Старшинський корпус Стародубського полку за доби гетьмана Івана Мазепи

Стаття присвячена характеристиці козацько-старшинської спільноти Стародубського полку у період гетьманування Івана Мазепи. Досліджується участь старшини у суспільно-політичному житті Української козацької держави, реконструюється її персональний склад, розглядається службова кар’єра окремих предста...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Сiверянський лiтопис
Date:2015
Main Author: Лаєвський, А.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2015
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/88975
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Старшинський корпус Стародубського полку за доби гетьмана Івана Мазепи / А. Лаєвський // Сiверянський лiтопис. — 2015. — № 4. — С. 18-32. — Бібліогр.: 56 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859902416716038144
author Лаєвський, А.
author_facet Лаєвський, А.
citation_txt Старшинський корпус Стародубського полку за доби гетьмана Івана Мазепи / А. Лаєвський // Сiверянський лiтопис. — 2015. — № 4. — С. 18-32. — Бібліогр.: 56 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Сiверянський лiтопис
description Стаття присвячена характеристиці козацько-старшинської спільноти Стародубського полку у період гетьманування Івана Мазепи. Досліджується участь старшини у суспільно-політичному житті Української козацької держави, реконструюється її персональний склад, розглядається службова кар’єра окремих представників. Статья посвящена характеристике казацко-старшинской общности Стародубского полка в период гетманства Ивана Мазепы. Исследуется участие старшины в общественно-политической жизни Украинского казацкого государства, реконструируется ее личный состав, рассматривается служебная карьера отдельных представителей. Ukrainian historiography has a respectful tradition in studying the wide circle of questions connected with the personality of Hetman Ivan Mazepa and his surroundings. Despite that fact, the history of local nobles (Ukrainian Starshyna) needs a deeper attention. The article is dedicated to the characteristics of officer’s corps of Starodub regiment at the time of Ivan Mazepa hetmaning. The attention is paid to studying the problem of their participation in the political and social life of Ukrainian Cossack State, to reconstructing of their personal roster and describing the serving career of most influential representatives. The author makes a conclusion that Starodub nobles didn’t participate actively in political life of Ukrainian Cossack State. They didn’t have the representation in the central authorities and didn’t have the opportunity to influence the policy of Hetman. At the same time Hetmans meaning the importance of Starodub lands sent their agents to the regiment for better check-up. Starodub regiment and it’s officers as the military units were used at the time of Moscow- Turkish war and the Great Northern War. During the last one led by colonel Ivan Skorapapdskyi Starodub starshyna didn’t held up Hetman Ivan Mazepa and stayed loyal to Moscow tsar Piter I. The article contains the appendix in which the author demonstrates the rosters of Starodub regimental officers, which were created based on the historical studies of predecessors and made good on some author’s material.
first_indexed 2025-12-07T15:58:16Z
format Article
fulltext 18 Сіверянський літопис УДК 94 (477.51) Артем Лаєвський. СТАРШИНСЬКИЙ КОРПУС СТАРОДУБСЬКОГО ПОЛКУ ЗА ДОБИ ГЕТЬМАНА ІВАНА МАЗЕПИ Стаття присвячена характеристиці козацько-старшинської спільноти Стародуб- ського полку у період гетьманування Івана Мазепи. Досліджується участь старшини у суспільно-політичному житті Української козацької держави, реконструюється її персональний склад, розглядається службова кар’єра окремих представників. Ключові слова: Українська козацька держава, Стародубський полк, козацька стар- шина, Іван Мазепа. Доба гетьманування Івана Мазепи є одним із ключових періодів в історії україн- ської державності. Однак, незважаючи на те, що вітчизняна і закордонна історіографії мають доволі поважні традиції у вивченні широкого кола питань, пов’язаних з постат- тю гетьмана та його оточенням, залишається чимало недосліджених проблем цього етапу української історії. Зокрема, йдеться про вивчення місцевих еліт – полкової та сотенної старшини Української козацької держави. Актуальним завданням є окреслення місця, яке займала, і ролі, яку відігравала козацька старшина Стародубського полку в суспільно-політичному житті Гетьман- щини за доби гетьмана І. Мазепи. Історіографія питання обмежується здебільшого монументальними працями, в яких інтегровані нариси або незначні, однак важливі факти, присвячені стародубській еліті того часу. Передусім, це дослідження О. Лаза- ревського з історії полку загалом [1] та окремих козацько-старшинських родів зокре- ма [2]. Чимало цінних свідчень містять студії М. Костомарова [3], В. Модзалевського [4], Б. Крупницького [5], В. Січинського [6], О. Оглоблина [7], О. Субтельного [8], В. Кривошеї [9], Т. Таїрової-Яковлєвої [10]. На особливу увагу заслуговують роботи чернігівського мазепознавця С. Павленка [11]. Показником для ідентифікації місця, яке посідала козацька старшина окремого полку у політичній системі Гетьманщини, слугує у тому числі й її участь у важливих загальнодержавних подіях. Оскільки обставини зайняття посади Іваном Мазепою добре відомі, у контексті нашого дослідження цікавим є з’ясування причетності стародубської козацько-старшинської еліти до змови з метою усунення від влади гетьмана Івана Самойловича. Наявні джерела не дозволяють вірогідно підтвердити факт участі стародубської козацької старшини в «імпічменті» опальному гетьману. У доносі старшини на І. Са- мойловича підпису стародубського полковника немає [12]. Це пояснюється передусім тим, що напередодні усунення гетьмана полк очолював його молодший син Яків. Окрім того, у відомих документах не збереглося прямих свідчень антигетьманських настроїв серед старшини Стародубського полку. Останні заворушення на його тери- торії, що відбулися у 1676 р., були пов’язані з невдалою спробою стародубського пол- ковника Петра Рославця приєднати Стародубщину до Московського царства. Утім, варто згадати, що у 1685 р. мала місце загадкова смерть стародубського полковника ©Лаєвський Артем Сергійович – науковий співробітник Чернігівського історичного музею імені В. В. Тарновського, аспірант кафедри історії та археології України Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шев- ченка Інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського. Сіверянський літопис 19 Семена Самойловича, яку, подейкували, викликало отруєння гетьманича, однак до- вести підозри так і не вдалося. Відтак, принаймні відкрито й активно, стародубська старшина проти гетьмана, напевно, не виступала. На Коломацькій раді (1687 р.) стародубська делегація складалася з новообраного полковника Тимофія Олексійовича, полкових – обозного Ісака Дерев’янки, судді Самійла Кольничого, писаря Григорія Короткевича, осавула Якова Трушенка та восьми сотників, про що свідчать їхні підписи на договірних статтях [13]. Другий полковий осавул та хорунжий не підписали документ, що може бути пов’язане як з вакантністю уряду, так і з їхньою відсутністю у поході. У роки гетьманування І. Мазепи відбувалася доволі інтенсивна ротація кадрів на урядах полкової і сотенної старшини Стародубського полку. За цей час відомі імена 3 повних полковників, 3 обозних, 4 суддів, 6 писарів, 10 осавулів, 6 хорунжих та 32 сотників (детальніше див. таблицю 2). Для порівняння у Чернігівському полку у джерелах згадуються 22 полкових старшини, у Ніжинському – 29, у Полтавському – 35 [14]. Привертає увагу відсутність у цей час династійного успадкування полкових урядів. Усі відомі полкові старшини були представниками різних фамілій. Натомість на сотенних урядах відбувається поступова концентрація влади в руках окремих козацько-старшинських родів: Чарнолузьких у Стародубський сотні, Єремієнків у Погарській, Гудовичів у Бакланській, Рославців та Губчиців у Почепській тощо. Цікавими виглядають і певні урядові перетурбації. Так, тривалий шлях кар’єрного зростання пройшов Іван Романовський – син генерального підскарбія Романа Ра- кушки-Романовського. У 1689 р. він згадується як полковий осавул [15], у 1690 р. – як мглинський сотник [16], а вже у 1707 р. – як полковий суддя [17]. Прикметно, що зміна уряду полкового осавула на сотництво була розповсюдженою практикою. Подібну ротацію здійснили також Осип Мартинович та Гнат Коровка-Вольський, ставши почергово сотниками почепськими [18], та Іван Чарнолуцький, який очолив Стародубську сотню [19]. Помітною видається урядова кар’єра Якова Завадовського (прадіда першого міністра народної освіти Російської імперії графа Петра Завадовського), який, про- бувши понад 10 років полковим осавулом, отримав уряд стародубського судді [20]. Своєрідною «кузнею кадрів» традиційно слугувала полкова сотня. Її очільники досить часто заміщали полковника за його відсутності, за необхідності саме з них формували вищі ешелони полкової адміністрації. Так, відомо, що стародубські сот- ники Давид Пушкаренко та Прокіп Силенко, пішовши на підвищення, отримали посади судді [21] та обозного [22] відповідно. Наявні джерела не дозволяють говорити про значну політичну активність старо- дубської полкової та сотенної старшини на загальнодержавному рівні. Так, наприклад, у досліджуваний період у центральних органах державного управління вихідці зі стародубських козацько-старшинських родів були відсутні. Особливу увагу слід приділити стародубським полковникам, адже саме вони з-поміж решти козацької старшини полку відіграли найбільш помітну роль в історії Гетьманщини. На Коломацькій раді замість заарештованого Якова Самойловича посаду пол- ковника отримав стародубський городовий отаман Тимофій Олексійович – одна з найвпливовіших постатей серед старшини на той час. Однак, очевидно, гетьман хотів бачити на цій посаді свого ставленика, а відтак пильно придивлявся до своїх прибіч- ників. Т. Таїрова-Яковлєва, посилаючись на гетьманський універсал, що зберігається в архіві Санкт-Петербурзького інституту історії, наступником Тимофія Олексійовича на полковницькому уряді називає Федора Сулиму [23]. Відомий цей універсал був і В. Модзалевському, втім, у «Малороссийском родословнике» серед урядів, що їх протягом життя обіймав Ф. Сулима, стародубське полковництво не зазначене [24]. Жодних вказівок на службу Ф. Сулими у Стародубському полку не містить і його тестамент [25]. На нашу думку, подібне призначення навряд чи могло б мати місце й з огляду на тісні родинні стосунки Сулим з Самойловичами (донька Ф. Сулими 20 Сіверянський літопис Марія була заміжня за Семеном Самойловичем) та Полуботками (донька переяс- лавського полковника Л. Полуботка була за сином Ф. Сулими). Родину останніх, за висновками О. Лазаревського, І. Мазепа «не любил и не доверял им за их близость к Самойловичам» [26]. Тимофія Олексійовича на посаді стародубського полковника у 1689 р. замінив генеральний осавул Михайло Миклашевський [27]. Припускаємо, що передача пірнача відбулася без жодних перешкод. Т. Олексійович же згадується в актах ще принаймні до 1701 р. [28], час від часу головуючи у стародубському магістраті «на месце его милости пана Миклашевского» [29]. Призначення у другій половині XVII – на початку XVIII ст. гетьманом «своєї людини» на стародубське полковництво було своєрідною історичною традицією. Так, за перші 45 років існування Стародубського полку зі щонайменше 11 повних полковників лише П. Рославець, Т. Олексійович та Ф. Мовчан мали місцеве коріння, решта ж були переважно гетьманськими ставлениками, вихідцями з інших полків. Започаткував традицію гетьман І. Брюховецький, призначивши полковником до Стародуба Івана Плотніка. Очільниками стародубського полкового уряду, окрім інших, були й Сава Многогрішний – брат гетьмана Д. Многогрішного, сини гетьмана І. Самойловича Семен та Яків. Слід відзначити беззаперечну важливість стародубських земель для гетьманського уряду. Окрім того, що полк був найбільшою за площею адміністративно-територі- альною одиницею Гетьманщини та одним з найбагатших за економічним потенціа- лом, на його території концентрувалася значна кількість гетьманських маєтностей. Гетьман І. Самойлович виправдовувався перед царем за призначення на посаду свого старшого сина Семена у такий спосіб: «…чтоб тот полк с полскою державою будучи в межах, верностью своею в своем порядке был удержан» [30]. Історія гетьманського землеволодіння на території Стародубщини сягала часу посольства І. Брюховецького до Москви (1665 р.), коли гетьман у беззастережне користування від царя отримав Шептаківську волость [31]. Полковництво М. Миклашевського було доволі тривалим і мало кілька каденцій (1689–1703 та 1704–1706). За цей час він істотно збагатився, заклавши солідну еко- номічну базу для своїх нащадків. Серед маєтностей М. Миклашевського були села Нижнєє, Демянки, Понурівка, Картушин, Камєнка, а також чимало слобід, хуторів, рудень та млинів [32]. На цей час припадає ціла низка військових операцій, в яких був задіяний Старо- дубський полк. Джерела підтверджують участь стародубської старшини і козаків у московсько-турецькій війні (1686–1700), зокрема, у захоплені та обороні Кизикер- мена і Тавані [33], походах під Аслам-городок і Самару [34]. До активних військових дій залучався полк на початку Північної війни. Так, у 1700 р. 500 козаків були відправлені у складі 2-тисячного загону у Ліфляндію [35]. У 1702 р. стародубський полковник і наказний гетьман М. Миклашевський очолював 12-тисячну козацьку команду, яка відзначилася під час штурму Бихова та Могильова [36]. Стародубські козаки і старшина брали участь у походах до Польщі, будівництві фортифікаційних споруд Київської фортеці, були учасниками Полтавської битви тощо [37]. У 1703 р. трапилася історія, внаслідок якої М. Миклашевський на деякий час утратив полковницький уряд. У червні того ж таки року гетьман скаржився Петру І, що стародубський полковник через свого посла стародубського полкового писаря Опанаса Покорського вів таємне листування з поляками, зокрема, з троцьким каш- теляном Михайлом Котєлом (Коцелом). На запитання М. Котєла, «не ведает ли о тайне сей его милость господин Мазепа», писар відповідав, що «ести бы ведал, то не имел бы подозрения на господина Миклашевского» [38]. Прикметними є масштаби майбутньої можливої угоди, за якою польська протекція розглядалася над усією Україною, де «далее под царем прожить невозможно», а не над територією Старо- дубського полку, підвладного М. Миклашевському [39]. Цікаво, чи насправді І. Мазепі не було відомо про ці перемовини і чи не міг він бути їхнім ініціатором? Сіверянський літопис 21 Принаймні на думку про можливість такого сценарію наштовхує занадто м’яке покарання М. Миклашевського, незважаючи на його «злочин» у військовий час. І. Мазепа просить Петра І дозволити «за его преступления» позбавити полковника уряду та «учинить вторым генеральным судьей» [40] і пропонує перевести до Глухова на «старе господарство» замість заслання до Москви, «чтоб таковым поступком иных полковников не ожесточить сердца и не привесть в отчаяние» [41]. Після усунення М. Миклашевський залишився значним військовим товаришем, зберігши за собою усі маєтності й отримавши на них підтверджувальний гетьманський універсал [42]. Універсал на маєтності отримав і його «співучасник» – полковий писар О. Покор- ський [43]. На місце опального полковника гетьман не поспішав призначати свого чергового ставленика. Натомість, до Стародуба був відряджений генеральний осавул Іван Ло- миковський, який певний час і перебував «у управления полковых дел» [44]. Окрім нього, управління полком здійснювали наказні полковники – представники полкової стародубської старшини – обозний Дмитро Журман [45], суддя Яків Завадовський [46] та осавул Григорій Старосельський [47]. На вірогідність того, що перемовини М. Миклашевський вів з відома гетьмана, вказує і швидка реабілітація полковника. Так, уже наприкінці 1704 р. він повернув собі посаду очільника стародубського полкового уряду, при чому сам І. Мазепа і по- відомив про це Петру І [48]. Утім, цього разу затриматися на посаді М. Миклашевському не судилося. На початку березня 1706 р. він загинув у бою під Несвіжем [49]. Його тіло 19 березня було привезено до Стародуба, а звідти відправлено у Видубицький монастир для поховання [50]. Після смерті М. Миклашевського посаду полковника заміщав П. Силенко [51]. У цей час гетьман, напевно, придивлявся до свого оточення, обираючи гідного керма- нича на полковий уряд. Вибір припав на генерального осавула Івана Скоропадського. У вітчизняній історіографії триває дискусія з приводу того, чи слід вважати І. Скоропадського «мазепинцем», враховуючи той факт, що участі у виступі І. Мазепи він не брав. С. Павленко, наприклад, називає І. Скоропадського «сподвижником» і «найближчим довірником» гетьмана І. Мазепи [52]. На думку історика, стародубський полковник разом зі старшиною свого полку не мав змоги долучитися до І. Мазепи через те, що не було від гетьмана звісток, а відтак, вони без застереження почали ви- конувати царські розпорядження [53]. Натомість О. Гуржій не схильний вважати стародубського полковника беззапереч- ним прибічником гетьмана, якому він «не тільки не допоміг, а навпаки, вже через два дні... поспіхом кинувся до Глухова» [54]. Зауважимо, що І. Скоропадський безсумнівно був утаємничений у наміри гетьмана І. Мазепи, про що й сам згадував: «Мы все знали об этой измене еще до прибытия шведского войска» [55]. Окрім того, саме він 6 листопада 1708 року став гетьманом і безперечно одним з вирішальних факторів обрання стала його вірність Петру І. Замінив І. Скоропадського на посаді стародубського полковника новгород-сівер- ський сотник Лук’ян Жоравка. Є відомості, що він заслужив прихильність Петра І після здачі царському війську Новгорода-Сіверського [56]. Таким чином, ми не маємо підстав говорити про значну політичну активність ста- родубської козацької старшини на загальнодержавному рівні у період гетьманування І. Мазепи. Їхня відсутність у гетьманській адміністрації на урядах генеральних стар- шин по суті позбавляла стародубську еліту основних важелів впливу на внутрішню і зовнішню політику гетьмана. Натомість безсумнівна важливість Стародубських земель для гетьманської адміністрації спонукала її очільників призначати туди своїх ставлеників. Більш активно залучався Стародубський полк до участі у військових кампаніях, зокрема, московсько-турецьких (1686–1700) та Північній (1700–1721) війнах. У роки останньої козацька старшина полку задекларувавши свою вірність московському монарху і таким чином, убезпечивши себе від репресій та підозр, проклала шлях 22 Сіверянський літопис кар’єрного зростання та політичного самоствердження для своїх родин. Саме в цей час активно заявили про себе Завадовські, Журмани, Гудовичі, Жоравки, Дублянські, Бороздни, нащадкам яких у майбутньому багато в чому судилося визначити долю Гетьманщини. 1. Лазаревский А. Описание Старой Малороссии. Материалы для истории за- селения, землевладения и управления. Полк Стародубский / А. Лазаревский. – К.: Типография К.Н. Милевского, 1888. – Т. 1. – XIV + 470 + XXX с. 2. Лазаревский А. Очерки старейших дворянских родов Черниговской губернии / А. Лазаревский // Записки Черниговского губернского статистического комитета. – Чернигов: Губернская Типография, 1868. – Кн. 2. – С. 35–148; Лазаревский А. Люди старой Малороссии (3. Миклашевские; 4. Свечки) / А. Лазаревский // Киевская старина. – 1882. – № 8. – С. 243–258; Лазаревский А. Люди старой Малороссии: (15. Бороздны) / А. Лазаревский // Киевская старина. – 1887. – № 6/7. – С. 379–395. 3. Костомаров Н. «Руина», «Мазепа», «Мазепинцы». Исторические монографии и исследования / Упор. С. Угловский, П. Ульяшов и др. – М.: Чарли, 1995. – 800 с. 4. Модзалевський В. Малороссийский родословник / В. Модзалевський. – К.: Типография Г.Л. Фронцкевича, 1908–1914. – Т. 1–4; Малоросійський родословник / Упор В. Томазов. – К. – СПб., 1996–2004. – Вип. 1–5; Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (далі – ІР НБУВ). – Ф. ХІІ. – спр. 38. – арк. 1 зв. (Модзалевский В. Тимофей Алексеев, полковник стародубский (1676 – 1678, 1687 – 1689) и его семья. (Очерк из истории Малороссии XVII – XVIII в.) 5. Крупницький Б. Гетьман Мазепа та його доба / Б. Крупницький. – К.: Україна, 2003. – 238 с. 6. Січинський В. Іван Мазепа людина і меценат / В. Січинський. – Філадельфія: Америка, 1951. – 56 с. 7. Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба / Упор. І. Гирич, А. Атаманенко. – Нью-Йорк – Київ – Львів – Париж – Торонто, 2001. – 464 с. 8. Субтельний О. Мазепинці: український сепаратизм на початку XVIII ст. / О. Субтельний. – К.: Либідь, 1994. – 239 с. 9. Кривошея В. Генеалогія українського козацтва: Нариси історії козацьких полків / В. Кривошея. – К.: Стилос, 2004. – 391 с.; Кривошея В. Козацька еліта Гетьманщини / В. Кривошея. – К.: ІПіЕНД імені І.Ф. Кураса НАН України, 2008. – 452 с.; Криво- шея В. Козацька старшина. Енциклопедія / В. Кривошея – К.: Стилос, 2010. – 792 с. 10. Таирова-Яковлева Т. Иван Мазепа и Российская империя. История «преда- тельства» / Т. Таирова-Яковлева. – М.: Издательство Центрполиграф, 2011. – 525 с. 11. Павленко С. Іван Мазепа / В. Смолій. – К.: Вид. дім «Альтернативи», 2003. – 315 с.; Павленко С. Оточення гетьмана Мазепи: соратники та прибічники / С. Пав- ленко. –К.: Вид. дім «КМ Академія», 2004. – 602 с. 12. Таирова-Яковлева Т. Указ. соч. – С. 492. 13. Універсали Івана Мазепи. 1687–1709. / Упор. І. Бутич. – Київ – Львів: НТШ, 2002. – Ч. 1. – С. 63–65. 14. Кривошея В. Козацька старшина. Енциклопедія / В. Кривошея – К.: Стилос, 2010. – 792 с. 15. Універсали Івана Мазепи... – Ч. 1. – С. 555. 16. Там само. – С. 187. 17. Центральний державний історичний архів України у Києві (далі – ЦДІАУК). – Ф. 208. – Оп. 1. – Спр. 39. – Арк. 31 зв. 18. Модзалевський В. Малороссийский родословник… – Т. 1. – С. 343; Універсали Івана Мазепи… – Ч. 1. – С. 578. 19. Універсали Івана Мазепи… – Ч. 1. – С. 554. 20. ЦДІАУК. – Ф. 208. – Оп. 1. – Спр. 82. – Арк. 28 зв. 21. Доба гетьмана Івана Мазепи в документах / Упор. С. Павленко. – К.: Вид. дім КМ Академія, 2007. – С. 998. 22. ЦДІАУК. – Ф. 208. – Оп. 1. – спр.85. – Арк. 4. Сіверянський літопис 23 23. Таирова-Яковлева Т. Указ. соч. – С. 434. 24. Модзалевский В. Малороссийский родословник… – Т. 4. – С. 804. 25. ІР НБУВ. – Ф. І. – Спр. 57505. – Арк. 1–1 зв. 26. Сулимовский архив. Фамильные бумаги Сулим, Скоруп и Войцеховичей XVII – XVIII в. / А. Лазаревский. – К.: Типография К. Н. Милевского, 1884. – С. XVIII. 27. Доба гетьмана Івана Мазепи в документах… – С. 292. 28. ЦДІАУК. – Ф. 208. – Оп. 1. – спр. 36. – Арк. 35. 29. ЦДІАУК. – Ф. 208. – Оп. 1. – спр. 34. – Арк. 14. 30. Лазаревский А. Описание Старой Малороссии… – C. 24. 31. Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России. 1665–1668. – СПб.: Типография Эдуарда Праца, 1869. – Т. 6. – С. 15, 125. 32. Універсали Івана Мазепи… – Ч. 1. – С. 441–442. 33. ЦДІАУК. – Ф. 51. – Оп. 3. – спр. 4901. – Арк. 6. 34. ЦДІАУК. – Ф. 51. – Оп. 3. – спр. 4901. – Арк. 15. 35. Станіславський В. Завершення війни з Османською імперією та вступ Війська Запорозького у протистояння з Швецією в недрукованих листах Івана Мазепи за 1699–1700 роки / В. Станіславський // Україна в Центрально-Східній Європі. – 2007. – № 7. – С. 275. 36. Чухліб Т. Український гетьманат у Великій Північній війні 1700– 1721 рр.: проблеми міжнародного на воєнно-політичного становища // Гетьман Іван Мазепи: постать, оточення, епоха / Відп. ред. В. Смолій. – К.: Інститут історії України НАНУ, 2008. – C. 9. 37. ЦДІАУК. – Ф. 51. – Оп. 3. – спр.4901. – Арк. 6, 11, 15. 38. Доба гетьмана Івана Мазепи в документах… – С. 267. 39. Там само. – С. 266. 40. Павленко С. Оточення гетьмана Мазепи... – С. 56. 41. Письма и бумаги императора Петра Великого (1702–1703). – СПб.: Государ- ственная Типография, 1889. – Т. 2. – С. 196, 215. 42. Універсали Івана Мазепи. – Ч. 1. – С. 441. 43. Там само. – С. 425. 44. ЦДІАУК. – Ф. 208. – Оп. 1. – спр. 83. – Арк. 9. 45. ЦДІАУК. – Ф. 208. – Оп. 1. – спр. 38. – Арк. 65 зв. 46. ЦДІАУК. – Ф. 208. – Оп.1. – спр. 83. – Арк. 32. 47. ЦДІАУК. – Ф. 208. – Оп. 1. – спр. 83. – Арк. 10. 48. Павленко С. Оточення гетьмана Мазепи… – С. 56. 49. Черниговская летопись по новому списку (1587–1725) / А. Лазаревский // Киевская старина. – 1890. – № 5. – С. 92. 50. ЦДІАУК. – Ф. 59. – Оп. 1. – спр. 7593. – Арк. 7 зв. 51. ЦДІАУК. – Ф. 208. – Оп. 1. – спр. 85. – Арк. 4. 52. Павленко С. Оточення гетьмана Мазепи… – С. 49. 53. Там само. – С. 50. 54. Гуржій О. Іван Скоропадський / І. Гуржій. – К.: Альтернативи, 2004. – С. 54. 55. Таирова-Яковлева Т. Указ. соч. – С. 345. 56. Лазаревский А. Описание Старой Малороссии… – C. 38. Додатки Таблиця 1 Таблиця містить відомості про полкову старшину і сотників Стародубського полку, які посідали уряди за гетьманування І. Мазепи. У першій графі вказуємо ім’я та пріз- вище представника старшини, у другій роки перебування на посаді за О. Лазаревським (Лазаревский А. Описание Старой Малороссии. Материалы для истории заселения, землевладения и управления. Полк Стародубский / А. Лазаревский. – К.: Типогра- фия К.Н. Милевского, 1888. – Т. 1. – XIV + 470 + XXX с.), у третій – за Г. Гаєцьким (Gajecky G. The Cossack administration of Hetmanate. – Cambridge, Massachusetts: Harvard Ukrainian Research Іnstitute Harvard University, 1978. – Volume 1. – 394 p.), у четвертій – за В. Зарубою (Заруба В. Адміністративно-територіальний устрій та 24 Сіверянський літопис адміністрація Війська Запорозького у 1648–1782 рр. / В. Заруба. – Дніпропетровськ: Ліра, 2007. – 380 с.), у п’ятій – за В. Кривошеєю (Кривошея В. Козацька старшина. Енциклопедія / В. Кривошея – К.: Стилос, 2010. – 792 с.). (?) означає відсутність даних про роки урядування. Полковники Ім’я О. Лазарев- ський Г. Гаєцький В. Заруба В. Кривошея Тимофій Олексійович 1687–1690 07.1687 – 08.1689 1687–1689 07.1687 – 08.1689 Михайло Миклашевський 1690–1704; 1705–1706 08.1689 – 1704; 03.1705 – 03.1706 1689–1706 07.1689 – 02.1702; 02.1705 – 03.1706 Яків Завадовський 11.1704 1704 Іван Черниш 1706 Іван Скоропадський 1706–1708 1706 – 11.1708 1706–1708 1706–1708 Обозні Ім’я О. Лазарев- ський Г. Гаєцький В. Заруба В. Кривошея Ісак Дерев’янко 1687 07.1687 1687 07.1687 Дмитро Журман (Турчиненко) 1688–1696 1688–1702 1688–1702 01.1688 – 06.1702 Прокіп Силенко 1709–1711 1706–1712 1705 05.1705 – 1714 Леонтій Шрамченко 1708–1711 Судді Ім’я О. Лазарев- ський Г. Гаєцький В. Заруба В. Кривошея Самійло Кольничий 1680–1690 1680–1690 1679–1694 10.1679 – 06.1694 Давид Пушкаренко близько 1695 06.1696 – 09.1699 1696–1699 06.1696 – 08.1699 Яків Завадовський 1703–1705 1703–1705 1703–1705 08.1703 – 02.1705 Іван Ракушка- Романовський 1706 1705 – 04.1708 1705–1708 05.1705 – 05.1708 Писарі Ім’я О. Лазарев- ський Г. Гаєцький В. Заруба В. Кривошея Григорій Короткевич 1686–1690 1686–1690 1685–1690 1685 – 05.1690 Іван Давидович «при Мазепі» 1690 1692 ? Григорій Дорошенко Кін. XVII ст. 1696 1696 1696 Опанас Покорський 1705 1698–1707 1698–1707 1698–1707 Герасим Плосконний 1700 Гордій Носикевич 1702 06.1699 – 02.1705 1699–1705 06.1699 – 02.1705 Сіверянський літопис 25 Осавули Ім’я О. Лазаревський Г. Гаєцький В. Заруба В. Кривошея Яків Трушенко 1687 07.1687 1687 07.1687 Осип Трохимович 01.1688 Гнат Коровка- Вольський близько 1680 1680 1690–1694 1690 Яків Завадовський 1698 1693–1703 1693–1703 06.1693 – 1703 Григорій Старосельський 1700–1705 1700–1703 1700–1703 1693–1703 Артем Протиченко (Прожиченко) 1701 1701 1701 1701 Іван Чарнолуцький 1704–1706 1704–1706 1703–1706 05.1703 – 1706 Семен Галецький 1709–1711 1709–1712 1707–1712 1709–1712 Хорунжі Ім’я О. Лазаревський Г. Гаєцький В. Заруба В. Кривошея Тимофій Улезко 1687 1687 1687 1687 – 01.1688 Прокіп Силенко 1690 1690 1690 Осип Кожуховський 1692 1692 1692 Іван Юркевич 1702–1706 1702–1706 1696–1706 02.1696 – 1706 Данило Кольчевський 1706 1706 1706 1706 Федір Скоробагатий 1708 1708 1708 1708 Пилип Данченко 1708 1708 1708 1708 Бакланські сотники Ім’я О. Лазаревський Г. Гаєцький В. Заруба В. Кривошея Терентій Ширай 1679–1693 1679–1693 1676–1696 09.1679 – 03.1696 Павло Гудович 1697–1700 1697–1700 1697–1700 Іван Мовчан 1702–1706 1701–1706 1701–1706 1701–1706 Мглинські сотники Ім’я О. Лазаревський Г. Гаєцький В. Заруба В. Кривошея Григорій Семенович (Парфененко) 1687–1688 1687–1688 1687–1689 1687 – 02.1689 Іван Ракушка- Романовський 1688–1705 1688–1705 1689–1705 1689 – 05.1705 Михайло Турковський 1706–1710 1706–1710 1706–1707 01.1706 – 09.1708 Новгород-сіверські сотники Ім’я О. Лазаревський Г. Гаєцький В. Заруба В. Кривошея Іван Стягайло 1687; 1692 07.1687; 1692 1686–1687; 1691–1692; 1698 09.1686 – 07.1687; 08.1691 – 1692 26 Сіверянський літопис Давид Пушкаренко 1690–1691 1690–1691 1687–1691 08.1687 – 05.1691 Федір Бучковець 1688 Лук’ян Жоравко 1698–1709 11.1693 – 1709 1693–1709 11.1693 – 02.1709 Погарські сотники Ім’я О. Лазаревський Г. Гаєцький В. Заруба В. Кривошея Тарас Гаврилович (Єремієнко) 1681–1706 1681–1706 1681–1698; 1703–1705 05.1681 – 1697; 04.1703 – 1705 Артем Подоляка 1697–1698; 1705–1707 01.1697 – 05.1698; 11.1705 – 12.1707 Іван Мовчан близько 1700 1700 1701 ? Захар Іскра 1701; 1708 1701; 1708 1701; 01.1708 Семен Галецький 1706–1707 Почепські сотники Ім’я О. Лазаревський Г. Гаєцький В. Заруба В. Кривошея Адам Байдак 1687–1688 07.1687 – 01.1688 1687–1690 07.1687 – 06.1690 Григорій Короткевич 1691 02.1691 – 07.1691 Осип Мартинович 1692; 1700 1692–1695; 1700 1691–1695; 1700 10.1691 – 06.1695 Гнат Коровка- Вольський 1695–1696 1695–1696 10.1695 – 06.1696 Лук’ян Рославець 1697; 1704–1709 05.1696 – 1697; 1700–1709 1696–1697; 1700–1701 06.1696 – 09.1698; 06.1700 – 06.1701 Кузьма Алфьоров 1702 1702 1702 Стародубські сотники Ім’я О. Лазаревський Г. Гаєцький В. Заруба В. Кривошея Микола Чарнолуцький 1687–1692 1687–1692 1687–1693 1687–1693 Прокіп Силенко 1693–1705 03.1693 – 05.1705 1693–1706 03.1693 – 05.1706 Осип Єлинський 1708 1708 1708 Іван Чарнолуцький 1708–1723 1708–1723 1707–1723 01.1707 – 1723 Топальські сотники Ім’я О. Лазаревський Г. Гаєцький В. Заруба В. Кривошея Федір Кольчевський 1687–1690 07.1687 –1690 1687–1691 07.1687 – 10.1691 Григорій Кожуховський 1699 1694–1695; 1699 1694–1695; 1699 06.1694 – 1695; 1699 Станіслав Полубенський 1706 1696; 1706 1696; 1704 1696 Сіверянський літопис 27 Федір Модзалевський 1700–1704 11.1700 – 04.1704; 02–05.1706 1700–1703; 1705–1706 04.1700 – 10.1703; 1705 – 05.1706 Федір Коровка- Вольський 05.1706 1706 05.1706–1708 Шептаківські сотники Ім’я О. Лазаревський Г. Гаєцький В. Заруба В. Кривошея Лазар Тимофійович (Кириленко) 1687 07.1687 1682–1687 1682–1687 Тимофій Андрійович 1688 1688 Карп Манківський 1692–1701 1692–1701 1692–1701 1692; 1701 Василь 1696 Таблиця 2. У цій таблиці наведено нововиявлені відомості про козацьку старшину Старо- дубського полку, які дозволяють уточнити дані наших попередників. Полковники Ім’я Роки урядування Джерела Тимофій Олексійович 07.1687 – 01.1689 Універсали Івана Мазепи. – К., 2002. – Ч. 1. – С. 63; Там само. – С. 554. Михайло Миклашевський 08.1689 – 07.1703; 04.1705 – 03.1706 Доба гетьмана Івана Мазепи. – К., 2007. – С.292; Універсали Івана Мазепи… – Ч. 1. – С. 608; Обозрение Румянцевской описи Малороссии. Полк Стародубский. – Чернигов,1875. – С. 672; Черниговская летопись по новому списку (1587–1725) // Киевская старина. – 1890. – № 5. – С. 92. Іван Скоропадський 1707 – 11.1708. Універсали Івана Мазепи. – Київ – Львів, 2006. – Ч. 2. – С. 371; Письма и бумаги императора Петра Великого. – СПб., 1951. – Т. 8. – С. 288. Обозні Ім’я Роки урядування Джерела Ісак Дерев’янко 07.1687 – раніше 12.1687. Універсали Івана Мазепи…– Ч. 1. – С. 64; Обозрение Румянцевской описи… – С. 450. Дмитро Журман (Турчиненко) 05.1688 – 03.1706 Універсали Івана Мазепи…– Ч. 1. – С. 129; ЦДІАУК. – Ф. 208. – Оп. 1. – Спр. 85. – Арк. 25 зв. Прокіп Силенко 04.1706 – 11.1712 ЦДІАУК. – Ф. 208. – Оп. 1. – Спр. 85. – Арк. 4; ЦДІАУК. – Ф. 208. – Оп. 1. – Спр. 24. – Арк. 2. Судді Ім’я Роки урядування Джерела Самійло Кольничий 08.1681 – 03.1693 Труды Черниговской губернской ученой архивной комиссии. – Чернигов, 1917–1918. – Т. 12. – С. 81; ЦДІАУК. – Ф. 208. – Оп. 1. – Спр. 82. – Арк. 22–23 зв. 28 Сіверянський літопис Давид Пушкаренко 06.1696 – 08.1699 Кривошея В. Козацька старшина Гетьманщини. – К., 2010. – С. 64; Модзалевский В. Малороссийский Родословник. – К., 1914. – Т. 4. – С. 218. Яків Завадовський 12.1702 – 05.1705 ЦДІАУК. – Ф. 208. – Оп. 1. – Спр. 82. – Арк. 28 зв.; ЦДІАУК. – Ф. 208. – Оп. 1. – Спр. 84. – Арк. 29 зв. Іван Ракушка- Романовський 05.1705 – 05.1708 ЦДІАУК. – Ф. 208. – Оп. 1. – Спр. 39. – арк. 31 зв.; ЦДІАУК. – Ф. 208. – Оп. 1. – Спр. 40. – Арк. 29. Писарі Ім’я Роки урядування Джерела Григорій Короткевич 1685 – 05. 1690 Кривошея В. Вказ. праця. – С. 65; Доба гетьмана І. Мазепи… – С. 30. Іван Давидович Лазаревский А. Описание Старой Малороссии. – К., 1888. – Т. 1. – С. 92. Григорій Дорошенко 1696 Модзалевский В. Малороссийский родословник. – К., 1912. – Т. 3. – С. 563. Опанас Покорський 1698 – 01.1700 Модзалевский В. Малороссийский родословник... – Т. 4. – С. 102; ЦДІАУК. – Ф. 208. – Оп. 1. – Спр. 35. – Арк. 5 зв. Герасим Плосконний 1700 Кривошея В. Вказ. праця. – С. 65. Гордій Носикевич 03.1701 – 09.1703 ЦДІАУК. – Ф. 208. – Оп. 1. – Спр. 36. – Арк. 22; ЦДІАУК. – Ф. 208. – Оп. 1. – Спр. 83. – Арк. 9. Опанас Покорський 07.1703 – 02.1705 Універсали Івана Мазепи… – Ч. 2. – С. 317; ЦДІАУК. – Ф. 208. – Оп. 1. – Спр. 38. – Арк. 17. Гордій Носикевич 02.1705 ЦДІАУК. – Ф. 208. – Оп. 1. – Спр. 38. – Арк. 18-19. Опанас Покорський 06.1706 – 08.1707 ЦДІАУК. – Ф. 208. – Оп. 1. – Спр. 37. – Арк. 13; ЦДІАУК. – Ф. 208. – Оп. 1. – Спр. 39. – Арк. 49. Осавули Ім’я Роки урядування Джерела Яків Трушенко 07.1687 Універсали Івана Мазепи… – Ч. 1. – С. 64. Осип Трохимович 01.1688 Кривошея В. Вказ. праця. – С. 65. Іван Ракушка- Романовський 09.1689 – раніше 04.1690 Універсали Івана Мазепи… – Ч. 1. – С. 555; Там само. – С. 197. Гнат Коровка- Вольський 1690 – 07.1692 Модзалевский В. Малороссийский родословник. – К., 1910. – Т. 2. – С. 462; Військові кампанії доби гетьмана Івана Мазепи. – К., 2009. – С. 934. Осип Мартинович 06.1691 – раніше 10.1691 ЦДІАУК. – Ф. 208. – Оп. 1. – Спр. 34. – Арк. 40; Кривошея В. Вказ. праця. – С. 71. Яків Завадовський 03.1693 – 06.1702 Військові кампанії доби гетьмана Івана Мазепи… – С. 924; Універсали Івана Мазепи… – Ч. 1. – С. 599. Сіверянський літопис 29 Григорій Старосельський 12.1693 – 04.1708 Військові кампанії доби гетьмана Івана Мазепи… – С. 987; ЦДІАУК. – Ф. 208. – Оп. 1. – Спр. 40. – Арк. 29 зв. Артем Протиченко 1701 Кривошея В. Вказ. праця. – С. 65. Іван Чарнолуцький 07.1703 – 03.1706 ЦДІАУК. – Ф. 208. – Оп. 1. – Спр. 83. – Арк. 3; Лазаревский А. Описание Старой Малороссии…– С. 138. Семен Галецький 01.1707 – 1712 ЦДІАУК. – Ф. 208. – Оп. 1. – Спр. 39. – Арк. 27 зв. – 28; Модзалевский В. Малороссийский родословник. – К., 1908. – Т. 1. – С. 234. Хорунжі Ім’я Роки урядування Джерела Тиміш Улезько 10.1687 – 02.1691 Універсали Івана Мазепи… – Ч. 1. – С. 90; ЦДІАУК. – Ф. 208. – Оп. 1. – Спр. 34. – Арк. 4 зв. Осип Ференсбах- Кожуховський 1692 Модзалевский В. Малороссийский родословник… Т. 2. – С. 386. Іван Юркевич 02.1696 – 03.1706 Універсали Івана Мазепи… – Ч. 1. – С. 578; ЦДІАУК. – Ф. 269. – Оп. 1. – Спр. 2155. – Арк. 2. Федір Скоробагатий 1705 – 06.1708 ЦДІАУК. – Ф. 208. – Оп. 1. – Спр. 95. – Арк. 4; Універсали Павла Полуботка. – К., 2008. – С. 588. Данило Кольчевський 1706 Модзалевский В. Малороссийский родословник… – Т. 2. – С. 397. Пилип Данченко 1708 Кривошея В. Вказ. праця. – С. 65. Бакланські сотники Ім’я Роки урядування Джерела Терентій Ширай 10.1679 – 03.1696 ЦДІАУК. – Ф. 208. – Оп. 1. – Спр. 27. – Арк. 3; Кривошея В. Вказ. праця. – С. 71. Павло Гудович 1697–1700 Модзалевский В. Малороссийский родословник… – Т. 1. – С. 352. Іван Мовчан 09.1701 – 03.1706 ЦДІАУК. – Ф. 208. – Оп. 1. – Спр. 36. – Арк. 95; Модзалевский В. Малороссийский родословник… – Т. 3. – С. 563. Мглинські сотники Ім’я Роки урядування Джерела Григорій Парфененко 07.1687 – 02.1689 Універсали Івана Мазепи… – Ч. 1. – С. 64; Кривошея В. Вказ. праця. – С. 73. Іван Ракушка- Романовський 04.1690 – раніше 05.1705 Універсали Івана Мазепи… – Ч. 1. – С. 187; ЦДІАУК. – Ф. 208. – Оп. 1. – Спр. 39. – Арк. 31 зв. Михайло Турковський 01.1706 – 09.1708 Універсали Івана Мазепи… – Ч. 1. – С. 474; Кривошея В. Вказ. праця. – С. 73. Новгород-сіверські сотники Ім’я Роки урядування Джерела Іван Стягайло 09.1686 – 05.1688 Кривошея В. Вказ. праця. – С. 68; ЦДІАУК. – Ф. 208. – Оп. 1. – Спр. 34. – Арк. 3 зв. 30 Сіверянський літопис Давид Пушкаренко 1690 – 05.1691 Модзалевский В. Малороссийский родословник… – Т. 4. – С. 218; Доба гетьмана Івана Мазепи… – С. 972. Лук’ян Жоравка 11.1693 – 07.1709 Кривошея В. Вказ. праця. – С. 68; Чернігівський історичний музей імені В. В. Тарновського. – Інвентарний номер Ал 501/10/78 Погарські сотники Ім’я Роки урядування Джерела Тарас Гаврилович (Єремієнко) 05.1681 – 03.1696 Кривошея В. Вказ. праця. – С. 70; ЦДІАУК. – Ф. 208. – Оп. 1. – Спр. 50. – Арк. 42 зв. Артем Подоляка 01.1697 – 05.1698 Кривошея В. Вказ. праця. – С. 70. Іван Мовчан близько 1700 Лазаревский А. Описаний Старой Малороссии… С. 20; Кривошея В. Вказ. праця. – С. 70. Захар Іскра 1701 Кривошея В. Вказ. праця. – С. 70 Тарас Гаврилович (Єремієнко) 03.1703 – 03.1706 ЦДІАУК. – Ф. 208. – Оп. 1. – Спр. 65. – Арк. 161 зв.–162; Духовное завещание войскового товарища, Стародубского полку, Ивана Тимошенка // Черниговские губернские ведомости. – 1854. – № 5. – С. 33. Почепські сотники Ім’я Роки урядування Джерела Адам Байдак 07.1687 – 06.1690 Універсали Івана Мазепи… – Ч. 1. – С. 64; Кривошея В. Вказ. праця. – С. 71. Григорій Короткевич 02.1691 – 07.1691 Кривошея В. Вказ. праця. – С.71. Осип Мартинович 10.1691 – 06.1695 Кривошея В. Вказ. праця. – С.71. Гнат Коровка- Вольський 10.1695 – 06.1696 Кривошея В. Вказ. праця. – С. 71. Лук’ян Рославець 05.1696 – 06.1700 Модзалевский В. Малороссийский родословник… – Т. 4. – С. 351. Кузьма Алфьоров 1702 Кривошея В. Вказ. праця. – С.72. Лук’ян Рославець 05.1704 – 1709 Універсали Івана Мазепи… – Ч. 1. – С. 437; Малороссийский родословник… – Т. 4. – С. 351. Стародубські сотники Ім’я Роки урядування Джерела Давид Пушкаренко 07.1687 Універсали Івана Мазепи… – Ч. 1. – С. 64. Микола Чарнолуцький 1687 – 02.1693 Кривошея В. Вказ. праця. – С. 66; Військові кампанії доби гетьмана Івана Мазепи… – С. 916. Прокіп Силенко 03.1693 – раніше 04.1706 Військові кампанії доби гетьмана Івана Мазепи… – С. 927; ЦДІАУК. – Ф. 208. – Оп. 1. – Спр. 85. – Арк. 4. Сіверянський літопис 31 Іван Чарнолуцький 01.1707 – 06.1723 Універсали Івана Мазепи… – Ч. 1. – С. 502; ЦДІАУК. – Ф. 208. – Оп. 1. – Спр. 50. – Арк. 63. Топальські сотники Ім’я Роки урядування Джерела Федір Кольчевський 07.1687 – 10.1691 Універсали Івана Мазепи…– Ч. 1. – С. 64; Кривошея В. Вказ. праця. – С. 67. Григорій Ференсбах- Кожуховський 06.1694 – 1695 Кривошея В. Вказ. праця. – С. 67; Модзалевский В. Малороссийский родословник… – Т. 2. – С. 386. Станіслав Полубенський 1696 Кривошея В. Вказ. праця. – С. 67. Федір Модзалевський 04.1700 – 05.1706 ЦДІАУК. – Ф. 208. – Оп. 1. – Спр. 35. – Арк. 56; ЦДІАУК. – Ф. 208. – Оп. 1. – Спр. 37. – Арк. 20. Федір Коровка- Вольський 05.1706 ЦДІАУК. – Ф. 208. – Оп. 1. – Спр. 85. – Арк. 30 зв. Григорій Ференсбах- Кожуховський 11.1706 ЦДІАУК. – Ф. 208. – Оп. 1. – Спр. 39. – Арк. 9 зв. Шептаківські сотники Ім’я Роки урядування Джерела Лазар Тимофійович (Кириленко) 1682 – 07.1687 Кривошея В. Вказ. праця. – С. 69; Універсали Івана Мазепи… – Ч. 1. – С. 64. Тимофій Андрійович 1688 Кривошея В. Вказ. праця. – С. 69. Карп Манковський 03.1693 – 1701 ЦДІАУК. – Ф. 208. – Оп. 1. – Спр. 82. – Арк. 22–22 зв.; ІР НБУВ. – Ф. І. – Спр. 555444. – Арк. 1. Лаевский А. Старшинский корпус Стародубского полка в эпоху гетмана Ивана Мазепы Статья посвящена характеристике казацко-старшинской общности Стародуб- ского полка в период гетманства Ивана Мазепы. Исследуется участие старшины в общественно-политической жизни Украинского казацкого государства, реконстру- ируется ее личный состав, рассматривается служебная карьера отдельных пред- ставителей. Ключевые слова: Украинское казацкое государство, Стародубский полк, казацкая старшина, Иван Мазепа. Laievskyi Artem. The officer’s corps of Starodub regiment at the time of hetman Ivan Mazepa Ukrainian historiography has a respectful tradition in studying the wide circle of questions connected with the personality of Hetman Ivan Mazepa and his surroundings. Despite that fact, the history of local nobles (Ukrainian Starshyna) needs a deeper attention. The article is dedicated to the characteristics of officer’s corps of Starodub regiment at the time of Ivan Mazepa hetmaning. The attention is paid to studying the problem of their participation in the political and social life of Ukrainian Cossack State, to reconstructing of their personal roster and describing the serving career of most influential representatives. 32 Сіверянський літопис The author makes a conclusion that Starodub nobles didn’t participate actively in political life of Ukrainian Cossack State. They didn’t have the representation in the central authorities and didn’t have the opportunity to influence the policy of Hetman. At the same time Hetmans meaning the importance of Starodub lands sent their agents to the regiment for better check-up. Starodub regiment and it’s officers as the military units were used at the time of Moscow- Turkish war and the Great Northern War. During the last one led by colonel Ivan Skorapap- dskyi Starodub starshyna didn’t held up Hetman Ivan Mazepa and stayed loyal to Moscow tsar Piter I. The article contains the appendix in which the author demonstrates the rosters of Starodub regimental officers, which were created based on the historical studies of predecessors and made good on some author’s material. Key words: Ukrainian Cossack State, Starodub regiment, Cossack officers, Ivan Mazepa
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-88975
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn XXXX-0055
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T15:58:16Z
publishDate 2015
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
record_format dspace
spelling Лаєвський, А.
2015-11-28T18:48:42Z
2015-11-28T18:48:42Z
2015
Старшинський корпус Стародубського полку за доби гетьмана Івана Мазепи / А. Лаєвський // Сiверянський лiтопис. — 2015. — № 4. — С. 18-32. — Бібліогр.: 56 назв. — укр.
XXXX-0055
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/88975
94 (477.51)
Стаття присвячена характеристиці козацько-старшинської спільноти Стародубського полку у період гетьманування Івана Мазепи. Досліджується участь старшини у суспільно-політичному житті Української козацької держави, реконструюється її персональний склад, розглядається службова кар’єра окремих представників.
Статья посвящена характеристике казацко-старшинской общности Стародубского полка в период гетманства Ивана Мазепы. Исследуется участие старшины в общественно-политической жизни Украинского казацкого государства, реконструируется ее личный состав, рассматривается служебная карьера отдельных представителей.
Ukrainian historiography has a respectful tradition in studying the wide circle of questions connected with the personality of Hetman Ivan Mazepa and his surroundings. Despite that fact, the history of local nobles (Ukrainian Starshyna) needs a deeper attention. The article is dedicated to the characteristics of officer’s corps of Starodub regiment at the time of Ivan Mazepa hetmaning. The attention is paid to studying the problem of their participation in the political and social life of Ukrainian Cossack State, to reconstructing of their personal roster and describing the serving career of most influential representatives. The author makes a conclusion that Starodub nobles didn’t participate actively in political life of Ukrainian Cossack State. They didn’t have the representation in the central authorities and didn’t have the opportunity to influence the policy of Hetman. At the same time Hetmans meaning the importance of Starodub lands sent their agents to the regiment for better check-up. Starodub regiment and it’s officers as the military units were used at the time of Moscow- Turkish war and the Great Northern War. During the last one led by colonel Ivan Skorapapdskyi Starodub starshyna didn’t held up Hetman Ivan Mazepa and stayed loyal to Moscow tsar Piter I. The article contains the appendix in which the author demonstrates the rosters of Starodub regimental officers, which were created based on the historical studies of predecessors and made good on some author’s material.
uk
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
Сiверянський лiтопис
У глиб віків
Старшинський корпус Стародубського полку за доби гетьмана Івана Мазепи
Старшинский корпус Стародубского полка в эпоху гетмана Ивана Мазепы
The officer’s corps of Starodub regiment at the time of hetman Ivan Mazepa
Article
published earlier
spellingShingle Старшинський корпус Стародубського полку за доби гетьмана Івана Мазепи
Лаєвський, А.
У глиб віків
title Старшинський корпус Стародубського полку за доби гетьмана Івана Мазепи
title_alt Старшинский корпус Стародубского полка в эпоху гетмана Ивана Мазепы
The officer’s corps of Starodub regiment at the time of hetman Ivan Mazepa
title_full Старшинський корпус Стародубського полку за доби гетьмана Івана Мазепи
title_fullStr Старшинський корпус Стародубського полку за доби гетьмана Івана Мазепи
title_full_unstemmed Старшинський корпус Стародубського полку за доби гетьмана Івана Мазепи
title_short Старшинський корпус Стародубського полку за доби гетьмана Івана Мазепи
title_sort старшинський корпус стародубського полку за доби гетьмана івана мазепи
topic У глиб віків
topic_facet У глиб віків
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/88975
work_keys_str_mv AT laêvsʹkiia staršinsʹkiikorpusstarodubsʹkogopolkuzadobigetʹmanaívanamazepi
AT laêvsʹkiia staršinskiikorpusstarodubskogopolkavépohugetmanaivanamazepy
AT laêvsʹkiia theofficerscorpsofstarodubregimentatthetimeofhetmanivanmazepa