Стратегія подолання регіональної диференціації добробуту населення України
Проаналізовано проблеми міжрегіональної диференціації доходів населення та рівня життя, зроблено висновок про його надмірний рівень, що не сприяє консолідації українського суспільства. обґрунтовано необхідність у державній стратегії регіонального розвитку, визначено пріоритетне завдання вирівнювання...
Saved in:
| Published in: | Управління економікою: теорія та практика |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/88955 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Стратегія подолання регіональної диференціації добробуту населення України / Ю.Г. Горященко // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2013. — С. 261-270. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860014867265617920 |
|---|---|
| author | Горященко, Ю.Г. |
| author_facet | Горященко, Ю.Г. |
| citation_txt | Стратегія подолання регіональної диференціації добробуту населення України / Ю.Г. Горященко // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2013. — С. 261-270. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Управління економікою: теорія та практика |
| description | Проаналізовано проблеми міжрегіональної диференціації доходів населення та рівня життя, зроблено висновок про його надмірний рівень, що не сприяє консолідації українського суспільства. обґрунтовано необхідність у державній стратегії регіонального розвитку, визначено пріоритетне завдання вирівнювання доходів населення, окреслено шляхи його досягнення.
Проанализированы проблемы межрегиональной дифференциации доходов населения и уровня жизни, сделан вывод о его чрезмерном уровне, что не способствует консолидации украинского общества. Обоснована необходимость Государственной стратегии регионального развития определить приоритетную задачу выравнивания доходов населения, определены пути его достижения
The situation formed in Ukraine is such that the region where a person lives becomes a determining factor, not only in the economic situation, but also in qualitative characteristics of living, in particular the availability of basic social services and ecologically safe environment, opportunities to provide a comprehensive development of children, support their health. Excessive differentiation of incomes of the population in the regions of Ukraine is the result of a considerable gap in the living standards of the communities. In most regions the opportunities of human development are at low level that prevents the accumulation of human capital, which is the main factor of the economic growth. The low level of welfare and its considerable unevenness generate the interregional social contradictions. In conditions, when there is a problem of regional differentiation in Ukraine, the state efforts concerning levelling the welfare could become an instrument of consolidation of the society. The author of the article analyses problems of interregional differentiation of the population’s incomes and standards of living. The conclusion is made that the excessive level of differentiation does not contribute to the consolidation of Ukrainian society. It is necessary to form the state strategy of regional development. The priority task of leveling the incomes of the population is defined and the ways to achieve it are maked.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:44:23Z |
| format | Article |
| fulltext |
Ю.Г. Горященко, к.е.н.
СТРАТЕГІЯ ПОДОЛАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ
ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ДОБРОБУТУ НАСЕЛЕННЯ
УКРАЇНИ
Регіони України суттєво відрізняються за своїм соціальним і
економічним розвитком, що обумовлено наявністю ресурсів, еко-
номічним потенціалом, ефективністю регіонального управління.
Це позначається на можливостях забезпечення певного рівня жит-
тя населення кожного регіону. На сучасному етапі рівень матері-
ального добробуту людини суттєво відрізняється залежно від те-
риторії проживання.
В Україні склалася ситуація, коли регіон, у якому проживає
людина, стає визначальним чинником не тільки її економічного
становища, але і якісних характеристик життєдіяльності, зокрема
доступності базових послуг соціальної сфери й екологічно безпеч-
ного середовища, можливості забезпечувати повноцінний розви-
ток дітей, підтримувати своє здоров'я.
У багатьох регіонах відбувається погіршення умов життєдія-
льності населення, виникають анклави депресивності. Наслідком
такої ситуації є: 1) звуження можливостей відтворення людських
ресурсів, духовного розвитку населення тих регіонів, які підпада-
ють під деградаційні процеси; 2) посилення процесів міжрегіона-
льної диференціації добробуту, поглиблення соціальної нерівності
в самих регіонах; 3) посилення відчуття невдоволеності своїм жит-
тям більшості населення.
В Україні значне коло науковців досліджують регіональні
аспекти добробуту. Так, у монографії І. Гукалової [1] досліджуєть-
ся регіональна диференціація рівня та якості життя, обґрунтову-
ються напрями їх поліпшення. У колективній монографії ІДСД
«Людський розвиток в Україні: трансформація рівня життя та ре-
гіональні диспропорції» [2] здійснюється оцінка регіональних роз-
біжностей добробуту та шляхи їх подолання. Однак гострота та
важливість цієї проблеми потребує подальших досліджень і розро-
бки стратегічних підходів до подолання регіональної диференціа-
ції добробуту в Україні, що і є метою даної статті.
Ю.Г. Горященко, 2013
261
Рівень життя, що розуміється як забезпеченість населення
необхідними матеріальними благами та послугами, а також досяг-
нутий рівень їх споживання і ступінь задоволення раціональних
потреб, визначається, насамперед, грошовими доходами населен-
ня.
Протягом останніх 23 років масштабної соціально-
економічної трансформації українського суспільства найбільш го-
строю проблемою була і продовжує залишатися проблема низьких
доходів і глибокої майнової диференціації населення, яка має чис-
ленні прояви: падіння рівня життя значної частини населення, поя-
ва застійної бідності, зниження параметрів сукупного кінцевого
споживання. Упродовж 90-х років відбулося неухильне зниження
добробуту населення України, і лише починаючи з 2000 р. форму-
ється тенденція до зростання реальних доходів. Однак поки що за
багатьма параметрами рівень життя більшості населення України
не досяг показників 1990 р. При цьому мають місце процеси знач-
ної диференціації.
Відбувається суттєва диференціація регіонів за рівнем мате-
ріального добробуту, що характеризується низкою показників.
Оскільки основою добробуту є доходи населення, доцільно про-
аналізувати розбіжність показників, що характеризують доходи, у
регіонах України. На сучасному етапі в Україні склалася така си-
туація, що рівень життя населення столичного міста Києва значно
перевищує добробут мешканців інших регіонів. Це обумовлено
більш активним розвитком бізнесу, вищим рівнем зайнятості, кон-
центрацією в м. Києві міжнародних компаній, які забезпечують
вищий рівень зайнятості й іншими чинниками. Однак і за винят-
ком м. Києва міжрегіональна диференціація доходів населення є
значною, про що свідчать дані табл. 1.
Розбіжність регіонів за рівнем середньодушових доходів і
витрат становить більше 3 разів, а без урахування м. Києва – 1,6-
1,7 раза. Значний внесок у диференціацію доходів робить заробіт-
на плата, яка в Донецькій області у 1,6 раза більша, ніж у Терно-
пільській. Нижчі коефіцієнти диференціації в регіонах за показни-
ками заробітної плати ніж середньодушових доходів вказують на
те, що в регіонах суттєво відрізняються умови формування інших
джерел доходів – від підприємництва, самозайнятості, зовнішніх
262
Таблиця 1
Диференціація рівня доходів у регіонах України у 2012 р. [3, 4]
Показники
Регіони
з найкращими
показниками
та їх значення
Регіони
з найгіршими
показниками
та їх значення
Коефіці-
єнт дифе-
ренціації
Наявний дохід
на одну особу,
грн
м. Київ – 49 652
Донецька обл. –
27 452
Закарпатська обл. –
15 825
3,14
1,73
Витрати насе-
лення, на одну
особу, грн
м. Київ – 66 970
Харківська обл. –
32 993
Закарпатська обл. –
20 336
3,29
1,62
Середньомісячна
номінальна заро-
бітна плата, грн
м. Київ – 4 607
Донецька обл. –
3 496
Тернопільська обл. –
2 185
2,11
1,6
Середній розмір
місячних пенсій,
грн
м. Київ – 1 883,5
Донецька обл. –
1 724,4
Тернопільська обл. –
1 198,8
1,57
1,44
надходжень. Окрім м. Києва, серед кращих регіонів за показника-
ми доходів є Донецька область, а серед найгірших – Закарпатська і
Тернопільська.
Дані таблиці свідчать, що лише за рівнем пенсій диференці-
ація регіонів є меншою і становить 1,4-1,6 раза. Саме соціальні
трансферти мають сприяти вирівнюванню життєвого рівня насе-
лення. Однак пенсії в більшості регіонів України є низькими, що
обумовлює бідність непрацездатного населення, частка якого зро-
стає.
Показник середньодушових сукупних витрат (СДСВ) харак-
теризує можливості населення щодо задоволення необхідних по-
треб у системі ринкових відносин. Витрачаючи кошти на придбан-
ня необхідних товарів і послуг, населення задовольняє власні пот-
реби. Як критерій для цього показника необхідно обрати прожит-
ковий мінімум (ПМ), який в Україні є основним соціальним стан-
дартом. Оскільки ПМ регулярно розраховується, періодично онов-
люється, офіційно затверджується на певний період, то його вико-
ристання як критерію є цілком виправданим.
263
У 2012 р. у середньому по Україні середньодушові сукупні
витрати на одну особу (в еквівалентному вимірі домогосподарств)
складали 1702,2 грн, або 1,55 ПМ. Однак для задоволення базових
потреб рівень витрат має бути вищим. У регіонах він суттєво
диференціюється: м. Київ – 1,93, Черкаська область – 1,57, Івано-
Франківська – 1,18, Волинська область – 1,14 (розраховано
за джерелом [5]).
Низький рівень доходів і витрат та значна їх розбіжність у
регіонах обумовлюють нерівномірність поширеності бідності. Рі-
вень бідності за відносним критерієм (відсоток населення з еквіва-
лентними сукупними витратами, що не перевищують 75% їх меді-
анного рівня) є національним критерієм бідності. Слід відзначити,
що рівень бідності в Україні, визначений за даним критерієм, зни-
жується повільно: у 2000 р. він становить 26,4%, у 2005 р. – 27,1, у
2012 р. – 25,5%. Рівень бідності значно відрізняється в регіонах.
Так, у регіонах із вищими доходами цей показник є нижчим (у
м. Києві – 7,8, у Запорізькій області – 13,0), тоді як в інших облас-
тях він досягає 35-45% (див. рисунок).
Рисунок. Розбіжність регіонів України за відносним критерієм
бідності у 2012 р., % [6]
Дніпропетровська
Івано-Франківська
264
Регіональна нерівномірність у доходах населення познача-
ється на рівні споживання основних товарів і послуг (продуктів
харчування, товарів побутового призначення, товарів тривалого
користування тощо) і в остаточному підсумку – на якості життя,
можливостях людського розвитку.
Так, про розбіжність споживання таких найважливіших про-
дуктів харчування, як м'ясо і м’ясопродукти у 2012 р., свідчать
такі дані (1 кг на одну особу на місяць): Донецька область – 5,8,
м. Київ – 5,5, Івано-Франківська область – 2,7. Отже, розбіжність
перевищує 2 рази [5]. Вона не може пояснюватися лише регіона-
льними особливостями формування раціону харчування. Має міс-
це розбіжність споживання й інших важливих продуктів харчуван-
ня – за молочними продуктами вона становить 1,7 раза.
Про регіональні відмінності в забезпеченні добробуту свід-
чить також показник забезпечення населення легковими автомобі-
лями, які нині стали не предметами розкоші, а засобами повсяк-
денного користування. Якщо у м. Києві на 1000 населення у
2012 р. нараховувалося 235 автомобілів, у Миколаївській області –
203, то у Сумській – усього 88 [3]. Відрізняється також забезпече-
ність населення регіонів іншими товарами тривалого користуван-
ня. І хоч за часткою домогосподарств, які володіють базовими то-
варами тривалого користування (холодильник, телевізор, пральна
машина), розбіжність невелика, то за якістю цих товарів вона є
значною.
На сучасному етапі в Україні існує низка регіонів, де сфор-
мовано значно гірші умови життєдіяльності населення. Це агро-
промислові регіони та ті, де переважали галузі переробної, маши-
нобудівної, легкої промисловості, які зазнали найбільшого падіння
виробництва в період трансформаційної кризи.
Проблеми регіональної нерівномірності є об’єктом дослі-
дження Інституту демографії та соціальних досліджень, який спі-
льно з Державною службою статистики здійснює вимірювання
регіонального людського розвитку. Одним із важливих аспектів є
матеріальний добробут, який оцінюється 12 показниками, що ха-
рактеризують рівень доходів (зарплата, пенсії та ін.), їх структуру,
рівень витрат, поширеність бідності та майнового розшарування
населення. Розрахований індекс за складовою «матеріальний доб-
робут» дає узагальнену характеристику міжрегіональної диферен-
ціації матеріального становища населення регіонів (табл 2). Наве-
дені дані свідчать, що вона не зменшується, а в окремі роки поси-
265
Таблиця 2
Узагальнені індекси регіонів за складовою «матеріальний
добробут» регіонального людського розвитку [9]
Регіон 2009 2010 2011
АР Крим 0,520 0,362 0,458
Вінницька 0,360 0,293 0,368
Волинська 0,384 0,344 0,436
Дніпропетровська 0,519 0,466 0,482
Донецька 0,540 0,558 0,583
Житомирська 0,325 0,246 0,309
Закарпатська 0,445 0,352 0,351
Запорізька 0,572 0,442 0,592
Івано-Франківська 0,454 0,363 0,432
Київська 0,527 0,53 0,572
Кіровоградська 0,290 0,306 0,389
Луганська 0,527 0,464 0,533
Львівська 0,426 0,357 0,385
Миколаївська 0,458 0,408 0,469
Одеська 0,452 0,399 0,466
Полтавська 0,455 0,474 0,459
Рівненська 0,389 0,336 0,386
Сумська 0,388 0,362 0,399
Тернопільська 0,355 0,259 0,316
Харківська 0,546 0,47 0,554
Херсонська 0,361 0,293 0,403
Хмельницька 0,382 0,296 0,37
Черкаська 0,395 0,314 0,305
Чернівецька 0,458 0,364 0,404
Чернігівська 0,412 0,341 0,298
м. Київ 0,764 0,759 0,752
м. Севастополь 0,512 0,489 0,486
Коефіцієнт міжрегіональної диференціації, разів 2,63 3,08 2,52
люється. Коефіцієнт міжрегіональної диференціації за узагальне-
ним індексом становив: у 2009 р. – 2,63, у 2010 р. – 3,08, у
2011 р. – 2,52.
Наведені індекси показують, що в Україні має місце стійке
розмежування регіонів за показниками рівня життя. Лідерські по-
зиції утримують м. Київ, Донецька, Запорізька, Київська області
Останні місця в рейтингу найчастіше посідають такі області, як
Кіровоградська, Чернігівська, Житомирська, Черкаська, Терно-
пільська. Можна зробити висновок, що зони бідності в Україні
поширюються не лише на окремі верстви населення, але й на
266
окремі регіони. Тому надзвичайно актуальним завданням є ство-
рення умов для виходу регіонів із таких зон бідності.
Рівень життя населення в цілому характеризується можливо-
стями кожного його члена задовольнити наявні соціально-
прийнятні потреби в повному обсязі. Той обсяг та спектр потреб,
який потенційно забезпечує фізичний, інтелектуальний, культур-
ний та соціальний розвиток людини, визначається, у першу чергу,
наявними ресурсами і можливостями економічної системи країни
та окремого регіону. При цьому слід відзначити, що важливо за-
безпечити не просто зростання добробуту, а гідний рівень життя
населення, який має ґрунтуватися не стільки на стійкому зростанні
матеріального або економічного добробуту, скільки на забезпе-
ченні розширених можливостей особистості. Як відзначав у своїх
дослідженнях А. Сен, суспільству притаманна «велика свобода
вибору, щоб кожен міг вибирати з великої кількості варіантів ту
мету і той спосіб життя, які він вважає кращими» [7].
На сучасному етапі необхідна регіональна політика, спрямо-
вана на подолання надмірної диференціації регіонів України у со-
ціально-економічному розвитку. Як відзначається у Посланні Пре-
зидента України (2013 р.), практична реалізація нової регіональної
політики в Україні передбачає новий формат відносин регіонів із
центром, нові важелі й механізми впливу на регіональну політику,
які ґрунтуються на зростанні ініціативи та посиленні відповідаль-
ності регіональної влади, обумовлюють потребу стимулювання
регіонального розвитку на загальнодержавному, регіональному та
місцевому рівнях [8]. Головною метою такої регіональної політики
є зростання добробуту, підвищення комфорту й безпеки життєдія-
льності людини по всій території України незалежно від місця
проживання.
Вирівнювання життєвого рівня населення регіонів України
потребує визначення та реалізації відповідних стратегічних пріо-
ритетів регіонального розвитку. У листопаді 2013 р. Кабінетом
Міністрів України затверджено Державну стратегію регіонального
розвитку до 2020 р., яка визначає цілі та шляхи регіонального роз-
витку на середньостроковий період. Однією із цілей у сфері доб-
робуту є забезпечення комфортного і безпечного життєвого сере-
довища для людини, незалежно від місця її проживання. Однак у
цьому документі недостатньо системно викладено шляхи й умови
267
вирівнювання добробуту. Зокрема, недостатньо уваги приділено
економічним аспектам добробуту.
У Стратегії було би доцільно більш чітко ставити завдання
щодо вирівнювання доходів населення як економічної основи доб-
робуту. Отже, одним із стратегічних завдань регіонального розви-
тку є створення умов для суттєвого підвищення й вирівнювання
доходів населення в усіх регіонах України. Це можливо такими
шляхами:
1) забезпечення економічного зростання та ефективної за-
йнятості в регіонах на основі пріоритетного розвитку найбільш
конкурентоспроможних видів діяльності, ефективного викорис-
тання регіональних переваг і ресурсів;
2) збільшення інвестицій в економіку регіонів, модернізація
та розвиток базових галузей промисловості, пріоритетний розви-
ток тих підприємств, які забезпечують створення високотехноло-
гічних робочих місць, інноваційний розвиток виробництва;
3) збільшення валового регіонального продукту, забезпечен-
ня більш соціально орієнтованого його розподілу й перерозподілу,
збільшення частки заробітної плати у ВРП;
4) забезпечення неухильного зростання заробітної плати у
приватному та державному секторах економіки, наближення її рі-
вня до європейських стандартів. Забезпечення виведення оплати
праці зі сфери тіньового розподілу доходів;
5) підвищення економічної активності населення, конкурен-
тоспроможності робочої сили регіону, що сприятиме зростанню
доходів населення;
6) стимулювання розвитку підприємницької активності, під-
тримка малого підприємництва, що сприяє збільшенню прибутку;
7) підвищення рівня соціальної відповідальності всіх суб'єк-
тів (держави, регіональних органів влади, бізнесу, населення, гро-
мадських організацій) щодо забезпечення гідних доходів населен-
ня, які є основою формування умов високого рівня і якості життя
населення.
Висновки. Надмірна диференціація доходів населення в регі-
онах України обумовлює значний розрив у рівні життя населення
окремих територій. У більшості регіонів низькими є можливості
людського розвитку, що перешкоджає нагромадженню людського
капіталу, який є основним чинником економічного зростання. Ни-
268
зький рівень добробуту та його значна нерівномірність породжу-
ють міжрегіональні соціальні протиріччя, не сприяють досягненню
соціальної злагоди і взаєморозуміння. В умовах, коли в Україні
існує проблема регіонального розмежування, саме зусилля держа-
ви з вирівнювання добробуту можуть стати інструментом консолі-
дації суспільства. Тому серед державних пріоритетів стратегії ре-
гіонального розвитку має бути завдання зменшення диференціації
доходів населення та його рівня життя. При цьому наголос має
ставитися на лише на подолання бідності, що безумовно є важли-
вим завданням, а на створення умов для досягнення більшості на-
селення параметрів гідного життя, що є основою формування се-
реднього класу.
Література
1. Гукалова І.В. Якість життя населення України: суспільно-
географічна концептуалізація: моногр. / І.В. Гукалова. – К.: Ін-т
географії НАН України, 2009. – 346 с.
2. Людський розвиток в Україні: трансформація рівня життя
та регіональні диспропорції: кол. моногр. у 2-х т. / за ред. Е.М. Лі-
банової; Ін-т демографії та соціальних досліджень. – К., 2012. –
436 с.
3. Статистичний щорічник України за 2012 р. / Державна
служба статистики України; за ред. О.Г. Осауленка. – К.: Август
Трейд, 2013. – 552 с.
4. Соціальні індикатори рівня життя населення у 2012 році:
стат. зб. / Державна служба статистики України. – К., 2012. – 195 с.
5. Витрати і ресурси домогосподарств України у 2012 році
(за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств
України): стат. зб. / Державна служба статистики України. – К.,
2013. – 362 с.
6. Інформаційно-аналітична записка щодо рівня життя насе-
лення у січні-березні 2013 року [Електронний ресурс] / Міністерс-
тво соціальної політики України. – К., 2013. – Режим доступу:
http://www.fpsu.org.ua/napryamki-diyalnosti/sotsialnij-zakhist/1747-os
novni-pokazniki-rivnya-zhittya-naselennya-ta-bidnosti-v-ukrajini.
7. Развитие как свобода / А. Сен. – М.: Новое изд-во, 2004. –
432 с.
269
8. Про внутрішнє та зовнішнє становище України в
2013 році: щорічне Послання Президента України до Верховної
Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.niss.gov.ua/articles/1192/.
9. Регіональний людський розвиток: стат. бюл. / Державна
служба статистики України. – К., 2012. – 45 с.
10. Бобков В. Учет региональной дифференциации доходов
и уровня жизни при выработке социальной политики / В. Бобков //
Федерализм. – 1999. – № 4. – С. 29-52.
Надійшла до редакції 12.12.2013 р.
Н.І. Котова, к.е.н.
ВПЛИВ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ
НА МОТИВАЦІЮ ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ПРАЦІВНИКІВ ПІДПРИЄМСТВ
Світова економічна криза негативно позначилася на діяльно-
сті більшості українських підприємств. На даний момент одним із
завдань менеджерів є пошук шляхів виходу з кризи. Його вирі-
шення має бути ефективним і не потребувати значних грошових
витрат. У цьому аспекті все більше уваги привертається до управ-
ління персоналом. Простежується перехід до нелінійних моделей
управління, що передбачає використання сукупності різноманіт-
них способів впливу на працівників через мотивування, які поєд-
нують як матеріальні, так і нематеріальні чинники. До останніх
належить феномен корпоративної культури. Корпоративна культу-
ра може стати тим інструментом, який дозволить поліпшити клі-
мат у колективі, посилити прив’язаність до рідного підприємства
та мотивацію до праці, а також підвищити її продуктивність за ві-
дносно невисоких грошових витрат. Орієнтація діяльності HR-
менеджерів на збереження та відтворення працівників, відданих
своєму підприємству, підтримка оптимістичного настрою в колек-
тиві, незважаючи на затяжну кризу, сприятиме виходу з неї з міні-
мальними втратами. Тому вивчення корпоративної культури як
чинника мотивації ефективної діяльності персоналу є дуже акту-
альним сьогодні.
Н.І. Котова, 2013
270
А5-Ляшенко-2013_261
А5-Ляшенко-2013_262
А5-Ляшенко-2013_263
А5-Ляшенко-2013_264
А5-Ляшенко-2013_265
А5-Ляшенко-2013_266
А5-Ляшенко-2013_267
А5-Ляшенко-2013_268
А5-Ляшенко-2013_269
А5-Ляшенко-2013_270
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-88955 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2221-1187 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:44:23Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Горященко, Ю.Г. 2015-11-27T19:44:19Z 2015-11-27T19:44:19Z 2013 Стратегія подолання регіональної диференціації добробуту населення України / Ю.Г. Горященко // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2013. — С. 261-270. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2221-1187 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/88955 Проаналізовано проблеми міжрегіональної диференціації доходів населення та рівня життя, зроблено висновок про його надмірний рівень, що не сприяє консолідації українського суспільства. обґрунтовано необхідність у державній стратегії регіонального розвитку, визначено пріоритетне завдання вирівнювання доходів населення, окреслено шляхи його досягнення. Проанализированы проблемы межрегиональной дифференциации доходов населения и уровня жизни, сделан вывод о его чрезмерном уровне, что не способствует консолидации украинского общества. Обоснована необходимость Государственной стратегии регионального развития определить приоритетную задачу выравнивания доходов населения, определены пути его достижения The situation formed in Ukraine is such that the region where a person lives becomes a determining factor, not only in the economic situation, but also in qualitative characteristics of living, in particular the availability of basic social services and ecologically safe environment, opportunities to provide a comprehensive development of children, support their health. Excessive differentiation of incomes of the population in the regions of Ukraine is the result of a considerable gap in the living standards of the communities. In most regions the opportunities of human development are at low level that prevents the accumulation of human capital, which is the main factor of the economic growth. The low level of welfare and its considerable unevenness generate the interregional social contradictions. In conditions, when there is a problem of regional differentiation in Ukraine, the state efforts concerning levelling the welfare could become an instrument of consolidation of the society. The author of the article analyses problems of interregional differentiation of the population’s incomes and standards of living. The conclusion is made that the excessive level of differentiation does not contribute to the consolidation of Ukrainian society. It is necessary to form the state strategy of regional development. The priority task of leveling the incomes of the population is defined and the ways to achieve it are maked. uk Інститут економіки промисловості НАН України Управління економікою: теорія та практика Соціальне управління Стратегія подолання регіональної диференціації добробуту населення України Стратегия преодоления региональной дифференциации благосостояния населения Украины Strategy of overcoming the regional differentiation in the welfare of the population in Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Стратегія подолання регіональної диференціації добробуту населення України Горященко, Ю.Г. Соціальне управління |
| title | Стратегія подолання регіональної диференціації добробуту населення України |
| title_alt | Стратегия преодоления региональной дифференциации благосостояния населения Украины Strategy of overcoming the regional differentiation in the welfare of the population in Ukraine |
| title_full | Стратегія подолання регіональної диференціації добробуту населення України |
| title_fullStr | Стратегія подолання регіональної диференціації добробуту населення України |
| title_full_unstemmed | Стратегія подолання регіональної диференціації добробуту населення України |
| title_short | Стратегія подолання регіональної диференціації добробуту населення України |
| title_sort | стратегія подолання регіональної диференціації добробуту населення україни |
| topic | Соціальне управління |
| topic_facet | Соціальне управління |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/88955 |
| work_keys_str_mv | AT gorâŝenkoûg strategíâpodolannâregíonalʹnoídiferencíacíídobrobutunaselennâukraíni AT gorâŝenkoûg strategiâpreodoleniâregionalʹnoidifferenciaciiblagosostoâniânaseleniâukrainy AT gorâŝenkoûg strategyofovercomingtheregionaldifferentiationinthewelfareofthepopulationinukraine |