population health characteristics, environmental conditions tends to growth in the last years, which leads to the deepening of the differences in quality of life. Conclusions regarding the necessity of improving regional social policies and identification of directions of the corresponding improvements are made. They relate to the implementation of regional social monitoring, mobilization of regional resources and taking into account of regional special features in the formation of the regional social policy. uk Інститут економіки промисловості НАН України Управління економікою: теорія та практика Соціальне управління Регіональна соціальна політика підвищення рівня та якості життя населення України Региональная социальная политика повышения уровня и качества жизни населения Украины The regional social of increasing living standard and quality of life of the population in Ukraine Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Регіональна соціальна політика підвищення рівня та якості життя населення України |
| spellingShingle |
Регіональна соціальна політика підвищення рівня та якості життя населення України Родченко, В.Б. Соціальне управління |
| title_short |
Регіональна соціальна політика підвищення рівня та якості життя населення України |
| title_full |
Регіональна соціальна політика підвищення рівня та якості життя населення України |
| title_fullStr |
Регіональна соціальна політика підвищення рівня та якості життя населення України |
| title_full_unstemmed |
Регіональна соціальна політика підвищення рівня та якості життя населення України |
| title_sort |
регіональна соціальна політика підвищення рівня та якості життя населення україни |
| author |
Родченко, В.Б. |
| author_facet |
Родченко, В.Б. |
| topic |
Соціальне управління |
| topic_facet |
Соціальне управління |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Управління економікою: теорія та практика |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Региональная социальная политика повышения уровня и качества жизни населения Украины The regional social of increasing living standard and quality of life of the population in Ukraine |
| description |
Здійснено аналіз окремих параметрів рівня та якості життя населення регіонів України на основі статистичної інформації, виявлено їх надмірну диференціацію. Упродовж останніх років посилюється міжрегіональна диференціація відповідно до рівнядоходів, параметрів здоров'я населення, стану навколишнього середовища, що обумовлює поглиблення розбіжності у якості життя. Зроблено висновок про необхідність удосконалення регіональної соціальної політики та визначено напрями відповідного вдосконалення. Вони стосуються запровадження соціального моніторингу регіонів, мобілізації регіональних ресурсів та більш повного врахування регіональних особливостей при формуванні регіональної соціальної політики.
Осуществлен анализ отдельных параметров уровня и качества жизни населения регионов Украины на основе статистической информации, выявлена их чрезмерная дифференциация. Сделан вывод о необходимости совершенствования региональной социальной политики и определены направления соответствующего усовершенствования.
This article presents the analysis of the individual parameters of living standards and quality of life of the population in regions of Ukraine on the basis of statistical information, exposes their excessive differentiation. The interregional differentiation in the level of incomes and population health characteristics, environmental conditions tends to growth in the last years, which leads to the deepening of the differences in quality of life. Conclusions regarding the necessity of improving regional social policies and identification of directions of the corresponding improvements are made. They relate to the implementation of regional social monitoring, mobilization of regional resources and taking into account of regional special features in the formation of the regional social policy.
|
| issn |
2221-1187 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/88953 |
| citation_txt |
Регіональна соціальна політика підвищення рівня та якості життя населення України / В.Б. Родченко // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2013. — С. 235-245. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT rodčenkovb regíonalʹnasocíalʹnapolítikapídviŝennârívnâtaâkostížittânaselennâukraíni AT rodčenkovb regionalʹnaâsocialʹnaâpolitikapovyšeniâurovnâikačestvažizninaseleniâukrainy AT rodčenkovb theregionalsocialofincreasinglivingstandardandqualityoflifeofthepopulationinukraine |
| first_indexed |
2025-11-26T02:05:36Z |
| last_indexed |
2025-11-26T02:05:36Z |
| _version_ |
1850607397092982784 |
| fulltext |
33. Замараева З.П. Ресурсно-потенциальный подход в усло-
виях современной социальной политики России [Электронный
ресурс] / З.П. Замараева, О.С. Котыченко, В.М. Новоселов,
Г.А. Темчина. – Режим доступа: http:// teoria-practica.ru/-12-2012/
sociology/zamaraeva-kotychenko-novoselov-telegina.pdf.
34. Гідний рівень та якість життя населення в контексті фо-
рмування соціального потенціалу сталого розвитку: наук. доп. /
В.П. Антонюк, С.М. Гріневська, О.Д. Прогнімак та ін.; НАН Укра-
їни, Ін-т економіки пром-сті. – Донецьк, 2012. – 80 с.
35. Борщук Є.М. Основи теорії стійкого розвитку еколого-
економічних систем: моногр. / Є.М. Борщук. – Львів: Растр-7,
2007. – 435 с.
36. Быстряков И.К. Социальные факторы обеспечения эко-
лого-ориентированного развития экономики / И.К. Быстряков //
Социально-экономический потенциал устойчивого развития: уче-
бник / под ред. проф. Л.Г. Мельника (Украина) и проф. Л. Хенса
(Бельгия). – Сумы: ИТД «Университетская книга», 2007. – С. 943-
962.
37. Степанов А.Я. Категория "потенциал" в экономике [Эле-
ктронный ресурс] / А.Я. Степанов, Н.В. Иванова. – Режим доступа:
http://www.marketing.spb.ru/read/article/a66.htm.
Надійшла до редакції 25.07.2013 р.
В.Б. Родченко, д.е.н.
РЕГІОНАЛЬНА СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ТА ЯКОСТІ ЖИТТЯ
НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ
На сучасному етапі соціальний прогрес отримує реальне ви-
явлення через підвищення рівня та якості життя. Рівень життя на-
селення характеризує задоволеність різноманітних людських по-
треб, а якість життя є складним, багатокомпонентним явищем, яке
відображає не лише добробут населення, але й можливість реалі-
зувати права і свободи, мати доступ до різноманітних соціальних
та духовних благ.
В.Б. Родченко, 2013
235
Проблема низького рівня та якості життя на початку ХХІ ст.
характерна для багатьох країн, найбільшою мірою для тих, які пе-
ребувають на низькій стадії розвитку. Для вирішення даної про-
блеми ООН у 2000 р. прийняла Декларацію Тисячоліття, спрямо-
вану на подолання бідності, забезпечення доступу до освіти, боро-
тьбу з хворобами, забезпечення гендерної рівності, що, безумовно,
стосується поліпшення рівня і якості життя [1]. Вони є орієнтиром
для формування активної соціальної політики і для України.
Сучасна соціальна політика в Україні є недосконалою, на що
вказують більшість дослідників. Здійснюючись в основному на
державному рівні, вона недостатньо враховує регіональні особли-
вості життя населення, не сприяє подоланню регіональних нерів-
ностей. На сьогодні важливо підвищити роль регіонів у забезпе-
ченні добробуту й людського розвитку.
Метою статті є обґрунтування шляхів удосконалення регіо-
нальної соціальної політики, спрямованої на підвищення рівня і
якості життя населення.
Теорія соціальної політики на сучасному етапі є достатньо
розробленою в теоретичному плані. В Україні їй присвячено знач-
не коло публікацій відомих учених, у тому числі Е. Лібанової,
С. Бандура, В. Мандибури, У. Садової, Н. Балтачеєвої та ін. Існує
безліч визначень соціальної політики, при цьому майже всі вони
містять цільову функцію на забезпечення добробуту. Так, у визна-
ченні Н. Балтачеєвої «соціальна політика у прикладному, практич-
ному значенні (контексті) – це сукупність (система) конкретних
заходів, спрямованих на життєзабезпечення населення. У широко-
му розумінні соціальна політика – це система взаємовідносин і
взаємодій між соціальними групами, соціальними верствами сус-
пільства, у центрі яких головна їх кінцева мета – людина, її добро-
бут, соціальний захист і соціальний розвиток, життєзабезпечення і
соціальна безпека населення в цілому» [2, с. 43]. Більш чітка оріє-
нтація соціальної політики на забезпечення добробуту міститься у
визначенні Г. Плохотнюк: «Соціальна політика – це політика дер-
жави, направлена на ослаблення диференціації доходів і майна на-
селення, пом’якшення нерівності в розподілі доходів, запобігання
соціальним конфліктам» [3, c. 52].
С. Корецька вважає, що соціальна політика – це система за-
ходів, здійснюваних державою, суспільними організаціями, місце-
236
вим самоврядуванням і підприємствами, з широкого кола питань,
пов’язаних із суспільним благополуччям, а також сам процес ух-
валення рішень. Також вона розуміється як цілеспрямована діяль-
ність держави з перерозподілу ресурсів серед громадян з метою
досягнення благополуччя [4, c. 48].
Узагальнюючи різноманітні підходи до визначення соціаль-
ної політики, вважатимемо, що вона являє собою систему суспіль-
них взаємовідносин та діяльності державних органів влади із за-
безпечення життєдіяльності й добробуту населення. За об’єктами
спрямування соціальна політика охоплює різноманітні аспекти
суспільного життя, такі як: доходи і добробут населення, праця і
соціально-трудові відносини, освіта і культура, охорона здоров'я
тощо. За рівнями її здійснення можна відрізняти загальнодержавну
та регіональну політику.
На сучасному етапі роль регіональної соціальної політики
суттєво зростає. Це обумовлено тим, що, по-перше, на рівні регіо-
нів концентруються значні економічні, фінансові, адміністративні
ресурси, які можуть забезпечити вирішення соціальних проблем;
по-друге, в Україні існує диференціація регіонів за умовами й мо-
жливостями життєдіяльності людей, що визначає розбіжність у
рівні доходів та параметрах людського розвитку.
Серед численних показників, які показують нерівномірність
соціального розвитку регіонів, слід виділити ті, які найбільшою
мірою характеризують міжрегіональні розбіжності, оскільки в да-
ній статті проаналізувати всі аспекти розбіжності не має змоги.
Тому аналіз нерівномірності соціального розвитку регіонів здійс-
нено на прикладі окремих показників демографічного, економіч-
ного, соціального, екологічного розвитку.
Нерівномірність демографічного розвитку ілюструється по-
казниками природного приросту населення, який у 2012 р. у Чер-
нігівській області становив – 9,2 осіб на 1000 населення, а у Закар-
патській 3,1 (табл. 1). Така значна розбіжність утримується протя-
гом багатьох років, що вказує на стійкість умов, які обумовлюють
значну регіональну диференціацію в показниках народжуваності
та смертності. На них впливає як рівень матеріального забезпечен-
ня, розвитку соціальної інфраструктури, так і стан екології та тра-
диції, які домінують у тих чи інших регіонах.
237
Таблиця 1
Диференціація регіонів за коефіцієнтом природного приросту
населення у 2010-2012 рр. [5]
Регіон
Коефіцієнт природного приросту населення,
осіб на 1000 наявного населення
2010 2011 2012
Україна -4,4 -3,5 -3,1
АР Крим -2,7 -2,1 -1,1
Вінницька -5,5 -4,6 -4,2
Волинська 0,4 0,8 1,6
Дніпропетровська -5,7 -4,8 -4,3
Донецька -7,3 -6,7 -6,3
Житомирська -5,2 -4,1 -4,1
Закарпатська 2,7 3,1 3,3
Запорізька -5,8 -4,9 -4,2
Івано-Франківська -0,9 -0,1 0,2
Київська -5 -3,9 -3,6
Кіровоградська -7 -6,1 -5,5
Луганська -7,8 -7 -6,4
Львівська -1,6 -0,9 -0,6
Миколаївська -5 -3,8 -3,2
Одеська -3,1 -1,9 -1,4
Полтавська -8 -6,8 -6,6
Рівненська 1,8 3 3,5
Сумська -8,4 -7,2 -6,9
Тернопільська -3,5 -2,6 -2,5
Харківська -5,7 -5 -4,7
Херсонська -3,7 -3,5 -3
Хмельницька -4,9 -4,3 -4,2
Черкаська -7,2 -6,6 -6,1
Чернівецька -0,8 0,1 0,3
Чернігівська -10,5 -9,2 -9,3
м. Київ 1,2 1,8 2,2
м. Севастополь -3,7 -2,9 -1,7
Найбільше значення від’ємного коефіцієнта природного
приросту населення має Чернігівська область (-9,3), яка має один
із найнижчих коефіцієнтів народжуваності та високий рівень за-
хворюваності населення. Високі від’ємні показники даного коефі-
цієнта мають промислові регіони – Донецький, Луганський, Сум-
ський.
238
Про розбіжність матеріальних умов життєдіяльності насе-
лення свідчить рівень заробітної плати та середньодушових су-
купних витрат, які сформовані в регіонах. Рівень заробітної плати
відрізняється у регіонах більш ніж у 2 рази (рис. 1) найвище її зна-
чення протягом тривалого періоду спостерігається у м. Києві,
Рис. 1. Диференціація середньомісячної заробітної плати
у регіонах України у 2012 р. [5]
239
Донецькій області. Стабільно значно нижчим є рівень оплати праці
у Тернопільській, Волинській, Херсонській областях. Значна ди-
ференціація розмірів оплати праці обумовлена структурою регіо-
нальної економіки, суттєвою диференціацією заробітків у різних
видах економічної діяльності. Діапазон розбіжностей у регіональ-
них рівнях заробітної плати зменшується дуже повільно (у 2006 р.
він становив 2,3 року, у 2012 р. – 2,1 раза), що вказує на недоско-
налу регіональну соціально-економічну політику.
Населення регіонів має різні можливості формування дохо-
дів. У промислових регіонах є кращі можливості зайнятості й
від оплати праці. В аграрних – більші надходження від особистого
підсобного господарства. Слід відзначити, що рівень підприємни-
цької діяльності слабо розвинений у всіх регіонах, тому це джере-
ло доходів є незначним. В окремих регіонах населення має значні
зовнішні надходження від трудових мігрантів (Закарпатська,
Львівська області). Уся сукупність доходів визначає рівень витрат
та споживання населення, які також значно відрізняються у регіо-
нах (табл. 2).
Дані табл. 2 свідчать, що витрати домогосподарств у регіо-
нах відрізняються в 1,8-1,9 раза, диференціація середньодушових
витрат є ще більшою, вона перевищує 2 рази. Це позначається на
обсягах та якості споживання, доступності до якісної освіти, охо-
рони здоров'я.
Низькі економічні можливості формування доходів населен-
ня обумовлюють поширення бідності. За національним критерієм
бідності в Україні у 2012 р. до бідного віднесено 25,5% населення,
однак у м. Києві таких було 7,8%, у Запорізькій області – 13, Хар-
ківській – 17, тоді як у Рівненській – 46,7% (рис. 2).
Слід відзначити, що диференціація регіонів за поширеністю
бідності не зменшується, а зростає, якщо у 2010 р. вона становила
5,2 раза, то у 2012 р. – 6 разів.
Ще більша диференціація регіонів є за показниками соціаль-
них ризиків (забруднення навколишнього середовища, злочинність,
соціально обумовлені хвороби та ін.), що є важливими чинниками
в забезпеченні рівня та якості життя. Так, викиди шкідливих речо-
вин в атмосферне повітря коливаються в діапазоні від 45 до 390 кг
на одну особу (табл. 3).
240
Таблиця 2
Сукупні витрати домогосподарств регіонів у 2010-2012 рр.,
грн на місяць [6]
Регіон 2010 2011 2012
Україна 3072,7 3456,0 3591,8
АРК 2908,3 3144,7 3347,3
Вінницька 2864,1 3334,5 3533,6
Волинська 2922,9 3391,4 3504,9
Дніпропетровська 2796,0 3151,4 3244,1
Донецька 3038,0 3421,9 3606,9
Житомирська 2792,9 2957,0 3311,4
Закарпатська 3473,7 4158,9 4284,3
Запорізька 3028,8 3546,6 3842,0
Івано-Франківська 3225,3 3473,7 3593,7
Київська 3079,4 3368,2 3458,7
Кіровоградська 2329,1 2909,4 3006,1
Луганська 2894,4 3123,6 3587,9
Львівська 3153,1 3424,3 3660,3
Миколаївська 3295,2 3797,4 4015,7
Одеська 3221,5 3312,1 3345,6
Полтавська 2758,5 3196,1 3168,1
Рівненська 2983,6 3199,2 3247,2
Сумська 2850,9 3094,5 2884,6
Тернопільська 2871,9 3233,4 3430,1
Харківська 2892,6 3136,4 3333,8
Херсонська 2612,1 3395,2 3380,1
Хмельницька 2971,4 3032,9 3170,3
Черкаська 3328,4 3641,0 3803,9
Чернівецька 3101,0 3456,6 3812,5
Чернігівська 2973,2 3376,4 3496,9
м. Київ 4490,1 5456,6 5206,0
м. Севастополь 3907,2 4925,5 4895,4
241
Рис. 2. Ранжоване поширення бідності в регіонах України
за відносним критерієм у 2012 р., %
(окрім Києва, Севастополя) [7]
Дані табл. 3 свідчать, що у більшості регіонів рівень забруд-
нення повітря зростає. Це негативно позначається на здоров'ї насе-
лення та тривалості його життя.
Нерівномірність регіонального соціального розвитку поро-
джує міжрегіональну міграцію населення, яка призводить до втра-
ти окремими регіонами значної частки людського потенціалу. Так,
у 2012 р. негативне сумарне сальдо міждержавної та міжрегіона-
льної міграції в розрахунку на 10 тис. ос. було найбільшим у таких
регіонах: Херсонський (-17,3), Кіровоградський (-17,6), Рівненсь-
кий (-12,1). У 2012 р. більше половини регіонів України мали
від'ємне сальдо міграції [5]. Стійкі втрати населення внаслідок мі-
граційного відпливу спостерігаються у Донецькій, Закарпатській,
Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Рівненській, Сумсь-
кій, Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій областях.
242
Таблиця 3
Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря у 2010-2012 рр.
Регіон
Викиди шкідливих речовин
в атмосферне повітря, кг на особу
2010 2011 2012
Україна 145,6 150,5 149,6
АР Крим 72 66,3 70,2
Вінницька 112,5 103,7 112
Волинська 55,2 50,9 48,5
Дніпропетровська 340,9 347,9 354
Донецька 357,3 391,4 390,7
Житомирська 68,2 68 67,4
Закарпатська 69,9 71,6 57,6
Запорізька 180,5 189,9 176,7
Івано-Франківська 162,9 199,9 180,4
Київська 156,4 162,2 179
Кіровоградська 71,2 73,4 73,9
Луганська 260,4 242,6 233,8
Львівська 96,7 100,9 99,9
Миколаївська 70,1 76,1 74,1
Одеська 75,8 72,8 70,7
Полтавська 115,6 122,3 121,5
Рівненська 48,8 54,2 52,3
Сумська 76,2 76,1 69,8
Тернопільська 58,8 60,4 60,2
Харківська 101,9 110,2 116,4
Херсонська 68 69 68,1
Хмельницька 63 63,1 60,5
Черкаська 107,4 109,4 115
Чернівецька 49,3 50,2 45,4
Чернігівська 87,6 89,6 86,4
м. Київ 95 90,7 91,6
м. Севастополь 54,9 54,9 54,1
243
Таким чином, нерівномірність соціального розвитку регіо-
нів, рівня і якості життя населення негативно позначається на мо-
жливостях розвитку країни, породжуючи соціальні суперечності та
конфлікти. Це накладає особливі вимоги на регіональну соціальну
політику, яка має бути спрямована на зниження розбіжностей та
створення більш-менш рівних можливостей у забезпеченні життє-
діяльності людей.
Основні зусилля регіональної соціальної політики мають бу-
ти спрямовані на створення умов для забезпечення ефективної за-
йнятості, підвищення заробітної плати як винагороди за викорис-
таний людський капітал, активізацію різноманітної економічної та
підприємницької діяльності населення і зростання доходів від неї,
підвищення рівня соціального забезпечення непрацюючого насе-
лення та соціального захисту нужденних.
Висновки. Аналіз показав, що регіони України суттєво від-
різняються за багатьма параметрами соціального розвитку, при
цьому за низкою показників розбіжність зростає. Сучасна соціаль-
на політика на рівні держави та регіонів поки що не забезпечує
вирівнювання умов життя населення регіонів. Відсутність в Украї-
ні державних стратегій соціального і регіонального розвитку є
значним гальмом на шляху розбудови соціальної держави, голов-
ною метою якої є створення рівних можливостей соціального роз-
витку та підвищення добробуту всіх верств населення. На сучас-
ному етапі в Україні розроблено проект Державної стратегії регіо-
нального розвитку до 2020 р., у якому передбачено зростання доб-
робуту населення регіонів. Однак у ній не виокремлено розділу з
формування соціальної політики, не визначено основні цілі та
принципи регіональної соціальної політики. Тому необхідна пода-
льша робота над цим документом, посилення тих напрямів, які
сприятимуть соціальному вирівнюванню регіонів. У цьому плані
важливо передбачити такі заходи: запровадження моніторингу со-
ціального розвитку регіонів України; забезпечення найбільш пов-
ного врахування регіональних особливостей при формування стра-
тегій і планів соціального розвитку; мобілізація всіх регіональних
ресурсів для підвищення рівня та якості життя населення регіонів;
підвищення ефективності державної політики соціального вирів-
нювання регіонів.
244
Література
1. Цілі Розвитку Тисячоліття: Україна – 2010: національна
доп. / Міністерство економіки України. – К., 2010. – 107 с.
2. Балтачеєва Н.А. Теорія та практика формування і реаліза-
ції соціальної політики в Україні: моногр. / Н.А. Балтачеєва //
МОН України. Донецький нац. ун-т. – Донецьк: ДонНУ, 2010. –
433 с.
3. Плохотнюк Г. Основні пріоритети у соціально-трудовій
сфері / Г. Плохотнюк // Людина і праця. – 2004. – № 2. – С. 2-3.
4. Корецька С.О. Соціальна політика України: теорія, мето-
дологія, механізми реалізації: моногр. / С.О. Корецька. – Донецьк:
Юго-Восток, 2010. – 445 с.
5. Статистичний щорічник України за 2012 р. / Державна
служба статистики України; за ред. О.Г. Осауленка. – К., 2013. –
552 с.
6. Витрати і ресурси домогосподарств України у 2012 році
(за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств
України) / Державна служба статистики України. – К., 2013. –
362 с.
7. Інформаційно-аналітична записка щодо рівня життя насе-
лення у січні-вересні 2013 року [Електронний ресурс] / Міністерс-
тво соціальної політики України. –- Режим доступу:
http://www.fpsu.org.ua/.
Надійшла до редакції 16.12.2013 р.
Т.М. Борисенко
ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГІДНОГО РІВНЯ
ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ
Рівень життя є складним соціально-економічним явищем,
яке вже декілька століть привертає до себе увагу провідних учених
у сфері економічних, соціальних наук. І. Посошков, К. Маркс,
А. Сміт, А. Пігу, О. Чаянов, Г. Беккер, В. Райцин, В. Майєр,
Н. Бузляков, Н. Римашевська, Е. Лібанова, Т. Кір’ян, М. Кизим,
Т.М. Борисенко, 2013
245
А5-Ляшенко-2013_235
А5-Ляшенко-2013_236
А5-Ляшенко-2013_237
А5-Ляшенко-2013_238
А5-Ляшенко-2013_239
А5-Ляшенко-2013_240
А5-Ляшенко-2013_241
А5-Ляшенко-2013_242
А5-Ляшенко-2013_243
А5-Ляшенко-2013_244
А5-Ляшенко-2013_245
|